Трускавецький вісник № 73 (317) від 26 липня 2011 р.

 

Трускавецький вісник № 73 (317) від 26 липня 2011 р.

26.07.2011



 

У номері: Собаки - вороги мера та громади, Юрій Алієв живе інтересами міста, Туристи повинні обирати Трускавець, Земля - наше багатство.

Новини Трускавця та регіону

Прийом голови перенесли

26 липня повинен був відбутися прийом міського голови Трускавця. Проте його перенесли в зв’язку з проведенням сесії міської ради. Прийом відбудеться 2 серпня, повідомили нас у мерії, а, отже, через тиждень.

"Дворик Лева" має свій сайт

"ТВ" вже писав про відкриття ресторану-піцері у Трускавці "Дворик Лева", який розміщений на вулиці Різняка-Макомацького, 2. Нещодавно в Інтернеті відкрито веб-сторінку закладу. На www.dvoryk-leva.com.ua можна знайти більше інформації про пі церію, зокрема і ознайомитися зі стравами та цінами на них.

Власна інформація

У Дрогобичі руйнуються пам’ятники Шевченку та Бандері

На півметра відійшли від пам’ятника Тарасу Шевченку у Дрогобичі бордюри, які його обрамлюють. Про це 25 липня повідомив на оперативній нараді в Ратуші депутат міської ради Михайло Лужецький, передає кореспондент ЗІКу. «Якщо терміново не вжити заходів, то бордюри можуть вкрасти, як поцупили решітки зі зливної каналізації на щойно відремонтованій вулиці Богдана Лепкого», – сказав депутат. З його слів, у місті відсутній належний догляд за пам’ятниками. Так, монумент великому землякові Юрію Дрогобичу, що неподалік Ратуші, заріс бур’яном, із світильників зникли плафони. Народний обранець також запропонував провести нараду депутатів з питання реставрації пам’ятника Степанові Бандері.

www.zik.ua

Провідні спеціалісти з урології зустрінуться в "Карпатах"

"Трускавецький вісник" вже повідомляв про те, що 26 – 27 серпня 2011 р. в санаторії "Карпати" проходитиме урологічна науково-практична конференція. Зараз подаємо деталі, надані нам оргкомітетом.

Організаторами заходу виступили Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, санаторій «Карпати», Управління охорони здоров’я  департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, комунальна Львівська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, ЗАТ "Трускавецькурорт", КЗЛОР Львівська обласна лікарня відновного лікування та благодійний фонд «Здоров’я нації та суспільства». Конференція зареєстрована в УкрІНТЕІ (посвідчення № 299 від 16 травня 2011 року).

Склад оргкомітету урологічної науково-практичної конференції такий: голова – проф. Шуляк О.В., члени:  проф. Возіанов С.О., проф. Борис Ю.Б., проф. Шамраєв С.М., Грицак Л.Я., Шеремета Р.З., Лесняк О.М., Івашко В.А., Строй О.О., Федоренко С.Т.,  Пасічник С.М., Сабадаш М.Є., Банира О.Б., Лукович Ю.С., Шадьоркін І.А. Науковий комітет: проф. Возіанов С.О.(Київ), проф.Шуляк О.В.(Львів), проф. Борис Ю.Б.(Львів), проф. Федорук О.С.(Чернівці), проф. Клименко П.М.(Крим), проф. Шамраєв С.М.(Донецьк), доц. Шеремета Р.З. (Львів), доц. Строй О.О. (Львів), Попович І.Л. (Трускавець), проф. Івасівка С.В. (Трускавець),  Лесняк О.М. (Львів), Шадьоркін І.А. (Москва).

Реєстрація учасників конференції проходитиме 26 серпня з 17 години. Сама ж програма цього надзвичайно важливого для наукового та медичного світу заходу є такою:

1. Вступне слово.

2. Ґенез та механізми дії мінеральної води «Нафтуся». Доповідач: Івасівка С.В.(20 хв.).

3. Профілактика тромбоемболії в урології. Доповідачі: Пасічник С.М., Шуляк О.В. (15 хв.).

4. Нове в лікуванні таргетними препаратами. Доповідачі: Банира О.Б., Шуляк О.В. (10 хв.).

5. Механізми таргетної терапії. Доповідачі: Банира О.Б., Шуляк О.В.(10 хв.).

6. Тактика лікування пізніх ускладнень травми нирок. Доповідач: Сабадаш М.Є. (10 хв.).

7. Профілактика сечокам’яної хвороби. Доповідач: Попович І.Л. (10 хв.).

8. Обструктивна уропатія. Доповідачі: Шуляк О.В., Банира О.Б. (15 хв.).

9. Психоемоційний статус пацієнтів з хронічним простатитом. Доповідачі: Строй О.О., Іваненко О.І., Шуляк О.В.,  Банира О.Б.(15 хв.).

10. Обговорення доповідей.

Ці виступи та їхнє обговорення триватимуть з 18.00 до 20.00, після чого буде прочитана 20-хвилинна публічна лекція доктора медичних наук, професора, лауреата наукової премії польської асоціації урологів Олександра Владиславовича Шуляка на тему "Консервативне лікування  доброякісної гіперплазії передміхурової залози (аденоми простати)".

Під час конференції гості санаторію, курорту та мешканці м. Трускавця мають зручну нагоду послухати провідних спеціалістів про цілющі властивості лікувальних мінеральних вод курорту, ознайомитись із сучасними методами лікування найбільш поширених захворювань сечостатевої системи. Для журналістів передбачено теж проведення прес-конференції.

А наступного дня, 27 серпня, гості працюватимуть по секціях, на тематичних круглих столах. Для них також передбачено проведення екскурсії по нашому місті-курорті.

Слід зазначити, що вищеназваний захід є продовженням політики промоції міста Трускавця та його потенціалу, в тому числі наукового та медичного. Ця політика була започаткована попереднім міським головою Трускавця Левом Грицаком, її продовжує і його наступник на цій посаді. Лев Ярославович активно пропагує наш курорт і тепер, перебуваючи на посаді генерального директора санаторію "Карпати".

Підготував Володимир Ключак

Людина, яка живе інтересами міста

Юрій Алієв – хто він? Будь-який дорослий мешканець міста скаже – та це відома у Трускавці людина. Це депутат міської ради. Хтось добавить – колишній генеральний директор колишнього КП «Наше місто». А як людина?

Один скаже – добра, чуйна, уважна. Другий скаже – чоловік гордий, занадто принциповий, такий, що дбав більше про свої інтереси, ба, навіть присвоїв мільйони комунального підприємства… Так, не легко писати про таку неординарну, багатогранну, цікаву і суперечливу особистість. Але втричі було б важче писати про Юрія Алієвича два чи три роки тому, коли він керував усією комунальною службою в місті, коли від нього залежав порядок, благоустрій території, надійне функціонування міських інженерних мереж, справність дахів житлових будинків, ліфтів, доріг, подача тепла у помешкання і, звичайно, нормальна атмосфера у трудовому колективі КП «Наше місто», своєчасна виплата заробітної плати своїм працівникам, які сумлінно прибирали вулиці, ремонтували дахи та під’їзди, дбали про належний стан дороги, тощо.

Тоді сказали б – провладний автор співає дифірамби другій особі в місті після мера, виконує владне замовлення.

Зараз про пана Юрія писати легше. Він – звичайний громадянин міста, його роботу на минулій посаді можна спокійно аналізувати, і пафосних слів, на кшталт - який він здібний, талановитий керівник, йому не потрібно. Тож зараз сказати про цю людину справедливе, безпристрасне слово набагато легше, ніж тоді. Але чи це потрібно йому? Чи це потрібно людям? Гадаю, що потрібно. Бо час від часу чи то у провладних ЗМІ, чи у затишних чиновницьких кабінетах на ділових нарадах, чи у приватних бесідах за круглим столом та й згадають добрим чи гірким словом про Юрія Алієва, як на чию думку – вдалого чи невдалого - реформатора міського комунального господарства, праву руку міського голови Лева Грицака.

Хотілося б, щоб цю розповідь про Юрія Алієва сприйняли не як запізнілу похвалу чи якесь оправдання, а як об’єктивну оповідь про людину, яка знає собі ціну, ніколи нікому зла не вчинила, і з позиції нинішнього дня критично, правдиво оцінює свою колишню діяльність, і як небайдужий громадянин міста, депутат міської ради - нинішню ситуацію в Трускавці.

Юрій Алієв – трускавчанин

Ця особистість мене як журналіста цікавила давно. Дивувало багато: і неукраїнське прізвище, і досконале знання української мови, і його релігійна приналежність, і активна громадянсько-політична позиція, і глибока професійна обізнаність з комунальними проблемами міста.

Років два тому, якось перед однією з нарад, що мала відбутися у залі міської ради, Юрій Алієв був у доброму гуморі і стиха, для себе, заспівав приємним баритоном українську народну пісню. Це ще більше мене вразило і здивувало. Але час ішов, навколо Юрія Алієвича як генерального директора КП «Наше місто» збиралися грозові хмари з господарських і політичних проблем, що їх наганяли опозиційні сили. Тож будь-яку бесіду щодо його особистості довелося відкладати.

Минув час і Юрій Алієв пішов у відставку з посади генерального директора КП «Наше місто», що, правду сказати, було для мене дивною несподіванкою. Бо вважав його високопрофесійним спеціалістом і класним керівником. Мене завжди дивувала його феноменальна пам’ять, його обізнаність з комунальними проблемами як міста в цілому, так і будь-якого окремо взятого будинку чи навіть квартири зокрема.

На кожній нараді у міського голови, на засіданні виконкому чи на сесії міської ради коли його питали про ситуацію на тому, чи іншому об’єкті, він зі знанням справи, як справжній спеціаліст-професіонал, давав компетентну і вичерпну відповідь чи то про технічний стан інженерних мереж, чи житлових будівель, чи фінансових затратах підприємства. Його намагалися загнати в «глухий кут», звинуватити у різних гріхах, доказати невиправдані витрати коштів та інше. Таких правдоборців в особах опозиціонерів – депутатів, «правдивих» "незалежних" медівників, було чимало. Він успішно розбивав їхні вигадані факти, бо ще раз зауважу – досконало знав, що робиться в його господарстві, і міг без підготовки дати кваліфіковану відповідь. Але повернімося до того, як все починалося.

- Юрію Алієвичу, то скажіть відверто – ви корінний трускавчанин, чи заїжджий?

-  Коли кажу, що я корінний трускавчанин, то люди сміються, мовляв, жартуєш. А я насправді п’ятдесят років тому, в 1961 році народився у Трускавці. Це моя батьківщина і від цього ніде не дінешся, – так з гумором, чого йому не бракує, розпочав розповідь про себе Юрій Алієв. - Я вдячний Богу, що дав мені дожити до цього віку і всім, хто мене щиро привітав і, зокрема, вашій редакції, з цією унікальною датою. Ну, перших 50 я, як кажуть, працював у поті чола, зате других 50 буду святкувати щодня, - сміючись, говорить пан Юрій.

Батько Юрія на початку 60- х служив у ракетному дивізіоні, що дислокувався у Трускавці. Тут познайомився з дівчиною з Івано-Франківська, яка приїхала до родини, подружили, побралися. Батько так зріднився з Трускавцем, з місцевими людьми , що уже й не думав повертатися в Азербайджан. Народився син. У церкві св. Миколая його охрестили, назвавши Юрієм, на честь святого Юрія - великого мученика за віру і правду. Юрій не підвів свого святого патрона. Усе своє життя він бореться за справедливість і правду, а за утвердження себе як громадянина, як особистості, якій не байдужі проблеми міста, доля трускавецької громади, а зрештою, і своєї сім’ї.

Закінчивши у Трускавці школу, він вступає на навчання у Ташкентський гідромеліоративний інститут на спеціальність інженер-механік. Знайшов там роботу і залишився на довгих 15 років. Робота була цікавою і він не шкодує, що роки свого молодого життя провів у Середній Азії. Тут він завів сім’ю. Все було добре, та ностальгія за рідним краєм, родиною, знайомими людьми давила на серце.

На початку 90-х, з розвалом Союзу, в середньоазійських республіках, як і всюди, настала економічна і політична кризи. Підприємства, на яких працював Алієв, закривалися, а до російськомовного населення ставлення було складним. Люди залишали притулок і виїжджали у рідні краї, рятуючи не раз здоров’я і життя своїх дітей і своє. Виїхав на Батьківщину, у Трускавець і Юрій Алієв зі сім’єю.

Тут опинилися у дуже складній ситуації, бо не мали ні громадянства, ні роботи, ні помешкання. Були клопоти і з дітьми, які до того вчилися однією мовою, а тепер треба було вивчати іншу, українську. І найперше, що зробив, звернувся до завідувача «Читальні» Мирослава Бурика, аби прийняв його дітей і дружину на курси української мови. Згадує, що на тих курсах були тільки його рідні. З часом усі труднощі було подолано і зараз Юрій Алієв вдячний усім, хто йшов їм на зустріч, допомагав освоюватися. Спочатку працював у різних приватних структурах, у ЗАТ «Трускавецькурорті», а у 2002 році був обраний депутатом міської ради і на запрошення міського голови Лева Грицака перейшов у міську раду, де очолив управління житлово-комунального господарства міста.

Шляхом реформ

- У якому стані ви прийняли комунальне господарство міста?

- Відверто сказати, я спочатку не знав, у якому воно стані. Знав, що є вісім таких підприємств, які мають свій напрямок роботи. Це теплова енергетика, водоканал, експлуатаційно-житлові контори, служба з благоустрою і саночистки, транспортні послуги, освітлення та реклама. Їх фінансово-економічний, технічний стан був не вельми втішний. Основною серйозною проблемою була велика кредиторська заборгованість. У житлово-комунальній сфері вона сягала десь до 12 мільйонів гривень. Це було на початок 2002 року. Ви можете собі уявити, яка то була колосальна цифра? Були борги по податках в межах одного мільйона гривень, борги по газу сягали до семи мільйонів гривень. Це був газ і комерційний, і бюджетний, і господарський. Були винні і транспортникам газу. А таких структур було дві: Львівгаз і Укртрансгаз. Були борги і по інших напрямках роботи. Тому на перших порах при міській раді створили групу зі збору боргів з населення. Це дуже невдячна робота, бо люди були неспроможні сплачувати борги. А нам треба і послуги надавати, і водночас розбиратися з боргами, що були винні організаціям, з якими уклали договори на послуги. У той же час місто перебувало в жахливому стані – дахи в житлових будинках текли повсюдно, несправні ліфти, неприродні комунікації в житловому секторі, важкий стан доріг… До того ж нам дістався старий транспортний парк, який підлягав оновленню, обладнання, установки, які за багаторічну експлуатацію вичерпали свій амортизаційний ресурс та інше. А якщо взяти тодішні тарифи на послуги., то вони зовсім не відповідали вимогам часу, потребам підприємства.

Зараз хтось собі думає, що все було так просто, що хтось несерйозно ставився до виконання своїх обов’язків, належного використання коштів. Та ні! Не треба шукати ворога, що хтось в чомусь винен. Та кожна влада обов’язково зіштовхнеться з труднощами. І ми з ними зіштовхнулися. Виникла необхідність ставити якісь пріоритетні завдання, виходити із ситуації. Все треба було вирішувати в комплексі. А для того, щоб виходити з цієї прірви, потрібно мати певну базу. Ось ми з цього і почали.

-  Мається на увазі реформування житлово-комунального господарства?

-  Так. Ми обрали пріоритетний напрямок реформування - житлово-комунальний фонд. Для наукового обґрунтування реформи ми запросили дві наукові організації. Вони проаналізували діяльність підприємств за минулі три роки 2000 – 2002, вивели економічні показники і зробили висновки щодо доцільності реформування цієї галузі. Цей процес обговорювався на виконкомі, на сесії міської ради. Ми старалися підійти до цієї справи дуже прискіпливо, ретельно. Чому? Бо якщо би ми допустили якусь помилку на самому початку, то надалі у нас виникли б серйозні проблеми. А їх, як я вже казав, було і так доволі.

Отож ми хотіли на початку відсунути наявні борги, щоби мати можливість запрацювати без них. Ми розуміли: якщо закладаємо в свою роботу борги, то повинні якимось чином досягти результату в тарифній політиці. Чому? Бо якщо будемо формувати ціну, не закладаючи туди боргу, то не зможемо досягнути бажаного результату. Зрозуміло, що краще завжди починати з нуля. Але є обставини, які не дають цього зробити. Я вже казав, це були борги по податках, по пенсійному, по газу… І куди б я не поїхав, з ким би не укладав договір, тобто з тими організаціями, які надавали послуги: чи це був Львівобленерго, чи Газ України, чи податкова, чи хтось інший, усі вимагали – сплати борг, будемо розмовляти.

Та все ж ми розпочали з того, що створили структуру. На перших порах здавалося, що вона громіздка, але апарат управління обов’язково повинен був бути, бо якщо це об’єднання, а мова йде про КП «Наше місто», то між його філіями налагоджувався тісний взаємозв’язок, і всі працювали на єдиному рахунку. При цьому ми дуже серйозно враховували людський фактор. Міський голова Лев Грицак розпорядився нікого при реформуванні підприємств не звільняти з роботи. Звичайно, оптимізацію штату треба було зробити. І ми її зробили безболісно, тоді, коли вийшли на певний режим роботи, коли досягли певних результатів. Люди на нас не нарікали і судових справ, як це є в нинішній ситуації, з цього приводу не було.

Скажу відверто, запуск нового об’єднання був важкий. Адже аналогів йому в Україні не було. Ми, власне, були першопрохідцями в цьому напрямку. А хто не набиває собі гулі, якщо розпочинає?

Так, не легко нам було з фінансами. Крім того, що нам у спадок залишилися борги, про які я вже говорив, до них додалося ще мільйонів п’ять гривень штрафних санкцій (пеня) за несвоєчасні сплати за надані послуги.

Тому говорити, що працювали недосконало, чи якось приховано, непрозоро, не скажеш. Чому я так говорю? Тому, що ту кількість перевірок, яку ми пережили за дев’ять років, годі якось пояснити і нормально сприймати. Гадаю, такого більше ніде не було. Двері від перевіряючих не закривалися. Все чогось шукали і знайти не могли. А була це справа рук опозиції, яка була дуже сильною у своїх намірах оголосити імпічмент міському голові Левові Грицаку. Їм дуже не сподобалося, що він переміг у 2002 році і в 2006 році. Тож все робилося, щоб створити бучу, не дати нормально працювати. Постійні скандали, крики: «Захистимо громаду! Хочете підняти тарифи! Не дамо!». Згадайте, що робилося під міською радою – галасливі мітинги, кричущі лозунги, гул барабанів. І так було постійно. Постійно писалися доповідні в цінову інспекцію, в прокуратуру. Ось в такій ситуації треба було працювати, виходити з цього складного становища. А то бувало: не встигнеш провести нараду – перевірка, не встигнеш оглянутися – перевірка, перевірка, перевірка… Були ті перевірки планові, позапланові чи замовні. Але вони йшли і на прохання депутатів, і деяких партійних місцевих діячів, і окремих невдоволених громадян. Не буду називати їхніх прізвищ, хоча б треба. Але на все прийде свій час. Працювати в такому постійному пресингу – треба було мати залізне здоров’я, велике терпіння, тверду волю і несхитну віру у те, що вирішили зробити для міста, для трускавецької громади. Тому говорити, що хтось допустив навмисне помилки, починати обливати брудом, розказувати про те, що творилися якісь фінансові махінації – не те що некоректно. Я би сказав – підло, безсовісно. Врешті-решт у результаті цих перевірок, а пізніше і проведеного аудиту, не було знайдено жодних правопорушень.

Так. Кожен має право мати свою думку про ту чи іншу людину, її діяльність. Але не має права безпідставно оббріхувати її, обливати брудом, створювати негативну думку серед громади міста.

Андрій Говіщак, газета "Франкова криниця Підгір’я"

P.S. На цьому наша розмова з Юрієм Алієвим не закінчена. Вона буде продовжена і торкатиметься роботи КП «Наше місто» під його керівництвом, проблем, з якими зіткнулося підприємство, боргів по заробітній платі працівникам підприємства та про його погляди на реформування КП»Наше місто», яке провела нинішня влада.

 

Земля – наше багатство

Десята сесія Трускавецької міської ради, яка пройшла в один день, 26 липня, відбувалася під знаком земельних питань. По більшості з них доповідали керівник нещодавно утвореного відділу Анатолій Лютов та голова земельної комісії ради Анатолій Стародуб. Іншими доповідачами були в. о. начальника управління архітектури та містобудування Зеновій Кушнір, завідувач відділу приватизації та управління комунальним майном Микола Габшій, в. о. головного лікаря трускавецької міської лікарні Андрій Кульчинський.

Депутати одноголосно відхилили протест прокурора міста Трускавця стосовно використання радянської символіки, в якому прокурор вказував депутатам на те, що вони перевищили свої повноваження та діяли всупереч закону про місцеве самоврядування. Та було це вже під самий кінець сесійного засідання, яке тривало з 10.15 до 15.00. А на початку традиційно депутати виступили із запитами. Стосувалися вони невиконання робіт щодо електрозабезпечення будинку 9 по вулиці Івасюка, хоча кошти на це передбачені в міському бюджеті (депутат Гарванко), встановлення вікон в під’їзді та відновлення проходу між під’їздами в будинку 1 по Стуса (депутат Герльовський), вирішення проблеми із рознесенням сміття біля будинків на Стебницькій, 74 – 80 (депутат Хомич). Депутат Юник поскаржився на те, що мешканців вчасно не попереджують про відключення води (зриви графіку подачі) чи про припинення газопостачання. Не всі слухають радіо і не всі мають можливість читати такі оголошення в Інтернеті, зокрема на сайті "Трускавецький вісник", тож комунальним службам варто подбати про розклеєння оголошень на під’їздах.

Легко пройшло перше питання щодо затвердження Положення про пайову участь. Депутати минулого скликання приймали це Положення, проте нещодавно вступив у силу закон "Про містобудівну діяльність" і теперішня влада змушена була підкоригувати певним чином прийнятий торік документ. Отже, тепер на розвиток інфраструктури міста забудівники платитимуть 7% загальної кошторисної вартості для нежитлових будівель і 3% для багатоквартирних житлових будинків, індивідуальної забудови, яка не перевищує 300 квадратних метрів та для об’єктів освітнього, культурного та оздоровчого значення.

Справжнім каменем спотикання стали два наступні питання щодо введення в дію нової нормативної грошової оцінки за землю та визначення розмірів орендної плати за користування землею. Нова нормативна грошова оцінка мала бути введена в дію ще з 1 березня 2011 року, проте депутати заговорили дане питання і бюджет міста вже втратив через це понад 5 мільйонів гривень. А ці кошти ж було закладено в бюджет, який приймався у січні і тепер через недофінансування страждають прості мешканці, страждають освіта, культура, медицина. Втрачає міська казна і через те, що не підвищується орендна плата за землю, хоча підприємці не мали застережень щодо такого підвищення. От і тепер, 26 липня, ці два питання ледве вдалося прийняти мінімальною кількістю голосів. Та причиною цього є те, що питання виносяться на сесію сирими, що юридичний відділ не дає депутатам тих пояснень, які вони хочуть почути, щоб знати, що вони приймають і чи робиться це все в рамках закону. Про це у своїх виступах говорили депутати Богдан Габшій, Євген Юник, Павло Швець, Ігор Ластовецький, Юрій Алієв та деякі інші.

Отже, диференціація ставок орендної плати тепер проведена і таким чином розпорядження ЛОДА виконане. Рішення міської ради як по цьому питанні, так і по нормативній грошовій оцінці за землю у Трускавці вступають в силу з дня публікування в друкованій пресі.

Депутати також дали добро на трансфери в медицині (перекидання коштів між містами та районами за пролікованих хворих), вирішили ряд земельних питань, а багато з них просто відклали на наступну сесію, вилучили земельні ділянки в КП "Наше місто" та передали їх КП "Трускавецьжитло" та "Трускавецьтепло", збільшили на 500 тисяч гривень статутний фонд КП "Наше місто" та розійшлися. Наступна одинадцята сесія, за словами міського голови, буде проведена або в кінці серпня, або аж у вересні.

Володимир Ключак

Туристи повинні обирати Трускавець

26 липня 2011 року в приміщенні музею Михайла Біласа проходив незвичайний  захід – круглий стіл на тему "Туристична привабливість Трускавця". Цей круглий стіл відбувався в рамках проекту «Туристична привабливість міст Львівщини».

Організатором заходу виступила Львівська Асоціація розвитку туризму (ЛАРТ), директор якої Андрій Мацелюх ознайомив присутніх із діяльністю структури, яку він очолює. Президентом Асоціації є відома на Львівщині людина – Валерій П’ятак. "Турист у Львові хоче бути один день – 8 годин, потім його цікавить екотуризм", зазначив пан Мацелюх. Тому й не дивно, що львів’яни зацікавлені у співпраці з такими курортами та місцинами як Трускавець, Моршин, Східниця, Славське, Дрогобич, Золочів, Жовква, Самбір, де є що показати. Саме в цих 8 пунктах і проходять подібні круглі столи для обстеження їхнього туристичного потенціалу та можливостей використання його в подальшому в інтересах місцевих територіальних громад. Мета проекту, на перший погляд, просто чудова – це сприяти розвитку перспективних видів туризму на Львівщині та створенню пріоритетних центрів розвитку туризму на базі малих міст з вагомим туристичним потенціалом. Проте реалізувати її без співпраці з місцевою владою, а особливо без співпраці з бізнесом навряд чи вдасться.

В круглому столі взяли участь і представники місцевої влади, слово для привітання мали і мер, і його заступник з гуманітарних питань. Та прикро, що захід повністю проігнорували представники турфірм, екскурсоводи, тобто ті, для яких він і організовувався. Кілька депутатів міської ради в перерві між сесійними засіданнями теж побували на круглому столі.

В прес-релізі читаємо: "Перетворення малих туристичних міст в сучасні туристичні центри є складним комплексним завданням. Вирішити його можна тільки завдяки спільним зусиллям всіх зацікавлених сторін. Тільки тоді, коли ця справа стане спільною для територіальної громади і держави, можливі швидкі позитивні зрушення. Для запуску цього процесу конче необхідна консолідація зусиль і запуск потужного інструменту змін, яким є ефективна співпраця в трикутнику місцева влада - територіальна громада - місцевий бізнес. Розробка і впровадження місцевих політик повинні бути спрямовані на залучення місцевого бізнесу і громади до створення готельної, транспортної та сервісної інфраструктури малих міст; формування характерних туристичних продуктів; розвитку місцевих інститутів підтримки туризму; пошуку та залученню зовнішніх та внутрішніх ресурсів; захисту та лобіюванню загальних інтересів міст". Та от тільки з цим якраз у нас проблема. І з цією проблемою стикалася як попередня влада Трускавця, так і теперішня – із нерозумінням суб’єктів господарювання, турфірм, інколи і представників громадськості, що потрібно не діяти поодинці, а консолідувати свої зусилля. Навіть політичні вороги повинні бути друзями в цьому власне питанні.

З доповіддю на круглому столі виступила заступник начальника управління розвитку курорту ТМР Світлана Лутчин, яка звернула увагу присутніх, що в нас більше неорганізованого туризму і це потрібно змінювати. В рамках ХІ Міжнародного економічного форуму, який пройде в "Ріксосі" в середині жовтня, заплановано провести ярмарок інвестиційних проектів. Пані Світлана теж зазначила, що до новоствореного управління, в якому вона працює, є надочікування, а для результату роботи потрібен час, тим більше, коли починаєш працювати з чистого листка. Було теж продемонстровано слайд-шоу із заходів промоції, які вже проводяться, чи тільки плануються, зокрема по кінофестивалях, науково-практичних конференціях, пленерах, аква-фесті тощо.

Слово для виступів взяли і представник клубу "Сива давнина" Микола Іваник та дослідник історії нашого міста, заступник генерального директора санаторію "Карпати" Іван Скибак. Останній, зокрема, подарував гостям зі Львова свою книгу з історії Трускавця та альбом про санаторій "Карпати", в якому значна частина присвячена курорту Трускавець, силі цілющої води "Нафтуся" тощо. Іван Михайлович запропонував ідею проведення в нашому місті, яке можна окреслити і як прикордонне, українсько-польського фестивалю, тим більше що мову про це він вів із начальником Управління культури Сергієм Борком. Натомість пан Микола Іваник розповів про досягнення їхнього клубу, про подорожі, які вони здійснювали, зокрема і україно-румунським пограниччям та про проект "Плеяда українських родин", який має бути втілений в життя.

Про співпрацю з клубом любителів природи "Рух" у Львові та про маркування велосипедних маршрутів розповів присутнім керівник ГО "Клуб пригодницького туризму "Інстинкт" Олег Нагірняк. Інший член цього клубу Юрій Гаман теж висловив ряд цікавих ідей, які б сприяли промоції Трускавця. Від Клубу Ротарі слово мав його директор Олег Карпин, який зазначив, що інколи самі працівники санаторіїв починаючи від санітарки поширюють негатив про Трускавець чи "Нафтусю", а це річ неприпустима. Із захопленням всі слухали Ірину Лабай зі Львова, яка вказала на недоліки на нашому курорті, як їх бачать відпочиваючі чи сторонні люди, які вперше в нашому місті.

Слід відзначити, що круглий стіл проходив надзвичайно цікаво і якщо на його початку видавалося, що визначені дві години – це дещо забагато, то потім стало зрозуміло, що їх явно замало. Адже були порушені проблеми і кваліфікації екскурсоводів, і їхнього статусу в окремих населених пунктах, і  етики в цій справі, і питання збереження архітектури Трускавця, і потребу називати нові вілли чи готелі милозвучними назвами, і виділення більших коштів на промоцію курорту. Для прикладу, Відень виділяє 100 мільйонів євро щорічно, хоча він і так надзвичайно розкручений. Німецький Ляйпціг хоча і не дуже має що показати, та на рекламу щороку тратить понад 4 мільйони євро. А ми маємо що показати, але не вміємо подати. До речі, "Трускавецький вісник" висловив готовність на безоплатній основі робити правки, а можливо і переклади польськомовних текстів, які готує на буклетах наша мерія. Бо те, що ми побачили на чудовому альбомі світлин "Трускавець. Ретроспектива" було просто жахливо – до польських "о носове" та "е носове" додали невідому полякам літеру "у носове", поплутали "зет кресковане" та "зет з кропечков", винайшли ще одну нову літеру "ер кресковане", не кажучи вже про інші помилки. Так що в цьому напрямі ми однозначно допомагатимемо владі, щоб таких казусів в майбутньому не виникало, бо поляки сміятимуться, коли побачать такі "творіння-перли" їхньою мовою.

А в цілому про круглий стіл можна говорити як про успішний захід, на якому пролунало багато нових та креативних ідей, зокрема і щодо організації туристичної виставки "Осінній Трускавець". Гості зі Львова оглянули наше місто, їх провідником був згадуваний вище Іван Скибак. Цілком можливо, що на наступній зустрічі з даної проблематики вже говоритиметься і про висновки, які можна зробити чи втілити в життя з круглого столу 26 липня.

Володимир Ключак

Собаки – вороги мера та громади?

День 25 липня став справжнім судним днем для трускавецьких собак. Після невеликої перерви у Трускавці знову почали відловлювати собак. Як розповідає волонтер Служби захисту тварин (міжрайонна організація із центром у Стебнику, діяльність якої поширюється і на територію Трускавця) п. Ліда К., у квітні – травні цього року було здійснено шість таких відловів. Собак забирали до Львова до КП "Лев", яке є не чим іншим, як бойнею (саме приміщення псярні знаходиться біля м’ясокомбінату). Тільки стараннями небайдужих людей тварин вдалося врятувати, проте їх не випустили знову в парк, як це намагається подати під час нарад мер Трускавця Руслан Козир, а заховали в іншому місці. Та все ж більшість забраних зі Львова собак померло – у Львові їх інфікували чумкою.

Щоб представники Служби захисту тварин не заважали, влада Трускавця та гицлі зі Львова заручилися підтримкою правоохоронців. Пані Ліду начальник трускавецького УЖКГіБ Юрій Терлецький попередив – якщо вона перешкоджатиме вилову собак, то її "закриють" на 15 діб. Собак 25 липня виловлювали не лише на території парку, біля верхнього та нижнього бювету, а і по мікрорайонах міста. Не шкодували нікого – буквально із рук пані Ганни, бабці, яка мешкає в парку, гицлі видерли молоду собачку та вкинули її у білу "Газель".

- Я вважаю, що спосіб відлову собак та їхнє подальше розміщення у притулку – найбільш гуманний, - коментує подію п. Іван Вачко, керівник КП "Парк курортний", а згодом розповідає, що собаки на території парку становлять загрозу для відпочивальників, були випадки укусів, не так давно від зграї псів доводилося відбивати малолітню дитину. – Інколи мені соромно дивитися за цими зграями, які бігають по парку, коли сюди заходить "чужа" собака, - продовжує керівник комунального підприємства. Його позиція – захисники тварин повинні забирати їх з місць масового скупчення людей та дбати про них у спеціально облаштованих місцях. Хоча всіх собак все одно захисники тварин не заберуть, вважає чиновник.

Позиція Руслана Козира, міського голови Трускавця, в принципі суттєво від вищевикладеної не відрізняється. Він теж – за цивілізоване вирішення проблеми.

- В мене вдома теж є собака і не одна, - говорить мер Трускавця. - Але я знаю, що відповідальний за їх долю. Захисники ж тварин у Трускавці забирають відловлених собак із притулку зі Львова, обмащують їх йодом та зеленкою та знову випускають у парк. І в прокуратуру звертаються, і куди лише не пишуть.

Ми просимо прокоментувати слова мера пані Ліду.

- Так, собак зі Львова ми забирали, адже там – бойня. Не розумію, чому місто Трускавець витрачає десятки тисяч гривень на відлов цих собак, їх транспортування до Львова та утримання, коли в Стебнику міська влада виділила земельну ділянку під вольєр і собак можна возити туди, там стерилізувати, утримувати. Кожен виїзд гицлів зі Львова обходиться Трускавцю в 2 тисячі гривень. Порахуйте – від квітня по тепер вже витрачено на ці відлови 14 тисяч. Чому саме з "Левом" підписало угоду наше УЖКГіБ, а не, наприклад, з "Милосердям" (ще один притулок у Львові, який характеризується гуманним ставленням до тварин).

Пані Ліда запевняє, що ніхто собак зеленкою не маже, просто десь одна собака залізла в зелену фарбу, вимазалася. Не оцінила пані Ліда і жарту мера, який таких захисників тварин як вона називає "шьвідомими україньчями".

Влада Борислава та Дрогобича теж стикається із проблемою бездомних собак, проте кожен вирішує проблему самотужки, а часто – не вирішує взагалі. Про те, що вольєр може нормально функціонувати у Стебнику і є достатньо людей, які займалися б цими собаками власне там, стерилізували їх, годували, збирали б кошти на їх утримання, у владних коридорах міст-сусідів воліють мовчати. Значно легше дати кілька тисяч гицлям зі Львова, щоб ті відловили собак і відвезли їх туди, звідки вони не повернуться.

На запитання відпочивальників гицлі з КП "Лев" пояснювали, що собак забирають у притулок, де про них піклуватимуться і де їм буде добре. Очевидно, що усипляння собаки – це добро для тварин, смерть наступає, а після неї не залишається жодних проблем. Та з цим не бажають миритися представники регіонального товариства захисту тварин. Вони звертають увагу на дану проблему всіх небайдужих, чим викликають озлоблення представників влади, які незацікавлені у розголосі. Німецькі фашисти теж не розголошували, що вони вбивають євреїв, поляків, українців, росіян, циган, їх везли в табори, де людям мало бути "добре".

Курортний парк – як єдиний механізм. Тут всі одне одного знають, не лише людей, але і собак. Представники туристичних фірм, двірники, художники, охоронці, стихійні торгівці знають, яких псів відловили 25 липня, називають їх клички. Собак у парку підгодовують, вони вже тут "прописалися". Мер Трускавця Руслан Козир проблему бродячих собак вважає проблемою соціальною і за приклад наводить сусідню Польщу, де штрафують власника собаки навіть за те, що тварина вийшла за браму подвір’я. Очевидно, що в новому курорті, який хочуть "будувати" в коридорах мерії, собакам не місце. Вони невигідні, бо можуть пошкодити іміджу перед відпочивальниками, фанами Євро-2012, всіма, хто завітає у Трускавець. Та з іншої сторони, невигідними можемо бути і ми – безробітні, пенсіонери, малозабезпечені, корінні жителі Трускавця, ті, хто не подобається новій владі. Може і нас, невигідних, відловити в білу "газельку" та відвезти невідомо куди, а потім усипити?

Хто хоче працювати – шукає знаряддя, хто не хоче – причину. Найлегше братів наших менших запроторити у собачу тюрму та тішитися, що їх там доб’ють палицями чи вони самі здохнуть від чумки та інших хвороб. Раніше захисників тварин обнадіювали, що на території КП "Наше місто" побудують вольєр. Тепер є місце під вольєр у Стебнику, але влада хоче йти найпростішим для себе шляхом – без вольєрів, без захисників тварин і без самих тварин. Браво, панове, цей шлях заведе вас прямо в Європу!

Володимир Ключак

Стебницьку владу очікує нова хвиля протесту

Схоже, що стебницьку владу чекає нова хвиля протесту працівників сфери житлово-комунального господарства. Про це на понеділковій нараді повідомила заступник директора, старший майстер ТзОВ „Трускавецькурортліфт” Іванна Мороз. За її словами, працівники підприємства, яких, згідно штатного розпису, нараховується 8 чоловік, з лютого місяця не отримують заробітної платні. А у них діти, сім’ї.

Вже неодноразово на нарадах працівників міськвиконкому попереджалося про те, що через неоплату ОСББ за обслуговування ліфтів їх можуть просто відключити. Цього разу Іванна Мороз поставила присутніх перед фактом: „Далі так терпіти не можна! З наступного тижня вимикаємо ліфти (а їх є в Стебнику 34) і добиватимемося погашення заборгованості по заробітній платні в судовому порядку”.

Голови ОСББ в свою чергу повідомили, що вони частково погашають борги перед „Трускавецькурортліфт”. Дехто проплатив вже більшу половину заборгованої суми (на підтвердження своїх слів голови ОСББ показали оплачені поточні рахунки). Тож питання: куди діваються проплачені гроші і чому їх не дають на оплату заробітної платні, треба задавати керівникові „Трускавецькурортліфт” Ігорю Банковському, котрий на сьогоднішній день перебуває у відпустці.

Каменем спотикання доволі заплутаної ситуації є також і те, що ліфти належним чином не пройшли техогляду (12 з 34-х ліфтів, за словами п. Іванни, треба перевірити негайно), а у більшості ліфтів вже давно минув термін експлуатації. Про це влада вже неодноразово була попереджена, але чомусь вона і надалі залишається глухою до проблеми міста, котра загрожує перерости у грандіозний скандал.

Дісталося на горіхи від п. Іванни і керівнику КП МВУЖКГ Володимиру Вакуленку, оскільки ЖЕК, за її словами заборгував „Трускавецькурортліфту” понад 27 тисяч гривень. На що п. Вакуленко відповів, що розмовлятиме з п. Іванною у присутності її керівника і мовою статистики та ділових паперів, оскільки жінка, як стверджує Володимир Васильович, не володіє ситуацією і явно перебільшує картину з боргами ЖЕК-у перед вищезгаданим підприємством.

Аби розрубати „гордіїв вузол”, заступник міського голови у сфері житлово-комунального господарства та будівництва Петро Веклюк запропонував Іванні Мороз пред’явити міськвиконкому усі необхідні документи щодо заборгованості споживачів перед ТзОВ „Трускавецькурортліфт” і вирішити це питання у цивільно-правовому полі.

-  Мене наводять на роздуми слова п. Іванни щодо відмови керівника ТзОВ „Трускавецькурортліфт” Ігоря Банковського підписувати своїм підлеглим необхідні документи для пред’яви у суд, аби добитися справедливого рішення стосовно заборгованості працівникам підприємства невиплати заробітної платні, - висловив свою думку Петро Веклюк. За його словами, він і радий би посприяти працівникам „Трускавецькурортліфт” у вирішенні цього болючого питання, але річ у тім, що дана фірма зареєстрована у Трускавці, тож усі податки надходять не до стебницької казни, а до трускавецької, і важелів впливу на керівництво трускавецької фірми-злидаря у влади Стебника немає. Але як це все поясниш доведеним до відчаю працівникам „Трускавецькурортліфту”, котрі просто волають по допомогу? Можливо, вирішити це питання по-європейськи: запросити для перевірки бухгалтерського обліку та звітності горе-підприємства незалежну аудиторську фірму. Проведення аудиту розставить усі крапки над „і”.

Вікторія Лишик

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 13 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником