Трускавецький вісник № 52 (973) від 30 березня 2015 р.

 

Трускавецький вісник № 52 (973) від 30 березня 2015 р.

30.03.2015



У номері: Чи вдасться довести до пуття вулиці у Бориславі; Чому трускавецькі санаторії не приймають переселенців; Короткі новини регіону.

Новини Трускавця та регіону

«Водний» конфлікт між Дрогобичем і Трускавцем залагоджуватиме робоча група

У п’ятницю, 27 березня, у дрогобицький ратуші відбулося спільне засідання виконкомів Дрогобича та Трускавця. За круглим столом владних мужів двох міст зібрало питання заборгованості ТОВ «Трускавецький водоканал» перед КП «Дрогобичводоканал». Як інформує відділ забезпечення діяльності виконкому Дрогобицької міської ради, нині цей борг уже сягнув 9,5 млн. грн.

Наприкінці майже двогодинної дискусії сторонам вдалося досягнути консенсусу на шляху до порозуміння: створено робочу групу, до якої ввійшло по 5 представників від Дрогобича та Трускавця. Стратегіями роботи цієї групи буде напрацювання пропозицій для коригування тарифу, за яким КП «Дрогобичводоканал» надаватиме воду ТОВ «Трускавецький водоканал». Також в компетенції цієї групи буде питання щодо погашення боргу ТОВ «Трускавецький водоканал» перед КП «Дрогобичводоканал».

Секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик відзначив ефективність спільного виконкому, адже містам вдалося знайти першу точку дотику.

В суботу, 4 квітня – загальна толока

Настоятель трускавецької парафії Покрови Пресвятої Богородиці о. Володимир Бондарчук у своєму відеозверненні на TruskavetsToday закликав трускавчан взяти участь у толоці, яку заплановано провести в суботу, 4 квітня. Збір – о 10.00 біля церкви Покрови.

На цей же день, 4 квітня, виявити свою любов до міста та прийти на загальноміську толоку закликає і дрогобицька влада. Крім державних структур, виявити любов до рідного міста, долучившись до прибирання, влада закликає партійні, громадські організації та усіх небайдужих дрогобичан. «Ми як добрі господарі маємо подбати, щоб у нашому спільному домі Дрогобичі було чисто і затишно, - каже в.о. міського голови Дрогобича Тарас Метик. - Завдяки спільній координації дій і спільному бажанню ми спроможні зробити так, аби напередодні світлого Христового Воскресіння кожен куточок Дрогобича засяяв чистотою».

У Дрогобичі пройде театралізована Хресна дорога

У середу, 1 квітня, на центральній площі Дрогобича о 17.00 розпочнеться театралізована Хресна дорога за участю Товариства українських студентів-католиків «Обнова», що прибудуть до міста Котермака з Івано-Франківська. Про це інформує відділ забезпечення діяльності виконкому Дрогобицької міської ради. Спільно молитися з дрогобичанами молоді театрали з Івано-Франківська будуть уже вдруге. Торік вони вперше провели велелюдну театралізовану Хресну дорогу у Дрогобичі, до якої долучилися більшість мешканців міста.

Організатор цього духовно-мистецького заходу громадянська ініціатива «Дрогобич-SOS- допомога армії» повідомляє, що опісля завершення Хресної дороги буде проводитися збір коштів на потреби дрогобичан, які перебувають в АТО.

Власна інформація

Дрогобич вимагає від Трускавця не відхрещуватися від боргу

Дрогобич став заручником колізій Трускавця – так оцінив ситуацію навколо водного конфлікту сьогодні, 30 березня, на оперативній нараді у ратуші секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик. Щоб не тримати дрогобичан у підвішеному стані, змушувати їх незаслужено терпіти перебої з водопостачанням Тарас Метик припустив, що Дрогобич може вдатися до припинення постачання води Трускавцю, якщо місто-сусід не візьметься у найкоротший термін сплачувати борг. Тарас Метик додав, що відхрещуватися від боргу Трускавець не має права, адже жоден суд цей борг не скасував.

Не висловлює надії на швидке врегулювання цього конфлікту начальник КП «Дрогобичводоканал» Роман Шагала.

- Створення робочої групи – це лише затягування часу, - висловився посадовець. З його слів, до 31 березня Дрогобицький водоканал зобов’язався сплатити ПАТ «Львівобленерго» 1,4 млн. грн. Як попередньо прогнозує Роман Шагала, близько 800 тис. грн. заплатити не вдасться, бо коштів нема.

Як Тарас Метик, так і Роман Шагала висловили здивування з приводу позиції міського голови Трускавця Р. Козира, який на спільному засіданні виконавчих комітетів Дрогобича і Трускавця заявив: «Ми вам нічого не винні».

Відділ забезпечення діяльності виконкому Дрогобицької міської ради

У Стебнику горів підвал будинку по вул. С. Стрільців

У середу, 25 березня, до рятувальників Дрогобича надійшло повідомлення про пожежу в п'ятиповерховому будинку міста Стебник. Займання трапилось по вул. Січових Стрільців, 11, в підвалі 3-го під'їзду, який на момент прибуття пожежників був повністю заповнений густим димом. Вогнеборцям вдалось ліквідувати займання та запобігти перекиданню полум'я на сусідні приміщення. За словами представника рятувальної служби, площа пожежі склала близько 60 м2: горіло сім дерев'яних кладовок, що були "захламлені" легкозаймистими матеріалами.

На місці події працювали рятувальники з Дрогобича, Стебника, Трускавця та пожежної частини НПК "Галичина". Всього в гасінні пожежі було задіяно чотири одиниці спецтранспорту. Поблизу п'ятиповерхівки чергувала бригада швидкої медичної допомоги.

Очевидці стверджують, що самовільно облаштований шлагбаум біля будинку на деякий час заблокував доступ пожежної машини до місця події, хоча інші присутні запевняють, що рятувальники змогли проїхати до 3-го під'їзду без перешкод та нарікають на заблокований проїзд з боку будинку №14а по вул. Грушевського.

Стебницькі Вісті

У Стебнику дамбу хвостосховища охоронятимуть з допомогою відеоспостереження

У Стебнику організували цілодобову охорону дамби хвостосховища, щоб запобігти техногенній катастрофі. Про це на засіданні Дрогобицького районного оперативного штабу з координації роботи з питань безпеки громадян і захисту об’єктів інфраструктури доповів генеральний директор ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» Сергій Оринчак.

За його словами, на дамбі також встановлять відеоспостереження, що допоможе підвищити ефективність роботи охоронців.

На засіданні акцентували увагу на створенні в селах громадських формувань та спільному з працівниками міліції патрулюванні населених пунктів, а також на заходах пожежної безпеки в культових спорудах, насамперед дерев’яних та ін.

Також прозвучала інформація, що в Дрогобичі відновлюється військова частина Національної гвардії України, яка існувала тут до 2000 року.

Засідання провів перший заступник голови Дрогобицької РДА Степан Рудницький. У ньому взяли представники правоохоронних органів, НГВУ «Бориславнафтогаз», керівники Дрогобицького та Бориславського РЕМів, сільські голови Болехівців та Модрич та ін.

ЗІК

У Дрогобичі створюють групи взаємодопомоги для учасників АТО та їхніх сімей

У четвер, 26 березня, Дрогобицький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді провів зустріч з учасниками АТО. Серед присутніх були особи, які безпосередньо брали участь у бойових діях, а також дружини тих військових, які нині перебувають у зоні конфлікту.

Як розповів спеціаліст центру соціальних служб Ростислав Пелехач, мета цієї зустрічі – дізнатися про конкретні проблеми, з якими стикнулися учасники АТО.

- Щоб надати цим людям допомогу, ми маємо знати якої саме: психологічної, соціальної чи юридичної допомоги потребує кожен з них зокрема, - зауважив Ростислав Пелехач.

Після чіткого вивчення цієї проблематики центр соціальних служб планує продовжити співпрацю з учасниками АТО у спеціально створених групах взаємодопомоги.

Нагадаємо, у Дрогобичі проживає 7 сімей загиблих військових в АТО, 19 сімей, у яких є особи, поранені в АТО та 39 учасників АТО, які виховують малолітніх дітей.

Відділ забезпечення діяльності виконкому Дрогобицької міської ради

У Дрогобичі вшанували пам’ять В`ячеслава Чорновола

У середу, 25 березня, у Дрогобичі вшанували пам’ять знаменитого політика В. М. Чорновола.

Уже 16 років минуло з часу, як трагічно загинув, а, швидше за все, був вбитий політик, якому нині рівних нема.

Традиційно у цей день біля пам’ятника В. Чорноволу, який знаходиться поруч з бібліотекою названою іменем В’ячеслава Максимовича, зібралися влада, депутати, працівники виконавчих органів та громадяни. Участь у покладанні квітів до пам’ятника Чорновола взяли Тарас Метик — секретар міської ради, Володимир Годяк — керуючий справами міста, Роман Курчик — голова координаційної ради блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини та Михайло Задорожний — депутат Львівської обласної ради.

Після вшанування хвилиною мовчання пам’ять про борця за вільну, суверенну і незалежну Україну, перед громадою виступили Роман Курчик та Віра Байса. У свої виступах вони провели паралелі сьогодення і минулого зазначаючи, що нині політика, який би жив і діяв так, як В. М. Чорновіл на жаль нема. Згадуючи про життєвий досвід В. Чорновола, було сказано, що саме це мало б відіграти важливу роль у вихованні патріотизму сучасних молодих людей.

Відділ забезпечення діяльності виконкому Дрогобицької міської ради

У Дрогобичі відкрили відремонтований філіал художньої школи

Через перенаповненість художньої школи у центральній частині міста, 4 роки тому запрацював філіал на вул. М. Грушевського. Однак за короткий час у приміщенні потік дах і учням художньої школи, яких сьогодні налічується 470, знову довелося тіснитися у центральному приміщенні на вул. Лесі Українки. Торік міська рада виділила близько 100 тис. грн. на перекриття даху філіалу художньої школи. Внутрішній ремонт, як зазначив Ігор Шимко, був проведений завдяки ентузіазму викладачів та техперсоналу школи. Вони самотужки привели приміщення до ладу. Матеріали для виконання робіт школа закупила за кошти з батьківської плати. Загалом цей філіал розрахований на 100-200 дітей, його площа 180 м кв.

- У двох просторих класах уже стоять новенькі мольберти, столи та стільчики, - ділиться здобутком Ігор Шимко. Цей філіал відкриє дорогу до здобуття мистецької освіти дітям з мікрорайонів вул. Є. Коновальця, М. Грушевського, Володимира Великого, Стрийської. Адже возити дітей до художньої школи у другий кінець міста батькам було не на руку.

На цьому плани Ігоря Шимка не вичерпуються. Він мріє, щоб у цьому ж нововідкритому приміщенні у перспективі з’явилася картинна галерея, у якій можна було б продемонструвати мистецькі шедеври юних дрогобицьких митців.

Відділ забезпечення діяльності виконкому Дрогобицької міської ради

Чому трускавецькі санаторії не приймають переселенців із Донеччини та Луганщини?

Місто-курорт Трускавець, що на Львівщині, нині переживає не найкращі часи. Чимало так званих відомчих санаторіїв стоять фактично порожніми, багатьох працівників звільнили з роботи, інших перевели на пів- чи навіть на чверть-ставки. Як нині вижити на 300 гривень у місяць?

Якщо раніше за профспілковими путівками до Трускавця їхали люди з нинішнього дальнього і ближнього зарубіжжя, то тепер ви не побачите у місті туркменів і киргизів, таджиків і казахів. У санаторії “Весна” відпочивали білоруси, у “Молдові” - мешканці цієї країни. Тепер цих людей обмаль. Значно скоротилась кількість відпочивальників із Німеччини та Ізраїлю, інших країн.

Звісно, все можна списати на економічну кризу і війну з Росією. Мабуть, це два основні фактори занепаду Трускавця як міста-курорту. Але за таких обставин слід шукати нові форми та методи роботи.

Скажімо, Трускавець міг би стати однією з основних баз для прийому переселенців із Донецької та Луганської областей. Їх теж зараз є чимало, але вони, як правило, із числа багатіїв або заражених сепаратизмом людей. Місцева преса постійно пише про їхню поведінку. То синок луганського прокурора показав середній палець на тлі пам’ятника борцям за волю України і виставив це фото у соціальних мережах. То п’яні переселенці зматюкали продавчиню, яка не дала їм горілку, бо існують певні часові обмеження. Постійно виникають конфлікти у барах і ресторанах, бійки та інші негативні прояви, пов’язані з переселенцями.

Звісно, галичани вкрай обурені таким станом речей, коли багато їхніх співвітчизників, в тім числі й із Трускавця, воюють і гинуть на Сході України.

І все ж це не може бути підставою і причиною, аби тисячі переселенців із Донеччини та Луганщини не могли знайти собі місця на території вільної України на тлі фактично порожніх трускавецьких санаторіїв і зважаючи на ті проблеми, з якими ці люди зіштовхуються в інших областях.

Очевидно, має бути розроблена комплексна державна програма розселення цих людей у Трускавці, бо навряд чи місцевий і обласний бюджети зможуть покрити необхідні витрати. З іншого боку, якби така комплексна державна програма існувала, то на роботу в санаторії повернулося би багато місцевих мешканців, які зараз ледве зводять кінці з кінцями.

Трускавець — це курортне місто, а тому фабрик і заводів тут нема. У навколишніх Бориславі, Дрогобичі та Стебнику колись потужні підприємства припинили своє існування в силу різних обставин. Тому в комплексній державній програмі по Трускавцю повинно бути передбачене не лише розселення мешканців Донецької та Луганської областей, які втекли із окупованих російськими фашистами українських територій, а й створення для них нових робочих місць.

Окремим пунктом цієї комплексної державної програми могло би стати поселення у Трускавці власне патріотично налаштованих громадян — і цього не слід соромитись, бо смертельно насаджувати сепаратизм ще й на Львівщині, а відповідь галичан у цьому випадку була би чіткою й однозначною, що могло би стати справжньою знахідкою для брехливих російських телеканалів.

Аналогічна ситуація й на курорті Східниця, що поруч з Трускавцем. Місто і селище міського типу можна було би об’єднати в одній комплексній державній програмі. Слід в ній згадати і Борислав, який лежить між двома курортами і потребує насамперед розв’язання екологічної проблеми, пов’язаної із загазованістю від покладів нафти і природного газу, які можуть у буквальному розумінні обвалити і підірвати місто через сорок тисяч копанок, за допомогою яких ще в ХІХ столітті видобували нафту. Якщо в Бориславі бабахне, то про курорти Трускавець і Східницю можна буде забути. Але в даному випадку мова йде про більш прозаїчні речі — зокрема, про ремонт дороги, яка з Борислава йде до Східниці. Її ніби щороку латають, але якщо стелять асфальт весною, то він щезає з осінніми дощами, а якщо восени — то він сходить разом зі снігом.

Трускавецькі санаторії та пансіонати здебільшого належать профспілкам, а також приватним структурам і особам. Приватники ще так-сяк дають собі раду, бо до них звідусіль приїжджають багатії. А профспілки, якщо вони справді українські за духом, мають піти назустріч державі й за прийнятними цінами поселити в порожніх санаторіях Трускавця переселенців із Донеччини та Луганщини.

Очевидно, відповідні цифри комплексної державної програми по Трускавцю мають бути закладені в Державному бюджеті України. За великим рахунком, це вже й не такі великі мільйони. Держава може їх собі дозволити. Зате якщо така комплексна державна програма буде прийнята, то це у значній мірі сприяло б розв’язанню проблеми з переселенцями. Абсолютна більшість тих із них, які вже побували в Трускавці, на собі переконались, що галичани добрі й приязні люди, а якщо й називають себе бандерівцями, то однозначно не є фашистами.

Анатолій Власюк, Тустань

Чи вдасться довести до пуття вулиці у Бориславі?

Нарешті розпочалася справді весняна погода, на яку всю зиму чекали, щоб розпочати ремонт на вулицях міста. І, як бачимо, цей ремонт розпочався. Підготовлено найбільш проблемні ділянки вулиці Володимира Івасюка та Степана Бандери до покриття нормальним асфальтом. Площі старого, розбитого дорожнього полотна обрізали, як належить, і зараз ці, чітко вирізані, дорожні шматки від самого центру міста чекають, коли ж їх нарешті вигладять асфальтом. Роботи тривають. А як саме, що вдасться зробити цього року, а на що не вистачить коштів, ми і вирішили поцікавитися у начальника відділу житлово-комунального господарства та будівництва міської ради Олега Левицького.

- Тож, пане Олеже, чи можемо сподіватися, що цього року оті найбільш проблемні дороги міста наберуть належного вигляду?

- Хочу почати з того, що у 2015 році на всі дороги в місті нам дали два мільйони 692 тисячі гривень. Із тих грошей ми плануємо використати на капітальний ремонт вулиці Володимира Івасюка мільйон вісімнадцять тисяч 570 гривень. На поточний ремонт по вул. Куліша – сорок вісім тисяч 535 гривень. На капітальний ремонт дороги по вул. Степана Бандери – один мільйон п’ятсот тисяч гривень і ще на поточний ремонт цієї ж вулиці – сто тисяч гривень. Цих сто тисяч – це кошти, що їх тільки думає дати Східницька селищна рада, щоб допомогти уже зараз трохи покращити стан доріг. На сьогодні ми уже розпочали роботи по вул. Володимира Івасюка. Чекаємо тільки бітум, щоб почати асфальтування. Виконує ті роботи фірма зі Львова. Але своїх обігових коштів переважно всі підрядні організації, як і ця фірма, наразі не мають. І якщо розпочинають роботи, то коли, наприклад, ми дали аванс триста тисяч, вони виконають робіт десь на чотириста чи п’ятсот тисяч, але не більше. Далі будуть чекати, доки ми їм проплатимо. Пізніше – знову виконають робіт на якусь суму і знову чекатимуть на оплату. Тобто, вони на якісь великі суми не заходять. Раніше, коли не було затримок у Держказначействі, нам довіряли. А у 2012 році, після проведення «Євро-2012», розпочалися затримки – на два місяці, на три. А останнім часом Держказначейство затримувало кошти навіть на рік. Це в кінцевому результаті призводить до руйнування приватних фірм. Адже коли така фірма виконала роботи, а оплати немає, то нема чим сплатити податки, а отже – штрафні санкції. Відповідно нема чим сплатити зарплату працівникам. І т. д.

- Добре. На Вашу думку, все-таки вдасться цього року довести до пуття оці найпроблемніші ділянки міських доріг?

- Скажу так: ми плануємо «закрити» оту ділянку дороги по вул. Володимира Івасюка аж до повороту на вул. Потік. Коштів там небагато і якщо вдасться зекономити, то зробимо і ямковий ремонт далі. Що стосується вул. Степана Бандери, то плануємо зробити ямковий ремонт від підпірної стінки аж до мосту, що біля церкви. Тобто, від першого до другого моста має бути нормальна дорога. А вже пізніше, коли буде проведено конкурс на виконання цих робіт, має бути облаштовано суцільне покриття цієї дороги. Від тієї ділянки, де вже раніше було зроблене суцільне покриття, і аж до шостої школи.

- Тобто повністю цю вулицю відремонтувати наразі не вдасться?

- Кошти. Все впирається в кошти. Повний ремонт цієї вулиці разом із тротуарами, дорожньою розміткою, ливневою каналізацією, знаками коштуватиме десь сімнадцять мільйонів. Кошторис повністю готовий. А на експертизу проектно-кошторисної документації, на проведення конкурсу, всі інші необхідні і обумовлені законодавством процедури, треба десь два – два з половиною місяці.

- Пане Олеже, на Вашу думку, чи можна сподіватися на тих сімнадцять мільйонів гривень?

- Це вже запитання до фінансового управління. А зі своєї практики можу сказати, що раніше до нас надходили гроші з Державного бюджету і з обласного. Цього року наразі ані з Держбюджету, ані з обласного нам нічого не дали. Маю надію, що, можливо, переглянуть оці позиції щодо фінансування ремонту доріг у містах обласного підпорядкування. Знаю, що є кошти, але вони передбачені на дороги обласного і державного значення. Тож зараз ми використовуємо лише кошти міського бюджету, і півтора мільйона – це кошти «Укрнафти», що нам дали ще минулого року. Але ті кошти надійшли минулоріч у жовтні. Зрозуміло, що на ремонт доріг їх використати уже не змогли через погодні умови. Зараз ми зі свого боку робимо все необхідне, що від нас залежить. Але без грошей, звичайно ж, при всьому бажанні реалізувати все заплановане не зможемо. Будемо сподіватися, що все-таки нададуть нам тих сімнадцять мільйонів і ми таки доведемо до належного стану вулицю Степана Бандери. А взагалі-то, щоб довести до пуття всі вулиці міста, Держбюджет мав би надавати нам щорічно 10 – 15 мільйонів гривень. І десь років за десять проблема з бориславськими дорогами була б вирішена повністю.

- Що ж, дякую за цікаву розмову, пане Олеже, і, як Ви кажете, будемо сподіватися, будемо оптимістами.

Розмову вів Ігор Юринець, газета «Нафтовик Борислава»



Создан 30 мар 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником