Трускавецький вісник № 32 (155) від 29 квітня 2010 р.

 

Трускавецький вісник № 32 (155) від 29 квітня 2010 р.

29.04.2010



 

У номері: Нам потрібне трускавецьке лобі, Відкриття магазину "Барвінок" у Бориславі, Слово "Опори", Кримінальна новини, Якщо ви не повірите, то не встоїте.

Новини Трускавця та регіону

Поважні люди Трускавця святкують уродини

Цього тижня свої дні народження відзначають кілька поважних людей, тому ми не могли не згадати про це в наших публікаціях. В неділю та понеділок відзначили уродини завідуючий відділом з питань надзвичайних ситуацій та транспорту Ігор Іванович Пастернак та начальник відділу освіти Орест Павлович Лобик. В середу 55-літній ювілей святкував Богдан Михайлович Матолич, людина, яка керувала нашим Трускавцем ціле десятиліття. А сьогодні, 29 квітня, уродини відзначають депутат міської ради від партії «Пора» Юрій Михайлович Яворський та секретар Трускавецької міської ради Наталія Анатоліївна Пономаренко.

Ми приєднуємося до всіх найкращих побажань на адресу уродинників, які трудилися чи трудяться на благо нашого Трускавця і всієї України та бажаємо їм щастя, здоров’я, удачі, Божої опіки та всіх гараздів.

В Дрогобичі пройдуть громадські слухання

27 квітня мер Дрогобича Микола Гук підписав розпорядження про проведення громадських слухань на тему «Проект бюджету 2010 року». Слухання відбудуться в п’ятницю, 7 травня, о 15.00 в Народному Домі імені Франка.

Зловмисники підняли руку на дитячий садочок

Минулими вихідними сталася прикра подія – чиясь недобра рука піднялася на одну з дошкільних установ міста – дитячий садочок «Ялинка», що на Стуса, 8. Слава Богу, пожежу вдалося ліквідувати швидко, хоча повністю згоріло пластикове вікно в спальні однієї з середніх дитячих груп. Начальник відділу освіти Орест Лобик каже, що дещо пошкоджено теж приміщення, де зберігалося продукти, зокрема, картоплю та цибулю. Під час гасіння пожежі водою залили дитячу спальню, так що діти з цієї групи до кінця цього тижня перебувають в іншому приміщенні. А в цілому дитсадок продовжує працювати в звичайному режимі, ремонтні роботи обіцяють завершити до 5 травня.

ЗАТ «Трускавецькурорт» готується до свого дня народження

В травні свій день відзначає найбільше підприємство нашого міста – закрите акціонерне товариство «Трускавецькурорт», генеральним директором якого є Віктор Жданов. Цілком можливо, що цьогоріч друга неділя травня для трускавчани буде потрійним святом, адже співпадають День Матері та День Перемоги. А тут ще й іменини ЗАТу, хоча визначать дату в керівництві товариства до кінця квітня. Газета «Трускавецькурорт» вже оголосила конкурс дитячих малюнків «Мої батьки працюють в ЗАТ «Трускавецькурорт», до свята буде приурочено ряд цікавих заходів, а також готується концертна програма.

«Захист сім’ї перед гомосексуалізмом»

Під такою назвою в найближчу неділю, 2 травня, пройде маніфестація в Дрогобичі. Розпочнеться вона о 16.00 походом на центральну площу міста від майдану Злуки поблизу залізничного вокзалу. Організатором акції є Комітет зі збереження християнської спадщини «Покрови Богородиці», до ходи обіцяють підключитися вірні різних конфесій.

Розпочинається турнір пам’яті Івана Лоба

В п’ятницю, 30 квітня, в ДЮСК «Спортовець» м. Трускавця розпочнеться турнір з волейболу пам’яті довголітнього керівника ДЮСШ Івана Лоба. В турнірі візьмуть багато команд зі всієї області, про результати ми повідомимо додатково.

«Стебницькі зірочки»

Під такою назвою в Народному Домі міста Стебника пройшов концерт минулої неділі, 25 квітня. Безкоштовне свято для стебницьких дітей організували дитячі установи міста.

Будні трускавецької міліції

З 5 по 23 квітня в Трускавецькому МВ УМВСУ у Львівській області зареєстровано 76 звернень, пов’язаних із злочинами та правопорушеннями, більшість з них трускавецьким правоохоронцям вдалося розкрити по гарячих слідах. Хуліганство, шахрайство, самоуправство, сімейні драми, крадіжки, погрози, грабежі та багато чого іншого стоїть за скупими цифрами. Пропонуємо ознайомитися з окремими фактами, які, на нашу думку, вартують вашої уваги.

-   На самий Великдень у Трускавці побили двох осіб – 43-річного стебничанина та 24-літнього трускавчанина, потерпілі із заявами в міліцію звернулися 5 квітня.

-   Колишній чоловік шле і шле погрози на мобільний телефон колишній дружині – як не усно, то СМС-повідомленнями, відповідна заява поступила в МВ 8 квітня. Навіть на свята спокою не дає.

-   А 55-річного пенсіонера з Трускавця побили 13 квітня двоє 29-літніх сусідів, які ще й ображали літнього чоловіка нецензурною лайкою. Тілесні ушкодження 13 квітня отримала і 34-літня інвалід ІІ групи – у власному будинку її побив 57-річний водій одного з санаторіїв міста. В цей день були, напевно, магнітні бурі, бо зафіксовано ще ряд погроз та  хуліганських дій по різних районах Трускавця.

-   Обманним шляхом в 50-річної киянки невідомий виманив 5 тисяч гривень. А головний бухгалтер однієї з трускавецьких аптек, на думку керуючого аптеки, за 2007 – 2010 роки привласнила аж 120 тисяч.

-   Діти не шанують батьків –  34-річна донька вчинила стосовно 63-річної матері хуліганські дії.

-   Замість заплатити за квартиру, в якій тимчасово проживав, «друг» одного з учнів ПТУ ще й забрав з помешкання комп’ютер «Хевлет-Паккард» - «провели» таким способом 18-літнього трускавчанина.

-   11 квітня трускавецькі правоохоронці затримали особу, яка перевозила наркотичну речовину вагою 5 грам, в цей же день невідомий викрав поблизу одного з пабів міста автомобіль «Опель Вектра», злочинцем виявився дрогобичанин.

-   Відмовляється обміняти телевізор чи повернути гроші власник одного з супермаркетів побутової техніки у Трускавці – жінка-покупець заплатила 900 доларів, які дарувати не збирається.

-   Мешканці будинку 9 по вулиці Стуса написали колективну заяву в правоохоронні органи – один з відомих в місті підприємців самовільно зрізав та викорчував кущі, повикопував бетонні стовпи поблизу їхнього будинку. Мешканці налаштовані рішуче проти будівництва на прилеглому до будинку дитячого майданчику, але вони не знають, що підприємець вже має всі дозволи з Дрогобицької районної ради, яка йому цю ділянку надала. Будинок трускавецький, а земля біля нього то станильська.

-   14 квітня в громадянина Росії поблизу одного з супермаркетів Трускавця викрали машину «Тойота Лендкрузер Прадо» зеленого кольору, причому автомобіль не був застрахований.

-   Більше двох десяток звернень стосуються пошкоджень автомобілів, викрадень чи пропаж гаманців, сумочок, косметичок, мобільних телефонів, документів, а також готівкових грошей, як гривень, так і іноземної валюти.

-   Невідома особа пошкодила банерні сітки на одній з будівель бульвару Торосевича на суму 17 тисяч гривень.

-   17 квітня трускавецькі правоохоронці виїхали на виклик по вулиці Стебницькій та затримали 19-річного громадянина З., в якого вилучили заточку у вигляді ножа, картки поповнення мобільних операторів та гроші, чорні шкіряні рукавички. «Професіонал» здійснював крадіжку з кіоску, затримали його на гарячому.

-   Учні скаржаться на вчителів – двоє учениць однієї зі шкіл міста «накапали» на вчительку, яка облила їх водою, а одну при виході з класу ще й  потягнула за волосся.

-   Один з трускавчан здійснював господарську діяльність з порушенням умов ліцензування та отримав дохід на суму 395 637 гривень.

-   22 квітня в період з 2.30 по 3.00 двоє невідомих із застосуванням фізичного насилля зв’язали охоронця одного з санаторіїв міста та проникли в пункт обміну валют шляхом взлому дверей, звідки викрали металевий сейф із 13 тисячами гривень. На даний час правоохоронці проводять збір інформації та відпрацьовують різні версії вчинення злочину. Слідство по цій резонансній справі триває.

Власна інформація

12 травня – сесія Дрогобицької міської ради

12 травня 2010 року о 10.00 годині розпочне роботу ХХХХІІ сесія Дрогобицької міської ради п’ятого скликання. На розгляд сесії пропонується такий порядок денний:

1. Про виконання Програми соціально – економічного та культурного розвитку міст Дрогобича та Стебника за 2009 рік.

2. Про затвердження Програми соціально – економічного та культурного розвитку міст Дрогобич а та Стебника на 2010 рік.

3. Про затвердження міського бюджету м. Дрогобича на 2010 рік

4. Про затвердження Програми приватизації комунального майна на 2010 рік.

5. Земельні питання.

6. Питання приватизації.

7. Бюджетні питання.

8. Різне.

На сесію запрошуються депутати Верховної Ради України, депутати Львівської обласної ради, керівники відділів та управлінь Дрогобицької міської ради, керівники підприємств міста.

У Дрогобичі відкрилася виставка світлин стрийського фотомитця Миколи Ханаса

27 квітня у Дрогобичі в Палаці мистецтв музейного комплексу «Дрогобиччина» відбулося урочисте відкриття виставки світлин «Бачило око» фотомитця зі Стрия Миколи Ханаса. Про це повідомив наш кореспондент з посиланням на наукового працівника музейного комплексу Надію Кікту.

Це перша виставка Миколи Ханаса. У 5 залах розміщено 125 світлин, на яких зафіксовано миттєвості з різних регіонів України. Зі слів автора, ще 75 робіт не вдалося виставити, оскільки виставкова площа обмежена. Особливу увагу автор приділив рідному Прикарпаттю і його людям. В перший день виставку оглянули більше ста осіб. З’явилися перші схвальні відгуки у книзі відвідувачів виставки.

Влада Дрогобича бореться із стихійними смітниками

Минулого тижня відділ екології та благоустрою «Інспекція благоустрою» виявив факти порушень громадського порядку: викидання громадянами побутових відходів на тротуарах, прибудинкових територіях. Несанкціоновані сміттєзвалища було виявлено на вул. С. Наливайка, об’їзна, вул. М. Грушевського,8 на тротуарі, вул. В.Чорновола,4, на тротуарі, між будинками вул. Княгині Ольги та вул. М. Грушевського,7 – на газоні, біля гаражів, вул. М. Грушевського,70 – на тротуарі. Начальник відділу екології та благоустрою «Інспекції благоустрою» Надія Марущак звернулася з листом до начальника Дрогобицького міського відділу ГУ МВСУ у Львівській області Мирона Заріцького з проханням у межах своїх повноважень контролювати утримання в належній чистоті вулиць, прибудинкових територій та дворів.

У школі на Львівщині, де вчителювала Уляна Кравченко, відзначили її 150-літній ювілей

У школі села Солець на Дрогобиччині, в якій протягом 32 років – з 1988 по 1920 рр. – працювала учителькою Уляна Кравченко, у неділю, 25 квітня, відбулося літературно-мистецьке свято з нагоди 150-річчя від дня народження поетки. Про це повідомила завідувачка Солецькою початковою школою Наталія Вовк.

Про Уляну Кравченко як талановитого педагога, поета і громадського діяча говорив у своєму виступі Роман Калапач - міський голова Стебника, до якого нині належить Солець. У літературно-музичній композиції було використано спогади сільчан, які були учнями Уляни Кравченко, її поезії. Прозвучали пісенні композиції на слова славної поетки, які створила Орися Сивохіп.

У дрогобицькому музеї відкрилася виставка, присвячена 150-літтю Уляни Кравченко

У приміщенні історичного відділу музею «Дрогобиччина» відкрилася виставка, присвячена 150-літтю української письменниці і поетки, народної вчительки, соратниці Івана Франка, яка понад 40 років своєї самовідданої праці віддала Дрогобиччині, – Уляни Кравченко.

На відкритті експозиції зібралися членкині міськрайонного відділу «Союзу Українок», просвітяни і просто небайдужі мешканці міста. Разом із своєю вчителькою – Надією Яворською – прийшли учні 3 класу ЗОШ №16.

На виставці представлено особисті речі, що були зібрані працівниками музею ще 50 років тому, коли святкували столітній ювілей. Уляна Кравченко вона уміла шити і перешивати найскладніші фасони. Увагу відвідувачів музею привертають оригінального авторського крою біла батистова сорочка із надзвичайно витонченим червоним вишиттям, дитяча лляна сорочечка, пошита і вишита Уляною Кравченко, яка була найдорожчою її реліквією після трагічної загибелі 19-літнього сина. Тій сорочечці уже понад сто років… Потрапила вона до музею із Перемишля у 1967-му – через 20 років після смерті самої Уляни Кравченко. На виставці експонується вишиті руками Уляни Кравченко подушка, рушник школи у Сольці. Тут і дитячі книжечки із пожовтілими від часу сторінками, що містять дуже щирі, лагідні та привітні слова. Тут і давні, дещо пожовклі фотографії – красивої молодої дівчини; турботливої учительки і мами; в оточенні друзів і соратників по перу… Серед учениць жіночої гімназії у Перемишлі… Можна лише уявити, якою дорогою була для Уляни Кравченко та маленька картина під вишитим нею рушничком! – та навіть не картина, а так – невеличкий етюд, де вона сидить у своїй скромній кухні при школі в Сольці… Малював її син Юрко, який у свої 19 вже мав ім’я – молодого художника Єжи Нємєнтовського.

Та головне серед усього – Поезія… Гімн «Союзу Українок», посвяти І.Франкові, Т.Шевченкові, Матері, Крутам… Молитви. Дитячі вірші. На виставці представлено збірки поезій Уляни Кравченко, видані за підтримки підтримки Івана Франка.

Більшість тих експонатів опинилися в музеї завдяки тому, що майже чотири десятиліття працювала у ньому талановита і надзвичайно цікава людина – доброї пам’яті пані Дарія Беч-Огієнко, - учениця Уляни Кравченко і товаришка її дочки – Нусі Нємєнтовської…

Дрогобицькі митці взяли участь у концерті-реквіємі в Києві до  24-річчя аварії на Чорнобильській АЕС

Митці Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка взяли участь у концерті-реквіємі, присвяченому 24-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС, який відбувся у приміщенні столичного Національного Будинку органної та камерної музики.

У Києві продемонстрували публіці своє мистецтво заслужений діяч мистецтв України диригент Микола Михаць, хорова капела «Гаудеамус» під керівництвом заслуженого працівника освіти України Степана Дацюка, чоловічий вокальний квартет «Підгір’яни» у складі Володимира Кричковського,Ярослава Дзендзеровича, Андрія Боженського, Романа Михаця та заслужений працівник освіти України соліст Корнелій Сятецький.

За особливі досягнення на освітянській ниві, творче використання новітніх педагогічних технологій, якісне оновлення змісту вищої освіти Миколу Михаця. Степана Дацюка та Корнелія Сятецького нагородили Золотими медалями імені Михайла Драгоманова – почесною відзнакою Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.

У Дрогобичі згоріла хата, в якій жили роми

Уночі на 29 квітня у Дрогобичі в мікрорайоні Млинки, де проживає громада ромів, згоріла хата розміром 6х4 м. За попередніми підрахунками, завдано збитків на 20 тис. грн. Жертв немає. Причина пожежі встановлюється компетентними органами.

Іван Тихий

Нам потрібне трускавецьке лобі

Колись всесоюзна оздоровниця, а перед тим відомий європейський курорт, Трускавець дожився до того, що до сьогодні немає статусу курорту державного значення. Опозиційні депутати міської ради прагнуть використати цей факт для критики чинного міського голови, проте цілком очевидно, що не він є причиною того, що відповідного рішення нема по сьогодні. Не винні і опозиційні депутати, не винні трускавчани. Винною є хіба та обставина, що Трускавець по нинішній день не зумів сформувати потужне лобі, яке б рвало на шматки ворогів і відстоювало інтереси нашого курорту на вищих, ніж міський, рівнях.

До Києва далеко, до Львова ближче, тож почнемо зі Львова. З часів незалежності України в обласному центрі завжди була людина, яка відстоювала інтереси Трускавця. Не завжди це були корінні трускавчани, але навіть ті, хто народився на Волині чи Поділлі, або в інших куточках нашої прекрасної держави, відстоювали інтереси курорту Трускавця. В першу чергу це було вигідно їм, бо мали тут свої інтереси, інколи бізнес, хоча не завжди. В 90-х рр. депутатами обласної ради були Мирон Бучацький, Юрій Зарицький, Олександр Грищенко, Лев Грицак та інші, Трускавець був представлений в законодавчому органі на рівні області. А от з 2006 року маємо те, що маємо – жодного трускавчанина в обласній раді, не те що корінного, а й такого, який мав би хоч якесь дотичне відношення до нашого курорту. Щоправда, дві найпотужніші політичні сили ЛОР закріпили за нашим містом своїх депутатів, трускавчани можуть потрапити на прийом, але це все одно не те. Лобіювати інтереси курорту на рівні області нема кому.

Чим дальше в ліс, тим більше дров. Якщо глянемо на рідну столицю, то з жалем побачимо, що там у нас нема нікого. Бідні ми, наче ті сироти, ніхто з трускавчан не спромігся зайняти хоча б якесь солідне місце на владному Олімпі. При нагоді варто зазначити, що наше гонорове і відоме на всю Україну містечко давно обігнали Турківський, Сколівський, Старосамбірський райони Львівщини, не кажучи вже про Дрогобицький, Стрийський, Самбірський. Чому так? І наскільки виграли наші сусіди, наскільки програли ми від того, що нема в нас рідного куратора?

Наведемо один лише приклад. Недаремно в переліку названих районів опинилися три гірські райони Львівщини. Мешканці майже всіх населених пунктів цих районів мають солідні пільги, пов’язані з прийняттям закону про гірський статус, а згодом і із змінами до цього закону. І пенсія вища на 25%, і зарплата, і інші вигоди. Трускавцю ж вдалося підлізти під закон про спеціальні економічні зони – і ці, на лихо, відмінили після Помаранчевої революції. Преференції, які могли здобути трускавчани, так і залишилися примарними, нереалізованими мріями. Ну може реалізованими в мізерних масштабах.

Жодним чином в цьому не варто звинувачувати нікого з корінних мешканців чи тих, кого доля навіки тісно пов’язала з нашим містом. Надто дрібна ми риба, щоб щось вирішувати в цій державі. Але навіть на рівні міста не завжди голос громади хтось хоче слухати. Мабуть мало кому відомо про директиву з 1946 року, за якою прямим текстом заборонялося брати на керівні посади у Трускавці не лише корінних трускавчани, але і мешканців 30-кілометрової зони навколо курорту. А якщо глянути на списки депутатів всіх скликань (демократичних скликань, панове), то порахуйте, в якій пропорції представлене власне корінне населення.

Трускавець може занепадати і перетворюватися на нікому не потрібне містечко, природні ресурси якого применшуватимуться в очах середньостатистичного українця  на користь наших конкурентів. В столиці, в багатьох обласних центрах, а навіть і на Львівщині можемо бачити не лише в супермаркетах, але і на офіційних імпрезах «Нафтусю Сколівську», «Моршинську» (мало не офіційна мінеральна вода при Миколі Кмітю), «Олеську» (на неї замінили «Моршинську» при представленні Василя Горбаля) та інші. А чи випадало вам колись бачити «Трускавецьку»?

В час, коли на містечковому рівні триває боротьба за шкіру невбитого ведмедя, опоненти та вороги Трускавця можуть аплодувати. Не створено потужного лобі, нема на верхах тої людини, яку можна було б назвати реально тим, хто відстоює наші інтереси. Хотілося б, щоб при виборах наступних до ВРУ (віриться, що повернемось до мажоритарної системи) став народним депутатом врешті-решт хтось, хто тісно пов'язаний з Трускавцем. І не так важливе його прізвище, важливо, щоб ця людина була «нашою», з баченням проблем курорту та розумінням їхнього вирішення. Щоб допомогла місцевій владі у виході на державні, а хоча б і на обласні програми, на «живі гроші». Бо міський голова може одне, а от народний депутат може зовсім інше.

Наостанок внесемо перелік тих, хто міг би позмагатися за крісло депутата Верховної Ради України від нашого регіону, хто зміг би скласти конкуренцію іншим і перемогти. А перемогти тоді б треба було і по Дрогобичу та Стебнику, нагадаємо, що саме так було за виборів до 2006. Олександр Іванович Чебаненко, Лев Ярославович Грицак, Руслан Ярославович Козир, Володимир Ілліч Козявкін, Віктор Франкович Возняк – це далеко не повний перелік тих, за кого міг би віддати пересічний трускавчани голос на виборах. Не варто забувати, що дрогобицьке лобі теж не пропустить свого шансу, а воно хоч і міцне, навряд чи захоче поступитися позиціями. Проте може бути як завжди, хоча і хочеться як краще. Може перемогти політична доцільність, можемо обрати на «свого представника» «потрібну» людину, яка про потреби Трускавця довідалася лише в час передвиборчої гонитви за голосами. А потім і не згадають за нас, виборців, досвід цьому є і то не однократний.

Незважаючи на неоднозначне значення слова «лобі», яке інколи навіть асоціюють зі своєрідною «мафією», варто відзначити позитив діяльності такого об’єднання в інтересах певного товариства, в даному випадку – в інтересах трускавецької громади. Така «трускавецька мафія» діяла б не на шкоду іншим, але на користь нашу, трускавчани.  Шкода лише, що це міфічне утворення, якого реально на даний момент не існує. Чи візьметься хтось за благородну справу просування наших інтересів в найближчому майбутньому, сказати важко. Для цього може бути замало бажання, а чи вистачить жертовності та самопосвяти, а головне, розуміння важливості цього ініціаторами та громадою, судити не нам.

Андріан Марічик

Доки святкуватимемо комуністичні свята?

«День Победы порохом пропах, этот праздник с сединою на висках», співали ми на параді в честь 9 травня, а згодом слухали цю та багато інших російськомовних пісень на концерті. Паради ми любили, і першотравневий, і цей, до Дня Перемоги, подібно як і різні урочистості, коли нас, школярів, хвалили, а не критикували. Зустрічі з ветеранами, нуднуваті лекції, відремонтовані пам’ятники радянським воїнам – все це було в часах дитинства, в 80-х. Подібно як і єдина неділя, коли ти обов’язково мусів бути в школі (Великдень), і заборони ходити до церкви та колядувати, і ненависний Ленін у кожному класі, якого потайки всі називали «хером лисим» і це не вважалося лайкою, бо вдома батьки про «вождя» говорили те ж.

Тепер маємо незалежну Україну, Богу дякувати, вже 20 років, але продовжуємо святкувати свята з ідеологічним тягарем, який не пускає нас вперед, який висить на шиї, наче камінь. Напевно що ніхто нічого не має проти Міжнародного Жіночого дня, але чи мусимо мати в цей день вихідний? День праці 1 травня святкують навіть у такій ворожій комунізму Польщі, але чи треба нам два вихідні для вшанування «трудящих ся», які вже не ходять по парадах, а йдуть садити бульбу, а ввечері спішать до церкви на першу маївку, молебень до Матері Божої? Бо на паради хіба йдуть старі комуністи та комуністки з намальованими губами, які щось важче від ручки чи пістолета в руках не тримали, а слова «мозолі» були хіба в їхньому лексиконі, а не на їхніх руках.

Напевно ніхто не проти вшанування пам’яті тих хлопців і дівчат, чоловіків і жінок, дітей та стариків, які загинули в часи ІІ світової чи то на фронті, чи то від сліпої кулі, чи то від рук садистів різного кольору незалежно під яким прапором вони воювали. Чи не в кожній українській родині війна забрала життя – одне, двоє, декілька. Один член сім’ї міг воювати в радянській армії, інший в УПА, третього забрали на примусові роботи в Райх, четвертий жив, працював і молився за себе та всіх решта, п’ятий був поліцаєм, а шостий – цифра каже сама за себе. Часто з цих шести могли залишитися живими лише двоє – троє, це війна і це біда. Після 9 травня війна не закінчилася для України, та і ІІ світова війна не закінчилася, ще ж були Хіросіма та Нагасакі і вереснева капітуляція Японії. День визволення Європи від нацизму 8 травня вартує згадки, як і багато інших подій, хоча б таких, як битва під Віднем чи Хотином, а для України як Конотопська чи Жовтоводська битви. Проте «під проводом Комуністичної партії» 9 травня залишається державним, політичним, і звісно ж, ідеологічно забарвленим святом, часто під неоголошеним патронатом старшого брата  та роздачею георгіївських стрічок, проти яких, в принципі, не маю нічого, але…

Оцих «але» в нашому повсякденному політичному житті чомусь завжди так багато, як і  винятків з правил, що починаєш підозрювати, що живеш не в реальному світі, а в якомусь Задзеркаллі, яке своєю країною назвати не те що не хочеш, але не завжди можеш. Неконсолідована нація (хіба в нас так щиро б плакали за найвищими посадовцями, як в сусідів?), мовчазна згода та заплющування очей на корупцію, беззаконня та інші неподобства (мене це не стосується, моя хата скраю), нереагування на образу та навіть загравання з ворогами – чи не є ці та інші речі ознаками рабства? І чи варто нам чекати на зміни 40 років, ходячи пустелею, чи й більше, бо ж свого Мойсея так і не виплекали?

«Вставай, страна огромная…» - пафосно закликала пісня весь радянський народ до боротьби з ворогом, адже якщо є ворог зовнішній, то на внутрішні негаразди не так сильно звертаєш увагу. Слова цієї ж пісні знову лунатимуть в Україні, подібно як червоний прапор майорітиме поруч із часто вицвілим державним на сільських та міських радах Півдня та Сходу нашої держави. Пройдуть роки і ветеранів ІІ світової війни, на жаль, не стане, адже ніхто не вічний. Від старості помирають не лише вони, але і воїни УПА, інваліди-афганці, чорнобильці, історія точиться своїм колом. І наскільки сенсовним буде продовження святкування окремих червоних днів календаря, покаже час. При вихідних 8 березня, 1 травня, 2 травня, 9 травня, залишаються робочими 14, 19 та 22 січня, 7 квітня, 25 грудня і багато інших дат як національно консолідуючих, так і релігійних. І не суть в тому, що треба змінювати одні вихідні на інші, суть у зміні підходу, в зміні мислення та розстановці пріоритетів. Правильній розстановці. Бо свята мають відповідати стану душі, а не просто бути «червоним днем календаря».

Андріан Марічик

Про бориславців подбав ТКС

Славне місто Борислав святкує не так часто як Дрогобич чи Трускавець, в ньому і до світової економічної кризи проблем вистачало, а згодом і поготів. Проте є, на щастя, дні, коли місто нафтовиків може усміхнутися, а бориславці відчути, що про них думають та дбають і влада, і уродженці, які в своєму житті вже чогось досягли. Таким днем для Борислава стало 28 квітня, коли на вулиці Борислава урочисто відкривали новозбудований маркет ТКС.

Ще задовго до 10.00 біля будиночку на Коваліва, 52Г зібралося досить багато людей. Вулиця, названа іменем славетного бориславського педагога, є однією з найвідоміших у Бориславі хоча б тому, що саме на ній проживає найбільша кількість населення Борислава, тут розміщений так званий спальний район та навіть своєрідний другий центр міста. Адже ринок на Коваліва нічим не поступається центральному ринку біля автостанції, споруджується церква для задоволення потреб вірних, от ще б про культурний відпочинок більше подбати. А в передвиборчий час саме за голоси «ковалівців» чи не найбільше змагаються кандидати на різні посади від різних політичних сил.

Відкриття торгового центру від компанії ТКС в Бориславі стало не просто рекламно-промоційною акцією цієї фірми, воно було нагальною потребою для жителів даного мікрорайону. Аж дивно, що до сьогоднішнього дня тут ще не було повноцінного супермаркету – і ось, дочекалися. Гучна українська музика, різнокольорові кульки, почесні гості, червона стрічка – все готове до урочистостей. Найперше до слова ведучий запрошує в. о. міського голови Борислава, секретаря Бориславської міської ради п. Василя Чабана. Видно, як люблять цю людину в Бориславі за щирість, безпосередність, людяність, простоту. Добрі очі Василя Івановича гармоніюють з його теплими словами як до всіх присутніх в цілому, так і до представників фірми ТКС зокрема. Зі щирими словами вдячності звертається в. о.  мера Борислава до комерційного директора ТКС п. Ореста Сарахмана, адже цей супермаркет – це і нові робочі місця для бориславців, і наповнення міського бюджету, і нові можливості для розвитку бізнесу. Гроші люблять рух, а такі заклади сприяють такому рухові, адже вибір товарів величезний, а ціни досить помірні.

 «Наш торговий центр по вулиці Коваліва є найбільшим у Бориславі, його загальна площа близько 3 тисяч квадратних метрів, з яких майже 1 600 займає супермаркет «Барвінок». Це повноцінний європейський формат супермаркету. Є понад 50, майже 60 магазинів промислових товарів, де можна придбати одяг, взуття, дитячі товари, меблі, комп’ютерну техніку, оргтехніку, біжутерію тощо» - розповідає комерційний директор компанії «Трускавецькурортсервіс» п. Орест Сарахман. Він радіє, що має можливість працювати на благо не лише Трускавця, але і рідного Борислава, в словах його виступу відчувається любов до бориславців, любов справжнього патріота та націоналіста.

  «У вашому місті ми відкриваємо наш другий супермаркет» - такими словами розпочинає свій виступ генеральний директор торгівельної мережі «Барвінок» від «Інтермаркету» п. Майкл Гаррісон. Пан Майкл разом з паном Орестом перерізають червону стрічку і залишається лише дочекатися благословення отців Петра та Романа, улюблених парохів. Освячено кожен бутік, кожен магазинчик, все приміщення ТКС-маркету. Завершальним акордом урочистостей став фуршет. А люди тим часом вишикувалися в «Барвінку» в чергу по кури-гриль за 19.49, за безкоштовним шампанським, коньяком, тортом чи цукерками, які давали в подарунок першим покупцям при покупці від 150 гривень.

Роздивляємось по супермаркету – дійсно, є все і ціни на порядок нижчі від трускавецьких. Ось золото, там одяг верхній, а тут білизна, поруч – меблі, дитячі коляски, візочки та інші товари, квіти, взуття, комп’ютери, словом – тільки б гроші. Так і хочеться завершити словами – порадіймо ж разом із нашими сусідами-бориславцями, такий гарний супермаркет в такому густозаселеному районі Борислава – справжній подарунок для мешканців міста.

А насамкінець зазначимо, що ТКС має намір відкрити в найближчому часі значно потужніший маркет в Дрогобичі, це вже буде маркет регіонального рівня, на близько 14 тисяч метрів квадратних. «Не хочу забігати наперед, але думаю, що відкриття в Дрогобичі (після підписання документів з орендарями) може бути вже на початку наступного року» - висловив припущення комерційний директор ТКС п. Орест Сарахман в інтерв’ю телекомпанії «Алсет». І ми радіємо разом з ним, адже розділена радість – це подвійна радість і мильними бульбашками виявилися намагання ворогів очорнити дану фірму, яка так добре себе зарекомендувала і в Трускавці. Інвестиції, які приносять не лише прибуток, але і користь для людей – такої інвестиційної політики потребує вся Україна. Борислав таких інвестицій дочекався.

Володимир Ключак

Якщо ви не повірите, то не встоїте

«І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його. І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру! І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників. І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного, за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи: Ходімо на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина. Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде! Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом! А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте» (Іс. 7:1-9)

І сталося… Дуже часто в наше життя несподівано вриваються різні труднощі: духовні, економічні, фізичні. Вони приходять без попередження, тому багато людей не готові зустріти їх і впадають в відчай і депресію. Ще вчора так гарно світило сонце і нічого не предвіщало проблеми, аж раптом хмари затягнули небо і стало темно і сіро. І здається, що з тієї чи іншої ситуації немає абсолютно ніякого виходу. Так сталося і за днів Ахаза царя Юди. Несподівано прийшов цар сирійський Рецін і цар Ізраїлів Пеках на війну проти Єрусалиму. Звичайно, не дивним  було те, що прийшов сирійський цар, бо він був ворогом, але ж з ним прийшов і цар Ізраїльський. Отже, ситуації бувають різні.

Та не зміг звоювати його (тобто Єрусалиму). Але найголовніше це те, що вони не змогли завоювати Єрусалим. Так вони прийшли війною, так вони облягли місто, так їх було більше і вони були сильніші, але все одно не змогли завоювати Єрусалим. Слово Боже говорить: «Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі» (1 Ів. 4:4). Ще Слово Боже говорить так: «Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив. Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя! Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив. Ангел Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволяє їх. Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволяє їх. Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх. Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!» (Пс. 33:5-8,18,20,23). А Ісус сказав: «…і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили пекельні не переможуть її»  (Мт. 16:18). Тодішній Єрусалим є прообразом Церкви Христової. Отже, коли ти в Христі та в Його Церкві, то Сам Бог гарантує тобі перемогу.

І сповіщено Давидів дім, і захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру. В один із днів нам може бути щось сповіщено. Може прийти телеграма від родини, може ми прочитали щось в пресі чи почули по телебаченню, а може нам хтось зателефонує і щось скаже не зовсім приємне. Таких ситуацій я думаю у кожного з нас буває вдосталь. Але важливіше те, як ми сприймемо те чи інше повідомлення.

У ситуації про яку ми читаємо, серце людей захиталося. Щось подібне може ставатися із нами також, але ми не повинні дати проблемам опанувати нами, ми повинні не давати місця страху заволодіти нами, ми повинні стати вище за проблему, бо інакше страх заволодіє і паралізує нас так, що ми не зможемо нічого вдіяти. Я чув, що вже є суїциди і серед віруючих людей, які не змогли опанувати ситуацію, а дивилися на неї лише фізичними очима. Коли на праведного Йова звалилася біда за бідою, якої я думаю ще ніхто із нас не переніс, то він зробив так: «І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився, та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я! При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!»  (Йов. 1:20-22). А пророк Авакум говорить: «Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати. Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях» (Авак. 3:16-19). Так Авакум теж затремтів, коли почув лиху звістку, він теж занепокоївся, але опанував собою і переміг з Господом. Християни співають псалом складений на основі цього місця Писання: «Хай навіть в кошарі овець не стане і виноград не дасть плода, славити не перестану, Господа Христа». Дуже легко співати пісні, коли все добре. Колив тебе взагалі немає і ніколи не було ні овець, ні винограду, але коли у тебе борг, і немає чим віддати його, коли прогорів бізнес, або ти втратив роботу, коли ти, або твоя дружина, або діти важко хворі. А може в тебе щось вкрали, як у автора цієї пісні Демидовича Сергія із Слав’янська, якого і черговий раз обікрала людина, якій він відкрив свій дім. Тож, саме в такий нелегкий час він узяв гітару і появилася на світ ця улюблена пісня для християн.

Колись також пророк Ілля зустрівся з подібною ситуацією. Бог дав йому Свою перемогу, але в скорому часі до нього прийшло послання, яке вибило його з колії. А сталося це так: «А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем. І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них! І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця. А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерті, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!...» (1 Цар. 19:1-4). Коли Єзавель передала повідомлення Ілії, то написано, що він побачив це. Тобто у своєму розумі, він вже уявив, як його вб’ють слуги Єзавелі.

Це якраз те, що хоче чинити диявол. Йому замало повідомити тобі про проблему, він проблемою захоче вбити тебе, тому він буде малювати тобі страшні картини, які можливо ніколи не будуть такими, які він малює. Але це його тактика, щоб залякати тебе і щоб ти не чинив опору. Про диявола написано, що він прийшов вкрасти, убивати та нищити (Ів.10:10), але Ісус прийшов, щоб знищити справи лукавого, і дати життя з подостатком. «Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола» (1 Ів.3:8).

І сказав Господь до Ісаї: «Вийди навпроти Ахаза, і скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок…». Коли ми покладаємо надію на Бога, то Він дає нам Своє Слово через Своїх слуг: вчителів, пасторів, пророків. До царя Ахаза Бог послав пророка Ісаю.

Бог говорить: стережися і будь спокійний, не бійся. Бог називає двох царів, які прийшли війною проти Ахаза, двома залишками димлячих головешок. Цар Ахаз бачив їх сильними царями, а Бог димлячими головешками. Колись подібна ситуація була і в пророка Єлисея, але він довірився Богу, а його слуга налякався. «А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці! І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити? А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними. І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!...» (2 Цар.6:15-17). Так Бог захищав Своїх рабів і колись, так буде захищати та допомагати і тепер усім, хто надіється на Нього. Псалмоспівець Давид говорить: «Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя! Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь! У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі! Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище!» (Пс.61:6-9).

Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде! Якщо Бог щось говорить, то так і буде. В важких життєвих ситуаціях нам потрібно довіряти Божому слову, а не своїм почуттям та емоціям. Святий апостол Павло у післанні до Римлян пише: «І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Рим. 8:28). Він навіть не каже «і віримо», а «і знаємо», тому що він неодноразово переконався, що Бог оберне смуток у радість, а плач у сміх, коли ми довіряємо Йому та в терпінні чекаємо відповідь від Нього. Він знав, що надія не засоромить. Нам потрібно стояти на Слові Божому і на Його обітницях і ми побачимо прекрасний вихід від Бога у будь-якій ситуації.

Якщо ви не повірите, то не встоїте. Слово Боже говорить: «А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого. Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євр. 11:1,6). Отже, все залежить від нас. Якщо ми відкажемось вірити, то не встоїмо, але якщо будемо вірити, то побачимо славу Божу, як у ситуації з воскресінням Лазаря, який вже чотири дні був у гробі, але Ісус воскресив Його, бо для Бога немає неможливої жодної речі (Ів. 11:40, Лк. 1:37). А святий апостол Іван говорить: «Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша» (1 Ів. 5:4).

І на завершення хочу залишити вірші з Псалму Давида: «Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить! Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних! Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки! Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!» (Пс. 111:1-3,7)

Анатолій Кузьмич,

старший пастор церкви «Добра Новина», м. Трускавець

Слово «ОПОРИ»

ОПОРА - це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Ми працюємо задля розвитку громадянського суспільства в Україні як фундаменту суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Минулого тижня перед трускавчанами звітувався міський голова Лев Грицак. Пізніше, був звіт окремо на сесії міської ради перед нашими депутатами. Право депутатів вирішувати як, коли і в який спосіб оцінювати діяльність мера та виконавчої влади міста. Як відомо, наші обранці не спромоглися прийняти жодного рішення, хоча голосування було таємне.

Цікаво а хто повинен давати оцінку самим депутатам? Як оцінити тих депутатів з «демократичного» блоку, які спочатку категорично виступали проти продажу землі для ТзОВ «Альфа-Плюс», а потім дружно проголосували «ЗА», «кинувши;» тим самим активістів «ОПОРИ», які активно виступали проти продажу землі за незрозумілими цінами? Як оцінити депутата, теж начебто «демократа», який цинічно в приватній бесіді заявив, що він став депутатом, аби збагатитися?! Хтось скаже що вони всі – одинакові. Думаємо не всі. Але це був вибір трускавчан, які голосували за них. А дехто вже з них бачить себе міським головою. Ми переконані: якщо зміниться закон, коли голосування буде за мажоритарною системою, багато хто з наших обранців більше ним і не буде.

А поки що, дорогі ви наші - ПРАЦЮЙТЕ, ГОЛОСУЙТЕ, РОЗДІЛЯЙТЕ!

Координаційна Рада ГМ «Опора» в м. Трускавці

Оголошення

Підприємству на постійну роботу потрібен директор ресторану з досвідом роботи та бажанням працювати в місті Трускавець. За довідками звертатись за телефоном: (03247) 6-55-62 чи 067-928-11-12 (Іван Дем’янович).

 

Здається квартира в Дрогобичі, недалеко від центру. Для дівчат. Недорого. Тел. 097-94-58-197 (п. Ірина).

 

СПА-готель «П’ятий океан» запрошує гостей міста Трускавця зупинитися, відпочити, оздоровитися. На території комплексу функціонує СПА-центр «П’ятий океан» і ресторан «Мисливський рай». Елітність, професійність, конфіденційність та небагатолюдність гарантовано. Детальніша інформація – на сайті www.karpatypremium.com

 

Дрогобиччина має талант

Редакція Інтернет-видання «Трускавецький вісник» оголошує конкурс «Дрогобиччина має талант» .

Конкурс проходитиме в двох номінаціях («журналістика» та «література»)  і розрахований на участь  осіб  віком від 16 до 60 років з міст Дрогобича, Трускавця, Борислава, Стебника та сіл Дрогобицького району. До участі в конкурсі приймаються такі роботи: добірки регіональних новин, статті на місцеву тематику, журналістські розслідування, неординарні творчі проекти, віршовані та прозові літературні твори обсягом не більше 5 друкованих сторінок 12 кеглем. Роботи надсилати з 10 квітня до 10 серпня 2010 року за адресою: «Трускавецький вісник» (конкурс), вул. Д. Галицького, 2, м. Трускавець, Львівська обл., 82200 або безпосередньо на електронну скриньку konkursvisnyk@ukr.net (чи редакційну), тел. для довідок 097-38-36-112 (Володимир).

Результати конкурсу будуть оголошені до Дня Незалежності України 24 серпня 2010 року, переможці отримають грошові призи.

До всіх небайдужих людей!

Маленькій Каролінці всього 3 місяці і вона майже не чує голосу своєї мами з народження. Вихід один – необхідно терміново придбати спеціальний апарат до того часу, поки дитині виповниться 6 місяців. Часу обмаль і лише таким чином можна врятувати дівчинку і в майбутньому вона все життя не перебуватиме в повній тиші. Але апарат дуже дорогий – його вартість складає 42 тис. 747 грн. Таких грошей батьки дівчинки не мають. Але понад усе на світі вони хочуть врятувати донечку, адже вона має право чути голоси близьких, шум води, спів птахів і шелест листя – усю ту різноманіть звуків, яку чують оточуючі. Як говорить мама Каролінки, найстрашніше – усвідомлювати, що ти не можеш допомогти своїй дитині через брак коштів. Не залишайтесь байдужими та не покидайте дитину на життя у тихому світі.

Контактна інформація: Огар Крістіна Володимирівна, Україна, 82200, м. Трускавець, вул. Данилишиних, буд. 55, кв. 41. Дом. тел.: (03 247) 5-28-40 Моб. тел.: 098 234 68 99

Банк одержувача: ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк» МФО 385305 Код ЄДРПОУ 3220313763 Р/р 26204100036768 Огар Крістіна Володимирівна.

 



Обновлен 09 июл 2012. Создан 10 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником