Трускавецький вісник № 86 (465) від 30 липня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 86 (465) від 30 липня 2012 р.

30.07.2012



 

У номері: Із прес-конференції мера Борислава, Інтерв’ю з Романом Іликом та Володимиром Голобутовським; Підсумки літературного конкурсу; Якою бачать Східницю гості та відпочивальники; Чи буде чесним рух "Чесно" в Дрогобичі; Микола Лагодич іде в депутати; Дзюдо – це здоров’я.

Новини Трускавця та регіону

Новини одним абзацом

- В Дрогобичі в неділю, 29 липня, відбулося освячення храму святих Володимира і Ольги.

- Лідер Львівської «Батьківщини» Роман Ілик став узгодженим кандидатом у народні депутати України у 121 одномандатному окрузі із центром у місті Дрогобич. Таке рішення ухвалив Всеукраїнський з'їзд Об'єднаної опозиції «Батьківщина», який проходить сьогодні у Києві.

- Під час регіональних урочистостей з нагоди 1024-ї річниці Хрещення Руси-України 29 липня в місті Стебнику (молебень та концерт) відбулося висунення кандидатом у депутати по дрогобицькому виборчому округу № 121 головного редактора тижневика «Каменярі» Ігоря Куруса. На нелегкий шлях служіння своєму народу сина Ігоря благословила його мама.

- В неділю, 29 липня, в Дрогобичі відбулася презентація результатів незалежного дослідження чинних народних депутатів та нового інструменту – «ЧЕСНОметра». Також відбулася дискусія щодо якості майбутнього Парламенту за участі експертів та представників політичних партій. Презентація проходила в залі Центру Душпастирства Молоді СДЄ УГКЦ за адресою: вул. Шевченка, 29/1.

- Схоже на те, що ця виборча кампанія на Дрогобиччині не буде особливо чистою. Перша ластівка, яка свідчить про це – стаття в одній місцевій газеті, спрямована на дискредитацію майбутнього кандидата до ВРУ від «Свободи» М. Задорожного. Натомість преса, підконтрольна об’єднаній опозиції, вмістила матеріали, спрямовані на дискредитацію Віталія Кличка (від «Удару» по окрузі № 121 йтиме Олександр Старовойт).

- Колишній міський голова Борислава Микола Тустановський швидше за все братиме участь у виборах я кандидат в депутати Верховної Ради України по мажоритарному окрузі, як і екс-мер Дрогобича Микола Гук. Натомість теперішній мер Трускавця Руслан Козир та попередній мер міста-курорту Лев Грицак по мажоритарці не йтимуть, натомість мають шанс потрапити в списки різних політичних сил.

 

Депутат «об’єгорив» міський бюджет

Під час ХХ сесії Трускавецької міської ради було прийнято рішення по об’єкту під лісом біля питного озера, який належить обласному депутату від «Фронту змін» Петру Іванишину. Ось як прокоментував ситуацію депутат Трускавецької міської ради Юрій Алієв: «Що роблять на сесії? Беруть цей об’єкт і переводять його з міні-готелю в житлове будівництво. Це означає, що пан Іванишин не доплатить в міський бюджет Трускавця 800 тисяч гривень, та чомусь цю тему на сесії не підняв ніхто. На цьому прикладі бачимо, як «об’єгорюють» міський бюджет. Такого хамства ще не було у Трускавці за часів жодного міського голови».

Секретар міської ради очолить театр

 

Як повідомив під час прес-конференції в Бориславській міській раді 27 липня секретар БМР Ігор Мельник, оклад режисера Народного бориславського театру буде розділено між ним (Ігор Мельник має спеціальність режисера, до обрання секретарем міськради працював керівником Палацу культури) та Марією Ридзан.

Перестрілка та кульові рани

Як інформує наше джерело, в ніч з п’ятниці на суботу біля пабу «Абордаж» відбулася перестрілка, в результаті якої постраждали два іноземні громадяни. Мешканця середньоазіатської республіки було доставлено з кульовими пораненнями у трускавецьку міську лікарню, згодом його прооперували в Дрогобичі. Другий потерпіли відбувся незначними пораненнями. Зловмисників з Дрогобича наступного дня затримала слідчо-оперативна група Трускавецького МВ УМВС, ведеться слідство

Власна інформація

 

Микола Лагодич іде в депутати

Відомий підприємець і офіційний мільйонер Микола Лагодич вирішив балотуватися в народні депутати України по Дрогобицькому виборчому округу. Ще донедавна стверджували, що він очолить виборчий штаб голови Дрогобицької районної державної адміністрації Михайла Сендака, який також балотуватиметься по цьому ж округу. Але тепер дороги двох претендентів розійшлись, хоча вони й залишилися друзями. Миколі Лагодичу нелегко буде розвіяти шлейф негативної інформації, який тягнеться за ним, причому більшість із цього є вигадками і не відповідає дійсності. Схоже, й зараз проти нього задіють “важку артилерію”, намагаючись скомпрометувати вигадками. Як самовисуванець, він не тяжіє до жодної політичної сили.

Анатолій Власюк

Завершилось грандіозне молодіжне дійство «Франко фест»

 

Сьогодні, 30 липня, у Нагуєвичах завершилось грандіозне молодіжне дійство – фестиваль «Франко фест». Про це передає кореспондент ІА ЗІК.

Учорашній фестивальний день, який розпочався Богослуженням, був насичений різноманітними заходами. Працювало три сцени. На фольклорній виступали самодіяльні колективи Дрогобицького району, на мистецько-театральній відбулися лекція свободи Тараса Возняка, літературна лекція Андрія Содомори, грали оркестр Бобовата, Сергій Василюк, Zapaska, а на музичній сцені, яка, як і у попередні два дні, зібрала найбільшу аудиторію, виступали «Піккардійська терція», Йорий Клоц, Мері, От Вінта, Гайдамаки.

28 липня, у другий день фестивалю «Франко фест», що проходить у родинному селі Івана Франка Нагуєвичах (Львівська область), експерти оголосили про встановлення двох рекордів України, які занесено до Книги рекордів України. Рекордом України визнано художню інсталяцію – 8-метрову піраміду з малюнків за творами Івана Франка, намальованих на полотні відомими художниками спеціально для фесту. У її розмалюванні також брали участь усі охочі. Координував перформанс знаний художник Лев Скоп. Він першим на фестивалі отримав диплом Книги рекордів України. Відтак відбулося колективне читання вірша Івана Франка «Ой ти дівчино з горіха зерня», у якому взяло участь 30 000 тисяч чоловік, що було визнано рекордом України, його організаторів також нагороджено дипломами.

Особливо цікавою була «Ніч в музеї» під час якої гості, смакували чорну каву, гаряче вино та слухали романтичну та релаксуючу музику молодих виконавців. Досвідчені українські літературознавці розповідали відвідувачам про Франка, вели зацікавлений діалог з учасниками заходу. Відтак розпочалася поетична частина «ночі», яка тривала до ранку.

 «Три дні родинне село Івана Франка було епіцентром української культури та мистецтва, – каже один з організаторів фестивалю, директор видавництва «Коло» Микола Походжай. – Ми зробили усе для того, щоб юнаки і юнки, які прибули з різних регіонів України, мали змогу дешево та якісно відпочити, познайомитися з цікавими людьми, знайти нових друзів, поринути в атмосферу дитинства, закохану юність та досвідчену зрілість українського генія Івана Франка».

Чітко працювали служби, які забезпечували чистоту і порядок. Постійно у наметовому містечку стояла автомобільна цистерна з водою, напоготові були дві карети швидкої допомоги, щодня вивозили сміття. На високому рівні була організована охорона правопорядку. Особливо багато роботи було у працівників автоінспекції, адже щодня на фестиваль приїжджало приблизно тисяча автомобілів.

Нагуєвичі ще ніколи одночасно не збирали стільки людей. Зі слів організаторів, за три дні фестиваль відвідало приблизно 45 тисяч чоловік. У цей час його учасники покидають наметове містечко і вирушають додому, а волонтери приступили до прибирання території. До Нагуєвич регулярно подають автобуси, які везуть людей як до Дрогобича, так і до Львова.

www.zik.ua

Дзюдо — це здоров'я

За період з вересня 2011-го до червня цього року збірна команда ДЮСШ «Атлант» виборола три перші місця на першості області, чотири другі та три треті. Переможцями у своїх вагових категоріях стали Юля Мурянка, Максим Антропов. Другі місця та добру підготовку показали Аня Янків, Настя Гладка, Христина Іванків, Олег Войтович. Третіми на обласних змаганнях стали Ігор Вихованець, Назар Петрів, Зоряна Зозуля, Юрій Пацула.

Упродовж навчального року за сумлінне ставлення до тренування варто відзначити учнів Сергія Пелешка, Юрія Богомазова, Юрія Юрківа, Остапа Демківа, Михайла Цапіва, Олега Сенюту, Марію Козак.

Підвищуючи свою спортивну майстерність, учні складали іспити на присвоєння паска (розряду), виконуючи нормативи зі спеціальної та загальної фізичної підготовки й техніки виконання кидків. Команда дзюдоїстів постійно бере участь у показових виступах на різних спортивних заходах.

Для успішних виступів на обласних та Всеукраїнських змаганнях потрібно набувати досвіду змагання, який, звісно, приходить з часом. Та не тільки - велике значення мають поїздки на турніри, в яких дзюдоїсти перевіряють свою майстерність, напрацьовану на тренуваннях, кидки з різними суперниками, удосконалюючи технічну, тактичну підготовки. Тому закликаємо тих, кому небайдуже майбутнє наших дітей, підтримувати боротьбу дзюдо в нашому місті.

Запрошуємо всіх, хто хоче зміцнити здоров'я, навчитися найпростіших елементів дзюдо та в майбутньому прославляти своїми перемогами наше місто. Заняття проходять на базі ЗОШ № 3 з 16.00 щоденно. Також учні першого класу ЗОШ № 3 мають переваги до вступу в секцію дзюдо ДЮСШ «Атлант».

Василь Шимченко, тренер дзюдо ДЮСШ «Атлант», газета «Нафтовик Борислава»

«За українську мову треба боротися не на мітингах, а купуючи та читаючи українське»

Борців за українську мову є багато. Одні збирають гроші для поїздок до Києва, інші проводять сесії, на яких виголошують багатослівні промови і пускають вітер між люди, ще інші збирають збори, де висловлюють свої обурення та протести, щоб показати свій патріотизм, любов до Неньки-України та велику любов до рідної мови. І в той же час ті ж люди слухають російськомовні пісні, дивляться «Подробности» на «Інтері» чи шоу Шустера, а мелодією мобільних у них якщо не «Мурка» чи «Владимирский централ», то «Единственная моя» чи ще щось в цьому роді. Із книг, якщо вони їх ще читають, то надають перевагу дешевшим російськомовним, це ж стосується і газет. А в розмові з російськомовними одразу переходять на «общєпонятний». Бо легко любити мову та «боротися» за неї у Трускавці чи Дрогобичі, а от попробувати б у столиці чи на Донбасі або в Криму. Легко просто говорити, а от попробуй полюбити мову до глибини власної кишені!

Невипадково саме з мовного питання ми розпочинаємо репортаж про підсумки літературного конкурсу, який проходив на сайті «ДрогобичІнфо» і в якому взяли участь представники дуже багатьох регіонів України, а також і учасники з інших країн (Словаччина). Бо конкурс цей аж ніяк не прибутковий для організаторів, а мову полюбили вони дійсно до глибини власної кишені, понісши видатки, щоб простимулювати тих, хто любить українську, пише українською і не просто пише, а творить. Як зазначив головний організатор, автор ідеї та ведучий урочистого закриття цьогорічного літературного конкурсу Юрій Федчак, від 69 осіб надійшло 190 поетичних творів, а від 26 – 46 творів прозових. Тож обрати кращі з кращих було дійсно непросто, та з цим нелегким завданням впоралося професійне журі на чолі зі знаменитим майстром слова Йосипом Фиштиком.

Дійство нагородження учасників та переможців проходило 27 липня в банкетному залі ресторану «На Лані» в Дрогобичі, тут після офіційної частини заходу чекав і святково накритий фуршетний стіл. Впродовж двох годин присутні мали змогу насолодитися і вишуканістю промов ведучого, його патріотично-історичною лекцією, і віршами у виконанні авторів, віршами дуже різними – від історії кохання бориславчанки Лесі Гайдук до гумористичних творів «Ґумовці» та «Віаґра» Василя Сторонського, від філософських поезій вчительки української мови Стебницького професійного ліцею Марії Пурій «Стоїть високий дуб у пишному гіллі» до не менш філософських виступів співорганізаторів та меценатів Оксани Рудавської, Люсьєни Фідик та інших. Один за одним виходили на імпровізовану ресторанну сцену старійшина Теодор Шрамко та семирічний Андрій Іщук, скромний бориславець Сергій Пригнар та розкута і весела трупа бориславського театру на чолі з Наталією Покорою (бориславський Палац культури). Назвати всіх складно та й не потрібно це, адже прізвища всіх учасників конкурсу, а що важливо – і всі їхні твори – опубліковані на дрогобицькому сайті. Софія Стахнів, Марта Приріз, Зоряна Іванченко, Вікторія Шевченко, Степанія Пушик, Юрій Гарник, Іринка Модилюс, Богдан Гадриняк – цих та всіх інших учасників конкурсу об’єднало Його Величність Слово. Завдяки ТзОВ «Тандем» ніхто в цей День Поезії та Творчості не залишився без квітів – прекрасних білих троянд з рук переможниці минулорічного конкурсу, поетеси, авторки збірки віршів для малечі «Калачі для ведмежат» і просто хорошої людини Катерини Тихонової.

«Це добра справа, яку робить «ДрогобичІнфо» на тлі засухи, яка сформувалася навколо нашої української мови», - зазначає поет-пісняр та головний редактор радіо «Франкова земля» Йосип Фиштик, а знана в Дрогобичі громадський активіст Люсьєна Фідик доповнює: «За українську мову треба боротися не на мітингах, а купуючи та читаючи українське, підтримуючи наші таланти».

«Трускавецький вісник» виступав інформаційним партнером літературного конкурсу, котрий вже вдруге організовує «ДрогобичІнфо» і маємо визнати – цього року рівень організації набагато вищий, ніж минулого. Якщо так піде і далі, то з аматорського починання Юрія Федчака може вирости потужний масштабний проект, не гірший від тих телевізійних передач, де шукають таланти за допомогою різноманітних кастингів. От тільки тут все відбувається без надуманості та чванливості, а що головне – з думкою про Україну та її майбутнє. І з думкою про нашу мову, котра має розвиватися та шліфуватися і через молодих поетів та прозаїків, котрі не шукають дешевої популярності на мітингах. Бо ті, що пишуть «в шухляду», мають можливість на суд громадськості представити свою душу, чого ніколи не роблять політики. І в цьому та різниця між справжніми та фальшивими діамантами, котра впливає на ціну. Та ми, на жаль, ще женемося за тим, що блищить, забуваючи, що не все з цього золото.

Володимир Ключак

Дрогобичанин Роман Ілик: «Довіра та підтримка земляків – цінніша за місце у партійному списку»

30 липня Всеукраїнський з’їзд ВО “Батьківщина” висунув лідера Львівської обласної “Батьківщини” Романа Ілика єдиним кандидатом від Об’єднаної опозиції у 121 дрогобицькому виборчому окрузі. Згідно із підписаною угодою, ВО “Свобода” не висуватиме в окрузі свого кандидата, а підтримуватиме представника “Батьківщини”. Зачитуючи список кандидатів у народні депутати керівник Центрального штабу ВО “Батьківщина” Олександр Турчинов заявив, що Роман Ілик добровільно відмовився від прохідного місця в списку на користь боротьби у рідному виборчому окрузі.

Про рішення обиратись до парламенту саме у мажоритарному окрузі, з чим йти до виборців та як перемагати – про це Роман Ілик розповів в інтерв'ю журналістам.

- Романе Романовичу, балотування у 121 окрузі в якості узгодженого кандидата від опозиції – несподіванка чи очікуване для Вас рішення з'їзду?

- Політик, особливо опозиціонер, повинен бути готовим до всього, а перш за все – до боротьби. Свій вибір зробив на користь мажоритарки з кількох причин. Насемперед, це бажання бути обраним у парламент саме завдяки підтримці та довірі своїх земляків. Адже Дрогобиччина – це рідний край. По-друге, добре знаю всі проблеми округу і як їх вирішити. Треба відверто визнати, що за усі роки існування парламенту Дрогобиччина не мала свого народного депутата, який би вирішував проблеми регіону, сприяв його розвитку.

- Якою буде Ваша виборча кампанія?

- Простою та зрозумілою кожному виборцю. Будуть сотні зустрічей із виборцями, буде візит у кожне село та містечко, буде програма із переліком чітких завдань, які будуть вирішені у разі мого обрання.

- Деякі з потенційних кандидатів уже працюють на окрузі, натомість Ваша кампанія розпочнеться тільки зараз. Багато часу втрачено…

- Стартуватиме невдовзі лише моя публічна кампанія в окрузі. Однак цьому передувала тривала робота - консультації з лікарями, освітянами, підприємцями, великою кількістю мешканців округу, збір та узагальнення усіх проблем регіону.

Як свідчить досвід, ті кандидати, які до виборів направо та наліво роздають подачки, витрачають шалені кошти на рекламу тільки самого себе, після закінчення виборів просто зникають з округу.

Для мене ж важливо інше - не просто перемогти, а показати результат своєї роботи впродовж усієї депутатської каденції – починаючи з наступного дня після перемоги.

- Як оцінюєте свої шанси?

- Зрозуміло, що і у мене, і у керівництва Об'єднаної опозиції є соціологічні заміри про підтримку моєї кандидатури в окрузі. Свідчать вони про те, що шанси на перемогу більш ніж переконливі. Зрештою, виборча кампанія й існує для того, щоб покращувати свій рейтинг.

Докладу усіх зусиль, аби здобути довіру виборців округу, і ще більших зусиль щоб цю довіру після виборчої кампанії лише примножити.

Ірина Юзик, прес-служба ЛОПО «ВО «Батьківщина»

Досьє. Роман Ілик народився 14 листопада 1963 року у м. Борислав Львівської області. Навчався в СШ №2 м. Дрогобича, згодом – у Бориславському медичному училищі та Івано-Франківському медичному інституті.

 Після роботи у державних медичних установах започаткував успішну приватну практику.

 Закінчив аспірантуру Київського інституту післядипломної освіти ім. П. Шупика і здобув науковий ступінь кандидата медичних наук, захистив дисертацію. З 2001 року викладає у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького, наукове звання – доцент. Автор багатьох наукових праць.

 Член партії ВО “Батьківщина” з 2005 року. У 2006 році обраний депутатом Львівської облради за списком БЮТ, голова комісії з питань науки та освіти ЛОР. У 2009 році обраний першим заступником голови Львівської обласної ради. У липні 2010 року на звітно-виборній конференції обраний головою Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина”.

 

Народне віче – за Ігоря Куруса

29 липня на більше, ніж півторатисячному народному віче в місті Стебник представники міст і практично всіх сіл Дрогобиччини заявили про громадську підтримку головному редактору тижневика «Каменярі» Ігорю Курусу на виборах до парламенту України.

Відбулося віче наступного дня після відзначення державою знаменної дати – хрещення України-Руси. Тому благословили Віче одразу чотири священики: о. Михайло Комарницький, о. Петро Івасівка, о. Василь Полянко та о. Володимир Боднарчук. Лейтмотивом виступів представників духовенства було те, що з хрещенням Русь-Україна отримала Боже благословення, стала на шлях єдності, перетворилася на могутню європейську державу. Вона й зараз мала б бути в числі найсильніших держав Європи та світу, якби, за словами о. Володимира Боднарчука, тут не розігрувався диявольський принцип «розділяй і владарюй», з допомогою якого між людьми сіють недовіру. Тому священики закликали підтримати на виборах ту людину, котра може об’єднати Дрогобиччину та працюватиме на об’єднання держави.

Такою людиною учасники Віче бачать Ігоря Куруса. Про те, що він здатний працювати в парламенті на благо Дрогобиччини та держави й не зрадити сподівання виборців говорили секретар Стебницької міськради Роман Івасівка, депутат Бориславської міськради Ігор Кобилецький, професор Дрогобицького державного педагогічного університету Євген Пшеничний. А координатор КОДу Львівщини Андрій Мисик наголосив, що він тут, бо пан Курус підписав угоду з Комітетом опору диктатурі. З його уст прозвучала думка, що центральні офіси партій у Києві вкотре намагатимуться нав’язати Дрогобиччині своїх кандидатів, ігноруючи думку людей. Він також закликав застосовувати принцип непоборюваності між кандидатами національно-демократичного табору.

Символічною була присутність на Віче дочки президента Української Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака Наталії. Вона нагадала, що саме в липні 1944 року в селі Сприня, що на Самбірщині, її батько Кирило Осьмак склав присягу на вірність Україні.

А онук Великого Каменяра Роланд Франко розповів, що його дружба з Ігорем Курусом випробувана ділом. Разом вони організували літературний конкурс для школярів «Стежками Каменяра», долучилися до видання творів Івана Франка. На його думку, Ігоря Куруса треба підтримати навіть тому, що він не словами, а ділом продемонстрував свій патріотизм. Роланд Франко дав згоду стати довіреною особою кандидата у народні депутати Ігоря Куруса.

А під завісу віче виступив і сам Ігор Курус. Він розповів, що прийняв рішення включитися в боротьбу за мандат народного депутата України не відразу. Воно визріло під час роботи над стратегією розвитку краю.

- Тепер я знаю, що робити: йду на вибори, щоб підняти економіку Дрогобиччини й Галичини і перетворити «Верховну зраду» в Український парламент, - наголосив Ігор Курус.

Тож багатолюдне віче назвало Ігоря Куруса народним кандидатом, сподіваючись, що в час тотальної недовіри до політичних партій йому вдасться зцементувати людей, вселити віру в себе, щоб створювати майбутнє разом.

Дмитро Федан

 

Володимир Фірман – кращий мер регіону

Завжди, коли прес-конференцію проводить міський голова Борислава Володимир Фірман, їду туди не тільки з обов’язку, а й зі щирою душею. До кожної влади треба ставитися з повагою, бо влада Богом дається, але до бориславської влади якось ставлюся ще й з довірою, чого, на жаль, не можу сказати про владу дрогобицьку чи трускавецьку. Втім, це суто суб’єктивна думка.

А об’єктивним фактом є те, що мер Борислава на своїх прес-конференціях, на відміну від тих же сусідів-мерів з Дрогобича та Трускавця, не розповідає про грандіозні плани і не вживає слів «буде», «ми зробимо», «плануємо», «маємо намір», «побачите». Натомість мова його ясно пересипана словами «вдалося» чи «не вдалося», «ось результат», «ми змогли» тощо.

Цього разу перед журналістами звітувала не вся влада Борислава в особі мера, трьох заступників, обласних депутатів, керуючого справами – були присутні тільки Володимир Стахович та новий секретар ради Ігор Мельник. Головне питання, яке хвилює всіх – нещодавній викид нафти та можливі наслідки цієї ситуації. «Є доручення Президента України та Уряду щодо виділення коштів», - зазначає бориславський міський голова, вступаючи в дискусію із журналістом Анатолієм Власюком і риторично запитує: «Чи я за два роки можу зробити те, що не змогли за сорок?», натякаючи на вибух газу та знищення будинку на Володимира Великого в 1972. Зроблено багато і було б зроблено ще більше, якби не ряд факторів. І перший із них – зароблені Бориславом кошти в місті не залишаються. Так, на кожного мешканця Борислава припадає 7,5 тисяч гривень доходу і ця цифра є найбільшою по Львівській області. Та Борислав продовжує жити дуже убого через недосконалість законодавства. Буквально стоячи на дорогоцінних нафті та озокериті, бориславська громада з того нічого не має. І тут підходимо до другого чинника – ситуації з ПАТ «Укрнафта». Ця приватна структура не зацікавлена в тому, в чому зацікавлена громада міста, а отже, маємо явний конфлікт інтересів. «Ми хочемо, щоб вони своєю важкою технікою не нищили міські дороги, або принаймні відновлювали їх, ми зацікавлені, щоб вони допомагали в соціально-економічному розвитку міста, а вони під час аварії від середи до понеділка жодної машини нам не дали, хоча пан Тустановський і обіцяв спочатку», - загинає пальці на руках, перераховуючи протиріччя між мерією та «Укрнафтою» міський голова. І додає, що його пробують звинувачувати в тому, що нафтовики можуть опинитися без роботи, якщо піднімати всі злободенні питання Борислава. Але «треба відстоювати інтереси громади, бо хіба не для цього мене люди обрали?» - риторично запитує мер і наводить приклад, що НПЗ в Дрогобичі та Лисичанську закрили і ніхто працівників не питав, хочуть вони цього чи ні. Так що доля бориславських нафтовиків від дій міської влади аж ніяк не залежить.

Мер запрошує журналістів побути з ним один робочий день від ранку до вечора, щоб самим пересвідчитись, які проблеми доводиться вирішувати. Там вихователі в садочку влаштували пиятику на очах у дітей, там іноземна делегація приїхала і їх треба гідно прийняти (звісно ж, за власні кошти), там забувають про свої обов’язки лікарі, двірники, вчителі, чиновники, комунальники, а тут на прийом люди прийшли, слізно благають допомогти. І так з дня на день, а ще ж треба поїхати до Львова три – чотири рази на тиждень, а то й двічі на день, а треба і в Київ. Місто готується до Форуму нафтовиків, чекали на сприяння Уряду, та тричі проект Постанови відхиляли, аж врешті ясно дали зрозуміти – давайте собі ради самі. Нафтовики теж нічим не допоможуть, тож надія тільки на спонсорів. Та вперто зціпивши зуби, не киваючи на попередників, не нарікаючи на труднощі, Володимир Фірман долає перешкоди. Не всі можуть витримати його ритм і його вимогливість, та він не зупиняється перед кадровими ротаціями, з новими людьми та новими силами йде вперед. Його принцип – робити великі справи, розбиваючи їх на малі. Здавалося б, де взяти кошти на ремонт всієї міської ради, цієї величезної споруди стилю монументальної радянської архітектури. Та вже і каналізація прочищена, яка вже вісім років смерділа (ще з часів мерства Тустановського), і вікна міняють на металопластикові, щоб зекономити тепло і щоб те тепло дійсно було, і стіни білять, і причепурюють, щоб було охайно і затишно. Здавалося б, де взяти кошти на розвиток культури, спорту, як захопити молодь цікавими ідеями, а тут дивись – з приходом нового керівника стадіон оновлений, парк оновлений, добрі наміри тренерів ДЮСШ знаходять підтримку та розуміння в мерії, чого ніколи не було раніше, а культурні заходи стали не для галочки, а масовими, бо й мер жодного з них не оминає своєю увагою. Здавалося б, навіщо морочитися з проваллями, якщо можна просто шутром засипати та зверху забетонувати – так ні, навіть до цього питання мер намагається підходити так, щоб вирішити його не лише до кінця каденції, а на роки. У приміщенні дитячої лікарні постане реабілітаційний центр, до 625-річчя міста вже майже готовий пам’ятник святої Барбари, на завершальній стадії проект з берегоукріплення за співфінансування Євросоюзу, виграли на рівні держави програму «Питна вода», реалізація якої розпочинається в Бориславі – це лише невеличкі штрихи того, що влада діяльна, не спочиває на лаврах, не самозаспокоюється, а рухається вперед, вирішує питання тактичні та стратегічні.

Болить Володимира Фірмана душа за озокеритну шахту, 75% якої в комунальній власності, а 25% - у власності київської фірми. Можна було б той цілющий продукт озокерит (природній земляний віск) видобувати, так нема інвестора. «А в Трускавці тим часом дурять відпочивальників – з нафтової пробки дістають штучний озокерит, який не має лікувальних властивостей як той наш бориславський, природній, який під боком…», - скрушно хитає головою очільник міста.

Питання вивезення сміття, питання ремонту доріг, питання очисних споруд, питання економії енергоресурсів, питання водозабезпечення міста, питання мостів, питання загазованості, питання екологічної безпеки, питання гуманітарної сфери – все це непокоїть мера настільки, що, признається, часто вночі і спати не може. Нагадаємо, що йому вже й вікна били, і всілякі пасквілі на нього писали, і перевірок насилали, тому й не дивно, що мер навряд чи захоче вдруге балотуватися на цю посаду. Колись Лев Грицак, двічі міський голова Трускавця, так сказав Володимиру Фірману: «Якби без виборів мені пропонували бути міським головою Борислава, я б відмовився». «А він досвідчений чоловік і знає, що каже», - додає Володимир Стахович.

Та щирий патріот свого міста, дійсно віруюча людина, практикуючий греко-католик, порядний та чесний, хоча інколи і жорсткий та нетерпимий Володимир Фірман хоче, щоб його урядування в Бориславі запам’яталося як поворотний момент від недолі до щасливого життя, від біди та негараздів до кращої долі.

Тому й не дивно, що серед багатьох журналістів побутує думка: з усіх чотирьох міських голів нашого регіону пальму першості варто віддати саме Володимиру Фірману. Відносно другого місця, то тут вже уподобання розходяться, та назвемо нашу позицію: мер Стебника Василь Пецюх. Хоча в цього мера через специфіку статусу міста значно менше можливостей щось вирішити та чогось добитися.

«Мені не соромно ні за один день, який я провів на цьому кріслі», - закінчує Володимир Фірман прес-конференцію. І тут повторимося – дійсно, до цієї людини є не лише повага як до представника влади, але й довіра. А довіра – дуже важлива річ, яку потрібно берегти, як і честь.

Володимир Ключак

Володимир Голобутовський: «Прагнемо привернути увагу всіх гілок влади до бориславських проблем»

Не так давно минуло 20 місяців, як прийняли присягу і приступили до виконання обов'язків депутати Львівської обласної ради. Це й символічний відрізок часу - третина каденції. Час уже й немалий, аби зробити певні підсумки. Ми й зустрілися з цього приводу зі знаною людиною - депутатом обласної ради від Борислава Володимиром Голобутовським і попросили його відповісти на декілька запитань.

- Володимире Зеновійовичу, не тільки наші мешканні, а й люди, так би мовити, — збоку, навіть по різних інстанціях, сприймають Борислав, як одне з найпроблемніших міст в області. Куди не кинь — всюди клин. Тому Вам, як депутатові, вочевидь доводилося і доводиться займатися різними питаннями, першочерговими і другоплановими. Хотілося б почути Вашу думку, Ваш підсумок: що зроблено за цей відрізок часу?

- Це правда, що Борислав - проблемне місто. Попри всі негаразди, найслабшою ланкою є водопостачання. Наша команда на рівні міської влади визначила цю проблему найпріоритетнішою. Дещо нам усе-таки вдалося зробити. Спеціалісти міської ради подали свій проект на Всеукраїнський конкурс «Питна вода» - і ми виграли його. Нам держава виділила на будівництво водозабору «Ріпне» близько чотирьох мільйонів гривень, 800 тисяч додала міська рада. Такими були умови конкурсу. Тут я долучився, як депутат обласної ради. Відома істина: кожен проект, кожен документ повинен мати «ноги». Я старався проштовхувати наші спільні ідеї коридорами влади. Нерідко це дуже непросто. Але «Ріпне» - то лише часточка від того, що маємо ще зробити задля стабільного водопостачання. Тому ми вирішили йти далі. Вже подано програми на реконструкцію водозабору «Рибник» і локального водозабору «Валька» - на обидва об'єкти сподіваємося отримати по п'ять мільйонів гривень. Тільки тоді зможемо говорити, що проблему зрушено з місця.

До вирішення цього питання я так само долучився - разом із начальником житлово-комунального відділу міської ради вів переговори із керівником житлово-комунального управління ОДА Євгеном Бентковським, через нього подали відповідні документи. Наскільки мені відомо, ці програми вже скеровані на затвердження до Києва. Будемо надіятися на успіх.

- Дуже проблемними у Бориславі є дороги і мости. Щойно встановлено один із мостів біля заводу РЕМА. А яка доля стратегічного— на вулиці Героїв ОУН-УПА?

- На жаль, щодо власне цього мосту похвалитися нема чим. Таких об'єктів в області близько вісімдесяти, наш значиться у першій десятці. Але що з того, коли навіть міністр із надзвичайних ситуацій Віктор Балога пообіцяв 12 мільйонів на цей міст, а нічого з того не вийшло. Нам уже й не обіцяють тепер таких коштів, хоч ми зверталися у багато владних кабінетів. Тож вирішили поки що спорудити трохи нижче зруйнованого тимчасовий міст для вантажного транспорту до 20 тонн. Потрібно орієнтовно 700 тисяч гривень плюс 120 тисяч грн. на вартість проектно-кошторисної документації. Щодо питання доріг - хвалитися не буду: тут моєї заслуги нема. Кошти виділили пропорційно з обласного бюджету на всі міста плюс кошти податку із транспортних засобів.

Додам, що останнім часом за мого сприяння виділено кошти з обласного бюджету під очисні споруди - 350 тисяч гривень і 100 тисяч гривень на будівництво котельні міської ради.

- До старих проблем додалася теж не нова, екологічна, яка вже не вперше нагадала про себе. Ваші дії як депутата обласної ради в цій критичній ситуації, коли над Бориславом знову нависла загроза загазованості?

- Я був із цього приводу у заступника голови облдержадміністрації Богдана Матолича. Прагнемо привернути увагу різних гілок влади до наших проблем. Хотілося б, аби тими проблемами перейнялися й у ПАТ «Укрнафта». Я не розумію, чому між його керівництвом і Бориславською міською радою якісь недружні стосунки. Останній раз, коли з «Укрнафти» надходили кошти на соціальні проблеми Борислава, був 2004-й рік. Мала би бути добра воля керівництва ПАТ, адже в Бориславі живуть тисячі їхніх працівників, їхні родини, які користуються соціальними потребами: навчають дітей у школах, виховують у дитсадках, лікуються в медичних закладах, їздять дорогами. До речі, чи не найбільше нищить автошляхи важка техніка, що належить підприємствам нафто-газовидобування. Хоч би виділяли по мільйону на рік - і можна було б замінювати водогони, лагодити дороги. Раніше була рамкова угода між «Укрнафтою» та обласною держадміністрацією. За останні роки коштів таких не надходило, і відповідно не укладено жодної рамкової угоди. Щодо аварійної ситуації, вини самих нафтовиків, зрозуміло, нема. Проявилися надра, які свого часу по-хижацьки експлуатували, не думаючи про наступників. Але в цьому випадку керівництво «Укрнафти» мало б піти назустріч містові, яке несе на собі всілякі загрози тривалого нафтовидобування. До того ж, із багатьох застарілих свердловин відбирають нафту й газ, і мають від цього певні кошти.

- Володимире Зеновійовичу, що ж не вдалося зробити за третину Вашої каденції?

- Передовсім, поки що, попри всі зусилля не вдалося вирішити проблему водопостачання. На мою думку, водоканал треба віддати в концесію, в оренду. Тут потрібно вкласти значні кошти, а їх у міської влади нема. Людям потрібна вода. Завдання міської влади – укласти грамотну угоду, аби тримати власника у рамках закону та мати важелі впливу на нього. Вся комунальна сфера в державі занедбана: у Дрогобичі, Львові, всюди. І надіятися, що держава шукатиме кошти для Борислава, - річ примарна.

Не вдалося нам і полагодити ліфти. Частину зроблено. Нам свого часу кошти виділили, але доручили львівській фірмі, яка з вісімнадцяти ліфтів зробила тільки п'ять. На цей рік на це коштів не виділили. Тут хіба могла б підсобити «Укрнафта» - в міській казні таких коштів не знайдеться.

- Пане Володимире, і насамкінець: Ви — відомий у Бориславі меценат, який постійно допомагає коштами, або ж продуктами харчування тим, хто цього потребує. Декілька слів про це.

- Власне, тут коментувати нічого не буду. Хай за мене скажуть інші. Роблю це не задля якихось інтересів, а як християнин, головною заповіддю якою має бути «люби ближнього свого, як самого себе».

Як до депутата обласної ради, цього року до мене вже звернулося близько півсотні громадян із проханням надати одноразову матеріальну допомогу. Більшість із них уже таку допомогу отримала, решта отримає найближчим часом. Значною сумою допоміг важкохворій дитині на хірургічну операцію. Готовий прийняти виборців із різними життєвими проблемами. Невдовзі запрацює моя громадська приймальня. Чим зможу – допоможу.

***

Від себе додамо те, про що через скромність не згадав Володимир Зеновійович. А співпрацює він тісно із благодійним фондом «Карітас», від якого близько двохсот знедолених людей отримали різдвяні подарунки та близько 170 - великодні. Став він доброчинцем і для переможців конкурсу КВК «Сходинка до успіху» - фінансував екскурсію до Києва, а для активних учасників інших конкурсів - екскурсію до Львова. Фінансував допомогу і дітям-сиротам «Оріани», і проведення фестивалю хореографічного танцю, «Губицькі фестини» і ще багато інших добрих речей. Він повсякдень старається чинити добро, як справжній християнин і патріот.

Розмову записав Роман Соловчук, газета «Нафтовик Борислава»

Яким бачать наш курорт гості та відпочивальники?

Кажуть, що гарне найкраще бачиться здалеку. Про цю прописну істину нагадують наші курортники. Сказати, що приїжджий люд приємно вражений останніми позитивними змінами, які відбулися у Східниці, означає нічого не сказати. Люди - в захопленні від метаморфоз! Зрештою, судіть самі. Подаємо уривки з листів, письмових подяк, які надходять на адресу селищної ради від відпочивальників.

Що сподобалося, на що звернув увагу Іван Кочубей?

Шановні депутати! Дуже дякую Вам і Вашому голові селищної ради за перевтілення Східниці, за зміни, які відбулися упродовж останнього часу. У чудовій місцині живете. Вдячний за відремонтовані дороги та тротуари, за гарний благоустрій. Привертає увагу дух добра, який тут панує, ваша гостинність та доброзичливість. Оптимізм, ентузіазм, злагода. Усім цим у буквальному розумінні цього слова просякнуте життєдайне повітря курорту.

Дуже радий за людей, які тут народилися й живуть. Неозброєним оком видно, що сьогодні вам живеться заможніше, ніж вчора. Чудово розумію, як і ви всі, шановні східничани, що всі ці метаморфози - наслідок продуманої, цілеспрямованої праці Вашого депутатського корпусу та селищного голови Івана Піляка.

Земний уклін Вам, шановний Іване Євгеновичу, за працьовитість та принциповість у відстоюванні інтересів громади. Молодці, панове депутати!

Із найкращими побажання Іван Кочубей, актор театру та кіно.

Браво, «Господарник»!

Відпочивав у вас тоді, коли на курорт налетіла буря. Полило, як з відра. За лічені хвилини рівень води в Східничанці піднявся до критичної позначки. Мостик, через який добиралися до джерела №18, знесло наче сірникову коробку. Чесно кажучи, подумалося тоді, що з наслідками стихії

комунальники справляться за місяць-другий. Не дуже вірилося, що дадуть собі раду самі.

Був упевнений, що без допомоги «еменесників» не обійтися. Яким же було моє здивування, коли мостик відновили упродовж однієї доби. Роботу виконала бригада місцевих комунальників. Шкода, що не знаю прізвищ цих людей, щоб особисто подякувати кожному. Вважайте це моїм упущенням. Але одне прізвище, керівника КП «Господарник» Івана Зайця, який, організувавши людей, подбав про відновлення мостика, знаю. Приємно здивований, радий за вас, східничани.

Курорт вражає чистотою та доглянутістю. У всьому відчувається, дається взнаки дбайлива господарська рука.

Е. Захарченко, м. Одеса.

І за фонтан вдячні, і за фестиваль, і за доброзичливість...

Упродовж останніх 10 років наша сім'я влітку відпочиває в Східниці: подобається нам у вас.

Мали нагоду пересвідчитися, як стрімко, динамічно розвивається курорт. Особливо разючі зміни відбулися упродовж останніх 2 років. Що найперше вражає, впадає в око? Кудись зникли колишні калюжі: дорогу заасфальтовано, а тротуари вкрито бруківкою. У самісінькому центрі «запрацював» дитячий майданчик «Східниця». Можливо, не всі це зауважили, але для тих, хто приїжджає на курорт із дітьми, це має велике значення. Нам, наприклад, стало набагато легше.

Східниця ретельно прибирається. Комунальники стежать за чистотою не тільки в центрі, а й на джерелах. Справжньою окрасою курорту став новозбудований фонтан. Гарно задумано, чудово зроблено. Фонтан гармонійно вписався, не дисонансує із рельєфом місцевості.

Особлива подяка - за фестиваль «Східницьке літо». Відпочивати у вас стало набагато цікавіше, змістовніше. Тримайте так і надалі.

О. та М. Петріви, м. Коломия.

«Вісник Східниці», газета «Вільне слово»

Дієвий, незапопадливий голова когось, вочевидь, дуже дратує...

/Проти Івана Піляка здійснюється цілеспрямована наклепницька кампанія/

Головним питання порядку денного XV-ої, позачергової сесії Східницької селищної ради, стало обговорення ситуації, яка склалась і у Східниці й Бориславі після прийняття Верховною Радою України Закону «Про засади державної мовної політики».

Участь у роботі сесії взяли 13 із 14 депутатів. Із інформацією виступив голова селищної ради І. Піляк. Обранці селищної громади засудили затверджені парламентом засади нової мовної політики як такі, що суперечать інтересам української нації, дестабілізують ситуацію в державі. Позиція селищних депутатів одностайна - Президент України Віктор Янукович має заветуваги цей, як було сказано на сесії, українофобський, ганебний для нації і небезпечний для суспільства закон.

У Східниці б'ють на сполох і з іншого приводу. До селищної ради надійшло звернення від громади. Люди стривожені чисельними перевірками, які, як було заявлено на сесії, здійснюються у відповідь на запити народного депутата України Ю. Кармазина. Депутати поділяють тривогу своїх виборців. Обранці селищної громади переконані: сьогоднішні «наїзди» мають замовне, політичне підґрунтя. Упереджені та безпідставні - так оцінено спрямовані проти селищного голови публікації у деяких засобах масової інформації, до яких, як і до ініційованих Ю. Кармазином перевірок, має стосунок людина зі Східниці, помічник-консультант Юрія Кармазина Павло Барнацький.

Як діяти? Депутат Микола Сокаль запропонував свій вихід - донести до українського парламенту, керівників штабів КОДу в обласних центрах усю правду про Східницю. Було прийнято текст депутатського звернення. Із 13 присутніх на сесії обранців 12 поставили свої підписи. І в Києві, і у Львові мають знати: проти Івана Піляка здійснюється цілеспрямована наклепницька кампанія. Діяльний, ефективний, коли йдеться про захист інтересів людей й курорту, не запопадливий голова когось не влаштовує, серйозно дратує.

Там, де конфліктують, там, де за справи беруться інтригани, потерпають люди. Це вже починають відчувати у Східниці. В. Голяк, голова депутатської комісії планування бюджету і фінансів, з питань економіки, розвитку місцевого господарства, транспорту та зв'язку застерігає колег-депутатів: порівняно з минулим роком Східниця щомісяця «недобирає» близько 1500 відпочивальників. Уперше за теперішню каденцію селищної ради не виконано піврічний бюджет за спеціальним фондом. Під загрозою зриву реалізація важливих заходів програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Східниці. Так буває завжди, коли встромляють палиці в колеса, не дають працювати тим, хто сам робить і інших змушує.

«Вісник Східниці», газета «Вільне слово»

 

Чи буде чесним рух «Чесно» в Дрогобичі?

У неділю, 28 липня, в Дрогобичі відбулася презентація руху “Чесно”, який набирає обертів в Україні.

Про принципи його роботи розповів координатор дрогобицького відділення “Чесно”, відомий громадський діяч Святослав Сурма.

Як відомо, активісти цього громадянського руху розробили для діючих народних депутатів України й кандидатів на цей мандат критерії доброчесності, серед яких – відсутність фактів порушень прав і свобод людини, незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців, непричетність до корупційних дій, прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя й інші.

На зустрічі виступив один з координаторів руху “Чесно” Олег Рибачук, який свого часу був керівником Секретаріату (нинішній аналог Адміністрації президента) за Віктора Ющенка і віце-прем’єр-міністром в уряді Юлії Тимошенко. Він зазначив, що Дрогобич – єдине місто в Україні, не обласний центр, в якому створений осередок руху “Чесно”, а наприкінці зустрічі визнав, що такого рівня дискусії, як у Дрогобичі, давно не бачив і не чув.

За словами Олега Рибачука, діяльність руху “Чесно” значною мірою є суб’єктивною, адже в ньому працюють різні люди. “Але чим більше суб’єктивних поглядів, - підкреслив він, - тим більш об’єктивна картина”.

Олег Борисович вважає, що з люстрацією ми запізнились, але в якійсь мірі діяльність руху “Чесно” спонукатиме політиків бути більш відповідальними й реально оцінювати свої шанси в передвиборчій кампанії. Дехто, можливо, й взагалі зніме свою кандидатуру.

На зустрічі з вуст деяких учасників прозвучали закиди на адресу руху “Чесно”. Так, лідер дрогобицької “Батьківщини” Роман Москаль сказав, що деякі з учасників місцевого “Чесно” лобіюють інтереси одного з претендентів у кандидати в народні депутати України, проте назвати конкретні прізвища відмовився.

На моє запитання, чи вноситиме рух “Чесно” корективи в свою діяльність після суперечки в прямому ефірі в передачі “Політклуб” Віталія Портнікова телеканалу ТВі між відомим журналістом Мустафою Найємом і не менш відомим політиком Олесем Донієм, який не пройшов через фільтр критеріїв доброчесності, - Олег Рибачук відповів, що ставлення до всіх має бути однаковим. При цьому не має значення, чи ти регіонал, чи є представником національно-демократичних сил. “Патріот – це не лише той, хто любить Україну, а й той, хто не краде”, - підкреслив він.

Діяльність руху “Чесно” не припиниться з виборами до Верховної Ради України, адже попереду вибори до місцевих рад і вибори президента.

Анатолій Власюк

Богдана Матолича вважають «стукачем»

Так званий мовний закон Ківалова-Колесніченка розколов Україну. “Воюють” не тільки Схід із Заходом. Найстрашніше, що розколото суспільство.

Нещодавно представники “Свободи” не пускали на роботу керівників Львівської обласної державної адміністрації. Причина та ж – мовний закон. Прості працівники могли спокійно пройти до приміщення.

Відтак в активістів “Свободи” розпочалися неприємності. Їх по одному почали викликати до прокуратури. Винним у цьому “свободівці” вважають першого заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Богдана Матолича. В заяві прокурору саме він стверджував, що йому не дозволяли потрапити до робочого місця.

Керівник фракції “Свободи” у Львівській обласній раді Ірина Сех назвала Богдана Матолича “стукачем”. Вона вважає, що в прокуратури можуть знайтися формальні приводи, аби не допустити до виборів у жовтні 2012 року чільних діячів “Свободи”, які були організаторами акції.

Сам Богдан Матолич, який свого часу був міським головою Трускавця, підписав заяву, в якій стверджує, що виступає за українську мову. Однак була також оприлюднена заява Львівської обласної державної адміністрації про те, що мовний закон Ківалова-Колесніченка не може зашкодити розвитку української мови, а тому його необхідно прийняти.

Анатолій Власюк

На книжковій полиці. «Унікальність трускавецької «Нафтусі»

 

В 2012 році у дрогобицькому видавництві «Швидкодрук» вийшла чергова книга Літописця В’ячеслава під назвою «Унікальність трускавецької «Нафтусі». На 180 сторінках розміщені матеріали з історії Трускавця, розповідь про головні лікувальні фактори курорту, вміщено характеристику цілющих трускавецьких джерел. І якщо по-різному можна ставитися до історичної частини книги, де автор відстоює позицію, що топонім «Трускавець» походить від назви племені етрусків, то тема популяризації лікувальних факторів нашого курорту однозначно повинна бути підтримана всіма. Та, на жаль, міська влада жодним чином не доклалася до того, щоб це видання побачило світ, незважаючи на пустопорожні декларації, що щось в цьому напрямку нею робиться. А намагання диктувати автору, як має бути написана книга і хто має писати передмову, а про кого там не має бути згадки, викликало у нього цілком справедливі здивування і навіть обурення. Та знайшлися спонсори, завдяки яким книга була видана – це оздоровниці «Карпати», «Дніпро-Бескид», «Шахтар», «Молдова», «Кришталевий палац», «Женева», «Джерело», «Перлина Прикарпаття», військовий центр медичної реабілітації «Трускавецький», Міжнародна клініка відновного лікування професора Козявкіна та інші.

Як повідомив нас автор книги Літописець В’ячеслав, книга ще не потрапила до книгарень, а вже розходиться шаленими темпами, так що потрібно буде друкувати додатковий тираж.

Володимир Ключак

 



Создан 30 июл 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником