Трускавецький вісник № 34 (413) від 22 березня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 34 (413) від 22 березня 2012 р.

22.03.2012



 

У номері: Текст резолюції громадських слухань по тарифах, Анонси подій, Хто на ректора, Новини регіону, Екологічна тематика, Питання співробітництва журналістів та свободи слова, Спортивні новини, Пластуни вшанували пам’ять героїні у Сколівському районі, Найдавніша мапа Трускавця.

Новини Трускавця та регіону

Анонси на четвер – неділю

Четвер, 22 березня. О 10.00 розпочинає свою роботу чергова сесія Дрогобицької міської ради. О 14.00 відбудеться круглий стіл на тему «Стратегія розвитку краю» за підсумками першого етапу зустрічей Ігоря Куруса з громадськістю в містах Стебник та Борислав і селах Лішня, Уличне, Доброгостів, Болехівці, Ясениця та інших. Місце проведення – редакція тижневика «Каменярі». У Трускавці о 17.00 відбудеться засідання культурно-просвітницького товариства імені Раймунда Яроша.

П’ятниця, 23 березня. В Дрогобичі пройде науково-практична конференція, присвячена пам’яті Василя Іванишина. Проведе прес-конференцію дрогобицький міський голова Олексій Радзієвський. У Трускавці хореографічний колектив «Золоті діти» матиме виступ у санаторії «Джерело» (16.00). О 15.00 в трускавецькому ДЮСК «Спортовець» розпочинається Чемпіонат області з баскетболу.

Субота, 24 березня. О 15.00 громадські слухання щодо незаконного підвищення тарифів на обслуговування житла та прибудинкових територій у Трускавці, місце проведення – вулиця Сагайдачного, запрошені депутати-мажоритарщики Петро Шумин, Ігор Пілько та Олег Кіселичник.

Неділя, 25 березня. О 14.00 в Народному домі Трускавця пройдуть громадські слухання щодо питання планованої забудови питного озера. Ініціатор – ГО «Клуб греко-католицької інтелігенції Трускавця», який діє при парафії святого Миколая. О 16.00 в Бориславі – вечір пам’яті Петра Телюка.

«Дзеркало» «Трускавецького вісника»

Інформацію важливо не лише вміти зібрати, опрацювати та поширити, але і зберегти. Це одне із правил, яких редакція «ТВ» дотримується від початку заснування проекту. Неодноразово ми наголошували на тому, що «Трускавецький вісник» розміщує інформацію на різних сайтах, формуючи громадську думку. Наприклад, дуже приємно, коли наш продукт появляється на дрогобицьких Інтернет-ресурсах, на ЗІКу, а потім із посиланням на інші ресурси навіть на не дуже дружніх до нас Інтернет-ресурсах Трускавця та Дрогобича Це свідчить про професійність творення, оперативність подачі та актуальність змісту інформації на «Трускавецькому віснику».

Найбільш популярним є сайт www.protruskavets.org.ua – відкритий суспільний сайт, на якому мають можливість робити дописи багато авторів, де є кілька адміністраторів, де коментування до кожної із новин чи статей дає можливість висловити свою думку нашим читачам.

Весь архів «ТВ» від 14.08.2008 до 29.02.2012 можна знайти на www.turportal.org.ua

Щоб зберегти інформацію, мати можливість доступу до неї на випадок тимчасових проблем із сайтом www.protruskavets.org.ua, на який постійно тривають хакерські атаки (підозрюємо, хто є їхнім замовником), інформуємо, що у стадії розробки перебуває дзеркальний варіант «ТВ». Отже, всі матеріали класичного «Трускавецького вісника» (за винятком окремих фото) Ви, шановні читачі, зможете знайти за посиланням www.truskavetskyjvisnyk.io.ua/story Сайт наразі перебуває у стадії розробки та наповнення, але багато матеріалів є доступними для користування вже. Тож просимо у свої закладки внести і цю адресу вісника на випадок відсутності в Інтернет-просторі відкритого суспільного сайту.

Анастасія Журавська підтримує мера міста, але виступає проти підвищення тарифів

В редакцію «Трускавецького вісника» зателефонувала вчителька Руслана Козира Анастасія Журавська, котра запевнила, що поширена інформація про її зневіру в колишньому учневі не відповідає дійсності. «Я і надалі підтримую Руслана Ярославовича і вірю, що він робить правильні кроки», - запевнила вчителька із понад 40-річним стажем роботи. Нагадаємо, що вчора в Інтернеті появилася інформація, що вчителька зневірилася в пану Козиру і нібито сказала слова «Крісло змінює людину». Виявилося, що це не відповідає дійсності.

В той же час пані Анастасія Журавська незгідна із підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги та тим, що мешканці не мають змоги обирати, які послуги вони хочуть отримувати, а які ні. «Я на зборах мешканців ставила питання про те, чому люди повинні оплачувати без укладених договорів із КП «Трускавецьжитло», так само я запитувала, яка ж зарплата у чиновників цього комунального підприємства. Я тричі ставила ці запитання заступнику Олександра Ткаченка, та він ухилився від прямої відповіді. Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги пройшло без обговорення з людьми, що і викликало таке зацікавлення громадськості. Якщо особисто в моєму під’їзді вже 44 роки не робиться жоден ремонт, то за що я повинна сплачувати? Мешканці мають право обирати, які послуги отримувати, мають право знати, зо що саме їм платити і скільки платити. Бо чиновників за свою пенсію годувати я не буду», - розповіла у телефонній розмові пані Анастасія Журавська і задала риторичне запитання: «Чому ж і досі ми не маємо договорів?». Вчителька в кінці розмови додала, що вона підтримує Руслана Козира і вірить, що її колишній учень знайде спосіб вирішити ситуацію із тарифами. Водночас вона висловила нерозуміння дій окремих посадовців із команди міського голови Трускавця.

Редакція «ТВ» висловлює щиру вдячність п. А. Журавській за телефонний дзвінок та чітке роз’яснення позиції. Водночас хочемо вибачитися перед нею за публікацію дещо викривленої інформації зі згадуванням її прізвища. Підтримуємо пані Анастасію Журавську в одному – у її сподіванні, що міський голова дійсно знайде вирішення даної проблеми, відмінивши так поспішно та необдумано прийняті тарифи з обслуговування житла та прибудинкових територій у Трускавці.

Адже це питання є актуальним не лише для якихось політичних партій чи громадських організацій, його піднімають та обговорюють звичайні мешканці, які далекі від політики. Звинувачення когось у використанні ситуації з метою нашкодити міській владі Трускавця є безглуздими, адже трускавецька влада прийняттям рішення виконкому ТМР 15 лютого 2012 року нашкодила сама собі так, як це не зробили б її найлютіші опоненти.

Вечір-реквієм

У неділю, 25 березня, в приміщенні Палацу культури нафтовиків міста Борислава відбудеться вечір-реквієм, присвячений пам`яті режисера Народного театру Петра Михайловича Телюка. Початок – о 16.00.

Вхід на вечір безкоштовний, але кожен, хто бажає, може стати меценатом і допомогти акторам виконати останню волю та заповітну мрію режисера – взяти участь у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі народних театрів, який відбудеться у місті Очаків.

Нагадаємо, що Петро Телюк помер 14 лютого 2012 року. Вечір його пам`яті приурочений сороковинам від дня смерті цієї великої людини, яку знав та шанує весь Борислав.

120 років Бруно Шульца

Вчора, 21 березня 2012 року, Верховна Рада України прийняла рішення про відзначення на державному рівні 120-річчя від дня народження видатного польського письменника єврейського походження, уродженця Дрогобича Бруно Шульца. Доповідачем з цього питання був Володимир Яворівський, який назвав нашого земляка «великим учнем Франца Кафки» та коротко розповів про життєвий та творчий шлях дрогобичанина, автора «Цинамонових крамниць» та ряду інших творів як прозових, так і мистецьких в плані образотворчому.

Ініціатором вшанування Шульца на державному рівні виступило посольство Республіки Польща в Україні. Володимир Яворівський зазначив, що Україна теж повинна гордитися тим, що така талановита людина творила і нашу культуру. Нагадаємо, що Бруно Шульц народився в Дрогобичі у 1892 році, тут він майже безвиїзно прожив все життя і загинув від кулі гітлерівця під час німецької окупації за свою приналежність до єврейського народу. У «ТВ» в минулому ми публікували ряд статей про життя та творчість Бруно Шульца.

Найдавніша кадастрова мапа Трускавця

За посередництвом редактора Інтернет-видання «Трускавецький вісник» Володимира Ключака до музею історії Трускавця минулого тижня було передано електронний варіант найдавнішої як наразі карти Трускавця. Кадастрова карта середини ХІХ століття є фотокопією з оригіналу.

Нагадаємо, що найдавніша згадка про Трускавець датується 1427 роком. Документ, за яким цю дату подає професор Леонід Тимошенко (він, до речі, і передав у музей фотокопію кадастрової карти нашого міста) - Halecki O. Z Jana Zamojskiego inwentarza archiwum koronnego: Materyały do dziejów Rusi i Litwy w XV wieku // Archiwum Komisji Historycznej. – T.XII. – Cz.I. – Kraków, 1919. – N 7. – S.188. Ідеться про те, що 29.06.1427 р. у Галичі був складений реєстр шляхти різних руських повітів, за яким Станіслав Коритко володів у Перемишльському повіті Трускавцем. Це і є найдавнішою згадкою села Трускавець, яка уміщена в досить ранньому і важливому джерелі – інвентарі коронного архіву Яна Замойського.

Борислав не скидає стоки в річку Тисменицю

Місто Борислав не має своїх очисних споруд. Нинішня влада шукає відповідних інвесторів для побудови власних очисних споруд. А протягом багатьох років між «Бориславводоканалом» та «Дрогобичводоканалом» є відповідна угода на прийняття стоків з міста нафтовиків. І як водиться між сусідами завжди є порозуміння і взаємовиручка. Але час від часу і між сусідами виникають суперечки. Щодо ситуації зі скиданням стоків в річку Тисменицю, то можемо запевнити про те, що Борислав будь-які дії не виконував на своїй території щодо зменшення кількості і так категорично ставити питання, як Дрогобич, заявивши, що Борислав більш як наполовину зменшив подання своїх каналізаційних стоків на очисні споруди Дрогобича, не можна.

«Якщо була прикрита засувка на каналізаційній трубі, то вона здійснена за межами Борислава працівниками «Дрогобичводоканалу». На території міста Борислава жодні стоки в річку Тисмениця не потрапляють – немає фізичної можливості. Задвижка, яка регулює подачу стоків знаходиться поза межами території міста і до неї мають доступ тільки працівники «Дрогобичводоканалу», - коментує дану ситуацію Руслан Зелінський, перший заступник міського голови м. Борислава.

 Крім цього, «Дрогобичводоканал» має напряму укладені угоди з юридичними особами міста Борислава на очищення стоків. Тобто Дрогобич напряму отримує кошти від юридичних осіб. На очищення стоків від населення «Дрогобичводоканал» має укладену угоду з «Бориславводоканалом». Всі стоки від Борислава подаються по одній трубі, як від юридичних осіб так і від населення.

Юристи «Бориславводоканалу» спростовують заяву щодо переукладання угоди на зменшення подачі стоків на очисні споруди Дрогобича з 800 до 360 куб. м. Жодної нової угоди не було підписано, запевняє юридична служба. Була угода між двома водоканалами на очищення стоків, але термін дії її закінчився. З боку Дрогобича не було ніяких зауважень, тобто з юридичної точки зору угода продовжується і вона є діюча.

У зв'язку з ліквідацією КП «Бориславводоканал» було створено КП "Вододар", яке неодноразово письмово зверталося, щоб укласти угоду на очищення стоків від населення та кожного разу отримувало відмову – мотивація відмови: підприємство, яке ліквідується, має заборгованість.

"Ситуація зі стоками не є новою. Вона складалася роками. Скільки треба було не платити по 50 тисяч, щоб вийшла заборгованість 4 млн. грн. Від боргів ніхто не відмовляється. Оскільки йде процедура ліквідації «Бориславодоканалу», то повинен пройти певний процес і борги будуть повернуті згідно чинного законодавства. Окрім того, варто нагадати той факт, що географічно очисні споруди в Дрогобичі будувалися як районі для обслуговування Дрогобича і Борислава. Свого часу все було пов'язано на одній мережі. І Борислав приймав активну участь у будівництві водозабору "Гірне". Тільки в 2001 році був проведений розподіл і ці мережі поділені. Тому географічно очисні споруди опинилися не на території міста Борислава і , відповідно, перейшли на баланс "Дрогобичводоканал". Щодо водогону в районі готельного комплексу «Гірка» протяжністю 1,8 та 5 км, діаметром 500 та 400 мм, то з 2001 року вони є на балансі «Бориславводоканалу», а користується ним безкоштовно «Дрогобичводоканал». Ще варто нагадати щодо різниці в тарифах, яку мала б компенсувати держава. Так, на січень 2012 року ця сума сягнула понад 18 млн. грн. І якщо б принаймні ці кошти надійшли частково, то можна було б повернути всі борги «Бориславводоканалу», в тому числі і за стоки. Під час ліквідації старого підприємства нове повинно почати працювати. Новостворене підприємство отримало для провадження своєї діяльності всі необхідні документи та ліцензії. також отримало на баланс один з локальних водозаборів. Комунальне підприємство "Вододар" готове оплачувати суму яку оплачує населення в сумі 50-60 тис. грн. А також поставити прилад обліку каналізаційних стоків на виході з Борислава. Дрогобич щомісяця втрачає кошти, які може заплатити "Вододар". В даній ситуації у Борислава є два виходи, або будувати власні очисні споруди, або шукати з Дрогобичем компромісні рішення. ", - підсумовує Руслан Зелінський.

Інформацію для поширення надіслав відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради.

Борислав спортивний

Як інформує відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради, 17 березня у Києві в спортклубі "Sport Life" відбувся турнір "High Power". Боксер-професіонал з Львівщини Олег Некрасов переміг у рейтинговому поєдинку боксера з Нігерії Майкла Усінгва. Олег завершив поєдинок у першому раунді, затративши на перемогу африканця менше хвилини. На 40 секунді його темношкірий суперник пропустив правий прямий і опинився в тяжкому нокауті. Нагадаємо, що Олег Некрасов тренується у бориславського тренера Тараса Барни. Наступний поєдинок важковаговика Олега Некрасова відбудеться на початку літа в Києві.

Відділом з питань фізичної культури і спорту Бориславської міської ради спільно з Федерацією шахів м. Борислава на базі ЗОШ № 4 проведено особисто-командну першість міста з шахів серед школярів. Участь у змаганнях прийняли 35 школярів з восьми навчальних закладів. Спортсмени змагались за швейцарською системою з 7-ми турів. У особистому заліку переможцями стали: І місце – Соломія Якимчук (гімназія), ІІ місце – Василь Мізик (ЗОШ № 5), ІІІ місце – Роман Андрушко (ЗОШ № 5). У командному заліку, до якого зараховувались 3 результати юнаків і дівчини, за найбільшою сумою очок перше місце виборола гімназія. Срібними призерами стали шахісти ЗОШ № 5 і бронзовими призерами – ЗОШ № 8. Як зазначив начальник відділу з питань фізичної культури і спорту Володимир Рахель, «цьогорічні змагання були організовані на високому рівні. Висловлюю вдячність дирекції та вчителям фізичного виховання ЗОШ № 4 за хорошу організацію змагань».

10-11 березня 2012 року на базі БО «Карітас» проходила особиста першість міста з шахів. До участі у змаганнях допускались дорослі та діти. Взяло у змаганнях 10 учасників, які змагались за швейцарською системою з 7-ми турів.     Показавши абсолютний результат чемпіоном міста з шахів серед дорослих став Андрій Тустанівський, на другій сходинці – Микола Зарицький і бронза у Євстахія Ляха. Серед учасників віком до 18 років переможцем стала Соломія Якимчук, яка була четвертою і у загальному заліку змагань. Переможці змагань нагороджені призами і грамотами відділу з питань фізичної культури і спорту міської ради та Федерації шахів міста.

Власна інформація

Місту нафтовиків виповнилося 625

19 березня 2012 року виповнилося 625 років з часу першої писемної згадки про Борислав. Славнозвісне місто оспіване і в творчості відомого українського письменника Івана Франка. Цю дату вважають початком літочислення в історії міста.

Святкування, приурочені 625-літтю Борислава проходили в Палаці культури. За традицією привітав присутніх міський голова Борислава Володимир Фірман, наголошуючи на тому, що все ж таки більшою цінністю міста є не його поважний вік, а люди, котрі в ньому живуть. Мер закликав любити рідне місто, бо тільки тоді можна любити і розбудовувати рідну державу.

На святі був присутній і начальник відділу гуманітарної політики Бориславської міськради Роман Тарнавський. Він коротко ознайомив присутніх з історією виникнення міста, відображеною в світлинах та кінофільмах. Урочистою частиною заходу був концерт – юні таланти привітали бориславчан, виконуючи танцювальні композиції, звучали також пісні про рідний край. На огляд гостей організаторами свята було представлено виставку художніх робіт та літературних творів, експоновано фотоколекцію, яка мала слугувати для глядачів своєрідною розповіддю про історію розвитку краю в цілому та нафтових промислів зокрема.

www.tit.net.ua

Трускавецьке Інтернет-телебачення набирає обертів

Уже впродовж кількох останніх місяців у місті-курорті функціонує й продукує свою продукцію Трускавецьке Інтернет телебачення. З розвитком нових технологій набирає обертів впровадження проектів в мережі Інтернет. Один із них – Трускавецьке Інтернет-телебачення. Це відносно новий вид поширення телевізійної продукції в онлайн-режимі, він має свої переваги й недоліки. Серед переваг – відносна дешевизна такого виду телебачення, адже тут відсутні астрономічні витрати на придбання частот і ліцензування. Інші переваги також вагомі: телепередачі демонструються таким чином, що їх можна переглянути у будь-який зручний час вибірково за сюжетами, вони також зберігаються в архіві. Щось подібне буде і з впровадженням цифрового телебачення на заміну аналогового.

Трускавецьке Інтернет-телебачення наразі набирає обертів, тут ще не впроваджено усіх передбачених технологій та деталей проекту. Наразі на спеціально розробленому для цього сайті транслюються щоденні новини, при цьому у добірці зберігаються й останні за попередні кілька днів. Передбачена й передача в реальному часі для трансляції прямих зустрічей, конференцій тощо. На сайті проекту “ТІТ” (Трускавецьке Інтернет-телебачення) можна дивитися й величезну кількість телеканалів України та зарубіжжя, звичайно, безкоштовно. Є на сайті “ТІТ” за короткою адресою www.tit.net.ua і багато інших цікавих деталей, у цьому напрямі бувають зміни. Сайт проекту “Трускавецьке Інтернет-телебачення” має гарний сучасний дизайн, він є певною альтернативою традиційному телевізору, а самі його телевізійні програми – не зовсім традиційний вид поширення інформації. До слова, подібних проектів у мережі Інтернет, наразі, є зовсім обмаль. Одна із причин цьому – доволі складна технологія втілення технології, для створення Інтернет-телебачення, окрім фахових умінь телевізійника, тут потрібні неабиякі навички в сайтобудуванні, знанні веб-технологій тощо.

Василь Кирилич

Ясениця показала Курусу «червону» картку!

За словами організаторів громадських слухань, які ось уже четвертий місяць проводять зустрічі з краянами у різних куточках нашого краю, це перший такий казус, коли і сільський голова, і завклубу завчасно підтвердили організаторам про зустріч з мешканцями села 18 березня у неділю. А коли ініціатори розробки стратегії під’їхали до сільського клубу, то їх зустріли люди на вулиці і колодка на дверях клубу. Досі були різні випадки. Окремі сільські голови завчасно просили не приїжджати у їхнє село, бо вони мають іншу політичну орієнтацію. Інші переконували розробників стратегії, що районна влада забороняє. А такий випадок стався вперше. Хто став ініціатором зриву сільських зборів в Ясениці – поки не відомо.

На відміну від сільського війта, на зустріч з Ігорем Курусом прийшло достатньо людей. Навіть футболісти, які того дня грали турнір у селі на кубок ФК «Оболонь», після переможного матчу у футболках з надписом «Каменярі» прийшли на зустріч. І не дивно, адже минулого року вони стали переможцями футбольного турніру тижневика «Каменярі» і саме цю футбольну форму отримували з рук головного редактора тижневика Ігоря Куруса. Парадоксом є ще й те, що турнір на кубок ФК «Оболонь», який стартував того дня у Ясениці, також проходить за підтримки пана Куруса.

А тим часом село, де чи не найбільша смертність у районі, і люди якого не бачать промінця світла у тунелі фінансової скрути і брехні, не змогли послухати ініціативи Куруса і висловити своїх міркувань щодо шляхів подолання економічної кризи.

Треба віддати належне пану Ігорю, який організував анкетування ясеничан прямо на вулиці, на капотах машин. «Попри намагання зірвати цей суто аналітичний економічний процес, облити його брудом і політиканством, ми спробуємо достукатися до людей і переконати їх, що за добробут треба боротися з розумом, а не викрикуванням політичних лозунгів на мітингах. Вже докричалися і домітингувалися, що скоро в слід за неораними полями появляться неприбрані цвинтарі. Час роботи настав» - писав наш земляк Іван Франко» - у кінці підсумував Ігор Курус.

Михайло Коваль

Вісті з Борислава

Навчання посадовців міської ради. 14 березня в сесійній залі Бориславської міської ради відбувся семінар для посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо правильності заповнення Декларацій про майно, доходи, видатки і зобов’язання фінансового характеру, які затверджені у відповідності до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Навчання провели начальник міського управління юстиції Ірина Клонцак, головний державний податковий інспектор ДПІ м. Борислава Любов Жигало, керуючий справами виконавчого комітету Олександр Майсак. Посадовці міської ради мали можливість задати питання та звернутись за роз’ясненнями. Семінар пройшов вдало та активно і тривав понад дві години.

Діяльність депутатів. 15 березня відбулось друге пленарне засідання Бориславської міської ради. На даному засіданні розглядалось питання порядку денного : Різне. Під час роботи сесії перед депутатами виступив керуючий справами Олександр Майсак, який проінформував депутатів про необхідність подання декларацій про майно, доходи, видатки і зобов’язання фінансового характеру. Також в різному виступили депутати Володимир Хауляк, Михайло Лазар, Василь Піх, Зеновій Макоус. В основному запити депутатів стосувались проблем водопостачання, ремонту доріг. Також М.Лазар озвучив заяву фракції РХП щодо проведення звітів як заступників міського голови, так і керівників комунальних підприємств міста. На цій сесії було зареєстровано фракцію Партії захисників Вітчизни. До фракції увійшли депутати – Б.Барнацький, Б.Когут, В.Маринін.

Діяльність міського голови. В п’ятницю, 16 березня Бориславський міський голова Володимир Фірман відвідав локальний водозабір «Ріпне». Мета відвідин – ознайомлення з завершальним етапом робіт щодо реконструкції водозабору. Нагадаємо: наше місто перемогло у Всеукраїнському конкурсі «Питна вода». За результатами тендеру виконує роботи з реконструкції локального водозабору «Ріпне» державне підприємство інженерний центр "Техно-ресурс". Тендер проводив замовник - житлово-комунальне управління обласної державної адміністрації. На даний час проведено реконструкцію локального водозабору «Ріпне». Зокрема, підприємство збудувало новий басейн, дамбу і встановило сучасні очисні споруди, які будуть працювати без застосування хлору. Йде до завершення благоустрій території її безпосереднє огородження. Володимир Фірман на «Ріпному» зустрівся з директором «Техно-ресурс» Валерієм Марухою, який сам особисто контролює завершальні роботи. Містові вкрай необхідно якнайшвидше задіяти цей локальний водозабір, адже найболючішою проблемою залишається проблема водопостачання. Валерій Маруха зазначив, що зараз відбувається наповнення водою основного басейну, робітники здійснюють роботи щодо благоустрою ділянки водозабору. Сильні морози не дозволили виконати деякі робот, то тепер робітники підприємства усувають всі недопрацювання.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

На всеукраїнському юнацькому баскетбольному турнірі в Дрогобичі перемогли кияни

У Дрогобичі відбувся традиційний всеукраїнський юнацький баскетбольний турнір «Весна Прикарпаття», в якому взяли участь команди з Києва, Івано-Франківська, Самбора, Трускавця і Дрогобича.

Закінчилися трьохденні спортивні баталії перемогою команди Київського спортивного ліцею-інтернату під керівництвом заслуженого тренера України, майстра спорту СРСР міжнародного класу, легенди баскетболу СРСР та України Вадима Гладуна. Команда ДЮСШ м.Дрогобича, яку тренує Олег Войтечко, виборола друге місце. Юна надія БК "Говерли" (команда Суперліги України) з Івано-Франківська (тренер Наталія Свиридова) посіла почесне третє місце.

Іван Тихий

Резолюція суботніх зборів на Івасюка

На численні прохання читачів та громади публікуємо текст резолюції, ухваленої під час громадських слухань на вулиці Івасюка у Трускавці у суботу, 17 березня 2012 року. Висловлюємо подяку за наданий текст голові ГМ «Опора» в Трускавці п. Євгену Бродзінському.

«Міському голові міста Трускавця

Секретарю Трускавецької міської ради

Прокурору міста Трускавця

Звернення

У зв’язку з останнім прийнятим рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради щодо тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, виникає багато запитань щодо правомірності прийнятого рішення.

17.03.2012 р. о 15.00. год. відбулися загальні збори мешканців будинків №№1,1а,3,5,7 вул. В. Івасюка з даного питання, нами також обговорювалися питання щодо нарахування оплати за спожиття теплопостачання не по засобу обліку теплової енергії (тепловому лічильнику), а по квадратних метрах квартирної площі мешканців будинків (зокрема по вул. Івасюка 3)

Вимагаємо від міського голови Руслана Козира негайно скликати засідання Трускавецького виконкому і переглянути тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, які є несправедливими до громади міста.

Нагадуємо, що споживач в особі колективного власника погоджує перелік і вартість послуг з постачальником, чого не було узгоджено з мешканцями вулиці Івасюка вищезгаданих будинків та з КП. «Трускавецьжитло».

Закликаємо депутатський корпус невідкладно скликати позачергову сесію Трускавецької міської ради та скасувати рішення місцевого виконкому від 24.02.2012 за №53 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлових будинків м. Трускавець, які обслуговує комунальне підприємство «Трускавецьжитло»

Вимагаємо від КП «Трускавецьтепло», взяти на свій баланс тепловий лічильник, який підключений в буд. № 3 по вул. В. Івасюка, та провести перерахунок з мешканцями цього будинку по оплаті за тепло, так як нарахування проводилися не за показниками лічильника, а за квадратні метри житла. Вважаємо такі дії з боку КП «Трускавецьтепло», по відношенню до своїх споживачів – шахрайськими.

На порядку денному були також інші питання. Виявилося, що без нашої згоди (за словами депутата ТМР Андрія Кульчинського) створено ОСББ – куди входять будинки №№ 3,5,7 по вул. В. Івасюка. Заявляємо: ми були, і є противниками створення ОСББ.

Звертаємось до прокурора міста надати правову оцінку вищезгаданим подіям.

Закликаємо мешканців Трускавця провести аналогічні загальні збори в інших мікрорайонах міста. Нам не приходиться надіятися на жодні політичні сили міста, так як вони активізовуються тільки під час виборів, щоб дорватися до корита влади. Ми повинні самі самоорганізовуватися.

Ми також заявляємо, що якщо наші законні вимоги не будуть почуті, залишаємо за собою право пікетувати Трускавецьку міську раду, та ініціювати недовіру до міського голови та цілого депутатського корпусу!

Хочемо правди, справедливих тарифів, чесної влади!

17 березня 2012 рік»

Хто на ректора?

 6 лютого 2012 року Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України оголосило конкурс на заміщення вакантної посади ректора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Заяви від претендентів приймалися протягом місяця – до 6 березня 2012 року. Поступило 6 заяв.

У середу, 21 березня, в Народному домі Дрогобича відбулася зустріч із претендентами на посаду ректора. Тривала вона дві години – з 15.00 до 16.55. Ведучим зустрічі був проректор Юрій Кишакевич. Кожен із шести претендентів на посаду ректора ДДПУ мав 10 хвилин для виступу зі своєю програмою, потім 10 хвилин для відповідей на усні та письмові запитання, а в кінці зустрічі – 1 хвилину на заключне слово.

Порядок виступів був визначений жеребкуванням, яке було проведено заздалегідь. А зараз пропонуємо коротко ознайомитися із тими пропозиціями, які лунали з вуст кандидатів.

Першим виступив Богдан Винницький. Завідувач кафедри математичного аналізу фізико-математичного факультету ДДПУ. «Вибори ректора для міста та регіону важать більше, ніж вибори народного депутата чи місцевої влади», - розпочав п. Богдан свою промову, котра була найкоротшою. Два головні завдання, які він бачить для виконання, будучи на посаді ректора – як зберегти університет і як перетворити його в конкурентоздатну кузню інтелектуалів. Виступаючий застеріг перед діями на шкоду університету та повідомив, що вже тепер, ще до оголошення результатів голосування, є готові написані статті, які дискредитують заклад. В підсумковому слові він подякував іншим кандидатам за те, що підтримують його програму та пообіцяв всіх претендентів у разі обрання ректором зробити завкафедрами. Запитань із залу до п. Винницького не було.

Другим виступив Юрій Пелех. Проректор вузу в Рівному. Наймолодший зі всіх кандидатів, він випромінював впевненість у тому, що саме йому випаде щастя стати антикризовим менеджером, якого потребує університет. «Хочу вірити, що в нас буде змагання не кандидатур, а програм», - зазначив гість, який багато розповів про свої досягнення на теперішньому місці роботи, які дозволили збільшити кількість студентів, знаходити нові джерела фінансування, зокрема через участь у програмах «Темпус» та «Еразмус». Пан Пелех наголосив на тому, що його коріння – з нашого краю, Львівщини і що пора декларацій обов’язково повинна передбачати пору звітності – вже через рік після обрання нового ректора. До претендента запитань було чимало, зокрема і щодо кількості кандидатів наук, які він підготував (задавали це питання опоненти пана Юрія). Проблеми академмістечок для студентів та викладачів, які вже працюють і яких ще запрошуватимуть на роботу, подвійний диплом (другий – болонського взірця), нові спеціальності, які варто запровадити в нових умовах (облік та аудит, фінанси, правознавство) – нелегко було в короткий час зупинитися на цьому всьому. «Університет повинен визначати політику міста та регіону … я можу це зробити разом з вами», - запевнив присутніх пан Пелех.

Жереб виступати третьому припав Василю Бойчуку. Декан фізмату ДДПУ, в університет прийшов у 1980 році. В університеті кількість студентів скоротилася на 3,5 тисячі, в тому числі 1,5 тисячі – на денній формі навчання. Демографічна ситуація не додає оптимізму. Університет заробляє від 300 до 500 тисяч гривень, а міг би значно більше. Тому працювати є над чим і пан Бойчук готовий до праці. Від присутніх він просив одного – судити людей не за словами, а за ділами, тобто, за біблійним принципом. Що людина зробила вже і що ще може зробити? Професор навів власний приклад, коли приїхав на кафедру, яка тільки формувалася, а тепер Дрогобич із Чернівцями – два провідні центри нанофізики в Україні. Та досягнення, які є, не повинні ставати приводом для зупинки, а мають бути стимулом для руху вперед. Пан Бойчук закликав до спільної праці з метою підвищення іміджу університету.

Надія Скотна виступала четвертою. Декан соціально-гуманітарного факультету ДДПУ. Дружина покійного ректора Валерія Григоровича Скотного. Рішення балотуватися на посаду ректора було непростим, - розповідає пані Надія, - та не хотілося ухилятися від відповідальності. Тим більше, коли просили люди, яким важко відмовити, адже працювали пліч-о-пліч не один десяток років. «Я усвідомлюю ті виклики та загрози, які стоять перед університетом – інформаційна революція, глобальна економічна криза, демографічна криза, а ще ж болісне очікування нового закону України «Про освіту». На жаль, криза є не лише глобальна, але й місцева. Як не прикро констатувати цей факт, та тепер Дрогобицький університет – найбільший платник податків. А були ж часи, коли промислові підприємства підтримували навчальний заклад і матеріально, і морально. Головне завдання – зберегти та підвищити якість освітніх послуг, а один із кроків до цього – запровадження демократичної моделі управління університетом. Відмова від командного тону в управлінні, реорганізація Вченої ради шляхом включення до неї всіх завідувачів кафедр, формування Ради громадянського партнерства – це лише окремі віхи на шляху реформування, як його розуміє пані Скотна. Немаловажну роль у прозорості та відкритості повинна відігравати і співпраця із ЗМІ, повинен підвищитися статус університетської газети, в котрій повинні щороку публікуватися кошториси видатків. Одне із запитань, які лунали із залу, стосувалося викладачів пенсійного віку. Претендент зазначила, що університет – це сплав молодості та мудрості, яка набувається з досвідом, тому до кожного випадку потрібно підходити індивідуально. У заключному слові пані Надія не змогла не втрутитися у дискусію, чи має бути університет педагогічним, чи від педагогіки варто відмовитися взагалі. Вчитель – поважна роль у галицькому середовищі, тому формувати, виховувати вчителя в дрогобицькому університету будуть і надалі – висловила впевненість пані Надія Скотна.

Уродженець та випускник Дрогобича, а тепер професор в Рівному Олег Тищенко виступав п’ятим. Величезний досвід роботи – і не лише в українських вишах, але і в Жешові, і в Люблінському Католицькому Університеті. Підготував 14 кандидатів наук, одного докторанта. Пан Тищенко пропонує зміну статусу університету з педагогічного на гуманітарний, що дасть можливість виходу на нові проекти, можливість готувати нові, запотребувані «модні» спеціальності. Чому б на факультеті романо-германської філології не вивчати східні мови, зокрема китайську? Чому не приділити більше уваги питанню працевлаштування студентів після закінчення вузу? Адже те, що багато випускників змушені виїжджати у пошуках важкої праці за кордон – це біда, зазначає пан Тищенко. Перед виборами ректора претендент бажає всім та кожному ознайомитися з програмами кандидатів та погоди духа. Щоб зробити правильний вибір.

Останнім, шостим, виступає Євген Кулик, завідувач кафедрою професійної освіти Полтавського університету імені Короленка. Людина знана в Дрогобичі, адже тут – його домівка (мешкає в Трускавці), тут він пройшов тернистий шлях науковця. У своєму виступі пан Євген застерігає, що завдання непросте – витягнути заклад з того дна, на якому він знаходиться. За приклад недалекоглядності пан Кулик наводить кінець 80-х років, коли він пропонував враховувати вимоги часу. А йому відповідали: «у мене бензовози стоять в черзі до Львова… у мене автокрани стоять в черзі до Києва… у мене долота стоять в черзі до Уралу». Натяк на долю НПК «Галичина», автокранового та долотного заводів більш ніж промовистий – потрібно зрозуміти, хто ми є на цьому ринку надання послуг і хто до нас прийде. Оскільки вузів в Україні є набагато більше, ніж треба, то потрібно йти на випередження. Пан Кулик вважає неправильною стратегію, що в Дрогобичі має бути класичний університет. Є багато проектів, які можуть принести заробіток, які не потребуватимуть скорочення людей, робочих місць. Це проекти і кібербулінгу (боротьба з дитячою злочинністю в Інтернеті), і аглокластеру «Дрогобиччина», і «Наука – виробництво – школа», і екологічні проекти, словом, головне – не сидіти на місці. Чого вартує хоча б створення кафедри ЮНЕСКО чи програми транскордонного співробітництва. Якщо Дрогобич не поспішить, вчасно не порухається, то Львів чи інше місто перехопить ініціативу, а ми будемо і надалі біля розбитого корита. Висновок із виступу пана Кулика – потрібно відстояти своє місце на ринку в конкурентній боротьбі.

Ось такі шість виступів. А зараз пропонуємо наші короткі роздуми щодо подальшої долі виборів ректора. Всі шість – достойні, та буде тільки один. За інформацією, яку має «Трускавецький вісник», в Міністерстві освіти та науки України розглядають серйозно три кандидатури. Щоб нас не звинуватили в упередженості, прізвищ називати не будемо, скажемо лише, що ці троє осіб сиділи на правій стороні сцени, по ліву руку Юрія Кишакевича. Очевидно, що стара гвардія без бою не здасться і правильно. Бо нове не завжди означає краще. А зараз по кожному конкретно. Пан Винницький навряд чи має великі шанси і він це напевно розуміє. Пан Пелех, який з точки зору політтехнологів виглядав би бездоганно, дуже дипломатично ухилився від критики міністра Табачника, яку нав’язувала своїм запитанням професор Тетяна Біленко, а у його виступі ми почули певний реверанс у сторону Президента. Пан Бойчук не виглядав надто яскраво та й фізмат інколи в структурі університету виглядає як якась держава в державі. Пані Скотна коли розпочала свій виступ – вся зала принишкла, одразу видно авторитет, а крім нього – яке вміння тримати увагу публіки. Пан Тищенко справляє враження доброї та вихованої людини, та величезний закордонний досвід не виявив помітних слідів місцевої конкретики. Пан Кулик вже одного разу балотувався на посаду ректора; на зустрічі він виступав останнім, як і під час передвиборчих перегонів на посаду мера в Трускавці у 2010 році.

Хто б не вийшов переможцем у цій битві за посаду ректора, переможених бути не повинно. Як не повинно бути і надто різких рухів, які б зашкодили універу. Бо що шкодить університету, це пошкодить Дрогобичу та регіону. А «Трускавецький вісник» заявляє, що в питанні промоції франкового вузу співпрацюватиме з ректором, хто б не зайняв цю посаду. Сподіваємося, що нашу позицію поділяють інші ЗМІ регіону, які готові внести свою лепту у промоцію, розвиток, рух вперед.

Про час та місце голосування за ректора ДДПУ буде повідомлено додатково. Віримо, що новий ректор зможе принаймні втримати педуніверситет на тому рівні, на якому навчальний заклад перебував за часів світлої пам`яті Валерія Скотного. Перед ректором буде ціла низка непростих завдань. Допоможімо ж йому кожен – хто чим та як може. Це повинно стати справою честі небайдужих мешканців Дрогобиччини, а також всіх випускників ДДПУ.

І вже особисте: дрогобицький педагогічний – це і моя альма-матер. Мудрий ректор має врахувати, що нашого цвіту – по всьому світу. І навряд чи хтось із випускників відмовить у посильній допомозі. Тим більше, якщо він при посаді та при можливостях. Тож із вибором ректора університетська тематика не закриється, вона навпаки стане ще більш актуальною. Бо в житті ДДПУ наступає новий етап.

Володимир Ключак

Екологія – справа зовсім не другорядна

Сьогодні, 22 березня – це не лише день весняного рівнодення, а й Міжнародний день охорони водних ресурсів, коротше, День води. Питання води, лісових насаджень, чистоти повітря, забруднення планети чи окремих її закутків нечистотами рідкими, твердими чи газоподібними – це питання екологічні. Екологія від грецького ойкос – дім. Планета – наш спільний дім, як і спільним домом є край, де ми проживаємо. Тому ці питання не повинні бути другорядними.

Приблизно в такому дусі розпочав у Дрогобицькій РДА свою доповідь Володимир Саратовський, старший викладач ДДПУ, представник біологічного факультету університету. В райдержадміністрації вчора, 21 березня, обговорювали власне екологічні питання, затверджували Програму охорони навколишнього середовища. Іван Мізерник, заступник голови ДРДА, зазначив, що коштів на екологічні потреби в районі акумульовано дуже мало – 4 тисячі 570 гривень. Це фактично нуль. Та зробити можна багато, якщо залучити громадськість, якщо розвивати її свідомість. Фахівці водного та лісового господарства спільно з владою, ЗМІ, представниками політичних партій та громадських організацій повинні єднати свої зусилля в питанні збереження довкілля – зазначив пан Мізерник. В районі окремі питання вирішуються, зазначає посадовець. Так, в 2011 були вивезені пестициди (62 тонни), які зберігалися тут з 2002 року. Та є і приклади негативні. З 30 мільйонів кубів водостоків лише 2 – 3 відповідають нормам. Нечистоти з Трускавця, Дрогобича, Борислава, Стебника спливають в район. Було сказано, що запрошення на цю зустріч отримувала і п. Станіслава Намистюк, посадовець Трускавецької міської ради, заступник начальника УЖКГіБ ТМР. До Трускавця у районі мають багато питань, та тут ми їх наразі не порушуємо.

Школа, церква, сільська рада, а інакше кажучи, вчитель, священик та сільський голова – це ті люди, які можуть мобілізувати громадський актив сіл. Хороший приклад, коли Церква не лише підтримує такі проекти, а й сама виступає ініціатором, організатором екологічних акцій – це настоятель в селі Гаї, повідомив п. Мирон Цейтін. Він же зосередив увагу на потребі недопущення забудови у межах 25 метрів берегів річок, як це й передбачає стаття 88 Водного кодексу України. Безперечно, що існуючі споруди ніхто зносити не буде, та давати дозволи на будівництво в майбутньому не можна.

У селі Долішній Лужок діє Екологічно-натуралістичний центр (давніше Станція юних натуралістів) і школярі не лише беруть участь олімпіадах та конкурсах, але й займаються прикладною роботою, розповіла методист райвідділу освіти. Досить цікавим був виступ лісничого, який пообіцяв більш активно співпрацювати із ЗМІ, бо розповісти є про що. На прикладі Летнянського лісництва доповідач розповів про співпрацю із закордонними, зокрема польськими, лісівниками, зупинився на тому, що клоновані насадження ялини чи дуба плодоносять вже на десятий, а не на шістдесятий рік, як звичайно, повідомив, що в розсаднику є більше одного мільйона лісоутворюючих порід, за торкнув інші актуальні питання.

Зустріч була досить цікавою, особливо для студентів університету. Та наскільки вона буде результативною, сказати доволі важко, адже питання свідомості у нас одне з перших на порядку денному. Компанія йде на відпочинок у ліс і залишає там після себе скляні та пластикові пляшки, кульки, непогашені вогнища, поламані гілки, порізані стовбури дерев, одноразовий посуд і перелік цей можна продовжувати. Спалювання сухої трави перетворюється на фатальну епідемію – і еменесники, і лісівники, і екологи звертаються вже й через Церкву до людей, та все одно знаходиться хтось, кому приносить задоволення черкнути сірничку і підпалити нескошений бур’ян. Передвеликодні толоки, які проходять в цей час у наших містах та селах – річ добра, та кожен з нас бачить, чи довго після Пасхи залишається чисто. Не зайвим буде вкотре нагадати, що чисто не там, де постійно прибирають, а там, де не смітять.

Край, в якому ти живеш – це твій дім. Якщо тобі подобається жити в бруді, антисанітарії, посеред сміття, то зроби собі такий «рай» у власному помешканні. Не загиджуй довкілля.

Насамкінець редакція «ТВ» звертається з проханням до жителів міста та регіону підтримати ініціативу місцевої та центральної влади та взяти активну посильну участь у місячнику благоустрою. Адже екологія – справа зовсім не другорядна

Володимир Ключак

Свобода слова, відповідальність за написане та членство в спілках

Зустріч журналістів регіону, яка проходила у вівторок, 20 березня, була зумовлена рядом причин. Перша – потреба солідарності, про яку говорять давно та багато. Але це річ, яка на Дрогобиччині є навряд чи можливою, принаймні на даному етапі. Друга – судовий позов від професора ДДПУ Мирона Чернеця до газети «Гомін Галичини» та сайту «ДрогІнфо». Попри намагання подати цей позов як сигнал до об’єднання газетярів, скажемо, що це зовсім не перший гучний позов на наших теренах і навряд чи й останній. Третя причина, про яку говорили фактично найменше – свобода слова. Вона і є, і її немає, ось такий парадокс. Бо пишуть всі – хто що хоче і як хоче, та, з іншої сторони, у деяких питаннях об’єктивну думку почути годі – сама тенденційщина.

В зустрічі, котра тривала півтора години, взяли участь не лише журналісти, а й представники влади. І одних, і других уособлює секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик, який дав ряд добрих порад редактору сайту «ДрогІнфо» Максиму Федису та іншим присутнім. «Я маю досвід, коли на журналістів подають у суд – поки не наб’єте ґулі, до того часу не зрозумієте», - зазначив Тарас Михайлович і з ним не можна не погодитися. Хоча ґулі не обов’язково набивати через суд, та кожен випадок, коли до журналіста пред’являють претензії чи то ображені фігуранти статей, чи то обурені читачі, чи то незадоволена влада, опозиція або бізнес-структури – це випробування. Випробування, котре повинно не лише формувати позицію журналіста, а й робити його сильнішим.

«Я вас прошу, не давайте на ваш сайт статті Тимофія Хащівського», - додав секретар ДМР і тут дискусія могла б поточитися в іншому руслі. Адже Тимофій Хащівський – дійсний член Національної спілки журналістів України, тобто організації, котра є своєрідним цехом, котра мала б гуртувати та захищати акул пера. Та чомусь на захист пана Хащівського не став ніхто. Принагідно автор цих рядків зазначить, що не всі ті, хто пишуть в нашому регіоні, є членами НСЖУ. Для прикладу, я принципово не вступаю в спілку, бо вважаю такі формальні об’єднання, діяльність яких освячена державою, певними рудиментами радянської епохи. Та і приклади Юрія Винничука, не-члена НСЖУ, і Ліни Костенко, не-членкині Національної спілки письменників України, є показовими. Хоча нівелювання статусу журналіста аматорами з посвідченнями і заставляє задуматися про потребу якогось клубу чи товариства, який би виробляв певні правила гри, був би майданчиком, де кожен міг би послухати і бути почутим. Щось подібне в регіоні пропонує створити «ДрогІнфо», та чи приживеться ця ідея, наразі невідомо.

Стосовно судового позову пана Чернеця до сайту «ДрогІнфо» та редакції «Гомону Галичини», то питання стояло радше не в тому, правий чи ні пан професор, що захищає свою честь та гідність, як у сумі 50 тисяч, які він вимагає як відшкодування. Пропозиція редактора газети «Франкової криниці Підгір’я» та сайту «Трускавецький вісник» Володимира Ключака була підтримана багатьма, зокрема і депутатом ДМР від «Батьківщини» Михайлом Ваврином та секретарем ДМР Тарасом Метиком. До суду, котрий розпочнеться 28 березня, є ще час, так його потрібно використати, щоб дійти згоди між сторонами. Не роздмухувати конфлікт, який комусь дуже вигідний, особливо напередодні обрання ректора. Не збирати компромат та не займатися викоріненням корупції тільки в дрогобицькому університеті в час, коли ця корупція оповила все наше суспільство. А зустрітися із позивачем, зробити з ним розлоге інтерв’ю, словом – почути його позицію. Тим більше, що в казці, про яку йде мова і за згадку в якій свого прізвища подав до суду професор ДДПУ, жодних аргументованих доказів немає. Та й невідомо, хто є автором цього твору, не першого і не останнього на сайті, який нещадно та нищівно критикує університет. Нагадаємо, що «Трускавецький вісник» свого часу виступив на захист вузу із зустрічною статтею «Корупція в дрогобицькому педуніверсиетті?».

Чи почув редактор «ДрогІнфо» нашу позицію? Навряд. Намагання йти до кінця, «добивати» «ворога», продовжувати цю тему, хоча свідків, які б свідчили про корупцію в суді, немає – такий шлях, на нашу думку, є хибним. Та свою підтримку «ДрогІнфо» у поєднанні із різкою критикою тих, хто «пропонує падати в ноги, кланятися, перепрошувати», висловив Сергій Гориславський, депутат ДМР від Партії регіонів, яка плідно співпрацює з цим сайтом. Редактор «Тустані» Анатолій Власюк висловив припущення, що така позиція депутата від ПР може бути викликана тим, що пан Мирон Чернець – член «Батьківщини», тому тут можна пошукати і політичної складової.

«Кожна людина має право на захист своєї честі та гідності», - коротко парирував Михайло Ваврин, донедавна очільник дрогобицької «Батьківщини» та депутат від цієї політсили. Є закон і його треба дотримуватися. Якщо ти порушуєш закон, то ти повинен відповісти. Якщо є можливість мирного способу вирішення конфлікту, то потрібно спробувати. Про те, що університет є певним обличчям Дрогобича, сказав, підтримуючи колегу, і секретар міськради. Та в іншому Михайло Ваврин та Тарас Метик були незгідні – а саме, чи виконується в Дрогобичі Закон України «Про доступ до публічної інформації». В дискусію між політиками вступив і лідер дрогобицького осередку Української партії Олег Косик.

Розумним виступом було слово відповідального секретаря «Каменярів» Василя Мірчука, який розповів про судовий позов керівника «Трускавецьліфту» до газети та журналістки, але газета зуміла відстояти себе. «Головне – нікого не ображайте, а також постарайтеся подавати позиції двох сторін», - зазначив пан Василь. Ряд суттєвих зауважень сказали вище згадуваний Анатолій Власюк, а також редактор «Твоєї Фортуни» Віра Чопик, журналіст «Трускавецькурорту» Орест Лещишин, громадський діяч Святослав Грабовський, відомий журналіст Іван Тихий, телеведуча Наталія Зелена та ще декілька осіб. Та ряд паралельних тем, які почали обговорювати присутні, перетворили круглий стіл на фактичний балаган. До обговорення спільного меморандуму (ба навіть до його прочитання та початку аналізу) справа не дійшла. Та назвати цю зустріч безрезультативною язик поки що не повертається. Є надія, що обмін досвідом хоча б у такому балаганному форматі для когось буде корисним. Особливо для «ДрогІнфо» в контексті діючого судового позову.

Володимир Ключак

У Трускавці встановили нові тарифи на культуру

Трускавецький відділ культури ініціював на розгляд міськвиконкому проекти рішень про затвердження тарифів на платні послуги в художньому музеї Михайла Біласа й музеї історії міста-курорту, а також на встановлення вартості вхідного квитка на платні заходи Народного дому.

Як зазначено в самих проектах рішень, вони подані за клопотанням завідувача відділу культури Тетяни Татомир, своєю чергою, перед відділом культури про підвищення тарифів клопотали керівники музеїв та Народного дому.

Відтепер вхідний квиток для дорослих у трускавецьких музеях коштуватиме шість гривень, їх ціна є однаковою для обох закладів культури, вартість інших послуг різниться.

Що стосується введення платних заходів у Народному домі, то такими вони стануть у разі затвердження згаданого проекту рішення.

Про необхідність підвищення тарифів за платні послуги у музеї історії міста-курорту телефоном розповіла його директор Галина Коваль. За словами керівника, у підвідомчому їй закладі культури давно назріла потреба встановлення нових тарифів за послуги. Надходження додаткових коштів потрібні для утримання кількох «позабюджетних» працівників музею, оскільки на державному окладі тут є всього четверо осіб.

Востаннє тарифи за платні послуги у музеях Трускавця змінювали 14 квітня 2010 року. А вхід на всі заходи, що проводилися у Народному домі, був безплатним. Тому новація пані Татомир, щонайменше, дивує. У проекті рішення «Про встановлення вартості вхідного квитка на платні заходи Народного дому м. Трускавця» не обумовлено, що мається на увазі під «платними заходами», але якщо відтепер братимуть гроші за перегляд концертів з участю аматорських колективів, про мистецький рівень окремих говорити не варто, то це, даруйте, курям на сміх і цей досвід буде унікальним поза межами Трускавця.

З уведенням в Народному домі міста-курорту платних вхідних квитків постає логічне запитання: а чи братимуть гроші за виступи учасників учнівської творчості? Бо навіть виступи циркової студії “Каскад” у рамках заходів відділу культури Трускавця завжди були безплатними, попри те, що на утримання колективу такого типу потрібні немалі кошти і він має професійний рівень. А дитячі хорові колективи, читці, малі вокальні форми тощо – це все, кажучи традиційно, художня самодіяльність, за виступи якої ніколи не брали грошей з огляду на призначення та рівень таких колективів. Крім того, навчають співати й декламувати дітей, переважно, їх учителі в школах чи Будинку учнівської творчості, тому й самі дитячі колективи та окремі виконавці, так би мовити, належать не трускавецькій культурі, а освіті.

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Трускавецькі пластуни на Сколівщині вшанували пам’ять героїні

17 березня 2012 р. пластуни Львівської округи Пласту вшановували пам’ять Богдани Світлик – письменниці, пластунки, однієї з керівників Львівського міського проводу ОУН.

Ця талановита, освічена, ерудована, красива жінка з неабияким письменницьким хистом мала всі підстави стати видатною письменницею, науковцем, мистецтвознавцем – та вона зреклась кар’єри і особистого щастя й вибрала шлях революційної боротьби – стала активним членом Організації Українських Націоналістів. Мала псевдоніми “Ясна”, “Світлана”, “Доля”, “Марія Дмитренко”. За свою діяльність у 1939 році була заарештована поляками і ув'язнена в Бригідках. Після звільнення Богдана далі поринає в національно-визвольну боротьбу, плідно працює у різних виданнях "Осередку пропаганди і інформації при проводі ОУН" і "Бюро інформації УГВР". В підпільній творчості користувалася псевдонімами "Ясна", "Світлана", а літературні твори підписувала "Марійка Дмитренко". Її твори друкувались у підпільній періодиці та виходили окремими книжками. Внесок Богдани Світлик-Литвинко Українська Головна Визвольна Рада відзначила високою нагородою – Бронзовим Хрестом Заслуги. На даний час відомими є її оповідання "Учителька", "Михайлик", "Підслухане і підглянене", збірка "На смерть, не на життя".

З 1945 року Богдана є постійним членом Головного Осередку Пропаганди. Разом із Петром Полтавою і О.Горновим (на псевдо “Наум”) Богдана, яка послуговувалася тоді псевдо “Доля”, становили нерозривну трійцю, яка здійснювала велику підпільно-пропагандистську роботу. “Доля” – авторка численних ідеологічно-політичних статей, які друкувалися в журналах “Ідея і чин” (орган ОУН та УПА). Не розлучалася із портативною друкарською машинкою та іменним пістолетом італійської марки. В умовах важкого підпілля завжди залишалася доброю, милосердною, чуйною до людського болю і горя.

Морозного дня 28 грудня 1948 року працівники Осередку інформації УГВР (Української Головної Визвольної Ради) спалили бункер у лісі в Болехівському районі та стали перебиратися на нове місце. Зненацька були оточені енкаведистами, зав’язався нерівний бій поблизу села Либохори. Богдана відбивалися мужньо, останню кулю залишивши для себе. Так загинула “Доля”. Куди поділи її тіло і більшовики – не відомо досі. Біля підніжжя гори Магури, на краю с. Либохори Сколівського району насипано тепер символічну могилу цієї героїні – Богдани Світлик–“Долі”.

Вшанування пам’яті героїні з ініціативи Пласту м. Мостиська проводиться вже кілька років поспіль. Цього року завдяки підтримці заступником міського голови Трускавця Валентиною Бодак та зав. відділом у справах сім’ї та молоді Вірою Ільницькою до акції змогли долучитися і трускавецькі пластуни. Розпочався захід традиційно – зі Служби Божої і панахиди у храмі Св. Миколая с. Тухля. Це, до речі, пам’ятка архітектури державного значення, святиню збудовано у 1802 р. Є у цій церкві дивом збережена бронзова плита (встановлена ще у міжвоєнний період), присвячена січовим стрільцям, які загинули на Маківці у 1915 р. Потім спільна делегація трускавецьких та мостиських пластунів – всього 55 чоловік почали сходження на г. Маківка. Їх супроводжував настоятель церкви о. Богдан Вовк, який дорогою відправляв Хресну Дорогу. На самій вершині гори біля меморіалу полеглих тут січовиків була ще спільна молитва. Помолилися пластуни за упокій душі та поклали квіти і на могилі Богдани Світлик.

Ольга Пруська, прес-секретар Пласту м. Трускавець

У Трускавці пройшов Чемпіонат області з плавання

З 16 по 17 березня 2012 року у плавальному басейні Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» проведено Чемпіонат області з плавання серед учнів 1995 р.н. і мол. ДЮСШ Львівщини за програмою IV Спортивних Ігор школярів України. В змаганнях взяли участь понад 80 плавців спортивних шкіл міст Червонограда, Львова, Сокаля, Дрогобича, Трускавця. Обслуговувала змагання суддівська бригада ДЮСК «Спортовець» (головний суддя – Ігор Гургула). Це офіційні змагання, які у Трускавці проводяться завдяки співпраці адміністрації ДЮСК «Спортовець» з Федерацією плавання Львівщини та Львівським обласним управлінням комітету з фізичного виховання та спорту міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Змагання носили особисто-командний характер.

Найкращого результату в особистому заліку добився вихованець ДЮСК «Спортовець» Роман Гумецький, який тричі піднімався на сходинку першого місця і став абсолютним чемпіоном Львівщини з плавання. Також переможцями та призерами чемпіонату Львівської області стали вихованці ДЮСК «Спортовець» Власдислав Коцибан, Ярослав Щутяк, Богдан Савка, Валентин Кушнір, Софія Смеречинська, Вікторія Уєчко, Галина Кісак, Анастасія Мацюрак, Віктор Щипанкевич, Володимир Бірюк, Святослав Плодухін, Ірена Голиш, Павло Шуригайло (тренери ДЮСК – Богдан Смеречинський, Олег Кирчей та Андрій Жгута). У естафетному плаванні спортсмени ДЮСК «Спортовець» вибороли першість на дистанції 4 х 50м вільним стилем (дівчата) та 5 разів ставали другими на дистанціях 4 х 100м вільним стилем, 4 х 100м у комбінованій естафеті (юнаки та дівчата) та 4 х 50м вільним стилем (юнаки).

За командними результатами команда Трускавецького ДЮСК «Спортовець» набрала 1025 очок і стала срібним призером Чемпіонату Львівщини з плавання, поступившись лише КДЮСШ №9 (спеціалізована школа з плавання) м. Львів – 1236 очок. Третє місце посіли плавці з ДЮСШ № 2 м. Червоноград – 697 очок. У ДЮСШ ім. Ю.Кутенка м. Львів – 677 очок, ДЮСШ «Соколяни» м. Сокаль – 622 очок, ДЮСШ «Синевир» м. Дрогобич – 68 очок. Всі призери турніру були нагороджені грамотами Львівського обласного управління комітету з фізичного виховання та спорту міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

З 23 по 25 березня 2012 р. у м. Трускавці в спортивно-оздоровчому комплексі ДЮСК «Спортовець» проводитиметься Чемпіонат області з баскетболу серед команд юнаків 1996-1997 р.н. дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівщини. Початок змагань 23 березня 2012 р. о 15.00 год. Вхід вільний.

З 26 березня по 01 квітня 2012 р. у м Горлівка (Донецька обл.) проводитиметься Чемпіонат України з боксу серед учнів 1998-99 р.н. Двоє вихованців ДЮСК «Спортовець» Василь Коваль та Микола Білас Микола (тренер ДЮСК - Назар Мінів) у складі збірної команди Львівщини представлятимуть Трускавець на цих престижних офіційних змаганнях, які організовуються Федерацією боксу України спільно з міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Любомир Мацькович, директор ДЮСК «Спортовець»



Обновлен 12 июн 2014. Создан 22 мар 2012



  Комментарии       
Всего 1, последний 5 лет назад
otaman.uk 17 апр 2012 ответить
Тимофій Хащівський до Володимира Ключака.
Спасибі пане Володимире за добре слово на мою адресу. При нагоді- з мене 100 грамів і пончик. Бо матеріал мені дійсно сподобався. Єдине, на чому я би хотів, з Вашого дозволу, загострити Вашу увагу:
Не варто так безапеляційно заявляти, що Ви принципово не вступаєте до (якоїсь там) НСЖУ. Бо туди не так просто вступити.
Для того, щоби вступити до НСЖУ, необхідно подати газети з публікаціями Ваших матеріалів за останні два роки. І їх повинно бути не менше (вже не пам'ятаю точної кількості). Крім того, необхідно подати Рекомендації від двох дійсних членів НСЖУ (бажано- авторитетних у цій поважній організації). Копію наказу з місця роботи, що ви дійсно працюєте журналістом, характеристику з первинної (місцевої) організації НСЖУ (і ще щось там, вже не пам'ятаю).
Раз на півроку засідає (здається) колегія НСЖУ. Яка розглядає Вашу заяву і виносить свій Вердикт. І тут вже: або, або. Так що, на Вашому місці, я не став би кидатися такими гучними заявами. Бо це виглядає дещо нескромно.
З повагою до Вас, Т
Тимофій Хащівський.
Слава Україні! Героям слава!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником