Трускавецький вісник № 87 (210) від 9 жовтня 2010 р.

 

Трускавецький вісник № 87 (210) від 9 жовтня 2010 р.

09.10.2010



 

У номері: новини, Про Форум, Статті про Лева Грицака та Володимир Маринкевича.

Новини Трускавця та регіону

Кандидати заметушилися

За три тижні – вибори, тому кожен з кандидатів на пост міського голови Трускавця хоче піддобритися до людей. Один організовує нашвидкуруч встановлення пам’ятника, щодо якого в громади є безліч застережень, інший кличе на презентацію себе, любимого, гостей аж із Києва, третій напинає палатки та розпинається проти чинної влади. Тільки Лев Грицак робить те, що і повинен робити – дбає про людей, про Трускавець, про громаду.

Овочеві базари

Від суботи, 9 жовтня, в Трускавці проходить виїзна торгівля сільськогосподарською продукцією за цінами виробника. Проводиться вона згідно розпорядження міського голови. В розпорядженні визначені місця, де торгуватимуть селяни з Дрогобицького, Стрийського, Самбірського та інших районів, переважно це в спальних районах міста – на Вишеньці, біля «Рукавички» на Довженка – Мазепи, по Бориславській та на Данилишиних.

Власна інформація

Ветерани кажуть: спасибі!

Літні люди, які прийшли на запрошення міського голови Лева Грицака у санаторій "Карпати" відзначити свій "похилий" день, були дуже задоволені.

- Відверто сказати, я не очікувала, що у розкішному залі санаторію "Карпати", де харчуються відпочивальники, нам влаштують таке свято. Страви були смачні і концерт гарний. Спасибі міському голові Левові Грицаку, генеральному директору "Карпати" Володимиру Маринкевичу та усім працівникам їдальні за чудовий, теплий прийом,- таке враження винесла пенсіонерка пані Галина Довбня.

Сердечно дякують організаторам свята - міському голові, керівництву "Карпат" працівникам соціальних служб Юстині Когут, Олені Пилат, працівникам їдальні та концертній групі сім'я Бондарюків - Світлана та Олександр і їх 90-річна мама, ветеран війни, інвалід першої групи - Валентина Бурдіна.

Вони вважають, що таких свят, на яких керівництво міста пошановує старших людей, не було до Грицака, і не буде після нього. За мера Лева Грицака це стало доброю традицією, за що йому і всім причетним до цього свята велике спасибі.

- Ми вдячні за турботу, яку проявляє до нас міська влада, - говорить пані Світлана, - Ми висловлюємо свою довіру Леву Грицаку і просимо всіх людей доброї волі проголосувати за нього на виборах 31 жовтня. А також просимо віддати свої голоси за Юстину Когут, Олену Пилат, Володимира Маринкевича. Це люди, які гідні представляти наші інтереси у міській раді.

Відновлено могилу

Скромна символічна могила Січових Стрільців, що знаходиться біля церкви св. Миколая, на тлі пам'ятної дзвіниці губила себе як важлива пам'ятка часів визвольних змагань кінця двадцятих років минулого століття.

На це звернув увагу міський голова Лев Грицак і запропонував іі відновити. Проект реконструкції могили розробив Володимир Кушнір. За цю роботу взявся санаторій "Карпати". Виготовлення хреста зі суцільного каменю було замовлено на Тернопільщині у Теребовлі. Усі відновлювальні роботи на могилі,за розпорядженням генерального директора санаторію Володимира Маринкевача, виконала ремонтна бригада на чолі з інженером-будівельником із "Карпат" Зіновієм Хом'яком під керівництвом пана Кушніра. Могилу буде освячено на свято Покрови 14 жовтня.

Обережно: Стебник або найгірша дорога у Трускавці була б найкращою у Стебнику

Не лякайтеся. Не дивуйтеся! Такого, скажемо, крикливого, попереджувального, як це зараз модно говорити, біг-борду чи по - старому просто рекламного щита, поки що, ніде не встановлено.

Стебник, слава Богу, ще не валиться. Але попри то могли б таку вивіску встановити, і то треба було зробити давно. І знаєте де? На в'їзді у Стебник, з боку Трускавця. Прямо посеред дороги, що веде до цього славного, а тепер озлиднілого, занедбаного шахтарського містечка.

Газета "Голос громади", що виходить у Стебнику, пише, що такі біг-борди, тільки з чаруючою посмішкою поки що діючого мера пана Романа Калапача, були встановлені у декількох місцях, і на Трускавецькій вулиці теж. Правда, ця газета весь час пише, що це біг -"морди". Напевно, автор щось таки собі має на гадці, коли так пише у декількох номерах. Далі газета інформує, що ці біг - "морди" із зображенням мера хтось знищив. А шкода. Треба було на цьому ж полотні та великими буквами написати "Обережно - Стебник!"

Спитаєте - чому? На це питання дасть вам відповідь, шановні трускавчани, кожен мешканець Стебника, кожен водій, який їздить цією, з дозволу сказати дорогою, яку нормальній людині годі собі уявити. Та стебничанам не треба віртуальних картин. Вони, цю жахливу дорогу, добре відчувають на своїх ребрах кожного дня. Починаючи зі "скренту" у Стебнику і до кінця міста, ця частина дороги у страшних ямах та вибоїнах. Треба бути дуже терпеливим і дуже байдужим, щоби витримувати таке знущання над людьми, над автомобілями. Але стебничани - народ терпеливий, не те що трускавчани. Вони мовчать, час від часу чіхають набиті в маршрутках гулі та синці, і далі мовчать.

У той же час, як пише та газета, виготовлення і встановлення такого мерського біг-борда коштує понад 11 тисяч гривень. Напевне, за такі гроші не одну яму можна було б засипати на дорогах у Стебнику. А вони всі без винятку геть зруйновані.

Ми не зачіпали б, напевне, цю тему, як би не красномовний біг-борд на майдані Чорновола у Трускавці. На величезному щиті там здоровими буквами пише - "Погані дороги. Трускавчани втомилися " і зображена невеличка ямка. Автор, а вірніше замовник такого "дива" - Фронт змін.

Шановні трускавчани, не вірте їм, бо вони не знають, що таке погані дороги. Примусьте цих "фронтозмінівців" хоча б годину поїздити дорогою на Стебник. Тоді б вони не тої заспівали. Та краще за ті гроші, що витратили на цю афішу, засипали б пару ям на дорозі у Стебник. Бо найгірша вулиця у Трускавці була б найкращою для міста гірників.

Андрій Говіщак, «Франкова криниця Підгір’я»

З Х Міжнародного економічного форуму

Реалізація євроінтеграційних заходів на регіональному рівні

7 жовтня у Трускавці відкрився Х Міжнародний економічний форум «Транскордонне співробітництво. Погляд у майбутнє». З відкриттям форуму учасників привітав віце-прем’єр-міністр України Віктор Тихонов.

Чиновник зазначив, що транскордонне співробітництво для України – це процес наближення життя населення до середньоєвропейського, розв’язання спільних проблем із сусідами, реалізація євроінтеграційних заходів на регіональному рівні.

Тихонов заявив, що уряд напрацював концепцію державної програми розвитку транскордонного співробітництва України на 2012-2015 роки. Віктор Тихонов наголосив, що транскордонна співпраця є одним із ефективних механізмів зближення із Євросоюзом, а євроінтеграція залишається ключовим пріоритетом у зовнішній політиці України та орієнтиром у проведенні внутрішніх реформ ініційованих Президентом України Віктором Януковичем.

"Угода про асоціацію з ЄС, впровадження зони вільної торгівлі та безвізовий режим – це завдання над яким працює український уряд", – заявив Віктор Тихонов.

За його словами, вирішення цих завдань буде визначати європейське обличчя України.

Тихонов закликав суб’єктів транскордонного співробітництва та представників місцевого самоврядування активно брати участь у програмах транскордонного співробітництва, таких як програма співпраці "Польща – Білорусь – Україна", "Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія", "Україна – Румунія – Молдова – басейн Чорного моря".

Нагадаємо, Міжнародний економічний форум, що традиційно проходить на Львівщині, став дискусійною платформою для лідерів східноєвропейських держав і обговорення політиками, економістами, фінансистами, інвесторами і бізнесменами ключових питань для майбутнього України і Східної Європи. В рамках Форуму презентуються важливі для України і регіонів інвестиційні проекти та інноваційні технології.

Форум у Трускавці обійшовся Львівщині в 1 млн. грн.

Цього року на організацію Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці Львівська область виділила з бюджету 1 млн. грн. Про це повідомив під час брифінгу в межах Х Міжнародного економічного форуму голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник.

Окрім цього, Мирослав Сеник запевнив, що щороку Форум стає все більш представницький, на ньому піднімаються все більш фахові питання.

Водночас голова Львівської ОДА Василь Горбаль заявив, що Львів та Львівська область приречені бути лідерами з залучення інвестицій. Він зазначив, що Форум має стати поштовхом для розвитку області.

"Ми маємо цей потенціал. Настав час цей потенціал використати", – сказав Василь Горбаль.

На ремонт доріг Львівщини цьогоріч освоюють 2 млрд. грн.

Голова Міністерства регіонального розвитку та будівництва Володимир Яцуба зазначає, що цього року на ремонт доріг Львівщини освоюють 2 млрд. грн. і обіцяє, що наступного року ця сума буде більшою. Про це він заявив 7 жовтня під час брифінгу в межах Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці.

За словами В.Яцуби, під час одного з попередніх візитів на Львівщину це задекларував віце-прем’єр Борис Колесников. "Тоді навіть я не вірив, що Україна знайде такі кошти", - сказав Володимир Яцуба.

Він наголосив, що з програми доступності житла було знято частину коштів. "З Львівської області при всій складності формування бюджету не зняли ні копійки", - сказав В.Яцуба.

Також, відповідаючи на запитання про ремонт дороги зі Львова до Трускавця, міністр наголосив, що ще раніше наголошував на необхідності відремонтувати усі дороги Трускавця, "не залишаючи це питання на наступний рік".

"Дороги Трускавця треба зробити, адже без цього не буде залучення інвестицій у Трускавець такого, як ми бажаємо", - наголосив міністр. Він запропонував наступного року привести до ладу дороги у Трускавці і натякнув, що його міністерство можливо додасть на це коштів.

Теж Володимир Яцуба повідомив, що процедура спрощення прийому нових об’єктів в експлуатацію не буде стосуватися третьої категорії, тобто відповідальних об’єктів, які ми будуємо, – аеропортів та мостів. За словами міністра, при погоджені таких об’єктів Україна користуватиметься документами, які він нещодавно привіз із Брюсселю – європейські норми для інженерних споруд високої небезпеки.

"Ніяких спрощених процедур тут не буде, бо це життя людей", – заявив Яцуба. Водночас він зазначив, що документи щодо інших категорій об’єктів будівництва та спрощеної процедури прийняття в експлуатацію його міністерство вже скерувало для прийняття відповідного рішення у Кабмін.

Інвестори роблять подвиг, вкладаючи гроші в Україні

 «Україна, відповідно до даних Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації, зараз посідає 142 місце серед 180 країн світу у рейтингу щодо умов ведення бізнесу та 6 місце у світі за обсягами тіньової економіки. Якщо б я був іноземним інвестором, зважаючи на це, не поспішав би вкладати кошти в Україні. Ті інвестори, які таки вкладають, роблять подвиг», – зазначив у виступі під час Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці 7 жовтня президент ПАТ «Концерн «Галнафтогаз» Віталій Антонов.

В.Антонов додав: "Треба крок за кроком реалізовувати запропоновані реформи і зберігати стабільність в країні, ми це підтримуємо".

Також, за словами підприємця, паралельно із реалізацією реформ, Україні потрібно системно і авторитетно доносити про це інформацію світовій спільноті, посилити позитивний піар, адже від цього залежить оцінка країни, що у свою чергу впливає на процес прийняття рішень інвесторами.

"Преса пише, що Financial Times оминула увагою візит Президента України в США. Постає питання, чому немає системної роботи із такими виданнями, як Financial Times? Росія має телеканал Russian Today, це важлива складова системного піару країни, можливо варто здуматися над створенням телеканалу Ukraine Today", - прокоментував В.Антонов.

Він додав, що в умовах конкуренції у світі слід боротися і піарити себе, щоб виникало розуміння, чому "ми такі гарні, що маємо абсорбувати інвестиції".

Корупція торпедує будь-які реформи у країні, - експерт

 «Жодна реформа не спрацьовує, якщо серед її компонентів немає боротьби з корупцією. Корупція може торпедувати будь-які реформи і відкинути країну суттєво назад», - про це 7 жовтня під час Х Міжнародного економічного форуму «Транскордонне співробітництво. Погляд у майбутнє» у Трускавці заявив директор інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський, розповідаючи про національно-економічну політику України в умовах глобалізації.

І. Бураковський також зазначив, що українській владі сьогодні слід сконцентруватися на створенні регуляторних умов, що створюватимуть сприятливе середовище. Правила гри для всього бізнесу мають бути однакові, і вони мають враховувати міжнародну визначність принципу регулювання.

Він також зазначив, що глобалізація несе ряд викликів для України сьогодні. За його словами, реформи сьогодні треба проводити для економічного розвитку, протидії світовій кризі та у зв’язку з співпрацею з МВФ. На його думку, можливі три сценарії розвитку подій – оптимістичний – за якого Україна не лише виконує замовлення МВФ, але тим самим започатковує зміни, що сприятимуть стабільному розвитку економіки. Песимістичний – за якого зобов’язання серед МВФ не виконуються, однак при цьому може фіксуватися незначне зростання економіки та добробуту населення, проте в середній і дальній перспективі успіхів не буде. І традиційний сценарій, коли умови МВФ виконують сяк-так, а на ділі реформи не відбуваються. В результаті Україна в такому випадку зіткнеться з новою кризою і буде відкинута назад.

І Бураковський зазначив, що треба докласти усіх зусиль, щоб піти по оптимістичному сценарію. Для цього владі, за його словами, потрібно ще раз подивитися на проект Податкового кодексу й адекватно оцінити його вплив на подальший розвиток малого та середнього бізнесу. Також потрібно навести лад в державних фінансах, бо коли є проблема з державними фінансами, то це означає додатковий фіскальний тиск на бізнес.

"Жодна реформа не спрацьовує, якщо серед її компонентів немає боротьби з корупцією. Корупція може торпедувати будь-які реформи і відкинути країну суттєво назад", - зазначив І. Бураковський.

У коментарі журналістам І. Бураковський, зокрема, зазначив, що корупція сьогодні є ключовою проблемою в Україні, що стримує розвиток бізнесу і економіки, а відтак впливає на рівень добробуту населення. Він зазначив, що навіть влада визнає, що з кожного мільйону державних грошей 20% скеровується невідомо куди. "І саме цю проблему требу подолати", - зазначив він.

Також І. Бураковський зазначив, для влади: якщо реалізувати реформи, то неминучими є помилки та гальмування, але їх можна мінімізувати. Разом з тим можливий спротив реформам. Щоб уникнути його, потрібно робити не лише красиві політичні декларації, але й самим змінюватись у ставленні до економіки і підприємців.

На транскордонну співпрацю Україна-Польща-Білорусь передбачено $180 млн.

Віце-міністр міністерства регіонального розвитку Республіки Польща Кшиштоф Гетьман пропонує Україні, Польщі та Білорусі обговорити питання транскордонної співпраці на майбутнє і, можливо, розпочати створення спільної стратегії транскордонної співпраці. По це він заявив 7 жовтня в межах Х Міжнародного економічного форуму «Транскордонне співробітництво. Погляд у майбутнє». Кшиштоф Гетьман проаналізував реалізацію програми транскордонного співробітництва Польща-Україна-Білорусь у 2007-2013 рр.

"Це вже другий етап програми. У нашому розпорядженні перебуває $180 млн і ми перебуваємо на стадії реалізації проекту, оцінки поданих заявок у межах 1-го туру, який відбувся на початку цього року", - зазначив Кшиштоф Гетьман. Він зауважив, що з обох боків кордону – в Україні і Білорусії є велика активність. Вже подано понад 300 заявок для участі в програмі.

"Вже в грудні цього року ми будемо розподіляти фінансування. Окрім конкретних проектів, є 9 стратегічних програм, які пов’язані з пунктами перетину кордону. Ми маємо вибрати кращі проекти, аби поліпшити якість прикордонного руху і перетину кордону для мешканців", - зазначив Кшиштоф Гетьман.

Зокрема, серед проектів, які розглядаються, він назвав облаштування польсько-білоруського переходу, розвитку пункту пропуску в Усть Лузі, а також йдеться про додаткове оснащення пунктів пропуску Рава-Руська, Ягодин і Краковець. Ці проекти наразі у розробці.

"Оскільки це прикордонні території, то вони менш розвинуті. Ми маємо звертати увагу на ті проекти, які сприятимуть розвитку територій. Вони мають бути реалізовані двосторонньо. Наша співпраця буде ефективною тоді, коли вигоду і користь отримають по обидві сторони кордону", - зазначив Кшиштоф Гетьман.

За його словами, така вигода може бути матеріальною, наприклад, інфраструктура, зокрема, дороги, а також нематеріальною: нові знання, досвід, новий рівень спільної довіри.

"На даному етапі ми зосереджуємо увагу на неприбуткових проектах. Та ми маємо потрохи від цього відходити, якщо хочемо щоб росли економічні показники, розвивалась економіка наших країн, треба реалізовувати проекти, скеровані до підприємців. Тому уже зараз важливо розпочати дискусію щодо подальшої співпраці після 2013 року. Маємо зосередитися на 4-ох пріоритетах: збільшення пропускної здатності кордону, охорона навколишнього середовища, підприємництво та інтеграція суспільства. Важливим питанням для нас залишається комунікаційна складова – дороги… Ми не маємо чекати що нам запропонує Єврокомісія, адже тут, на місці, ми краще знаємо що робити", - зазначив Кшиштоф Гетьман.

Він наголосив, що уряд Польщі надзвичайно зацікавлений у розвитку цієї співпраці, яка базується не лише на коштах ЄС, але й на власних коштах країн. Він сказав, що потреба такої співпраці підтверджується великою кількістю заявок для участі у програмі.

Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна є частиною Європейського Інструменту Сусідства і Партнерства (ЄІСП), створеної за ініціативою Європейської Комісії. Програма спрямована на розвиток прикордонних територій трьох країн, а її бюджет є найбільшим в рамках ЄІСП. Спільний Технічний Секретаріат Програми, метою діяльності якого є проведення інформаційної політики і підтримка заходів в рамках програми, був скликаний у квітні 2009 року.

До Польщі планують відновити експорт електроенергії з Добротвірської ТЕС

7-8 жовтня у межах Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці проходять переговори щодо відновлення експорту електроенергії до Польщі з Добротвірської ТЕС і побудову ТЕС-2, - повідомив 8 жовтня під час брифінгу перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків.

Він зауважив, що для області важливо відновити поставку електроенергії до Польщі, адже призупинений експорт призупинив фактично увесь технологічний ланцюг.

«Львівська ОДА працює над цим питанням… Будівництво ТЕС-2 дасть змогу модернізувати виробництво, а також залучити дешеву гідроенергію. Та ще рано говорити про інвестиції. Спочатку треба визначити, яка буде форма співпраці – холдинг, міжнародний холдинг. Область зацікавлена, щоб був міжнародний проект, адже це допоможе зменшити ризики. Інвестиції – це шлюб по розрахунку. І важливо, як ми представимо нашу наречену», - сказав Янків.

Він зазначив, що щодо цього питання обласна влада уже зверталась з листами до президента та прем’єр-міністра. «Цей інвестиційний проект у нас на контролі. Він буде пріоритетним, аби не було перешкод для його реалізації», - сказав Янків.

Поляки в ПАРЄ підтримуватимуть залучення інвестицій у Львівщину

Польські делегати у Раді Європи готові підтримувати питання залучення інвестицій в Україну та на Львівщину. Про це 8 жовтня у коментарі ZAXID.NET заявив голова Львівської ОДА Василь Горбаль.

Розповідаючи про попередні результати Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці, Василь Горбаль зауважив: "Ми отримали чітке запевнення, що польські делегати в Раді Європи будуть підтримувати будь-які інвестиційні починання в Україні, і в даному випадку, на Львівщині. Та потрібна і активність наших представників ПАРЄ. Адже опозиційні політики використовують цей майданчик для декларації своєї політичної позиції, а зовсім не для лобіювання певних прагматичних інтересів України. Є фонд, треба шукати механізми, як це фінансування отримати. І не лише на прикордонні речі, але й на речі ширші".

Також голова Львівської ОДА зазначив: "Ми готували форум в президентському форматі. Це не відбулося через міжнародний графік зустрічей Президента. Значна частина делегатів, участь яких була запланована, вилетіла вчора до Вашингтону для переговорів з МВФ. Це також об’єктивні речі. Та Львівщина не обділена високими гостями. За весь цей час, у останній місяць у нас побували з робочими поїздками майже всі віце-прем’єри. Керівники та заступники усіх міністерств та відомств".

Водночас, він зауважив, що вчора глава Мінрегіонбуду України Володимир Яцуба "дуже чітко попрацював з польською делегацією".

"Ми торкнулися питання використання Фонду регіонального розвитку ЄС, можливості використання цього фінансування на ширші проекти українських регіонів. Зараз почнеться другий етап подачі заявок на участь у цій програмі. Також польською стороною піднялось питання про реконструкцію пам’ятників з огляду на те, що у нас є спільна з поляками історія, культура, пам’ятники. За словами голови Львівської ОДА, може йтись про те, що польські реставратори вестимуть тут роботи. Треба шукати механізм залучення додаткових коштів і на цей напрям. Цікавий проект запропонувала польська сторона щодо фінансування велосипедних доріжок. Ми на неї можемо залучити кошти. Зараз будемо розпрацьовувати заявку та документи", - сказав Василь Горбаль.

"Дрогобицький автокрановий завод" вийде на білоруський ринок

8 жовтня у межах Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці голова Львівської ОДА Василь Горбаль зустрівся з головою Брестського виконкому Константином Сумаром. Під час зустрічі йшлося про те, що буде налагоджено співпрацю в галузі машинобудування – кооперація з Львівським автобусним заводом, ВАТ «Дрогобицький автокрановий завод».

"Звичайно, для того, щоб "Дрогобицькому автокрановому заводу" вийти на білоруський ринок, треба заснувати спільне підприємство. Це особливості білоруського ринку. Через це продукція автокранового заводу зможе потрапити на територію Білорусі", - сказав Василь Горбаль.

Також, за результатами зустрічі, Василь Горбаль розповів під час брифінгу про позитивний досвід Білорусі у підтримці вітчизняного виробника.

"У державних закупівлях пріоритет мають отримувати вітчизняні виробники. Якщо ми купуємо за державну копійку щось, то це вже має бути як виняток, якщо це справді не виробляють в Україні. Білорусь пішла цим шляхом. Зараз у них фактично неможливо за державні кошти купити імпортний товар. І це дало суттєвий поштовх до модернізації виробництва. Я вже не кажу, яких успіхів добилась Білорусь в модернізації спортивної інфраструктури", - сказав Горбаль.

Зі слів голови ЛОДА, фактично у кожному райцентрі вони будуть льодовий палац і басейн. "Ми тільки починаємо говорити, що його зараз побудуємо", - додав він.

"Крім того, сьогодні було підписано протоколи про наміри угоду щодо створення логістичного центру в Яворівському районі, а також договір про стажування молодших медичних працівників у Тюрингії. Додав, що з Тюрінгії (Німеччина) була чи не найбільша делегація – 20 осіб", - сказав голова ЛОДА.

Дозвіл на малий прикордонний рух зі Словаччиною українець може чекати 30-90 днів

Якщо за 7 днів можна отримати шенгенську візу, то на дозвіл на малий прикордонний рух зі Словаччиною треба чекати місяць, чи може й 90 днів. Про це 8 жовтня під час засідання Форуму регіонів у межах Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці повідомила директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у місті Ужгороді Світлана Мітряєва.

З її слів, до малого прикордонного руху між Україною та Угорщиною відноситься 244 угорські та 384 українські населені пункти, між Словаччиною та Україною 299 словацьких та 280 українських населених пунктів, між Україною і Польщею – 1822 польських і 1542 українських населених пункти.

"Малий прикордонний рух зі Словаччиною відбувається не повною мірою", – додала вона і зауважила, що, якщо за 7 днів можна отримати шенгенську візу, то на дозвіл на малий прикордонний рух зі Словаччиною треба чекати місяць, чи навіть 90 днів.

Президент Американської торгової палати закликав Януковича втілювати економічні реформи

Напрям економічних реформ в Україні є визначеним. Віктор Янукович підготував загальну економічну реформу. Є партнерство з успішними країнами, є новостворена політична стабільність в країні. Тобто є можливість провести легітимну регуляторну реформу для покращення основних галузей економіки України. Міжнародні фахові інституції дають практично ті ж рекомендації, що задекларовані владою щодо реформ. Тому потрібно втілювати економічну реформу на національному рівні. Не треба більше балачок, час закотити рукави і втілювати ти її.

З таким закликом виступив під час Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі, доповідаючи про важливість реформ в Україні задля посилення конкурентоспроможності України на світовому ринку.

Він додав, що саме втілення задекларованих реформ і є найбільшим викликом, бо люди часто не люблять змін, а особливо бюрократи, які користали з корупції, досягали особистих вигод, замість державних пріоритетів.

Хорхе Зукоскі перерахував потрібні Україні реформи: треба створити середовище, що буде саме опиратися корупції, захищати інтелектуальну власність, розвивати інновації, перейти від споживання до виробництва конкурентних продуктів, зміцнити верховенство права, збільшити прозорість і стабільність інвестиційного середовища.

На регіональному рівні місцеві влади також мають забезпечувати для інвесторів незмінні правила гри, захист від корупції, дотримання законності, позитивне ставлення до інвесторів загалом.

У Львові віце-прем’єри України і Польщі обговорять Олімпіаду-2022 та Євро-2012

20 жовтня у Львові запланована зустріч віце-прем’єрів України і Польщі, які обговорять, зокрема, інфраструктурні питання, питання Євро-2012. Про це повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків. Зі слів М. Янківа, заплановано, що Львівська область у межах цієї зустрічі представить концепцію «Олімпійська надія-2022». Загалом, каже Мирон Янків, до цього проекту має бути залучений так званий Великий Львів, а також Трускавець, Славсько, Тисовець, а також Закарпаття та Івано-Франківська область.

«Цей проект не для того лише, щоб ми провели Олімпіаду, але й для подальшого розвитку інвестиційного комплексу області», – сказав М. Янків. Відповідаючи на питання, чи можна очікувати на будівництво льодового палацу в Трускавці, Мирон Янків сказав: «Я не хотів би випереджати події».

Презентація проекту «Олімпійська надія-2022» була запланована у межах Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці, проте, зі слів голови ЛОДА В.Горбаля, її перенесли через те, що тривав процес переобрання голови Національного олімпійського комітету України. Його знову очолив Сергій Бубка.

Х Міжнародний економічний форум завершив свою роботу

8 жовтня у Трускавці, що на Львівщині, завершився Х Міжнародний економічний форум. Як розповів під час брифінгу перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків, у межах форуму пройшли десятки різноманітних зустрічей, укладання угод та домовленостей, договорів про співпрацю, а також багато цікавих тематичних дискусій та обговорень у межах заданої теми форуму "Транскордонне співробітництво. Погляд у майбутнє" та Форум Регіонів.

За словами М. Янківа, на форумі зареєструвалось 547 учасників. Цього року приїхала рекордна кількість бізнесменів, експертів, громадських та політичних діячів з 18 країн світу, серед яких Німеччина, Польща, США, Росія, Румунія Угорщина, Чехія, Словаччина, Австрія, Франція, Швеція, Естонія, Нідерланди тощо.

"Розвиток транскордонного співробітництва на сьогодні є пріоритетом для України, адже дає можливість реалізувати важливі напрямки: зменшити територіальні диспропорції, наблизити соціально-економічний рівень життя населення до європейського, розвивати сектор малого та середнього підприємництва, розвивати транспортні мережі та комунікації, розбудовувати державний кордон", – сказав М. Янків.

З його слів, одними з найбільш плідних були зустрічі української та польської сторін.

"Як відомо Польща та Україна мають понад 400 міжрегіональних угоди, і їх кількість росте щотижня", – сказав М. Янків. Він зазначив, що найближчим часом у області може відбутися зустріч представників регіонів України та Польщі, які активно співпрацюють, "щоб використати досвід Польщі з напрацювання пілотного проекту адміністративно-територіальної реформи", – сказав М. Янків. Зі слів Мирона Янківа, обласна влада прагне, аби цей пілотний проект почав реалізовуватись на Львівщині вперше в країні.

Також у межах Форуму обговорили будівництво двох пунктів перетину на українсько-польському кордоні.

"В планах – ще два. Ми очікуємо на обмін нотами з цього приводу від обох сторін. Також обговорювали програму співпраці у межах Україна-Білорусія-Польща. Польська сторона готова йти на розширення фінансування проектів у межах програми", – сказав Мирон Янків.

Крім того, під час Форуму два дні проходила контактна біржа, у межах якої близько 80 бізнесменів та підприємців, половина з яких іноземні, проводили зустрічі на місцевих підприємства.

Мирон Янків висловив сподівання, що серед результатів Форуму, зокрема у стосунках з Польщею, відбудеться ріст товарообороту, експорту української продукції, покращиться розвиток готельно-туристичного бізнесу тощо.

Як інформував ZAXID.NET, у межах Форуму голова ЛОДА Василь Горбаль провів ряд важливих зустрічей і, серед інших, підписав угоду про наміри продовжувати співпрацю з землями Тюрінгії (Німеччина), а також з Білоруссю.

www.zaxid.net

Лев Грицак: «Я ні від кого не залежу. Окрім - трускавчан…»

Коренастий, невисокий, неговіркий, з майже дитячою посмішкою – таке перше враження від знайомства з людиною, яка  вже дві каденції поспіль головує у Трускавці. Це місто, яке відоме всій Україні, нині претендує  повернути собі ім’я одного з найпопулярніших курортів Європи.

Для тих, хто буде  читати цю бесіду скажу відразу: Лева Грицака знаю більше п’ятнадцяти років, відтоді ще, коли він  був головним лікарем санаторію «Карпати». Пригадую, як  пройшовшись, щойно відкритим санаторієм ( від першого до останнього поверху) – я був неймовірно вражений! Як вдало  звичайну споруду масового перебування людей можна було поєднати з витворами справжнього мистецтва?! Запитав тоді: кому в голову прийшла ідея -  перевтілити затишні санаторні  вітальні у своєрідний музей народного мистецтва  Бойківщини:  гобелени, ковальство, різьба?.. І мені сказали: Грицаку. Тоді я й захотів познайомитися із цією людиною.

Йшли роки… Свого часу з преси дізнався, що трускавчани обрали Лева Грицака своїм мером. Щиро порадів і привітав його: значить іще є «пророки у своїй вітчизні!» - подумалось.

Приїжджаючи до Трускавця на лікування, чи у творчі відрядження (уже більше 20 років), ловлю себе на думці, що це місто вже стало мені рідним і близьким. В тінистих алеях старого парку написано  десятки поетичних творів, прозових начерків. Після однієї з таких поїздок я розмістив у «Літературній Україні» велику поетичну  добірку, яку так і  назвав:  «Трускавецькі вірші».

Переді мною (а свіжий  погляд помічає завжди ) пройшли різні часи Трускавця.  Місто переживало занепад: напівпорожні санаторії, напівтемрява, обшарпані дерев’яні вілли. Усе це було не так давно. Але пізніше  я почав  відзначати для себе ( і не тільки я), що обличчя Трускавця різко змінюється. Можливо місцевим жителям за щоденними клопотами це не так кидається  у вічі… і велике помічається лишень  на відстані… Але ж  це – правда!

Вперше за багато років прості трускавчани ( не кажу вже про більш заможних)  нарешті стали зводити нові будиночки… Більше того – виросли цілі  мікрорайони! І це попри  загальнодержавну будівельну стагнацію в країні!  Хто був у Трускавці років десять тому - нині щиро дивується.  Як кажуть: небо і земля!  

Ще мене вражає , як трускавчанам  вдається (на відміну, приміром,  від мого рідного  Києва),  гармонійно  поєднувати  стару архітектуру із   сучасною забудовою?  Цього не скажеш про жоден із наших українських курортів. Значить, є голова на плечах у  цього міста!    І  в прямому,  і в  - образному  сенсі.

До об’ємного  інтерв’ю з міським головою Грицаком  (для одного із всеукраїнських видань) я готувався давно, бо переконаний  - це особистість  всеукраїнського  масштабу.  І ось наша зустріч відбулася.

Моєю умовою було єдине – максимальна відвертість співбесідника.  Що з того вийшло, судити вам.

-     Леве Ярославовичу, бути міським головою – це, те про, що  Ви мріяли?

-     Для мене важливим є самоствердження, самореалізація. Я поважаю людей успішних. Дорога до успіху, здебільшого, терниста і важка. І, коли хто думає, що бути  міським головою ( а отже - «крайнім») це така велика насолода… Він глибоко помиляється. Перед тобою - конкретні люди й конкретні проблеми, які треба вирішувати. А не – абстрактне якесь міністерство…

Я люблю працювати на результат.  І так вже вийшло, що посада міського голови  стала своєрідним майданчиком, де можна себе випробувати. Так було і в санаторії «Карпати», з якого  почалася моя трудова біографія в Трускавці. Поставили  з однодумцями амбітну мету – зробити один із кращих санаторіїв курорту. І ми його зробили кращим на той час.

До речі саме тоді, в санаторії «Карпати» я підтримав ініціативу Володимира Козявкіна зі створення клініки відновного лікування. Клініка починалася на базі саме  «Карпат», переїхавши згодом у власне приміщення. Дружбою з В. І. Козявкіним – особистістю неординарною, цікавою, талановитою я дорожу й досі.        

-     До речі, подейкують, що «Карпати» - вже у Вашій власності… 

-     О!  Що до моєї власності -  багато чого, як Ви кажете, «подейкують». Людям же язики не поприв’язуєш! Доки в Україні  переважатиме бідність - ставлення до заможних людей, на жаль, буде очікувано несприйнятливим.  Щодо «Карпат», то це – закрите акціонерне товариство, де відповідно розподілені акції між засновниками, включно із працівниками санаторію. Через те, «Карпати» аж ніяк не є моєю персональною власністю.  Моя частку у статутному фонді складає усього 20 тисяч гривень.

Якщо вже говорити про певні надбання, то все ми зробили  разом із моєю дружиною Галиною, звісно, з допомогою наших батьків також. У деяких міських депутатів значно більші статки, але вони про них мовчать. Я ж те, що маю –   не приховую. Це вірна ознака того, що мені нема чого боятися.  До того ж,  я ніколи не був скупим. Просто не афішую того, скільки персонально власних коштів моєї родини перераховано на підтримку церковних громад, соціальних проектів, простих трускавчан.

…. Хоча бажаючих перевіряти мої статки було і є предостатньо! Що ж, хай перевіряють!

-     Ви ще забули про гелікоптера…

-     Ціла біда з цим гелікоптером! Ну люблю я небо! Люблю літати! Це моя  мрія, моя «віддушина». Якщо перевести у матеріальну площину, нині багато іномарок автомобілів дорожчі за мого вертольота… А цей апарат є недорогою аматорською конструкцією. Але ж у декого в Трускавці мій гелікоптер   асоціюється чи не з космічним апаратом!

Я ж не буду розповідати, скільки дітлашні трускавецької біля того гелікоптера крутиться…З 1993 року діє аероспортклуб «Сокіл», де навилися літати на різних апаратах уже багато людей.… Ось недавно на Всеукраїнському навчанні з цивільної оборони, що відбувалися в Трускавці, було задіяно й мого вертольота для «порятунку» умовно ранених… Свого часу, на прохання органів МВС гелікоптер був задіяний для виявлення можливих посівів наркотичних культур в у карпатських горах. Часто він використовується для телевізійних зйомок міста (в цілях реклами). Періодично разом з комунальними та санітарними службами ми робимо обліт  міста з метою виявлення джерел забруднення та неналежного утримання в санітарному стані території підприємств.  Взагалі то, варто б його якось пристосувати для користі нашої трускавецької медицини. Всякі ситуації бувають…

-     А нещодавно, кажуть, листівки якісь із нього розкидали над містом…

-     Що, й до Києва дійшло? Зізнаюсь -  це не краща ідея, серед тих, що мені приходили в голову… У якійсь мірі захотілось в такий, хай і наївний  спосіб, «догукатися» до людей. Річ у тім, що я вірю в здоровий глузд трускавчан. І, коли не вдається порозумітися з нашими депутатами…

-     А часто не вдається  з депутатами порозумітися? Говорять, Ви не любите йти на компроміси, не гнучкий…

-     По-перше, я не шланг, аби перед кимсь гнутися. По-друге,  інтересів у наших народних депутатів буває стільки «не народних» інтересів, що  нерви не витримують! Усім хорошим не будеш, я знаю. Як у тому прислів’ї: солодкого - розлижуть, гіркого - заплюють… Намагаюсь у всьому шукати логіку, передовсім -  громадський інтерес…

На жаль, не всі про те дбають. Приміром, дехто з депутатів намагався зірвати сесію 4 жовтня, де мали бути ухвалені надзвичайно важливі для міста питання – початку опалювального сезону. Але таких «саботажників і крикунів» Богу дякувати виявилося меншість. Більшість депутатського корпусу зібралося і оперативно прийняли відповідні зважені рішення.  Коли так звані опозиційно налаштовані до мене депутати бачать, що в них нічого не виходить – тоді вдаються до політиканства.  Підмінюються поняття… Спекулюють на патріотизмі…

-     А, що для Вас є – український патріот?

-     Це та людина, яка дбає про  ближнього свого і свою батьківську землю.  Не «язиком», не емоціями, а – справою. Ми, українці, стільки втратили часу на балаканину, взаємозвинувачення! А тим часом державу шарпають зайди  зі  всіх сторін, шукаючи тут власного інтересу. А, коли ж ми, врешті, будемо дбати про свій, національний інтерес?! 

Тому я, передбачаючи Ваше наступне запитання, скажу: у цей час потрібно відсторонитися від  політичних сварок.  Трускавець чекає  ближчим часом серйозна робота – підготовка до зустрічі гостей «Євро-2012». Треба, щоб місто було, як лялечка! Який міський голова у конфронтації з владою здатен вирішити це завдання? Ніякий!  І хто б не сів у це крісло  – наступного дня вже повинен буде підпирати стінки  по київських приймальнях…  Що, не так?!

Ось тільки  нині, перед виборами, деякі мої опоненти завбачливо, як ті папуаси, розфарбувалися у «вигідні» кольори, спекулюючи на святому – довірі людей. Деякі з них, зрадивши партії, у яких вони були іще вчора, наприклад «Нашої України» переметнулися в Європейську партію чи у «Фронт змін»… Я не перебуваючи в жодній партії,  поступив чесно, обравши шлях на конструктив  з нинішньою владою і Президентом.  Та й люди, сподіваюсь, нарешті усвідомили, що міський голова це, передовсім - господарник. Кого-кого, а політиканів нам не бракує! «Шустеріади» по телеканалу «Інтер» уже сприймаються людьми, як захоплюючі телесеріали…

- Серед конкретних, значимих справ не лише для Трускавця, а й для України є щорічне проведення  міжнародного економічного форуму…

     -  Так, безумовно. Він надає великого іміджу нашому місту, прилучає інвесторів. А це – благополуччя  для усієї громади.  Приміром цьогорічний форум зібрав  економістів, фінансистів з Польщі, Німеччини, Словаччини, Чехії, США, Канади, Австрії, Швеції, Франції, Румунії, Молдови, Туреччини, Фінляндії, Естонії, Нідерландів… Уявляєте, яке представництво до нас прибуло?! Під час цьогорічного форуму відбулося п’ять офіційних міжнародних зустрічей та переговорів, укладено два міжнародних меморандуми про співпрацю… Є конкретні домовленості про залучення коштів Європейського банку на реконструкцію вулиць Трускавця під велосипедні доріжки…

-     А що такого Ви плануєте зробити в Трускавці ближчим часом?

-     По-перше, маємо подбати про належний готельний фонд до прийому гостей із-за кордону. Велика робота в цьому плані нами уже проведена. Не випадково, вибір випав саме на Трускавець.  А ще плануємо розширити інфраструктуру, задіявши якомога більшу частину населення нашого міста. Маємо оновити наші «ворота» - автовокзал, передовсім. Окрема увага – дорогам, тротуарам, курортному парку… Мрію, щоб в нашому місті нарешті з’явився гідний стадіон, льодовий палац, комунальне відпочинкове озеро з пляжами, аквапарком, спортивними водними базами… Роботу над цими проектами вже розпочато.

-     Ось Ви сказали про зайнятість населення…  Безробітних в Трускавці багато?

-     Трускавець не є винятком серед українських міст. Чимало наших людей на заробітках. Але й серед тих, що нині проживають в місті – частка безробітних чимала. У нас є інша серйозна проблема, про яку Ви, можливо, й не знаєте: невисокі зарплати в людей з одного боку і високі ціни – з іншого. Поїдьте до сусіднього Дрогобича, скупитеся явно дешевше. Річ в тім, що люди із навколишніх сіл і містечок, де припинене будь-яке виробництво, масово кинулися влаштовуватися на роботу в Трускавці, тим самим утворивши своєрідну конкуренцію місцевим мешканцям. Скориставшись таким напливом, роботодавці часто занижують ( до непристойного рівня) заробітні плати, та й ті видають за певними сумнівними угодами, а чи «в конвертах», щоб податки не платити…  З іншого боку торгівельна сфера, зважаючи на велику кількість відпочивальників, намагається заробити на них більше грошей, завищуючи ціни…

-     І куди подітися бідному трускавчанину?

-     Ми бачимо вихід у відкритті соціальних магазинів для місцевих мешканців, де вони за нормальну ціну могли б купити собі повсякденні товари, особливо це стосується продуктів харчування. Кілька таких точок ми вже відкрили. І на цьому не зупинятимемося. Утворимо цілу мережу таких закладів. Практикуватимемо проведення різноманітних сільськогосподарських ярмарків…

-     Як Вам, міському голові, усі ці роки  співпрацюється із ЗАТ «Трускавецькурорт»? Це ж як – держава в державі…

-     Принаймні так вони ( маю на увазі керівництво цього акціонерного товариства) намагаються себе позиціонувати в нашому місті. Взагалі то на цю тему можна багато чого розповісти. Не хочеться заглиблюватися. Саме через мою непоступливість перед «Трускавецькурортом» і виникає чимало проблем, я це чітко розумію. Апетити в людей надмірні. Скільки тиску я витримав, починаючи ще за президентства Л. Д. Кучми, в  намаганні деяких панів  приватизувати трускавецькі  джерела цілющих вод! Ці апетити  досі в декого не зникли. Тому й намагаються «посадити» свого персонального  кандидата в крісло міського голови, щоб той виконав саме от цю «основну місію» – дозволити приватизацію джерел. Доки від мене щось буде залежати, цим планам не  збутися. Це моя принципова позиція. Важливим є те, що я ні від кого не залежу. Окрім – трускавчан. А вони, переконаний, підтримують мене в цьому.

-     Не всі. Хтось же жбурнув цього літа гранату у ваше обійстя?

-     … Ще й дерев’яний дачний будинок спалили. Все це, переконаний, робиться з розрахунком – залякати.  Одначе, знаходяться й такі, що перекручують  події  так, наче б то я сам себе підпалив і сам собі гранату кинув.  Намагаюсь не зважати на це. Хоча, образа іноді проймає. Це ж яку треба мати нездорову психіку, щоб до такого додуматися! Дивує мене й інфантильність наших органів внутрішніх справ. Розслідування триває місяці, а «віз і нині там». Таке враження, що в нас чи не щодня  гранатами жбурляються! Насправді ж це – надзвичайно серйозний сигнал, який подає злочинний світ ( не персонально Грицаку, а всьому суспільству). І безкарність в цьому питанні , «спускання на гальма» ні до чого хорошого не приведе.

-     Можна лишень уявити, як переживає за Вас родина…

-     Це мій надійний тил!  Дружина  - Галина Семенівна працює бухгалтером в санаторії «Карпати» та очолює  фірму «Лемар-Євросервіс». Господиня чудова, рання пташечка моя.  Вона  родом із простої сільської родини, мама все життя пропрацювала на фермі, в полі… Тому й Галина привчена до роботи  з самого малечку…

Виховали двох синів – Ярослава  та Юрія. Різні вони за характером і своїми вподобаннями. Хоча обох, коли іще  коли були маленькими хлопчаками,   навчив їздити на картингах. Юрко той у 8 років уже вправно водив автомобіля. Нині він має ліцензію на право володіння літаком і гелікоптером. Закінчив Львівську політехніку.  

Старший, Ярослав,  більше – гуманітарій.  Навчається в інтернатурі Львівського медуніверситету, майбутній лікар-уролог, продовжує нашу сімейну лікарську династію…

-     А самі щось робите з домашніх справ?

-     Аякже! Хто у домі господар?! Із задоволенням навіть домашніх хліб випікаю, розробив свій рецепт бефстроганов (на відварі з білих грибів)… Люблю щось приготувати оригінальне, святкове…

-     Згадайте свій перший день на посаді міського голови. У якому це  було році?

-     У 2002-му… Перший день, перші враження… Коли я зайшов до міськради, то перше, що спало на думку – взяти віника і самому підмести -  наскільки убого і брудно виглядало це приміщення. Досі в підвалі, як реліквія, стоять  засмальцьовані двері до кабінету міського голови, оббиті дермантином... Справа не в їх ціні, а в самому ставленні до самих себе у тодішньої влади міста. Якої поваги можна було чекати від відвідувачів, чи гостей, що бралися за напівзламану ручку дверей?  Що тоді можна казати було про інші справи в місті?

Бюджет Трускавця був  тоді настільки  мізерний, що я аж злякався, як з такими  коштами можна зарадити якимось, бодай,  найнесподіванішим ситуаціям?! І це при тому, що вже розгорнулася тоді  приватизація основних санаторіїв. Можна було лишень здогадуватися, що гроші, судячи з усього, «йшли транзитом» повз міський бюджет.

Не розумію тих, що нині з ностальгією згадують, як свою молодість, оті часи розрухи. Так, саме – розрухи. Місто було занедбане вкрай,  дерев’яні пам’ятки архітектури (ще б пару років такого «господарювання»)  і геть згнили б… Невже забулося?! А нині  дехто з колишніх керманичів  «прикидається під скромнячка», мовляв, ми тут ні при чому. Як «ні при чому»?!

Тому, відповідаючи на Ваше запитання:  і перший мій день був сумний, і другий, і третій, і наступні…. Доки не з’явилися перші ознаки просвітління і обнадійливості, що таки  вдасться виправити ситуацію.

-     А  недоліки  в своєму характері Ви бачите?

-     Безумовно! У кого їх нема?   Більше б мені терпимості (Бог терпів і нам велів) Коли помиляєшся в людині, якій ти довіряв, це – нестерпно боляче. А ще – кажу правду в очі. За, що й страждаю потім. Хоча, як на мене – краще сказати – в очі, аніж – поза очі.

Треба знаходити більше часу для спілкування з людьми. Гадаю, це б значно допомогло мені  в роботі. Знати настрої трускавчан з особистих вражень, а не переказаних кимсь, це  дуже важливо. Але просто фізично не вистачає часу. Хоча люди у моєму кабінеті – завжди. Не міняю свій телефон багато років, оприлюднюю свій мобільний, дзвонять, буває,  навіть  серед ночі….

А ще я дуже впертий у досягненні мети! Говорять, що впертість – одна з основних рис справжнього українця. Можливо саме через те, що вперті – ми й лишаємося українцями?!

-     Леве Ярославовичу, коли Кучма йшов на другий термін президентства, його прихильники говорили приблизно так: першу каденцію він вчився бути Президентом, а ось другу вже працюватиме. Ви ж замахнулися аж на третю каденцію міського голови Чому?

- Лишимо Кучмі – Кучмине… У мене своя думка щодо його президентства. Що ж до мого рішення… Зрозумійте, я належу до тих людей, які не звикли кидати справу на пів дороги. Нині такий важливий період для міста, можна сказати – унікальний шанс зробити його найбільш наближеним до європейських стандартів серед міст України. Як можна цим нехтувати і віддати на поталу політиканству свої задуми, проекти,  вже реально втілене?!  Тому    рішення - балотуватися на третій термін вважаю цілком логічним. Переконаний, трускавчани, які мають здоровий глузд і вболівають за місто (нехай я вже комусь, може, і набрид) усе ж сядуть, продумають, зважать і  вирішать, навпроти кого ставити «галочку».

… Рідко хто «замахується» на третю каденцію. Але я це роблю свідомо. Та й, в народі не дарма кажуть: Бог трійцю любить! То ж сподіваюсь на  Божою поміч  і підтримку людей.

Бесіду вів Микола Гриценко, письменник, журналіст,

Київ – Трускавець - Київ.

Під щасливою зорею

Про людину, яка досягла успіхів у житті, робить добрі справи для людей, кажуть: народився під щасливою зорею. Володимир Маринкевич, генеральний директор санаторію "Карпати", якраз і є тою людиною, тою особистістю, про яку саме так можна сказати. Так, він задоволений своїм життям, у нього хороша сім'я. Дружина працює в санаторії, син, який має нахил до точних наук, займається банківською справою, а дочка - студентка медуніверситету. Але не падали йому ці зорі до ніг, як стиглі груші на землю. Всього досягав своєю наполегливою працею та успадкованою від батьків мудрістю і розважливістю.

У світ за знаннями

Як зараз пригадує татові слова: "Нічого без важкої праці не дається. Як добре обробиш грунт, то і добре вродить. Головне - не лінуйся, вчися, то станеш людиною". І він без будь-яких протекцій, без фінансової допомоги батьків, лише з їх благословенства та набутих у школі знань вступає до Львівського економічного інституту, згодом продовжує навчання у Московському кооперативному інституті. А далі був шлях становлення себе як особистості, шлях, на якому мав показати, чого навчився, чи здатний вміло застосувати набуті знання на практиці.

Свій трудовий щлях починає Володимир Маринкевич із посади заступника директора рай- заготконтори у Кіровоградській області, звідси переходить на педагогічну практику у кооперативний коледж у Дрогобич, працює головним бухгалтером ТзОВ " Болоння" у Трускавці.

Високе довір’я

Знайомство з головним лікарем санаторію "Карпати" Левом Грицаком вирішило подальшу його долю. Керівникові "Карпат" припав до душі цей врівноважений, з багатим досвідом у фінансово-економічній справі зрілий чоловік, і він запропонував йому відповідальну посаду в оздоровниці - головного бухгалтера. У своєму виборі Лев Грицак не помилився: добре обізнаний зі світом бізнесу, підприємливості, новопризначений головний бухгалтер зі своїми обов'язками справлявся успішно. Володимир Маринкевич швидко увійшов у суть справ "Карпат" і невдовзі подав ряд корисних пропозицій, виконання яких позитивно вплинуло на господарський стан оздоровниці.

Рік перебування на посаді головного бухгалтера став для Володимира Маринкевича добрим тестом на призначення його генеральним директором санаторію "Карпати". Сталася ця пам'ятна подія у його житті на зборах акціонерів-пайовиків у жовтні 2003 року.

Голова міста Лев Грицак, як колишній головний лікар санаторію, пропонуючи на цю посаду пана Володимира, характеризував його не лише як людину ділову, творчу, високопрофесійну, яка знає, як берегти, економити і заробляти кошти, потрібні для розвитку оздоровниці, але і як особистість, яка вміє ладити з людьми, яка буде лідером у колективі, бо має до цього усі задатки: високий професіоналізм, принциповість, справедливість, чесність і високе почуття відповідальності.

З прицілом на перспективу

З цього часу Володимир Маринкевич впевнено і вправно веде "Карпати" крізь назрілі економічні та інфляційні перешкоди. При цьому вміло використовує новітні економічні технології, в розумних межах бере їх на озброєння оздоровниці.

Проаналізувавши господарський стан "Карпат", можливі економічні проблеми на паливно-енергетичному ринку, він активно береться за будівництво нової котельні, бо стара надто енергозатратна. Під його керівництвом "Карпати" накопичують кошти і протягом року будують нову котельню з технічним обладнанням, яке дозволяє зекономити споживання газу в абсолютних величинах десь в 4,5 рази. При сучасних цінах на газ, які у порівнянні з 2003 роком зросли майже в десять раз, було б дуже проблемним належно опалювати санаторій, вважає генеральний.

Володимир Мар'янович добре зрозумів, як багато важить для відпочивальників та їх ефективного лікування добра організація харчування. Проаналізувавши цю сферу послуг, він дійшов до висновку, що в харчоблоці працює морально застаріле обладнання. Воно не може забезпечити відповідний сучасним стандартам харчування рівень. І він приймає рішення про повну його заміну на більш якісне і менш енергозатратне.

Що там, здавалося б, звичайна електролампочка. Але їх у "Карпатах" сотні, і беруть вони чимало електроенергії. Підрахувавши видатки, керівник санаторію побачив, що набагато вигіднішим буде замінити їх на енергозберігаючі. Це дало можливість економити споживання електроенергії лише на одній лампочці до 500 відсотків.

З моменту свого правління Володимир Мар'янович змінив статут "Карпат", що стало економічно доцільнішим, провів реорганізацію пайовиків, це дозволило більш оперативно вирішувати фінансово-господарські справи. Тут постійно ведеться реконструкція: стають до ладу номери-люкс, і зараз їх налічується понад 200, а на початку роботи оздоровниці їх не було взагалі. Кімнати оновлюються новими меблями єврозразка, сантехнікою, електронікою. Він дає добро на впровадження за ідеєю головного бухгалтера Галини Старінщак єдиної комп'ютерної системи бухгалтерського обліку, запуск в експлуатацію за участю головного програміста Миколи Лоїка бездротового Інтернету, що дозволяє відпочивальникам "Карпат" користуватися цією системою безпосередньо зі своїх номерів. Після реконструкції зимовий сад має гарний, просторий вигляд.

Увага відпочивальникам

Постійну увагу Володимир Мар'янович приділяє розвиткові лікувально-діагностичної та розважально-відпочинкової сфери. Останнім часом до послуг відпочивальників стали галотерапія (соляна печера), озонотерапія, дитяча кімната. Розширено можливості функціональної діагностики, вдосконалено роботу кабінету гідропатії, новою зубопротезною установкою оновлено зубопротезний кабінет "Еліт- Дент".

А скільки гарних вражень у відпочивальників, дітей місцевих шкіл, які приходять на екскурсію, викликає чудовий ландшафтний парк "Підгір'я", що оздоблений парковими скульптурними композиціями, виконаними в бронзі та дереві. Недарма парк відзначено Золотою медаллю Гран-Прі першої Української національної премії в галузі ландшафтної архітектури і дизайну "Україна квітуча - 2008". Краса цього парку і його невід'ємна складова - стежка "Зів'яле листя", яку створено за ідеєю Володимира Кушніра, просто зачарувала поважного гостя з Росії, відповідального працівника ТзОВ "Газпром видобування Росії" Івана Самбірського, до речі, вихідця з нашого краю. Пройшовшись по цій стежці, він поринув спогадами у своє дитинство, у шкільні роки і навіть згадав вірші Івана Франка, що особливо приємно, бо, як він сказав: "Я служу Росії, а живу Україною".

Духовну розраду і спокій кожен відпочивальник може знайти у капличці Пресвятої Богородиці, яка одна з перших почала функціонувати на курорті у санаторії "Карпати". Тут щочетверга відбуваються відправи. А в урочисті дні гостей оздоровниці розважить чудовий ансамбль "Барви Карпат" та козацький гурт "Сагайдачний".

Справи благочинні

Не забуває Володимир Маринкевич і про благочинні справи, які у свій час започаткував Лев Грицак. "Карпати" постійно надають матеріальну допомогу асоціації інвалідів міста, відремонтували кілька палат у міській лікарні, методкабінет та їдальню у СШ №3. Нещодавно взяли участь у акції відновлення дитячих майданчиків і привели їх до належного стану на вулиці Дрогобицькій №12 - 14, та Стуса № 1-3. З ініціативи міського голови "Карпати" виконали великий обсяг робіт на встановленні фігури Матері Божої в курортному парку, а зараз люди з "Карпат" під керівництвом Зіновія Хом'яка працюють над реконструкцією пам'ятника Січовим Стрільцям, що біля церкви св. Миколая. Почесним обов'язком для себе керівник оздоровниці вважає надання допомоги церквам, які будуються або проводять ремонтні роботи. У такому проханні він не відмовив жодному священикові.

Є чимало випадків, коли до Володимира Мар'яновича звертаються люди, у яких трапилося горе. Він з великим чуттям і розумінням сприймає таку ситуацію і не відмовить людині в допомозі. Не даремно міську чашу благочинності "Карпати" отримують уже понад десять раз.

За все відповідальний

Володимир Мар'янович живе "Карпатами". З великою насолодою пройдеться він доріжками благоустроєної території, обабіч яких милують своєю красою барвисті квіти, свіжа зелень декоративних дерев. Здається, тут цариця Флора зібрала усе квіткове багатство Карпат і рясно розсадила по клумбах та доріжках, щоб тішили людей. Про себе відзначить, що ці клумби добре впорядковані, зелені газони гарно підстрижені. І це завдяки бригаді технічно-господарських працівників, яких очолює Михайло Ковалишин. Треба сказати їм добре слово. Далі він перейдеться по оздоровниці, завітає у харчоблок, поцікавиться в якому стані прибирання приміщень, як працювалося черговим службам.

Так, його цікавить все: і стан території, і якість харчування, і надання лікувально-оздоровчих послуг, і відпочинок та дозвілля відпочивальників, фінансово-господарські справи… Словом, нема такої ділянки, яку б він обминув своєю увагою. Звичайно, за кожну з них відповідає людина, відповідна служба. Але для Володимира Мар'яновича важливо самому в усе вникнути, щоб можна було об'єктивно оцінити ситуацію. Маючи свій погляд на те чи інше назріле питання, він обов'язково обговорить, порадиться зі спеціалістами, вислухає їх пропозиції, а тоді приймає відповідне рішення.

Володимир Мар'янович належить до тієї категорії керівників, які вміють не тільки зберегти й підтримати усе напрацьоване попередником, а й примножити його, звіряючи кожен крок з вимогами сьогодення. І при цьому ще й закласти міцний фундамент на майбутнє.

Дорога до матері

…Позаду залишилися Дрогобич, Дубляни, Гординя. А ось і рідне село Корналовичі, що на Самбірщині. Володимир Маринкевич із задоволенням крізь вікно свого авто милується видами своєї малої батьківщини. Тут народився, тут пройшли юначі роки, звідси пішов у світ. А ось і рідне обійстя, і мама, як завжди, відчуває серцем, стоїть на порозі хати, радо посміхаючись синові.

- Як поживаєте? Чи здорові, мамо? - привітавшись, спитає Володимир. - Не гнівайте, що давно не був, ті справи…

- Нічого. Я, слава Богу, здорова. Все у нас добре. Ну, заходь, розказуй, як там моя невістка, внуки...

Порається мама, подаючи на стіл, розповідає про сільські новини. А він із задоволенням слухає. Йому все цікаво: і як картопля вродила на городі, і чи живе дід Микола, який вчив його на колгоспних конях їздити і прививав любов до цих красивих, розумних і працьовитих тварин, яких із задоволенням зараз утримує в "Карпатах", і як поживає сестра, до якої обов'язково навідається. І ще багато таких різних сільських "дрібниць", але важливих і цікавих для нього подій, з яких, власне, і складається сама життя.

Не довго в хаті засиджується. Вийде на город, загляне у сад. Коли потрібно, скопає грядку, обітне сухе віття на яблунях, які садив батько. Або візьме косу, в якій ( у чому він не сумнівається) збереглися тепло і сила батькових рук, і вправно поведе покіс, як вчив колись тато.

Повертається пан Володимир з села, від матері, сповнений бадьорості, гарного настрою та потужної наснаги до життя, до праці, до здійснення свої творчих замислів, до своїх важливих щоденних справ, без яких оздоровниці не обійтись.

Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

 



Обновлен 09 июл 2012. Создан 11 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником