Трускавецький вісник № 71 (194) від 28 серпня 2010 р.

 
 

Трускавецький вісник № 71 (194) від 28 серпня 2010 р.

28.08.2010



 

У номері; епопея з Бандерою, Благодійність як спосіб життя, Ау де ти, порядний депутате, анонс сесії, Звернення працівників КП "Наше місто", Спортивні новини.

Новини Трускавця та регіону

Сесія відбудеться 2 вересня

В четвер, 26 серпня, сесія не відбулася – її перенесли на тиждень. На це було кілька причин, одна з них – відсутність міського голови, який буде в Трускавці аж 31 серпня. Виконуючим обов’язки на цих кілька днів розпорядженням Лева Грицака призначено заступника мера Ярослава Чистогорського. Таким чином, зберуться депутати аж 2 вересня. Розглядатимуть питання, від якого залежить вчасний початок опалювального сезону в Трускавці та те, чи будуть виділені ліміти на газ для нашого міста.

Маємо інформацію, що щораз більше людей турбується, що негнучка та неконструктивна позиція депутатів може призвести до біди. Мало того, що в країні неврожай і хтось розпускає чутки про подорожчання продуктів, так у Трускавці ще й вигідно комусь зірвати опалювальний сезон. А це може розпочати ланцюгову реакцію, однією з ланок якої стане припинення приїзду відпочивальників до курорту. Це комусь вигідно?

Окремі мешканці навіть заявляють, що мають намір збирати підписи про відкликання депутатів чи вияв недовіри їм, але це нереально з правової точки зору. Якщо ситуація не зрушить з місця, то цілком очевидно, що мешканці нашого міста прийдуть на сесію і можуть навіть заблокувати її роботу. І це будуть не ті, кого приводить чи закликає приходити влада або ж опозиція, на сесію готові прийти громадяни, які хочуть, щоб в їхніх помешканнях не замерзали люди та тварини, щоб були газ і тепло, а внутрішні приватні розбірки політичних опонентів їх цікавлять найменше всього.

В цьому номері вісника вміщено два звернення до депутатів – одне від громади, прийняте після зборів 27 серпня і під яким збираються підписи, друге – від працівників КП «Наше місто».

Дух, що тіло рве до бою…

27 серпня о 12.00 розпочалося вшанування Івана Франка в річницю його народження. Біля пам’ятника Великому Каменяреві (погруддя на початку вулиці Франка) виступили представники влади, освітяни, діячі культури, молодь. Біля шести десятків людей, присутніх на заході, переважно працівники галузей культури та освіти, послухали виступи в. о. міського голови Ярослава Чистогорського, вчителя української мови та літератури СШ № 1 Василя Найчука, гостя з Києва В. Магова, учнів Христини Максимець та Світлани Проць, послухали пісні на слова віршів Франка. Квіти до пам’ятника поклали Ярослав Чистогрський та Стефанія Шумило, місцева поетеса.

У Трускавці появилися сатаністи?

Наші джерела повідомляють про те, що в кінці минулого тижня у Трускавці збиралися молоді люди, окремі з них були переодягнені в демонів та чортів і слухали далеко не християнську музику. Не маючи жодних дозволів ні від пожежників, ні від санстанції, ні від правоохоронних органів, ні від влади, в одному із закинутих приміщень біля 400 хлопців та дівчат невідомо чим займалися, невідомо куди ходили випорожнюватися і це тривало цілу ніч, аж до ранку.

Дивує, що свою позицію з цього приводу не задекларувала жодна християнська спільнота Трускавця, адже так недовго перейти і до перетворення нашого Трускавця в центр ритуальних відправ Чорної Меси. Тим прикріше, що відбувалося це неподалік дому молитви, який перебуває на стадії завершення будівництва.

Приклади Німеччини та Росії, схоже на те, не навчили наших молодих людей поваги до життя, дотримання правил елементарної безпеки. Молоддю потрібно займатися, а не просто її використовувати для своїх меркантильних цілей. Проте робити неподобства, огидні в очах Господа, щорічними фестивалями – це наруга над нашою християнською спадщиною, плювок в очі всій трускавецькій громаді.

Нагадаємо, що кілька років тому в Бориславі сатаніти повиривали хрести на цвинтарі та здійснили глум над могилами. Чи і Трускавець чекає щось подібне?

Наближається 1 вересня і День підприємця

Наступної середи діти підуть до школи, свято Першого Дзвоника пройде в трьох загальноосвітніх школах міста та школі мистецтв. Традиційно участь в шкільних закладах візьмуть участь представники влади міста, міський голова, його заступники, секретар міської ради, депутати різних політичних сил, меценати. Священики поблагословлять здобуття знань юними трускавчанами, благодійники вручать подарунки.

А вже через два дні своє «професійне» свято відзначать підприємці. Зустріч підприємців з міським головою Левом Грицаком ініціює ГО «Клуб Ділових Людей». У Трускавці є кілька організацій та асоціацій, які об’єднують людей малого та середнього бізнесу, проте їх об’єднують часто спільні проблеми. Приклад обговорення проекту нового Податкового кодексу показав, що в таких випадках політичні протистояння  чи особиста неприязнь одних до других відходить на задній план.

Разом – проти алкогольної залежності

11 вересня в Дрогобичі, в приміщенні Центру душпастирства молоді Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ зберуться люди, яких об’єднала спільна біда – алкогольна залежність їх самих чи членів їхніх родин. В Україні вже досить давно діють різні товариства для тих, хто хоче раз і назавжди порвати із залежністю від алкоголю чи наркотиків, або ж допомогти зробити це своїм близьким чи знайомим. Це і АА, і NA, і «Ал-Анон», існують і різні реабілітаційні центри, які працюють по різних програмах. На Дрогобиччині такі центри є в селах Рихтичі (на території колишньої військової бази, РЦ «Назарет» від «Карітасу» УГКЦ) та Медвежа, різні конфесії працюють з такими людьми, щоб надати їм посильну допомогу, хоча б психологічну.

А тим часом в наших містах діють цілодобові магазини, де можна придбати алкоголь, часто сурогатний чи фальсифікований, реклама закликає пити, палити, займатися розпустою, пиву надали статус мало що не мінеральної водички. Натомість голос тих, хто на прикладі власного життя може розповісти про дно, на яке можна опуститися внаслідок вживання алкоголю чи наркотиків, залишається непочутим, таким собі «гласом вопіющого в пустелі». Запобігти біді інших – одна з причин того, що вже не перший рік у Дрогобичі збираються ті, хто сказав алкоголю та наркотикам рішуче «Ні!».

Звідусіль

-          В неділю, 22 серпня, в с. Бійнич (Гаї-Бійнич) Дрогобицького району біля посвяченого хреста відбувся молебень та вшанування пам’яті генерального секретаря УГВР Ростислава Волошина, який загинув у цьому селі в липні 1944 року.

-          28 серпня в с. Сторона Дрогобицького району відзначать сторіччя храму святителя Миколая. Святу Літургію з цієї нагоди очолить єпископ Матфей (УПЦ КП).

-          В третю неділю вересня вшановують пам’ять загиблих на горі Бренів біля с. Орів, традиційно щороку туди їдуть і трускавчани, адже в братській могилі поховані і вихідці з Трускавця. Цього року третя неділя вересня припадає на 19 число.

Власна інформація

Трускавець матиме свою електропідстанцію

Обладнання для електропідстанції "Трускавець-91" вартістю понад п'ять мільйонів гривень виготовили у Рівному. Концерн "Високовольтний союз" виготовив і завершив відвантаження обладнання для нової електропідстанції "Трускавець-91", яка є власністю ВАТ "Львівобленерго". Після вступу в дію нової підстанції у Трускавці значно покращає якість енергопостачання десяткам санаторіїв і лікувальних закладів. Роботи з будівництва підстанції вже почалися, завершення будівництва й уведення в експлуатацію підстанції "Трускавець-91" заплановані до кінця 2010 року.

Дитсадків у Трускавці майже не бракує

Наше місто - серед перших, де діти забезпечені дошкільними установами. Опікою у Трускавці охоплені майже 80 відсотків дошкільнят. Це набагато краще, аніж в інших містах Львівщини та областей України. Похвалитися трохи кращою ситуацією в області може хіба що Моршин, водночас найменше охоплені турботою діти у Старосамбірському (17 відсотків), у Дрогобицькому (8,6 відсотків), у Турківському (6,7 відсотків) районах.

Обов'язкове охоплення п'ятирічних дітей дошкільним вихованням - нововведення, яке, за проектом, дасть змогу "підготувати дітей до шкільної освіти, краще адаптуватися до умов перебування в колективі і психологічно підготує дітей до майбутнього навчання у школах". Це наближає освіту України до світових стандартів, запевняє міністр освіти Дмитро Табачник, коментуючи необхідність обов'язкового навчання дітей старшого дошкільного віку та прийняті зміни до законодавства про освіту.

Серед учасників Всеукраїнського пленеру - трускавецький митець

21 серпня у ТК "Буковель" відбулася виставка художніх полотен 31-го учасника Всеукраїнського пленеру "Літо. Буковель-2010". Це вже третій цього року Всеукраїнський пленер, який проходить на теренах курорту.

Цього разу краса Горган протягом двох тижнів оживала на полотнах, завдячуючи палітрі та пензлям представників Слобожанщини: К. Волошко, С. Коваленка, В. Ковальова (м. Харків); Закарпаття - А. Павук, Т. Сопільник (м. Ужгород), Ю. Писаря, С. Волошин (м. Рахів); Волині: П. Собка; Київщини - С. Аношкіної, І. Аношкіна, О. Дубровського, Л. Мартинюка, Л. Сенчук, О Коробка; Черкащини - Р. Кравчука, Л. Кравчук, В. Міловіцької, Миколаївщини - М. Болякова. Прикарпаття представляли Т. Салій, Д. Парута, І. Драган, В. Свачій, Г. Зубкович, Т. Саламаха (м. Львів), Т. Пастернак (м. Новий Розділ), В. Мамчур (м. Трускавець), Б. Кузів, В. Повшик, Х. Повшик, Ф.Майко (Івано-Франківськ). Вперше у роботі пленеру взяли участь представники творчих спілок зарубіжжя: російську спілку художників представляла Л. Анісько (м. Ростов-на-Дону).

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

 

Вісті зі Стебника

-          Стебницький громадський рух вітає шановну громаду Стебника з Днем міста і Днем шахтаря. Упродовж тривалого часу ці свята в Стебнику взаємозв’язані. Висловлюємо сподівання, що вже в недалекому майбутньому Стебник стане процвітаючим містом й гідно представлятиме Україну на європейській арені. Щастя вам і здоров’я, дорогі стебничани, сімейного благополуччя і достатку! Лише згуртована громада може добитись успіху і навести лад у Стебнику!

-          День Незалежності запам’ятався стебничанам розгорнутою виставкою робіт гуртківців Будинку художньо-естетичної творчості учнівської молоді. Відбулося святкове віче. Священики Української Греко-Католицької Церкви та Української Автокефальної Православної Церкви Київського Патріархату відслужили молебень. Дітвора порадувала своїми малюнками на асфальті. Завершилося свято танцювально-розважальною програмою “Стебницькі забави”.

-          Стебничанин Петро Старосольський, який ще донедавна очолював відділ земельних ресурсів Дрогобицького району, написав заяву за власним бажанням й був звільнений з цієї посади. Подейкують, що це стало компромісом, аби проти нього не порушили карної справи за земельні махінації. З іншого боку, в Інтернеті розповсюджують чутки, буцімто він не хотів поставити підпису під актом передачі земельної ділянки  одному депутатові обласної ради, коріння якого сягає Стебника. Як би там не було, але тепер перед Петром Старосольським лежить пряма дорога до того, аби поборотися за булаву стебницького міського голови. Схоже, він не збирається скидати свою кандидатуру ні на чию користь.

-          В суботу, 28 серпня, відбудеться дитячий турнір, присвячений Дню міста, - “Спорт проти СНІДу”. На нього запрошені команди футбольного клубу “Львів”, Самбора і Дрогобицького району. Братимуть участь і стебницькі футболісти. Реєстрація команд – о 10.00, початок – в 11.00, відкриття – в 12.00. Запрошуємо стебничан і гостей міста на дитячий турнір з футболу.

-          У неділю, 29 серпня, на міському стадіоні о 13.00 відбудеться футбольний матч між бізнесменами і представниками влади на честь Дня Стебника і Дня шахтаря. Оргкомітет СК “Стебник” запрошує стебничан і  гостей міста подивитися цю гру.

Газета «Воля громади»

Українська дівчина зіграє роль  у італійській кінострічці "Перелітні птахи"

6 вересня у Львові стартує кастинг актриси на роль у італійському повнометражному художньому фільмі "Перелітні птахи". Зйомки цього італійського проекту проходитимуть в місті Солерно (Італія). Відомий режисер Валерій Жєрєгі залучатиме до зйомок фільму акторів із різних країн – Італії, Молдови, Росії, Румунії, України. Із надісланих заявок львівське журі кастингу запросило для участі 50 дівчат.

За словами директора журналу «Антураж» Оксани Родак, головного медіа-партнера заходу, молода команда журналу, які є достатньо хорошими спеціалістами, на сторінках видання покажуть для української публіки яскраву гаму цього кастингу.

10 вересня у м. Трускавець буде оголошено переможця кастингу під час відкриття Алеї кінослави Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів  "Корона Карпат". Також отримають нагороди ще чотири номінантки кастингу.

Довідка: Кастинг триватиме з 6 до 9 вересня в офісі журналу «Антураж» за адресою: Львів, пр. Свободи, 25/1. Графік кастингу: 6 вересня о 14:00 – відкриття першого дня кастингу. Знайомство з учасницями. 7 вересня з 10:00 – другий день кастингу. Знайомство з учасницями. 15:00 – попередній конкурсний відбір.

8 вересня з 10:00 – третій день кастингу. Виконання творчих завдань та профвідбір конкурсанток на заключний етап кастингу.

9  вересня з 10:00 – четвертий день кастингу. Заключний етап кастингу. 15:00 – Визначення п’ятірки претенденток на виконання ролі у повнометражному італійському фільмі «Перелітні птиці».

10 вересня у м. Трускавець – оголошення переможця кастингу та нагородженя у чотирьох номінаціях.

Медіа-центр кінофестивалю, http://koronakarpat.com.ua

Звернення до депутатів Трускавецької міської ради

Шановні депутати Трускавецької міської ради!

Однією з найгостріших проблем, які постали перед Трускавцем, є питання розрахунків за газ, спожитий в опалювальному сезоні 2009 – 2010 та підготовки до опалювального сезону 2010 – 2011 рр. Від травня до серпня кілька разів поспіль це питання обговорювалося на пленарних засіданнях сесії Трускавецької міської ради, проте безрезультатно.

Проблема набула не економічного чи фінансового, а політичного, передвиборчого характеру, вперте небажання  частини депутатів вирішити її вражає своєю безвідповідальністю, а час не стоїть на місці. Ми не бажаємо бути заручниками у політичних іграх ваших партійних лідерів.  Для нас важливо, щоб вчасно розпочався опалювальний сезон, щоб Трускавець був із газом, щоб було тепло у наших помешканнях, в школах, дитячих садочках, лікарнях.

Ми, мешканці міста Трускавець, вимагаємо від вас,  депутатів Трускавецької міської ради відкинути особисті амбіції та проголосувати за те, щоб опалювальний сезон в нашому місті розпочався вчасно, без зривів, щоб місто було з газом. Для цього закликаємо всіх вас, панове депутати, всім депутатським корпусом в повному складі з’явитися на найближче засідання сесії міської ради та виконати нашу волю, волю  громади міста. Ви  повинні бути з народом у тяжкі часи,  а не відстоювати  вузькопартійні чи особисті інтереси. Ми не дозволимо маніпулювати нами та використовувати нас у своїх політичних іграх, адже ми громада, народ, а не іграшка у ваших руках.

Проявіть громадянську позицію, людяність, гуманізм, патріотизм та милосердя, не залишайте місто без газу, не допустіть, щоб в наших оселях було холодно, щоб зруйнувались мережі теплопостачання. Відкиньте політичні ігрища, підійдіть до виконання обов'язків народного обранця розважливо, адже на карту поставлено не лише наш добробут, а і наше життя та здоров’я.

/Підписи збираються/

 

На сесію Трускавецької міської ради

Працівників комунального підприємства «Наше місто»

Звернення

Шановні панове депутати, ми, працівники комунального підприємства «Наше місто» вимушені звернутися до Вас з проханням звернути увагу на важке фінансово-економічне становище нашого підприємства. Ми розуміємо, що держава знаходиться у скрутному фінансовому становищі і становище підприємства прямо залежить від фінансової і політичної стабільності.

Так, на сьогоднішній день, ситуація, яка склалася на підприємстві, носить уже загрозливий характер. Неповне фінансування з бюджету виконаних робіт по благоустрою та санітарній очистці міста, невідповідність розміру мінімальної заробітної плати у затверджених тарифах на теплову енергію і на обслуговування житлового фонду та фактичного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого чинним законодавством України. І всі ці причини вплинули на невиплату заробітної плати на підприємстві.

Ми, працівники підприємства, більшість мешканців м. Трускавця, Ваші виборці, опинилися у безвихідному становищі. Враховуючи, що робітник, якому нараховують заробітну плату 700 – 1000 гривень в місяць, не отримував їх протягом трьох місяців. Найбільш незахищена верства населення не в змозі придбати собі навіть продукти харчування, а у всіх є сім’ї, діти…

Ми сумлінно та з відповідальністю виконуємо свої функціональні обов’язки. Стараємось якісно надавати послуги мешканцям та гостям міста. В сніг чи дощ і у спеку прибираємо місто, виконуємо роботи по благоустрою, підтримуючи чистоту і порядок у нашому курортному місті. Та надія наша гасне щодня. Ми не зможемо безоплатно якісно обслуговувати місто.

З великою надією сподіваємось на Ваше розуміння, співчуття, підтримку, на Вашу допомогу нам і нашим сім’ям, шановні депутати. Просимо Вас, як представників територіальної громади міста Трускавця, все ж таки прийняти рішення і дати дозвіл на отримання кредиту для нашого підприємства. В свою чергу, ми гарантуємо Вам добросовісне виконання обов’язків та належне утримання міста-курорту.

З повагою, за дорученням трудового колективу КП «Наше місто»

Лабойко О., Мінчак Т., Білас Е., Борис В., Білинська Х., Закуленко Л., Котович С., Кацюрин І., Биців В., Фарима І., Рочій М., Барна С., Сов’як Р., Здерок І., Комар І., Ільчук В. та інші  / всього 28 підписів/

 

З приводу пам’ятника Бандері

Голові Містобудівної Ради, головному архітектору м. Трускавця п. Грищенку О. П.

Шановний Олександре Павловичу і поважна Містобудівна Радо м. Трускавця!

Кілька разів до мене, міського голови Трускавця, зверталися представники громадської організації "Рада міста" з проханням посприяти в питанні встановлення в Трускавці пам'ятника Героєві України, Провідникові Організації Українських Націоналістів Степану Бандері. 4 серпня це питання обговорювалося на Містобудівній Раді, по ньому прийнято позитивне рішення. Проте є ряд моментів, які можуть суттєво гальмувати встановлення даного пам'ятника та ряд зауважень, які потрібно врахувати. Саме тому я і звертаюся до Вас цим листом, щоб повідомити про наступне:

- У зв'язку з тим, що земельна ділянка перед кінотеатром "Злата" є предметом судового розгляду, я звернувся з листом до генерального директора ЗАТ "Трускавецькурорт" Віктора Миколайовича Жданова з проханням передати земельну ділянку на розі вулиць Бандери та Шевченка (навпроти приміщення міської ради). У випадку проблем з ділянкою біля "Злати" ініціатори встановлення пам'ятника можуть розраховувати на мою особисту підтримку щодо клопотання перед ЗАТ "Трускавецькурорт" по ділянці на розі вулиць Бандери - Шевченка, в самому серці міста-курорту.

- Питання встановлення пам'ятника славному сину українського народу та відомому політичному діячеві XX століття не повинно вирішуватися поза спиною громади, для цього прошу Вас організувати в якомога швидший час (наскільки це дозволяє чинне законодавство України) громадське обговорення проекту пам'ятника, щоб своє слово сказали мешканці Трускавця, вся трускавецька громада.

- Порадившись із фахівцями, вважаю за необхідне звернути увагу авторів проекту пам'ятника на неприпустимість з метою здешевлення встановлювати пам'ятник борцеві за волю України у вигляді неповної постаті, адже вигляд, коли Бандера немов стоїть на колінах, можна трактувати як насмішку над національною ідеєю, а втілення такої скульптури в життя може принести зовсім зворотній ефект, ніж той, на який очікують організатори. Окрім того, варто, на нашу думку, переглянути форму піраміди, яка, за задумом, символізує червоно-чорний прапор, на більш симетричну конструкцію, знайти більш вдале місце для Герба Української Держави, ніж просто почепити його на маківку верхньої стели в куточку. Гадаю, що громада міста висловить своє бачення стосовно тих змін, які варто буде внести в цей проект, щоб пам'ятник дійсно став об'єктом пошани та поваги до наших героїв, а не насмішки чи неоднозначних трактувань.

Вважаємо, що ідею вищеназваної громадської організації стосовно спорудження пам'ятника Бандері варто підтримати не на словах, а на ділі, тому просимо Вас все вищевикладене в цьому листі взяти до уваги та розпочати дії, які допоможуть громаді Трускавця висловитись із даного приводу, а ГО "Раді міста" реалізувати свій задум.

З повагою, міський голова Трускавця Лев Грицак

Ау, де ти, порядний депутате?!

Немає води – Трускавець втомився, ніби констатує трускавецький фронт змін. Моду на депресивні біл-борди прагнуть відродити місцеві політики, а от розкрити свою роль в тому, що ж є причиною того, що концепція водопостачання не доведена до кінця, не бажають. Конфлікт між владою міста та санстанцією (на рівні міста та області) не вичерпано, ось і недавнє блокування дозволу використовувати воду з питного озера Трускавця через якусь нібито помилку в проекті, показує, що не вирішення проблеми водопостачання комусь у Трускавці дуже вигідно. Легко критикувати того, хто щось робить, бо хто робить, той може допуститися якоїсь помилки. Та значно легше нічого не робити, а вказувати пальцем на чиїсь помилки, шукати винних, бажати кращих доріг наступного року чи вибачатися за те, за що вибачатися не повинен.

Опозиційні політики Трускавця звикли по сто разів озвучувати проблему, пальцем об палець не вдаривши для її вирішення, не поворухнувши ні дупою, ні мізками в голові, щоб зрушити з місця віз, який і досі там. Одні прикриваються, що «ми – опозиція з самого початку, з 2002 чи 2006» інші – «ми зрозуміли, що помилилися, підтримавши тоді Грицака», ще інші – «ми нові і незаплямовані, а отже ні в чому не винні». Проте місто повинно жити своїм життям, найкраща влада та, котру ніхто не помічає, бо вона працює непомітно, в оселях має бути тепло, повинні бути світло, газ, вода холодна та гаряча, всі умови, щоб можна було проживати. Позиція політиків, що про це має подбати хтось, а «я депутат, і мнє всьо пофіґ» не просто незрозуміла, а небезпечна та деструктивна, яка може призвести до непередбачуваних наслідків.

Зазвичай на подібні звинувачення ніхто з опозиції відповідати не бажає, адже просто нема в них переконливих аргументів, щоб пояснити громаді, виборцям свою бездіяльність. Чотири з половиною роки хто продавав землю? Один Грицак чи всі депутати? Чотири з половиною роки як використовувалися виручені кошти? Хто не дозволяв контролювати використання грошей? Грицак? Та ні, депутати мали право це робити, вони ж і затверджували програми соціально-економічного розвитку міста щороку, вони мали доступ до всієї необхідної документації, врешті-решт вони завжди мають право голосу, якого позбавляють нас, «отих рабів німих», як писав Тарас Шевченко. Хто тепер може рвати на собі сорочку і кричати про патріотизм чи націоналізм, може лобісти? Може ті, хто купувався, а тепер кричать, що якийсь журналіст «продається»? Може знову «стариє пєсні о ґлавном», старі обличчя під новими брендами чи прапорами?

Переважно в кожній партії є порядні люди. В «Фронті змін», для прикладу, це Валентина Бодак, лідер цієї політичної сили в Трускавці, Ігор Зубрицький, один із засновників партії в місті. Але подивіться, хто прийшов, подивіться за їхні спини і ви побачите там таких «фронтовиків», що пройшли і Крим, і Рим, і мідні труби. Подивіться на інші політичні сили. Ніхто не заперечить, що навіть в «Батьківщині» та «Нашій Україні» ще є ті, хто не втратив порядності. Але чи всі там такі? В цих та інших політичних силах обмаль людей, які готові наполегливо, день за днем, година за годиною, у співпраці з владою, а не в протистоянні з нею через особисті амбіції, працювати, думати, шукати шляхи виходу з непростих ситуацій, дбати про добробут громади. Винятком, можливо, є «Відродження». На жаль, таких людей обмаль всюди і це проблема не лише Трускавця.

Легше зробити біл-борд, випустити листівку чи газету-бюлетень, легше виступити на зборах чи мітингу, ніж звернутися до керівника санстанції, начальника міліції, прокурора, директора якоїсь фірми. Легше озвучити проблему, ніж спробувати вирішити її. Хоча такий політик як Юрій Яворський є опонентом чинної влади, але його діяльність у властивому руслі, без зайвої балаканини, свідчить, що можна не просто критикувати, а і щось робити. Приклад – його реальна допомога мешканцям гуртожитку на Сагайдачного, 3, його допомога інвалідам чи організація клубу дозвілля в час, коли до виборів було ще ой як далеко, його неодноразові звернення в правоохоронні органи для захисту прав як цілих будинків чи ОСББ, так і конкретних людей. Тому в нього і популярність не штучно надута зарубіжними політтехнологами, а народна, справжня.

За кожною партією ховаються реальні люди. Якщо лідер однієї з них цинічно та нахабно дозволяє собі образити привселюдно громадянина міста, безпідставно назвавши його «паскудою та провокатором», то страждає імідж всієї політичної сили. Якщо слова іншого діаметрально розходяться з його ділами, то як можна йому вірити? Україна сльозам не вірить, а особливо крокодилячим, а таких «крокодилів» розвелося в Трускавці може більше, як в дельті Нілу. Замість вдарити себе в груди, покаятися, визнати свою вину чи співвідповідальність, розповісти про досягнення реальні, а не надумані, вони пускають порох в очі, улесливо обманюють, роблять винними в існуючих проблемах всіх, крім себе, а чого лише не обіцяють… Золоті гори, печені перепелиці, манна небесна а ще й зелені луки (доларів), на яких «пастиметься» громада. Вони ж то вже попаслися, може досить їм? Може дорогу молодим, тим, хто не знає, чим пахне зрада та підлість, хто не продав свою честь за місце в списку? Хоча слово «молодий» в цьому контексті означає не так вік, як простоту, відсутність в характері таких рис як інтриганство, популізм, демагогія, відсутність схильності до корупції та хабарництва, відсутність зверхності над тими, хто може дійсно слабший від тебе, менш розумний чи менше багатий.

Час старих партій минає, але нові нічим не кращі. Що ж робити в такому випадку людині, за кого голосувати? За особистість незалежно від її партійної приналежності. Назву кілька імен, які не осоромили себе, які оправдали довіру виборців. Що цікаво, вони в складі теперішньої ради належать до різних політичних сил. І інколи вони йшли всупереч позиції партійних босів-лідерів, бо не хотіли дружити з неправдою, а завжди стояли на боці справедливості. Серед цих людей – Володимир Маринкевич, Наталія Пономаренко, Юрій Яворський, Йосип Свіжинський, Теодозій Сидір, Ігор Ластовецький. Богудар Михальцевич, Степан Яцик, деякі інші депутати, таким був і покійний Михайло Вронський, депутат від «Відродження»… Є порядні люди і в середовищі тих, хто не зазнав «гіркої долі депутата», причому часто це люди полярних політичних поглядів, як Святослав Павлечко з Партії регіонів чи пп. Гарасим’як, Пристай, Герльовський з БЮТ, Ірина Циган з УНП чи Олег Багрій з КУН, Валентина Бодак з «Фронту змін» чи Олексій Балицький зі «Свободи» і таких немало. Саме на особу варто дивитися, до неї треба придивлятися під час виборів депутата-мажоритарника, а не на партійний бренд, під яким можуть пролізти нечисті совістю та душею.

Стосовно ж партійних списків, то їх ще не опубліковано, але вже можна сказати, що варто швидше голосувати за «Вперед, Україно!», ніж за НРУ, за «Відродження», ніж за «Нашу Україну», за ХДС чи «Свободу», ніж за СПУ чи КПУ. Втім, може виявитися, що ми жорстоко помиляємося, все залежатиме від того, які люди займуть прохідну частину списків. Люди мають право знати не лише підфарбовану правду, а правду такою, яка вона є насправді, без прикрас та солодких додаточків. І хоча в Трускавці аж кишить від різних ЗМІ, не так багато з них є незалежними. На щастя, є «Трускавецький вісник», на якому немає політичної цензури. І хоча це дуже не подобається нашій трускавецькій опозиції, яка лає всіх як попало і куди попало, але наше кредо – робота для людей з метою донесення правдивої інформації і воно для нас є значно важливіше, ніж тимчасова політична заангажованість в парі із сумнівними  проектами, які розтануть, як дим від вогню.

А до окремих депутатів хотілося би звернутися словами з біл-борду «Щасливої дороги! Наступного року депутатський корпус буде кращий…»

Андріан Марічик

Благодійність як спосіб життя

Благодійність (від «благо діяти») – одна з чеснот, які заохочуються Святою Церквою. Спосіб життя (латинською «modus vivendi») – стиль, в якому людина почуває себе комфортно, без маски, а простіше – життя, яким живеш без умовностей і яке тобі подобаєшся. Ці два визначення не претендують на абсолютну точність, вони не взяті з Вікіпедії чи якоїсь енциклопедії, та все ж є, думаємо, зрозумілими. Настільки зрозумілими, що запитання в читача може викликати не суть цих термінів, а інсинуації навколо них.

«Давайте – і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам» (Лк, 6:38).

«Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А як ти чиниш милостиню – хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (МТ, 6:1-4).

Ці два коротенькі уривки зі Святого Письма немов показують нам, що ж таке благодійність насправді. Не роздача подарунків під звуки фанфар, не кидання об’їдків зі свого столу, а вміння поділитися з іншим, з тим, хто потребує допомоги насправді, а не «по документах».

В Україні побутує думка, що благодійниками можуть бути виключно багаті люди. За приклад приводяться різні фонди, створені відомими політиками, «меценатами», часто це фонди чийогось імені. Важко заперечити таку благодійність, коли бачиш по телевізору, що десь в інтернаті закупили для дітей-сиріт чи інвалідів ковдри та покривала, в іншому випадку подарували у сільську школу комп’ютерний клас, допомогли коштами на операцію, збудували церкву чи спорудили пам’ятник. Деякі з існуючих загальноукраїнських фондів протягом року роблять благодійності на кілька мільйонів гривень, або й доларів, завжди дають звіти, скільки і на що витрачено коштів. Але легко давати 10 мільйонів тому, хто вкрав 10 мільярдів, легко жертвувати тоді, коли ти не відриваєш від свого столу, від свого серця, а даєш те, що тобі по праву не належить. Можна роздавати хворим валідол та валер’янку зовсім безкоштовно, але чи це благодійність, коли серце в людей болить власне через тебе, через те, що ти платиш їм півставки замість цілої, коли ти їх використовуєш як дешеву робочу силу, як раба, як бидло, яке, на твою думку, немає душі і не повинно мати жодних прав.

Коли ми даємо щось нашому ближньому і не розраховуємо на віддачу, то ми позичаємо Богові. Якщо ж розраховуємо на вдячність чи голоси тих, кому ми допомогли, то хіба не чинимо ми як язичники? Про це говорили ще Святі Отці Церкви в перших віках християнства – говорили, опираючись на слова Святого Письма. Невже можна говорити про совість тоді, коли хтось зробив добро на сто гривень, а розрекламував це на біл-борді за тисячу? Чи не краще такому благодійнику взяти камінь жерновий на шию та стрибнути в море (може надто жорстко сказано, але це теж з Біблії)? Ніхто ж нікого не заставляє давати милостиню саме стільки чи скільки, ніхто не зобов’язує жертвувати на церкву крупні суми. Розумна людина, вірний християнин сам знає, що десятину належить віддати Богові, а нерозумному хоч і кіл на голові теши – до такого не доходить.

Ще один приклад, як слід давати милостиню (в сучасному розумінні – чинити добро ближнім) без надії на віддяку – вдовиця Рут з однойменної книги Старого Завіту. Через добрих людей вона вижила в складні часи і те, що їй, простій вдовиці, присвячено цілу книгу Святого Письма (а вдови в Ізраїлі були найменш захищеною категорією поряд із сиротами), показує, що сам Господь стане в обороні тих, кого багатій хоче використати для показу власної «доброти», показних «милосердя» та «чуйності». Приклад Ананії та Сапфіри з Нового Завіту (Дії, 5:1-11), ворожбита Симона (Дії, 8:9-25) та інших людей, які гроші ставили понад усе і думали обманути чи підкупити Того, Хто є Паном Життя та Смерті, показує, що з такими речами жартувати не варто. Або ти робиш добро (благо) і не рекламуєш це, або Ти служиш Богові і Йому одному (бо двом панам служити не можна), або ж Ти обираєш інший шлях, який веде не до спасіння, а в протилежну сторону.

Якщо Василь заробляє 700 гривень і з того віддає на потреби Церкви 70, а крім того, знаходить ще можливість (з десяток – два гривень)  для допомоги іншим, то цей Василь в очах Господа хіба не краще виглядатиме, ніж Петро, який має завод, фабрику і прибуток в кільканадцять чи кількадесят тисяч доларів на місяць, а в той же час дає 200 гривень на Церкву і стільки ж для бідних? Хіба цей Василь, що його допомогу бідним бачать тільки вони та один Господь, не вартий кращого, ніж Петро, чиї «добрі діла» бачить все місто на біл-бордах та вся область чи і вся держава по телебаченні? Чи є між ними різниця? Є, однозначно. Василь збирає собі скарби на небі, де їх ні злодій не вкраде, ні міль не поточить, а от Петро має намір стати депутатом, або і головою міста.

Поміряно, зважено, пораховано і визнано легким, тобто таким, що нічого не важить в очах Всевишнього. Такий напис на стіні, який обурив і водночас злякав старозавітного правителя, міг би появитися на стінах і наших домівок. І ми б не затерли його ні «сьнєжкою», ні емальною фарбою, не заклеїли б гіпсокартоном, не замурували б плиткою, бо неможливо сховатися від всевидющого ока. Коли один батько повів сина красти, він наказав йому дивитися у всі сторони, щоб ніхто не побачив, а син йому цілком слушно зауважив, вказуючи вверх: «Тату, але ж Той, Хто на небесах, все одно побачить, що ти чиниш зло». Часто людина поводить себе так, як той недалекоглядний правитель чи нерозумний батько, який думає тільки про думку людей, але забуває про те, що найголовнішим є те, що про тебе подумає Бог, як Він тебе оцінить, а вага Його є найсправедливіша у світі. І тим більше в такому питанні як благодійність, не варто спекулювати, не варто самому себе возносити, адже з більшої висоти важче падати. В Євангелії словами притчі нас повчають, що краще зайняти менш престижне місце і бути господарем удостоєним кращого, ніж потім бути осоромленим і пересідати з кращого на гірше. А народна мудрість вчить, що «Хто високо літає, той низько падає» і «Не хвали себе сам, нехай Тебе люди похвалять».

З чистим серцем, чистими помислами, з душею, наповненою благодаттю, в молитві та Святому Дусі – саме такий спосіб життя варто проводити. І в такому стані давати милостиню, чинити добро, не озираючись, чи хтось бачить, чи не бачить, чи похвалить, чи осудить. Якщо потреба робити добро, допомагати ближньому, є, то вона є завжди, а не виключно під вибори, під Новий Рік, під Різдво чи під День Незалежності. Скільки померло таких благодійників, чиїх імен ми ніколи і не чули. Але для них головне, що їхні імена записані в Книзі Живих, Книзі Життя. А скільки прізвищ ми бачимо, чуємо, скільки нам стараються нав’язати думку «кращий благодійник», «доброчинець року», «меценат № 1», мало що не приятель Бога – і це тільки тому, що відстебнув касу служителю… Але є підозра, що такі почують радше не «ввійдіть у радість Пана», а «відійдіть, не знаю Я вас…».

Діяти благо, творити добро – це не просто утримуватися від зла чи байдуже спостерігати за тим, що ж відбувається навколо, а вносити свій вклад у перемогу Світла над Темрявою. І навіть ледве зводячи кінці з кінцями, харчуючись раз на день черствим запліснявілим хлібом, можна бути більшим благодійником від Пінчука чи Білла Ґейтса – даруючи людям свою посмішку, добру пораду, ділячись Благою Звісткою, допомагаючи перейти дорогу сліпому чи оплатити проїзд в маршрутці пенсіонеру, якого шофер-хамло виганяє за гривню або дві на холодний дощ. Носити Добро в своєму серці, а не лише на грубому золотому ланцюжку, вміти пробачити кривднику або й віддати йому сорочку, коли той знімає плащ – це істинна благодійність. І нічого, що на думку світу, вона межує з божевіллям. Перших християн теж вважали такими, але ті, що так думали, потонули в мороці історії та забуття, а християнство живе і процвітає.

Як хочете, щоб поступали з вами, так з іншими чиніть… Якою мірою міряєте – такою і вам відміряють… Не будьте, як лицеміри… Робіть добро і воздасться вам. Воздасться…

Володимир Ключак

Молитва за Україну

24 серпня, на День Незалежності України, в церквах було набагато менше людей, ніж зазвичай у релігійні свята чи просто в неділю.

День Незалежності України ще не став релігією нашого життя. У своїх молитвах ми просимо Бога здоров’я й благополуччя собі й своїм рідним. Молитва за Україну - бодай раз на рік - ще не стала для нас не те що обов’язковим ритуалом, а насамперед потребою душі. Звичайно, це не обов’язково робити в церкві й тільки на День Незалежності. Головне, щоб у душі була ця потреба, а її нема. Звідти оте сакраментальне Кравчукове: “Маємо те, що маємо!”.

Україна потребує нашої підтримки, нашої молитви. Незалежність дана нам з неба як випробування нашої міцності, нашої стійкості, нашої моралі. Ми перестали цінувати Незалежність саме з великої літери, бо увірували, буцімто вона назавжди. Але це не даність, не остаточний результат, а насамперед процес, чорнова робота кожного з нас. Ми маємо українського в Україні настільки, наскільки прикладаємо до цього зусиль. І не треба потім звинувачувати неукраїнців і антиукраїнців у тому, що вони в нашій Україні (не в ющенківському бренді, який офіційно приватизував його синок) поводять себе як господарі, а нас мають за бидло. Якщо ти щодня не відчуваєш себе українцем, а плазуєш перед сильними світу цього, то й не заслуговуєш на місце під сонцем.

Ізраїльський народ, блукаючи пустелею сорок років, отримав від Бога ласку святкувати Пасху. Пасха - це вихід (буквальний переклад цього слова), перехід з гріховного до якісно нового життя.

Українці теж блукають своєю пустелею, але роблять це навпомацки, без ясного сонця над головою. А, головне, не бачать виходу з тієї ситуації, що склалась.

І все ж наша Пасха, наше справжнє свято Незалежності ще попереду. Воно наступить не просто тоді, коли ми усвідомимо себе єдиною нацією і в єдиному пориві промовимо Молитву за Україну. Це треба вистраждати своєю повсякденною працею, щоденною непоказною молитвою у власній душі.

На жаль, ми цього не усвідомлюємо, а тому приречені на трагічні випробування. Іншого шляху для навернення нас на путь істинний у Бога просто немає.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Маєш у скриньці листа – чекай виборів

У сьогоднішній час індивідуальні поштові скриньки зазвичай висять у під'їздах порожніми - світ користується Інтернетом - швидко й зручно. То ж, коли у скриньці з'являється якась кореспонденція, окрім квитанцій про оплату за комунальні послуги, - чекай якоїсь події або несподіванки.

Нещодавно трускавчан "просвітили" своїми самвидавами-листівками декілька місцевих депутатів, котрі однобоко виклали свою думку з приводу ситуації з міською господаркою, газом, теплом тощо. Іншу думку, уже під своїм кутом зору виклали якісь таємничі "трускавчани", звинувативши уже самих депутатів у нехтуванні проблемами міста й роблячи їм закиди в усіх бідах. Поява таких міні-"ЗМІ" у скриньках трускавчан свідчить про одне: наближаються вибори, і позаяк автори "послань" не годні викласти якихось аргументів з приводу тієї чи іншої наведеної проблеми, подають їх найпростіше - запитаннями: "чому так?" і "чому не так?"

Кореспондента газети "Франкова криниця Підгір'я" зацікавили два із декількох пунктів цих передвиборчих писульок, за роз'ясненнями щодо них автор цих рядків звернувся до самого об'єкта "обстрілу" - влади, її представника, начальника управління житлово-комунального господарства і будівництва Василя Стечкевича.

- Отже, пане Василю, цитую те, що мене цікавить: "Хто відповість за те, що щойно відремонтована котельня, на яку було витрачено 3,5 мільйона гривень, знову потребує ремонту?"

- Скажу вам таке: котельня відремонтована не щойно, як вказують у своїх "посланнях" їх автори, вона працює впродовж трьох років і вже настав час, так би мовити, її підлагодити. Йдеться про невеликий поточний ремонт, а не про затратну реконструкцію, як це хочуть висвітлити у своїх "писаннях", я так розумію, опозиціонери до влади. Потреба у ньому виникла внаслідок жорстких режимів роботи водонагрівачів, зараз йде напрацювання каскадного їх включення. Крім того, варто сказати, що якість теплопостачання залежать не лише від роботи котельні, але й від стану теплотраси, а вона за часом своєї експлуатації також потребує реконструкції. Насамперед, це магістраль на вулиці Бориславській...

- Ще одне запитання, що мене зацікавило у "посланні", скажемо так, кандидатів на участь у виборах. Вони запитують: "Чому міський голова не виконав рішення міської ради і не здійснив реформування міського господарства?"

- Якого реформування хочуть автори запитання, я не можу знати, але у рамках обговорюваних реформ зараз багато що робиться, багато уже зроблено. Комплексне реформування, це реформування усіх підрозділів міського господарства з тим, щоб мешканцям Трускавця створити належні умови для їх побуту, розрахунків за надані послуги. Найперший шлях до здійснення реформ міського господарства - створення товариств багатоповерхових будинків. Їх створення не може бути справою одного дня чи навіть найближчого часу. На сьогоднішній час таких об'єднань у Трускавці є понад п'ятнадцять, мешканці до такого підходу ставляться цілком нормально. Однак не всі трускавчани є в цьому однодумцями, не усі будинки за параметрами матимуть від цього відразу вигоду. Для прикладу, будинок за адресою: вулиця Стуса, 1. На сьогоднішній час мешканці цього будинку не схильні переходити від звичної для них форми обслуговування - "жеківської". Словом, реформування міського господарства не можна здійснити розпорядженням міського голови, це комплекс робіт та заходів, у яких залучені не лише комунальники, але й самі мешканці Трускавця.

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Офіційно

НАДАННЯ ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ В УМОВАХ ПІДВИЩЕННЯ ЦІН І ТАРИФІВ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ

 Національна комісія з регулювання електроенергетики вирішила впорядкувати тарифи на газ, щоб поступово наблизити їх до реальних витрат, шляхом підвищення роздрібних цін на природний газ для населення з 1 серпня 2010 року в середньому на 50 відсотків.

Соціальний захист малозабезпечених родин у разі підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги забезпечується шляхом надання  таким родинам державної соціальної допомоги у вигляді житлових субсидій.

Право на призначення субсидії мають сім’ї, у яких розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання з урахуванням пільг перевищує обсяг визначеного Кабінетом Міністрів України обов’язкового відсотка платежу. З 1 серпня 2010 року планується пониження відсотка платежу:

- з 15 на 10 відсотків середньомісячного сукупного доходу - для сімей, які складаються тільки з непрацездатних громадян;

- з 20 на 15 відсотків - для сімей, до складу яких входять працездатні особи.

При призначенні житлової субсидії враховуються майновий стан громадян. Субсидія призначається власнику житлового приміщення, який має бути зареєстрований в цьому приміщенні.

Для призначення житлової субсидії громадянам необхідно звернутись до відділу прийому громадян управління праці та соціального захисту населення за адресою: м. Стебник, вул. Грушевського, 2, кабінети N5,6, особисто заповнити анкету та декларацію про доходи і майновий стан осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні. Хто не має змоги звернутись особисто до відділу прийому громадян, може отримати консультацію чи записатись на попередній прийом за телефоном 44-10-09.

Поряд з тим повідомляємо, що субсидія не призначається, коли:

- серед зареєстрованих на житловій площі є працездатні особи, які не працюють, не вчаться, не перебувають на обліку в службі зайнятості як такі, що шукають роботу;

- у володінні зареєстрованих на житловій площі або членів їх сімей є додаткове житлове приміщення та більше ніж одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

- житлове приміщення (будинок) здано за договором у найм або в оренду;

- житлове приміщення (будинок) придбане не більше року тому.

Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради,

газета «Воля громади»

Стебничани програли підбужанам

22 серпня, в неділю, відбувся п’ятнадцятий тур чемпіонату Дрогобиччини з футболу у вищій лізі.

Наша команда поїхала на виїзну гру до свого основного суперника – ФК “Підбуж”. Це єдині команди, які не мають програшів і йдуть нога в ногу по турнірній таблиці. До цього матчу наша команда випереджувала підбужан на два очки. Якщо виграють господарі, вони стають лідерами турнірної таблиці. Якщо виграє Стебник, він збільшує відрив і робить ще один крок до чемпіонства в цьому сезоні. Якщо нічия – залишається все на своїх місцях. Останні два варіанти були для нас найбільш сприятливими.

Наші футболісти підійшли до цієї гри дуже серйозно. Ми прекрасно розуміли, що команда на одному диханні не може пройти весь сезон. Але ми сподівалися, що не відбудеться збоїв у грі з підбужанами.

На мою думку, наша команда після місячної перерви ще не може увійти в ритм, який був упродовж першого кола, коли колектив був на ходу, показував добротний футбол, зрілу видовищну гру. Команда привчила і своїх уболівальників до перемог як вдома, так і на виїзді. Але чемпіонат – це довга дистанція, і сили треба рівномірно розподілити на весь сезон. І уболівальники повинні підтримувати свою команду – не тільки тоді, коли вона перемагає, і її ладні носити на руках. Але їхня підтримка в сто разів більше потрібна тоді, коли команда програє. Адже команда та її вболівальники – це єдиний організм, який повинен доповнювати один одного. Треба підтримувати тоді, коли команда спіткнулась, програла, а тим більше – дуже принциповому суперникові. В такі моменти команда обов’язково повинна відчути любов і підтримку своїх відданих уболівальників, хоча й почути справедливу і важку критику. Тоді це зближує уболівальників і футбольну команду, зобов’язує обидві сторони толерантно ставитись один до одного. Ми повинні навчитись розуміти, що футбол, взагалі спорт – це не тільки перемоги, але й програші, з яких треба робити правильні висновки, щоб надалі їх не повторювати. Це буде професійний підхід кожного до виконання своїх обов’язків. Команда повинна якісно грати на футбольному полі, вболівальники завжди активно її підтримувати в будь-яких ситуаціях. Це буде чесно, це буде справедливо, тільки тоді успіх прийде до нас.

По самій грі скажу, що юнаки наші – молодці. Програючи, вони зрівняли гру і заслужено здобули нічию.

Основні склади почали гру напружено. Відчувалась у командах відповідальність за результат. У нашій команді майже нічого не виходило. І не треба в цьому звинувачувати окремих гравців чи тренера. Буває так, що команда має велике бажання перемогти, а гра не йде, не клеїться. З цього треба робити правильні висновки, і, не забуваючи про цю гру, про цей результат, готуватись до наступних зустрічей.

Наша команда в упертій боротьбі програла 1:3. Коли ми зрівняли рахунок, то одразу отримали одинадцятиметровий удар в свої ворота. Господарі забили другий м’яч. У нашої команди було дуже велике бажання відігратись, але, як у таких випадках буває, не використавши реального шансу забити, ми прогавили контратаку і пропустили третій м’яч. У нашій команді після красивої атаки м’яч забив Котик Олег.

Подальші ігри покажуть, чи це був спад в команді чи випадковість.

У неділю, 29 серпня, на День міста, ми приймаємо ФК “Рихтичі”. Ця команда входить до трійки лідерів чемпіонату. Запрошуємо всіх уболівальників прийти і підтримати нашу команду. Ваша підтримка дуже потрібна нашим футболістам. Початок гри юнаків о 15.00, дорослих -16.00.

На закінчення хочу привітати всіх, хто любить спорт, хто займається ним, а також мешканців Стебника з Днем міста і Днем шахтаря. Всім – добра і злагоди, щастя, здоров’я, віри в майбутнє, віри в себе, віри в те, що і на нашій вулиці колись буде свято. Тільки цього треба дуже хотіти.

Йосип Бандура, голова ГО “Спортивний клуб “Стебник”,

газета «Воля громади»

Оголошення

Організатори конкурсу краси «Красуня Прикарпаття» запрошують молодих, енергійних, талановитих та красивих дівчат прийняти участь в кастингу.

Якщо вам від 15 до 26 років, ви маєте шанс прийняти участь, отримати хороші подарунки та перемогти у конкурсі.

Заявки приймаються з 7 серпня 2010 року.

Контактні телефони: (244) 3-19-89; 067 98 50 802, 093 74 62 722.

 

Біблії та книги відомих християнських авторів поштою! Більш ніж 100 видів Біблій різних форматів та видавництв. Широкий асортимент християнської літератури. Замовлення та детальна інформація за тел. 096 95 51 394, 063 23 61 018, мейл tsehmeister@rambler.ru

 



Обновлен 09 июл 2012. Создан 11 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником