Трускавецький вісник № 74 (453) від 6 липня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 74 (453) від 6 липня 2012 р.

06.07.2012



 

 

У номері: Звернення Владики Ярослава; Поки Трускавець спить, Дрогобич воює; Сорбет – альтернатива хімічному морозиву; Трускавецькі футболісти взяли тайм-аут; Бориславці проти закону про мови; У Бориславі новий секретар ради; Дрогобичани могли платити за комунальні послуги втричі більше.

Новини Трускавця та регіону

У Трускавці відбулись курси підвищення кваліфікації для катехитів єпархії

Із благословення Владики Ярослава, Єпископа Самбірсько-Дрогобицького, Єпархіальна Катехитична комісія та Дрогобицький Інститут Пресвятої Трійці організували Курси підвищення кваліфікації для катехитів, які здобували катехитичну освіту до 2004 року.

Перший етап курсів відбувся у приміщенні колишнього єпархіального управління у м. Трускавці з 25 по 29 червня 2012 р. Б. Участь у курсах взяли 35 катехитів із деканатів Сколівського та Дрогобицького районів.

Основний акцент першого етапу курсів був поставлений на новий Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» та активні методи в катехизі.

Перші три дні занять з катехитами провадили: о. д-р. Мирон Бендик, о. ліц. Іван Гаваньо, о. ліц Тарас Коберинко, котрі входили в робочу групу з написання Катехизму. На початку занять слухачі Курсів отримали примірники нового Катехизму. Наступні два дні заняття провадила п. Наталія Сиротич із м. Києва. Темою її практичних занять було «Дітям, підліткам та молоді про Святі Таїнства цікаво та доступно». Заняття пройшли в веселій та цікавій атмосфері. Кожен з катехитів отримав багато корисного для своєї подальшої праці.

В часі навчання з катехитами мав зустріч і Правлячий Архиєрей Владика Ярослав. Єпископ провів одну лекцію та уділив своє Архиєрейське благословення.

Другий етап курсів цих же катехитів буде проведено на базі Дрогобицького Інституту Пресвятої Трійці у місяці серпні. До нього увійдуть: курс біоетики та біблійний апостолят.

За повідомленням Єпархіальної Катехитичної комісії, www.sde.org.ua

 

Бориславці проти закону про мови

Мовне питання зібрало бориславських депутатів у четвер, 5 липня, на позачергову сесію міської ради.  Крім депутатів учасниками такого зібрання стали активісти громадського життя міста нафтовиків. Особливо чисельною делегацією була представлена громадська організація «Союз українок».

З огляду на важливість питання, на позачерговій сесії навіть не встановлювали регламенту а з приводу ситуації, яка склалася у нашій державі дали змогу висловитися всім бажаючим. Тож на позачерговій сесії виступали голова МО «Союз українок» Людмила Піхоцька, союзянка Мирослава Павлюх, заступник голови Товариства української мови Микола Волощак,  депутати Бориславської міської ради Галина Панків, Андрій Ровенський, Юрій Химин, Богдан Городиський, членкиня «Союзу українок» Оксана Прокопишин, почесна голова цієї організації Анастасія Закидальська, письменник та журналіст Богдан Британ та, звичайно, міський голова Володимир Фірман.

Результатом проведення позачергової сесії Бориславської міської ради з приводу прийняття закону «Про засади державної мовної політики» стало звернення бориславських депутатів до Президента України. Текст цього звернення та відповідний проект рішення зачитав на сесії секретар Бориславської міської ради Ігор Мельник. У цих документах бориславські депутати засуджують законопроект «Про засади державної мовної політики» та дії депутатів під час його прийняття, підтримують відповідне звернення Львівської обласної ради, а також підтримують створення у Бориславі страйкового комітету та вимагають від Президента ветувати Закон «Про засади державної мовної політики» й ініціювати введення кримінальної відповідальності за голосування у ВРУ чужими карками.

Таке рішення і таке звернення бориславські депутати підтримали одноголосно.

Наталка Кучер, тижневик «Каменярі»

У Бориславі новий секретар ради

Новий секретар Бориславської міської ради Ігор Мельник нарешті приступив до виконання своїх посадових обов’язків. Нагадаємо, що на цю посаду заслуженого артиста України та директора міського Палацу культури обрали таємним голосуванням кілька місяців тому, після звільнення за власним бажанням з посади секретаря Бориславської міської ради Ігора Яворського. Проте кілька місяців тривала процедура кваліфікаційного тестування, тож Борислав жив без секретаря ради. Тепер Ігор Мельник вже приступив до виконання своїх посадових обов’язків.

Додамо, що серед владної верхівки міста нафтовиків наразі є ще одна вакантна посада – посада першого заступника міського голови. За власним бажанням з цієї роботи звільнився Руслан Зелінський. Містом шириться інформація, що обрати першого заступника міського голови мають вже з дня на день.

Наталка Кучер, тижневик «Каменярі»

Бориславець став чемпіоном світу

Бориславець Михайло Гопшта став Чемпіоном світу з пауерліфтингу. Цей титул він виборов на змаганнях у Франції, які відбувалися з 22 по 24 червня. Михайло Гопшта став Чемпіоном світу у ваговій категорії до 90 кілограм в безекіпіровочному дивізіоні. Як розповів нам спортсмен, така категорія не вражає надвисокими результатами, але головна її особливість якраз в тому, що жодних спецзасобів при підйомі штанги там не використовують, а тому це той результат, який може показати спортсмен у абсолютно звичайних умовах.

Додамо, що бориславець, депутат Бориславської міської ради, директор ДЮСШ «Атлант» Михайло Гопшта потрапив на світовий Чемпіонат у Францію у складі збірної команди України з пауерліфтингу завдяки впевненій перемозі на Чемпіонаті України в Черкасах, де спортсмен встановив одразу два рекорди України. Тепер Чемпіон світу Михайло Гопшта, як він нам зізнався, готується встановити ще й рекорд світу.

Крім Михайла Гопшти на Чемпіонаті у Франції найпрестижніший титул світу виборов і киянин Ігор Лещино. Тож нема переводу козацькому роду.

Наталка Кучер, тижневик «Каменярі»

Поки Трускавець спить, Дрогобич воює

 

«ВОНИ здають Україну оптом і вроздріб. ВОНИ нищать нашу мову, приймаючи відповідні закони витісняючи її з освіти й засобів інформації, книгарень і кінотеатрів. ВОНИ забули, що в Україні є народ – мільйони людей, які нікому не дозволять нищити мову та власну країну. Нагадаймо антиукраїнській владі, що ми є і нас – багато. Пов’яжи на одязі, сумці, автомобілі, будівлі СИНЬО-ЖОВТУ СТРІЧКУ. Подаруй СИНЬО-ЖОВТУ СТРІЧКУ рідним, друзям, колегам по роботі. Кольори національного прапору мають об’єднати всіх, кому дорога мова, свобода і незалежність України. Хай наші синьо-жовті стрічки продемонструють: ми готові захищати свою країну. Страйковий комітет м. Дрогобича».

Такі відозви появилися в Дрогобичі і це не перший крок дрогобичан, який вони вчинили, ступаючи на шляху захисту української мови. Дрогобич йде в фарватері проукраїнської політики і навіть мер Олексій Радзієвський, колишній комуніст, вчинив поряд ніше, ніж «молодий» ефзет Козир, який наразі в такий важкий для України час «відпочивають».

Позачергова сесія Дрогобицької міської ради з мовного питання відбулася в той же день, що і трускавецька (на дві години швидше). І якщо в Трускавці «виїзна» сесія проходила всього годину, без міського голови і за мінімальної участі мешканців міста та відпочивальників, то в Дрогобичі депутати три години обговорювали як суперечливий документ, так і план дій. «Мова – це скарб народу: без мови немає нації, немає культури, немає духовності. Нам варто об’єднатися та діяти – не дати пропасти мові, звернутися до Президента України. Наше завдання – стати вище та керуватися моральними принципами», - зазначив під час свого вступу мер Дрогобича Олексій Радзієвський. Також під час цієї сесії були пропозиції від народних обранців щодо популяризації української мови у Дрогобичі, щоб у барах, кафе та транспорті звучала українська пісня, щоб зняти російськомовні вивіски з магазинів, щоб молодь вийшла у вишиванках на захист рідної мови. Депутати Дрогобицької міської ради одноголосно (38 голосів – за) ухвалили заяву до Президента України з вимогою ветувати цей антиукраїнський закон. Ще перед прийняттям цього закону депутати Дрогобицької міської ради вже надсилали звернення до Президента та Верховної Ради щодо недопущення введення в Україні другої державної мови (російської), зокрема, прийняття законопроекту «Про засади мовної політики в Україні».

У Трускавці натомість, як не прикро це констатувати, після сесії все затихло, жодних дій. Навіть рішення сесії, опубліковане «Трускавецьким вісником» одразу ж після її проведення, до цього часу не опубліковане на офіційному сайті міськради. Прокозирівські ЗМІ м’яко оминули цю подію своєю увагою, акцентуючи на більш важливих, на їхню думку, речах. В той же час створений у Дрогобичі Страйковий комітет почав активно діяти. Тільки протягом одного дня 5 липня дрогобицький страйковий комітет зібрав 3278 грн. пожертв від мешканців міста для організації та забезпечення участі дрогобичан у акціях підтримки української мови в Києві. 1128 грн. з цієї суми було зібрано під час роботи щоденної інформаційної майданчика, який розпочинає свою роботу щодня о шостій вечора.

Вчора Страйковий комітет оприлюднив своє звернення до міського голови Олексія Радзієвського, в якому просить посприяти в роботі комітету. Звернення підписали голова СК Святослав Сурма та координатор СК, депутат облради Микола Баран; подаємо текст цього звернення.

«Шановний пане голово! На виконання рішення 21 позачергової сесії Дрогобицької міської ради, щодо сприяння діяльності громадських організацій, ініціативних груп щодо захисту української мови, просимо Вас:

1. Забезпечити озвучення сцени на пл.. Ринок для проведення щоденного інформування громадян міста Дрогобич про заходи щодо захисту української мови з 18.00 5 липня до завершення дії Страйкового комітету та подбати про забезпечення громадського порядку.

2. Надати для роботи Страйкового комітету м. Дрогобича приміщення в Ратуші (Світлиця). Робота Страйкового комітету буде відбуватися щоденно з 9.00. до 22.00.

3. Надати автотранспорт за заявками Страйкового комітету для поїздки в м. Київ громадян Дрогобича з метою висловлення протесту щодо мовної політики Верховної ради України під стінами парламенту та Адміністрацією Президента.

4. Сприяти Страйковому комітету в отриманні інформаційного часу в комунальних ЗМІ: на місцевому радіо «Франкова земля» та площі в газеті «Галицька зоря». Просимо Вас особисто проінформувати громаду міста про рішення 21 позачергової сесії о 18.00 зі сцени на пл. Ринок».

Реакція Олексія Радзієвського не забарилася. Страйкому було надано приміщення у Ратуші для роботи комітету, тож відтепер засідання страйкому відбуватиметься у кімнаті № 47 Ратуші.

Звичайно, що щоденні мітинги у Дрогобичі чи демонстративне пов’язування жовто-синіх стрічок мовної проблеми не вирішать. Але бодай хоч щось роблять наші сусіди. Дрогобичани не заспокоїлися, як це зробили кілька трускавецьких депутатів після піарних самозакоханих виступів перед родиною та товаришами. Мер Дрогобича хоча й не представник помаранчевої сили, та не ховається по кущах чи за спину секретаря ради. А дрогобицький секретар ради не тремтить від боязні та жаху. Та це все дрібниці життя. Бо головне нам всім – відстояти мову та зберегти єдину та неподільну Українську Державу.

Володимир Ключак

Сорбет – альтернатива хімічному морозиву

Ковбаса без м’яса, пельмені із сої, молоко з порошку, модифікована кукурудза, бройлери з ГМО, підфарбовані шпроти, огірки з нітратами, чай з ароматизаторами, шкідливі консерванти та барвники. Таке наше харчування. Якщо вірити різноманітним телепередачам, то більшість із того, що ми вживаємо в їжу – шкідливе для нашого організму.

Особливо небезпечними є окремі продукти для дітей. Не виняток і морозиво. Замість молока – шкідлива пальмова олія, замість натурального смаку – «смак, ідентичний натуральному», тобто ароматизатор. А поласувати ж хочеться. Як сказати дитині, що морозиво може зашкодити? Просто запропонувати їй альтернативу.

Сорбет – це заморожений харчовий продукт на основі сокових композицій, інакше кажучи, це морозиво без вмісту молока. До складу освіжаючих сорбетів входять натуральні соки, фруктові наповнювачі, фруктові пюре (більше 30%) та шматочки фруктів (більше 10%). В Інтернеті є багато рецептів сорбету, який можна приготувати в домашніх умовах. Ось один з них. Для лимонного сорбету потрібні 1 склянка лимонного соку, 1 склянка води, 1 склянка цукру, 2 столові ложки шампанського, лимонна цедра, 150 г полуниці. Воду з’єднуємо з цукром, доводимо до кипіння і проварюємо на повільному вогні кілька хвилин. Додаємо подрібнену лимонну цедру, накриваємо каструлю кришкою і залишаємо на 15-20 хвилин. Згодом сироп проціджуємо, охолоджуємо і змішуємо з лимонним соком, шампанським і дрібно нарізаною полуницею. Перемішуємо і кладемо суміш в морозилку. Коли сорбет наполовину застигне, збиваємо його блендером. Потім знову заморожуємо, далі ще раз збиваємо і до подачі зберігаємо замороженим. Є й багато інших рецептів приготування сорбету, в тому числі і дієтичного, який містить мінімум цукру та жирів, виготовляється виключно з фруктів та натурального соку. Найпростіший – свіжий фруктовий сік з’єднати з шматочками фруктів та заморозити.

Пані Галина, директор трускавецького ресторану «Дворик Лева», в меню якого є кілька різновидів сорбету, читає виписаний нами з Інтернету рецепт цих ласощів і зразу ділиться зауваженнями: «В нас проводиться карамелізація (приготування в сиропі) окремо цедри лимона і окремо перетертої через сито м’якоті лимона. Воду для приготування сорбету не використовують в жодному разі, в діло йде тільки сік. Так само ми додаємо шампанське, а збиваємо не блендером, а спеціальним пристроєм, який називається покоджет».

- Звичайно, в домашніх умовах можна пробувати приготувати і морозиво, і сорбет, - погоджується з нами Галина Орестівна, - проте він все одно не буде таким, як його готують у нас. І на це є ряд причин. Перша з них – використання покоджету, який робить сорбет пишним та насиченим киснем. До речі, в нашому ресторані і сорбет, і морозиво готують тільки на натуральній основі. Так, морозиво в «Дворику Лева» готують на основі вершків, заварених із жовтками.

Ось таке ніби нехитре діло зробити собі цей різновид смачного та корисного фруктового «морозива». Втім, не завжди для приготування сорбету є час, умови, бажання та всі необхідні інгредієнти. Тому ресторан «Дворик Лева» запрошує Вас разом з Вашими дітьми на сорбет. Тут, як кажуть, до вибору, до кольору. Екологічно чиста страва, без жодних ГМО, жодних харчових добавок, ароматизаторів, стабілізаторів, барвників чи консервантів. Натуральний сік, свіжі фрукти, якісний продукт.

Гортаємо меню ресторану і бачимо, що ціни тут достатньо прийнятні. Так, 50-грамова порція сорбету тут коштує 6,50 – 7 гривень, морозива – 8 гривень.

Ресторан пропонує широкий асортимент страв середземноморської та слов’янської кухні, піци, пасти, різото, гарячі страви та холодні закуски, напитки, млинці, салати тощо.

Ресторан «Дворик Лева» чекає на Вас щодня з 11.00 до 24.00 за адресою м. Трускавець, вул. Різняка-Макомацького, 2. До речі, нещодавно відбулося і відкриття готелю «Дворик Лева», всі шість номерів якого обладнані вишуканими меблями класу «модерн», кондиціонером, плазмовим телевізором, холодильником з міні-баром, електрочайником, феном. Детальніша інформація про готель та ресторан «Дворик Лева» - за тел. 6-69-34 та на сайті www.dvoryk-leva.com.ua

Володимир Ключак

Звернення з приводу загострення суспільно-політичної ситуації в Україні через намагання впровадити в життя законопроект «Про засади державної мовної політики»

Дорогі в Христі браття і сестри!

3 липня 2012 р.Б. ми стали свідками, як частина депутатів українського Парламенту всупереч численним застереженням провела голосування щодо законопроекту «Про засади державної мовної політики», який небезпідставно можна назвати актом наруги над українською мовою. Прикро, що таким чином питання мови, яка б мала єднати і сприяти взаємопорозумінню між людьми, через недалекоглядність політиків стало джерелом ворожнечі та протистояння.

Ще у 2006 році Глави українських Церков та релігійний організацій у своєму спільному зверненні застерегли, що мовне питання не можна перетворювати на предмет протистояння. Про це 25 травня 2012 р.Б. ще раз нагадав Глава УГКЦ Патріарх Святослав, звернувшись до української влади з проханням не вносити даний законопроект на голосування. На жаль, владоможці не прислухались до застережень духовних лідерів України, спровокувавши хвилю протестів по цілій Україні. Ми всі з тривогою спостерігаємо, як дедалі більше поглиблюється розкол у суспільстві і таким чином розхитуються основи української державності, адже «кожне царство, розділене в собі самому, не встоїться» (Мт. 12, 25).

Цей факт серйозно непокоїть нашу Церкву, яка завжди, і в горі, і в радості, крокувала поряд зі своїм народом, утверджуючи його гідність і національно-культурну самобутність. Не є завданням церковної ієрархії робити політичні заяви чи виступати з політичними закликами. Проте Церква не може залишатись осторонь і мовчати, коли нехтуються основні права українського народу. Тому закликаю всіх вірних Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ молитись за мир у суспільстві та між людьми і робити свій посильний внесок у його розбудову. З огляду на ситуацію, що склалася в нашій державі в зв’язку з намаганнями впровадити в життя вищеназваний законопроект, аж до подальшого розпорядження, благословляю парохам, адміністраторам, настоятелям храмів у неділі і свята після кожного богослужіння проводити моління за Україну, відмовляючи в цьому намірі «Отче наш» і «Богородице Діво» та співаючи молитву-гімн «Боже Великий, Єдиний…».

Засилаючи моє Архиєрейське благословення, прошу вірних УГКЦ та всіх людей доброї волі не розчаровуватись, а відважно стояти на захисті своїх основоположних прав, пам’ятаючи, що Господь у Своєму Провидінні навіть в найважчих хвилинах ніколи не опускав свій народ.

Благословення Господнє на Вас!

+Ярослав (Приріз), Єпископ Самбірсько–Дрогобицький

Дано у Дрогобичі, при Катедральному соборі Пресвятої Трійці, дня 6 липня 2012 року Божого»

 

Бліц-кріґ Миколи Гука

/Екс-мер Дрогобича вийшов на «стежку війни»/

На світі нема ідеальних людей, є тільки ідеальні наміри.

Минуло більше півтора роки, відколи міський голова Дрогобича 5-го демскликання Микола Гук покинув апартаменти ратуші. Протягом цього часу колишній очільник міста зберігав гробову мовчанку і уникав публічності. Очевидно, на таку залізну витримку здатні тільки члени Коза-ностри, які прийняли так званий закон «омерта» (закон мовчання).

Проте глибоко помилялися народні експерти-песимісти, які необачно припустилися думки, що розчарований поразкою на виборах-2010 Микола Гук назавжди канув в політичному лету. Експерти-оптимісти стверджували цілком протилежне: мовляв, то би направду щось дуже велике в лісі здохло, якби раптом Гук не взяв участь у такому «празнику» як цьогорічні вибори до Верховної Ради. І останні виявилися праві.

Майже за місяць до офіційного старту передвиборчої кампанії-2012 електричні стовпи, які встигли поблякнути за два невиборчі роки, знову «зацвіли»: кожен другий з них зустрічає перехожих кольоровими агітками Миколи Гука. А вже через тиждень-два в інтернет-ресурсах з’явився його відкритий лист на адресу теперішнього міського голови Дрогобича Олексія Радзієвського з безапеляційним заголовком «Ідіть у відставку!». Відтак засобам масової інформації було надіслано запрошення на прес-конференцію Гука.

Вона мала відбутися 3 липня об 11 год. у барі «Більярд-клуб». І в зазначений день і час таки відбулася, але не в «Більярд-клубі», а в кафе «Фоксі-роксі», що напроти парадного входу в ратушу.

Спосіб проведення прес-конференції нагадав журналістам Німеччину періоду 30-х років минулого століття: фюрер, котрий тоді рвався до влади, так само віддавав перевагу забігайлівкам.

До речі, кафе працювало у відкритому режимі. У лівій частині приміщення відбувалася прес-конференція, а в правій, значно просторішій, і за столиками назовні відвідувачі, попиваючи каву, пиво та більш міцні напої, теж мали можливість насолоджуватися пристрасною промовою Гука і його відповідями на запитання медіа. Можна собі уявити в що би переросла конференція, якби відбулася не в ранковий час, а десь під кінець дня і в кафе знаходилась би частина відвідувачів, доведених до відповідної кондиції.

Очевидно, передбачивши, що журналісти обов’язково запитають, чому Гук звернувся до Радзієвського з відкритим листом, але не зайшов ні разу в ратушу і не поговорив із ним по-чоловічому, як колишній хазяїн міста з теперішнім, промовець з перших слів зазначив, що не спілкується з міським головою і не хоче, тому що «не може переносити людей, які кажуть неправду».

Яку ж правду про діючого міського голову прагне довести до громади Микола Петрович, обравши заочну форму спілкування? Передусім він звинувачує Радзієвського у тім, що він звів нанівець зусилля Гука щодо реконструкції стадіону, змарнував кошти і знищив місцеву футбольну команду, дозволив зруйнувати 3 км асфальтного покриття на вул. Трускавецькій, передав у державну власність пам’ятку архітектури – колишній палац бурмістра Раймонда Яроша, зруйнував історичний ареал міста (дав дозвіл на забудову площі Малий Ринок малими архітектурними формами), знівелював співпрацю з польськими містами-побратимами, саботує введення в дію магнітно-ядерного резонатора і двох апаратів «штучної нирки», намагався закрити онкологічну лікарню, скорочує працівників або відправляє їх у неоплачувані відпустки, звільняє фахівців-професіоналів і бере на роботу «своїх» людей, принижує місцевого товаровиробника (придбання імпортних сміттєвозів, а не аналогічних виробів автокранового заводу) і т.ін.

«Це лише деякі факти з вашого безславного керування містом, - констатує у відкритому листі М.Гук. – Сьогодні вже всім зрозуміло: місто під вами котиться в прірву боргів, грузне в корупції, холуйстві, продажності. І головне – ніхто не сміє навіть сказати про це вголос. Так нині виглядає демократія у Дрогобичі».

Відтак М.Гук закликає М. Радзієвського зібрати останні крихти свого сумління і подати у відставку. Екс-мер вважає, що «разом із виборами до ВР у Дрогобичі можуть відбутися вибори міського голови або референдум про недовіру йому».

Окремі факти, наведені у відкритому листі, поза сумнівом, викликають занепокоєння не тільки в Гука, але й у пересічного дрогобичанина. Поза тим, як влучно помітив блискучий публіцист та ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов, окремі факти не мають значення, значимими є лише тенденції.

У відомого літератора Євгенія Євтушенка є такі рядки: як би імпотенти не тулилися один до одного, вони все одно нічого не народять. Щось подібне можна сказати і про факти, які зібрав Микола Петрович: як би він їх не тулив докупи, вони аж ніяк не «тягнуть» на тенденцію, яка би давала підстави відправити діючого мера у відставку. Гріхів у теперішньої влади, як і у всіх попередніх влад, як і в кожного з нас, простих смертних, як реп’яхів. Але ж не помиляється тільки той, хто взагалі нічого не робить.

До речі, про крихти сумління, які закликає зібрати свого опонента автор листа. Добре відомо, що до такого вчинку депутати міськради свого часу спонукали Миколу Петровича десятки разів, але він так і не зробив цього. Поки врешті-решт радним не увірвався терпець і вони, що називається, «зробили» його. Правда, зробили це юридично неграмотно, що й дало можливість Гуку повернутися на «трон» і отримати на халяву 120 тис. грн. за вимушений прогул, які він, як було заявлено на прес-конференції, витратив на придбання квартири.

У відкритому листі Гук називає Радзієвського безвідповідальною людиною. Це вже, вочевидь, вершина нахабства і цинізму, позаяк відомо наскільки «відповідально» поставився Микола Петрович до свого рішення балотуватися на посаду міського голови. Не знаючи ні міста, ні людей, які в ньому мешкають, не володіючи управлінським досвідом і мінімальною базою економічних знань, наважитися братися за гуж, який явно був йому не дуж!? Це був, м’яко кажучи, авантюризм чистої води, якщо не щось огидніше. До речі, як не раз доводилося чути від найближчого оточення екс-мера, Микола Петрович у хвилини розпачу не раз бідкався, що сів не в свої сани. Він, як завше, грав у свою улюблену гру – вибори, і несподівано для самого себе витягнув із колоди щасливу карту. Як кажуть, кому повезе, тому і когут знесе.

Натомість, автору цих рядків добре відомо, наскільки відповідально поставився О.Радзієвський до свого рішення балотуватися на посаду міського голови. Він зважувався на це протягом півтори, якщо не більше, років. По суті, це було не рішення Олексія Васильовича, це була воля частини патріотично і прагматично мислячої громади, переважно місцевого істеблішменту.

О.Радзієвського терзали сумніви до останнього. Адже влада для нього була не самоціллю. До того він мав можливість насолодитися нею, як мовиться, по саме нікуди. Вагався, вочевидь, виключно з почуття відповідальності. І вагання Олексія Васильовича виявилися небезпідставними. У перший же рік його правління центральна влада здійснила безпрецедентне обрізання фінансових можливостей місцевого самоврядування. Люди, які розуміються в цих речах, однозначно стверджують, що важко уявити собі, як би місто дало собі раду, якби мером став хтось інший, а не Радзієвський, котрий, будучи свого часу нардепом, володіє тим важелем і використовує його в інтересах міста, якого в силу обставин не було би в жодного із його опонентів на виборах-2010.

Між іншим, задаймося простим запитанням: чому ми, дрогобичани, уже вдруге обираємо О.Радзієвського – колишнього компартійного лідера! – міським головою? Невже ми такі безголові? Чи, можливо, обираємо тому, що він усе-таки лідер, котрий володіє Божим даром і багатолітнім досвідом управління людьми? Він не підім’яв під себе депутатський корпус, як стверджував на прес-конференції М.Гук, не запровадив диктатуру, а просто, як свого часу висловився перший демократично обраний міський голова Дрогобича Мирослав Глубіш, (хай дарує читач за цей афоризм) дав зрозуміти, що кожна сука повинна знати свою буду. По суті, з перших днів свого правління О.Радзієвський відновив таке поняття як послух, яке є одним із фундаментальних християнських цінностей, і яке було абсолютно знівельоване за часів попереднього правління. Автор цих рядків не стверджує, що воно було знівельоване за часів правління М.Гука. Позаяк не є таємницею, що містом, по суті, керував не Микола Петрович, а вузьке коло його дорадників – не вельми авторитетних серед громади і, на жаль, не конче мудрих.

Блукаючий пілігрим, котрий вирішив «зіграти партію» у чужому місті, отримував опосередковану інформацію про тих чи інших керівників із вуст своїх дорадників, а відтак був приречений на суб’єктивні рішення і нищення людей, що є стократ гіршим злом, ніж утрата тих чи інших матеріальних цінностей. Ця обставина, власне, і стала головною причиною усунення від влади Миколи Гука.

Як було зауважено вище, Микола Петрович не міг пропустити такого «празника» як вибори-2012. Тому що його політичне кредо, як і Остапа Бендера, - лаконічне «Завжди». Але, вочевидь, дорадники знову підклали йому свиню, нараявши побудувати свою передвиборчу платформу виключно на протистоянні з міським головою. Боротьба «проти», як свідчить багаторічний досвід, є безперспективною. Найсвіжіший приклад – боротьба проти Кучми. Кучму усунули, проте через певний час виникло гоголівське запитання: «То що, синку, допомогли тобі твої ляхи?»

Боротьба «за» є набагато проблематичнішою. Вона вимагає певних інтелектуальних зусиль. Тому, щоби, як кажуть москалі, не напрягаться, виникає спокуса в’їхати на чужому горбі в «рай».

Петро Мацан, газета «Галицька зоря»

Трускавецькі футболісти взяли тайм-аут

Переглядаючи турнірну таблицю районного чемпіонату з футболу, на якому трускавецька команда в 2011 році посіла друге місце, ми зауважили, що згадка про Трускавець цього разу відсутня. Про причини цього вирішуємо запитати Президента ФК «Трускавець», одного з головних спонсорів трускавецької футбольної команди п. Ігоря Кісака. Ось що відповів нам Ігор Володимирович:

- Цього року трускавецька команда не подавала заявку на участь в іграх районного рівня. Від мого імені як Президента ФК «Трускавець» не було подано заявки ні на район, ні на область і ось чому. З усіх футбольних полів, на яких наша команда грала минулого року, в хорошому стані були тільки стадіони в Трускавці, Дрогобичі, Стебнику та Підбужі. Бігаючи по ямах, хлопці отримали багато травм. Більшість футбольних полів у районі не відповідають стандартам. Друге – якщо на район гроші ми могли віднайти, то область ми вже самі не потягнемо. Я маю на увазі не тільки себе, а всіх, хто підтримував команду минулого року. Якщо в 2011 році ми витратили понад 60 тисяч (включаючи дорожні витрати, закупівлю м’ячів, оплату роботи суддів та інші необхідні видатки), то щоб вийти на рівень області потрібно, за попередніми підрахунками, 450 тисяч гривень.

Отже, в 2012 році трускавецькі футболісти взяли тайм-аут. Звичайно, що хотілося б, аби наші грали на високому рівні, та для цього потрібні кошти, потрібна підтримка і міської влади. Ігор Кісак брав на себе зобов’язання утримувати футбольний клуб «Трускавець», натомість міська рада обіцяла підготувати документи, планувалося, що в місті буде споруджуватися спортивно-оздоровчий комплекс, який міг стати доброю базою для наших футболістів. Презентацію проекту було навіть озвучено під час роботи Міжнародного економічного форуму в жовтні 2011 року, але, вочевидь, бажаючих інвестувати в спортивно-оздоровчий комплекс не знайшлося.

Буваючи на сесіях міської ради, можемо чітко зазначити, що з початку 2012 року жодного питання, яке хоча б якось стосувалося розвитку спорту у Трускавці, не було, їх не розглядали, не обговорювали, не приймали. А спорт міг би нас єднати, як єднає прагнення промоції курорту, як єднає турбота про українську мову, як єднає бажання розвитку та перспективи міста.

У Трускавці ще діє команда ФК «Трускавецькурорт», фактично її утримує ЗАТ «Трускавецькурорт», в газеті Товариства постійно з’являються публікації про життя цієї команди, розміщує їх в Інтернеті і «Трускавецький вісник». Вони не конкуренти ФК «Трускавець», адже ділити нема чого. Їх єднає те, що міська влада, на жаль, не має можливості виділити кошти на розвиток футболу у Трускавці. Та, сподіваємося, з часом все зміниться на краще і слава про трускавецьких футболістів покотиться не лише Львівщиною, а всією Україною. Дай то Боже.

Володимир Ключак

Дрогобичани могли платити за комунальні послуги втричі більше

В Україні створено прецедент. Дрогобицька громада відстояла своє право платити за комунальні послуги згідно чинного законодавства, а не так, як задумали можновладці.

Львівський господарський суд виніс постанову, за якою визнав незаконними форми і методи формування тарифів з боку Дрогобицької міської ради. Він також зобов’язав привести тарифи у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України.

Позовну заяву до суду подав Антимонопольний комітет Львівщини. Там відреагували на відповідні документи, пред’явлені головою громадської організації “Дрогобицька громада” Богданом Юзефівим. Окрім того, свої запити до президента, прем’єр-міністра, Генеральної прокуратури скерував народний депутат України Юрій Кармазін.

Подібне сталося в Україні вперше. Зазвичай місцеві громади, хоча й виступають проти підвищення тарифів, але не знаходять важелів впливу на владу, аби змінити ситуацію. Дрогобицька громада заявила рішуче “ні” порушенню чинного законодавства.

Дрогобицький міський голова Олексій Радзієвський мав би покарати винних, зокрема, керівника комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об’єднання” Богдана Недбальського. Це з легкої руки цього можновладця дрогобичани платили за послуги, яке підприємство їм фактично не надавало. Проте можна з упевненістю сказати, що жодного покарання Богдан Недбальський не понесе і залишиться на своїй посаді.

Озброєні досвідом дрогобичан, тепер за свої права борються трускавчани і бориславці. Вони вже знають, як не допустити переплати за тарифи і як узагалі не платити за послуги, які не надають комунальні служби.

Анатолій Власюк

 

 



Обновлен 10 июл 2012. Создан 06 июл 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником