Трускавецький вісник № 50 (429) від 28 квітня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 50 (429) від 28 квітня 2012 р.

28.04.2012



 

 

У номері: Прямий ефір з Русланом Козиром; 26 річниця аварії на ЧАЕС; Єврейське товариство саморозпустилося; Дороги будуть відремонтовані; Пошук компромісу між бізнесом та владою; У Бориславі відкрито центр обслуговування платників податків; Пам’яті Євгена Титикайла та Василя Іванишина; Інтерв’ю з режисером Олександром Королем; Як вберегти себе від гострих кишкових інфекцій.

Новини Трускавця та регіону

Прямий ефір з Русланом Козиром

У п’ятницю, 27 квітня, міський голова Трускавця Руслан Козир був гостем годинного прямого ефіру трускавецького міського проводового радіомовлення. Він відповів на велику кількість запитань громадян, проте не на всі, адже був обмежений у часі. Так, зокрема, громадяни піднімали питання стихійної торгівлі в курортному парку та торгівлі на центральній площі Трускавця, потребу облаштування зупинок внутрішньоміського транспорту, зокрема встановлення лавочок та навісів (навпроти магазину «Технолюкс» та міського ринку «Славутич», по вул. Сагайдачного, Бориславській), можливість демонтажу деяких дорожніх знаків. Три питання задали мешканці вулиці Лисенка, одне з них стосувалося питання незавершеного будівництва, воно є актуальним і для мешканців інших вулиць. Також мешканці вулиці Лисенка запитували, коли ж нарешті буде відремонтована їхня вулиця, кажучи, що вона в найгіршому стані (вони, напевно, не були ніколи на Роксолани). Руслан Ярославович запевнив, що як тільки вдасться вирішити питання з ТзОВ «Інвестиції та консалтинг» і буде проведено цією дорогою новий каналізаційний трубопровід, аж тоді цю вулицю будуть ремонтувати, інакше щось робити там просто нема сенсу. А це означає, що навряд чи в 2012 році такий ремонт буде здійснено.

Були запитання про графік руху залізничного транспорту, а також відносно потреби вивісити графіки руху автобусів №№ 1, 2 та 3. Пролунала також пропозиція відкрити для руху легкових автомобілів вулицю Шевченка – мер не погодився із нею та пояснив свою позицію. В кожному курорті повинна бути пішохідна зона і часто такі зони знаходяться якраз у центральній частині. Також меру довелося відповідати на запитання чому перестав працювати годинник на центральній трускавецькій пошті і від того місто стало «глухе». Вийшов з ладу годинниковий механізм, він перебуває в ремонті. Мер пообіцяв дати доручення забрати велику купу смоли, яка вже кілька років знаходиться біля будинку 10 на вулиці Стуса і влітку під час спеки немилосердно смердить. Пообіцяв міський голова дати доручення своїм заступникам та керівникам відділів та управлінь і по інших питаннях, які порушували слухачі-трускавчани. Руслану Козиру довелося традиційно відповісти на анонімне звернення – коли ж будуть покарані винні за те, що втрачено все майно КП «Наше місто»? Голова заспокоїв людину-аноніма, що не все втрачено…

В Трускавці обов’язково потрібно побудувати канатну дорогу та лижну базу

«В Трускавці обов’язково потрібно побудувати канатну дорогу та лижну базу, щоб до нас приїжджати відпочивальники», - зазначив під час свого виступу на святкуванні 50-річчя управління архітектури в Трускавці головний архітектор міста 1962 – 1995 рр. Роман Домінко. Він зауважив, що в місті замало займаються чистотою та благоустроєм: «Якщо ми хочемо мати європейський курорт, то потрібно зайнятися чисткою та благоустроєм – поквартально, а також подбати про зелені насадження». Також пан Домінко нагадав, що за нормами на 1 місце в готелі повинно бути території 100 м. кв., в пансіонаті 50, а в санаторії 150 м. кв., та тепер, на жаль, при забудові цих норм зовсім не дотримуються. Роман Домінко також висловив занепокоєння станом шлюзів та можливими наслідками, які можуть спіткати Трускавець, особливо його центральну частину та район Стебницького кільця під час паводків чи повеней. Питання водосховища-питного озера теж потрібно вирішувати, адже в найгіршому варіанті його води могли б знести з лиця землі міську лікарню. Та, на щастя, такі згадувані катаклізми – це лише найгірший варіант розвитку подій і їх можна порівняти тільки з припущеннями, що було б з Трускавцем, коли б одночасно сталися вибух газів у Бориславі та провалилися б підземні карстові порожнини в Стебнику та Станилі…

Відкрито центр обслуговування платників податків

У п'ятницю, 20 квітня, у Бориславському відділенні Дрогобицької ОДПІ відкрито центр обслуговування платників податків, інформує газета «Нафтовик Борислава». Таким чином Борислав став ще одним містом на Львівщині, де запроваджено якісно нову форму надання адміністративних послуг суб'єктам господарювання. Відповідно до програми, розробленої ДПС України, а відтак і податковою службою області, такі центри мають прийняти відвідувачів у Львові, а також у кожній з інспекцій, що діють на теренах Львівщини.

Основна мета створення таких центрів - реалізація одного зі стратегічних напрямків Державної податкової служби: перетворення її з фіскального органу на сервісну службу. Центри обслуговування платників повинні виконувати три основні завдання: забезпечення комфортних умов, надання якісної правової і податкової допомоги, оперативне приймання звітності. Це дасть змогу уникнути зайвої тяганини для платників податків, спростити процеси адміністративних процедур, ліквідувати надокучливі черги, підняти фаховий рівень консультаційно-роз'яснювальної роботи та значною мірою мінімізувати корупційні ризики.

На церемонії відкриття Центру були присутні представники від місцевої влади, Асоціації роботодавців м. Борислава, засобів масової інформації, а також настоятель храму св. Анни м. Борислава отець-доктор Роман Василів. У Трускавці натомість відкриття подібного центру обслуговування платників податків планували провести минулого тижня, проте через певні об’єктивні обставини подію довелося перенести.

Єврейське товариство саморозпустилося

Як інформує газета «Нафтовик Борислава», рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради від 22 березня 2012 р. № 71 «Про припинення юридичної особи — Бориславського Товариства єврейської культури ім. Шолом-Алейхема шляхом ліквідації (саморозпуску)» припинено юридичну особу — Бориславського Товариства єврейської культури ім. Шолом-Алейхема та скасовано запис про реєстрацію Бориславського Товариства єврейської культури ім. Шолом-Алейхема в Реєстрі об'єднань громадян.

В Бориславі крадуть метал та скриньки з пожертвами

Як інформує газета «Нафтовик Борислава» з посиланням на Бориславський МВ ГУМВСУ, під ранок 12 квітня невідомі зловмисники викрали 48 метрів телефонного кабелю з діючої телефонної лінії по вул. С. Бандери, 96. У ніч на 11 квітня 150 метрів телефонного кабелю невідомі зловмисники поцупили із телефонної лінії в районі будинку № 4 по вул. Буковиця. Ще 71 метр телефонних ліній демонтували місцеві «металісти» у ніч на 20 квітня: телефонні лінії довжиною 46 та 25 метрів місцеві «мисливці за металом» демонтували без будь-яких докорів совісті по вул. М. Грушевського. Сума завданих збитків встановлюється.

Із подвір'я гр. К. по вул. Модрицькій невідомі зловмисники поцупили металеве ліжко, чим завдали власниці приватної садиби матеріальної шкоди на загальну суму 500 грн. За усіма фактами крадіжок металу проводять оперативно-пошукові заходи.

Чотири металеві плити вагою 7 кг кожна намагався викрасти із приміщення металоконструкційного цеху ВАТ «БЕЛМЗ» сімнадцятирічний учень Бориславського професійного ліцею. Близько дев'ятої години ранку він через вікно заліз у приміщення цеху, де із підлоги взявся виколупувати металеві плитки, але був затриманий працівниками заводської охорони, які передали металіста-невдаху працівникам міліції. Зловмисник опитаний та відпущений за місцем проживання. Суму завданих збитків встановлюють.

Трилітрову банку із пожертвами громадян викрав зловмисник із приміщення магазину «Орхідея» по вул. В. Великого. Злодій близько 19 години 30 хвилин 16 квітня зайшов у приміщення магазину, звідкіль викрав банку із грішми, що знаходилась на прилавку. Проте скористатись викраденими грішми зловмисник не зумів. Завдяки вміло проведеним оперативно-розшуковим заходам він був затриманий працівниками міліції. Міліціонери вилучили у нього викрадену трилітрову банку із грішми, у якій знаходились 1 банкнота номіналом 20 грн., 12 банкнот по 2 грн., та 25 - по 1 грн. (всього 69 грн.). Зловмисник опитаний та відпущений за місцем проживання. Тепер сорокадворічний мешканець вул. С. Палія має клопоти, адже його дії кваліфіковані, як грабіж, а відповідальність за вчинення подібних злочинів завжди була суворою.

До уваги вихідців з села Ямельниця

Інформуємо, що паралельно з сайтом села Ямельниця www.yamelnicya.com розпочинає свою роботу проект «ЯМЕЛЬНИЦЯ. Авторський проект Володимира Ключака» www.jamelnycia.io.ua На цьому Інтернет-ресурсі буде можливість ознайомитися не лише з історичними нарисами про село чи етнографічними записами, але й світлинами як сучасними, так і з часів Австро-Угорщини, Польщі, повстанського руху, радянської доби, початків незалежності України. Тому звертаємося до всіх небайдужих вихідців із села Ямельниця Сколівського району – наповнюймо сайт разом, єднаймося, бо доля розкидала нас не лише по містах, але й по світах. Хочемо зауважити, що на особисту скриньку Володимира Ключака anda_panda@ukr.net можна надсилати і матеріали з історії Трускавця та регіону, а також інформаційні повідомлення, які використовуватимуться без отримання будь-якої комерційної вигоди, з метою популяризації нашої історичної, культурної та іншої спадщини.

Власна інформація

Чи потрібні Бориславу поети?

Минулої середи, 18 квітня, Борислав провів в останню путь Євгена Титикайла.

Поет помер напередодні Пасхи, але ще декілька діб його тіло пролежало в квартирі. Він жив самотньо, і єдиною його відрадою були вірші та голуби.

Вище керівництво міста вирішувало більш глобальні проблеми й не віддало останню шану Почесному громадянинові Борислава. Зате прийшов непотоплюваний Роман Соловчук, який, за словами покійного, поламав йому долю, бо звільнив Євгена Титикайла з роботи у газеті “Нафтовик Борислава”. Відтак поет змушений був заробляти на хліб на інших роботах.

Натхненне слово про покійного виголосили професор Дрогобицького університету Михайло Шалата, колега Євгена Титикайла по письменницькому цеху Андрій Грущак, інші промовці.

30 липня Євген Титикайло мав відсвяткувати своє 75-ліття. Не судилося...

Я мало не рік ходив за ним, аби він дав інтерв’ю про себе. Євген Титикайло неодмінно задавав риторічні питання: “Та хіба я фігура? Є й більш визначні постаті”. Проте нарешті розродився великою статтею про себе самого, написаною від третьої особи. “Тустань” опублікує її, не чекаючи ювілею - уже, на жаль, сумного...

Здебільшого Євген Титикайло друкувався у дрогобицькій видавничій фірмі “Відродження”. Бідкався, що пенсії й скупих меценатських надходжень не вистачає. Під час останньої нашої розмови за декілька днів до несподіваної своєї смерті казав, що винен гроші.

Євген Титикайло був Поетом від Бога. Він творив справді професійні та класні вірші, різко негативно ставився до графоманства. У його віршах переплелися воєдино любов до рідного Борислава і Волині, яка стала його другою батьківщиною.

Зовні це була делікатна та комунікабельна людина, але всередині нього нуртувало стільки пережитого...

Вічна Тобі пам’ять, Поете!

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Турнір пам’яті Василя Іванишина

У неділю, 22 квітня, в Дрогобичі відбувся турнір з пейнтболу, присвячений пам’яті Василя Іванишина, Провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери. У змаганнях взяло участь декілька команд, які представляли молодіжні організації Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини. Забігаючи наперед, скажу, що в командному заліку перше місце посіли юні “тризубівці”.

Після загального шикування друг Степан наказав підняти Державний прапор України і стяг “Тризубу”. Всі присутні виконали Гімн Націоналіста.

Відтак інструктор розповів, як слід проводити бої, аби не травмувати себе, бо хоча зброя і не справжня, але кульки, якими стріляють і які розливають фарбу, можуть спричинитися до непоправної шкоди організму. На жаль, не обійшлось і без прикрого інциденту. Один із учасників турніру зазнав травми ока.

Поки бойові побратими готувалися до змагань, подруга Марічка, акомпануючи на гітарі, заспівала пісні, слова й музику до яких склала сама.

У перерві між боями автор цих рядків розповів про життя і діяльність Василя Іванишина. Це було тим більше актуально, що ніхто з юних націоналістів особисто не знав Провідника. А Василь Петрович був насамперед Людиною - з великої літери. Без перебільшення, його можна назвати Степаном Бандерою нашого часу. Мабуть, у сучасній українській історії не було більш талановитого ідеолога українського націоналізму, який би творчо розвивав спадщину Дмитра Донцова та Степана Бандери, пристосовував її до наших умов, а не сліпо копіював деякі постулати, як це роблять лідери партій і організацій, які вважають себе націоналістичними.

Спілкування з юними націоналістами показало, що чимало з них щиро вірять в Українську Національну Ідею й готові взяти активну участь в Українській Революції, про що писав Степан Бандера, але багатьом бракує теоретичних знань. А без теорії націоналізму нині не можна уповні протистояти ідейним ворогам. Саме такі змагання, вишколи, літні табори повинні бути для молоді не лише романтичним проведенням часу, а й стати серйозною ідеологічною підготовкою з основ українського націоналізму.

Приватний підприємець Степан Солук привіз на турнір двох своїх синів. Він каже, що хоче, аби вони виросли справжніми українськими націоналістами. В своєму рідному селі на Яворівщині пан Степан хоче створити меморіальний комплекс, присвячений героям національно-визвольних змагань, але йому доводиться долати спротив багатьох людей.

Того дня дощ змінювався градом, а потім пекло сонце. Учасники турніру ще довго обмінювалися враженнями...

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Іван Драч. 50 років сонця

В середу, 25 квітня, в Народному домі відбулася вже друга зустріч з класиком української літератури з ряду презентацій поетичних збірок, виданих видавництвом «Коло» в циклі «Сто поезій». Цього разу в Трускавець на презентацію своєї книги «Сонце моє» приїхав поет, перекладач, громадський і політичний діяч, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, Герой України, як він сам себе називає, гуманітарій сільського походження Іван Федорович Драч.

50 років тому – у березні 1962 року вийшла перша збірка молодого поета Івана Драча, ска мала назву «Соняшник». І ось тепер – збірка «Сонце моє» з великим соняхом на обкладинці. Трускавчани, працівники відділу культури, міського Товариства «Просвіта» привітали Івана Драча з 50-літтям творчої діяльності, подякували поету за його вірші та все, що він робить в гуманітарній сфері. Так, художник, один із символів та духовних скарбів Трускавця Михайло Білас з 1971 року подавався на звання «Народний художник України», та мав клеймо націоналіста, і лише у 1995 році завдяки Іванові Драчу отримав це звання.

Багато доброго про поета та громадського діяча Івана Драча говорили голова Дрогобицького відділення товариства «Україна-Світ» Тимофій Бордуляк, поет трускавчанин В’ячеслав Умнов.

А сам Іван Федорович поділився, що зараз працює над сценарієм фільму про Сковороду та над п’єсою про Сосюру. Захоплений ідеєю створення музею Кирило-Мефодіївського братства. «Але це не значить, що я не пишу вірші», - відзначив Іван Драч і зачитав трускавчанам кілька віршів – «з останніх, на сучасну тематику», як от «Від А до Я», «Майбутнє належить дітям. Я навіть знаю чиїм», «Демократія мойви» та інші.

Напередодні 26 річниці 26 квітня 1986 року сумним камертоном зазвучала чорнобильська тема. «Поема «Чорнобильська Мадонна» - це моє особисте життя, моя покута» - каже Іван Драч. Два з половиною роки тому загинув син Івана Федоровича, який студентом-медиком працював на ліквідації аварії на ЧАЕС.

Сьогодні Іван Драч сповнений філософського спокою, впевнений, що нічого не занепадає і не продає - українська література, як і нація, неперервна, а нове покоління потрібно приймати таким, як воно є.

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Вісті з Дрогобицького району

У Дрогобицькому районі відбувся перший земельний аукціон. 27 квітня у Дрогобицькому районі відбулася знакова подія — перший земельний аукціон. Організатором аукціону виступила Дрогобицька райдержадміністрація, яку представляв перший заступник голови райдержадміністрації М. Винницький. Земельні торги проводила товарна біржа «Перша Універсальна». Аукціон проходив у сесійній залі районної ради і зібрав не лише безпосередніх його учасників, а й сільських голів, депутатів, представників преси. Ліцитатор І. Гохберг ознайомив присутніх з порядком та умовами проведення аукціонів, оголосив, що на торги запропоновано 3 земельні ділянки. Бажаючих придбати ділянку за межами Ріпчицької сільської ради площею 2100 кв.м. не виявилося. Земельна ділянка за межами Раневицької сільської ради площею 4950 кв.м ( цільове призначення – для розміщення об’єктів придорожнього сервісу ( мотель, автостоянка, кафе ) зацікавила двох покупців і була продана учасникові під №2 за 89 740 грн. 95 коп. (при стартовій ціні 81 582 грн. 68. коп.). Натомість, за земельну ділянку площею 4000 кв.м за межами Станильської сільської ради (цільове призначення – для розміщення об’єктів придорожнього сервісу (СТО, автомийка, автостоянка ) три учасники торгувалися настільки азартно, що зі стартової ціни 65 583 грн. 85 коп. вартість ділянки зросла до 364 640 грн. 78 коп.. За цю суму ділянка була продана учасникові під №2. Таким чином, перший аукціонний досвід райдержадміністрації можна вважати успішним — кошти, що надійдуть від продажу землі, поповнять місцеві бюджети обох сільських рад.

Офіційний сайт Дрогобицької РДА

У Дрогобицькому районі створять ще одне комунальне підприємство для вивозу сміття. У смт. Підбужі Дрогобицького району відбулася нарада сільських голів гірської та передгірської зони, на якій обговорювали питання щодо об'єднання зусиль у створенні на базі Підбузької селищної ради комунального підприємства для збору та вивезення сміття, вирішення інших господарських питань. Учасники наради обговорили організаційні передумови створення підприємства. Незважаючи на фінансові труднощі, сільські голови одностайно підтримали ініціативу, яка прозвучала як з вуст голови райдержадміністрації Михайла Сендака, так і від їхнього колеги Ясенице-Сільнянського сільського голови Богдана Багрія. Адже питання довкілля є насправді болючим на усіх територіях. Нагадаємо, що на Дрогобиччині вже є досвід такої співпраці сільських рад. Подібне комунальне підприємство діє на базі Меденицької селищної ради, яке має сміттєвоз і іншу техніку, що дає змогу оперативно проводити санітарну очистку населених пунктів цього куща.

У Дрогобицькому районі ветеранам війни з нагоди Дня Перемоги виплатили понад 700 тис грн. Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької райдержадміністрації забезпечило виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до Дня Перемоги. Зі слів начальника управління Галини Явір, допомогу виплачено 3 627 ветеранам війни на загальну суму 755,7 тис. грн., а саме: 82 інвалідам війни 1,2,3 груп, 187 учасникам бойових дій, 207 вдовам ветеранів війни і 3 149 учасникам війни. Розмір допомоги – від 125 до 2 200 грн. «Виплату проведено через відділення поштового зв’язку за місцем проживання одержувачів та відділення ощадного банку (за побажанням ветеранів)», - розповіла Галина Явір.

Іван Тихий, «Дрогобицьке земляцтво»

 

Дороги міста обіцяють відремонтувати швидко

Наближення Єврочемпіонату робить щораз актуальнішим питання ремонту шляхів. Адже дороги міста, якими здійснюється транзитне сполучення курортного селища Східниці із Трускавцем, бажають бути кращими. Існує проблема, як численна армія вболівальників буде доїжджати із реконструйованого Львівського аеропорту та новозбудованого стадіону до п'яти готельно-оздоровчих комплексів Східниці - «Три сини та донька», «Санта Марія», «Царина джерел», «Респект» та «Київська Русь». Йдеться в першу чергу про кінець вул. С. Бандери, яка упродовж тривалого часу перетворилася для водіїв у своєрідний полігон, де можна набути навиків їзди по бездоріжжю. Асфальтного покриття на цій дорозі немає давно, а те, що залишилось від дороги, настільки густо усіяне, вибоїнами та глибокими ямами, що більшість водіїв називає цей відтинок дороги напрямком на Східницю.

Проте навіть у такій непростій ситуації начальник відділу житлово-комунального господарства та будівництва міської ради Олег Левицький говорить, що до початку «Євро-2012» дорога до Східниці може мати цілком пристойний вигляд. Пан Олег пояснив, що напередодні Великодня на адресу міської влади надійшов офіційний лист із управління розвитку інфраструктури Львівської облдержадміністрації, у якому сказано, що згідно із додатком № 10 до Закону України «Про держбюджет 2012 року» передбачено обсяг субвенцій місцевому бюджету Борислава на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць, що перебувають у комунальній власності, у розмірі 1136,1 тис. грн. Окрім того, розрахункова частка субвенцій за рахунок надходжень із обласного бюджету для розвитку та утримання інфраструктури на 2012 рік складає 637,7 тис. грн. Таким чином, для ремонту міських доріг у цьому році із державного та обласного бюджетів буде залучено 1773,8 тис. грн. Ще майже 1344 тис. грн. на ремонт міських доріг закладено у міському бюджеті. Власним коштом місто планує капітально відремонтувати вул. М. Грушевського (650 тис. грн.), В. Великого (196 тис. грн.) та В. Івасюка (227 тис. грн.). За рахунок коштів міського бюджету планується провести поточні ремонти вул. Дрогобицької (152 тис. грн.), С. Коваліва (90 тис. грн.) та Д. Галицького (ЗО тис. грн.). Субвенції із державного та обласного бюджетів будуть використані для ремонту вул. Дрогобицької та С. Бандери, на які планується витратити відповідно 1136,1 та 637,7 тис. грн.

За висловом Олега Левицького, ремонтники на міських дорогах повинні з'явитися із настанням перших по-справжньому теплих днів. Стрийська фірма «Агрошляхбудсервіс» ліквідує брак, допущений при укладанні асфальту по вул. В. Великого, а потім перейде до ліквідації вибоїн на інших вулицях. Окрім того, КП «Еко-місто» уже цього тижня повинно розпочати з облаштування водовідвідних канав та відновлення дощової каналізації у кінці вул. С. Бандери.

«Міська влада, - наголосив начальник відділу житлово-комунального господарства та будівництва, - планує відремонтувати міські дороги у стислі терміни. Проте у багатьох випадках наші бажання впираються у реальні можливості виконавців. Особливо це стосується магістральних напрямків на Східницю та Дрогобич. Якщо управління розвитку інфраструктури Львівської ОДА оперативно визначиться із розпорядником коштів та виконавцем робіт із ремонту вул. Дрогобицької та С. Бандери, то цілком реально, що до початку червня бориславці матимуть змогу їздити до Східниці та Дрогобича доброю щойно відремонтованою дорогою.

Петро Магур, газета «Нафтовик Борислава»

Бізнес і влада: пошук компромісу триває

Попри гострі дискусії навколо питання сплати земельного податку та орендної плати за користування землею у м. Бориславі, перше засідання робочої групи, утвореної із членів Асоціації роботодавців та працівників виконкому, завершилось безрезультатно. Міська в лада відхилила запропонований Асоціацією проект вирішення проблеми як такий, що суперечить чинним нормам українського законодавства. Підприємці шукатимуть невідповідності коефіцієнтів чи прорахунки ТзОВ «Богдан» при здійсненні розрахунків нової грошової оцінки землі у Бориславі. А влада проаналізує і вкаже на невідповідності нормам чинного законодавства запропонованого підприємцями проекту рішення «Про внесення змін до Положення про порядок визначення і справляння орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м. Бориславі та про нарахування і сплату до міського бюджету м. Борислава у 2012 році орендної плати за землю та земельного податку».

Компромісний проект рішення щодо внесення змін до цього Положення запропонувала Асоціація роботодавців як варіант вирішення проблеми, пов'язаної зі зменшенням податкового навантаження на суб'єкти підприємницької діяльності. Запропоновано здійснювати сплату орендної плати та земельного податку 2012 року з пільгою в розмірі 70-ти відсотків від суми нарахованих платежів, що зараховуються до міського бюджету Борислава. Такою пільгою могли б скористатися орендарі (фізичні та юридичні особи), які уклали нові договори оренди чи внесли зміни до існуючих договорів шляхом укладення додаткових угод чи договорів, змін до договорів оренди землі, договорів про відшкодування втрат за фактичне землекористування та вносять орендну плату за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки земель, затвердженої рішенням міської ради від 23. 09. 2011 року № 373 «Про затвердження грошової оцінки земель міста Борислава» .

Нагадаємо читачам, що саме цим рішенням депутати міської ради затвердили нову грошову оцінку землі, що у свою чергу збільшило ставки земельного податку та орендної плати за її використання. Вартість квадратного метра землі у порівнянні із 2010 роком зросла удвічі, а в межах окремих економіко-плану-вальних зон її збільшення від 213 до 398 відсотків. Чинне законодавство України зобов'язує органи місцевого самоврядування проводити процедуру грошової оцінки земель не рідше одного разу на п'ять - сім років. Останню грошову оцінку землі в Бориславі проводили 2000 року. Тож цілком зрозуміло, що згідно нової грошової оцінки землі, проведеної Львівською експертною групою «Богдан» 2011 року на замовлення міської влади, вартість квадратного метра землі у Бориславі суттєво зросла, адже за цей час ціни в Україні значно зросли. Змінилися також коефіцієнти, що їх застосовують для нарахування її вартості. Разом із новою грошовою оцінкою земель рішенням сесії міської ради затверджено також «Положення про порядок визначення і справляння орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в Бориславі». Суб'єкти підприємницької діяльності, які не зареєстровані у виконавчому комітеті міської ради і не сплачують податки до міської казни, зобов'язані платити за користування землею по максимуму -12 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки. Ставка орендної плати для підприємців, які зареєстровані у Бориславі, складає 3% від грошової оцінки землі. Дванадцять відсотків від грошової оцінки необхідно сплачувати також за земельні ділянки, що їх використовують для обслуговування свердловин із видобутку нафти та газу, а також об'єктів інфраструктури нафтогазової галузі. Рішення пройшло процедуру громадських слухань і з 1 січня 2012 р. набуло законної сили. Підстав для його відміни чи невиконання нема.

Зміна грошової оцінки землі відповідно потягнула за собою зміну ставок земельного податку та орендної плати за користування землею. Збільшення розмірів ставок обов'язкових платежів за користування землею стало причиною невдоволення суб'єктів підприємницької діяльності міста. Суть у тому, що при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення у Бориславі, окрім нової грошової оцінки, враховують також місце розташування, цільове використання та термін дії договору оренди земельної ділянки. Коефіцієнти, затверджені рішенням сесії міської ради у березні 2008 року, застосовують при обчисленні ставок разом із новою грошовою оцінкою, а це у свою чергу збільшує визначені сесією платежі за використання земельної ділянки.

Відстоюючи свої пропозиції у підходах до врегулювання питання сплати земельного податку та орендної плати за користування землею, представники Асоціації роботодавців неодноразово наголошували, що вони не є противниками підняття ставок обов'язкових платежів за користування землею. Проект запропонованого до розгляду сесією міської ради проекту рішення містить положення, згідно якого 70-відсоткова пільга не застосовується, якщо вона призводить до зменшення орендної плати та земельного податку у порівнянні із 2011 роком. Принципова незгода представників ділових кіл міста та суб'єктів підприємницької діяльності стосується фактичних розмірів збільшення цих обов'язкових платежів, які для окремих платників податків зросли удвічі та несуть у собі загрозу повного припинення діяльності окремих галузей виробництва у місті.

Міський голова Володимир Фірман, який головував на першому засіданні робочої групи, із розумінням сприйняв пропозиції представників бізнесу щодо врегулювання проблем, які виникли перед ними у зв'язку із введенням нової грошової оцінки землі у Бориславі. Проте, на переконання першого керівника міста, вирішення питання не повинно суперечити нормам чинного законодавства України. Якщо у підприємців є зауваження щодо нової грошової оцінки землі, то міська влада готова їх розглянути при безпосередній участі представників експертної групи «Богдан», яка володіє усіма необхідними ліцензіями для проведення робіт із грошової оцінки земель та може вести кваліфіковану дискусію щодо питань вартості землі. Окрім того, міський голова повідомив учасників засідання робочої групи, що міська влада систематично працює у плані інвентаризації земельних ділянок несільськогосподарського призначення та створення єдиного реєстру платників земельного податку й орендарів. Земля, за визначенням міського голови, є найбільшим багатством громади і вона повинна працювати для її блага.

Петро Магур, газета «Нафтовик Борислава»

26 річниця 26 квітня

Аварія на Чорнобильській атомній станції стає все більшою абстракцією для молодого покоління, народженого після 26 квітня 1986 року. Та й у старших роки притуплюють пам’ять про ті страшні та спекотні дні радіації та брехні. Вже майже забули ми й не задумуємось про наслідки аварії, забруднення, ХХІ століття додало нових «хімічних» проблем природі та людині.

Та щороку 26 квітня ми все одно застановляємося, згадуємо, яким був цей день для України і для кожного з нас. А пригадується справді неймовірна спека весни 1986, якесь неприродно гаряче сонце як на кінець квітня та неприродно голубе небо, хоч довго ніхто толком нічого не знав, та було поширення з фантастичною швидкістю порад не виходити з дому, особливо дітям, проводити вологе прибирання та вішати вологу марлечку на кватирку… Більше знають, відчувають і згадують люди, які побували в ті дні в «зоні», працювали пожежниками, медиками на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Через хвороби від опромінення їх щороку стає все менше, та й тим держава ніколи не приділяла належної уваги та вдячності…

Цього року чуємо в новинах про будівництво об’єкту «Укриття» та очікування коштів Євросоюзу, сумні зустрічі та протести чорнобильців. Вечір зустрічі та пам’яті відбувся і в Трускавці в Народному домі. Всіх загиблих вшанували хвилиною мовчання. Голова громадської організації «Союз Чорнобиль» у Трускавці Володимир Стец зі сльозами на очах згадав імена трускавчан-ліквідаторів, яких уже немає серед нас, бо скосила хвороба: це Андрій Чабан, Валентина Тустанівська, Михайло Магур та Ігор Павлічко.

Сили і здоров’я жити далі попри всі труднощі та пережите побажав дружньому колективу ліквідаторів міський голова Руслан Козир. У Трускавці 76 постраждалих від аварії на ЧАЕС, 26 ліквідаторів катастрофи, чотири вдови та 19 дітей-потерпілих, - проінформувала начальник міського управління праці та соціального захисту Юстина Когут. Всім до 26-річниці аварії за розпорядженням міського голови буде виплачена допомога. Не надто багато коштів виділяється на медикаменти, та є можливість отримати путівку на санаторно-курортне лікування. Виступив та подякував трускавецьким ліквідаторам за таку гарну організованість та активність гість з Харкова Володимир Задорожний, який розповів, що 1986 був у Чорнобилі в якості вахтового начальника урядового зв’язку.

Уривок з поеми «Чорнобильська Мадонна» зачитала Олена Соляник, пісню «Журавлі» виконала Оксана Мізунська.

В кінці вечора, на жаль, невеликій кількості присутніх продемонстрували фільм «26.04. Чорнобиль. Загублений світ», який виявився досить цікавим, у формі документальної реконструкції нагадав атмосферу тих часів, пробував відповісти на запитання «Чому це сталося?» Хоча після аварії було створено до семи комісій з розслідування катастрофи, і жодна не дала вичерпної відповіді на це запитання. Фільм розповідає, що напередодні і в ніч аварії на найпотужнішій в радянській атомній системі Чорнобильській станції проводились випробування зі збільшення енергозабезпечення. В реальному режимі перевіряли, чи реактор здатен сам себе захистити в разі раптового знеструмлення, то збільшували, то зменшували потужність. В разі успіху випробувань ЧАЕС отримала б орден Леніна…Атомну бомбу пробували перетворити на нагрівач води. Та 26 квітня о першій годині 24 хвилини після півночі двома потужними вибухами реактор розірвало зсередини…8500000 людей отримали великі дози опромінення, 155 тисяч квадратних кілометрів сягнула площа забруднення…

Через рік і два місяці розпочався суд над керівним та інженерним складом станції. Та не всі дожили до нього: інженер Леонід Топтунов та два дні пережив свого начальника зміни Олександра Акімова та помер у травні 1986 року від променевої хвороби.

Іра Циган

До теми. Біль та тривоги Чорнобиля

26 квітня в читальному залі центральної бібліотеки м. Трускавця проводилася година екології «Біль та тривоги Чорнобиля». Інсталяція, яку підготували бібліотекарі відділу обслуговування Діана Боднарчук, Віра Заяць та Ірина Цимбаляк, перенесла присутніх в поспіхом покинутий людьми Чорнобиль. Підлітки-сталкери, ролі яких виконували учні 9-Б класу СШ № 1 Ольга Волчанська, Ірина Павлічко, Олег Годжик та Роман Гринаш, ніби вивчали забруднену та залишену людьми територію міста-привида.

 Працівник Народного дому Борис Прохорчук прочитав власну поезію. Участь у заході також брали учні НВК “ЗСШ № 2-гімназія” Іванна Дробчак та Віктор Боднарчук. З літературою на дану тему знайомила книжкова виставка “Пропусти Чорнобиль крізь серце”.

 Цим заходом його організатори хотіли наголосити, що трагедія Чорнобиля ніколи не повинна повторитися, а пам'ять про жертви ніколи не буде стерта з людської пам’яті.

Ірина Вахнич, провідний методист ЦБС м. Трускавця

Олександр Король: “Режисер не може бути до кінця задоволений своєю роботою”

Пропонуємо вашій увазі ексклюзивне інтерв’ю Олександра Короля - головного режисера Львівського музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича.

- Розкажіть, будь ласка, спочатку трошки про себе.

- Закінчив Київський інститут культури, працював у театрах Маріуполя, Білої Церкви, Коломиї, Луганська. Наразі в Дрогобичі. Працюю тут уже сім років.

- Чому так їздили по різних театрах?

- Різні причини. В деяких театрах просто ставив вистави, як, скажімо, в Луганську. В Коломиї працював більше двох років. У Маріуполі півроку працював.

- А чим Вас Дрогобич притягнув?

- Дуже цікава історія. Після того як я працював у Коломиї і змушений був з певних обставин піти з театру, переїхав у Білу Церкву. Ставив там виставу. Вечором дивився фільм на тему УПА, показали гори, Черемош. Мені так якось сумно стало. Була вже пропозиція, щоби я переїхав у Дрогобич, я зателефонував директору, він погодився. Перед Різдвом я зателефонував, а після Різдва вже був у Дрогобичі. Так захотілося. Не знаю чому. Я сам киянин, народився і прожив усе життя в Києві.

- Немає такого відчуття, що в Києві академічні театри, а тут все-таки вважається Дрогобич провінцією?

- Я би не сказав, що Дрогобич - провінція. Мінуси є в будь-якому театрі, але так само й плюси. І ті плюси, які є в театрі у Дрогобичі, мене більше влаштовують, ніж, наприклад, ті, що є в Києві.

- За цей час які важливі, на Вашу думку, спектаклі Вам вдалося поставити в Дрогобичі?

- Я стараюся вибирати такий матеріал і ставити спектаклі, щоби вони всі були важливі. Щось більше задовольняє, щось менше. Не завжди вдається показати те, що хочеться, багато на те є причин. Мені здається, режисер не може бути до кінця задоволений своєю роботою. Розумієте, коли режисер сидить вдома і в голові бачить одну картинку, то ніколи в житті один в один ксерокопія не вийде на сцені. Воно може вийти набагато ліпше, ніж придумав режисер, а може вийти зовсім по-інакшому. Є порив до того, щоби постійно ту виставу доробляти, постійно її підживлювати.

- Скільки на рік ставите вистав?

- До п’яти дорослих вистав. Плюс дитячі вистави.

- Це ж велике навантаження.

- Велике. В нас є молодий режисер. Є актори, які пробують ставити вистави. Не на одного мене йде навантаження. Згідно законодавства, головний режисер ставить дві вистави на рік, а черговий режисер – три.

- З самого початку, напевно, Ви збиралися бути актором?

- Ні, режисером. Справа в тому, що до інституту я вчився в театральній школі на акторському відділенні. Склалася така ситуація, що була можливість спробувати себе в режисурі. Ми ще діти були, то був 10-11 клас. Я взяв на себе сміливість і спробував поставити спектакль, і мені просто сподобалось – сам момент підготовки, розбору і таке інше. В мене вже не було ніяких сумнівів, що я актором бути не хочу, мені більше імпонує режисура.

- Які прем’єри найближчим часом побачать дрогобичани?

- Це прем’єра “Елегія Stiks”, присвячена 65-літтю акції “Вісла”. Також поставимо п’єсу “Мартин Боруля”. Восени готуємо виставу на тему УПА. Плануються комедії англійських драматургів. Планів дуже багато.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про “Елегію Stiks”.

- Спочатку виникла сама ідея зробити щось цікаве до цієї річниці. По театрах, ми так подивилися, цим ніхто не займається. Перша проблема виникла, коли ми почали збирати матеріали. Інформації було обмаль, її практично нема. Десь там трошечки, десь там – і все. Але все максимально прив’язане до політики. Самі розумієте, що тема трохи кусюча. Тому п’єсу довелося писати самим. А допомогу ми знайшли випадково – в Ольги Токарчук, вона є донькою переселенців, мешкає у Вроцлаві. Ми натрапили на її роман. П’єсу писали я і київська драматургеса Тетяна Іващенко. Ми ставили в Дрогобичі її “Таїну буття” про Івана Франка. Це вистава за мотивами роману, але є речі, які ми писали від себе.

- Тобто Ви намагаєтеся художньо осмислити ті події? І щоби було менше політики.

- Якщо чесно, ми відійшли від політики. Звідси випливає і назва, тому що елегія як жанр – це сумний вірш, оповідь, і Стікс – з грецької міфології Ріка Смерті. Тобто в даному випадку саму ріку Вісла, за яку перевозили людей, я ототожнюю з рікою Стікс, якою перевозять не поляки, а сам Харон, - це стало дуже образним. Вивозили не лише за Віслу, а й на Сибір. Ми вирішили не зачіпати політику, а показати переживання людини, яка потрапляє в подібну ситуацію. Це було для нас найголовнішим: що відчуває людина до перевезення, під час акції й після цього.

- Коли прем’єра цієї вистави?

- Плануємо першого травня. Ми довго думали, чи показувати цю виставу спочатку в Дрогобичі, а потім у Польщі, чи навпаки, все ж таки вирішили спробувати на нашому глядачеві. Це трошки небезпечна тема і сама вистава трошки небезпечна. З ризиком ідемо на це. А вже після прем’єри другого травня виїжджаємо на гастролі в Польщу на десять днів.

- Ольга Токарчук все-таки польська письменниця. Чи не буде перегину в польський бік?

- П’єса побудована таким чином, що, як кажуть, п’ятдесят на п’ятдесят – і польського, і українського. Хоча, я знову кажу, політики у виставі немає абсолютно. У центрі – людина.

- Ви казали, що на 60-ліття УПА теж готуєте прем’єру. Що це за вистава?

- Я вам скажу так. Ім’я драматурга досить відоме. Це місцевий драматург із Дрогобича.

- Хто ж це, якщо не секрет?

- Поки що я не хочу розголошувати ім’я драматурга, бо ми ще допрацьовуємо матеріал.

- Це професіонал?

- Так. Наразі я не хочу розкривати всі карти.

- А яка назва вистави?

- Назва так само опрацьовується. Ми тільки приступили до роботи над самим матеріалом. П’єса вже готова, але є моменти, які треба доопрацювати. Назви є декілька варіантів, але ми працюємо над тим, щоб вона була влучною. Ви розумієте, що тема так само є кусючою.

- Ви пристосовуєте те, що людина написала, до умов вашого театру?

- Ми обов’язково будь-яку п’єсу мусимо адаптувати до умов нашого театру. Можу сказати, що п’єса написана на основі реальних подій, які відбувалися на Дрогобиччині. Дуже обережно приступаємо до цієї теми. Як тільки ми “розігріємося”, тоді можна буде сміливо говорити, хто працює, хто пише.

- Яку виставу в своєму житті Вам би хотілося найбільше поставити? Які для цього потрібні умови? Акторський склад?

- У мене на сьогоднішній день немає мрії про конкретну п’єсу. В мене є мрія ставити достойні матеріали, щоби вони були художньо грамотні, цікаві, різножанрові, різнопланові для будь-якого глядача, щоби ми задовольняли потреби не лише еліти, а й звичайної людини, щоби будь-хто зі списку міг вибрати для себе ту виставу, яку хоче побачити.

- А як особисте життя?

- В мене прекрасна дружина, артистка нашого театру. Сину три роки. Він уже бере участь в спектаклях. Його виносили на сцену в п’єсі “Запорожець за Дунаєм”, коли мав два роки. В дев’ять місяців у Харкові його виносили на сцену в п’єсі “Проста історія”. Моя дружина народжує дитину по ходу дії, і ми ризикнули винести живу дитину на сцену. Він адаптується до сцени, сцену любить.

- А побутові умови?

- Маємо службову квартиру. Нормально. Жити можна!

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Як вберегти себе від гострих кишкових інфекцій?

У наш час гострі кишкові інфекції (ГКІ) залишаються однією з найактуальніших проблем. В структурі інфекційних захворювань вони поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям. За даними ВООЗ у світі щороку реєструється від 68,4 до 275 млн. випадків діарейних захворювань, кількість яких постійно зростає. Серед дітей рівень захворюваності ГКІ приблизно утричі вищий, ніж у дорослих, при цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку (до 3 років).

Зараження інфекцією здійснюється трьома шляхами: харчовим (аліментарним) – під час споживання інфікованих продуктів, що містять збудник або його токсини; водним – у разі вживання некип'яченої води, купання у відкритих водоймищах та заковтування води; контактно-побутовим – через брудні руки або інфіковані предмети.

Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється. Наприкінці прихованого періоду може з'явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішками слизу і крові, підвищення температури.

Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що в малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні.

Практично всі ми намагаються слідкувати за своїм зовнішнім виглядом, гарно одягатися, виглядати охайно. Проте чи так уважно ми дбаємо про чистоту своїх рук? Одним з найважливіших питань в нашому житті це дотримання правил особистої гігієни в т.ч. гігієни рук. Ретельний догляд і регулярне миття допоможуть уникнути багатьох проблем зі здоров'ям таких як виникнення інфекційних захворювань . Існують різні інфекції, які виникають саме через неохайність. Так, наприклад, дизентерію називають - «хворобою брудних рук». Люди, нехтуючи елементарними правилами гігієни, можуть також захворіти гепатитом, холерою, черевним тифом та низкою інших кишкових інфекцій, більшість з яких створює загрозу не тільки здоров’ю, але й життю. Особливо уважно потрібно стежити за чистотою рук працівникам медичних і дитячих установ, громадського харчування, адже від них залежить здоров’я соціуму.

Дотримання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, - запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їдою, приготуванням їжі, після кожного відвідання туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити. Цю процедуру проробити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою. Якнайретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники котрі має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів. Нехтування правилами може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями.

Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Бажано, щоб кухонні меблі були вкриті пластиком, що легко миється гарячою водою з милом. Стіни на висоту 1,5метра від підлоги найкраще обкласти плиткою або пофарбувати олійною фарбою - це полегшить їх миття. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити. Треба мати окремі дошки для обробки сирого м'яса та риби, сирих овочів, для вареного м'яса та риби, для хліба. Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м'ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посуд у недоступному для мух. місці. Ще до того як продукти опиняться на кухні, треба запобігти їх забрудненню мікроорганізмами, що спричиняють гострі кишкові інфекції. Продукти, які не підлягають термічній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м'яса, риби, напівфабрикатів. Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6°С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м'ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м'ясні напівфабрикати - 36 годин; смажені котлети - 24 години; варені ковбаси - 48 годин. Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м'ясні та рибні страви. А в їдальнях та кафе взагалі заборонено готувати ці страви в літні місяці. Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко (а надто куплене на базарі) слід обов'язково прокип'ятити.

У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Перелітаючи знадвору, де вони кубляться в місцях, багатих на органіку (смітники, перегній, нечистоти), до житлових приміщень, комахи сідають на харчові продукти і таким чином заражують їх збудниками хвороб, яких переносять на лапках та черевці. Боротьбу з мухами найкраще розпочинати із знищення їхніх личинок навесні. Для цього місця можливого виплоду мух 3-4 рази на місяць обробляють карболовою кислотою, хлорофосом або гасом з розрахунку 2-3 літри на 1м. кв. Щоб перекрити мухам доступ у приміщення, вікна закривають марлею або густою сіткою. Для знищення мух використовують липкі стрічки, мухобійки. Треба пам'ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.

Фактором передачі кишкових інфекцій також може бути вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.

Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду. Криниці в сільських населених пунктах слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки громадським відром.

Щоб запобігти розповсюдженню захворювання, насамперед необхідно ізолювати хворого, а також виключити можливі шляхи передачі інфекції. Негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування. Лікування кишкових інфекцій (а втім, і всіх інших інфекційних хвороб) має проводитись суворо індивідуально, комплексно, із застосуванням найдоцільніших засобів та методів. А це може зробити тільки лікар. Безконтрольне, неправильне вживання антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів призводить до того, що в кишечнику гинуть не лише збудники хвороби, а й корисні бактерії (мікрофлора). Хвороба може перейти в хронічну форму з розвитком дисбактеріозу, а це дуже важко піддається лікуванню. Звертатися до лікаря слід при перших ознаках недуги, інакше ускладнюється її перебіг і створюється загроза розповсюдження збудників. Тільки лікар, і ніхто інший, вирішує - госпіталізувати хворого чи залишити його вдома, де під наглядом медичного персоналу він пройде курс лікування. В іншому випадку мають бути неухильно дотриманні правила догляду за хворим, приписані медиками.

Пам’ятайте! Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження кишковими інфекціями.

Наталія Когут, головний державний санітарний лікар м. Трускавця


 

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 28 апр 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником