Трускавецький вісник № 116 (1037) від 5 серпня 2015 р.

 

Трускавецький вісник № 116 (1037) від 5 серпня 2015 р.

05.08.2015



У номері: Чи відреагують лікарі Трускавця на образу; Інтерв`ю з Іваном Піляком; Стебничанка врятувала хлопця, який топився в озері; Інформує податкова.

Новини Трускавця та регіону

Стебничанка врятувала 12-тирічного хлопця, який тонув у озері

У понеділок, 4 серпня, о 11.08 на номер Єдиної служби допомоги населенню «112» надійшло повідомлення про те, що в місцевому озері м. Стебник тоне дитина. Про це інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області. Як з’ясувалось по прибуттю підрозділу до місця виклику, група дітей віком 12-13 років відпочивали на місцевому ставку. Під час купання 12-тирічному хлопчині стало зле і він почав тонути. В той час п. Анна поралась на своєму подвір’ї і почула дитячий крик про допомогу. Не гаючи часу, жінка 1949 року народження кинулась рятувати дитину. Стрибнувши у воду, рятівниця самотужки доправила хлопця до берега. На березі жінка зуміла надати хлопчині допомогу. Вже через мить хлопчина відкашляв воду та прийшов до тями. На щастя жінці вдалося врятувати дитяче життя. На місце події прибули також медики, які оглянули потерпілого і забрали у лікувальний заклад. Вчинок пані Анни зі Стебника є прикладом для кожної людини, адже лише людська небайдужість та самовідданість здатна врятувати життя людини, яка опинилась в небезпеці.

Головне управління ДСНС України у Львівській області вкотре звертається до мешканців області бути обережними під час відпочинку на воді. Пам’ятайте: не плавайте у непристосованих для цього місцях; не запливайте за обмежувальні буйки; не пірнайте з берега в невідомих вам місцях (глибина може бути недостатньою для пірнання); не допускайте переохолодження тіла у воді, при появі судом негайно вийдіть з води; не заходьте у воду в нетверезому стані; стримуйте оточуючих від необережних вчинків; не залишайте дітей без нагляду старших. Забороняйте дітям, самим заходити у воду.

Власна інформація

Всі – на «УМХ фест»!

Тут знайдеш себе! Тут знайдеш Христа! Тут знайдеш себе у Христі! – такий девіз організації «Українська молодь — Христові» (УМХ). «УМХ» – це молодіжна християнська організація, яка була заснована митрополитом Андреєм Шептицьким в Галичині в далекому 1933 році. Організація популяризує в сучасному молодіжному середовищі життя за християнськими заповідями, виховує нові покоління, які готові працювати на благо Церкви й для розвитку рідної держави. Саме за для залучення молоді, пропагування християнської моралі та поширення християнського світогляду, молодіжна організація вирішила започаткувати «УМХ фест», який сподіваються організатори, стане традицією. Пройде фестиваль з 6 по 8 серпня на базі відпочинку «Смерічки» (урочище Помярки, м. Трускавець). Початок реєстрації о 14.00 год.

Молодіжна організація вже має традицію на кожних зборах демонструвати свої таланти та вміння, тому відкриватиметься фестиваль концертом «УМХ має талант». Оскільки організовує фест молодіжна християнська організація, то присутні зможуть взяти участь у ранковій та вечірній службі, прослухати міні-лекцію та подивитись фільм про Андрея Шептицького. Відбудуться і спортивні заходи: змагання з футболу, волейболу, дартсу, настільного тенісу. Також всі бажаючі зможуть купити хенд-мейд вироби, послухати музичні гурти та скуштувати страви польової кухні.

Організатори сподіваються, що знайдуться охочі, які залишаться на фесті з ночівлею, тому просять брати спальники та намети. Охорону заходу здійснюватиме «Правий Сектор».

Майя Грабчак, Truskavets.Today

Чи відреагують лікарі Трускавця на образу?

«Найвищий рівень корупції – в медицині». Під таким заголовком вийшла чергова «публікація» на офіційному веб-сайті Трускавецької міської ради. Коротка за обсягом, вона логічно продовжує тему, розпочату нещодавно (в липні) депутатом Львівської обласної ради Петром Іванишином, що, мовляв, аж ніяк лікар не може бути у Трускавці міським головою. Як це, в місті медиків медик має бути мером? – ніяк не можуть збагнути ні пан Іванишин, ні його протеже в кріслі міського голови.

 «60 відсотків медиків є тісно між собою пов’язані бізнесовими схемами та родинними зв’язками», «кланова система, яка … чинить опір всьому новому», «подяки», «хабарі», «благочинні» внески» - в невеличкій публікації практично в кожному реченні йде звинувачення працівників медичної галузі.

На закид вже відреагувала спільнота «Типовий Трускавець», яка переважно ставиться нейтрально до позиції мера та не встряває в суперечки.

«Шановний голово, давайте розпочнемо все ж таки з забезпечення достойного рівня зарплат медикам, котрі, щоб ви знали, щодня жертвують своїм здоров'ям, постійно контактуючи з хворими, що не тільки несе фізичну загрозу здоров'ю, але й само по собі психологічно важко. А в такому місті, як Трускавець, де добра половина мешканців медики або мають відношення до медицини, некоректно котити бочку на тих, хто робить це місто особливим. Як ви кажете "Трускавець - це місто здоров'я", а яке оздоровлення може бути в Трускавці, без медиків? Можливо замість пустих звинувачень варто залучати Трускавець до реформ, можливо варто запропонувати в нашому місті протестувати пілотний проект страхової медицини... Все ж таки будь-яка продуктивна діяльність краще деструктивної. А на рахунок "хабарів", "подяк", "благочинних внесків", то лікарі далеко не лідери в цьому напрямку. І варто почати з чиновників», - зазначають у спільноті «Типовий Трускавець». І далі: «Мер просто звинувачує лікарів, висвітлюючи їх як цинічних хабарників, при тому не входить в ситуацію і не пропонує ніякої ініціативи... Неприємний сам факт зневажливого ставлення до медиків і цілковите узагальнення. Згадуються благодійні внески, а скажіть мені, як з сумою 9 грн. на день лікування пацієнта його вилікувати? Нехай п'є перекись і закусує ватою??? Чи в погоні за політичними балами усі забувають, що люди то не просто цифри на папірцях? Ви говорите ніби про реформи при тому звинувачуєте в чомусь лікарів, хоча саме вони й проводитимуть ті реформи і без них ви не обійдетесь хоч трісніть. Знаєте, якраз не медик не може мати поняття в реформі медицини, бо не розуміє як саме вона працює і що можна змінювати, а що ні. А зміни в медицині треба дуже детально обдумати до найбільших дрібниць, бо найдрібніша помилка – це людське життя».

Поки що це єдина реакція на публікацію, котра появилася позавчора, у понеділок, 3 серпня. Звісно, що публікація має явно передвиборчий підтекст, адже в заголовку «Найвищий рівень корупції – в медицині» останнє слово можна було б запросто замінити на «освіті», «судах», «правоохоронних органах», «владі», «ДАІ», «культурі», «міграційній службі», «митниці», «дозвільній системі», але на даний час для чинного трускавецького мера якраз треба було сказати про медицину. Тим більше, що тема «всі медики – хабарники» лунала з вуст прихильників Р. Козира ще під час акції протесту працівників трускавецької лікарні в грудні 2014 року. «Підніміть руку, хто з вас не брав хабарі!» - кричала тоді п. Леся Дідик.

Оскільки Трускавець – місто медиків, то дуже хотілося б, щоб якимось чином відреагували на такі звинувачення (особливо, що 60% медиків є клановими корупціонерами) ті лікарі, котрі є активними в громадсько-політичному житті. Сподіваємося, що висловлювання мера прокоментують члени виконавчого комітету Трускавецької міської ради Ігор Грубер, Юрій Остапчук, Олександр Шишко, Мирослав Гумега, депутати Трускавецької міської ради Роман Калічак, Євген Юник, Анатолій Стародуб, Андрій Юник, Андрій Кульчинський, Галина Шиманська-Карп`юк, Ігор Стасик, депутат Львівської обласної ради Олександр Чебаненко, колишній міський голова Трускавця (2002-2010) Лев Грицак, очільники оздоровниць, лікарі та інші медичні працівники лікарень міста та регіону, санаторіїв тощо.

Досі мовчки ковтали образу представники різних професій, котрих міський голова обзивав – і таксисти («не займаються ділом, тільки лускають соняшникове насіння та засмічують вулиці»), і туроператори («замість завозити людей в місто, вони вивозять звідси відпочивальників»), і комунальники («а що вони роблять?»), і журналісти («брехуни»), і волонтери («приватний бізнес»), і торгівці, і багато-багато інших. Якщо цього разу медики Трускавця промовчать на такі епатажні заяви міського голови Р. Козира (бо мовчання – знак згоди), то прийдеться погодитися з тим, що медики – найбільш корумповані і їм не місце в чесному та заможному Трускавці…

Володимир Ключак

Наближається відзначення 500-літнього ювілею Східниці

/У ході святкувань у селищі відкриють амфітеатр/

Нещодавно із Латвії повернулася делегація Східницької селищної ради, яка на чолі із селищним головою Іваном Піляком відвідала невелике містечко у Латвії Ауце. Приводом відвідати Прибалтику стало офіційне запрошення мерії міста Ауце відвідати двадцятий фестиваль духових оркестрів, який щорічно проводиться у цьому місті. Цікаво, що латвійське Ауце за кількістю населення дещо нагадує українську Східницю. У місті проживає трохи менше 3 тисяч чоловік, що не заважає йому бути адміністративним центром Ауцівського краю, у склад якого, окрім самого міста, входить ще 6 волостей (сіл). Загалом населення Ауцівського краю складає 8250 жителів.

У ході перебування в Ауце східницька делегація взяла участь в урочистостях, пов’язаних із проведенням двадцятого фестивалю духових оркестрів, відкриттям сонячного годинника та підписанням угоди про побратимство та співпрацю між ісландським містом Олфус та латвійським Ауце.

Окрім офіційних заходів, на кожному фестивалі відбувається багато закулісних подій, які не вписуються у жодну офіційну програму святкувань, але за своєю суттю є не менш цікавими та важливими. Йдеться про знайомства, ділові зустрічі, обговорення умов подальшої співпраці. Власне про це та інші важливі моменти у житті курортного селища ми повели мову із селищним головою Східниці Іваном Піляком.

- Пане Іване, не буду приховувати, але для багатьох Ваш нещодавній візит до Латвії виявився несподіваним. Що спонукало Вас відвідати невелике латвійське містечко Ауце. Чи не вплине Ваш візит до Латвії на співпрацю Східниці із польським курортом Полянчиком?

- Нічого дивного у тому нема. Латвія, як і Польща, є країною Євросоюзу, і у розширенні співпраці Східниці із країнами Європейського Союзу нічого поганого вбачати не слід. Більше того, цього року на День курорту ми плануємо запросити словаків. Чим більше ми маємо друзів, тим більше можливостей відкривається перед нами. Адже ми у ході співпраці можемо ознайомитися, як у країнах Євросоюзу вирішується та чи інша проблема, підписати угоду про реалізацію спільних проектів, перейняти досвід. Хочу також відзначити, що між Польщею та Латвією є різниця. Причому велика. Хоч і Польща, і Латвія вступили до ЄС майже в один час, реформувати країну литовці почали значно пізніше, аніж поляки. Тому й відчувається така різка відмінність між Латвією та Польщею, яка за розвитком інфраструктури є на декілька порядків вищою за Латвію. На прикладі цих двох країн можна відстежити, як позначаються на житті країни реформи. Хто розпочав реформувати країну раніше, той, відповідно, зумів у розвитку досягнути більших успіхів. Поляки розпочали реформувати країну у 90-х роках, а адміністративно-територіальна реформа в Латвії завершилася лише в 2009 році. Зараз в Латвії налічується 9 міст республіканського значення та 110 країв, які є адміністративно-територіальними одиницями. Реформа виявилася дуже ефективною, і сьогодні латвійці стоять перед потребою укрупнювати адміністративно-територіальні одиниці, щоб забезпечити їм більш ефективний розвиток. Тепер щодо співпраці. Ми співпрацюємо не тільки з поляками. Східниця зацікавлена у розвитку добросусідських партнерських відносин із Словацькою Республікою. Ми не відмовимося від співпраці з бельгійцями, голландцями. Чому ви вважаєте, що ми не можемо розвиватися на рівні з ними. Різностороннє співробітництво має свої переваги. Ми можемо, для прикладу, поїхати і познайомитися із досвідом реформування суспільства у Польщі та Латвії. Вивчити помилки і тих, і тих, і запропонувати в Україні свій варіант, який дозволить уникнути прорахунків наших сусідів. Чим більше ти володієш повною та достовірною інформацією, тим простіше прийняти обґрунтоване рішення.

- Я чомусь думаю, що одним із мотивів Вашої поїздки до Латвії, було бажання на прикладі Ауце познайомитися із досвідом проведення адміністративно-територіальної реформи. Що можете сказати з цього приводу?

- Офіційно наша делегація була запрошена мерією Ауце на двадцятий фестиваль духової музики. Для участі в ньому прибули також офіційні делегації з Ісландії, Польщі, Литви, Молдови та Білорусії, які привезли на фестиваль творчі колективи, щоб показати культуру свого народу. Ісландці, для прикладу, прилетіли до Ауце окремим літаком, а делегація налічувала більше 40 чоловік. Сам фестиваль духової музики був дуже цікавим. Проте мене більше цікавили зустрічі та спілкування поза фестивальними заходами і, у першу чергу, результати проведення адміністративно-територіальної реформи у Латвії. Цікавим для мене виявилося живе спілкування із мером Ауце, який обирається на цю посаду вп’яте – cпочатку як мер міста, а після реформи уже як керівник краю. Коли слухаєш оцінки подій, що відбувалися у Латвії під час адміністративно-територіальної реформи, поневолі накладаєш їх на український ґрунт. Власне, тоді приходить усвідомлення, що щось подібне відбувається сьогодні в Україні.

- Якщо не таємниця, які висновки Ви зробили після спілкування із головою Ауце?

- Я був впевнений, що навколишнім населеним пунктам рекреаційної зони Карпат треба об’єднатися в єдину територіальну громаду, а після відвідин Прибалтики переконався у необхідності та доцільності такого об’єднання. Я зараз не говорю про всю Україну. Мова йде про ті громади, до яких ми звернулися із подібною пропозицію. Не хочу також заперечувати, що у своїй суті запропонована в Україні реформа є дещо «сирою» і до кінця непродуманою. Але її треба робити. Якщо ми прагнемо змін і не будемо робити для цього конкретних кроків, то у нас нічого не зміниться. У Європі адміністративно-територіальна реформа стала потужним стимулом до розвитку територій, а у нас чомусь прагнуть переконати, що реформа нічого доброго нам не принесе. Ми мусимо змінюватися самі та змінювати щось навколо себе, щоб у державі ставало краще. Якщо ми цього не робитимемо, а будемо жити так, як жили досі, то жодних змін не відбудеться. За двадцять чотири роки ми змінювали владу з десяток разів, за роки Незалежності виросло декілька поколінь депутатів, але в нашому житті мало що змінилося. Висновок напрошується сам: треба робити радикальніші кроки. Для Східниці та регіону об’єднуватися та змінювати життя на краще. Люди повинні усвідомлювати, що у кінцевому результаті нас у 2017 році об’єднають в одну територіальну громаду примусово, але стартові можливості будуть втрачені. Нещодавно дзвонили із Офісу реформ і повідомили, що Європейський Союз для громад, що вирішили об’єднатися добровільно, виділив кошти. Східниця разом із населеними пунктами рекреаційної зони Карпат має шанс їх отримати, ставши пілотним проектом реформи. Якщо ми зараз не використаємо цей шанс, у 2017 році ніхто ці кошти не дасть. Відтак вирішувати проблеми території доведеться за рахунок власних ресурсів. Для прикладу, різниця між державними та крайовими дорогами у Латвії відчувається відразу. Так, на них немає вибоїн, але вони далекі від доріг, які будуються за рахунок державних коштів і мають державне значення. Ауцівський край – це сільськогосподарська зона. Там немає великих виробництв та курортів. Край має два замки, які приваблюють туристів, у самому місті працює фабрика із пошиття одягу та невеликий деревообробний комбінат. Це два бюджетоформуючі підприємства території. Податки вони отримують за землю, з нерухомості та 80 відсотків прибуткового податку з працюючих осіб. Це те ж саме, що планується у нас.

- Чи не могли б Ви розповісти детальніше, які враження склалися у Вас про Ауце та Латвію?

- І Латвія загалом, і Ауце зокрема розвиваються. Вони рухаються вперед. Ми заїхали в Латвію звечора, відтак суттєвого враження місто на мене відразу не справило. А от зранку, коли ми пройшлися містом, я зрозумів, що перші враження не завжди є правдивими. Ауце – місто молоде, якому нема ще і ста років. Основна забудова міста відбувалася у радянські часи типовими житловими будинками совєтської епохи. Очевидно, саме ці житлові постсовєцькі квартали із типовою забудовою ввели мене в оману. Та вдень я побачив, що всі ці будинки капітально відремонтовані і доглянуті. Газони, вулички та пішохідні доріжки підметені, підсипані та покошені. Сміття позбиране, дороги полатані. Мешканці старшого віку сидять на оцих ошатних балконах доглянутих будинків. Усі ці окремі деталі створюють загальну картину Ауце, як типового європейського містечка. Мер Ауце у приватній розмові розповів, що на цей момент місто реалізовує декілька проектів із утеплення будинків та вироблення дешевої електроенергії шляхом спалення відходів сільськогосподарського виробництва та деревообробного комбінату, який, виявляється, виробляє також опалювальні палети. Тепло, отримане в результаті вироблення електроенергії, планують віддавати місту із значними знижками для опалення будинків. Усі працюють, шукають нові шляхи, які б забезпечили зайнятість населення і розвиток краю. Чогось особливого там немає. Ніхто не тримається за старе. Коли бачиш, як на кожному кроці впроваджуються нові прогресивні технології, розумієш, що країна рухається вперед і має майбутнє.

- Можливо, моє запитання видасться Вам дивним, але скажіть правду, наскільки після поїздки в Латвію Ви переконані у необхідності застосовувати європейський досвід в українських реаліях? Думаю, не відкрию Вам таємницю, що навіть у Східниці знайдуться поодинокі противники адміністративно-територіальної реформи, впровадження нових форм господарювання та нових методик у лікувально-оздоровчий бізнес.

- Знайомство із Прибалтикою тільки утвердило мою принципову позицію про необхідність реформ в Україні. Буквально декілька днів тому в мене відбулася на цю тему розмова із головою Львівської обласної ради Петром Колодієм, у якій ми дійшли спільного висновку, що реформування українського суспільства повинно проводитися інтенсивніше. Бо виглядає на те, що чим більше ми обговорюємо реформи та намагаємося врахувати інтереси людей, тим частіше такі реформи використовуються не добропорядними та нечесними людьми. Причому ці люди, як правило, не хочуть сідати за стіл переговорів і шукати компромісного варіанту, який би задовольнив обидві сторони, а категорично виступають проти будь-яких змін у житті громади, як це ми маємо сьогодні у Новому Кропивнику: «Вам буде погано: школу закриють, землю повідбирають, до ріки вас ніхто не пустить». А насправді під аргументами, які не витримують жодної критики і не мають під собою ніякого підґрунтя, ховаються вміло завуальовані інтереси конкретних людей, які у такий непривабливий спосіб намагаються втримати свій вплив на громаду. Про інтереси простих людей у подібних ситуаціях ніхто не думає. А так би не мало бути. Якщо чесно, то я є прихильником кардинальних кроків: обговорили – вирішили – зробили. Будь-яке суспільство чи громада без поступального руху вперед приречена на виживання.

- Для нікого не є таємницею, що Ви спільно із депутатським корпусом Східницької селищної ради найбільше доклалися до створення об’єднаної територіальної громади рекреаційної зони Карпат із адміністративним центром у Східниці. Чи вдалося Вам переконати громади сільських населених пунктів, щоб отримати статус пілотного проекту адміністративно-територіальної реформи, а заразом усі преференції, які з цим пов’язані?

- Мову тут треба вести не стільки про громади, скільки про окремих сільських голів. Як правило, люди по селах вірять у те, що їм вкладають у вуха. Щодо іншого, то на окремих персоналіях зупинятися не буду, а коротко скажу так. Є сільські голови, які читають і розуміють, що від реформи вони не сховаються, і їхня розважлива позиція дає шанс громаді бути попереду і скористатися тими можливостями, які дає статус першого. Із такими головами приємно мати справу, спілкуватися і працювати, бо вони знають, про що йдеться, і здатні побачити перспективу. Є сільські голови, які взагалі не приймають ніякої участі у процесах, пов’язаних із добровільним об’єднанням громад. Коли розмовляєш із ними наодинці вони розуміють усю важливість реформи і навіть підтримують її, але коли справа доходить до спілкування на рівні депутатського корпусу чи зборів громади, вони ховають голови у пісок. Є також інша категорія сільських голів, які чітко виступають проти будь-якого об’єднання. Вони твердо переконані, що ніякої реформи не буде. Проте коли пробуєш з’ясувати чому, не можуть дати жодної аргументованої відповіді.

- Як думаєте переконувати голів, які виступають проти утворення адміністративно-територіальної одиниці у гірській зоні Карпат із центром у Східниці?

- Із такими головами я знаходжуся у постійному контакті і веду аргументовану розмову щодо необхідності об’єднання. Причому подібні розмови відбуваються два, а то й три рази на тиждень. У кінцевому результаті я дійшов думки, що то все виглядає, як непорозуміння між двома посадовими особами – Східницьким селищним головою Піляком і якимось конкретним головою сільради. Тому я запропонував провести у селах відкриті позачергові сесії, де громада змогла би обговорити усі за і проти та висловити свою думку з приводу об’єднання. Коли ми виступили із пропозицією створити у рекреаційній зоні Карпат єдину територіальну громаду із центром у Східниці, інформації було дуже мало. Зараз ситуація змінилася. І треба дати можливість людям висловитися. Так чи інакше об’єднана Східницька громада буде. Пропозиція Східницької селищної ради про утворення єдиної територіальної громади у рекреаційній зоні Карпат пройшла усі необхідні експертні оцінки, і до її створення жодних питань, зауважень чи заперечень не виникало. Відтак можна з усією певністю стверджувати, що така громада буде створена у 2017 році без огляду на згоду тієї чи іншої громади села. Але два роки буде втрачено. Причому два роки розвитку втратить не Східниця. Курорт із своїм бюджетом буде інтенсивно розвиватися надалі. Можливість великими кроками рухатися вперед втрачають у першу чергу сільські населені пункти, які втратять не лише час, але й серйозну фінансову підтримку, яку може отримати добровільно об’єднана громада з боку держави та Європейського Союзу.

- Серпень завжди був для Східниці одним із найнапруженіших місяців року. Курортний сезон, як правило, у цей період сягає свого піку. Окрім того, цього року, в серпні, Східниця відзначатиме День курорту та свій 500-літній ювілей. Чи не могли б Ви детальніше розповісти про те, які заходи будуть проходити в Східниці у серпні?

- Традиційно, у рамках святкування Дня курорту 8 серпня у нас будуть проводитися урочистості до дня народження першовідкривача східницьких джерел мінеральних вод Омеляна Стоцького. Наступного дня, 9 серпня, у парку Пантелеймона Цілителя відбудеться Соборова Служба Божа. Плануємо цього разу запросити на урочисту відправу, окрім священика УПЦ КП, трьох уродженців Східниці, які здобули духовний сан і сьогодні правлять поза межами Східниці. Основні заходи з відзначення 500-літнього ювілею Східниці та Дня Незалежності України припадають на 22, 23 та 24 серпня. Саме тоді відбудеться урочисте відкриття нового амфітеатру. На урочистості, приурочені до відкриття амфітеатру, приїдуть наші партнери із польського курорту Полянчик, а також плануємо запросити делегації із інших країн Євросоюзу, із якими Східниця співпрацює впродовж останніх років. Це буде своєрідний пік «Східницького літа 2015», яке цього року ми плануємо завершити дещо пізніше. Адже маючи сучасний амфітеатр, було б гріхом не скористатися його можливостями для культурного відпочинку мешканців селища, регіону та численної армії відпочивальників, які їздять до Східниці не лише, щоб відновити здоров’я та відпочити, але й все більше, щоб набратися наснаги та українського духу, яким переповнене п’янке повітря Східницьких Бескидів.

Розмову записав Петро Магур, газета «Нафтовик Борислава»

Податкова інформує про зміни та нові правила

З 1 серпня – нові правила електронного адміністрування ПДВ

Зміни запроваджені Закон України від 16 липня 2015 року №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» Що змінюється та які переваги матимуть платники податків? Найголовніше, на чому наполягали підприємці - це виправлення помилок під час роботи системи в тестовому режимі.

Також для бізнесу Закон містить низку позитивних змін стосовно складання податкових накладних та веденні обліку ПДВ, зокрема, з 1 серпня вступають в дію нові правила.

По-перше, сільськогосподарським товаровиробникам, які застосовують спецрежим ПДВ, Держказначейством починаючи з 01.08.2015 року автоматично відкриються додаткові електронні рахунки для зарахування сум ПДВ від сільськогосподарської діяльності. Кошти з таких рахунків Казначейством автоматично (в день їх зарахування на електронний рахунок с/г підприємством) перераховуються на спеціальні рахунки с/г товаровиробників. На сьогоднішній день кошти на спеціальний рахунок с/г товаровиробників перераховуються з електронних рахунків лише після подання декларації.

По-друге, постачальникам комунальних послуг населенню, на електронні рахунки в Держказначействі будуть зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Також заборонено накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронних рахунках платників, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та доручено зняти раніше накладені арешти. Це дозволить Казначейству списати розблоковані кошти в бюджет для погашення зобов’язань платників з ПДВ.

З метою виправлення помилок Законом передбачено на початок третього робочого день після набрання чинності «обнуління» формули (всіх її складових), яка визначає реєстраційну суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Після такого «обнуління» у формулу ДФС України автоматично будуть включені:

- середньомісячні (1/12) суми ПДВ, задекларовані платником до сплати в бюджет та погашені або розстрочені за останні 12 місяців/ 4 квартали (т.з. «овердрафт»);

- суми переплат станом на 01.07.2015;

- суми залишку коштів на електронному рахунку платника станом на дату набрання чинності законом;

- суми від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015, задекларовані платниками у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень/ІІ квартал 2015 року;

- суми ПДВ, що містяться в податкових накладних/розрахунках коригування, складених починаючи з 01.07.2015;

- суми ПДВ по імпортованих товарах з митних декларацій, аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених з 01.07.2015.

Таке «перезавантаження» дозволить прибрати фіктивні суми ПДВ, «затягнуті» в систему електронного адміністрування ПДВ недобросовісними платниками в тестовий період та виправити помилки інших платників.

Наступне, для спрощення порядку обліку ПДВ:

- покупцям надано право відображати податковий кредит на підставі копій податкових накладних, отриманих з ЄРПН. Тобто, їм вже не потрібно отримувати такі податкові накладні у постачальників. Такий сервіс ДФС вирішує проблему, коли програмне забезпечення покупця та продавця не налаштоване для електронного обміну накладними;

- платникам податку, які постачають товари/послуги безперервно або ритмічно матимуть право складати 1 раз на місяць 1 зведену податкову накладну кожному покупцю – платнику ПДВ. Наприклад, постачання тепла газу, електроенергії, послуг зв’язку тощо. Такі накладні складаються в останній день місяця і містять обсяг всіх операцій проведених за місяць. Це суттєво зменшить кількість податкових накладних, оскільки раніше податкові накладні потрібно було складати на кожну операцію.

- платники податку зможуть включати до податкового кредиту податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати їх складання. Раніше - лише в періоді їх складання чи в періоді їх реєстрації в ЄРПН з порушенням термінів;

- спрощується форма податкової накладної, оскільки скасовуються неактуальні реквізити (місцезнаходження покупця/продавця, вид цивільно-правового договору), в яких платники найчастіше припускали помилки.

- збільшено термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН, складених з 1-го липня по 30 вересня 2015 року до 31-го календарного дня. Раніше термін реєстрації був 15-ть календарних днів з дати складання накладних.

Важливо – не застосовуються штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН (10%, 20%, 30%, 40%), складених до 1 жовтня 2015 року.

Окрім того платники податку зможуть отримувати від ДФС витяги про рух коштів на їхніх електронних рахунках та сумах ПДВ, перерахованих в бюджет. Такі витяги будуть підставою для відображення сум ПДВ в бухгалтерському обліку.

Увага! Призупиняється робота ЄРПН

2 серпня 2015 року о 23 годині буде призупинено роботу Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) та прийом декларацій з ПДВ.

Функціонування ЄРПН та прийом декларацій буде відновлено після завершення технічних робіт, але не пізніше 00 годин 00 хвилин 04 серпня 2015 року (4-го робочого дня після дня набрання чинності Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».

Сільськогосподарським платникам ПДВ додатково відкриті електронні рахунки

На виконання п.2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу України Казначейством України 29 липня 2015 року платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, додатково відкриті рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти з таких рахунків Казначейством починаючи з 04.08.2015 року автоматично (в день їх зарахування на електронний рахунок с/г підприємством) перераховуються на спеціальні рахунки с/г товаровиробників.

Затверджено нові форми звітності та нові книги обліку для платників єдиного податку

Наказом Міністерства фінансів від 19.06.2015 р №578 „Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 липня 2015 р. за №799/27244 (далі – Наказ №578), затверджено нові форми декларацій для платників єдиного податку, які приведені у відповідність до чинного законодавства. У нових деклараціях враховані всі зміни, пов’язані з реформуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2015 року.

Згідно з наказом №578 затверджено:

- податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця;

- податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

Також Міністерство фінансів України наказом від 19.06 2015 №579 „Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 07 липня 2015 р. за №800/27245, затвердило:

- форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку I, II і III груп, які не є платниками ПДВ) та Порядок її ведення;

- форму книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку групи III, які є платниками ПДВ) та Порядок її ведення.

Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість), зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення (п. 5 Наказу №579).

Накази №578 та №579 набрали чинності 28 липня 2015 року.

Увага, шахрайство!

Головне управління ДФС у Львівській області звертає увагу платників податків та громадян, що в області мають місце випадки вимагання невідомими особами грошових коштів.

Зловмисники телефонують від імені керівництва органів державної фіскальної служби до посадових осіб СПД з проханням передати кошти або перерахувати на банківський рахунок для «фінансування» окремих заходів (надання матеріальної допомоги воїнам АТО, проведення перевірки, зустрічі високопоставлених осіб з Києва, тощо).

Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації.

У випадку таких звернень просимо терміново повідомляти про це у відділ внутрішньої безпеки УВБ ГУ ДФС у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Стрийська,35 (297-39-56, 297-36-09).

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ



Обновлен 06 авг 2015. Создан 05 авг 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником