Трускавецький вісник № 63 (442) від 28 травня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 63 (442) від 28 травня 2012 р.

28.05.2012



 

У номері: Лицарські турніри – вперше у Трускавці; Співпраця з Ясло міцнітиме; Інтерв’ю з Ігорем Струбіцьким та Уляною Малиняк; Ліквідатори Борислава; Трійня для трускавецького мера; Кримінальні новини; Те, що об’єднує.

Новини Трускавця та регіону

Співпраця з Ясло міцнітиме

Як повідомив на понеділковій нараді 28 травня заступник трускавецького міського голови Юрій Яворський, 25-27 травня делегація з Трускавця перебувала з робочим візитом в місті Ясло (Республіка Польща), яке є побратимом нашого міста-курорту. Візит здійснювався на запрошення підприємців та уряду міста Ясло. Під час конференції за участю понад сотні підприємств та підприємців Ясла, котра відбулася 25 травня, було представлено новий промоційний фільм про Трускавець та його потенціал. Фільм викликав такий резонанс, поінформував Юрій Михайлович, що поляки хочуть приїхати та на власні очі пересвідчитися, чи все показане є реальністю. Заступник мера також розповів, що він відвідав госпіталь, який справив на нього неабияке враження сучасним оснащенням і висловив сподівання на співпрацю медичних закладів Ясла та Трускавця. До речі, нещодавно у Трускавця перебувала делегація студентів медицини з Ясла, то вони по приїзді до рідного краю теж провели прес-конференцію, на якій поділилися своїми позитивними враженнями про Трускавець як місто, яке не хочеться покидати. Натомість трускавецькі підприємці побували на ясельських фабриках та заводах і є надія на поглиблення співпраці, додав Юрій Яворський.

Підготовка до Євро триває

На час проведення Євро у Трускавці в курортному парку повинні встановити не тільки додаткові урни для сміття, але й додаткові контейнери для його збору та вивезення. На ньому наголосила під час проведення понеділкової наради 28 травня головний державний санітарний лікар Трускавця Наталія Когут. Під час понеділкової наради, котру проводив секретар ТМР Петро Шумин і яка тривала рівно 20 хвилин, завідувач інформаційно-аналітичного відділу ТМР Валентина Гук розповіла про події минулого тижня, зокрема про відкриття каплички в СШ № 1, творчий звіт БУТу, театральне дійство «Колобок по-новому» в дитячій бібліотеці, від’їзд делегації трускавецький плавців на літній Чемпіонат України до Донецької області, а також про ремонт огорожі питного водосховища. Завідувач відділу з питань НС та мобілізаційної роботи ТМР Адам Ластовецький поінформував присутніх про план провести кубок міста чи кубок мера до Дня міста, який планує проводити ГО «Ніка». Також є домовленості про виконання святкового дефіле військовим оркестром з нагоди Дня Трускавця.

Нагадаємо, що всі червневі заходи цього року (відкриття Євро, День міста, День медика, День Конституції, День молоді) у Трускавці проходять під егідою Єврочемпіонату з футболу.

 

Дрогобицькі анонси

Як інформує офіційний сайт Дрогобицької міської ради, у середу, 30 травня, від 11.00 до 12.00 відбудеться пряма телефонна лінія з міським головою м. Дрогобича Олексієм Радзієвським. Свої питання ви можете ставити за телефоном: 3-71-77.

У п’ятницю, 1 червня, о 14 годині на площі Ринок у Дрогобичі відбудеться святковий концерт за участю мистецьких колективів міста, приурочений міжнародному Дню захисту дітей.

А в понеділок, 4 червня, о 17 годині у музично-драматичному театрі ім. Ю. Дрогобича відбудеться урочиста академія «Через терни до зірок», присвячена 120-ї річниці з дня народження патріарха Йосипа Сліпого. У програмі святкувань заплановані виступи владики Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослава Приріза, отця-доктора, ректора Дрогобицької духовної семінарії Мирона Бендика та отця-доктора Андрія Михаленка. Під час урочистостей у фойє театру буде експоновано виставку речей, пов’язаних з життям та діяльністю кардинала Йосипа Сліпого.

І знову земля депутатам?

 

Як інформує часопис «Тустань», на найближчій сесії Дрогобицької міської ради, яка відбудеться завтра, 29 травня, мають роздати 125 земельних ділянок. Можна лише гадати, кому дістанеться земля, адже мало не всі депутати вже її отримали. Щоправда, більшість з них після нещадної критики в газеті «Тустань» сховалися за родичів, але суть від цього не змінюється. Для багатьох дрогобичан, які дали свої заяви ще з десять років тому, земельної ділянки й досі не можуть знайти, а ось для народних обранців і їхніх родичів усе дивовижним чином знаходиться.

Власна інформація

Лицарський турнір – вперше у Трускавці!

Минулий тиждень був багатим на події для Трускавця. Це і сесія міської ради, названа «чорним вівторком», і відкриття чотиризіркового «Міротелю», і новий виток напруги навколо ситуації з тарифами – тепер вже у питанні можливості вибору мешканцями послуг. А завершальним акордом тижня стало феєричне казкове дійство – подорож із сучасного Трускавця у раннє середньовіччя. Мова йде не про що інше як про шоу, котре проходило 26 травня в ландшафтному парку «Підгір’я», що обабіч готельно-курортного комплексу «Карпати» та етно-ресторану «Гражда».

- Літню сцену ми почали споруджувати ще минулого року, - розповідає генеральний директор «Карпат» Лев Грицак. – І от сьогодні на ній вперше проводимо фестиваль середньовічної культури. Мені приємно бачити, що захід є цікавим і що сюди прийшли не лише наші відпочивальники з «Карпат», але і з інших санаторіїв Трускавця, а також наші місцеві мешканці, мої дорогі трускавчани. На щастя, маємо сьогодні хорошу погоду, тож є всі шанси на успіх нашого фестивалю.

- У програмі фестивалю – не лише середньовічна музика, пісні та танці від знаменитого львівського гурту «Королі й жебраки», але і лицарські турніри, бої на мечах, стрільбища з лука та арбалету, метання списів, змагання на ходулях, а все завершиться фаєр-шоу, - розповідає Зоряна Конопельська-Петрас, завідувач клубом ГКК «Карпати». – А в наступні тижні відпочивальників «Карпат» та жителів міста чекають інші сюрпризи.

Сім годин, від третьої пополудні до десятої вечора тривало захоплююче видовище і кожен міг обрати собі те, що йому до вподоби. На початок – середньовічна музика, пісні латинською, давньофранцузькою, бретонською, фламандською мовами, презентації середньовічного одягу з детальними поясненнями його призначення, назв елементів, а також інтерактив. Так-так, хоча в середньовіччі цього слова не знали, та дуже полюбляли живе спілкування, тож і тепер артисти зі Львова не просто демонстрували одяг та мистецтво, а й долучали до цього мистецтва всіх бажаючих. Майстер-клас вивчення середньовічних танців (два бранлі – мальтійський та кінський, а також білоруська полька) викликав щире захоплення, адже він дав можливість і познайомитися з новими людьми, і вдосконалити свої вміння, і стати безпосереднім учасником фестивалю, а не просто глядачем.

До речі, фестивалі середньовічної культури вже традиційно проходять на початку вересня біля фортеці «Тустань» (село Урич Сколівського району), та тепер не потрібно було кудись їхати на побачення з середньовічною культурою, адже ця культура сама приїхала до Трускавця. Приїхала – і зачарувала своєю вишуканістю, шляхетністю, і разом з тим простотою.

- На Русі не було рицарських турнірів аж до кінця XIV століття, коли сюди прийшли поляки, - розповідає ведучий свята. – Тому те, що ви зараз побачите, було характерним не для наших теренів, а для Західної Європи.

І дійсно, на футбольному полі, яке з майданчика для майстер-класу з танців перетворюється в ристалище, появляються рицарі в важких обладунках зі сталевими мечами. З чотирьох повинен залишитися один переможець, який подолає своїх суперників. Серед глядачів помітно більше стає мужчин, адже видовище не поступається популярністю футбольним матчам чи поєдинкам з боксу. А наступною атракцією будуть стрільби з арбалету, згодом пройдуть майстер-класи з фехтування.

Перевага таких видовищ на відкритому повітрі є явною. Глядач мимоволі стає учасником, він має можливість глянути на те, що відбувається, з різних ракурсів. Цьому сприяє і рельєф ландшафтного парку, адже подивитися, оцінити, сфотографувати чи зняти на відео тут можна з різних точок. Колориту додають і весільні кортежі, які вже традиційно під’їжджають саме до «Гражди», щоб зробити знімки молодят в цьому без перебільшення одному з кращих куточків Трускавця. Доступ на територію є вільний для кожного, на відпочивальників гостинно очікують як ГКК «Карпати», так і етно-ресторан «Гражда». Сюди полюбляють приходити з малечею трускавчани всією родиною, з малечею, щоб змалечку виховувати естетичні почуття, прищеплювати любов до прекрасного.

Музика та забави в парку «Підгір’я» тривали до пізнього вечора, свято перевершило очікування організаторів.

- Я сумнівалася, чи їхати в Трускавець, чи обрати інший курорт, але тепер не маю жодних сумнівів. Адже окрім оздоровлення тіла, яке відчуваю вже в перший тиждень перебування тут, я маю можливість дійсно гарно відпочити, розслабитися, весело та цікаво провести час. А сьогоднішній середньовічний фестиваль в «Карпатах», особливо майстер-клас із танців, вкотре доводить, що ніколи не пізно вчитися. Все було дуже корисно, повчально та гарно, - поділилася своїми враженнями з кореспондентом «Трускавецького вісника» відпочивальниця з Волині Галина Іванівна.

Володимир Ключак

Те, що об’єднує

Свято матері та дитини пройшло минулої неділі, 27 травня, в бориславському Палаці культури. На початку свята перед присутніми виступила голова бориславського Польського культурно-просвітницького товариства «Згода» Елеонора Попович, згодом слово мали мер Борислава Володимир Фірман, представник товариства «Спільнота польська» з міста Нови Сонч (Польща) Роберт Соболь, настоятель храму святої Барбари в Бориславі о. Кшиштоф Щиґло, голова стрийського Польського культурно-просвітницького центру імені Корнеля Макушинського Тетяна Бойко. Свято було приурочене двадцятиліттю діяльності Федерації організацій польських на Україні (ФОПнУ), тож на нього завітали голова Федерації Емілія Хмєльова та заступник голови ФОПнУ, головний редактор часопису «Nasze drogi» Тереза Дуткевич.

Під час півторагодинного дійства на сцені виступили не лишу учні Польської суботньої школи, котра діє в Бориславі (директор Христина Краснопольська), але й діти та молодь з бориславської державної гімназії, а також стрияни, котрі на розсуд глядачів представили виставу про пригоди козлика Матолка, котрий почув, що «w Pacanowie kozy kują» («В Пацанові кози кують»), тож вирішив піти до Пацанова, щоб і його підкували.

Кожен виступ викликав щирі аплодисменти вщерть переповненого залу. Аж дивно було від такої велелюдності – чи то в Бориславі дійсно дуже багато поляків, а чи багато бориславців з великою симпатією ставляться до польської культури. Втім, всі виступи гімназистів були українською, а лірична постановка композиції «Ніч яка місячна» витиснула не одну сльозу у осіб старшого покоління, котрі пригадували часи своєї юності, закоханості, перших побачень. Фактично свято вдалося, адже тут було всього потрошку – і лірики, і музики, і поезії, і драматургії, а офіційні виступи були нетривалими. Так, мер Борислава Володимир Фірман, нав’язуючи до майбутнього Єврочемпіонату, пожартував, що хотів би, аби в фіналі зустрілися команди України та Польщі, на що парох костелу отець Кшиштоф теж відповів жартом, що чемпіоном все одно мусить бути хтось один.

Гостя зі Стрия Тетяна Бойко запросила бориславську молодь взяти участь в конкурсі, який проводиться в пам’ять про видатного педагога Януша Корчака, а також подарувала книги для польської суботньої школи. Бориславській дитячій бібліотеці в подарунок дісталися твори Івана Франка українською та польською, а переможці конкурсу імені К. Макушинського отримають цікаву ілюстровану книгу про пригоди вже згадуваного вище цапка Матолка (у свій час Корнель Макушинський робив ілюстрації до цієї історії).

Пісні та вірші для мам і про мам, вдячне слово про тих, які дали життя, виховали і моляться за нас, святковий настрій в головному залі Борислава – саме так можна охарактеризувати захід «Свято Матері і дитини». В залі, до речі, було багато матерів із дітьми. Владу Борислава окрім міського голови В. Фірмана представляли також два його заступники (Руслан Зелінський та Андрій Паскевич) і начальник відділу внутрішньої політики БМР Наталія Бараняк.

Мама, любов, радість – те, що об’єднує без різниці в національності чи вірі. Любов до матері – те, що не можна описати словами чи виразити іншим чином, як сказала у своєму вірші маленька бориславка, бо це – щось особливе. І з молоком матері та через виховання в сім’ї формується Людина, котра пам’ятає минуле, творить сьогодення і турбується про майбутнє – своє, свого роду і свого народу, всього людства.

Польськомовний репортаж про свято в Бориславі авторства знаного журналіста Костянтина Чаваги можна буде прочитати в газеті «Kurier galicyjski», а в Інтернеті – на сайті www.kuriergalicyjski.com

Володимир Ключак

Трійня для трускавецького мера

11 липня 2011 року у трускавецького подружжя Володимира та Роксолани Гаєвичів народилися Христинка, Діанка і Павлик. Хлопчик, як справжній джентльмен, пропустив сестричок уперед.

Народження трійні в Трускавці - не таке вже й часте явище. Кажуть, що востаннє це трапилося років сорок тому. Здавалось би, це мало стати подією для Трускавця, а влада повинна була не лише привітати молоду сім'ю, а й надати їм квартиру, як це передбачено чинним законодавством. Нині Гаєвичі винаймають однокімнатне помешкання в центрі міста. Дружина, звісно, сидить у декретній відпустці, чоловік працює. Щоправда, допомагають батьки, але грошей ледве вистачає, аби зводити кінці з кінцями.

Вже скоро малятам мине рік, а міський голова Трускавця Руслан Козир і досі не привітав сім'ю Гаєвичів з цією небуденною подією не лише в їхній родині, а й у місті-курорті.

Володимир був на прийомі в заступника мера, говорив про відповідний Указ Президента України щодо позачергового надання помешкання для сім'ї, в якої народилася трійня. Той лише розвів руками і сказав, що наразі мерія нічим не може допомогти. Правда, їх поставили на чергу, але, зважаючи на те, якими темпами зводиться житло в Трускавці, Гаєвичі можуть отримати квартиру тоді, коли Христинка, Діанка і Павлик ... закінчать школу. Неподалік від того місця, де живе багатодітна родина, пустує приміщення колишньої молочної кухні. Володимир Гаєвич пропонує трускавецькій владі самотужки переобладнати це приміщення під квартиру, але не знаходить відгуку в трускавецькій мерії. Подейкують, що тут мешкатиме один трускавецький міліціонер.

Крім обов'язкової державної допомоги, сім'я Гаєвичів не отримала жодної копійки від трускавецької влади, хоча соціальні служби напередодні Різдва та Пасхи зібрали всі необхідні документи.

Можливо, після цієї публікації міський голова Трускавця Руслан Козир переступить через власні амбіції, завітає до родини Гаєвичів (сподіваємось, не з порожніми руками) і бодай внесе ясність, коли молода сім'я отримає помешкання. Бо якось не пасує мерові вдавати, що в Трускавці нема сім'ї з трьома дітьми і що цієї проблеми взагалі не існує...

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Ігор Струбіцький: «Коли прийдуть до влади націоналісти, тоді життя покращиться».

- Що ви можете сказати про міську господарку і події у місті, пов'язані з новими тарифами?

- Тарифи я не можу коментувати, бо я не є фахівець. Я більше по ідеологічних питаннях. Щоб говорити про міську господарку, щоб вирішувати, що добре для міста, а що погано, я маю хоч трохи розумітися, як та господарка влаштована. Я можу говорити тільки про те, що я бачу. Я бачу, що місто прибирається, наше місто чисте, і це дуже добре. Якщо останнім часом освітили всі прибудинкові території, то це також дуже добре. Я багато позитивного чув від мешканців, бо раніше увечері не видно було куди йдеш, і можна було ноги поламати.

- Чи повинен міський голова одноосібне нести відповідальність за ситуацію, спровоковану підняттям тарифів, і що ви як депутат міської ради можете порадити міському голові?

- Так влаштовано думку людей, що хоч би хто був міським головою, він однак був би винний, він би за все відповідав. Я б казав відмінити тарифи і їх не рухати. Це єдиний вихід. Тоді міський голова буде дуже хороший для людей.

- Як тоді працюватиме комунальне підприємство?

- Як працювало, так працюватиме. Матиме збитки. Ті, хто ратує за відміну тарифів, хай порадять, як покривати збитки. Я особисто не ратую за відміну тарифів. Я тільки можу сказати, що при прийнятті нових тарифів слабувало інформаційне забезпечення. Треба було пояснити, для чого це робиться. Треба було зробити інформаційну війну - обговорення в пресі, в Інтернеті.

Громадські слухання треба було ширше проводити. Я не ходив на громадські слухання, але знаю, що на них приходило по 5-7 людей. Треба було багато писати і просто товкти людям, щоб вони зрозуміли, що тариф буде підніматися. А фахівці мали б людям показати, чому тарифи такі високі. А просто принести квитанцію на оплату з удвічі більшою сумою - звичайно ж, міський голова буде поганий.

- Що ж все-таки робити комунальному підприємству, якщо і Президент своїми заявами, і Кабінет міністрів відповідними постановами вимагають вже до кінця року тарифи привести до економічно обґрунтованих?

- Янукович мав би потурбуватися про те, щоб щомісячний прибуток у людей виріс хоча б на 20%. Тоді на 10% можна було б і комунальні послуги піднімати. Тут не Козир в цьому скандалі винуватий і не комунальне підприємство, і не люди, а винувата банда, яка там, у Києві, засіла. Козир не встановлює тарифи на газ, бо він газом не торгує - торгує газом банда Януковича. Енергоносії також-яке відношення має до ціни на енергоносії Козир чи Ткаченко? Але люди живуть тільки тим, що вони бачать у своїх платіжках. Коли Ткаченко прислав платіжки - люди вийшли бунтувати, а коли вибирали банду Януковича, яка підвищила ціни на все в Україні у кілька разів, то всі сидять і не бунтують, всіх все влаштовує.

- У який спосіб можна знизити тарифи і хто має шукати можливості для цього?

- Депутати не є у цьому фахівцями. Робота по зниженню тарифів - це функція не депутатів і не міського голови, це - робота комунального підприємства. Фахівці від КП «Трускавецьжитло» у цьому недопрацьовують. Вони мають вирахувати економічне підґрунтя, бо вони знають коефіцієнт, знають всі постанови Кабміну.

Добре, що наш міський голова розуміється на тарифах і може щось коментувати, але, в принципі, міський голова міг би бути і гуманітарієм і зовсім не розуміти нічого по тарифах і тоді, щоб він там коментував: як коми-крапки розставити у платіжках?

- Як ви ставитеся до пікетів і мітингів як засобу вирішення питань?

- Мітинги і пікети - це нормальне явище. Люди висловлюють своє невдоволення чимось, бо інакше, як міська рада знатиме думку мешканців. А що на ті мітинги приходять люди не зовсім адекватні - це вже інша справа.

- Чи знаєте ви випадки, коли міська влада воює з підприємцями, зупиняючи їхню діяльність, доводячи до банкрутства, як це зазначено в прокламаціях від опозиції?

- Я під цим можу розуміти тільки торгівлю в парку. Відносно підприємців у парку, то тут не може бути думки і рішення однозначного. Хоч їм пропонують альтернативні місця, але якщо людина стояла на цьому місці декілька років, а тепер їй кажуть, що вона має піти в інше місце, то не кожному це підходить. Людині страшно за свої прибутки. Кожна людина думає за себе, а не за міську раду. Коли міська рада починає загрожувати її існуванню по отриманню прибутків, звичайно, буде невдоволення.

Якщо давати оцінку роботі влади, то, думаю, що влада працює добре, хоча й не без огріхів. Головне те, що керівництво міста має добру волю зробити щось у місті краще. І треба міському голові в цьому допомогти, треба просто працювати, а не спекулювати на якихось невимушених помилках і недоліках у роботі.

- А як же ж тоді привести до ладу парк?

- Я скажу так: не продавати свої голоси на виборах. Гнати геть мітлою банду Януковича, і тоді у нас буде все добре. Подивіться, які у нас зарплати, які доходи у людей. Чому в Україні найбільша корупція в світі? Людей на вибори приходить 50%, бо думають: однак змінити нічого не можна, а потім обурюються, коли бачать такі суми у платіжках. То хто ж їм винний?

Порядок у парку - це палка з двома кінцями. Має бути і в парку порядок, і людей не рухати, хай торгують. Якщо я, як депутат не знаю, чи там дають альтернативні місця чи не дають, то тоді звідки можуть знати про це базарники? Я пам'ятаю, що ми приймали рішення про те, щоб винести з парку торгівлю, голосували, правда, не пам'ятаю, як голосувала наша фракція - «за» чи «проти» - створення дерев'яного міні-ринку. Тоді була суперечка - треба чи не треба того ринку. Всі ж розуміли, що тих, хто стоїть біля бювету, їх же звідти не виженеш нічим. Як самі підприємці пояснюють, біля бювету можна зимою й сніг продати. Люди так влаштовані, якщо це є його основний прибуток, чому він має від нього відмовлятися.

Думаю, що підприємців у парку не можна рухати, допоки ситуація в Україні не стабілізується. Коли та банда Януковича піде геть з України, коли прийдуть до влади націоналісти, тоді життя покращиться.

- Чи відомі вам факти корупції міської влади?

- Фактів корупції я не чув і не бачив. Якщо хтось каже, що корупція є, то тоді треба надати факти і подавати до суду. Я проти того, щоб були голослівні звинувачення. Я особисто не бачив і не помічав, щоб міський голова чи його заступники протягували якісь рішення. Навіть коли міський голова давав інтерв'ю на ЗІКу, то, порівняно з іншими фігурантами тієї передачі, нашому міському голові можна було крила приробляти.

Бюлетень Трускавецької міської ради «Голос ради»

Ліквідатори … Борислава?

Не раз доводиться обходити пішки мало не все місто, оглядати місця, де колись стояли потужні підприємства - «Галлак», нетканка, фарфоровий... Від них так і віє пусткою. Території позаростали лісом, на дахах можна гриби під березами збирати. Тут уже давно попрацювали «ліквідатори».

Та ось свіжі сліди людей цієї вже звичної для нашого часу нечорнобильської посади. Якось заглянув на завод продтоварів і меблеву фабрику. Там так само сидить тільки по двоє осіб: сторож і він, ліквідатор. А якщо порахувати, що ліквідатори працюють ще й у колись потужних будівельних підприємствах БУ-43 та в «Бориславреммонтажі», комунальних - у водоканалі, комбінаті комунальних підприємств, «Благоустрої» -терпко стає на душі. Куди ж котиться Борислав?

Воно і зрозуміло - з відстані часу все видно. Знищили «Галлак», бо став більмом в оці дніпропетровським конкурентам. Знищили фарфоровий, бо впхалися туди політики. Знищили НДІ «Синтез» - бо нікому нині не потрібна власна українська наука. Знищили найновіший у реґіоні хлібокомбінат - при потуранні тодішньої влади — теж аби «витиснути» потужного конкурента й заповнити його нішу на хлібному ринку. Тепер хліб нам привозять навіть із Калуша і Підволочиська -і це вигідно. А в Бориславі чомусь дали роботу4 «ліквідаторам»...

Виявляється, потурає такому ліквідаторству й нове податкове законодавство. Цього року наше місто недорахується близько п'яти мільйонів гривень надходжень: із Бориславської експедиції, виробництва з переробки нафтового газу, тампонажного цеху 4,3 млн. грн. відрахувань до місцевого бюджету підуть у Долину. Кошти із ЦТП № 1 «Укртелекому (200 тисяч грн.) теж попрямують за межі міста, як і з району електромереж - один мільйон гривень. Така політика і призводить до того, що з початку року маємо значне недовиконання плану доходів міського бюджету. І міська влада має великий головний біль: як платити зарплати вчителям, медикам, іншим працівникам бюджетної сфери, як виконувати соціальні програми.

Ситуація дивна хоча б із огляду на те, що наше місто реалізовує продукції найбільше в області на душу населення: в першому кварталі цього року - 4,9 тис. гривень на одного мешканця, тоді як у Львові - 4,2 тис. грн., у сусідньому Дрогобичі - 2,08 тис. грн., у Самборі - 3,66, Червонограді - 2,73, Самборі - 1,72 тис. грн.

Чи взяти хоча б ще один показник: як спрацювала промисловість міста в першому кварталі. Підприємства міста реалізували продукції на 173 млн. гривень, тоді як сусідній Дрогобич (разом зі Стебником) - 156,5 млн. грн., Самбір - 59,6 мільйона.

Що в цій ситуації робить міська влада? І міський голова, і депутати обласної та міської рад на всіх рівнях б'ють у дзвони. Сесія міської ради надіслала відповідне рішення найвищим інституціям влади, народним депутатам. Від імені міської ради Володимир Фірман офіційно звернувся до Президента України, Уряду, Верховної Ради із проханням внести зміни до податкового кодексу України. І вже є перші надії: на сесії Верховної Ради це питання розглядали в першому читанні. Якщо нам удасться відстояти позиції, з нового року прибутковий податок у міський бюджет буде повернуто. Але біда в тому, що втрачені п'ять мільйонів нам уже ніхто не поверне.

А поки що недолуга політика центру щодо правових органів місцевого самоврядування нам усім вилізає боком. І тут не тільки міська влада, а й ми всі нерідко залишаємося наодинці зі своїми проблемами. У місті, яке розкошувало б у більш цивілізованій державі. Живемо на нафті та газі, а отримуємо від земних скарбів тільки їхній запах, що таїть у собі екологічний смок. На жаль, поки що маємо те, що маємо.

Роман Соловчук, газета «Нафтовик Борислава»

Відпочивальник порадив Козиру … поїхати на курси

Сьогоднішній гість редакції газети "Франкова криниця Підгір'я" - Президент асоціації українців іспанського міста Торрев'єха Михайло Черешнюк.

Тема діалогу стосувалася утисків вільних митців у Трускавці – художників, портретистів, фотографів, вуличних музик, а також культури у нашому місті-курорті загалом, читачам пропонуємо його стислий виклад.

- Пане Михайле, ви самі порушили тему відсутності тепер у парку відпочинку духового оркестру, знаєте також про утиски художників неподалік бювету мінеральних вод №1. Яку маєте з приводу цього думку?

- А що тут має залишитися? Собаки будуть гавкати? Я думаю, що це потрібно, бо це ж не жінки продають пиріжки чи щось інше, тут нема жодної антисанітарії. А де буде людина їх шукати - десь біля вокзалу? Я приїхав з Іспанії, де мешкаю вже 15 років, сьогодні маю багато часу й хочу подивитися на картини місцевих художників і щось придбати. Раніше у парку грав оркестр, чому тепер його немає? Невже міський голова такий далекий від культури, від музики, від мистецтва? Так, він, таки, далека людина. Ось, наприклад у нас, я керівник асоціації українців, маємо багато співаків, то місцева влада дозволяє, щоб вони окремо чи колективно могли на людях співати, бо це ж прекрасно! Хтось зупиниться послухати, хтось укине пожертву, бо оцінить співака чи музиканта, там Середземне море, приїжджає багато людей. Так само й тут, є люди, тому треба робити усе для людей. Яка шкода тут від художників чи духового оркестру, може вони мають шкідливі викиди газу? Краще би подивилися за тим, щоб не їздили тут круті авта, а охоронці на них зовсім не реагують, ходять собі ватагами по п'ять чоловік і розповідають один одному, хто де вчора був, що робив. Ось з цим треба боротися!

- А що мав би робити мер?

- Мер мав би знати, що таке курорти, але він, напевно, уяви про це не має. Тому, треба би поїхати йому на спеціальні курси, знаю, що в Києві такі є. Це курси для керівників курортів, директорів фірм, бізнесменів. Пройшовши ці курси, мер Трускавця не стане робити таких дурниць, бо усвідомить, що це потрібно людям.

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Навіщо нам ця зона?

Трускавецька влада посилено готується до участі міста в Євро-2012 - у парку відпочинку облаштовується так звана "фан-зона", ведеться благоустрій Майдану Незалежності. Про те, як у місті-курорті йдуть приготування до участі в Чемпіонаті, на сторінках газети розповідав начальник УЖКГіБ ТМР Юрій Терлецький. З його інтерв'ю, зокрема, стало відомо, що фан-зона буде працювати з 16-ї години дня до 24-ї в будні, та з 14-ї до 24-ї у суботу й неділю.

Щодо появи на території парку відпочинку Трускавця місця, де фани галасуватимуть до півночі, неоднозначними є думки відпочивальників нашого міста-курорту. Про погляди й думки перехожих з приводу розміщення фан-зони на Майдані Незалежності дізнавався кореспондент газети "Франкова криниця Підгір'я".

- Так, вважаю, що таке місце для вболівальників потрібне, - ділився думкою одесит Вадим. - Між Львовом і Трускавцем віддаю перевагу вашому місту - воно чистіше й охайніше, культурніше.

Михайло та Марія з Івано-Франківська, натомість, вважають, що функціонування фан-зони заважатиме відпочинку курортників. Тому, кажуть, вона не потрібна. Такої ж думки трускавчанин Володимир Шиманський, котрий був у парку під час проведення опитування відпочивальників щодо фан-зони.

- Яка тут може бути фан-зона, коли нема футбольного фан-клубу? Крім того, йдеться про платну. Куди ці гроші підуть?

Відпочивальники також ділилися думками щодо зовнішнього вигляду міста, стану доріг тощо. Не схвальними були враження від того, яким є Трускавець сьогодні, а також встановленими тут новою владою порядками висловлювали зокрема, українці, котрі проживають за кордоном. Про це говорили Михайло з Іспанії та Гліб з Америки.

Невідомо, чи дослухається трускавецька влада до думок відпочивальників у рішенні щодо фан-зони, однак, мала б, принаймні, знати, що надалі свої дії має скеровувати на задоволення потреб, насамперед тих, хто приїжджає до Трускавця, а не тих, хто на Чемпіонаті хоче заробити гроші.

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Уляна Малиняк: «Музиканти – найкраще середовище для мене»

Сьогодні під наш приціл потрапила Уляна Малиняк - зірка, що засяяла на всю Україну, студентка Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дівчина родом із Борислава, але тепер вчиться і проживає у столиці. Вона брала участь у багатьох музичних кастингах. Про те, чим живе, цікавиться і про що мріє, дізнаємося із перших вуст:

- Цікаво дізнатися чим ти зараз живеш?

- Живу чудовим життям, займаюся тим, чим завжди марила. Зараз навчаюся у чудового педагога Тетяни Миколаївни Русової, викладачки таких зірок, як Тіна Кароль, Злата Огневич, Євгенія Власова, Іріс, Катя Бужинська. Музиканти - найкраще середовище для мене.

- Чи тривожить ностальгія за Бориславом?

- За домівкою сумую відносно, а от за батьками так. Люблю приїжджати в рідне місто і бачитись зі старими знайомими. Але, на мою думку, цього не потрібно робити часто - мені подобається сумувати за людьми, тоді більше цінуються зустрічі.

- Ти зараз живеш у Києві. Є там такі люди, які стали важливими у Твоєму житті?

- У цьому прекрасному місті знайшла справжніх друзів і за це я дуже вдячна Богові.

- Де в столиці можна побачити Уляну Малиняк?

- Співаю в кавергрупі «Діді бенд». Якщо стежити за моєю сторінкою та оголошеннями на ній, можна мене зустріти в якомусь клубі, ресторані чи кафе.

- Який твій теперішній репертуар?

- Співаємо різну музику - від джазу та совкових пісень до сучасної популярної музики. У складі нашого гурту є саксофоніст, який надає музиці неймовірного звучання. Взагалі дуже люблю цей інструмент.

- Був період, коли Тебе почали помічати на різноманітних музичних кастингах. Що підштовхнуло Тебе взяти в них участь, адже Ти майже професійна співачка?

- Коли ти не знаєш, з чого розпочати, а поряд немає людей, які б допомогли тобі щось здобути, починаєш робити все, що від тебе залежить. Взагалі я дуже хотіла потрапити на третю «Фабрику Зірок». І ось я чую, що у Львові має відбутися кастинг на проект «Україна має талант». Туди я подалась просто здобути досвід поведінки в кастингах, щоб на фабриці себе спокійніше почувати. Скажу: до цього я не мала досвіду у проходженні кастингів. Як результат, в «Україна має талант» увійшла у сотню кращих. І ось моя омріяна «Фабрика» у Львові. Та через виступ нашого балету поза межами міста - я туди спізнююсь. Моєму розчаруванню просто не було меж. Я в той же вечір їду на вокзал і за зароблені у цей день гроші купую квиток на Дніпропетровськ, де мав відбутися останній кастинг фабрики. Там я проходжу до третього туру і потрапляю у тридцятку найкращих. Але знову ж до мрії так і не доторкнулась. Як розповів мені Костянтин Меладзе: «Я мітив тебе на фабрику, але після побаченого інтерв'ю зрозумів, що тобі або зарано, або не на той проект. Ти ідеальна артистка, але ти не підходиш для фабрики...». Мабуть, я себе якось не так презентувала під час цього інтерв'ю. Або була занадто скромною, або занадто чемною. Після другого кастингу у мене пробудився такий собі спортивний інтерес: там увійшла в сотню кращих, тут у тридцятку. Та перед «Суперзіркою» я думала, йти чи не йти, адже коли ти не проходиш - переживаєш певний стрес. Та все ж я прийшла туди останньою в другий відбірковий день і пройшла в ТОП 100. Ось така моя історія кастингів. Наразі можу сказати, що взагалі не шкодую про участь у цих кастингах, оскільки це досвід, і після їхнього проходження починаєш вірити у власні сили.

- Які плани на майбутнє?

- Планів багацько, час ще є, але треба поспішати.

- Що би могла порадити починаючим «зірочкам»?

- Дуже важливо зробити бар'єр у непотрібних порадах. Передовсім, знайти межу між «не хочу слухати нікого», «сама все знаю» та «наодинці нічого не вийде». Я не знаю, як це коротко пояснити. Просто є

багато людей, які можуть «заразити» своїм песимізмом, своїми нездійсненними мріями. Коли хтось мені починає говорити, що в мене щось не вийде, що все не так просто, я намагаюсь забувати такі слова одразу після того, як їх почула. Коли в мене щось не виходить -- читаю історії талановитих людей-легенд. Мені цікаво, як вони прийшли до успіху. Такі історії мене надихають.

- І насамкінець, чого не варто робити на шляху до успіху?

- Це, мабуть, для кожного особисте. Кожен має свою життєву позицію: те, що для когось нормально, для інших - табу. Важливо бути правдивим із собою. І на будь-якому етапі не варто хворіти зірковою хворобою. Це справді для мене табу!

Олеся Мельничок, студентка ЛНУ ім. І. Франка, газета «Нафтовик Борислава»

Перший ювілей

У неділю моєму внуку виповнилося п'ять років. Він живе у Празі, там і народився, так що поки Янукович думає, йти нам до Європи, чи ні, одного справжнього члена європейської родини ми вже маємо. Донька свого часу виїхала на заробітки до Чехії, там і залишилася, вийшовши заміж за серба. Повертатися в Україну не хоче. Коли наші "чехи" приїжджають до нас, у Борислав, то насамперед зіштовхуються з двома проблемами: відсутністю води та страшними дорогами.

Особливо потерпає зять. Він жив у Белграді, але навіть під час бомбардування його військами МАТО воду подавали за графіком. Він ніяк не може второпати, як це не прийняти душ зранку і ввечері. А коли я кажу йому, що у вівторок і четвер води взагалі нема, він сміється і каже, що я жартую, аж поки сам не переконався в цьому. Спочатку мій зять приїжджав з сім'єю до нас на машині. Але коли довелося їздити нашими дорогами, зарікся це робити. Ніж мають ремонтувати машину, їм дешевше з Праги прилетіти літаком до Львова, а звідти добратися маршруткою до Борислава. Іван каже, що в Белграді навіть під час бомбардування таких доріг не було.

Декілька разів на тиждень спілкуємося з внуком по скайпу. Він уже краще за мене знає англійську мову, хоча я вчив її у школі та інституті. В комп'ютері, мабуть, теж розбирається набагато краще, бо я вмію лише набирати тексти й макетувати газету, а він смислить у програмах. Принаймні, коли був у нас, то навчив мене деяким комп’ютерним премудростям.

Донька якось запитала: «Як ви можете жити в таких умовах?». У неї вже європейське мислення, бо Оксана не уявляє свого життя без цивілізації. У нас цього європейського мислення ще нема, бо ми звикаємо до того, в яких умовах живемо. Якби ми мали європейське мислення, то вже давно би змели з посади міського голову, який обіцяв цілодобове водопостачання, а дороги заасфальтував так, що вони зійшли зі снігом. Але сорокатисячне місто мовчить.

Сподіваюсь, що мій внук теж матиме європейське мислення й назавжди приїде до справді європейської України.

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Служба 102 Борислава повідомляє

У період із першого по десяте травня в місті скоєно шістнадцять крадіжок та два пограбування. Маємо також п'ятнадцять випадків погроз фізичною розправою, одне хуліганство, шістнадцять випадків нанесення громадянам тілесних ушкоджень, два шахрайства, три дорожньо-транспортні пригоди, тринадцять випадків настання смерті, п'ять випадків пошкодження майна та ще один злочин, віднесений до категорії інших порушень закону.

Завдяки проведеним оперативно-розшуковим заходам розкрито дві справи за фактами крадіжки та одним пограбуванням. Працівники міського відділу міліції встановили зловмисників, які нанесли громадянам міста тілесні ушкодження та погрожували фізичною розправою, а також притягнуто до адміністративної відповідальності осіб, причетних до вчинення хуліганських дій. Розкрито також злочини за фактами шахрайства. За п'ятьма випадкам навмисного пошкодження майна, одним фактом порушення Закону, який віднесено до категорії інших злочинів, та шістьма випадками раптової смерті, проводяться дослідчі перевірки.

Без будь-яких пояснень гр. Г. по вул. С. Бандери близько 11 години відібрала у гр. В. мобільний телефон «Нокія» вартістю 325 грн. Правда, скористатися придбаним телефоном зловмисниця так і не змогла. Обурений зухвалими діями громадянки постраждалий звернувся за допомогою до правоохоронців. Тепер громадянка має клопоти із законом, адже її дії Кримінальний кодекс кваліфікує як грабіж. Якщо у ході перевірки факти, викладені у заяві гр. В., підтвердяться, то зловмисниці доведеться відповідати за вчинене перед судом, який і визначить для неї міру покарання за нездоровий потяг до чужих телефонів.

Ювелірні вироби та 200 американських доларів викрали невідомі зловмисники із помешкання гр. К. по вул. І. Франка. Злодії скористалися тимчасовою відсутністю власниці будинку, у який залізли, демонтувавши металопластикові двері балкону. Трьох годин відсутності господарів було цілком достатньо, щоб общукати помешкання та винести із нього усі цінні речі.

У будинок гр, Н. по вул. В. Симоненка злодії проникли З травня у період часу із 21.00 до 22.30, розбивши шибку одного з вікон. Із помешкання злочинці викрали гроші у сумі 600 грн. За обома фактами крадіжок порушено кримінальні справи. Проводяться оперативно-розшукові заходи.

Дві пройми алюмінієвої сітки викрали невідомі злочинці у ніч 7 травня із огорожі одного із будинків по вул. С. Бандери, а із подвір'я гр. С. по вул. Д. Яворницького невідомі зловмисники викрали більше 100 кг металобрухту на загальну суму 180 грн. За фактами крадіжки проводяться оперативно-розшукові заходи.

У чергову частину надійшла скарга гр. П. про те, що водій маршрутного таксі «Борислав - Дрогобич» 5 травня вчинив із ним сварку, у ході якої погрожував фізичною розправою. Подібні дії вчинив також 8 травня водій маршрутного таксі «Борислав - Бистриця» щодо мешканця с. Бистриця-Гірська Дрогобицького району гр. Б. За фактами грубого порушення прав пасажирів проводиться перевірка.

Газета «Нафтовик Борислава»

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 28 мая 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником