Трускавецький вісник № 109 (232) від 29 листопада 2010 р.

 
 

Трускавецький вісник № 109 (232) від 29 листопада 2010 р.

29.11.2010



 

У номері: Інтерв`ю з Владикою Ярославом Прирізом, Громада - це сила, зі Стебника.

Новини Трускавця та регіону

Начальників поменшає

Минулого тижня (в п’ятницю) відбулася зустріч міського голови Трускавця Руслана Козира з працівниками КП «Наше місто». На понеділковій нараді 29 листопада він сказав, що був шокований такою величезною кількістю управлінців, керівного персоналу на цьому підприємстві. «Що там ці всі люди роблять? Міський голова має вирішувати питання, чому вони не отримують зарплату?» - риторично запитував мер міста, дивуючись із позиції економістів, керівників підрозділів, бухгалтерів підприємства  і назвав КП «Наше місто» «фінансовою ямою, яка пожирає міський бюджет». Мер зауважив, що з реформою комунального господарства у Трускавці зволікати не можна, вона – це «пріоритет № 1 для діяльності виконавчих органів влади» та «виклик часу». Якщо з нею справляться в найкоротші терміни, вважає п. Козир, а такі терміни – до 1 січня, то тоді нова влада може дійсно показати мешканцям, що вона щось може робити.

Повідомляє управління соцзахисту

Як повідомила на понеділковій нараді 29.11 в мерії начальник Управління праці та соціального захисту населення ТМР Юстина Когут, у Трускавці проживає 5,5 тисяч пенсіонерів і кожен п’ятий з них – інвалід. З 1230 інвалідів Трускавця першу групу мають 185 чоловік. 20 трускавецьких інвалідів візьмуть участь в обласних заходах до Дня інваліда, делегація з міста виїде до Львова у середу.

Відносно субсидій, то за спрощеною системою отримати цю допомогу від держави виявило бажання починаючи з серпня до тепер 1020 трускавецьких сімей, 935 пакетів документів вже опрацьовано. Нагадаємо, що окрім планованого збільшення ціни на тепло, вдвічі зросте плата за електроенергію, так що кількість тих трускавчан, які потребуватимуть субсидій, з Нового Року може зрости.

Кошти на молоко все ж знайдуть

Мер Трускавця Руслан Козир дав доручення начальнику відділу освіти Оресту Лобику та начальнику фінансового управління ТМР Миколі Федоричаку віднайти кошти для забезпечення учнів шкіл молоком, незважаючи на скрутний фінансовий стан в місті. Вже й так люди говорять, що прийшов Козир і тому зросла ціна на цукор, зазначив на понеділковій нараді 29 листопада міський голова і пояснив, що він не хоче, щоб так само говорили про молоко для учнів молодших класів. Якщо вже влада взяла на себе такі зобов’язання, то їх треба виконувати – пояснив свою позицію пан Руслан.

Молоко для трускавецьких дітей коштує 40 тисяч гривень на місяць. Як зазначив мер, дати його треба тепер, адже на Різдво воно потрібне не буде (бо для дітей канікули і в кожного в хаті і так буде вдосталь м’яса та іншої смакоти – наше припущення).

Як дожити до кінця року?

Станом на кінець листопада із запланованого доходу в 4 мільйони 701 тисячі гривень місто недоотримало більше половини – 2 мільйони 542 тисячі, про це йшла мова на понеділковій нараді 29.11. Потрібно шукати кошти,щоб закрити питання по зарплаті освітянам та розрахуватися повністю за енергоносії, а з області на це замість потрібних більше ніж мільйон короткотермінової позики видали тільки 500 тисяч, повідомив під час наради головний фінансист міста Микола Федоричак.

Санстанція має претензії

Неврегульованою у Трускавці залишається питання вивозу сміття, а саме хто відповідає за очистку контейнерів, заміну їх на нові, збереження відповідної дистанції між контейнерами та житловими будинками та інше. На це міському голові звернула увагу головний державний санітарний лікар Трускавця Наталія Когут. З 2 листопада мешканці мають заключати угоди з підприємством «КОМ-ЕКО-Борислав», яке вивозить сміття з Трускавця ще з липня. Вивчити діючі угоди та договори мер доручив своєму заступнику Віктору Марченку, начальнику УЖКГіБ Василю Стечкевичу, генеральному директору КП «Наше місто» Олексієві Балицькому, а санстанція повинна подати свої пропозиції, щоб підготувати нові угоди та документи. Скарги щодо вивозу сміття до санстанції подали мешканці будинку 38 на вулиці Бориславській.

Будемо з теплом

КП «Наше місто» отримало довгоочікуваний кредит і кошти були скеровані на ДП «Газ України». На даний момент йде процес отримання лімітів. Про це на понеділковій нараді повідомив генеральний директор КП «Наше місто» Олексій Балицький. «Будемо з теплом», оптимістично заявив він.

Крадіям люків відрубуватимуть руки

Справжнім бичем для Трускавця є крадіжки каналізаційних люків, про це йшлося в розмові між генеральним директором ТзОВ «Трускавецький водоканал» Володимиром Возняком і мером Трускавця Русланом Козиром на понеділковій нараді 29 числа. Мера цікавило питання, де приймають металобрухт (можливо, в Стебнику?), а також чи поінформований про такі випадки міський  відділ міліції.

Володимир Франкович теж поінформував, що багато витоків, які стаються в місті, є теж проблемою – відбуваються вони на стиках чавунних труб. Тільки минулого тижня працівники водоканалу ліквідовували 3 аварії на Городище, а також на бульварі Торосевича, біля санаторію «Батьківщина», на Івасюка, 15, на Симоненка. Новиною для мера стала інформація, що водоканал все ще подає воду на колишню військову частину і його цікавило, чи не вигідніше було б викопати тим людям колодязі, на що керівник водоканалу відповів, що це проблема, адже в нас всюди тільки лікувальні води, мінеральні, солені та інші, а прісної питної ще треба пошукати. Було обговорено і питання очистки каналізації, вчасного вивозу сміття після цієї процедури (воно вивозиться тільки в кінці дня).

Курортний парк – обличчя міста

Курортний парк готовий до зими, відрапортував на понеділковій нараді 29.11 його керівник Іван Вачко. Все ж Руслан Козир, мер Трускавця, попросив всі служби, в тому числі санстанцію, проконтролювати, щоб парк, який, за його словами, на Новорічно-Різдвяні свята стане трускавецькою «меккою», був у чистоті та порядку, адже він – «обличчя міста». Особливо треба навести лад в туалетах, позмивати чи зафарбувати написи, які періодично там пишуть всілякі голубі, підари та інший непотріб.

Чи вчитимуть службовців української мови?

Відділ освіти ТМР готовий відкрити для службовців курси ділової української мови, якщо в цьому є потреба, повідомив на понеділковій нараді начальник відділу Орест Лобик. Орест Павлович повідомив, що групи мають бути в складі біля 20 чоловік.

Посадовець поінформував голову, що трускавецькі діти беруть участь в олімпіадах, а нещодавно були учасниками конкурсу на краще знання української мови імені Петра Яцика, відомого мецената, родом з смт. Верхнє Синевідсько на Сколівщині, який робив свій бізнес в Канаді. 15 трускавецьких дітей-сиріт отримали грошову допомогу для придбання шкільної форми.

Трускавецькі діти разом з львів’янами, станіславцями (івано-франківцями) і волинянами взяли участь і в змаганнях Західноукраїнської регіональної ліги з флорболу (27.11), коли в хокей грають клюшками на підлозі. Ці змагання проходили в Трускавці. Про це повідомив начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Зенон Пристай.

Італійці співпрацюватимуть з «Карпатами»

Минулого тижня (середа – четвер) у Трускавці знову побували представники Торгово-промислової палати Італії в Україні. Вони мали зустріч із теперішнім мером міста Русланом Козиром та мером колишнім – Левом Грицаком. Як нам стало відомо, італійці виявили бажання більш тісно співпрацювати з одним із санаторіїв Трускавця – «Карпатами».

Нова влада в Східниці

У п’ятницю, 19 листопада, в Східниці на сесії селищної ради було затверджено новий склад виконкому. До нього окрім війта та секретаря ради ввійшли лісничий Тарас Лернатович, директори готелів «Респект» Андрій Паляниця і «Санта-Марія» Микола Шепітчак, лікар та громадський діяч Григорій Мацієвський, ФОП Тарас Рубель, колишній голова Східниці Юрій Мазуренко, а також заступник східницького війта Ігор Куротчин, колись керуючий справами в бориславському міськвиконкомі.

Власна інформація

Вісті зі Стебника

-          На першій нараді Стебницької міської ради за головування новообраного мера Василя Пецюха найбільшу увагу звернули на очищення міста від сміття. Як повідомив Василь Федорович, вже проведено переговори з Дрогобицьким комбінатом міського господарства щодо систематичного вивезення сміття. Він заявив, що це підприємство виконуватиме зобов’язання перед мешканцями багатоквартирних будинків, які взяло на себе, коли заключало угоди з головами ОСББ.

-          Не дивлячись на свою належність до Партії регіонів, керівник ринку “Помік”, депутат Стебницької міської ради Ігор Сушицький є активним супротивником Податкового кодексу, який ущемляє права підприємців. Він брав активну участь у страйку представників малого і середнього бізнесу. А на останній сесії Стебницької міської ради депутати доручили постійній комісії з питань торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та соціального захисту населення, яку очолює Ігор Сушицький, підготувати текст звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, в якому висловити  незгоду народних обранців Стебника щодо нового Податкового кодексу. Очевидно, репресій щодо нього керівництво партії застосовувати не буде, оскільки багато підприємців з Донецької області й Криму, які теж належать до цієї політичної сили, дотримуються аналогічних поглядів.

-          Згідно чинного законодавства, вже наступного дня після виборів 31 жовтня цього року комунальні служби мали зняти всю наочну агітацію, вивішену партійними організаціями. Та й самі партії мали би подбати про те, аби портрети їхніх кандидатів у депутати та на міського голову з передвиборчими обіцянками не мозолили очі стебничанам. На жаль, цього не зроблено й досі, хоча минув майже місяць після виборів. Обдерті плакати псують краєвиди, але, здається, нікому до цього нема діла. Можливо, в партійних організаціях міста планують не змінювати наочної агітації до наступних виборів, які відбудуться через п’ять років? А й справді, навіщо витрачати кошти, якщо кандидати практично не змінюються, хіба що переходять з партії в партію?

-          З 15 до 19 листопада у Стебницькій загальноосвітній школі № 11 проходив «Тиждень знань правил безпеки життєдіяльності». Він розпочався з відкритого уроку вчителя основ здоров’я Саєвич І.М. у 8-А класі на тему “Безпечна поведінка – запорука міцного здоров’я”. До школи завітали рятівники спеціального воєнізованого гірничо-рятувального загону Ялоха Ігор і Ялоха Любомир, які в доступній формі розмовляли з учнями п’ятих-шостих класів про правила безпечної поведінки. Учні 2-А класу під керівництвом Василишин І.Я. вдало інсценізували казку “Два півники” (небезпека від сірників). Учні 10 класу відвідали пожежно-рятувальні підрозділи, де отримали незабутні враження. В останній день “Тижня знань правил безпеки життєдіяльності” пройшли виховні години на тему “Небезпека вдома й на вулиці. Основні правила поведінки”. Були також проведені вікторини, конкурси на знання дітьми правил безпеки життєдіяльності. Упродовж тижня учні школи виготовили буклети “Небезпека вдома й на вулиці”, плакати, аплікації. У навчальних кабінетах оформлено куточки “Основи безпеки життєдіяльності”. Під час проведення “Тижня знань правил безпеки життєдіяльності” учні збагатили свої знання з основ здоров’я.

-          3 грудня 2010 року відзначаємо Міжнародний День інвалідів. Для привітання людей з особливими потребами необхідні кошти. Хто бажає взяти в цій акції участь і допомогти матеріально, просимо звертатися до Територіальної Асоціації інвалідів за адресою: м. Стебник, вул. Грушевського, 9. Довідки за телефоном: 067-99-421-85. А ще до Міжнародного Дня інвалідів 5 грудня 2010 року о 15 годині в Народному домі Стебника відбудеться зустріч з керівництвом міста і фахівцями соціальної сфери, а також концерт за участю дитячих мистецьких колективів Народного дому та музичної школи.

Газета «Воля громади»

Вісті з Борислава

-          Дефіцит фінансів у Бориславі – 8,7 млн. грн., про це повідомив на понеділковій нараді начальник фінансового управління Юрій Петрів.

-          В Бориславі можуть ліквідувати КП «Теплоенерго», беручи до уваги досвід Долини. В Долині дали можливість людям встановити автономне опалення або облаштувати сучасні побудинкові системи опалення. Проте такі радикальні кроки бориславська влада зможе розпочати робити тільки після закінчення зими. В Дрогобичі натомість розглядають можливість об’єднати різні збиткові підприємства, ЖЕКи, теплоенерго тощо в одне, на зразок трускавецького КП «Наше місто».

-          В п’ятницю в Бориславі відбулася сесія БМР, на якій було утворено новий міськвиконком.

Власна інформація та за матеріалами газети «Нафтовик Борислава»

Янукович подарував молодятам з Трускавця телевізор

27 листопада у Трускавці молода пара Анастасія Романчукевич і її наречений Степан в залі відділу реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції отримали в подарунок від Президента України Віктора Януковича плазмовий телевізор. Від імені глави держави телевізор вручили молодятам керівники Дрогобицької райдержадміністрації і побажали щасливого подружнього життя.

Молодята запросили Президента на весілля й навіть не сподівалися на такий приємний сюрприз. Зі слів батька нареченої, десь приблизно 10 років тому Віктор Янукович, перебуваючи на відпочинку в Трускавці, спілкувався з Настею. Дівчинка, очевидно, привернула його увагу і він сказав: «Як будеш виходити заміж, запроси мене на весілля». Дівчинка пообіцяла, що запросить і виконала обіцянку.

www.zik.com.ua

Звернення підприємців

Дорогі співвітчизники!

Ми, підприємці малого і середнього бізнесу, звертаємося до всіх громадян - підтримайте нас!

Нова влада виявилася ворожою до свого народу. Усі їхні передвиборні обіцянки виявилися пустими. Вони з перших кроків своєї діяльності працюють на знищення та поработіння нашого народу. Вони посміхаються нам з телеекранів, і кажуть що піклуються про громадян, але вони безсоромно брешуть!

Ми - це ті ж вчителі, лікарі, інженери та робітники заводів і фабрик, які у 90-ті роки, коли країна була у глибокому дефолті, а керівники розкрадали радянське майно, із «кравчучками» вийшли на ринки, рятуючись від злиднів.

Ми - це ті, кого грабували, калічили та вбивали рекетири та бандити. Ми - це ті, хто брали кредити на кабальних умовах у вітчизняних банках. Ми ніколи не покладалися на владу і не просили допомоги. Ми просили не заважати.

В той час, коли в країні панує бідність, малі пенсії і зарплата, можновладці нав'язують країні думку, що в цьому нібито винні саме підприємці, що насправді не відповідає дійсності. Адже малий та середній бізнес - це один мільйон самозайнятих підприємців, чесних платників податків і роботодавців, і три мільйони пов’язаних робочих місць. Ми - це останній прошарок незалежних людей в Україні і саме наша незалежність лякає владу.

Прийняття податкового кодексу - це рейдерське захоплення партією влади єдиного сектору економіки, який їм ще не належить.

Тому ми звертаємось до вас не лише як підприємці. Ми такі ж громадяни як ви, до яких прийшла черга у «чорному» списку цієї злочинної влади. їй дуже вигідно ділити нас на україномовних та російськомовних, східних та західних, синіх та червоних, підприємців та пенсіонерів. Вони хочуть розділити нас, щоб кожного поставити на коліна та «приватизувати».

І тому вони спочатку поставили на коліна свободу слова, а ми не стали на її захист - і тепер вони вільно маніпулюють нашою думкою. Потім вони взяли під свій контроль судову систему, щоб позбавити нас права на захист. І ми знову промовчали. Далі вони переписали «під своє замовлення» Конституцію України і наділили себе правом робити це коли завгодно і як завгодно. І ми знову змирились з цим. А тепер їх злочинні руки піднялися не просто на малий і середній бізнес, а на той прошарок населення, який ще їм непідконтрольний. І сьогодні вони за крок до цього.

Якщо ми промовчимо знову, то вони отримають остаточну перемогу і знищать нашу свободу, знищать кількамільйонну армію людей, які здатні захистити не тільки себе, але й все громадянське суспільство. А тоді вже ніхто і ніщо не завадить їм бездумно та похапцем вирішити долю всіх інших: підняти пенсійний вік, зробити 12-годинний робочий день, позбавити нас усіх права голосувати, говорити, думати. Зрозумійте, що Податковий кодекс - це лише ланка у ланцюгу їх спланованих дій по підвищенню цін, збільшенню вартості комунальних послуг, продуктів харчування та товарів, а з 1 січня узаконеною можливістю відбирати у вас домівки. Вони готові здати не лише економічні інтереси України, але й знищити наше громадянське суспільство, знищити нас з вами.

Прийшов час сказати: «Ні свавіллю, беззаконню, бандитизму! Так - європейським цінностям!»

Ми звертаємося до всіх людей України, яким не байдуже майбутнє своєї країни, своїх дітей!

Сьогодні не можна мовчати!

Треба діяти! Завтра буде пізно!

Єднаймося! Усі разом до Києва!

Доведемо своїми діями, що ми гідні кращої влади, кращого майбутнього!

Контактний телефон координаційної ради підприємців малого та середнього бізнесу у м. Трускавці 098 130 65 33

Поразки міського голови та «Батьківщини»

25 листопада відбулося друге пленарне засідання першої сесії Стебницької міської ради шостого демократичного скликання.

Міський голова Василь Пецюх запропонував на посаду секретаря ради Ігора Боднара, лідера місцевої організації “Батьківщини”, який напередодні виборів зняв свою кандидатуру на користь нині діючого мера. В результаті таємного голосування Ігореві Степановичу не вистачило лише одного голосу, аби обійняти цю посаду. За нього проголосувало 18 депутатів.

Не зміг закріпитися на посаді керуючого справами Стебницького міськвиконкому ще один представник “Батьківщини” Ігор Говірко. Йому свої симпатії засвідчили лише 11 депутатів.

Штурм стебницької “Батьківщини”, яка привела до влади найбільшу кількість депутатів - сім осіб - завершився поразкою. Самовпевненість прихильників Юлії Тимошенко у власній перемозі зіграла злий жарт і з міським головою Василем Пецюхом. Звичайно, він мав певні зобов’язання перед цією політичною силою, але розстановка сил у місцевому парламенті явно показувала, що ці кандидатури не пройдуть. Молоді депутати з “Фронту змін” і “Громадянської позиції” не робитимуть ставку на старі кадри, навіть якщо треба буде йти всупереч волі міського голови.

На наступному пленарному засіданні, яке має відбутися в четвер, 2 грудня, вже тепер депутатам необхідно зібрати 18 підписів і висунути свою кандидатуру на секретаря ради. За нашою інформацією, це буде Роман Івасівка, нинішній художній керівник Народного дому, який представляє Партію захисників Вітчизни. Очевидно, в результаті таємного голосування він переможе, хоча й з мінімальною перевагою. Якщо ж цього не станеться, то Василь Пецюх знову матиме можливість відігратися, запропонувавши вдруге кандидатуру Ігоря Боднара на посаду секретаря міської ради.

На цьому пленарному засіданні мали обрати й першого заступника міського голови. На цій посаді Василь Пецюх хоче бачити Петра Веклюка, з яким уже працював, будучи міським головою. Натомість чимало депутатів бачать на цій посаді Олега Веклюка, який, на відміну від свого однофамільця, має чималий досвід господарської роботи на керівних посадах у Бориславі та Дрогобичі. Голосування не відбулося, бо Петро Веклюк захворів. Якщо за цей тиждень Василеві Пецюху не вдасться схилити на свій бік бодай декількох депутатів, ведучи з ними таємні переговори й щось обіцяючи, то Петро Веклюк може повторити сумну долю Ігоря Боднара.

Депутати затвердили персональний склад і керівників постійних комісій, якими стали Володимир Дмитрів, Богдан Асафат, Ірина Василишин, Роман Броницький, Василь Карабан, Андрій Пукало та Ігор Сушицький.

Справжні пристрасті розгорілися навколо обрання членів виконкому. Фактично вдалося обрати лише сімох з тринадцяти. Ними стали міський голова Василь Пецюх, директор ТзОВ “Дорсервіс” Юрій Присташ, головний лікар Стебницької міської лікарні Роман Пукало, голова спортивного клубу “Стебник” Йосип Бандура, лікар Ростислав Палфьоров, науковець Тарас Пузирний і начальник Стебницького міського відділення міліції Вадим Рябцев. За посадами членами виконкому мають стати секретар міської ради, заступник міського голови і керуючий справами виконкому. Ще три місця заброньовані за відомим вчителем Володимиром Возняком, який став депутатом Дрогобицької міської ради, директором загальноосвітньої школи  № 6 Марією Руднік як представницею від громади Колпця, а також за пенсіонером Іваном Мельником від громади Сільця, хоча щодо останнього можуть бути варіанти. За них не проголосували, бо їх не було на сесії. Чи вдасться Василеві Пецюху впевнено взяти владу в свої руки, чи й далі він матиме непорозуміння з депутатським корпусом, - побачимо вже наступного тижня.

Анатолій Власюк, газета «Воля громади»

Трагедія біля «Шосе»

Вже 3 роки працює нічний дискоклуб "Шосе", що знаходиться в районі Млинки. Так, атмосфера на початку дійсно було святкова: гарна музика, недорогі напої, вхід платний, але по доступним цінам. Одна з переваг клубу - що він єдиний на теренах Дрогобича, і не треба вже їздити до Трускавця. Все поруч.

Але ці, здавалось б, переваги, принесли свій великий мінус. Безконтрольність відвідувачів, що випили, і не на належному рівні охорона, перетворили це чудове місце відпочинку в центр травматології.

Вже навіть на відкритті були вибиті шибки вікон, і хроніки подій кожного тижня сповіщали про нові групові, а подеколи й індивідуальні бійки, такий собі бійцівський клуб! Така слава не на руку власникам дискоклубу, але пасивність, або може непрофесійність охорони, призвела до збільшення кількості інцидентів, пов’язаних з походом на дискотеку.

Так ось, у п’ятницю (26 листопада 2010 року) відбувся ще один кричущий інцидент біля клубу. Швидка забрала молодого чоловіка Романа П. у важкому стані. Як стало відомо на сьогоднішній день, людині зробили операцію. Шанси його розцінюються як 50/50. Діагноз - внутрішньочерепна гематому мозку. Жах - це стало трагедією для всієї родини, бо в сім’ї вже є один інвалід. Друзі та знайомі шукають можливість допомогти.

Я прошу владу негайно вжити заходів до недопущення таких ситуацій в майбутньому, щоб у мирний час не травмували наших дітей і знайомих.

Від редакції. Згідно наших джерел інформації, потерпілого забрала швидка приблизно о 3-й ночі (з п’ятниці на суботу). І лише близько 10-ї ранку в суботу в лікарні помітили, що він не приходить до тями. Зі Львова викликали лікаря, який і зробив операцію. Станом на даний час (11 година, неділя 28 листопада) Роман П. і далі не отямився.

http://droginfo.com.ua

Коментар до статті на сайті ДрогІнфо.

Шосе вообще гадюшник. Тут під клубом бухають смагу пОцАни.  А потім йдуть "дригатися".  І шукаються, до кого до***ися.  Або ще шукають шоб "замутити тьолку". Дегенерати мля.

 Або зайде компанія заритих "мєстних". Вже на бровах (напилися наперед, бо в Шосе дорого для них). Заходять на бровах, і "всіх палять". Чи хтось "криво не втикає". Тіпа "шо такоє, шо ти гоніш, ти чо на..." і так далі.  Шмари шукають, хто би їм поставив. І шоб потім за це не прийшлось "давати". Або "брати". Або якщо прийдеться, то щоб комусь одному) (угу, сумно, але "се ля ві").

 Фраєрки, полупокери і мінімажорчики серуть баблом. Курять горіхове листя через кальян (думають, дурні, шо то мегатабак) і п’ють розведене пиво. І показують, шо вони купили Дрогобич. Або хоча б половину.

 Жирні шалави трясуть тєлом, тіпа збуджують всіх. Народ масово копіює голівудські фільми-шалупонь.

 Короче, цирк на дроті.  В таких "злачних" місцях чітко видно, як вироджується нація. В очах відвідувачів рідко знайдеш краплину розуму. Безлике стадо, інакше й не скажеш. Вже не радянські люди. Але ще й не "еуропейці". Примати. Справжня проміжна ланка.

Громада – це сила!

13 листопада в смт. Східниця за сприяння колишнього першого заступника глави Нацради теле- та радіомовлення, редактора газети „Каменярі”, відомого стебничанина Ігоря Куруса, за участю Київського інституту стратегічного розвитку під патронатом фонду ім. Фрідріха Еберта (Німеччина) в рамках програми „Громадяни будують соціально справедливе місто” відбувся семінар на тему „Місцеве самоврядування в умовах демократії”. На запрошення  відгукнулись депутати місцевих рад Дрогобича, Борислава та Стебника, громадські діячі, представники ЗМІ та соціально-свідомі громадяни, яким не байдужа доля рідного міста.

Першому було надано слово представникові Київського інституту стратегічного розвитку, котрий є партнером фонду ім. Фрідріха Еберта (Friedrich Ebert Stiftung) Ярославові Погарському. Він наголосив на тому, що фонд поділяє цінності соціальної демократії та справедливості, а також бере активну участь у поширенні політики свободи, солідарності та соціальної справедливості в усьому світі. Місією фонду, який має свої представництва у всьому світі, зокрема у посткомуністичних країнах (на сьогодні фонд активно діє в Україні, Білорусії Молдові) є  підтримка демократичних процесів і процесів поглиблення міжнародної співпраці та порозуміння. Основним завданням фонду є проведення навчально-освітніх семінарів, спрямованих на порозуміння та плідну і успішну співпрацю громади та влади.

- Я маю честь представляти на освітніх семінарах Київський інститут стратегічного розвитку, завданням якого є допомога громадським активістам у залученні їх до самоврядування, до більш активного процесу впливу на органи державної влади. На сьогоднішній день ми успішно співпрацюємо з Інститутом політичної освіти м. Києва над розробкою програми „Місцеве самоврядування – крок до ефективності”, в рамках якої передбачено підвищення кваліфікації народних обранців, - відзначив Ярослав Погарський.

Модератор програми семінару, представник Інституту політичної освіти м. Києва, депутат Закарпатської обласної ради Олександр Солонтай розповів, що освітній заклад займається навчанням кандидатів в депутати місцевої ради (міської, районної, районної в місті, обласної): як правильно формувати команди кандидата, розподіляти обов’язки між членами політичної сили. Туди входить і підготовка виборчої кампанії –  аналіз сильних і слабких сторін, тощо.

- Усі ми пригадуємо жартівливий вислів: „в депутати я піду – хай мене научать”... А хто навчить? Саме життя вчить. Партія, котра представляє того, чи іншого кандидата, лише частково допомагає своїм людям підвищити кваліфікацію. Тому до влади і приходять некваліфіковані кадри. У народі кажуть: випадкові люди - відзначив Олександр Солонтай. - Пізно вчитися, коли ти приступив до своїх депутатських повноважень, треба здобувати науку до того.

В Законі „Про самоврядування” сказано, що депутат зобов’язаний проходити курси підвищення кваліфікації постійно. У вирішенні цього питання суттєво допомагає програма „Місцеве самоврядування – крок до ефективності”.

Бажаючим треба лише скачати з нашої інтернет-бібліотечки 5 посібників (юридичних порад та кодексів законів в жатому, доступному для розуміння  варіанті) про права, обов’язки, перспективи депутатської роботи на місцевих та обласних рівнях, які зобов’язаний знати народний обранець, аби, згідно Закону, скористатися своїми депутатськими повноваженнями.

Пригадуючи випадок з життя про те, що, згідно Закону «Про вибори», у одному з сіл Закарпаття Ужгородського району волею громади на 90 відсотків був замінений депутатський корпус, п. Олександр відзначив, що явка виборців під час відкликання становила 60 відсотків. На переобрання депутатів кількість бажаючих зменшилася на 4 відсотки. Але невігласів-депутатів було усунено від виконання своїх обов’язків, яких вони по суті діла не виконували. Так їм, депутатам і треба! Нехай пам’ятають: громада – це сила!

Щоправда інститут відкликання депутатів стосується лише мажоритарників. На тих, які пройшли за партійними списками, цей Закон не поширюється.

Згодом Олександр Солонтай запропонував присутнім познайомитися ближче. Кожен представлявся та розповідав суть проблеми, яка є найбільш наболілою у місті і своє бачення щодо шляхів її вирішення. Кожну з названих учасниками семінару проблем було виокремлено на таблиці для загального розгляду. Найболючішим з них  (жахливому стану доріг, що є проблемою усього Дрогобицького конгломерату, штучно створеній Дрогобицьким комбінатом міського господарства проблемі з вивезенням сміття, проблемам житлово-комунальних послуг, комунального господарства та переведення будинків, що були комунальною власністю, на баланс ОСББ) було присвячено більш, як три години часу. П. Олександр, котрий спеціалізується на таких питаннях, дав чимало корисних порад, юридичних консультацій.

Суцільне безгрошів’я людей та підприємств по Україні заводить ситуацію у сфері житлово-комунального господарства у глухий кут.  Для того, аби розрубати гордіїв вузол, коли люди не бажають сплачувати комунальним структурам за послуги, які не надаються, на думку секретаря Органу самореалізації населення «Комітет мікрорайону Русанівка» Алли Поплавської,  слід переводити житлові будинки на баланс ОСББ та ЖБК (житлово-будинкових кооперативів).

- У своїй роботі голови ССББ зробили анкетування будинків: подали на затвердження кошториси щодо ремонтних робіт. ОСН також бере на себе таку відповідальність. В даний момент ми вже хочемо формувати бюджет нашого мікрорайону. От тільки б київська міська рада пішла нам назустріч, - повідомила Алла Поплавська.

Ігор Курус відзначив, що найбільшою проблемою для Стебника на сьогоднішній день є карстові пустоти на шахті калійного заводу, що утворилися після видобутку солей. Після того, як півшахти залило водою, стінки цих пустот можуть розчинитися і від того є загроза обвалу величезної за площею території. Але над шахтою не поле, а житлові масиви кількох населених пунктів, високовольтні лінії електропередач, автотраса на Трускавець!

- Перспективний Трускавець не дуже охочий мати такого сусіда, як депресивний Стебник. Аби врегулювати цю вкрай загострену ситуацію Стебнику просто необхідно отримати статус міста депресивного значення – резюмував п. Ігор.

Щодо стану доріг присутні обмінялися жартами на кшталт того, що на Дрогобиччині доріг немає узагалі, існують лише керунки. А куці міські бюджети, які збідніли через бездіяльність та безгосподарність місцевого самоврядування та повний параліч депутатського корпусу Дрогобича, Борислава та Стебника  не дозволяють робити капітальний  ремонт доріг. Їхнім ж латанням (т. зв. ямковими ремонтами) мешканці нашого регіону ситі по горло. Народ у нас грамотний. Усі  розуміють, що згідно з ст.ст. 17, 19 Закону України «Про автомобільні дороги» управлінням, функціонуванням та розвитком вулиць і доріг у місті та інших населених пунктах виключно займаються органи місцевого самоврядування, які повинні забезпечувати безперервні, безпечні та зручні умови руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів. Згідно наведеного вище Закону органи місцевого самоврядування повинні займатися організацією будівництва, ремонту та утримання вулиць і доріг міста та інших населених пунктів за встановленими для них державними стандартами та нормами. Натомість, через безгосподарність місцевої влади мешканці Дрогобича, Борислава, Стебника та смт. Східниця мають не дороги, а вибачте на слові, порнографію.

Голова Київського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Андрій Нестерков зауважив, що громадські організації на законній основі мають право контролювати місцеве самоврядування щодо ефективності їхньої роботи. І обмежень у цьому немає.

- Наша організація має право навіть експертувати роботу Служби Безпеки України, якщо питання, яке нас цікавить не є державною таємницею, - відзначив п. Андрій. Керуючись постановою Кабінету Міністрів України наші колеги проводили експертизу діяльності Міністерства охорони здоров’я.  А нещодавно мали нагоду впіймати на гарячому тих чиновників, які спекулювали на ремонті будинків: звітували, буцімто будинки відремонтовані, хоча насправді було не так. Ми отримали тему для розслідування діяльності (радше бездіяльністі) чиновників Київської міської державної адміністрації в плані виконання загальноміської програми щодо ремонту будинків, згідно якої бюджетні кошти, які виділяються для ремонту житлових будинків, відносяться до загальних форм власності. Наш запит щодо виконаних робіт держслужбовці адміністрації проігнорували. Тоді ми створили робочу ініціативну групу, як це передбачено постановою Кабміну і витребували у держслужбовці кошториси та акти виконаних робіт. З’ясувалося, що не всі будинки нашого мікрорайону, які підлягали капітальному ремонту, були відремонтовані. У багатьох з них ЖЕКи не проводили ремонту більше 16-и років. А гроші з квартплати йдуть працівниками ЖЕКів на зарплати? Це знову ж таки доводить про доцільність переведення будинків на баланс ОСББ. Тоді мешканці зможуть контролювати ефективність виконаних робіт приватними фірмами, чи комунальними підприємствами на підставі укладеної з ними угоди, - розповів А. Нестерков.

Його розповідь настільки вразила новообраного депутата дрогобицької міської ради (у минулому депутата Львівської облради 4 демократичних скликань) Михайла Ваврина, що той навіть поцікавився, чи шановні експерти фінансуються виключно з фонду Фрідріха Еберта? На це п. Ваврин отримав відповідь, що представники громадських організацій Андрій Нестерков та Алла Поплавська мають постійне місце роботи, а проведення семінарів з мешканцями регіонів Східної та Західної України є їхнім волевиявленням.

Темою «на десерт» було обговорення необхідних цільових програм, що стосуються реформування і розвитку ЖКГ, котрі допомогли б вирішити болючі питання. А міста нашого регіону могли б до них долучитися. От тільки все залежить від співпраці громади та влади. А працювати треба. Бо ж як відомо – під лежачий камінь вода не тече.

Вікторія Лишик

Владика Ярослав Приріз: «Сьогодні важливо є відроджувати історичну пам'ять, відбудовувати храми, але найважливішим є відновити людину»

Цьогорічний Синод єпископів УГКЦ, що проходив у Львові-Брюховичах, 2-9 вересня 2010 року Божого, серед іншого, розглядав питання євангелізації. Щодо цієї актуальної на сьогодні теми з нашим кореспондентом поділився єпископ-коад’ютор Самбірсько-Дрогобицької єпархії Ярослав Приріз.

-  Преосвященніший Владико, що Ви вкладаєте в поняття «євангелізації»?

- Думаю, що це досить глибоке поняття. Сам термін вказує, що це діяльність, спрямована на поглиблення життя, згідно з Євангелієм – Доброю Новиною, котру звістив Христос. Іншими словами, це продовження Церквою Христової місії на виконання Його заповіді: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28, 19). Тут нам може стати добрим прикладом апостольська місія і проповідь. Завдяки їй невеличка група Христових учнів з Єрусалиму, незважаючи на усі труднощі-переслідування з боку євреїв та поган, переросла у велику Церкву, що охоплює народи усього світу. 

У важливому завданні євангелізації, котре ставить перед собою Церква, я б виокремив два найважливіші рівні:

- по-перше, це народження у вірі, тобто проповідь Євангелія для тих, хто його ніколи не чув або для т. зв. «номінальних» християн – тих, хто хоч і охрещений, насправді не ісповідує Христа і не живе Його Заповідями.

- по-друге, це супровід у християнській вірі з метою її розвитку. Адже мало просто бути християнином, треба щодня ставати кращим християнином, досягати християнської досконалості… Цей етап євангелізації я назвав би «воцерковленням». Тут ідеться про те, що людина зростає у церковній свідомості, прагне відвідувати церковні богослужіння та жити Святими Таїнствами, бо розуміє їх важливість.

Важливо воцерковити хрещених і нехрещених людей: нехрещених привести до хрещення, а хрещених містично глибше впровадити в таїнство Хрещення. Якщо ми відповідально поставимось до цих двох складових євангелізації, то вона буде для нас не тільки незрозумілим науковим терміном, а живою реальністю, що охоплює усі сфери християнського життя.

- Як на території Самбірсько-Дрогобицької єпархії організовано євангелізаційне служіння?

 - Якщо говорити про нашу єпархію, про те, як ми пробуємо служити в цій заповіді, в цьому післанництві Господа до повірених нам людей, то наша праця відбувається у двох таких напрямах.

З одного боку, ми, духовенство, тобто ті, до кого передусім звернена заповідь про євангелізацію, намагаємось зробити все, щоб наша місія була якнайуспішнішою. Тут маємо багато повчитись у Христа і його учнів. Не забуваймо, що активну проповідницьку діяльність апостоли розгорнули тільки після того, коли вони, зібрані на молитві у Єрусалимі, зодягнулись силою Святого Духа. Тому й ми молимося, аби стати справжніми його свідками, як і апостоли в Єрусалимській спільноті. З цієї нагоди щороку проводимо реколекції для духовенства, де метою ставимо усвідомити самих себе про цю велику заповідь післанництва з проповіддю Доброї Новини. На мою думку, надзвичайно важливим є те, щоб упродовж тих декількох реколекційних днів духовенство ще раз пережило своє священиче покликання післанництва, служителя Христової Церкви.

З другого боку, ми також намагаємось євангелізувати, так би мовити, систематично: і академічно, і практично. Ми розуміємо важливість зустрічей, наукових конференцій, під час яких можна було б спільно обговорити наші дії, знайти адекватні методи, завдяки яким у XXI ст. проповідь Доброї Новини буде якнайефективнішою.

Для нас, в нашій східній традиції Володимирового хрещення, стало дуже притаманним, дивлячись на євангелізацію, слово «воцерковлення». Наш народ пережив дуже страшну «епідемію більшовизму», вона позначилась на історії, культурі, але найбільше торкнулась людини. Сьогодні важливо є відроджувати історичну пам'ять, відбудовувати храми, але найважливішим є відновити людину. Отож, ми поставили собі за мету привести до Бога «літеплих» християн, допомогти усвідомити їм ближче сутність їхнього хрещення та буття християнином.

Ця стратегія є актуальною стосовно людини на всіх етапах її життя – від немовлятка аж до останніх хвилин людського життя. Сьогодні заохочую наше духовенство, щоб вони нагадували батькам про важливість причастя немовлят, навіть про необхідність цього. Зрозуміло, що це потрібно пояснити, тому ми практикуємо зустрічі з рідними, хресними батьками… Священик як душпастир має розповісти про таїнства Хрещення, Миропомазання, Євхаристії, про важливість інших хрещальних обрядів…

Далі Церква супроводжує людину у земному житті, щоб вона могла через свою смерть увійти у Церкву Небесну, в життя вічне. Практично, це означає, що батьки мали б змалечку виховувати своїх дітей не тільки інтелектуально чи фізично, але й духовно. Наприклад, до 6-7 років це вік, коли дитина ще не сповідається, але вже має навчитись бачити власні помилки. Тому маленький хлопчик, чи дівчинка ввечері, поки піде до спочинку, могли б приходити до свого батька і матері та просити благословення на сон, перед тим перепросивши, якщо чимось провинились. Завдяки цьому упродовж шести будніх днів дитина готується до святого, інакшого дня – неділі, коли вона мала б підсумувати своє життя і тоді усією сім’єю, як «домашня Церква», стати причасниками Пресвятого Тіла і Крові Христової. Це готує дитину до самокритики. Вона мала б уже змалечку усвідомлювати, що того, хто є біля неї, слід поважати, шанувати, любити... Коли дитина звертатиметься: «Мамо-тату, пробачте, бо я була нечемною», - і називатиме конкретні випадки, – то це, думаю, дасть їй дуже глибоке розуміння себе. Дитина, котра навчена щодня просити прощення, а у кінці тижня загально оцінювати себе, буде дуже глибоко у своєму дорослому житті переживати святе таїнство Покаяння…

- Яку  конкретно працю щодо євангелізації ведуть душпастирі на своїх парохіях?

- Ми говоримо про відповідальність за катехизацію, євангелізацію душпастирями на довіреній їм парохії. Ні катехит, ні будь-хто інший не звільняє священика від Його служіння людям в ім’я Христа. Вони йому можуть тільки допомагати, але саме священик безпосередньо несе за це відповідальність. Ми просимо наших священиків використовувати всі можливості, щоб Добру Новину нести усім вірним парохії (наприклад, суботні, недільні школи). Втішає, що сьогодні у школах є уроки християнської етики, на яких подають основи християнського світогляду. На деканальному та єпархіальному рівнях організовуються сарепти – молодіжні християнські табори, на які з’їжджаються представники різних парохій.

З іншого боку, священик як душпастир несе відповідальність не тільки за молодь, до якої має бути особливо близьким, бути для неї товаришем і супутником на шляху зростання, але й за дорослих парохіян. Для цього він використовує різні можливості – храмові богослужіння і позахрамову діяльність, щоби нести навчання катехизи, містагогії, виховувати своїх парохіян. Християни не можуть бути лише «номінальними» (з метрики, з хрещення), але мають дуже глибоко розуміти таїнства і правди віри; знати історію власної Церкви; вміти дати відповідь, чому вони належать саме до цієї Церкви... Це є нашим завданням.

Кожен священик не може сьогодні обмежуватись лише храмовою діяльністю. Катехизація, євангелізація повинна бути і позахрамовим богослужінням. Добрими нагодами для цього стають відвідини родин з Йорданською водою, відвідин самотніх у їх домах, хворих у лікарні... Потрібно шукати й інші можливості, щоб євангелізація на парохії стала актуальністю і щоденною діяльністю.

У нашій єпархії розвинуто академічне, медичне, військове, в’язничне капеланство; діє реабілітаційний центр «Назарет», через який ми стараємось  допомогти узалежненим від алкоголю та наркотиків; створено і діють комісії: євангелізаційна, катехитична, молодіжна, християнської родини, мирян, охорони здоров’я, соціальна, через які ми напрацьовуємо практичні програми воцерковлення мирян різної вікової категорії.    

- Хто може євангелізувати і катехизувати?

- Як вже було сказано, особлива відповідальність за євангелізацію лягає на священика. Це його обов’язок як душпастиря. Це завдання йому доручила Церква під час уділення священичих свячень.

Крім того, Церква також благословляє і мирян на це служіння. Для цього вона відповідним чином вишколює цих людей, а потім дає їм мандат, благословення на катехизацію. Катехити, котрі мають благословення свого правлячого єпископа, повинні усвідомити, що вони євангелізують не у своєму імені, але в імені Церкви. Думаю, що добрі, молитовні, побожні й, одночасно, глибоковишколені в питаннях віри і моралі миряни сьогодні є дуже потрібними нашій Церкві для того, щоб понести Добру Новину у всі куточки землі, а також для євангелізації-воцерковлення своїх братів і сестер.

- Чи лише дипломовані катехити можуть говорити про Христа?

- Ні, звичайно. Силою Хрещення кожний християнин «у Христа зодягнувся» і тому також має покликання до християнського свідчення. Ми, християни, котрі споглядаємо Христа, слухаємо Його слово, переживаємо Його Таїнства, сповнюємось Божественним Духом – не можемо не ділитися досвідом своєї віри. Тому важливо, щоб наші християни – і поодинці, і в своїх родинах та сім’ях – передусім власним прикладом давали свідоцтво вірності, святості свого життя, свого християнського покликання... Сьогодні дуже потрібним є свідчення ділами, адже, як кажуть, «слово зворушує, а приклад порушує». Тому нашою метою є виховати людей, котрі проповідували б християнство більше вчинками, ніж словами.

Звичайно, євангелізаційне служіння мирян за допомогою слова теж важливе. Кожен має знати правди християнської віри не тільки, щоб її захистити, але й щоб їх проповідувати. Однак тут варто бути обережними і пам’ятати, що від імені Церкви, як я вже сказав, можуть виступати тільки ті люди, котрим вона це довірила. Людина має усвідомлювати власну відповідальність, адже сьогодні є багато лжемісіонерів, котрі не проповідують в дусі Христової Церкви. Історія вчить нас, що це породжує єресі та непорозуміння у християнських спільнотах. Тому, повторюю, слід дуже відповідально ставитися до служіння словом та готуватися до цього.

- Який стан євангелізації, на Вашу думку, є на сьогодні у нашій Церкві?

- Наша Церква вийшла з переслідувань радянським режимом у ХХ ст. дуже зраненою. Ворог намагався знищити її, зруйнувати, але знову справдилися Христові слова про те, що ніяка сила не зможе знищити Його Церкви. У своїй історії маємо дуже явний знак Божої присутності в нашій Церкві, в нашому народі, який довгими роками був свідком «страсної п’ятниці». Тому тепер можемо втішатися тими людьми, нашими мирянами, духовенством, котрі в таких важких умовах дали свідчення вірності і святості свого життя, свого християнського покликання.

Коли наша Церква отримала свободу існувати і розвиватись, то ми зустрілись із багатьма труднощами. Це, наприклад, необхідність віднови та побудови нових храмів, що є дуже важливим завданням, бо храм – місце зустрічі людини з Богом. Це, за умов складної економічної ситуації, забрало в нас досить багато часу. Сьогодні поступово цей етап, дякувати Богу, підходить до свого завершення.

Тому далі нам важливо звернути свою увагу на нерукотворний храм – людину. Слід допомогти їй відродити власний нерукотворний образ і подобу Божу. Немає значення, де і в якому стані є ця людина. Важливо вдивлятися в лик Божий, що у ній, та просити Божу Премудрість допомогти його відчистити, оновити. Церква має послужити духовному зціленню нашого народу, усвідомленню духовної і національної ідентичності, щоб він міг гідно славити Боже ім’я.

Ми, як українці, зобов’язані чинити благодарення Богові, адже як нація і народ існуємо тільки через те, що Господь зберіг нас і записав на своїх долонях. Де б українець сьогодні не був: у своїй Батьківщині, чи на поселеннях – він повинен чинити це благодарення.

- Як євангелізаційне служіння може сприяти екуменічному рухові у Церкві?

- Євангелізаційне служіння, як зусилля для кращого пізнання Христа,  допоможе християнам різних конфесій краще пізнати одні одних. Адже наближення до Христа означає взаємозближення християн. Ми покликані шукати і зростати у Христовій Істині. Завдяки цьому наш багатостраждальний народ обов’язково знайде спільну дорогу для прослави Бога єдиним серцем і єдиними устами. Це буде запорукою віднови та процвітання нашої Церкви як духовної матері, народу, який є носієм великої історичної і християнсько-духовної спадщини, держави, яка має славне минуле свого державотворення. Тому саме святості і єдності, єдиного серця і єдиних уст прослави Бога я просив би, щоб ми всі шукали в Христовій Істині, якій поклоняємося на Богом благословенні Українській Землі. 

- Дякую за розмову!

Розмовляла Іванна Рижан

 «Патріот»: стебницький десант у Бориславі

Ще не вщухли пристрасті, які вирували навколо турніру “Кубок Стебницького ліцею із дзюдо”, а вже десант стебницьких дзюдоїстів та їх батьків висадився на бориславській землі. Причина - відкрита першість ДЮСШ “Атлант” з боротьби дзюдо.

Спортсмени цієї спортивної школи приїжджали в Стебник на Кубок ліцею, наступним логічним кроком став турнір-відповідь, який відбувся в облаштованому для боротьби спортивному залі середньої школи №3 міста Борислава, де під керівництвом тренера Шимченка Василя Юрійовича тренуються дзюдоїсти ДЮСШ “Атлант”.

Мета змагань - набуття досвіду юними спортсменами та зміцнення дружніх стосунків між клубами. Команда “Патріот” (Стебник) на чолі з тренером Гнатишиним Любомиром Йосиповичем та його помічником, Олександром Смалієм, привезла на змагання 12 учасників. Тішить те, що спортовці не втратили бійцівський запал після першої зустрічі, а прагнули в бій.

Підсумки виступу наших земляків у Бориславі такі: перші   міcця зайняли Гладкий Володимир, Білоголовка Владислав, Лацик Роман, Березяк Марко, Афанасов Денис, Дронь Олег, Головкевич Степан; другі місця посіли Кулик Степан, Антонів Сергій, Палюн Ростислав, Дречевич Дмитро, Бабій Тимур та Родьо Руслан.  

Щиро дякуємо Головкевичу Василю, Березяку Богдану та Лацику Тарасу за організацію транспорту для стебницьких дітей.

Олег Григоренко, голова ГО «Спортивний клуб «Патріот», газета «Воля громади»

 



Обновлен 09 июл 2012. Создан 11 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником