Трускавецький вісник № 81 (325) від 15 серпня 2011 р.

 
 

Трускавецький вісник № 81 (325) від 15 серпня 2011 р.

15.08.2011



 

У номері% Інтерв`ю з Орестом Лабовкою, СВятославом Сурмою та Юрієм Яворським, Виїзна нарада ЛОДА в Дрогобичі, Ремонтують Суховолю та Городище.

Новини Трускавця та регіону

Автономне дозволятимуть тільки в серпні!

Як повідомив на понеділковій нараді 15 серпня керівник КП "Трускавецьтепло" Руслан Крамар, завершується час прийому документів на встановлення автономного опалення. Ті, хто хоче відмовитися від послуг централізованого опалення, має зробити це до 1 вересня, пізніше документи не прийматимуться. На середину серпня отримало такий дозвіл 1163 квартири, з них 200 подали повний пакет документів. Оплачено теж заборгованість за електроенергію, так що електропостачання котелень буде відновлено. Це тим більше важливо, що котельня на вулиці Івасюка тепер обслуговуватиме ще й СШ № 3 та п’ять житлових будинків цього мікрорайону.

Стосовно автономного опалення, то слід зазначити, що найдешевше встановлює його  фірма з Дрогобича, пов’язана з Центром енергозбереження та альтернативної енергетики. Так, фахівці фірми встановлюють автономне в однокімнатній квартирі за 10 тисяч гривень, кошт встановлення автономного в двохкімнатній квартирі винесе близько 11 тисяч гривень, а переведення на автономку трьохкімнатного помешкання обійдеться в 12 тисяч гривень (1,5 тисячі доларів). Нагадаємо, що у Трускавці влада мешканцям підсовує послуги фірм, пов’язаних з бізнесом діючого мера, коли встановлення автономного у квартирі виносить не менше 15 тисяч гривень.

Польських бізнесменів цікавить Трускавець

Минулого тижня офіційна делегація із Трускавця взяла участь у святкування Дня міста Ліманови, яке є польським побратимом нашого міста-курорту. Як повідомив заступник міського голови та голова Управління розвитку курорту Юрій Яворський, Дні Ліманови відкрилися виставкою робіт мисткині з нашого міста Наталії Поліщук. Юрій Михайлович повідомив, що лімановські бізнесмени виявили ініціативу зустрітися із трускавецькими колегами і така зустріч відбудеться в серпні (лімановці приїдуть до нас на День Незалежності). Є лише одна невеличка проблема – полякам потрібне закордонний паспорт для перетину кордону з Україною.

А до ХІ Міжнародного економічного форуму, який пройде в "Ріксосі" в середині жовтня, Управління розвитку курорту готує інвестиційну візитку Трускавця. Форум в нашому місті пройде вже втретє, цього року планується представлення ряду інвестиційних проектів власне з нашого регіону, зокрема з Трускавця та Борислава.

Будні комуналки

Як повідомив на понеділковій нараді 15 серпня заступник керівника КП "Трускавецьжитло", минулого тижня було 130 викликів, з яких 60 стосувалися електрики, каналізації, водопостачання, а 70 – ліфтів. Цього тижня вже запущено ліфт на Стебницькій, 88, який тривалий час не працював. Йде косіння трави, прибирання підвалів. Як зазначив керівник КП "Парк курортний" Іван Вачко, по місту коситься трава вже четвертий раз. Встановлено лавочки від джерела "Юзя" до нижнього бювету для зручності відпочивальників.

За минулий тиждень ліквідовано 10 витоків води, в тому числі 8 – по чавунних трубах (на стиках), повідомив генеральний директор ТзОВ "Трускавецький водоканал" Володимир Возняк. Пробито минулого тижня 8 каналізаційних колекторів.

Ремонтують Суховолю та Городище

Як повідомив на понеділковій нараді 15 серпня начальник УЖКГіБ Юрій Терлецький, цього тижня відновлено дорожні роботи. Розпочато фрезерування вулиці Суховоля, паралельно здійснюється асфальтування вулиці Городище. Заступник мера Валентина Бодак зазначила, що особливу увагу слід звернути на ями поблизу санаторіїв "Південний" та "Батьківщина".

Минулого тижня підготовку об’єктів до Євро-2012 у Трускавці, Бориславі, Східниці та Дрогобичі оглянув губернатор Львівщини Михайло Цимбалюк.

На ринку є місця!

Як повідомила на понеділковій нараді 15 серпня заступник міського голови Трускавця Валентина Бодак, ведеться боротьба зі стихійною торгівлею. Проводиться також роз’яснювальна робота щодо можливості реалізації продукції на міських ринках. Так, як зазначила Валентин Анатоліївна, на продуктовому ринку ціна місця – 3 гривні, проте реалізатори продукції все ж часто воліють ставати біля центральної сцени чи біля верхнього бювету. Посилаючись на керівництво ринку "Славутич", заступник мера поінформувала, що ведеться реконструкція підвальної частини продуктового ринку, де ціна за місце буде нижчою, а вартість продуктів дешевшою, що приваблюватиме покупців, зокрема і місцеве населення, яке часто за продуктами їздить до сусідніх міст.

Теж активізовано роботу по встановленню місць виїзної торгівлі. Такі місця вже встановлено, між іншим, по вулицях Довженка, Мазепи, Лесі Українки, Стуса, Сагайдачного.

У Дрогобичі можливі позачергові вибори

"ТВ" вже повідомляв про те, що вакантною є посада заступника голови ЛОДА замість Мирона Янківа, який працюватиме консулом України у Кракові. Маємо інформацію, що місце заступника Михайла Цимбалюка може обійняти і мер Дрогобича Олексій Радзієвський. Оскільки кандидатура Тарас Метика як в. о. мера не задовольняла б багатьох у Дрогобичі, зокрема і першого заступника Олексія Радзієвського Олекснадра Коростельова, то перехід на роботу до Львова мера міста могла б спричинити проведення позачергових виборів у Дрогобичі.

Ветеранам визвольних змагань – допомогу!

Як повідомила на понеділковій нараді 15 серпня начальник Управління праці та соцзахисту ТМР Юстина Когут, до Дня Незалежності України 19 ветеранів УПА у Трускавці отримало грошову допомогу у розмірі по 300 гривень. Одноразову допомогу отримають і ті репресовані та реабілітовані, зокрема переселенці, яким виповнилося 80 і більше років, таких у Трускавці налічується 14 чоловік. Згідно розпорядження мера міста, отримають по 100 гривень з міського бюджету учасники національно-визвольних змагань, їх у Трускавці нараховується 150.

Виставка бойківської скрині

У четвер, 18 серпня, в Художньому музеї Михайла Біласа буде відкрито нову виставку – виставку бойківської скрині. Про це 15 серпня на понеділковій нараді повідомила в. о. завідувача відділу культури ТМР Тетяна Татомир.

Регіональної конференції освітян не буде

Як повідомив на понеділковій нараді 15 серпня начальник відділу освіти ТМР, обласна конференція освітян відбудеться 29 серпня. Натомість не буде запланованої регіональної конференції, а пройде традиційна серпнева освітянська конференція, відбудеться вона 30 серпня, у вівторок. Спочатку пройде пленарне засідання, а згодом – секційне.

За ініціативи голови Львівської облдержадміністрації, перший урок 2011-2012 навчального року буде присвячений  20-ій річниці  Незалежності України, а також 200-річчю від дня народження Маркіяна Шашкевича та 150-річчю від дня народження Івана Франка. Про це  сьогодні, 15 серпня, йшлося  на селекторній нараді під керівництвом голови Львівської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка, повідомила прес-служба ЛОДА.

Тютюн та алкоголь мають бути недоступні для дітей

Служба у справах дітей ТМР проводить роботу по виявленні порушень щодо продажу тютюну чи алкоголю неповнолітнім. Про це 15 серпня на щотижневій нараді в мерії повідомила начальник Служби Леся Дребот. Леся Василівна теж повідомила, що проводяться перевірки по прийомних сім’ях, адже по області зафіксовані факти жорстокого поводження з дітьми в прийомних сім’ях і були вже навіть спроби суїциду.

Скоро сесія та виконком

Як повідомив на понеділковій нараді 15 серпня керуючий справами ТМР Олег Ковальчин, чергове засідання трускавецького міськвиконкому відбудеться 25 серпня о 10.00. Наближається і сесія – цього тижня відбудуться засідання бюджетної комісії (у вівторок) та земельної комісії (у п’ятницю), повідомив секретар ради Петро Шумин. Сесію планують провести 8 вересня (дата ще не остаточна).

А засідання виконкому в Бориславі відбулося 10 серпня, на ньому, між іншим, затверджено новий графік водопостачання міста. Так, вода щодня подаватиметься з 6 до 10 ранку, а в смереду, п’ятницю, суботу та неділю додатково і з 18.00 до 22.00. Виконком у Бориславі також погодив Програму розвитку освіти в Бориславі та Східниці на 2011 – 2012 роки.

Через парк не пройти

Минулої неділі на центральній площі Трускавця були встановлені намети з написом "Здорова їжа", де пропонувалося купити борщ, смажену свинину та солодку вату, інші страви. Очевидно, що це є певною атракцією, проте надання саме таких послуг в самому серці курорту дещо дивує, тим більше, що встановлені намети перешкоджають у вільному пересуванні по місту. Так, щоб перейтися від церкви святого Миколая вулицею Бандери у напрямку музею Біласа, потрібно було шукати лазівку-шпаринку між загорожами, що навряд чи сприяє комфорту як місцевого люду, так і відпочиваючих.

Підготовка до свят триває

Як повідомила на понеділковій нараді 15 серпня заступник мера Трускавця Валентина Бодак, триває підготовка до Дня прапора та Дня Незалежності України. Окрім того, що готується концертна програма, спеціально утворена комісія до 22 серпня визначить кращі подвір’я, щоб 24 серпня кращих господарів та двірників нагородити. Готується місто і до відзначення 155 річниці від дня народження Івана Франка. Трускавчан влада обіцяє повезти на головні святкування, які відбудуться в рідному селі Великого Каменяра – Нагуєвичах (28 серпня). Оргкомітет по підготовці до всіх свят засідатиме в мерії у четвер, 18 серпня.

Михайло Цимбалюк провів виїзну нараду в Дрогобичі

10 серпня голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Цимбалюк провів виїзну  нараду в м. Дрогобичі  з питань реалізації проекту «Технологічні можливості утилізації твердих побутових відходів у регіоні», повідомляє прес-служба Львівської ОДА. На нараді також були присутні начальник головного управління  житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації Ігор Цейтлін,  начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Мирослав Хом’як, міські голови міст Дрогобича, Борислава, Трускавця, Стебника, Самбора та Стрия та інші.

В рамках наради відбулася презентація проекту «Технологічні можливості утилізації твердих побутових відходів у регіоні.» Згідно з даним проектом, в Дрогобицькому районі заплановано  будівництво регіонального сміттєпереробного заводу. Завод буде приймати сміття з міст Дрогобича, Стрия, Самбора, Трускавця, Стебника, Борислава та Східниці, а також Дрогобицького, Стрийського та Самбірського районів.

Під час обговорення проекту, голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк зазначив що важливим моментом  в будівництві сміттєпереробного заводу  є те, що іспанська фірма має намір споруджувати цей завод за кошти світової спільноти. «На будівництво заводу не буде залучено державних коштів і населення не буде платити додаткових коштів за утилізацію відходів – сказав Михайло Цимбалюк.

Голова Львівської облдержадміністрації доручив керівництву Дрогобицького району та органам місцевої влади посприяти у пришвидшенні вироблення проектно-кошторисної   та ін. документації. Потенційний інвестор декларує готовність побудувати завод за 1,5 року. Михайло Цимбалюк також доручив провести паспортизацію усіх сміттєзвалищ області, оскільки станом на сьогодні паспортизована лише частина.

Гурт "Фюжин" презентуватиме кліп у "Міленіумі"

В четвер, 18 серпня, о восьмій вечора розпочнеться рок-вечірка в трускавецькому "Міленіумі", повідомляє наше джерело. Вона проходитиме з ініціативи РЦ "Міленіум" та студії "Сьома зірка", за підтримки байкарського клубу "Вільні Райдери". Гурт "Фюжин" презентуватиме там свій кліп на пісню "Посміхнись".

Власна інформація

Вісті зі Стебника

Бюджетна криза. Наповнення загального фонду бюджету Стебника  за сім місяців 2011 року виконано на 79 відсотків. Суттєве недовиконання є по відрахуваннях з прибутку комунальних підприємств,  зокрема у «Теплокомуненерго». Його збитковість пов’язана із підняттям ціни на газ.

Сприяє податкова інспекція. Шукаючи шляхи  подолання ситуації із наповненням бюджету, міська рада знайшла порозуміння із податковою інспекцією. Уже є певні позитивні результати. Досягнуто їх за рахунок певних змін з нарахування  земельного податку та надходжень від орендної плати.

Надія на область. Є сподівання, що невдовзі буде відкрито фінансування на ремонтні роботи вулиці Трускавецької. Як повідомили у міській раді, підходять до завершення бюрократичні процедури, які потрібно було виконати щодо поступлення коштів з обласного бюджету.  Стало відомо, що вже прийнято розпорядження голови ЛОДА про внесення змін до попередніх розпоряджень про передачу коштів на фонд, з якого фінансуватимуться капітальні роботи.

Андрій Говіщак

На Львівщині затримали чоловіка, який підрізав мешканця Дрогобича

На початку серпня на Львівщині затримали чоловіка, який ще 21 травня підрізав 38-річного мешканця Дрогобича. Про це ЗІКу повідомили у СЗГ ГУ МВСУ у Львівській області.

21 травня до Дрогобицької міської лікарні привезли 38-річного чоловіка з проникаючим пораненням серця.

Під час оперативно-розшукових заходів працівники Дрогобицького міського відділу встановили, що до злочину причетний 39-ріний дрогобичанин. Завдавши тілесні ушкодження, злочинець утік з місця події. І впродовж трьох місяців переховувався від правоохоронців, постійно змінюючи місце проживання.

Проте, на початку серпня працівники сектору карного розшуку Дрогобицького міського відділу затримали розшукуваного.  Знайшли втікача аж у Сколівському районі. Чоловіка відвезли до Дрогобицького міськвідділу.

www.zik.ua

Святослав Сурма: “Я вважаю себе щасливим мандрівником у цьому житті”

На сторінках газет читаємо про одних і тих же осіб, які не зникають з нашого поля зору. Якось не задумуємося над тим, що є чимало особистостей, про яких набагато цікавіше прочитати, ніж про якогось політикана місцевого розливу.

До таких особистостей належить і дрогобичанин Святослав Сурма. Видавець, голова Громадської організації “Небайдужі Дрогобичани”, заступник голови Громадської ради в Дрогобичі, учасник “Зарваницької ініціативи”.

Чим живе Святослав Сурма? Що втратили українці загалом і дрогобичани зокрема і що неодмінно повернеться до них? До розв’язання яких проблем у місті Котермака можуть долучитися громадські активісти? “Зарваницька ініціатива” – це релігійне об’єднання чи політична організація? Що є найбільшим багатством і цінністю для Святослава Сурми? Чи щаслива він людина? Про це і не тільки – читайте в цьому інтерв’ю.

“Після 2004 року ми збайдужіли до отриманої перемоги”

- Пане Святославе, розкажіть, будь ласка, коротко про себе, подайте біографічні дані.

- Біографічні дані – це, може, все-таки ще зарано, мені всього п’ятдесят лише виповнилося (Сміється). Тому швидше я людина, яка  в дорозі, яка йде, яка ще до своєї висоти прямує. Люди, які вийшли на вершину, можуть розповідати, як вони це зробили. Чесно кажучи, я заскочений таким питанням. Тому я би швидше говорив про певний стан думок, свідомості, бачення і таке інше. Хоча якщо сказати про відшукування “дороги до Храму”, про власне сходження, то воно досить цікаве і непросте. Я бачу як сам змінююся, як міцніють мої погляди.  Ідучи по життєвій дорозі, змінюється сприйняття навколишнього світу, твориться нове бачення, деколи сприймаєш те, що відкидав у молодому віці, починаєш наповнюватися продуктивними ідеями.

- Напевно, це й привело Вас до організації “Небайдужі Дрогобичани”?

- Так, ви знаєте, можливо, я перейняв від свого батька небайдужість до того, що відбувається навколо. Ми неймовірно програли, коли до влади на останніх президентських виборах прийшла не та людина, яку ми хотіли бачити. Всі стали аналізувати, чому так сталося. Тут варто сказати про загальні розчарування та апатію, котрі склалися, збайдужіння у суспільстві, й на тлі цього – небайдужі. Окрім того, як було з організацією: є багато проблем, треба не залишатися осторонь. 

- А який був вихід тоді з ситуації? За кого голосувати? Чи взагалі не йти на вибори?

- Я побачив цей вихід, зробив свій вибір і не проголосував за зло, навіть якщо його хтось називав “меншим”. Тобто так сталося, що ми зуміли відвернутися від того добра, яке нам далося. Це добро було вимріяне багатьма поколіннями українців і полягало в тому, щоб на чолі нашої держави стала людина, яка мислить по-українськи, яка береже Україну, яка її хоче збагатити, має її за найвищу цінність. Ми це дістали і… знехтували. Неодноразово ставив собі питання: чому? І, здається, віднайшов відповідь. Після 2004 року ми збайдужіли до отриманої перемоги. Ми розвернулися і пішли по своїх хатках. Ми не змінили свого способу життя. Ми сказали: раз обрали Ющенка, нехай він сам нам усе зробить. І відповідно дозволили негативно налаштованим людям діяти. Ось вони й діяли. Попри те, що тоді ми отримали неймовірні можливості, до нас прийшли інвестиції, наші зарплати почали рости, ми почали жити краще у цей період. Життя, здається, вже переливало нам через край. І ми стали сприйнятливі до неправдивих пропагандистських речей, нашою свідомістю почали маніпулювати, примусили звертати увагу на якісь дрібниці, які не були визначальними, а натомість, непомітно ми відкинули головне. Є важливим щось змінювати і активно робити десь там нагорі. Але основа нашого життя залишається тут, а ми на місцях спали і нічого не робили. Ми залишили все по-старому. Ми не ставали господарями у себе на вулиці, у місті, вважаючи, що нехай цим займається влада, а їй, владі, такий стан речей був зручним – вона почала паразитувати. Це призвело до того, що ми втратили в межах держави свого, дійсно українського президента. А треба було діяти, треба було гуртуватися! Якщо ти знаєш, що треба робити, то треба було це робити. І, повертаючись до вашого запитання, скажу, що на тій основі і зародилися “Небайдужі Дрогобичани”. Тобто я покликав своїх друзів, знайомих, людей, які бачать і не погоджуються з тим, що відбувається навколо них. Ці люди знають, що варто змінити навколо них.

- А в Дрогобичі байдужих все-таки більше, ніж небайдужих?

- Ні, ми не протиставляємо нас до решти людей. Вважаємо, що якщо в когось є певне бачення, якщо хтось хоче щось змінити, то потрібно діяти і змінювати.

“Заборонити ямковий ремонт”

- Я, чесно кажучи, був здивований, коли побачив, що Ви заступник голови Громадської ради в Дрогобичі. Ви справді вважаєте, що зсередини можна щось змінити і, як кажуть, владу направити на путь істинний?

- Наша держава в законодавчому полі намагається наблизитися до законодавства європейського. В Європі існує закон, в який спосіб влада повинна консультуватися з громадою. В нас же цього не було. Тепер прийнятий і у нас подібний закон, де запропоновано такий механізм: громадські активісти збираються, громадські сили гуртуються і створюють орган, який є консультативним для влади. Я побачив у Громадській раді трибуну, яка дає нам можливість висловити свою думку, пропонувати зміни та механізми їхнього здійснення.

- Чи прислухається влада до ваших пропозицій?

- Вона, напевно, буде прислухатися, тому що ми можемо відповідно діяти, а вона є зацікавлена в тому, щоб про неї думали, яка вона чемна і слухається громади (Сміється). Тобто це такий певний політичний, громадський важіль, який ми маємо для того, щоб можна було натиснути. Але є парадокс в іншому. Коли ми звернулися до громади, зібрали людей, яких ми знаємо за їхньою активною позицією, і спробували їм задати питання, які існують проблеми в Дрогобичі і як їх розв’язати, - то, ви знаєте, розмова дуже важко йшла. Набагато легше говорити, як в Києві є погано, як там десь далеко щось не так влада робить, а коли спробувати мислити категоріями рідного міста, то з’ясувалося, що ми на це не налаштовані. Такий спосіб мислення для нас ще не став звичним. Люди мого покоління, які вже мають певний життєвий досвід за плечима, готові генерувати те, як вийти з тієї чи іншої ситуації. Ми зросли в радянську епоху, але бачили, як живуть за кордоном. І цей симбіоз дає певні плоди. Ми знаємо, як розв’язувати певні проблеми. Але потрібно налаштувати свій спосіб мислення на те, щоб думати, а що ж зробити для громади. Поки що це нам дуже важко дається.

- Назвіть одну з найголовніших проблем у Дрогобичі. Чи є механізм її розв’язання? Чи можете його запропонувати владі?

- Якщо у когось про це запитати, то відразу називають проблему доріг. Хоча я не автомобіліст, але можу з цим погодитися. На цій проблемі влада паразитує – і не лише ця, а й попередні. Так вже склалося, що дороги – це неймовірне джерело надприбутків, які отримують можновладці. Відповідно я маю дуже просте рішення, як зробити дороги. Заборонити ямковий ремонт. Ось просто його заборонити! Не вкладати ті мільйони в невідомо що, і на наступний рік – все знову як було. Прийняти план ремонту за новими технологіями, будувати довговічні дороги, і я думаю, що за якесь десятиліття-півтора ми вже зможемо мати в Дрогобичі гарні дороги, якими їздить вся Європа. Елементарне рішення – відмовитися від того ямкового ремонту.

- А ще яка проблема, розв’язавши яку ми би наблизилися до Європи?

- Туристична проблема. В нас, у Дрогобичі, нехтують цим цілковито. Більше як сто тисяч туристів щорічно відвідують наш регіон, а ми для них нічого не організовуємо. Нещодавно я побував у Львові й зайшов до ратуші, в інформаційно-туристичне бюро. Ви би бачили мої широко розплющені очі, коли мені запропонували різноманітні екскурсії, дали буклети, сказали, що відбувається сьогодні, що буде завтра, пообіцяли екскурсовода. Я був приємно вражений тим, наскільки Львів став європейським містом. Бо раніше я таке бачив лише за межами України. У Дрогобичі – нуль, нічого не маємо. Тому це є одна із проблем, яка існує в Дрогобичі, яку потрібно розв’язувати вже сьогодні. Для цього є абсолютно всі можливості.

“Зарваницька ініціатива” – це якраз спосіб започаткувати "Українську хвилю”

- Пане Святославе, “Зарваницька ініціатива” – це для Вас віра, релігія чи політика, а, може, симбіоз того й іншого?

- Питання віри – це суто індивідуальні речі, не для громадського обговорення, не варто їх піднімати. А ось чому “Зарваницька ініціатива”? Півтора року тому в Зарваниці зібралися молоді люди, які запитали себе, що робити. І я задавав собі ті ж питання. У цьому якраз був резонанс наших думок. Коли я зустрівся з ними, і ми поспілкувались, то побачив, що вони теж роблять основний акцент на тому, що ми повинні діяти на місцях, кожний зокрема. У 20-30-ті роки ми, українці, тут, на наших землях, жили під іншою державою, тоді тут була Польща, але скільки було ініціативи, скільки було зроблено! Маса українських організацій - від молодіжних, виховних до дорослих, кооперативних, фінансових. Це був рух знизу, де кожна людина робила малесеньку свою справу, але творила велику українську хвилю. І, як на мене, “Зарваницька ініціатива” – це якраз спосіб започаткувати  нову українську хвилю, де не йдеться про політику як таку. Громадський рух повинен набирати свою силу і авторитет. І лише тоді, маючи серед людей авторитет, він зможе показати на ту людину, яка здатна піти в політику, а люди цьому будуть довіряти. Щось подібне було в нас у 90-х роках. Пам’ятаєте, казали: це – рухівець. І далі не обговорювали, бо було все зрозуміло – він повинен йти до влади.

- Але були й великі розчарування в багатьох з цих людей…

- Тоді була трішки інша ситуація. Тоді навіть найщиріші наші герої розпласталися перед величезними спокусами  влади, бо влада давала значні преференції, а ми були бідні матеріально та й духовно. Люди, на жаль, не витримували. Можна зараз називати багато прізвищ наших лідерів тих часів, які не витримали тягарю влади. Сьогодні є дещо інша ситуація. Ми більше бачили Європу, є більш вільними, і тому маємо надії на те, що все-таки зможемо збудувати свою державу.

- У Вас не було бажання піти в політику?

- Кажуть, політика – брудна справа. Якщо ти йдеш у політику, а там є нечисті на руку, на совість, на думки люди, то щоби їх здолати, треба діяти їхніми методами.

- Але якщо Ви будете діяти їхніми методами, то де є гарантія, що Ви не станете таким самим?

- У політиці ставиться одне: перемогти чи програти. Щоб перемогти – діється такими нечистими методами. І це ми бачимо на багатьох прикладах. Я пам’ятаю 2004 рік, коли маса людей, близьких мені за поглядами, думками, пішла в міські депутати. Але коли вони прийшли до влади, то почали боротися з тими, кого вони називали корупціонерами, злочинцями, їхніми ж методами. І відповідно в короткий час вони їх перемогли, але при цьому перестали відрізнятися від них. Таким чином, політика є дуже поглинаючою. Я себе не бачу в таких політичних боях, бо взяти їхню зброю я не хочу. А іти до них з добром, якимись певними родинними, моральними засадами? На жаль, сьогодні це є безперспективно. Тобто тебе виштовхнуть, затопчуть, зведуть на маргінес. Але що робити? Я казав, що не хочу залишатися пасивним, тому я взяв своїм прапором громадську діяльність. Це конструктивна діяльність, коли ти співпрацюєш з людьми, коли ти намагаєшся вирішувати справи, які є близькі людям, і це не менш важко і не менш важливо, але воно несе певний захист тебе від злого владного середовища, від середовища кар’єрного.

- Які політичні сили Вам найближчі зараз – “Свобода”, КУН, Партія регіонів?

- Невеликий перелік (Сміється). Я консерватор, для мене є цікавою національна ідея, цікавий рух уперед, розвиток, а, скажімо, речі, які декларував і декларує наш попередній президент Віктор Ющенко, є для мене дуже близькі. По суті, коли він виступав, я відчував, що це промовляє моє єство, мені це було близьким. Тому про це я хочу говорити не у минулому часі, а бачити їх розвиток і втілення у життя.

- А він не обдурював українців?

- Ні! Це, швидше, ми обдурили себе, бо залишивши бажанням мати багату Україну, самі продовжували брати хабарі, самі їх носити, самі продовжували прагнути менше і як-будь працювати, а хотіли отримувати багато і т.д. Але себе не обдуриш, тільки нашкодиш. Так і трапилося…

- Але ж він займався своїми меркантильними справами.

- Думаю, що це не правда, а брудна пропаганда! До речі, це цікавий такий феномен. Ось подивіться. Зараз він потерпів поразку на виборах. Відійшов від політичної діяльності. Не виходить на публічну стезю. Але відповідні сили, які фінансуються зі Сходу, постійно його згадують. Постійно повторюють, особливо в Інтернеті, нам неправду: та він такий же злодій, як усі. Це тиражується і зараз у великих кількостях. Але якщо людина спробує сама розібратися, то зразу ж побачить, що інформація надумана і не має під собою ні найменшої основи. Ющенко і тепер лякає багатьох своєю позицією українського державника. Вони досі з ним воюють.

- Ви прогнозуєте, що Ющенко ще повернеться до політичної діяльності?

- Він висловлював дуже цінні для українців ідеї, слова, думки, але через свою інерцію люди не змогли це сприйняти і зробити своїм для використання в житті.

- А чи знайдеться якийсь загальнонаціональний лідер, який продовжить цю справу? Чи його ще немає?

- Поки що немає. Але не переживаймо за це. Ми, християни, деколи забуваємо, що не варто прагнути все організовувати тільки людськими силами. Будемо щирими, чесними з іншими - і дасться нам ця людина. Чи знали ми у 2004 році, що будемо так відстоювати Ющенка? Та ні! Це прийшло ніби саме собою. Але все від Бога. Ми мали своє незадоволення тією ситуацією, яка існує, ми почали протестувати, ми знали, чого хочемо – справедливості. І тут виник Віктор Ющенко, який почав висловлювати наші прагнення, тому він миттєво і отримав всю нашу підтримку. Так і стають національними лідерами.

- Зараз складається ситуація, що люди в більшості своїй не будуть підтримувати ні  Тимошенко, ні Тягнибока, ні інших. Тоді що, знову консервація ситуації, коли Янукович буде при владі?

- Бачите, цих діячів, що ви називаєте, ми уже бачили в дії, вони вже щось там робили. Як на мене, вони діяли неефективно або навіть злочинно. Вони як політики для мене згоріли. В них був шанс, вони були на Майдані. І що далі? А нічого. Тобто вони як політики, на жаль, не є виразниками моїх думок, більше того, я бачу в них багато лицемірства. Але зараз є необхідним, щоби кожний перестав дивитися в гору, бо перестаємо бачити життя перед собою і почали шпортатися об елементарні речі. Подивіться, що діється в Дрогобичі! Існує маса проблем, ми їх не вирішуємо, а могли би вирішити, якщо діяти спільно, громадою. А про що ми на лавочках, у сусідів, на кухнях  розповідаємо? Про Київ, про далекі від нас проблеми, які ми не в стані розв’язати. Зараз нам запустили мильну оперу, телесеріал, який називається “Суд над Тимошенко” (Інтерв’ю було взяте до арешту Юлії Тимошенко. – Ред.) Люди кожного вечора спішать дізнатися, хто ж там що сказав, але ж це театр, це режисована річ, а відповідно не дає відповіді на наші питання, на те, що нас турбує.

- Відволікають людей від насущних проблем?

- Так. А люди починають за це вболівати. При цьому вони не усвідомлюють, наскільки їх зневажають, роблячи цю виставу, тому що “ворон воронові ока не виклює”. Ми живимося не своїми думками, не своїми роздумами, а нам їх напихають і ми стаємо неначе зомбованими. Нам дають пережовану інформаційну “їжу”, а ми її споживаємо.

“Я щасливий”

- На Вашому комп’ютері в робочому кабінеті фотографії дітей. Нагадування про те, заради кого Ви живете?

- Так, це моя цінність, моє багатство, моя родина. Я живу громадським життям. Але в такому випадку є небезпека відірватися від родини, дітей. І ми це часто бачимо по наших лідерах. Людина говорить позитивні речі, а діти пішли кудись в інший бік, бо були залишені самі на себе. Тому я намагаюся не допускати такої помилки і бути зі своїми дружиною та діточками, щоб ми розумілися, щоб ми зналися, щоб ми були разом.

- Ким Ви їх бачите і якими?

- Я їх бачу гарними українцями, які зуміють сказати, що вони є частинка цього великого світу, і зможуть влитися в нього, підкреслюючи, що вони українці, тим самим стаючи цікавими для нього. Бо таке питання виникає у тих, хто їде за межі України – в чому наша цінність для світу: чи то в грошах, яких варто багато назбирати і там їх розкидати, чи вивчити якісь там науки і бути дуже навченими. Але виїжджаючи за межі України, ми зможемо почувати себе гідно, напевно, тільки тоді, коли будемо усвідомлювати себе українцями, тобто будемо громадянами тієї держави, яка творилася тисячі років. Треба знати мову, історію, традиції і науки, які витворило людство в цілому. Таким чином, коли вийдемо в світ, то цінність, яку ми будемо з собою нести, – це внутрішнє наше наповнення, що ми українці. На жаль, саме цієї цінності в нас часто бракує, можливо, це один з факторів неповаги до нас у світі.

- Чи є для Вас якесь важливе питання, яке я не задав? Ви би самі хотіли його задати і самі ж на нього відповісти?

- Мені навіть важко сказати… Ну, наприклад, якби ви мені задали питання, чи я щасливий?

- Чи Ви щасливі?

- З одного боку, нещодавно я мав велику проблему зі здоров’ям. З іншого боку, мій матеріальний достаток є досить обмеженим. Якщо подивитися на мене “об’єктивно”, то можна сказати, що я кульгаю в успіху. А, відповідно, чому мені бути щасливим? Але я відповідаю на ваше запитання ствердно і кажу, що я щасливий. Щасливий тому, що маю таку гарну родину, надзвичайно приємно бути в колі своєї дружини, дітей, бути разом, відпочивати, працювати, творити. Мені також дуже приємно те, що бачу проблеми, і в мене є знання і сили долати їх, бачу шляхи, як це робити, і це здійснюю. Напевно, я щасливий і тому, що навколо мене багато хороших людей, які мені готові допомогти в скрутну хвилину, а це налаштовує мене активно допомагати іншим. Мені приємно зустрічатися з людьми і обговорювати проблеми з будь-яких боків нашого життя, бо разом з ними живу і дію. Маючи гарну родину, гарних друзів, бачачи життя у всіх його відтінках і знаючи, куди потрібно іти, дякую Богові за все це, і вважаю себе щасливим мандрівником у цьому житті!

Анатолій Власюк, часопис "Тустань"

Михайло Задорожний: “Я не хочу витрачати енергію на “війну” з Сендаком,  я її хочу скерувати на щось добре”

Депутат Львівської обласної ради, голова Дрогобицької райспоживспілки Михайло Задорожний завжди знаходиться в центрі уваги засобів масової інформації. З одного боку, активна політична діяльність, з іншого - протистояння з головою Дрогобицької районної держадміністрації. Чого тут більше - щирого вболівання за справу чи звичайнісінького піару? Ми спробували в цьому розібратися.

- Пане Михайле, в мене складається таке враження, що у Вашому протистоянні з Михайлом Сендаком над вами двома стоїть Петро Димінський, який спостерігає за тим, хто виявиться сильнішим. В тім числі і в двобої за мандат народного депутата України.

- Наді мною ніхто не стоїть і не стояв. Я є людина достатньо самостійна. У всіх питаннях! Я завжди оцінюю сам себе. У мене ніколи не було політичних амбіцій. Перед тим, ніж я щось роблю, я аналізую, чи зможу я це зробити. Завжди оцінюю свої власні сили.

- Ви стали депутатом Львівської обласної ради. Чи відчуваєте Ви сили, щоби стати народним депутатом України?

- Ви знаєте, на сьогоднішній день не можна про це говорити, бо є декілька чинників. Немає закону. Це перше, найголовніше. Друге. Кажуть, що вибори будуть перенесені на 2015 рік. По-третє, не знати, які фігуранти будуть на цьому окрузі висуватися. Для того, щоб такі речі сьогодні говорити, що я буду балотуватися, треба бути популістом. Я не можу сьогодні сказати ні “так”, ні “ні”, щось підтвердити або спростувати. Треба дожити.

- Пане Михайле, Ви, мабуть, читаєте Інтернет, і особливо деякі дрогобицькі сайти. Будь-яка стаття, яка стосується Сендака чи Вас, чомусь рикошетом б’є по мені. В коментарях стверджують, що я пишу статті на замовлення і що Ви мені платите за це гроші. До речі, коли почнете платити?

- Ви у мене сьогодні вдруге в кабінеті. Перший раз були, коли декілька місяців тому я провів прес-конференцію. Скажіть, коли люди займаються чорним піаром, або поливають брудом, або когось шукають винним? Коли самі бездіяльні, або неспроможні, або меншовартісні. Іншої відповіді в мене немає.

- Там висуваються досить серйозні звинувачення, які просто не можна оминати. Наприклад, щодо райспоживспілки. В одній із останніх публікацій ішлося про те, що багато підприємств ліквідовано, що в оренду приміщення здаються за копійки, в тому числі в Дрогобичі, що багато людей звільнено. Як Ви на це реагуєте?

- Так, я читав це. Ці всі закиди, цей весь бруд ллються давно. Я можу вам сказати, що жодних порушень, зловживань нема. Так, у нас працювало багато людей. Але пройшла оптимізація, як у кожній структурі. Скажімо, було десять організацій і в кожній був величезний адмінапарат. Ці люди не були задіяні у виробництві, а просто споживали зароблене працівниками. Тому їм було запропоновано: або обираєте собі торгові об’єкти і працюєте,  як усі, або… Тоді була криза з заробітною платою, багато поїхало працювати за кордон. Але структура на сьогоднішній день збереглася. За Радянської влади ми були монополістами. Не було іншої організації, яка би вела торгівлю, громадське харчування, займалася заготівлями, виробництвом і транспортом. А на сьогоднішній день у районі є понад 3 тисячі підприємців і 500 юридичних осіб. В Підбужі є понад 60 підприємців, в Меденичах - 50, в Уличному - понад 30. Раніше ми були одні, тепер маємо конкуренцію, і це добре.

- А як щодо оренди? Чому в селі орендна плата вища, ніж у Дрогобичі?

- Давайте розділимо це. Дрогобицька райспоживспілка є засновником 21 підприємства. Для них є оренда одна. А якщо людина приходить зі сторони і бере в оренду приміщення, ціни зовсім інші. Ось в чому суть. Всі гроші за оренду поступають в касу. Це все прозоро. Я вам скажу, що є такі населені пункти, об’єкти в яких я можу задурно віддати.

- І не беруть?

- Не беруть!

- Наприклад?

- Візьміть Перепростиню. Або Бистрицю Гірську. Я за якихось 50-100 гривень віддаю об’єкт в оренду. Мені важливо, щоб утримали приміщення, бо пропаде.

- Що Вас найбільше обурює, коли Ви про себе читаєте в Інтернеті?

- Неправда! Якщо статтю пише журналіст, робить аналіз, ставить своє прізвище - жодних проблем нема. А там же суцільні аноніми! Я теж можу про будь-кого написати, сказати, що він не знати який! Але в чому філософія журналістики? Якщо ти хочеш про когось написати, то треба висвітлити дві позиції. Назвіть мені газету, яка би висвітлювала дві позиції?

- Вас уже неодноразово переобирали на посаду керівника Дрогобицької райспоживспілки. Вас так люблять працівники?

- Запитайте у них. Мене вже не раз намагались усунути з підприємства, моя посада є виборна, мене переобирали вже разів десять, і за мною стоїть колектив. Кожний голова райдержадміністрації, який приходив до влади, хотів мене усунути. І вже нема тих голів, а я ще працюю. Декілька разів із обласної спілки хотіли мене усунути. Колектив встав за мене. Якщо я такий поганий, я думаю, що люди за мною не стояли б. Ось найбільше мене вражає той бруд, який на мене ллють. Невже можна купити всі силові структури міста, всі силові структури області, всю владу району, міста, області і Києва? Це ж абсурд! Можна купити одну людину, але коли на перевірку приходять 50 чоловік із силових структур, - невже можна всіх купити?

- Ви член фракції “Свободи” і вибиваєте кошти для Дрогобича і Дрогобицького району. “Свобода” має більшість в обласній раді. Тобто ви можете вибити кошти по-любому. А як бути іншим партіям? Вони ж не можуть вибити кошти для своїх районів і міст.

- Ні, це не так. Підходимо до всіх однаково. Наприклад, у Підбужі хочуть відремонтувати Будинок культури. 50 тисяч гривень буде з обласного бюджету на це і ще стільки ж грошей мають надати своїх. Ось щойно приїхав зі Львова, вирішили для Дрогобича по 90 тисяч гривень на дві дороги по вулицях Котляревського і Опришківській на капітальний ремонт.

- Ви голова комісії обласної ради. Тобто Ви повинні об’єктивно вболівати за всю область.

- Так і є. Один з депутатів обласної ради від “Сильної України”, представник Кам’янко-Бузького району зробив закид, що “Свобода” нерівномірно розподіляє кошти, дає лише своїм депутатам на райони. А я вам даю відповідь. За пропозицією “Свободи”, і я підтримав це, ми кожному району дали по 975 тисяч гривень. Незалежно від того, чи це Сокальський - найбільший, чи Турківський - найменший. Якщо брати від сплати податків і кількості автотранспорту, то найбільше мають отримати Стрийський і Пустомитівський райони. Стрийський район міг отримати 4 мільйони гривень, а отримав при розподілі 975 тисяч гривень. Не винувата Турка, скажімо, що там менше транспорту зареєстровано, бо пани живуть у Львові, а машини тримають у Пустомитах. Дрогобицький район, який я представляю, отримав стільки ж, скільки і Кам’янко-Бузький район, хоча я і голова комісії, - скажіть, який нерівномірний розподіл?

- Чи вважаєте Ви себе націоналістом, адже “Свобода” сповідує саме націоналістичну ідею?

- Кожний, хто народився і виріс на Західній Україні, є націоналістом.

- І Сендак?

- (Сміється). Я кажу, що кожний, хто тут виріс…

- … просто не може не бути націоналістом, так?

- Я вже сказав.

- Ви виграли одну гривню в Сендака за публікацію в “Галицькій зорі”. Є ще декілька статей, в яких він Вас звинувачує в якихось гріхах. Ви будете з ним далі судитись?

- Я вам скажу так. Я би не хотів це питання продовжувати, якщо чесно. Я не хочу витрачати енергію на “війну” з Сендаком,  я її хочу скерувати на щось добре. Якщо на мене будуть нападати, будуть мене оббріхувати, я  даватиму відсіч. Я не був ініціатором цього протистояння. Я не був людиною, яка би хотіла його змістити з посади голови Дрогобицької райдержадміністрації. Повторюю, я хочу скеровувати свою енергію на щось добре - і на цьому поставимо крапку.

- Чи віддав Сендак Вам одну гривню, яку програв у суді, і як Ви її використаєте?

- (Сміється). Ви ж написали у своїй газеті, що віддам її у музей “Дрогобиччина”.

- Але він її Вам ще не віддав?

- Знаєте, його гроші мене не цікавлять. Мене цікавило єдине: щоб у судовому порядку він доказав все, що говорив про мене. Він цього не зміг довести. Те, що я хотів, я отримав. Більше нічого не треба.

Анатолій Власюк, часопис "Тустань"

Буде Пітер, Азербайджан і асоціація

Холодне літо 2011 у Трускавці невпинно підходить до завершення. Але, хто хотів, погрівся трішки на півдні України чи в гостинних Туреччині та Болгарії. Трускавчани приїжджають, діляться враженнями і помаленьку звикають далі жити на своєму курорті. Дуже багато чому в плані організації відпочинку нам потрібно вчитися у тих же турків. І багато що не залежить від влади, а від психології, ментальності людей - культура, гостинність, здатність працювати для гостей з усмішкою з ранку в прямому сенсі до ночі – магазини і кафе в Туреччині відкриті до півночі і далі. Але інфраструктура, дороги, цілодобове водопостачання – це, без сумніву, результати продуманого керівництва і правильної державної політики. В Україні курорти, як і все, розвиваються хаотично і часто всупереч, а не завдяки підтримці держави, яка намагається курортні міста «обібрати» на користь ще менш успішних регіонів. Великий розрив між сервісом і пишнотами розкішних готелів та віл для дуже багатих і «сараями», в яких пропонують «жить, отдихать, кухня и туалет во дворе» більшості відпочивальників на наших південних курортах. Сервіс на бальнеологічних курортах зразка Трускавця, Моршина трохи кращий, тут принаймні, всі «дикарі» живуть у нормальних квартирах, кмітливі господарі ще й «пристроюють» їх у їдальні санаторіїв на триразове недороге харчування. Такий собі вбогий «ол інклюзів сам пан склепав».

Влади курортних міст у всі часи пробували впорядкувати і систематизувати ці питання, але без державної підтримки мало чого вдавалося досягти. Так, в нашому місті-курорті на одній з перших сесій нового скликання затверджено нову структуру виконавчих служб і створено спеціальне управління розвитку курорту. Що воно напрацювало, щоб Трускавець став більш заповненим відпочивальниками, розвиненим, комфортабельнішим, курортнішим врешті решт за більш, ніж півроку, запитуємо у профільного заступника міського голови Юрія Яворського.

-  Зараз наше управління розвитку курорту, туризму, та рекреації готує інформаційний пакет про Трускавець для розміщення в Інтернеті, - розповідає Юрій Михайлович. - Тут зібрано дуже багато інформації, зроблено навіть порівняльний аналіз води з джерелами інших подібних курортів. Нещодавно випустили буклет про Трускавець чотирма мовами: українською, російською, польською та англійською.

Після приїзду і прийому делегації з Санкт-Петербурга, там уже з’явилося 12 великих публікацій про наш курорт. Нещодавно я їздив в Москву на перемовини. Сім-вісім великих підприємств готові працювати з нами і підписати контракт із санаторно-курортними закладами. Буквально минулої п’ятниці зустрічався з керівником першого телевізійного каналу Азербайджану. Він дуже добре відгукувався про наш курорт, ціни і людей, відзначив, що ми їм ближчі ментально, ніж росіяни. Транслюватимуть у себе інформаційні ролики, в Трускавець приїде їх спецкор.

-  Тобто далі орієнтація на пострадянський простір? А як же Європа, та ж Італія?

-  З Європою, Італією дуже важко працювати, немає такої фінансової потуги. Краще відновити напрацьовані зв’язки. Ми також направили нові угоди про співпрацю нашим польським містам-побратимам з орієнтацією на збільшення туристичного потоку.

-  А як щодо об’єднання зусиль влади і санаторіїв для збільшення фінансової потуги?

-  Так, здається санаторно-курортні заклади нарешті зрозуміли, що по одному рекламуватися неефективно, в першу чергу фінансово. До кінця серпня має бути зареєстровано Асоціацію санаторно-курортних закладів Трускавця під егідою міської ради. Приємно, що навіть «Ріксос» приєднується, який до цього функціонував як окреме місто в місті. Тепер на виставках буде єдиний потужний павільйон Трускавця, а не окремих санаторіїв. Сподіваємося, що будуть важелі впливу і на якість сервісу в санаторіях: хто не дотягує, не зможе бути членом Асоціації. Міська рада ввійде в Асоціацію комунальним підприємством «Трускавецький інформаційно-курортний центр», який створено замість КП «Квартирне бюро», залишивши, але значно розширивши його повноваження. Наведення порядку на залізничному вокзалі, створення бази даних квартир, малих готелів – це лише мала частина його функцій. Працюємо також над створенням веб-порталу курорту з можливістю онлайн бронювання. Готуємося до економічного форуму в «Ріксосі». Вперше домовилися, щоб міський голова виступив з презентацією візитівки міста, а не лише приймаюча сторона.

-  Юрію Михайловичу, а на якій стадії формування логотипу курорту?

-  Перший етап конкурсу пройшов. На жаль, не надійшло справді доброї рівневої пропозиції, про яку можна було б сказати: «О, супер!». Є два непогані варіанти, які ми запропонували доопрацювати, але мабуть доведеться звертатися до спеціалізованих фірм, а не розраховувати на натхнення любителів.

 Ще одним напрямком роботи управління розвитку курорту є залучення грантових коштів. Так, програма про Трускавець на УТ-1 в проекті «Змістовна Україна» була зроблена саме на грантові кошти. Зараз готуємо заявки на ремонт музеїв міста за культурними європейськими програмами. Це дуже клопітка робота, яка потребує багато часу і документів. Але воно вартує того. В Європі справді багато грантів виділяється на різноманітні культурні проекти.

Іра Циган, газета "Франкова криниця Підгір’я"

Орест Лабовка: „Рентабельність підприємства знаходиться в кишенях стебничан”

До числа небагатьох підприємств, які зуміли „вижити” після дерибану владних структур Стебника власності майна громади міста та розвалу житлово-комунального господарства, належить і ДКП „Стебниктеплокомуненерго”. Щоправда, і його не минула лиха доля. Аби не збанкротувати, підприємство, яке знаходиться на самофінансуванні, змушене перейти на 4-денний робочий тиждень. З чим це пов’язано, розповість директор ДКП „Стебниктеплокомуненерго” Орест Лабовка, у якого за плечима 16 років досвіду на обійманій посаді.

-  П. Оресте, чим обумовлене рішення працювати на підприємстві 4 дні в  тиждень?

-  ДКП „Стебниктеплокомуненерго” знаходиться на госпрозрахунку (само себе утримує). Основним видом нашої діяльності є випуск теплової енергії. Усі наші доходи і витрати базуються саме на цьому показнику. Від того, скільки ми випустимо теплової енергії, скільки отримаємо за неї виручки, залежить спроможність її витрат. Якщо ж почнемо витрачати більше – станемо банкрутами. Продукцію випускаємо згідно плану випуску теплової енергії, строго дотримуючись нормативних документів та враховуючи температурні умови навколишнього середовища. Усі наші витрати (дозволені згідно методики про створення тарифів), включаються в тарифи споживачів. А за використану електроенергію ,воду та газ ми платимо гроші як й усі інші споживачі. Як бачите – халяви немає!

Суттєво по наших фінансах „вдарило” минулорічне підвищення цін на газ, які зросли майже на 50 відсотків. Ми переглянули наші тарифи, і зрозуміли, що не „випливемо”, якщо не підвищимо їх на 24-25 відсотків. Інакше підприємство просто не буде рентабельним.

З жовтня, коли розпочався опалювальний сезон, тарифи не теплову енергію повинні були зрости, як і ціни на газ. Та коли ми скерували наші тарифи до Києва, з’ясувалося, що таке нововведення буде лише з першого січня цього року. Отож жовтень, листопад і грудень 2010 року ми працювали собі в убиток. Прикро, що і ті тарифи, які нам затвердили, зросли лише на 10 відсотків.

-   Виходить, що і цього року ви працюєте собі в збиток?

-   Саме так.

-  Держава якось компенсувала різницю тарифів?

-  Так. Минулорічні тарифи (різницю того, що затвердили нам і того, що повинно було бути зетвердженим, аби не збанкротувати) було компенсовано. Згідно цих тарифів також розроблена відповідна методика. За сім місяців 2011 року поки що нам не повернули ні копійки.

-  А міська рада, яка є замовником робіт ДКП „Стебниктеплокомуненерго” щодо вуличного освітлення проплачує за їх виконання вчасно?

-  На жаль, ні. З січня місяця ми не отримали від влади ні копійки. А згідно з угодою „Про обслуговування зовнішніх мереж” та відповідно до актів виконаних робіт, Стебницька міська рада заборгувала нам понад 55 тисяч гривень.

Щоправда, на останній понеділковій нараді Стебницької міської ради перший заступник міського голови Петро Веклюк запевнив, що міськвиконком готовий заплатити за електричний лічильник, який вийшов з ладу на одній з підстанцій вуличного освітлення, що на вул. Калнишевського. Ми вже скерували до міської ради усі необхідні документи щодо вартості робіт по встановленню лічильника та щодо вартості самого електролічильника. Який буде результат – покаже час. Проте часу на роздуми немає. Зараз споживання електричної енергії обліковується за прийнятними цінами. Та з наступного місяця, якщо не буде встановлено новий лічильник, абоненти платитимуть „по повній”. Тож час працює проти міської ради.

- А яка заборгованість населення Стебника перед „Стебниктеплокомуненерго”?

-  Добігає до двох з половиною мільйонів гривень.

-  Зверталися до колекторських фірм, аби допомогли погасити цю заборгованість?

-   Ні. Я морально до цього не готовий. Сам ж бо стебничанин. Хоча до мене зверталися колекторські фірми з пропозиціями співпраці. Та я знаю їхні методи „роботи” з боржниками. Залякування, погрози, часті відвідини… Усе для того, аби „вибити” з боржників гроші.

На разі користуємося старими методами (сміється) – подаємо боржників до суду. Якщо є судове рішення про стягнення заборгованості, в дію вступає виконавча служба, яка, до речі, останніх два тижні досить активно працює з боржниками. Часті відвідини цієї державної структури до помешкань бржників вже принесли до нашої скарбнички більш, як 11 тисяч гривень. Для нас це, звичайно, мізер, але робота виконавчої служби тільки починається (сміється).

Сам я прихильник того, що споживач має бути соціально свідомим платником – отримав послугу, заплати за неї. Враховуючи той факт, що минулого року заборгованість населення Стебника перед підприємством сягала більш, як три мільйона гривень, я розраховую на свідомість та порядність стебничан і сьогодні. Бо ніде правди діти –прибутки підприємства знаходиться в кишенях стебничан.

-  Зрозуміло, що у зв’язку з переходом на 4-денний робочий тиждень зменшилися оплата праці та обсяг виконаних робіт?

-  Оплата праці зменшилася, це – правда (сміється). А от щодо обсягу виконаних робіт… Зараз нам не вигідно виготовляти продукцію. В даний момент ми готуємо наше господарство до осінньо-зимового опалювального сезону, бо ж, як відомо „зиму горобці не випили”. Згідно графіків планово-попереджуючих ремонтів, робимо  опресування теплових мереж та інші ремонтні роботи.

Зізнаюсь, що теплові мережі – наше слабке місце. На початку року у нас на рахунку було 11 точок, які потребували негайного ремонту. На сьогодні залишилась тільки одна.

Аби зарадити з господаркою, намагаємося увійти в державні цільові програми. Міська рада нам у цьому сприяє (з фінансово-економічної точки зору їй і самій це вигідно, адже менше затрат іде з міської казни). За кошти, які держава виділила під цільові програми, що стосуються модернізації об’єктів теплопостачань, ми змогли відремонтувати найбільш проблемну котельню на вул. Винниченка. Обладнали її високопродуктивним устаткуванням. Модернізували котельню на вул. Куліша. Повністю поміняли котли і насосний парк. Щодо реконструкції центрального теплопункту під котельню на вул. Володимира Великого, то міська рада розробила під нього проект (його вартість становить 70 тисяч гривень) щодо заміни устаткування на економне, енергозберігаюче. Нас уже включили в державну програму, та за браком державних коштів, які були закладені під певну програму, роботи не проводилися. Програма просто не втілилася в життя.

-  За першої каденції керування містом калійників стебницький міський голова Василь Пецюх сприяв реконструкції вуличного освітлення?

-  Так. За його сприяння було придбано двохтарифні електролічильники, виділено кошти на реконструкцію світильників, проведено капітальну реконструкцію 10-и підстанцій щодо заміни звичайних електролічильників на двохтарифні.

Щоправда, сьогодні мер та його команда у вирішенні питання реконструкції вуличного освітлення пасуть задніх. Ще на початку нової каденції влада повинна була закласти необхідні кошти в бюджет міста для проведення освітлення на найбільш проблемних вулицях. Повинні були передбачити кошти щодо реконструкції вуличного освітлення з заміною енергозберігаючих світильників та повітряної лінії на кабельну. Це суттєво б зменшило витрати з міської казни в майбутньому.

-  Але ж влада сподівалася на кошти, закладені державою під цільові програми?

-  Ми з Вами чудово розуміємо, що у цьому році усі фінансові потоки будуть скеровані на проведення „Євро-2012”, тож розраховувати на суттєву допомогу з боку держави не варто. А вже згодом, коли державна казна наповниться надходженням від проведення „Євро-2012 ”, можна буде про щось говорити. Сьогоднішня влада ще на початку своєї каденції мала б це врахувати.

-  Які перспективи у підприємства на майбутнє?

-  Хочемо розробити проект по когераційному устаткуванню.

-  Який принцип його дії?

-  Основою устаткування є генератор, який крутить дизельний мотор. Генератор виробляє електроенергію, а те, що йде на охолодження мотора, використовується як теплова енергія. Виробництво електроенергії – основний метод діяльності когераційного устаткування. Теплова ж енергія – це вторинна сировина.

Чому так, - запитаєте Ви? – Відповім: щороку ми оплачуємо за спожиту електроенергію більше 100 тисяч грн. А за допомогою когереційного устаткування ми матимемо змогу виробляти електроенергію для власних потреб. Що суттєво зменшить наші витрати. Такий метод успішно діє в Європі. Пора запровадити його і в нас.

Вікторія Лишик

Від Олексія Радзієвського до Віктора Вексельберга

Радзієвському відремонтували дорогу на його вулиці

Нє, шо не кажіть, а добре бути міським головою. Можеш відпочивати хоч у Хорватії, хоч у Монголії, а підлеглі про тебе дбають. Ось так і наш “папік”, який змучився від трудів праведних і чкурнув на море. А поки він засмагав, на вулицю, де  мешкає сімейство Радзієвських, нагнали важку техніку і в акурат перед його приїздом заасфальтували дорогу. Тепер її не соромно буде показати навіть європейським комісарам, котрі приїдуть в Україну нас інспектувати перед Євро-2012. Наразі маємо дві такі люксусові вулички в Дрогобичі. Я би їх так і назвав: вулиця Коростельова і вулиця Радзієвського. А що, це звучить гордо! Народ має знати своїх героїв. Це не те, що ми зі Стефков. Цілий тиждень гостювали в доньки ві Львові, приїхали додому, а все, як було на Горішній Брамі, так і залишилося. А хоч би хтось залатав дірки, бо вже бориславські водії часто згадують чиюсь маму.

Бориславський виходок може потрапити до Книги Рекордів Гінесса

Нє,багато чудес на світі я бачив зі своєв Стефков, але такого ви ще не виділи. Стоїть тото диво в Бориславі на автовокзалі й називається виходком. Ми їздили до кума Славка, а коли поверталися назад, то мою кохану дружину, даруйте на слові, приперло. Зобачила вона тоту хатинку і почимчикувала туди. Але не тут було. Жіночу половину забили дошкою. Довелося чекати, коли якийсь чоловік сходив до вітру, а там вже я став на сторожі, аби хтось не підглядав за моєю Стефунею. Вона потім мені розказувала, жи там нечистот по самі вуха, чоловіки на одній нозі справляють нужду. А що вже казати про жінок? Нє, мушу написати до того Гінесса, най приїде в Борислав і зафіксує то диво.

Убивати собак у Дрогобичі розпочав Гук

Схоже, наші можновладці хочуть до Євро-2012 знищити в Дрогобичі всіх бродячих псів. А що, є пес - є проблема, нема пса - нема проблеми. А розпочав тото робити Микола Гук. Ще 22 червня 2006 року він видав розпорядження N265-р “Про відлов (відстріл) бродячих тварин”. В ньому чорним по-білому написано: “Комунальному підприємству “Комбінат міського господарства” (А. Янів) забезпечити щоденний відлов (відстріл) бродячих тварин на території Дрогобича в нічний час, з 24.00 до 6.00 год., окрім святкових та вихідних днів”. А ви кажете - Європа, європейське мислення! Свою безгосподарність влада вирішувала і вирішує просто: вбити те, що бродить. Єдине втішає, жи за Гука покійні брати наші менші мали вихідні дні від братів своїх більших. Нинішня влада, яка так критикує Гука за його діяння, мала би відмовитися від цієї ганебної практики й відмінити тото рішення. Але можновладці всі однакові, так що від них того не діждешся. Цікаво, скільки мовчатимуть правоохоронці, адже вже мають достатньо матеріалів, аби застосувати відповідні статті Кримінального кодексу?

Махінації Віктора Вексельберга

Нє, наш землячок Віктор Вексельберг непогано влаштував собі життя в Росії. В 2011 році він зайняв 10-те місце серед найбагатших бізнесменів Росії (за версією журналу Forbes). В 2004 році Вексельберг придбав для Росії колекцію з дев’яти яєць Фаберже вартістю понад 100 мільйонів доларів. Яким чином він робить свої статки? Нещодавно виплила темна історія. Російська “Новая газета” опублікувала статтю про те, що в 2008 році Вексельберг купив у посольства Угорщини в Москві будинок торгпредставництва за 21,3 мільйона доларів, а в 2009 році продав його одній державній структурі за 116 мільйонів доларів. За статтею 159 Кримінального кодексу Російської Федерації, це шахрайство.

Ось така фільозофія, пані та панове...

Фільозоф Максим Гірчиця із Горішньої Брами, часопис "Тустань"

Оголошення

Все для туризму, спорту та рибальства! Намети, спальники, килимки туристичні, рюкзаки, тренажери, велосипеди, скутери та багато іншого пропонує мережа магазинів "Спорт-манія". Відправка по Україні та доступні ціни оптом та вроздріб!

Довідки та замовлення за тел. 067-98-31-017 (Руслан), 096-95-51-394 (Руслан) та в Дрогобичі (03244) 1-01-41, електронна скринька drb73@mail.ru

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 13 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником