Трускавецький вісник № 22 (266) від 24 лютого 2011 р.

 

Трускавецький вісник № 22 (266) від 24 лютого 2011 р.

24.02.2011



 

У номері: 100 днів Бориславської влади, "Міняю жінку", "Міс Галичина", Олександр Ткаченко очолить КП "Трускавецьжитло", Помер Боцман.

Новини Трускавця та регіону

Зустріч мігрантів та їхніх родин у Гошеві

Пасторально-місійний відділ УГКЦ з благословенням його Голови владики Йосифа (Міляна) запрошує на чергову щомісячну зустріч мігрантів, їхніх родини та усіх охочих, яка відбудеться 26-27 лютого 2011 р. Б. в с. Гошеві Долинського району Івано-Франківської області. Організатор – о. Василь Поточняк. Про це «Трускавецький вісник повідомила Іванна Рижан. А ось програма зустрічі.

26 лютого, субота. 20.00 – Молебень до Гошівської Богородиці у парохіяльному (нижньому) храмі святого Миколая. З 20.45 – робоча зустріч мігрантів та їх родин у приміщенні сільської школи: знайомство з гостями, праця в групах; запитання духівникові та поради рідним мігрантів. 23.00 – духовний піший хід з лампадками на Ясну Гору до храму Преображення Господнього (монастир ЧСВВ).

27 лютого, неділя. Нічні чування під покровом Чудотворного образу Гошівської Богородиці. Молитовні чування: розповідь про храм та Чудотворний образ Гошівської Богородиці, духовна наука, Ісусова молитва, молитва намірень, можливість приступити до Таїнства Покаяння. 04.30 – Божественна Літургія. Хресна дорога. Від'їзд.

Примітка: прохання мати з собою лампадки для нічного пішого ходу і перекуску.

Телефони для довідок: 066-4539307 – Ігор, 066-1814038 – Оля.

Відповідальний за організацію – о. Василь Поточняк, виконавчий секретар ПМВ УГКЦ.

Хто очолить «Трускавецьжитло»?

Після призначення керівника «Трускавецьтепло» в нашому місті росте інтрига навколо призначення керівника іншої новоствореної структури – комунального підприємства «Трускавецьжитло». Як інформує наше джерело в міській раді Трускавця, наразі остаточне рішення по кандидатурі ще не прийнято, проте велика вірогідність того, що це КП очолить депутат ТМР, лідер фракції «Права воля України», очільник депутатської комісії з питань освіти та культури Олександр Ткаченко. Пан Олександр тривалий час працював у санаторії «Дніпро-Бескид», згодом очолив ПП «Лабіринт», на даний час є приватним підприємцем, керівником комітету по боротьбі з корупцією. Нагороджений відзнакою «Лицар Вітчизни».

Нагадаємо, що в понеділок, 21 лютого, в міській раді Трускавця відбулося представлення керівника «Трускавецьтепло». Це КП очолив Руслан Крамар. Ймовірно, що пана Крамара, як і пана Ткаченка, на вищезазначені посади міг запропонувати діючий заступник міського голови Юрій Яворський.

Вартість проїзду по Трускавці зросте на 50%

23 лютого в міській раді Трускавця відбулося засідання регуляторної комісії. Серед інших питань на ній було розглянуто питання затвердження нового тарифу по внутрішньоміських перевезеннях у Трускавці. Доповідачем по даному питанні був керівник стебницької фірми «Інтертранстур», яка вже 8 років працює на ринку надання послуг із перевезення пасажирів. Мотивація щодо підвищення вартості проїзду – підняли вартість у сусідніх містах та на міжміських перевезеннях, зросла вартість бензину (з 5,05 грн. за 1 літр в 2008 році до 8,39 на даний момент), зросли вартість технічних засобів, запчастин, піднялася мінімальна заробітна плата. В мерії Трускавці радо пішли назустріч перевізникам, отже скоро у газеті Руслана Козира буде опубліковано регуляторний акт, а трускавчани оплачуватимуть за проїзд по місту не 1 гривню, як досі, а на 50% більше – 1,50.

Перевізники рішуче відкинули пропозиції запровадити диференційований тариф, натомість обіцяли, що в разі підвищення тарифу за проїзд (а це лише перший етап) пасажирів чекатиме «підвищення рівня безпеки», «більш комфортне перевезення», «перебування технічних засобів у належному стані».

В той же час буде розглядатися можливість продовження маршруту № 3 (не до міської лікарні, а до Станилі).

Трускавчанка бере участь в шоу «Міняю жінку»

Як повідомляють наші джерела, в шоу «Міняю жінку» на «1+1» бере участь 25-річна трускавчанка, працівниця туристичної галузі. Вона помінялася місцями із жителькою Києва. Тривають зйомки. Шоу буде показане в березні.

Нова нормативна грошова оцінка за землю не буде введена з 1 березня

Через порушення процедури регуляторних актів введення нової нормативної грошової оцінки за землю в Трускавці з 1 березня 2010 року неможливе. Про це на засіданні регуляторної комісії в міській раді Трускавця доповідала завідувач відділу контролю за платежами Вікторія Весела. Цілком імовірно, що нова нормативна грошова оцінка вступить в дію вже з 1 липня, хоча за пропозицією депутата Сергія Мицика, в рішенні вказано дату не було, натомість проставлено «після проходження процедури регуляторного акту».

У Трускавці є 340 земельних ділянок, які орендують фізичні та юридичні особи, щоразу кількість орендарів змінюється. Збільшення нормативної грошової оцінки дозволить залучити додаткові кошти в міський бюджет Трускавця. В той же час Асоціація підприємців Трускавця та органи виконавчої влади міста збираються звертатися до Кабінету Міністрів України з вимогою переглянути коефіцієнт оцінки для курортних зон, який становить 2,5. Не задовольняє представників трускавецького бізнесу і принцип зонування, за яким, для прикладу, земля біля автовокзалу чи залізничного вокзалу вважається землею, яка дасть можливість отримати більший дохід, ніж та, яка перебуває в центральній, парковій зоні.

Хто сплачував за землю понад 25 тисяч гривень, після введення в дію нової нормативної грошової оцінки землі платитиме орієнтовно на 7,5 тисяч більше, хто платив від 10 до 20 тисяч – на 5 тисяч, від 5 до 10 тисяч – на 2,5 тисячі, від 3 до 5 тисяч – на 1,250, від 1 до 3 тисяч – на 750 грн. Найбільше ж у Трускавці тих, хто платить за земельні ділянки менше 1 тисячі гривень (255 суб`єктів із 340). Вони тепер платитимуть більше орієнтовно на 250 гривень. Нормативна грошова оцінка землі в Трускавці не переглядалася із 2001 року, за законом її варто змінювати кожні 7 років.

Також на засіданні регуляторної комісії було піднято питання про те, що санаторії законно ухиляються від сплати податків і всім варто подумати, як їх заохотити платити в міську казну добровільно.

Влада розпочне боротьбу із маклерами на вокзалах

 Влада Трускавця має намір розпочати боротьбу із так званими «маклерами» на автовокзалі та залізничному вокзалі, які зваблюють пасажирів, пропонують їм помешкання для відпочинку і таким чином заважають отримати більший дохід комунальному підприємству «Квартирне бюро». По цьому питанні на засіданні регуляторної комісії 23 лютого доповідав керівник КП «Квартирне бюро» Іван Положевець, він просив підняти тариф на послуги бюро із 23 до 30 гривень. Тариф у 23 гривні на направлення на лікування та поселення був затверджений ще 26 листопада 2008 року (№ 322).

В міській раді давно б уже пішли шляхом «наведення порядку» в курортному парку, тобто силовим методом із залученням охоронних фірм, але зробити це не дозволяє закон – трускавецький вокзал є у віданні не міської влади, а «Укрзалізниці». Значна частина громадян Трускавця здає в найм житло відпочивальникам нелегально, щоб не сплачувати податки та щоб не втратити можливості вироблення субсидій. КП «Квартирне бюро» завершило 2010 рік із невеличким позитивним сальдо, тобто це підприємство заробляє саме на себе. Члени регуляторної комісії висловили свої думки щодо покращення роботи підприємства, навіть пропонували зайнятися звідництвом в позитивному значенні цього слова (за певний відсоток зводити клієнта із надавачами послуг, тобто приватниками чи санаторіями).

Анонси концертів та інших заходів

Культурне життя Трускавця в найближчий час буде досить насиченим і сприяють цьому ряд дат календаря. 23 лютого в приміщенні залу засідань міської ради відбулося засідання оргкомітету до Шевченківських днів та щодо вшанування нашого земляка Романа Різняка (псевдо Макомацький). Проте найближчий у часі захід – 140 років від дня народження Лесі Українки. Відзначення цієї дати пройде у п’ятницю, 25 лютого, в Народному Домі, початок заходу о 15.00. Окрім промов та концертів вперше буде випробувано відеосистему Народного Дому, показано фільм, згодом візуальні технічні засоби застосовуватимуть і до Шевченкових днів і до Макомацького.

На 9 – 10 березня пройдуть заходи як біля пам’ятника Шевченку, так і в приміщенні, щоправда, невідомо чи в Народному Домі чи в ПК Шевченка, все залежить від доброї волі на це ЗАТ «Трускавецькурорт». Заступник мера Валентина Бодак, яка і очолює цей оргкомітет, пообіцяла особисто переговорити по цьому питанні з Віктором Ждановим (генеральний директор ЗАТ «Трускавецькурорт») та Михайлом Кіселичником (директор Палацу культури імені Шевченка). Ймовірно, що до участі в концертній програмі запросять капелу бандуристів «Карпати» зі Львова, яким треба заплатити за концерт як мінімум 2,5 тисяч гривень.

В будинку учнівської творчості пройде конкурс читців, «щоб Шевченкове слово прозвучало дитячими вустами». Діти виступатимуть під час заходів 10 березня на вулиці в тому випадку, якщо не буде сильних морозів. Виступить і хор «Воля», і квартет дитячої школи мистецтв «Сузір`я», інші місцеві виконавці.

Завідувач відділу культури ТМР Світлана Ковальчин звернула увагу присутніх на те, що це буде перший тиждень Великого посту, що вносить свої корективи. Депутат ТМР Ігор Пілько порадив їй «не дуже кремпуватися постом», адже на Шевченкових заходах ніхто не танцює і не співає веселих пісень, а це радше патріотичний захід. Ігор Федорович взявся для сліпих бандуристів знайти зі своєї сторони хоча б 1 тисячу гривень і попросив всіх наслідувати його приклад. Також пан Пілько виступив із ініціативою запросити когось із «правильних депутатів Верховної Ради», назвавши прізвища Парубія та В`язівського, але це вже стосувалося не Шевченківських днів,а  вшанування пам`яті Макомацького.

Захід до вшанування Макомацького планують розпочати в суботу, 12 березня о 14.00 в Народному Домі, де після годинного виступу сестри Романа Різняка Оксани, керівника проекту «Літопис УПА» Миколи Посівнича, кандидата історичних наук Василя Ільницького та концерту упівських пісень (виконає духовий оркестр) всі маршовою ходою пройдуть до пам`ятника трускавчанину, де відслужиться панахида та покладуться квіти.

Пам`ятник, від якого хтось відколупав частинку, відреставрувати до того часу не вдасться – скульптор Володимир Ропецький зробить це тільки після потепління, бо братися за пісковик при мінусовій температурі не можна, він потріскає.

Фірман – друг Козира

Мер Трускавця Руслан Козир є одним із кращих друзів мера Борислава Володимира Фірмана. Про це Володимир Стахович повідомив під час прес-конференції 23 лютого, присвяченої 100 дням перебування його на посаді. В хороших стосунках бориславський мер і з східницьким селищним головою Іваном Піляком та головою Дрогобицької РДА Михайлом Сендаком. Відносно ж мера Дрогобича Олексія Радзієвського, то міський голова Борислава відзначив «ділові стосунки» між ними, зазначивши, що Олексій Васильович «має інший менталітет». Стосовно Р. Козира, який є висуванцем «Фронту змін», як і п. Фірман, було сказано: «Ми маємо приблизно однакові погляди на життя, є людьми одного віку».

А нам пригадується відома сентенція – скажи хто твій друг і я скажу, хто ти…

Борислав матиме новий герб

В Бориславі ініціюють зміну герба. Про це було повідомлено в міській раді Борислава 23 лютого, на прес-конференції, присвяченій 100 дням нової влади у цьому місті. Теперішній герб, на якому зображений ріпник (нафтовик) в крислатому капелюсі, що зігнувся під важкою ношею двох відер із ропою на коромислі, веде Борислав до занепалу. Прийнятий 20 років тому герб дивним чином впливає на те, що ситуація в Бориславі весь час погіршується. Новий герб проходитиме широке громадське обговорення, до розробки макетів залучать майстрів геральдичної справи. Один із моментів, які варто врахувати – це те, що Борислав історично сформувався на основі кількох сіл (Раточин, Тустановичі, Баня, Мражниця, Губичі, Волянка), тож цей факт варто відобразити на гербі міста.

Мер представив журналістам одну із пропозицій нового герба Борислава, а також показав давній герб, який Борислав мав за часів Польщі.

Святкування Року Борислава розпочнуть із прощі

В 2012 році Борислав святкуватиме своє 625-ліття. Про це 23 лютого на прес-конференції повідомив заступник мера Борислава Сергій Оленич. Перша письмова згадка про Борислав датується 19 березня 1387 року. Вже зараз розробляється програма святкування не лише Дня Борислава, а Року Борислава, який, ймовірно, розпочнуть із прощі до церкви святої Анни, де є велика колекція мощей святих, зокрема всіх 12 апостолів. «Всі 12 апостолів востаннє збиралися разом на Успення Богородиці, а тепер вони разом зібралися в Бориславі», доповнив свого заступника Володимир Фірман і додав, що навіть в Римі нема скільки мощей, як у Бориславі.

Нагадаємо, що церква святої Анни в Бориславі – це колишній костел святої Варвари, захоплений греко-католиками міста на початку 90-х років, незважаючи на численну бориславську польську римо-католицьку громаду. На даний момент церква є деканальною, настоятель – отець Роман Василів.

Влада Борислава планує значну увагу приділити рекламі свого міста, його позиціонуванні на туристичній мапі регіону. Одним із таких кроків мав би стати музей нафтопромислу під відкритим небом.

Дохід мають давати виробничники, а не бюджетники

Велику частину в доходах міського бюджету Борислава складають надходження від бюджетних установ і це є негативом. Про це розповів під час прес-конференції 23 лютого заступник мера Борислава Андрій Паскевич. Андрій Степанович серед виробничників, які поповнюють бюджет Борислава, назвав УБР, РЕМА, БЕЛМЗ.

Проте не тільки це є негативом у економіці Борислава, зазначив колишній начальник бориславської податкової. Біда і в тому, що зменшується кількість підприємців, їх станом на 1 лютого 2011 року в Бориславі 2052 особи (тільки за січень 2011 року стало менше на 26 чоловік). Значно зменшилася кількість працюючих на умовах сплати єдиного податку (на 253 підприємці), а кількість найманих осіб, які у них працювали – на 374 працівники.

Кількість працюючих на торгових патентах зменшилася на 8 підприємців, а кількість найманих осіб – на 15 чоловік. Тобто в січні кількість платників, які сплачують податок на доходи фізичних осіб зменшилася у Бориславі на 397 чоловік.

Дохідну частину спецфонду бюджету міста виконано на 59,6%, недобір становить 158 тисяч гривень. А  в цілому дохідна частина загального фонду бюджету Борислава за січень виконана всього на 54,44%, в основному недобрали податок із доходів фізичних осіб (2191,7 тисяч грн.).

Натомість планові завдання Міністерства фінансів України Борислав перевиконав на 13,2% (замість 2311 тис. грн. зібрано 2615,8 тис. грн.).

Борислав вивчає позитивний досвід інших міст

Борислав вивчає позитивний досвід інших міст в галузях освіти, медицини, культури та в інших сферах. Про це 23 лютого на прес-конференції повідомив заступник мера Борислава Сергій Оленич. Із врахуванням цього досвіду завершується розробка ряду комплексних програм – розвитку освіти (на 2011 – 2016 роки), медицини (2011 – 2013 роки), культури (до 2016 року). На чергову сесію Бориславської міської ради розроблено та винесено «Міську програму захисту та реабілітації інвалідів на 2011 – 2014 роки» та «Міську комплексну програму соціальної підтримки окремих категорій громадян».

Освіта в Бориславі є проблемною галуззю, нова влада Борислава ініціювала проведення аудиту діяльності відділу освіти, який має запрацювати згідно нових вимог часу після призначення нового керівника. В освіті багато можна і зекономити, сказав Сергій Оленич, приклад – скорочення витрат на індивідуальне навчання (станом на 1 лютого було скорочено кілька ставок «за згодою сторін»). «Є багато ресурсу, який ми не використовуємо», зазначив заступник бориславського мера із гуманітарних питань, якому всього 28 років. Проте пан Оленич не є наймолодшою людиною в команді мера – новий керуючий справами Олександр Майсак ще молодший за Сергія Оленича. Він в день прес-конференції 23 лютого перебував по роботі у Львові.

На контролі у заступника з гуманітарних питань і молодіжна політика. Влада співпрацює з молодіжними організаціями і то не лише з «молодіжкою Фронту змін», як це є у Трускавці. З метою профілактики негативної поведінки серед молоді створено Шкільну службу примирення в бориславській гімназії і подібні Ради примирення створять у кожній школі міста. В квітні – травні вся область вивчатиме позитивний досвід Борислава на виїзному семінарі, який пройде тут після конференції з даного питання в Дрогобичі.

Без мостів Борислав може опинитися в ізоляції

В Бориславі розроблено проектно-кошторисну документацію на ремонти ряду мостів, адже це питання – одне із найважливіших для міста. Про це 23 лютого на прес-конференції повідомив перший заступник мера Борислава Руслан Зелінський. Майже кожна чергова повінь руйнує якийсь міст, а попередня бориславська влада якось цим не дуже переймалася. Руйнування моста по вулиці Трускавецькій могло б спричинити певну ізоляцію Борислава, адже відрізаний був би від сполучення з курортом не лише Борислав, а й Східниця. Цей міст Руслан Омелянович назвав стратегічним. Планується відновлення мосту на Героїв ОУН-УПА, будуть встановлені металеві мости в районі заводів РЕМА та БЕЛМЗу.

Борислав використав девіз Януковича

«Почую кожного!». Девіз, із яким йшов на вибори теперішній український президент Віктор Янукович, вирішили використати і в Бориславі. Щоправда, дещо видозмінили. В місті нафтовиків появилися білборди (зокрема, на вулиці Шкільній), які закликають населення до активного спілкування із владою міста, подання своїх пропозицій, звертатися до диспетчерської служби «1550». Як зазначив на прес-конференції 23 лютого секретар Бориславської міської ради Ігор Яворський, кількість тих, що звертається до влади, суттєво зросла, адже люди побачили, що багато питань, які лежали під сукном роками, вирішуються буквально за лічені дні чи тижні. За 100 днів діяльності нової влади прийнято близько ста рішень по більшості протермінованих заяв бориславців. В основному вони стосувалися земельних питань. А земельна комісія для більш ефективної роботи засідає не лише в середу, а і в п’ятницю, тобто двічі на тиждень, причому п’ятничні засідання – виїзні.

Ігор Яворський подякував всім журналістам за нелегку працю і попросив співпрацювати із владою задля об’єктивного висвітлення ситуації в місті, дій влади та прийнятих нею рішень. Нагадаємо, що відповідальність за стан справ у Бориславі несе «Фронт змін», саме цю політичну силу репрезентує міський голова і рівно половина депутатів БМР.

Китайців нам не треба

Бориславська влада скептично дивиться на проект будівництва сміттєпереробного заводу для нашого регіону китайцями. Про це було сказано на прес-конференції 23 лютого в бориславській мерії. Китайці як таргани – спочатку їх приїде 10, а потім стане тисячу. Нагадаємо, що китайські пропозиції щодо будівництва сміттєпереробного заводу для регіону розглядала дрогобицька влада (міська, а не районна).

В Бориславі незадоволені тим, що існуюча там фірма «Ком-Еко-Борислав» поступово перетворює місто на сміттєзвалище. Якщо все пустити на самоплив, так як воно є сьогодні, то за кілька років у Бориславі може бути катастрофічна ситуація. Мер Володимир Фірман зазначив, що біля 2% території України становлять стихійні сміттєзвалища. Він виступає за впровадження в цій галузі новітніх технологій, які б не погіршували екологічну ситуацію, а навпаки, покращували її.

Двері не за громадські кошти

Нові двері, які встановлюються  у владних кабінетах Трускавця (мера, його заступника, секретаря ради), не фінансуються за кошти громади, повідомляє наше джерело з оточення міського голови Руслана Козира. Проте сказати, хто ж оплачує роботи та дверні вироби, нам категорично відмовилися, щоб не наражатися на гнів Руслана Ярославовича, а він у гніві, кажуть, страшний і жахливий.

Щоб потрапити в кабінет мера Трускавця, потрібно буде переступити 7 порогів (на один більше, ніж раніше), а саме: 1) вхідний, 2) з коридору до чергового на першому поверсі, 3) з першого поверху на сходи, 4) на третій поверх, 5) ще один додатковий на третьому поверсі, новий, який відгороджує найвищу владу міста від інших кабінетів, 6) до секретарки пана Козира, 7) в його власний кабінет через подвійні, а може вже й потрійні двері.

Кажуть, що міський голова Трускавця затіяв всі ці ремонти та заміни дверей в міській раді, бо в мерії він застав «убожество». Видно, він не був у чоловіка своєї прес-секретаря, пана Миколи Гука в Дрогобичі за часів мерства Миколи Петровича, ось де можна було побачити убожество.

Власна інформація

Закони треба поважати

На засіданні виконавчого комітету Стебницької міської ради було розглянуте питання щодо заборони продажу алкогольних напоїв в нічний час (від 22-00 до 8—години ранку). За прийняття такого рішення проголосували усі присутні.

 Як відзначив заступник міського голови з питань економіки та інвестицій, керуючий справами міськвиконкому, Олег Веклюк, прийняте аналогічне рішення виконкомом Трускавецької міської ради дало позитивний результат. У одному з нічних магазинів курортополісу після прийняття заборони торгівлі алкогольними напоями в нічний час, відпочиваючому не продали горілку. Незважаючи на його прохання, і мотивацію: мовляв, зараз лише 22-15. -  Закон є Закон, - відповіли чоловікові. – І його поважати треба.

З таким беззаперечним фактом не можна було не погодитись. Тож контроль за виконанням даного рішення було покладено на стебницьких правоохоронців та соціально-свідому громадськість. Тільки от, як до такого рішення поставляться самі стебничани та „підпільні кіндрати”-самогонщики,покаже час. Та й міліція у Стебнику мовчить, бо благоденствує ...

Вікторія Лишик

100 днів бориславської влади

23 лютого о 15.00 в залі засідань Бориславської міської ради відбулася прес-конференція для регіональних ЗМІ на тему «100 днів діяльності». Тривала вона понад півтора години, за цей час журналісти газет «Франкова криниця Підгір`я», «Нафтовик Борислава», «Каменярі», радіо «Слово», БТБ, «Трускавецького вісника», ЗІКу та інших ЗМІ мали можливість задати запитання та почути на них відповіді. Спочатку прозвітували про свою діяльність бориславський міський голова Володимир Фірман та три його заступники – Руслан Зелінський, Андрій Паскевич, Сергій Оленич. Про діяльність ради розповів секретар БМР Ігор Яворський. Ось їхня пряма мова.

Володимир Фірман (міський голова): «Доброго дня, шановні колеги. В першу чергу я хочу подякувати вам, що ви сьогодні завітали до нас. Як бачите, ми послідовно дотримуємось проголошених нами принципів щодо відкритості і прозорості наших дій. За перші 100 днів ми, в першу чергу, налагодили співпрацю з усіма гілками влади, з мешканцями, зокрема ми готові почути кожного. Я наголошував і ще раз наголошу, що про формальне відношення до роботи прийшов час забути. Ми працюємо для того, щоб зробити життя бориславців кращим. І на мою думку всі вже зрозуміли, що наші кроки будуть цілеспрямовані та систематичні. Ми переймаємо передовий досвід, наші кроки зважені і комплексні. З питань освіти та медицини ми залучаємо столичних фахівців, наші працівники теж проходять відповідні навчання. У нас достатньо енергії, уміння та бажання здійснити зміни на краще. Ми знаємо, хто перший йде, той не застрахований від помилок, але після нас йти дорогою змін буде значно простіше. Ми усвідомлюємо, що не всім подобається змінюватись і змінювати своє ставлення до виконання професійних обов'язків на краще, але ми з вами приречені до перемін. Місто наше переживає вкрай нелегкі часи. У нас значно скоротилась чисельність населення, а бюджетна сфера з кожним роком забирає все більші кошти з міського бюджету. Звідси не проводяться капітальні ремонти в житлово-комунальному господарстві міста, старіє матеріально-технічна база шкіл, садочків, бібліотек. Ми, спільно з громадою, змінимо цю тенденцію.

На сьогоднішній день я можу Вам доповісти: за 100 днів нам вдалося прийняти бюджет міста на 2011 рік; ведуться переговори щодо повернення статусу юридичної особи нашому УБР, наш колега Володимир Голобутовський на сьогодні перебуває в столиці, де вирішується питання фінансування нашого міста ВАТ «Укрнафтою», а це 5 млн. грн. За цей короткий час нами утворено нове комунальне підприємство, яке значно покращить ситуацію в комунальній сфері міста.

Але і надалі найболючішою проблемою нашого міста залишаються зношені водогони, несанкціоновані підключення - звідси великі втрати води - високі тарифи. За звітний період працівниками водоканалу проведено велику роботу з виявлення несанкціонованих підключень, особливо це стосується Східниці.

20 років ми падали - за один місяць піднятись з колін неможливо. Ми бачимо вихід з кризи в наступних кроках: оптимізація витрат на утримання бюджетних установ, за звітний період нам вдалося перевести в приміщення міської ради відділ культури міської ради, відділ оборонно-мобілізаційної роботи, державного адміністратора, центр соціальних служб, а це значна економія бюджетних коштів. Ми робимо все для того, щоб масово не скорочувати людей.

Я хочу наголосити, якщо ми навчимося заробляти кошти в міський бюджет та ефективно їх використовувати, якщо зміниться наша ментальність, тоді все зміниться в нашому місті на краще».

Руслан Зелінський (перший заступник міського голови): «…процедуру ліквідації проходить збиткове підприємство - комбінат комунальних підприємств. Створено нове - «ЕКО-місто», яке буде займатись прибиранням вулиць, вивозом сміття, виловом та утриманням бездомних собак, на сьогоднішній день приймається відповідний спеціаліст та готується вольєр для утримання собак.

Буде відкрито соціальний магазин ритуальних послуг для малозабезпечених верств населення.

Найболючішим на сьогоднішній день для нас залишається також питання водоканалу. Створена комісія з вивчення фінансово-господарської діяльності КП «Бориславводоканал» та підготовки пропозицій щодо припинення діяльності шляхом його реорганізації або ліквідації. Враховуючи такий складний стан на підприємстві міська рала прийняла рішення від 14 лютого цього року про поповнення обігових коштів КП «Бориславводоканал» в розмірі 330,0 тис.грн., які в першу чергу будуть використані для виплати заборгованої плати за 2009 рік та частково за 2010 р. і вже сьогодні, 23 лютого, ми розпочинаємо погашення боргу по заробітній платі працівникам водоканалу за 2009 рік, яку хочемо погасити до кінця лютого.

Ведуться роботи по встановленні лічильника обліку води на смт. Східницю, що дасть можливість бачити реальне споживання води цілим селищем. Також ліквідовані несанкціоновані водогони, якими подавалася вода, на вулиці Модрицькій, Дрогобицькій, в районі пожежного полігону.

З метою економії бюджетних коштів встановлений тепловий лічильник в МВК №6, що дало нам можливість в січні заощадити 30 тис. грн. Ведуться роботи по встановлені лічильників в школах №№3, 8, гімназії, Будинку дитячої творчості, дитячих дошкільних установах №№14, 16. Відключені від теплопостачання приміщення по вул. Шевченка, 11 (військкомат) та один корпус міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Працівникам військкомату надані приміщення в міській раді, які відповідають всім вимогам і стандартам.

Після закриття опалювального сезону буде ліквідована котельня на вулиці Данила Галицького. Ми вже маємо дозвіл від ВАТ «Укрнафта» на використання бензинового вакуумного газу, який буде використовуватися для вироблення теплової та електричної енергії. Такий перехід на альтернативні види енергії дасть можливість заощадити немалі кошти.

В процесі розробки в даний час є проектно-кошторисна документація на міні-котельню лікарняного комплексу по вул. Героїв ОУН-УПА (терапія, інфекційна лікарня) та адмінбудинку міської ради.

17 лютого на засіданні виконавчого комітету погоджено схему теплопостачання міста Борислава на 2011-2015 рр., яка буде затверджена на черговій сесії міської ради та прийнято Програму житлово-комунального господарства міста на 2011-2013 роки».

Ігор Яворський (секретар міської ради): «Як ми й обіцяли, наші кроки - прозорі та відкриті. Щопонеділка відбувається прямий ефір по нашому радіомовленню з керівниками комунальних служб, державних установ. Налагоджено тіснішу співпрацю з засобами масової інформації, я думаю, ви це відчули на собі. Хочу наголосити на тому, що відвідуваність сесій міської ради депутатами шостого демократичного скликання становить близько 90 відсотків. Нам вдалося знайти порозуміння в депутатському корпусі: на сьогоднішній день сесії міської ради проходять в робочому режимі, завдяки саме розумінню кожного депутата свого обов'язку перед громадою дозволило нам прийняти понад 100 рішень по протермінованих заявах наших мешканців щодо врегулювання земельних відносин. Від імені всіх нас я б хотів подякувати вам, шановні журналісти, за вашу нелегку працю. Ми відкриті і готові співпрацювати з кожним із Вас. Ми просимо тільки одного - об'єктивного висвітлення наших дій та прийнятих рішень».

Андрій Паскевич (заступник міського голови): «За січень місяць дохідна частина загального фонду бюджету виконана на 54,44% (план на січень - 4805,2 тис. грн., фактичні поступлення - 2615, 8 тис. грн., недобір дохідної частини - 218, 3 тис. грн. В січні 2010 р. фактичні доходи становили - 1895, 4 тис. грн., ріст до факту у січні 2010 р. становить - 720, 4 тис. грн. Планові завдання МФУ за січень 2011 року виконано на 113,2% (план МФУ - 2311, 0 тис. грн., фактичне виконання - 2615, 8 тис. грн. Невиконання дохідної частини затвердженого бюджету пов'язано з недобором податку з доходів фізичних осіб - 2191,7 тис. грн., плати за землю - 17, 3 тис грн., держмита - 7,8 тис. грн. Дохідну частину спецфонду бюджету міста виконано на 59,6%, недобір - 158,0 тис. грн. Основні недопоступлення: кошти від продажу землі - 184,6 тис. грн., недобір збору по забрудненню навколишнього середовища - 6,8 тис. грн.

Направлено пропозиції по залученню інвестицій з державного та обласного бюджетів на загальну суму 32,5 млн. грн., в т.ч. по водоканалу на суму 3,5 млн. грн., по дорогах до Євро-2012 на загальну суму - 10 млн. грн., дороги місцевого значення - 7 млн. грн.. будівництв мосту - 12 млн. грн.

Борг по невиплаченій зарплаті складає на 01.02.2011 р. 3635, 9 тис. грн., скорочення на 1/3 боргу дало б додатково податку на доходи 1500 тис. грн.

Загальна сума боргів до місцевого бюджету складає - 3174,0 тис. грн. в т. ч. плата за землю - 1541,2 тис. грн.; податок на прибуток - 1020, 8 тис. грн.; податок на доходи фізичних осіб - 320, 7 тис. грн.; податок з власників транспортних засобів - 134, 0 тис. грн.; місцеві податки і збори - 37, 5 тис. грн.; інші платежі - 119, 8 тис. грн.».

Сергій Оленич (заступник міського голови): «Хочу коротко доповісти про зроблене за 100 днів в гуманітарній сфері. Для початку зазначу, що для роботи в кожній сфері застосовується системний підхід, тобто, в першу чергу аналізується стан справ у певній галузі, створюється паспорт галузі, вивчається позитивний досвід, який наявний в Україні по кожній сфері і розробляється Програма розвитку галузі на найближчі роки. Тому тільки після прийняття Програми можна говорити про реальні кроки і заходи, які будуть зроблені і проведені в кожній сфері. Зазначу, що кожна галузь має свої проблеми, для вирішення яких недостатньо не те, що ста днів роботи, а подекуди року і навіть трьох. Основне, щоб нам вдалося закласти фундамент, який стане основою для позитивних змін, які будуть відчутні в майбутньому.

Ми розуміємо, що все те, що стосується змін, викликає не тільки невизначеність серед працівників кожної галузі, але й подекуди паніку та супротив. Працівники повинні розуміти, що відвідини кожної установи - це не перевірка, а в першу чергу контакт з колективом. Позитивні зміни передбачають ефективне управління кожною сферою. Тому, в першу чергу розпочалась заміна керівників середньої ланки, які є зв'язковими між владою і трудовими колективами. Сьогодні для нас пріоритет - це фаховість, професійність, чесність та сучасне бачення розвитку кожним керівником сфери, в якій він працює.

Ми ґрунтовно проаналізували стан справ у освіті. Насамперед, ведеться робота над зменшенням видатків на енергоносії. Для прикладу зазначу, що поставивши лічильник теплової енергії у МВК №6, тільки у січні місяці ми заощадили майже 30000 грн., враховуючи те, що цей місяць був порівняно теплим. Заплановано встановити такі лічильники в школах, де вони відсутні.

Уже завершує свою роботу комісія обласного управління освіти щодо перевірки стану справ освітньої галузі. Хочу зазначити, що метою роботи комісії було ні в якому разі не перевірка роботи вчителів чи вихователів, а звичайний аудит діяльності відділу освіти. Це нормальна цивілізована практика, коли досліджується реальний стан справ у певній галузі, ми повинні володіти ситуацією і знати, що ми отримали для того, щоб фахово і комплексно підходити до вирішення проблем галузі. Повірте, членами комісії запропоновано багато цікавих пропозицій, частину з яких можна втілювати в Бориславі. Але дивним є той факт, що запропоновані заходи використовуються майже в усій області, тільки чомусь не в Бориславі.

Ще хочу зазначити, що вжиті заходи щодо скорочення витрат на індивідуальне навчання учнів. З цього приводу ми запланували відкриття цілого початкового класу в одній із шкіл для навчання дітей з психологічними вадами, що істотно зменшить потреби на індивідуальне навчання у місті загалом (уявімо ситуацію, коли 16 дітей, які навчались індивідуально, навчатимуться в одному класі за спеціально розробленою програмою), також на прохання батьків плануємо відкрити одну групу для охоплення таких дітей дошкільною освітою.

Розробляється ряд заходів щодо профілактики та запобігання захворювання на СНІД. Проаналізовано стан викладання спортивних дисциплін у загальноосвітніх закладах міста».

Не зміг бути на прес-конференції депутат обласної ради від Борислава Володимир Голобутовський, оскільки вирішує надзвичайно важливі для міста питання в Києві. Серед них – відновлення як окремої юридичної структури Управління бурових робіт, яке тепер є звичайною філією Прикарпатського УБР. Ось що нам сказав Володимир Зіновійович у телефонному режимі: «Наші бориславці повірили в 2010 році, що вони можуть обрати ту владу, яка захищатиме їхні інтереси і, врешті покращить їхнє життя. Я з впевненістю можу сказати, що наша команда налаштована на рішучі дії та зміни. Я хочу зазначити - ми не самі з нашими проблемами, ми маємо розуміння в облдержадміністрації. Спільно з депутатом В. Кочержатом відстоюємо інтереси нашого міста в обласній раді. Спілкуємося з нашим партійним лідером Арсенієм Яценюком, який надає нам посильну допомогу, залучає високопрофесійних фахівців. Зокрема, наші депутати міської ради пройшли відповідні навчання «Діяльність депутата місцевої ради» і це вже дає позитивний результат. Наші депутати усвідомлюють свою відповідальність перед громадою. Нами, обласними депутатами, надається посильна допомога в розробленні Програми розвитку житлово-комунального господарства міста на 2011-2013 роки, також схвалено перспективну схему теплопостачання міста Борислава на 2011-2015 роки. Ми спільно з міською владою працюємо над вирішенням побудови мосту по вулиці Героїв УПА, ми проводимо особистий прийом громадян.

Я переконаний – в такому ритмі будемо працювати і надалі, а основне – я впевнений в результативності наших кроків, бо ми є однодумцями, ми хочемо змін на краще і робимо все для того, не шкодуючи ні зусиль, ні власного часу. Ми закликаємо всіх і кожного зокрема до співпраці, в такий скрутний час не можна стояти осторонь, не можна бути просто спостерігачем. Ми маємо шанс змінити життя, я закликаю всіх до співпраці та розуміння».

Запитання журналістів стосувалися різних аспектів життєдіяльності міста – вирішення проблеми загазованості, ситуації навколо можливих скорочень в освіті та закриття дитячої бібліотеки (чутки про це гуляють містом вже тривалий час). Відповідаючи на них, заступник мера Сергій Оленич підкреслив, що мова йде про оптимізацію витрат, а не про скорочення людей. Він закликав не вірити чуткам і не збирати підписи на підтримку колективу бібліотеки, адже ніхто її не закриває. Мова йде лише про фаховість чи нефаховість керівників, а «період мітингів минув і використовувати популістські методи не потрібно».

Цікавило журналістів і питання залучення коштів обласного та державного бюджетів для вирішення проблем міста. Як зазначив перший заступник міського голови Борислава Руслан Зелінський, на реконструкції водопроводів будуть залучені значні кошти обласного бюджету. Так, для реконструкції водопроводу по вулиці Високій у Бориславі міський бюджет виділить 20 тисяч 426 гривень, а обласний – 188 тисяч. Для реконструкції водопроводу по вулиці Володимира Великого у Бориславі область дає 145 тисяч, а місто лише 16, 371, по вулиці Симона Петлюри з обласного бюджету виділяють 162 тисячі, з міського – 17,699, по вулиці Богдана Хмельницького на 7,433 тисяч з бориславського бюджету область виділить 67 тисяч гривень. Буде реконструйовано і насосну станцію «Рибник» (понад 200 тисяч виділяє обласний бюджет, трохи більше 22 тисяч – міський), а також зовнішнє вуличне освітлення.

Редактор «ТВ» Володимир Ключак задав запитання, які ж помилки чи прорахунки допустила влада за ці 100 днів, щоб глянути на свою діяльність не тільки пафосно, а й самокритично. Це запитання всі визнали найкращим. «Не помиляється той, хто не працює», лаконічно зазначив Володимир Фірман і визнав, що не завжди громада Борислава повністю і правильно поінформована про те, що робиться в місті і з якою метою. Проте значно краще, ніж раніше, працює офіційний сайт БМР. Начальник відділу внутрішньої політики БМР Наталія Володимирівна Бараняк подякувала «Трускавецькому віснику» за оперативне та об’єктивне висвітлення подій і у Бориславі, а не лише стосовно Трускавця, Дрогобича, Стебника та району. Володимир Фірман зазначив, що комусь може подобався б такий голова, який сидить виключно у кабінеті, не їздить поночі і не перевіряє роботу швидкої допомоги, який не знає, чим проблеми однієї школи відрізняються від проблем іншої. Велика проблема, з якою зіткнулася нова бориславська влада, сформована переважно з підприємницького середовища – надмірна забюрократизованість, багато ускладнень, яких можна б уникнути. «Досвід приходить з часом», підсумував Володимир Стахович, а секретар міської ради Ігор Яворський зазначив, що те все, що робить теперішня влада Борислава, громада ще не може оцінити належним чином, в повній мірі, по гарячих слідах, цей фундамент дасть добрий результат через 2 -3 роки.

Були підняті і теми шахт, сміттєпереробного заводу, безробіття в місті, на них журналісти почули відповіді. Завершилася прес-конференція спілкуванням із владою в неформальній обстановці за горнятком чаю. Щоправда, мер Борислава Володимир Фірман змушений був від`їхати до Львова на зустріч із однією людиною, проте пообіцяв влаштовувати зустрічі з пресою і надалі. «Двері наших кабінетів завжди відкриті для вас», сказав Володимир Стахович.

Володимир Ключак

Боцман

Відійшов у Вічність Олександр Некрасов - Боцман, як кликали його знайомі.

Він відсидів парканадцять років за ґратами, але не втратив відчуття справедливості. Боцман ненавидів мєнтів і з повагою ставився до міліціонерів, яких залишилися одиниці в органах внутрішніх справ.

Він допомагав чим міг тим, кому справді потрібна була допомога. Або з ким несправедливо поступили. Моральний авторитет Боцмана ніким не ставився під сумнів. Щоправда, під кінець його життя, коли правила гри й ситуація змінились, а до влади прийшли відверті бандити, цей авторитет уже не давав майже ніяких результатів. На зміну романтиці зеківського життя прийшов цинічний прагматизм можновладців, які вже давно мали сидіти у в’язницях набагато більше років, ніж присудили покійному.

На похорон Боцмана в Трускавці прийшло багато колег і знайомих, а можновладців, яким він свого часу допомагав і які знали про його смерть, помічено не було. Що ж, як кажуть, кожному  -  своє...

Боцман забрав з собою в могилу велику таємницю власного життя, про яку так і не повідав нікому. Чимало людей питало в нього, що з ним. Він лише сумно всміхався...

За життя Боцмана дурили, як малу дитину. Один і так багатий чоловік за його гроші зробив у Дрогобичі великий бізнес, а потім утік до Америки. Віддає гроші й досі. Мабуть, полегшено зітхне, дізнавшись про смерть Некрасова.

А ще Боцман якось придбав собі автомобіль і тішився покупкою, як мале дитя. Машина нагадувала мерседес Штірліца, але була пофарбована у червоний колір. Саша їздив нею і безкоштовно підвозив усіх, хто бажав.

Останнім часом він страшно пив. Зрештою, горілка й звела його до могили. Відмовило серце. Ніхто з нас не зумів його зупинити в цьому безумстві...

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

1 березня в м. Трускавець приїде 41 красуня!!!!

Разом із першим подихом весни ми зустрічатимемо 41 претендентку  на звання «Міс Галичина 2011». Потрапити в список найкрасивіших галичанок було не так просто.

17 лютого у «файному» м. Тернопіль, в клубі  “Pudra” розпочався чотириденний  марафон кастингів. Впродовж декількох годин було обрано 6 тернопільчанок  для подальшої участі у конкурсі.

Наше почесне журі : Ліка Роман – «Міс Україна 2007», Вова зі Львова –галитсько-волинський репер, Іван Прохна – організатор конкурсу та представник тур оператора «Тур-Галичина» та  телеведуча Габріела Масанга.

18 лютого ми переїхали в м. Львів. Вже о 12:00 в клубі «Rafinad people» в сильної половини людства очі розбігались від побаченої краси. Адже, дівчат зареєструвалось 115.

У Львові склад журі поповнили: красень, талановитий танцюрист та улюблениць багатьох жінок  - Влад Яма та Ірина Петелицька - представник Генерального спонсора конкурсу “Міс Галичина” компанії “Вухо.ком”.

Кастинг був важким і продовжувався не одну годину. Дівчатка дефілювали, відповідали на цікаві запитання журі,  співали, танцювали, декламували віші, демонстрували елементи йоги тощо.

Із львівського кастингу путівку до Трускавця отримали 18 дівчат.

19 лютого м. Івано-Франківськ, клуб “Ельдорадо”. Хоч на кастинг прийшло менше дівчат ніж у Львові, але красою вони не поступались. Поспілкувавшись із учасницями журі обрало 6 конкурсанток.

 Останній день кастингу 20 лютого ми прибули  у м. Трускавець. Вся знімальна  та організаційна група, фотограф,  журі були  втомлені довгими переїздами різними містами. Але незважаючи ні на що кастинг був цікавим, продуктивним та інтригуючим. Адже, замість 10 дівчаток яких повинні були пройти у півфінал обрали  11.

І  в перший день весни 41 претендентка на звання «Міс Галичина 2011» прибуде у   м. Трускавець. Але вже 2 березня  журі обере 20 дівчаток. Тих кого не обрали поїдуть додому ,а  20 будуть навчатись основам дефіле, танцю, віражу в найкращих санаторіях Трускавця та готуватись до фіналу конкурсу який відбудеться 1 травня.

Альона Хомич, автор проекту «Міс Галичина-2011»

Трускавець: “путівку” у другий тур отримало 11 красунь

В неділю, 20 лютого, у трускавецькому кінотеатрі “Злата” завершився останній кастинг до першого західноукраїнського конкурсу краси у форматі реаліті-шоу “Міс Галичина – 2011”. Зіркове журі, до складу якого увійшли володарка титулу “Міс Україна 2007” Ліка Роман, керівник компанії-організатора конкурсу “Тур-Галичина” Іван Прохна, телеведуча Габріела Масанга та галицько-волинський репер Вова зі Львова, було суворим і вимогливим, та на завершення відбіркового марафону, краса, що врятує світ розтопила суддівські серця. Відтак “путівку” у другий тур отримало 11 красунь, тобто на одну дівчинку більше ніж було заплановано.

Показати себе та випробувати долю на трускавецький кастинг приїхало 24 учасниці з Трускавця, Дрогобича, Львова, Стрия, Новояворівська, Самбора… А після успіху на львівському  кастингу подруг-рівненчанок їхні землячки вирішили взяти штурмом трускавецький відбір. Відтак четверо з них таки переконали журі і потрапили до другого туру. Були на кастингу уже знайомі з попередніх днів обличчя, яким не пощастило отримати квиток до Трускавця 1 березня. Але вони не здалися. Наприклад, вдруге стати перед журі наважилася Христина Пелех зі Львова і не дарма. Також із другої спроби здобула шанс на успіх Ліля Бабій із Івано-Франківська. Дівчина трималася мужньо аж доки не почула з уст Вови зі Львова безжальне: “Тобі уже сказати ні чи зачекаєш до офіційного результату?”. Тоді з жіночих очей ринули сльози, проте в кінцевому результаті вони таки стали сльозами радості, адже журі вирішило дати наполегливій дівчині шанс.

Попри те, що дівчата приїхали з різних міст і містечок, були різними зовні і зсередини, усі вони мали щось спільне. Наприклад, запитання від журі: “де ти навчаєшся?”, траплялося переважно дівчатам з романо-германської філології, відтак красуні були змушені продемонструвати свої здібності поліглота. А коли у когось у графі “особливі таланти” знаходили вміння співати, то дівчата з невідомих причин зупиняли одноголосно свій вибір на пісні “Сіла птаха” із репертуару Таїсії Повалій…

Найстаршою учасницею кастингу стала трускавчанка Тетяна Ілечко, кравчиня і актриса. Власне акторським талантом, молода мама двох дітей, прагнула підкорити суддів, показавши сценку на одну фразу: “Курям дала, свиням дала, чоловіку дала…”. Та, на жаль чи на щастя, “Міс Галичина” – не конкурс талантів…

До слова, милувалися красунями на трускавецькому кастингу не лише журі. Присутніми у залі були також почесні поціновувачі дівочої вроди, гості Мирослав Гумега, директор санаторію «Кришталевий палац» та Ярослав Гарцула, консул Почесного консульства Королівства Бельгії у Західній Україні.

А дівчата, й справді, вражали і захоплювали, заворожували та зацікавлювали своїм внутрішнім світом. Одна любила морозиво і хлопців, інша вишивала гобелени, ще одна мотала ляльки-мотанки, наступна вільно володіла французькою, а котрась навіть жертовно схудла на 9 кг! Погодьтеся, серед такого розмаїття краси та грації відібрати кращих справа не з легких. Відтак і рішення журі далося не легко. Суддям навіть довелося  збільшити кількість прохідних місць. Відтак пощастило одинадцятьом:

№ 166 – Оксана Кулявець, 17 років

№ 168 – Анна Фролова, 18 років

№ 172 – Ольга Вайдич, 22 роки

№ 173 – Анна Бікус, 21 рік

№ 178 – Марина Линь, 19 років

№ 179 – Оксана Бойко, 18 років

№ 180 – Анна Кравчук, 18 років

№ 182 – Олеся Правник, 22 роки

№ 183 – Христина Пелех, 16 років

№186 – Лілія Бабій, 20 років

№ 189 – Ольга Глек, 19 років

Підготувала Божена Городницька, фото Олексія Самойлова

Мирослав Маринович, “Міняю жінку” і рагулізм по-дрогобицьки

 Минулого тижня мою увагу привернула участь відомого дрогобичанина Мирослава Мариновича в передачі “Вечір з Миколою Княжицьким” на телеканалі ТВі.

Колишній наш краянин говорив розумні речі. Зокрема, мова йшла про наступ на українство, про лицарство і честь, про ймовірність нових Майданів (але чи перетворяться вони на криваві бойні, що спостерігаємо нині в Єгипті, Алжирі, Йємені, Лівії та інших країнах Близького Сходу та Північної Африки?), про те, як розв’язувати проблеми сучасної України й таке інше.

Мирослав Маринович нагадав передвиборче гасло Януковича “Почую кожного”, яке нині перетворилося на “Ігнорую думку кожного”. За його словами, політики радикалізували людей, люди - політиків, а в результаті втрачаються честь і лицарство. Люди з інструмента Бога перетворилися на політиків і стали або Неронами, які все нищать, або невдахами. Це все є наслідком слабкості громадянського суспільства.

Окремо Мирослав Маринович говорив про нового керівника УГКЦ, якого неодмінно будуть порівнювати з Любомиром Гузаром. Нині немає очевидного наступника Глави УГКЦ, як це було з Йосипом Сліпим після смерті Андрея Шептицького...

Проте минулого тижня, здається, весь Дрогобич звар’ював, спокусившись на рагульську передачу “Міняю жінку” на телеканалі “1+1”. Складається враження, що ми вже розв’язали всі проблеми, живемо мало не в раю, ось тільки нам не вистачає гострих відчуттів. Останнє й забезпечили талановиті журналісти з команди Анатолія Єреми, який з відомою письменницею Ларисою Денисенко веде цікаві культурологічні програми, а тут показав ось таке антихристиянське дійство.

Суть програми, яка користується неабияким успіхом у середньостатичного рагуля й триває вже третій сезон, зводиться до того, що чоловіки міняються жінками, які живуть тиждень у чужих родинах: газдують на кухнях, допомагають дітям готувати уроки й таке інше.

До цієї передачі, про яку мова, зголосилися дві дрогобичанки - Галина і Лариса. Причому дрогобичанки типові, з усіма своїми плюсами і мінусами, яких ми бачимо щодня. Проте оці типовість, міщанство, рагулізм так би ними й залишились, якби жіночки не винесли, що називається, сміття з власної хати. А в цьому їм допомогли журналісти, виносячи на суд людський весь бруд, заретушовуючи, а то й скриваючи все позитивне.

За великим рахунком, у Дрогобичі щодня й щоночі чоловіки міняють жінок, ми чуємо чорний гумор і рагульські анекдоти, алкоголь ллється ріками. Але дрогобичани, як, зрештою, і вся Україна, вже змирились з таким станом речей. Рагульство пронизало нас наскрізь. Жахливий суржик став повсякденною нормою, лунає з вуст можновладців і вчителів. Школярі не вміють рахувати і читати, навіть свої імена пишуть з помилками. Здається, всіх така ситуація задовільняє, бо головними стали не моральні й духовні принципи, а необхідність виживання для одних і жадоба до наживи інших.

Можна, звичайно, казати, що передача замовна, що Дрогобич не випадково став жертвою антиукраїнців, що Дмитро Табачник може торжествувати. Але не шукаймо чорну кішку в темній кімнаті, тим паче, якщо її там немає. Жоден ворог не нашкодить нам більше,  ніж це стосовно самих себе можемо зробити ми самі.

Жертвою недолугої передачі стали не лише Галина й Лариса, дрогобицька громада і дрогобицька влада, а й вся Україна. Як казав один відомий літературний герой: “Над ким смієтесь, панове? Над собою смієтесь!”.

Вчителька української мови та літератури з першої дрогобицької школи Галина Ілик після передачі залишилася без роботи. Її змусили написати заяву на звільнення, хоча чиновники кажуть, буцімто вона зробила це добровільно. Її директорка пані Лужецька отримала догану, а крісло під завідувачем відділу освіти паном Сушком ще більше захиталося. Все це стало наслідком незадоволення міського голови Олексія Радзієвського, на думку якого Україна побачила Дрогобич у негативному світлі. А до цього Дрогобич був взірцевим європейським містом? Відновити Галину Ілик на роботі мав би суд. Для цього є всі підстави. Але чи захоче цього жінка?

Дрогобицький рагуль, який вищав від радості, смакуючи подробиці телепередачі “Міняю жінку”, отримав сильного щигля по носі. Підприємницькою діяльністю Лариси та її чоловіка  Шкуродера (симпатична кличка в нього, що й казати!) зацікавилась податкова. Не буди лихо, поки тихо! Хотіли пошикувати, тепер доведеться платити.

Влада теж виявилася не на висоті, запропонувавши зняти з ефіру недільний показ передачі. Але діє 15 стаття Конституції України, за якою цензура в державі заборонена. Ніхто не відміняв і 34 статті, в якій мовиться про свободу слова й думки. Галина Ілик є такою, якою вона є, і ніхто не мав права  доводити її до написання заяви  на звільнення за згодою сторін. Жінку розчавили, довівши до морального самогубства. Хто за це понесе відповідальність?

Наша влада і так звана еліта, звинувачуючи Галину Ілик в аморальності, сама є аморальною. Маючи коханок і дітей від них, напиваючись, даруйте за слово, до срачки, вживаючи триповерхові татаро-монгольські матюки, - чи має право така влада керувати? Та, мабуть, таки має, якщо рагуль обрав таку владу. Бачили очі що купували, тепер їжте - аби вам повилазило...

Дрогобич укотре вмився в баюрі. Цапом-відбувайлом чи, точніше, козою-відбувайлихою виявилася Галина Ілик. В Інтернеті спочатку жартома, а тепер і всерйоз пропонують їй стати наступним міським головою...

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Чи «Міняю жінку» змінить Дрогобич?

Реаліті-шоу «Міняю жінку», у якому взяли участь дві дрогобицькі жінки, вже другий тиждень лихоманить Дрогобич. Програму, сенс якої в тому, що дві сім’ї з різним способом життя, достатком, соціальним статусом на тиждень міняються мамами, надто серйозно сприйняли у невеликому Дрогобичі, та й регіоні загалом. Одразу після шоу в емоціях «розібратися» з вчителькою Галиною наказав головному освітянину міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський. Зрештою, жінку «добровільно-примусово» змусили написати заяву на звільнення з середньої школи №1, де вона працювала вчителькою української мови та літератури. Другою героїнею – підприємцем Ларисою – розповідають, зацікавилася податкова…Отак от помінялися…

Круглий стіл-дискусію про наслідки і уроки реаліті-шоу без акценту на особистості за участю освітян, підприємців, священиків, журналістів минулого тижня, в п’ятницю, 18 лютого, в Будинку вчителя провів голова Товариства «Юрій Дрогобич» Володимир Кондзьолка. На обговорення винесли такі глобальні філософські питання, як користь чи шкода подібних реаліті-шоу, чому культура Дрогобича занепадає, та чому ми мовчимо вже 20 років? Освітяни були дуже схвильовані. «Неприємно, що представили Дрогобич, галичан в поганому світлі. Принизили Галичину. Виявилося, що ми зі своїм менталітетом, культурою не готові виявилися до таких передач. Мені як освітянину образливо, що взяла участь освітянка. Її підставили!» - висловився керівник міського відділу освіти Петро Сушко. «В такі шоу треба брати кращого вчителя і кращого підприємця, якщо на те пішло», – додавала директор другої школи і депутат Дрогобицької міської ради Лариса Панькевич. Так, на жаль, прекрасне місто Дрогобич, як і Шевченкове село 200 років тому, продемонструвало непереборну тягу до показної доброчесності, фальші.

Ні, звичайно,  шоу «Міняю жінку»  також далеко не ідеальне, і в гонитві за рейтингом знімає щодалі, то «гарячіші» програми, до наступної, як анонсують, запросили трансвестита з Канади… Але програма, де все прописано за сценарієм, покликаним зробити цікаве скандальне шоу, де знімається щодня 15 годин матеріалу, а демонструється вирваними з контексту фразами у 45-хвилинній передачі, зовсім не привід звільняти людину з роботи. Це комуністичні радянські методи, - покарати, прибрати, якими грішить нині демократично-націоналістична, але за суттю совкова Дрогобицька влада…Найкраще,   хоч дуже схвильовано, цю думку висловила на круглому столі підприємець Орися Славич:

-     Вчімося браття і винесімо урок з цієї передачі. В першу чергу урок чоловіколюбія! А не по-радянськи покараємо вчителя, освіту…

-     Це вразумління! Кого Бог любить, того врозумляє! – додав отець Мирослав. – Ми трохи були приспані, думали, що ми святі, можемо повчати традицій Східну Україну. А це нам – тема для роздумів. Але не треба падати в паніку і нікого засуджувати. Героїні – жертви цієї програми. «Докоряй мудрому – будеш мати мудрість, Докоряй немудрому – будеш мати ворога.»

Трохи змінивши тему і розслабившись, вчителі заговорили не лише про те «яка кожна школа хороша, як багато в ній проводиться заходів», а й про проблеми тютюнопаління учнів не задвірках, недієвість українських законів про продаж тютюну та алкоголю дітям та перевантаження шкільної програми. В підсумку всі висловили радість, що зібралися, поговорили і вирішили зробити подібні зустрічі традиційними і назвати «В гостях у освітян».

А історія двох жінок на цьому не закінчилася. Обговорення то затихають, то спалахують з новою силою. Недільний повтор передачі, попри наївне бажання Дрогобицької влади його скасувати, відбувся. Симпатії людей після першого осуду все більше схиляються на сторону тепер уже постраждалої вчительки Галини. Канал «1 плюс 1» направив в Дрогобич свого кореспондента Омеляна Ощудляка і продовжує відстежувати ситуацію. А генеральний продюсер шоу «Міняю жінку» Анатолій Ярема у вівторок, 22 лютого, в ефірі «Сніданку» зазначив: «Звинувачувати людину в аморальності на підставі реаліті-шоу  - це неприпустимо. Таке враження, що в Дрогобичі скоро розпалять вогнище в центрі міста і почнуть спалювати відьом». Телевізійник також запевнив, що канал не кине жінок напризволяще.

Так що реаліті-шоу триває і продовжує вчити всіх нас бачити себе такими, як ми є, говорити одне одному правду, але не засуджувати…

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Леся Українка – народна поетеса

Гостинно відкрила двері міська бібліотека для дітей перед своїми користувачами. В святково прибраному читальному залі 17 лютого відбулося літературно-музичне свято «Безсмертна Леся Українка була і є повік жива» до 140-річчя  від дня народження славнозвісної української письменниці та поетеси.

 Розпочалося свято піснею «Спи ще, дитино, бо ти ще маленька» на слова поетеси.

Всі присутні із захопленням слухали цікаву розповідь ведучої свята Лесі Цісінської про життєвий і творчий шлях Лесі Українки.

На фоні музики з уст учнів 5-А класу ЗСШ № 3 (класний керівник Світлана Степанівна Наум) звучали поезії поетеси.

Кульмінаційним моментом свята були виконані пісні «Вишеньки», «Золоті терни», «Нічка тиха», «Я не умру»,  ансамблем сопілкарів «Дударик».

Гостями масового заходу були учні 6-А класу ЗСШ № 3 (класний керівник Олена Михайлівна Петранич).

Закінчилось свято піснею «Слово, чому ти не твердая криця»..

Всім присутнім, вчителям, працівникам бібліотеки, а с особливо учасникам цього свята подякувала завідувачка відділу культури Світлана Богданівна Ковальчин за змістовно проведений масовий захід, також продекламувала вірш поетеси, з яким вона у свої дитячі роки виступала на конкурсі.

Леся Українка підтвердила своїм життям своє призначення дочки Прометея. Адже вона запалила у серцях людей силу духу, добра, самопожертви в ім`я свого народу, вогонь відданості та патріотизму, віру в краще майбуття й іскри того вогню засвітилися в усьому світі.

І сьогодні, через роки, через віки, воно, Лесине слово, дзвенить, хвилює душі і піснею лунає по всьому світу.

Пам'ять про талановиту поетесу, її чудові твори залишиться у наших серцях назавжди.

Зіновія Мазур, завідуюча бібліотеки для дітей м. Трускавця

Філософія Ліни Костенко

(Ліна Костенко, “Річка Геракліта”. К. : Либідь. 2011)

Якби Ліна Костенко не була поетесою, вона, мабуть, стала би філософом. Втім, чому стала би? Вона є ним, і не обов’язково мати базову філософську освіту. Філософський погляд на життя – ось основа поетичного кредо Ліни Костенко. І саме в такій площині й з такої точки зору слід розглядати її творчість.

Від постатей типу Ліни Костенко ми завжди очікуємо Дива. І коли воно не настає, слід говорити не про падіння, “низини” (з “Вершин і низин” Івана Франка) в творчості поетеси, а радше про наше нерозуміння, неможливість дотягнутися до високого ідеалу, оспіваного філософом, нашим сучасником. Звичайно, про свої “низини” й падіння Ліна Костенко, потенційна лауреатка Нобелівської премії, знає набагато краще, ніж ми всі, разом узяті. Але слід затямити одну просту істину. Інженер не живе двадцять чотири години на добу формулами, технічними характеристиками. Вчитель двадцять чотири години на добу не марить учнями, перевіркою зошитів. Тому ми й не знаємо цього інженера і вчителя. Ліна Костенко двадцять чотири години на добу живе Поезією, цією філософією буття, тому й стала Інженером наших людських душ, Вчителькою нашого життя.

Не слід кожну її поезію розглядати в контексті геніальності. Та й сама Ліна Василівна набагато скромніша в своїх претензіях на Вічність, ніж ми про це можемо здогадуватись. Її вірші – це щоденний поетичний зріз буденного життя, філософське осмислення часу й простору в їхній єдності. Навіть якби Ліна Костенко цього не хотіла, а ми, ставши в позу войовничих критиків, уперто цього не добачали, все одно в колообігу життя з філософським присмаком (не відчували цього присмаку?) народжуються крихти справжньої Поезії.

Поет - а тим паче поет-філософ – зовсім по-іншому усвідомлює життя, ніж простий смертний. Ніби маємо однакові очі, ніби так само дивимося на одні й ті ж речі, але бачимо зовсім інше й навіть не розуміємо, що все наше життя – це суцільна Філософія, філософське осмислення його буття.

Біжить лошатко по асфальту.

Цок-цок копитцями, цок-цок.

Смагляве літо смалить смальту.

Булана гривка навскосок.

На возі сіно, сіно, сіно!

Повз нього траса поспіша.

А дядько цвьохкає сумлінно.

За ним вибрикує лоша.

Скажи, навіщо людству розум,

щоб так цей світ занапастить?

Біжить лошаточко за возом,

не просить віжки попустить.

Вокзали, темпи, термінали,

В прогрес запряжена душа.

Самі себе вже перегнали.

А озирнулись на лоша.

Так буденна подія в очах Поета і Філософа стає космічною, всеосяжною, вселюдською.

Червоною ниткою крізь поетичну збірку “Річка Геракліта” проходить тема Чорнобиля. На відміну від багатьох, для кого Чорнобиль хоч і став трагедією, але лише епізодом в історії, Ліна Костенко  пережила його серцем, по-філософськи осмисливши  грань між Життям і Смертю. В житті не буває нічого випадкового, і, мабуть, тому день народження поетеси – 19 березня співпадає з прильотом лелек, цих одвічних символів життя. Так, напевно, було дано Природою і Богом, аби саме Ліна Костенко по-філософськи  осмислила Чорнобиль не як чергову трагедію  в історії людства, а як, власне символ, попередження нам, ще живим, до чого може призвести необдумане керівництво природою.

ЧОРНОБИЛЬ-2

Ліси хриплять застуджено, як бронхи.

У Зоні тиша. Тиша гробова.

Лиш мілітарним привидом епохи

“Чорнобиль-2” над лісом проплива.

Фантом, кістяк, антена дальніх стежень, -

він прихопив ті сосни під пахви.

Там спить їжак. Їжак узимку лежень.

І ніч іде з ліхтариком сови.

Там мох скубе косулька ще не вбита.

У пнях живуть древлянські ще боги.

Там все друкує ратички й копита

і вишиває хрестиком сніги.

Але, ліси розсунувши плечима,

Фантом іде, куди його не ждуть.

І тільки села мертвими очима

його у далеч тоскно проведуть.

Йому не треба кленів і акацій,

ні голосів, ні мальви на тину.

Вже навіть ржавим залишком локацій

він може думать тільки про війну.

Не ясні зорі і не тихі води.

І ліс рудий. І стежки аніде.

А він стоїть. Він цар Антиприроди.

І на вітрах антенами гуде.

Від цього царя Антиприроди нас не можуть врятувати ні минуле (“древлянські ще боги”), ні тим паче сучасне.

На думку Оксани Пахльовської, доньки Ліни Костенко, поетична збірка “Річка Геракліта” синтезує “Естетику і Свободу як два виміри Поета”. На презентації книги поетеса сказала: “Вірші обирали за принципом естетичним, бо часом хочеться чогось красивого, хіба ні?”. “І цей мистецький вимір синтезу естетики та свободи, - каже Оксана Пахльовська, - це і є форма протистояння митця, форма його опозиції, форма його буття в часі, в цій Річці Геракліта. Це річка, якої немає, але в яку ми завжди входимо. Всі знають, що не можна двічі увійти в одну й ту саму річку, але в Річку Геракліта ми весь час входимо і щоразу є дедалі більше синтезу наших почуттів, нашої пам’яті, наших утрат, наших надій, нашого минулого та нашого майбутнього. Тому причали Річки Геракліта – це місця і міста нашої пам’яті, все, що нам дороге. І велике, і мале”.

Як завжди, в центрі уваги поетеси – Кохання. Це той життєдайний маяк, на який ідеш, аби не загубитися в цьому житті.

Отримала я ненаписаний лист.

Торкнула той лист, як струну гітарист.

Я чую слова, де ні слова нема.

Я теж, як і ти, від любові німа.

Кохання – це мука. Кохання – це хист.

Кохання – це твій ненаписаний лист.

І вже минуло життя й прийшло усвідомлення, що від твого Слова мало що змінилося в Україні. Та все-таки чекаєш Дива…

Хочеться чуда і трішки вина.

Дні пролітають, як сірі перони.

Чорний букет надвечір’я – ворони –

місту підносить струнка далина.

Що ж, я свій вік одробила сповна.

Що ж, я свій вік одробила по-людськи.

Дні облітають, як чорні пелюстки.

Хочеться чуда і трішки вина.

Доки ж ці пута, пора і звільнить.

Де ж ви, мої золоті пасторалі?

Літо літає і осінь дзвенить.

Розпач накручує чорні спіралі.

Де ж мого слова хоч би луна?

Знову пішла Україна по колу.

Знову і знову, ще раз у ніколи?!

Хочеться чуда і трішки вина.

Цінуймо те, що маємо. Цінуймо поезію Ліни Костенко, хоча, за її ж словами,

Поезія потрібна дивакам.

Поети не потрібні вже нікому.

Коли в Україні розпочнеться процес висунення Ліни Костенко на Нобелівську премію з літератури?.. 

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Роман Кирчей: «Стебницька футбольна команда має виступати на обласних змаганнях»

Відомий футболіст і тренер Роман Кирчей був відсутній у Стебнику шість років. Нещодавно він повернувся до рідного міста. Можливо, з його приїздом стебницький футбол підніметься у своєму розвитку на вищий щабель. Але це вже залежить не від одного пана Романа.

- Чому Вас не було в Стебнику шість років?

- Одружився на Дніпропетровщині. На жаль, уже й розлучився… Приїхав назад до свого рідного міста. Тут у мене живе сестра. Я з тринадцяти років виріс без батьків.

- Футбол залишається основним у Вашому житті?

- Безумовно! Свого часу я працював у трускавецькому санаторії “Карпати”, грав за команду ФК “Трускавець”. В 2004 році ми стали чемпіонами області. Я був капітаном команди. Грав також за “Галичину” (Дрогобич). Правда, в 2003 році ця команда розпалась і досі не відновилась. На Дніпропетровщині я тренував дві команди на районну першість. Тренував також і дитячу футбольну команду. Тут також хочу продовжити свою кар’єру. Граю в футбол 22 роки, то, може, тепер зосереджусь на роботі тренера.

- Кажуть, ніби Ви стали родичем Павла Івановича Лазаренка, колишнього прем’єр-міністра України, який зараз відбуває покарання  в США?

- Так, це правда. Я був одружений на його племінниці. Тепер це вже моя колишня дружина.

- Ви ж, напевно, спілкувались і з тестем своїм, Іваном Лазаренком, і з іншими його родичами. Що взагалі в родині говорять про Лазаренка?

- Про його повернення нічого невідомо. Постійно говорили, що він повернеться, але ситуація в Україні така, що, я думаю, він ще не скоро сюди приїде. Таке моє бачення. Але я ніколи не влізав у ці справи, особливо не цікавився цим. Я спілкувався з Павлом Лазаренком лише один раз – і то по телефону, коли він привітав мене з одруженням. Вони не говорять про це, і я старався про це не говорити.

- Давайте повернемося до футболу. Ви, напевно, знаєте, як стебницька команда виступає. Яке Ваше бачення розвитку стебницького футболу? Ось такий собі погляд збоку. Щось, може, нове би привнесли?

- Стебник – місто з великими футбольними традиціями. Тут виросло багато футболістів. Але справа в тому, що допоки міська влада не візьме футбол під своє крило, нічого путнього не буде. Повинна бути чітка позиція міського голови. З владою в цьому питанні повинні співпрацювати підприємці. Треба знати, хто реально зможе допомогти розвитку стебницького футболу. Потрібно створити футбольний клуб, окремо від спортивного клубу “Стебник”, щоби він виключно займався футболом. Біля нього створити дитячий футбол, який буде розвиватися й давати потім плоди для дорослої команди. Але це все потрібно робити, починаючи з міського голови. Він повинен до цього долучитися, згуртувати підприємців, які будуть допомагати. Для підприємців можна зробити певні привілеї, щоб вони були зацікавлені в допомозі команді. Команда вже топчеться в районі вісім років, наскільки я знаю, тому пора виходити на більш високий рівень, тобто на область. Стебницька футбольна команда має виступати на обласних змаганнях.

- Як сталося, що Ви зацікавились футболом? Це ще з дитинства, мабуть?

- Так. З шести-семи років. Я проживав у Стебнику, навчався в  дитячій юнацько-спортивній школі. Місцевого тренера не було. І зараз така сама ситуація. Приїхавши сюди, я поїхав відразу в ДЮСШ, хотів тренувати дітей, запропонувати свою кандидатуру, вони сказали, що на даний момент в бюджет нічого не закладено, тільки, можливо, буде з першого вересня цього року.

- А хто Ви – нападаючий, захисник?

- Починав з нападаючого. В принципі, можу зіграти на будь-якій позиції. Я грав правим півзахисником, це була моя основна позиція в другій лізі, коли виступав за “Галичину” (Дрогобич)  і за СКА (Трускавець). В 2002 році я їздив на збори в першу лігу, команда “Система-Борекс” з Бородянки. Також СКА “Миколаїв” з першої ліги. Закінчував  вже правим захисником і останнім захисником.

- І що Вам у Стебнику обіцяють?

- Ведеться пошук людини, яка б займалася футбольним клубом. Є кандидатури, але все залежить від міської ради, що вона зможе запропонувати. Треба сісти за круглий стіл, зважити всі за і проти, вирішити фінансові питання.

- А Ви себе де бачите?

- Я бачу себе як граючий тренер або просто тренер. Я був у Доброгостові, мав розмову з сільським головою. Мені пропонують приймати команду. В принципі, умови непогані. Але я чекаю на відповідь у Стебнику. Поки що нічого конкретного не говорять. Я готовий грати за Стебник, тренувати команду, це моє рідне місто. Я хочу приносити вболівальникам радість, щоб вони були задоволені і результатом, і грою.

Анатолій Власик, газета «Воля громади»

Від Михайла Сендака до безробітних

Червона картка - Сендаку

Нє, не таланить останнім часом моєму кумпелю Міськові Сендаку, пішла в його житті чорна смуга. Багато хто каже, жи настає йому капець. А більш продвинуті, жи 3,14-здєць, де 3,14, як відомо, є число “пі”. Початок кінця Михайла Сендака розпочався ще тоді, коли він обійняв посаду голови Дрогобицької районної державної адміністрації, хоча мій кумпель думав, жи тото місце вічне для нього під сонцем. Йшов він догори, виборов мандат (манду, як каже моя Стефка) депутата Львівської обласної ради і навіть став керівником фракції Партії регіонів у цьому органі. Але, імітуючи бурхливу діяльність на господарській ниві Дрогобиччини, фактично мій кумпель Місько ніц не зробив для поліпшення життя бідного селянина. Та й грошові потоки нагору значно зменшились. А це для риганалів, як каже моя Стефка, смерті подібно. Ото начиталася Лєніна й стріляє його цитатами на мою сиву й лису голову! А Сендак так докерувався, жи його просто зняли з голови фракції. Мудрий чоловік би задумався, жи то жовта карточка, жи пани незадоволені, треба щось робити. Наш Місько заметушився, забздів, як каже мій кум Влодко з Борислава. А ви би не забзділи, коли під вами крісло захиталося? Знову став мій кумпель Місько симулювати бурхливу діяльність, воювати зі свободівцем, колишнім бютівцем Михайлом Задорожним, навіть погрожуючи засадити того до цюпи (не рий яму ближньому, Міську, бо сам до неї втрапиш). Але всі ті маневри на риганалів не справили належного враження. Мій кумпель не зчувся, як отримав другу картку, цього разу, за ідеєю, вже червону. І від кого би ви думали? Від самого мєнта, перепрошую, губернатора області Цимбалюка. Не сподобалося йому, жи Сендак не володіє ситуацією в районі. Так і сказав йому про це на селекторній нараді в присутності керівників області. Що би зробив мудрий чоловік, отримавши дві картки? Правильно, слухняно пішов би з футбольного поля, тобто з роботи. Але ви не знаєте мого кумпеля Міська! Він за корито чіплятиметься, як вош кожуха. Інший би, як гувенко, вже давно потонув, а Міськові все до файки, поки має високих покровителів у Києві. Але можуть його виручити раз, можуть два, але потім скажуть: слухай, викручуйся сам, а то й нас потягнеш за собов. Чи допоможуть Міськові грошові потоки, чи якось по-іншому викрутиться, - не знаю. Але шкода того бідного хлопаку з Дрогобицького району, який терпить наругу над собою з боку хруня.

Тараса Гентоша звільнять за націоналізм?

Чільний керівний діяч дрогобицького Конгресу українських націоналістів Тарас Гентош з минулого року працює в Трускавці заступником директора комунального підприємства “Наше місто”. Особливих претензій до нього не було, але з приходом нової влади вони з’явилися. І те не так, і тут не доробляє. А минулого тижня нинішній керівник “Нашого міста” Теодозій Копко висловив невдоволення роботою свого заступника Тараса Гентоша, сказавши: “Я незадоволений цією людиною. Він все буде з політикою пов’язувати”. Як це зрозуміти, невідомо. Може, перш ніж приступити до ремонту якогось ліфта, пан Тарас співає Гімн націоналістів? Чи кожного ранку нагадує Теодозієві Копку Декалог українського націоналіста? Ну, в значенні, що красти не можна, бо буків отримаєш в те місце, звідкіля ноги ростуть. Нє, я припускаю, жи Тарас Гентош може виявитися не на своєму місці й професіоналізму йому бракує. То так і скажи. А ще скажи, жи треба своїх людей на хлібній посаді пригріти. Але при чім тут політика і націоналізм? Ну, Руслан Козир мене розуміє, він сам націоналіста, так що Тараса Гентоша скривдити не дасть, а до Теодозія Копка придивиться пильніше: чи висить у того в спальні бандерівська фана? А, може, вже й справді пора не плутати партійну належність, націоналізм чи відсутність такого з вмінням розв’язувати господарські проблеми?

Свій до свого по своє?

А знаєте, чого Арсенія Яценюка риганали не допустили до влади? Бо Арсеній Петрович є правдивий націоналіста. Десь тоті вороги України викопали, жи його вуйко - Петро Мірчук - писав про ОУН і УПА. Маленький Арсенчик тих книжечок змалку начитався і став бандерівцем. Ви кажете, жи він з жидівського племені? А ви з ним разом до бані ходили, обрізання його бачили? Ото ж бо й воно! І жодна кобіта інтерв’ю з того приводу не дала. Наш він, націоналіста, куди там Тягнибоку з ним тягатися! І хлопці його на місцях теж наші, націоналісти до мізку кісток. Бандерівці, аж душа радіє! А ще вони з повагою ставляться до наших традицій. Пам’ятаєте, було таке гасло: свій до свого по своє? То коли українець за Польщі не ходив по склепах, а купував український товар у свого ж українця. Так і наші фронтозмінівці на місцях роблять. Ось затіяли нещодавно ремонт у Бориславській міській раді. Навіщо далеко ходити, шукати когось на стороні, якщо поруч є фірми й фірмочки, які належать представникам “Фронту змін”. І в корупції нинішніх бориславських можновладців не звинуватиш, бо формально ці фірми й фірмочки перейшли їхнім дружинам і родичам. Чим не свій до свого по своє? Аналогічно зробили і в Трускавці, де міським головою теж представник “Фронту змін”. Не сподобалися йому двері в службовому кабінеті, встановлені ще за Лева Грицака. А й справді, якщо здійснювати реформу, то слід почати з дверей. Ось і пацани з рідної фірми Козира “Арко” зробили тоту роботу. А що, свій до свого по своє. А ви кажете, жи тільки “Свобода” націоналістична. Є ще бойові хлопці з “Фронту змін”, які шанують українські традиції. Свій до свого по своє - для них святі слова.

«Берізка» збиткова?

Керівництво відомого в Дрогобичі й далеко за його межами ресторану “Берізка” винне своїм працівникам 400 тисяч гривень зарплати. Що й казати, сума немала, враховуючи, що ресторанний бізнес мав би приносити прибутки. Або дійсно мало людей ходить до ресторану, або значну частину зарплати виплачують в конвертах. А тут ще хтось з можновладців накинув око на це привабливе з багатьох причин приміщення в центрі міста. Бурдель тут не зробиш, але офіси з захмарними цінами за оренду для респектабельних фірм створити можна. Ось і триває боротьба за прихватизацію ласого шматка під маркою турботи про трудовий колектив, який бідний і голодний, а його начальство жирує. Розв’язувати проблему “Берізки” й інших боржників за дорученням міського голови Дрогобича Олексія Радзієвського має його перший заступник Олександр Коростельов. Або “Доброта” збагатиться, або міська скарбниця дійсно поповниться необхідними коштами для розв’язання насущних соціальних проблем. У будь-якому випадку колишньої “Берізки”, яка була своєрідною візитівкою Дрогобича, вже не буде.

У Бориславі зникнуть безробітні?

У Бориславі минулого року створено 1077 нових робочих місць. Так кажуть у центрі зайнятості. Йой, душа радіє за бориславців! Яка то слічна в нас влада. Заводи стоять, а люди роботу мають. А якщо врахувати, що нині на обліку в центрі зайнятості стоїть 811 осіб, яких офіційно вважають безробітними, то вже цього року Борислав може позбутися такого ганебного явища як безробіття, що нам дісталося від загниваючого капіталізму, який ніяк не може догнити. Але я си впіймав на думці: якщо зникнуть безробітні, то що буде робити Центр зайнятості? Невже його закриють як непотріб? Але ж тоді чисельні його працівники теж стануть безробітними. Чи до того часу знайдуть і собі роботу? Нє, тоті центри зайнятості - файна годівниця. Моя Стефка має знайому, яка працює на трьох роботах, гроші отримує в конвертах, та ще й допомогу з безробіття має. А скільки є таких, що працюють по закордонах, а їхні родичі справно кожного місяця приходять на біржу, платять відповідну суму - і все в ажурі. І таке твориться не лише в Бориславі, а й по всій Україні. Дуримо себе статистикою, жи ніби людям дали роботу, а промисловість й далі стрімко падає. Нє, поки є центри зайнятості - безробіття в нас не зникне.

Ось така фільозофія, пані та панове...

Фільозоф Максим Гірчиця із Горішньої Брами, часопис «Тустань»

Від Віри Байси до Олександра Коростельова

Зрадниця Олексія Радзієвського

Нє, я казав, жи моя колєжанка Віра Байса за будь-якої влади буде нагорі, а ви не вірили. Не знаю, що вона поробила нинішньому міському голові Дрогобича, але він узяв її до себе своєю зрадницею. То моя Стефка її так називає, бо каже, жи Віруня вже стількох зрадила за шмат гнилої ковбаси, що Олексій Васильович не перший і не останній. Нє, мера можна зрозуміти. Аби вона не була до нього в опозиції й не плескала дурниці наліво й направо, то ліпше її пригріти біля серця, як ту зміюку чи рідну тещу. Але скільки грій-не грій тото добро, воно рано чи пізно свою натуру покаже. Як тільки щось буде Вірі Іванівні не по нутру чи, не дай Боже, її Радзієвський зобидить кривим словом або не виконає якогось її прохання щодо прихватизації чи ще чогось, - все, гаплик Олексієві Радзієвському. Буде Віра Іванівна казати, жи во-на шпійонка, яку національно-демократичні сили заслали в стан ворога, а тепер вона всі секрети вивідала і сама стала національним героєм, бо все тото розповіла. Але найбільше ми шкода її найліпшого кумпеля Михайла Ваврина. Він же не знав, жи Віру Іванівну заслали в тил до Радзієвського і лише гірко зітхає, коли його запитують, що Байса робить у ратуші. А моя коліжанка там засіла міцно й надовго. З першого березня припиняє свою кар’єру в відділі внутрішньої політики Іван Тихий. Його співробітницю Лесю Ясюру, яка тепер однісінька буде займатися цими питаннями, переселять, мабуть, до оргвідділу. А тепер вгадайте з трьох разів, хто зайде у звільнений кабінет? Вірно, Віра Іванівна Байса, наша шановна зрадниця! А що, треба ж їй десь відвідувачів приймати, шпигунські зустрічі проводити, аби знати, що сі діє в Дрогобичі. Ви думаєте, жи Віра Іванівна то все робить забездурно, як патрійотка Дрогобича? Аби ви мені такі здорові були! Та платять їй немалі грошенята. А ще пенсію має, так що будуть грошенята на чай і мармуляду. Єдине, що не має вона статусу державного службовця, але то й добре, бо не треба відповідати за те, що там нарадиш. А посада дозволяє бути на цій роботі аж до ста років, було би здоров’я. Нє, добром  не скінчиться для Олексія Радзієвського ота присутність Віри Іванівни в ратуші. Чим більше вона буде йому зраджувати, ну, в значенні радити, тим швидше він побачить світло в кінці власного тунелю. А оскільки Віра Іванівна в нас невмируща, то знайде підхід і до наступного міського голови, будьте в тому певні, а то й сама переселиться до головного кабінету в ратуші.

Костянтина Іваночка – в нардепи?

Всьо, почалося! Наші люди скучили за виборами, а особливо за передвиборчими кампаніями. Наступного року відбудуться вибори до Верховної Ради України, а тому вже зараз заметушилися місцеві політтехнологи, шукаючи роботи. Вони сходяться на тому, жи від Дрогобиччини має бути місцевий хлопака, а не приїжджий, як дотепер. Але то наївно, бо куди подінуться ті, хто нині є нардепами? На їхніх малих батьківщинах їх не оберуть, бо ніц для місцев-го люду не зробили: доріг не відремонтували, сміття не вивезли, води цілодобово не дали. А нарід хоче синицю в небі, а не журавля в небі. Отож, дайош свого! А те, що нардепи можуть прийняти закон під себе, коли вибори відбудуться виключно за партійними списками, тепер нікого не хвилює. Головне, розпочати передвиборчу кампанію, встигнути заробити дещицю грошей, а там як карта ляже. І тут випливає ім’я Костянтина Іваночка. Нині він працює у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. На останніх виборах балотувався до Львівської обласної ради, але пролетів, як фанера над Стебником. Подейкують, жи це сталося тому, що він занадто пізно дав згоду балотуватися, зважуючи свої можлив-сті, а потім довго кляв своїх політтехнологів, які нарадили йому таке. Тепер ніби пан Костя погодився, і незабаром ми побачимо, що з того вийде. А що, можна за нього й проголосувати. Він один з тих, хто вміє урвати - і для громади, і для себе. Ось привів у Дрогобич пару мільйонів, коли був депутатом обласної ради, і місцеві райці йому віддячили - дали квартиру. То байка, жи при цьому порушили закон, бо на черзі перед Іваночком знаходилося ще декілька людей. Але ж вони не принесли жодної копійки до бюджету, а наш Костя стратився на поляни для колєг по обласній раді, аби ті проголосували за гроші для Дрогобича. Так і у Верховній Раді працюватиме. А що, візьме вагон палок дрогобицької ковбаси і всіх нардепів підкупить. Ото тоді Дрогобиччина зацвіте! Нє, що ви не кажіть, а моя Стефка більш гідної кандидатури не бачить і вже записалася до штабу Костянтина Іваночка. Буде його піарити! А як моя Стефка за це взялася, то жоден інший кандидат вже не матиме шансів.

Бютівське тепло в Трускавці

Всьо, я можу бути спокійним за трускавчан: матимуть вони тепло не лише взимку, а й влітку. А що, до керівництва “Теплоенерго” прийшов великий спеціяліста Руслан Крамар. Подейкують, жи міський голова Руслан Козир призначив свого тезку на цю посаду, аби очолювані тим бютівці не були в опозиції до генеральної лінії Арсенія Яценюка на курорті (мер, як відомо, є чільним діячем “Фронту змін”), але то все байки. Руслан Козир, який ще декілька років тому був звичайнісіньким Козарем, а потім змінив прізвище на більш фартове, керується виключно професійними якостями. Працював Руслан Крамар колись у котельні? Працював! То що, цілим підприємством не зможе закерувати? Ось у нас президент з маленької літери, бо державником так і не став, двічі сидів, а дивіться яку бурхливу діяльність розгорнув, аж у Японії про нього згадують незлим тихим словом.  Правда, якісь вороги розповсюдили про Руслана Крамара байку, буцімто під час його роботи в котельні тота споруда вибухнула, бо в ній розпивали спиртні напої, але на те вони й вороги, аби пашталакати. Не вірте тим байкам, люди добрі, бо Руслан Крамар зігріє вас теплом - якщо не з батарей, то бодай словом. А ще кажуть, нібито Руслан Козир (той, що мер) посварився з колишнім міським головою Левом Грицаком. Теж бздури! Руслан Крамар (той, що теплом тепер керує) був у Грицака заступником, так що спадковість у кадровій політиці продовжується. А що, правильну лінію веде міський голова. Понапризначує політичних опонентів на керівні господарські посади, аби не квікали на сесіях проти нього, і не буде дивитися, жи вони не професіонали. А коли всі зрозуміють, жи в Трускавці ніц не змінилось, а стало ще гірше, скаже: то не я, то вони. І знову піде на вибори.

Поміка виключили з риганалів

Минулої суботи відбулася конференція Дрогобицької міської організації Партії регіонів. Риганали, як їх називає моя Стефка, радились, як наблизити нарід до Папіка, себто Януковича, бо дуже він відірвався від електорату. Але головним було питання зміцнення партєйних рядів. Хто розуміє ту мову, то має знати, жи риганали вирішили позбутися тих людей, які з ними роблять одну штуку не в струю. Цього разу жертвами внутрішньопартійних інтриг стали стебницькі пацани на чолі з Поміком. Так у місті калійників кличуть Ігоря Сушицького, який є депутатом Стебницької міської ради і керує ринком з однойменною поетичною назвою. На минулих виборах він хотів балотуватися на міського голову, але старшиє таваріщі не дозволили. А тепер кажуть, ніби Помік недружньо повівся з таваріщкою по партії Вікторією Стародуб. Мовляв, за те його і виключили. А ще інших чотирьох сотоваріщєй за що? Ніби Вікторія слічна кобіта, що ж тут може бути недружнього? Хіба би була дуже зацофана тими риганалами, як свого часу фанатично працювала на “Нашу Україну”. Якщо так далі піде, то від риганалів у Дрогобичі можуть залишитися сумні спогади, а в Стебнику взагалі організація розпадеться. Лідерові дрогобицьких риганалів Сергієві Гориславському хочеться нагадати вічно живі слова вождя світового пролетаріату Владіміра Ільїча Лєніна: “Лєлєять кадри нада, таваріщ!”. А від себе додамо: а не кадрити їх!

Мати від Коростельова

На змаганнях з футболу на приз мера його перший заступник Олександр Коростельов не погодився з діями судді й послав його на три веселі букви. Суддя попросив затятого футболіста покинути змагання.

Ось така фільозофія, пані та панове...

Фільозоф Максим Гірчиця із Горішньої Брами, часопис «Тустань»

 

Оголошення

СПА-готель «П’ятий океан» запрошує на роботу адміністратора. Телефон для довідок: 067 37 100 13.

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 12 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником