Трускавецький вісник № 42 (421) від 9 квітня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 42 (421) від 9 квітня 2012 р.

09.04.2012



 

У номері: Про ситуацію з реформуванням медицини, Книга добрих справ Партії регіонів, Статистика з Борислава, Майбутнє Дрогобицького університету, Літопис УПА

Новини Трускавця та регіону

Платити чи не платити?

У Трускавці мешканці отримали нові квитанції для оплати комунальних послуг. Поряд із зростанням оплати за теплопостачанням дуже суттєво зросла квартплата. Багато споживачів заявляють, що не платитимуть за цю послугу. Проте більшість все-таки схильна оплачувати квартплату за старим тарифом, мотивуючи це тим, що нема укладених договорів із КП «Трускавецьжитло». Наступного місяця прийдуть квитанції, в яких вода коштуватиме дорожче. Як інформують наші джерела, у травні планується підняття тарифів на вивезення сміття для трускавчан. В другій половині 2012 року повинні зрости знову тарифи на водопостачання та водовідведення, а також тариф на теплопостачання.

Ростуть не лише тарифи. Як інформують шофери на маршруті «Львів – Трускавець», на 70% зросте вартість проїзду з нашого міста до Львова, справжня причина – намагання заробити на Єврочемпіонаті. Так, якщо тепер щоб добратися до обласного центру, потрібно викласти 25 гривень, то вже найближчим часом ця сума зросте до 35 гривень.

Списки боржників – у друк

У Бориславі вирішили вдатися до старих методів боротьби із боржниками. Так, прізвища злісних неплатників за спожиту воду розпочали друкувати в міській газеті «Нафтовик Борислава». На початок першим «траншем» опубліковано прізвища двох сотень споживачів КП «Бориславводоканал», котрі заборгували більше тисячі гривень (серед них є й такі, чий борг становить і 15 – 20 тисяч). Заборгованість абонентів Борислава та Східниці перед комунальним підприємством становить понад 2 мільйони гривень, що погіршує і так нелегкий стан підприємства. В той же час бориславський водоканал змушений справно оплачувати всі рахунки – наприклад, несплата 200 тисяч боргу для ПАТ «Львівобленерго» призвела до відключення від електроенергії водозабору «Рибник».

«Велика гаївка» у Дрогобичі

 4 квітня у сесійній залі Дрогобицької Ратуші під головуванням секретаря міської ради Тараса Метика відбулось засідання організаційного комітету з нагоди проведення у Дрогобичі свята «Велика гаївка». Про це інформує відділ забезпечення діяльності виконкому ДМР. У засіданні взяли участь представники влади, молодіжних громадських організацій, освітянських закладів, мистецьких колективів, силових структур тощо. Дана акція відбуватиметься з ініціативи молодіжної громади Дрогобича. Підтримати цей гарний задум і допомогти втілити його у життя зголосилися дрогобицька влада, церкви, мас-медіа. Голова молодіжної громадської організації «Інше місто» Остап Походжай коротко поінформував присутніх про проведення «Великої гаївки», наголосивши, що захід проходитиме у три етапи. Розпочнеться дійство 17 квітня о 15 годині на шести майданчиках по всьому Дрогобичу(церква св. Юра, церква Пресв. Трійці, пам’ятники Ю. Дрогобичу та С. Бандері, церква св. Петра і Павла, пам’ятник Т. Шевченку, церква св. Андрія), де відбуватимуться окремі міні-програми із залученням мистецьких колективів. До речі, на одному з майданчиків буде знаходитись велика повітряна куля, на якій переможці конкурсів зможуть піднятися у повітря. Другий етап – формування найбільшої гаївки України. О 16год. 45хвилин, люди від церкви Св. Юра, залучаючи усіх учасників гаївки, рушать до «Шпихліра», де закрутять неймовірно великий безконечник. І третій етап – це дійство на території самого «Шпихліру»: гаївки, ігри, майстер-класи(розпис на пляшках, орігамі, боді-арт, розпис на склі), святковий концерт. На великому екрані, який буде вивішено на території «Шпихліру», транслюватимуться привітання учасникам гаївки від громади Дрогобича, з різних країн світу та України. До речі, на це величне дійство запрошені представники центральних каналів та Книги рекордів України. Як зазначив секретар міської ради Тарас Метик, «Велика гаївка» - це прекрасна нагода відродити давні українські традиції та репрезентувати наше місто на всеукраїнському рівні». Тож, одягнімо вишиванки і святкуймо разом 17 квітня свято весни – велику гаївку.

Активізувалися «металісти»

Прихід весни активізував діяльність викрадачів металу. Як інформує газета «Нафтовик Борислава» з посиланням на Бориславський МВ ГУМВСУ у Львівській області, ласі до легких грошей «металісти» не гребують нічим. Позаяк металобрухту на території Борислава практично немає, то його шукачі почали вдаватися до крадіжок шляхом демонтажу діючих телекомунікаційних ліній, окремих деталей та ліній електропередач промислового обладнання нафтовиків із приватних садиб. Так, із свердловини «Міріам-40», яка знаходиться неподалік вул. С. Бандери, невідомі злодії викрали електродвигун, а у ніч на 20 березня із подвір'я гр. Л. по вул. Тернавка вкрадено дитячу металеву гойдалку. Цієї ж ночі із земельної ділянки гр. Я. по вул. Трускавецькій невідомі зловмисники поцупили 5 металевих труб діаметром 125 мм., а у ніч на 30 березня - кабель із діючої лінії ПАТ «Укртелеком», по вул. Потік. Цієї ж ночі невідомі особи, розбивши колодку складського приміщення, по вул. Січових Стрільців, забрали звідтіль увесь метал, що там зберігався.

У період з 1 лютого по 31 березня невідомі злодії викрали три металеві шафи вагою приблизно 100 кг кожна із приміщення осередку Братства ОУН-УПА по вул. Т. Шевченка, а у ніч на 29 березня демонтували 65 метрів телефонного кабелю із телефонної лінії, що була прокладена від будинку «Просвіти» до церкви.

У ніч на 29 березня у Бориславі невідомі особи скоїли крадіжку двох каналізаційних люків. Один - із колодязя поблизу будинку № 173 по вул. В. Великого, інший - із каналізаційного колектора по вул. Дрогобицькій. За фактами крадіжок правоохоронці проводять оперативно-розшукові заходи.

У Трускавці відбулись дні духовної віднови для катехитів єпархії

Як інформує офіційний сайт Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ з посиланням на Єпархіальну Катехитичну комісію, Катехитична комісія Самбірсько-Дрогобицької Єпархії щорічно організовує реколекції для катехитів. Цього року реколекції проводились у два тури, оскільки кількість бажаючих взяти у них участь була досить велика. Загалом цьогоріч у великопосних реколекціях взяло участь 89 катехитів єпархії. Дні духовної віднови для катехитів відбувались у Трускавці 23-24 та 30-31 березня.

Провадив реколекції о. Тарас Рисей, капелян Самбірської міської лікарні. У своїх духовних науках отець Тарас поєднував духовні поради з навчанням про Святі Таїнства, адже саме цей рік у нашій Церкві є присвячений Святим Таїнствам.

Також в часі реколекцій катехити мали нагоду поспілкуватись з Правлячим Архиєреєм нашої єпархії Владикою Ярославом (Прирізом). Владика у своєму пастирському слові наголошував на особі катехита та важливості катехитичного служіння у Церкві.

Голова Катехитичної комісії о. Микола Витівський проводив працю у групах. На цих зустрічах була нагода для катехитів не лише отримати духовну пораду, але й вирішити практичні проблеми, з якими часто зустрічаються катехити у своїй праці.

Власна інформація

Інформаційний список літератури «Екологія життя, екологія душі»

Зупинімося - останній є шанс,

Схаменімося – благаємо вас.

Все задумано мудро в природі –

Жити всьому у мирі та згоді.

Охорона природи, раціональне використання людиною її багатства – важлива загальнодержавна справа. Охорона природи – обов’язок кожної людини. Успіх у цій справі залежить перш за все від усвідомлення важливості цього завдання, від переконаності, вміння і звички постійно, на кожному кроці оберігати рідну природу, лікувати ті рани, які вже їй нанесено й не допускати нових.

1. БРУХАЛЬ СЕМЕН. Моя синя ріка. - Львів Тріада пляс.-2007.-244с. /вірш» Невидима хмара Чорнобиля».

2. ДЖИГИРЕЙ В.С.Екологія та охорона навколишнього природничого середовища:Навч.посіб.-5-те вид., випр..-К.:Т-во «Знання», КОО,2007.-422с.

3. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ :досвід та перспективи.-Матеріали Всеукраїнської науково - практичної конференції.-К. : Центр екологічної освіти та інформації , 2001.-248с.

4. ЕКОЛОГІЯ ЛЬВІВЩИНИ , 2007.-Львів :СПОЛОМ , 2008.-184с.

5. КОРСАК К.В.ПЛАХОТНІКОВ О.В.Основи екології : Навч . осіб .- 3-те вид . перероб. і доп . К. : МАУП , 2002.-:Іл.- Бібліограф.с.290-292.

6. КОЛОНЬКОВА О.О.Екологія для дітей . Посібник для навчання та природоохоронної роботи.-К.:Центр екологічної освіти та інформації , 2004.-156с.

 7. ПРИРОДА,ЕКОЛОГІЯ :Для дітей середнього шкільного віку ю,/ Авт. упорядник А.А. Ходоренко; Художнє оформлення Л.Д. Киркач – Осіпової.- Харків:Фоліо,2008.- 315 с. –(Дитяча енциклопедія).

8. СВІТ НАВКОЛО НАС. РОСЛИНИ. ( Уклад. Тишковецька С.В.).-К.:Кобза,2004.-352с.

Шановні мешканці нашого міста, дорогі наші читачі дорослі і малі, усі прихильники книги запрошуємо Вас відвідати наші бібліотеки: Центральна міська бібліотека для дорослих, вул. Дрогобицька, 12, Бібліотека-філія № 1 для дорослих та юнацтва, вул. Бориславська, 36, Бібліотека-філія № 2 для дорослих та юнацтва, вул. Стебницька, 76, Дитяча бібліотека, вул. Стебницька, 70.

Ярослава Волчанська, провідний бібліограф Трускавецької міської ЦБС

Трускавецьку лікарню дужче захищають депутати бориславські, ніж трускавецькі

Не перший раз «Трускавецький вісник» піднімає тему загрози для трускавецької лікарні, загрози, котра є явною у зв’язку із впровадженням в дію експерименту із творення єдиного медичного простору, єдиного госпітального округу на Дрогобиччині. Міський голова Трускавця Руслан Козир останнім часом публічно тільки один раз висловився на цю тематику – під час XVII сесії ТМР, коли прорекламував трускавецьку лікарню як одну із кращих в області та заявив, що якщо у пацієнтів є якісь претензії, то вони повинні не мовчати, а звертатися до головного лікаря чи місцевого самоврядування. Головний лікар ТМЛ Андрій Кульчинський аргументом на користь збереження лікарні вважає той факт, що ТМО Партії регіонів (голова – Лев Грицак) здійснює ремонт у хірургічному відділенні, тож, мовляв, це гарантія, що трускавецьку лікарню ніхто не чіпатиме, вона буде збережена (повний текст інтерв’ю – в газеті «Джерела Трускавця», в 2012 році).

Те, що загроза все-таки існує, свідчить звернення депутатів Бориславської міської ради, аналіз якого дає можливість зробити висновок, що реформування медицини аж ніяк не омине Трускавця. Тим більше, що наше місто завдяки політиці чинної трускавецької влади поступово та неофіційно позбувається статусу курорту, як не прикро це констатувати. Тож просимо ознайомитися із текстом звернення депутатів БМР.

«Президенту України Януковичу В. Ф.

Прем'єр-міністру України Азарову М. Я.

Віце-прем'єр-міністру - Міністру охорони здоров'я Богатирьовій Р. В.

Генеральному прокурору України Пшонці В. П.

Голові Верховної Ради України Литвину В. М.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Бахтєєвій Т. Д.

Народному депутату України Яценюку А. П.

Народному депутату України Яворівському В. О.

Народному депутату України В'язівському В. М.

Народному депутату України Турчинову О. В.

Народному депутату України Кармазіну Ю. А.

Голові Центрального комітету профспілки працівників охорони здоров'я Ковалю В. М.

Голові Львівської обласної державної адміністрації Костюку М. Д.

Голові Львівської обласної ради Панькевичу О. І.

Начальнику ГУОЗ Львівської обласної державної адміністрації Федоренку С. М.

Голові Львівської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров'я України Білому Ю. В.

Ми, депутати Бориславської міської ради, звертаємося до Вас із проханням вжити невідкладних заходів реагування щодо недопущення скорочення, всупереч ст. 49 Конституції України, медичних відділень центральної міської лікарні міста Борислава (багатопрофільної ЦМЛ на 300 ліжок), забезпечення реалізації конституційного права на охорону здоров'я мешканців м. Борислава Львівської області, які проживають в одному із найбільш екологічно забруднених міст області.

Кілька років громада міста та прилеглих до нього територій є заручниками ситуації, що склалася навколо центральної міської лікарні міста Борислава, а саме - в частині створення єдиного медичного простору на базі медичних закладів міста Дрогобича та Дрогобицького району з практичною їх ліквідацією в місті Бориславі, Трускавці, Стебнику та смт. Східниці.

Особливого загострення ситуація набула після оприлюднення доручення голови Львівської обласної державної адміністрації від 05. 03. 2012 року № 25/0/6-12, де п. 14 цього доручення ставиться вимога С. Федоренку, О. Радзієвському, В. Фірману, Р. Козиру та М. Сендаку оптимізувати мережу медичних закладів регіону шляхом створення єдиного медичного простору в термін до 1 червня 2012 року.

Звертаємо Вашу увагу на те, що місто Борислав знаходиться на діючому нафтогазовому родовищі. У невичерпному переліку найбільш болючих негативних наслідків, викликаних діяльністю нафтогазопромислових підприємств, першочергово можна назвати часті випадки відкритого виходу нафти та газу на поверхню, постійне забруднення ґрунтів, поверхневих вод високомінералізованими водами та шкідливими солями. В місті високий рівень загазованості приземного шару атмосфери - наявність у повітрі значних концентрацій газоподібних вуглеводнів природного походження (метану, етану, пропану, бутану та інших вуглеводнів метанового ряду) в місцях проживання людей та виробничих зонах. Така ситуація е однією з найбільших екологічних проблем міста Борислава.

Наслідком складної екологічної ситуації є те, що в місті Бориславі один із найвищих показників з онкологічних захворювань і становить 330,6 на 100 тис. населення, а також рівень смертності внаслідок онкологічних захворювань - 165,3 на 100 тис. населення. Вищими від середньообласних є показники захворювань органів дихальних шляхів: хронічний бронхіт - 38,3 на 1000 населення (середньообласний 23,5 на 1000 нас.), бронхіальна астма -8,2 на 1000 населення (середньообласний 4,2 на 1000 нас.), цукровий діабет - 30,9 на 1000 населення (середньообласний 21,5 на 1000 нас.).

Географічні особливості розташування міста Борислава та транспортне сполучення з ним дають можливість жителям прилеглих гірських населених пунктів Дрогобицького, Турківського, Сколівського, Старосамбірського районів отримати якісну медичну допомогу. За 2011 рік в медичних закладах міста Борислава проліковано 1217 іногородніх хворих, що складає 13,72 % від загальної кількості пролікованих хворих.

Не слід забувати, що до групи проблем міста Борислава окремим пунктом входить також і руйнування інженерної інфраструктури, насамперед доріг, у зв'язку із рухом по них великогабаритного технологічного транспорту нафтогазопромислових підприємств. Тому будуть створюватися нерівні умови доступу хворих для отримання медичної допомоги в Дрогобицькому районі і можливість виникнення екстремальних ситуацій при доставці важкохворих зруйнованими дорогами.

Розкиданість міста (за площею Борислав мало що менший, як Львів) також погіршуватиме доступ хворих до медичної допомоги в сусідньому місті.

Особливе значення має також медичне обслуговування мешканців смт. Східниці (бальнеологічного курорту).

Наявність медичного коледжу вищого рівня акредитації на території Борислава також зумовлює необхідність наявності багато профільної лікарні, як бази для навчального процесу.

На підставі вищенаведеного та керуючись чинним законодавством України, а саме: ст. 49 Конституції України, ст. 26 п. 31, ст. 32 п. а пп. 1,6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 7, 12, 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» - просимо:

1. Взяти на особистий контроль та в межах наданих повноважень вжити відповідних невідкладних заходів реагування з метою недопущення скорочення медичних відділень Бориславської центральної міської лікарні, забезпечення реалізації конституційного права на охорону здоров'я мешканців міста Борислава Львівської області, як одного із найбільш екологічно забруднених міст області.

2. Організувати перевірку законності прийнятих рішень щодо створення єдиного медичного простору на базі медичних закладів міста Дрогобича та Дрогобицького району за рахунок медичних закладів міст Борислава, Трускавця, Стебника і вжити відповідних заходів реагування.

3. У разі отримання позитивних результатів щодо проведення реформи в медичній галузі в пілотних областях України після 2014 р. створити окремий госпітальний округ на базі центральної міської лікарні міста Борислава.

Бориславський міський голова Володимир Фірман.

Прийнято на 33 позачерговій сесії Бориславської міської ради VI демократичного скликання.

3 квітня 2012 року».

А далі подаємо витяги з газети «Нафтовик Борислава» з позиціями стосовно так званого реформування медицини, створення єдиного госпітального округу.

«…під виглядом так званого реформування медичної галузі проглядаються спроби ліквідувати значну частину медичних закладів міста. Думки та побажання населення під час розробки та втілення таких реформ не враховують.

Головний лікар Бориславської лікарні, депутат Львівської обласної ради Василь Кочержат повідомив депутатів, що голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк видав розпорядження, згідно якого невдовзі будуть зроблені конкретні кроки щодо створення Дрогобицького госпітального округу. Після утворення округу в Бориславі залишаться поліклініка, швидка допомога та кілька відділень для планового лікування - пологове, терапевтичне та ендокринне. Решта медичних закладів міста підлягають закриттю. Медичну допомогу населенню міста будуть надавати лікувальні заклади Дрогобича. Загальна вартість питання - 22,5 млн. грн. Це ті кошти, які необхідні для утримання медичних закладів м. Дрогобича, їх нестачу планують покрити за рахунок скорочення медичних закладів Борислава. Це при тому, що наші сусіди не скоротили жодного ліжка у лікувальних установах міста Дрогобича.

Створення єдиного госпітального округу несе безпосередню загрозу закриття Бориславської міської лікарні як такої та ліквідації більшої половини її структурних підрозділів. У ситуації, коли виникла реальна загроза щодо подальшого існування медицини Борислава, Василь Кочержат, як мешканець міста і водночас депутат обласної ради та головний лікар міської лікарні, вважає за необхідне консолідувати усі сили громади для збереження медичної галузі Борислава.

Обласний депутат наголосив, що пілотний проект із реформування медицини згідно урядового рішення впроваджується сьогодні у м. Києві та трьох областях України. Причому Донецька область, яка входила у склад територій, де апробовувався проект реформування медичної галузі, відмовилася від участі у проекті. Причина дуже проста: на Донеччині під виглядом реформи розпочалося тотальне закриття фельдшерських пунктів та лікарських амбулаторій, що спричинило різке зростання рівня смертності серед населення області. Причина банальна: люди похилого віку не мали змоги вчасно дістатися до новоутворених пунктів надання медичної допомоги, які були перенесені у міста чи обласний центр.

- Сьогодні, - наголосив Василь Кочержат, - нема чітких критеріїв визначення як самих госпітальних округів, так і їхніх територіальних меж, а головне - позитивних висновків створення та діяльності подібних округів у регіонах. Виходить, що наші дрогобицькі сусіди спонукають нас робити те, чого не знають добре самі. Наразі ніхто не може сказати, наскільки ефективним буде утворення такого госпітального округу та чи поліпшить він ефективність надання медичної допомоги населенню міста, у якому ми всі живемо. Окрім того, ~ продовжив головний лікар ЦМЛ, - не секрет, що під час проведення такої реформи неминуче виникнуть майнові питання, пов'язані із передачею об'єктів, що перебувають у комунальній власності міських громад, на інший рівень, що супроводжуватиметься розподілом матеріально-технічної бази, обладнання, апаратури, а також обов'язків щодо сплати комунальних послуг. Поряд із цим неминуче виникнуть непорозуміння щодо визначення місць лікування пацієнтів - чи фельдшерський пункт, чи пункт сімейної медицини, чи у лікарню госпітального округу, чи у клінічну лікарню обласного центру.

Створення госпітального округу на 25 відсотків скоротить надходження до місцевого бюджету у вигляді прибуткового податку фізичних осіб, кошти якого спрямовуються на утримання самої медицини та інших сфер життя міст обласного підпорядкування України.

Василь Кочержат висловив припущення: усе, що відбувається сьогодні навколо питання реформування медицини, має прихований характер знищення цілої галузі міста, яка упродовж десятиліть служила міській громаді Борислава. У Статті 49 Конституції України говориться, що існуюча мережа існуючих лікувально-профілактичних закладів не може бути скорочена. Основи українського законодавства у галузі охорони здоров'я також гарантують надання кожному громадянину певний рівень державної медичної допомоги. У головного лікаря центральної міської лікарні виникають серйозні сумніви, що мешканці Борислава зможуть отримати належну багатопрофільну медичну допомогу за місцем проживання.

На закінчення виступу головний лікар центральної міської лікарні перелічив аргументи на користь збереження існуючої моделі медичної галузі міста, її удосконалення та подальшого розвитку. Серед аргументів названо факти, що минулого року Бориславська міська лікарня отримала безтермінову ліцензію, а медичні заклади міста є навчальною базою Бориславського медичного коледжу. Окрім того, міська лікарня знаходиться у рекреаційній зоні і постійно надає багатопрофільну медичну допомогу відпочивальникам.

Від «ТВ»: виділення жирним шрифтом здійснено редакцією нашого Інтернет-видання.

Підготував Володимир Ключак

Книга добрих справ Партії регіонів

Головне – добрі справи робити. І хоч не афішувати, але пам’ятати. Саме з цією метою в кінці минулого року Львівська обласна організація Партії регіонів вирішила провести акцію-естафету «Книга добрих та корисних справ». Естафета стартувала 22 січня 2012 року, в День Соборності України, а завершиться до 1 листопада цього року (День утворення ЗУНР – Західноукраїнської народної республіки), що є досить символічним. Про це під час передачі книги-естафети до Трускавця 6 квітня розповів заступник голови ЛОО Партії регіонів Михайло Вельгуш, помічник народного депутата Петра Писарчука. Планувалося, що до Трускавця приїде сам Петро Іванович, та в зв’язку з приїздом делегації із Китаю, яку треба було зустрічати в Києві та везти потім до Львова, Петро Писарчук свій візит до Трускавця змушений був відкласти на інший день.

В кожному місті та районі області Книга добрих справ перебуває два тижні. Це стимулює партійні осередки регіоналів до коригування своїх планів з метою посилення благочинної діяльності, надання спонсорської допомоги, розробки проектів, реалізація яких піде на користь людям, громадам. Книга добрих справ із Червонограда була передана до Дрогобича, далі – до Борислава. Саме бориславці передавали естафету трускавчанам. У Бориславі осередок Партії регіонів існує та активно діє з 2003 року. Весь цей час його незмінним керівником є Іван Удовенко, колишній міський голова Борислава, заслужена для міста нафтовиків людина. Про це свідчить навіть той факт, що чинний міський голова Борислава Володимир Фірман (від «Фронту змін») призначив Івана Васильовича своїм радником майже одразу після вступу на посаду.

Іван Удовенко через стан здоров’я не зміг прибути до Трускавця, тож книгу-естафету передавав його заступник по партійній лінії Валерій Нестенко. Бориславські сторінки Книги добрих справ Партії регіонів – про напрацювання у вирішенні проблеми загазованості міста, яка є однією з найбільших у Бориславі, про допомогу міських регіоналів школам та бібліотекам, про роботу двадцяти трьох первинних партійних організацій, серед яких найактивнішими є п’ята та сьома (керівники – Божена Дмитришин та Олег Тагаєв). До речі, пан Тагаєв теж був присутній на передачі естафеті, це знаний спеціаліст у Бориславі, кандидат хімічних наук, автор успішного проекту встановлення вітрових електростанцій, які забезпечують Східницю електроенергією. В селищі-курорті Східниця теж є осередок Партії регіонів, який має багато можливостей розвитку, праці для блага східницької громади.

На жаль, не все із запланованого вдається здійснити і прикладом цього є розроблена головою Бориславської міської організації Партії регіонів Іваном Удовенком Програма ліквідації загазованості. Окрім вирішення суто технічних питань вона передбачала і вирішення питань соціальних – відселення мешканців із найбільш небезпечних зон у нові будинки. Планувалося, що буде відселено 500 сімей, мало бути споруджено 5 стоквартирних будинків. Та після приходу нової влади в 2005 році ці плани, на жаль, реалізувати так і не вдалося.

Та попри це зроблено дійсно багато, хоча не все і вписано у Книгу добрих справ. Бо дійсно, хіба впишеш всі матеріальні допомоги, співпрацю із організаціями, які об’єднують чорнобильців і афганців, турботу про пам’ятники, меморіали. БМО ПР має в міській раді Борислава свого представника – депутата-регіонала Зіновія Макуха, якому багато виборців висловлюють вдячність за відстоювання їхніх інтересів.

Книгу добрих справ приймав голова Трускавецької організації Партії регіонів Лев Грицак. Лев Ярославович досить стисло розповів про плани на майбутнє, зауваживши, що Трускавець теж має чим гордитися, адже міська організація Партії регіонів завжди займалася добрими справами і частину з них буде зафіксовано в книзі. Не потрібно дивитися в далеку історію, варто глянути хоча б на перший квартал 2012 року. Встановлення пунктів обігріву як відповідь на заклик Президента, роздача теплого одягу та взуття, тісна співпраця та багаторазова допомога для Трускавецької міської асоціації інвалідів, Трускавецької міської організації ветеранів війни та праці й інших організацій, ремонт у хірургічному відділені трускавецької лікарні, розпочинається ремонт у ЛОР-відділенні стебницької лікарні. Варто нагадати, що трускавецькі регіонали одні з перших забили на сполох, коли у Трускавці потайки від людей безпідставно підняли тарифи на обслуговування будинків та прибудинкових територій аж втричі. «Передача цієї Книги буде стимулювати нас до складання нових планів та їхньої реалізації у більшому масштабі», - додав Лев Грицак.

Через два тижні Книга добрих та корисних справ помандрує із Трускавця до Самбора.

Володимир Ключак

Літопис героїв – лицарів ідеї та чину

У неділю, 1 квітня, в читальній залі центральної міської бібліотеки Борислава відбулася дуже цікава зустріч із представниками видавництва багатотомного «Літопису УПА», на якій презентовано книги найбільш героїчної сторінки української історії минулого століття за період від 1939 по 1955 рік. Треба відзначити, що видавництво виконало справді надзвичайно велику роботу, щоб правда про визвольну боротьбу УПА, про боротьбу нашого народу за свою державність під керівництвом легендарної Організації Українських Націоналістів не канула у непам'ять, щоб не забули про героїчне минуле ані діти наші, ані внуки, ні правнуки.

Із книгами видавництва, а їх десятки, ознайомив відомий український історик, голова Благодійного фонду «Літопис УПА» Микола Посівнич. Власне, навіть оту презентацію книг, що відбулася у центральній міській бібліотеці, можна б назвати осмисленням українського патріота-націоналіста вже наших часів героїчного минулого і того, що потрібно зробити, аби ідеї українського націоналізму були реалізовані у наш час. Оці роздуми були чесними, нетрафаретними, цікавими. І тому, мабуть, уся зала, де зібралися і люди старшого покоління, і зовсім молоді, слухали з великою увагою. Думаю, це буде цікаво і для наших слухачів. Отже, слово Миколі Посівничу.

Нашій владі не потрібна українська історія

Як сказав промовець, видавництво «Літопис УПА» заснували ветерани Української Повстанської Армії - члени збройного підпілля ОУН, які опинилися внаслідок «великого рейду» 1945 - 1948 років на теренах Західної Європи. А коли пізніше, вже на початку сімдесятих років, вони менш-більш влаштували своє життя, то подумали про своїх побратимів, які полягли у боях за волю України. Подумали, що потрібно зберегти для нащадків пам'ять про ту святу боротьбу за нашу незалежність. Ще 1947 року вийшли друком три номери журналу, де були зібрані спогади колишніх воїнів УПА. А вже пізніше, 1973 року, ця робота продовжена і створено видавництво «Літопис УПА». Уже вийшло друком понад сто томів цього літопису, де зібрано багато свідчень і документів про різні етапи боротьби Української Повстанської армії... Здавалося б, можна сказати, що основні моменти цієї визвольної боротьби досліджені. Але це не так. Бо в ті роки через ОУН-УПА, за даними радянських репресивних органів, перейшло близько 500 тисяч людей. Із Західної України вивезено у концтабори близько 3,5 мільйона українців. Збройна боротьба на наших теренах тривала до 1956 року. А остання боївка на Тернопільщині ліквідована 1965 року. Це величезний обсяг матеріалу і, звичайно, отих сто вже виданих томів - тільки невелика частка. Роботи дуже багато, але для цієї праці мала би бути і державна підтримка. На жаль, нинішня Українська держава, здається, зовсім не зацікавлена у відтворенні історичної правди про героїв, які декілька десятиліть боролися за право України бути вільною і незалежною...

Далі пан Микола Посівний відповів на численні запитання присутніх. Дещо з його роз'яснень і подаємо нижче.

Нам нав'язали інформаційну війну

Зараз Україна програє інформаційну війну, що є справжнім полем битви у сучасних умовах. Подивіться, кожен російський олігарх в добровільно-примусовому порядку фінансує зараз якийсь російський патріотичний фільм. І вся ця навала російської, здебільш шовіністичної кінопродукції, спрямована на Україну, нею заповнені зранку до вечора провідні, нібито українські, телеканали. Такі собі агітки майже радянського пошиву, в яких обілюються образи найбільших катів нашого народу. Режисери - найкращі: той же Нікіта Міхалков, Федор Бондарчук. Це не дивно, вони - витвори тієї імперської ідеології. Гірше, що наші усі телеканали, мабуть, за винятком «ТВІ» та «5-інформаційного», з розкритими обіймами приймають все те пропагандистське кіномісиво. Зрештою, взагалі нібито українське телебачення стало своєрідним філіалом російського шоу-бізнесу.

Українськими залишилися хіба що назва та кілька слів, сказаних ведучими,; які теж норовлять перейти на російську при, першій можливості... Має бути державна політика задля відродження української мови. А яка може бути та політика, коли найвищі керівники держави можуть «зв'язати» українською заледве що кілька слів…

Харч для щурів

Зараз є установка, що невпорядковані архівні документи мають утилізуватися. Ще герой Конан Дойла - Шерлок Холмс сказав, що у кожному злочині треба шукати економічний слід. У цьому випадку згадаймо про те, що багато хто з наших можновладців - великі колекціонери. І в мене таке враження (Микола Посівнич), що саме тому в наших архівах, де зберігаються найбільші раритети, - справжня навала мишей і щурів. І це мишаче поріддя чомусь харчується найбільш цінними виданнями. А потім ці, проковтнуті щурами, документи «спливають» з архівними стигнатурами десь у приватних колекціях і дають можливість злочинцям сховати свої злочини, щось підмінити, щось очорнити, і наскільки можна, приховати правду. Але цей закон про утилізацію невпорядкованих документів ще не прийнятий, бо суперечить європейським нормам, і, будемо сподіватися, прийнятий не буде.

Архіви УПА – для них не святиня?

Так, зараз знайдено кілька архівів Української Повстанської Армії. Вони були гарно заховані, у криївках, у металевих ємностях. І маємо таку молодь, яку маємо. Ці «археологи» продають свої знахідки за ціною у сотні доларів. Не замислюючись, що це по суті кров, пролита їхніми дідами і прадідами. Такі знахідки були у Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій областях, на Тернопільщині. Попри те, що у цих металевих бідонах здебільшого пропагандистські матеріали Повстанської армії, то не думаю, що поляки, чи литовці могли б «вициганювати» гроші на кістках своїх героїчних предків. Ми ж можемо? Як можемо згодитися і з тим, що у Запоріжжі комуністи ставлять пам'ятник найбільшому катові нашого народу, за наказом якого знищено, мабуть, більше половини українського етносу. Та на тому місці, де стоїть погруддя того диявола у людській подобі, не мало б лишитися навіть пороху. Але ж мовчимо - ми ж толерантні. А при тому забуваємо, що тільки за браком «столипінських» вагонів не змогли вивезти до Сибіру усіх українців, що вже було заплановано. Радянська влада для нас давала два варіанти: або кулю, або боротьбу. Третього шляху не було дано. Тож наше право бути народом, наше право на життя відстояли діди і прадіди. І торгувати зараз тими святинями - історичними свідченнями святої боротьби за незалежність - великий гріх. І те, що цього не усвідомлює молоде покоління, свідчить тільки про моральну деградацію народу.

Мусимо «убити дракона» в собі

Зараз у всьому головну увагу треба спрямувати на виховання молодого покоління. Всі патріотичні заходи мають бути не трафаретними, а нетрадиційними, прийнятними для молоді. Це нелегко, але тільки тоді ці заходи мають сенс. Така наша історія, що все найкраще із генофонду нації було вимордувано, знищено. Скажемо відверто, залишилося – найгірше. Власне тому зробімо все, щоб на тих молодих паростках нашого етносу відтворити повноцінну націю.

Донедавна все зводилося до того, щоб народ зміг просто вижити. Адже вибір був невеликий: чи загинути в бою, чи вижити і передати свій досвід, свої знання молодим. Наскільки вдалося передати той досвід - бачимо зараз. Не дуже це тішить.

Адже бачимо, всі - ніби патріоти, а коли прийдуть до влади, то забувають, для чого прийшли. Як у тій китайській легенді. Пригадуєте, жив собі злий дракон і багато лицарів приходило, щоб його знищити. Але як тільки заходили до печер, де той дракон існував, то відразу при вході бачили велику купу золота. Тож відразу кидалися до того багатства, і набивали золотом кишені та душі. І сліпнули від зблиску золотого, забували, задля чого прийшли. Вірю, що в нас таки знову знайдуться люди, які не осліпнуть від перспектив набити кишені статками. І не забудуть про, свою святу місію перед народом, перед Україною. І, обминувши оті «золоті» спокуси, таки підуть далі. І уб'ють отого дракона жадібності, зневіри, роз'єднаності. Отак, як колись це уже здійснили їхні попередники - воїни легендарної Української Повстанської Армії.

А на завершення зустрічі присутні змогли ознайомитися із новими виданнями «Літопису УПА» та придбати книги, кожна з яких є справжнім досягненням української історичної документалістики.

Підготував Ігор Юринець, газета «Нафтовик Борислава»

Майбутнє Дрогобицького університету

Саме цій проблемі було присвячене п’яте засідання Дискусійного клубу, яке відбулося минулого четверга, 29 березня. На нього прийшли викладачі цього вишу, студенти, депутати, громадські діячі, журналісти.

“Людей з дипломами стає все більше, а освічених – усе менше”

Експерт Олег Дукас, представник Громадянського руху “Відсіч” та громадської організації “Молодіжний прорив”, говорив про місце Дрогобицького університету серед інших вищих навчальних закладів України. В нашій державі навчається понад 2 мільйони 700 тисяч студентів у понад 900 вищих навчальних закладах. Дрогобицький університет є 3-4-го рівня акредитації, таких вишів є 350. Консолідований рейтинг вищих навчальних закладів був складений порталом osvita.ua. на основі трьох рейтингів.

За рейтингом ЮНЕСКО, встановлені індекс якості науково-педагогічного потенціалу, індекс якості навчання, індекс якості міжнародного визнання. На першому місці Київський політехнічний інститут. З педагогічних вишів найвище місце в Національного педагогічного університету імені Драгоманова – 31-ше. Дрогобицький університет займає 170-те місце.

Рейтинг “Компас” відображає оцінку вищого навчального закладу випускниками та працедавцями з точки зору відповідності рівня освітніх послуг потребам ринку праці. Встановлені критерії: задоволеність випускників отриманою освітою, сприйняття роботодавцями вишу, сприйняття експертами, співпраця між вищими навчальними закладами і роботодавцями. В цьому рейтингу оцінювались 234 виші. Київський політехнічний інститут знову зайняв перше місце в цьому рейтингу. З педагогічних вишів найвище місце в Луганського педагогічного університету – 147-ме. В Дрогобицького університету є лише одна складова – задоволення випускників. Решта оцінювання відсутня. Дрогобицький університет зайняв 232-ге місце.

Третій рейтинг враховує кількість проіндексованих пошуковими системами сторінок сайту вишу, зовнішні посилання на нього, цитованість ресурсу і таке інше. До цього рейтингу потрапили 137 українських вишів. Це міжнародний рейтинг. З педагогічних вишів найвище місце в Університету Драгоманова – 1747-е. Дрогобицький університет не потрапив до цього рейтингу.

Щодо підрахунку загального консолідованого балу, то до цього рейтингу ввійшло 275 вишів. Дрогобицький університет зайняв 242-ге місце. Серед педагогічних вишів найвище місце у Луганського педагогічного університету. Драгоманівці – другі. Дрогобицький університет – четвертий з кінця серед педагогічних вишів. Тобто, як бачимо, невтішні результати дрогобичан, який рейтинг не візьмеш.

На думку Максима Федиса, представника “Дрогінфо”, судячи з цих рейтингів, у Дрогобичі випускають найгірших випускників у великій кількості.

На риторичне запитання Олександра Магльони, керівника Асоціації “Нові Гори-зонти”: “Якби в Україні було 50 вишів, де би був наш університет?” – відповідь була очевидною. Рейтинг показав реальне місце Дрогобицького університету серед вишів України.

Мирон Цайтлер, викладач біологічного факультету Дрогобицького університету, зауважив, що більшість педагогічних вишів локалізовані в обласних центрах, так що Дрогобич у цьому стосунку не пасе задніх. Нині населення зменшилось, а кількість вишів збільшилася. Випускники шкіл не хочуть поступати у виші, бо зменшується мотивація.

Володимир Кондзьолка, лідер Товариства “Юрій Дрогобич”, вважає, що роботодавцем для університету має бути держава. Фактично виходить, що випускників орієнтують на те, аби вони не працювали за фахом. На його думку, маючи базовий рівень знань, людина може освоїти в результаті перекваліфікації іншу професію. Тепер загальний рівень освіти серйозно впав. Попри великий наплив кадрів практично неможливо знайти фахового спеціаліста. Людей з дипломами стає все більше, а освічених – усе менше.

На думку громадського діяча Хосе Турчика, так зване державне замовлення забезпечує потребу кадрів у понад сто відсотків. Тому на одній ставці може бути п’ять учителів. Навіть кращі випускники приречені на те, що не можуть знайти роботу. Якщо на Дрогобиччині вчителів забагато, то, скажімо, в Києві є багато вільних вакансій. Те саме в Херсонській області, Одеській. Ще один парадокс: здебільшого галичани не їдуть працювати в інші області. А чого вартує, скажімо, утворення в Дрогобичі медичного інституту? Які кадри він виховав? А так званий Інститут управління? Це все схеми міністерства освіти, коли про якість навчання не йдеться. “Серед викладачів педуніверситету є такі, яких треба відправити на Соловки”, - сказав він, маючи на увазі, що чимало з них нахабно вимагають у студентів грошей за екзамени.

Степан Макар, голова Громадської ради при Дрогобицькій райдержадміністрації, говорив про платне навчання, яке загострило ситуацію в освіті. Повинне бути державне замовлення, яке має йти знизу догори. Наплодили чимало закладів, тому й такі рейтинги.

Професор Богдан Винницький зауважив, що за Радянської влади основний акцент робився на ідеології, а не на знаннях. Дивіться, скільки є нині університетів, які не відповідають своєму призначенню. У цьому, на його думку, суть проблеми. Він також вважає, що такі хороші університети, як, скажімо, Києво-Могилянська академія, не можуть існувати на ринку. Хороші європейські університети мають багато студентів. Як виживати нашим? Пан професор не погодився з рейтингами, бо, на його думку, не все так добре в тих університетах, які мають високі рейтинги. “Якщо ви показали ці рейтинги, щоб знищити Дрогобицький університет, то це нормально”, - зауважив він, хоча доповідач з цього питання посилався на офіційні видання. На думку пана професора, педінститути є пережитком радянської системи.

Зеновій Квасній, керівник Молодіжного Руху, вважає, що так звані непедагогічні факультети в університеті знижують попит серед вступників.

Святослав Сурма, лідер громадської організації “Небайдужі дрогобичани”, зробив акцент на тому, що університет нині стає основною продуктивною силою в Дрогобичі, бо бюджет міста на тлі зупинки промислових підприємств наповнюється в основному завдяки вишу. На жаль, вчені університету працюють “для себе”, а не створюють різноманітних програм назовні. Відсутня апробація наукових досліджень. Треба дати університету суспільні запити, необхідну організаційну підтримку. Університет – це інтелектуальне осердя Дрогобича. Абсолютна більшість студентів не є активною в повсякденному житті. В оцінці їхньої роботи відсутня графа “громадська активність”.

Віра Чопик, головний редактор газети “Твоя Фортуна”, згадала молоді роки, коли з її класу у виші поступало двоє-троє чоловік, а зараз зі всієї школи не йде вчитися стільки ж. Залишається низьким рівень знань, і викладачі змушені на практичних заняттях фактично читати лекції. Тому важко говорити про майбутнє університету

“Якщо зміниться система функціонування вищої освіти, тоді університет матиме майбутнє”

Експерт Іван Матковський, викладач Дрогобицького та Люблінського університетів, лідер фракції “Фронт змін” у Дрогобицькій районній раді, зауважив, що створення громадської ради при університеті, як дехто пропонує, не розв’яже проблем. Усі хочуть бути юристами, економістами, а представників робітничих професій нема. Зараз система вищої освіти не функціонує. На Заході є університетська автономія. Приміщення знаходяться на балансі університетів. Університет має право інтелектуальної власності. Це самодостатні структури. Надзвичайно важливою є система фінансування університетів. Тому й виходить, що виші, які не можуть претендувати на державне замовлення, його чомусь мають. Завданням кожного університету є створення нормальної науково-технічної бази. В Польщі, наприклад, викладачі не бігають за студентами, не заганяють їх на пари, бо студенти самі зацікавлені в отриманні якісних знань. Якщо наших студентів можна зустріти в барах, то польські працюють на вихідні, під час канікул, одягаються на секонд-хендах. Студенти повинні бути політично активними. Якщо зміниться система функціонування вищої освіти, тоді університет матиме майбутнє. Закон про освіту, запропонований Табачником, передбачає повну централізацію і розподіл коштів. То чи матиме тоді університет майбутнє?

Олександр Магльона вважає, що завжди слід розпочинати з себе, і на своєму місці робити якісь зміни. В Україні відсутня політична воля на розумних дітей. Що стосується громадських рад, то вони перетворилися на інструмент прислуговування владі.

Богдан Іванців, лідер “Нашої України” в Дрогобичі, зауважив, що дрогобицькі студенти не виявили ініціативи, коли по всій Україні тривали акції проти Табачника. Те саме було під час Помаранчевої революції, коли вони включилися в цей процес уже пізніше. Він має надію, що новий ректор підтримає те все нове й прогресивне, що потрібне Дрогобичу. Саме з університету має формуватись інтелігенція.

Олег Дукас заперечив Богданові Іванціву, бо в Дрогобичі теж була першого вересня минулого року проведена акція проти Табачника. Але саме керівництво університету не зацікавлене в громадській активності студентів. Викладачі підходили до студентів і казали, аби вони не виступали проти міністра освіти, бо матимуть проблеми.

Максим Федис підкреслив, що студенти залякані, а керівництво вишу не зацікавлене в активності студентів. А подивитись на обшарпані аудиторії! Двадцять років в університет фактично нічого не вкладають. Потрібні зміни - або йдемо в тупик. Керівником університету має бути менеджер, а не професор.

Мирон Цайтлер розповів про практичні розробки біологічного факультету щодо рекультивації забруднених нафтою земель. Проте документи, подані бориславській владі, припадають пилюкою. Нині мова йтиме про інший проект - вирощування так званих енергетичних рослин. Вони допомагають знищувати відвали, які важко рекультивувати. Проте розробники проекту мало що отримають. Дещо можна сподіватися від нового закону про захист довкілля. Серед семи пріоритетних завдань на першому місці екологічна свідомість. Є домовленості біологічного факультету Дрогобицького університету з Дрогобицькою райдержадміністрацією, Бориславською та Трускавецькою міськими радами про втілення деяких проектів у життя.

Хосе Турчик вважає, що ситуація в Дрогобицькому університеті напряму відображає те, що нині твориться в державі. Діти з гірських районів Львівщини приходять навчатися до нашого університету. Це найбідніший регіон України. Батьки працюють за кордоном, а дітей влаштовують в університет. А дитина просто не хоче вчитися. Хосе Турчик часто буває в університетах Данії, Голландії, Бельгії, це зовсім інші університети. Бідність нашого університету не дозволяє навіть голову підняти. Мусить щось статися в Україні, аби нарешті викладач став викладачем, а студент студентом. Спробуйте вигнати студента з університету! Він приносить нещасні гроші, які дають можливість працювати викладачу. Можна намалювати собі університет майбутнього, але практично неможливо розв’язати цю проблему.

Олег Косик, керівник Центру громадських експертиз, вважає, що громадську раду при університеті треба створювати, бо не можна все віддавати на відкуп табачникам. В умовах міністерства освіти також має працювати така громадська рада.

Степан Макар вважає, що політики не змогли реформувати освіту. Є намагання влади зробити кишеньковими громадські структури. В кожному з нас сидить добро і зло. Не можна ідеалізувати громадські ради, але й не треба їх відкидати. Громадські організації та влада не повинні бути опонентами і ворогами. Ми повинні запропонувати суспільству позитив. Громадські ради - це п-ростки формування нового громадянського суспільства.

“Найголовнішими в університеті є все-таки студенти”

Мар’яна Костів, студентський декан біологічного факультету Дрогобицького університету, зосередила увагу на проблемах студентського самоврядування. На її думку, найголовнішими в університеті є все-таки студенти. Вона погодилася, що активність студентів зараз знизилась, а кожного року перший курс приходить зовсім інший, ніж попередній. Чим молодший студент, тим менше в нього ініціативи. Щоб загітувати студента до громадської роботи, його треба заохотити. Студенти і викладачі біологічного факультету, коли проводять заходи, мають рівні права.

Володимир Кондзьолка зауважив, що за радянських часів студентська ініціатива каралась, а зараз студенти мають всі можливості втілювати в життя свої ініціативи, але не користуються цим.

Хосе Турчик переконаний, що мама з Турківського району пришле сина на навчання до Дрогобицького університету, він не знає таблички множення, вона платитиме викладачам і казатиме, що ті беруть хабарі.

Олександр Магльона не погодився з тим, що студентська маса абсолютно інертна. Є яскраві приклади особистостей, і активний студент завжди знайде свою дорогу в житті. Не можна, однак, сподіватися, що студенти самотужки зможуть розв’язати проблеми університету.

Зеновій Квасній переконаний, що більшу роль, ніж студентське самоврядування, відіграють профспілкові організації. Профком не мав би займатися студентами, але виникає реальна необхідність їм допомагати. Профкоми різних факультетів взаємодіють між собою у проведенні різних заходів. Проблемним є фінансування, яке скоротилося в профкомі, а відтак - менше коштів надається на різні заходи.

Мирон Цайтлер зауважив, що в 2008 році прийнята Концепція національно-патріотичного виховання молоді, але в ній нема жодного слова про християнство.

Михайло Ваврин, депутат Дрогобицької міської ради, сказав, що в державі сформувалась аморальна більшість. Чимало українців думають, як обійти закон. Не має значення, чи ти студент, чи ти професор. Багато залежить від душі людини. Нині в Дрогобичі глушать свого виробника, то чого можна очікувати від студента чи викладача?

Підводячи підсумки дискусії, можна зробити висновки, що Дрогобицький університет ще не піднявся на належну висоту. Він залишається монопольним утворенням у Дрогобичі, але ще не вповні виконує свою високу роль, як це мало би бути в європейському місті. З іншого боку, і влада, і громада ще не доросли до усвідомлення ролі університету.

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Борислав у 2011-му й у січні – лютому 2012 року

/За даними Бориславського міського відділу статистики/

Борислав і далі тримається на нафтовиках

2011 року промислові підприємства Борислава реалізували промислової продукції на 422,8 млн. грн. Переважно це продукція видобувної та переробної промисловості - 383,3 млн. грн.

А ось як спрацювало наше виробництво за перші два місяці 2012 року. Загалом по Бориславу реалізовано продукції 112,5 млн. грн. Порівняймо з іншими містами обласного підпорядкування: сусідній Дрогобич - 106,6 млн. грн., Червоноград - 119,5 млн. грн.

Головним чином наш показник базується на видобувній промисловості: січень - лютий 2012 року проти цього ж періоду минулого року складає приріст із видобутку нафти на 2,5 відсотка.

Іноземні інвестори: Голландія нас інвестує найбільше

Обсяг іноземних інвестицій в економіку Борислава торік склав 4,7 мільйона доларів США. Це 125,4 дол. на одну особу. За цим показником місто посідає 18 місце серед міст і районів області.

Найбільше влиття іноземного капіталу відбулося в торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 2,9 млн. дол. (62,5 відсотка прямих іноземних інвестицій в економіку міста). У промисловість інвестовано 1,7 млн. доларів (36,4 відсотка).

Найбільшим іноземним інвестором для економіки Борислава є Нідерланди: її інвестиції - 2,9 млн. доларів, США інвестували 1,5 млн. доларів, Російська Федерація - 174,9 тис. доларів, Литва - 31,3, Німеччина - 28,9, Польща - 16,2, Канада - 3,9 тисячі доларів США.

Нас ціни не дуже «кусали»

У січні цього року споживчі ціни в Україні зросли на 0,2, на Львівщині - на 0,7 відсотка. А як же в Бориславі?

На міському ринку в січні 2012-го порівняно із груднем 2011-го подорожчали: огірки свіжі - на 20%, петрушка та кріп - на 14,3%, гарбузи та перець солодкий - на 11,1. На огірки солоні, помідори свіжі та часник ціни залишилися на рівні грудня. Водночас знизилися ціни на картоплю (25%), моркву (19,6), капусту (13,3%), цибулю та буряки (10%), помідори солоні (9,1%).

Подорожчала продукція рослинництва: пшениця - на 14,3%, олія - на 6,9, бобові - на 4, жито - на 3,6% . Не змінилися ціни на рис і цукор. Знизилися ціни на пшоно (16,7%), гречану крупу (8,3), овес (6,9), зерно кукурудзи (5,9), пшеничне борошно сортове (2,2 %).

У січні зросли ціни на хурму (28%), груші (25%), яблука (17,9%), цитрусові (11,4%), банани (7,7%), ківі (5,6%). Не змінилися ціни на гранат і курагу.

На 2 відсотки подорожчали яловичина і свинина, на рівні грудня зосталися ціни на молоко., масло і сметану. Лише сир подорожчав на її відсотків, а яйця - у півтора раза.

А ось у порівнянні з січнем 2011 року ціни знизилися майже на всі овочі: на капусту - у 5,8 раза, картоплю -у 3,3 раза, цибулю - у 2,4 раза, буряки - у 2,1 раза, моркву - на 42,3%, часник - на 41%, перець солодкий - на 25%.

А ще знизилися ціни на гречану крупу (31,3%), цукор (21,1%), бобові (18,8 %), рис (10 %). Подорожчали - сир на 14,6 %, яйця - 1,9 раза, подешевшала сметана - на 11,8%.

На 13 відсотків подорожчала яловичина, на 10,9 - свинина, на 36,4 відсотка - сало.

Скільки ми заробляємо і скільки отримуємо?

Середньомісячна зарплата одного штатного працівника, зайнятого в економіці міста Борислава, торік склала 2250,82 грн., що на 1,6 відсотка більше, ніж за 2010-й рік, і була на 0,3% вищою за середній рівень по області.

За розміром номінальної зарплати зайнятих в економіці Борислав серед міст і районів області 2011-го перебував на восьмому місці. Водночас гострою залишається проблема несвоєчасної виплати зарплати працівникам цієї сфери. На 1 січня цього року заборгованість склала три мільйони 419,3 тисячі грн. (6 відсотків від загальної в області). Кількість працівників, яким своєчасно не виплачена зарплата на початок нинішнього року, - 689, середня сума боргу - 3340 грн.

Який у нас ринок праці?

До міського центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні протягом січня цього року звернулося 167 незайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 9 осіб більше, ніж минулорічного січня.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 лютого перебував 751 незайнятий бориславець. Порівняно з минулим роком їх менше на 146 осіб.

Із кожних 100 безробітних 49 раніше займали робітничі місця, 39 - посади службовців, решту складали особи без професії або такі, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки.

За сприяння ДСЗ у січні працевлаштоване 67 осіб, що на 24,1% більше, ніж рік тому в січні. На допомогу з безробіття витрачено першого місяця цього року 255,5 тисячі гривень.

Нас поки що меншає...

На 1 січня 2012 року чисельність населення Борислава і Східниці склала 37143 особи і за січень - грудень зменшилася на 46 осіб. Упродовж минулого року народилося 417 дітей, померло 489 осіб.

Протягом січня - грудня 2011 року зареєстровано 233 шлюби та 61 розлучення, Порівняно з 2010-м кількість шлюбів збільшилася на 81 (плюс 53,3 %), а розлучень зменшилося на 56 (47,9 відсотка).

Газета «Нафтовик Борислава»

Дещо про пам'ятник святій Варварі

Останнім часом йде гостра полеміка про будівництво пам'ятника св. Варварі. Мовляв, бачите, будуємо за міські кошти полякам пам'ятник „свєнтей Барбари». Пересічному мешканцю Борислава, який досконало не знає, хто така свята Варвара, нав'язується саме така думка. Тому хочемо докладно проінформувати мешканців із цього питання.

Великомучениця Варвара (Барбара) загинула за Христову віру 290 р. у Нікомедїї (Мала Азія), її мощі були першими, які привезли на територію Київської Русі з Константинополя. Свята Варвара жила в період правління римського імператора Максиміліана, великого гонителя християн, її батько, язичник Діоскор, був знаменитою особою в місті Іліополі (Фінікія). Побачивши, що дочка росте дуже вродливою, він заховав її від людського ока в спеціально збудованій вежі. Поголоски про красу дівчини ширилися

містом, і багаті женихи стали домагатися її руки й серця. Варвара відмовилася від одруження, і батько зрозумів, що це пов'язано з її відособленістю від людей, тому дав дочці повну свободу у виборі друзів.

Невдовзі Варвара познайомилася з молодими християнами і прийняла хрещення. Про свій вибір розповіла батькові. Той розлютився і наказав катувати доньку, потім власноруч убив її, відтявши голову мечем, однак його тут же вбила блискавка. Ще ув'язниш" Варварі з'явився Ісус Христос і благословив її. Нетлінні після смерті мощі св. Варвари привезли до Константинополя, а імператор Лев IV збудував на честь мучениці величаву церкву, де й було покладено мощі св. Варвари, а звідси у XII ст. дочка візантійського імператора Олексія Комнена, княжна Варвара, беручи шлюб із руським князем Святополком Ізяславовичем, привезла мощі до Києва, як частину свого приданого. Мощі Святої Варвари зберігаються дотепер у Соборі святого Володимира.

Святу вшановують не тільки у Східній, але й у Західній Церкві, наш народ вважає її великою помічницею в житті, головно у приготуванні до доброї смерті.

Люди давно зауважили, що св. Варвара оберігає від раптової і несподіваної смерті. Наражаючись на постійну небезпеку, гірники обрали собі її за покровительку, визнаючи день 4 грудня, як Свято гірників. Напевно, тому до неї так щиро молилися бориславські нафтовики та гірники перед тим, як опускалися в шахти (серед них були українці, поляки, юдеї, люди інших національностей). У Бориславі та його околицях були тисячі шахт, і дуже багато в них гинуло людей від раптової смерті (обвалу, вибуху газу та ін. аварій), тому новозбудований 1902 року латинський костел був названий на честь св. Барбари. До речі, будували його на пожертви тих же українців, поляків, юдеїв. І останнє: фінансування такого пам'ятника, ідею якого так гостро критикують опоненти, буде на пожертви приватних підприємців, підприємств, до цього долучилася і Бориславська міська рада (співфінансування).

Планується встановити цей пам'ятник на місці трагедії 1972 року, де від вибуху газу загинули люди. Про встановлення на цьому місці пам'ятного знаку або пам'ятника зверталися мешканці Борислава ще 2009 року. Рішенням виконавчого комітету міської ради відведено місце під будівництво пам'ятного знаку, оформлено належним чином дозвільні документи. Встановлення такого пам'ятника буде доброю справою та пам'яттю про загиблих мешканців нашого міста і стане його окрасою.

Роман Тарнавський, голова бориславського Товариства охорони пам'яток історії та культури, газета «Нафтовик Борислава»

Оголошення

Продається системний блок, вінчестер 40 Гб, оперативна пам’ять 256 Мб, відео карта RADEON-9550, DVD-ROM, USB-виходи, карт-рідер на карту пам’яті, мережева плата, процесор 2 Гц. Ціна – 1200 гривень.

Комплектуючі – звукова карта, USB-виходи, USB-плата, мережеві плати, відео карти. Ціни – помірні.

Контактний телефон 067-84-58-990 (Василь, м. Стебник).

 

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 09 апр 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником