Трускавецький вісник № 120 (364) від 28 листопада 2011 р.

 

Трускавецький вісник № 120 (364) від 28 листопада 2011 р.

28.11.2011



 

У номері: Польськомовна статя С. Ніцеї про давній Трускавець, Про пікет голови ОДА Василя Ядухи, Про що варто пам`ятати в подружжі, Як ефективно навчати та розвивати пам`ять дитини.

Новини Трускавця та регіону

У Трускавці пікетували голову облдержадміністрації

У неділю, 27 листопада, під стінами санаторію "Дніпро" у Трускавці відбулося пікетування голови Хмельницької облдержадміністрації Василя Ядухи, котрий перебуває на відпочинку в нашому місті-курорті. Організувала пікет ТМО ВО "Свобода". Основна вимога пікетувальників – піти у відставку. Участь в акції взяло близько 40 чоловік, подію знімало львівське телебачення (канал ЗІК). Пан Ядуха до демонстрантів не вийшов, інформує нас один з учасників акції, проте підійшов заступник генерального директора ЗАТ СГК "Дніпро-Бескид" із проханням припинити пікет в зв’язку з тим, що в санаторії перебувають відпочивальники, яким це може заважати. Пікетувальники ввічливо пояснили, що жодним чином вони не порушують ні закон, ні спокій відпочивальників оздоровниці. Пікет тривав біля години часу, з 13 до 14.

"Свободівці м. Трускавець солідарні з свободівцями з Хмельниччини, які виступають за звільнення голови Хмельницької ОДА Василя Ядухи, основні причини пікетування, яке відбулось 27.11.11 року: розгул корупції та хабарництва серед посадовців Хмельницької області, афера зі збором коштів на пам’ятник "Вірі, Надії і Любові", перешкоджання діяльності місцевих ЗМІ, втручання у роботу органів місцевого самоврядування, покривання "рибної" і "молочної" мафії та нищення молочного тваринництва, виділення "своїм" земельних ділянок: доньці голови облради Дерикота - 0,3 га, брату голови Хмельницької міської організації ПР Собка - 2,0 га, дружині голови ОДА Ядухи - 1,9 га., тощо", - інформують нас у прес-службі ТМО ВО "Свобода".

Новини з відділу культури

Нарешті у відділі культури його керівник Тетяна Татомир (колишній редактор газети "Джерела Трускавця") має підмогу. Спеціалістом відділу культури Трускавецької міської ради став Олег Дьорка, студент факультету журналістики Львівського Національного університету ім. Франка, голова молодіжки трускавецького "Фронту змін", кореспондент газети "Джерела Трускавця".

Відділ культури організував минулої суботи захід пам’яті жертв Голодомору, а тепер готується до Дня інвалідів. Про це на понеділковій нараді в трускавецькій мерії 28 листопада поінформував керуючий справами ТМР Олег Ковальчин. Урочистості до Дня інвалідів в Трускавці пройдуть у п’ятницю, 2 грудня, в Народному домі. Поволі в Трускавці готуються і до Дня святого Миколая та новорічно-різдвяних свят. Тривають роботи по проекті реконструкції вентиляційної системи залу Народного цирку "Каскад".

Новини з відділу освіти

Минулого тижня у Трускавці проходив дитячий турнір з вільної боротьби "Трускавецькі джерела". Друге місце з 28 команд зайняла команда ДЮСК "Спартак" із Трускавця, першими були львів’яни. На базі СШ № 2 походив п’ятий сезон гри "Що? Де? Коли?". Трускавецькі школи зайняли такі місця: перша – перше місце, друга – друге, а третя – третє. Про це на понеділковій нараді в трускавецькій мерії 28 листопада поінформував керуючий справами ТМР Олег Ковальчин. А начальник міського відділу освіти ТМР Михайло Шубак повідомив про свою участь в нараді обласного управління освіти, де основним питання було питання розвитку дошкільної освіти в області. Трускавець займає одну з кращих позицій в цьому плані і це – заслуга попереднього міського голови Лева Грицака. У Трускавці – найвищий процент охопленості дітей дошкільною освітою. Трускавець отримає певні кошти на освіту в якості субвенцій – буде закуплено одна мультимедійна установка, підручники з християнської етики для VIII класу тощо. Триває підготовка до оздоровлення дітей.

Новини медицини

У Трускавці пройде засідання протиепідемічної комісії (понеділок, 28 листопада). Про це повідомила головний державний санітарний лікар Трускавця Наталія Когут. В місті спостерігається незначний ріст випадків захворювання на ГРВІ. За минулий тиждень зафіксовано 26 травм, з них 11 вуличних, а 5 побутових. Про це на понеділковій нараді в трускавецькій мерії 28 листопада поінформував керуючий справами ТМР Олег Ковальчин. Він теж повідомив, що лікарня готується до акредитації на наступний рік. А в. о. головного лікаря трускавецької міської лікарні Галина Кульчинська поінформувала, що роботи по встановленні ліфтів у поліклініці тривають. Навіть вчора, в неділю, велися ці роботи.

Новини ЖКГ

Обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення переходить з компетенції КП "Трускавецьжитло" у відання КП "Трускавецьтепло". Про це на понеділковій нараді в трускавецькій мерії 28 листопада поінформував заступник міського голови Петро Нестерівський. А керуючий справами ТМР Олег Ковальчин доповів, що минулого тижня було відремонтовано дахи на Стуса, 1 та Стуса, 3, встановлено металеві двері в першому під’їзді будинку 28 на вулиці Мазепи, проведено ремонт конструктивних елементів будинку 36 на Мазепи, прочищено каналізацію на Франка, Стуса, Данилишиних, ліквідовано 9 аварій на водопровідних мережах та 7 на каналізаційних та зроблено ще ряд інших робіт. В межах запланованих робіт працює і КП "Парк курортний". Генеральний директор КП "Трускавецьжитло" Олександр Ткаченко поінформував, що запущено нарешті ліфт на Стебницькій, 88. А начальник відділу освіти Михайло Шубак із посиланням на директора СШ № 3 Галину Умнову повідомив, що температурний режим у цій проблемній з точки зору теплопостачання школі становить 18 градусів Цельсія і він "задовільний", бо надворі тепла погода.

Сьогодні – сесія, завтра – виконком

Сьогодні, 28 листопада, проходить сесія Бориславської міської ради, на якій розглядатимуть земельні, фінансові та господарські питання. А завтра, 29 листопада, о 10.00 розпочнеться засідання виконкому Трускавецької міської ради. Щоправда, на понеділковій нараді 28 листопада навіть жодним словом не обмовилися, що завтра буде засідати виконком.

Бориславці сильні в дзюдо

20 листопада в Бориславі відбулися змагання з боротьби дзюдо. Про це інформує часопис "Нафтовик Борислава" з посиланням на Василя Шимченка, тренера з дзюдо ДЮСШ "Атлант", де проходили змагання. Понад 50 учасників зі Стрия, Трускавця, Стебника та Борислава виборювали медалі в першості ДЮСШ «Атлант». Перед учасниками з привітаннями виступили директор ДЮСШ «Атлант» Михайло Гопшта та підприємець Володимир Флюнт. Вони побажали дзюдоїстам успішних виступів. Так і сталося. В загальнокомандній боротьбі бориславські спортсмени посіли перше місце. Переможцями у своїх вагових категоріях стали Михайло Якубів, Настя Гладка, Сергій Пелешок, Михайло Цапів, Юрій Пацула, Остап Демків, Богдан Волчек. Добру боротьбу показали Дмитро Нога, Юля Муренка, в якої ці змагання були вперше, як і в Олега Сенюти. Можна відзначити також Максима Антропова, Олега Войтовича, Романа Менчишина, Настю Цап, які своєю боротьбою принесли команді Борислава перше місце.

Власна інформація

Служба 102 Борислава повідомляє

За другу декаду листопада у Бориславському міському відділі внутрішніх справ зареєстровано 32 заяви і повідомлення про злочини, які були скоєні у місті або готувалися.

У період із десятого по двадцяте листопада 2011 року в місті скоєно одну крадіжку. Маємо також десять випадків погроз фізичною розправою, два злочини по лінії боротьби з економічною злочинністю, три дорожньо-транспортні пригоди, вісім випадків нанесення громадянам міста тілесних ушкоджень, чотири факти підробки документів, два випадки пошкодження майна, один факт вилучення зброї, два випадки навмисного пошкодження майна, один факт незаконного зберігання наркотичної речовини та два випадки надходження повідомлень про порушення закону, інформація щодо яких не підтвердилась.

Завдяки проведеним оперативно-розшуковим заходам розкрито злочини по лінії боротьби з економічною злочинністю та проведено вилучення 6-й грамів речовини рослинного походження, схожої на наркотичну сировину. Працівники міського відділу міліції встановили зловмисників, які погрожували громадянам міста фізичною розправою, нанесли тілесні ушкодження, а також причетні до вчинення шахрайських дій та порушення правил зберігання зброї. Розкрито також чотири злочини за фактом підробки документів. За двома фактами пошкодження майна проводяться дослідчі перевірки.

У ході проведення операції «Зброя та вибухівка» 16 листопада у провул. Губицькому при побіжному огляді у гр. Г. працівники міліції виявили та вилучили ніж із дерев'яною ручкою коричневого кольору з явними ознаками холодної зброї. Виявлений ніж працівники міліції вилучили та разом із його власником доставили у чергову частину. Власника ножа опитано та відпущено за місцем проживання. Якщо криміналісти підтвердять, що виявлений ніж є холодною зброєю, то необачному громадянинові доведеться відповідати перед законом.

Під час профілактичного обходу вулиць міста працівники міліції по вул. Веселій затримали гр. І., у якого при огляді виявлено та вилучено паперовий згорток із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору та одноразовий медичний шприц ємністю 10 мл із залишками речовини прозорого кольору. Виявлені речовини скеровані у науково-дослідний криміналістичний центр для подальшого дослідження, а їх власника опитано та відпущено за місцем проживання.

Мобільний телефон марки «Нокія-2710» викрав невідомий зловмисник у гр. М. по вул. С. Коваліва, чим завдав власниці телефону збитків на суму близько 1000 грн. За фактом крадіжки проводяться оперативно-розшукові заходи.

У травматологічне відділення ЦМЛ м. Борислава 10 листопада близько восьмої години вечора доставлено гр. П. із діагнозом забій грудного відділу хребта, перелом третього ребра ліворуч. Виїздом на місце слідчо-оперативної групи встановлено, що згадані тілесні ушкодження гр. П. отримала під час дорожньо-транспортної пригоди. Мешканець Борислава гр. Є., керуючи транспортним засобом ВАЗ-21011, на вул. С. Коваліва здійснив наїзд на громадянку. Працівники міліції опитали водія та відпустили за місцем проживання. За цим фактом проводяться слідчі дії, у ході яких буде встановлено причини ДТП.

Газета "Нафтовик Борислава"

У Дрогобичі вшанували пам’ять жертв Голодоморів

26 листопада вся Україна вшановувала пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. Болісно стискалося цього дня серце у всіх небайдужих українців при згадці про ті страшні жертви, які поніс наш народ внаслідок цілеспрямованих дій сталінського комуністичного режиму на «упокорення» українського села найжахливішим способом – голодомором. Важко ставало на душі при думці скількох ми не дорахували через цю трагедію тепер вчених, лікарів, вчителів чи просто хліборобів та робітників… Саме цього дня якнайбільше усвідомлюються причини сучасного становища, із якого ось уже двадцять років Україна не може виборсатись.

У Дрогобичі цього дня за ініціативи ряду громадських організацій (ГО “Молодіжний прорив”, студентського братства “Каменяр”, ГР “Відсіч”, ОУМ “Спадщина”, ГО “Небайдужі дрогобичани” та Зарваницької ініціативи) теж вшанували памʼять загиблих. Збиратись люди почали о 15.45 біля церков: св. Володимира та Ольги, Воскресіння, мучеників Северина, Віталія та Якима та церкви Спаса. Тут люди взяли участь у поминальних молебнях, вшанували загиблих о 16.00 спільною для усієї України хвилиною мовчання та вирушили до площі Ринок. Уже у сутінках з палаючими лампадками колони із церков прибували одна за одною із чотирьох кутів центрального дрогобицького майдану, на якому уже зібралась чимала кількість учасників віча. За підрахунками організаторів на площі зібралось близько 350-400 дрогобичан.

Розпочалось віче із панахиди, яку очолив єпископ Самбірсько-дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріз. Після спільної молитви представник організаторів студент історичного факультету ДДПУ Богдан Воронко розповів, що насправді був не один, а три голодомор (1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр.), про причини їх виникнення та про призвідців цих злочинів супроти нашого народу. Далі відбулось інсценування вилучення у змореної голодом української селянки залишків пшениці та розстріл її за п’ять колосків, які вона знайшла, енкаведистом. Вистава занурила присутніх у ті моторошні часи та дала можливість відчути жахіття, які зазнали наші люди від окупантів. Підсумком акції стали слова представниці організаторів, учениці Дрогобицької гімназії, Божени Глинської: «Тоді нас врятував би хліб, сьогодні нас врятує пам’ять».

Олег Дукас, "Дрогобицьке земляцтво", www.drohobychanyn.io.ua

Truskawiec - kurort marzeń

Kresowy Truskawiec, który już od siedemdziesięciu lat nie jest polskim kurortem, ale ukraińskim, obrósł wieloma legendami. Przede wszystkim imponowała jego elegancja i bogactwo.

 Położony na obrzeżach wielkiego centrum naftowego Zagłębia Drohobycko-Borysławskiego, jednego z największych ośrodków przemysłowych II Rzeczpospolitej, po Gdyni i Stalowej Woli.

W Drohobyczu i Borysławiu - stolicach polskiego zagłębia naftowego - ludzie ciężko harowali. Wyniszczali się w walce konkurencyjnej w atmosferze tamtejszej gorączki bogacenia się.

Szczęśliwcy - galicyjscy szejkowie, milionerzy, bardziej przebiegli i pomysłowi - zbijali tam niewyobrażalne fortuny, budowali pyszne wille i kamienice, jeździli najdroższymi samochodami, a odpoczywali oraz leczyli skołatane serca i nerwy - sącząc życiodajną słynną wodę mineralną o niezachęcającej specjalnie nazwie "Naftusia" - w Truskawcu, leżącym dokładnie w połowie drogi między Borysławiem a Drohobyczem.

Tam też było miejsce, gdzie spotykała się artystyczna bohema, świat akademicki oraz politycy.

Zdrowie i elegancja

Już sama nazwa tego kurortu miała truskawkowy smak. Nazywano go "perłą Karpat" i "galicyjską złotodajną Kolchidą". Właściwym odkrywcą Truskawca był ojciec polskiej balneologii Teodor Torosiewicz. Dowiódł on bowiem, że "Naftusia" - woda o lekkim posmaku naftowym, która w Truskawcu występuje obficie - ma zbawienne działanie dla cierpiących na kamicę nerkową, bóle wątroby, nieżyty przewodów oddechowych, sklerozę i cukrzycę.

Po tym odkryciu wybitni politycy galicyjscy, hrabia Agenor Gołuchowski i książę Leon Sapieha, wsparli swym kapitałem inwestycje w Truskawcu. Zaczęły powstawać tam wówczas pierwsze lecznice, sanatoria i pensjonaty.

Truskawiec, położony między pięknymi, porośniętymi lasami wzgórzami, z tą swoją pachnącą świeżymi truskawkami nazwą, kusił i fascynował artystów, polityków i przemysłowców.

Wille i pensjonaty w Truskawcu zadziwiały bajkowymi i pysznymi, najczęściej w stylistyce podhalańskiej, kształtami oraz nazwami: "Goplana", "Świtezianka", "Grażyna", "Eden", "Saryusz", "Mimoza", "Pogoń","Pod Kosynierem", "Farys" - pierwsza willa, która miała pełne centralne ogrzewanie, "Światowid" - w której mieściła się słynna apteka Szymonowicza, na co dzień oryginała i śpiewaka w truskawieckim parku, willa "Zofia" - mieszcząca w podziemiach sklep konfekcyjny, szalenie ekskluzywny, którego mógł pozazdrościć Paryż.

Forsycje, magnolie, bzy, srebrne świerki, bukszpany i starannie pielęgnowane kwiaty przy tych willach zadziwiały barwnością i elegancją. W centrum uzdrowiska było unikatowe na ówczesne czasy elektryczne oświetlenie, a deptaki ozdobiono egzotycznymi palmami i kwietnikami.

W informatorze o kondycji i walorach zdrowotnych Truskawca wydanym w 1935 roku wymienionych jest z nazwy 226 hoteli, willi i pensjonatów, które oferowały pokoje i apartamenty.

W sezonie letnim mogło tam przebywać kilka tysięcy kuracjuszy. Ze stacji kolei Truskawiec-Zdrój było bezpośrednie połączenie ze Lwowem i Warszawą. Oprócz "Naftusi", która była szczawą alkaliczno-ziemną, było tam czynnych jeszcze sześć źródeł: "Maria", "Zofia", "Bronisława", "Józia", "Edward" i "Ferdynand".

Wykorzystywano je głównie do leczenia zaburzeń trawiennych, nadkwasoty i różnego rodzaju nieżytów jelitowych i oskrzelowych.

Artyści i politycy

Przed II wojną światową Truskawiec był obok Krynicy najczęściej odwiedzanym i najdroższym polskim kurortem. Kogo tam nie było! Hanka Ordonka - piosenkarka, najjaśniej świecąca gwiazda II RP; Marian Hemar - lwowianin, a później twórca słynnych warszawskich kabaretów "Qui Pro Quo", "Cyrulik warszawski"; Włada Majewska ze słynnymi Szczepkiem i Tońkiem z "Lwowskiej Wesołej Fali" - najpopularniejszej audycji radiowej międzywojnia; Adolf Dymsza - najsłynniejszy wówczas polski aktor komediowy i nie ustępujący mu w popularności Eugeniusz Bodo.

W Truskawcu odpoczywał też Jan Kiepura, genialny śpiewak - tenor, ze swoją narzeczoną, piękną lwowianką, Zofią Batycką, aktorką, która w 1930 roku została wybrana Miss Polonia.

Tam też leczyli się pisarze: Zofia Nałkowska, Kornel Makuszyński, Stanisław Ignacy Witkiewicz (Witkacy), Antoni Słonimski, Julian Tuwim, Stanisław Wasylewski, Kazimierz Wierzyński, Andrzej Chciuk, Iwan Franko - jeden z najwybitniejszych pisarzy ukraińskich, który nazwał Truskawiec "złotodajną Kolchidą", odwołując się metaforycznie do mitycznej wyprawy argonautów po złote runo.

Przyjeżdżał tu Włodzimierz Tetmajer, rysując m.in. szyby naftowe w pobliskim Borysławiu. W pobliskiej Śniatynce malował Artur Grottger.

Ale przede wszystkim Bruno Schulz, dziś niewątpliwie najsłynniejszy polski pisarz na świecie, autor "Sklepów cynamonowych" i "Sanatorium Pod Klepsydrą", który spędził tu wiele miesięcy.

Już jako chłopiec bywał tu na wakacjach, a później odpoczywając i lecząc się, bo - jak wiemy - cierpiał na kamicę nerkową. W parku zdrojowym czytał Zofii Nałkowskiej, pisarce, jednej z najelegantszych kobiet ówczesnej Polski, z którą miał krótkotrwały romans, swoje teksty. Uwiecznił Truskawiec w swej genialnej twórczości.

Z polityków bywali tutaj: Józef Piłsudski - cierpiący na nieżyt żołądka, o Truskawcu mówiono wówczas nawet "uzdrowisko Marszałka"; Wincenty Witos - przywódca ludowców, trzykrotny premier, schorowany po przejściach w więzieniu brzeskim, które zgotował mu Piłsudski; Ignacy Daszyński - marszałek sejmu, który przez pewien czas mieszkał z rodziną w Drohobyczu; Bogusław Miedziński - marszałek senatu; generałowie: Stanisław Maczek i Kazimierz Sosnkowski; Władysław Bylina-Prażmowski - słynny legionista i wojewoda lwowski. Gościł tam też ambasador Stanów Zjednoczonych w Polsce.

Kurort miał klasę europejską. Wyróżniał się wyjątkową czystością i można rzec - wytwornością. Ściągało tu towarzystwo międzynarodowe. W parkach zdrojowych i na deptakach słyszało się wiele języków, spotykało się damy w najwytworniejszych kreacjach i wielu dystyngowanych dżentelmenów.Na parkingach stały częstokroć luksusowe samochody: daimlery, mercedesy, bugatti, lancie i packardy.

Do tańca w parku zdrojowym grały słynne wówczas big-bandy Henryka Golda - kompozytora szlagieru "Szkoda twoich łez, dziewczyno" i Jerzego Petersburskiego - twórcy takich przebojów, jak "Tango milonga", "Ja się boję sama spać" czy "Cała przyjemność po mojej stronie".

Koncertowały tam również orkiestry wojskowe VI samborskiego pułku i drohobyckiego batalionu. Wszyscy żołnierze ubrani w tradycyjne podhalańskie peleryny oraz kapelusze ze sznurem muszelek i orlim piórem wzbudzali szczególny zachwyt pań, krocząc do muszli koncertowej po głównym deptaku pełnym wielobarwnych klombów z kwiatami.

Zabójstwa i skandale

W Truskawcu leczył się i wypoczywał senator RP Tadeusz Hołówko. I tu go zabito w sierpniu 1931 roku. Była to jedna z najgłośniejszych zbrodni politycznych w II RP.

Hołówko - młody, zdolny, 42-letni polityk, któremu przepowiadano wspaniałą przyszłość, uchodził wówczas za apostoła zbliżenia polsko-ukraińskiego. Był przyjacielem Piłsudskiego i współtwórcą partii BBWR wspierającej marszałka.

Kule ukraińskich terrorystów spod znaku OUN, które przecięły karierę polityczną i życie Hołówki, miały zaostrzyć narastające antagonizmy między Polakami i Ukraińcami na kresach. Konflikt ten w latach wojny w 1943 roku sięgnął zenitu i nabrał na Wołyniu i Podolu znamion polskiego holokaustu.

Legendą obrósł pobyt w Truskawcu w maju 1935 roku prezydenta Estonii, Konstantina Päts'a, który na odjezdnym udekorował wysokim estońskim orderem doktora Mariana Winnickiego, pełniącego obowiązki naczelnego lekarza uzdrowiska, oraz kilku pielęgniarzy przywracających mu zdrowie, a także truskawieckiego ogrodnika, bo sam był namiętnym miłośnikiem sadów i ogrodów.

Tym ogrodnikiem był Piotr Molenda, który codziennie na głównym skwerze uzdrowiska układał z bratków napis na dużym kwietnym kalendarzu: np. "wtorek, 7 sierpnia 1939 r."

W Truskawcu w pawilonie zdrojowym urządzano też wystawy rysunków, grafik i obrazów olejnych. Do historii przeszła wystawa obrazów Brunona Schulza w lecie 1928 roku, gdyż przebywający tam wówczas sędziwy senator, polityk Chrześcijańskiej Demokracji Maksymilian Thullie, wybitny profesor Politechniki Lwowskiej, były dwukrotny rektor tej uczelni, specjalista od budowy mostów, uznał obrazy Schulza za "ohydną pornografię" i zażądał od starosty drohobyckiego natychmiastowego zamknięcia ekspozycji.

Prof. Thullie nazywany był ironicznie przez Tadeusza Boya-Żeleńskiego "św. Thulią".

Właściciel Truskawca, Rajmund Jarosz, oparł się jednak dość ostro naciskom i wystawy nie pozwolił zlikwidować. Efekt był jak zwykle w takich sytuacjach: wystawa stała się głośna, zwiększyła się frekwencja, a Schulz sprzedał większość swoich obrazów.

Wybitną postacią w dziejach Truskawca był Rajmund Jarosz, który pochodził z Kalwarii Zebrzydowskiej i był z wykształcenia prawnikiem. W 1902 roku przybył do Drohobycza jako skromny absolwent, bez pieniędzy i bez specjalnych widoków na przyszłość. Ale jak to się często zdarzało w tej krainie szczęśliwych zbiegów okoliczności, trafił niespodziewanie na swoją żyłę złota.

Założył pierwsze towarzystwo ubezpieczeniowe w przemyśle naftowym. Pieniądze popłynęły strumieniami, a Rajmund Jarosz, ku swemu zaskoczeniu, stał się bogatym człowiekiem. Tak bogatym, że z czasem mógł kupić sobie całe uzdrowisko Truskawiec i zostać burmistrzem Drohobycza.

Był właścicielem najpiękniejszej willi, o nazwie "Goplana", właściwie małego pałacyku.

Dumą międzywojennego Truskawca był olbrzymi basen solno-siarkowy na Pomiarkach, który rozmiarami przypominał wielki staw, dzieło Rajmunda Jarosza, jego "pomysł i oczko w głowie".

Na brzegach były specjalne urządzenia do treningów dla wioślarzy i gimnastyków, liczne kabiny prysznicowe, wypożyczalnie kajaków, łódek i rowerów wodnych. Cały basen otaczała szeroka plaża z piaskiem morskim przywiezionym specjalnie znad Bałtyku, porównywana z plażami w najlepszych kurortach niemieckich.

W latach trzydziestych XX wieku na Pomiarkach Rajmund Jarosz założył Muzeum Przyrodnicze i nadał mu imię swej matki, Emmy Jarosz. Zebrał tam rzadkie przypadki flory i fauny. Zachowany wykaz eksponatów informuje, że było tam 14,5 tysiąca motylków i żuków, ponad 1000 sztuk minerałów, kilkaset słoików z rzadkimi egzemplarzami grzybów, mchów i porostów oraz kilkaset tomów literatury europejskiej o uzdrowiskach.

W czasie II wojny światowej zniszczono bezpowrotnie zarówno słynny basen Jarosza, jak i jego muzeum przyrodnicze. Interesująca jest statystyka gości Truskawca w okresie międzywojennym. W 1923 roku uzdrowisko to odwiedziło około 6 tysięcy kuracjuszy, w 1927 - 12 tysięcy, a w 1933 już 17 tysięcy. W latach trzydziestych wybudowano luksusowe pensjonaty: "Jasna Polana", "Hucółka", "Belweder", "Lwowianka".

Klientela była z reguły bardzo bogata. Ówczesny mieszkaniec Truskawca, a dziś Opola, inż. Zbigniew Rajter wspomina, że jego matka, Wiktoria, pracując przy obsłudze kuracjuszy, z samych napiwków miała częstokroć trzykrotną pensję.

Mieć wówczas pracę w kurorcie truskawieckim to było wielkie szczęście i gwarancja dostatniego życia. W Truskawcu pracowało też wielu wybitnych lekarzy, m.in. Tadeusz Praschil i Marian Winnicki, który po wojnie był znanym lekarzem w Wałbrzychu.

Truskawiec powojenny

Jechałem do Truskawca, aby skonfrontować to, co znam z literatury, z dniem dzisiejszym. Miałem nadzieję, że uda się zrealizować film dokumentalny o starym Truskawcu, o pięknych willach i ich właścicielach, o eleganckim, historycznym kurorcie. Nic z tego.

Trafiłem na betonową, hałaśliwą dżunglę. Sławny deptak zalano betonem i asfaltem, a właściwie smołówką. Wzniesiono przy nim koszmarną pijalnię "Naftusi" z dziesiątkami stanowisk do pobierania wody z automatycznymi miernikami, które dawkują porcje.

Kurort rozbudowano na modłę sowieckiej gigantomanii, wznosząc zwłaszcza na obrzeżach parku zdrojowego wielopiętrowe, ogromne sanatoria, niszcząc stare wille. Dla przykładu, aby wybudować sanatorium o nazwie "Perła Przykarpacia" (należącego do Ministerstwa Spraw Wewnętrznych) wyburzono 38 domków jednorodzinnych i willi.

 Doszczętnie zniszczono m.in. jedną z największych i najpiękniejszych willi w stylu zakopiańskim "Maria-Helena". Wybudowano w tym miejscu przychodnię balneologiczną. Ogromne gmachy sanatoryjne, kilkunastopiętrowe, wzniesione w czasach sowieckich noszą nazwy: "Kasztan", "Kryształowy Pałac", "Karpaty", "Genewa", "Wiosna". Wielką bodowlą jest też kompleks sanatoryjno-kąpielowy "Dnipro-Beskyd".

Rozebrano też słynny Klub Towarzyski stojący w centrum Truskawca, gdzie spotykali się artyści i politycy, przed którym na rozległym placu rosła wyszukana roślinność, a w lecie tropikalne palmy. Znamy ten klub z tysięcy zdjęć i widokówek. Miał dach kryty grubą warstwą tropikalnej słomy. Dziś w tym miejscu utrzymana jest w stylu klasycyzującym wielka przychodnia balneologiczna.

W ostatnich latach istnienia Związku Radzieckiego w Truskawcu leczyło się rocznie około 400 tysięcy kuracjuszy. Jednocześnie mogło tam przebywać 36 tysięcy pacjentów. Był czas, kiedy kursował specjalny pociąg Leningrad - Moskwa - Truskawiec. Wzniesiono tam gigantyczne, 20-piętrowe sanatorium dla ofiar Czarnobyla. Potężne żurawie budowlane świadczą, że proces rozbudowy Truskawca trwa. Wznoszone są nowe osiedla, a w okolicy kolonie domków jednorodzinnych. Stary, romantyczny Truskawiec z czasów młodości Schulza został już tylko w legendzie, w literaturze i starej fotografii.

Przy pomniku Mickiewicza

12 lipca 2008 roku w parku zdrojowym w Truskawcu byłem świadkiem poruszającej sceny. Trwały tam prace końcowe przy remoncie pomnika Adama Mickiewicza, który odsłonięty tam przed stu laty, cudem przetrwał wojny i lata polsko-ukraińskich konfliktów.

Renowację sfinansował konsulat polski we Lwowie. Na cokole pomnika jest napis w języku polskim.

Przyglądając się temu napisowi, starsza Ukrainka wykrzyknęła: "A dlaczego napis jest w języku polskim, a nie ukraińskim?". Stojący obok Rosjanin, chyba kuracjusz, powiedział po rosyjsku: "No bo to polski poeta i polski konsulat dał pieniądze na odnowienie pomnika, o czym informuje tablica wmontowana w trawniku". "Ale jest tu dziś Ukraina, a nie Polska, na szczęście" - odcięła się Ukrainka. "A co to pani przeszkadza" - zdziwił się Rosjanin. "Bardzo mi przeszkadza i jutro zaprotestuję w radzie miejskiej" - zamknęła dyskusję zirytowana Ukrainka.

Echa dawnych antagonizmów polsko-ukraińskich nie wybrzmiały jeszcze do końca.

Następnego dnia odsłonięcie pomnika w Truskawcu, z udziałem polskiego ambasadora Wiesława Osuchowskiego i mera Truskawca Lwa Hrycaka, odbyło się już bez incydentów.

Stanisław Sławomir Nicieja, profesor, www.nto.pl (2009 rok)

До відома мешканців Борислава

/стосовно автономного опалення/

Протягом останніх років не тільки у м. Бориславі, а й у багатьох містах України, спостерігається певна тенденція мешканців багатоквартирних будинків до від'єднання квартир від системи централізованого теплопостачання та встановлення індивідуальних по квартирних систем опалення, хоча така робота недешева.

Звичайно, для цього є ряд причин. Когось не влаштовує якість теплопостачання, когось - тарифи на цю послугу, а декого - пряма залежність від централізованого теплопостачання, на яке неможливо вплинути, виходячи із власних потреб.

Із цього приводу в останні роки в країні вийшла низка нормативних актів, постанов Кабінету Міністрів України та правил, наказів профільних міністерств, що регулюють правові відносини у сфері від'єднання від системи централізованого теплопостачання та встановлення автономних систем опалення.

22.11.2005 року Міністерство житлово-комунального господарства України прийняло «Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» № 4. Відповідно до цього порядку право на від'єднання від системи централізованого теплопостачання можливе було по стояках, а також по під'їздах багатоповерхових будинків.

06.11.2007 року Міністерство житлово-комунального господарства України згідно Наказу № 169 прийняло зміни до «Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», а також, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1268 «Про внесення змін до правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення» від'єднання від мережі централізованого теплопостачання можливе тільки при згоді всіх власників, наймачів багатоквартирних житлових будинків, при цьому враховуючи перспективний план розвитку теплопостачання населеного пункту або мікрорайону.

Попри всі прийняті постанови, накази та їх зміни, мешканці міста мали можливість отримувати дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт із від'єднання від системи централізованого теплопостачання, що не суперечило закону, хоча і не давало їм право на встановлення автономного опалення.

Проте багато мешканців міста, маючи тільки рішення постійно діючої міжвідомчої комісії з питань від'єднання від системи ЦО і ГВП, самовільно, без дозволу на від'єднання від системи централізованого теплопостачання, встановили автономне опалення у своїх квартирах.

Самовільно встановивши у квартирі газовий прилад (котел опалення), не маючи рішення вищезазначеної комісії, філія Бориславського управління з експлуатації газового господарства (БУЕГГ) не прийняла цей об'єкт в експлуатацію. Склалася ситуація, коли мешканці міста Борислава, власники та наймачі житлових приміщень багатоквартирних будинків протягом кількох років користувалися газифікованими котлами опалення, не маючи на це права, оскільки вони не були прийняті в експлуатацію БУЕГГ. Така ситуація могла призвести до непередбачуваних наслідків.

У зв'язку з тим, що кількість мешканців сягнула більше 200 осіб, які самовільно встановили газифіковані котли опалення, що не були прийняті в експлуатацію, і маючи гіркий досвід по інших містах України, де були випадки вибуху газових приладів у квартирах, цим зацікавилася міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Перелік квартир, у яких самовільно встановлено автономне опалення, розглянула ця комісія, після чого питання винесено на засідання виконавчого комітету Бориславської міської ради. Враховуючи наслідки, до яких може призвести безконтрольна експлуатація газифікованих котлів, а також із метою упорядкування та нормалізації ситуації, що склалася навколо цього питання, прийнявши до уваги рекомендації комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, члени виконавчого комітету Бориславської міської ради прийняли рішення від 29 вересня 2011 року № 283 «Про встановлення порядку оформлення документів, які забезпечать безпечне користування вже влаштованого власниками та наймачами квартир автономного опалення та визнання їх такими, що розірвали договірні відносини з КП «Бориславтеплоенерго» щодо надання послуг централізованого опалення і гарячого водопостачання».

Надалі міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання Бориславської міської ради, керуючись нормативно-правовими актами, що регулюють правові відносини у сфері від'єднання квартир абонентів від системи централізованого теплопостачання та встановлення автономних систем опалення і відповідно до затвердженої Перспективної схеми теплопостачання міста та існуючого стану мереж енергозабезпечення мікрорайонів м. Борислава на 2007 — 2015 роки, не видаватиме дозволів на від'єднання окремих квартир багатоповерхових будинків від системи централізованого теплопостачання.

Від'єднання від мережі централізованого теплопостачання можливе тільки на будинок у цілому, за умови висловленої письмової згоди усіх мешканців (власників, наймачів житлових приміщень багатоквартирного житлового будинку) і технічної можливості переобладнання будинку, як це передбачено «Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22. 11. 2005 № 4 зі змінами, затвердженими Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06. 11. 2007 № 169, що набув чинності з 9 грудня 2007 року.

Для більш цивілізованого упорядкування від'єднання будинків від централізованої мережі теплопостачання, яке б не йшло врозріз із прийнятою схемою теплопостачання міста, рекомендуємо мешканцям багатоквартирних будинків створювати будинкові об'єднання і на зборах буде можливість колективно обговорювати ці питання та приймати відповідне рішення.

Разом із тим інформуємо, що відповідно до листа-роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27. 06. 2008 № 8/7-562 самовільне відключення споживачів від системи централізованого теплопостачання не є підставою для зменшення оплати за послуги теплопостачання.

Олег Левицький,

начальник відділу ЖКГ та будівництва Бориславської міської ради,

часопис "Нафтовик Борислава"

Громада чи населення, або Чому дрогобицькій владі не потрібне громадянське суспільство?

За рік, що минув, дрогобицька влада не стала ініціатором проведення жодного громадського слухання чи не започаткувала проведення загальних зборів громадських організацій, яких в місті налічується 201.

Про це говорили учасники круглого столу “Ми громада чи населення?”, який пройшов минулої середи, 16 листопада, за ініціативи Благодійного Фонду “Карітас” Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ та громадської організації “Дрогобицька громада”. На думку учасників зібрання, владі вигідніше розв’язувати проблеми без залучення громадськості, ніж дбати про зародження громадянського суспільства.

Наталія Голинська з “Карітасу” зробила акцент на тому, що слід розвивати громадянське суспільство насамперед серед молоді. Необхідно, щоби громадянин відчував себе громадянином, бо ми живемо в перехідний період, коли стикаємося з ефектом пасивності та байдужості. Вона нагадала про проведення акції “Завдання владі”, коли був визначений рейтинг проблем. Наша газета вже писала про це. Інша справа, чи стало це стимулом для влади розв’язувати найбільш значимі для дрогобичан проблеми? На жаль, ні.

Керівник “Дрогобицької громади” Богдан Юзефів зауважив, що не вірить у те, ніби до кінця цього року влада проведе бодай одні громадські слухання. Про що можна говорити, якщо відсутній статут територіальної громади в Дрогобичі. На його думку, влада і громада повинні співпрацювати, і треба робити кроки назустріч один одному. Проте пропозиції громадських організацій, наприклад, щодо бюджетних питань, влада не сприймає.

На круглому столі фактично виникло протистояння між представниками влади і громадськими організаціями. Знаний “карітасівець” Артур Деска зауважив, що влада - це частина суспільства, а тому не слід вести поділ на “ми” і “вони”. “Влада не буде говорити зі слабкими, - підкреслив він. - Постали десятки організацій, але де вони нині?”. В цивілізованих країнах громада розв’язує багато проблем без влади. На його думку, громадянське суспільство в Дрогобичі слабке.

Керівник “Карітасу” отець Ігор Козанкевич вів мову про те, що рівень зрілості громади в значній мірі залежить від того, наскільки ми дбаємо про тих, хто потребує нашої допомоги. “Ми повинні підтримувати один одного, - наголосив він, - і в цьому ви можете розраховувати на нас”. Доволі цікавою є його пропозиція про надання однієї гривні в місяць від кожного дрогобичанина на потреби тих, кому необхідна допомога. Здається, це невелика сума, але чи реально таке в Дрогобичі?

Активіст “Дрогобицької громади” Юрій Біда розповів про порятунок церкви Святого Юра в Дрогобичі. Здається, це єдиний випадок, коли влада і громада діють спільно.

Учасники круглого столу “Ми громада чи населення?” прийняли резолюцію, в якій, зокрема, сказано про необхідність активного залучення представників громадських організацій до процесу формування бюджету міста, наприклад, через створення бюджетної громадської ради, про те, що необхідно враховувати ініціативи громади при ухваленні важливих рішень, зокрема через слухання та інші засоби, передбачити в міському бюджеті на 2012 рік статтю витрат на розвиток громадянського суспільства, розробити чіткий механізм прозорого використання коштів розвитку громадянського суспільства на конкурсній основі серед громадських організацій, в обов’язковому порядку провести громадське слухання по обговоренню проекту бюджету міста на 2012 рік і таке інше.

Залишилась “дрібничка”: аби влада прислухалась до громади міста. Але навряд чи нинішні можновладці здатні на це...

Анатолій Власюк, часопис "Тустань"

Атестація по-сендаківськи

30 листопада відбудеться чергова атестація працівників Дрогобицької районної державної адміністрації.

Подібне минулорічне дійство у багатьох, м’яко кажучи, викликало легкий шок.

Згадаймо, що до влади тоді прийшов Михайло Сендак, який хотів поміняти чимало кадрів. Викликає сумнів, чи мова справді йшла про заміну випадкових людей у владі на професіоналів, чи про банальне бажання першого керівника бачити відданих йому і керованих працівників.

Як би там не було, але “жертвами” атестації мали стати принаймні три особи.

Насамперед мова йде про головного бухгалтера райдержадміністрації. “Добрі” люди “порадили” їй написати заяву на звільнення й перейти на іншу посаду, аби уникнути атестації. Бідна жінка так і зробила, але після втручання відповідальних працівників обласної державної адміністрації ситуацію вдалося переграти, й нині головний бухгалтер знаходиться на своєму місці.

Другою “жертвою” мала стати тодішня начальниця фінансового відділу, але вона скористалася своїм правом не проходити атестацію, оскільки йшла на пенсію.

А ось головному архітекторові району, якого теж хотіли “завалити” на атестації, довелося свою правоту відстоювати в судових засіданнях.

Поза тим близько двадцяти працівників держадміністрації були атестовані умовно. Це означає, що при нинішній атестації вони є першими кандидатами “на вильот”, якщо за цей час не встигли здобути вишу освіту (вам смішно?), кардинально не виправили свої недоліки або не розв’язали цю проблему за допомогою грошового еквіваленту.

Складається враження, що атестація в Дрогобицькій райдержадміністрації керівництву потрібна для того, аби позбутися одних і на їхнє місце набрати інших, більш слухняних і відданих, а не для наведення порядку. А корупційні схеми, про які не змучується говорити Михайло Сендак, залишаються, - як і керівники, які ці схеми втілюють в життя...

Анатолій Власюк, часопис "Тустань"

Про що варто пам’ятати в подружжі?

Дрібниць не буває. У подружньому житті важливі малі справи. Це вони створюють відчуття щастя і довіри. Добре, коли подружжя дбає за створення сімейних традицій, які говорять про взаємну пошану і любов.

Такими справами є святкування річниць шлюбу, дня народження, іменин, церковних свят чи державних річниць, наприклад Дня міста чи Дня незалежності. Варто не обмежувати святкування виключно приготуванням смачної їжі чи запрошенням гостей. Свята мають передусім бути нагодою для спільного проведення часу: разом піти до церкви (до сповіді і Святого Причастя), спільно прибрати помешкання та приготувати їжу, спільно запланувати відпочинок та обов'язково дарувати одне одному тепло і увагу, зичливі слова і ніжність. Подарунки не мусять бути дуже дорогими, але обов'язково мають бути щирим виразом нашої великої поваги та любові.

Річниця шлюбу - це добра нагода для того, щоб згадати усе те добре та неповторне, що було в нашому житті. Це час для здійснення взаємних побажань і приготування несподіванок. Варто відновити традицію спільних зустрічей і запросити один одного на каву чи вечірню прогулянку. Звичайні, прості справи можуть творити атмосферу неповторності і важливості. Що робити, коли одна зі сторін забуває про річниці чи інші родинні свята? Варто тоді заздалегідь нагадати, наприклад: а що б ти хотів робити в день річниці нашого шлюбу? Тоді спільно запланувати цей день. Святкування можна перенести на наступний день чи тиждень і разом подумати про необхідні приготування. У цьому випадку менше важливі принципи, а більше потрібна гнучкість і вміння зрозуміти, що друга особа не навмисно про щось не пам'ятає.

Іншою сімейною традицією може бути дбання за гарний початок дня і сердечне очікування на свого подруга, який повертається з роботи або навчання ввечері. Допомагають ніжні, зичливі слова, якими вітаємо особу зранку, бажання зробити горнятко кави або сніданок, прибрати після себе зі стола чи поцілувати на прощання. Це не вимагає особливих зусиль, однак творить у нашій сім'ї атмосферу любові. Варто ставити вимоги не до другої особи, але передусім до себе самого. При розмові можна зичливо сказати про свої потреби. Нашій половинці простіше буде щось зробити, якщо буде мати від нас інформацію, що І для чого нам потрібно.

У щоденному житті варто пам'ятати про час виключно для подружжя. Час на спільну розмову, час на слова вибачення, час на продумування наших спільних дій і час на зміни. Спільна розмова стосується не праці, не господарки і навіть не дітей, але нас особисто - нашого подружжя і наших взаємних відносин, наших почуттів, переживань і мрій. Цей час варто планувати, інакше його може забракнути у щоденних клопотах. Кожен з нас постійно змінюється. Добре, коли ми свідомо керуємо напрямком тих змін. Коли в подружжі є довіра і взаємне бажання зрозуміти другу особу, усі інші справи мають відповідне значення і місце.

Святою справою є час на молитву. Варто не змушувати другу особу до молитви і не вивищуватися, який я побожний, бо пішов до церкви. Краще ласкаво запрошувати і показувати приклад власної молитви та навернення. Спільна молитва вголос - це можливість почути думки, прохання, труднощі другої особи. Це запрошення Бога у наше подружнє життя, у наші конкретні справи, події. Це можливість отримати реальну підтримку від Бога у всіх подіях життя.

Олександра Козанкевич, психолог БФ «Карітас» СДЄ УГКЦ, газета "З любов’ю у світ"

Як ефективно навчати та розвивати пам’ять дитини?

З якого віку можна вчити дитину іноземних мов? У який спосіб збільшити об'єм пам'яті? Як заохочувати дитину до навчання? Чому спів, забава з м'ячиком чи танці сприяють розвитку пам'яті? Що робити, якщо дитина вивчила погані слова і часто їх повторює?

Уже немовля має добру пам'ять. Навіть у віці 1 -2 років дитина може вивчати не тільки рідну мову, але й іноземну. Варто однак, щоб навчання відбувалося у формі гри, щоденних розмов, співу, спілкування з тими, хто добре знає мову або чужоземцями. Пропонується при вивченні іноземної мови, щоб один з батьків говорив виключно іноземною, (наприклад англійською), а другий рідною мовою. Тоді дитина асоціює мову з окремою особою. Найкраще вчити мову, коли вона є рідною для одного з батьків, тоді дитина не відчуває емоційної напруги в голосі, інтонації батьків і ще скоріше вчиться. Іншим способом вивчення мови є побут в іноземному середовищі. Це можливо, наприклад, на англомовному таборі, ведучими якого є англійці.

Щоб дитина вчилася, потрібною є похвала її зусиль. Слід часто висловлювати вголос позитивні зауваження про навчання дитини. Варто хвалити дитину за кожне вивчене слово, написану букву. Це дає їй стимул. Критика і часте виправляння, наприклад, наголосів, правильної вимови чи граматичних елементів веде до знеохочення і зневіри у власних силах.

Варто знати, що у нашому мозку за пам'ять відповідає багато структур. Це означає, що одну і ту саму інформацію можна вивчати різними способами. Наприклад, одна частина мозку добре закодовує знання, коли вони асоціюються з якимось кольором, інша - коли є асоціація з приємними почуттями, ще інша пов'язує інформацію з формою і простором. Що це на практиці означає? Краще запам'ятовуємо, коли букви, цифри є дуже великі і розміщені у центральних місцях, наприклад, на середині зошита, холодильника, на стіні. По друге, якщо навчання відбувається у атмосфері миру, радості, сміху, відпочинку, скоріше запам'ятовуємо і у відповідний час зможемо собі усе пригадати. Навіть якщо дитина забула те, що вчила, у пам'яті залишається слід вивченої інформації. Тоді повторне навчання буде коротше і більш ефективне.

Що ще варто робити, щоб збільшувати об'єм пам'яті? Варто подбати про одночасний розвиток обох півкуль мозку. Ліва частина відповідає за вивчення чогось напам'ять і розуміння різних правил. Права півкуля дбає за творчий розвиток людини. Одна йде в парі з другою. Об'єм однієї збільшується відповідно до об'єму другої, тому коли дитина втомиться вивчати віршики чи букви, варто подбати, щоб спів, танець, малювання чи гра з м'ячиком були такими ж за тривалістю. Танець дитини чи слухання музики - це не втрата часу, це мудра турбота про праву півкулю мозку і розвиток творчих здібностей. Після такої приємної процедури дитина скоріше вивчає віршики чи букви.

Для дитини усе, що вона робить, є навчанням. Найкращий метод - це наслідування батьків чи старших братів і сестер та повторення побаченого і почутого. Діти з особливою увагою вчать усе, що рідкісне і сказане з великою емоційною напругою. Якщо хочемо, щоб дитина не повторювала поганих слів, варто не акцентувати на цьому уваги і не карати її. Дитина добре спостерігає нашу реакцію і відповідно до неї діє.

Основою для доброго навчання є тепло, ніжність, делікатність і любов з боку батьків. Поцілунки мами і обійми тата є найкращим стимулом, щоб повірити у свої сили і з цікавістю пізнавати світ.

Олександра Козанкевич, психолог БФ «Карітас» СДЄ УГКЦ, газета "З любов’ю у світ"

Оголошення

Оголошуємо набір до Школи сімейного консультанта. Наша мета - готувати консультантів до праці з родинами, ініціювати створення християнських порадень для родин, сприяти зміцненню та розвитку українського християнського подружжя.

У програмі школи:

1. Богослов'я сім'ї (Якою Бог бачить сім'ю).

2. Приготування до подружжя,

3. Подружня любов.

4. Природні методи планування сім'ї.

5. Народження дітей (вагітність, пологи, опіка над немовлятком).

6. Виховання дітей (від народження до 12 року життя).

7. Виховання підлітка.

8. Психологія сім'ї.

9. Основи сексології.

10. Спілкування і розв'язування конфліктів.

11. Узалежнення від алкоголю і наркотиків.

12. Сім'ї з неповносправними дітьми.

13. Вихід з подружніх криз (насильство, зрада, довготривала розлука, довготривала хвороба, тощо).

14. Цілі християнського подружжя.

15. Навики консультування сім'ї.

Навчання буде відбуватися раз на місяць: (п'ятниця - після обіду, субота - цілий день, неділя - до обіду) протягом 4 х семестрів.

Вимоги до кандидатів:

1.Вища освіта.

2. Практикуючий християнин, рекомендація від священика.

3. Проходження тестування та кваліфікаційна розмова.

4. Благодійна пожертва.

Запис до 30 листопада. Адреса: Дрогобич, БФ Карітас, вул. Чорновола, 4, тел.. 067 67 308 79; 096 95 72 430 (пон. – п’ят. 10.00-17.00), www.caritas-sde.org

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 13 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником