Трускавецький вісник № 78 (457) від 13 липня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 78 (457) від 13 липня 2012 р.

13.07.2012



У номері: Владика Ярослав відвідав Східницю; Щоб не став Борислав передмістям Дрогобича; Остання барикада України; Гомосексуалізм – виклик Україні; Спортивні новини з Борислава.

Новини Трускавця та регіону

Дрогобицькі поляки – за українську мову

Як інформує ТРК «Алсет», у вівторок, 10 липня, у Дрогобичі відбувся черговий мітинг на захист української мови. Перед присутніми виступили декан історичного факультету ДДПУ Леонід Тимошенко, заслужений вчитель України Йосип Присяжнюк, обласний депутат Тарас Курчик та голова дрогобицького відділу Товариства польської культури Львівщини Адам Авжецький. Пан Авжецький зокрема зазначив, що дрогобицькі поляки підтримують українців у їхніх прагненнях. Як зазначила телерадіокомпанія, мітинги на підтримку української мови в Дрогобичі збирають не дуже багато людей.

Молебень за жертвами сталінських репресій

Як інформує офіційний сайт Дрогобицької міськради, у неділю, 15 липня, о 19 годині на Полі Скорботи відбудеться поминальний молебень за жертвами сталінських репресій, жорстоко закатованими у тюрмі, що знаходилась на вул. Стрийській, 3. Перевезення усіх бажаючих взяти участь у панахиді розпочнеться о 18.30 від пам’ятника Т. Шевченку. Дрогобицька влада запрошує до участі у спільній молитві за невинно убієнними жертвами комуно-більшовицького терору.

Власна інформація

У Дрогобичі касирка викрала із каси 10 тисяч гривень

Працівники ДСО затримали 39-річну мешканку Дрогобича, яка працювала касиром у супермаркеті. Жінка мала вільний доступ до великих сум грошей, оскільки працювала касиром у супермаркеті. Так, одного дня, коли інші працівники втратили пильність, вона викрала з каси десять тисяч гривень. Власниця виявивши недостачу, одразу викликала працівників Державної служби охорони, оскільки давно користується їхніми послугами. Спритницю затримали та доставили в Дрогобицький міський відділ міліції.

На даний час проводиться перевірка, попередньо дії не чистої на руку касирки кваліфікують за статтею 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Цей злочин карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Денис Харчук, УДСО при ГУМВСУ у Львівській області, www.milicia.lviv.ua

На празник святих апостолів Петра й Павла владика Ярослав відвідав парафію в Східниці

 12 липня, на празник святих апостолів Петра й Павла, владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав греко-католицьку парафію в смт. Східниця. Цього дня парафіяни на чолі з о.Степаном Лутчаком (декан Підбузький та адміністратор парафії) святкували 110-літній ювілей побудови місцевого храму. Варто зазначити, що храм свв. апп. Петра й Павла був збудований у 1902 році за проектом відомого українського архітектора Василя Нагірного. Подібні спроектовані Василем Нагірним п'ятибанні храми, знаходяться також у м. Судова Вишня на Мостищині та с. Тухля на Сколівщині.

У співслужінні священиків Підбузького, Дрогобицького та Трускавецького деканатів владика Ярослав освятив храм після реставраційних робіт та відслужив Божественну Літургію. У зверненні до вірних єпископ зазначив: "Ювілейні святкування — це завжди особливий час благодаті, благословенний Господом день, який повинен стати молитвою прослави і щирої подяки Богові та Богородиці за особливі дари для Церкви і народу". За словами єпископа, в часі ювілейних святкувань християнинові слід щиро подякувати Богові за дар Церкви, яка є таїнством – знаком і знаряддям внутрішньої злуки людини з Богом і одності всього людського роду.

Говорячи про постаті святих апостолів Петра й Павла, архиєрей зазначив, що кожного з них Бог скріплював у вірі в неповторний спосіб. Кожному Господь визначив особливе служіння для Його Церкви. Зокрема маючи особливі плани стосовно апостола Петра, Ісус "на початку покликання Петра змінює його ім'я – Симон – на символічне - Петро (латин. Petros – скеля; староєврей. Кефа – скеля), - бо він має бути скалою, що двигатиме основу Божої Церкви". Провідним мотивом апостольського служіння св. Петра є його любов до Христа Господа. Перейшовши до опису постаті й служіння св. Павла, владика Ярослав відкликався до слів св. Івана Золотоустого, котрий говорить, що апостол Павло – це "великий проповідник правди, похвала всесвіту, небесний чоловік і земний ангел, слава Церкви; орел, що вознісся до неба, ліра Святого Духа". На думку єпископа, з певністю можна ствердити, що св. Павло зробив найбільше серед апостолів у поширенні християнства на Захід. Поштовхом до такої саможертовної діяльності стало навернення апостола Павла до Христа під час його подорожі до Дамаску. Наостанок єпископ закликав вірних жити за прикладом цих двох Верховних Апостолів, щоб наприкінці нашого життя ми змогли сказати разом зі св. Павлом: «Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг» (ІІ Тим.4,7).

Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Стефанові Лутчаку, вірним та жертводавцям за невтомну працю у відновленні древнього храму.

о. Олег Чупа, прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

Освітянам Дрогобича місцева влада почала виплачувати заборговану зарплату після втручання Сергія Гориславського

 Голова Дрогобицької міської організації Партії регіонів, депутат Дрогобицької міської ради Сергій Гориславський звернувся до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова та начальника Головного управління освіти та науки Львівської облдержадміністрації Михайла Брегіна із повідомленням про те, що місцева влада Дрогобича не виплачує освітянам заборговану зарплату та інші нарахування.

За словами Сергія Гориславського, під час прийому громадян до нього звернувся трудовий колектив ЗОШ № 5 м. Дрогобич зі скаргою на невиплату заробітної плати за червень 2012 року, а також відпускних та оздоровчих нарахувань. «Мені повідомили про те, що вчителям заборонили звертатися зі скаргами з приводу заборгованої заробітної плати у контролюючі органи, оскільки потім вони будуть мати проблеми. Трудовий колектив збурений такими діями дрогобицьких чиновників, вимагає негайного втручання в дану проблему», - наголосив Сергій Гориславський у своєму зверненні. Зі слів освітян, відділ освіти Дрогобицької міської ради ігнорує їх звернення щодо виплати заробітної плати.

Відтак уже наступного ж дня після втручання голови Дрогобицької міської організації Партії регіонів, проблему частково вдалося вирішити. Зокрема, як повідомили працівники Дрогобицької ЗОШ №5, уже 12 липня їм почали виплачувати заборговану зарплату та нарахування.

«Прикро, що через свавілля місцевих чиновників Дрогобича, освітяни вчасно не отримують чесно зароблені гроші. Найбільше обурює те, що вчителів просто ігнорують, а подекуди навіть погрожують за те, що вони намагаються «вибити» у місцевої влади зароблене», - прокоментував ситуацію Сергій Гориславський.

Прес-служба Львівської обласної організації Партії регіонів

Щоб не став Борислав передмістям Дрогобича

Над Бориславом уже вкотре згромаджуються темні грозові хмари. Тепер – іншого плану, аніж у часи Франкового «Борислав сміється». Наше місто, що понад сотню літ було одним із найбільших промислових центрів – то нафтовидобування, то багатопрофільного виробництва – хочуть знову зробити таким собі хутірським, загумінковим. Аби воно стало, наприклад, околицею, а у кращому випадку мікрорайоном Дрогобича.

Велика вовтузня цього року розпочалася навколо бориславської медицини. Теперішні дрогобицькі очільники ну дуже вже хочуть підімнути Борислав, відібравши в нас елементарне право на термінову фахову медичну допомогу, прикриваючись ідеєю створення об'єднаного шпиталю Дрогобиччини. Вже навіть у центрі, у столиці, з реформуванням медицини до 2014 року дали собі спокій, та наші сусіди і їхні покровителі у Львові не можуть зупинитися.

Звідки така заповзятливість? Нещодавно один колишній високопоставлений керівник партапарату по-своєму розтлумачив мені версію, звідки взялися такі «експансіоністські» походи наших сусідів. У шістдесяті роки в Бориславі першим секретарем міськкому партії була особа, яка згодом стала на таку ж посаду в Дрогобичі. Він-то і заповзявся приєднати наше місто до колишнього обласного центру. Мав утворитися конгломерат під умовною назвою «Прикарпатськ». Бориславу там відводилася роль мікрорайону. Навіть тролейбусну лінію планували закільцювати так, що вона об'єднала б Дрогобич - Борислав - Трускавець.

З того всього вийшов великий «пшик». Але сама ідея навіть тепер, на двадцять першому році Незалежної України, випливла у вигляді того, що Дрогобич мав би підім'яти під себе медицину всього реґіону.

Що ж робити бориславській владі спільно з бориславською громадою в такій ситуації? На нашу думку, постаратися, аби й тепер вийшов «пшик». Але для цього потрібно бути більш самодостатніми. Себто зміцнювати міську економіку, грамотно відстоювати свої позиції у Львові та Києві. Адже Дрогобич не єдиний, хто замахнувся на наш міський «суверенітет». Цього року, ми вже про це писали, близько п'яти мільйонів коштів у вигляді прибуткового податку «попливло» в Долину, Львів, Дрогобич через недолуге податкове законодавство держави...

Реалії в нас сьогодні склалися такі, що міській владі потрібно, спираючись на громадськість і на міцні колективи, робити все для того, аби Борислав знову стояв «на трьох китах». Себто на трьох нафтових підприємствах: НГВУ «Бориславнафтогаз», управлінні бурових робіт і центральній базі виробничого обслуговування. А для цього містові потрібно повернути УБР, як окреме підприємство, що його необдумано перетворено у другорядну експедицію. Найміцніше кадрами, технікою і культурою виробництва підприємство свого часу, образно кажучи,«розбомбили». І місто наше, не тільки нафтовик, від цього дуже втратили.

Тож міська влада мала б зробити ставку на нафтову промисловість. Надіємося, перші такі кроки вже зроблено, зокрема, це проведення в Бориславі Міжнародного форуму нафтовиків, присвяченого 625-річчю міста. На нашу думку, потрібно використати цей момент і постаратися переконати представників Львова та Києва, що Борислав - перспективне місто. Своїми багатими родовищами, своїми потужними кадрами нафтовиків, буровиків, ремонтників...

Ми маємо на що спертися. Справа в тому, що 1909-го року в місті видобуто рекордну цифру нафти - понад два мільйони тонн. Борислав гримів тоді на весь світ. Але вже навіть у новітні часи, в шістдесяті-сімдесяті роки, місто вийшло на річне видобування півмільйона тонн нафти. Тоді навіть подейкували про «бориславський мільйон тонн». Але центр буріння перемістився до Сибіру - і Борислав просто занехаяли.

Тепер же ми живемо у своїй державі, якій, як повітря, потрібні власні нафта і газ. Нафтовики-фахівці знають оту аксіому, що без відновлення глибокого буріння немислимо Бориславу повернути колишню славу, повернути міцні позиції нафтогазовидобувного району. У наших фахівців є міцні аргументи для цього. Перспективними є Верхньомасловецька, Дережицька, Добромильська, Стрільбицька, Стинавська, Батинецька-Перешпинська та ще понад двадцять інших площ.

Якщо направду відбудеться новітній «нафтовий бум» у Бориславі, тоді над нашими нафтовими підприємствами не висітиме повсякчас «дамоклів меч» скорочення. Більше того, появляться правдиві інвестори. Це дуже реально, якщо мати міцних людей, які будуть відстоювати наші позиції у столиці. Тут - велика надія на чергові вибори до Верховної Ради. Яка, можливо, обличчям повернеться до малих міст, у тому числі й Борислава.

Бо сьогоднішні правителі, як у державі, так і відомствах, не проявляють особливої зацікавленості нарощенням власних запасів нафти і газу. Тут діє принцип «купи-продай»! Купують у Росії утридорога, а на своїх громадянах заробляють. І невідомо навіть, куди дівається «свій» дешевий газ і хто від того має зиск. Очевидно, ті, хто його розподіляє. Отже, потрібно, аби держава, врешті-решт узяла під свою опіку енергетичну незалежність України. Тоді й появиться надія на відродження нафтового Борислава. І на те, що місто знову міцно стоятиме на «трьох китах».

І насамкінець — щодо «експансіоністських» задумів наших сусідів. Із нашого боку їм хотілось би просто дещо порадити. Краще б розумно об'єднувати позиції Дрогобича, Борислава, Трускавця, Стебника супроти владної деспотії центру, який, оголюючи міста, практично залишає їх при мінімальних засобах для існування. Спільними зусиллями потрібно вимагати змін до законодавства про органи місцевого самоврядування, Податкового кодексу. Потрібно, щоб бюджет формувався не згори донизу, а знизу догори. Тоді наші українські міста, де живуть працелюби, які своїм талантом дивують світ, процвітатимуть. І це істина.

Роман Соловчук, газета «Нафтовик Борислава»

Остання барикада України

У чому сила нації? Згадаймо тих українців, які тисячами пішли в УПА. І там загинули. Молоді, талановиті. Уявімо, як би вони діяли в сьогоднішніх умовах? Кого би вони злякалися? Люди, для яких власне життя було ніщо у порівнянні з Україною. Відтепер ми знаємо ціну «опозиційних патріотів», яким українська мова потрібна лише, як спосіб завоювати побільше голосів україномовних виборців. Десятки депутатів від опозиції мали би кинутися в бій за українську мову, не думаючи про розбиті голови. І хай їм би навіть не вдалося зупинити злочинне голосування, хоча кажуть - були всі шанси - виборці оцінили б їх самопожертву. І цим вони засвідчили би, хто вони є насправді. Доки із цих людей, що прийшли під стіни Верховної Ради захистити мову та Україну, яка не є Росією, не викристалізується зовсім новий вид політиків, які створять нову, уже справжню українську опозицію, що її не залякати і не купити - доти Україна буде котитися до «Руского міра» російського шовініста Кіріла Гундяєва. А такою – російськомовною частиною «Руского міра» її хочуть зробити.

Переконаний, що чимало російськомовних росіян, які ненавидять діючий режим, стали би на сторону народу. Бо вони не є українофобами, як нинішня влада.

Зовсім нові, нового типу політики виходять на авансцену. Ті, яким нація починає безоглядно вірити, йтимуть за ними. І вже досить одного слова, як мільйони виходять на вулиці. Усі революції роблять 1-2 по-бойовому налаштовані відсотки населення. Гідність входить у душу кожного. Гідність, яка немислима без опори на силу. Світ стане на коліна перед такою нацією. Почне цінувати та розрізняти цю націю на карті світу. Поки що, на жаль, таких політиків із «маси» немає. І поки хто не покладе життя, а не те, що інтереси бізнесу, на олтар нації - доти мільйони сидітимуть по хатах. Ми занадто віримо в те, що в нас перед очима. Ми не допускаємо думок, що ті, хто творить сьогодні вакханалію і знущається над українцями, - залишаться наверху, без відплати.

Влада, зціпивши зуби, тупо крутить краник, нагнітає. Тиск у котлі росте. Тим ближче вибух. Що можна вдіяти проти законів фізики? Цілком очевидно, що російськомовні політики, виступаючи на захист української мови, залишають її якось специфічно. Що не болить, те; як кажуть, не штовхає на справжні барикади. Не хочеться ризикувати - чи то розбитою головою в Раді, чи наїздом влади на твій бізнес, чи бізнес твоїх родичів.

«Патріоти до пори, до часу» - ось вони, поряд з нами. Критична ситуація, коли потрібно робити вибір - лакмусовий папірець - чи зможуть «наші депутати» захистити останій оплот України- рідну мову? Не захистили!

Богдан Ворона, правознавець, газета «Нафтовик Борислава»

Гомосексуалізм – виклик Україні

В зв’язку з тим, що депутат від Партії регіонів вніс в український парламент законопроект, який передбачатиме відповідальність (в тому числі кримінальну) за пропаганду нетрадиційних статевих стосунків, а простіше кажучи, гомосексуалізму, в секуляризованій Європі пройшов шквал протестів проти цього. Як? Порушуються права! В Україні пробують винести гомофобію на рівень державної політики! Такі та інші істеричні заяви почали лунати з не останніх у вищій європейській політиці вуст. З цього приводу, гадаю, має право висловитися і простий український громадянин, котрий згідно Конституції України має право голосу в нашій державі – право, якого не мають дегенерати з псевдо-вільної Європи.

Депутат Європарламенту Марейє Корнеліссен, міністри закордонних справ Нідерландів Урі Розенталь та Німеччини Ґідо Вестервеллє, співак Елтон Джон, ще одна «зірка» Мадонна, прем’єр-міністр Ісландії Йоханна Сігурдардоттір, мери Берліна, Парижу, Осло… Ці люди згадуються в публікації «Гомосексуалізм і політика» в газеті «Експрес» як такі, що «захищають права» секс-меншин, або ж такі, що і самі являються цими «меншинами». Вміло маніпулюючи поняттями «право», «дискримінація», «цивілізація», «форма сексуальної поведінки», невелика кількість збоченців намагається диктувати абсолютній більшості громадян нашої держави умови співіснування, інакше кажучи, починають «качати свої права».

Можна по-різному ставитися до Партії регіонів, можна критикувати депутатів від цієї політичної сили за «мовний» законопроект і за спосіб, в який він був прийнятий. Проте в цьому випадку очевидно, що зло гомосексуалізму треба зупиняти. Звичайно, в таборі «демократів» є ряд осіб, які чи то гучними скандалами, чи своєю поведінкою задекларували свою приналежність до секс-меншин. Напевно, є такі й у середовищі провладної сили. Та у християнському суспільстві питання про якесь визнання прав збоченців взагалі не повинно б стояти. Давайте дамо права злодіям, вони ж теж такими могли народитися, або дозволимо ходити на волі вбивцям. Коли садимо їх у в’язницю, то ж порушуємо їхні права! Звичайно, що це ж нонсенс, абсурд. Порядок мусить бути порядок. Ordnung ist Ordnung. Втім, у в’язниці знають, що робити з «гоміками», подібно як і з ґвалтівниками чи іншими збоченцями.

Замість того, щоб жорстко карати не лише за пропаганду гомосексуалізму, а й за саму приналежність до цього відщепенства, нам розпусна Європа пропонує «толерувати» гидоту. Та ще й погрожує відмовою у лібералізації візового режиму, міжнародною ізоляцією тощо. Словом – шантаж.

Так, усі ми рівні перед законом і всі маємо однакові громадянські права. Та якщо новий закон, якщо його все ж ухвалить Верховна Рада, «порушуватиме» права геїв, лесбіянок, бісексуалів, транссексуалів, трансвеститів та інших хворих на голову та передок осіб, то наскільки ж порушуються права абсолютної більшості українців гей-парадами, статтями чи передачами, де приховано або й відкрито пропагується збочення гомосексуалізму.

Так, порушуються відкрито мої особисто права – і громадянські, і соціальні, і культурні, і врешті-решт духовні. Я змушений побоюватися за долю власних дітей та онуків, оскільки пропаганда цих збочень може нанести непоправної шкоди їхній психіці, вплинути на їхній розвиток і на їхнє життя, зламати долю. Та й як християнин я не можу на догоду геям з Європи забути слова Біблії, які я маю не лише пам’ятати, але й виконувати. Ось кілька цитат.

Книга «Левит», глава 18, повний текст. «І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Я Господь, Бог ваш! За чином єгипетського краю, що сиділи ви в нім, не робіть, і за чином Краю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і звичаями їхніми не підете. Ви виконуватимете устави Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити. Я Господь, Бог ваш! І будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, що людина їх виконує й ними живе. Я Господь! Жоден чоловік не наблизиться до жодної однокровної своєї, щоб відкрити наготу. Я Господь! Наготи батька свого й наготи матері своєї не відкриєш, вона мати твоя, не відкриєш наготи її! Наготи жінки батька твого не відкриєш, вона нагота батька твого! Наготи сестри своєї, дочки батька свого або дочки матері своєї, що народилися в домі або народилися назовні, не відкриєш їхньої наготи! Наготу дочки сина свого або дочки дочки своєї, не відкриєш наготи їхньої, бо вони нагота твоя! Наготи дочки жінки батька свого, народженої від батька твого, вона сестра твоя, не відкриєш наготи її! Наготи сестри батька свого не відкриєш, вона однокровна батька твого! Наготи сестри матері своєї не відкриєш, бо вона однокровна матері твоєї. Наготи брата батька свого не відкриєш, до жінки його не наблизишся, вона тітка твоя! Наготи невістки своєї не відкриєш, вона жінка сина твого, не відкриєш наготи її! Наготи жінки брата свого не відкриєш, вона нагота брата твого! Наготи жінки й дочки її не відкриєш; дочки сина її й дочки дочки її не візьмеш, щоб відкрити її наготу, вони однокровні її, це кровозмішання! І жінки з сестрою її не візьмеш на суперництво, щоб відкрити наготу її при ній за життя її. А до жінки в час відділення нечистости її не наблизишся, щоб відкрити наготу її. А з жінкою свого ближнього не будеш лежати на насіння, щоб нею не стати нечистим. А з насіння свого не даси на жертву Молохові, і не зневажиш Імени Бога свого. Я Господь!

А З ЧОЛОВІКОМ НЕ БУДЕШ ЛЕЖАТИ ЯК З ЖІНКОЮ, ГИДОТА ВОНО!

І з жодною худобиною не зляжешся, щоб не стати нею нечистим. І жінка не стане перед худобиною на злягання, це паскудство! Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами. І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, і та земля виригнула мешканців своїх! І ви будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, і не зробите жодної зо всіх тих гидот, як і тубілець чи приходько, що мешкає серед вас. Бо всі ті гидоти робили люди тієї землі, які перед вами, і стала нечиста та земля. І щоб та земля не виригнула вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами. Бо кожен, хто зробить одну зо всіх тих гидот, то душі, що роблять, будуть винищені з-посеред їхнього народу. І ви будете додержувати наказів Моїх, щоб не чинити чого з тих гидотних постанов, що роблені перед вами, і не споганитеся ними. Я Господь, Бог ваш!».

Книга «Повторення Закону», глава 22, вірш 5: «Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого».

Книга «Повторення Закону», глава 27, вірші 20-26: «Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь! Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь! Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь! Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь! Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь! Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь! Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!».

У главі 28 книги «Повторення Закону» описані прокляття, які Бог посилає на тих, хто не слухає його. Страшно читати ці рядки, адже багато що з цього стосується і України. Європа сміливо може очікувати долі Содому й Гоморри через свої «вольності». Недаремно незважаючи на нібито високий рівень добробуту, там і рівень самогубства найвищий в цілому світі, а давні славетні християнські країни без зброї завойовують і захоплюють араби, турки, китайці, негри і інші представники чужоземних народів. Скоро кількість мусульманських мечетей в окремих європейських країнах перевищить кількість християнських храмів.

Україна ще має шанс зберегти здорову націю, укріпити національний дух, навернутися до Бога, якого в душах наших людей намагалися десятки років знищити комуністи-атеїсти, а тепер їх справу продовжують, наче вовки в овечих шкурах, масонські пропагандисти гомосексуалізму та іншої нечисті. Єдиним фронтом у кожному регіоні маємо стати за Батьківщину, за Україну. За християнську Україну. І тільки тоді Бог нас поблагословить, що держава буде не такою, як є зараз, а такою, як мала б бути.

Володимир Справедливий

P.S. Цитати з Біблії взято з сайту www.ukrainian-bible.co.uk

Бориславська ДЮСШ: спортивна хроніка червня

2 червня. Фінальними зустрічами у Львові закінчився чемпіонат області з футболу сезону 2011-2012 років серед учнів ДЮСШ 1998-1999 років народження. У ньому брали участь 32-і юнацькі команди спортивних шкіл Львівщини. Команда ДЮСШ, яку готували до змагань тренери-викладачі Василь Криворучишак та Андрій Лисик, закінчила цей футбольний марафон на пристойному п'ятому місці, хоча більшу частину нашої команди складали юнаки 1999 року народження, які виступатимуть в таких змаганнях і в наступному сезоні.

2 червня. Ялта, чемпіонат України з легкої атлетики серед юніорів. Бронзову медаль у метанні списа виборола випускниця Львівського училища фізичної культури, вихованка тренера Анатолія Федорка кандидат у майстри спорту Тамара Євдокимова.

6 червня. У місті Стрию відбувся чемпіонат області з пляжного волейболу серед учнів ДЮСШ 1996 - 1997 років народження. За результатом змагань четверте місце посіла команда ДЮСШ у складі Ростислава Кушніра (ЗОШ-8) та Ярослава Рентюка (гімназія), шостими були два Володимири - Козак (ЗОШ-8) та Титикайло (гімназія). Спортсменів до змагань готували тренери-викладачі Ігор Петрів та Володимир Рентюк.

7 червня. Одним із тренерів футбольного клубу «Таврія» (Сімферополь) вітчизняної прем'єр-ліги призначено випускника ДЮСШ 1975 року, східничанина Володимира Журавчака, вихованця колишнього директора спортшколи Ярослава Павлика. Вітаємо!

12 червня. Команда спортивного табору ДЮСШ, укомплектована учнями 2 – 5 класів, посіла друге місце серед збірних команд оздоровчих таборів міста у спортивному фестивалі, який проходив під гаслом «Ми створюємо світ гармонії» .

14 червня. Ялта, молодіжний чемпіонат України з легкої атлетики: із особистим рекордом 49 м 38 см шосте місце у змаганнях серед найкращих метальниць списа України посіла вихованка тренера Анатолія Федорка Тамара Євдокимова, яку, до слова, запрошено на тренувальний збір молодіжної збірної команди країни до Кончи-Заспи.

15 червня. Святковим обідом закінчився відпочинок вихованців ДЮСШ у спортивно-оздоровчому таборі «Олімпієць». Підчас чотирнадцятиденного відпочинку юні спортсмени ходили на екскурсії на природу, знайомилися із роботою міських «еменесівців», демонстрували спортивний запал у змаганнях із міні-футболу, флор-болу, шашок, шахів, боксу, настільного тенісу, волейболу та школяр-болу. Брали участь у командних змаганнях між таборами, відвідували плавальний басейн у Трускавці. Двотижнева зміна промайнула, як один день.

19 червня. У Самборі проходив черговий чемпіонат області з пляжного волейболу. Цього разу змагалися учні ДЮСШ 1997 - 1998 років народження. Найуспішнішими із вихованців нашої ДЮСШ були Роман Качмарчик (ЗОШ № 8) та Олег Кулинич (ЗОШ № 1), які посіли трете місце. Четвертими в турнірі були Назар Шевченко та Дмитро Козак (обидва ЗОШ № 1), п'ятими - Петро Стоян (ЗОШ № 1) та Ігор Кожин (ЗОШ № 8).

23 червня. У Дрогобичі закінчився футбольний турнір, у якому брали участь до чотирьох десятків молодіжних команд міст Дрогобича, Борислава, Стебника, Трускавця та Дрогобицького району. Наше місто представляли минулорічні та цьогорічні випускники ДЮСШ та ДФК «Юність» Сергій Магур, Юрій Биків, Петро Горняк, Андрій Хоружий, Олег Свірін, Костянтин Асланіді-юніор, Тарас Павліш, Юрій Паньків, Михайло Алещенко, яким активно допомагали Олег Єреп /ЗОШ-4/ та Юрій Свищ /ЗОШ-1/. На рахунку бориславців - шість перемог при одній поразці і почесне друге місце. На жаль, цей спортивний успіх виявився із присмаком гіркоти: замість передбачених регламентом змагань преміальних у розмірі двох тисяч гривень команда отримала лише кубок та бонус на придбання спортивних товарів зі суттєвою знижкою.

24 червня. В рамках заходів до Дня молоді у міському парку відбувся турнір із пляжного волейболу: переможцем турніру стала команда ДЮСШ, у складі якої виступали цьогорічний випускник гімназії Олександр Цюпко та одинадцятикласник цього ж освітнього закладу Ярослав Рентюк.

27 червня. Місто Харків: втретє за минулий місяць володарем Кубка України серед юніорок у метанні списа стала Тамара Євдокимова.

28 червня. Черговий турнір із пляжного волейболу, присвячений Дню Конституції, знову виграли вихованці ДЮСШ Олександр Цюпко та Ярослав Рентюк.

Костянтин Асланіді, методист ДЮСШ, майстер спорту, газета «Нафтовик Борислава»



Создан 13 июл 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником