Трускавецький вісник № 98 (342) від 30 вересня 2011 р.

 
 

Трускавецький вісник № 98 (342) від 30 вересня 2011 р.

30.09.2011



 

У номері: Козира назвали наперсточником, Виконком - прикро жити, тяжко вмерти, Вітання із Днем Учителя, Оголошення, Журналісти в Лєґніци, Знову "накрився" конкурс, Водичка від Руслана Козира.

Новини Трускавця та регіону

У бібліотекарів та освітян – свято

Сьогодні, 30 вересня, в день Віри, Надії, Любові та Премудрості-Софії, відзначають своє професійне свято працівники бібліотечної сфери. Редакція "Трускавецького вісника" щиро вітає зі святом працівників всіх трускавецьких бібліотек, а це центральна бібліотечна система на вулиці Дрогобицькій, філії № 1 та 2 на Бориславській та Стебницькій, дитяча бібліотека на Стебницькій, бібліотеки санаторно-оздоровчих закладів, курортні, шкільні бібліотеки тощо. Книга – морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Щира подяка Вам, шановні бібліотекарі, за Вашу корисну працю.

Відзначають своє професійне свято в першу неділю жовтня освітяни. Вчителем школа стоїть. Професія педагога – одна і найблагородніших, найшляхетніших, та, на жаль, її престиж падає, навіть якщо порівняти із тим, ким був ВЧИТЕЛЬ для наших предків, батьків чи дідусів. Низький уклін вам, вчителі, за Вашу місію – сівбу розумного, доброго, вічного.

Приклад для міських голів

Прес-конференція влади Борислава для міських та регіональних ЗМІ відбудеться наступного тижня. Причиною її перенесення стала відсутність міського голови Борислава – Володимир Фірман, взявши короткотривалу відпустку за власний рахунок (!), поїхав власним коштом (!) до Польщі, щоб вирішувати важливі для Борислава питання, зокрема, залучення коштів програм Євросоюзу із транскордонного співробітництва. До Польщі зачастили і міський голова Трускавця Руслан Козир та його заступник Юрій Яворський, проте ми не маємо інформації, чи ці поїздки відбуваються за кошти міського бюджету, чи теж за власний рахунок цих панів.

Стратегія розвитку Трускавця: куди і навіщо?

27 вересня в приміщенні Народного дому Трускавця під головуванням заступника міського голови Юрія Яворського відбувалася презентація стратегії рекламної кампанії курорту Трускавець. Зважаючи на те, що метою рекламної кампанії є створення позитивного іміджу курорту і, як наслідок, збільшення потоку відпочивальників, то присутнім пропонувалося долучатися до інвестування у промоцію не лише окремих суб’єктів господарювання, а цілого комплексу курорту Трускавець. Присутні мали змогу ознайомитися із прикладами промоції в Мексиці, країнах Європи тощо. Нова стратегія носитиме назву "Трускавець – місто здоров’я". Чинна влада Трускавця вже не вперше заявляє про потребу активних дій у напрямку промоції Трускавця, з цього приводу навіть оголошено ряд конкурсів.

Журналісти змагалися на Євро

Минулого тижня команда журналістів із міста Дрогобича взяла участь в футбольному турнірі "Медіа-Євро. Лєґніца-2011". Дрогобичан запросили як гостей із партнерського міста (Дрогобич та Лєґніца – міста-побратими). Українці розділили перше місце на турнірі разом з легничанами, другими були журналісти-футболісти з чеського Бланска. Призи та сувеніри вручав Президент Лєґніци Тадеуш Кшаковскі. Ймовірно, що журналістський футбольний турнір стане традиційним, за попередніми даними, вдруге він відбудеться в лютому 2012 році у Дрогобичі, інформує офіційний портал польського міста Лєґніца.

Маленька перемога трускавецьких журналістів

У вівторок, 27 вересня, пройшло чергове засідання у трускавецькому суді за позовом директора ринку "Славутич" Євгена Сухіни проти "Твоєї трускавецької газети" із приводу статті журналістки Ольги Куц. Кожен судовий позов проти журналіста зобов’язує до професійної солідарності, тому приємно, що на цьому засіданні було відхилено клопотання позивача щодо зміни умов позову, тим більше, що суд справу почав розглядати по суті від моменту відмови від укладення мирової угоди. Таким чином не було взято судом до уваги новий позов проти газети. І хоча невідомо, чим завершиться вся ця складна справа та який вердикт винесе суддя, та кожна звістка про перемогу мас-медіа в суді є приємною, нехай це буде і маленька проміжна перемога. "Трускавецький вісник" закликає п. Євгена Сухіну виявити мужність та відкликати свій позов і стати понад дріб’язковістю, навіть якщо у статті і були якісь неточності чи перекручування фактів. Очевидно, що "ТТҐ" могла б опублікувати і інтерв’ю з п. Сухіною задля роз’яснення ситуації, описаної в попередній статті.

Був парк трускавецьким, стане донецьким?

За неперевіреною інформацією, одним із п’яти інвестиційних проектів, які подаватимуться владою Трускавця на форумі 14 – 15 жовтня, буде проект щодо інвестування в курортний парк. Є відомості, що трускавецьким парком зацікавилися інвестори із Донецька, які готові вкладати кошти в його реконструкцію за умов обмеження доступу в парк всіх бажаючих. Напевно, доступ до парку не контролюватимуть так строго, як в "Ріксосі", проте обмеження все ж будуть, щоб не кожен бажаючий міг туди зайти. Хто стоїть за потенційним інвестором, наразі нам невідомо.

ГГРЕС у Трускавці може бути повернена державі

28 вересня 2011 року відбувся брифінг прокурора Львівської області Віталія Ковбасюка з питання законності використання майна та земель санаторно-курортних закладів, які перебувають у віданні ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на території Львівщини. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Львівської області. Розпочинаючи брифінг, прокурор області повідомив, що Генеральною прокуратурою України з метою захисту прав рядових членів профспілок організовано проведення перевірок додержання вимог чинного законодавства щодо збереження та розпорядження об'єктами державної власності, які були передані у відання Федерації профспілок України і прокуратурою Львівської також проводилися перевірки із вищезгаданих питань. Разом з тим, прокурор області акцентував увагу присутніх на тому факті, що згідно нормативно-правових актів майно, яке передавалося до відання профспілок, є державною власністю, однак, незважаючи на це, Федерацією профспілок України більшість таких оздоровчих об’єктів передано утвореним нею акціонерним товариствам. При цьому, за словами прокурора, замість розширення інфраструктури профспілкових санаторних закладів, створення сучасних оздоровчих центрів, упродовж багатьох років з їх майном проводять незаконні оборудки і у цьому їм нерідко сприяють службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, приймаючи рішення, які дають змогу зацікавленим особами, так би мовити, «узаконити» право власності на вищевказані об’єкти. Віталій Ковбасюк, розповів журналістам про виявлені органами прокуратури Львівської області факти порушень в частині незаконного відчуження об’єктів майна та земельних ділянок санаторно-курортних закладів, а також про вжиті заходи прокурорського реагування.

 Зокрема, мова йшла і про Гідрогеологічне підприємство в м. Трускавець – порушено кримінальну справу за ч.3 ст.365 КК України, а також внесено 2 позовні заяви до господарського та міського судів про скасування рішень про прийняття в експлуатацію та передачу у власність об’єктів нерухомості та визнання недійсними свідоцтв про право власності.

Нагадаємо, що неодноразово питання вилучення ГГРЕС із власності ЗАТ "Трускавецькурорт" піднімав попередній міський голова Трускавця Лев Грицак, було навіть створена паралельна ГГРЕС як комунальне підприємство, проте після приходу до влади Руслана Козира вона фактично не діє. Справа тягнеться корінням ще в часи понад десятилітньої давнини, коли Трускавцем керував Богдан Матолич.

"Свобода" звітує

У неділю, 2 жовтня, о 15.00 в Народному домі Дрогобича відбудеться зустріч із головою ВО "Свобода" Олегом Тягнибоком та звіт депутатів місцевих рад від "Свободи", інформує наше джерело.

Власна інформація

Від серцевого нападу померла пасажир потягу "Трускавець–Київ"

28 вересня до чергового лінійного відділу міліції на станцій Стрій Львівської залізниці надійшло повідомлення, що при посадці в поїзд сполученням Трускавець–Київ погіршилось самопочуття у жительки Київської області. Жінка померла при доставленні в Трускавецьку ЦМЛ в кареті швидкої допомоги. Попередньою причиною смерті громадянки є гостра серцева недостатність. За даним факту проводиться перевірка. Про це ЗІКу повідомили у СЗГ УМВС України на Львівській залізниці.

www.zik.ua

Руслана Козира назвали наперсточником

Хоча на прийом до міського голови 27 вересня записалося біля півтора десятка осіб, та прийшло тільки дев’ять. "Я прийшла на Чесного Хреста до "чесної" влади" – такими словами привітала голову пані Галина Мадика, котра вже роками добивається справедливості, та все дарма. Жінка подала заяву із шапкою "міським головам Трускавця", бо вважає, що мер навіть не ознайомлюється із тим, що підписує, а отже, містом керує ще якийсь голова. Пані Галина вважає, що це колишній начальник юридичного відділу КП "Наше місто" пан Дикий. "Мене паплюжать із житлового сектору по всім падєжам, та є ще Бог над нами всіма", додає відвідувачка і вірить, що її питання, яке ще торпедували панове Матолич та Баброцяк, все ж вирішиться. Руслана Козира дещо знервувало питання "чесної" влади, тож він задав пані Мадиці запитання зустрічне: "Чим влада нечесна по відношенні до Вас?", на що отримав відповідь – "Всі беззаконня, які творилися раніше, тривають і надалі". Жінка додає, що не було проведено жодної службової перевірки, а пан Нестерівський відповідає їй не по суті. Це вже не вперше ця пані приходить на прийом до Руслана Козира.

Вперше і, напевно, востаннє, прийшов на прийом до голови підприємець Олег. Прізвища не називаємо, щоб затяті козирівці в запалі не помстилися чоловікові, який сказав те, про що багато хто думає, а вголос висловити не наважиться. "Ви наперсточники, всі кришуються на Вас, бо саме від Вашого імені це все проводиться" – не витримав знущань відвідувач, коли йому почали пояснювати, чому іншим можна торгувати в певних місцях, а йому ні. Щоб було зрозуміліше, пояснимо ситуацію. Підприємець реалізує картоплю та інші овочі, раніше продавав їх неподалік РАЦС навпроти міського ринку та біля Стуса, 1. Тепер навпроти ринку йому торгувати не дозволяють, та й на Стуса надали місце зовсім іншим людям, а йому виділили місцину – біля церкви на вулиці Мазепи. Заступниця мера Валентина Бодак, та і сам голова намагалися переконати підприємця, що це зручне місце, бо "там люди ходять". "На цвинтарі теж люди ходять. То може мені там стати продавати овочі? Чому Ви своє "Арко" не перенесете на Боберню? Там теж люди ходять…". Родзинка ситуації полягає в тому, що підприємець вже оплатив кошти в бюджет міста, та тепер збирається виводити бізнес із Трускавця. "Маю контракти з поляками на мільйони євро, хочу сплачувати податки і в Трускавець, та влада просто душить нас, душить бізнес" – говорить підприємець і зауважує, що буде ставити питання про перенесення фірми в інше місто, адже тут нема умов. "Заявляйте прямо, що нема чого сюди приходити розвивати бізнес у Трускавці!" – закликав владу пан Олег, продовжуючи свої звинувачення на адресу міської влади в тому, що вона душить бізнес, а особливо не дає працювати місцевим, трускавецьким. "Всім можна торгувати, тільки не трускавецьким", завершив свою бесіду чоловік і запитав, куди йому звернутися за поверненням коштів. У всій цій ситуації Руслан Козир виявив неабияку мужність, він не нервував, а діяв за принципом відомої дівчини із прислів’я, котра говорила, що падає дощ.

Не нищити українську книгу, а навпаки, сприяти її поширенню, закликали міського голову наступні відвідувачі – Катерина Ківацька та Надія Гладка. З 1 жовтня 2011 влада міста повністю хоче всіх вигнати з бульвару Торосевича, турфірмам, художникам та продавцям релігійної літератури та атрибутики надали місця на тротуарах бульвару Юрія Дрогобича, а українську книгу пропонують продавати на задвірках – біля музею історії міста. Та не з парадного входу, бо там місця зареєстровані для кошиків та одягу (підприємці з Івано-Франківщини), а невідомо де. Та ще й директор музею не дуже привітно ставиться до того, що там продаватимуть книгу. Жінки просять переселити їх туди, куди і решта всіх переселяють – на бульвар Ю. Дрогобича, та влада не бажає, адже там і так вже пройти не можна – тиснява, антисанітарія, коротше, бардак. Жінок вивела на коридор заступниця мера Валентина Бодак і почала з ними бесіду поза очами мера.

Інші відвідувачі, які прийшли на прийом, порушили наступні питання – проблеми із сусідами щодо будівництва між будинками 34, 36 та 38 на Мазепи; незаконна прибудова на Стуса, 18, яка закриває мешканцям доступ до підвалу; шум біля "Казанови"; сприяння влади щодо вирішення облаштування дитячого майданчика на спірній території по Бойківській; заміна електропроводки у під’їздах на Дрогобицькій, 29; вияснити щодо відрахувань із пенсії. Також одна жінка прийшла подякувати керівнику КП "Трускавецьжитло" Олександру Ткаченкові за розуміння та допомогу.

Володимир Ключак

Виконком: прикро жити, тяжко вмерти…

Засідання виконкому міста Трускавця в передостанній день вересня пройшло при мінімальному кворумі. Є особи, котрих вже на засіданнях виконкому не видно ще з весни. Не буде дивно, якщо трускавецькі депутати підуть слідом за своїми львівськими колегами та й розпустять цей склад виконкому. А дійсно, чого так перлися всі туди, коли нема часу чи бажання "засідати"? Якщо, для прикладу, із квотою "Батьківщини" Володимиром Корнатом, рухівцем зі Львова чи Червонограда, все ясно (людині далеко добиратися на таку неоплачувану "роботу", а не могли ж дати когось трускавецького, бо й сам голова партії в місті зі Стебника), то чому не приходять на засідання виконкому ті, хто постійно тут живе? Та навряд чи трускавецькі депутати знайдуть в собі мужність підняти це питання на наступній сесії, котра відбуватиметься в жовтні.

А саме через мінімум виконкомівців і було провалено питання щодо підняття тарифів на водопостачання та водовідведення. Воно було другим по списку, доповідав генеральний директор водоканалу Володимир Возняк. Тарифи просто дещо планувалося підкоригувати в сторону збільшення, адже вони діють ще з лютого минулого року, а за цей час зросли витрати на паливно-мастильні матеріали, зарплата працівників, вартість електроенергії – все як не на 35, то на 50%. Ситуацію ускладнюють і дебіторська заборгованість КП "Наше місто" на суму понад 2,5 мільйони гривень, через це водоканал не завжди вчасно розраховується із КП "Дрогобичводоканал", в якого купує воду. І хоч купує він цю воду за 1,43 грн., та це ціна із "самовивозом" в Доброгостові, тому тариф треба було підняти як мінімум в 2,4 рази для населення. Планували це робити поступово. За проектом рішення нові ціни на водопостачання та водовідведення мали б бути такими:

 

Категорія споживачів

Тариф (грн. за 1 м3) в т.ч. ПДВ

Водопостачання

 

Водовідведення

 

Населення

4,20

2,68

Бюджетні установи

6,49

3,00

Інші

8,18

3,46

Та для прийняття цього рішення забракло голосів. Із 11 присутніх на виконкомі один вийшов на коридор, двоє були проти чи утрималися, а вісім "за" і рішення відповідно не пройшло. Оскільки питання водопостачання актуальне в місті, то тарифи збільшать на наступному засіданні виконкому, котре позачергово пройде в першій декаді жовтня. Те, що не підняли тариф на воду 29 вересня, не означає, що хтось дуже турбується про населення. Для нього, особливо при наявності лічильника, тягар не надто збільшується. Пересічна сім’я споживає 5 – 15 кубів, а то й менше, є й такі економні, для кого 1 – 2 куби в місяць – норма. Води в нас споживають щораз менше, частка населення у споживанні води у Трускавці не перевищує 35%, повідомив Володимир Возняк. Решта – це бюджетні установи, санаторно-оздоровчі заклади тощо. До речі, каменем спотикання стало саме питання різної ціни на воду для різних санаторіїв. Так, для прикладу, за метр кубічний води та стоків санаторії "Шахтар", "Карпати" чи "Кришталевий палац" платитимуть після прийняття цього рішення в жовтні 11 грн. 64 копійки, в той же час "Батьківщина", "Джерело" чи "Перлина Прикарпаття" на 2 гривні менше – 9,49. "Я розумію, що такі бюджетні організації як школи чи садочки повинні платити менше, ніж ми, але ж не господарюючі суб’єкти, які займаються комерційною діяльністю", - зазначив керівник "Шахтаря" Юрій Остапчук, член міськвиконкому.

Інше питання, яке постало – чому катастрофічно зменшується рівень води в питному озері? Які наслідки це може за собою потягнути? Це ж просто жах – за якийсь місяць часу рівень води спав на цілий метр (з 4,20 до 3,20 м)! І незрозуміло, чому міський голова це пробує обернути на жарт – мовляв, воду качки випили. Може хай його заступник-математик порахує, скільки води втрачено через цих качок, взявши за основу площу озера, глибину та кількість води, яку може випити одна качка та й вирахує кількість качок, які це зробили, а заступник-філософ зробить висновки, що ж спонукало качок пити цю воду з озера. Може, це хтось із представників колишньої влади, диверсантів та саботажників, розводить качок, щоб пили воду з озера? А щоб третій заступник не був без роботи, то йому дати доручення вписати в угоду з ДКП "Лев" окрім пунктів про бродячих собак вписати ще й пункт про відстріл (чи відлов) бродячих качок. Бо ж не буде сам мер стріляти цих качок, хоча він і мисливець?

Та жарти жартами, а озеро міліє, хоча з нього воду і не беруть, бо існує заборона санстанції. Без підняття тарифів на водопостачання не обійтися – це розуміє кожен. Підніматимуть тариф і на теплопостачання. За словами керівника КП "Трускавецьтепло" Руслана Крамара, у Трускавці одна гігакалорія тепла коштуватиме 410 гривень. Це дещо менше, ніж у Бориславі чи Дрогобичі, зате більше, ніж у Стрию (395). Проте невідомо, коли цей тариф затвердять і чи затвердять взагалі. За теперішнім законодавством у місцевих виконкомів відібрали таке повноваження, цим займатиметься НКРЄ в Києві. Там тарифи обіцяють робити однаковими для всіх населених пунктів однієї області, повідомив Руслан Крамар. Та поки це зроблять, всюди діятиме старий тариф. У Трускавці ситуація досить оригінальна, бо в нас тариф … нульовий. Тобто ніякий. Тариф на теплопостачання, який діяв у опалювальному сезоні 2010 – 2011, був затверджений для КП "Наше місто". КП "Трускавецьтепло" є новоствореною теплопостачальною організацією, котра не є правонаступницею "Нашого міста". Тож для "Трускавецьтепла" поки що ніякий тариф ніхто не затверджував. Адміністрація "Трускавецьтепла" просить мешканців, розклеївши оголошення по під’їздах, щоб ті заключали з нею договори на теплопостачання та гаряче водопостачання (невідомо яке, гаряча вода ж була хіба ще за часів Лева Грицака), та може виявитися, що тепла ніхто й подавати не буде. По-перше, нема для "Трускавецьтепла" лімітів на газ, а по-друге, без тарифу, затвердженого законно, мешканці можуть згідно чинного законодавства і не платити за отримане тепло, а грітися задурно. Комунізм та й годі. Аж тепер вилізають наверх результати алогічних дій щодо ліквідації КП "Наше місто". То ли ещё будет, як співається в російській пісеньці.

Під час засідання виконкому 29 вересня слово взяв і Мирон Стечкевич із трускавецької дільниці Бориславського району електромереж. Він застеріг, що ніхто із тих, хто від’єднується від централізованого опалення, не бере технічних умов в РЕМ, а значна частина цих мешканців буде опалювати помешкання електроопаленням. Якщо від ЦО від’єдналося понад 450 квартир, а лише біля півтора сотні з них поставили автономне опалення газове, то решта, логічно припустити, грітимуться електрикою. Мирон Васильович застеріг міську владу, що їй потрібно звернути на це увагу, інакше можуть бути непередбачувані наслідки. До речі, останнім часом власне з цієї причини часто і вибиває світло у вечірній час. Надзвичайна ситуація, котра одного року мала місце на Святий Вечір, коли весь мікрорайон вулиці Бориславської та прилеглих був два дні без світла, може виглядати дрібничкою порівняно з тим, що ще може бути у Трускавці цієї зими, якщо до енергетиків влада не дослухається. Інша проблема – висячі повітряні лінії до котельні на Сагайдачного. Від весни до тепер питання 300 метрів кабелю так і не змогли вирішити трускавецькі управлінці.

Першим питанням на виконкомі розглядали готовність міста до осінньо-зимового сезону і окрім опалення було піднято і питання забезпечення пісково-соляною сумішшю, готовності спецтехніки, завершення реконструкції котельні міської лікарні та інші. Місто визнано готовим до зими, але одне діло – готовність на папері, а інше – реальний стан справ. Куди й дінеться демагогія, якщо вчасно не розпочнеться опалювальний сезон, а тут же й форум за участю Азарова.

Серед інших питань, прийнятих на виконкомі – підвищення тарифу на ритуальні послуги. Прикро жити, якщо ростуть ціни на все (заможна громад має ж бо забезпечити чесність влади), та і вмирати нелегко – поховання влітає в копієчку. Заборонено ведення комерційної діяльності в парку, включно із рекламою. Відкладено питання щодо містобудівного обґрунтування забудови на майданчику позаду "Технолюксу" навпроти будинку 80 на вулиці Стебницькій до вияснення всіх обставин. Нагадаємо, там мешканці проти будь-якого будівництва. Затверджено шкільну мережу та погоджено безкоштовне харчування пільгових категорій (доповідав начальник відділу освіти Михайло Шубак). Відкориговано тарифи на теплову енергію для "Трускавецькурорттеплоенерго", зареєстровано ОСББ "Гарант" на Івасюка, 1А, прийнято рішення про організацію паркування в Трускавці та інші рішення, з яких доповідали представники управління комунальним майном, служби у справах дітей, управління архітектури тощо. Останнім на виконкомі заслухали інформацію про кількість розпоряджень міського голови, виданих за період від 27.08 до 28.09.

Володимир Ключак

Знову "накрився" конкурс?!

Вже вдруге міська рада Трускавця не може провести конкурс на логотип міста. А інші великі міста України успішно створюють бренди (Харків, Київ, Луцьк, Донецьк).

Я та студія, в якій я працюю арт-директором, неодноразово приймали участь в подібних конкурсах, в деяких навіть здобули перемогу (логотип, плакати). Попри позитивні сторони конкурсів ми стикались і з негативними, де виграє конкурсант в якого найбільше друзів чи один друг серед організаторів. Наприклад конкурс на логотип для головного стадіону країни «Олімпійський», де за декілька годин логотип набрав тисячу з лишнім голосів, що в принципі неможливо, адже учасників голосування було всього декілька сотень. І таких прикладів є безліч.

В чому ж причина невдач бренду міста Трускавця? По-перше, це непрофесійне проведення конкурсу, по-друге, відсутня належна реклама конкурсу, по-третє, відсутній гонорар. Насамперед конкурс потрібен, щоб створити найкращий бренд, за рахунок величезної кількості ідей за мінімальні кошти. Як взагалі можна починати такий конкурс не маючи в журі професіоналів? Організатори десь почули слово «фокус-групи» і вирішили побавитись в рекламщиків. Насправді до фокус груп звертаються вкрай рідко і тільки для просування нових товарів і в професійних колах ця практика є дуже спірною.

Щоб створити якісний продукт, потрібно поставити вірно завдання. Організатори ставлять завдання відобразити в логотипі і перспективу розвитку, і мінеральні води, європейські традиції… І знову ж таким завданням ризикують втретє провести конкурс. Дивлячись на логотип БМВ чи всі бачать в ньому пропелер літака, що говорить про колишню славу авіабудування заводу? А чи всі розуміють, чому знак Мерседесу має три промені? І чому компанія Епл має знак у вигляді яблука? Звичайно ні, бо це не важливо і таке завдання не ставилось. Важливо, що ці логотипи нам подобаються, ми можемо їх впізнати. Адже логотип повинен бути упізнаваним, простим, і естетичним, нести інформацію або ідею одного напрямку а не декілька і не обов’язково ця ідея повинна бути всім до кінця зрозуміла, це завдання маркетингу.

Я б хотів порадити організаторам створити журі, яке має відношення до даної теми, та в складі якого був присутній хоча б один професіонал в сфері реклами чи дизайну, оголосити гонорар переможцю, створити чітке завдання (бріф), і для економії коштів та часу звернутись до провідних студій України.

Іван Гамаль, арт-директор студії «Концептеріа»

Що запропонуємо потенційним інвесторам?

Менш, ніж за півмісяця у курортному Трускавці вже вкотре пройде Міжнародний економічний форум, на який з'їдуться представники з понад 20 країн світу, а також перші особи держави, вітчизняні бізнесмени, потенційні українські та зарубіжні інвестори. Зазначимо, форум відвідають Президент України Віктор Янукович, прем'єр-міністр Микола Азаров, які проведуть урочистий прийом для учасників іноземних дипломатичних установ. Чи буде місто-курорт готовим прийняти гостей? Чи справить гарне враження Трускавець зокрема та Україна назагал на іноземних гостей? Спробуємо розібратись.

Доїзд. Пощастить тим делегатам, які до Трускавця добиратимуться спочатку літаком, а далі дорогою Львів-Трускавець. Натомість, не позаздриш іноземним гостям, які прибуватимуть на форум самбірською трасою - через Шегині, Мостиська, Самбір: асфальтного покриття там місцями практично нема, куди не глянь - майже усюди аварійно-небезпечні ділянки. Щоправда, діставшись Трускавця, можна буде передихнути з полегшенням - в рамках підготовки до Євро на курорті дороги доведені до ладу.

Місце проведення. Учасників форуму вже традиційно прийматиме комфортабельний «Ріксос-Прикарпаття». Тож позитивні враження у делегатів гарантовані - дизайн готелю, облаштування зали, у якій проводитиметься форум, умови проживання, сервіс та вишколений персонал, словом, усе справлятиме на гостей хороше враження. А відтак у їх баченні Трускавець, хоч-не-хоч, та постане сучасним курортом.

Атмосфера та учасники. Як і у попередні роки для учасників форуму готується різноманітна культурно-мистецька програма. Втім, чи знайдуть делегати час на неї - питання практично риторичне, позаяк програма форуму надзвичайно насичена доповідями, обговореннями, круглими столами. Відтак атмосферу форуму (яка, очевидно, як завше буде динамічною й діловою) створюватимуть самі ж учасники. А їх зареєстровано близько 650 осіб. Україну, очікувано, представлятимуть перші особи країни: Президент, прем'єр-міністр, міністри Кабміну, представники Адміністрації Президента, голови правління та генеральні директори вітчизняних та представництв іноземних компаній. Цьогоріч активно планують прийняти участь експерти та керівництво міжнародних грантових програм. В рамках роботи секцій для семи малих міст надано можливість презентувати інвестиційні візитівки.

Інвестиційні пропозиції. Міжнародний економічний форум - гарна нагода «запропонувати себе» потенційним інвесторам. Проте, аби кошти поплили, має бути хороший фундамент... Як прогнозується, цьогоріч на форумі свої проекти представлятимуть і Дрогобич, й Борислав, і, звісно ж, Трускавець. Хто із міст-сусідів "зловить крупну рибину"? Це залежить від того, наскільки якісно і фахово буде проведена підготовка до форуму, наскільки чіткими, зрозумілими, рентабельними й прозорими будуть пропозиції. Бо якщо в Україні ще з часів радянщини залишилась звичка «зробити для кума, родича, сусіда», то іноземний бізнесмен навряд чи «клюне» на красиві лозунги. Лише на цифри, факти, документи, і т.д. і т.п.

Які шанси у Трускавця?

Втім, уже сьогодні не виникає сумнівів – Трускавець й надалі залишається інвестиційне привабливою курортною перлиною Львівщини (навіть попри те, що недалеко - всесвітньовідомий Моршин, а ще - попри бурхливий розвиток Східниці, попри немалий потенціал цього маленького курорту, попри промоційні й медіа-потуги протягом кількох останніх місяців). Про інвестиційну привабливість Трускавця нам розповіла керівниця інформаційно-курортного центру міста Світлана Лутчин. З її слів, інвестиційне поле Трускавця має ряд переваг, що значно підсилюють інвестиційну привабливість міста-курорту. Серед них - досвід та традиції залучення локальних інвестицій, великі об'єми рефінансування в існуючий ринок санаторно-курортних послуг, динаміка розвитку та введення в експлуатацію нових об'єктів.

При цьому ринок санаторно-курортних закладів та готелів протягом 2005-2010 рр. характеризувався збільшенням кількості віл, готелів (а відтак притоку інвестицій), щоправда з 2007 року кількість функціонуючих санаторіїв та пансіонатів дещо зменшилася, що пояснюється закриттям існуючих закладів на реконструкцію. Крім того, протягом 2006-2010 рр. Трускавець перебуває на перших місцях серед адміністративно-територіальних одиниць Львівщини за такими показниками:

- у трійці лідерів - за обсягами залучених капітальних інвестицій (їх об'єм протягом 5-ти років склав 1925 млн. грн., зокрема інвестиції в основний капітал - 1483 млн. грн.),

- у ТОР-10 лідерів - за обсягами залучених іноземних інвестицій (станом на початок 2010 року об'єм прямих іноземних інвестицій становив 19 990,9тис. $).

Проте, пріоритетним й надалі залишається залучення інвестицій на майбутнє, що передбачає притік капіталу на розвиток інфраструктури дозвілля та розваг в доповнення до існуючої санаторно-курортної інфраструктури; залучення державних та недержавних коштів на розвиток інфраструктури міста; посилення транскордонної співпраці в рамках програм добросусідства; співпраця з міжнародними й вітчизняними інвестиційними компаніями.

Курорт виставить 5 інвестиційних проектів

Зрештою, знайомлячись з пріоритетними для міста інвестиційними проектами Трускавця, можна скласти своє бачення про подальший розвиток курорту. Втім, ми їх (проекти) лише перерахуємо. А читач нехай вирішує сам, чим сьогодні є місто-курорт - совковим пережитком часу, чи оздоровницею, яка продовжує еволюціонувати.

- Будівництво відпочинкового комплексу з аквапарком (площа ділянки - 2,4 га, площа забудови - 11,2 м. кв., площа комплексу - 51,0 м. кв.) включатиме корпуси: власне сам аквапарк та лікувальний корпус. Уже розроблено проектно-технічну документацію, видано технічні умови на підключення до інженерних мереж. Аквапарк передбачає 3-поверхову будівлю з 2 загальними та 2 дитячими басейнами, 2 джакузі на 8 місць, атракціонами, масажними кабінетами, лазнею, зоною відпочинку. Лікувальний комплекс, згідно проекту, це: 4-поверхова будівля з кабінетами лікарів, діагностичними та процедурними кімнатами.

- Будівництво спортивного стадіону на 2500 місць (площа земельної ділянки - 2,3 га, площа забудови - 0,23 м. кв., площа футбольного поля - 0,81 м. кв.). Розроблено проектно-технічну документацію, видано технічні умови на підключення до інженерних мереж, одержано позитивний висновок комплексної державної експертизи, 2010 р. Інфраструктурою стадіону передбачено: каси, тренерські кімнати, ігрові кімнати, кімната для преси, приміщення для суддів, конференц-зал, медичний кабінет, тренажерний зал . За попередніми чутками, місцеві інвестори зацікавлені в впровадження цього проекту в життя.

- Створення сучасного медичного центру на базі нефункціонуючої будівлі дитячої лікарні (площа земельної ділянки -1,5 га). Підведені всі інженерні мережі. Земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні КП «Трускавецька міська лікарня». Передбачається придбання сучасного обладнання і співпраця з провідними фахівцями Європи, Росії тощо. До речі, цей проект може витягнути Трускавець на міжнародний рівень, оскільки може стати родзинкою напрямку медичного туризму, який у всьому світі складається з двох складових - хірургії та реабілітації, у Трускавці ж доповниться санаторно-курортним лікуванням.

- Будівництво спортивно-розважального центру (проект на стадії підготовки) - (площа земельної ділянки - 0,64 га), підведені всі інженерні мережі. Сучасна інфраструктура центру включатиме паркінг, картинг, тенісний корт, тир, дитячу ігрову кімнату...

Реконструкція курортного парку, започаткованого наприкінці XIX - на поч. XX століття (площа земельної ділянки - 42 га). Трускавецький парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва, тож реконструкція передбачає: розробку ландшафтного дизайну; збереження та примноження цінних та рідкісних зелених насаджень; відновлення історичної цілісності курортного парку... Все, щоб відновити багатство та прикрасу паркової зони минулого століття. Як зазначає Світлана Лутчин, цей проект не є цілком інвестиційним проектом і включений лише тому, що учасниками форуму є представники грантових програм, які потенційно можуть зацікавитися проектом. Тож, в той час, як одні курорти борються за власний бювет, інші намагаються розбудувати інфраструктуру дозвілля та розваг в доповнення до існуючої санаторно-курортної інфраструктури. А чи використає цьогоріч Трускавець (які і інші міста Дрогобицької агломерації) свій шанс? Чи справить наша мала Батьківщина відповідне враження на потенційних партнерів? Чи піймає свою «інвестиційну рибину»? Як стверджують люди знаючі, тривалість пошуку потенційного інвестора в середньому складає 1,5-3 роки (в залежності від привабливості проекту та періоду повернення інвестицій (ВОЕ). Втім, якщо пощастить, то відповіді на питання знатимемо уже незабаром. Адже XI Міжнародний економічний форум проходитиме вже через два тижні - 14-15 жовтня.

Марія Кульчицька, газета "Вільне слово"

 «Водичка» від Руслана Козира

Проблема постачання у Трускавці гарячої води існує вже упродовж кількох років. Сьогодні гарячої води у кранах трускавчан нема зовсім. Щодо цієї проблеми жителі Трускавця раз у раз зверталися до влади – колишньої та теперішньої. Та відповідала та реагувала по-різному. Варто проаналізувати «епопею» з водою лише за останні п’ять років, щоб бачити, як мінялося ставлення влади до проблеми, а значить – і до людей. Хоч проблеми з гарячою водою були й тоді, але її намагалися вирішувати фахово.

У 2006 році міська влада Трускавця в особі Лева Грицака та КП «Наше місто» обіцяли трускавчанам гарячу воду. Обіцянку виконали - від початку грудня до помешкань трускавчан було відновлено подачу гарячої води. Відповідно до встановленого і затвердженого тоді графіку, тепловодопостачання в оселі трускавчан здійснювалося двічі на день: від 7 до 10 години та з 18 до 22 години. У вихідні трускавчани отримували гарячу воду на дві години довше. Лише чотирьохповерховий будинок на вулиці Стуса, 4 був тоді без гарячої води – за непомірно великі борги.

У 2009 році гаряча вода для трускавчан стала уже нереалізованою мрією – з кранів текла лише холодна. На звернення громадян тодішній директор КП «Наше місто» Юрій Алієв твердо відповідав: «Гарячу воду подамо хоч сьогодні, але через великі борги трускавчан перед нашим підприємством цього зробити не можемо». Юрій Юрієвич тоді говорив, що за умови погашення боргу хоча б 80 відсотків споживачів, гаряча вода потече з кранів у помешканнях трускавчан. Тобто, усе більше залежало від самих жителів міста.

У 2011 році гарячої води в оселях не буде – тут уже марні жодні сподівання й очікування на милість влади. Не відомо, що відповідає з цього питання на звернення громадян міський голова Руслан Козир у нього на прийомі, але те, що є оприлюднене на сайті Трускавецької міської ради щодо гарячої води – просто здивувало. Цитуємо фрагмент сторінки «Думка громади». Запитує Іван Понтій: «Чи не можна подавати гарячу воду хоча би раз на тиждень, приміром, в суботу?» Відповідь, підписана Русланом Козиром, є такою: «Шановний пане Іване! На жаль, подавати гарячу воду інколи, скажімо, у суботу, як ви просите, - неможливо, тому що тоді вода у нас вийде просто «золотою». Це буде дуже дорого для мешканців і збитково для комунального підприємства. Така практика застосовувалася перед минулими виборами: коли гарячої води практично ніхто не бачив, а збитковість комунального підприємства становила понад 300 тис. грн. А щоб люди мали гарячу воду, раджу облаштувати помешкання індивідуальним опаленням, у такий спосіб значно здешевляться витрати на обігрів помешкання і, запевняю, усі вкладення окупляться дуже швидко, притому, що ви матимете постійно гарячу воду».

Тобто, як у радянському стилі – «до революції» і « після революції». Усе, мовляв, винна колишня влада, і гарячої води, нібито, «практично ніхто не бачив». Хочеться запитати Руслана Козира: «Чи 2006 рік не був «перед минулими виборами»? Але ж тоді була гаряча вода! Чи 2009 рік не був тим самим періодом «до революції»? Але ж і тоді була можливість подачі гарячої води за певної умови, бо за надані послуги, усе-таки, погодьтеся, треба платити. А тепер, «після революції», тобто, після приходу нової влади з просвітленими головами, жителям Трускавця радять облаштовувати собі автономне опалення, а хто на це не спроможен – гріти воду у тазику. І жодної аргументації – чому Божий дар, вода, має бути «золотою», тобто, дорого обходитися людям.

Василь Кирилич, газета "Франкова криниця Підгір’я"

Спортивній школі – 30 років!

У Трускавці День фізичної культури та спорту відзначався проведенням спортивно-масових заходів з метою пропаганди здорового способу життя та масового залучення учнів до активної рухової діяльності.

22 вересня 2011 р. у міському парку відпочинку проводились змагання з легкоатлетичного кросу. Учасників змагань вітали заступник міського голови Валентина Бодак та директор ДЮСК "Спортовець" Любомир Мацькович, вони ж вручали медалі і грамоти переможцям та призерам змагань.

Загальне керівництво змаганнями здійснювалось відділами Трускавецької міської ради - освіти та сім’ї, молоді і спорту. Організаційне проведення покладалось на Трускавецький ДЮСК "Спортовець". Обслуговували змагання суддівська бригада, сформована з числа тренерів ДЮСК "Спортовець". Головний суддя змагань - заступник директора ДЮСК Ігор Гургула.

У змаганнях з легкоатлетичного кросу приймали участь збірні команди загальноосвітніх навчальних закладів м. Трускавця, студенти Прикарпатського інституту ім. М. Грушевського міжрегіональної академії управління персоналом та Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка. Всього 256 учасників. Трускавецький Будинок учнівської творчості надавав допомогу в озвученні та музичному супроводі даного заходу. Медичне обслуговування змагань здійснювала міська лікарня. За дотриманням правопорядку та безпечним перебуванням учасників змагань слідкували працівники міліції.

Переможцями та призерами міського легкоатлетичного кросу стали: у молодшій віковій групі серед дівчат 8 - 9 класів: 1 місце – Ольга Новік, 2 місце – Ольга Гаврилів, 3 місце – Христина Халак; у молодшій віковій групі серед юнаків 8 – 9 класів: 1 місце – Андрій Крук, 2 місце – Ігор Вовк, 3 місце – Андрій Щутяк; у старшій віковій групі серед дівчат 10 – 11 класів: 1 місце – Уляна Лепак, 2 місце – Віталія Михайлюк, 3 місце – Олександра Касьяненко; у старшій віковій групі серед юнаків 10 – 11 класів: 1 місце – Василь Бойко, 2 місце – Михайло Пістоляк, 3 місце – Олександр Бабич; студентська молодь - дівчата: 1 місце – Мар’яна Гаїнець, 2 місце – Марія Пукшин, 3 місце – Іванна Фриз; студентська молодь - юнаки: 1 місце – Ярослав Коцюба, 2 місце – Ростислав Тадевчич, 3 місце – Олександр Сендак.

З 23 по 25 вересня 2011 року у спортивно-оздоровчому комплексі дитячо-юнацького спортивного клубу "Спортовець" проведено другий Всеукраїнський юнацький турнір з боксу серед учнів 1996-1999 р.н.

Цього року змагання проводились до Дня фізичної культури і спорту, 30 річниці заснування у Трускавці дитячо-юнацької спортивної школи та відкриття відділення боксу у ДЮСК "Спортовець". Участь приймали 12 команд з Івано-Франківська, Рівного, Чернівців, Закарпаття та Львівщини. Всього 95 юних боксерів.

Змагання організовані відділом освіти та відділом у справах сім’ї, молоді і спорту Трускавецької міської ради. Безпосередню підготовку місця проведення та організацію турніру здійснював ДЮСК "Спортовець". Обслуговувала змагання суддівська бригада федерації боксу Львівщини.

На урочистому відкритті демонструвався фільм про роботу ДЮСК "Спортовець" з 1981 по 2011 роки. Вихованці циркової студії «Каскад» Андрій Фідик та Олександра Брус демонстрували свої вміння на показових виступах. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять першого директора ДЮСШ м. Трускавця Івана Лоба та інших людей, причетних до роботи та досягнень дитячо-юнацького спорту у нашому місті. Заступник міського голови Валентина Бодак дала високу оцінку діяльності ДЮСК "Спортовець", побажала подальших успіхів колективу закладу та вручила грамоту міського голови за високий професійний рівень підготовки юних спортсменів. Директор ДЮСК Любомир Мацькович вітав учасників змагань та наголосив, що відкриття відділення боксу у «СПОРТОВЦІ» заслуга тренерсько-викладацького складу закладу та успішні виступи юних боксерів на обласних та Всеукраїнських змаганнях, зокрема на Чемпіонаті України з боксу серед учнів ДЮСШ 1997-98 р.н. у червні 2011 року (срібний призер – учень ДЮСК Ростислав Савшак).

На цьому турнірі найкращих результатів добились боксери Трускавецького ДЮСК "Спортовець" - Василь Коваль (36 кг.), Віталій Коваль (32 кг.), Юрій Крамар (52 кг.), які вибороли перші місця та Юрій Добромильський (43 кг.), у активі якого друге місце (всі боксери – вихованці тренера ДЮСК Назара Мініва). Всі призери змагань були нагороджені грамотами та медалями.

У ці ж терміни, з 23 по 25 вересня 2011 р. у м. Львові обласним управлінням з фізичного виховання та спорту міністерства освіти і науки України проводився чемпіонат області з баскетболу серед юнаків 1997-1998 р.н. ДЮСШ Львівщини. Команда Трускавецького «Спортовця» стала бронзовим призером цих змагань (тренер ДЮСК - Віктор Пічугін). Перше місце вибороли баскетболісти обласної ДЮСШ (м. Львів), друге місце у дрогобичан. Четвертими стали юні спортсмени з Червонограду, п’ятими – самбірчани.

Прес-служба ДЮСК "Спортовець"

З миру по нитці – ДЮСШ спортзал

Підлітки з цигарками та пляшками пива - таким видовищем нікого вже не здивуєш. Та попри те, що нас схожа картина перестала дивувати, все-таки треба визнати, що така ситуація є ненормальною. Дітей будь-яким способом треба відірвати від шкідливих впливів та залежностей.

Одним із об'єктів, на якому зосередили увагу можновладці Борислава, стала дитячо-юнацька спортивна школа, що працює при міському відділі освіти. Зараз стан цієї позашкільної установи не радує. Новий директор ДЮСШ Олег Загірський, якого призначено на посаду всього кілька днів тому, вже ознайомився з ситуацією. Він каже, що роботи у спортшколі непочатий край: підлоги прогнили, дахи протікають, обладнання майже нема. Тож для того, щоб навести лад, треба залучати чималі кошти. Грошей у міському бюджеті Борислава не вистачає, а тому доведеться шукати меценатів. Олег Загірський сподівається, що допомогти дітям захочуть місцеві підприємці, а ще новопризначений директор має намір звернутися за допомогою до обласних федерацій з різних видів спорту.

Чи нададуть меценати допомогу Бориславській дитячо-юнацькій спортивній школі - наразі невідомо. Але, як кажуть у народі, з кожного по нитці - бідному сорочка. Зрештою, йдеться про майбутнє дітей і підлітків. Щоб відірвати їх "від вулиці", потрібно створити належні умови для проведення часу і занять у позашкільних установах, зокрема у міській спортшколі. Досвіду в роботі з молоддю Олегові Загірському не позичати. Нагадаємо, що будучи тренером з боксу, він виховав двох чемпіонок Європи - Вікторію Вірт та Галину Вороблевську. Тож є надія, що й вихованці ДЮСТ, під його керівництвом підкорять не один спортивний Олімп.

Наталка Кучер, тижневик "Каменярі"

"Чорна дорога" чорніє?

Жителі Трускавця з болем констатують, що після дорогого ремонту автошлях «Трускавець-Дрогобич» на ділянці до 500 м став аварійно-небезпечним. Це починається від колишнього ресторану «Старий дуб» до повороту в с. Сілець (так звана «Чорна дорога»). Отже, прозвана в народі ділянка шляху «Чорна дорога» має шанси стати ще «чорнішою». І все це завдяки ремонтникам турецької фірми «Онур», які будували, а також керівному та інженерному складу Львівського облавтодору, які контролювали якість виконання робіт і підписували акти здачі в експлуатацію цієї дороги.

Там, де закінчується полотно дороги, настає обрив. Висота цього обриву – в основному 40 см. Нагадаємо державним чиновникам з облавтодору, що ще в Радянському Союзі існував, а зараз в Україні діє державний стандарт ДСТУ 3587-91 «Безпека дорожнього руху «Автомобільні дороги», в якому сказано, що «обочина не повинна бути нижче рівня прилеглої кромки проїжджої частини більше ніж 4,0 см. Але, як бачимо, для державних чиновників зі Львова державні стандарти не дороговказ.

Водії жартують: «Хочеш почувати себе льотчиком за кермом автомобіля – проїдься трасою «Трускавець-Дрогобич». Це дорога, на якій не можна зупинитись. Точно як політ літака у високому небі.

У 2009 році жителі с. Сілець, знаючи про високу частоту автомобільних аварій на ділянці шляху біля «Чорної дороги», встановили великий дерев'яний хрест і ревно молилися за подорожуючих по цій трасі. Але не природні умови чи обставини ускладнюють життя автомобільників, а - халатність і безвідповідальність чиновників Львівського облавтодору. Явища потрібно називати своїми іменами.

Роман Ладанай, тижневик "Каменярі"

Ремонтом доріг керує "небесна канцелярія"

Бориславським дорожникам зараз особливо потрібною стала сприятлива погода. Ремонт доріг у Бориславі нарешті йде у різних мікрорайонах міста. Хоча залежно від мікрорайону - і ремонти різні.

У рамках підготовки до ЄВРО-2012 вже завершено ремонт проїжджої частини вулиці Трускавецької. І якщо дорогу тут зробили, то тротуари стали ще гіршими, ніж були, бо коштів на їхній ремонт з Держбюджету не виділили, а при демонтажі бордюрів їх майже повністю зруйнували. Як повідомив на останній нараді у міського голови директор КП "Еко-місто" Богдан Городиський, зараз працівники його підприємства намагаються хоч трохи попідсипати ці тротуари, щоб вони принаймні були прохідними. Крім того, пан Городиський наполягає, що і працівникам Одеської фірми "Автомагістраль", які ремонтували дорогу по вулиці Трускавецькій, ще доведеться повернутися на цю ділянку, бо досі в новоукладених бордюрах вони не підрізали кути. А зробити це обов'язково треба.

Такий же ремонт з демонтажем зі встановленням бордюрів та заміною асфальтного покриття проводять зараз у Бориславі по вулиці Шевченка. Навчені попереднім досвідом, демонтовувати бордюри там намагаються акуратніше, але все одно тротуари після проведення робіт потребуватимуть ремонту. Оскільки грошей з держбюджету на це не передбачено, то доведеться знайти гроші безпосередньо у місті. Як це зробити, зараз міркують представники влади. А наразі центральну вулицю міста вже підготовлено до асфальтування й укладати асфальт почнуть з дня на день.

Почали працювати дорожники, тепер уже бориславські (працівники комунального підприємства "Еко-місто") і на ще одній стратегічно важливій дорозі - вулиці Дрогобицькій. Провести капремонт там не вдасться, але на ямковий гроші є. На засіданні XXI сесії Бориславської міської ради міський голова Володимир Фірман повідомив, що на ремонт дороги по вулиці Дрогобицькій витратять 70 тисяч гривень.

Техніка КП "Еко-місто" господарює й на інших вулицях. Так, у четвер переробленим асфальтом засипали ями на вулиці Володимира Великого (на перехресті з вулицею Коваліва). Звичайно, назвати ремонтом дороги таку процедуру "язик не повертається", але, погодьтеся, це краще, ніж нічого.

У такий спосіб ремонтні роботи на дорогах Борислава активізували. Тепер питання тільки в одному: чи сприятиме дорожникам "небесна канцелярія"?

Наталка Кучер, тижневик "Каменярі"

Станьмо окриленими і здійснимо неможливе!

Під горою Коньова, що знаходиться на межі Дрогобицького та Сколівського районів і є найвищою у всій околиці, в переддень свята Воздвиження Чесного Хреста, зібралися люди, що на короткий час сходження на гору стали єдиною громадою.

Хтось приїхав на автобусі з Дрогобича і Борислава, хтось прийшов з навколишніх сіл, у тому числі й із села Довгого, що розкинулося таки тут, в підніжжі гори. Всіх об'єднало бажання спільного чину - сходження на вершину, випробування себе та живе виголошення молитви з огляданням величі природи, створеної Творцем.

Учасниками такої, здавалося б, туристичної акції стали отець Володимир ЧСВВ з Почаєвич та отець Тарас - парох села Довге Гірське. Вони надали події особливого шарму, оскільки спільно зі всіма піднімалися крутими схилами гори, з великим натхненням несли свою службу у проведенні Хресної Дороги та участі у сповіді багатьох попутників. Вся хода гірськими стежками від Стації до Стації Хресної дороги відбувалася напрочуд організовано, а отці на всяк спосіб виявляли прихильність та підтримку кожному, хто чи відчув втому, чи потребував моральної підтримки. Це особливо приємно, оскільки, на жаль, не часто трапляється тепер спостерігати діяльність отців поза церквами, у громаді. Це той особливий момент, коли людей за собою ведуть духовні особи. Ще однією родзинкою спільного сходження громади на гору була участь досить широкого кола молоді, серед якої вирізнялися ті, хто на футболках мав напис «Волонтер». Це були представники Дрогобицького центру волонтаріату при «Карітасі». Відчувалося, що висока мета зібрання нівелювала різницю між сільською та міською молоддю.

На самій вершині встановлений величний хрест, який робить цю гору святим місцем, де повинен побувати кожен, хто народжений на Дрогобиччині. А туристові повинно бути цікаво, що ми зберігаємо пам'ять про княжих дружинників, що несли тут службу й, розпалюючи вогонь на вершині, повідомляли охоронців фортеці Тустань поблизу Урича про напад ворога. Така система форпостів існувала ще за українського короля Данила. Окрім цього, на цій горі побував Іван Франко, котрий, як і сьогоднішні учасники сходження, набирався тут, на вершині, духовних сил, споглядаючи велич і красу природи - результат рук Творця.

Стежка, по якій можна вийти на гору, і творить Хресну Дорогу. На ній уже будується перша капличка. В уяві бачиться вимощена стежка з перилами в особливо важких місцях, вздовж якої вибудовані всі Стації, де можна присісти, відпочити, роздумати над Вічним. Так, це вимагатиме багато зусиль від будівничих і потребуватиме нашого часу та грошей. Та справа цього варта. Відчути бодай частку страстей Господній під час Хресної ходи - означає змінитися. І тоді ми станемо окриленими й здійснимо те, що нині видається неможливим.

Спостерігав і записав Святослав Сурма, тижневик "Каменярі"

«Шум молодости» Анджея Хцюка й перекладацький успіх Наталки Римської

 «Тоді я не усвідомлював, що бачу Трускавець востаннє в житті, що Борислав побачу іще тільки раз, проїжджаючи таксівкою до Корнгабера до Мражниці, щоб там закласти лижі на ноги і … вйо в гори на Мальманшталь, на Угорщину. Не міг я знати, що дивитимуся на глиняний пам’ятник червоним «бійцям» коло мосту в центрі міста, який розсипався і розпливався від шмагання дощу та снігу, із затертими контурами, як поволі все в житті стає затертим, що мій Дрогобич, мій Дрогобич, смішний і прекрасний, малий і великий, жахливий і єдиний, із усім його і моїм космосом, – побачу ще тільки кілька разів, заледве кілька разів, і що вже скоро крізь наше життя пройде червона риска, лінія шрам, як через щоку Кльося, смуга, як після удару гарапом, дата, що назавжди відділила ті часи і справи відпихає їх у минуле. Назавжди. Назавжди? Ой, Боже, Боже, чому то всьо так сі стало?»

Доля автора цих рядків – приклад того, що відбувалося з галицькими поляками від початку Другої світової війни: боротьба з совєцько-німецькою агресією, потім – Угорщина, боротьба проти нацистів, згодом еміграція. Й живучи на чужині – спершу у Франції, потім в Австралії – вже ніколи не побував у місті, де народився, за яким тужив і про яке писав. По війні, на початку дев’яностих зміг, незадовго до своєї смерти, побувати в Дрогобичі старший брат Анджея Хцюка (йдеться саме про нього) Тадеуш, теж письменник і журналіст…

Донедавна ім’я це було в нас відоме лише тим, хто читає польською. До певної міри входженню ще одного нашого знаменитого краянина в галицький і загальноукраїнський літературний і культурно-історичний контексти заважали стереотипи, прагнення відмежувати «наше» від «не нашого». Та все більше нарешті починаємо розуміти: культура не тільки не визнає кордонів, але ще є багатовимірною, багатовимірною й мультинаціональною. Особливо в тих регіонах, як наш, – тих, котрі звично звемо Пограниччям. І які є культурним феноменом, значення й сутність якого – в нас принаймні – до кінця так і не з’ясоване…

Від 2004 року окремі глави дилогії Анджея Хцюка про Велике Князівство Балаку («Атлантида» й «Місяцева Земля») почали з’являтися на сторінках українських часописах (зокрема – у львівському «Ї»). А нещодавно у столичному видавництві «Критика» ці книги побачили світ у перекладі талановитої львів’янки Наталі Римської.

В рамках ХУІІІ Форуму видавців у Львові в Львівському центрі історії Східної та Центральної Европи відбулася презентація нового видання. Вів захід знаний перекладач, літератор, філолог-германіст Юрко Прохасько. Й робив це як справжній, вправний дириґент і умілий організатор, тому такою цікавою і конструктивною виявилася розмова і зустріч присутніх із українським Хцюком.

Ведучий зокрема зазначив, що не заздрив перекладачці, адже коли читав дилогію в оригіналі, постійно замислювався: як це можна перекласти. За словами пана Юрка, переклад – це зближення, у якому відбуваються дивні речі. Що ж до жанру перекладеної прози, тут можливі різні окреслення. Це і спогади, і польсько-українсько-єврейські перегуки, і власний погляд на Історію міжвоєнних Дрогобича та Львова, Галичини загалом (у Хцюка Історія завше з великої літери).

Наголосив Юрко Прохасько й на тому, що «в нас більше спільного, ніж ми самі собі думаємо». Тому, мабуть, так нам, нинішнім, потрібний Хцюк, який ностальгічно, з неабиякою теплотою пише про багатонаціональне місто своєї молодости, про той Дрогобич, який сьогодні й існує хіба що в спогадах та літературних творах.

Одне з головних питань, що постають перед перекладачем хцюкової прози – питання, якою українською його перекладати. Адже мова дилогії письменника – так званий балак, говірка, якою розмовляли поляки міжвоєнної Галичини. Наталя Римська переклала «Атлантиду» та «Місяцеву землю» своєрідним українським «балаком» – тією говіркою. Якою й нині розмовляють в багатьох родинах Львівщини, яку чула з дитинства від бабці та дідуся, від своїх сусідів у Солонці. Така інтерпретація, напевно, більше відповідає духові творів нашого краянина й мові його колоритних персонажів. І той, хто справді хоче пізнати творчість дрогобичанина з Антиподів і життя міжвоєнного Дрогобича, без надмірних зусиль зрозуміє тексти, видані «Критикою». Мабуть, мав рацію модератор презентації Юрко Прохасько, коли сказав: «Є приватні вітчизни, а є приватні, інтимні мови»…

Головний редактор і засновник «Критики», знаменитий професор Григорій Грабович у своєму слові наголосив, що дилогія Анджея Хцюка збагачує наше власне розуміння самих себе. В цьому сенсі, на думку науковця, еталоном може бути Бруно Шульц, як об’єкт багатогранний, як предмет ревнощів і навіть політичних спекуляцій. Редактор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов відзначив, що презентація є знаменною і однією з важливих на цьогорічному Форумі. А проведення заходу в стінах Центру є цілком логічним. По-перше, інституція прямо дотична до того, про що пише Хцюк. По-друге, саме працівники Центру допомогли з добором ілюстрацій (а вони дуже цікаві й чимало серед них рідкісних, унікальних).

Проект, зреалізований Наталкою Римською спільно із столичним видавництвом, за словами пана Мокроусова, аж ніяк не є випадковим. Йдеться про інакші, часто несподівані візії України, які є головним зацікавленням колективу «Критики». Перед тим був Йозеф Рот у перекладі Юрка Прохаська. Потім – «Листи» Єжи Ґедройця тощо. Тепер ось нові грані Галичини відкриваємо завдяки Анджеєві Хцюкові.

Взяла участь у презентації письменниця й дослідниця-філолог з Австралії, авторка єдиної на сьогодні монографії про життя та творчість Анджея Хцюка «Письменник з Антиподів» Боґуміла Жонґоловіч. Свого часу брат презентованої дилогії Тадеуш Хцюк (Марек Цельт) назвав її «хцюкологом, доктором хцюкології».

Пані Боґуміла підкреслила, що «Атлантида» та «Місячна земля» – своєрідний антидот від еміграції. Й висловила думку, що автор бив би щасливий від появи його розповідей про Велике Князівство Балаку українською, бо ж тісно був з Україною пов’язаний.

Журналіст і політик Ярослав Кендзьор зазначив, що Наталка Римська відкрила для нас усіх «ще одну царину нашої історії». І додав, що неприпустимим є спрощення до примітивізму чи то давньої чи то нинішньої історії та культури. Тому так потрібне нинішнє видання, бо ж належить Хцюк і українській культурі.

Участь у обговоренні нового видання «Критики» взяв також відомий спортивний журналіст, львівський дрогобичанин Іван Яремко, а серед присутніх були визначна поетка з Києва Наталя Бельченко та відома львівська журналістка, а нині один з редакторів «Критики» Оксана Форостина.

Повернувся в Україну українським перекладом своїх двох книг галичанин Анджей Хцюк. Повернувся й до рідного міста. Того міста, якого вже немає, того Дрогобича, про який у відгуку на «Атлантиду» ще один польський письменник емігрант, колишній львів’янин Мар’ян Гемар (Ян Мар’ян Хешелес) написав: «Героєм книжки є найдивніше у Польщі місто, місто немов би не всерйоз, найекзотичніше і найрідніше у Польщі, місто немов би з фарсу й оперетки, місто комік і об’єкт анекдотів, місто несподіваної фортуни і краху, місто контрабандист і спекулянт, півтора міста: напівпольське, напівєврейське, напівукраїнське – місто Дрогобич»…».

Леонід Ґольберґ, www.maydan.drohobych.net

Органи ДАІ чи «ДАЙ»?

Нещодавно набув чинності закон України, який мав би усунути надмірне державне регулювання у сфері автомобільних перевезень та захистити права водіїв від надмірних апетитів працівників ДАІ. Про деякі особливості Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» розмовляємо з юристом Володимиром Шепетьком.

- Пане Володимире, з якою метою приймався новий закон?

- Найперше: скасовано обов’язковий техогляд, відмінено вимогу про наявність у водія маршрутного листа на нотаріально посвідченої довіреності на право керування автомобілем.

- Здавалося б життя водіїв має значно покращитися. Проте, відомо, що до судів і далі надходять численні скарги щодо порушення прав водія з боку працівників ДАІ. Як протистояти свавіллю на дорогах?

- Перше, що слід пам’ятати водієві, котрого працівники ДАІ звинувачують у порушенні, що не все виглядає так трагічно, як вони намагаються його в цьому переконати. І зовсім не обов’язково їх милість треба компенсувати «зеленою» валютою, якщо ви не вчиняти правопорушень.

Друге: з будь-якого тупика є вихід, навіть якщо працівник ДАІ вже складає протокол про вчинення вами правопорушення. Для цього слід запам’ятати кілька простих правил.

Якщо вас зупиняють, ніколи не виходьте з машини і не біжіть до «даішника», спокійно очікуйте працівника ДАІ, ваша спокійна і впевнена поведінка буде найкращим захистом від безпідставних звинувачень.

Ніколи не віддавайте в руки працівникам свої документи, вам достатньо показати їх на відстані, достатній для сприйняття тексту. Якщо працівник ДАІ висловлює свої сумніви у дійсності документів і просить їх передати, щоб «подивитися поближче», можете запропонувати йому перевірити усі відомості про вас і про автомобіль у базі даних ДАІ.

Також під час зупинки автомобіля працівником ДАІ слід задати перше «незручне» запитання: «Яка причина зупинки?» Такої причини, як «перевірка документів», не існує. Ви вправі відмовити працівнику ДАІ, котрий після зупинки починає інвентаризацію автомашини на наявність у ній вогнегасника чи аптечки.

Якщо ви не вчинили правопорушення, але працівник ДАІ просить вас підписати протокол «для галочки» і переконує, що «вам за це буде лише попередження», не варто бути такому довірливому і сподіватися на щирість з боку «даішника». Щоб не отримати пізніше «лист щастя» із виконавчої служби, варто бути наполегливішому в захисті своїх прав.

Якщо працівник ДАІ відверто провокує вас і звинувачує у вчиненні правопорушення, то варто повідомити йому зачекати, доки ви зателефонуєте знайомому юристові і отримаєте консультацію щодо дальших дій. Це повинно «охолодити» надто гарячого «даішника» і змусити його до конструктивнішої розмови.

- А якщо такого знайомого юриста у водія нема?

- Можна зателефонувати мені за номером мого мобільного телефону 097 080 68 72.

- Якщо ж протокол усе-таки складений, як тоді поводитися водієві?

- Тоді у протоколі слід чітко написати: «з протоколом не згідний, свідки вчинення правопорушення відсутні». Не варто відмовлятися від підпису, інакше працівник ДАІ зупинить будь-яких двох інших водіїв і запропонує їм підписатися у протоколі. Проте, навіть і в цьому випадку їх підписи свідчитимуть не про факт вчинення правопорушення, а лише про факт відмови від підпису.

Але якщо навіть протокол складений і скерований до виконавчої служби чи до суду для прийняття рішення по суті, якщо ви впевнені у своїй невинуватості, то грамотно складена скарга дозволить захистити ваші права, і для вас це буде менше витратним і надійнішим виходом з ситуації.

Розмовляв Василь Кирилич, газета "Франкова криниця Підгір’я"

ДАІ інформує: посвідчення водія обмінюють без складання іспитів

Згідно з прийнятою Кабінетом Міністрів України Постановою №922 від 31 серпня 2011 року «Про внесення змін до Положення про порядок видання посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», значно покращився процес обслуговування громадян у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції завдяки спрощеному порядку обміну посвідчень водія.

Громадянам, які упродовж останніх 12 місяців взагалі не керували транспортними засобами або у яких посвідчення водія непридатне для користування (зіпсоване, без зазначення категорій тощо) та у зв’язку зі зміною особистих даних власника (прізвище, ім’я та по батькові), обмін посвідчення відтепер проводиться без складання теоретичного та практичного іспитів у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

Посвідчення водія, видане до набрання чинності Закону України від 2 вересня 2008 року №586-VI (586-17) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», може бути обміняне на нове без складання теоретичного та практичного іспитів. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії:

А1, А – відповідає А; В1, В – відповідає В; С1, С – відповідає С; D1, D – відповідає D; BE – відповідає категоріям В і Е; С1Е, СЕ – відповідає категоріям С і Е; D1E, DE – відповідає категоріям D і Е; Т – відповідає категоріям «Трамвай», «Тролейбус».

Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання особи без складання теоретичного та практичного іспитів за умови подання особою картки водія або довідки з реєстраційно-екзаменаційного підрозділу про підтвердження факту видачі посвідчення водія та довідки про непозбавлення особи права на керування транспортним засобом, виданої підрозділом Державтоінспекції за зареєстрованим місцем проживання. Довідка про непозбавлення права на керування транспортним засобом дійсна протягом місяця від дня видачі.

Для обміну посвідчення водія громадянам необхідно подати такі документи: - паспорт громадянина України із зареєстрованим місцем проживання; - медичну довідку щодо придатності до права керування транспортним засобом відповідних категорій; - фотокартку 3,5х4,5см; - картку водія (екзаменаційну картку); - посвідчення водія, яке обмінюється.

Ігор Чапля, начальник Дрогобицького ВРЕР ДАІ при ГУМВСУ у Львівській обл., підполковник міліції

Оголошення (вакансії працевлаштування)

Працедавці Дрогобиччини пропонують незайнятому населенню наступні вакансії:

Управління агропромислового розвитку Дрогобицької районної державної адміністрації: заступник начальника управління (самостійного) - начальник відділу освіта-повна вища, стаж роботи 7 років, конкурсна основа, бажано - досвід роботи на керівній посаді та управління персоналом, зар/плата - від 1336грн.; головний спеціаліст відділу організації виробництва, переробки с/ г продукції, інженерно-технічного забезпечення, стаж роботи 3-5 років, конкурсна основа, зар/плата - від 1005грн.;

ВПУ -19: робота у м. Дрогобичі по вул. Гру шевського, 59 за посадою: майстер виробничого навчання автослюсарних робіт, освіта - вища, (інженер-механік, додатково: 4 розряд автослюсаря, 4 розряд електрогазозварника, зар/плата - від 1300грн.; майстер виробничого навчання (інформатика) - освіта - вища, (інформаційні управляючі системи та технологи) ,зар/плата - від 1346грн.;

СП ТзОВ «ІСМ»: робота у м. Дрогобичі по вул. Тураша, 20за посадою: фрезерувальник - робота на фрезерних, горизонтальних та вертикальних верстатах, зар/плата - від 2000 грн.; електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування - 4 розряду, стаж роботи від 3 до 5 років, ремонт токарних, фрезерних верстатів, ремонт ЧПУ зар/плата -від 1800 грн.;

АТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»: інженер-технолог - освіта вища, стаж роботи -1 рік, (Знання технологічного процесу складання кранів) зар/плата - від 1700грн.; інженер-електронік - освіта вища, стаж роботи - 1 рік, зар/плата - від 1400грн.; 2290 грн.;

Дрогобицький молочний завод: електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (ел. двигунів, електрощитових до 1000ВТ)- 5 розряд, стаж роботи - 3 роки, умови праці-звичайні, зар/плата - від 970грн.;

ВП «Вагонне депо» м. Дрогобич: слюсар з ремонту рухомого складу - ремонт вагонів, тягових хомутів, автозчіпок та корпусів, робота у 3 зміни, зар/плата - від 1570грн., для осіб з обмеженими фізичними можливостями; дефектоскопіст з магнітного контролю освіта - профтехнічна, розряд 3, стаж роботи 1 рік, ремонт вагонів, тягових хомутів, автозчіпок та корпусів, робота у 3 зміни, зар/ плата - від 1570грн, для осіб з обмеженими фізичними можливостями;

ДП «ЮТГ-Україна»: швачка - освіта - профтехнічна (швачка) -З розряд, пошиття трикотажних виробів, зар/плата - від 1200грн.

ПП «Рома»: лікар-стоматолог - освіта-повна вища (лікар-стоматолог), для особи з обмеженими фізичними можливостями (інвалід ІІ-ІІІ групи), зар/плата від 1200грн.;

Дрогобицька виправна колонія 40: інспектор - освіта - без вимог до освіти та стажу роботи, змінний графік роботи, обов'язково - служба в армії, вік - до 30 років, зар/ плата- від 1300грн.; лікар-терапевт – освіта - повна вища, стаж роботи - 3 роки, змінний графік роботи, обов'язково - служба в армії, зар/ плата - від 1032грн.; електромонтер з обслуговування підстанції - стаж роботи 2 роки, розряд З, інвалід III групи, обов'язково - допуск до роботи під високою напругою, зар/ плата від 960 грн.; електрогазозварник - освіта - профтехнічна, шкідливі умови праці, стаж роботи 2 роки, розряд 3, обов'язково - допуск, зар/плата - від 960грн.;

Дрогобицька філія ДП «Гарантія-маркет»: заступник директора з охорони праці та господарсько-технічних питань -освіта - повна вища, стаж роботи 5 років, зар/плата від 1400грн.; продавець - консультант з продажу продуктів харчування (відділ «Овочі», відділ «Ковбасні вироби»;зар/плата від 970 грн.;

ТзОВ «Райагробуд»: електромонтер з обслуговування електроустановок - освіта -профтехнічна, стаж роботи 3 роки, З розряд, ремонт технологічного устаткування, зар/плата від 1800 грн.;

Муль Роман Миколайович: касир торгівельного залу – освіта - профтехнічна, робота в мережі магазинів «Ромашка», зар/плата -від 960грн.,

ТзОВ «ЛЛ-Дрогобичтрансбуд»:робота на будівництві стадіону вул. Спортивна у м. Дрогобичі за будівельними професіями: бетоняр - без вимог до освіти та стажу роботи; лицювальник-плиточник -З розряд, стаж роботи - 3 роки; заробітна платаН500грн-2200грн.

КП «Берізка»:робота в ресторані «Берізка» по вул. Завалля,5 у м. Дрогобичі за посадою кухар 5 розряду, стаж роботи - від 1 до З років;заробітна плата: від 1204 грн.; кондитер 3 розряду, стаж роботи - від 1 до 3 років;(випікання булочок) заробітна плата: від 960 грн; прибиральник службових приміщень;заробітна плата: від 960 грн;

ПП «Аркол» : робота у м. Дрогобичі по вул. Бориславській за посадою - адміністратор системи - необхідний стаж роботи - від 0,5до 1 року; обов'язкове знання німецької мови на високому рівні, володіння комп'ютером, інтернетом, заробітна плата: від 1600грн.;

ДНЗ «Червона калина» - робота у с. Вороблевичі, за посадою: вихователь – освіта - базова вища, стаж роботи - від 1 до 3 років; характер роботи - тимчасовий, заробітна плата від 1200 грн.;

Попадинець Ярослав Дмитрович: водій важкого вантажного автомобіля - працювати на фурі "холодильник", причіп, необхідний досвід роботи на автомобілях з причепом, наявність прав категорії "Е" зарплата від 965 грн.;

ВАТ «Дрогобицька фарба» - головний бухгалтер - освіта - повна вища, стаж роботи 5 років, зар/плата - від 2600 грн.;

Спариняк Орест Ігорович - робота у м. Дрогобичі по вул. Козловського, 1

ВК «Лимон»: кухар, стаж роботи 1 рік, заробітна плата від 1000грн.;

ТЗОВ "РОЛМІТЕК": працювати у м. Дрогобичі по вул. Чапельського, 1 швачка - (Пошиття спецодягу та верхнього жіночого одягу), заробітна плата від 960 грн.,

ВАТ "ДЗЗВ" -ум. Дрогобичі по вул. Фабрична,61; оператор пульта керування.., заробітна плата від 1900 грн.

Газета "Вільне слово"

В стоматологічний кабінет потрібна на роботу медсестра. Тел. 095 8308774.

 

СПА-центр "П’ятий океан" (м. Трускавець, вул. Д. Галицького, 2) запрошує на роботу прибиральницю, адміністратора, майстра з манікюру та педикюру, перукаря, косметолога. Звертатися за тел. 6-55-53 або 098 079 00 77 (Оксана Михайлівна).

Вітання із Днем Учителя

Шановні освітяни!

Щиро вітаємо Вас з Днем працівника освіти! Прийміть щиру вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання сіяти мудрість і знання, за любов до дітей і щедрість душі.

Ваші серця завжди наповнені співчуттям, добротою і милою приємністю.

Ви здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх вихованцях.

Бажаємо Вам відчуття повноти і неповторності життя, здоров’я, невичерпних творчих сил, щастя і людської шани.

Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива! Творчого натхнення Вам на кожен день.

Із святом, Вас, дорогі колеги!

З повагою, Завідувач відділу освіти Трускавецької міської ради Михайло Шубак

Голова Трускавецької міської організації профспілки працівників освіти і науки Марія Заміщак

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 13 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником