Трускавецький вісник № 54 (975) від 2 квітня 2015 р.

 

Трускавецький вісник № 54 (975) від 2 квітня 2015 р.

02.04.2015



У номері: Трускавець в 1930-х рр. (документальні джерела з історії курорту); На Великдень – у Трускавець; Із сесії Бориславської міської ради; Сучасна безперервна бібліотечна освіта сьогодні; У Трускавці готують підвищення тарифу на водопостачання; Сергій Розора спричинився до затримання злочинців; Інформує податкова.

Новини Трускавця та регіону

На Великдень – у Трускавець

У Великодні понеділок та вівторок (13-14 квітня) у Трускавці пройде ряд цікавих заходів під загальною назвою «На Великдень – у Трускавець». Організатор заходів – відділ культури Трускавецької міської ради, який і надав інформацію для «ТВ».

13.04.2015 р., понеділок

Святкові Богослужіння в храмах міста, поч. о 8.00.

Майстер-клас студії скла Дмитра Столярова та інших майстрів народної творчості    ; видування сувенірної продукції зі скла, поч. о 12.00, майданчик біля музею міста-курорту.

Дитяча акція «Писанкова вишиванка» (діти та молодь міста виготовляють сорочку-вишиванку із писанок), поч. о 15.00, Майдан Незалежності.

Презентація старовинних вишиваних сорочок “Моє натхнення” з приватної колекції майстрині І. Іванів, м. Львів, поч. о 16.00, Майдан Незалежності.

«Де гаївка лунала», майстер-клас для трускавчан та гостей міста з ведення гаївок за участю танцювального ансамблю “Золоті діти”, поч. о 16.30, Майдан Незалежності.

Фольклорна сторінка            НАНІ «Галичани», святковий концерт «Христос Воскрес! Радіймо люди!», поч. о 17.00, головна сцена.

Урочиста частина. Вітання міського голови Трускавця зі святом Великодня, частування пасками та виступ Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик», поч. о 18.00, головна сцена.

Традиційна велика спільна гаївка «Кривий танець», поч. о 19.00, Майдан Незалежності.

Вечірня програма. Концерт народного естрадно-джазового оркестру «Біг-Бенд»,       поч. о 19.30, головна сцена.

14.04.2015 р., вівторок

Майстер-клас студії скла Дмитра Столярова та інших майстрів народної творчості    , видування сувенірної продукції зі скла, поч. о 12.00, майданчик біля музею міста-курорту.

Майстер-класи керівників гуртків Будинку учнівської творчості (вишивка стрічкою, орігамі, ліпка, ткацтво, образотворче мистецтво), поч. о 16.00, Майдан Незалежності, альтанка.

Сеанси одночасної гри з шахів та шашок. Змагання, поч. о 16.00, Майдан Незалежності.

Концерт дитячої самодіяльності Народного дому та Будинку учнівської творчості, виставки творчих робіт Будинку учнівської творчості, поч. о 16.30, Майдан Незалежності.

У Трускавці готують підвищення тарифу на водопостачання

У вівторок, 31 березня, у Львівській облдержадміністрації відбулася нарада на чолі із заступником голови ЛОДА Іриною Гримак, на якій обговорили питання заборгованості міста Трускавця перед КП «Дрогобичводокал» за надані послуги. Участь у нараді взяли секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик, начальник КП «Дрогобичводоканал» Роман Шагала, депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, представники міста Трускавця. Присутнім на нараді також був народний депутат України від Дрогобиччини Богдан Матківський.

Як заявив 31 березня на сесії Дрогобицької міської ради секретар ДМР Тарас Метик, Трускавець дав обіцянку переказати 200 тис. грн., інші 200 тис. грн. пообіцяв знайти Дрогобицький водоканал. Таким чином ПАТ «Львівобленерго» не матиме підстав припиняти електропостачання Дрогобицькому водоканалу сьогодні, 1 квітня.

На нараді в ЛОДА Трускавець взяв на себе зобов’язання найближчими днями провести засідання виконавчого комітету, на якому розглянути питання підняття тарифів у місті до економічно обґрунтованих.

Є інформація, що тариф на водопостачання та водовідведення у Трускавці планується збільшити за 1 м.куб. з 11 до 14 грн. для населення. Для підприємств тариф може становити 16 грн. за 1 м.куб. Про це говорилося і під час засідання сесії Трускавецької міської ради у вівторок, 31 березня.

У Стебнику відзначили 25-ліття підняття національного знамена

Як інформують Стебницькі Вісті, у вівторок, 31 березня, біля мерії Стебника відсвяткували 25-ту річницю з дня підняття державного прапора над Стебницькою міською радою. На святковому віче були присутні представники духовенства, депутати міської ради, депутат Львівської обласної ради Тарас Курчик, члени спілки політв'язнів, вчительсько-учнівські колективи, громада міста.

Сергій Розора спричинився до затримання злочинців

У вівторок, 31 березня, громадський активіст Сергій Розора виявив справжню небайдужість та патріотизм. Випадково ставши свідком крадіжки, він викликав міліцію та не побоявся перешкодити втечі злочинців. Про це на своїй сторінці в мережі Фейсбук повідомив начальник Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області Іван Малиш.

- Хочу подякувати Сергію Розорі за виявлену громадську позицію та допомогу в підтриманні правопорядку в нашому місті. Трускавчани небайдужі до подій, що відбуваються в рідному місті та не проходять повз. Також хочу зауважити, що швидкому розкриттю злочинів та їх профілактиці сприяє наявність камер відеоспостереження в під'їздах та дворах, а також встановлення охоронної сигналізації, - каже начальник Трускавецького МВ.

Вкрав кабель – відповідай перед законом

Як інформує відділ зв’язків з громадськістю ГУ МВС України у Львівській області, у вівторок, 31 березня, працівниками Трускавецького МВ встановлений 34-річний місцевий житель, який з пансіонату в місті-курорті викрав 10 метрів електрокабелю на суму 300 гривень.

Андерсен залишається популярним серед дітей

В міській бібліотеці для дітей м. Трускавця бібліотекар Віра Лучковська провела незвичайну вікторину з учнями 4–Б класу СЗШ №2 (класовод Ганна Кекіс) про творчість знаменитого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Про це інформує завідувач дитячої бібліотеки Зіновія Мазур. Дітям дуже сподобалось, що вони витягували цукерки, а в них були запитання вікторини, на які вони вдумливо і змістовно відповідали. Їм було дуже цікаво, вони згадували героїв прочитаних казок та обговорювали їхні вчинки, які вчать як їм поводитись у житті. Бібліотека знайшла багато нових користувачів.

Славетний казкар Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в Данії, у маленькому місті Оденсі в сім’ї шевця. У його літературній спадщині є вірші, романи, драматичні твори, казки. Написав понад півтори сотні казок і став найзнаменитішим казкарем світу. Створював казки на власні сюжети, підказані самим життям у далеких і тривалих подорожах. “Я приношу користь світові, – казав Андерсен,– а в цьому весь сенс, вся радість життя”. Українською мовою казки почали перекладати ще за його життя.

Власна інформація

Квітневий місячник здачі зброї у Трускавці

Протягом квітня 2015 року на території України органами внутрішніх справ організовується проведення місячника добровільної здачі населенням вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових матеріалів та спеціальних засобів самооборони, які незаконно зберігаються громадянами та їх реєстрація.

Попереджаємо, що незаконне носіння, виготовлення, зберігання та збут вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів, згідно ст. 263 Кримінального Кодексу України караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, але особи, які добровільно здадуть зброю в міліцію, звільняються від кримінальної відповідальності. Громадяни, які добровільно здадуть гладкоствольні мисливські рушниці та газову зброю при бажанні зможуть їх у встановленому порядку зареєструвати, а здачу нарізної вогнепальної зброї армійських зразків органами внутрішніх справ буде виплачуватись грошова сума згідно встановлених тарифів.

Закликаємо мешканців м. Трускавця бути законослухняними та високосвідомими громадянами, адже вогнепальна зброя, боєприпаси, вибухівка у ваших оселях – це небезпека для ваших дітей, рідних та близьких.

Для довідок звертайтесь в дозвільну систему Трускавецького МВ ГУМВСУ у Львівській обл. по телефону 6-93-61

Примітка:до вогнепальної зброї та боєприпасів за носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу чи збут яких передбачена кримінальна відповідальність відноситься нарізна зброя армійських зразків(пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, автомати, кулемети) та боєприпаси до неї, нарізна спортивна зброя(малокаліберні пістолети, гвинтівки) та боєприпаси до неї, нарізна мисливська та комбінована мисливська зброя(мисливські нарізні карабіни, комбіновані мисливські рушниці в яких один або два стволи гладкоствольні а один нарізний) та боєприпаси до неї.

До холодної зброї відносяться арбалети, мисливські ножі, катани, шаблі, шашки, мечі, палаші, ятагани, фінські ножі, кортики, штики, штик-ножі, кастети, стилети, нунчаки.

До спеціальних засобів самооборони відносяться газові пістолети та револьвери, пістолети та револьвери призначені для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями та патрони до них.

Андрій Пахович, інспектор ВЗГ Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області

Інформує податкова: про обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” запроваджено зміни для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. Зокрема, передбачено обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків:

- для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;

- для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року.

Не застосовують реєстратори розрахункових операцій платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп тільки у разі здійснення діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи.

Звертаємо вашу увагу на те, для придбання та введення в експлуатацію РРО необхідно понад два місяці (близько 80 календарних днів). Крім цього, придбання та введення в експлуатацію касових апаратів до 1 липня 2015 року дасть змогу працювати без проведення перевірок до 1 січня 2017 року.

Реєстрація РРО здійснюється в органі фіскальної служби за основним місцем обліку платника податків на підставі:

- заяви за формою N 1-РРО;

- копії документа, що підтверджує факт купівлі РРО, право власності або користування РРО;

- копії паспорта РРО;

- копії договору з ЦСО про технічне обслуговування РРО;

- копію права власності або договору оренди приміщення, де буде використовуватися РРО.  Для отримання детальнішої інформації, зокрема щодо функціональних можливостей, модифікації касових апаратів та законопроекту, спрямованого на зменшення фінансового навантаження під час придбання РРО запрошуємо Вас взяти участь у семінарі, який відбудеться 9 квітня в залі ансамблю “Верховина” об 11.00, спільно представниками організації, що здійснює сервісне обслуговування РРО.

Телефон для консультацій (03247) 6-83-38, 5-30-44.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Трускавець в 1930-х рр. Публікація документальних джерел з історії курорту

У 1930-ті роки Трускавець як курорт досяг небувалого досі розквіту. За якихось півтора десятка років, які минули від закінчення І світової війни, із жалюгідного занедбаного містечка, де панували бруд та дорожнеча, Трускавець перетворився в один із найкращих курортів Польщі. На основі кількох документів з архіву можна мати уявлення про те, як виглядала ситуація у Трускавці в 1930-х рр. Нижче подаємо тексти оригінальних документів, які надано дослідником та краєзнавцем Іваном Скибаком. Переклад з польської мови на українську здійснив журналіст Володимир Ключак.

Спочатку пропонуємо ознайомитися з документом, який характеризує ситуацію у Трускавці станом на 1918 рік (закінчення І світової війни). Це був останній рік існування Австро-Угорської монархії, до складу якої входив тоді і Трускавець.

Фонд 191, рік 1918, опис 3, справа 1481. L 651/18. Львів, 19 вересня 1918 р. Д-р Казимир Солецький пише до високого цісарсько-королівського намісництва, у Крайовий центр для відбудови Галичини, секція для промисловості, рукоділля і торгівлі.

Звіт з комісії від 21-23 серпня 1918 р. з метою вивчення курортного закладу у Трускавці

Трускавець є курортом, котрий в найближчому майбутньому може стати, а слушно стати повинен одним з головних європейських курортів, заміняючи в нас Карлсбад і Марієнбад, а навіть їх перевищуючи.

Вже сама його околиця з вікон вагону виглядає дуже красиво. Розміщення його серед гір та лісів хоч дещо обмежене, та проте з гарним зовнішнім виглядом будинків, непогано розташованих і утримуваних. Курорт в дороги та тротуари забезпечений і як на воєнні часи в чистоті утримуваний та робить миле враження – може найбільше з усіх бачених досі крайових курортів з естетичної точки зору, на що в нас досить малу увагу звертається, а що тим більше є плюсом для теперішніх власників Трускавця.

Проте головною цінністю Трускавця для краю та суспільства є його джерела, котрі щодо лікувальної складової не мають собі рівних не лише в краю, але і в Європі, відкритих та науково досліджених на сьогоднішній день. Вміщуючи води солоно-глауберські, гіркі і солоно-земні, а також радіоактивні і своєю діяльністю сечогінні, декальцифікуючі, славну Нафтусю, яка є бальнеологічним унікумом і в бальнеології жодного конкурента не має, а крім цього і води з багатопроцентною вмістимістю солі і сірки, які надаються до купелей, врешті знаменита грязь сірчано-залізиста і такий самий мул для ванн і до обгортань вживаний, вказують самі аж надто добре, який тип цьому курортові слід надати, що тут відбудовувати, а також як Трускавець перебудувати і впорядкувати, щоб міг служити для лікування хвороб:

а) які стосуються змін в обміні речовин,

б) ішіасу, ревматичних та третьорядних сифілітичних змін,

в) печінково-шлункових хвороб,

г) нарешті хвороб ниркових і міхурів, на які як головний ціль і лікувальні показання у Трускавці слід звернути найособливішу увагу.

Війна з усіма її трудами, нерозважливим життям і їх наслідками кількість вищевказаних хвороб значно збільшила, хоча і перед війною вони були чисельними.

І якщо Трускавець відповідно не приготується і то швидко щодо приміщень та лікування хворих, які лікування там потребують, то стануться вони клієнтами закордону, котрий вже сьогодні готується на їх прийняття, незважаючи на важкі будівничі умови, спричинені війною, користаючи з сильного занедбання та занепаду наших курортів. Тож не бажаючи допустити до масового виїзду за кордон наших хворих, а з ними і вивезених щорічно мільйонів, які будуть для краю раз і назавжди втраченими, належиться якнайшвидше приступити у Трускавці:

а) До належного упорядкування джерел, забезпечуючи їх відповідними насосами і засобами для набирання води, як і в недоступні для загалу будівлі, а воду від занечищень забезпечуючи, так і у криті споруди, бо сьогодні пиття води в час дощу і непогоди через брак критих споруд є для публічності неможливим.

б) Зниження, ремонт і забезпечення дороги до джерела «Нафтуся», як і відповідна кількість лавок. Теперішня ж дорога, надто стрімка та знищена без лавок для відпочинку хворих на нирково-міхурові хвороби, є надто стрімкою та обтяжливою, тим більше що в зв’язку з нирковими терпіннями часто йдуть поруч і проблеми з серцем.

в) Біля джерела «Броніслава», вода якого вживається не так для пиття, як для полоскання носа і гортані, належиться закласти для цієї мети відповідні кіоски з кабінами, відповідно для цієї мети призначеними. Бо полоскання зразу біля джерела на вільному повітрі, як це в нас відбувається, є немилим для відпочивальників, які гуляють по поблизькій стежці і не згідним є із засадами гігієни.

г) Джерело «Марії», якого солоно-глауберська вода вживається хворими на обмін речовин, належить облаштувати вигідними подвійними сходами, які б вели до джерела від поблизького тротуару. Бо теперішнє сходження до джерела і підйом від джерела є для відпочивальників невигідним та надто обтяжливим.

ґ) Для всіх джерел належиться визначити години для пиття вод, поза якими джерело слід закривати для захисту від вандалізму тих, хто не вміє шанувати чужої власності і не вміє оцінити вартість для громадськості джерела та його оточення.

д) Запровадити водопровід прісної води для пиття, промисловості і домашнього господарства. Це, можливо, найбільш найнеобхідніша та найпотрібніша справа. Бо на сьогодні один-єдиний колодязь прісної води не може обслужити всього Трускавця навіть водою для пиття.

Без водопроводу прісної води не може працювати ні каналізація, котра хоча і є закладена, але не може відповідати своїм цілям, ані будинкові публічні туалети, котрі з огляду на наслідки вживання тамтешньої води є потрібні, а брак прісної води відчувається сильно. Тому треба їх (туалети) закласти, вибираючи місця для них більш відповідні від тих, що є зараз, але не надто чисельні.

е) Треба побудувати ванни сірчані, солоно-газові, грязеві, кожні окремо згідно сучасних вимог лікарської науки та технологій.

Розміщування помешкань для курортників над ваннами, особливо сірчаними та грязевими, з гігієнічного погляду вважаю протипоказаним. Якщо не буде побудовано нових ванн або ж не буде реконструйовано існуючих, часом та війною цілком знищених, то можна сказати, що Трускавець в наступному сезоні залишиться без ванн. Використання ж теперішніх ванн у тому стані, в якому вони перебувають, є просто неможливим.

є) Заснування санаторію для хворих на ниркові та міхурові хвороби на цілорічний сезон. Заснування такого санаторію потрібне, по-перше, тому, що один лише літній сезон не може прийняти у Трускавці всіх хворих, які потребують круглорічного лікування, а по-друге, лікування «Нафтусею» вдома є неможливим, оскільки консервувати її в пляшках не можна навіть на короткий час, тому вона для експорту не надається.

Тому такий санаторій із ваннами, не тільки для постійних відпочивальників, котрі мешкають у санаторії, але і амбулаторійних, вирішив би частково теперішній великий брак ванн і то для заможних людей.

Нарешті, функціонуючи цілий рік, він вплинув би на зниження дорожнечі, яка сьогодні доходить до фантастичних розмірів. Вистачить, якщо вкажу, що за сніданок, який складається з двох яєць, двох склянок чаю з хлібом і маслом, платиться 12 корон 50 гелерів.

ж) Необхідно прийти з допомогою для власників тамтешніх вілл та пансіонатів, щоб могли знищені війною будинки відбудувати чи й так перебудувати, щоб вони надавалися для домашнього вжитку. Багато з тих будинків, знищених війною, стоять сьогодні пусткою і це значно вплинуло на подорожчання помешкань, яких брак і дорожнечу відчувалося ще в довоєнному часі.

А відповідних будинків для помешкання на зиму Трускавець зараз майже не має.

з) Рекомендується побудувати гідропатичний заклад із залами для масажу і Зандеровської гімнастики, а також парову баню з душами.

и) Площі для сонячних ванн, а також для лікування хвороб обміну речовин, які з цим пов’язані.

і) Треба збудувати лікарню-ізолятор для інфекційних хвороб з камерою для дезінфекції та піччю для спалювання сміття. Викидання сміття, як і непотребу з домашнього господарства зразу біля вілл, як це сьогодні є у віллах, що видно зразу при в`їзді до купелевого закладу, повинно бути безумовно забороненим.

ї) Будова сучасної центральної пральні з сушилкою, яка могла б обслужити і заклади, і окремих громадян, що лікуються у Трускавці і які сьогодні через брак пральні мають різні невигоди. Сьогодні громадяни вимушені прати білизну в помешканнях, де проживають, чим заволожують житло, наражаючи власника на витрати, а себе на шкоду для здоров`я.

й) Рекомендується побудувати курортний будинок із театральним та концертним залами, а також кімнатами для гри, музики та читання.

Теперішній курортний дім змиршавів та з`їдений грибком і до вжитку не надається, а його брак особливо відчутний для громадськості в днях непогоди, коли нема жодної розваги, тим більше що це люди легко хворі і розваги потребують, а невинна розвага є для їх лікування рекомендована фактично обов’язково.

к) Будівництво готелів, ресторанів, кав’ярень і молочарень в різних районах курорту Трускавця, розміщених переважно біля джерел. Це розділить громадськість, яка сьогодні переважно збирається в одному місці і товчеться, а створюючи конкуренцію, запобігатиме пануючій сьогодні дорожнечі в існуючому курортному ресторані, котрий немов має монополію.

Нарешті для громадськості різноманітність є також, як і в лікуванні, досить важливою.

л) Рекомендується побудувати м`ясну різницю з холодильником, а також налагодити виробництво штучного льоду, потрібного як для лікування, так і для домашнього господарства.

м) Будова сучасної пекарні, яка б відповідала сучасним вимогам.

н) Закладення парку зі стежками-теренкурами з відповідними показниками, з чисельними лавками, потрібними для відпочинку.

о) Полегшення зв’язку як пішого, так і транспортного до сусідніх екскурсійних місць і організація там відповідних майданчиків для гри та забав як для дітей, так і для дорослих.

Інвестиції повинні бути впроваджені і то чимшвидше, бо Трускавець без них існуватиме ще якийсь час, але без них піде на остаточну погибель, що було б правдивою шкодою для краю і суспільства.

Плани на більшість будинків та обладнання приготували теперішні власники ще перед війною. Війна перервала та унеможливила їх гарно розпочату справу, тож тепер тим більше заслуговують вони на підтримку, щоб їхні гарні наміри можна було реалізувати належним чином.

Де стануть поодинокі будинки – це залежить від регуляційного плану Трускавця.

Цей план дійсно існує, проте хоч упорядкований та навіть затверджений, але він має бути зміненим. Регуляційний план не є належно опрацьованим і приготованим навіть як на теперішні скромні локальні стосунки. Тим більше не можна до нього адаптувати розміри Трускавця в майбутньому щодо тих будинків та вільних площ, які Трускавець мати повинен, що регуляційний план має на багато років вперед передбачити.

Чинний план погано закладений, обдуманий не на перспективу і в майбутньому його змінити буде неможливо, назавжди шкодячи такому красивому курортові.

Якщо теперішній курорт Трускавець тісно поєднаний з ґміною і церковною маєтністю, а ті малими площами входять одна в іншу і є перешкодою як в регуляції, так і в пов’язаній з регуляцією будовою різноманітних потрібних будинків у Трускавці, то вважаю, що було б добре і думаю, що в інтересах теперішніх власників, щоб спілка «Трускавецькі джерела» прийняла як співучасників ґміну чи поодиноких її мешканців чи також громадян, пробуджуючи таким чином більшу зацікавленість їх у розвитку курорту.

Це значно полегшило б регуляцію та позитивно вплинуло б на розвиток майбутнього, європейського Трускавця, що йому належиться цілком слушно і яким він став би точно вже давно, якби знаходився деінде, а не в нашому краї, де марнуються на наших курортах неоціненні скарби – чи лише тому, що заможні люди, покликані для їх підняття, сидять за кордоном і про край та курорти краю не піклуються цілковито, а людям, охочим до праці, бракує на це капіталу та підтримки.

Це є одним із доказів того, який великий потенціал мають спілчанські товариства, котрі для підйому наших курортів потрібно закладати, заохочуючи до участі в них підприємців, що живуть у краї, та місцевий капітал.

Д-р Казимир Солецький

Як бачимо, станом на 1918 рік Трускавець фактично потрібно було піднімати майже з нуля. Акціонерне товариство, керівником якого був Раймунд Ярош, із цим завданням справилося досконало. Нижче – звіти Курортної комісії, з яких видно, наскільки курорт пішов вперед. Цікаво, що деякі найважливіші проблеми, на які вказує Курортна комісія, залишаються актуальними і досі, зокрема водопостачання, охорона джерел мінеральних вод, засилля посередників, шумове та пилове забруднення та інші.

Звіт за 1930 рік (уривки)

Через непогоду та холод роботи з реконструкції в курортному закладі розпочати можна було тільки під кінець березня, оскільки до 16 березня територія була покрита товстим шаром снігу, а середня температура в цілому місяці становила + 3 градуси за Цельсієм. В перших днях квітня випав новий сніг, утруднюючи тим самим всі роботи поза будівлями.

Крім того квітень приніс нам 12 днів дощових та холодних. Проте незважаючи на такий неприхильний стан погоди, роботи з реконструкції в самім закладі було форсовано. Зрозуміло, що наслідком цього були більші готівкові видатки, але роботи закінчено вчасно.

Відкритий 1 квітня літній сезон тривав без перерви до кінця жовтня, а цьогорічна кількість гостей, незважаючи на економічну кризу, зрівнялася з кількістю попереднього року, а тим самим була більшою від давніших років.

Постачання було дуже добрим, оскільки була велика пропозиція споживчих товарів, тому багато приватних крамниць конкурували між собою, продавали споживчі товари за цінами більш ніж нормальними, а місцева пекарня постачала для курорту два рази на день свіжі та смачні хлібобулочні вироби.

В будинках курорту під наглядом курортного лікаря діяли два ресторани і одна молочарня, де ціни страв регулювали в узгодженні зі староством і цінник переглядався майже кожного тижня. З порівняння цінників, які маємо з інших ресторанів, випливає, що ціни в трускавецьких ресторанах були нижчими від цін на інших курортах. Поза тим багато приватних звичайних і так званих «кошерних» ресторанів, а також пансіонати постачали відпочивальникам продукти по цінах, встановлюваних подібно як в курортних ресторанах політичною владою і інстанціями в порозумінні з Курортною комісією.

Ціни помешкань для відпочивальників встановила з початком сезону для кожної кімнати окремо спеціальна комісія з цін Курортної комісії…

В часі сезонів організовано спільно з Товариством Татшанським багато екскурсій в околиці Трускавця і дальше, одно- і дводенні екскурсії автомобілями чи фіакрами.

Однією з найбільших атракцій і новинок літнього сезону 1930 року була купіль сірчано-соляна, організована на Помірках власником курорту і задіяна частково вже в липні.

Басейн площею понад 6000 метрів квадратних і глибиною від 70 см до 9 м був хорошим місцем для купелей і для плавання, а великий пляж під сонцем був улюбленим місцем багатьох відпочивальників. Спільні роздягальні, як і окремі кабінки всі забезпечені в водопровід прісної води для миття, поруч новопосталий ресторан, площа для танців на свіжому повітрі, майданчики для ігор в футбол, волейбол і т.д. – все це разом з прекрасним лісовим оточенням Помірок зробило з них, як ми вже вище зазначили, чимось направду унікальним для трускавецьких гостей.

В регіональному музеї імені Емми Ярош, який знаходився також на Помірках, прибуло багато нових, часом досить рідкісних експонатів – тож відвідували музей майже всі гості купелі та й інші гості, які часом приїжджали до Трускавця спеціально з цією метою.

У всіх сезонах 1930 року побувало у Трускавці в загальному 13 184 особи, в тому числі з воєводства Варшавського 3 108 осіб, в. Лодзького 897, в. Кєлецького 851, в. Люблінського 423, в. Білостоцького 156, в. Віленського 109.

Видано знижок на лікувальні процедури: в класі І 25% і 50% - 14 300, в класі ІІ 25% і 50% 13 904, в класі ІІІ 25% і 50% 9 654, грязеві 25% і 50% 1 018, в грязевих обгортаннях 25% і 50% 1 340, в інгаляції 25% і 50% 702.

Ціни за купелі були ті ж самі, що в попередньому році, а саме: мінеральні ванни в фарфоровій ванні – 6,50 зл., мінеральні ванни в полив`яній емальованій ванні – 5 зл., мінеральні ванни в дубовій лакованій ванні – 3,80 зл., грязеві купелі цілі – 8 зл., грязеві купелі часткові – від 2,50 до 5 зл.

Список хвороб, які лікували в 1930 р.: ожиріння, подагра, цукровий діабет, анемія, хронічний риніт носа, гортані, трахеї і бронхів, астма, вади серця, хвороба перикарда, хвороби серцевого м`яза, кальцифікація артерій, стенокардія, хронічний катар шлунка, катар кишок, атонія шлунково-кишкового тракту, утворення каменів у печінці, хвороби жовчного міхура, геморой, хронічні запалення нирок (нефрити), утворення каменів у нирках, запалення ниркової лохані і сечового міхура, гіпертрофія передміхурової залози, ураження половинчасте і часткове, попереково-крижовий радикуліт, невралгія, неврастенія, істерія, захворювання хребта і периферичних нервів, ексудативні хронічні хвороби жіночих органів, хронічні запалення яєчників, запалення шийки матки і піхви, стан після зламання кісток і після вивихів, хронічне запалення суглобів (ревматизм), отруєння ртуттю, третинний сифіліс, грижі.

Випадків смерті серед відпочивальників було в загальному два, а саме: 11-місячна дитина на запалення легень і 66-літній чоловік на інсульт…

Річний звіт діяльності Курортної комісії у Трускавці за час з 1 квітня 1931 року до 31 березня 1932 року

Звітний рік припадає на час великої економічної кризи, яка неначе посилюється з дня на день. Державна і місцева влада організовували щораз більші обмеження витрат, а всі інвестиції майже повсюдно і то в кожній життєвій сфері зменшувалися до суто найпотрібніших, або й повністю припинялися.

В таких загальних економічних умовах також і Курортна комісія вирішила обмежити витрати виключно до тих, котрих вимагало добро курорту, не чинячи наразі речей великих, потрібних на майбутнє.

Внаслідок цього, коли бюджетну оцінку звітного року затвердило Воєводство (L.F.91/3/1931 r.) з дня 19 червня 1931 року згідно видатків квотою 386 481 зл. 25 гр., в чім безпроцентна позика власника курорту на інвестиційні цілі винести мала 109 681 зл. 25 гр., Курортна комісія постановила з тієї позики в звітному році взагалі не користати, а обмежилася виключно до реальних касових доходів. Різниця фактично вчинених видатків в стосунку до реальної зрештою оцінки винесла в такий спосіб менше ніж квота 113 801 зл. 41 гр.

Каналізація. При такому обмеженні в інших сферах в справі каналізації здійснювалися обидві роботи згідно оцінки і обидві закінчено перед головним сезоном, а саме будівництво каналу при вулиці Об`їзній згідно проекту №4 площею 83 м. куб. та будівництво більшого колектора між віллами «Яніна» і «Саріуш», площею 50 м. куб. включно з переустановкою гирла з публічних пунктів…

Справи поселення. Спільно зі справою швидкої розбудови курорту відпала потреба в дискусії щодо необхідності нового регулювання цін на проживання, оскільки пропозиція помешкань була вищою в першому і третьому сезоні принаймні на 50%, а в головному сезоні на 20% (мін. 10%) від фактичного попиту. Тому відпочивальник легко отримував у всіх трьох сезонах таке помешкання, якого шукав по доступних цінах, завжди значно нижчих від цін, затверджених урядово. Це впливало на загальне задоволення відпочивальників з цієї сфери життя на курорті.

Незважаючи на це, виконавчий відділ Курортної комісії провів у звітному періоді ревізію цін, затверджених урядово і де була потреба – відповідно їх знижував.

Рух відпочивальників. В загальному прибуло до Трускавця в трьох сезонах 1931 р. 13 881 особа. Оскільки в сезонах 1930 р. тут побувало в загальному 13 396 осіб, то в звітному періоді проявився ріст на 485 осіб.

Громадська безпека. Як випливає з вищенаведеного матеріалу, кількість відпочивальників у Трускавці щороку зростає, внаслідок чого зростає рух чужих взагалі, що в загальному вимагає збільшення цілого апарату, який з однієї сторони забезпечує лад і порядок, а з другої слідкує за громадською безпекою.

Тут Курортна комісія повинна ствердити, що її виконавчий відділ дав повний доказ розуміння ситуації і вже при оцінці на р. 1931/1932 вніс до Курортної комісії внесок про збільшення наглядачів ладу і порядку, що Курортна комісія своєю ухвалою затвердила і в літньому сезоні 1931 р. запровадила в дію…

Через зростаючу конкуренцію і при великій          пропозиції всіх товарів першої необхідності ціни цих товарів раптово знижувалися, що в результаті призводило до зниження коштів утримання Дійшло до того, що пансіонати І класу в першому та третьому сезонах приймали відпочивальників на проживання і повне утримання за квоту від 4 до 5 злотих від особи на день.

В головному сезоні кошти ці дещо зросли, проте ніде не вимагали від відпочивальників навіть тих квот, вимогу яких обґрунтовував поміркований цінник, затверджений Курортною комісією.

Виконавчий відділ Курортної комісії слідкував за допомогою власних органів і органів постерунку поліції, щоб ніде не допускалося зловживань, а якщо попри все якесь зловживання було, то це були поодинокі випадки, які, зрештою, засуджувалися загалом.

Покращення побуту відпочивальників. В часі з 1 травня до 30 червня на курорті давав концерт гірничий оркестр. Але оскільки він не виправдав покладених на нього сподівань, то виконавчий відділ Курортної комісії замінив його на військовий оркестр, який при повному задоволенні відпочивальників давав концерти так, як було передбачено, тобто до кінця вересня.

Проте дещо гірше у порівнянні з попередніми роками виглядало питання театральних імпрез та концертів. Незважаючи на старання Курортного уряду, а також виконавчого відділу, якось в цьому плані не йшло. Перші концерти світили пусткою і стало зрозуміло, що важке економічне становище дозволяє відпочивальникам радше тільки на лікування і на ніщо більше. А найбільшим старанням виконавчого відділу Курортної комісії, що мало на меті безплатне покращення перебування для відпочивальників, було належне утримання гарних парків і садів, а також доступ до навколишніх лісів, і, що найважливіше, полегшення комунікації до купелі на Помірках…

В загальних санітарних умовах, а через це і в справі щодо загрози інфекційних хвороб, наступило на курорті дуже сильне покращення і то так, що головною проблемою для Курортної комісії є сьогодні хіба побоювання занесення тих захворювань ззовні.

Щодо випадків смерті, то в часі сезонів 1931 року було їх серед відпочивальників тільки чотири – всі визначені як інсульт.

Протипожежна безпека. Оцінюючи понад усе вартість спокою відпочивальників (також і щодо протипожежної безпеки), виконавчий відділ Курортної комісії досить енергійно зайнявся впорядкуванням і покращенням протипожежної охорони. Першим доказом цього є купівля моторного шлангу та часткове поповнення і ремонт інших реквізитів.

Поза тим голова Курортної комісії відновив угоду щодо можливої допомоги ззовні як з магістрату міста Дрогобича, так і з Борислава, щоб на випадок пожежі появилася допомога без сумніву протягом кільканадцяти хвилин.

В звітному періоді не було жодної пожежі на території курорту.

Організація офісу. Запроваджений раніше порядок денний виконавчого відділу Курортної комісії в зв’язку з розбудовою курорту і щораз більшим рухом відпочивальників зріс непомірно, особливо з уваги на нові правила реєстрації, що проте виконавчий відділ старався виконати при використанні наявних сил.

Підписи/ Курортний лікар/ Голова Р. Ярош/печатка

Звіт діяльності Курортної комісії у Трускавці за бюджетний період 1934/1935 р.

Сезони. В період 1934/1935 рр. власник курорту проводив тільки літні сезони в часі від 1 квітня до 31 жовтня 1934 р., поділяючи їх на три періоди, а саме:

- сезон І тривав від 1 квітня до 15 червня,

- сезон ІІ від 16 червня до 31 серпня,

- сезон ІІІ і останній від 1 вересня до кінця жовтня.

Зимового сезону в цьому періоді власник курорту після трьох років проби не проводив дальше, стверджуючи, що до утримання зимового сезону мусить докладати надто високі квоти, оскільки приватні пансіонати та такі інституції як Відпочинковий Офіцерський Дім, Заклад Громадського Страхування тощо, не пішли за покликом власника і своїх інтересів на зиму не здійснювали.

Відвідуваність. Відвідуваність дещо зменшилася, а вплинула на це також загальна біда, на котру майже всі відпочивальники без винятку скаржилися.

Кошти утримання. Курорт вже чотири роки має врегульовані питання постачання різноманітних продуктів і товарів першої необхідності, звідки випливає, що кошти утримання не зростають, а швидше утримуються згідно до загальних цін в країні, а особливо до цін найближчих сусідніх міст.

В першому сезоні, котрий вважаємо за найдешевший, можна було навіть отримати в пансіонатах першого класу помешкання і цілковите утримання за 4 зл.

В головнім сезоні виконавчий відділ Курортної комісії також не мав потреби регулювати ціни, оскільки конкуренція керівників пансіонатів була досить великою і ціни формувалися самі і то на цілком низькому рівні.

Загальні санітарні умови. З початком весни після танення снігу розпочав виконавчий відділ Курортної комісії перевірку всіх садиб, вілл і пансіонатів щодо пануючих в них санітарних умов. Комісія складалася з курортного лікаря, санітарного урядника виконавчого відділу Курортної комісії і представника постерунку державної поліції, а неодноразово теж долучалося інженера виконавчого відділу Курортної комісії, коли була в цьому потреба в зв’язку з будівельними питаннями.

Зауважені комісією недоліки списувалися в друкованому вигляді, визначаючи стороні термін до цілковитого усунення недоліків, після чого знову проводилося інспектування, караючи за порушення штрафом або доносячи їх для покарання на Староство.

В загальному курорт був упорядкованим в санітарному плані, а порушення існують тільки в тих садибах, котрі не мають достатньої кількості води. Отже, розв’язання проблеми постачання належної кількості доброї води виступає на перший план потреб курорту.

Над питанням постачання чи довозу на ярмарок і до пансіонатів (та ресторанів) продуктів постійно слідкував санітарний контролер виконавчого відділу Курортної комісії, котрий на місці не допускав до обороту всілякі непевні та підозрілі продукти, надсилаючи проби до лабораторії досліджень продуктів у Львові. Така рішуча позиція призвела до того, що на трускавецький ярмарок не мали відваги приїжджати перекупки з поганим чи зіпсутим товаром.

Курортний лікар спільно з санітарним контролером проводили постійно, майже щоденно, ревізію у всіх більших гастрономічних закладах і магазинах з продуктами.

Над загальною чистотою курорту мав спеціальну опіку виконавчий відділ Курортної комісії. Він докладав всіх старань, щоб курорт направду був чистим. Курорт поділено на 10 округів і на кожен з округів призначено наглядача, котрий постійно працював над усуненням всіляких нечистот з вулиць та тротуарів.

Вивезенням сміття з курорту на відповідне місце поза курортом займався погоджений одноразово підприємець, котрий цю функцію виконував бездоганно. Вивезення сміття і всіляких нечистот було дозволено тільки в нічний час – так, щоб відпочивальники тими роботами взагалі не були потурбовані.

Будівництво нових доріг та каналів. Детальні дані про будівництво нових відтинків каналів та доріг і тротуарів (хідників) знаходяться в кошторисах і планах в додатках до бюджету. Тут тільки треба ствердити, що в звітному році виконавчий відділ Курортної комісії продовжував будівництво головного колектора, будівництво об`їзної дороги за залізничним вокзалом і будівництво дороги на Суховолю крім ряду інших, дрібніших робіт в центрі курорту.

Каналізаційна мережа у Трускавці включає майже всі важливіші артерії, проте повне вирішення цього питання ще вимагатиме великого вкладення праці та грошей.

Так само дороги та площі також вимагатимуть ще великих вкладів, оскільки тільки частина їх має тверде покриття, а виявляється, що це єдиний спосіб забезпечити відсутність пилу на курорті і відповідно так жаданий спокій – тишу.

Громадська та протипожежна безпека. Крім курортної охорони, котра надає досконалі послуги щодо утримання ладу та порядку на курорті, зокрема на вулицях та площах, як і при джерелах, виконує службу безпеки державна поліція, котра проте у Трускавці постійно потребує збільшення кількості. Звідси той факт, що останнім часом сильно розповсюдилося на курорті нещастя посередництва з надання помешкання. Виконавчий відділ Курортної комісії розпочав боротьбу з цим нещастям, проте в звітних сезонах абсолютно подолати її не зміг через досить малі покарання, які здійснювала влада загальної адміністрації.

Протипожежна охорона складалася з 7 професійних пожежників, а крім цього вся курортна охорона проходить курси протипожежної безпеки і в даному разі можуть бути добре використані спільно із професійною протипожежною охороною.

В звітному періоді була лише одна пожежа, яку вдалося локалізувати без шкоди для сусідніх будинків.

Виконавчий відділ Курортної комісії проте зауважує, що протипожежне обладнання та знаряддя ще недостатнє і треба докласти зусиль, щоб їх поповнити в найближчій перспективі.

Покращення перебування відпочивальників. Дворазові щоденні концерти в курортному парку, а крім того часті вечірні концерти, музичні конкурси, фестини та інші імпрези сприяли загальному покращенню перебування гостей на курорті. Всі заходи організовувалися без обмежень для вступу, безкоштовно, за винятком фестинів, які потребували більших коштів на підготовку – тому тут брали добровільні пожертви на різні цілі.

Однією з найбільших атракцій звітного періоду був музичний фестиваль 10 військових оркестрів, котрі розіграли в Трускавці конкурс на першість військових оркестрів командування округу № 10 в Перемишлі.

Після конкурсних змагань всі об’єднані оркестри в кількості 500 музикантів зіграли кілька музичних творів, що на присутніх справило неабиякий вплив.

До милих приємностей для відпочивальників слід зарахувати і можливість дальших та ближчих екскурсій. Тож виконавчий відділ Курортної комісії докладав всіх старань, щоб це полегшити для відпочивальників. Передусім за згодою з Виконавчим відділом Курортної комісії Староство дрогобицьке визначило і утримувало на весь час дії всіх сезонів на відповідному рівні тарифи кінних екіпажів і автомобілів. Окрім цього виконавчий відділ Курортної комісії уклав угоду з Товариством Татшанським, котре своїми авто організовувало подорожі до вартих уваги околиць, фабрик і підприємств.

Місцевий кінотеатр та часті імпрези в курортному залі, а саме концерти та вистави, були доповненням розваг відпочивальників.

Санітарний стан. У звітному періоді поза окремими випадками скарлатини серед дітей мешканців села, інших інфекційних хвороб на курорті не було, так що загальний санітарний стан був досконалим.

Діяльність офісу. У звітному періоді Курортна комісія провела 8 засідань, у той час коли виконавчий відділ провів 26 засідань крім засідань майже щоденних у літньому періоді меншої комісії Виконавчого відділу Курортної комісії для вирішення питань подання сторін про зниження тарифу.

Виконавчий відділ Курортної комісії вирішив 873 питання адміністративного характеру окрім 2463 подання про пільги в тарифах.

Дозволів на будівництво, які стосуються як нових будинків, так і реконструкції існуючих, видав виконавчий відділ Курортної комісії 69.

Голова Р. Ярош/підпис/печатка

Закриття рахунків Курортної комісії у Трускавці (повіт Дрогобич, воєводство Львівське) за рік 1934/1935, ухвалено на засіданні Курортної комісії в Трускавці дня 26 травня 1936 року

На засіданні Курортної комісії, яке відбулося 26 травня 1936 року під головуванням д-ра Романа Яроша при співучасті 4 членів і делегата Староства повітового в Дрогобичі вирішено:

Затвердити закриття рахунків на рік 1934/1935 в сумі доходів звичайних 249 886 зл. 33 гр., надзвичайних – 0, разом 249 886 зл. 33 гр.; в сумі видатків звичайних 213 130 зл. 70 гр., надзвичайних 19 436 зл. 11 гр., разом 232 566 зл. 81 гр.

Тобто, різниця доходів над видатками становить 17 319 зл. 52 гр.

Голова Р. Ярощ/підпис/печатка

Звіт діяльності Курортної комісії у Трускавці за бюджетний період 1935/1936 р.

Сезони. В період 1935/1936 крім сезонів нормальних, що тривали від 1 квітня до 31 жовтня 1935 р. запровадив Курортний уряд і зимовий сезон в часі від 1 грудня 1935 р. до 28 лютого 1936 р., котрий проте не заохотив на курорт більшу кількість відпочивальників.

Відвідуваність. Відвідуваність відпочивальників в 1935 р., незважаючи на важкі економічні умови, показує в порівнянні з минулим роком збільшення 2 669 осіб, причому загал відпочивальників припадав на сфери середньо- і менш заможні. Хоч 1935 рік виглядає чисельно позитивним (15 860 відпочивальників, у той час, коли в 1934 р. було 13 491), проте в доходах як курорту, так і осіб, що займалися підприємницькою діяльністю в часі сезонів, через загальне зубожіння суспільства рік не був позитивним.

Кошти утримання. Справи постачання в звітному році не зазнали жодних змін і були на загал задовільними, в зв’язку з чим кошти утримання трималися відповідно на рівні загальних цін в країні.

В сезонах І (весняному) і ІІІ (осінньому) як найдешевших можна було навіть отримати в першокласних пансіонатах помешкання з цілковитим денним утриманням за 4 зл.; а в головному (найдорожчому) сезоні, виконавчий відділ Курортної комісії не мав потреби втручання і регулювання цін, оскільки внаслідок конкуренції пансіонатів ціни формувалися самі і не були високими. Зрештою відпочивальники відповідно до своїх засобів з приводу великої пропозиції помешкань мали можливість вільного вибору пансіонату.

Загальні санітарні умови. Як і щороку у звітному році виконавчий відділ Курортної комісії з початком весни розпочав до комісійного інспектування пансіонатів, вілл і садиб щодо санітарного стану. Комісія, котра складалася з курортного лікаря, санітарного урядника виконавчого відділу Курортної комісії і представника постерунку державної поліції, а неодноразово і за співучасті інженера виконавчого відділу Курортної комісії, писала для кожного об’єкту окремий протокол, визначаючи сторонам відповідний термін для усунення виявлених недоліків, після чого на впертих доносилося до Староства для покарання (переважно карано штрафами).

На загал Курорт в санітарному плані значно пішов вперед; щороку систематично усувалися всі недоліки, при чому найдужче відчутним є на курорті брак доброї води для пиття; проте з початком будівництва водопроводу є надія, що і та найбільша болячка залишиться в найближчому часі усунутою.

Справи постачання не зазнали жодних змін і були у всіх випадках задовільними; над поставками на ярмарок і до пансіонатів продуктами постійно слідкував санітарний контролер, котрий всілякі непевні продукти відправляв до лабораторії досліджень продуктів у Львові, а у випадку позитивного результату дослідження робив донесення до суду, що мало той ефект, що на курорт продуктів поганих ч зіпсутих постачальники не мали відваги везти.

Курортний лікар чи його заступник постійно здійснював санітарний контроль як всіх гастрономічних закладів, так і магазинів з продуктами, перукарень тощо.

З метою утримання чистоти на курорті на вулицях та площах, поділено курорт на 14 округів, приділяючи до кожного наглядача, обов’язком котрого було утримання зразкової чистоти. А вивезення сміття здійснював підприємець згідно угоди, котрий виконував цю роботу в нічній порі – так, що тією роботою відпочивальники не були потурбовані.

Будівництво нових доріг та каналів. Детальні дані про будівництво каналів, доріг і тротуарів (хідників) знаходяться в кошторисах і планах в додатках до бюджету. Тут тільки треба зазначити, що в звітному році виконавчий відділ Курортної комісії продовжував будівництво головного колектора на Річках, будівництво нової дороги за залізничним вокзалом, котра в майбутньому має вивільнити вулицю Раймунда Яроша, обтяжену зараз надмірно рухом товарів, а також звичайно ж здійснювалося ремонт існуючих вулиць та тротуарів і всіляких дрібніших робіт в центрі курорту.

Направду каналізаційна мережа на курорті охоплює вже майже всі найважливіші артерії, проте повне каналізування, котре щороку поступає вперед, буде вимагати ще великого вкладення грошей, як і дороги, котрі, щоб запевнити курортові чистоту та відсутність пилу влітку, а болота весною та осінню, а крім того бажану тишу, мусять протягом найближчих років отримати тверду асфальтну поверхню.

Громадська та протипожежна безпека. Завданням досвідченої курортної охорони є утримання ладу та порядку на курорті, при джерелах, на вулицях та площах, що здійснює вона цілком добре, не даючи приводу до скарг відпочивальників. Якщо ж говорити взагалі про громадську безпеку, то, на жаль, треба зазначити, що вона бажає кращого через малу кількість місцевого постерунку державної поліції, як і невідповідного особового складу.

Наслідком того є постійно та щорічно зростаюча фаланга посередників у наданні помешкань, котрі тероризують відпочивальників на залізничній станції і на вулицях, часто в зухвалий спосіб. Вони стали справжнім нещастям для курорту, а низькі кари для них від адміністративної влади порівняно зі значними та легкими заробітками, не дають жодного результату.

Протипожежна охорона утримується виключно коштом Курортної комісії і складається з 7 професійних пожежників. Згідно зі спеціальною умовою у випадку більшої пожежі може бути викликана протипожежна охорона і Дрогобича або ж із Борислава, котрі в зв’язку з близькою відстанню можуть бути на місці пожежі за нецілих 30 хвилин.

Обладнання протипожежної охорони, хоча щороку і поповнюється в рамках коштів, які на це призначає виконавчий відділ Курортної комісії, та все ж не є цілком достатнім. Передусім відчувається брак пожежної вежі, будову котрої заплановано і яка має в найближчому часі настати.

Покращення перебування відпочивальників. Дворазові щоденні концерти оркестру в курортному парку, а крім того часті вечірні концерти, музичні конкурси, фестини та інше організовується (крім фестин) безкоштовно. Майже щоденно відбуваються концерти та вистави в курортному залі, а також щоденно є сеанси в місцевому кінотеатрі. Все це в загальному сприяє покращенню перебування гостей, які прибувають на курорт для лікування.

Окрім того, великою атракцією для відпочивальників було як звичайно озеро на Помірках, котре і в цьому році тішилося значною відвідуваністю,а прекрасний і старанно доглянутий лісовий парк на Городищі був тереном дальших прогулянок відпочивальників.

Відпочивальники, які хотіли оглянути нафтовий басейн, фабрики та підприємства, а також красиві та достойні огляду дальші околиці, користали з автобусів Татшанського Товариства, котре згідно угоди з Виконавчим відділом Курортної комісії організовувало щоденні групові екскурсії в різні сторони при поміркованих цінах. Також відпочивальники мали можливість скористатися послугами таксі згідно тарифу, врегульованого дрогобицьким Староством.

Санітарний стан. У звітному періоді санітарний стан був дуже добрим; інфекційних хвороб як серед відпочивальників, так і серед місцевого населення, н зафіксовано. Було тільки три випадки несподіваної смерті серед відпочивальників, з яких один внаслідок інсульту, а два внаслідок уремії.

Діяльність офісу. У 1935 році Курортна комісія провела 7 звичайних засідань, а виконавчий відділ Курортної комісії провів 16 засідань крім надзвичайних засідань майже щоденних у літньому періоді для вирішення питань подання сторін про зниження курортного тарифу.

Виконавчий відділ Курортної комісії вирішив 639 питань адміністративного характеру та 2 261 подання про пільги в тарифах. Дозволів на будівництво, які стосуються як нових будинків, так і реконструкції існуючих, видав 50.

Голова Р. Ярош/підпис/печатка

Звіт рахунковий з виконання бюджету Курортної комісії у Трускавці (повіт Дрогобич, воєводство Львівське) за рік 1936/1937.

Дане закриття рахунків було викладено для публічного перегляду від дня 30 липня 1937 р. до дня 6 серпня 1937 р.

Курортна комісія у Трускавці на засіданні в дні 14 серпня 1937 року перевірила та визнала за згідне і уділила Виконавчому відділові Курортної комісії абсолюторій.

Голова Курортної комісії Р. Ярош/підпис/ печатка/

Члени: /підписи/

Витяг з книги рішень Курортної комісії в Трускавці, том ІІ.

На засіданні Курортної комісії, яке відбулося 14 серпня 1937 року під головуванням д-ра Романа Яроша при співучасті членів інж. Яна Білого, д-ра Віктора Прошковського, Юзфа Міськовця і Рудольфа Лукаса вирішено:

одноголосно затвердити рахунковий звіт на рік 1936/1937 в сумі доходів звичайних 292 662 зл. 33 гр., надзвичайних – 0, разом 292 662 зл. 33 гр.; в сумі видатків звичайних 237 709 зл. 67 гр., надзвичайних 33 897 зл. 11 гр., разом 271 606 зл. 78 гр.

Тобто, різниця доходів над видатками становить 21 055 зл. 55 гр.

Голова Р. Ярош/підпис/печатка

Звіт діяльності Курортної комісії у Трускавці за бюджетний період 1937/1938 р.

Сезони. В цьому питанні не було ніяких змін і подібно як в попередньому році були сезони весняний, літній і осінній, а зимовий з 1 грудня 1937 р. до 28 лютого 1938 р.

Відвідуваність. Приїзд відпочивальників, який обіцяв бути досить добрим в сезоні весняному, зменшився в головному сезоні, а це ймовірно через виїзд заможніших осіб або на паризьку виставку, або на закордонні курорти, як також стала причиною цьому і непевна погода в літніх місяцях.

Загал відпочивальників припадав на сфери середньо- і менш заможні, бо хоча рік 1937 показує збільшення до року попереднього в кількості 143 особи, та доходи і курорту, і осіб, які займалися в часі сезонів підприємницькою діяльністю, були не надто позитивні.

Кошти утримання. Справи постачання в звітному році не зазнали жодних важливих змін і були цілком задовільними, в зв’язку з чим кошти утримання трималися відповідно на рівні загальних цін в країні.

Подібно як в минулому році в сезонах І (весняному) і ІІІ (осінньому) як найдешевших можна було і в цьому звітному році отримати в першокласних пансіонатах помешкання з цілковитим пристойним денним утриманням вже від 4 зл.; а в головному (найдорожчому) сезоні, не було потреби втручання і регулювання цін, оскільки внаслідок конкуренції пансіонатів ціни формувалися самі і не були високими. Зрештою відпочивальники з приводу великої пропозиції помешкань мали можливість вільного вибору пансіонату відповідно до своїх матеріальних засобів.

Загальні санітарні умови. Як і в попередніх роках, так і в звітному році на початку весни та відповідної аури виконавчий відділ Курортної комісії розпочав до комісійного інспектування пансіонатів, вілл і садиб щодо санітарного стану. Комісія, котра складалася з курортного лікаря, санітарного урядника виконавчого відділу Курортної комісії і представника постерунку державної поліції, а неодноразово і за співучасті інженера, здійснила детальне обстеження всієї нерухомості,пишучи при цьому протоколи і визначаючи власникам відповідний термін для усунення виявлених недоліків, після чого на впертих і при випадках яскраво вираженого недбальства карано штрафами та доносилося до Староства.

Не можна заперечити, що ті ґрунтовні передсезонні санітарні ревізії, які проводяться щороку, приносять бажаний результат і поступ в санітарному плані є очевидний.

Всі продукти, які довозяться і до пансіонатів, і на торгову площу, перебувають під постійною опікою заступника курортного лікаря, котрий підозрілі продукти відсилав до лабораторії досліджень продуктів у Львові чи робив донесення до суду для визначення покарання.

Як курортний лікар, так і його заступник проводили в часі сезонів несподіваний санітарний контроль всіх гастрономічних закладів, продуктових магазинів, перукарень та ін.

З метою утримання чистоти на вулицях і площах курорт поділено на 14 районів з визначенням для кожного двірника, обов’язком котрого було утримання якнайкращої чистоти в своєму регіоні. А вивезення нечистот зі смітників та клоачних ям здійснював підприємець згідно угоди, котрий виконував цю роботу в нічній порі – так, що тією роботою відпочивальники не були потурбовані.

Збереження та будівництво нових каналів та доріг. Всі дані про збереження доріг, будівництво каналів і тротуарів тощо знаходяться в кошторисах і планах в додатках до звіту, наданому Воєводському Уряду від дня 28 квітня 1937 р. L. 253/37. Треба зазначити, що в звітному році відремонтовано 5 374, 50 м. кв. доріг шутрованих, 4 035, 00 м. кв. тротуарів, в парках, покладено 589,40 м. кв. тротуару з бетонних плиток, та 136 м. узбіччя.

З каналізаційних робіт виконано 17 м. колектора (4,00 х 1,70 м.), який одночасно є прикриттям потічка, і 102,5 м. каналу з бетонних труб діаметром 40 см разом з потрібними валами.

Крім цього виконано ряд інших дрібних робіт, зв’язаних з естетичним виглядом курорту, як обсадження вулиць деревами, очищення тротуарів від буряну і т.п.

З метою покращення естетичного вигляду курорту виконавчий відділ Курортної комісії видав 176 наказів власникам нерухомості стосовно відновлення фасадів будинків, ремонту і фарбування парканів та упорядкування садиб.

Громадська та протипожежна безпека. Курортна комісія утримує курортну охорону, яка складається з 10 постійних і 4 сезонних обмундированих охоронців, обов’язком яких є утримання ладу та порядку на курорті, а саме при джерелах, на вулицях та площах, що здійснює вона на загал добре, не даючи приводу до скарг відпочивальників. Проте якщо говорити про загальну безпеку, то, на жаль, як і в минулому році, слід сказати, що поправи не видно і залишається багато що зробити через малу кількість місцевого постерунку державної поліції, як і невідповідного особового складу. Через це трапляються часті крадіжки по віллах через приїзд різного роду торгівців, перукарів, манікюрниць і т.п. сильно підозрілих людей, котрі безкарно крутяться по курорті та віллах. Апофеозом є зростаюча щороку кількість посередників у наданні житла, котрі присікаються до відпочивальників не тільки на залізничній станції і на вулицях, а навіть в поїзді і є нещастям для курорту та пострахом для відпочивальників, котрі звертаються до Курортної комісії з постійними скаргами і запитаннями, чи не існує влади та способу, щоб цей нечуваний за кордоном прецедент, який особливо розперезався у Трускавці, якось опанувати.

Незважаючи на багаторазові як письмові, так і усні звернення і незважаючи на розуміння і досить позитивне ставлення до цієї справи пана старости повітового місцевий постерунок державної поліції з невідомих Курортній комісії причин є постійно в часі сезонів недосконалий в плані кількості осіб, а якщо когось і додають, то тільки хворих, які використовують перебування у Трускавці для лікування. В той же час сусідній курорт Моршин втричі слабшим є щодо кількості відпочивальників, але має на час сезонів визначених 5 постерункових і 5 детективів. Це є приводом, що не тільки нема покращення загального стану громадської безпеки, як і щодо діяльності посередників помешкань, але навпаки, до тих нещасть додалася ще одна в цьому році, так звані «лейцарі» (leicarzу), які не маючи жодних дозволів промислових, бігають по вулицях та парках курорту, атакуючи відпочивальників і створюючи різного роду сутички.

Ці названі вище найбільші болячки курорту є темою постійних скарг та критики зі сторони відпочивальників, що змушує Курортну комісію порушити їх у цьому звіті з надією нормалізації стану безпеки в нашому курорті.

Протипожежна охорона утримується виключно коштом Курортної комісії, складається з 7 професійних пожежників і має відповідне обладнання. Проте треба зазначити, що ця охорона є тільки видом першої ланки охорони, адже у випадку більш поважної пожежі згідно зі спеціальною умовою викликається протипожежна охорона з Дрогобича або ж із Борислава, котрі в зв’язку з близькою відстанню можуть бути на місці пожежі за нецілих 20 хвилин.

Покращення перебування відпочивальників. Дворазові щоденні концерти оркестру до обіду і після обіду в курортному парку, а крім того часті вечірні концерти, музичні конкурси, фестини, як і концерти та вистави в курортному залі та щоденні сеанси в місцевому кінотеатрі покращують перебування гостям, які прибувають на лікування до курорту. Окрім того, великою атракцією для відпочивальників є озеро на Помірках, котре тішиться значною відвідуваністю, а прекрасний і старанно доглянутий лісовий парк на Городищі був тереном дальших прогулянок відпочивальників.

Відпочивальники, які мають намір оглянути нафтовий басейн, фабрики та підприємства, а також красиві та достойні огляду околиці Східної Малопольщі, користають з екскурсій, які здійснює автобусами Краєзнавче Товариство в різні сторони при поміркованих цінах.

Санітарний стан. Як серед місцевого населення, так і серед прибулого з метою заробітків на курорт, санітарний стан на загал був добрим, епідемії інфекційних хвороб не було. Стався тільки один випадок черевного тифу, на котрий захворіло дві особи, які після перевезення до ізоляторного госпіталю в Дрогобичі були вилікувані. Смертей серед відпочивальників у звітному році не було.

Діяльність офісу. У 1937 році Курортна комісія провела 6 звичайних засідань, а виконавчий відділ Курортної комісії провів 35 засідань сукупно з надзвичайними засіданнями для вирішення питань подання сторін про зниження курортного тарифу.

Виконавчий відділ Курортної комісії вирішив 968 питань адміністративного характеру та 2 431 подання про пільги в тарифах. Дозволів на будівництво, які стосуються як нових будинків, так і реконструкції існуючих, видав 61.

Голова /підпис/печатка Д-р Роман Ярош

Підготували Іван Скибак, Володимир Ключак

У Бориславі сесія завершила роботу, міський голова залишився на своїй посаді

Минулого четверга, 26 березня, продовжила роботу LXXIX сесія Бориславської міської ради шостого демократичного скликання. Мали прозвітувати начальники усіх ЖЕКів, а підсумувати розгляд комунальних питань повинен був перший заступник міського голови.

Коли будемо з водою?

Власне з цього запитання розпочав сесійне засідання депутат Василь Піх. Він зазначив, що люди запитують, коли запасатися водою і коли її відключать. Кажуть, що відключать воду 31 березня, і знову на десять днів, і попросив міського голову дати відповідь: чи буде таке відключення, чи ні. А потім запитав, чи є заява міського голови про його відставку, чи ні? Бо знову ж його запитують виборці, а він не знає, що сказати.

Відповідав міський голова Володимир Фірман.

- Питання перше – по воді. Є попередження, що на 31 число водопостачання знову буде відключено. А щодо приватизації водоканалу, розповсюджують чутки, нібито це вигадки, що привласнити наш водоканал мають наміри «донецькі».

Міський голова зачитав заяву на його ім’я від Гапонюка Руслана Володимировича (м. Донецьк, вул. Куйбишева…)., а далі продовжив:

- Бачимо, що країна починає мінятися. Є сподівання, що «Укрнафта» стане нормальною структурою, якою вона була до 2002 року. І тоді в нас не буде таких проблем. Є стратегічні підприємства на рівні міста, а є підприємства стратегічні для держави. Це ті, які займаються електро- чи газопостачанням. Вони не повинні належати приватним структурам. І 31 березня буде, можливо, остання така «атака» на нас, на Борислав. Чи вистоїмо, чи ні – побачимо. Принаймні знаю, що готуються зміни до Закону щодо заборони відключення водопостачання.

Щоб ви зрозуміли, «Обленерго» від коштів по різниці тарифів нічого не отримує. Вони просто списують цю заборгованість. Але вони хочуть мати «живі» гроші, або «живі» активи. Якщо ми здамося, то за оті кошти різниці в тарифах за наші чи державні кошти вони вирішать усі проблеми водоканалу і свої. І моя заява про відставку буде залежати від того, чи готові ми відстоювати свої інтереси, чи ні. Хочу цю сесію, яку розпочав, довести до кінця. Якщо ви мене підтримаєте, то будемо відстоювати, якщо ж ні – то моя заява про відставку піде в хід. Моя позиція чітка…

Про сміття і всякий непотріб

Депутат Андрій Ровенський зазначив у виступі, що його депутатська дільниця, мабуть, найбільша в місті, адже це і частина вул. Шевченка, Карпатська Брама, провулок Алмазний, вул. Гірна, Палія, і частина вул. Шкільної. І дуже багато непорядків із прибиранням сміття. На вул. Палія є і витоки води, і позабивана каналізаційна система навіть здохлими котами. Скільки депутат не звертався до відповідних служб, адже люди звертаються до нього за допомогою, ніхто не реагує. На сміттєвих майданчиках взагалі твориться невідь-що. Сміття з контейнерів викинуть до машини, а те, що на майданчику, так і залишається. Зокрема по вул. Шевченка. Та й по всіх інших сміттєвих майданчиках. Не може так бути. Якщо «Ком-ЕКО» прибирає сміття, то повинно виконувати свою роботу. Не можна далі миритися із таким станом. Або вони працюють, або щось із тим треба робити.

Міський голова прокоментував, що «Ком-ЕКО» навіть підняли тарифи за вивезення сміття. Але від того не стало ані чистіше на сміттємайданчиках, ані не кращими стали оті контейнери для сміття. Від того, що ми пішли їм назустріч, вони краще працювати не стали. Ми можемо впливати на них тільки тоді, коли це буде комунальне підприємство. А при тому нахабства не бракує. І на позаминулій нараді, наголосив міський голова, керівника міського відділення «Ком-ЕКО» довелося попросити залишити нараду.

Скільки можна підвищувати тарифи?

Депутат Михайло Лазар ще раз повернувся до громадських обговорень з приводу підвищення тарифів на міських перевезеннях.

– То треба мати совість, коли зарплати не піднімаються, коли оплата за газ зросте ледь не втричі зросла, ще зараз піднімати тарифи на міські перевезення, на оплату за сміття, на водопостачання. Не можемо зовсім «добивати» мешканців міста. Тому пропоную прийняти мораторій щодо підвищення тарифів. Ми не повинні ще й самі тут, у місті, при тому, що такий складний час у державі, збільшувати соціальну напругу.

Звернення до депутатів Львівської облради

Депутат Олег Городиський зачитав звернення депутатського загалу міськради до колег обласної ради. Суть його в тому, щоб колишню будівлю дитячої міської лікарні передати під реабілітаційний центр воїнів АТО.

Рішення з цього питання вже було прийнято на минулому засіданні виконкому. Але, як сказав пан Олег, це рішення вже було зачитане на сесії обласної ради представником від партії «Удар». Наступного вівторка до Борислава буде відряджена комісія депутатів облради та представника або департаменту охорони здоров’я.

Доповнив головний лікар міської лікарні депутат Віталій Головчак. Він сказав, що, безсумнівно, ця ідея має бути реалізована. Але потрібно подумати про те, щоб сам корпус колишньої дитячої лікарні був доведений до належного стану, тобто відремонтований і готовий прийняти наших героїв. Як продовжив міський голова, для доведення до нормального стану цієї будівлі на нинішній час потрібно приблизно шість мільйонів гривень. Але зараз медицина фінансується із держбюджету. Тому обласна рада повинна нам допомогти у тому, щоб наші герої, які приїдуть для реабілітації після важких боїв на сході України, справді потрапили у комфортні і гідні умови.

Тож на голосування поставлено звернення до облради і депутати його підтримали одностайно.

Водоканал можна віддати в концесію

Депутат Олександр Зварич знову провернувся до перспектив водоканалу. На його думку, цю тему ми розглядаємо дещо однобоко.

– Так, ми ратуємо за комунальне підприємство. Я теж цю думку підтримую. Якщо ми знайдемо навіть тих десять мільйонів, то для мене, як мешканця міста, треба знати: звідки будуть ті джерела фінансування? Тому вважаю, що громаді треба розказати і про інші методи, що допоможуть стати на ноги нашому водоканалу. Перетворення його у приватне чи акціонерне підприємство я відразу відкидаю, погоджуюся з міським головою, що це неправильний шлях. Але є ще концесія. Тобто, можна віддати в оренду чи в тимчасове користування інвестору. Два чи три роки назад був такий інвестор. Не знаю, чи він тепер має таке бажання, буду знати наступного тижня. Прізвище його – Дубневич. Він сказав, що готовий взяти наш водоканал в концесію, але при умові, що він щорічно вкладатиме у підприємство кошти. Не називаю суму, але та сума не п’ять і не десять мільйонів гривень. Ми розуміємо, що то за гроші. Вони обумовили б те, що тарифи для населення не підвищуються, кошти вкладаються у ремонт водомереж, ремонт Рибника. Там ішлося не про десять мільйонів, а про дуже великі суми…

Після цього відбулася доволі тривала дискусія між депутатами, виступили і представники громади. Хоча до конкретних рішень з приводу водоканалу так і не дійшло.

Передати цю розмову в одному матеріалі просто неможливо. А повну версію сесії можете переглянути на сайті нашого часопису.

Допоможемо нашим воїнам

Після цього депутат від фракції «Удар» Володимир Ліцман проінформував, що в Борислав для ремонту надійшов БТР. Прохання від командування 80-ї десантної бригади довести його до ладу, щоб можна було потім знову відправити в зону АТО. Роботи там багато. Тож потрібна допомога всього міста: підприємців, комунальних підприємств, звичайних громадян. Потрібні хороші спеціалісти-електрики, бо пошкоджений силовий кабель, автослюсарі. Потрібні і кошти, необхідно придбати два акумулятори, а ціна одного десь двісті євро. Тому є прохання до громади долучитися до цієї справи, а за кожну отриману гривню громада буде проінформована.

Володіти зброєю має кожен

Помічник депутата Верховної Ради по нашому виборчому округу Богдана Матківського Петро Хорт порушив тему військово-патріотичного виховання шкільної молоді.

– У нас, в Бориславі, на базі сьомої школи, дякуючи зусиллям ентузіастів, відкрито 25-метровий тир. Наскільки я знаю, це унікальна справа, бо на території нашого виборчого округу, нашого регіону такого більше немає ніде. У світлі того, що зараз відбуваються воєнні дії на сході країни, мабуть, доброю була б ідея проводити на базі цього тиру усі військово-патріотичні заходи молоді міста. Адже є багато дітей, які мають проблеми зі здоров’ям і навіть не можуть відвідувати уроки фізкультури. Їх можна спокійно залучати до занять стрілецьким спортом, адже там навантажень великих немає, а користь і для здоров’я, і для самоствердження дітей значна. Тому я й попросив би депутатів дати протокольне доручення відділу освіти, щоб передбачили у планах військово-патріотичного виховання якраз заняття стрілецьким спортом. Йдеться не тільки про дітей шкільного віку, адже багато молоді навіть в армії не служили і не мають поняття, що таке зброя. Тому звертаюся і до громадських організацій, адже живемо у дуже складний час, – молодь повинна освоїти хоча б ази військової справи, бо ніхто не гарантує, що кожному з нас доведеться стати на захист рідної землі.

Поспілкуватися з керівниками зможемо у прямому ефірі

Слово надали Олегові Спасу, заступникові голови міської антикорупційно-люстраційної колегії.

Він проінформував, що по вул. Коваліва створено громадську приймальню, до якої щодня звертаються зі своїми проблемами люди. Чого ж найчастіше хочуть вони? В першу чергу, живого спілкування з керівництвом міста, з керівниками відділів, управлінь та служб. Недавно був прийнятий Закон про громадське мовлення. Йдеться про громадське радіо – у нас в місті є радіоредакція «Слово» і люди в прямому ефірі хотіли б поспілкуватися з найбільш гострих проблем.

– Тридцятого березня має бути така розмова з керівниками відділу соціального захисту з приводу субсидій. У наступний понеділок, тобто, шостого квітня, хотіли би поспілкуватися з інспектором з екології, бо ж всі хочемо, щоб місто наше було чистим. А надалі, це, звичайно, вирішуватиме радіоредакція, хотіли б поспілкуватися з керівниками ЖЕКів чи тих приватних підприємств – «Комфорт» і «Бескид». Крім того, людей дуже турбує обігрів домівок – чи то автономне опалення, чи міні-котельні. Тож хотіли б поспілкуватися з цього приводу з керівниками, які займаються цими питаннями. Тобто, керівники комунальних служб та підприємств мали би бодай раз на півроку у прямому ефірі поспілкуватися з мешканцями міста.

Коментуючи, міський голова Володимир Фірман зокрема зазначив, що закону, який би дозволяв таке встановлення, наразі нема. Але чекати нема чого і хто має таку можливість, то нехай встановлює автономне опалення, бо при цінах на газ, які нас чекають, розплатитися за цю послугу буде дуже складно.

* * *

Після цього заслуховували звіт про роботу керівника другого ЖЕКу Петра Стефанишина. Було багато запитань від депутатів, багато суперечок, була і тривала дискусія. З огляду на те, що про цю проблему ми вже писали багато разів, не будемо повторюватися, бо якщо подати повністю це обговорення, то не вистачить і цілого номера газети. Якихось рішень з приводу обговорення не приймали, вирішили заслухати ще й перший ЖЕК, а потім уже щось вирішувати. Після цього оголосили перерву до третьої години.

Перерва затягнулася, бо депутатський кворум зібрався десь на годину пізніше.

Коли набрався кворум, розпочали зі звіту керівника першого ЖЕКу Богдана Хомина. Заслухали. Обговорили.

Потім вирішили на цьому 79 сесію закінчити. А звіти керівника третього ЖЕКу та першого заступника міського голови, який власне і відповідає за роботу комунальних підприємств, заслухати вже на наступній сесії.

Сесія закінчилася, то ж депутати вимагали, щоб міський голова визначився, як і обіцяв: після закінчення сесії зачитати свою заяву про відставку.

Міський голова звернувся до депутатського загалу: «Якщо ви за те, щоб боротися за водоканал, тобто за його статус комунального підприємства, то заяву про відставку не подаватиму».

І поставив на голосування це питання.

– Хто за те, щоб боротися за водоканал?

Ніхто з депутатів боротися за водоканал не захотів.

Але обдумавши ситуацію, міський голова сказав, що наразі заяву про відставку він подавати не буде. На цьому сесія завершила свою роботу.

Ігор Юринець, газета «Нафтовик Борислава»

Коментар міського голови

Уже пізніше ми попросили міського голову Володимира Фірмана коротко прокоментувати ситуацію, що склалася на сесії, і його рішення не подавати заяви про відставку, а працювати і далі. Ось що він сказав.

– Заяву про відставку з посади міського голови я написав ще дев’ятого березня. В той час ми зверталися до різних державних установ, різних організацій, щоб допомогли нам вирішити оті дуже болючі для міста проблеми, зокрема, щодо водопостачання міста. Працювали разом, навіть депутат Володимир Хауляк їздив на ці зустрічі. Але відповідь була різко негативною. Було зрозуміло, що оті законно належні нам кошти за різницею тарифів не вдасться отримати.

Але за останні два тижні ситуація, як на мою думку, кардинально змінилася. Якщо на тих зустрічах у облдержадміністрації нам тоді казали, що це віртуальні гроші, то після останніх подій у Кабміні, відставки Коломойського, стало зрозуміло, що в державі розпочалися зміни. Якщо раніше наші аргументи ніхто не слухав, то зараз є вже прохання голови Львівської облдержадміністрації про те, щоб не допускати відключення підприємств житлово-комунального господарства.

Друге: я був переконаний на дев’яносто відсотків, що зачитаю заяву про відставку. Але коли побачив на сесії реакцію депутатів, яких вже зовсім не цікавила робота ЖЕКів, звіт першого заступника, начальника відділу житлово-комунального господарства – їх цікавила тільки відставка міського голови, коли я запитав, чи згідні вони боротися далі за наш водоканал, щоб він залишався у комунальній власності, то зрозумів, що жодної надії на них немає. Дійшло до того, що вперше за 79 сесій депутати вирішили змінити регламент, щоб тільки завершити сесію і заслухати мою заяву. Така позиція наших депутатів дивувала, адже обрали їх задля того, щоб служити громаді, а не олігархам чи окремим партіям.

А що найголовніше – до мене підходило багато людей, громадських активістів, навіть тих, хто був не так давно майже недругом, і переконували, що не можна подавати у відставку, треба стояти до кінця. Така ж думка була і у наших священиків, з якими я також радився. І власне, відчуваючи свій обов’язок перед містом, перед громадою, що мене обрала міським головою, вирішив, що не маю права зрадити їхню довіру…

 

Сучасна безперервна бібліотечна освіта сьогодні

Березень для працівників Трускавецьких міських бібліотек видався надзвичайно успішний. Бібліотекарі міста постійно займаються професійною самоосвітою та пишуть заявки на різноманітні конкурси. І як результат цієї роботи – наші перемоги.

Завідувач відділу обслуговування центральної бібліотеки Діана Боднарчук та бібліотекар бібліотеки-філії №1 Наталя Іваночко вибороли право на безкоштовне навчання у проекті «Громадські інформаційні центри Львівщини – в режимі доступу 7/24». Пройшли ряд тренінгів та майстер-класів «Технології Веб 2.0. Інформаційні блоги бібліотек». І як результат, в березні створений і майже щодня наповнюється блог Центральна міська бібліотека Трускавця www.cmb-truskavec.blogspot.com.

Шановні трускавчани, запрошуємо відвідати наш блог та оцінити наші досягнення. В майбутньому ми плануємо цей блог перетворити на площадку соціального і культурного діалогу з громадою для всієї культури міста та заповнити культурно-інформаційний простір Трускавця.

Директор Трускавецької МЦБС Віра Савка та завідувачі бібліотек Зіновія Мазур, Ліда Стецик написали на конкурс Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Бібліоміст» своє бачення розвитку бібліотек міста і вибороли право взяти участь у дводенному тренінгу в м. Києві та тему «Невідкладна адвокація для публічних бібліотек», що проходив 12-13 березня та 16-17 березня.

Крім цього Віра Савка брала участь м. Львові в дводенному тренінгу «Публічна бібліотека як сучасна Агора» (лютий 2015 р.) і за результатами цього тренінгу ввійшла у групу чотирьох бібліотекарів від України в ознайомчу тижневу поїздку, з 22 по 28 березня, до Польщі, яка організована та профінансована Фондом розвитку інформаційного суспільства Польщі. Крім української делегації, в цій поїздці була делегація з Грузії – 4 бібліотекарі, та 2 бібліотекарі з Молдови.

Бібліотекарі центральної бібліотеки Галина Грицило та Ірина Цимбаляк перемогли у конкурсі заявок організованому Міжнародним благодійним фондом «Академії української преси» за підтримки програми «Бібліоміст» та 27-28 березня навчалися у м. Львові на тренінгах «Практична медіаграмотність».

Всі ці запрошення та перемоги є свідченням того, що в бібліотеках Трускавця працюють висококваліфіковані працівники, яких запрошують на різноманітні семінари, конференції та ознайомчі, навчальні поїздки.

Віра Савка, директор Трускавецької МЦБС



Создан 02 апр 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником