Трускавецький вісник № 67 (93) від 14 вересня 2009 р.

 
 

Трускавецький вісник № 67 (93) від 14 вересня 2009 р.

14.09.2009



 

У номері: новини, Алкоголь - підступний ворог, Тільки мене, любимого, Інтерв`ю з Геннадієм Куцаном, Смертна кара, НПФ "Покрова", На книжковій полиці.

Було йому лише 24…

(рік тому загинув Сашко Баран)

Те, що встиг, чого досяг він за 12 років у фотоґрафії й за неповних десять літ у журналістиці, іншому вистачило б на все життя.

Допитливий, цікавий до людського буття у всіх його проявах Сашко свого часу став наймолодшим членом Національної спілки журналістів України. Фотохудожником і майстром фоторепортажу. Був кореспондентом УНІАН, співпрацював з Reuters, іншими провідними інформаційними аґенціями ,десятками вітчизняних та зарубіжних ґазет. Устиг видати декілька фотоальбомів.

Завше був усміхненим і щирим. Випромінював світло й добро. Й понад усе любив життя.

Знав собі ціну й міг як з рівними говорити з сильними світу цього. Вони ж, попри доволі молодий вік незабутнього Олександра, поважали, цінили його. А дехто з набагато старших вважав себе його другом. Не забути, як плакав в день прощання з Сашком Лев Грицак.

Відхід Сашка у Вічність став без перебільшення трагедією для всіх, хто знав цю талановиту, непересічну, неординарну людину. Фатальний випадок 10 вересня 2008 року на трасі Львів - Стрий буквально приголомшив Дрогобиччину. А як переживав смерть учня та друга маестро Ігор Фецяк!

Ніхто не може знати, як повернеться доля, що – попереду. Ось і сьогодні пом’януть благословенної пам’яті Сашка лише його друзі та близькі. До річниці трагічного дня не дожив батько Роман Володимирович, який так і не зміг змиритися з втратою найдорожчих: спершу – коханої дружини, потім – єдиного сина…

Життя не стоїть на місці, йде собі далі. Але вже – без Сашка, без якого місто спорожніло й дійсно стало інакшим. В серцях же й душах тих, хто знав завше усміхненого Сашка Барана, – сум і щем.

Вічная пам’ять тобі, незабутній друже! Тебе нам постійно бракуватиме…

http://maydan.drohobych.net

Новини Трускавця та регіону

«Львів – Трускавець» їздить по місту незаконно

Незважаючи на те, що кінцеву зупинку маршруту «Львів – Трускавець» перенесли в листопаді минулого року із залізничного вокзалу на автостанцію, шофери «мали в виду» і, напевно, плювати хотіли на законність. Так, приїжджаючи до Трускавця, вони не мають кінцевою зупинкою автостанцію, а продовжують розвозити пасажирів по місту, здираючи з відпочивальників по 10 гривень за особу. Приїжджі навіть не здогадуються, що їм вигідніше було б узяти таксі і заплатити трьом – чотирьом двадцять гривень за машину та доїхати під саму браму потрібного санаторію, ніж теліпатися в душному автобусі. Виглядає на те, що є «хороший дах», який дозволяє порушувати закони, а на рішення міської ради та міськвиконкому не зважати взагалі.

Дивує й те, що вартість проїзду на цьому маршруті є неоднаковою в обидві сторони і різниться майже на 3 гривні.

По Стуса будуть нові тротуари

По вулиці Стуса розпочато встановлення нових тротуарів, поки що тротуарну плитку викладено лише з правої сторони дороги біля будинку 2 (магазин «Болоння») та встановлено мітки біля «Червоної Рути». До початку зими планують повністю забрукувати тротуар на Стуса по правій стороні вулиці, а якщо дозволить погода, то розпочати і ліву. Таким чином дорога, яка веде до церкви пророка Іллі, матиме осучаснений вигляд.

Яценюк приїде до Трускавця в п’ятницю

В п’ятницю, 18 вересня, до Трускавця завітає з передвиборчою агітацією лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. Віче біля нижнього бювету заплановане на 12 годину, про це повідомляють розклеєні по місту афіші та запрошення, прикріплені до газет. Окрім того, колишній спікер та кандидат в президенти проведе зустріч із медиками та підприємцями міста.

Байкери в місті

З п’ятниці по неділю у Трускавці проходив зліт байкерів. Це вже не вперше мотоциклісти в чорному почуваються в нашому Трускавці як у себе вдома.

Міська рада могла згоріти

Невеличке ЧП сталося минулого четверга в міській раді після того, як туди проникла психічно хвора жінка і зірвала вогнегасник, а згодом пробувала вчинити підпал. Це, до речі, не перший випадок, коли психічно нездорові люди проникають в міську раду. Щоправда, частіше вони заходять в другий корпус по Бориславській, 1, а цього разу, видно, черговий не догледів можливої небезпеки, тим більше, що жінка була одягнена пристойно і ніби йшла по суті питання  у один з відділів міськвиконкому.

Власна інформація

Вісті зі Стебника

·               Голови об’єднань співвласників багатоквартирних будинків скаржаться на те, що невідомі масово покрали синьо-жовті національні прапори, вивішені з нагоди Дня незалежності і Дня міста. Зникли також невеличкі прапорці зі стовпів. Навряд чи це зробили українці, які хотіли вивісити прапор у себе вдома. Невже маємо справу з ворогами нашої Незалежності, які живуть у нашому місті поруч з нами?

·               Минулого тижня  правоохоронці, за словами начальника Стебницького відділення міліції Вадима Рябцева, затримали крадія, який “бомбив” дачі. Вже звичними для міліції стали виклики, пов’язані з вгамуванням сімейних конфліктів після розпиття спиртних напоїв. Чимало наркоманів також не дають спокою.

·               Головний лікар Стебницької міської лікарні Роман Пукало повідомив, що минулого тижня був виклик до хворої жінки. Коли лікарі приїхали, з’ясувалося, що вона не потребує медичної допомоги і нікого не викликала. “Швидка” повернулася, але знову зателефонував чоловік з аналогічним викликом. Коли йому сказали, що жінці медична допомога не потрібна, він почав погрожувати, що приїде до лікарів і їх усіх заріже. Доволі часто стебницьким лікарям доводиться чути подібні погрози на свою адресу. Крім того, інколи викликають “швидку” допомогу, але дають неправильну адресу. Чимало є й даремних викликів. Все це може призвести до фатальних наслідків, адже за цей час комусь справді потрібна допомога лікарів.

·               Стебничани скаржаться, що зранку, коли вони йдуть на електричку, на вулицях міста нема світла. У міській раді нас запевнили, що візьмуть це питання на контроль. Світло повинно бути, адже погодили всі документи з відповідними організаціями.

·               Мешканець одного з будинків, що входять до ОСББ “Берегиня”, подав у суд на керівника цього об’єднання. Він стверджує, що після вивішування списку боржників, його батькові стало зле і він помер. Суд повинен з’ясувати, наскільки ця обставина відповідає дійсності і чи правомірно було підвищувати тарифи. Позивач і відповідач є юристами, а тому під час судових засідань, наступне з яких відбудеться 14 жовтня, обходяться без адвокатів.

·               Нещодавно у Стебнику була урочисто відкрита Академія культури і виховання. Ви не зауважили цього факту? А даремно! Студентом може стати кожний, хто забажає, причому на безоплатній основі. Ні, звичайно, такої Академії у Стебнику, на жаль, ще немає. Просто мешканці будинку № 11 на вулиці Грушевського вивісили оголошення: “Увага! Шановні мешканці! Не робіть смітник перед під’їздом будинку! Відносьте своє сміття біля колишнього овочевого магазину, де стоять смітники. Академія культури і виховання”. І справді, не треба боротися зі сміттям, треба просто не смітити, викидати його у відведені для цього місця. Тоді й не треба буде закінчувати Академії культури і виховання. Культура і виховання повинні бути притаманні людині. І це стосується не лише сміття.  

Анатолій Власюк, газета «Воля громади», м. Стебник

На працівниках трускавецького «Фуршету» шахрайка заробила 45 тис. грн..

У Трускавецький міський відділ міліції звернувся колектив працівників магазину «Фуршет», що у м. Трускавець, та повідомили про шахрайські дії щодо них. Про це ЗІК повідомили у правоохоронних органах.

Працівники магазину заявили, що їхня колишня співпрацівниця Ч., 1963 року народження, протягом 2007-2008 оформила на них кредити в сумі 45 000 гривень.   Ведеться слідство.

У бориславського слідчого вкрали авто

У суботу, 12 вересня у Трускавецький міський відділ міліції звернувся старший слідчий Бориславського міського відділу міліції, який заявив про крадіжку автомобіля. Про це ЗІК повідомили у правоохоронних органах. Міліціонер заявив, що у Трускавці на вул. Стебницькій,86  в нього вкрали  автомобіль  «ВАЗ-21099» 2007 року випуску. Ведеться слідство.

На ІХ міжнародному економічному форумі у Трускавці говоритимуть про інвестиції, інновації та туризм

В умовах кризи для регіонального розвитку пропонують такі механізми як інновації, залучення інвестицій, регенерацію індустріальних районів, мобілізацію внутрішнього потенціалу регіонів – туризм та місцеві галузі. На ці та інші теми пропонуватимуть подискутувати учасникам Дев’ятого міжнародного економічного форуму, який цьогоріч проходитиме 1-2 жовтня у Трускавці. Про це повідомили ЗІКу організатори.

Основним гаслом цьогорічного Форуму стане – «Інвестиції, Інновації та Конкурентноздатність». Основною темою – як українським регіонам вийти оновленими з глобальної кризи. Під час форуму буде випробувано новий формат дискусій для голів обласних державних адміністрацій, міських голів та регіональних бізнес-еліт – Клуб регіональних лідерів.

Організатори форуму є Львівська обласна державна адміністрація у партнерстві з Financial Times Ltd за аналітичної підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

www.zik.com.ua

Дрогобич нарешті матиме громадську вбиральню

У Дрогобичі у підвальних приміщеннях Ратуші цього тижня розпочне діяти громадська вбиральня.

Проблема громадської вбиральні у Дрогобичі вже стала «притчею во язице». Під час реконструкцій, які протягом останнього десятиріччя проводилися в центрі міста, зникло дві громадських вбиральні і не створено нових. Причини різні: найголовнішою проблемою став пошук місця для її спорудження. На кожну пропозицію знаходились контраргументи, чому на цьому місті не може бути вбиральня. Врешті-решт торік з ініціативи тодішнього заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства Богдана Іванціва громадську вбиральню у стислі терміни облаштували в підвалі Ратуші і до Дня міста, який святкували 15 червня, вона запрацювала. Але вже наступного дня припинено її експлуатацію, так як ще не було полагоджено усі формальності щодо здачі в експлуатацію, не усунуто виявлених недоробок. Нарешті, все виконано і до кінця тижня вбиральня запрацює на платній основі. Її експлуатуватиме КП «Комбінат міського господарства».

Дрогобицький міський голова припинив перераховувати кошти на виконання депутатських запитів

«На даний час бюджетом доводиться управляти в ручному режимі, тобто міський голова вирішує на які потреби треба першочергово скерувати кошти», - зізнався, виступаючи перед журналістами Дрогобицький міський голова Микола Гук. «Я припинив перерахування так званих депутатських коштів», - каже Микола Гук.

Кожному депутату на виконання його запитів було заплановано в бюджеті по 15 тис.грн., а це в сумі 750 тис.грн. «А коли бракує грошей на зарплати та енергоносії, треба економити», - наголосив Микола Гук

Частина депутатів сприйняла це негативно, частина з розумінням.

Нагадаємо, що сьогодні Дрогобич має проблему із наповненням бюджету. За попереднім прогнозом, за підсумками року його недовиконання може скласти майже 10 млн. грн.

У Дрогобичі зросте ціна на водопостачання та водовідведення

У Дрогобичі плата за водопостачання та водовідведення може зрости до 46 відсотків. У проекті регуляторного акту «Про тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення», опублікованому в місцевих засобах масової інформації для обговорення, зокрема, пропонується, щоб населення за 1 куб. м води платило 4,51 грн., за 1 куб. м стоків – 1,23 грн.

Зі слів директора КП «Дрогобичводоканал» Романа Шагали, підняття тарифів – вимушений крок, оскільки чинні тарифи не забезпечують стовідсоткове відшкодування собівартості послуг та водовідведення. «Підставою для перегляду тарифів послужило внесення змін до Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 9 квітня 2009 року № 400, зміна нормативів, передбачених Державним бюджетом на 2009 рік, зміна цін на матеріальні витрати, які необхідні для забезпечення послуг з водопостачання та водовідведення споживачів КП «Дрогобичводоканал», та зменшення об’ємів виробництва», - каже Роман Шагала.

Востаннє перегляд тарифів проводили 1 липня 2007 року. Після того двічі – у червня 2008 року і січня 2009 року - відбувалося їх корегування на основі об’ємів виробництва, що враховувались при встановленні тарифів, що діяли з 1 липня 2007 року. Протягом двох років різко зменшилося споживання води внаслідок поступового переходу до масового застосування засобів обліку споживачами житлового сектору, зменшення споживання води ТОВ «Трускавецький водоканал», бюджетними установами.

Мер Дрогобича пропонує вивісити над Ратушею біле полотнище, як символ неспроможності владних структур очистити центр міста від стихійної торгівлі

 14 вересня дрогобицький міський голова Микола Гук запропонував начальникові відділу економіки виконавчого комітету міської ради пошити великий білий прапор і вивісити над Ратушею як символ неспроможності влади очистити центр міста від стихійної торгівлі.

«Найголовнішою проблемою, яку дрогобицька влада зараз вирішує і, має надію, протягом найближчого тижня вирішить є перенесення стихійної торгівлі з центральної частини міста на вул. П. Орлика, де вже облаштували торговий майданчик, - каже Микола Гук. - Є вся необхідна документація на розширення території ринку. Але, на превеликий жаль, правоохоронні органи не виконують доручення міського голови щодо вживання радикальних заходів із ліквідації стихійної торгівлі в Дрогобичі. Тобто не здійснюють своїх безпосередніх функціональних обов'язків».

Влада зробила усе, щоб люди могли цивілізовано перейти на інше місце, заробляти собі на хліб і обслуговувати мешканців. На майданчику на вул. П. Орлика створено для них робочі місця, витративши на це 200 тис. грн. Міський голова Микола Гук сьогодні провів нараду, на якій відпрацьовано план заходів, щоб забезпечити перехід підприємців на новий майданчик. «Ця проблема у Дрогобичі -з «бородою

Іван Тихий, www.drohobychanyn.io.ua

Вибори мера та депутатів – у 2011 році?

«… Усі ви переймаєтеся тим, коли будуть наступні вибори до місцевих рад, коли будуть наступні вибори сільських та селищних і міських голів. І, як завжди, Верховна, державна влада про вас добре подбала. Всі при владі знаходяться по 5 років, вас вирішили міняти часто й інтенсивно, кожні 4 роки.

Але ми вважаємо, і ми про це вже говорили, це неправильна побудова стосунків. Ми всі мусимо прийти на 5 років, і якщо люди повірили нам, і ми щось зробили, через 5 років переобрали, якщо не повірили, через 5 років з цією командою пішли відпочивати.

Саме тому ми внесли проект конституційних змін для того, щоб можна було всі гілки влади обрати у 2011 році, на 5 років, так, як це належить.

Ось для чого ми з вами об`єдналися, а не просто, щоб потиснути один одному руки, хоча це теж приємно. Саме для цього ми об`єдналися і запросили сьогодні майже всю українську владу, щоб вона чула і знала ці пріоритети. Я переконана, що ці депутати та чиновники, які є в залі, будуть служити виконанню цих пріоритетів, тому що вони сьогодні, як і я, відчувають, що це головна лінія держави. …»

З виступу Прем`єр-міністра України Юлії Тимошенко на Всеукраїнській нараді з питань розроблення нових підходів до формування взаємовідносин державного та місцевого бюджетів у 2010 році (5 вересня 2009 р.)

Алкоголь – підступний ворог

Не всі люди алкоголіки і наркомани,

Але всі алкоголіки і наркомани – люди!

«В 1935 р. в Акроні (штат Огайо) зустрілися двоє мужчин – Білл та Боб. В цей час обидва були безнадійними алкоголіками, які випробували на собі різні медичні засоби, неодноразово лежали в лікарні, але для них це нічого не дало. Зустрівшись, вони розмовляли тільки про «свій» алкоголізм. Але після цих зустрічей вони дали собі слово не вживати більше алкоголю і це їм вдалося. Вони почали тверезіти без ліків, розмовляючи  тільки про свою хворобу. Вони здивовано констатували, що таким чином зберігають тверезість, не вдаючись до жодних ліків. Коли коло непитущих навколо Боба і Білла досягло кілька десятків чоловік, вони вирішили викласти в книзі свої пережиття на шляху до тверезості. Так появилася на світ книга «Анонімні Алкоголіки». Так як утворилося товариство, дотепер невідоме, дехто підняв питання членства, членських внесків, реєстрації. З тих бурхливих обговорень народилися основні кроки «12 традицій», які були опубліковані в 1946 році.»

Такими словами розпочинається книга «Даруй мені розум… (Про розвиток груп взаємодопомоги АА для узалежнених від алкоголю», виданої БФ Карітас Стрийської єпархії УГКЦ в 2004 році. Саме тоді в Стрию почала створюватися група анонімних алкоголіків. В Дрогобичі цей процес розпочався дещо пізніше – вперше анонімні алкоголіки та наркомани зібралися, щоб спільно обговорити проблему в 2007 році. Це був вересень і ось 12 – 13 вересня вже 2009 року в Дрогобичі, в Центрі душпастирства молоді, що на Шевченка, 29/1, відбулася Друга конференція спільноти анонімних алкоголіків та наркоманів на тему «ДЯКУЮ, ЩО ТИ Є…».

Як представник ЗМІ, а також як давній друг спільноти «Назарет» (реабілітаційний центр, що діє в Рихтичах, на території колишньої військової бази), я побував лише на першій частині конференції, адже друга була закритою (збори груп АА, NA, Ал-Анон), а були ще і концертна програма, і фуршет, і дискотека, і нічні зібрання, і Служба Божа, і закриті мітинги, і багато інших цікавих речей. Оскільки головним є принцип конфіденційності і все, що говориться на групах, має залишатися в цих стінах, то і я не буду порушувати цей принцип, як і не порушував його ніколи. Скажу лише, що розділити радість тверезості дрогобичан прибули гості з Києва, Львова, Стрия, Полтави, Рівного, Івано-Франківська, Луцька, Борисполя, а також і з Казахстану та США. Виступ директора БФ «Карітас СДЄ» о. Ігоря Козанкевича був зустрітий бурхливими оплесками, як і виступи кожного з гостей, які мали що сказати. А сказати було що, адже в кожного був шлях на дно і з Божою допомогою та допомогою спільнот АА чи NA – прозріння та оздоровлення, а відтак – і тверезість.

Писати на цю тему можна було б ще багато, але у справі звільнення від алкоголізму чи наркоманії головне – зробити перший крок. Отже, якщо хтось із вас чи ваших друзів або членів вашої родини має з цим проблему, то можна просто прийти в неділю у БФ «Карітас СДЄ», що в Дрогобичі, на вулиці Чорновола, 4 о 15.00 (тел.. для довідок 8-096-466-50-16) та взяти участь у закритому засіданні товариства анонімних алкоголіків. Можливо ви вирішите пройти реабілітацію в «Назареті», можливо побачите, що цей шлях оздоровлення від алкоголізму вам повністю підходить – вирішувати вам.

А завершити хочу словами молитви, яку знають всі, хто бере участь в звільненні від залежності. Ось її текст: «Боже, дай мені розум і душевний спокій прийняти те, що я змінити не можу, мужність – змінити те, що можу і мудрість відрізнити одне від іншого». А інша молитва, яку я вперше почув у суботу на конференції, теж може бути нашою щоденною молитвою: «Боже, дякую Тобі за все, що Ти дав, за все, що Ти забрав і за все, що Ти залишив. Амінь».

Володимир Ключак

«Тільки мене, любимого, лише з моєю «правдою»…

Є така життєва історія. Сидить старий дідо, жебрак і просить милостиню. Підходить гарно вдягнена пані і дає йому яйце, щоб він міг його з`їсти. Дідо красно дякує і вже хоче почати це варене яйце облупити зі шкаралупи, щоб втамувати голод. Люди проходять, а пані не вступається і запитує: «Діду, чи дала я вам яєчко?» «Дали, вельможна пані, красно вам дякую».

«Діду, а правда, що я така файна і добра, адже я ж вам дала не що-небудь, не якийсь черствий хліб, а яєчко?» «Так, дорога пані, дякую вам». І так кілька разів. Врешті після чергового запитання дідо не витримує, кидає то яйце пані в голову і відповідає: «Дали-сте, дали, панійко, але ліпше беріть його назад, їжте і вдавіться ним, ніж я маю то вислуховувати».

Ця історія прийшла мені до голови, а радше виринула з пам`яті, коли почув про іншу історію – про нібито урочисте відкриття гінекологічної палати в хірургічному відділенні Трускавецької міської лікарні, ремонт якої проспонсорував один з підприємців, які балотуватимуться на посаду мера Трускавця. Вибачайте за тавтологію, але справа в тому, що справа і виїденого яйця не вартує, а тут – такий розголос. Ось, мовляв, я зробив, стратився, а мені не дозволяють такі-сякі беки пропіаритися, показати себе, любимого, на публіці та ще й у моїй газеті. Звичайно, в своїй хаті своя правда, і сила, і воля, як казав Тарас Шевченко, але правда є одна, а виходить, що в нас – у кожного своя.

Оскільки я є палким любителем різного роду сенсацій, то швиденько домовляюся про зустріч з тими людьми в лікарні, з якими маю контакт. Приходжу -  і що я бачу? Бачу багато відремонтованих палат у терапевтичному і в хірургічному відділеннях, їх ремонтували і санаторій «Шахтар», і санаторій «Перлина Прикарпаття», і санаторій «Карпати», і клініка професора Козявкіна, і пансіонат «Світязянка», всі вони в доброму стані, ніякого урочистого відкриття ніхто і не думав організовувати. Іду до завідувача хірургічним відділенням п. Богдана Куцика і знаю, що аж він мені не збреше, бо знаю п. Богдана як фахівця своєї справи і як порядного християнина. Богдан Іванович скромно говорить, що підприємець мав зробити ремонт у цій палаті протягом 10 днів, натомість ремонт затягнувся на 2 місяці. Хтось доповів, що в лікарні – чужа людина, а тим більше журналіст і «підтягнулися» головний лікар ТМЛ п. Йосип Свіжинський та в. о. начмеда, заступник головного лікаря п. Володимир Чуба. Довідавшись у чому справа, вони теж дають свої коментарі, ведуть показати хвалену палату. Я ще з села знаю прислів’я, що «на перехвалені ягоди не треба йти», але чомусь не подумав, що так можна себе перехвалювати. Палата як палата, коли робили ремонт, то унітаз розмістили під умивальником, треба було переробляти, двері теж не найвищої якості, планки прибиті криво, стяжку довелося переробляти, вода в душі стікає вкрай повільно…

Робити добро мовчки, не хвалитися ним, в іншому випадку це не добро. Так думали і так чинили люди дійсно святі, а до святих нашим підприємцям далеко. На фоні того всього, що було зроблено в лікарні нашого міста за останні роки робити «шуміху» навколо однієї палати – не просто несерйозно, а тупо і дико. І це за такий великий обсяг часу до виборів, а що нас чекає за кілька місяців?

При нагоді ставлю кілька гострих запитань Йосипу Михайловичу стосовно дитячого відділення, пологового будинку, можливого переїзду до лікарні терцентру, освоєння коштів бюджету розвитку, орендарів, аптеки, харчування, дорогих ліків, лікування іноземців, нової котельні, інше, що мене цікавить. Ось короткі відповіді у моїй власній інтерпретації: дитяче відділення перенесли з окремої споруди для того, щоб вивільнити цю споруду під потреби територіального центру обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених і Управління праці та соціального захисту, хоча краще було б розмістити терцентр на першому поверсі лікарні, де і вхід окремий є, і умови були б кращі саме для стареньких; пологового будинку у Трускавці найближчим часом не буде, це невигідно з економічної точки зору. Хоча тут я не зовсім погоджуюся з п. Свіжинським, адже знаємо, яка слава у Дрогобича та Борислава і може було б варто над цим подумати ще раз. Стосовно освоєння коштів бюджету розвитку, то у лікарні замінено всі вікна та двері на металопластикові (пригадую, як покійний лікар-дерматолог Петрик ще в 2002 році ставив перед Левом Грицаком, тоді ще кандидатом у мери, завдання поміняти вхідні двері у лікарні), на свої очі я побачив нові ліфти і навіть туалет для неповносправних осіб, на облаштування якого витратили з міського бюджету розвитку щось біля 20 тисяч гривень. На території лікарні є одна аптека (36,6), на даний час ведуться перемовини зі сторони представників мера та її власниками, щоб ціни тут були дійсно найдешевшими в місті, особливо для представників пільгових категорій, інвалідів та малозабезпечених. Це є реальна проблема, адже ціни на ліки в 2009 році зросли як мінімум на 30 – 40%, а деякі – вдвічі. Іноземців у лікарні лікують, бо немає жодних підстав відмовити їм у наданні допомоги, це йде за рахунок міських коштів і щось із цим треба робити. Окремі готелі (головний лікар назвав поки що хіба «Хижину спа» та «Набі») і не збираються укладати договори на обслуговування, а деякі хоч і заключають, але платити не поспішають. Ось і цими вихідними в лікарню поступив громадянин США з нирково-кам`яною хворобою на фоні цукрового діабету, який спочатку самовільно покинув лікарню, потім самовільно знову зайняв палату, не маючи жодних документів (ні паспорта, ні страхівки) і не збираючись платити. Стосовно покупки медикаментів, то хворим безкоштовно надають лише 700 препаратів, затверджених постановою Кабміну, тоді як в обігу – близько 8 тисяч. Інколи покупка медикаментів з`їдає всю пенсію чи зарплату хворого. На харчування ніхто не нарікає, на обслугу – теж.

… З лікарні я йшов в іншому настрої. Погано, що нема сенсації, а я ж так сподівався… Погано, що є проблеми, але де їх немає? Але добре, що я на власні очі пересвідчився, що і до чого, адже недаремно кажуть «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». І добре, що не всі зациклені на виборах, а є й такі, які працюють на совість на кожен день.

Робити сенсацію з конкурсу фото чи виступу на телебаченні? Фотографуватися з акторами-коміками, тому що ти пасуєш саме до коміків? Гарантувати Незалежність України і лише повторювати «Свет мой, зеркальце, скажи, да всю правду доложи, я ль на свете всех милее, всех румяней и белее?» (перепрошую, що цитата маскальською)? І чи такої правди хочуть трускавчани чи може якоїсь іншої? В принципі, вони скажуть самі.

Андріан Марічик

Стебничани винні Львову 700 тисяч гривень

ГЕННАДІЙ КУЦАН: “ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО” ВІДМОВИЛОСЯ КУПУВАТИ СТЕБНИЦЬКУ ЗЕМЛЮ”

Минулого тижня начальником КП “МВУЖКГ” став депутат Стебницької міської ради Володимир Вакуленко, а головним інженером підприємства – його колега по депутатському корпусу Ігор Боднар.

Ми розмовляємо з виконувачем обов’язки міського голови Стебника, секретарем ради Геннадієм Куцаном про це призначення, поїздку до Львова і зустріч з керівництвом “Львівобленерго”, а також про те, чи є корупціонером сам Геннадій Федорович.

- Пане Геннадію, чому виникла така ситуація, що Ви призначили відразу двох депутатів Стебницької міської ради на керівні посади у КП “МВУЖКГ”?

- Я призначив тільки одного депутата, бо маю право призначити тільки начальника своїм розпорядженням. А те, що вже начальник прийняв на роботу головним інженером підприємства свого колегу по депутатському корпусу, то це вже треба запитати у нього. У нас була вакантна посада начальника КП “МВУЖКГ” вже довший час після звільнення Ігоря Кузьмака. Його обов’язки виконувала Богданна Думайло. Хочу сказати, що вона досить непогано працювала, тому заслуговує декілька теплих слів на свою адресу. Ніхто не сподівався, що жіночими руками можна зробити такий великий шмат роботи, який не змогли осилити солідні чоловіки за багато років. А вона упродовж невеличкого проміжку часу зуміла просто-напросто замість балаканини, плакання, звинувачення на чиюсь адресу, зайняття шантажами, популістськими речами, - взяла і зробила.

- Якщо це так, то чи не було логічним залишити її на цій посаді? І чи не буде це образливо для самої Богданни Думайло?

- Я не думаю, що це повинно бути для неї образливо. Її досвід, внесок у загальну справу, думаю, буде пошанований новим керівництвом підприємства. На жаль, вона не має вищої освіти і досвіду керівної роботи. Як би там не було, але якщо дивитися на перспективу, потрібно, щоби працював керівник з певним досвідом і мав бажано вищу освіту.

- А чому виникла кандидатура Володимира Вакуленка?

- Якщо чесно казати, то від самого початку я не розглядав цієї кандидатури, не пропонував Володимирові Васильовичу цієї роботи. Поки була вакантна посада, я шукав потрібну кандидатуру серед інших людей. Було декілька претендентів, які, на жаль, відмовилися від цієї посади. Зокрема, одним із претендентів був колишній начальник будинкової управи № 3 у Дрогобичі Роман Біян. Він працював ще при Радзієвському і Лужецькому, а з Гуком не знайшов спільної мови. Новий мер його звільнив. Це була досить реальна кандидатура, нормальний чоловік, з професійним баченням роботи. На жаль, щось у нього не вийшло, аби погодитись на цю посаду.

- Наскільки мені відомо, Володимир Вакуленко – банківський працівник, має економічну освіту. Чи підходить він, власне, для посади начальника КП “МВУЖКГ”? Адже тут треба мати справу з невивезеним сміттям, непоремонтованими дахами, ліфтами, що потребують капітального ремонту...

- Знаєте, перший керівник повинен працювати на перспективу, на розвиток підприємства. А вже головний інженер, майстри, інші працівники працюють над розв’язанням проблем, що виникають кожного дня. Я не бачу проблеми в тому, що Володимир Васильович не має досвіду роботи, власне, у господарському підприємстві. Він має досвід керівництва людьми, був керівником декількох відділень банків у Стебнику і Дрогобичі, має практичний досвід спілкування з клієнтами. Чому впав на нього вибір? На даний час він був без роботи. Керуючись тим, що людина має певний відповідний досвід, я переговорив з ним. Володимир Вакуленко довго не давав згоди, але кардинально обдумав пропозицію і погодився. Тим більше, що він заручився підтримкою Ігоря Степановича Боднара. А ця людина має практичний досвід, працює майстром у нашому ліцеї, знає реальну господарку міста. За умови такого тандему Володимир Васильович і дав свою згоду. Вони разом з Ігорем Степановичем будуть тягнути цей вантаж нашого комунального підприємства.

- В понеділок 7 вересня, Ви їздили до Львова, в “Львівобленерго”. Про що там вдалося домовитися?

- Це була довгоочікувана зустріч. Я неодноразово телефонував у правління “Львівобленерго”, але з керівником ніяк не могли зустрітися, бо п. Матвіїшин постійно був зайнятий. То він у відрядженні, то ще якісь проблеми виникали. Цього разу нам вдалося домовитися. Він призначив зустріч на восьму годину ранку в себе у кабінеті. Зі мною поїхали перший заступник міського голови Богдан Асафат і новий керівник КП “МВУЖКГ” Володимир Вакуленко. Зустріч була продуктивною, тривала хвилин сорок. Керівник “Львівобленерго” досить доброзичливо до нас поставився, він дуже добре володіє ситуацією, що склалася у Стебнику, знає, як виникла наша заборгованість перед цим підприємством. На жаль, “Львівобленерго” відмовилося від попередніх домовленостей, що стосувалися купівлі землі під підстанцію на вулиці Трускавецькій, можливого розміщення їхньої бази на основі наших майстерень. Відмовилися з огляду на те, що у їхньому бюджеті такі кошти не були заплановані. Зміна цільового призначення коштів є для них доволі проблематичною. Крім того, зараз криза, вони не мають аж так багато вільних коштів. З іншого боку, п.Матвіїшин з розумінням поставився до наших проблем, реально дивиться на стан речей у Стебнику. Він прекрасно розуміє, що ми не в змозі отак реально взяти гроші й погасити заборгованість. Попередня домовленість така, що львів’яни готові розглянути можливість розтермінування боргу до п’яти років, але попросили показати динаміку погашення боргу. Тобто ці кошти невеликі, декілька тисяч гривень на місяць, але ми повинні почати платити. Коли ми почнемо платити тіло боргу, тоді набагато простіше буде з ними говорити. Це все було з поваги до нас сказано, що як би там не було, всі попередні влади намагалися всілякими шляхами їх надурити. За великим рахунком, довіри до нас немає. Але вони готові з нами співпрацювати, прекрасно розуміють, що проблеми є, але є і добра воля з нашого боку почати гасити той борг.

- І скільки цей борг складає?

- Основне тіло – десь до 360 тисяч гривень. Плюс пеня, всі нарахування – то виходить майже сімсот тисяч гривень.

- Мешканців гуртожитків цікавить, чи будуть і далі відключати світло?

- Мешканцям гуртожитків я насамперед хочу сказати, що вони повинні платити за споживання поточної електроенергії. Здебільшого люди платять, але є й багато боржників. Після зустрічі в “Львівобленерго” ми зробили нараду і акцентували увагу Володимира Вакуленка на тому, аби посилити контроль за сплатою заборгованості мешканців гуртожитків за електроенергію. Звичайно, не КП “МВУЖКГ” платить гроші, і не з вини підприємства виключають світло. Просто гроші можна було би використати на інші цілі, а так цими коштами треба перекривати заборгованість за електроенергію.

- Я бачу у Вас на столі постанову суду. Якщо не секрет, що це за документ?

- Це постанова Галицького районного суду міста Львова про те, що адміністративна справа стосовно мене про вчинення правопорушення згідно Закону України “Про боротьбу з корупцією” закрита у провадженні в зв’язку з відсутністю у моїх діях корупційного правопорушення. Як ви пам’ятаєте, з подання депутата Стебницької міської ради Ігоря Говірка у мене були представники УБОЗу, які склали протокол, де написали, що я робив неправомірні дії стосовно відсторонення від повноважень Ігоря Кузьмака і нарахування мені премій. На останній сесії Ігор Говірко усім розказував, який я великий корупціонер. Але відбувся суд, який зважив усі подані матеріали і визнав, що у моїх діях немає жодного порушення, що я діяв у межах своїх повноважень. Суд відбувся 14 серпня цього року.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Чи буде позачергова сесія?

Керівники ОСББ Стебника можуть подати у відставку

Загострилися стосунки між головами об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і виконувачем обов’язків міського голови, секретарем ради Геннадієм Куцаном і першим заступником міського голови Богданом Асафатом.

Дійшло до того, що голови ОСББ хочуть масово написати заяви на звільнення і мають намір звернутися до депутатів з вимогою проведення позачергової сесії, на якій повинні виділити кошти об’єднанням.

Якщо минулого року були заплановані кошти для ОСББ, то цьогоріч лише обіцяють це зробити. За словами Геннадія Куцана, міська скарбниця порожня. Перевиконання плану надходжень за перше півріччя, на що дуже сподівалися голови об’єднань, було мізерним, і всі кошти пішли на вуличне освітлення.

Позиція міської влади не задовільняє голів об’єднань. Їм катастрофічно не вистачає коштів, скажімо, на ремонти дахів. Виходить, що допомоги ждати нема від кого. Квартирна плата не може покрити видатків на проведення цих робіт. А зима не за горами. Поки депутати зберуться на сесію, аби внести корективи до міського бюджету і, можливо, надати хоч якісь кошти ОСББ, у квартирах людей затікають стелі, так що згодом доведеться витратити набагато більшу суму грошей, аби виправити ситуацію.

Голови об’єднань не вірять у те, що влада допоможе їм, а тому їхні заяви про ймовірну відставку – не емоції, а виважений підхід. Якщо це станеться, то навряд чи знайдеться хтось інший, аби тягнув цю лямку. Молоді не хочуть, а пенсіонерів-ентузіастів не так уже й багато.

Скажімо, голова одного з об’єднань Володимир Возняк за три місяці роботи не взяв собі жодної копійки у вигляді зарплати, натомість витратив купу грошей, яка вже обчислюється в декілька тисяч гривень, аби навести лад у своєму об’єднанні. Але і його терпінню приходить край, тим більше, що серед його колег не видно таких Дон-Кіхотів.

Голова іншого об’єднання Богдан Данилишин вже змучився просити владу надати хоч якісь кошти, аби поремонтувати дах. Від затікання водою у квартирах вийшла з ладу електропроводка, люди не можуть користуватися послугами цивілізації.

Голова об’єднання Ганна Мигаль невдоволена тим, що на День міста Геннадій Куцан не нагородив грамотами жодного керівника ОСББ, хоча ці люди виконують замість влади і відповідних комунальних служб чималий шмат роботи.

Мабуть, питання проведення позачергової сесії щодо надання фінансової допомоги об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків уже перезріло. Якщо не будуть прийняті міри, чимало керівників ОСББ подадуть у відставку, а проблеми будинків ляжуть на плечі КП “МВУЖКГ”. А там зі своїми проблемами і зі своїми будинками упоратись не можуть.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

 

Смертна кара

Нещодавно в інтерв’ю одній газеті відомий майор Микола Мельниченко заявив, що буде балотуватися в Президенти України. Одним із передвиборчих пунктів його програми стане введення смертної кари, а першим він розстріляв би Леоніда Кучму.

Круто! Але не ново. Комуністична партія України та Всеукраїнське об’єднання “Свобода” у своїх проектах Конституції першим пунктом теж записують: введення смертної кари. Як кажуть, ліві та праві єдині у намірі збудувати нам світле майбутнє. Та це вже ми десь проходили. Ну, з комуністами все ясно: якщо раніше вони нищили церкви, то тепер релігія для них стала політикою, і вони прославляють російського патріарха Кіріла, лягаючи під Москву. Але ж “свободівці” ніби християни, принаймні декларують це, а ось однієї з Божих заповідей - не убий! - дотримуватися не хочуть. Мабуть, недалеко втекли від комуністичної ідеї.

Суспільство очікує на сильну руку, на твердого чоловіка, який би навів порядок. Безперечно, це нам потрібно, і нереалізоване гасло Віктора Ющенка, що бандити будуть сидіти у в’язницях, необхідно втілити у життя. Але навіть останньому з бандитів треба дати шанс на виправлення, на покаяння, запроторивши його довічно за грати.

З іншого боку, знаючи, як наші ніби правоохоронні органи вміють вибивати потрібні зізнання, катуючи людей, розумієш, що довести бідолаху до смертної кари, розстрільної статті їм буде раз плюнути. Потім розбирайся, що так звані правоохоронці були неправі! Людину стратили - немає проблеми.

“Свободівці”, комуністи та майор Мельниченко фактично пропонують нам повернутися до сталінщини. В Росії Сталіна нині вважають ефективним менеджером, не згадуючи, що з його вини загинули десятки мільйонів людей у ГУЛАГах, на полях Другої світової війни.

Україні потрібна не смертна кара, а ефективні структурні реформи в економіці, політиці, соціальній сфері. Якщо ми станемо заможно жити, то рука не буде тягнутися до кобури з пістолетом. Економічне, політичне й соціальне процвітання - ось ефективний засіб у боротьбі з сильною рукою, яка хоче завдяки смертній карі “ощасливити” Україну.

Популізм “свободівців”, комуністів і майора Мельниченка не принесе їм потрібних дивідендів у вигляді перемоги на виборах. Це лише дозволить у майбутньому нам зробити застереження, що ці люди готові піти на все, аби прорватися до влади.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Подарунок осіннього дзвоника.

Знову дзвоник осінній кличе веселу дітвору за шкільні парти, молодь до вищих навчальних закладів, а вчителів та викладачів до клопіткої праці. Цей день сповнений радості зустрічей із друзями, вражень від літнього відпочинку та, водночас, легкого смутку за літнім теплим сонечком, безтурботним часом дитинства.

Незвичайним цей день був і для учнів та вчителів Підбузької спеціалізованої школи-інтернату «Мала академія мистецтв» (ПМАМ). 1 вересня 2009 року урочиста лінійка була проведена за участю директора ПМАМ – Вовка Валерія Петровича, сільського голови – Марича Петра Степановича, парафіяльних священиків – о. Іоана та о. Тараса Сенюри, та гостей із Недержавного пенсійного фонду «Покрова».

Вихованці Підбузької академії мистецтв беруть активну участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Розвитку свого таланту учні завдячуюють вчителям профільних дисциплін, котрі мають вищу фахову освіту, високі кваліфікаційні категорії, є членами Національної спілки художників України та Дрогобицької Асоціації художників. Набір для навчання у ПМАМ проводиться на конкурсуній основі. Учні вивчають загальноосвітні дисципліни та цикл художніх дисциплін. Це сучасний експериментальний навчальний заклад, який навчає дітей кращих традицій і надбань художньої освіти

27 квітня – 27 травня 2009 року проходив конкурс дитячого малюнку «Намалюй собі Життя», організований НПФ «Покрова». Учні ПМАМ взяли активну участь у конкурсі. На жаль, роботи дітей були надані після попереднього оцінювання робіт жюрі. Високий рівень виконавської майстерності, філософське осмислення теми, композиційне та технічне вирішення вразили організаторів конкурсу. Ці роботи та роботи інших дітей, які були теж високого рівня виконавської майстерності, але не повнісю відповідали умовам конкурсу, виділили в окрему категорію – позаконкурсні роботи.

За оригінальну техніку виконання: Мищак Марія (смт. Підбуж), Кушнір Божена (смт. Підбуж);

За композиційне та технічне вирішення: Галатяк Марія (смт. Підбуж), Долик Люба (с. Стрілковичі), Кріль Аліна (м. Борислав), Чубик Христина (м. Стебник);

За високий рівень виконавської майстерності: Кацеляк Марія (м. Борислав), Склярська Ольга (с. Стрілковичі), Стангурський Данило (м. Дрогобич), Сторчоус Оля (м. Трускавець), Добош Мар’яна (м. Трускавець), Федис Юрій (с. Нижні Гаї), Тацей Надія (с. Козьова), Щербанович Назар (м. Сколе), Петегирич Ігор (смт. Підбуж), Копитчак Тетяна (смт. Підбуж), Клюс Наталія (с. Стрілковичі), Тацей Олександр (с. Козьова), Юськів Софія (с. Нагірне), Пацай Андрій (м. Старий Самбір), Чапля Остап (м. Дрогобич), Кушнір Андрій (м. Дрогобич);

За філософське осмислення теми: Вітюк Оля (смт. Підбуж), Галишин Юлія (смт. Підбуж), Кішко Оксана (м. Стебник).

8 червня 2009 року відбулось нагородження переможців конкурсу. Оскільки не всі учасники змогли приїхати на це свято, а нагорода чекає на кожного, то організатори конкурсу вирішили особисто привітати юних митців, організовуючи поїздки по школах і церквах, в яких малювали діти.

1 вересня 2009 року нагородження було проведено у ПМАМ.Усім учасникам конкурсу були вручені подарунки та дипломи за участь, а учасникам позаконкурсних робіт ще і грамоти та призи.

Тепло дитячої усмішки та вогник радості у їхніх очах – найкращий вияв вдячності організаторам конкурсу.

Підготувала: Наталя Копичин, регіональний консультант НПФ «Покрова»

 ІКЦ м. Трускавець, оф.117,вул. С. Бандери, 19

 

На книжковій полиці.  Вже традиційно із сумом ми змушені констатувати, що жінки теж вміють писати твори і інколи досить непогано. Ось і сьогодні ми пропонуємо прочитати дві книги, авторами яких є жінки, та ще й при тому жінки українські. Преша – знаменита Оксана Забужко. Її «Книга Буття. Глава четверта», видана київським видавництвоми «Факт» у серії «Поза фокусом» чимось мені нагадує «1984» Оруелла, написаний у 1948. Проте не дай Боже, щоб цей твір Забужко, написаний десь 20 років тому, виявився пророчим на 100 відсотків, адже мова в 4 главі  книги Буття – про вбивство Каїном Авеля. В книзі вміщена і повість «Інопланетянка».

Другою книгою є виданий «Кальварією» роман Ірен Роздобудько «Ескорт смерті». Це детектив, але він набагато кращий від російськомовних детективів, які так рясно заполонили полиці наших крамниць. Чим? Прочитайте, зрозумієте.

Володимир Ключак

 



Обновлен 09 июл 2012. Создан 10 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником