Трускавецький вісник № 8 (252) від 21 січня 2011 р.

 

Трускавецький вісник № 8 (252) від 21 січня 2011 р.

21.01.2011



 

У номері: Інтерв`ю з Орестом Бродовичем, Вітання голови для Палацу культури, Зверненя Бориславської міської ради щодо скасування звання Героя України для Степана Бандери, Стаття В. Гук про КП "Наше місто", Йорданські купання, На книжковій полиці, Спортивні новини.

Новини Трускавця та регіону

Ланцюг по-трускавецьки

На День Соборності України 22 січня (субота) влада Трускавця планує організувати створення в місті «Живого ланцюга» на зразок тих, які по Україні проводилися на початку 90-х рр. ХХ ст. Про це нас повідомили в міській раді Трускавця. Планується обійняти «живим ланцюгом» чим більшу територію в парку, тож влада запрошує всіх патріотів до міської ялинки на 11 годину.

Не стало голови Асоціації інвалідів

20 січня перестало битися серце голови Стебницької Асоціації інвалідів «Серце допомоги» Романа Кіндратишина. Незважаючи на важку хворобу, він був активною людиною, завжди старався допомогти своїм співбратам-інвалідам, оббивав чиновницькі пороги в пошуках справедливості, налагоджував зв’язки з благодійними організаціями за кордоном, зокрема в Норвегії. Закінчив своє життя пан Роман як вірний християнин, адже покаявся та став практикуючим віруючим. Редакція «ТВ» сумує з приводу смерті голови стебницької асоціації інвалідів.

Власна інформація

Вітання трускавецького міського голови Руслана Козира

/до 40-річчя з дня відкриття Палацу культури ім. Т. Шевченка/

Дорогі працівники Палацу культури імені Тараса Шевченка!

Ви працюєте в закладі, який завжди був осередком високої української культури і духовності, важливим джерелом інтелектуального та естетичного збагачення трускавчан та гостей нашого міста. Недаремно упродовж тривалого часу Палац носить почесне ім’я батька нашої нації Тараса Григоровича Шевченка.

За 40 років Палац, як установа культури нашого міста-курорту, здобув заслужений авторитет. Викликає глибоку повагу невтомна праця колективу в царині духовного єднання нашого народу. Свідченням Вашої праці є багата палітра урочистих, святкових, розважальних та науково-пізнавальних заходів, які щодня збирають у стінах Палацу людей різних національностей і різного віку.

Від імені громади, міської ради прийміть найщиріші вітання з чудовим ювілеєм. Дякую за працелюбність, професійність, за неспокій Ваших душ.

Поділяючи з Вами радість цього свята, бажаю сили й натхнення надалі зберігати українську духовність,  плекати традиції і звичаї нашого краю, відображати неперевершені його особливості.

Успіхів Вам у Вашій благородній просвітницькій справі. Щастя, здоров'я, сімейного благополуччя, нових творчих злетів і натхнення.

З повагою, міський голова Руслан Козир

Офіційно

«Президент України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Вищий Адміністративний суд України

Львівська обласна державна адміністрація

Львівська обласна рада

Заява Бориславської міської ради щодо скасування Указу Президента України В. Ющенка № 46/2010 «Про присвоєння  С. Бандері звання Герой України»

Бориславська міська рада висловлює рішучий протест з приводу постанов Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 20 січня 2010 року № 46/2010 «Про присвоєння С. Бандері звання Герой України». Вважаємо, що суди пішли на повідку тих агентів Кремля, які сьогодні засідають у вищих ешелонах української влади, а постанови про скасування Указу Президента України від 20 січня 2010 року № 46/2010 «Про присвоєння С. Бандері звання Герой України» суди ухвалили за вказівкою Банкової на догоду Путіну і Мєдвєдєву.

Слід констатувати, що провладний режим позбавив судову гілку влади незалежності, тому сьогодні  всі суди демонстративно виконують політичні замовлення нинішньої влади, ухвалюючи абсурдні й неправочинні рішення. Водночас правоохоронні органи стали головним знаряддям боротьби влади з політичною опозицією та основним засобом побудови поліцейської держави. Вочевидь, режим за прикладом Кремля не лише відбілює Сталіна, а форсованими темпами реанімує в Україні сталінізм.

Влада Януковича–Азарова розгорнула широкомасштабну війну проти українців на всіх фронтах – мовному, освітньому, ідеологічному, судовому, соціальному, економічному, культурному, духовному. І рішення вищеназваних судів є тільки однією з ланок цієї війни.

Рішення та дії адміністрації, яка засіла на Печерських пагорбах, продиктовані передусім страхом перед постатями Бандери, Шухевича, а також Мазепи, крутянців, холодноярців, воїнів ОУН-УПА, які воскрешають в українцях героїчний Дух їхніх предків. Бо владоможці розуміють, що рано чи пізно провладний режим змете сила української національної революції. А от що саме стане основним каталізатором революційного вибуху – можна лиш припускати. Імовірно, це будуть так звана пенсійна реформа, нові  зміни в трудовому законодавстві чи, можливо,  посилення репресій проти українських патріотів. Однозначно, що революція відбудеться під прапором Бандери.

Вороги України не могли подолати Бандеру живого, вони бояться його й мертвого. Адже Бандера для мільйонів українців, попри недолугі і нікчемні рішення судів, був і залишається українським Героєм.

Для української громади – Бандера та Шухевич були, є і будуть національними Героями. Під егідою органів місцевого самоврядування і далі відбуватимуться заходи зі вшанування справжніх національних Героїв. Війну проти Бандери і терор проти бандерівців ми, депутати Бориславської міської ради, розцінюємо як наступ на громадянські, конституційні та національні права українців. У цьому протистоянні ми будемо з нашим народом.

В. о. Бориславського міського голови, секретар міської ради І.Р.Яворський

Заява прийнята на V позачерговій сесії Бориславської міської ради VI демократичного скликання від 20.01.2011 року.

 

КП «Наше місто»: на сцені й за лаштунками або Хто ходить задом наперед

КП «Наше місто» від 17 січня існує у форматі страйку. На адресу міського голови надійшла заява про те, що відбулися збори працівників підприємства, на яких обрано страйковий комітет. На самі збори представники влади запрошені не були. В. о. гендиректора пан Т. Копко підтвердив, що такі збори направду мали місце. На них, як з’ясувалося, були присутні переважно працівники жеку і кілька депутатів, зокрема Р. Крамар, Є. Юник, Б. Габшій, В. Наконечний, П. Швець, депутати облради О. Балицький та М. Задорожний. Прояснити ситуацію ми попросили Петра Нестерівського, заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства, оскільки саме він був присутній на засіданні новоутвореного страйкового комітету. Коментар п. Нестерівського – далі.

На сцені

Основна причина страйку  – заборгованість із зарплати перед працівниками за вересень – грудень 2010 року. Ми вивчаємо ситуацію і вносимо пропозиції щодо її розв’язання. Наразі прийнято рішення про те, що ми, нова влада, беремо на себе відповідальність за цей борг і зобов’язуємося погасити його упродовж 2011 року. На це у загальному фонді прийнятого бюджету закладено кошти – 2 млн. 409 тис. грн.  У міру надходження коштів борг погашатиметься. Крім того, ми зобов’язуємося виплачувати працівникам щомісяця 100% нарахованої платні за роботу, виконану у 2011 році. 

Пропозиції організаторів страйку є деструктивні. Не маючи альтернативи реформуванню КП «Наше місто», вони вимагають скерувати кошти з бюджету розвитку (1 млн. грн.) на погашення боргу перед колективом. Саме з такою пропозицією виступив депутат облради п. Балицький.  Це абсолютно необгрунтована пропозиція, оскільки фонд заробітної плати працівників КП «Наше місто» формується із надходжень квартплати від населення. На сьогодні заборгованість мешканців міста за надані послуги становить 898 тис. 500 грн. – це є потенційний ресурс підприємства, який треба отримати і використати.

Практика виплати заробітної платні з фонду розвитку, започаткована у минулі роки, є, по-перше, незаконною, а по-друге нераціональною. Фонд розвитку має виконувати притаманну йому функцію – працювати на розвиток підприємства. А враховуючи те, що комунальне майно вичерпалося ще за минулої влади і надходження до бюджету розвитку вже не можуть бути такими об’ємними і регулярними, з такою практикою треба раз і назавжди покінчити. Це позиція моя як заступника міського голови, таку ж думку має сам міський голова. 

 КП «Наше місто» заборгувало своїм працівникам ще минулого року, тобто за минулої влади. Втім, жодних протестів на захист своїх прав ніхто не влаштовував. А тому абсолютно відповідально заявляю – це штучно спровокована акція опозиційних сил, метою якої є недозволити новій владі реформувати комунальне господарство і покласти на неї вину за те, до чого вона не причетна.

 Станом на кінець минулого року підприємство має кредиторську заборгованість 13 млн.149 тис. грн., а дебіторську – 5 млн. 884 тис. Є дуже багато факторів, на які в минулому часі керівництво не звертало уваги, що, на мій погляд, призвело до запланованого банкрутства підприємства.  Перед адміністрацією КП «Наше місто» наразі стоїть завдання мінімізувати витрати на утримання легкових автомобілів, на телефонний зв’язок керівництва, а також оптимізувати кошти на зарплату в частині адміністративних витрат. При цьому про скорочення простих робітників мова не йде.

На сьогодні у КП «Наше місто» працюють ревізійні органи, які вивчають фінансовий стан підприємства. Після представлення офіційних документів будуть зроблені відповідні висновки щодо діяльності чи бездіяльності колишнього керівництва, що призвела до такої ситуації. Ми визнаємо, що працівники КП «Наше місто» не винні, і їхні вимоги є обґрунтовані.

За лаштунками

Отже, вже перші кроки влади щодо реформування збиткової структури, не спроможної надавати населенню якісні комунальні послуги, викликала неабиякий протест... аж до страйку. Дивина-дивна: хочемо змін на краще, водночас жодних змін не хочемо. А спробуймо заглянути за лаштунки страйку і з’ясувати – хто є хто у цьому дійстві.

Хоч страйком створено, є підстави думати, що не він замовляє музику і що справжній хормейстер, як і належить диригенту, – у театральній ямі. Ми не можемо стверджувати напевне, що одним з організаторів цього «путчу» є Олексій Балицький. Зате як доконаний факт можемо констатувати, що трускавецька «Свобода» там наслідила. Стверджувати, що Балицький пильнує власний інтерес, – також некоректно. Але припустити можна. І ось чому.

Цей «свободівець» пропрацював на посаді гендиректора КП «Наше місто» за минулої влади  півроку, і під його «чуйним» керівництвом борг перед працівниками, як і заборгованість самого підприємства, не зменшилася ні на гривень, а навпаки, суттєвого виросла. Жодних реформувань розпочато не було. Єдиний набуток підприємства за часів Балицького – це два додаткові заступники гендиректора без чітко виписаних посадових інструкцій, з невідомими функціями і спільним фондом зарплати у понад 12 тис. грн. щомісяця – це чистий оклад, без премій і надбавок.

Якщо згадати минулолітню так звану газову епопею, то найцікавішим є те, що саме Балицький, виконуючи вказівки тодішнього міського голови, чи не найбільше наполягав на кредиті під заставу комунального майна – останнього у місті. Зрештою Приватбанк дав кредит на дуже вигідних умовах – з невеликими відсотками і без застави. І свідчить це про те, що інші варіанти, окрім як дати в заставу і у такий спосіб відчужити останню власність громади, тоді навіть не розглядалися. Депутати відстояли комунальне майно, але ті, хто хотів нагріти на ньому руки, затаїли образу – тепер мстять. 

Хто ходить задом наперед

З приходом нової влади Олексію Балицькому було запропоновано очолити і реформувати КП «Наше місто». Але «наполеон» бачив себе в кріслі не менше як першого заступника міського голови і від «недостойної» посади гендиректора відмовився.

Ще один «свободівець», депутат минулої і теперішньої каденції Павло Швець, також активна дійова особа комунального «путчу», відмовився очолити депутатську комісію з питань житлово-комунального господарства, як пропонував міський голова. До речі, кажуть, що він нічим особливо не відзначився і минулої своєї каденції, будучи членом земельної комісії. Отож виходить: коли треба брати на себе відповідальність за справу, коли треба конкретних пропозицій, то «Свободи» нема. А як треба збурити людей, внести в роботу трохи деструктиву, «свободівці» у перших рядах. Можна припустити, що ця політична сила у нашому місті виношує наполеонівські плани і готує... переворот (нашому б теляті...). Вдасться чи не вдасться – справа п’ята, але води вже наварили і новій команді нормально працювати не дають.

В ідеалі їхній задум виглядає так: очистити бюджет розвитку від грошей – а це кошти, які мають йти на ремонт доріг, шкіл, на розвиток житлового фонду та інші добрі справи, – вибити розрахункові кошти для «наполеона» (а це не одна десятка тисяч гривень! – є за що страйкувати), збурити людей, дати їм популістські гроші – у порівнянні з зарплатою гендиректора – мізерні, створити хаос, не дозволити владі реформувати підприємство: хай залишається банкрутом, – і врешті-решт сказати: владу – геть! Але чи побачить пересічний трускавчанин у цьому всьому зиск для себе?..

Якщо пан Балицький такий потужний менеджер, про що свідчать його претензії на посаду заступника міського голови, то чому від слідів його професійної діяльності на попередній посаді директора КП «Курортний парк» залишилася хіба що маса рекламних бордів сім’ї колишнього боса? – питання риторичне. І останній штришок як інформація до роздумів: куди наразі пішов реалізовувати свій прихований потенціал цей «свободівець»? – до колишнього боса. Народ говорить, що пан Балицький є працівником санаторію «Карпати».

А за висновком далеко ходити не треба: ті, хто призвів місто до ганебного стану, тепер гуртуються в опозицію, аби зберегти статус-кво і не дати шансу новій владі виправити ситуацію: хай гірше, зате по-нашому, бо ми хочемо назад. Хотіти назад – не штука, ходити задом наперед – не личить.

Наразі відстежуємо інформацію щодо результатів перевірки КРУ діяльності  КП «Наше місто».

Валентина Гук, для «Трускавецького вісника»

Прийом у міського голови Трускавця

Черговий прийом громадян у міського голови відбувся 18 січня, у надвечір'я Водохреща. У той же день проходила позачергова сесія міської ради. З огляду на те прийом спочатку проводив заступник міського голови Петро Нестерівський, а згодом Руслан Козир. Чи тому, що наближалася Свята вечеря, чи з якихось інших причин, але з двох десятків записаних на прийом, прийшла половина громадян. Але проблеми, які вони порушили, є не нинішні і важливі не тільки для них, але й для багатьох інших громадян.

Так, молодий чоловік Андрій Гриценко прийшов вирішити питання з працевлаштуванням. А він у Трускавці такий не один. За даними статистики у пошуках роботи до державної служби зайнятості лише впродовж жовтня минулого року звернулося 87 осіб незайнятих громадян, що на 25 осіб більше, ніж у жовтні 2009 року. Словом, це проблема, над вирішенням якої міській раді доведеться добре подумати.

З повторним зверненням щодо вирішення житлової проблеми звернулася жителька з аварійного будинку, що на вулиці Дрогобицькій, 23 Марія Кудла. Вона просить, щоб їй надали житло для відселення. А це не просто зробити, бо міська рада такого житла наразі не має. А вона теж не одна. Таких сімей, яких необхідно відселювати з аварійних будинків, набереться з десяток.

Давня проблема турбує директора ювелірного магазину «Карат» Аллу Суркову, що на вулиці Суховоля, 20. Приміщення, яке займає це торгове підприємство, належить ЗАТ «Трускавецькурорту». Уже неодноразово керівництво цієї структури піднімало орендну ціну на це приміщення. Останнім часом ця ціна настільки зросла, що керівництво магазину стало перед вибором – або закривати підприємство, або шукати нове, більш дешевше приміщення. Міська рада вирішила допомогти «Карату». Завідувачеві відділу приватизації та управління майном Миколі Габшію доручено знайти таке приміщення.

Уже не вперше за допомогою до міської влади звертається Ганна Василишин. Два роки тому вона у своєму житлі провела автономне опалення. Та через комунальні борги цю систему КП «Наше місто» не приймає в експлуатацію. Зрозуміло, що й нарахування за тепло їй іде по тарифу. А це досить відчутна сума. Жінка просить вирішити нарешті це питання.

Пані Кароліна Єгорова просить, щоб їй нарешті видали свідоцтво про право власності на квартиру. А Володимир Івасівка прийшов повідомити, що уже тривалий час замокає стеля у його ванній кімнаті. Пані Тамара Вербіловська повідомляє, що біля озера йде, як вона гадає, несанкціонована вирубка лісу. А ще вона просить, аби біля цього озера зробили авт зупинку. Незадоволення з приводу того, що переноситься автостоянка таксі, що неподалік церкви св. Миколая, висловив Богдан Кулинич.

Усі порушені громадянами проблеми міський голова прийняв до уваги.

Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Йорданське омовення і очищення

Все більше людей з кожним роком відчувають бажання 19 січня на свято Водохреща пірнути в оздоровчу ополонку. Справді, і лікарі, і священики сходяться на думці, що від такого купання взимку саме в цей день не буде жодної шкоди чи протипоказань, лише користь, бадьорість, відчуття очищення і оновлення. В містах і селах облаштовуються спеціальні місця для купання, куди одні приходять зануритися в холодненьку водичку, а інші – поспостерігати за небуденним видовищем.

В Трускавці центральним місцем Йорданського омовення-очищення стало озеро на Козацькому хуторі, хоч бажаючі купалися і на Бориславському озері. Ближче до 12 години на Козацький хутір з’їхалися купальщики з Трускавця та сусідніх міст. Машин на під’їзді стояло більше, ніж спекотного літнього дня. Палатку для переодягання, а також нагляд за безпекою біля ополонки забезпечили рятувальники міського відділу надзвичайних ситуацій. Був присутній і лікар.

Та найперше відправив невеличку, але святкову Йорданську Службу і освятив воду отець Роман з Модрич. У своєму слові отець Роман закликав християн протягом року зберігати це відчуття чистоти і незаплямованості, яке дає Йорданське купання, слідкувати за своєю мовою і вчинками. Якщо ми хочемо кращу державу – треба самим змінюватися на краще, ставати добрішими. Цього нас вчить Господь, - підсумував отець.

А далі почалися власне купання. До ополонки зі слабкою кригою – на дворі ж цього Водохреща стояла плюсова температура – вистроїлася справжня черга бажаючих. Більшість купальщиків складали чоловіки, але щороку до лав Йорданських моржів  приєднується все більше дівчат і жінок. Цікаво, що ледь не цілими підрозділами на чолі з керівниками купалися представники так званих контролюючих служб та силових структур – податківці, міліціонери, рятувальники-надзвичайники. «Найбільші грішники хочуть очиститися», - жартували глядачі, які не купалися.

Культурно облаштований прохід по кризі до драбинки і ополонки з хрестом швидко дав тріщини, а черга бажаючих все не зменшувалася. Тож ближче до першої години заходили у воду вже як влітку – просто від берега. Зайшов, перехрестився, занурився і… справді стає тепло і радісно, тягар тривог і негативу змила аква-віта, вода омовення і очищення…

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»

«Йорданські купання» - незмінна традиція села Доброгостів

 19 січня, друга половина дня. На «питтєве» озеро, що на околиці села Доброгостів Дрогобицького району,  починає з’їжджатися люд. Спочатку на узбережжі  радше з цікавості з’являються поодинокі місцеві мешканці, а за ними на автівка прибувають гості з Трускавця Стебника, Дрогобича. Коли натовп чисельно зріс до 2-3 сотень, у ньому запанувала інтригуюча мить очікування початку «Йорданських купань». Раптом серед натовпу промайнула знайома бородата постать пана Михайла Белея, отож початок уже незабаром.

Акція «Йорданські купання» у Доброгостові проходить не перший рік. Вона є улюбленою подією для тих, хто є прихильником «моржування» (зимового купання). Дата проведення таких запливів обрана не випадково, адже на свято Водохреща у ньому вдалося поєднати такі два поняття, як здоров’я тіла та духу.

Два роки поспіль акція відбувається з ініціативи Ореста Хандоняка – співробітника газети «Вільне Слова» і палкого патріота рідного села. Цього року до організації  і проведення  Йорданських купань»  пан Орест долучив  відомого в регіоні лікаря  Михайла Белея, який також є представником товариства «Посейдон». Перед початком запливу пан Михайло розповів публіці про особливості та користь зимових водних процедур, а також проінструктував моржів-піонерів стосовно поведінки у зимовій воді. Після освячення отцем Романом води було дано старт. І тут навіть організатори не очікували на таку кількість бажаючих випробувати себе на витривалість. За загальними підрахунками у воді побувало понад 50 «моржів», серед яких були, як профі, так і першопрохідці.  Вік екстремалів коливався від 10 і понад 70 років. У натовпі плавців можна було побачити і знайомі обличчя, серед яких були голова Дрогобицької Районної Ради пан Михайло Сікора і екс-голова дрогобицької райдержадміністрації пан Михайло Кравець. Не погребували гострими відчуттями і журналісти: під загальну ейфорію  не втрималися на березі Орест Лещишин і власне Орест Хандоняк. Після такого купання саме доречно було звірити артеріальний тиск, адже таку послугу надавали симпатичні медичні сестри  Дрогобицького районного товариства Червоного Хреста. Вони разом з працівниками Медичної допомоги уважно стежили за самопочуттям прихильників гострих відчуттів.  Завершенням запливу став гарячий чай від організаторів.

Цього року «Йорданські купання» у Доброгостові переступили межу регіонального заходу і по праву можуть вважатися міжнародними,адже участь в запливах приймали учасниці з Москви та  Астрахані, а серед «вболівальників» були представники республіки Польща. Таку увагу до «Йорданських купань» можна пояснити підтримкою сільського голови Миколи Лунишина, громадської організації «Сила в громаді», а також ветеранів, які започаткували дану традицію -  Івана Білика,  Василя Хімчука, Івана Петрусяка. Під завершення акції організатори висловили сподівання, що у наступному році «Йорданські купання» відбудуться у значно ширших масштабах.      

Ярослав Баран

Водохреща й за ґратами - зі Святим Духом

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, котрий назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси й назва - Богоявлення, є й інші - Водохреща, Йордан. Цього дня кожен християнин святить воду, яку називають “йорданською”, нею він та його родина очищаються від гріхів, їй притаманні цілющі властивості.

Святкували Водохреща й у виправно-трудовій колонії № 40, що розташована в дрогобицькому урочищі Гірка. Про це нам розповів педагог загальноосвітньої школи ВТК № 40 Богдан Лісовець.

- У виправно-трудовій колонії в'язні святкують усі свята за їх бажанням чи релігійними переконаннями, - розповідав пан Богдан. - У “той третій празник”, як ми називаємо Водохреща, мешканці колонії святили воду, нею були окроплені священиком своєї конфесії.

Як розповів Богдан Лісовець, на території виправно-трудової колонії, за головним адмінбудинком, є давня триповерхова споруда, яка має різні побутові приміщення, є там школа та училище, а також просторі кімнати-каплички, що їх називають “церквами”. Церкви є усіх основних конфесій - католицькі, православні та деякі протестантські. Вони й задовольняють духовні потреби тих, хто тимчасово перебуває за ґратами - в'язні можуть відвідувати богослужіння, сповідатися чи просто прийти й помолитися.

- Віднедавна у колонії має свого капелана й Московський патріархат православної церкви, - продовжував Богдан Лісовець. - Адже серед ув'язнених є представники різних регіонів, вони є прибічниками різних конфесій, тож не можна їм нав'язувати свої уподобання.

Того дня, на свято Водохреща, капелани усіх конфесій після освячення води за бажанням ув'язнених окроплювали їхні камери. Кожному у невеликій посудині залишили трохи Йорданської водиці, щоб той, хто тимчасово перебуває за ґратами, міг у важку хвилину окропитися нею й тим самим очистити своє сумління Святим Духом.

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Орест Бродович: «І сьогодні я дотримуюся думки, що найкращий показник роботи підприємства – добробут його працюючих»

У грудні 2010 року генеральним директором ЗАТ «Трускавецькурорт» був представлений Наглядовій раді товариства проект бізнес-плану на 2011 рік. Чим різниться цей фінансовий до¬умент від минулорічного та що в ньому нового? Про це і не тільки нам розповів напередодні директор з економіки та фінансів підприємства Орест Бродович.

- Перш за все, гадаю, треба підвести підсумки роботи ЗАТ «Трускавецькурорт» за 2010 рік. Як усі добре пам'ятають, розпочався він із продовження штучно створеного пташиного, грипозного, економічного упадку по всій країні. Звісно, не оминув він і нас. Перелякані відпочивальники, гості, туристи Трускавця тоді масово залишали місто-курорт. До цього ж у січні щорічно тенденція завантаженості оздоровниць є доволі низькою. От і довелося працювати в півсили. Незадоволених, звичайно, вистачало та й тих, хто на чужих проблемах створює собі імідж і з радістю вставляє палиці в колеса. Однак ми вистояли і на кінець 2010 року вийшли на доволі високий рівень загальних фінансово-економічних показників. Скажу більше, практично всі пріоритети, пункти соціального характеру, захищеності працівників, закладені в колективному договорі між ЗАТ «Трускавецькурорт» та профспілкою, були виконані.

- Завдяки чому було досягнуто такого рівня роботи товариства?

- У першу чергу завдяки зусиллям голови Наглядової ради ЗАТ «Трускавецькурорт» Павла Якубенка та керівництва підприємства, генерального директора Віктора Жданова. Не менш вагомими були й дії щодо стабільної роботи товариства профспілкової організації ЗАТ «Трускавецькурорт», яку очолює Іван Терещук,

Як відомо, починаючи з другого кварталу минулого року, основна маса путівок фонду соцстраху була отримана саме нашим підприємством, а в четвертому кварталі до нас також поїхали й чорнобильці. Тож хоч і працювати стало вдвічі важче, але головне, що люди мали роботу, стабільну зарплату. А ми змогли згідно пунктів колдоговору розпочати збільшення заробітної плати і робили це щоквартально.

- Що працівникам ЗАТ «Трускавецькурорт» принесе рік 2011?

- Уся соціально-економічна сфера життєдіяльності закритого акціонерного товариства «Трускавецькурорт» збережена і буде примножуватися и далі.

Дохідною частиною проекту бізнес-плану на 2011 рік передбачено отримати загальний дохід від реалізації послуг, робіт і товарів на 17,8 % більше від очікуваного факту 2010 року. А це означає, що плани, про які ми говорили щодо поступового збільшення зарплати працівників, будуть втілюватися в життя.

Основні чинники зростання доходу - це зростання реалізації санаторно-курортних послуг завдяки збільшенню завантаженості по комерційних путівках та путівках Міністерства праці України, а також зростання реалізації зовнішніх медичних послуг.

- Окрім зарплати працівників, напевне, турбують й інші питання щодо їх впевненості в майбутньому?

- Проектом бізнес-плану 2011 року заплановано використання чистого прибутку на соціальний розвиток в сумі 1,9 млн. грн., тобто збільшення в порівнянні з очікуваним фактом 2010 року на 5,2 %.

А це витрати на преміювання працівників товариства до державних, професійних свят і особистих ювілеїв, матеріальна допомога як нашим працівникам, так і юридичним особам, витрати на оплату дитячих путівок, на проживання і оздоровлення працівників товариства, витрати на дитячу футбольну команду. Тож співпраця в соціальній сфері товариства з профспілковим комітетом ЗАТ «Трускавецькурорт» та благодійним фондом «За розвиток міста Трускавця - курорту європейського рівня» далі продовжується і поглиблюється.

- На підприємстві діє ще такий цікавий проект, як преміювання працівників за високу продуктивність праці?

- Так, справді, в нас практикується комісійна винагорода, зокрема за реалізацію медичних препаратів та інших комерційних проектів. Це стимулює. І не лише тих, хто безпосередньо задіяний до цієї справи, а й усіх інших працівників.

- Буквально на очах росте й «мужніє» один з комерційних красенів-проектів - чотиризірковий санаторій «Каштан»?

- «Каштан» готується до ЄВРО-2012. Здати в експлуатацію його планують до осені цього року. Адже він має пройти тест-атестацію і лише тоді буде допущений до роботи. Окрім цього проекту продовжуються роботи щодо інших діючих об'єктів, їх реконструкції та модернізації. На ті цілі закладено більше 7 мільйонів гривень.

Підготував Віктор Стецько, головний редактор газети «Трускавецькурорт»

Мізерний бюджет та великі проблеми

У Стебнику 12 січня відбулася третя сесія, на якій головним питанням було прийняття бюджету міста на 2011 рік. Цей бюджет для такого проблемного міста є мізерним. Якщо врахувати дотацію з обласного бюджету в сумі 185,5 тис. грн., то доходи у 2011 році мали би скласти 1 млн. 689,5 тис. грн. Левова доля з цього бюджету піде на оплату управлінського апарату міськради. Є ще спеціальний фонд, який становить один млн. 118 тис. грн. Навіть у своїй загальній сумі це є бідний бюджет для міста, за рахунок якого можна було б хоч якось залатати ті діри, утворилися упродовж останніх років і дошкуляють місту. Тут лише на ремонт дороги від «Скренту» до Трускавця для якісного ремонту потрібно вкласти напевне не менше мільйона гривень. А якщо взяти міські дороги, зокрема ту, по якій ходить маршрутка на Дрогобич, то вона взагалі у занедбаному стані і для її ремонту теж потрібні немалі кошти.

Окрім цього проблемними для міста залишаються вивезення сміття, ремонт житла, дахів, водоканалізаційних мереж та інше. І на все це потрібні кошти. У той же час кожен депутат зазвичай цю куцу ковдру тягне на себе, бо один хоче, щоби виділити кошти на ремонт дитячих майданчиків, другий - на встановлення дорожніх знаків, третій - на зрізання старих дерев та інше, і не дуже хочуть рахуватися з думкою міського голови, який власне і визначає пріоритети використання бюджетних коштів. Через це дехто з гарячих голів, як пише газета «Голос громади», хотів би дострокової відставки міського голови Василя Пецюха, забуваючи, що його переважною більшістю обрала міська громада Цим людям вартувало б оглянутися назад і згадати, чим закінчилася така епопея із Р. Калапачем та М. Гуком. З певними поправками бюджет у Стебнику прийняли. Але його можливості надто слабкі, щоб від його реалізації можна було чекати відчутних змін.

Андрій Говіщак

Про спорт

З 7 по  24 січня 2011р.  у спортивно-оздоровчому комплексі  Трускавецького ДЮСК «Спортовець»  підготовку до спортивних змагань світового рівня проводить збірна команда України з сучасного п’ятиборства, до складу якої входять спортсмени різного віку – дорослі, юніори та юнаки.

Сучасне п’ятиборство – це спортивна дисципліна, до якої входять комплексні змагання, що  включають верхову їзду з подоланням перешкод - конкур, фехтування на шпагах (поєдинки до першого уколу з кожним учасником змагань), швидкісну стрілянину з малокаліберного пістолета (20 пострілів 4 серіями), плавання (вільний стиль, дистанція 200 м), крос (біг по перетнутій місцевості на дистанції 3000 м для дорослих, 2000 м для юніорів). Змагання проводяться протягом 1 дня. Загальні місця учасників змагань визначаються по сумі очок, отриманих в кожному виді програми.

Щоб досягнути високих результатів, п’ятиборець повинен мати хороші фізичні якості та володіти різносторонньою технічною підготовкою. Наші українські спортсмени у сучасному п’ятиборстві досягнули високих показників і неодноразово прославляли нашу державу на міжнародних змаганнях.

На навчально-тренувальному зборі у Трускавці побували імениті спортсмени Дмитро Кирпулянський – заслужений майстер спорту України, призер Чемпіонату Світу і Європи серед юніорів, учасник Олімпійських ігор у м. Пекіні ( 9 місце), призер Чемпіонату Світу 2009 року (Англія); Павло Кирпулянський – майстер спорту, Чемпіон України 2008 року; Ірина Хохлова – майстер спорту міжнародного класу, призер Чемпіонату світу 2008 року (Китай), срібний призер Чемпіонату Європи 2009 року (Португалія),чемпіон України 2009, 2010 року; Руслан Наконечний – майстер спорту, срібний призер Чемпіонату Європи 2009 року (Португалія); Анастасія Спас – майстер спорту, володар золотої та бронзової медалі І юнацьких Олімпійських ігор у м. Сингапурі, чемпіон юнацьких ігор України; Діана Голядкіна – чемпіон Балканських ігор 2010 року (Туреччина), чемпіон Європи серед  юнаків 2010 року (Болгарія).

На навчально-тренувальному зборі свої настанови та допомогу спортсменам  надають не менш імениті тренери: Мезенцев В.А. – заслужений тренер, головний тренер збірної України з сучасного п’ятиборства; Сидоров Д.М. – майстер спорту; Пауков А.І. – заслужений тренер України.

Учасники збірної команди України дали високу оцінку матеріальній базі ДЮСК «Спортовець»  і виявили бажання у майбутньому проводити  підготовку до серйозних змагань тільки у Трускавці. Тренери сучасного п’ятиборства побажали юним плавцям ДЮСК «Спортовець»  сумлінних тренувань, щоб у подальшому продовжувати підготовку в училищах фізичної культури і спорту, де готують п’ятиборців. Досягнуто попередньої домовленості між адміністрацією ДЮСК «Спортовець»  та керівництвом збірної України з п’ятиборства про скерування Трускавецьких плавців, які виконали нормативи ІІ дорослого розряду, на подальше навчання у спеціалізованих фізкультурних навчальних центрах України.

  З 10 по 12 січня у  м Львові  команда баскетболістів дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» приймала участь у Чемпіонаті  області серед дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівщини з  баскетболу (юнаки 1995-1996 р. н. ). Це перший старт вихованців ДЮСК «Спортовець» у Новому 2011 році і для юних баскетболістів він був непоганим, адже Трускавецька команда стала бронзовим призером Чемпіонату Львівської області.

    Чемпіоном області стали господарі – команда обласної дитячо-юнацької спортивної школи   м. Львова. Трускавчани  ввійшли у півфінал і завоювали  третє місце  (тренер ДЮСК «Спортовець» Пічугін Віктор Дмитрович).

  15 січня у спортивно-оздоровчому комплексі  Трускавецького ДЮСК «Спортовець»  відбулась матчева зустріч з тенісу з ДЮСШ м. Стрий серед учнів до 12 років. У 9 поєдинках в одиночному розряді з рахунком 5 : 4  перемогу отримали вихованці «Спортовця»  - Остап Шищак, Ніна Трускавецька, Василина Бєлова, Андрій Микитин та Даша Кострицька. У парних змаганнях серед юних тенісистів бойова нічия – 1 : 1. Дані змагання проводились з метою підготовки до традиційного Відкритого Всеукраїнського юнацького турніру з тенісу «Зимовий Трускавець», який планується проводити з 7 по 12 лютого 2011 року у ДЮСК «Спортовець».

Прес-служба ДЮСК «Спортовець», м. Трускавець

 

На книжковій полиці. Nowość wydawnicza. Biblioteka „Wołania z Wołynia” t. 69. Marek A. Koprowski, „Podolskie klejnoty”, Biały Dunajec – Ostróg 2010. ISBN 978-83-88863-46-2, cena: 20,- PLN

Marek A. Koprowski, znany podróżnik po ośrodkach katolicyzmu na Wschodzie odwiedza najciekawsze miejsca na Podolu. Po Syberii, Kazachstanie i Wołyniu ukazuje piękne miejsca w zachodniej części Podola. „Tropami Król-Ducha”, „Na Poczajowskiej Górze”, „U pana na Łubniach i Wiśniowcu” – to tylko niektóry tytuły rozdziałów, zachęcające do lektury całości.

Miałem okazję towarzyszyć wielu wędrówkom Autora po Wołyniu i innych miejscach. Spotkałem go w nowej stolicy Kazachstanu – Astanie – wspólnie szukaliśmy tam księgarni i dobrego piwa. Starałem się pomagać naszemu autorowi w przemieszczaniu się po rozległych obszarach Ukrainy. Jako wydawca i młodszy kolega po piórze przyglądałem się jego warsztatowi. Marek zazwyczaj słuchał różnych opowieści i skrzętnie je zapisywał przy pomocy dyktafonu. To otwarcie na ludzi, wysłuchiwanie ich problemów i trudności sprawia, że jego itineraria czyta się z wielkim zainteresowaniem. Żywą odpowiedzią naszych Czytelników na teksty Marka A. Koprowskiego są ich listy, pytania i zamówienia poprzednich i innych książek. Dzięki jego publikacjom wielu dawnych mieszkańców Wołynia i Podola nie zapomina o nas, przybywa tutaj by zweryfikować jego opowieści i odświeżyć własną pamięć...

Wielką zaletą tej i innych prac naszego Autora są żywe świadectwa ludzi, nie tylko tych, którzy przeżyli trudne czasy wojny i powojennych prześladowań, ale także osób, które przez swoją pracę, powołanie i wielkie zaangażowanie przyczyniają się odrodzenia Kościoła Katolickiego na Wołyniu i Podolu i rozwoju jego misji wśród wiernych na tych terenach.

Jako proboszcz parafii w Ostrogu nad Horyniem i redaktor „Wołania z Wołynia” serdecznie dziękuję Markowi A. Koprowskiemu za wieloletnią współpracę, uwagę i zainteresowanie naszą niełatwą sytuacją. Markowi życzymy zdrowia i Bożego błogosławieństwa oraz cennych pomysłów w dalszych podróżach po naszych peryferyjnych terenach Europy Środkowo-Wschodniej.

Książkę można zamówić pod następującymi adresami: Stefan Kowalów, „Wołanie z Wołynia”, skr. poczt. 9, 34-520 Poronin, Polska, E-mail: vykovaliv@gmail.com ,“Волання з Волині”, вул. Кардашевича, 1, 35800 м. Остріг, Україна.

ks. Witold Józef Kowalów, dla wydania «Трускавецький вісник»

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 12 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником