Трускавецький вісник № 97 (123) від 29 грудня 2009 р.

 

Трускавецький вісник № 97 (123) від 29 грудня 2009 р.

29.12.2009



 

У номері: Підсумок 2009 року, Різдвяне послання Владики Юліана Вороновського, Цідіти дійсно золоті, Ялинка з міським головою, Дякуємо, що ви були з нами, Хто вбив Христину Делінкевич.

Новини Трускавця та регіону

До нас їде Тягнибок

30 грудня о 13.00 в актовому залі санаторію «Карпати» відбудеться зустріч мешканців міста з кандидатом на посаду Президента України, лідером «ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком, повідомляє трускавецька «Свобода». Запрошуються всі бажаючі.

Трагічна смерть

24 грудня біля 10.30 на залізничному переході по вулиці Мазепи електропотягом була смертельно травмована 80-річна жінка, мешканка Трускавця. Причини трагедії з`ясовуються. За попередніми даними жінка ніяк не зреагувала на попередження про наближення поїзда. Рани були несумісні з життям.

З сесії міської ради

24 грудня проходило чергове засідання ХХХ сесії міської ради Трускавця. Окрім звільнення КП «Наше місто» від сплати держмита та орендної плати за землю (звільнили не на рік, а лише на квартал), розглядали (вірніше, почали розглядати) і земельні питання – «одне невеличке питання з 142 підпунктів», як пожартував голова земельної комісії, депутат від «Відродження» Йосип Свіжинський. Основна думка така – в місті немає зайвої землі, тому всім, хто просив надати вільну земельну ділянку, відмовляли, відмовили теж і особам, які проживають в першій санітарній зоні. Сесія продовжить роботу в вівторок, 29 грудня, хоча до завершення її роботи ще дуже довго чекати, цілком можливо, що аж до весни.

«Трускавчани» в дії

28 грудня в готелі-ресторані «Прем`єр» було проведено прес-конференцію благодійного фонду «Трускавчани», головою правління якого є депутат міської ради від «Нашої України» п. Євген Юник. Зустріч з журналістами та активістами фонду тривала близько години і завершилася фуршетом. Євген Володимирович відповів на запитання, які цікавили присутніх. Він сказав, що на президентських виборах голосуватиме за порядну і чесну людину, натомість що стосується виборів місцевих, то він і не спростував, і не підтвердив інформацію, йтиме чи ні на міського голову. Пан Євген висловив жаль з того приводу, що окремі опозиційні до влади міста політики вже відтепер обливають брудом всіх і вся – це стосується і чуток, що пан Євген йтиме як технічний кандидат від Лева Грицака. «Я ніколи не був і не буду нічиїм технічним кандидатом», заявив депутат. Натомість в приватній розмові п. Євген був значно відкритішим, він поділився своїми поглядами на стан речей в місті,в якому, на його думку, конче потрібно робити певні зміни. «Ми маємо усвідомити, що прогрес досягається і шляхом переговорів, і інколи потрібно буде робити досить непопулярні рішення. Ми вже зробили досить багато і думаю, будемо продовжувати свої напрацювання», було зазначено у виступі почесного голови фонду.

Ялинка з міським головою

В понеділок, 28 грудня в Будинку учнівської творчості проходило свято для шкільної молоді «Ялинка з міським головою». Безліч цікавих конкурсів, які проводили Дід Мороз та Снігуронька, хороводи, в яких брали участь і мер міста, і начальник міського відділу освіти, і заввідділом з питань сім`ї, молоді і спорту ТМР, і директор міського центру соціальних служб, подарунки присутнім – все вийшло невимушено та безпосередньо. В кінці цього заходу мер міста Лев Ярославович Грицак передав туристичному гуртку три велосипеди, закуплені за його сприянням та сприянням ГО «Змаг».

Не можемо не звернути увагу на той факт, що незважаючи на оголошення та привітання учнями директорів шкіл, жоден з них на святі не був присутнім. Чи це звичайне ігнорування, чи неповага, чи відкритий саботаж – такі питання ми ставимо невипадково. Адже якщо директор СШ № 3 п. Умнова мала формальну причину не бути на цьому святі (вона хвора, як повідомив начальник відділу освіти п. Орест Лобик), то де були директори СШ № 1 та СШ № 2? Відповіді, що в цих школах паралельно теж проходили якісь заходи, нас не задовольняють, адже нам достеменно відомо, що це не так. Тому можна вважати відсутність на ялинці з головою пп. Щигеля та Бутенка звичайною неповагою до учнів та всієї громади міста. Якщо вони думають, що вони незамінимі і їх треба було просити по кілька разів, то потрібно нагадати давно відому істину, що незамінимих людей не буває.  І якщо час для дітей знаходить мер, знаходить головний освітянин міста, знаходять керівники БУТ та «Спортовця», то треба, щоб директорами в наших трускавецьких школах були люди, які теж матимуть час на дітей, а не лише на інші справи.

А 29 грудня о 17.00 буде проведено новорічну зустріч міського голови з громадськістю міста.

Возвеселімся всі купно нині…

В неділю, 27 грудня, в Трускавці з концертом різдвяних мелодій та колядок виступили наші сусіди – дрогобичани. Смичковий квартет «Амадеус» під керівництвом п. Олександри Тимків зачарував слухачів як бездоганним виконанням мелодій, так і співом п. Олександри, яка, до речі, щовівторка в трускавецькому костелі виступає на вечорах духовної музики.

А в п’ятницю, 25 грудня, на латинське Різдво, трускавецьке міське радіо (директор – п. Світлана Марецька) підготувало годинну святкову передачу для поляків нашого міста та всіх, хто вважає, що вже настав час святкувати Різдво за єдиним календарем цілим світом.

Ці діти дійсно золоті…

В суботу, 26 грудня, в Палаці культури імені Шевченка (директор – М. Кіселичник) пройшло хвилююче і грандіозне дійство, яке об`єднало непримиренних опонентів, а інколи і ворогів. В це важко повірити, але на сцені стояли поруч і усміхалися одне до одного мер міста та заступник голови «ВО «Батьківщина» у Трускавці, представники «ВО «Свобода» та «Фронт змін», Партії регіонів, ХДС та «Відродження», всі вони мало що не обнімалися та не цілувалися, забувши про чвари, про інтриги, про політику. Адже на сцені були «Золоті діти» - хореографічний колектив дитячої школи мистецтв під керівництвом Ніни та Олександра Мойсеєнків.

Фільм на початку свята показав, як все починалося, як все відбувається і чому ці діти дійсно золоті. Про подарунки: мер Лев Грицак подарував відеофотокамеру «Canon», надзвичайно дорогу та потрібну для колективу, секретар міської ради Наталія Пономаренко подарувала DVD та солодощі, від «Фронту змін» п. Петро Іванишин – солодкі подарунки, а від ХДС, «Сваободи», Партії регіонів та «Відродження» (Юрій Алієв, Олексій Балицький, Володимир Симович, Володимир Маринкевич, Орест Лобик) – гроші (кажуть, що від кожної політичної сили по 2 тисячі гривень, а чи так це – не знаємо на 100%).

Концертна програма вражала своєю довершеністю та підготовленістю, грамотами були нагороджені і самі діти, і керівники, зал аплодував реально щиро і з непідробністю захоплено радів успіхам наших дітей. Потрібно вкладати в своє, у своїх, у трускавецьких, а не шукати щастя по далеких києвах чи чужинах, не шукати талантів під лісом, коли ось вони, під носом, у нас же ж, в Трускавці. Наші діти вартували цього свята і щира подяка всім, хто долучився до його організації.

Власна інформація

Вісті зі Стебника

-            Справжні подарунки від Миколая отримала Стебницька міська лікарня. За словами її головного лікаря Романа Пукала, надійшла гуманітарна допомога із Німеччини - ліжка, постіль, стоматологічна установка. Лікарні подарували також американський дихальний апарат для боротьби з грипом. А від Сергія Гориславського (Партія регіонів) із Дрогобича надійшли умивальники, унітази і лінолеум.

-            Прикрий інцидент стався минулого тижня у Стебнику. За словами начальника Стебницького відділення міліції Вадима Рябцева, працівники газової служби завітали до квартири, в якій здійснили незаконну врізку в газову трубу. Мешканці зустріли їх стріляниною з гвинтівки. Щоправда, вона була пневматичною, але людей налякала. А в ніч з 21 на 22 грудня в одному з будинків на вулиці Грушевського злодії поцупили решітки з під’їздів. Уже до вечора чотирьох зловмисників затримали.

-            За словами першого заступника міського голови Богдана Асафата, тендерний комітет розірвав угоду з фірмою “Галич Авто”, яка здійснювала перевезення пасажирів на маршруті Стебник-Трускавець. Причиною стало незадовільне виконання взятих на себе зобов’язань. Тепер перевізником на цьому маршруті стане фірма “Канзас”. Але чи вистачить їй снаги, а, головне, маршруток, аби якісно обслуговувати маршрут Стебник-Дрогобич, на що є багато нарікань, а тепер ще й маршрут Стебник-Трускавець?

-            Мало не на кожній вівторковій нараді у міській раді говорять про незадовільне перевезення пасажирів, особливо на маршруті Стебник-Дрогобич, але нічого в кращий бік не змінюється. Влада фактично розписалась у своєму безсиллі, а перевізники, бачачи це, геть зовсім розперезались. Уже ввійшло в норму недотримання графіків, поїздки в нелюдських умовах, коли доводиться стояти буквально на одній нозі. Порушуються мислимі й немислимі правила техніки безпеки, але заради копійки перевізники готові піти й на більше. Так, у маршрутках з’явилося повідомлення, що з 21 грудня проїзд по Стебнику коштуватиме 75 копійок, не враховуючи 1 гривні 75 копійок до Дрогобича. Це самодіяльність перевізників. Влада, за словами першого заступника міського голови Богдана Асафата, такого дозволу не давала. 

-            Проти першого заступника міського голови Стебника п. Богдана Асафата Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу № 155-0234 за ч.2 ст. 367 КПК України.

Газета «Воля громади»

Власники комплексу «Шале Грааль» у Трускавці спростовують недостовірну інформацію і вимагають відшкодування

Інформація, розповсюджена у деяких львівських Інтернет-виданнях в ході прес-конференції 22 грудня 2009 року у Львові, щодо туристично-оздоровчого комплексу «Шале Грааль» (Трускавець), є такою, яка дискредитує його власника. Про це ЗІК повідомили у ЗАТ «Карпатський дім».  Як йдеться у повідомленні, громадянка Мощинська Валентина Володимирівна поширила відомості про туристично-оздоровчий комплекс «Шале Грааль», які дискредитують його власника – Закрите акціонерне товариство «Карпатський дім», а також особисто Пономаренко Тетяну Вадимівну, яка обіймає посаду директора товариства.

«Враховуючи те, що розповсюджені громадянкою Мощинською В.В. відомості є недостовірними, особами, честь, гідність та ділова репутація яких були принижені, підготовлені матеріали для вирішення у судовому порядку питання про спростування поширених недостовірних відомостей, відшкодування завданої моральної шкоди» – повідомляє ЗАТ «Карпатський дім».

www.zik.com.ua

Хто вбив Христину Делінкевич?

У ніч з 8 на 9 липня 2008 року в Парку Новонароджених на вулиці Володимира Великого у Дрогобичі був знайдений труп по-звірячому вбитої 19-літньої Христини Делінкевич. Тодішній начальник Дрогобицького міського відділу міліції підполковник міліції Денис Гусашвілі (нині він обіймає посаду першого заступника начальника Львівського міського відділу міліції) публічно заявив, що за підсумками роботи керованого ним підрозділу за 2008 рік було зареєстровано п’ять убивств, і всі вони розкриті.

У скоєнні злочину підозрюють Романа Чайківського, проти якого порушили кримінальну справу. З червня 2009 року слухання цієї справи відбувається в Апеляційному суді Львівської області. Однак виникають великі сумніви, що Романа Чайківського буде засуджено. Окрім того, слідством наразі не встановлено, хто, крім нього, був причетний до вбивства Христини Делінкевич.

Після вбивства 19-річної дрогобичанки у засобах масової інформації з’явилось повідомлення, що у скоєнні цього злочину підозрюють п’ятьох молодиків. І справді, враховуючи фізичні дані убитої та характер нанесених їй ушкоджень, важко повірити, що до даного злочину причетна лише одна особа. Суд відбувається щодо Романа Чайківського, а справа щодо іншої невстановленої особи (чому лише однієї?) виділена в окреме провадження. Можливо, все гальмують тому, що ця “невстановлена особа” – син високопоставленого міліцейського начальника?

Працівники Дрогобицького міського відділу міліції одразу після вбивства Христини Делінкевич затримали п’ятьох юнаків, які могли бути причетними до скоєння даного злочину. Але вже через добу їх випустили, причому факт затримання не був зафіксований у Книзі затриманих.

В поле зору вже львівської міліції, якій було доручено вести цю справу, потрапив лише один Роман Чайківський. Однак орган досудового слідства не дотримав вимог кримінально-процесуального закону щодо повного і об’єктивного дослідження обставин справи, що своєю чергою призвело до порушення права на захист Романа Чайківського, адже вкрай неконкретне обвинувачення позбавляє можливості встановити, які саме злочинні дії виконував та від якого конкретно звинувачення має захищатися обвинувачений. Отже, може виникнути ситуація, коли через недолугість досудового слідства і незрозумілу позицію прокуратури, яка погодилась призначити справу в такому вигляді до розгляду, ймовірно буде спростовано звинувачення про взагалі причетність Романа Чайківського до даного злочину. Якщо таке станеться, то окреме провадження щодо невстановленої особи може втратити актуальність.Чи зможе за таких обставин правосуддя встановити істину? Єдину доньку батькам ніхто не поверне, а вбивці гулятимуть на волі...

Анатолій Власюк, «Тустань»

Із сесії міської ради Стебника

У вівторок, 22 грудня, відбулося чергове пленарне засідання Стебницької міської ради. Знадобилася майже година, аби назбирався кворум. Зазначимо, що попереднє пленарне засідання проходило у середу, 16 грудня, одразу після пленарного засідання у вівторок, 15 грудня, хоча саме того дня депутати вирішили зібратися через тиждень. Чим була викликана така поспішність? Міський голова Роман Калапач мотивував тим, що треба терміново розглянути земельні питання. Але поза тим розглянули і питання про преміювання мера. Він знову отримав 25-відсоткову надбавку до свого й так немаленького окладу. Чи помітили стебничани зрушення у роботі, і якщо вони були, то чи залежало це саме від Романа Калапача?

Хочу звернути увагу стебничан і на такий факт. Вони вже звикли до регулярної з’яви коханого мера на кабельному телебаченні. Такий він у нас став “правильний”, що, здається, ніщо у місті не відбувається без його відома. Навіть вівторкові наради у міській раді кабельне телебачення знімати будуть. А ось на сесії, на якій депутати проголосували за надання міському голові 25-відсоткової премії, телевізійників не було. Чи випадково це? Чи справа у “скромності” міського голови, аби стебничани не знали, що під час фінансово-економічної кризи він, крім великої зарплати у декілька тисяч гривень, отримує ще й тисячну премію кожного місяця?

Але повернімося до пленарного засідання 22 грудня. Вкотре доводиться констатувати, що депутати належним чином не готуються до сесій. Матеріали їм заздалегідь не роздають, а тому так багато часу йде на обговорення. Сесія розтягується в часі, доводиться витрачати декілька пленарних засідань і багато питань переносити. Неефективність роботи депутатського корпусу йде від міського голови, який зараз ще й виконує обов’язки секретаря ради, але про це Роман Степанович воліє не говорити. Складається враження, що штатні виступаючі лише красуються перед телекамерою, аби здобути прихильність у потенційних майбутніх виборців.

Депутати сприйняли спокійно заяву свого колеги Богдана Гери, який заявив, що відмовляється від депутатського мандату і виходить з Народного Руху України. Причини такого кроку він не оприлюднив, заявивши, що напише про це у заяві на ім’я міського голови.

Народні обранці прийняли рішення щодо фінансового оздоровлення СПЖКГ. Тривалий час Стебницьке підприємство житлово-комунального господарства є практично недієздатним, а сума кредиторської заборгованості становить понад 260 тисяч гривень.

Після обговорення питання, в якому взяли участь не лише депутати, а й заступник начальника податкової інспекції у Дрогобицькому районі Віктор Скоропад, було прийняте рішення дозволити виконавчому комітету Стебницької міської ради здійснити приватизацію на конкурсі за ціною не меншою від експертної оцінки групи інвентарних об’єктів, що перебувають на балансі СПЖКГ. Мова йде про нежитлову будівлю “Сауни” на вулиці П.Куліша, 2 площею 222 квадратних метрів, нежитлове приміщення колишньої майстерні на вулиці Трускавецькій, 20/2 площею 178,2 квадратних метра, нежитлове приміщення будинку на вулиці Трускавецькій 20/2 площею 51 квадратний метр і прохідний пункт на вулиці Трускавецькій, 20/2 площею 9 квадратних метрів. Кошти від приватизації цих об’єктів підлягають зарахуванню в бюджет розвитку міста з наступним скеруванням на поповнення статутного фонду СПЖКГ в сумі, необхідній для погашення боргів та сплати основних платежів.

Депутати прийняли положення про акредитацію засобів масової інформації при Стебницькій міській раді. Деякі депутати (Ольга Гнатів, Василь Бабчій, Марія Губицька) сумнівались у доцільності такого кроку. Василь Бабчій навіть заявив, що це питання не розглядалось на комісіях, але така “дрібниця” не зупинила Романа Калапача і він поставив питання на голосування. Положення про акредитацію суттєво звужує зону свободи слова у Стебнику і йде всупереч статті 34 Конституції України. Свого часу положення про акредитацію було прийнято народними депутатами України на догоду містечковим князькам, які хочуть керувати засобами масової інформації, що висвітлюють їхню діяльність лише з позитивного боку. Мабуть, стебницькі можновладці хочуть зробити ручною і газету “Воля громади”. Не діждуться, тим більше, що керувати Стебником їм залишилося якихось п’ять місяців.

А ще депутати говорили про надання притулку для бродячих псів. Роман Калапач наліво і направо роздає публічні обіцянки щодо цього, але практично справа стоїть на місці, і бродячі пси продовжують нападати на людей. Втім, так само Роман Калапач публічно пообіцяв інвалідам, що буде робити все від нього залежне, аби вони мали приміщення, але віз і нині там. Отож, обіцянки-цяцянки мера переносяться на наступний рік. Ще би так преміювання переносили, але це вже турбота депутатів і громади, яка зовсім на рішення своїх обранців не впливає...

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Підсумок року Божого 2009

Шановні трускавчани! Ось і відійшов в історію 2009 рік, перед нами вже 2010. Озираючись назад, хочемо зробити невеличкий аналіз того, яким був цей рік для Трускавця, що позитивного, а що негативного відбулося за цих 365 днів. Намагаючись бути максимально об’єктивними, все ж зауважимо, що навряд чи в такому аналізі можна обійтися без певного суб’єктивізму, тому просимо цей підсумок вважати таким, що має намір з негативних фактів зробити висновки та постаратися повчитися на власних помилках, а позитивні факти розвинути та примножити в році новому.

Отже, в 2009 році певною мірою загострилося протистояння влади нашого міста та опозиції, головною причиною, на нашу думку, є наближення виборів – не так президентських, як виборів до органів місцевого самоврядування, які мають відбутися в травні 2010. Надзвичайно велика кількість заходів, проведена в місті та поза його межами для популяризації Трускавця як курорту, дала свій ефект. Проте не варто забувати і про два важливі чинники, через які Трускавець не дотягнув до рівня показників 2008 року – це економічна криза в державі (та і в цілому світі), а також штучне нагнітання ситуації навколо так званої епідемії свинячого грипу в кінці року (жовтень – листопад). Скорочення робочих місць, переведення працівників в багатьох оздоровницях на нижчі оклади, зменшення кількості відпочиваючих – ці моменти мали б об`єднати владу та опозицію. Проте, на жаль, опозиція ще цього не розуміє і часто діє за принципом «чим гірше, тим краще», застосовуючи як бульварні методи боротьби, так і методи, які шкодять не просто владі міста, а іміджу курорту в цілому. Щоб не бути голослівними, давайте краще подивимося на 2009 рік по місяцях. Отже:

Січень. 12 – 14 числа в Трускавці проходив І Міжнародний фестиваль телевізійних фільмів. Одним з його організаторів виступив депутат Трускавецької міської ради Олег Карпин. Ця подія дійсно вартує нашої уваги, адже такими фестивалями привертається увага до курорту Трускавець, люди приїжджають до нас спочатку на фестиваль, а згодом хочуть приїхати відпочити та оздоровитися до нашого славного курорту. 11 січня в Трускавці проходив і фестиваль «Ой радуйся, земле». А трускавецькі діти протягом тижня перебували в місті-побратимі Трускавця Слов`янську, перед тим діти з Донеччини відвідали наше місто. В січні традиційно вже притуплюється політична боротьба – ми могли б говорити про її цілковиту відсутність, якби не один неприємний момент – вихід з ладу трансформаторної підстанції 6 січня, через що Святий Вечір частина трускавчан провела при свічках. Інші моменти, якими запам’ятався січень 20009 – це прийняття нового бюджету, перший диск трускавецького співака Ромчика Саланя, в «Злати» появилися нові власники, а трускавецька християнська місія побувала в Кенії. І ще – святкування Різдва, Нового Року (і Старого в тім числі), Водохреща, відпочинок перед напруженою роботою.

Лютий. Хоча Степан Бандера народився 1 січня, проте в Трускавці вшановували його саме в лютому. 1 числа в ПК Шевченка пройшла Урочиста Академія до 100-ї річниці від його дня народження, заходи проходили і в бібліотеках, і в музеях міста. З 4 числа зросли тарифи на ритуальні послуги, загострюється і політична боротьба. Повною мірою вона проявила себе навколо ситуації в СШ № 1, де було здійснено спробу поміняти директора В. Щигеля. На його захист стали і вчителі, і духовенство, і більшість батьків. Інша частина опозиції піднімає питання невирішення проблеми автономного опалення у Трускавці. 10 лютого проходить пікетування міської ради Трускавця з цього приводу. Це стало одним із поштовхів до того, що влада міста розпочинає пошуки шляхів виходу з непростого становища і знаходить їх аж в кінці року після тривалих консультувань та старань зробити це в правовому полі. З інших подій варто відмітити святкування Дня святого Валентина, відвідини клініки професора Козявкіна головою фонду «Україна-3000», дружиною Президента України Катериною Чумаченко-Ющенко, а також нагородження мера Трускавця 19 числа відзнакою «Золотий Ягуар».

Березень. На 12,4% з 1 числа зросла квартплата для мешканців Трускавця – це неприємна звістка. Проте більш неприємним було скорочення кількості відпочиваючих, що призвело до вивільнення працівників, в першу чергу осіб пенсійного віку. Багато персоналу санаторіїв було переведено на 75% чи навіть 50% ставки. З кадрових перестановок варто звернути увагу на те, що податкову міста очолив Роман Гладій, а санстанцію – Наталія Когут. Створюються і нові громадські організації, серед яких голосно заявила про себе ГО «Воля», теж було  створено і трускавецький осередок ГО «Жінки Батьківщини». Серед культурних подій варто відзначити заходи до дня Тараса Шевченка, Макомацького, загибелі В. Чорновола. Однак знаковим є день 12 березня, коли було зірвано сесію міської ради. Після численних і в багатьох випадках безпідставних образ, нанесених міському голові Трускавця, той потрапляє з інфарктом міокарда до лікарні. Що вражає, так це те, що навіть на людському горі трускавецькі політики пробували ще робити якісь спекуляції. На щастя, Бог зберіг для нас Лева Ярославовича і після цього випадку кардинально ламається хід подій – від весни вже не опозиція набирає балів, а влада втрачає, а навпаки, щораз більше трускавчан декларують свою підтримку чинному меру, натомість довіра до провідних діячів трускавецької опозиції починає падати.

Квітень. В квітні розпочинається судова тяганина навколо реєстрації наступних кандидатів за списком БЮТ до міської ради, завершиться вона аж у травні, проте керівництво цієї політичної сили не спромоглося довести цю справу до кінця по сьогоднішній день. Пласт святкує свої 97-і роковини від дня заснування, в Трускавці проходить Міжнародна конференція «Філософія води – філософія існування», а в будинку 15 на вулиці Річки стається аварія щодо електропостачання. На вулиці Івасюка відбувається самозахоплення квартири. Вперше голосно заявляє про себе опозиційна ГО «Рада міста» - під час святкування гаївок після Великодня, від того часу її представники постійно намагаються втягнути церкву в свої політичні ігри. Місто чисте та прибране зустріло Великодні свята.

Травень. На всеукраїнському рівні прийнято рішення, яке сильно вдарило по наповненню бюджету Трускавця – заборонили гральний бізнес. Пропозиція в нашому місті утворити зону, де такий бізнес можна було б розвивати, не була підтримана більшістю депутатів. 21 травня на сесії було заслухано звіт міського голови – доповідь про стан соціально-економічного розвитку Трускавця в 2008 року. Незважаючи на те, що БЮТ привів людей з метою неприйняття цього звіту (21 травня), роботу мера депутати все ж оцінили як задовільну (це вже аж 4 червня). На міському рівні вшанували матерів до Дня Матері та ветеранів до Дня Перемоги, свій день народження відсвяткував і ЗАТ «Трускавецькурорт».

Червень. На позачергових зборах депутати міської ради засудили створення можливої коаліції Партії Регіонів та Блоку Юлії Тимошенко на всеукраїнському рівні – під зверненням підписалося 20 трускавецьких депутатів. Пайовики трьох будинків, збудованих фірмою Делакс-Житлобуд на вулиці Скоропадського, починають гуртуватися і врешті об’єднуються в організацію «Захист прав пайовиків». З приводу невирішення багатьох питань було навіть проведено прес-конференцію на УНІАН. Було створено нову ГО «Трускавець фестивальний». Заяву на звільнення написала директор центральної міської бібліотеки Катерина Ківацька. В нашому місті відкрито новий готельний комплекс – «Шале Грааль». А ще Трускавець святкував День міста (третя неділя червня, в День медика).

Липень. Незважаючи на період відпусток та те, що активність в літні місяці традиційно йде на спад, в липні все ж  відбулося ряд важливих, на нашу думку, подій. Генеральним директором ЗАТ «Трускавецькурорт» став Віктор Жданов. «Українська молодь – Христові» відсвяткувала своє 15-річчя у Трускавці. Мешканці вулиць Мазепи та Довженка протестували проти будівництва на спортивному майданчику, а в санаторії «Конвалія» сталося харчове отруєння дітей. Хоча ця справа мала щасливий кінець, все ж певну шкоду іміджу Трускавця ця подія завдала.

Серпень. В серпні Трускавець втратив одну з пам`яток архітектури – колишню більярдну, цілком можливо, що її підпалили. Депутати ламали списи, потрібно чи не потрібно брати гроші в Міжнародного банку реконструкції та розвитку на покращення системи водопостачання в нашому місті. Відділ з питань благоустрою, екології та туризму міської ради нарешті отримав керівника – ним став Михайло Слободян, інших кадрових перестановок в серпні не було. Внаслідок послання президента Росії Дмитра Медведєва нашому президенту Ющенку рейтинг Віктора Андрійовича почав зростати, в тім і в нашому Трускавці. Урочисто Трускавець відзначив головне свято держави – День Незалежності, перед трускавчанами та гостями нашого міста виступили учасники фестивалю «Етновир» з Конго, Індії, інших екзотичних країн.

Вересень. 1 числа урочисто відкрито басейн ДЮСК «Спортовець» і таким чином влада міста довела, що вміє не лише обіцяти, але й виконувати обіцянки. 26 – 27 вересня проходив фестиваль «Кришталевий Трускавець». У Трускавці відновлено випуск газети «Відродження Трускавця». Появляється ще одне друковане видання в нашому місті, а найстаріша з існуючих трускавецьких газет святкує своє 10-річчя. Святослав Павлечко перестав очолювати міський осередок партії регіонів, його змінив Володимир Губерський. Активізується «Фронт змін», на площі перед бюветом виступає Яценюк, кандидат на пост Президента України. Кількість депутатів міської ради зменшується з 39 до 38 – помер депутат від «Відродження» Михайло Вронський.

Жовтень. Депутатів знову стає 39 – міська ТВК реєструє чергового за списком, Володимира Маринкевича. В Трускавці проходить подія року – ІХ Міжнародний Економічний форум в готелі «Ріксос-Прикарпаття» за участю Президента та Прем’єр-міністра. З 19 жовтня в державі офіційно стартувала виборча кампанія. Негода 13 – 14 жовтня з першим снігом наробила багато лиха, особливо на дорогах та в садах. Дорожчає проїзд до Дрогобича – з 1.75 до 2.25 (з 7 жовтня). Прокуратура Трускавця поставила крапку в звинуваченнях посадових осіб міської ради щодо нібито взяття хабарів за дозволи на встановлення автономного опалення в місті, 26 числа мер отримав офіційну відповідь – звинувачення не підтвердилися. Святкування 65-річчя визволення України стало останнім масовим заходом в місті – вже наступного дня ЗМІ рознесли інформацію про свинячий грип, ситуацію продовжували нагнітати політики і Трускавець обезлюднів. Відпочивальники масово почали виїжджати з міста, на вулицях повально почали носити маски.

Листопад. Через «епідемію» в місті відмінено абсолютну більшість масових заходів, окремі з них перенесли на пізніший час (значна частина спортивних змагань), деякі скасовано взагалі (як вшанування річниці ЗУНР чи Свято Врожаю). 5 листопада меру міста Леву Грицаку присудили премію «Особистість року» за значні вагомі досягнення. Викрито спробу захоплення приватними структурами частини лісових угідь навколо Трускавця, розпочинається інформаційна війна між владою та опозицією. Влада Трускавця збирається спільно з пайовиками будинків на Скоропадського для пошуку шляхів мирного врегулювання даної проблеми. Створюється ГО «ЗМАГ», яка об’єднує абсолютну більшість спортивних товариств Трускавця. Безрезультативно завершує роботу позачергова сесія Трускавецької міської ради, присвячена земельним питанням. Трускавецький «Пласт» святкує своє 19-річчя, а політичні сили активізують агітацію, на вулицях міста появляється щораз більше палаток різних політичних сил. Зустріч з мешканцями проводить Герой України Степан Хмара (за сприяння міського осередку ГО «За Україну! За Ющенка!».

Грудень. 1 грудня на засіданні міськвиконкому вирішується проблема з автономним опаленням – його в Трускавці легалізують з певними умовами. Цим кроком мер міста Грицак здобуває собі щораз більше прихильників, його рейтинг зростає до 35%, в той час як жоден з інших претендентів на посаду мера міста на кінець року не може похвалитися підтримкою більше 12 – 15% виборців у Трускавці. 10 – 11 числа в санаторії «Карпати» проходить Міжнародна конференція, присвячена проблемам теплопостачання за участю польських та французьких фірм. Створюються ГО «Федерація футболу Трускавця» та «Патріоти Трускавця». Проводяться ряд заходів до Дня інвалідів, а також відзначення Дня святого Миколая. Розпочинає свою роботу ХХХ сесія міської ради, одне з важливих рішень, які вже прийнято – про приватизацію міського ринку. 5 років творчої діяльності святкує колектив «Золоті діти» трускавецької школи мистецтв під керівництвом подружжя Мойсеєнків. Місто входить в місяць новорічно-різдвяних святкувань.

Звичайно, що в одній статті важко повністю осягнути зором всі події року, тим більше, що пріоритети кожен розставляє по-своєму і когось значно дужче хвилюють питання, пов’язані з ним  особисто, з роботою, фінансами, родиною, ніж те, що відбувається в міській раді чи в опозиційному середовищі. Проте ніхто не заперечить відомої істини, що якщо ми не цікавитимемося політикою, то вона зацікавиться нами і що саме події в громадському, суспільному житті впливають на нас особисто, а не навпаки.

Наступний рік для Трускавця обіцяє бути досить насиченим подіями – як мистецькими, так і політичними. Вибори Президента України, вибори до органів місцевого самоврядування, утворення нової коаліції в міській раді при старому міському голові (адже вже тепер видно, що Лев Грицак має найбільше шансів очолити наше місто знову), безліч фестивалів, з яких вже в січні – і «Яскрава країна», і «Ой радуйся, земле», і ІІ Міжнародний фестиваль телевізійних фільмів, і сила-силенна спортивних заходів. Одночасно 2010 рік – це і рік наших надій, що кризу нарешті буде подолано остаточно, що спільними зусиллями ми повернемо собі статус курорту державного значення, що в Трускавець знову масово будуть їхати відпочивальники, адже аналогів нашій «Нафтусі», цій живій воді, в світі немає. Ми сподіваємося, що все буде добре як в цілому в нашому місті-курорті, так і в кожній трускавецькій родині. Вітаємо всіх читачів Інтернет-видання «Трускавецький вісник» з Новим Роком та Різдвом Христовим. З найщирішими побажаннями –

Редактор Володимир Ключак

Дякуємо, що Ви були і є з нами!

В кінці 2009 року я, як головний редактор Інтернет-видання «Трускавецький вісник», хочу скласти щиру подяку всім, хто причетний до його розбудови, функціонування, наповнення, поширення та популярності.

В першу чергу найщирішої вдячності заслуговують власники та адміністратори двох сайтів, на яких Ви можете читати наш вісник – пан Юрій та пан Андрій, їм величезний уклін за посвяту свого часу, сил, коштів, за терпіння, яке вони проявляють в роботі з нашим виданням. У Трускавці вже кажуть, що «Трускавецький вісник» - як шоколад «Світоч», буває молочний та солодкий, а буває чорний і гіркий, буває класичний (на www.turportal.org.ua ) та особливий (www.protruskavets.org.ua ), інколи говориш, що більше його не хочеш і він тобі не потрібний, але згодом рука тягнеться і тягнеться до нього знову.

Так само хочемо висловити нашу повагу як їм, так і тим адміністраторам інших ресурсів, які використовують наші матеріали, не забуваючи вказувати посилання на наш вісник. А це не лише сайти регіону (Трускавець, Дрогобич, Борислав, Стебник), але і ресурси, які працюють на область, Західну Україну, а також глобальні медіа-ресурси.

Тішимося з того, що наш вісник може похвалитися плідною співпрацею з місцевими медіа, які з однієї сторони дають нам нову інформацію, а з іншої – використовують нашу, розповсюджуючи її в друкованому вигляді.

«Трускавецький вісник» став тим виданням, яке читають як влада, так і опозиція, читають майже всі депутати міської ради, чиновники, бізнесмени, головні лікарі санаторіїв та прості користувачі Інтернету. Завдяки Вам, дорогі прихильники та просто читачі нашого вісника, інформація, яку ми розміщуємо, поширюється нашим містечком із блискавичною швидкістю – дякуємо за довіру, яку Ви нам висловлюєте, сподіваємося, що втримаємо її і надалі.

Порівняно з минулим роком, появилося багато нових людей, які відкрили для себе наш вісник, які надсилають нам свої коментарі, свої публікації, які з радістю діляться з нами та Вами своїми думками з різних приводів. Інколи в житті вони є непримиримі опоненти, але наше видання єднає їх, бо воно є відкритим на всіх і кожного, адже головне наше завдання – оперативно та об’єктивно подавати інформацію про події в місті та регіоні, залишаючи аналіз іншим ЗМІ.

Наш вісник був би значно убогішим, якби не матеріали п. Анатолія Власюка з «Волі громади» та «Тустані» про події в Стебнику та Дрогобичі, п. Івана Тихого, начальника відділу внутрішньої політики Дрогобицької міської ради, який досконало подає новини Дрогобича на своєму сайті,  редакторів та журналістів трускавецьких газет «Джерела Трускавця», «Франкова криниця Підгір’я», «Голос ради», «Трускавецькурорт», «Трускавецька ґазета» - Світлани Марецької, Тетяни Татомир, Галини Татаревич, Галини Шумило, подружжя Руслана та Інеси Солонців, Ольги Куц, Василя Кирилича, Марічки Кульчицької, Андрія Говіщака, Любомира Поливки, Світлани Швадчак, Мар`яни Лужецької, Ореста Лещишина, Ярослава Барана, Іри Циган, Олесі Трубач, Наталії Скробач, Ярослава Кота, Валентини Гук, журналістів та редакторів дрогобицьких видань «Вільне слово», «Твоя Фортуна», «Галицька зоря», «Гомін Галичини», журналістів Західно-Інформаційної Корпорації та ЗахідНету, редакцій радіо в Трускавці, Дрогобичі та Бориславі, редакції бориславської газети «Нафтовик Борислава», з якими ми плануємо плідно співпрацювати після Нового Року, редактора єпархіальної газети УГКЦ «Жива вода» о. Михайла Бучинського, адміністратора сайту СДЄ УГКЦ о. Олега Чупи, а також працівників Самбірсько-Дрогобицької єпархії – директора музею п. Тараса Шафрана та п. Наталії Копичин з НПФ «Покрова».

Ми вдячні тим трускавецьким політикам, які дають свою згоду на публікації їхніх матеріалів в нашому віснику – міському голові Трускавця Леву Грицаку, секретарю Трускавецької міської ради Наталії Пономаренко, депутатам від різних політичних сил, які вже публікувалися, а також тим депутатам, які ведуть перемовини про співпрацю з нами після Нового Року, голові міської «Опори» Євгену Бродзінському, адвокату Василю Герльовському, автору багатьох публікацій в першій половині 2009 року Олегові Шилу (це псевдонім), а також нашим добрим друзям Валентину Опрі, Руслану Цехмейстеру, Катерині Ківацькій, Йосипу Фиштику, продюсеру Ромчика Саланя, його батькові Андрієві Саланю, духовенству різних релігійних конфесій та вірним, які не лише підтримують нас духовно, але і моляться за успіх нашого благородного проекту, працівникам багатьох освітніх, медичних, культурних закладів міста, санаторіїв та організацій, які телефоном повідомляють нас про ті чи інші події, голові міської асоціації інвалідів Надії Заблоцькій, громадським організаціям, політичним партіям, благодійним фондам та багатьом іншим, адже всіх не перелічиш, а перелік вже й так достатньо вражаючий.

Вдячні ми і начальнику інформаційно-аналітичного відділу міської ради п. Олегу Блажівському за можливість черпати інформацію з щотижневих нарад, на яких з нами діляться новинами головний архітектор міста Олександр Грищенко, представники відділів культури, освіти, рекреації та туризму, УЖКГіБ, Управління праці та соціального захисту та Територіального центру з обслуговування пенсіонерів, міського центру соціальних служб, керівництво ДЮСК «Спортовець» Світлана Ковальчин, Надія Сенишин, Михайло Слободян та Наталія Кобись, Василь Стечкевич та Іван Гайванович, Василь Колотелюк, Ольга Гарасим`як, Юстина Когут, Олена Пилат, Зеновій Кушнір, Галина Татаревич, Віра Ільницька та Оксана Плитин, Любомир Мацькович та Ігор Гургула, інші посадовці, вдячні депутатам за їхні депутатські запити та виступи на сесійних засіданнях, беремо матеріал і з засідань міськвиконкому, різноманітних святкувань, прес-конференцій, зустрічей.

Хочемо теж повідомити Вас, що в нас була реальна можливість чотирьох судів проти нашого вісника в цьому році, проте Бог оберіг нас від таких неприємностей, зі всіма чотирма незадоволеними сторонами було досягнуто порозуміння та примирення. Деякі матеріали ми змушені редагувати в процесі наповнення чи навіть забирати з веб-сторінки, оскільки вони ранять чиїсь почуття, проте такі речі ще більше привертають до нас увагу наших читачів. Єдине, за чим шкодуємо – втрату довіри до нас та відсутність співпраці зі сторони автора творів «Трускавецька мафія» (перший, другий та третій) п. Василя Гуцуляка (псевдонім) після подій березня 2009 року, а також те, що не зголосився досі автор «Неполітичних портретів», опублікованих на Дурдомі. Проте неприємних моментів все ж значно менше, ніж радісних, а невтомної енергії більше, ніж депресії, так що постараємося і надалі працювати для Вас, аж поки життя не внесе свої корективи. Нам тим більше приємно це робити, не чекаючи ні від кого якоїсь винагороди, хоча дякуємо всім тим, хто хоча б час від часу скидає (пересилає) нам по кілька гривень на номер 097 38 36 112, розуміючи що збір інформації інколи потребує певних видатків. Тому ще раз дякуємо тим, хто ділиться з нами інформацією безкоштовно, а особливо з власної ініціативи.

В кінці 2009 року хочеться вірити в те, що добро переможе, що все буде добре, краще, ніж було дотепер, що біла смуга ніколи не закінчиться, чорної не буде, що радість та молодість будуть вічними, а люди стануть привітнішими, відкритішими, щирішими та люб’язнішими. Хочеться в це вірити, хоча це і утопія. А ще хочеться побажати кожному з Вас щасливого Нового Року та Веселих Свят! З Новим 2010 Роком! Тепла та затишку  в кожній домівці, добробуту та злагоди кожній родині, миру, любові, здоров’я, успіхів кожному. Будьте з нами і надалі.

Щиро Ваш – Володимир Ключак, редактор

Різдвяне послання владики Самбірсько-Дрогобицького УГКЦ Юліяна Вороновського

Таємно родився Ти в вертепі, але небо, Спасе,

звістило Тебе всім появою зорі, немов устами.

І вірою мудреців Тобі привело,

що кланяються Тобі, тому з ними помилуй нас.

(Тропар Вечірні Різдва Христового)

Всевітліші та всечесніші отці! Преподобні ченці та черниці!  Дорогі у Христі брати і сестри!

Христос рождається! Славімо Його!

Ангельська звістка про народження у Вифлеємі Христа, Спасителя світу, натхненно та велично лунає сьогодні по всій Україні, у наших храмах, містах і селах, у домівках побожного українського народу. На цю радісну звістку, на звершення Божої обітниці спасіння, довгі роки чекали старозавітні праведники, щоб збулися пророчі слова: «Хлоп'ятко нам народилося, Сина нам дано» (Іс. 9, 5). Чекали цієї звістки і ми з вами, готувалися до цього великого дня, який приносить щастя і мир у кожне людське серце. Ця неповторна і спасенна подія є для нас джерелом невимовної радості, спонукою до подяки та поклоніння Богові.

Різдвяні свята стають для нас гарною нагодою споглядати Господнє обличчя, людину в Бозі і Бога в людині, небо на землі й землю на небесах. Днесь предвічний Бог зі своєї превеликої любові зволив стати людиною, щоб перебувати з нами. Він увійшов у нашу людську історію, у нашу обмеженість, аби визволити нас від усього того, що досі віддаляло людину від Творця. Усвідомлення близькості Господа спонукає нас з великим піднесенням і захопленням сповіщати: «З нами Бог»! З нами Бог, який нас підносить і потішає, милосердиться над нами та називає нас своїми братами і сестрами. З нами Бог, який прийшов до всіх – до бідних і багатих, праведних і грішних. Він прийшов, щоб знайти і спасти те, що загинуло; Він воплотився, щоб оновити упалий і заплямований гріхом Божий образ, носієм якого є кожна людина. У ці святкові дні особливо актуальними стають слова святого Лева Великого: «Нехай торжествує святий – він наближається до нагороди; нехай радіє грішник – його запрошують до прощення; нехай окрилюється язичник – його закликають до життя».

Воплочена Божа Любов приходить у світ, щоб його перемінити, повернути первісну красу своєму творінню, що була втрачена внаслідок гріха древнього Адама. Цю Любов, в особі малого безпомічного Дитяти, приймають дбайливі материнські руки Богородиці, зігріває турбота праведного Йосифа, прославляють величними піснями ангельські хори. Спішать до вертепу, щоб Їй вклонитися, пастирі, які, почувши звістку ангелів, не засумнівалися, а радо її прийняли. Світло Христа просвітило розум і серця мудреців, які, не вагаючись, покинули все та пустилися в подорож до Нього, відважно ступаючи незвіданими дорогами.

Але на жаль, були і такі, що цю Божу Любов відкинули та Її переслідували. Часто щось подібне відбувається і в сучасному світі, який залишається нечутливим до знаків Божої присутності. Тому, щоб пізнати і прийняти Господа, плекаймо у собі смирення Йосифа, віру і любов Пресвятої Богородиці, простоту пастирів і відвагу мудреців. Долаючи власне самолюбство, дбаймо про ці чесноти, щоб поклонитися в покорі правдивому Богові, відкриваючи своє серце до істини та добра. Він не вимагає від нас надзвичайного, а бажає лише нашої любові та щирої відданості. Новонароджений Ісус стоїть біля дверей нашого серця і просить, щоб ми знайшли для Нього місце, щоб не проганяли Його разом із Матір'ю поза «місто» нашого життя…

У цей радісний день словами тропаря молимося, щоб Христове Різдво засвітило нам і світові «світло розуміння». Благодать Різдва допомагає усвідомити, що наше життя – паломництво, шлях у пошуках Господа; вона додає нам сил перетворити історію особистого життя на історію власного спасіння. Часто сучасний світ, використовуючи найрізноманітніші технології, закликає нас під час вибору життєвого шляху слухати земних псевдомесій та поклонитися ідолам слави, влади, достатку й задоволення. Однак Церква, маючи за плечима двохтисячолітній досвід, знає, що цей шлях веде в нікуди. Йдучи ним, ми отримаємо не волю, а рабство; не радість, а розчарування; не силу, а руйнацію; не життя, а смерть. Подія Христового Різдва вчить нас, що справжнє щастя не приходить від марних обіцянок сильних світу цього. Воно є в Того, хто смиренно несе нам любов Небесного Отця. Використаймо цю святкову нагоду, щоб віднайти у своєму житті духовні вартості, які набагато важливіші від людських скарбів. Господь прийшов, щоб навчити нас жити в єдності, взаєморозумінні, простоті, долаючи всілякі перешкоди та негаразди, тому проповідуймо всьому світові вістку про перемогу Божої любові над ненавистю, страхом, поділами та егоїзмом. Поспішімо до Христа разом з євангельськими мудрецями і пастухами, бо там знайдемо правдиву радість і справжнє щастя для себе і для свого народу. А знайшовши, несімо їх як Христові свідки, кожен по-своєму – через слова, діла та молитву – до всіх, хто нас оточує, та до прийдешніх поколінь.

Після двадцяти років від легалізації УГКЦ радіємо, що наша Церква розвивається та втішається великим скарбом священичих і монаших покликань. Цього року Синод єпископів заохочує нас молитися за богопосвяченних осіб. З ранньої юності кожен хлопець і кожна дівчина у молитві повинні старатися розпізнати Божий задум щодо себе, щоб у належний час виконати доручення Бога-Отця на благо Церкви й народу. Ми ж маємо бути свідомі власної великої відповідальності за плекання цих покликань. Це відповідальність цілої Церкви і, зокрема, християнських батьків. До них звернений приклад життя Пресвятої родини, Йосифа і Марії, які самовіддано й мужньо виховували Ісуса.

Вітаю вас, дорогі брати і сестри, і від щирого серця ділюся з усіма вами духовними дарами Христового Різдва та його великою радістю. Нехай ця різдвяна радість і надія досягне і тих наших братів та сестер, які перебувають далеко від рідного дому: на військовій службі, на нелегкій заробітчанській праці, в лікарні чи в'язниці. Нехай Христове Різдво буде нашим спільним великим і благословенним празником.

Просімо, щоб Господь поблагословив Україну, оберігав нашу землю від лиха та смутку, дарував нашим державним провідникам мудрість та щире бажання служити своєму народові, дбати про його добробут і кращу долю. А благодать новонародженого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

Наступний номер “Трускавецького вісника» вийде в січні 2010 року. Гарно зустріти Новий Рік всім Вам! Веселих Свят!

 



Обновлен 09 июл 2012. Создан 10 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником