Трускавецький вісник № 58 (84) від 14 серпня 2009 р.

 
 

Трускавецький вісник № 58 (84) від 14 серпня 2009 р.

14.08.2009



 

У номері: новини, Гра в карти - розклади в Трускавці, Бардак у ТВК, Кінь покусав жінку, Спорт, Статті про Стебник та Дрогобич.

14 серпня  «Трускавецькому віснику»  – 1 рік!

Дорогі трускавчани та всі користувачі Інтернету, які завітали на наш сайт! Вже рік, як в медіа-просторі Трускавця появився новий проект, небачений до того часу – проект Інтернет-видання, яке інформує вас про новини не лише у славному курорті Трускавець, але і в цілому регіоні, яке розміщує аналітику для кращого розуміння ситуації, гумор для підняття настрою, анонси важливих подій, а головне, яке має на меті підняття престижу Трускавця. «Бойовий листок партії «Батьківщина» та «видання, яке існує в уяві однієї людини», як говорили друзі-журналісти ще і в кінці 2008 року, перетворилося на інформ-ресурс, з якого не гребують черпати, а інколи навіть красти (без посилання) інформацію значно «солідніші та маститіші» видання. Проте суть не в тому. Головне, що нас сприйняли трускавчани – сприйняли і полюбили. Про це свідчать відгуки, які надходять на наш е-мейл, телефонні дзвінки, а врешті і те, що нам надсилають інформацію та хочуть рекламуватися не останні люди в Трускавці та за його межами.

Радує і те, що стосунки з друзями-журналістами з Трускавця, Стебника, Дрогобича, Борислава та Львова є надзвичайно позитивними, позитивною є і співпраця навіть з ворогуючими сторонами, як от в Трускавці з владою та жорсткою опозицією. Нам можуть закидати непослідовність, суб’єктивність, упередженість, вульгарність, інші видумані «гріхи», проте ніхто не насмілився звинуватити «Трускавецький вісник» в браку інформативності чи оперативності. Адже саме в «ТВ» новини завжди свіжі, а правильніше сказати – найсвіжіші, тому що ми можемо вийти і тричі на тиждень, якщо є потреба. Саме наше видання є найбільш читабельним в середовищі депутатського корпусу ТМР, а це про щось та й говорить.

Не знаємо, якою буде Божа воля на майбутнє – чи розвинеться «Трускавецький вісник» та буде процвітати, чи, навпаки, деградує, але сподіваємося, що ви, дорогі трускавчани та всі, кому не байдуже те, що відбувається в місті, допомагатимете нам і надалі у об’єктивному та оперативному висвітленні подій, фактів, явищ. Один рік – це ще достатньо мало, щоб робити кардинальні висновки, але достатньо, щоб сказати, що слід в історії трускавецької журналістики вже залишено.

Від імені всіх відвідувачів сайтів, де розміщується «Трускавецький вісник», хочу висловити вдячність п. Юрію та п. Андрію за їх меценатство, за те, що «Трускавецький вісник» зайняв свою нішу як в Інтернеті, так і в медіа-просторі Трускавця. Нехай Бог благословить всіх нас та дає нам здоров`я і добрі думки.

З повагою, редактор Володимир Ключак

Новини Трускавця та регіону

Кінь покусав жінку

Прикрий інцидент стався 11 серпня в курортному парку – один з коней, якими заробляють певні підприємці, погриз жінку-відпочивальницю. Потерпіла перебуває в лікарні, куди її направили після прийому у травматолога. Такі випадки є рідкістю на курорті, проте все ж свідчать, що є ще над чим подумати відповідним службам (мається на увазі безпека відпочивальників та мешканців міста).

Криза не оминула і нас

Як заявив на що понеділковій нараді 10 серпня та в інтерв’ю міському радіо Трускавця 12 серпня начальник фінансового відділу ТМР п. Микола Федоричак, протягом 7 місяців 2009 року до міської казни надійшло 22 млн. 950 тис. грн. замість запланованих 26 млн. 49 тис. Таким чином недовиконання планових показників становить 3 млн. 99 тис. грн.

Основною причиною цього явища Микола Миколайович назвав зменшення фонду заробітної плати в місті за І півріччя цього року. Так, якщо в І півріччі минулого року цей фонд становив 109 807 тис. грн., то за півроку 2009 – 103 328 тис. грн. (зменшення на 6 млн. 429 тис.). Внаслідок заборони на ведення грального бізнесу в Україні бюджет Трускавця до кінця року недоотримає біля 416 тис. грн. Зменшилися  і доходи через скорочення чи припинення діяльності підприємств, які вели будівництво в Трускавці.

Серед санаторно-курортних закладів, які значно скоротили фонд оплати праці, п. Федоричак назвав ЗАТ «Трускавецькурорт», «Ріксос» та інші (не уточнюючи, як саме).

Наслідком недовиконання бюджету буде недофінансування видатків в частині планових показників. Отже ці видатки коригуватимуться в сторону зменшення.

Трускавецькі діти відпочили на Півдні

Хоча ще залишається половина місяця до початку навчального року, все ж можна зробити певні висновки щодо оздоровлення трускавецьких дітей. Цим питанням займалися відділ у справах сім`ї та молоді ТМР, відділ освіти та центр соціальних служб. Юні трускавчани відпочивали у Одеській області (Рибаківка), в Євпаторії та Севастополі, а також у містечку Сколе. Ті, хто не виїжджав поза межі міста, оздоровилися у пришкільних таборах.

Бардак у ТВК

Голова трускавецької міської територіальної виборчої комісії п. Мирослав Савчин не може далі виконувати свої обов’язки голови ТВК, оскільки вже більше року є держслужбовцем, працює на посаді, яка є несумісна із виконанням обов’язків голови виборчої комісії, повідомляє наше джерело в ТВК. Проте це не завадило йому представляти інтереси ТВК в суді під час слухання справи «Андрій Пристай проти ТВК щодо її бездіяльності» (відносно нереєстрації нових 7 депутатів ТМР від БЮТ).

Тоді колегія суддів трускавецького міського суду у Постанові від 21 травня 2009 року постановила:

«Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Трускавецької міської територіальної виборчої комісії щодо визнання обраними та реєстрації наступних за черговістю кандидатів у депутати у виборчому списку виборчого блоку політичних партій «Блок Юлії Тимошенко».

Зобов’язати Трускавецьку міську територіальну виборчу комісію в порядку, встановленому ст. 78 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» прийняти рішення щодо визнання обраними та реєстрації депутатми Трускавецької міської ради наступних за черговістю кандидатів у депутати у виборчому списку виборчого блоку політичних партій «Блок Юлії Тимошенко»…».

Отже, швидше за все, міську ТВК збиратиме не її голова, представник БЮТ п. Савчин, а його заступник п. Мар`яна Лизогуб чи секретар комісії п. Ярослав Кікта. Інтригою залишається і кількість депутатів, яких зареєструє комісія. Якщо це буде не 5, а 7 депутатів, то шанс представляти інтереси БЮТ в міській раді Трускавця має і заступник чинного мера Віктор Марченко.

«Пласт» діє…

8 – 9 серпня трускавецькі пластуни взяли участь в обласних туристичних змаганнях в рамках XVIII спортивних ігор Львівщини, повідомив в інтерв’ю трускавецькому проводовому радіо 13 серпня керівник пласту Трускавця п. Олег Рега. Серед заходів, які проводилися цього року – підйом на найвищу вершину Львівщини гору Пікуй.

Олег Любомирович теж висловив вдячність спеціалісту відділу з питань сім`ї, молоді та спорту ТМР п. Роману Ковалю.

… і МНС теж

Останньою великою акцією трускавецького відділу МНС було гасіння пожежі на 30-тонному бензовозі поблизу колишньої «Катюші», повідомив його представник в інтерв’ю міському радіо. Проте займаються еменесники і більш прозаїчними речами, навіть рятуванням кішок та собак. До речі, бригаду можна викликати і у випадку неможливості потрапляння до власної квартири. Коштує така послуга від 120 до 300 гривень, в залежності від поверху (до 4 поверху ціна менша, потім – збільшується відповідно з висотою, оскільки підвищується рівень небезпеки).

Нова ГО в Стебнику

В Стебнику 6 серпня відбулося почергове засідання міськвиконкому. На ньому прийнято рішення про реєстрацію нової громадської організації – Спортивний Клуб «Патріот», повідомляє газета «Воля громади».

Міську раду можуть пікетувати?

В п’ятницю, 14 серпня о 17.00 відбудуться чергові збори пайовиків новобудов по Скоропадського, на яких вирішуватимуться багато поточних питань. На адвокатський запит по даному питанні отримано відповідь з міської прокуратури та з головного слідчого управління з області. Серед пайовиків є навіть ідея вдатися до пікету міської ради Трускавця, проте чи схвалять це збори ініціативної групи «Захист прав пайовиків» чи ні – невідомо.

Власна інформація

Питання спорудження сміттєпереробного заводу виходить на фінішну пряму

На адресу Дрогобицького міського голови Миколи Гука надійшов лист від Давіда Палмера Бойда, з яким раніше велися перемовини про спорудження у Дрогобичі сміттєпереробного заводу. Девід Палмер запевнив, що отримав підтвердження від міжнародної екологічної енергетичної групи про те, що вони готові профінансувати проект у Дрогобичі в обсязі 100%.
«Єдине, про що просили мене інженери, - йдеться у листі, - це оцінити, чи буде вигідніше проводити попереднє сортування сміття перед тим, як воно піде на переробку і відділяти природне сміття від твердих побутових відходів. Це дасть можливість підвищити кількість виробленої енергії та збільшити кількість робочих місць».

Девід Палмер наголосив на тому, що коли Польща сплачує 30 доларів/тону сміття, Франція – 110 євро/тону, Великобританія – 70 фунтів стерлінгів/тону, Дрогобич згідно з угодою платитиме лише 25 грн. за тону.
У вересні канадський інвестор знову відвідає Дрогобич, щоб детальніше обговорити найближчі плани спорудження сміттєпереробного заводу.

День Незалежності у Дрогобичі відзначать урочистою академією, вічем та святковим концертом

Міський голова Микола Гук підписав розпорядження «Про підготовку та відзначення 18-ої річниці Незалежності України». 21 серпня у Дрогобичі заплановано провести урочисту академію з нагоди Дня Незалежності України та Дня Державного прапора України. 23 серпня на площі розпочнеться святкова програма-шоу молодих талантів Дрогобича. 24 серпня пройде урочисте віче та святковий концерт. 24 серпня протягом дня на вул. М. Грушевського проходитиме дитяче спортивне свято. Дню Незалежності України приурочена також спартакіада інвалідів, яка вже триває у Дрогобичі. У ході підготовки до свята готуються листи-звернення до партій та громадських організацій міста з проханням організувати прибирання на цвинтарях, місцях поховання героїв.

Іван Тихий, www.drohobychanyn.io.ua

Асоціація вважає владу бездіяльною

Після липневих канікул відновила роботу Асоціація підприємств і підприємців м. Стебника. На черговому засіданні у середу, 12 серпня, була розглянута проблема протистояння у Стебницькій міській раді. Як сказав голова Асоціації Богдан Уневич, ця владна війна паралізувала усе життя нашого міста. Ні виконавча, ні законодавча гілки міської влади не відчувають своєї відповідальності перед нашою громадою за свою фактично злочинну бездіяльність.

За підсумками цього засідання буде підготовлене звернення Асоціації до влади міста з конкретними пропозиціями виходу з чергової владної кризи. За словами п.Уневича, такий план буде базуватися на консолідації депутатської більшості  з числа небайдужих до проблем громади депутатів, посилення громадського контролю за діями влади та підвищення ефективної співпраці виконкому з міським парламентом.

Крім того, Асоціація виступає за запровадження персональної відповідальності кожного члена виконкому за конкретну сферу діяльності виконавчого апарату, за закріплення за кожним депутатом конкретних вулиць чи округів, як це було раніше.

Хто штрафуватиме курців?

Нещодавно Верховна Рада України ввела у дію закон, яким заборонено куріння у громадських місцях. За це передбачений мінімальний штраф - 51 гривня. Складати протоколи мали би правоохоронці, а кошти повинні поповнювати міську скарбницю. Однак, за словами заступника начальника Стебницького відділення міліції Юрія Карп’яка, самі міліціонери курять у робочих кабінетах. З моральної точки зору, їм якось не з руки штрафувати інших.

Боротьба зі сміттям

Стебничани змучилися від  навали сміття у місті й намагаються самотужки розв’язати цю проблему. Так, за останній час мешканці будинків на вулиці Володимира Великого, 6 і 8, Винниченка, 1 вичистили сміттєпроводи й заварили їх. Разом з тим КП “МВУЖКГ” почало укладати угоди з жителями приватного сектору на вивезення сміття. Крім того, перший заступник міського голови Богдан Асафат провів зустріч керівників об’єднань співвласників багатоквартирних будинків з представником бориславської фірми “Ком-Еко”, яка займається вивезенням сміття, Дмитром Романовським. Якщо вдасться вийти на прийнятну ціну, бориславці вивозитимуть сміття й із Стебника.

“Галичина» гальмує

АТ “НПК Галичина” скоротило випуск нафтопродуктів за 7 місяців 2009 року в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, зокрема, бензину – на 27,1відсотка – до 67,4 тисяч тонн, дизпалива – на 22,6 відсотка – до 91 тисячі тонн, мазуту – на 25,5 відсотка – до 76 тисяч тонн.

Постачання нафти на підприємство скоротилися на 30 відсотків – до 244,9 тисяч тонн. Вся нафта була українського видобутку. Переробка нафти знизилася на 17,4 відсотка – до 269,3 тисяч тонн.

У липні 2009 року НПЗ збільшив випуск бензину в порівнянні з липнем 2008 року на 53,8 відстка – до 16 тисяч тонн, дизпалива – на 63,9 відсотка – до 23,6 тисяч тонн, мазуту – на 55,1 відсотка – до 16,6 тисяч тонн. Постачання нафти на завод знизилося на 2,5 відсотка – до 35,8 тисяч тонн. Переробка збільшилася на 66,2 відсотка – до 67,8 тисяч тонн. Проектна потужність заводу складає 3,2 мільйона тонн нафти на рік.

Поповнення в ДДПУ

Дрогобицький державний педагогічний університет цьогоріч поповнили 3168 абітурієнтів. Всього поступило у 2,2 рази більше заяв від абітурієнтів. Кількість державного замовлення скоротилася майже на 100 студентів і зараз становить 430.

Газета «Воля громади», м. Стебник

У Дрогобичі відключили від водопостачання та каналізації 26 помешкань найбільших боржників

У Дрогобичі три дні працювала спеціалізована бригада з КП «Полтававодоканал», яка з допомогою спецобладнання «Спрут» відключає окремі квартири від водопостачання та каналізації. У Дрогобичі запрошені спеціалісти за три дні своєї роботи відключили 26 боржників, у яких борг становив понад 1,5 -2 тис. грн. Найперше відключили «рекордсменів» – боржника із Стебника, який заборгував 9 тис. грн та дрогобиччанина, який заборгував 8 тис. грн.  Упродовж 2 днів 10 боржників оплатили суму боргу та підключення. Залишилося 16 квартир, які будуть чекати на повернення полтавських спеціалістів до Дрогобича.

www.zik.com.ua

Цьогоріч бажання стати священиками виявили випускники вузів

Радіємо, що певний відсоток цьогорічних вступників складають особи з вищою освітою, бо це свідчить про їхній зрілий вибір священичого служіння," - зазначив у коментарі прес-службі Самбірсько-Дрогобицької єпархії ректор семінарії митр. прот. Мирон Бендик, підводячи підсумки цьогорічних вступних іспитів. Про результати вступних екзаменів було оголошено 12 липня. Згідно з ними, студентами першого курсу Дрогобицької Духовної Семінарії блаженних священномучеників Якима, Северина та Віталія стали 12 юнаків з різних районів Самбірсько-Дрогобицької єпархії, а також з-поза її меж. Ректор семінарії побажав новим студентам, щоб вони продовжували розвивати ті позитивні риси, які засвідчили під час вступних іспитів.

о. Олег Чупа,  прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Гра в карти. Розклади в Трускавці

З малих літ я люблю грати в карти – дурня, короля, круглої та квадратної дев`ятки, перевідного, відьми, а також більш азартні ігри (на гроші) як бридж, покер, тріньки чи очко.  Суть гри в карти, навіть такої як комп’ютерні пасьянси «косинка», «черви», «солітер» чи «павук»    грати, щоб відчути смак перемоги та насолоду від цього. Це, до речі, стосується і інших ігор (шахи, шашки, спортивні рухові змагання тощо). Проте саме гру в карти хотілося б взяти за приклад тих подій, які відбуваються в Трускавці останнім часом – подій ніби і непомітних, але досить важливих, адже ставка в банку – це посада мера міста, це влада.

Зазвичай у грі перемагає той, в кого «пішла» карта – за умови чесної гри, тобто дотримання правил, а також при вмінні цією доброю картою скористатися, не «засвітити» її, при потребі притримати і викинути у відповідний момент. Для прикладу, якщо людина, яка грає в дурня, при роздачі отримує самі «грубі» карти як то туз, король, дама та ще й козирі, це не означає автоматичного виграшу. Саме це приходить на згадку, коли бачиш завідомий фальстарт (старт, фальшивий з самого початку, який не передбачає позитивного кінцевого результату) одного з претендентів на мера, загалом невідомого для більшості трускавчан бізнесмена, який кидає гроші направо і наліво і в той час рекламується виключно в одному джерелі, яке від цієї ж реклами значно втрачає своїх прихильників та авторитет. Коли до тебе ходять звичайними шістками, сімками, вісімками і ти розпаровуєш хороші карти, криєш козирами і викидаєш це все у відбій, то навряд чи поталанить тобі із колоди витягнути кращі карти, ніж ті, які в тебе були. Так і тут – коли ти спонсоруєш заходи та вкладаєш кошти в людей, які завідомо за тебе не проголосують, коли ти хизуєшся своїми фінансовими можливостями, то досягається зворотнього ефекту, люди починають думати: «А що це за вискочка, який не має куди гроші подіти? І як він буде робити добро для міста, коли його працівники отримують таку мізерну зарплату, а він до своїх працівниць може ще й матом загнути?» І автоматично всі «добрі діла» за «недобрі гроші» потрапляють «коту під хвіст».

У грі в карти є ще таке поняття як «блеф», коли гравець, маючи не найкращу карту, поводить себе як людина, повністю впевнена в перемозі. І навпаки, коли сумнівів у перемозі майже немає, людина робить вигляд, що дещо нервується, обдумує тощо. Особливо це є прикметним для азартних ігор, а саме такою азартною грою і є вибори (з всією передвиборчою кампанією) міського голови, у нашому випадку – Трускавця. Будуть іти на мерські вибори (та вже «пішли») кандидати, які роблять видимість, що вони вирішують все, показуючи видимість напруженої та активної роботи, яка є безплідною із самого початку, оскільки «зачаття проводиться в нефертильні дні». Для міста могла б бути велика біда, коли б мером стала людина, яка не вміє вирішити навіть свої особисті проблеми чи не наважується на найпростіший бізнес, а думає, що головне – це отримати владу, а вміння керувати (причому ефективно) прийде з часом. Зазвичай такі кандидати розчаровують виборців ще до початку голосування, тому набирають не ту кількість голосів, на яку розраховують. Хронічний невдаха немов притягує невдачі і на своє оточення, тому так важливо не допустити до керування містом людину, яка б ці невдачі притягувала і на весь курорт. Бо незважаючи на різні політичні преференції чи симпатії, всі ми маємо одну мету – щоб Трускавець розвивався та багатів, а не впадав у депресію та животіння.

Кожен гравець в процесі гри старається підібрати собі такі карти, з якими він може розвинути хорошу атаку та відбити напад противника. У виборах цей процес можна порівняти із формуванням команди, яка займатиметься промоцією кандидата, створення позитивного іміджу йому, а негативного – головним опонентам. Як під час гри намагаються нейтралізувати сильніших гравців, не дуже зважаючи на відверто слабких, так і під час виборчої кампанії не дуже хтось рахуватиметься з відвертими аутсайдерами. Якщо в списку кандидатів на трускавецького мера буде 20 – 25 чоловік, то реальна боротьба точитиметься між кількома з них, десь так в межах від 5 до 10. На даний час іде переформатування чи створення команд кандидатів починаючи від мера чинного і закінчуючи як найбільш послідовними (тобто давніми) його критиками, так і тими, хто почав «гавкати» чи «вбрався в пір`я» рік чи два тому. І кожен кандидат (в цьому вони, напевно, одностайні, якщо я їх не переоцінюю) намагатиметься мати в команді не так «технічних» людей, які робитимуть найчорнішу роботу (розклеювання плакатів, розкидання агіток чи газет в поштові скриньки, стояння в палатках, ведення безпосередньої агітації серед знайомих, співпрацівників, сусідів), але і своєрідний «мозковий центр», який займатиметься питаннями стратегії та тактики виборчого процесу. Залучатимуться і спеціалісти, які показали своє вміння фальсифікувати вибори (способів робити це є предостатньо), причому зі сторони кожного з найбільш прохідних кандидатів. І в багатьох випадках серед команди знайдеться та людина, яка ніби пройшла багато випробувань, є вірною кандидату, але все одно буде його зраджувати, передавати інформацію в штаб противника, робитиме все, щоб отримати максимальну користь в першу чергу для себе, а не для того, хто їй платить. Адже Юда – це явище, яке викорінити не так легко.

Під час гри в карти інколи існує змова одних проти іншого, двох проти третього. За цим принципом діють багато знаменитих «лохотронів», починаючи від простих «наперстків». Підставні особи використовуються для окозамилювання, збиття з пуття. Краплена карта чи карта в рукаві – це прерогатива не завжди лише того, хто роздає. Коли в банку знаходиться велика сума, інколи варто домовитися, щоб її розділити на двох. У випадку мерських виборів у Трускавці домовленості будуть не тільки між «провладними» кандидатами, але і між «опозиційними». А що найбільш цікаво, так це те, що приховується від ока та вуха простих смертних, виборців, які думають, що їхнє майбутнє в їхніх руках. Я маю на увазі, що домовлятися будуть найбільш «непримиренні» опоненти, які на людях будуть ладні перегризти одні одному горлянку, а натомість в офісі чи приватному помешканні мило спілкуватимуться за пляшечкою коньяку, текіли чи віскі. В абсолютної більшості з них є свої бізнесові інтереси і кожен захоче зберегти свої позиції в бізнесі та не сильно тіснитися, навіть здобувши в політичному плані нищівну поразку.

Надія на допомогу надприродних сил, молитва про те, щоб Бог послав хорошу карту може виглядати як святотатство. Проте навіть футболісти моляться перед початком гри, чи принаймні хрестяться, а у випадку перемоги не забувають піднести свої очі до неба. Кандидат, якому так «приспічило» стати мером, теж намагатиметься залучити на свою сторону духовних осіб. І хоча в церквах прямої агітації не повинно було б бути, все ж зайве нагадування про того чи іншого доброчинця ніколи не зашкодить. А навпаки, може допомогти – ану ж якась бабця прослезиться та й проголосує за «такого файного, побожного N, який і до церкви почав учащати, і гроші дає, та ще й для бідних пакуночки». І не подавиться та бабулька пісною гречкою чи протермінованим пшоном, а попоїсть та й піде голосувати за «добродія». Проте не так одноразові пакунки, як благодійні акції «для цілого нашого міста, яке я так люблю», роблять піар кандидатові. Проте замало зробити якусь акцію, вклавши в неї відповідні кошти та сили, потрібно ще й витягнути з неї користь. Один може зробити 10 таких акцій і витратить мільйон, а при цьому результат буде мізерний, а інший на одну не витратить і п’ятидесяти тисяч, а слава про нього гримітиме на весь Трускавець. Ось тут і згадують всі про засоби масової інформації та про те, що вони мають властивість впливати на людей. Тому і старається кожен кандидат, який претендує на статус кандидата «реального», мати підконтрольне собі видання. Для одного це десятирічна газета, для іншого – новостворена, для когось радіо, для іншого – реклама на регіональному телебаченні, ще хтось закуповує пресу у Львові, а розумні люди рекламують себе та свої справи у «Трускавецькому віснику». Це жарт, звісно, але в ньому є доля правди – треба гриміти по всіх каналах, а не лише на п’ятому та львівському, світитися у всіх газетах, а не лише в одній – і буде вам щастя, як любить завершувати своє ворожіння представниця циганської національності.

Є між грою в карти та виборами мера і суттєві відмінності. Якщо ви програєте гру, то можете реабілітуватися за кілька хвилин, беручи участь в іншій. Не ставши мером, вам прийдеться почекати та попробувати щастя аж через 4 чи 5 років. За цей час головне – не попасти в небуття. Не створити собі негативного іміджу. Самому вирішувати, які недоліки варто «привідкрити» для публіки, адже значно гірше, якщо їх привідкриють ваші опоненти, а людей-ангелів (взагалі без недоліків) наш люд попросту не сприймає. Попробувати інколи допомогти людям, деколи власним коштом. Не показувати своє багатство. Навчитися лагідно посміхатися, говорити із впевненістю та витримкою, виглядати добрим та справедливим, захисником убогих, виглядати, а чи дійсно бути порядним сім’янином (і порядним взагалі) – це лише кілька штрихів до портрета людини, яку б хотіли бачити мером.

Подивимося ж, хто є реальними кандидатами на посаду мера в Трускавці. Лев Грицак, Руслан Крамар, Євген Юник, Юрій Яворський, Ігор Кісак – вже є 5. А в середині статті так і було написано – «від 5 до 10» реальних претендентів. Не маючи на меті нікого образити чи принизити, все ж скажу, що не дуже віриться, що мером може стати пан Шиманський, пан Ших, пан Теперішній Депутат чи пан Зовсім-Не-Депутат. І суть не в тому, що ці люди не могли б керувати містом. Вони не будуть мерами через те, що в цій грі є сильніші гравці, в яких, до того ж, і карта краща. Ця гра в «дурня» є своєрідним «дурнем» навпаки – не один програє і всі виграють, а один виграє (при цьому зовсім не всі програють). Для таких людей як я (приклад простого пересічного трускавчанина) головне, щоб від цього виграло і наше місто, наш Трускавець. Чи стане втретє мером Лев Ярославович, чи стане вперше нова «темна конячка», чи повернеться пан Матолич (бо і такий варіант розглядають, хоча є розмови, що йтиме пан Роман, а не пан Богдан, а ще кажуть, що не конче йтиме в Трускавці, а можливо, в Дрогобичі) – це покаже 2010, якщо не 2011 рік. Не слід при цьому теж забувати, що мер буде ніким, якщо він не матиме більшості в депутатському корпусі (або зразу, або після «купівлі» «народних обранців»). Не хотілося б, щоб Трускавець повторював долю Дрогобича чи Стебника, де мерів «бортанули» і місто виявлялося обезголовленим. Трускавцю потрібен сильний мер так само як Україні сильний Президент, а не те,  що тепер маємо (мається на увазі Україна, а не Трускавець). Сильний – не означає жорстокий та «крутий», а радше розумний та хитрий. Який знатиме, що від часу обрання його мером та отримання ним «роял-флешу» на карту буде поставлено не лише його власний добробут чи власний бізнес. Але і долі люду, який живе в місті. Бо ставкою буде Трускавець та його майбутнє.

Насамкінець хочу перепросити кожного, хто в цій статті невідомо де побачив щось образливе для себе. Метою її є спроба аналізу (вже не перша в «ТВ») поточної ситуації. Метою її зовсім не є пряма чи прихована реклама будь-кого з кандидатів на посаду міського голови Трускавця. Чи було досягнуто цієї мети – судити Вам, любі друзі трускавчани.

Володимир Ключак

ЯКИХ “ВИЗВОЛИТЕЛІВ” УШАНУВАЛИ МИКОЛА ГУК І ДРОГОБИЦЬКІ КОМУНІСТИ?

6 серпня у Дрогобичі біля Меморіалу військової слави відбулися урочистості з нагоди 65-ої річниці визволення Дрогобича від фашизму, організовані Дрогобицьким осередком КПУ та комітетом ветеранів Великої Вітчизняної війни.

На мітингу виступили ветерани, учасники бойових дій.

Участь у заході взяв дрогобицький міський голова Микола Гук, перший секретар Львівського обкому КПУ Олександр Калинюк. Учасники урочистостей прийшли до меморіалу з квітами та прапорами Комуністичної партії.

Одночасно біля пам’ятного знаку з нагоди Хрещення України, який розміщений навпроти Меморіалу Слави, поруч з відомою кав’ярнею “Алібі” проводила акцію Дрогобицька міська організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Її учасники роздавали перехожим партійну газету, гучно лунала патріотична музика. Ця акція була присвячена вшануванню пам’яті жертв комуністичного терору. Її учасники поклали квіти до могил борцям за волю України, а згодом і до пам’ятника Степанові Бандері.

На тому місці, де комуністи проводили свою акцію, колись були захоронені ті, хто визволяв Дрогобич у серпні 1944 року від німецько-фашистських загарбників. Так, принаймні, твердила тодішня офіційна пропаганда.

Іншу точку зору має Заслужений учитель України Петро Сов’як, краєзнавчі розвідки якого про Стебник, Солець і Колпець публікувались у нашій газеті. Нині він підготував до друку книгу під умовною назвою “Білі плями Другої світової війни”, у якій, зокрема, пише:

“Доречно тут згадати про дрогобицький цвинтар совєтських воїнів-“визволителів”, що знаходиться на розі вулиць Самбірської і Франка, де зараз горить вічний вогонь. Не треба бути мудрим, а просто спостережливим. Я, малий хлопчина, учень СШ № 1, звернув увагу, що всі, поховані там “визволителі”, чомусь загинули після війни, а деякі навіть у 1953 році. Цікаво, з ким вони воювали? І за що їм така шана?

Для надгробків було використано жидівські надгробні плити, бо на звороті були позбивані жидівські літери.

В 1975 році цей цвинтар було реконструйовано на “Меморіал Слави”, злочини заховано і наруги над живими і пам’яттю полеглих не видно, бо тепер уже не було дат на їхніх надгробках”.

Отже, фактично дрогобицький міський голова, який ідентифікує себе з Конгресом українських націоналістів, бо саме ця політична сила висунула його на посаду мера, взяв участь у заході комуністів, вшановуючи тих, хто знищував оунівців, бандерівців, чиїми правонаступниками вважають себе політики із КУНу.

Запитую у Петра Сов’яка, які ще цікавинки, пов’язані з “визволенням” Західної України, можна ще прочитати у його книзі.

- Ще під час першого “визволення” на Західну Україну, - каже Петро Володимирович, - Червона армія занесла сифіліс, гонорею, тарганів і блощиць. До 1939 року про таку “бактереологічну” зброю тут ніхто не знав. Цих комах і понині не можна позбутися. Так Західна Україна тарганами і блощицями і різною заразою була втягнута в єдиний совєтський культурний простір.

- Хотілося би запитати у впертих закостенілих військових ветеранів, тих, яких завжди використовують, розігруючи як проросійську карту, - продовжує Петро Сов’як. -  Як ви думаєте, чи на землях Західної України до 1939 року, тобто до вас, були свої ветерани? А це ветерани Першої світової війни, відставні офіцери, старшини, військові пенсіонери, військові вдови, військові сироти і такі інші. Яка їх доля? Чи радянська влада їх пошанувала? В перші дні совєтської влади такі пенсії були ліквідовані.

Запитую у Петра Сов’яка про пам’ятник генералу Васильєву, який стояв у Дрогобичі на площі Ринок. Там ніби генерал і був похований.

- На площі Ринок у Дрогобичі 13 серпня 1944 року було встановлено пам’ятник генерал-майору, Герою Радянського Союзу І.Васильєву, який ніби загинув у боротьбі з німецькими загарбниками, - відповідає Петро Володимирович. - Насправді він загинув у Карпатах у боротьбі з оунівцями. Упродовж десятиліть його могила обожнювалась ветеранами війни. Насправді він похований у Москві, а могила була таким собі міфом для піонерів, комсомольців і комуністів.

У наш час вшанування пам’яті полеглих використовується різними політичними силами у передвиборчій боротьбі.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Свідома помилка?

ЮРИСТИ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ІНТЕРЕСИ ГРОМАДИ, ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ ГРОШЕЙ

Свого часу сесія міської ради прийняла рішення профінансувати послуги юристів, які мали представляти інтереси громади у справах по меблевому магазину і колишнього міського голови Романа Калапача. Однак стало відомо, що адвокати не отримують у повному обсязі кошти згідно рішення сесії. Чому? Про це ми попросили розповісти виконувача обов’язків міського голови, секретаря ради Геннадія КУЦАНА.

- Пане Геннадію, то чому ж гроші не доходять до юристів? Хто в цьому винен?

- Наш головний бухгалтер міськвиконкому Оксана Німеровська. На жаль, так сталося, що коли я давав Оксані Романівні певні доручення, вона мовчки з ними погоджувалась, але ігнорувала їхнє виконання. Зокрема, це стосується оплати за надані послуги юристам, з якими є заключений договір на обслуговування справ по меблевому магазину і по колишньому міському голові Романові Калапачу. Ними були представлені акти виконаних робіт, які я підписав. Відповідно Оксана Романівна повинна була зробити всі документи і проплатити. Довгий час вона ігнорувала виконання цієї роботи, а пізніше просто-напросто робила різного роду помилки в документах. Ці документи нам повертали, оплата не здійснювалася, а коли цей обман, як кажуть, був виявлений мною, Оксана Романівна швиденько пішла на лікарняний, не повідомивши про це.

- І якою є ситуація на сьогоднішній день? Ці гроші так і не проплачені?

- На даний момент гроші не проплачені.

- Чим пані Оксана це пояснює? Чи дійсно це її помилка, чи, може, вона спеціально це зробила?

- Звичайно, що вона нічим це не пояснює. Вона посилається на те, що то була механічна помилка, хоча спеціаліст такого рангу не має права на такі дитячі помилки. Це не є щось великої складності. На мою думку, ця помилка була допущена цілком свідомо. Інакше пояснити цього просто не можна. Це дитячі, елементарні помилки у тих документах, які є рядовими. Кожний день спеціалісти мають справу з такими і подібними документами. Тобто не можна в чомусь елементарному помилятися. Тим більше кілька разів підряд. Тому все це можна трактувати як свідомо зроблену помилку.

- Чи не означає це, що хтось із Ваших опонентів тисне на пані Оксану, аби показати, що, мовляв, і в цьому питанні Ви не можете дати собі раду?

- Знаєте, я можу про це лише здогадуватися, тому що такі речі довести не можна, а голослівним я не хочу виглядати. Звичайно, в мене є такі припущення. Кілька чоловік з моїх колег-депутатів регулярно заходили до неї і про щось там розмовляли.

- Про яку неоплачену суму йде мова?

- 22 тисячі гривень.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Р.S. Коли матеріал готувався до друку, Оксана Романівна знаходилась на лікарняному. Бажаємо їй швидкого одужання і запрошуємо до слова, аби спростувати чи підтвердити слова Геннадія Куцана.

 

Лікар ходить на дискотеку

ОКСАНА ФІЦ: “Я вважаю, що сімейна медицина є кращою, ніж дільнична служба”

Оксана Ярославівна Фіц працює сімейним лікарем у Стебницькій міській лікарні, обслуговує мікрорайон Солець. Це доволі нове явище в українській медицині, тому хотілося почути про все, як кажуть, з перших вуст.

- Ви вчилися на сімейного лікаря?

- Я вчилася шість років, як і загально всі лікарі, а вже при розподілі на шостому курсі обрала спеціалізацію лікаря сімейної практики.

- Поясніть, будь ласка, популярно, чим сімейний лікар відрізняється від інших лікарів?

- Сімейний лікар обслуговує повністю все населення, в тому числі дітей, вагітних жінок, людей похилого віку.

- Отже, Ви знаєте про хвороби дідусів і бабусь, їхніх дітей і онуків?

- Так, повністю вивчаю сім’ю, як кажуть, від моменту зачаття до останніх днів. Я вважаю, що сімейна медицина є кращою, ніж дільнична служба. Адже ти знаєш родовід, спадкові захворювання, генетичні відхилення і таке інше.

- Відповідно, маючи такі дані, призначаєте й лікування?

- Звичайно.

- Чи є у Сільці якась специфіка хвороб? З чим найчастіше люди до Вас звертаються?

- Найчастіше звертаються люди похилого віку. Дуже поширеними є гіпертонічна хвороба, захворювання шлунково-кишкового тракту. У Сільці якоїсь специфіки захворювань немає.

- Чому Ви стали медиком?

- Я пішла шляхом батьків. Батько працює лікарем у нашій лікарні, а мама – медсестрою. У дитинстві я тут проводила дуже багато часу. Пам’ятаю, завжди казала, що буду медиком – і більше ніким. Батьки казали, аби я поступала туди, куди хочу.

- Не розчарувалися у роботі?

- Поки що ні, і думаю, що не розчаруюсь. Взагалі у лікарні працюю рік, а як сімейний лікар – півроку.

- Фактично Ви мусите бути спеціалістом широкого профілю?

- Це повністю включає всю патологію захворювання, серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт. Доводиться бути і ЛОРом, і терапевтом, і гінекологом, і педіатром. Усе в одній особі.

- Яким чином Ви поглиблюєте свої знання?

- Починаючи з інтернатури, ми проходили всі спеціальності. Я закінчила Івано-Франківський медичний інститут, а інтернатуру проходила у Львові – в пологовому будинку, в дитячій лікарні. Беру участь у різноманітних наукових конференціях, передплачую медичні журнали, купую відповідну літературу. Дуже багато дає Інтернет.

- Чи вистачає часу на особисте життя?

- Звичайно, що ні. Я ще працюю косметологом у Трускавці. Йду з хати зранку і приходжу вечором.

- Але ж рано чи пізно вийдете заміж...

- Звичайно. Але зараз хочу зарекомендувати себе на роботі, щоб знали, що є такий сімейний лікар. Займаюся на дільниці профілактичною роботою, роз’яснюю людям, що треба зробити, аби не захворіти.

- Ви хотіли би, щоб Ваш чоловік теж був лікарем?

- Не знаю, це вже як Бог дасть. Буде медиком – добре, ні – то ні. Головне, щоб був хорошою людиною і ми кохали одне одного.

- Ви сказали, що займаєтеся ще й косметологією. Це Ваше хобі?

- Я колись хотіла стати пластичним хірургом. На жаль чи на щастя, так сталося, що я працюю сімейним лікарем, але люблю займатись і косметологією. Закінчила у Львові курси косметологів, працювала у Дрогобичі, а зараз у Трускавці. Для мене медицина також для душі. Тут не можна так сказати, що це основне, а це другорядне. Головне, що там і там – робота з людьми, спілкування з ними.

- Чи маєте місце для праці в Сільці?

- На жаль, пристойного приміщення там нема. До мене вже був у Сільці сімейний лікар, працював у медпункті. Зараз, на жаль, санітарні умови не дозволяють там працювати. Дах тече, нема опалення, проблеми з водопостачанням. Казали, що, можливо, у школі можна зробити. Але наразі теж ця проблема не розв’язується. Можливо, щось можна буде зробити, але все впирається у фінанси. Це повинна бути амбулаторія чи просто кабінет сімейного лікаря? Якщо кабінет, то він повинен бути оснащений хоча би якимись елементарними речами. Це і електрокардіолог повинен бути, й інструментарій для ЛОР-огляду, і щоб можна було провести лабораторні тести, здійснити аналіз крові й сечі.

- Про що Ви найбільше мрієте?

- Мрію про те, щоб завжди допомагати людям, хочу професійно зростати.

- А як проводите вільний час?

- Люблю відпочивати, їздити у Карпати, на дискотеки деколи люблю піти на вихідні дні.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Не все так погано у нашому домі

НА КУБІ ВИРОСЛИ ДИТЯЧІ МАЙДАНЧИКИ

Поки влада лише говорить про необхідність створення у місті дитячих майданчиків, мешканці самотужки їх споруджують. Нещодавно дві такі дитячі території з’явилися на Кубі – біля будинків № 1 і № 3 на вулиці Винниченка.

Розповісти про це я попросив голову об’єднання співвласників багатоквартирних будинків Богдана Михайловича МАСТИКАША.

- Пане Богдане, як виник задум створити дитячий майданчик?

- Ідея виникла у самих мешканців. Зокрема, зібралися молоді мамусі, татусі, бабусі й дідусі. Вони пройшли по мешканцях, щоби їм допомагали. Хто дав трубу, хто дав гроші на фарбу.

- Я спілкувався з мешканцями, вони сказали, що всього це їм винесло у 1300 гривень, крім оплати за роботу, бо вони все самі зробили.

- Я не знаю, яка сума. Мешканці це все організували. Навіть діти брали участь у цьому. Дідусі варили, діти малювали. Ось і зробили такий дитячий майданчик. Правда, він ще не докінчений трошки, але скоро вони його дороблять.

- Я бачу й на сусідньому подвір’ї, на Винниченка, 3, теж виріс дитячий майданчик?

- Так, і тут організували такий майданчик. Посередині буде ще один турнік. Замовили декілька столиків, також тут поставлять. Вони перегнали перший будинок, бо зробили майданчик для концерту.

- Хто найбільше спричинився до побудови дитячого майданчику?

- Якщо говорити по будинку № 1, то насамперед хочу назвати подружжя Брайдмайєрів – Романа і Світлану, а також Ковбасюк Альону. Це вони стали ініціаторами спорудження дитячого майданчика. Безпосередньо брали участь в оформленні майданчика Шевкет Куртаметов, досить активний тато, сім’я Хомик – невістка Софія, син Роман, батько їхній теж Роман з 83 квартири, займалися зварювальними роботами, Мірчук Роман і Наталя, Ревчин Галина, Веклюк Ірина, Чернишова Марія і багато інших.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Знай наших!

ФК “СТЕБНИК” – У ФІНАЛІ!

У неділю, 9 серпня, на стебницькому стадіоні відбулася повторна гра півфіналу Кубка району “Незалежність” між командами ФК “Стебник” – ФК “Рихтичі”.

Перша гра пройшла, на наш погляд, досить дивно, в результаті чого ми програли 2:4. Згадали 2002 рік, коли в фіналі Кубку району в скандальній грі програли дрогобицькому “Автомобілісту”. Нам не таланило упродовж багатьох років, і цю невтішну традицію треба було виправляти.

Відбулася серйозна розмова з командою. Футболістам було сказано, що технічно і тактично вони сильніші від суперників, і це показав перший тайм попередньої зустрічі. Тільки фізично треба витримати до кінця і принести таку бажану для всіх перемогу.

Вже з перших хвилин матчу було видно, що наша команда вийшла на поле тільки перемагати. За підтримки уболівальників, яких дуже багато прийшло на матч, наша команда почала вести технічну, швидкісну гру, не уникаючи при цьому, що важливо, фізичної боротьби. І це принесло свої плоди.

У середині першого тайму гол у ворота суперників забив кращий нападник нашої команди Ігор Кісак. Але для перемоги цього було замало. Треба було забити мінімум ще один м’яч для загальної перемоги.

Під час перерви футболістам сказали, що команда грає добре, показує ту гру, в яку вона може грати, тільки треба більше концентрації при використанні моментів біля чужих воріт, а також надійно грати у своєму штрафному майданчику.

В другому таймі час спливав, наша команда атакувала, а такого бажаного для нас гола все не було. Подумалося, що і в цьому розіграші нам знову не поталанить, знову щось завадить вийти у фінал.

І все ж такий бажаний м’яч був забитий! Йшла атака з такою потужністю, з таким завзяттям, що мало не половина команди брала у ній участь у штрафному майданчику суперника. Гадалося, що наші футболісти зметуть на своїй дорозі усе, щоб забити другий м’яч. Але було нанесено декілька ударів по воротах, перш ніж Григорій Гришко головою забив переможний гол.

Радощів уболівальників і футболістів не було меж. Нарешті наша команда, наш Стебник у фіналі Кубка “Незалежність”, який 23 серпня відбудеться у Доброгостові. Нашим суперником буде ФК “Підбуж”.

Хочемо подякувати всій нашій команді, яка зіграла добре, а, головне, - надійно в обороні. Добре відстояв, не допустивши грубих помилок, воротар Андрій Федунь. Вдячні нашому фан-клубу, який разом з усіма вболівальниками так палко підтримував нашу команду.

Закликаємо стебничан 23 серпня приїхати у Доброгостів і палко підтримати нашу команду.

ОРГКОМІТЕТ СК “СТЕБНИК”, газета «Воля громади»

 

Увага. В минулому номері ми опублікували статтю про книгу польського автора  С. С. Ніцєї «Трьохмістя. Трускавець. Дрогобич. Борислав». В наступному номері буде розміщено авторитетну статтю з цього приводу видатного науковця, доцента кафедри всесвітньої історії та декана історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету Леоніда Володимировича Тимошенка.

 



Обновлен 09 июл 2012. Создан 10 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником