Трускавецький вісник № 89 (468) від 6 серпня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 89 (468) від 6 серпня 2012 р.

06.08.2012



 

У номері: Свідомий українець повинен бойкотувати вибори; Чорна зрада; Не убий; Інформує податкова; «Високий сервіс» по-трускавецьки; Може зрости плата за вивезення сміття; Програма Дня курорту Східниця.

Новини Трускавця та регіону

УСДП в Трускавці змінила назву

Як інформує Трускавецьке міське управління юстиції, 3 серпня 2012 року управлінням юстиції прийнято рішення про взяття до відома інформацію про зміну назви Трускавецької міської організації Української соціал-демократичної партії на Трускавецька міська організація Партії Наталії Королевської «Україна – Вперед!».

«Високий сервіс» по-трускавецьки

Під час понеділкової наради в трускавецькій мерії 6 серпня мер міста Руслан Козир розповів чергову цікаву історію. Отже, на вулиці Річки, котру нещодавно відремонтували, міський голова побачив таксиста, котрий висунув ноги з вікна автомобіля. Першого разу мер промовчав, та коли наступного дня побачив там цю ж картину, то не стримався і підійшов: «Друже, то так має бути?». Відповідь була простою: «Так я ж нікому не заважаю». Після цього Руслан Козир на нараді висловив здивування, що у Трускавці всі хочуть як не торгувати в курортному парку, то таксувати, «ніби нема чим більше зайнятися». За словами пана Козира, такий образ таксиста – це типове явище: стоїть, руки в кишенях, плює насіння на тротуар чи асфальт. Мер запропонував фото таких «відповідальних працівників таксі» розміщувати у ЗМІ. Якщо міський голова випадково зробив фото цього таксиста із висунутими у вікно ногами на Річках, то може їх розмістити на своєму сайті міської ради.

Також міський голова розповів, що в одному із супермаркетів на відпочивальника, котрий попросив книгу скарг, накинувся охоронець та мало що не побив. Інший відпочивальник з Донецька скаржився на роботу аптеки, бо йому не привези ліки на замовлення. Тож свою розповідь міський голова завершив словами: «Люди очікують на сервіс відповідного рівня, тож ми повинні пропагувати високий рівень сервісу». Звичайно, що гості нашого мста-курорту повинні бути задоволеними та хотіти знову приїжджати до нас на лікування та відпочинок.

Згоріла стодола

В неділю, 5 серпня, над Трускавцем та регіоном прокотилася сильна злива. Як зауважив на понеділковій нараді 6 серпня мер Трускавця Руслан Козир, дощеприймальні решітки в кількох мікрорайонах міста не справляються з покладеними на них функціями. Проблеми є на Річках, на стебницькому кільці а також на Мазепи. Найгірше, що всі потоки від котельні на Івасюка йдуть безперешкодно прямо на стебницьке кільце.

Та не тільки водна стихія розгулялася в неділю. Як поінформував заступник начальника Трускавецького МВ МНС України, внаслідок грозового розряду сталося загоряння стодоли в с. Станиля. Споруда 10х12 м, повністю забита сіном, згоріла дощенту. Коли трускавецькі вогнеборці приїхали її гасити, вона вже повністю була охоплена полум’ям. Нелегко заготувати таку кількість корму для худоби і от вистачило одного нещасливого удару блискавки, щоб вся праця трудівників пропала даремно.

Молоді люди, не сидіть на парапетах дахів

Як повідомив 6 серпня на понеділковій нараді в трускавецькій мерії заступник начальника Трускавецького МВ МНС України, часто на дахах будинків, на парапетах сидять молоді люди, звісивши ноги донизу. За приклад було наведено будинок 9 на Данилишиних. П’ятеро молодих людей (три хлопці та двоє дівчат) віком 13-14 років мало того що сиділи на даху, звісивши ноги, так ще й розпивали енергетичні напої. Тож потрібно проводити роз’яснювальну роботу, що так робити не слід. Найпростіше було б просто обмежити доступ на горища стороннім особам.

Також в мерії вважають, що з початком осінньо-зимового періоду потрібно закривати на ключ і горища, і підвали, щоб запобігти появі там безхатченків. Часто пожежі в підвалах ставалися власне з їхньої вини.

«Нафтуся» не каламутна і не забруднена

Як повідомив 6 серпня на понеділковій нараді в трускавецькій мерії в. о. головного державного санітарного лікаря м. Трускавця Андрій Кістечок, минулого четверга до санстанції поступили скарги на якість «Нафтусі» в бюветі № 2. Два тижні тому аналогічне звернення поступало на якість води в бюветі № 1. Скарги стосувалися того, що «Нафтуся» мутна, в ній є пісок, що вода сумнівного кольору. Було взято проби на мікробіологію та хімічний аналіз. Виявлено, що якість води – задовільна, вона придатна до споживання.

Плата за вивезення сміття може все ж зрости

Як повідомив 6 серпня на понеділковій нараді в трускавецькій мерії представник фірми «Ком-Еко-Борислав» Геннадій Корконішко, у Трускавці потрібно переглянути норми накопичення твердих побутових відходів, які були затверджені ще в 2006 році. За словами посадовця, велика кількість сміття із Трускавця вивозиться за рахунок прибутків фірми, часто негабариту так багато, що його доводиться завантажувати по півдня з одного майданчика (за приклад було наведено один з майданчиків на Стебницькій, де у суботу, 4 серпня, півдня вантажили негабарит). Відповідь міського голови Руслана Козира на цю пропозицію була невиразною: «Готуйте документи, подавайте, подивимося, якщо є необхідність…».

Нагадаємо, що в 2012 році компанія «Ком-Еко-Борислав» вже виступала з ініціативою підвищення норм накопичення сміття, що автоматично означало б зростання тарифу на його вивезення. Та члени виконкому не погодили нові норми, адже тоді і так була велика напруга в трускавецькій громаді стосовно зростання тарифів на обслуговування житла та прибудинкових територій. Натомість тепер підвищення плати за вивезення сміття у Трускавці може стати реальністю.

Трускавецька лікарня – вищої категорії

Як повідомила на понеділковій нараді 6 серпня керівник інформаційно-аналітичного відділу Трускавецької міської ради Валентина Гук, минулого тижня було проведено акредитацію на підтвердження вищої категорії трускавецької міської лікарні. Акредитація пройшла успішно.

Кандидатуру Юрія Яворського санкт-петербурзькі політтехнологи не погодили

За непідтвердженою інформацією, панове Павло та Дмитро з Санкт-Петербурга, котрі працювали політтехнологами у Руслана Козира в 2009 – 2010 роках, дуже скептично ставляться до результатів діяльності заступника трускавецького мера Юрія Яворського у плані промоції міста-курорту. За нашими даними, вони вважають призначення Юрія Михайловича помилкою Руслана Ярославовича, а діяльність заступника мера не додає жодних балів міському голові. Кандидатуру пана Яворського Руслан Козир зі своїми політтехнологами не погоджував. Тому цілком можливо, що політтехнологи із Санкт-Петербурга рекомендуватимуть Руслану Козиру вжити відповідних заходів.

 

ЦВК відмовляє Курусу в реєстрації

Сьогодні ЦВК мала зареєструвати Ігоря Куруса кандидатом у депутати Верховної Ради по 121 Дрогобицькому виборчому окрузі. Одначе в останній момент апарат ЦВК зняв заяву Ігоря Куруса з порядку денного засідання ЦВК. Мотивом було відсутність підтвердження надходження коштів кандидата на розрахунковий рахунок ЦВК. Як повідомив нам Ігор Курус, він з'ясував, що Ощадний банк, куди було проплачено кошти для реєстрації кандидатом у народні депутати 2 серпня 2012 року, несподівано затримав платіж. У четвер і п'ятницю працівниками Ощадбанку кошти не було відправлено на рахунок ЦВК. А сьогодні, як повідомили працівники банку, у них не працює Інтернет. Таким чином, кошти, які Курус перерахував відповідно до закону України про вибори ще 2 серпня, ще не потрапили на розрахунковий рахунок ЦВК. І хоча, як повідомив Ігор Курус, він надав усі передбачені законом документи для реєстрації кандидата в депутати, працівники ЦВК без надходження коштів на рахунки ЦВК відмовляються вносити заяву Куруса на розгляд ЦВК. Що це: банальна нерозторопність працівників Ощадбанку і ЦВК, чи намагання влади не допустити Куруса до виборів вже на етапі реєстрації?

Власна інформація

 

У Східниці цими вихідними – День курорту

У Східниці 11-12 серпня відзначатимуть День курорту. Святкування Дня курорту у Східниці відбуватиметься вдруге і проходитиме у рамках фестивалю «Східницьке літо».

 Святкові заходи розпочнуться у суботу, 11 серпня. Концертна програма дня курорту Східниця буде складатися з трьох блоків. Перший блок дня курорту розпочнеться 0 17:00 годині з концертної програми «Вечорниці у веселої куми» та виступу гурту “Бурдон". Другий блок - концертна програма «Прогресивні вечорниці», виступатиме артистка Тоня Матвієнко. Третій блок - концертна програма «Гарячі вечорниці» - виступ справжнього козака Назара Савка. Родзинкою свята стане пінна дискотека.

 Окрім того будуть працювати дитячі атракціони. Також заплановано провести чемпіонат області з футболу серед дорослих та юнаків. Зокрема, о 13.00 чемпіонат області з футболу юнаки ФК Східниця – ФК Вільхівці; 15.00 чемпіонат області з футболу дорослі ФК Східниця – ФК Вільхівці.

В неділю о 15.00 годині відбудеться аматорський турнір з волейболу на стадіоні смт. Східниця. На турнір запрошуються всі бажаючі. О 18.00 годині урочисте звернення, присвяченe 118 річниці з дня народження Омеляна Стоцького – першовідкривача східницьких мінеральних вод; виступ селищного голови Східниці Івана Піляка. Потім буде святковий подарунок для гостей фестивалю від організаторів та великий концерт за участю самодіяльних східницьких артистів та артиста української естради Дзідзьо.

Дводенна програма святкувань зможе задовольнити найвибагливіші смаки шанувальників народної творчості. Тут буде діяти і ярмарок-продаж виробів народних майстрів умільців.

Історія Східниці починається ще із часів Київської Русі. Хоча знахідки вчених на її околицях говорять про найдавніші поселення. Перші джерела згадують про поселення «Золота Баня», жителі якого добували сіль, обробляли землю, займалися скотарством, збирали мед і, звичайно, сплачували князеві данину.

У 1237-1242 роках землі Київської Русі піддались монголо-татарській навалі під керівництвом хана Батия і розгромили «Золоту Баню», а жителі, які змогли уціліти, розбіглися по горах. Місце, де вони зійшлися й заново відбудували поселення, назвали Східницею.

Нагадаємо, першу славу Східниці принесла нафта, промисловий видобуток якої розпочався у 1872 році. Та головне її визнання – мінеральні води, право на застосування яких з лікувальною метою довго і невтомно виборював їх першовідкривач Омелян Олександрович Стоцький. Завдяки Омеляну Стоцькому Східниця почала розвиватися як курорт, і 9 січня 1976 року селище було офіційно визнане Всесоюзною здравницею.

Прес-служба Східницької селищної ради

У Дрогобичі відбувся Єпархіальний з'їзд "Матерів в молитві"

4 серпня у м. Дрогобичі, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці, відбувся Єпархіальний з'їзд спільнот "Матері в молитві" Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Участь у молитві взяли близько 600 учасниць парафіяльних спільнот. З'їзд розпочався Божественною Літургією, яку очолив о. Григорій Комар (протосинкел єпархії) у співслужінні о. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), о. Любомира Митника (Голови Єпархіальної комісії у справах мирян), о. Олега Кекоша (Голови Єпархіальної комісії у справах молоді) та священиків Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Звертаючись до учасниць спільнот "Матері в молитві", о. Григорій Комар зазначив, що молитва матері має велику силу. Зокрема, священик навів у приклад щиру материнську молитву Софії Шептицької, яка була матір'ю митрополита Андрея Шептицького. Своїми щоденними щирими молитвами мати випросила у Бога велику благодать для свого сина.

Проповідник наголосив також, що покликанням "Матерів у молитві" є молитва не лише за рідних дітей, але й також за тих, хто позбавлений батьківської та материнської опіки. Окрім того, слід пам'ятати, що молитва за когось – це не тягар обов'язку, а насамперед – привілей, який поручає Бог кожній матері-християнці.

Після завершення богослужіння о. Любомир Митник подякував усім священикам за участь у спільному богослужінні. Рівно ж Голова комісії у справах мирян подякував учасницям парафіяльних спільнот "Матері в молитві" за їх активну молитовну участь у житті своїх парафій.

Додамо, що цьогорічний з'їзд «Матерів у молитві» є шостим за числом. У попередні роки з'їзди відбувались у Сколе, Старому Самборі, Трускавці та Самборі.

о. Олег Чупа, прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

 

Михайло Янковський зустрічається з виборцями Трускавця

Заступник голови Львівської облдержадміністрації, кандидат у депутати від Партії регіонів по 121 окрузі провів зустріч з мешканцями Дрогобицького району. Зокрема, Михайло Янковський відвідав санаторій «Перлина Прикарпаття» у Трускавці, де поспілкувався із працівниками та керівництвом закладу. Питань до обговорення було вдосталь. За словами Михайла Петровича, працівники санаторію цікавилися темпами проведення медичної реформи в країні, реалізацією соціальних програм Президента та створенням нових робочих місць для випускників.

«Мені приємно, що на зустріч прийшло більше двох сотень працівників санаторію «Перлина Прикарпаття», - зазначив Михайло Янковський. – Адже у далекому 1993 році я був керівником місцевого управління міліції, та долучився до побудови цього закладу. Нині у санаторії працює більше чотирьох  сотень спеціалістів і всі ці люди – фахівці у своїй справі. Що стосується зустрічі, то усі ми розуміємо – сьогодні владі є що сказати своїй громаді: в Україні проводяться реформи найважливіших галузей  нашого суспільства. І кінцева мета усіх цих перетворень повинна покласти край зловживанням, корупції», - додав він.

Михайло Янковський упевнений – зустрічі із колективами великих підприємств – вкрай необхідні. Адже вони дають можливість зрозуміти ті проблеми, які хвилюють людей на місцях, а відтак, не чекаючи нікого, вирішувати їх. Наступну зустріч у Трускавці Михайло  Петрович планує провести 7 серпня 2012 року о 13.30 із колективом готельно-курортного комплексу  «Карпати».

Прес-служба ЛОО Партії регіонів

P.S. Прес-конференція заступника голови ЛОДА та кандидата у депутати Верховної Ради України від Партії регіонів Михайла Янковського для засобів масової інформації відбудеться завтра, у середу, 8 серпня, о 11.00 в конференц-залі готельно-курортного комплексу "Карпати" (м. Трускавець, вул. Карпатська, 2).

 

Роман Ілик присягнув на вірність українському народу

 

Усі кандидати в народні депутати України від Об’єднаної опозиції "Батьківщина" присягнули в неділю на вірність українському народу та скріпили присягу особистими підписами. Присягу склав також лідер Львівської “Батьківщини”, наш земляк Роман Ілик, якого ВО “Батьківщина” спільно з партією “Свободою” погодили єдиним кандидатом на 121 дрогобицький виборчий округ.

І ті, хто увійшов у список, і ті, хто балотуватиметься на мажоритарних округах, зобов’язалися докласти всіх зусиль задля звільнення України від кримінального окупаційного режиму президента Віктора Януковича, звільнити політичних в’язнів Юлію Тимошенко та Юрія Луценка та захищати права та свободи кожного громадянина України.

Кандидати від Об’єднаної опозиції також присяглись неухильно виконувати у майбутньому рішення фракції та дотримуватись фракційної дисципліни, а також взяли на себе публічне зобов’язання скласти із себе повноваження народних депутатів, якщо їхня політична позиція піде врозріз із позицією Об’єднаної опозиції.

Кожен із кандидатів урочисто пообіцяв у разі його обрання народним депутатом вступити до фракції "Батьківщина" у Верховній Раді VII скликання та ані юридично, ані фактично не виходити з неї протягом дії мандату, наданого йому виборцем.

“Одним із перших рішень новообраної демократичної більшості у Верховній Раді має стати ухвалення закону, який би передбачав позбавлення депутатського мандату перебіжчиків, а також тих, хто не виконуватиме взяті на себе зобов’язання”, - переконаний Роман Ілик.

Прес-центр Львівського регіонального виборчого штабу Об’єднаної опозиції «Батьківщина»

Романа Ілика обрали Яценюк і Турчинов, а що скажуть виборці Дрогобиччини?

Запитав у десяти знайомих бориславців, яких зустрів на вулиці, чи знають вони, хто такий Роман Ілик. Жоден не зміг його згадати! Вже пізніше, після нагадування, що це голова Львівської обласної “Батьківщини”, четверо сказали, що бачили його на телеканалі ZIK.

Поза тим, засоби масової інформації повідомили, що лідер Львівської “Батьківщини” Роман Ілик став узгодженим кандидатом у народні депутати України у 121 одномандатному окрузі із центром у місті Дрогобич. Таке рішення ухвалив Всеукраїнський з’їзд Об'єднаної опозиції “Батьківщина”, який пройшов у Києві 30 липня цього року.

“Прошу звернути увагу – голова Львівської “Батьківщини” Роман Ілик добровільно відмовився від прохідного місця у списку і вирішив боротись на “мажоритарці”. Підтримаймо його!”, - сказав керівник Центрального штабу Об’єднаної опозиції ВО “Батьківщина”, перший заступник голови ВО “Батьківщина” Олександр Турчинов на з’їзді партії, зачитуючи список кандидатів у народні депутати України в одномандатних округах.

Проте засоби масової інформації також написали, що кураторів львівської “Батьківщини” підозрюють у співпраці з губернатором і олігархами Львівщини, що опозиція в базовому для себе регіоні може втратити важливі для себе мандати, а Банкова погоджує “єдиних” опозиційних кандидатів.

Стверджується, що координатор обласного штабу “Батьківщини” Віктор Швець та голова обласної партійної організації Роман Ілик узгоджують свої дії щодо розподілу мажоритарних округів з братами Дубневичами, крупними місцевими бізнесменами, чий бізнес тісно зав’язаний на “Укрзалізницю”. Про це у своєму блозі на сайті корреспондент.net написав репортер каналу ICTV Володимир Горковенко. У статті повідомляється про те, що львівська приймальня Віктора Швеця знаходиться в офісному приміщенні “Колійних ремонтних технологій”, власниками якої є Богдан і Ярослав Дубневичі. Роман Ілик, за інформацією джерел, уже багато років мотивується братами-бізнесменами. Через це дії місцевих керманичів “Батьківщини” узгоджуються з інтересами голови обласної адміністрації Михайла Костюка. Нинішній губернатор Львівщини вважається представником “залізничного” лобі, яке сформувалося ще за часів Георгія Кірпи. Сьогодні місцеве керівництво “Укрзалізниці” представляє в місцевих радах Партію регіонів. Зокрема, начальник Львівської залізниці Богдан Піх є депутатом обласної ради від “регіоналів”. Брати Дубневичі вважаються неформальними лідерами групи “залізничників” в області. Вони ж обиралися до обласної ради від партії “Відродження”, яку свого часу заснував все той же Георгій Кірпа. На прикладі низки мажоритарних округів і деяких подій в обласній організації партії простежується координація дій обласних кураторів “Батьківщини” з групою залізничників.

Підозри підтвердилися. Відомі партійці від “Батьківщини” Олександр Гудима та Андрій Шкіль не були включені у партійний список і висунуті на мажоритарних округах. На партійній конференції їх навіть не включили до керівних органів обласної “Батьківщини”. Це сталося через те, що округ Олександра Гудими № 118 пригледів для себе старший з братів Дубневичів – Богдан.

На сайті ТСН ще другого липня цього року з’явилося повідомлення: “По Дрогобицькому округу № 121, де буде балотуватися сам “батьківщинівець” Роман Ілик, обласна влада ймовірно висуватиме голову місцевої РДА “регіонала” Михайла Сендака. Без шансів перемогти в кампанії, його функція зводитиметься до жорсткого протистояння із своїм затятим ворогом і представником “Свободи” Михайлом Задорожнім. Усе для того, щоб полегшити перемогу лояльного до групи “залізничників” Романа Ілика”. Тут, звісно, можна внести правку, бо обласна влада номінально зробила ставку на заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Янковського, але по суті все залишається вірним.

Насамкінець робиться висновок: “Сукупність інтересів, адміністративного і фінансового ресурсів утворили на Львівщині альянс між губернатором, найвпливовішою лобістською групою “залізничників” й обласними кураторами “Батьківщини”. Збіг обставин може призвести до того, що у базовому для себе регіоні опозиція може втратити такі важливі для себе мандати”.

Чи справді ці припущення мають місце, зможемо рано чи пізно переконатися. Проте вже сьогодні закрадається сумнів, чи справді Роман Ілик є тією людиною, яка зможе гідно представити Дрогобиччину у Верховній Раді України?

Анатолій Власюк, www.tustan.io.ua

Свідомий українець повинен бойкотувати вибори?

28 жовтня 2012 року має стати тим днем, котрий навіки ввійде в історію України. Патетично? Пафосно? Дуже сильно? Ні. Бо день 28 жовтня швидше за все стане ще одним днем, коли люди наступлять на ті ж граблі, прийшовши на вибори і стараючись обрати менше зло.

По інерції ще з радянських часів наші люди ходять на вибори. Наші люди люблять вибори. Люблять передвиборчу агітацію, хоча й показово скаржаться, що вона набридла. Люблять впізнавати політиків на біл-бордах, «обсмоктувати» їхні кісточки, а про незнаних щось довідуватися – переважно від опонентів. Люблять, коли їм щось дарують, дають безкоштовно – нехай це навіть газети чи календарики, якими люди запасаються для всієї сім’ї та всіх знайомих. А ще краще, якщо це продукти чи якісь речі, наприклад, шапочки від сонячного удару, футболочки-маєчки, браслети, ручки, записники, книги, інша дрєбєдєнь.

І хоча вибори до Верховної Ради не такі цікаві, як вибори місцеві, та все ж це атракція для наших людей. Ходити на зустрічі з кандидатами, слухати їх, знаючи, що все це тільки намагання сподобатися, задавати запитання, на які відповідь давно відома. Як, коли, чому, де, що? Як Ви будете відстоювати наші інтереси? Коли ми вже всі будемо жити краще? Чому процвітають корупція, хабарництво, беззаконня? Де той рятівник, що виведене нашу країну з болота, наш Вашингтон-деГолль-Путін-хтотамще? Що Ви пропонуєте? І у відповідь чуємо, як саме відстоюватиме наші інтереси цей кандидат, коли його оберуть депутатом, що всі будемо жити краще, якщо засукаємо рукава і зробимо все, щоб цей кандидат став депутатом, що всі будемо жити краще тільки тоді, коли цей чоловік пройде до Верховної Ради і аж тоді не буде хабарництва та корупції, чесні люди житимуть прекрасно, а бандити сидітимуть в тюрмах. І після цього ще йде довгий-предовгий перелік того, що ж пропонує наш претендент на месію.

Не менш цікавими є різні дебати, коментарі політологів та політичних оглядачів. Це настільки цікаво, що в Україні вже не обмежуються передвиборчим часом, а живуть цим безперервно. Шоу «Свобода слова» чи «Свобода» Шустера, політичні шоу в парламенті з елементами мордобою та істерично-безглуздих випадів одних при безсоромності інших, кипуча діяльність політиків на публіку. І все це для неї, цієї публіки – БЄЗВОЗМЄЗДНО, як казала сова з мультика про Вінні-Пуха.

Чим ближче до дня виборів – тим дужче реальність стає подібна на якусь фантастику. Шаленство фанатиків, котрі змагаються за наші душі, гіперактивність молодих хлопців, котрі проводять соцопитування на вулицях, по будинках, біля магазинів, врешті-решт, обклеєні, де тільки можна, стовпи, дошки біля під’їздів, дерева, різнокольорові палатки, а біл-борди закликають прийти та проголосувати саме за того, хто там зображений. Представники діючої влади в офіційних зверненнях завжди дипломатично звертаються з проханням взяти участь у виборах – прийти і проголосувати, виявити свою громадянську позицію (раніше казали «обов’язок перед Вітчизною»).

І ось тут варто подумати: чи дійсно мусимо брати участь у виборах? Чи менше зло аж настільки менше від зла «більшого»? Чи не піддаємося ми вишуканій маніпуляції, коли апріорі погоджуємося брати участь у цьому фарсі, в цій забаві, навіть якщо голосуємо проти всіх (та тепер цієї графи в бюлетені не буде)? Чи мучать докори сумління тих свідомих громадян, які через місяць-два після виборів бачать ницість свого обранця? Ще сяк-так, якщо ти не голосував за цю людину, а якщо ти ще й агітував, сліпо вірив у правдивість його слів, у його чесні наміри?

Американці обирають між республіканцями та демократами, європейці приглядаються до ідеології тої чи іншої партії. В Україні ж традиційно ділять кандидатів на чорних та білих, своїх та чужих. Пригадайте: Кравчук – чужий, Чорновіл – свій; Кравчук – свій, Кучма – чужий; Кучма – свій, Симоненко – чужий; Ющенко, Юля – свої; Янукович – чужий. Це на виборах президентських. А згадаймо вибори парламентські. Танюк – свій! Лавринович – свій, а Жижко – чужий. Димінський теж свій, бо з «Нашої України» Ющенка. Кого ж називатиме своїм виборець Дрогобиччини зразка 2012 року? І за яким критерієм визначатимуть «чужих»?

Сучасні політтехнології дозволяють так розставити пастки (наголошую: «пастки», бо їх є багато), що в одну з них виборець потрапить обов’язково. Кращий приклад цьому – вибори міського голови Трускавця в 2010 році. Втім, не лише голови і не лише у Трускавці. Виборець отримує невідоме у блискучій обгортці і часто не знає, що там може бути звичайнісіньке лайно. Напахчене парфумами, гарно вигладжене та позбавлене кострубатостей, воно не перестає бути відходом життєдіяльності, в цьому випадку не якогось індивіда, а всього суспільства чи його окремої групи. І порядна та щира українська душа повинна ходити між ятками та обрати, котре з видів цього «продукту» краще.

Гидко? Вульгарно? Так. Але хіба часто це не так? Хіба це не так, що ми вкидаємо в урну бюлетень і виходимо з почуттям полегші? Та й назви які: кабінка, урна, відривний талон (як контрольний постріл), спостерігачі, члени. І ми дозволяємо себе обманути та свідомо стаємо учасниками цього «дійства», яке нагадує зустріч ексгібіціоніста та вуаєриста.

Чи має свідомий українець брати участь у виборах? А якщо має, то чому? Тому, що краще від демократії ще ніхто не придумав? А українська демократія – найкраща демократія в світі? Тому, що повинен брати участь у розбудові держави, задекларувати своє волевиявлення, чого він хоче? А наступного дня після виборів хтось його питає, чого він хоче? Тому, що має внести свій вклад в збереження конституційного ладу, тому, що голосує за збереження основних прав та свобод громадян на території України? Але яким чином ці права збережуться, коли на їх сторожі як наразі стоять зовсім не депутати, не влада і не опозиція, а Інтернет та блогери?

Тож іти чи не йти на вибори, це всенародне свято? Йти, звичайно. Проголосувати, а потім обмити свій вибір. І наступного ж дня продовжувати жити власним життям, час від часу критикуючи ту владу, яку своїми руками ж обираємо. І так з року в рік танцювати на майданчику з грабель, покладених зубками догори. І надіятися, що наступні вибори стануть тим днем, котрий кардинально змінить долю індивіда та всієї країни на краще. І саме тому цей день буде золотими літерами вписаний в новітню історію України. Та чи так станеться? Звичайно, що ні.

Володимир Справедливий

Чорна зрада

У вас не виникає відчуття, що влада й опозиція вже про все домовилися щодо виборів до Верховної Ради України в жовтні цього року? Щось подібне було свого часу, коли “Батьківщина” й Партія регіонів хотіли здійснити конституційний переворот, поділивши між собою партійну – і не тільки! – владу. Але якщо тоді це виглядало як дитяча забавка, то тепер усе по-дорослому.

На мажоритарних округах у східних і південних регіонах влада виставила прохідних кандидатів. Натомість від об’єднаної опозиції не бачимо осіб, яких би впізнавав виборець. Усі більш-менш серйозні політики поховалися в партійних списках. З іншого боку, на Заході й у Центрі здебільшого нема значущих фігур від партії влади, але єдиному кандидатові від неї протистоїть декілька осіб з табору національно-демократичних сил. У результаті вони просто можуть розтягнути між собою електорат, а перемогу здобуде хай і невиразний, але представник партії влади.

І партія влади, й об’єднана опозиція пішли старим більшовицьким методом: нав’язуванням своїх кандидатів згори. За формальними ознаками, дотримуючись принципу політичної доцільності, вони нарізали округи для своїх висуванців, а електорат має тепер голосувати чи не голосувати за них. Фактично вкотре нам пропонують вибір без вибору, коли люди змушені будуть на віру сприймати пропозиції тієї політичної сили, якій вони симпатизують.

За таких обставин не доводиться говорити, що об’єднана опозиція і “Свобода” зможуть набрати більшість на мажоритарних округах. А якщо врахувати, що “УДАР” іде окремою колоною й так звана українська правиця Ющенка розхитуватиме лави прихильників об’єднаної опозиції, то картина виглядає взагалі сумною. Схоже, що ці дві політичні сили вже приречені на звинувачення з боку об’єднаної опозиції в підігруванні владі. Хоча ще не знати, хто більше підігрує: Кличко з Ющенком чи сама об’єднана опозиція.

Не кращі справи й щодо голосування за партійними списками. Партія регіонів, комуністи й деякі їхні сателіти сумарно можуть набрати більше голосів, ніж об’єднана опозиція. Можливо, до конституційної більшості не дотягнуть, але звичайна таки буде. Так за що боролися, панове демократи? За те, щоб вкотре справдилися слова Чечетова, що “ми їх розвели, як кошенят”?

Деякі аналітики прогнозують, що майбутній парламент не добуде відведеного йому терміну. Підстави для таких сумнівів є. Очевидно, всі розуміють, що після виборів влада не панькатиметься з електоратом – навіть з тим, що проголосував за неї. Нас чекають і підвищення цін, й інфляція, й інші неприємні для кожного громадянина речі. З іншого боку, влада робитиме ставку на те, щоби 2015-го року вдруге обрати Януковича президентом України. Політичними заклинаннями й навіть умілими тактичними ходами, як зараз, уже не обійдеться. Кошенята виростуть, а котів і кицьок важче розвести. Потрібні будуть не терапевтичні, а вже хірургічні втручання, насамперед в економіку. Якщо подібне відбуватиметься, то страждатиме насамперед соціальна сфера. Тому 2013-ий і значна частина 2014-го року можуть стати найважчими для виживання пересічного українця.

Не доводиться сподіватися на другу Помаранчеву революцію чи її відповідник – Фіолетову, що може прийти зі Сходу України. Справа в тім, що катастрофічно втрачають час ті, хто нині рветься до влади й називає себе опозицією, хоча насправді мова для них не йде про радикальну зміну системи влади, а про здобуття, власне, влади як такої, причому з перспективою надання собі таких повноважень, завдяки яким у них цю владу ніхто не зміг би відібрати.

Україна повільно, але впевнено дрейфує в бік Росії та Євразійського союзу. Поки опозиція очікуватиме слушного моменту, аби захопити владу, Росія, яка вже володіє багатьма стратегічними об’єктами на нашій території, може стати абсолютним монополістом у цій царині. Путіну не подобається Янукович, але опозиція не може запропонувати Росії когось більш привабливого й тому приречена на формальну опозиційність, яка з плином часу не зростатиме, а згасатиме.

Тут слід врахувати й діяльність п’ятої колони всередині України. Найбільш одіозною фігурою зараз виступає Віктор Медведчук з його “Українським вибором”. Мабуть, Путін приїжджав в Україну не стільки до Януковича, скільки до свого кума, щоби благословити його (вірніше, кремлівське) дітище. Нічого нового Медведчук не пропонує, бо про федералізацію України не говорив хіба що лінивий. Але в нових обставинах, пов’язаних насамперед з так званим мовним законом Ківалова-Колесніченка, чи, скажімо, з ущемленням українського книговидавництва, це набирає зловісних обрисів. Росії потрібна слабка Україна з російською мовою та ще й розчленована на федеральні землі.

Якщо опозиція на виборах не набере більшості в парламенті, то можемо очікувати всього: і подовження мандату депутатів до семи років як плату за вірнопідданство, і вибори президента у Верховній Раді України, й надання російській мові статусу другої державної… А в загальному все йтиме до того, щоби Україна стала повноправним членом Євразійського союзу.

 Анатолій Власюк, www.tustan.io.ua

Не убий!

У часи мого дитинства, у 70-80-х роках, на Західній Україні росіяни (а росіянами, рускими тут завжди були усі російськомовні, про всілякі складні речі – мовляв, українець, але просто говорю не по-українськи – тоді не йшлося) вже не сприймалися як безсумнівні вороги. За двадцять років після сорокових біль притупів. Однак вони не перестали бути іншими. Незважаючи на те, що у щоденному житті все було переплетеним, незважаючи на те, що ми жили у одній країні і хоч не хоч ця країна була не тільки їхньою, але вже й нашою. Вони були іншими. Ми, зрештою, теж – для них. Тому рускі не любили нас за те, що ми українці, а ми не любили їх. Щоправда, дехто з нас старався перейти на російську, щоби його полюбили, а вони такого не робили ніколи. Врешті ті з нас, котрі вдавалися до мімікрії, протрималися не довго – так чи інакше їм нагадували, хто вони насправді       

А ще ми мусили кожного дня сидіти на уроках їхньої мови. Вони натомість могли відмовитися від уроків нашої і гуляти в цей час містом. Вони мали право зневажати все наше. Ми ж не тільки не мали права поважати свого, ще й мусили з ентузіазмом приймати все їхнє. За те, що ми хотіли любити своїх, нас називали лютими ворогами самих себе. А вони були праві завжди, від народження.

Дрібні кривди накопичувалися, діти насправді дуже чутливі до несправедливості. Не дивно, що лінія фронту хлоп’ячих побоїщ проходила між українськими і російськими школами міста. Щорічним піком цієї доброї традиції ставали загальноміські кількаденні військові збори десятикласників на армійському полігоні. От тоді можна було собі легко уявити, як мала би виглядати справжня руско-українська різня. Хоча росіяни на той час вже перестали сприйматися як безсумнівні вороги, і діти були ще дітьми, а образи були особистими.

Потім було різне. Однак незмінним залишалися найвеселіші наші анекдоти, які далі закінчувалися насильницькою смертю москаля. Анекдотами не слід нехтувати. Народний гумор надто показовий. Гумор допомагає не робити того, з чого можна посміятися. Анекдоти – це тами, спосіб витерпіти напір образ. Маленька некоректність заради великої толеранції. І постать москаля не є у цьому чимось особливим.

Свого часу на Західній Україні були поширені аналогічні анекдоти про поляків (щоправда, про вбивства у них переважно не йшлося, може, тому, що самі вбивства були травматичними епізодами реальності). Поляки теж були іншими. Незважаючи на те, що Західну Україну вони щиро вважали своєю історичною батьківщиною і польський «мір» видавався набагато безсумнівнішим, ніж теперішній «рускій», а переплетеність життя вимірювалася століттями. У міжвоєнної польської держави проблем було дуже багато, як і у її громадян різних національностей. З усіх проблем особливо завзято польська держава взялася вирішувати проблему функціонування української мови. Ще більше підкреслюючи іншість своїх громадян. Ображаючи українців, роблячи усіх поляків тими, хто завдає кривди.

Чим все це закінчилося у сорокових, відомо. Головне, що ніхто не міг подумати, що подібні дикості можуть статися у настільки цивілізовані часи. З того часу серед українців перестали розповідати анекдоти про поляків. Натомість з’явилися росіяни.

За останніх двадцять років усі вже починали звикати до думки, що вони теж можуть бути такими самими громадянами цієї країни. Що мирне співіснування різних мов все ж таки стане можливим. Адже ми дочекалися настільки цивілізованих часів.

Аж тут така диявольська спокуса! Іншість раптом має можливість знову стати виразною. Виразною і непримиренною. Ось свої, а ось чужі. Оце принижені українці, а от – праві від народження знахабнілі рускі… До того ж насильство якось раптово стало нормою на всіх рівнях цієї колись м’якенької держави, яка при цьому парадоксальним чином продовжує називатися українською.

У такій ситуації бракує тільки кількох перших вбивств із розпуки. Адже дійсно все дійшло до такого краю, коли далі терпіти не можна, і навіть комусь із тих, хто досі залишався пасивним, стає зрозумілим, що нарешті пора щось зробити не для себе, а заради спільного добра. Найпростіше, до чого можна додуматися у такому разі – це відчайдушне і праведне вбивство. А далі вже не важить – хто почав і чия тут правда. І розмежування занадто виразне, щоби помилитися.

Насправді люди занадто слабкі, щоби ризикувати випробовувати їх аж такими спокусами. Про це добре знав митрополит Шептицький, який зі всіх сил намагався переконати своїх вірних, що убивати не можна. Що убивство – це самовбивство. Ті, які ще вчора прислухалися до кожного слова свого пастиря, через день або кидали його послання «Не убий!» до печі, або читали і не бачили написаного, або скрушно зітхали, вважаючи, що навіть митрополит почав помилятися, бо нічого іншого тут не вдієш. І анекдоти враз перестають бути веселими. Самогубців цілу вічність ніщо не може розвеселити.

Тарас Прохасько, www.tyzhden.ua

Інформує Трускавецька податкова

«Єдинникам» дозволили змінювати групи без обмежень

З 1 липня почали діяти зміни до Податкового кодексу, які трохи спростять життя малому бізнесу.

Зокрема, півроку їх не штрафуватимуть за неправильно нарахований податок або неточно заповнену декларацію чи помилки в книзі обліку…

Нові зміни до Податкового кодексу, що почали діяти з липня, переважно стосуються спрощеної системи оподаткування. Що саме змінилося, розповів начальник ДПІ у м. Трускавці Роман Михайлович Гладій.

Отже, тепер платники єдиного податку можуть добровільно змінювати групу протягом року. Зокрема, в Податковому кодексі з’явиться пункт 298.1.5, який це дозволяє без обмежень.

Також заборонили до кінця року штрафувати платників єдиного податку за неумисні порушення. Тобто за порушення порядку обчислення єдиного податку; правильності заповнення податкових декларації платника єдиного податку; повноти сплати єдиного податку. Прикінцевими та перехідними положеннями закону №4834 передбачено, що до цих платників податку не застосовується адміністративна відповідальність, передбачена статтею 164-1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, за неправильність заповнення за період 2012 рік книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат.

Платником ПДВ можна стати без особливих зусиль

Майже повністю в новій редакції викладено пункт 14.1.139 Податкового кодексу, який дає визначення терміну «особа». Тепер платникам єдиного податку, для того щоб бути «особою», не обов’язково набирати обсяг постачання 300 тис. грн. щодо робіт чи послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців.

Тепер «особами» є платники єдиного податку фізичні або юридичні особи, які застосовують ставку 3%, а також ті, які застосовуються ставку 5% та за добровільним рішенням змінюють її на 3%.

Дуже суттєвої зміни зазнав пункт 182.1, який регулює можливість реєстрації платником податку на додану вартість на добровільних засадах.

Із вступом в силу закону там більше не буде норми про те, що обсяги постачання іншим платникам ПДВ мають бути не менші ніж 50% від загального обсягу за останні 12 календарних місяців (також це стосується і норми про мінімальний розмір статутного капіталу або балансової вартості активів).

Тобто тепер ті підприємці, що бажають стати платниками ПДВ, не повинні чекати цілий рік.

При зміні ставки єдиного податку на 3%, «єдиннику» треба подати заяву на реєстрацію платником ПДВ не пізніше 15 календарних днів до початку кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка.

При цьому статус платника ПДВ у такого підприємця з’явиться з першого числа кварталу. Саме про це йдеться у оновлених пунктах 183.4, 183.5 та 293.8.

Ювеліри можуть переходити на спрощенку

Із вступом в силу закону перебувати на спрощеній системі оподаткування зможуть суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Відповідні зміни внесені у частину 4 пункту 291.5.1

Але фізичні особи-підприємці, які займаються цим видом діяльності зможуть працювати лише у третій групі (частина 2 пункту 291.4).

Ще трохи про нововведення з 1 липня для платників єдиного податку

Підприємцям, які займаються кур’єрською діяльністю а також тим особам, які надають послуги зв’язку, що не підлягають ліцензуванню, тепер надана можливість бути платниками єдиного податку.

Змінено й порядок визначення доходу платників єдиного податку. Пункти 292.3 і 292.6 Податкового кодексу повністю викладено у новій редакції. Отже, тепер вартість безоплатно отриманих товарів, робіт чи послуг включається до складу доходу всіх платників єдиного податку. При цьому наводиться конкретне визначення, які товари вважаються безоплатно отриманими.

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані згідно з письмовими договорами дарування та іншими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані ним.

Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, тепер включається до складу доходу тільки платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, а також четвертої групи. Відповідно, для інших категорій єдиноподатників прострочена кредиторська заборгованість не є доходом.

Вартість реалізованих товарів, робіт, послуг, за які отримана попередня оплата у період сплати інших податків та зборів, включається до складу доходу звітного періоду платника єдиного податку четвертої групи. При цьому датою збільшення доходу вважається дата відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

Сектор взаємодії з ЗМІ та громадськістю ДПІ у м. Трускавці Львівської обл.

 



Обновлен 07 авг 2012. Создан 06 авг 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником