Трускавецький вісник № 118 (362) від 22 листопада 2011 р.

 

Трускавецький вісник № 118 (362) від 22 листопада 2011 р.

22.11.2011



 

У номері: Інтерв`ю з Михайлом Ваврином, Рожеві окуляри бориславської влади, Хто стане новим ректором педуніверситету, Звернення Ради ветеранів до мера Козира, Холоднеча у СШ № 3.

Новини Трускавця та регіону

Хто стане новим ректором педуніверситету?

Після смерті ректора ДДПУ світлої пам’яті Валерія Григоровича Скотного всі викладачі одностайні – до 40 днів жодної мови про наступника не може бути. І тим не менше кожен розуміє, що не може вічно бути виконуючим обов’язки проректор Юрій Кишакевич і обирати ректора все ж доведеться. Цікавою є система виборів ректора – вона проходить в два етапи. Спочатку обирають достойних із багатьох кандидатів на місцях, а згодом з числа тих, хто набере не менше 25% голосів, обиратимуть у Міністерстві освіти та науки. Зрозуміло, що пан Табачник постарається мати свою людину в Дрогобичі.

Серед прізвищ, котрі найчастіше фігурують серед можливих претендентів на посаду ректора ДДПУ, нам найчастіше називали такі: Бойчук, Ковальчук, Кишакевич, Скотна, Кулик, Бодак та кілька інших. Нами було опитано 27 викладачів різних факультетів.

Також в університеті побоюються, що з наступного навчального року можуть бути скорочені цілі факультети. Так, відкрито говориться про можливість об’єднання двох факультетів у Самборі та Трускавці (соціально-педагогічний та біологічний) в один у Трускавці, а приміщення в Самборі будуть передані на баланс міста чи продані. Не дуже твердо стоїть і факультет менеджменту та маркетингу. Втім, хочеться вірити, що все в нашій альма-матер буде добре і університет очолить достойна людина, котра йтиме слідами покійного Валерія Григоровича.

КРУ трясе центр зайнятості

В трускавецькому міському центрі зайнятості триває перевірка КРУ. Наразі невідомо, чи виявлені будь-які порушення, проте окремі працівники установи вже говорять про можливість зміни керівництва на біржі праці. Так, між іншим, є чутки, що місце Маргарити Роман може обійняти колишній перший заступник міського голови Трускавця Ярослав Гілярович Чистогорський.

Річниці Майдану та Голодомору

22 листопада в Україні скромно, а в Трускавці ще скромніше відзначили сьому річницю Помаранчевої революції. А в суботу споминатимемо жертв Голодомору 1932-1933 рр. Отже, 26 листопада на майданчику біля нижнього бювету з цієї нагоди відбудеться поминальне віче «Запали свою свічку».

Міська влада просить небайдужих, хто відчуває потребу згадати мільйони заморених голодом співвітчизників, прийти в суботу о 17.00 та запалити свічку пам’яті.

Податкова заспокоює "автономщиків"

Оскільки в Трускавці почали ходити чутки про можливість запровадження екологічного податку для тих, хто встановив автономне опалення, ми вирішили за роз’ясненнями звернутися до міської податкової адміністрації. Як повідомила нам завідувач сектором масово-роз’яснювальної роботи ДПІ м. Трускавця п. Дарія Петричкович, норма щодо сплати екологічного податку жодним чином не стосується фізичних осіб, так що підстав для хвилювання мешканцям міста, які встановили автономне опалення у власних квартирах, немає жодних. Дана норма чинного законодавства стосується тільки юридичних осіб та приватних підприємців, уточнила Дарія Михайлівна.

СШ № 2 матиме власний сайт

Як інформує наше джерело в СШ № 2 м. Трускавця із посиланням на вчителя п. Тріщука, НВК СШ № 2-гімназія матиме власний сайт, на якому можна буде прочитати про основні події із життя навчального закладу. Таке нововведення – ініціатива нового директора школи Романа Гудзеляка, котрий до призначення на цю посаду працював вчителем інформатики та розуміє важливість Інтернету в сучасному житті. Також в школі планують повністю перевести все планування вчителів на електронну форму.

В Трускавці збираються історики

У середу, 23 листопада, на базі СШ № 2 (НВК-гімназія) пройде зустріч істориків. Деталі – в найближчих номерах вісника.

Реєстрацію Партії правозахисту скасовано

Трускавецьке міське управління юстиції інформує, що на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2011 року у справі №2а-8349/11/2670 за позовом Міністерства юстиції України до Партії розбудови, правозахисту недержавних організацій України «Партія правозахисту» про анулювання реєстраційного свідоцтва, яким задоволено позов Міністерства юстиції України та анульовано реєстраційне свідоцтво Партії розбудови, правозахисту недержавних організацій України «Партія правозахисту» №1639 від 08.06.2001 року та відповідно до статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» Трускавецьким міським управлінням юстиції 21.11.2011 року скасовано у реєстрі міських, районних організацій та інших структурних утворень, запис про реєстрацію Трускавецької міської організації Партії розбудови, правозахисту недержавних організацій України «Партія правозахисту» від 31.10.2005 року, №59.

Пряма телефонна лінія з Олегом Панькевичем

У понеділок, 28 листопада, з 12.00 до 13.00 відбудеться пряма телефонна лінія з головою Львівської обласної ради Олегом Панькевичем. Про це нас поінформувала прес-служба обласної ради. Ви можете задати свої запитання, зателефонувавши за номером: 0800501727. Дзвінки зі стаціонарних телефонів - безкоштовні.

"Нафтуся-2011"

18-19 листопада 2011 року у плавальному басейні ДЮСК "Спортовець" проводився традиційний міжобласний юнацький турнір з плавання «Нафтуся-2011» з участю спортивних шкіл Львова, Рівного, Тернополя, Червонограда, Луцька, Долини та Трускавця. Змагання обслуговувала суддівська бригада з числа тренерів трускавецького «Спортовця» (головний суддя змагань – Богдан Смеречинський).

Змагання проводились серед юних плавців у двох вікових групах – 1998-99 р.н. та 2000 р.н. і молодших. Призові місця у міжобласному турнірі з плавання «Нафтуся-2011» в різних категоріях (батерфляй, брас, вільний стиль, комплексне плавання, на спині) вибороли вихованці трускавецького ДЮСК "Спортовець" Владислав Коцибан, Софія Смеречинська, Галина Кісак, Богдан Савка, Анастасія Мацюрак, Вікторія Уєчко, Лідія Іваночко та Марта Беляк (І – ІІІ місця). Всі призери змагань були нагороджені грамотами та медалями ДЮСК "Спортовець". Підготували трускавецьких призерів тренери з плавання ДЮСК "Спортовець" Богдан Смеречинський, Олег Кирчей та Андрій Жгута.

А 17-20 листопада 2011 року у м. Калуш Івано-Франківської області проводився міжнародний турнірі з боксу серед учнів 1997-1999 р.н., присвячений Всесвітньому Дню дітей. У змаганнях брали участь боксери з Литви, Польщі, Росії, Білорусії, Молдови та всіх регіонів України (крім АР Крим), зокрема, Україну представляла збірна команда нашої держави (12 учнів, з яких 9 боксерів «Майстри спорту міжнародного класу») , а Івано-Франківщину збірна області. Всього 418 учасників.

Троє вихованців "Спортовця" (тренер ДЮСК Назар Мінів) також брали участь у цих престижних змаганнях і двоє з них стали срібними та бронзовими призерами міжнародного турніру – Віталій Коваль (вагова категорія 28 кг) – ІІ місце, Василь Коваль (вагова категорія 36 кг ) – ІІІ місце.

Власна інформація

Вісті з Борислава

Вшанування Героїв України. 20 листопада в міському Палаці культури м. Борислава відбувся тематичний вечір, присвячений 90-річчю подій під м. Базар 21 листопада 1921 р. (героїчний рейд армії УНР під проводом генерала Юрка Тютюнника). У програмі : доповідь про Героїв Базару виголосив Почесний громадяни м. Борислава Володимир Копись; козацькі, стрілецькі, повстанські пісні пролунали у виконанні народного чоловічого вокального ансамблю «Ясени» з с. Ясениця Дрогобицького району /кер. Василь Гапуняк/ та естрадної студії Палацу культури (кер. Руслан Кузьо), поезія прозвучала у виконанні гуртківців Будинку дитячо - юнацької творчості (кер. Наталія Харлан). Коротка довідка. Другий Зимовий похід Армії УНР. У жовтні 1921 командуванням Армії УНР було розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду 1921-1922 рр. Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні. Ця акція ввійшла в історію під назвою Другий зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд.

Загальноміські заходи. 18 листопада відбулось засідання Оргкомітету з підготовки та проведення загальноміських заходів в м. Бориславі. Засідання присвячене двом датам - вшанування жертв голодомору та політичних репресій; відкриття різдвяно-новорічної ялинки. Про відзначення тижня пам’яті жертв голодоморів установами освіти доповідала методист відділу освіти міської ради Орися Піхота, яка, зокрема, зазначила : «Відділом освіти міської ради на належному організаційному рівні буде проведено вшанування жертв голодоморів та політичних репресій в Україні. Так у всіх навчальних закладах пройде урок пам’яті «Всім безневинно полеглим», відбудеться щорічна акція «Незабудка пам’яті» - в кожній школі буде встановлено панно темного кольору, яке своїми обрисами нагадує картографічну територію України та символізує трагічні події Голодоморів . У всіх установах освіти відбудуться виховні години, години інформування, уроки історії «Голодомор 1932-1933 років в житті українського народу», перегляд учнями документальних та художніх фільмів. А 26 листопада представники усіх навчальних установ міста візьмуть участь у загальноміському заході «Засвіти свічу», який розпочнеться 0 16.00 годині на площі перед міською радою. В програмі заходу – встановлення лампадок у порядку, який нагадуватиме карту України, покладення квітів до колишньої катівні НКВД/ історико-краєзнавчий музей міста/ та до колишньої пересильної тюрми. Відкриття різдвяно-новорічної ялинки запропоновано провести 19 грудня о 15.00 год. Центральна міська ялинка буде встановлена на площі І.Франка. За інформацією заступника міського голови Сергія Оленича на відкритті буде виступати Львівський ляльковий театр.

Спортивне життя Борислава. За інформацією Мар’яна Вавринчука, в м. Бориславі завершились змагання першості з волейболу серед юнаків та дівчат навчальних закладів міста, які проходили на базі середньої школи № 7. У змаганнях взяли участь 5 команд юнаків та 5 команд юнок, що боролись по коловій системі. Вже з перших ігор серед юнаків визначились фаворити змагань: команда ЗОШ № 8 та гімназисти. Команда гімназії змогла себе налаштувати на важку та відповідальну гру за перемогу і виборола її з рахунком 2:0. Бронзовими призерами змагань стали волейболісти професійного ліцею. Естафету змагань продовжили команди дівчат. Найпідготовленішою командою виглядали дівчата ЗОШ № 1, де всі учасниці займаються у спортивній секції ДЮСШ. Не отримавши жодної поразки дівчата ЗОШ № 1 підтвердили звання чемпіона міста з волейболу. Друге місце турнірної таблиці посіли волейболістки гімназії, а бронзовими призерами стали юні волейболістки професійного ліцею. Команди-переможці змагань нагородженні цінними призами та грамотами відділу з питань фізичної культури і спорту міської ради.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Звернення Ради ветеранів Трускавця до міського голови Р. Козира

Шановний Руслане Ярославовичу! Трускавецька міська організація ветеранів у зв’язку з численними зверненнями ветеранів і пенсіонерів міста звертається до Вас і виконкому міської ради з вимогою відмінити рішення виконкому № 314 "Про внесення змін" в роботі автобусного маршруту № 147", так як це рішення не в інтересах населення і б’є по кишені мешканців міста і прийнято виключно на користь підприємців-перевізників.

На вулиці Воробкевича рух автотранспорту визначається знаходженням залізничного вокзалу і ринку – три маршрутки № 147, № 2 і на м. Стебник, автобуси із санаторіїв, таксі, приватний транспорт, так що автобусний маршрут № 147 не може найбільш заважати мешканцям цієї вулиці, де знаходиться усього декілька приватних будинків. І посилання на ці "чисельні звернення" жителів відносно автобуса № 147 виглядає більш ніж непереконливо.

В інтересах трускавчан і гостей міста, щоб автобус № 147 і надалі відходив від залізничного вокалу, так як багато мешканців міста, особливо пенсіонерів, їздять на закупівлю продуктів в м. Дрогобич, де ціни на продукти значно нижчі, ніж в Трускавці.

Перенесення кінцевої зупинки автобуса № 147 на автовокзал здорожить проїзд населенню з м. Дрогобич на 1 грн. 50 коп. в одну сторону і збагатить рахунок підприємця-перевізника. Хочемо нагадати, що міська влада зобов’язана діяти на користь громадян Трускавця.

Ми маємо надію, що інтереси мешканців міста стануть пріоритетними над інтересами перевізників.

Дане звернення прийнято на розширеному засіданні Ради ветеранів 20.11.2011 р.

З повагою, Рада ветеранів м. Трускавця

Третя школа: холодні труби чи ставлення влади?

«Тітка Клавда справно платила внески на «Рідну школу», яку про себе називала «бідною» (Ірина Вільде «Сестри Річинські»). На жаль, слова ці, сказані письменницею про становище українських освітніх установ за польської окупації до 1939 року, залишаються актуальними і сьогодні, у ХХІ столітті. Після деякого піднесення, ставлення до освіти як пріоритетної галузі на початку двотисячних, школа по всій державі знову стає бідною родичкою, на яку хронічно не вистачає коштів, не доходять руки до забезпечення нормальних умов навчання дітей. В Україні 1 вересня відкрило двері учням на 600 шкіл менше, ніж в минулому році. В Трускавці від освіти вимагають заробляти і оптимізувати видатки. Разом з тим розповідають, що завідуючий міськво разом з заступником міського голови не лінуються ходити по школах з перевірками в позаурочний час, щоб виявити вчителів, які займаються репетиторством в класах і …палять державне світло. Ставлення до шкільних і позашкільних закладів нової влади явно холодніше, ніж попередньої, яка робила все можливе, а часом більше своїх можливостей для шкіл, садочків, позашкільних закладів. А цього року стало холодно, причому не лише в переносному, а й в прямому значенні.

Так, в Трускавецькій загальноосвітній школі №3 нормально не було тепла від початку опалювального сезону. Благо, осінь була досить теплою, у вікна світило сонце, то відсутності тепла в батареях довго не було відчутно. Мабуть, тому зволікали і комунальники, не відчуваючи гостроти проблеми. Але з першими листопадовими приморозками холоднеча далася взнаки. Діти в третій школі сидять на уроках в куртках, вчителі замотують крижі в пухові хустки, наче в блокадному Ленінграді. Так само передають зведення з термометра: у 203 кабінеті 12 градусів, у 205 – 14, треба перебиратися в тепліші класи... Багато дітей похворіли. Так, об’єктивно, в школі є тепліші і холодніші кабінети, і пов’язано це з різницею температур на вході і на виході зі школи: на початку, ближче до входу труби – тепліше, чим далі, відповідно, - холодніше. Справа в тому, що цього року третю школу відключили від котельні санаторію «Карпати», яка вісім років якісно обігрівала школу, через заборгованість міста санаторію. Замість заплатити борг, влада відмовилася від котельні «Карпат», а тепер завідувач міським відділом освіти розповідає вчителям, що це Грицак винен, що розірвали договір, і у школі холодно. Схоже, ці люди думають прикривати свої прорахунки звинуваченням попередників поки самі не стануть колишніми…

А третю школу підключили до котельні, яка знаходиться на вулиці Івасюка. Через далеку відстань і гнилі корозійні труби, якими вісім років не користувалися, в комунікаціях низький тиск води і низька температура. Котельня справедливо боїться, що всі труби «посипляться» і недокачує – подає три куби води за годину замість необхідних 20, при вході труби в школу температура 50 градусів, а після циркуляції школою вже 25 градусів Цельсія. На ділі це дає ледь теплі, а місцями зовсім холодні батареї по школі. Міський голова, ознайомившись з проблемою, сказав колективу закладу, що школі будуть ставити окрему пересувну котельню десь протягом…двох-трьох місяців. Справді, скільки тої зими… Але треба відзначити, що комунальники «Трускавецьтепло» без особливого фанатизму та намагаються покращити ситуацію трохи швидше. Після втручання нашої газети директор КП «Трускавецьтепло» Руслан Крамар 15 листопада пообіцяв максимально покращити становище вчителів і дітей до кінця тижня (20 листопада). Як розповідає директор школи, в підвалі навчального закладу встановлено насос, який дає тепер сім кубів води за годину, температура на виході становить вже 37, а не 25 градусів Цельсія. В школі стало дещо тепліше, але ще далеко не так, як хотілося б і має бути…

Іра Циган, газета "Франкова криниця Підгір’я"

Михайло Ваврин вважає, що Олексій Радзієвський не розв’язує проблеми Дрогобича, а займається популізмом

Минув рік, як до влади в Дрогобичі прийшла команда Олексія Радзієвського. Стало зрозуміло, що задекларовані в передвиборчій програмі обіцянки міського голови залишилися цяцянками.

Чи не головним опозиціонером до нинішнього мера виступає Михайло Ваврин. З ним ми говоримо про те, що нині діється в Дрогобичі, що він і очолювана ним фракція “Батьківщини” зробили за цей рік, які мають плани на майбутнє.

- Михайле Васильовичу, що Вам як депутату Дрогобицької міської ради найбільше вдалося зробити за цей рік, а що Ви планували зробити, але не виконали?

- Депутатський корпус формується на всю каденцію, на чотири роки. Зрозуміло, що програма дій партії “Батьківщина” теж закладена на чотири роки. Я мав надію, що буде більше депутатів від нашої політичної сили. Але в силу об’єктивних і суб’єктивних обставин маємо чотирьох депутатів, причому лише двоє з них виявили бажання працювати у фракції. Звичайно, записати це до здобутків не можна.

- Чому так сталося?

- А так станеться і на виборах до Верховної Ради України, коли буде змішана форма виборів депутатів - пропорційна і мажоритарна. Депутати від політичних сил мають обов’язок перед партією, а мажоритарники вважають, що вони здобули мандат своїм авторитетом, а партія і її лідер - це щось вторинне.

- А хто з Вами ще у фракції?

- Зі мною у фракції ще Михайло Лужецький, а Роман Пукало і Богдан Недбальський офіційно у фракцію не ввійшли.

- Але і Михайло Лужецький ніби не в опозиції до Олексія Радзієвського.

- Опозиція-не опозиція - це його переконання. Але лінії партії він на сесії дотримується, скажу до його честі. Більшості тих рішень, які приймає Дрогобицька міська організація “Батьківщини”, дотримуються і Богдан Недбальський, і Роман Пукало. Разом з тим по господарських питаннях, зокрема щодо приватизації об’єктів комунального майна, в них інша точка зору. Але я не вважаю це великим гріхом.

- Однак повернемося до здобутків.

- Щодо здобутків, то мене тішить, що у міській раді формується депутатський корпус, який має свої погляди на розв’язання господарських проблем. Це вже більше десятка депутатів. Вони виявляють ініціативу, наполегливість, мають свою думку. Особисто я піклувався у раді й піклуюся виконанням соціальних програм. Це найбільш чутливе на нинішній час питання. Мені прикро, що міський голова не розділив мою позицію і позицію нашої фракції щодо створення соціальної аптеки, хоча такий пункт у його передвиборчій програмі був. Скажімо, ми маємо дві комунальні аптеки, майно яких належить обласній раді, але за оренду приміщення вони платять нам. Можна їх позбавити права оренди, і тоді будуть здешевлені ліки. На превеликий жаль, міський голова не береться за розв’язання цієї проблеми, хоча я йому неодноразово писав з цього приводу і казав. Але, мабуть, йому це не болить.

- Чи задоволені Ви діяльністю міського голови та його команди за рік, що минає?

- Я маю своє ставлення до міського голови і не поділяю його політичних поглядів. Я це говорив давно і повторюю знову, що Олексій Радзієвський не розв’язує проблеми Дрогобича, а займається популізмом. За перший рік своєї каденції він не окреслив жодного стратегічного напрямку. Разом з тим є рішення, які команда міського голови приймає заради Дрогобича, і я їх підтримую, бо розумію, що це треба підтримати. Ми живемо в місті, і незалежно від міського голови функціонує господарка. На це не впливає одна особа. Вона може лише братися з ентузіазмом за цю роботу, а може формально її виконувати, але все одно ці справи будуть йти в місті.

- Чи маєте вже узгоджену кандидатуру від “Батьківщини” на виборах 2012 року по Дрогобицькому виборчому округу?

- Звичайно, ми ці питання обговорювали і обговорюємо. Ще півроку тому ми основну ставку робили на Андрія Шкіля, який опікувався Дрогобиччиною. Але коли пішли політичні репресії проти Юлії Тимошенко, ми вирішили пошукати кандидатів серед місцевих, які тут живуть, сформувалися, тобто яких тут знають, зі свого середовища. Коли розпочнеться передвиборча кампанія, ми будемо підтримувати кандидатуру Романа Ілика, голови Львівської обласної організації партії “Батьківщина”. Сподіваюсь, що нас у цьому підтримають дрогобичани й інші партії. Звичайно, ми будемо обговорювати кандидатури й інших осіб, але вже давно визрів принцип, що треба обирати когось свого, з місцевих, а не приїжджих. Це дуже важливо, бо якщо буде змішана система виборів, то повинен перемагати той, хто тут живе, аби потім “тушкою” не перебігти до інших політичних сил. Наша партія вже обпеклася на цьому. Ви знаєте, що 50 народних депутатів України, які йшли від Блоку Юлії Тимошенко, зараз знаходяться в інших фракціях, здебільшого у фракції Партії регіонів. Мабуть, це головний недолік нашої лідерки, що кандидати підбиралися не з позицій відданості, моральності, патріотичності, а з якихось інших. Хочу сказати, що в Дрогобичі створений Комітет опору антиукраїнській диктатурі. Його головне завдання - це виховання кадрів не лише до Верховної Ради України, а й до місцевих органів влади, погодження наших дій на місцевому рівні, визначення стратегічних напрямків.

- Як депутат міської ради, які плануєте на наступний рік основні напрямки роботи для себе?

- Ми маємо стратегічні напрямки роботи, які залишаються й надалі. Насамперед слід навести лад у земельних питаннях. Це є великою бідою міського голови, що й досі не наведено лад у питаннях плати за оренду землі, її приватизації й таке інше. Створена тимчасова комісія, але, на превеликий жаль, вона чомусь проявляє бездіяльність. Другий напрямок - це питання приватизації об’єктів. Їх зараз залишилося дуже мало, а земля і майно - це основне поповнення бюджету розвитку. Я, наша фракція, небайдужі депутати в міській раді будуть займатися цими питаннями принципово, об’єктивно і наполегливо. Третє - це формування бюджету. Проект державного бюджету на 2012 рік є несоціальним, антинародним, тому ми на місцях прагнемо залишити соціальні напрямки допомоги вкрай збіднілим верствам населення, вишукуємо кошти і надаємо допомогу. Четверте питання - тарифна політика. Вона залишається дуже гострою. До сьогоднішнього дня невідомо, якою буде ціна на газ, і влада це замовчує. Ми будемо вживати всі заходи, аби допомогти людям, які не зможуть оплачувати за теплоносії. Це економічні й соціальні питання. А п’ятий напрямок - політичний. Ми будемо дбати за збереження гуманітарного блоку. Нинішня влада ліквідувала посаду заступника міського голови з гуманітарних питань. Ця робота ведеться дуже в’яло, без особливого бажання з боку тих людей, яким її довірили. Гуманітарна політика в Дрогобичі буде важливою для мене як для депутата і голови партії.

- Чи не будете Ви особисто як депутат, чи лідер фракції, чи голова партії ініціювати відставку міського голови чи когось із його заступників?

- Скажу відразу, що ініціювати відставку міського голови чи будь-кого з його команди - для мене чи для моїх колег не є самоціллю. Перш за все, проведемо глибокий аналіз діяльності міської влади за цей рік. Мабуть, ви читали безадресне інтерв’ю Олексія Радзієвського в газеті “Галицька зоря”, невідомо ким написане. Знаєте, цитати філософів і комуністичний набір загальних фраз. Ми хочемо почути звіт міського голови, обговоримо його насамперед на Комітеті опору диктатурі. Якщо міський голова не захоче, ініціюватимемо його звіт перед громадськістю, адже це його обов’язок, і це передбачено чинним законодавством. І вже тоді будемо радитися з колегами-депутатами, головами політичних партій, чи стоятиме питання про ініціювання довіри чи зняття з посади міського голови і членів його команди. Це вже буде колективна думка. Міський голова за рік не спромігся бодай окреслити свої наміри, все відбувається стихійно. Прикро, що йому зараз трошки здоров’я не допомагає, але я не побачив чіткої стратегії розвитку міста.

- Якось на оперативній нараді в ратуші мова зайшла про пасажирські перевезення. Олексій Радзієвський звинуватив Вас у тому, що, мовляв, Ви маєте до цього стосунок, один чи два маршрути.

- Знаєте, в Дрогобичі говорять нібито про реформу пасажирських перевезень, і вже тричі оголошують проведення конкурсу. Але мова йде лише про переділ ринку, заміну перевізників. Я пропонував свою програму в цій галузі. Подивіться, як Львів пішов далеко в цьому стратегічному напрямку. А ми тільки думаємо, як би замінити того чи іншого перевізника. Моє бачення просте: на базі комунального підприємства створити потужну фірму з перевезення пасажирів. Треба добитися, щоби за пільгове перевезення пасажирів держава нам повертала гроші. А це немалі гроші! Ще попередній владі можна було за рік отримати до мільйона гривень за пільгове перевезення пасажирів. За ці гроші можна було би закупити транспорт, який би перевозив саме пільгових пасажирів, скажімо, зробити один маршрут по Дрогобичу. А що ми бачимо? Стоять старші люди, маршрутка забирає одного-двох, а решта далі чекає, поки надійде їхня черга. Годину чекають, щоби під’їхати сто-двісті метрів, бо не можуть ходити. Щодо звинувачень Олексія Васильовича, то його манера відома, ще з радянських часів, совітська. Найкращий захист для нього - це напад на іншу людину. Михайло Ваврин говорив, говорить і буде говорити, що жодного мого особистого інтересу, чи інтересу родини, до перевезення пасажирів немає. Нема мене там. Не маю я і найманих працівників. Але ця тема мені близька з 1999 року, коли Олексій Васильович лобіював інтереси фірми “Сігма”, зганяв з маршрутів автобуси державного автотранспортного підприємства в Дрогобичі, забрав у нього маршрути Дрогобич-Львів і Львів-Дрогобич. Це стало однією з основних причин, що занапастили це підприємство, бо воно не могло вижити лише на збиткових сільських маршрутах. Мені прикро, що ті, хто крутиться нині біля Олексія Васильовича, його помічники, радники, знають це, але чомусь усе викривлюють і показують в іншому світлі.

Анатолій Власюк, часопис "Тустань"

Рожеві окуляри бориславської влади

 Будь-яка нова влада, особливо на початках своєї діяльності, намагається довести людям і насамперед сама собі, що працює краще за попередників і робить набагато краще й ефективніше, ніж вони.

Не уникнула цієї спокуси й бориславська влада, яка минулої середи, 9 листопада, звітувала на прес-конференції про рік своєї роботи. Проте за райдужними цифрами не було видно, як на мене, перспективи, а рожеві окуляри не дозволяють можновладцям критично оцінити реальний стан справ, тим більше коли відсутня опозиція і серед депутатського корпусу, і в пресі, та й, за великим рахунком, серед громади міста нафтовиків. Це може зіграти з можновладцями злий жарт, коли рівень довіри до них з боку бориславців, який нині різко впав порівняно з передвиборчою лихоманкою, може взагалі скотитися до нуля.

Коли буде цілодобове водопостачання?

Міський голова Борислава Володимир Фірман так і не дав прямої відповіді мені на це запитання, хоча я вперто повертався до нього тричі. Саме таку обіцянку бориславцям він накреслив у своїй передвиборчій програмі. Щоправда, мер запевнив, що суттєве поліпшення водопостачання буде вже наприкінці року.

Деякі крапки над “і” в цьому питанні розставив перший заступник міського голови Руслан Зелінський. За його словами, питання покращення водопостачання є пріоритетним для бориславської влади. Борислав переміг у всеукраїнському конкурсі “Питна вода”. Для реалізації цього проекту передбачено кошти в сумі 4 мільйони 147 тисяч гривень, з них співфінансування 30 відсотків з міського бюджету. Ці кошти в сумі 980 тисяч гривень уже перераховані з міського бюджету замовнику робіт. За результатами тендеру, виконувати роботи з реконструкції локального водозабору “Ріпне” буде державне підприємство інженерний центр “Техно-ресурс”. Тендер проводив замовник - житлово-комунальне управління обласної державної адміністрації. За ці кошти буде проведено реконструкцію локального водозабору “Ріпне”. Зокрема, підприємство має збудувати новий басейн, дамбу і встановити сучасні очисні споруди, які будуть працювати без застосування хлору. “Техно-ресурс” отримав у листопаді аванс і приступив до реалізації даного проекту. Основна проблема по цьому проекту може виникнути тоді, коли за такий короткий час підрядник не встигне виконати всі роботи і кошти можуть повернутися в держбюджет і місцевий бюджет.

Якщо дійсно таке станеться, то чергова обіцянка мера щодо суттєвого поліпшення водопостачання вже до кінця року може виявитися черговою цяцянкою. Хочеться сподіватися на краще. Головне, щоби це поліпшення водопостачання помітили люди, а не лише можновладці, бо за багатьма параметрами подача води в Борислав за цей рік нової влади лише погіршилась.

Опозиційність бориславській владі не загрожує

Здавалось би, бориславська влада мала би бути в опозиції до Партії регіонів. І справді, Володимир Фірман став міським головою, балотуючись від “Фронту змін”, хоча формально не є членом цієї політичної сили. Його заступники, два депутати обласної ради та більшість депутатського корпусу теж належать до прихильників Арсенія Яценюка. Але, як з’ясувалось, опозиційність бориславській владі не загрожує.

За словами депутата обласної ради Володимира Голобутовського, це Арсеній Яценюк може дозволити собі опозиційність на всеукраїнському рівні, а тут - хочеш-не-хочеш - мусиш іти на поклін до обласної держадміністрації, яка, звісно, знаходиться під контролем регіоналів, адже основними розпорядниками коштів є саме вони. Він явно був невдоволений і зміною голови облдержадміністрації, бо тільки-но вдалося знайти стежки до вже колишнього губернатора, а тут доводиться розпочинати з нуля. На жаль, і досі маємо справу з так званим адміністративним розподілом, який дістався нам ще від радянських часів, коли особисте знайомство часто-густо важить більше, ніж дійсні потреби того чи іншого регіону або населеного пункту.

А коли Олексій Дорофтей запитав, чи підтримує бориславська влада дії підприємців, яких фактично гнобить держава, то був ошелешений відповідями міського голови і одного з його заступників Андрія Паскевича. З’ясувалося, що заради тих клятих грошей керівництво міста не може бути в опозиції до вищої влади, бо й сама є владою, а тому в принципі не може підтримати вимоги підприємців, аби куці надходження із Києва та Львова взагалі не урізали.

Маємо, на жаль, факт, як колишні підприємці (більшість з них була директорами гуртівень), а тепер можновладці ставляться до своїх бойових побратимів. Можна, звичайно, їх зрозуміти і до певної міри виправдати, але така позиція, яка нічим не відрізняється від пристосуванства, навіть якщо це продиктовано якимись вищими ідеями, дає змогу владі нищити середній клас. І Борислав тут не є винятком. За словами того ж Андрія Паскевича,основним джерелом поступлень до місцевого бюджету є податок з доходів фізичних осіб, який займає 78,9 відсотка від усіх доходів, його недоотримали за 9 місяців 5,9 мільйона гривень. Це насамперед пов’язано зі зменшенням чисельності підприємств в цілому по місту на 173 чоловік (станом на перше січня 2011 року - 2078, на перше листопада 2011 року - 1905 чоловік). В той же час здійснюють діяльність з усіх зареєстрованих тільки 1192 підприємців, що становить 62,6 відсотка від усіх, менше працює до початку року на 506 чоловік. Іншими словами, понад 800 підприємців Борислава фактично припинили свою роботу. І це лише за рік діяльності нової бориславської влади! Також значно зросла кількість підприємств, що перерахували до місцевого бюджету податку менше однієї тисячі гривень - 42 підприємства, що на 11 більше, ніж в попередньому році. В цілому зменшення допущено по 140 платниках на суму 0,9 мільйона гривень.

Андрій Паскевич також зазначив, що виконання міського бюджету за 9 місяців склало 83,3 відсотка - ріст до попереднього року 25 відсотків (на 5,5 мільйона гривень). Недопоступило до мі-ського бюджету також 5,5 мільйона гривень, що не дає можливості уповні фінансувати потреби по захищених статтях бюджету та підприємства комунальної сфери, хоча контрольні цифри Міністерства фінансів України виконані на 103,5 відсотка.

Фактична боязнь бориславської влади перед львівськими та київськими чиновниками, пристосуванство, що у військовий час називалося колабораціонізмом, нищить підприємництво в Бориславі, а це своєю чергою призводить до недопоступлення коштів у міський бюджет. Без роботи залишаються дрібні підприємці, страждають їхні сім’ї. Як наслідок - невчасно отримують зарплату вчителі, медики, працівники культури та комунальних підприємств. Чи не задорогою є ціна? За ідеєю опозиційна бориславська влада насправді в опозиції до львівської та київської влад не знаходиться, а насправді фактично зраджує інтереси тих, хто за неї голосував. Тут вже не просто рожеві окуляри, коли бажане видається за дійсне.

Коли в Бориславі проведуть фестиваль Стефана Коваліва?

Питання освіти, медицини, культури завжди розглядалися і вирішувалися за залишковим принципом. Не стала винятком і прес-конференція бориславської влади, коли останнім взяв слово на ній заступник міського голови з гуманітарних питань Сергій Оленич.

На жаль, він так і не відповів на моє запитання, чому Борислав не проводить фестивалів Стефана Коваліва, як, скажімо, Дрогобич проводить фестивалі Бруно Шульца. Не зміг внести ясності в це питання й міський голова, для якого, очевидно. проведення подібного фестивалю не є пріоритетним.

А даремно! Будь-яке польське містечко, куди так люблять наїжджати наші можновладці, зрештою, як і будь-яке європейське, має свою специфіку, родзинку. Дрогобицькі жиди й поляки вхопилися за Бруно Шульца, хоча українська громада, за великим рахунком, ставиться до цього прохолодно. Українська громада Борислава могла би взяти на щит саме Стефана Коваліва, хоча можливий спротив тих же поляків чи жидів, адже від перших наш відомий учитель і письменник потерпав у школі, а других негативно відобразив у своїх оповіданнях. Чи не тому Стефан Ковалів був забутий не лише в Радянському Союзі, а й в незалежній Україні? Досить сказати, що востаннє збірка його творів була опублікована на початку 50-х років минулого століття, хоча, скажімо, не так багато коштів потрібно для того, аби видати повне зібрання творів нашого славетного краянина, творчість якого високо шанував Іван Франко. До речі, це би могли зробити ті, хто нині прийшов до влади в Бориславі. Потрібне лише розуміння, що Стефан Ковалів є родзинкою Борислава, і навіть з підприємницької точки зору це можна використати сповна. Вирішальну роль в цьому повинна відіграти саме українська громада Борислава, а польській і жидівським громадам теж слід підставити своє плече, бо Степан Ковалів відобразив реалії того часу - не більше, не менше, так що гріх ображатися на нього.

На прес-конференції прозвучала думка, що подібний фестиваль можна організувати з нагоди грядущого ювілею Борислава. Але хто би цим зайнявся? За всієї поваги до Сергія Оленича, він мешканець Дрогобича і просто не встиг перейнятися проблемами міста нафтовиків, яке має своєрідну ауру. В самому Бориславі теж важко віднайти ентузіастів, які би взяли на свої плечі проведення такого фестивалю, адже, крім усього іншого, потрібне не лише бажання, а й уміння. Будемо сподіватися, що такі ентузіасти знайдуться, й у Європі та світі Борислав буде знаний не лише як місто нафтової слави, а й як місто Стефана Коваліва.

Продовжуючи цю тему, можна згадати про бориславців - лауреатів Шевченківської премії Івана Гнатюка та Віру Вовк (Селянську). Ще одна лауреатка цієї премії Галина Пагутяк із Урожа Дрогобицького району свого часу працювала на Бориславському фарфоровому заводі. Аж проситься, щоб у міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, де колись була народна школа, в якій понад сорок років працював Стефан Ковалів, створити Літературний музей. Ще живі славні майстри пера Євген Титикайло (до речі, Почесний громадянин Борислава), Андрій Грущак, Богдан Британ, яких свого часу Роман Соловчук фактично виштовхнув із “Нафтовика Борислава”, інші поети та письменники. Ось куди можуть приїжджати європейці, бо не все ж їм дивуватися сумнівній славі Бруно Шульца.

Оскільки я є песимістом, тобто поінформованим оптимістом, то мені здається, що за нинішньої влади розуміння величі Стефана Коваліва не буде. Звісно, втішає, що міський голова заявив, нібито не буде балотуватися на другий термін, а тому можна сподіватися, що наступний мер якщо й не буде гуманітарієм, то бодай підсилить українську гуманітарну складову своєї влади. Всіх економічних і соціальних проблем Борислава й так не вирішиш, скільки би не кидав грошей в дороги чи водопостачання, а ось показати Борислав у Європі як місто Стефана Коваліва цілком під силу, причому без суттєвого вливання коштів.

Хто зніме владі рожеві окуляри?

З прес-конференції було видно, що бориславська влада високої думки про себе. Виходило, що вона мало не ощасливила бориславців тим, що вони її обрали.

Однак проти бориславської влади нині виступають не лише ті, хто не ходив на вибори або голосував за інших (а таких більшість, бо від числа виборців нинішній мер і його команда отримали меншість), а й ті, хто гаряче підтримував фронтозмінівців. Для багатьох стає зрозумілим, що збудувати рай в окремо взятому місті, навіть лягши під регіоналів, неможливо.

Для бориславської влади можна прописати простий рецепт: зняти рожеві окуляри й на все дивитися реально, тим паче, що ентузіазм від перемоги проходить, як правило, швидко. Бориславці очікують від влади не просто виконання своїх передвиборчих обіцянок, а реального поліпшення життя. У місті лише одна газета, яка не гладить владу проти шерсті, відсутня опозиція, бо один Михайло Лазар та його однодумці погоди не роблять. Можна заспокоїти себе, що все нормально. А можна прислухатися до тих, хто, бажаючи тобі добра, критикує - й по-чорному працювати...

Анатолій Власюк, часопис "Тустань"

Хто поверне дідусеві внучку?

 Незабаром виповниться чотири роки, як бориславець Євген Янків поховав внучку.

Дівчинку чекала вся родина. Це мало стати справді родинним святом. Щасливий дідусь навіть винайняв для своєї доньки, яка мала ощасливити його, окрему палату в Дрогобицькому пологовому будинку.

Ті дні пан Євген згадує з жахом. І досі стискаються його кулаки, коли він говорить про дрогобицьких лікарів. Саме вони, на його думку, винні в тому, що померла внучка.

Коли йому зателефонувала дружина і повідомила, що народилася дитина, радощам не було меж. “Але вже тоді відразу в серце закралася тривога”, - каже пан Євген. Насамперед задумався, чому дружина не сказала, хто народився: внук чи онучка.

Часу на роздуми не було, він покинув роботу і поїхав до Дрогобича. В палаті застав заплаканих дружину і доньку. Від них дізнався, що народилася внучка, але її забрали до Львівської дитячої лікарні, бо, як потім сказав лікар, “сталося щось непередбачуване”.

Пана Євгена заспокоювали, але його тривога наростала з кожною хвилиною. Коли лікар сказав, що треба 17 тисяч гривень на лікування внучки, не задумувався ні на мить. Швиденько зателефонував родичам і зібрав потрібну суму.

А потім було майже три тижні очікувань. Зрештою все закінчилося фатально: внучка померла...

Львівське обласне управління охорони здоров’я після роботи спеціально створеної комісії винесло вердикт: винні дрогобицькі лікарі. В їхніх діях були виявлені помилки, які й привели до смерті немовляти. Львівські медики вже не могли врятувати життя дівчинки.

Проте цей документ чомусь не став вирішальним. Євген Янків звертався до міліції, прокуратури, але йому відмовляли в порушенні кримінальної справи проти тих, хто через своє недбальство і непрофесіоналізм допустив смерть дівчинки.

Після висновку Львівського обласного управління охорони здоров’я одному з дрогобицьких лікарів оголосили ... догану. Догану за смерть немовляти!

Ось уже майже чотири роки Євген Янків домагається справедливості, але всюди наштовхується на міцний мур нерозуміння. Складається враження, що у дрогобицьких лікарів є могутні покровителі у Львові та Києві, які гальмують цю справу.

Наша газета вже декілька разів писала про це. Нарешті ми вийшли на слід тієї людини, яка, на нашу думку, може бути причетною до того, аби ця справа не набула розголосу, а винні у смерті дівчинки дрогобицькі лікарі не були покарані. Ця людина є дуже впливовою і працює в одній зі спецслужб, будучи пов’язана родинними узами з одним із дрогобицьких лікарів.

Євген Янків каже, що йому не розходиться на тому, будуть сидіти чи ні ті, хто винен у смерті його внучки. Головне, щоб гору взяла справедливість, а ці горе-лікарі назавжди були відсторонені від своєї роботи і не приносили смерті в інші родини.

Анатолій Власюк, часопис "Тустань"

Податкова: звітування через Інтернет

В приміщенні ДПІ у м. Трускавець під керівництвом начальника ДПІ у м. Трускавець Гладія Р. М. відбувся брифінг на тему «Звітування засобами Інтернет». Зі слів начальника Державної податкової інспекції, порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби визначено статтею 49 розділу II Податкового кодексу України, а саме, пунктом 49.4 статті 49 передбачено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органів державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, у порядку, визначеному законодавством.

Роман Михайлович наголосив, що переваги надання податкової звітності в електронному вигляді беззаперечні, це — гарантія автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок, економія робочого часу платників податків, відсутність необхідності відвідування податкової інспекції, придбання паперових бланків звітності, конфіденційність та оперативність обробки отриманої інформації.

Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх збереження. А на сьогоднішній день планується перехід до використання електронної картки при поданні податкової звітності до органів ДПС, в якому є значні переваги.

 ДПІ в м. Трускавець з початку 2011 року засобами телекомунікаційного зв’язку було прийнято 2350 звітів, декларацій та розрахунків від 205 платників податків, що значно більше, ніж за попередні періоди 2010 року.

Значну частку із загальної кількості платників, що звітують в електронному вигляді, становлять платники податку на додану вартість. Так, з початку 2011 року 161 платник ПДВ звітували в електронному вигляді, із них 146 платників юридичні особи та 15 - фізичні особи приватні підприємці, що становить 85% від загальної кількості платників ПДВ.

За допомогою та консультаціями стосовно надання звітності в електронному вигляді платники податків можуть звернутися до ДПІ в м. Трускавець, яка розташована за адресою: м. Трускавець, пл. В.Чорновола,2 каб.214 (телефон: 5-53-35), щодня, крім вихідних (субота, неділя).

Дарія Петричкович, завідувач сектором МРР та звернень громадян ДПІ у м. Трускавець

Грип: епідпоріг не перевищено

ДЗ «Трускавецька міська санітарно-епідеміологічна станція» інформує, що санепідситуація в м. Трускавці характеризується як задовільна. За період з 11.11.11р. по 18.11.11р. зареєстровано: 1 випадок підозри на вітряну віспу в місцевої мешканки віком 22 р., працівниці служби прийому та розміщення в ТОВ "Ріксос-Прикарпаття"; 1 випадок корости місцевого мешканця віком 24 р., непрацюючого; 15 випадків педикульозу у дітей, які прибули на оздоровлення в ДЗ ДСС "Джерело";

Ситуація з захворюваності на гострі респіраторні інфекції серед населення міста Трускавця та мешканців є наступною: за 45-ий тиждень підйому захворюваності на ГРЗ та грип всього захворіло 54 особи, інтенсивний показник 18,1 (епідпоріг -70,1); в т.ч. у віковій групі 0-14 р - 9 чол., інтенсивний показник 15,4 (епідпоріг -194,9), а    у віковій групі 7-14 р - 5 чол., інтенсивний показник 11,3 (епідпоріг -119,1). За 46-ий тиждень з підйому захворюваності на ГРЗ та грип всього захворіло 58 особи, інтенсивний показник 19,4 (епідпоріг -70,1); в т.ч. у віковій групі 0-14 р - 15 чол., інтенсивний показник 25,7 (епідпоріг -194,9), а у віковій групі 7-14 р - 8 чол., інтенсивний показник 13 (епідпоріг -119,1).

Провівши аналіз захворюваності на ГРВІ серед населення м. Трускавця та відпочивальників, перевищення епідпорогу не спостерігається. Захворюваність залишається на рівні і коливається в межах від 50 до 67 випадків. Спостерігається ріст захворюваності в віковій групі від 0-14р з 9 до 15 випадків (на 60%) та у віковій групі 7-14 р. від 5 до 8 випадків (на 62%).

Станом на 18.11.11р прищеплено проти грипу 79 осіб, із них 50 працівників лікарні, 7 мешканців м. Трускавця за власні кошти, 22 працівники санаторію "Трускавець".

Наталія Когут, головний державний санітарний лікар м. Трускавця

Фіолетова революція йде зі сходу

Останні виступи афганців і чорнобильців, як раніше підприємців, свідчать про те, що найбільш активними в цих акціях виступають представники Сходу, а не Заходу України.

Політична активність “бандерівців” суттєво знизилась після Помаранчевої революції. Натомість “донбаські”, повіривши в гасло Януковича “про покращення життя вже сьогодні”, активізували свої зусилля. Якщо раніше ключовою виступала політична складова, то тепер - соціальна, економічна. Але в обох випадках люди вимагають справедливості.

Кожна революція має свій колір. Не випадково російські політтехнологи говорять про “кольорові революції”, а можновладці бояться народного гніву. Втім, ніколи “революція троянд” у Грузії, чи “верблюдів” або “пальмова” в Єгипті, чи киргизька, чи та ж Помаранчева не будуть віднесені до розряду “оксамитових”, які відбулися в Європі наприкінці 80-х років минулого століття (румунська як виняток, що підтверджує правило). На пострадянському просторі явно не вистачає цивілізованих і цивілізаційних підходів, а тому як протилежність цьому нами керують не вацлави гавели, а колишні керівники другого й третього ешелону, за якими стоять олігархи.

Совєтський менталітет східняків як основних носіїв майбутньої Української Революції може зіграти злий жарт, в тім числі й з ними самими. Мова вже йде навіть не про революцію, а про тупий бунт з кривавим кінцем, причому жертвами, як правило, в таких випадках стають випадкові персонажі, а не ті, кого справді слід покарати за їхнє знущання над народом.

В будь-якому випадку, зважаючи на нульову націоналістичну константу в українському суспільстві (“Свобода” має лише націоналістичну риторику, але той самий соціально-економічний підхід до розв’язання проблем), можемо стверджувати, що суттєво навіть після чергової революції (чи бунту) життя в Україні не поліпшиться, а цивілізаційна тяга до Європи залишиться гірким осадом у душах і серцях.

Так після Помаранчевої революції гірко розчарувалися західняки, інтереси яких фактично зрадив Ющенко. Інтереси східняків нині успішно зраджує Янукович, так що даремно хто думає, що ці президенти - протилежні одні до одного за світоглядними засадами. Тому за першого і за другого нічого суттєвого в Україні й не змінюється.

Пролетаріат Сходу України, якому нічого втрачати, діє радше в руслі новітніх комуністів, які до комуністичної ідеї мають такий же стосунок, як морська свинка до моря. “Грабуй награбоване”, реприватизуй приватизоване - і далі за списком: землі - селянам, фабрики й заводи - робітникам, а бандитам тюрми. До речі, якби Ющенко мав елементарне філологічне виховання, він би останнє гасло замінив на “Бандитів у в’язниці!”, а то вже й ці заклади, схоже, приватизовані, не вистачає лише формальної таблички про приватну власність, яка охороняється законом і вхід на територію якої заборонений.

Новітні революціонери, які штурмують Верховну Раду і ламають нещасний паркан, радше схожі на анархістську масу, ніж на свідомих, ідеологічно підкованих будівників світлого майбутнього. Саме така буцімто некерована маса і вигідна владі, хоча вона її шалено боїться, бо завжди можна стати жертвою випадкової кулі. Важко собі уявити тіла можновладців, які висять на ліхтарях Хрещатика, бо гелікоптерами й катерами можна встигнути добратися до безпечних місць.

Після Помаранчевої революції я написав декілька міні-трагіфарскомедій під загальною назвою “Фіолетова революція”. Це була гірка пародія на тих, хто скористався плодами людської довірливості й нажився на цьому. Багато з них і нині при владі й мріють про нові революції, аби половити рибку в мутній водичці. Яким же було моє здивування, коли в одній з інформацій прочитав, що мешканці Луганщини вийшли на стихійний мітинг з бантиками фіолетового кольору. Звичайно, співпадання випадкове, хоча я вже давно переконався в тому, що нічого випадкового в цьому житті немає.

Грядуща Фіолетова революція, як і Помаранчева, не буде строго класичною, а нагадуватиме спробу розлючених людей добитися справедливості в їхньому розумінні. Вона не призведе до якісно нового розвитку України, допоки ми не навчимося відповідати за свої вчинки й не будемо нести вину - одні за те, що обрали Ющенка, інші за те, що обрали Януковича. Спочатку сотворили одного й іншого кумира, а потім втоптали їх у болото. Найстрашніше, що, власне, світлого майбутнього в України нема, бо старі-нові лідери, навіть не дивлячись на свою відносну молодість, по суті своїй є вихованцями системи Кучми, причому не просто радянського, а сталінського зразку.

Про перспективи Української Революції писав Степан Бандера. Вона не була кольоровою, а національною, і місце в ній знаходилося всім націям і народам, які населяли Україну. Але новітні політики зробили його ворогом народу і праць Провідника Організації Українських Націоналістів не читають. А даремно! Могли б почерпнути знання якщо не про цивілізаційний хід України до Європи, то принаймні довідалися б про свою долю в недалекому майбутньому…

Анатолій Власюк, часопис "Тустань"

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 13 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником