Трускавецький вісник № 93 (742) від 16 серпня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 93 (742) від 16 серпня 2012 р.

16.08.2012



 

У номері: Інтерв’ю з Святославом Грабовським та Петром Писарчуком; У Трускавці призначатимуть присяжних; Дякуємо Богові за все; Співпраця Східниці та Полянчика; В результаті ДТП загинув хлопчик; Кримінальні та спортивні новини; «Бориславська копа» Анатолія Власюка.

Новини Трускавця та регіону

Хлопчик, котрого у Трускавці збила машина, помер

Минулого тижня, у вівторок, 7 серпня, на вулиці Стуса у Трускавці неподалік «Червоної Рути» на проїжджій частині дороги був смертельно травмований восьмирічний хлопчик. Незважаючи на всі зусилля дрогобицьких медиків та складну операцію, цього тижня дитина померла, сьогодні відбувся похорон.

Це вже не перший випадок, коли через швидку їзду водіїв та їхнє ігнорування пішохідних переходів стаються нещасні випадки. І хоча в цьому випадку ми не маємо інформації про деталі ДТП, та нагадаємо, що депутати ТМР неодноразово піднімали питання безпеки дорожнього руху, в тому числі на вулиці Стуса, де водії часто не зупиняються перед пішохідними переходами, а навпаки – розганяються. Та схоже на те, що запити депутатів ніхто серйозно не розглядає.

Редакція «Трускавецького вісника» висловлює глибокі співчуття батькам вбитого хлопчика. Жаль, що в Україні у білий день, без війни гинуть діти. Кожному варто усвідомити, що на місці малого Максимка могла бути моя, твоя, наша дитина. Адже неможливо впильнувати за дитиною, а от водії повинні усвідомлювати, які наслідки їх чекають. І перш ніж їхати з вітерцем, подумати, що на вулицю під колеса твого автомобіля може раптово вибігти саме твоя дитина…

Престольне свято стало маніфестацією віри, любові та єдності

15 серпня у Трускавці пройшла відпустова урочистість Внебовзяття Найсвятішої Діви Марії в місцевому римо-католицькому храмі. Участь у святі взяли чисельні вірні не лише Трускавця, але і сусідніх міст, на святі було багато і вірних УГКЦ. І не лише вірних – окрім кількох римо-католицьких священиків з Дрогобича, Стрия, Миколаєва та Жидачева, спів служили в обряді Святої Літургії греко-католицькі отці – отець-декан Петро та отець Володимир з Трускавця, отець Василь зі Стебника і отець Любомир з Доброгостова.

Цікаву та змістовну проповідь виголосив декан стрийський РКЦ в Україні о. Войцех Буковець. Після Служби Божої відбулася процесія навколо храму, урочистий спів «Te Deum» і благословення квітів та первоплодів землі. Гостей відпустової урочистості очікував також святковий стіл, організований вірними трускавецької парафії РКЦ.

Трускавецькі зоозахисники грошей не збирають

Як інформує наше джерело, в зоомагазині Трускавця встановлена скринька для збору коштів на притулок для бродячих тварин Дрогобича та Трускавця. Трускавецькі зоозахисники категорично спростовують інформацію про збір ними коштів. Гроші, за їхніми даними, збирають підприємці Дрогобича, котрі уклали угоду з місцевою владою і інформують про діяльність притулку. Насправді ж чи є такий притулок =- сказати важко. Тож перше, ніж вкинути свою лепту в цю скриньку, варто подумати – а чи дійсно ваші гроші підуть для потреб знедолених тварин? Бо жодним чином ці кошти для годівлі чи допомоги бродячим тваринам Трускавця не йдуть.

Нагадаємо, що влада міст Дрогобича та Трускавця заручилася підтримкою окремих дрогобицьких підприємців з метою створення віртуального притулку для тварин. Такий «притулок» розв’язує руки владі у багатьох питаннях, в тому числі щодо вбивств тварин, які згідно звітів потрапляють до притулку і ніби там проживають. Куди ж насправді діваються тварини, де той притулок і ком це вигідно – для тих, хто «нє в дєлє» залишається загадкою.

Про сарепту у Довгому

23 – 29 липня в с. Довге Гірське Дрогобицького району проходив християнський молодіжний табір – сарепта. Про це інформує часопис комісії у справах молоді СДЄ УГКЦ «З любов’ю у світ». В чарівному куточку райської природи юнаки та дівчата з різних куточків єпархії спільно молилися, слухали цікаві та повчальні науки отців Олега Кекоша, Тараса Яворського, Романа Каденюка, гарно проводили час. Учасники сарепти висловлюють вдячність дирекції школи в Довгому, а також меценату Ігореві Курусу (за надану матеріальну допомогу). І хоча літо підходить до завершення, та сарепти ще тривають в інших куточках єпархії.

Власна інформація

Курорти Східниця та польський Полянчик – претенденти на отримання коштів ЄС

Курорт Східиця (Львівська обл.) та курорт Полянчик (ґміна Соліна, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща) пройшли 6 складних етапів перевірки в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща–Білорусь–Україна і знаходяться на кінцевому етапі - розгляду фінансування.

Східниця представляє проект щодо будівництва відпочинкового комплексу-амфітеатру, який носитиме розважальну, спортивну та оздоровчу функції. Полянчик представляє проект щодо будівництва відпочинкового комплексу-амфітеатру та дамби.

Зі слів селищного голови Східниці Іван Піляка, у Східниці це буде багатофункціональний відпочинковий комплекс – амфітеатр, який знаходитиметься по вулиці Шевченка (в центрі селища-курорту). Основу амфітеатру складе арена-сцена 20 на 40 метрів, де відбуватимуться і концерти, і спортивні заходи. Трибуна для глядачів запланована на 500 – 550 посадкових місць буде поділена на сектори, між якими можуть бути використані, як питні галереї бювету, зали для більярду тощо. В цьому. комплексі будуть також розміщені танцювальний та дитячий майданчики.

Зі слів війта ґміни Соліна Збігнева Савінського, який передував у Східниці у рамках обміну досвіду, співпраця зі Східницею було розпочато 5 років тому з проведення спільних промоцій міст – Соліни та Східниці. Результатом такої співпраці стало написання проекту до Євросоюзу через міністерство регіонального розвитку Польщі. Проект, який пройшов ряд перевірок і знаходиться на кінцевому етапі визначення фінансування, має реалізовуватися між двома містами в таких напрямках – культурній, артистичній та туристичній. При реалізації проекту 90% коштів, як для української сторони так і для польської сторони фінансуються з Європейського Союзу.

"Будівництво таких об'єктів необхідні для того щоб дві карпатські культури, досить наближені, могли розвиватися, щоб польські гурти могли презентувати свою майстерність у Східниці, а східницькі – в Польщі, народні творці та артисти могли б приїхати до Польщі. А в майбутньому можна буде приступити до виконання інших проектів. В планах показ фільмів польської та української сторони, показ їх через Інтернет та подальша промоція наших місцевостей. Східниця має досить добру панораму географічну і мінеральні води, яких у Польщі не має. Передусім наша співпраця може зближувати народи, а прикре минуле не ворушити", - наголошує війт гміни Соліна.

В ґміні Соліна за кошти Євросоюзу було зроблено 26 проектів: збудовано десятки кілометрів доріг, збудована каналізація та водопровідна інфраструктура, спортивні об'єкти. Навіть є об'єкти будівництва приватного бізнесу за кошти ЄС, побудовані нові готелі, нові ресторани, нові об’єкти туристичні і цей напрям був би добрий для розвитку як Східниці, так і сусідніх місцевостей. Це буде стимулом для розвитку агротуристики, - каже Збігнев Савінський.

Прес-служба Східницької селищної ради

Запрошує Палац культури імені Шевченка

16 серпня, 20.00 - концерт дуету братів Пономаренків.

17 серпня, 20.00 - концерт квартету «Тенор-Бельканто».

18 серпня, 20.00 - концерт Антона Казимира.

20 серпня, 20.00 - концерт народної артистки України О. Білозір.

21 серпня, 20.00 - концерт ансамблю «Лейся песня».

22 серпня, 16.00 - концерт народного фольклорного ансамблю «Джерела Карпат»; 20.00 - концерт народної артистки України Л. Сандулеси.

23 серпня, 20.00 - концерт народного артиста України С. Гіги.

24 серпня, 16.00 - концерт за участю народного фольклорного ансамблю «Джерела Карпат» та народного ансамблю пісні і танцю «Трускавчанка», приурочений до 21-ї річниці з Дня Незалежності України.

Примітка: у програмі можуть бути зміни та доповнення.

Газета «Трускавецькурорт»

Святослав Грабовський – кандидат, який вже відстояв права людей

До виборів у Верховну Раду України готуються не лише знані політичні сили, яких підозрюють у співпраці з олігархічними кланами, але і порівняно невеликі партії, які, проте, мають перспективу розвитку в майбутньому. До таких належить Українська Національна Консервативна Партія, яку очолює знаний в Україні та за кордоном економіст, професор, вчений з міжнародним ім’ям Олег Соскін. По Дрогобицькому мажоритарному виборчому округу № 121 від УНКП балотується знаний у Трускавці громадський дія, один з ініціаторів протестів трускавчан проти незаконного підвищення владою тарифів на житлово-комунальні послуги, випускник малої духовної семінарії, чоловік з п’ятьма освітами, людина проукраїнських, а навіть дещо радикальних поглядів, п. Святослав Грабовський.

Оскільки пан Святослав є і постійним автором «Трускавецького вісника», то хочемо поспілкуватися з ним, задавши запитання, які цікавили б багатьох трускавчан.

- Пане Святославе, у 2010 році Ви балотувалися на посаду міського голови Трускавця як представник партії «Свобода», також Ви є помічником обласного депутата від цієї політичної сили. То ж чому йдете на вибори до ВРУ від Української Національної Консервативної партії (УНКП)?

- Щодо «Свободи», то ідеологічно ця партія дуже близька до моїх поглядів, а оскільки я достатньо давно спостерігаю за її діяльністю та діяльністю Олега Тягнибока і бачу, що у «Свободі» є дуже багато достойних людей, які намагаються робити добре для українців то звичайно, що я їх підтримуватиму. У 2010 році коли «Свобода» мене висунула на голову міста - для мене це було за честь мати можливість сприяти поширенню національних ідей і проукраїнських справ від такої знаної партії.

Після виборів, коли я отримав пропозицію від обласного депутата від «Свободи» Олексія Балицького, щоб стати його помічником на громадських засадах, то погодився, тому, що це додаткові можливості знати про потреби людей і допомагати вирішувати проблеми, які їх хвилюють, плюс досвід роботи з чиновниками різного рівня.

Щодо запитання про висування від УНКП, то скажу так: наскільки мені відомо, на цьому окрузі «Свобода» не має квоти на мажоритарщиків, а тому і не висуває в нашому окрузі кандидата від ВО «Свобода». На мою думку, на Західній Україні мали б іти тільки представники націоналістичних сил, оскільки за результатами виборів 2010 року вони отримали найбільшу підтримку, і вони ніколи не були у більшості в парламенті, а отже не заплямовані брудними голосуваннями і тушкуванням.

УНКП не має домовленостей з «Батьківщиною» і є членом регіонального комітету опору диктатурі. УНКП ідеологічно дуже близька до «Свободи», окрім того абсолютно не конкурує з «Свободою» на жодному окрузі, мало того – УНКП вважає, що лише незаплямовані націоналісти типу «Свободи» і УНКП можуть зараз вести Україну до справжньої самостійності. А оскільки продовження боротьби, особливо в даний час, для мене є дуже важливим, то я й погодився на пропозицію п. Олега Соскіна щодо висунення моєї кандидатури по цьому округу. Львів - це останній бастіон свободи всього українського, який ні за яких обставин не можна здавати Кремлю та його п’ятій колоні у лиці царька-узурпатора-шапкокрада. І лише з Галичини може розпочатись новий визвольний рух. Точно так само, як колись Данило Галицький зупинив монголо-татарську орду. Наш Галицький регіон має сили виступити проти кремлівсько-кагебешної орди і знищити в корені будь-які спроби нашого поневолення.

УНКП не йде у парламент списком і тому я однозначно голосуватиму за «Свободу», оскільки на сьогодні - це реальна сила, яка має бути у парламенті і відстоювати інтереси українського народу.

- Є думки, що виборець повинен обирати між кандидатом від Партії регіонів і від Об’єднаної опозиції «Батьківщина» як сили, яка протистоїть діючій владі, а всі решта кандидатів, мовляв – технічні, які тільки відриватимуть голоси від опозиції і діють на руку Партії регіонів. Що Ви скажете з цього приводу?

- Я вважаю, що ні в якому разі не можна підтримувати бандократію в лиці провладних кандидатів і представників від ПР та комуністів, і досить вибирати між більшим злом і меншим злом – це все одно буде зло. Якщо ми останніх 20 років робили вибір, а результат такий, як є сьогодні, то зробивши такий самий вибір завтра, ми і результат будемо мати вчорашній. А тому ті люди, які не задоволені теперішньою ситуацією і хочуть змін, будуть робитимуть вибір зовсім по-іншому, за абсолютно нових людей.

- Наскільки мені відомо, УНКП не виставляє партійний список. За яку політичну силу радите голосувати?

- Як уже говорилось вище, то я особисто та моя команда будемо голосувати тільки за ВО «Свобода»

- Чому у вас визріло бажання балотуватися у найвищий законодавчий орган держави і як Ви оцінюєте свої шанси на перемогу?

- Насправді бажання балотуватись у найвищий законодавчий орган держави у мене не визрівало та, навпаки, дуже неприхильно відношусь до теперішніх депутатів і до того, що відбувається у парламенті. А тому для себе я обрав шлях громадської діяльності, де є можливості пропагувати справжні суспільні цінності і будувати громадянське суспільство. Проте останні події в Україні показали, що часу на поступові зміни в Україні є обмаль. Існує реальна загроза втрати незалежності України, а будувати громадянське суспільство в іншій країні я не горю бажанням. І саме від недавнього часу використовую будь-які можливості для максимальної активізації населення і пропагування своїх ідей та розбудови громадянського суспільства.

І ось, коли розпочалась виборча кампанія, у мене відбувається зустріч з головою партії УНКП, професором, економістом і політологом п. Олегом Соскіним. Як виявилося, він надзвичайно добре розбирається в питаннях економіки, податків та місцевого самоврядування, таких освічених людей у своєму житті зустрічав лише декілька. Пан Олег розповів мені про модель народного капіталізму, про націонал-консерватизм і про те, що зміни в країні навряд чи так просто настануть, що потрібна ініціатива знизу, після тривалої розмови ми дійшли висновку, що балотуватись до ВР є по суті обов’язком людини, відповідальної за свій народ. І я прийняв рішення стати кандидатом від УНКП.

Будучи кандидатом до ВР, я маю можливості для донесення до людей правди, щодо функцій народного депутата і його обов’язків стосовно своїх виборців, а також участі людей у співпраці з депутатом. А коли люди чітко знатимуть ці речі, то звичайно, вони зрозуміють, що більшість кандидатів у депутати до Верховної ради насправді не є і не будуть представниками від народу у парламенті. А тому якщо не буде нахабних фальсифікацій на дільницях, то мої шанси будуть досить високими.

- Виборча кампанія – недешеве задоволення. Хто ж фінансує Вашу участь у виборах? Адже тільки застави у ЦВК для реєстрації кандидатом потрібно 14 тисяч гривень, не кажучи вже про кошти на агітаційні матеріали, на апаратуру для організації зустрічей, оренду залів…

- Фінансування кампанії я буду здійснювати разом з тими, хто сповідує дорогі мені цінності і ідеї. Якщо люди справді хочуть мати свого представника у парламенті, то вони і допоможуть поширити інформацію про такого представника. Звертатимусь до виборців, а також до підприємців та бізнесменів, думаю, що їм не байдуже, хто буде представляти інтереси регіону у парламенті. Буду радий будь-якому сприянню від ідейних прихильників.

- Якщо не таємниця, хто є членами Вашої команди на цих виборах?

- Це в основному родичі, друзі і, звичайно, місцеве населення, яке мене підтримує.

- Якщо після 28 жовтня Ви довідаєтеся, що не потрапили у ВРУ, що програли ці вибори, якою буде Ваша реакція?

- Якщо таке трапиться, то, звичайно, потрібно буде зробити аналіз та висновки на майбутнє. А далі буду допомагати депутату ВР гарно виконувати свої виборчі обіцянки, гуртувати населення і разом вирішувати свої проблеми на місцях і готуватись до революції.

- Перейдемо до наших місцевих трускавецьких справ. Ви воювали за відміну тарифів на обслуговування житла і прибудинкових територій, але чи виграли (якщо так, то повністю чи частково)? Отже, біда не лише в тому, яка у нас центральна влада, але і в тому, що ми собі обираємо непрозору та відірвану від територіальної громади владу місцеву?

- Зроблю уточнення, ми не воювали за відміну тарифів, а добивались впорядкування відносин між ЖКГ та людьми. Основним завданням було прийняття положення про замовлення послуг на обслуговування житла і прибудинкових територій, тобто, коли будинки самі замовляють собі перелік необхідних їм послуг, а не платять за те, що не робиться, або робиться неякісно. І, як наслідок, сума платежів стає значно нижчою. В цивілізованих територіальних громадах при нормальному депутатському корпусі і керівнику міста такі речі вже зроблено. І грабіж населення через сплату необґрунтованих комунальних платежів неможливий. Львівський правозахисник п. Теодор Дяків розробив таке положення і ми передали його на прийняття нашому депутатському корпусу. Його поки не включили у порядок денний, хоч і на попередній сесії було прийнято рішення щоб на наступній сесії його проголосувати. Як результат – тишина… перед бурею.

Чому так є, так це тому, що люди ще не так активно добиваються того, що є у їхньому віданні, а це через те, що законодавство України є складним і заплутаним, часто суперечливим і людині важко розібратись, що є правильним. Та впевнений, що тепер ситуація докорінно змінилась і акції протесту трускавчан цьому яскравий приклад, якщо депутатський корпус не співпрацюватиме з людьми, то вже точно не буде мовчазної згоди, і не дай Бог справжніх заворушень, бо люди вже на грані зриву і я це точно знаю. Тоді вже не обійдеться простим зниженням тарифів, а може постраждати весь бізнес, який є на курорті, тому що відпочивальники не будуть їздити в місця, де неспокійно. Тому загравати з населенням я б не рекомендував жодній владі, особливо, коли більшість людей животіють від зарплати до зарплати!

- І останнє запитання. Ваші прогнози – яким буде розклад сил в нашому парламенті та як розвиватимуться події в Україні після цих парламентських виборів? Адже навіть у випадку перемоги опозиційних сил чинним Главою Держави залишається Віктор Янукович…

- Можливо, оберуть іншого спікера та прем’єра, зміниться Кабінет міністрів, але навряд чи в корені зміниться політичний вектор в Україні, а протистояння у парламенті призведуть до його швидкого розпуску або громадських заворушень і силового скинення бандократії.

- Дякую за розмову.

Спілкувався Володимир Ключак

Про знаки, зони і «Нафтусю»

По місту, курортному парку хто по справах, хто без конкретних занять ходить, прогулюється тисячі людей. І кого б із них не спитати, навряд, чи хтось чув і знає про охоронні санітарні зони курорту і парку зокрема, про обмежувальні знаки та самі межі цих зон. Ніхто ніколи не бачив і самих охоронців чи контролерів санітарних меж.

А це все є. Є, так би мовити, і пограничні стовпці, тобто охоронні знаки першої санітарної зони курортного парку, і кордони, тобто межі санітарних зон, але тільки на картах, є і працівники, які за тим пильнують. Про все це говоримо із головним інженером філії ГГРЕС ЗАТ «Трускавецькурорт» Володимиром Михайловичем Кісаком.

- Пане Володимире, що собою являють санітарні зони курорту, де вони розташовані, які їх межі?

- Ось карта, на якій позначено санітарні зони курорту. Ця зона охоплює водосховище, і нею опікується водоканал. Там є спірні питання, бо на території цієї зони ведуться забудови, чого робити не можна. Ось зона мінеральної води «Нафтуся». Вона охоплює партерну частину курортного парку, йде по території санаторію «Кришталевий палац» і далі виходить на територію санаторію «Женева» і по бордюрах вулиці Суховоля завертає на ділянку Військового санаторію, йде територією санаторію «Джерело», пансіонату «Південний» і далі вулицею Івана Франка.

Є санітарна зона «Липки». Там є розсільні свердловини, вода з яких подається на ванни курортних установ, зокрема на БОЛ-2, «Женеву».

Є також санітарна зона «Воротище», де також знаходяться розсільні свердловини, вода з яких подається на ванни відомчих санаторіїв, а також на БОЛ-1 і БОЛ-3.

Є зона водосховища та «Помірки». Ці зони затверджені ще Радою міністрів Радянської України. А взагалі курорт і прилеглі до нього околиці розподілений на три санітарні зони. Третя зона, наприклад, сягає аж до Орова. У першій зоні, а це територія курортного парку і формування мінеральних вод, заборонено всіляке будівництво. Для чого ця зона? Для збереження родовища мінеральних вод курорту. Тут не можна, як я сказав, вести жодного будівництва, торгівлі, утримувати худобу та інше. Але на даний час, наприклад, вулиця Івана Франка вся у зоні, але там є будинки, які не знесені. А мали знести їх ще за Союзу. Тоді людей відселювали примусово, взамін давали їм квартири. Зараз це зробити неможливо, бо людей треба відселяти і давати їм помешкання. А де є на це кошти? Хоча є постанова Уряду про знесення цих будов.

- Хто пильнує за станом зон?

- У нас є геологічна служба, є інженер по зонах. Ці працівники обходять ці території, є графік обходів, вони роблять свої зауваження, виписують порушникам приписи що того, чи іншого робити неможна. Беремо навіть аналізи ґрунту, проводимо щоденний аналіз води. На вулиці Івана Франка зроблено спеціальний глиняний затвор-перегородку, аби брудні води не потрапляли на родовище «Нафтусі». Але що з того. Ось на цій же вулиці побудували два нові будинки. Ми писали в міську раду, зверталися в природоохоронну прокуратуру, в санепідемстанцію. Їм не дозволяється підключення до ніяких мереж, але будівлі побудовано, і їх тепер не знесеш. Біля бювету №2 є павільйони, вони давно стоять, їх треба зносити. А колись там були будинки і їх позносили.

Ми слідкуємо за видобуванням мінеральної води, за її якістю, за подачею води оздоровницям, до бюветів, до водолікарні.

- А тепер розкажіть про охоронні знаки.

- Ще у 60-х роках на першій санітарній зоні було встановлено охоронні знаки, на яких вигравіювано герб Союзу та емблему курорту. За цей час багато цих знаків вкрали, дехто просто викопав їх, бо стояли в городі. Років два чи три назад було прийнято рішення міської ради про заміну знаків з відповідною українською державною символікою. І ця робота розпочалася. Львівський інститут на замовлення ЗАТ "Трускавецькурорт" зробив відповідні зйомки, вивчив ситуацію, де мають правильно стояти ці знаки, розробив їх проект. То була копітка робота і коштувала значних коштів. Було визначено 49 точок встановлення таких знаків, що позначали першу санітарну зону, і було виготовлено стільки ж знаків. На стовпцях тепер є герб України та давня емблема курорту. Уже замінили практично всі знаки. Лише в курортному парку залишили поряд з новими ще два старі. Це як історичний факт для порівняння. Але і їх знімемо, як в цьому виникне потреба, аби не думали, що в когось є ностальгія за минулим.

- Ця робота, яку виконала ваша служба стосовно окреслення меж зони - то зона в результаті збільшилася, чи зменшилася?

- Ні. Зона така ж, як була. Тільки зараз точно визначено точка. Бо є багато проблем із претензіями на земельні ділянки. До речі, і в мене була садиба в санітарній зоні. Знесли. А взамін нічого. Але сподіваюся, що влада колись компенсує цю втрату. Отож ми дуже точно встановили знаки, ця робота виконана досконало, але уже є випадки, коли і нові знаки десь пропали..

- Як для необізнаного - ці знаки означають конкретну територію формування "Нафтусі"?

- Так. Це територія формування мінеральної води "Нафтусі". Бо ця вода не має якогось одного конкретного місця утворення. Це великий пласт, обшар, де залягають відповідні компоненти, мінералогічні складники, які і впливають на її формування. А визначалася ця зона солідними інститутами, провідними науковцями. Бралися проби, проводилися багато аналізів, запускалися через свердловини певні барвники, щоб визначити, де є межі залягання води. Ну, а безпосередньо біля самого джерела "Нафтусі" таких проб старалися не робити, бо таке втручання може бути для води непоправним. Так визначали ці зони, і вже від них ніхто відходити не буде.

Правда, розглядаються певні варіанти зменшення зони. Але як до цього дійде, то їх відразу забудують. А чим це обернеться для джерела, для курорту, не знає ніхто.

- Що собою являє сувора санітарна зона?

- Перш за все це родовище формування нашої "Нафтусі". Тут є її природне джерело. Територія родовища займає сім гектарів, діє понад десять свердловин, глибина яких сягає від десяти до 50 метрів. Зона обмежена високою огорожею. Там є охорона і ніхто не має права туди заходити, крім спеціалістів, які обслуговують родовище.

- Є ще в нас джерела "Юзя", "Марія", "Софія", "Броніслава". Що це за джерела? Вони теж мають свої охоронні зони?

- Такої суворої охоронної зони як джерело "Нафтуся" ці джерела не мають. Що це за джерела? У курортному парку біля пам'ятника Міцкевичу є станція приготування мінеральної води. Тут приготовляють воду джерел "Марія", "Софія", "Броніслава". Значить так, "Марія" - перше джерело, має п'ять грамів солей на один літр води, другий номер "Софія" - 10 грамів солей на літр води, і так далі. Отже, є свердловина, наприклад 68, що бурили. Вона дає 40 грамів солей на один літр води. А є свердловина 5К, де є прісна вода. Методом змішування і дозування отримуємо джерела №1, №2, №3… Ось така система приготування цих вод. Недавно ми бурили там свердловину, бо стара уже вичерпала свій ресурс. Зараз на введення її в експлуатацію потрібні кошти. Значить там практично виготовляються названі мінеральні води.

Є ще джерело № 11 "Юзя". Ця вода більше годиться для вмивання, а менше для внутрішнього споживання. Ці води досліджені і затверджені для використання Одеським НДІ курортології.

- Ви давно тут працюєте, провідний спеціаліст ГГРЕСу. Що ви могли б сказати про "Нафтусю", її лікувальні властивості не збідніли?

- Ні. Я працюю тут з 1981 року. У цей період людей на курорті було у три рази більше. Вони випивали до 33-35 кубів "Нафтусі" на день, зараз людей менше і розхід води становить не більше 12 кубів води на день, це разом на першому і другому бюветах. Взимку було ще менше - шість кубів на день. Знаю від наших авторитетних науковців - "Нафтуся" своїх властивостей не зменшила. А те, що люди кажуть, вона не така, бо не чути специфічного запаху сірководню, це нічого не означає, бо сірководень не лікує, а лікують зовсім інші фактори, які жодних змін не зазнали Звичайно, воду треба пити. в бюветі протягом двох годин, далі вона поволі втрачає свою силу. І уже давно доведено, що вона не консервується. Тому високі гості курорту, наші президенти Кравчук і Кучма ходили пити воду до бювету. А щоб вона дала ефект, її треба пити 21 -24 дні підряд. Якщо ж її пити постійно, наприклад, весь рік, то організм звикає і лікувального ефекту від її вживання не буде.

- Знаю, професор, доктор медичних наук Степан Васильович Івасівка працював тут, проводив з допомогою "Нафтусі" дослідження на живих тваринах. І доходив висновку, що "Нафтуся" позитивно впливає на лікування онкозахворювань. Та остаточних висновків ще не зробив, бо з певних причин наразі залишив цю справу. Чи продовжують науковці ГГРЕСу працювати над цими проблемами, ідеями, які започаткував шановний Степан Васильович?

- Бачите, Степан Васильович працював тоді і в ГГРЕСі, і в інституті Богомольця, тут є його філіал. Науковці на чолі з професором робили такі досліди на щурах, собаках. Але через брак фінансування, а може і через інші причини, але ці досліди зараз не проводяться. Зараз науковці ГГРЕСу, кандидати медичних наук Ігор Попович та Марта Ковбаснюк працюють над іншими темами. Я не фахівець у цій галузі і не беруся судити, але знаю, що багато людей шкодує, що професор Івасівка відійшов від цієї дуже важливої справи.

Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Петро Писарчук: «Мене дуже болить, що у нас фактично немає опозиції»

Чи не найбільшою несподіванкою висунення кандидатів-мажоритарників на Львівщині стала відсутність у їх переліку чинного нардепа, голови Львівської обласної організації Партії регіонів Петра Писарчука. Адже саме Петра Писарчука вважали чи не єдиним прохідним кандидатом провладної партії на Львівщині, а соціологи приписували йому лідерство у центрі Львова.

Про передвиборчі технології Партії регіонів на Львівщині та псевдоопозиційність кандидатів у депутати – детальніше в інтерв’ю Петра Писарчука.

- Попри минулорічні обіцянки опозиції йти на вибори єдиним списком 28 жовтня виборець побачить у бюлетені щонайменше чотири рейтингові опозиційні сили. Усі вони критикують владу і називають себе опозиційними демократичними силами. Що у цій ситуації робити виборцю, як розібратися, за кого голосувати? Хто є найбільшою опозицією серед опозиційних сил?

- Я представляю провладну політичну силу, і що б я не сказав, воно завідомо викличе певну недовіру у виборця. А штаби опозиційних кандидатів накинуться на мене з, м’яко кажучи, непристойними коментарями. Але відкинемо політичні амбіції.

Маємо те, що маємо. Сьогодні опозиція є слабкою на економічному ґрунті, тому переводить усе в політичну площину, в риторику про загрози Україні, про наступ олігархів і так далі.

Мене дуже болить, що у нас фактично немає опозиції. Тому що серйозна опозиція, що б там не говорили, дуже необхідна самій владі.

Не потрібно боротися з опозицією, тому що ні до чого доброго така боротьба не доведе. Ми знаємо, чим закінчилася боротьба Кадафі з опозицією, Радянський Союз боровся з опозицією і розвалився, і таких прикладів є багато.

Конкуренція думок та ідей – це те, що рухає людей вперед. Але потрібна конкуренція програм, а не бруду, взаємних звинувачень і заперечень. Це не опозиція. Дуже мені прикро, що за 20 років, ми не змогли виховати тих лідерів, які би ставили насамперед інтереси України, а не якісь свої меркантильні інтереси. Сьогоднішні опозиціонери – учора були при владі, але нічого не зробили, а сьогодні кричать, яка влада погана, бо знову хочуть керувати.

Я думаю, що неупереджені люди розуміють, що в мене особливих політичних амбіцій не було і немає. Я далекий від думки, що знаю істину і правду, щоб давати виборцям рекомендації голосувати за ту чи іншу політичну силу. Тому що і сам у своєму житті, перебуваючи в тій чи іншій ситуації, робив помилки, йдучи на виборчу дільницю.

Але навіть якщо би я не був народним депутатом, не був би головою партії, не займався би політикою, а був би звичайним виборцем, то я не емоційно, а свідомо голосував би за Партію регіонів. Тому що ми мусимо бути реалістами, і обирати не те, що ми собі уявляємо, а виходити з того, що ми маємо.

- Але якщо, за Вашими словами, під час голосування треба виходити з того, що ми маємо, то про які досягнення сьогодні може говорити Партія регіонів?

- Я далекий від думки, що Партія регіонів – це ідеальна партія. Я за те, щоб її і мене критикували. Але ця критика не має бути огульною, вона має не переслідувати якийсь політичний інтерес напередодні виборів, а бути доброзичливою. Ми мусимо в політиці відкинути агресію і бути добрими, бо ми, політики, посилаємо сигнали в суспільство. Будь-який політик, який принижує собі подібних і сіє агресію, робить велику шкоду для держави. Ідеальних, святих чи досконалих людей немає. Але про людей і політиків треба судити не по словах, а по ділах.

За тих два роки, що Партія регіонів при владі, у складних економічних умовах їй вдалося зберегти економічну і політичну стабільність.

Я був нещодавно на відпочинку у Греції. Країна тримається виключно на тому, що до неї їдуть туристи. Але Греція фактично стала васалом Євросоюзу, вона втратила свою самостійність і можливість самостійно вирішувати свої проблеми.

Кілька тижнів тому я був у Польщі, де поховані мої предки, я бачив людей і їхні настрої. На вулицях маса п’яних молодих людей, які не мають роботи. Тому коли ми говоримо, що нам зле, ми мусимо пам’ятати, що може бути гірше. Погано сьогодні не тільки в Україні, є країни в Європі, яким набагато гірше.

Те, як ми живемо, залежить не тільки від влади. Особисто мій життєвий досвід говорить про те, що мені не допомогли ні Кравчук, ні Кучма, ні Ющенко. Та й нині я не заглядаю в рот Президенту держави, а намагаюся самостійно зробити так, щоб ті люди, за яких я відповідаю, мали добре оплачувану роботу і працювали у більш-менш пристойних умовах, щоб їхні діти ходили в гарний садочок, вчилися у гарній школі, мали можливість плавати у басейні і займатися спортом у пристойних спортзалах. Це не Президент будує, а я з Божою ласкою намагаюся самостійно робити. Мені як і багатьом бізнесменам ніякої допомоги не потрібно. Нам потрібна лише політична стабільність, спокій і пошана до праці.

Якщо неупереджено взяти і подивитися, що в умовах світової кризи зроблено в Україні, то не все так погано. Навіть у тому ж Києві завершили будівництво безлічі об’єктів, які роками стояли недобудованими: ті ж розв’язки, мости, станції метро.

Що стосується Львова, то тепер туристи, які прилітають до нашого міста, проходять через новий аеропорт і в них відразу складається нормальне враження про Україну.

Скептики звинувачують владу у тому, що на підготовку до Євро було витрачено багато коштів. Але до того, як Янукович став Президентом і Партія регіонів прийшла до влади, Україна і Львів також готувалися до Євро-2012. Тоді виділялися сотні мільйонів бюджетних коштів і з державного бюджету, і з місцевих бюджетів, щось нібито робили, але не збудували нічого. Про це люди вже забули. Але якраз попередня влада і розікрала кошти на підготовку до Євро-2012.

- Але поряд з тим приймаються закони, які викликають не те що обурення, а фактично збурюють країну…

- Не хочу виступати адвокатом цього багатостраждального закону про мови, бо знаю, що люди в Галичині його не сприймають, і я цей закон ніколи не підтримував. Але я знаю точно, що поганий закон є кращим, ніж беззаконня.

Протягом останніх 20 років ми чуємо галас про нищення української мови, але ми мали період, коли всі галичани вмивалися сльозами радості від того, що був «український президент» і «український прем’єр». Хоча Янукович також є українським Президентом, тому що його обрали громадяни України, а не Росії. Але що за п’ять років свого панування зробила та «проукраїнська влада» для того, щоб українська мова, українська пісня, український дух стали домінантою в державі? Навпаки їхні невмілі, незграбні дії спровокували і підсилили рух за надання російській мові статусу державної.

За Ющенка з бюджету на підтримку української мови коштів виділялося набагато менше, ніж сьогодні. Це легко перевірити, достатньо порівняти бюджети за 2005, 2006, 2007 роки.

Сьогодні боротьба за українську ідею має йти не в ідеологічній площині. Найпростіше вийти на вулицю і покричати про те, як ти любиш українську мову. Українська мова і культура сьогодні потребують реальної фінансової підтримки. На жаль, останній раз мільйонним тиражем Шевченків «Кобзар» видавала радянська влада, а не незалежна Україна …

Нам сьогодні потрібно зрозуміти, що галас галасом, а боротьба за українську державність полягає зовсім в іншому.

- Найбільш ганебним явищем чинного парламенти стали так звані «тушки», тобто люди, які пройшли під прапорами національно-демократичних сил: БЮТу та «Нашої України». В одному з інтерв’ю Ви заявляли, що саме завдяки їм стало можливим прийняття мовного закону. На Вашу думку, у парламенті нового скликання знову будуть «тушки» чи таке явище стане пережитком минулого?

- Як мені це не прикро, але «тушок» у парламент провели не регіони, а сьогоднішні опозиціонери. Вони делегували цих людей під особисту відповідальність лідерів політичних сил, яких дуже люблять галичани. Я вважаю це ганьбою української політики.

Якщо Ви хочете прямої відповіді, то скажу Вам, що будуть. Залежно від ситуації, є люди, які йдуть в парламент з меркантильними інтересами, не служити державі, народу, виборцям, а робити бізнес.

Я хочу подивитися на тих кандидатів, які сьогодні так активно роздають гроші, чи будуть вони допомагати людям, коли стануть депутатами. Я точно знаю, що ні. Я сам був у такій ситуації і неможливо, щоб один чоловік нагодував, допоміг, вирішив всі питання для 200 тисяч виборців. Ясна річ, що в запалі люди стають великими меценатами, але допомогти всім неможливо, тому багато виборців після виборів будуть розчаровані.

Я думаю, що і мною були розчаровані, хоч я і намагався допомагати. Але це була така лавина, з якою я не міг справитися, тому що одна людина вирішити усі проблеми не може.

Депутат вибирається не для того, щоб роздавати гроші. Колись я цього не розумів. Завдання депутата Верховної Ради зовсім інші – не самому роздавати гроші, а зробити таку ситуацію в державі, щоб люди мали роботу, жили за законом, щоб правоохоронні органи не принижували людей, щоб закон був один для всіх. Ось це завдання депутата Верховної Ради – дати вудочку, а не рибу. Завданням кандидата у депутати не має бути перевезення священиків у святі місця.

Я дивлюся на наших кандидатів і хочу сказати їм наступне – щоб бути незалежним, треба мати прозорий бізнес. Тому що людина, яка сидить на бюджетних коштах, або робить бізнес на тендерах, чи через податкові органи за безцінь скупила нерухомість – така людина залежна від влади. Нехай вони собі перемагають, мене душа болить не персонально за окремих кандидатів, а за Україну. Тому що коли пройде така «еліта» знову до парламенту, то звідки добро візьметься в Україні?

Було би набагато чесніше і правильніше, якби кандидати не маскувалися, а йшли до людей зі своєю чесною позицією. Чесності сьогодні в політиці бракує, а чесність починається з кандидування.

Майбутні депутати мають мислити по-іншому, вони мають створити таку державу, в якій усі проблемні питання будуть вирішувати відповідні органи – відділи освіти, охорони здоров’я, соціального захисту…

- Як можете прокоментувати підбір кандидатів у списках опозиції? Медіа звертаються увагу на те, що у прохідній частині списку чимало людей, які не надто відзначилися опозиційною діяльністю. Зокрема, він згадав про Тетяну Донець у прохідній частині списку, яка нібито особливою опозиційністю не відзначилась, але при цьому є власницею семи квартир, престижного авто та інших немалих статків…

- Тетяна Донець була не останньою людиною в політикумі Львівщини, адже була наближена до колишнього губернатора Львівщини. Тут ми повинні і себе покритикувати. Бо людина, яка йде у прохідній частині списку опозиції, ясна річ, не працювала на підвищення авторитету Партії регіонів чи влади на Львівщині, хоча вона мала кабінет в обласній державній адміністрації, до неї всі бігали, з нею радились голови адміністрацій… Це дезорієнтує народ.

Таких козачків, які є засланні в Партії регіонів і дискредитують владу, є дуже багато. Якраз одним із недоліків Партії регіонів є нерозбірливість у підборі кадрів.

- Якщо говорити про підбір кадрів у Партії регіонів на Львівщині, то, як відомо, обласний виборчий штаб очолив не львів’янин, а фактично людина ззовні. Можете розказати, якими методами працюватиме штаб Партії регіонів, чим будете завойовувати прихильність виборців?

- Ми націлюємо наші виборчі штаби на протидію фальсифікації волевиявлення галичан.

Чим ближче до виборів, тим більше буде галасу про нібито спроби влади приписати Партії регіонів зайві відсотки. Однак досвід багатьох виборчих кампаній, в яких я брав участь, говорить про протилежне. Саме ті політичні сили на Львівщині, які розповідають про необхідність провести чесні вибори і кричать про адмінресурс влади, дуже часто фальсифікують результати голосування. А галас і звинувачення на адресу Партії регіонів є просто димовою завісою власних зловживань.

Тому ми націлюємо виборчі штаби не на фальсифікацію, а на протидію спробам наших опонентів фальсифікувати волевиявлення галичан. Саме це дозволило нашим кандидатам на проміжних виборах депутатів місцевих рад на Львівщині – у Радехівському та Городоцькому районах – перемогти.

- Тобто Ви хочете переконати читачів, що губернатор Михайло Костюк та обласна держадміністрація не будуть «натягувати» голоси Партії регіонів?

- Михайло Дмитрович в першу чергу є державним мужем, і, наскільки мені відомо, членом іншої партії. Як я розумію, Президент ставить перед ним завдання забезпечити прозорість виборчого процесу, дотримання конституційних гарантій всіма учасниками перегонів, як і дотримання ними законодавчого поля. Все інше – від лукавого і спекуляції.

Ясна річ, що сьогодні Партія регіонів несе відповідальність за ситуацію в країні, а тому хороша робота обласної державної адміністрації, де тільки недавно один заступник Костюка виявив бажання вступити до Партії регіонів, буде доброю агітацією на нашу користь, як і навпаки.

Після президентських виборів ряд районних партійних організацій очолили голови районних державних адміністрацій. Вони не беруть прямої участі у виборчому процесі, але своєю роботою, увагою до людей, розв’язанням їхніх проблем, сподіваюсь, що сприяють росту підтримки нашої партії виборцями. Не виключено, що дехто із них може вдаватись не тільки до такої форми агітації. Будемо їх поправляти. Але не може бути і такого, що однозначно чоловік є при владі і симпатизує чи підтримує опозицію. Настав час визначитись з такою неєвропейською практикою.

- До початку виборчої кампанії опозиція заявляла, що висуватиме узгоджених кандидатів у мажоритарних округах. Але якщо проаналізувати кандидатів-мажоритарників на Львівщині, бачимо, що є офіційні опозиційні кандидати, а є просто опозиційні кандидати-самовисуванці. Наприклад, у Галицькому районі Львова є два опозиційні кандидати – Стецьків і Васюник, така ж ситуація на Дрогобиччині, де є Ілик і Задорожний, на Сокальщині – В’язівський і Курпіль… Як у цій ситуації розібратися виборцям, за кого з опозиціонерів голосувати?

- Це проблеми тих політичних сил, до яких належать ці висуванці, чому вони не можуть об’єднатися заради високої ідеї. Дійсно, українські політики ніколи не вміли домовлятися, і через що ми колись втратили державність. Було б незле, якби хоча б на регіональному рівні політики би показали, що вони можуть національні інтереси поставити вище своїх власних амбіцій. Але маємо те, що маємо.

Усі ці опозиціонери, якщо простежити їхню політичну біографію, діяли однаково. Коли їм давали владу, вони приставали на пропозицію, але маючи владу мало що доброго зробили на своїх посадах. Нехай люди читають і цікавляться, хто себе називає опозиціонером. Кандидує чоловік, який керував Держтелерадіокомпанією, але щось не дуже за час його керівництва ця структура спрогресувала. Інший кандидат сидів у «Нафтогазі», по якій ціні маємо газ – знаємо.

А є кандидат від Партії регіонів – Олег Баран, фірма якого обробляє сотні гектарів землі, вирощує худобу, надала робочі місця сотням людей, забезпечує Львівщину м’ясними та ковбасними виробами українського, а не польського виробництва. Він, можливо, не святий, але працює на Україну, розвиває її економіку, сплачує податки і створив робочі місця для українців. А є опозиціонери, які сиділи на високих посадах, мають купу грошей на білборди, на свою рекламу, але що з того мають люди? Я б на місці виборців думав за такою логікою.

- Чи не складається у Вас враження, що на тій же Львівщині об’єднана опозиції просто таки «здала» низку округів. На багатьох округах об’єднана опозиція виставила непрохідних мажоритарників. З чим це пов’язано? Чому не борються за кожен мандат, за створення більшості у Верховній Раді?

- Це Ваша думка. Я думаю, що всі кандидати достойні. Так, є грошовиті, є негрошовиті, але ті, які не мають грошей, мають розум і позицію, а це за гроші не купиш.

Ваші питання «чому» не до мене. Кого вважали за потрібне, тих і висунули. Люди нехай собі думають, вибирають. Я не маю права принижувати тих чи інших кандидатів. Відважитися на кандидування не так легко, тому що це вимагає і фінансового ресурсу, і затрат власного здоров’я. Нехай переможе найдостойніший. Це все, що я можу сказати.

Єдине бажання, щоби в цей парламент пройшло якомога менше балакунів, не тих, хто потоком шумних та галасливих фраз люблять Україну, а тих, хто любить свою державу тихою та невтомною працею. Це головне.

- Чому Партія регіонів на Львівщині зробила ставку на не надто популярних кандидатів?

- Я категорично не згідний з тим, що Ви власну думку видаєте за істину. Кожен кандидат від Партії регіонів має шанс пройти, це в першу чергу буде залежати від нього і від виборців. Якщо йому немає чого соромитися, якщо він піде до людей з правдою і зуміє їх переконати, то виграє вибори.

Я хочу вірити, що політична складова не буде такою визначальною під час цих виборів. Пізнавати треба людей по плодах їх роботи, а не по словах. Іншого шляху немає. Але щоб пізнати правду про кандидатів, треба трохи подумати, пошукати про них інформацію, не сприймати за чисту монету усе, що пишуть, тому що сьогодні часто сіють неправду. Це мала б робити інтелігенція, це мали б робити духовні інституції.

Священики не мають виступати як агітатори кандидатів у депутати, бо це принижує церкву. Церква від держави відокремлена і ніхто з мирян не розказує, кого обирати головою церкви чи призначати єпископом. Але чомусь вважається за правило, що з початком виборів священики в церквах починають розказувати, хто є гарним кандидатом і яка партія є поганою. Хоча, якби священики відповідально поставились до цього, то вони б задумались, за які гроші оті кандидати допомагають і що вони доброго зробили для України.

Дуже прикро, коли ми знаємо, чого певна людина вартує, а священики розпинаються і розповідають, що за цю людину потрібно молитися і ледь не до лику святих причисляють. Це тільки на шкоду церкві.

- А чому власне Ви не йшли мажоритарником?

- Я вже неодноразово заявляв про своє рішення, хоча люди скептично до нього ставились. Я є депутатом ось уже десять років. Щось зробив, чогось не зробив. Більше мені не вдалося, ніж вдалося. Треба розуміти, що не можна триматися за певну посаду, чи певний статус руками і ногами, щоб тебе з певного місця виносили у труні. Є час, коли треба собі сказати: «А може досить», коли треба дати дорогу іншим, коли треба себе критично оцінити.

Власне кажучи, з таких міркувань я і виходив.

Мені як голові обласної організації виявили довіру і включили у партійний список. Я чую, що говорять про те, що 105 номер у списку – непрохідний, що у Писарчука базар заберуть… Усе це таке бридке.

Я абсолютно не роблю собі проблем, через своє місце у списку. Я прекрасно розумію, що той рівень підтримки Партії регіонів, який сьогодні є на Львівщині, не давав мені права розраховувати на вище місце у списку. Я абсолютно не з кон’юнктурних інтересів є в Партії регіонів, і поки я буду бачити, що кращої політичної сили на теренах нашої держави немає, незважаючи на те, що мене на Львівщині гноблять, я буду йти своєю дорогою.

Якщо стану депутатом – буду робити, що зможу, щоб вирішити проблеми рідного регіону. Не стану – трохи відпочину і за це буду вдячний Господу Богу.

До всього треба ставитися трохи по-іншому. Я дуже боюся тих політиків, які зациклені на Верховній Раді і готові життя покласти, щоб знову там бути. Це для мене – неприйнятно.

www.portal.lviv.ua

 

Дякуємо Богові за все

Кожного дня на землі зароджується життя багатьох людей і багатьох також згасає. І так вже склалося, що на цей світ приходять діти, яких ми називаємо дітьми з особливими потребами, а це тому, що через брак тієї чи іншої справності вони потребують нашої особистої турботи та піклування.

Та чи життя цих людей вже назавжди перекреслене? Чи вони і їхні рідні з ними ніколи не зможуть бути щасливими? Чи може бути щасливою дитина, яка народилася і на все життя залишиться інвалідом?

Коли в сім'ї народжується неповносправна дитина, проблеми якої сучасна медицина неспроможна розв'язати, головним завданням є допомогти такій особі та її сім'ї навчитися жити з цією неповносправністю, ба й більше того - попри усі труднощі та обмеження, віднайти у житті те, що робить його справді щасливим і радісним. Саме це завдання має перед собою "Віра і Світло" - міжнародний християнський рух спільнот для осіб розумово неповносправних, їхніх сімей та приятелів.

Про цей рух і його покликання для нашого видання розповість о. Василь Нестер, який є капеланом спільноти „Віра і Світло” у м. Трускавці.

- Отче Василю, розкажіть будь-ласка, нашим читачам про рух „Віра і світло”.

- Спільнота «Віра і Світло» заснована як відповідь на страждання людей з особливими потребами, які дуже часто трактуються як позбавлені людської гідності, зазнають приниження і відкинення. Тому у першу чергу всі спільноти «Віри і Світла» в Україні та світі є спільнотами дружби та взаємної підтримки. Вони хочуть донести кожній людині з особливими потребами вістку про те, що вона є люблена Богом такою, як вона є, що вона є бажана та потрібна у цьому світі, що її життя може бути джерелом радості і єднання для інших

Отже, ідея "Віри і Світла" ґрунтується на переконанні, що кожна людина, навіть найбільш хвора, є безцінною, а відтак заслуговує любові та поваги. Перебуваючи з людьми з особливими потребами та спілкуючись з ними, відкриваємо, що часто вони володіють особливою сердечністю, простотою і безпосередністю. І як би нам на перший погляд не видавалося це незрозумілим чи дивним, але саме вони можуть допомогти усім нам відкрити справжню глибину і красу людських стосунків, отримати радість від життя. Якраз такі люди, які є часто відкиненими, однак для нас, ніби то повносправних, можуть стати справжніми учителями у житті, показати нам, що є найважливішим у житті, як треба любити Бога, інших людей.

Отже, «Віра і світло» – це спільноти, які збирають в одну християнську родину осіб неповносправних, яких ми називаємо друзями, їхніх батьків, та молодь волонтерів, які у спільноті називаються приятелями, для того щоби разом зустрічатися, молитися, проводити гарно час дозвілля, на таборах, реколекціях тощо.

- Отче Василю, розкажіть, яка історія виникнення „Віри і світла”?

- Почалось все у Франції, у 1971 році. Жерар і Каміль мали двох неповносправних синів: Лоіка і Тадея. Хлопці не могли ні ходити, ні говорити.

Дізнавшись про парафіяльну прощу до Люрду, ця сім'я теж хотіла прийняти в ній участь. Але їм відмовили, сказавши, що Лоік і Тадей заважатимуть прочанам. Тоді вони поїхали до Люрду самі. Ця проща видалася нелегкою: у готелі їм не дозволили їсти у їдальні, усюди вони чули, що з такими дітьми треба залишатись удома. Отож повернулись з болем з прощі, на яку покладали великі надії.

Невдовзі з'явилась ідея організувати прощу саме для таких дітей, та їх батьків. А також запросити молодих приятелів, щоб сім'ї не почувались самотньо. Цю прощу готували Жан Ванє та Марі Елен Матьє.

В Страсну П'ятницю 1971 року велика група людей вирушила в дорогу. Три дні прощі минули в атмосфері радості та любові, і, повернувшись додому, люди продовжували зустрічатись у групах-спільнотах.

Таким чином виник рух спільнот Віра і Світло, у серці якого є особи розумово неповносправні, а також їхні батьки та приятелі.

Треба зазначити також, що «Віра і Світло» є екуменічним рухом і об’єднує людей різних християнських конфесій у більш ніж 1 тисячі 400 спільнотах у вісімдесяти країнах світу. В Україні на даний час існує близько 30 спільнот у різних містах: Києві, Львові, Тячеві, Хусті, Тернополі, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Стрию, Житомирі, Трускавці, Самборі, Дрогобичі…

- Кожна сім’я з радістю очікує появу на світ своєї дитини. Однак, коли у сім’ї народжується неповносправна дитина, то це може бути справжнім випробовуванням для цілої родини. Що можна порадити таким родинам?

- Запитаєте мене: чому такі люди народжуються? Чому Бог це допускає? А я відповім, що у цій спільноті можна переконатися в протилежному, що Господь якраз щедро обдаровує їх своєю любов'ю, бо як каже апостол Павло, "Бог вибрав немудрих цього світу, щоб засоромити мудрих". Хоча суспільство інколи хоче позбутися таких людей, вважаючи їх тягарем, хоч вони так часто зазнають приниження, то однак стаються для нас, здорових і повносправних, правдивими учителями життя, якщо, звичайно, ми не будемо їх уникати.

Завдяки спільнотам "Віра і Світло" багато батьків дітей з особливими потребами відкривають внутрішню красу і дар своєї дитини. Їхнє ставлення змінюється від несприйняття до любові, від нарікання і невдоволення - до вдячності. В цій спільноті вони відчувають підтримку одні від одних, взаємну згуртованість, діляться нелегким досвідом. Свідомість того, що ти не один, а Бог тебе не забуває, додає багато сили.

- Отче, ми знаємо, що спільнота «Віра і світло» у Трускавці цього року святкує вже п’яту річницю свого заснування, з чим ми Вас щиро вітаємо. Розкажіть, будь-ласка, про життя цієї спільноти у нашому місці.

- Дякую, нам дуже приємно, що така спільнота зародилася також і у нашому місці. За час свого такого становлення ми бачимо, що ми стали справжньою родиною, в якій ми хочемо бути, в якій добре усім. Батьки вчаться бачити у своїх дітях вже не тільки життєву трагедію, а відкривають у них багато цінного, а їхні «особливі » діти також немов би розквітають, бо знайшли середовище, в якому їх не бояться, не відкидають, а навпаки люблять, і дивляться на них, як на особливий дар. Для молоді досвід у нашій спільноті теж важливий. Це можу найкраще передати свідченням однієї молодої дівчини Надійки із спільноти «Віра і Світло»: «Неповносправні друзі несуть мені краще розуміння мого призначення у цьому світі, вони допомагають мені побачити яким прекрасним є квіти, дерева, люди, незважаючи на всі страждання і турботи нашого життя. Вони допомагають мені побачити ті безліч дарів, котрі я часто не помічаю, і бути вдячною за них. Чи цінила я колись той дар, що я можу ходити? Це, здається, щось таке саме звичайнісіньке... Мої дорогі друзі, котрі радієте і плачете, котрі страждаєте і тішитеся, я дякую Вам за те, що своїм поглядом і присутністю показуєте мені красу життя, що вперше відкрили мені таємницю Бога-Батька і Бога-Любові, який любить мене без жодних умов, я дякую Вам за те, що допомагаєте мені боротися з моєю гордістю, егоїзмом, бути відкритішою і любити себе, а разом з цим любити інших і Ісуса, за те , що любите мене такою як я є і мені не потрібно бути розумною, гарною щоб Ви мене полюбили».

Наша спільнота мусить живитися не тільки поодинокими акціями чи заходами, але насамперед постійними зустрічами. Тому ми регулярно збираємось щоб бути разом, разом щоб святкувати, молитися, роздумувати над якоюсь важливою темою, також ми запрошуємо всіх на Віросвітлянську Літургію. Крім того під час навчання студенти біологічного факультету запрошували наших друзів неповносправних на так-звані майстерні – щоби робити щось своїми руками, щось можливо незначне, але дуже цінне, бо зроблене з великим бажанням і в атмосфері спільної дружби та відповідальності. Кожного понеділка у монастирі сестер служебниць збирається спільнота на спільну вервичку у різних наміреннях.

На завершення хотілося б висловити великі слова вдячності Богові, котрий прагне перетворювати цей світ за допомогою спільноти «Віра і світло», зокрема і в нашому місці. Цього місяця ми пережили дві важливі і дуже радісні події: спільний табір у м. Яремче Івано-Франківської області та міжнародну прощу на Ясну Гору у с. Гошів з нагоди 40-ліття заснування цієї спільноти у світі та 20-ліття в Україні. Тому хотілося б щиро подякувати усім людям доброго серця, які допомогли нашій трускавецькі спільноті бути учасниками цих двох подій. Багато вражень, радісні очі наших неповносправних друзів, забуті щоденні клопоти батьків, нові друзі – все це ще довго житиме в наших серцях, як і щира молитва за усіх доброчинців і просто милосердних людей, яких дійсно не бракує у нашому місті. Мабуть годі перелічити усіх, хто відгукнувся у будь-який спосіб допомогти нам в організації цьогорічного табору, бо їх було дійсно багато, нехай Господь винагородить кожного. Нам приємно, що три греко-католицькі парафії Трускавця організували збір коштів, виявляючи тим самим правдиве покликання Церкви – бути знаком Божої любові і милосердя у світі, не була осторонь також наша Міська рада, яка допомогла нам у збірці продуктів та виділила автобус для поїздки на табір. Дякуємо також керівникам санаторіїв нашого міста за матеріальну допомогу, а зокрема: санаторію «Шахтар» (Юрій Остапчук), СГК «Дніпро-Бескид» (Олександр Чебаненко), Міжнародній клініці відновного лікування професора Володимира Козявкіна. Щира подяка депутату обласної Ради Петру Іванишину, директору видавництва «Плеяда» Павлу Гурбі, директору автовокзалу п. Петру, депутату ТМР Михайлові Малащаку, п. Андрію Бочкало (маг. «Київстар», вул. Шевченка), п. Миколі (магазин «Юпітер»), п. Любі Кіселичник (Укрсиббанк)… Дякуємо за розуміння і підтримку, нехай Господь наповнює Ваші серця і Ваші родини Своєю благодаттю і любов’ю. Хочеться ще раз щиро сказати словами літургійного виголосу: «За всіх і за все, дякуємо Тобі Боже!».

Розмовляв Володимир Ключак

У понеділок у Трускавці призначатимуть присяжних

 

У четвер, 16 серпня, у Трускавці розпочалася ХХІ позачергова сесія міської ради. Розпочалася, та не закінчилася, хоча і запитів депутатських не було, і тільки одне питання стояло на порядку денному – «Про затвердження списку присяжних». Та питання, котре за словами одного з депутатів можна було розглянути протягом 15 хвилин, викликало палку бурю дискусій і справедливого обурення. Бо влада вирішила діяти непрозоро та бавитись у підкилимні ігри навіть там, де для цього ніби і підстав не мало б бути.

Як доповіла депутатам завідувач юридичним відділом Трускавецької міської ради Оксана Хемич, 20 листопада цього року набирає чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс України. І вперше в нашій країні запроваджується інститут присяжних. На клопотання обвинуваченого кримінальна справа може розглядатися за участі двох професіональних суддів та трьох присяжних. Мова йде про ті кримінальні справи, де обвинуваченому «світить» довічне ув’язнення, тобто за важкі злочини типу дезертирства у воєнний час, військові злочини, шпигунство, державну зраду, корупцію із завданням надзвичайно великих збитків державі тощо.

Визначається і статус присяжних – законом «Про судоустрій і статус суддів». Серед факторів, які можуть цю посаду робити привабливим – імунітет (як у суддів) на час роботи присяжним, розглядається можливість і оплати роботи як у судді. Присяжним у Трускавці може бути громадянин України, котрий проживає на території міста не менше 6 останніх місяців, котрий не має непогашеної судимості, не стоїть на обліку у нарколога чи психіатра, котрий володіє державною мовою і ще є кілька пунктів. Не можуть бути присяжними держслужбовці, адвокати, судді, працівники МВС, нотаріуси та деякі інші категорії. Є у присяжних і певні обов’язки як то нерозголошення таємниці нарадчої кімнати, таємниць слідства тощо.

І тут розпочинається найцікавіше. Якщо у Дрогобичі та Бориславі офіційні друковані органи «Галицька зоря» та «Нафтовик Борислава» інформували і то не раз населення міста про те, що впроваджується інститут присяжних, подавали оголошення із закликами до бажаючих писати заяви, то у Трускавці від 19 червня до середини серпня про це – анічичирк. В юридичному відділі прийняли всього 21 заяву на подання бути присяжними, проте на розгляд депутатів подано 15 кандидатур – хто їх узгодив, чому саме ці люди писали заяву і як так сталося, що навіть депутати окремих фракцій нічого не знали, що процес пішов ще два місяці тому – це і викликало хвилю обурення в депутатському корпусі.

В обговоренні взяли активну участь депутати Ігор Ластовецький, Ігор Пілько, Павло Швець, Руслан Крамар, Юрій Беднарчук, Богдан Процишин, Євген Юник, Анатолій Стародуб, Володимир Симович. «За кого сесію мають, шановні колеги? Нас мають за ніщо…» - обурювався Юрій Беднарчук, а Руслан Крамар та Павло Швець заявили, що фракції «Свобода» та «Батківщина» не голосуватимуть за пропоноване рішення. Депутат Анатолій Стародуб, чиє прізвище не потрапило в проект рішення, заявив, що відкликає свою заяву на участь у інституті присяжних. Головуючий на сесії Петро Шумин (мер – у відпустці, це вже друга позачергова сесія цього року відбувається без його участі) зазначив, що приклад Анатолія Стародуба могли б наслідувати і інші депутати. Депутат Володимир Симович заявив, що він свою заяву написав ще в червні, а вона чомусь не потрапила у список, тож логічне запитання – в якім кабінеті і як формувався цей список 15-ти?

Гадаємо, тепер буде доречно подати прізвища тих 15-ти, кого пропонували депутатам призначити присяжними. Це 9 депутатів ТМР (діючі): Сергій Мицик, Богдан Процишин, Євген Юник, Олександр Ткаченко, Віктор Павлик, Андрій Кульчинський, Ігор Стасик, Галина Шиманська-Карпюк, Ігор Гарванко. Інших шестеро – член виконкому Мирослав Гумега та член виконкому попереднього скликання Микола Мацько, два депутати попереднього скликання (були у фракції «Наша Україна») Теодозій Сидір та Ігор Нич, працівник ДП «Кришталевий палац» Валерій Антощук та директор Художнього музею Михайла Біласа Олена Білас-Березова.

Особисто проти цих кандидатур ніхто не висловив жодного кривого слова, йшлося лише про сам механізм формування списку. Оскільки стало зрозуміло, що питання не пройде, то депутати вирішили зібратися в останній день, коли це подання може зробити Трускавецька міська рада – у понеділок, 20 серпня. Початок сесії – о 12.00. Якщо і тоді депутати не дійдуть до згоди, то присяжних для Трускавця призначить Львівська обласна рада.

Володимир Ключак

Витрати на харчування школярів одні з найбільших

Для школярів канікули, а для відділу освіти відповідальна пора – підготовка до навчального року. Докладніше про це розповів завідувач цього відділу Михайло Шубак:

- Зараз завершується реконструкція внутрішньої системи теплопостачання першої школи. На ці роботи і кошторисну документацію витрачено 110 тис. грн. Цього тижня КП «Трускавецьтепло», яке виконує ці роботи, обіцяє завершити їх у повному обсязі. Цього року було заплановано підключення системи внутрішнього теплопостачання «ЗСШ №2 - гімназія» до котельні ДЮСК «Спортовець». Зараз КП «Трускавецьжитло» виконує роботи зі встановлення теплообмінника і фактично завершує підключення. Також КП «Трускавецьжитло» виконало роботи з реконструкції харчоблоку в садочку «Ялинка». Крім цих робіт, які виконувались за кошти бюджету розвитку, виконувались й інші. Зокрема, в усіх загальноосвітніх начальних закладах відділ освіти планує підключити санвузли до проточної гарячої води. Зараз закуплено бойлери, обладнання для монтажу електричної і сантехнічної гілки. У цих роботах допомагають підприємці, які закупляють деякі деталі, обладнання. Великий обсяг робіт, запланованих у НВК «ЗСШ № 2 - гімназія» здійснюється за рахунок спецкоштів та спонсорських коштів. Повністю перестелено новий паркет на третьому поверсі (175 м2). Цього року за кошти бюджету (92 тис. грн.) закуплені спальні кімнати для всіх трьох загальноосвітніх закладів, адже згідно санітарних вимог у школах повинні функціонувати спальні та ігрові кімнати для першокласників. Окрім цього за кошти бюджету для третьої школи придбано мультимедійний проектор та готуються документи для закупівлі комп'ютерного класу. На черзі підготовка документів для придбання технологічного обладнання у шкільні заклади на суму 35 тис. грн., - додав Михайло Іванович.

Також він зазначив, що цього року Трускавецьке фінансове управління попрацювало дуже добре, бо наші педагоги ще перед відпустками отримали відпускні. На сьогоднішній день відпускні отримали всі освітяни, хто пішов у відпустку до 16 серпня включно. Тож проблем із виплатою заробітної плати і відпускних освітянам зараз немає. А ще Михайло Іванович розповів про харчування дітей у садочках та учнів початкових класів і дітей пільгових категорій у школах:

- Я знайомий зі станом харчування школярів не тільки в нашому регіоні, а й на всеукраїнському рівні. В березні на курсах підвищення кваліфікації в Києві мені довелося спілкуватися з представниками більше як двадцяти регіонів України. І можу запевнити: у нас - найвищий розмір видатків на одноразове харчування школярів. У Трускавці на одну дитину ці видатки становлять сім гривень. Ось недавно наша делегація була в місті Хуст. То там - п'ять гривень. Була наша делегація і у Володимирі-Волинському - там також 5 гривень. Якщо говорити про харчування в дошкільних навчальних закладах, то в нас витрати на харчування однієї дитини в день становлять 14 гривень. А в Хусті такі витрати становлять 10 гривень, в Володимирі Волинському - 9 гривень. У нас такі показники кращі і ніж у наших сусідів - Дрогобича, Борислава, Стрия, Самбора. В Самборі, до речі, на відміну від нас, взагалі не харчують дітей початкових класів і пільгових категорій школярів, тобто наш показник видатків на харчування дітей є одним із найвищих в Україні.

Орест Лещишин, газета «Трускавецькурорт»

В Трускавці – чемпіонат Європи

Якщо недавній чемпіонат Євро-2012 мав бути престижним для України, то незабаром відбудеться інший захід, який повинен бути престижним для Трускавця, зокрема, можливо, і для нашого товариства. Докладніше про це розповідає віце-президент Федерації шашок України, президент Федерації шашок Львівської області Іван Ільницький:

- Так, в Трускавці пройде непересічний захід: з 24 по 31 серпня запланований Чемпіонат Європи з міжнародних шашок серед людей з обмеженими можливостями. Цей турнір передбачений за календарним планом Європейської конфедерації шашок і Федерації шашок України. Він проводиться за сприяння Міністерства у справах дітей, молоді та спорту за підтримки Львівської облдержадміністрації, меценатів та спонсорів. Даний захід плануємо провести в танцювальному залі Палацу культури ім. Т. Шевченка. Передбачається приїзд більше ста учасників із десяти країн Європи.

- Іване Миколайовичу, а чому саме Трускавець обраний місцем проведення Чемпіонату?

- Трускавець відомий у всьому світі як курорт, і ми вважаємо, що проведення такого турніру буде цікавим для учасників, які заодно зможуть ознайомитися з культурою України і курортом. Надіємось на широкий інтерес з боку відпочивальників, мешканців міста, журналістів, людей, небайдужих до цього виду спорту.

Ще раз хочу наголосити, що турнір проходитиме серед людей з обмеженими можливостями. Там будуть представлені три нозологічні групи. Перша група - особи з обмеженим зором, тобто це люди, тотально незрячі (група А) і люди з вадами зору (група Б). Ці люди будуть користуватися шахівницею Брайля, і для глядачів буде відкриттям, що особи, які не бачать, будуть добре бачити за шахівницею. Наступна нозологічна група - особи з вадами опорно-рухового апарату. Там також є поділ на дві підгрупи. І третя нозологічна група - люди з вадами слуху. Також слід зауважити, що змагання відбуватимуться окремо між чоловіками і жінками. Таким чином буде не просто турнір, а десять турнірів. У кожному будуть брати участь спортсмени, визначатися переможці. Я впевнений, що буде цікава і безкомпромісна боротьба, бо для людей з обмеженими можливостями це єдиний шанс заявити про себе всьому світу. Для них шашки - зв'язок зі світом, на них вони концентруються, і тому просив би всіх мешканців Трускавця і відпочивальників підтримати їх, проявити певний інтерес. Переможці відзначаються потім їхніми державами. Тобто ці люди борються за те, щоб краще жити, виборювати якісь стипендії від своїх урядів.

- Ви зараз займаєтеся організацією турніру. Чи зустрічаєте розуміння?

- Хочу подякувати тим людям, які виявляють бажання допомогти заходу. Це різні спонсори та меценати, відділ спорту Львівської ОДА. Дякую іншим організаціям, які ставляться з розумінням. Надіюся на співпрацю з боку керівництва ЗАТ «Трускавецькурорт». Як я вже казав, можливо Чемпіонат проходитиме в Палаці культури. Можливо також, що учасники проживатимуть в санаторіях товариства. Тоді, я впевнений, вони відчуватимуть увагу і комфорт, що допомагатиме їм краще виступити на змаганнях. Я надіюся, що чемпіонат пройде на високому рівні. Будуть виявлені найсильніші, та найважливіше, що учасники з різних країн повертатимуться з думкою, що Трускавець - один із найкращих курортів світу.

Наприкінці хочу попросити трускавчан і гостей міста зголоситися волонтерами на цьому турнірі, бо люди з обмеженими можливостями потребують опіки і уваги. І ваша участь у цій справі допоможе нам якісно провести цей турнір. Тому 23 серпня просимо бажаючих звернутися в рецепцію санаторію «Весна». Наперед усім вдячний!

Орест Лещишин, газета «Трускавецькурорт»

Фіналісти визначилися – слово за переможцями

Визначилися усі чотири фіналісти, які розіграють останні цього року нагороди в спартакіаді, присвяченій Дню ЗАТ «Трускавецькурорт». Ними стали футболісти-аматори санаторію «Кристал», «Трускавецькурорттеплоенерго», ПМТП та ГГРЕС. Саме ці філії товариства удостоїлися права позмагатися за медалі, виборовши перші місця у своїх підгрупах.

Як ми вже розповідали, першими фіналістами стали працівники санаторію «Кристал» та «Трускавецькурорттеплоенерго». А кілька днів тому перше та друге місця в групі В вибороли відповідно спортсмени підприємства матеріально-технічного постачання та гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції. Разом із футболістами санаторію «Янтар» та Палацу культури їм. Т. Шевченка у впертій та безкомпромісній боротьбі саме аматори ПМТП, здобувши три перемоги поспіль, зайняли перше місце в групі В, а працівники ГГРЕС у центральному матчі проти ПК м.. Т. Шевченка, вирвавши перемогу – 2:1, фінішували другими.

Таким чином цього тижня перше та друге місця, згідно регламенту, виборюватимуть футболісти філій ЗАТ «Трускавецькурорт» санаторію «Кристал» та ПМТП, Відповідно за третє-четверте місця змагатимуться представники філій «Трускавецькурорттеплоенерго» та ГГРЕС. По завершенні футбольного турніру організатори спартакіади профспілковий комітет ЗАТ «Трускавецькурорт» (голова Іван Терещук) та адміністрація товариства (генеральний директор Віктор Жданов) за підсумками всіх п’яти видів спартакіади визначать трьох домінантів-переможців 2012 року. Усі вони будуть традиційно нагороджені перехідним кубком, грамотами та грошовими відзнаками першого, другого та третього ступеня.

Віктор Стецько, заступник голови профкому ЗАТ «Трускавецькурорт», газета «Трускавецькурорт»

Кримінальна хроніка Трускавця

Тяжка втрата. Сьомого серпня о 16 годині у Трускавецький МВ поступило повідомлення про ДТП. Громадянка Д. повідомляла про те, що на вулиці Стуса автомобіль марки «ШЕВРОЛЕ ЛАЧЕТТІ» здійснив наїзд на пішохода – малолітнього Максима М. Хлопчика відвезли у Дрогобицьку міську лікарню. На жаль, травми були настільки важкі, що його життя врятувати не вдалося. Через декілька днів він помер. Висловлюємо глибоке співчуття батькам і родині.

Горіло авто. Поблизу будинку № 4, що на вулиці Мазепи, сталося загоряння автомобіля марки «Мерседес-124». Пожежею пошкоджено передню частину автомобіля та моторний відсік. Потерпілих внаслідок пожежі немає. Даний автомобіль належить громадянину Г., мешканцеві Трускавця. Причини пожежі встановлюються.

Обережно – діє агент «К». У Трускавецький міський відділ протягом двох днів, 1 та 2 серпня, від мешканців М. Самбора та сіл Самбірського району, працівників торгових підприємств надійшло сорок письмових звернень, у яких йдеться про те, що торговий агент фірми «Б-д» громадянин К. привласнює гроші за поставлений товар. Гроші немалі – від 200 до 5 тисяч гривень з кожного. Чи довго таким способом наживатиметься торговий агент «К», невдовзі скаже міліція, яка уже зацікавилася його діяльністю.

Очевидно, наркота? У рамках проведення операції «Мак», на підставі постанови Трускавецького міського суду від 30.07.2012 року було проведено огляд житла громадянки П., яка мешкає в Трускавці. В результаті огляду на веранді даного будинку виявлено полімерну пляшку з обрізаним дном із залишками нашарування коричневого кольору. У спальній кімнаті виявлено дві ампули води для ін’єкцій, 10 одноразових медичних шприців в упаковці та інше. Дані речі вилучені для вирішення питання по суті.

Запобігли самогубству. Третього серпня у міський відділ надійшло повідомлення від мешканки Трускавця Г. Вона повідомила, що в будинку на вулиці Мазепи невідомий чоловік намагається покінчити життя самогубством (зіскочити з будівлі восьмого поверху). На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Завдяки рішучим і обдуманим діям працівників міліції спробу самогубства було припинено. Було встановлено, що таку спробу вчинив громадянин Б., мешканець Миколаївського району.

Ні турпоїздки, ні грошей. Такий новий спосіб надання послуг відпочивальникам – платну, але віртуальну мандрівку по цікавих місцях Галичини – започаткувало одна з турфірм міста. Ось як про це повідомляє мешканка Донецька Д. Для здійснення 5 серпня цього року подорожі вона в туроператора даної фірми купила квиток. Однак у визначений день перевізник відмовився виконувати свої обов’язки та повернути гроші. З такою ж самою заявою у Трускавецький МВ звернулася студентка Києво-Могилянської академії, яка разом з громадянкою Г. планували здійснити поїздку до озера Синевир з тим же туроператором. Заплатили за це 300 гривень, однак у посадці в автобус їм було відмовлено.

«Легке» золото – на шиї. Легким способом невідомому грабіжнику вдалося роздобути золото у Трускавці. Був це золотий ланцюжок, що звабливо блистів на шиї громадянки М. Біля військового санаторію невідомий злочинець приглянувся до цієї коштовної речі і різким ривком зірвав з шиї жінки цю золоту прикрасу. Зараз працівники МВ шукають нахабного грабіжника, який серед білого дня, о 13 годині наважився на такий зухвалий вчинок. Подібний випадок стався і 14 серпня. Неподалік санаторію «Молдова» невідома особа нахабно вирвала з рук трускавчанки К. жіночу сумочку, в якій знаходилися гроші, мобільний телефон та інші жіночі речі. Працівники міліції нагадують жінкам не втрачати пильності під час прогулянки містом.

Розваги хакера. У Трускавецький міський відділ поступили матеріали з прокуратури міста для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК по факту статті в Інтернет-мережі, на сайті «ОПІР-ІНФО» із зображенням невідомої особи з написом «наступи на лайно».

Батьків – до відповідальності. Діти як діти – бігають, катаються, хто на велосипедах, хто на авто. Невідомий хлопчик біля нижнього бювету скакав на батуті. Саме тут в обідню пору гуляла з малолітньою донею матуся з Росії. І треба же так, хлопчик не справився зі своїм батутом і впав на її неповнолітню доню, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження. Мати звертається до міліції притягнути до відповідальності батьків дитини, яка на батуті стрибнула на спину її доні.

Забудькуваті відпочивальники. Таких відпочивальників у Трускавці є чимало – залишають у себе в номері цінні речі або гроші і забувають де, а тоді панікують, мовляв обікрали і викликають міліцію. Так, наприклад, сталося із громадянином Г. з Азербайджану, який відпочивав у СГК «Дніпро-Бескид». Він заявив, що у нього пропало 2800 доларів США. На місце події виїхала СОГ. Було встановлено, що громадянин Г. втрачені гроші знайшов, оскільки переставив їх в інше місце. Претензій до нікого немає. Ще один такий випадок стався дев’ятого серпня, у санаторії «Кристал». Відпочивальник виявив відсутність у своєму номері грошей в сумі 700 доларів США. Після втручання СОГ гроші відпочивальника знайшлися у кишені його ж штанів. У санаторії «Перлина Прикарпаття» громадянка Росії Ш. виявила відсутність своїх грошей в сумі 3000 російських рублів. Слідчо-оперативна група встановила, що в номері побут не порушено, двері не пошкоджені, всі цінні речі знаходяться на місці. Громадянка Ш. погодилася з тим, що гроші могла загубити під час прогулянки. Претензій до нікого немає

Роман Хромяк, лейтенант міліції, Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

На книжковій полиці. «Бориславська копа» Анатолія Власюка.

Засновник та незмінний редактор (з 1992 року) опозиційного незалежного часопису «Тустань» Анатолій Власюк – не лише талановитий журналіст та чудовий аналітик, але і поет. Саме так хочеться сказати, прочитавши збірку його творів під назвою «Бориславська копа». Три десятки сторінок віршів – це лише частинка його творчого доробку за 2011 рік. Сказати, що все йому вдається, означало б лестити, а ми такого наміру не маємо. Адже, на нашу думку, поезією чи творчістю дворядкові «Спасибі Янеку за це!» назвати важко – складається враження, що пан Анатолій хотів назбирати максимум рими до слова «це», не задумуючись над змістом. А от такі ж дворядкові «Дрогобицьке» змушують замислитися, хоча інколи і відверто вражають оголеністю почуттів автора, котрий у своїй публіцистиці переважно приховує романтично-ліричну натуру. Хоча і тут, в «Дрогобицькому» в окремих дворядках автор сходить на манівці типу: «Бандеру прихопить хоче «Свобода», на манівці нас скерувати», або ж «Вже Ющенко до нас не їде. Спочатку банк просрав, а потім Україну».

Зате з величезною насолодою читаються вірші, не пов’язані з політикою. Так, починаючи від щемливого «Бабусиного літа» та «Мене бабуся називала сином» (спогади з дитинства) – до любовної лірики. На щастя, її не бракує в збірочці – це і «Найбільший гріх – це без кохання жити», і «Галинка», і «Осіннє листя падає під ноги», і «Любов і ненависть у погляді змішались» з «Бориславської копи», котра і дала найменування збірці.

З усіх семи таких різних випусків бібліотечки газети «Тустань» «Бориславська копа», на нашу думку, є найбільш вдалим відображенням багатогранності творчої натури Анатолія Васильовича, навіть більше, ніж його «Дрогобицькі оповідки» (№ 2 бібліотечки, 2007 рік).

Єдине, що нас обурює – це нікчемний тираж поетичної збірочки – всього 100 примірників. Хотілося б, щоб автор більш ретельно та критично оцінив всю свою творчу спадщину і подав на суд читачів не лише всі твори 2011 року, а квінтесенцію свого творчого життя, ці вибрані перлини, котрі не повинні припадати пилом у редакторській шухляді, а милувати душу та серце тих вибраних, хто ще залишився вірним рицарем у служінні Її Величності Поезії.

А наостанок – наше побажання пану Анатолію його ж словами:

«Нехай тебе твій ангел береже

І захистить од лиха і біди.

Нехай твою він совість стереже,

А ти лише до Бога йди».

(«Бориславська копа», вірш 10-й, с. 19).

Володимир Ключак

 



Обновлен 17 авг 2012. Создан 16 авг 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником