Трускавецький вісник № 98 (477) від 28 серпня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 98 (477) від 28 серпня 2012 р.

28.08.2012



 

У номері: Нахабність – друге щастя; День Стебника; Стрибок з долоні Ісуса; Влада взялася за озеленення; Дрогобиччина визначається з лідерами передвиборчих перегонів; Прокуратура відзначила новосілля; Немов би зупинилася ціла епоха.

Новини Трускавця та регіону

Вдячні Леву Грицаку

Публікуємо текст подяки, яка надійшла на адресу генерального директора ГКК «Карпати» Лева Грицака.

«Високоповажаний Леве Ярославовичу! Дозвольте уклінно подякувати Вам за особисте сприяння проведенню Всеукраїнського науково-методичного семінару "Світова література: аспекти методології, методики, дидактики". Ми, учасники семінару, щиро вражені тією комфортною атмосферою в санаторії "Карпати», яку Ви допомогли створити для обговорення важливих проблем гуманітарної освіти в Україні. Завдяки таким людям, як Ви, наша Україна живе й буде жити!

 Тож бажаємо Вам міцного здоров’я, сімейного затишку і великого натхнення у важливих справах допомоги людям! Схиляємося перед Вами низько і щиросердно за розуміння і безкорисливість Вашої душі!

Учасники семінару – професори, доценти, методисти (Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Львівський національний університет імені І. Франка, Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Короленка, Національна Академія наук України, обласні інститути післядипломної освіти та інші)».

Влада Трускавця взялася за озеленення міста

Влада Трускавця посилено працює в напрямку озеленення міста. Про це було повідомлено 27 серпня на понеділковій нараді в трускавецькій мерії. Так, словами міського голови Руслана Козира, у планах влади міста є замінити гіпералергенні тополю та вербу на інші дерева – клени, платани, декоративні види. Проте платан чомусь не дуже приживається в нашому місті, це дерево часто хворіє. Проте, як зауважив Руслан Козир, тінь від плата – найпрохолодніша. Заміна дерев у Трускавці вже розпочалася, зокрема на вулиці Мазепи. Зрізають порохняві та гнилі дерева, а також сухостій. Тобто, ті дерева, які можуть становити небезпеку для мешканців та відпочивальників.

Міського голову також обурила стаття про курортний парк та безлад у ньому, яка появилася на одному з Інтернет-ресурсів (на нашу думку, це стаття авторства п. Івана Тихого на ЗІКу). Мер вважає, що парк зараз у кращому стані, ніж кілька років тому.

У п’ятницю – нагородження переможців Чемпіонату Європи з шашок серед неповносправних

Як повідомила на понеділковій нараді 27 серпня начальник відділу сім’ї, молоді та спорту ТМР Віра Ільницька, цього тижня завершиться Чемпіонат Європи з шашок-100 серед неповносправних, котрий проходить в «Женеві». За словами Віри Ярославівни, в чемпіонаті беруть участь окрім українців також гості з Росії, Білорусі, Литви, Латвії, Польщі та Ізраїлю. За нашими даними, вступний внесок за участь в змаганнях коштує 400 гривень. Нагородження призерів та переможців змагань заплановано провести на центральній площі Трускавця у п’ятницю, 31 серпня, о 16.00. Як зазначила Віра Ярославівна в коментарі для нашого видання, під час нагородження буде і концертна програма, котру організовує відділ культури ТМР. А розпочався Чемпіонат Європи з шашок-100 24 серпня.

Відділ сім’ї, молоді та спорту ТМР сприяє проведенню Чемпіонату Європи з шашок-100, розповів головний спеціаліст відділу Роман Коваль. Організатором заходу є Федерація шашок України. Чемпіонат проходить за підтримки Міністерства у справах дітей, молоді та спорту КМУ, Львівської обласної державної адміністрації та Трускавецької міської ради, а також спонсорів.

Завдяки старанням попередників Руслана Козира Трускавець – чисте місто

Як інформує прес-служба Львівської обласної ради, на Львівщині визначено переможців конкурсу «Екологічно чистий населений пункт» у 2012 році. Так, 22 серпня під головуванням першого заступника голови Львівської обласної ради Петра Колодія, відбулося засідання конкурсної ради щорічного обласного конкурсу «Екологічно чистий населений пункт». З метою освоєння коштів передбачених рішенням Львівської обласної ради від 15.05.2011 р. № 500 «Про затвердження Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2012 рік» в повному обсязі, а також для заохочення місцевих рад інших категорій в роботі з поліпшення благоустрою населених пунктів і покращення екологічного стану довкілля, конкурсна рада визначила переможців щорічного обласного конкурсу "Екологічно чистий населений пункт" у 2012 році за чотирма категоріями: І категорія – міста обласного значення, ІІ категорія – міста районного значення, ІІІ категорія – селища, IV категорія – села.       У І категорії перемогли міста: Трускавець (друге місце), Борислав (третє місце). Селище Меденичі Дрогобицького району в ІІІ категорії зайняло третє місце, також третє місце в IV категорії зайняло село Медвежа.

В той же час на понеділковій нараді 27 серпня пролунала інформація, що Трускавець зайняв перше місце як екологічно чистий населений пункт. Згодом ця інформація появилася на офіційному сайті ТМР, де вказано, що засідання обласної комісії проходило 21 серпня і що Трускавець зайняв перше місце. Як би там не було, а Трускавець, зрозуміло, за екологічним станом випереджає інші міста обласного значення як то Новий Розділ чи Червоноград. І це зрозуміло, адже місто – курортне. І якщо Борислав зайняв третє місце з його багатьма екологічними проблемами (забруднення водойм нафтою, загазованість, проблеми з вивезенням сміття та функціонуванням сміттєзвалища та інші), то цілком зрозуміло, що Трускавець – найкращий. Але таким він став не за неповні два роки урядування Руслана Козира та його команди. Над цим працювали попередні міські голови, починаючи з радянського періоду.

Відповідаємо на запитання про Михайла Задорожного

Читачів «Трускавецького вісника» цікавить, чому на вітальних біл-бордах до Дня незалежності України кандидата в депутати ТМР Михайла Задорожного написано «Свобода» та розміщено логотип цієї політичної сили, невже він балотується до Верховної Ради від «Свободи»? За матеріалами прес-конференції, котру проводив цей кандидат минулого тижня, відповідаємо, що Михайло Задорожний не є членом партії ВО «Свобода» і йде до Верховної Ради України як самовисуванець. В той же час Михайло Задорожний є діючим депутатом Львівської обласної ради і входить до фракції «Свобода» у Львівській обласній раді, тож розміщення логотипу та напису «Свобода» на біл-бордах можна пояснити саме цим фактом.

Інші читачі «ТВ» з села Уличного адресують таке запитання пану Задорожному – коли буде відремонтовано дорогу до їхнього села, котра є просто в жахливому стані. Погоджуємося з читачами, адже відрізок шляху між Доброгостовим та Уличним (в районі озера) є вкритий суцільними ямами. Уличнянці кажуть, що коли депутатом був їхній земляк Ортинський, то тоді хіба й ремонтувалася ця дорога. На це запитання «Трускавецький вісник» відповіді дати не може та переадресовує його кандидату в депутати ВРУ, депутату Львівської обласної ради та голові профільної депутатської комісії ЛОР Михайлу Задорожному.

Дрогобиччина визначилась із лідерами виборчих перегонів?

Як інформує прес-служба Ігоря Куруса, за результатами соціологічних досліджень окреслились лідери виборчих перегонів по 121 округу. Якби вибори відбулись цієї неділі, то результати голосувань були б наступними: Роман Ілик – 22,4 відсотка, Ігор Курус – 18,2 відсотка, Михайло Задорожній – 7,7 відсотка. Якщо говорити про політичні партії, то лідером марафону є ВО «Батьківщина» - 33,7%. Далі йдуть «УДАР» - 13,2%, «Наша Україна» - 4,6%. Дослідження проведені соціологічною службою маршрутним методом у формі індивідуального опитування. Було опитано 1243 респондентів. Похибка становила не більше 2,7 відсотка.

На думку аналітичного центру «Трускавецького вісника», якщо по рейтингах кандидатів-мажоритарщиків результати можуть відповідати дійсності, то рейтинги політичних сил виглядають дещо підозрілими. Навряд чи «Батьківщина» на окрузі візьме більше 25% голосів виборців, а «Удар» аж 13,2%. Дивно, що в цьому рейтингу немає «Свободи», котра на Дрогобиччині все ж має більше симпатиків, ніж «Наша Україна». Але якщо «Наша Україна» має 4,6% симпатиків (хоча, можливо, має і більше, адже сюди слід зараховувати прихильників КУН та УНП), то варто визнати, що напевно і Партія регіонів на Дрогобиччині здолає бар’єр у 5%. Так що невідомо, чи варто довіряти опитуванням цієї соціологічної служби, котра працює на певні політичні сили, щоб шляхом маніпуляцій підвищити їхній рейтинг в нашому краї. Та добре, що хоча б по мажоритарщиках відомості більш-менш достовірні, хоча результат покажуть вибори і пан Курус може за два місяці випередити Романа Ілика. А можуть перемогу здобути і Михайло Задорожний, або ж ті кандидати, прізвища котрих в рейтингу вказано не було.

Власна інформація

До Дня Незалежності України – матеріальні допомоги

З метою відзначення Дня Незалежності України та вшанування Дня Державного Прапора України міською владою Дрогобича прийнято рішення про матеріальне заохочення осіб, що приймали безпосередню участь у формуванні незалежності української держави, не стояли осторонь політичних та соціальних проблем держави з часів здобуття її суверенітету.  Розпорядженням міського голови від 13 серпня 2012 року № 429-р передбачено виплату матеріальної допомоги ветеранам Української Повстанської Армії та реабілітованим особам на загальну суму 5250 гривень. Вручення відбулося 22 серпня 2012 року у приміщенні міської ради.

 Із привітальним словом звернувся секретар міської ради Тарас Метик. Він побажав присутнім і їх родинам щастя, добра, злагоди, порозуміння і згуртованості.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

Прокуратура відзначила новосілля

23 серпня відбулося урочисте відкриття та освячення приміщення Дрогобицької міжрайонної прокуратури за новою адресою: вул. Т. Шевченка, 29. Працівники прокуратури давно мріяли про нове приміщення, адже дотепер вони працювали у невеликому будинку, спорудженому ще на початку ХХ століття на вул. Лесі Українки. Навесні 2012 року вивільнилося приміщення колишньої військової прокуратури. Дрогобицька влада пішла назустріч міжрайонній прокуратурі і передала колективу споруду на вул. Т.Шевченка,29. За доволі короткий час приміщення відремонтували, і напередодні Дня Незалежності України відбулося офіційне новосілля.

Участь в урочистостях взяли прокурор Львівської області Олег Василенко, його заступник Андрій Палюх, Дрогобицький міжрайонний прокурор Володимир Павич, перший заступник міського голови Олександр Коростельов, керівники правоохоронних органів, суду, ЗМІ.

Олег Василенко подякував міській владі за те, що працівники Дрогобицької міжрайонної прокуратури нарешті отримали достойні умови праці. Володимир Павич подякував за підтримку у здійсненні задумів керівництву обласної прокуратури, а міському голові Дрогобича О.Радзієвському і депутатському корпусу – за сприяння у наданні приміщення. Він також відзначив окремих працівників міжрайонної прокуратури, які поряд з іншими взяли активну участь в організації ремонтних робіт: Руслану Курлятович, Андрія Мельника, Івана Курлятовича, Миколу Левицького. Від імені міського голови, виконавчого комітету, міської ради колектив прокуратури привітав з новосіллям Олександр Коростельов.

Оновлене приміщення освятили священики Тарас Гарасимчук (УГКЦ) та Михайло Бачинський (УАПЦ). А відтак настав момент перерізати символічну стрічку. Почесну місію здійснили Олег Василенко, Володимир Павич та Олександр Коростельов. Згодом усіх гостей запросили оглянути оновлене приміщення.

Ярослав Грицик, газета «Галицька зоря»

Нахабність – друге щастя?

Тема вандалізму над пам’ятником Франка у Трускавці вже перестала бути темою культури, чи то пак безкультур’я виконавців цього варварського вчинку. Ця тема перетворилася на лакмусовий папірець для трускавецької влади в цілому і міського голови Трускавця зокрема. То пам’ятника Франка у скверику не треба, то ми його відновимо, то відновимо, але поставимо біля якоїсь зі шкіл міста, то поставимо на історичному місці. Легкість, з якою перестрибують у своїх коментарях чиновники від влади з однієї версії до іншої, вражає своєю безвідповідальністю, цинізмом, нахабністю і головне – зухвалістю. Так, начебто мова йшла не про Франка, а якогось корєша з лісопильної фірми, чи про Діму та Пашу з Пітєра.

Чергову туфту а ля Козир слухали трускавецькі журналісти у понеділок, 27 серпня. Прес-секретарка Козира, котра отримує зарплату з наших із вами прибутків (як і пан Козир, до речі), а офіційно начальник інформаційно-аналітичного відділу Трускавецької міської ради Валентина Гук не забула особисто запросити трьох кореспондентів газети «Франкова криниця Підгір’я» - фактично всіх … за винятком головного редактора Володимира Ключака. Прошу пані, передаю вам палкий привіт та прохання передати своєму чоловікові, щоб пана Ключака теж не запрошував – на свої передвиборчі прес-конференції. Бо вже як ігнорувати, то не вибірково.

Але повернімося до прес-конференції, котру скликав пан Козир. Що почули журналісти? Традиційні звинувачення у свою адресу. Дійшло навіть до того, що пана Козира цікавить, чому окремі журналісти знали про подію швидше, ніж його заступники (він сам перебував у відпустці). Звіту здавати не будемо, бо пану Козиру ми не підзвітні (це він підзвітний громаді, а відповідно і нам, як і її представникам), але зазначимо, що напевно депутати ТМР дужче цінують «Трускавецький вісник», ніж заступників мера, бо повідомили нас про факт вандалізму зранку 20 серпня (біля 9.00). Також один відомий краєзнавець зателефонував та повідомив з обуренням про те, що скинули Франка з постаменту – теж біля 9 години. А в те, що пан Козир на відпочинку не знав про акт вандалізму – не віримо. Гадаємо, що знав він про це, і не пост-фактум, а апріорі.

Невелика шкода, що я пропустив цю прес-конференцію, бо ж кілька годин перед тим на понеділковій нараді вже вислухав, як то кажуть, за всіх і за все – і за статтю пана Івана Тихого на ЗІКу, і за необ’єктивність операторів «Трускавецького Інтернет-телебачення», котрих «наче током вдарило та вітром здуло», і про те, що «один пан написав, що у Трускавці найгірші дороги». Цікаво, по яких сайтах та блогах лазить наш мерцьо, що, йому більше нічим зайнятися, хіба вчити журналістів, яке треба писати? Він би краще своєю роботою займався, а не розхвалював пам’ятник Бандері, бо трускавчани свою думку про це твориво мають і ніякі знайомі меру кобіти з Києва, на чию «авторитетну» думку він посилається, не переконають мене, що трускавецький «Бандера» має ноги і що руки в нього нормальних пропорцій.

Отже, на прес-конференції пан Козир вкотре звинуватив у акті вандалізму антиукраїнські сили і тут важко йому заперечити. Бо той, хто це зробив – антиукраїнська сила. Але тут починається підміна понять, бо одні антиукраїнські сили має на увазі пан Козир, а зовсім інші – абсолютна більшість трускавецької громади, котру голослівними заявами, диктованими з Сєвєрной Пальміри, не проведеш.

Пан Козир заявляв буквально таке: «…Як не дивно, але погруддя, сам пам’ятник не перебував на балансі жодного управління міської ради… Чому виник ну якийсь такий нездоровий інтерес до пам’ятника – я думаю, що в першу чергу це є речі, пов’язані з політикою, з передвиборчим процесом, з передвиборчими перегонами. Так співпало, напевно, що хотіли використати цей пам’ятник в плані дискредитації в першу чергу мене як міського голови і влади в цілому. Було звалено погруддя Івана Франка і від того часу почався весь цей процес, так би мовити, той ґвалт, який підняли люди, дотичні до того, які хочуть, щоби в місті не було порядку, щоби в місті був безлад, щоби громаду рвали на шматки, тому що не вони є при владі, не їм вдалося перемогти на виборах. Зразу дивним чином вийшла заява Партії регіонів, яку підписав її очільник в місті Трускавці… Хочу вам сказати більше того. В нас є одна одіозна фігура в місті, котра провокує різного роду речі. Мені дуже прикро з того, що люди, які були при владі два терміни при владі, нічого не зробивши для громади, зараз беруться якимось чином, знаєте, критикувати те, що робиться…». Нам здається, що це прозорий натяк на Лева Грицака. А чи задумався пан Козир, що він та його заступники фактично отримують зарплати, премії, різноманітні надбавки, відрядження і прочеє-прочеє саме з коштів кращого платника податків у Трускавці, яким є «Карпати»? Що не ми його підвладні чи слуги, над якими він робитиме експерименти із запровадження «нового порядку» у стилі Лукашенка, а він – наш слуга, обраний нами, який отримує зарплату з наших кишень. І він нам має служити, а не критикувати, шукаючи повсюдно ворогів. І ще радимо прочитати в Інтернеті якусь статтю про параною – знадобиться.

Ще одне – в День народження Франка пан Козир та іже з ним звинуватили трускавчан, в тому числі журналістів, туроператорів, підприємців і просто небайдужих людей (в тому числі і кандидата в депутати ВРУ Святослава Грабовського) в тому, що ті … заважали їм. Бо група керівників разом з Русланом Козиром зібралася біля порожнього постаменту і щось обговорювала, а небайдужі трускавчани якраз прийшли вклонитися Великому Каменяреві та покласти квіти під підніжжя, де, віримо, повернеться Франко. Не самотосівсько-козирний, не за кошти азербайджанців у іншому місці, не якась пародія, як маємо пародію на Провідника ОУН, а наш Франко, незламний Вічний Революціонер з духом, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя, долю… Бо цей наш Франко, котрий вистояв у важкі совєтські часи, котрого встановили тут у далекому 1956 році до сторіччя від Дня народження, мав бути поставлений до цього дня, 27 серпня – зголосився відреставрувати його кандидат у депутати Микола Лагодич. Та пан Козир на прес-конференції заявив: «Я не знаю такого кандидата…». Віримо, що прийде час і Трускавець не знатиме, хто то є Козир, хіба матері лякатимуть дітей, як лякають Бабайком. Бо я точно теж не знаю, хто то є Бабайко…

І ще одне – кандидату Грабовському, котрий почав декламувати вірш біля постаменту, пан голова порадив … вилізти на постамент. Інформація поки що ще не перевірена, але наші джерела не брешуть…

Стосовно ж азербайджанців, котрі купили суміжну ділянку, пан Козир сказав буквально таке: «Олександр Павлович приводив до мене людей, котрі купили цю земельну ділянку вище пам’ятника і вони пропонували, не пропонували, а вони показували мені проект будови і що вони хочуть там робити… Я видав свої зауваження, сказав, що треба врахувати наші архітектурні стилі в місті, все решта, і вони запитали, чи можемо ми якимось чином вести з містом перемовини про розширення земельної ділянки. Це їх ініціатива була, вони кажуть, вони готові за свої кошти профінансувати в будь-якому місті, де ви виберете, чи громада вибере, пам’ятник Івана Франка…».

Справжній шок очікував на журналістів не лише на прес-конференції, а вже після неї, коли вони захотіли поглянути на погруддя Франка. Те місце, де він лежав і в якому стані, словами передати важко – краще переглянути відеосюжет на www.tit.net.ua Хто не може подивитися відео, скажемо лише, що наш Франко – майже на смітнику.

Узагальнюючи, задамо трускавчанам кілька запитань. Акт вандалізму над Франком – хіба це не нахабство? Підозрювати журналістів у чомусь, бо вони прибули на місце події перше від чиновників місцевої влади – хіба це не нахабство? Прийти до постаменту в День народження Франка без квітів – хіба це не нахабство? Насміхатися над тими, хто приніс квіти до Франка в день його народження – хіба це не нахабство? Обзивати когось одіозною фігурою, не дивлячись у люстерко на себе самого – хіба це не нахабство? Звинувачувати когось у небажанні порядку в місті (пригадується «новий порядок» Адольфа Гітлера) -= хіба це не нахабство? Та попри все ми не кажемо, що міський голова Трускавця Руслан Козир – нахаба. Ні. Він – це непорозуміння.

Володимир Ключак

Стебник святкує з оптимізмом

Три свята в один день відзначають стебничани – День міста, День шахтаря і свято Незалежності України. Цього року такий празник «три в одному» випав на 26 серпня. На майдані Тараса Шевченка біля Народного дому встановлено сцену. Зі самого ранку з потужних гучномовців лине святкова музика. На просторому майдані розташовуються різні торгові точки, розважальні пункти для дітей

Раніше з нагоди свят підприємства та установи міста розгортали ще й квіткові виставки. Зараз чомусь від такої традиції відійшли. Та попри та свято проходило з розмахом, гучно, весело

У післяобідній час на святково прикрашеному майдані зібралося чимало стебничан. На урочистості прибули поважні гості міста. Приємне враження у публіки викликала присутність заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Янковського, який з цієї нагоди одягнув гарну українську вишиванку, міського голови Дрогобича Олексія Радзієвського, представників найближчого сусіда гірничого міста мера Трускавця Руслана Козира та його заступника Петра Нестерівського, міського голови Стебника Василя Пецюха та священика о. Михайла Комарницького.

Урочиста частина свята розпочалася коротким молебнем за стебничан та їх місто, який відправив о. Михайло Комарницький. З вітальним словом до мешканців звернувся міський голова Василь Пецюх. Він побажав усім доброго здоров’я та всіляких гараздів і закликав з гідністю перенести ті проблеми, з якими зараз зіткнулося місто. А їх вирішення можливе тільки з допомогою держави. Власне про таку підтримку говорив гість зі Львова Михайло Янковський. Він вважає, що Стебник має перспективу розвитку і рано чи пізно, а знайдеться інвестор, який відновить роботу гірничого підприємства. Принаймні над цим працює обласна адміністрація і певні зрушення в цьому напрямку уже є. Тепло привітав стебничан Олексій Радзієвський, а Руслан Козир висловив впевненість, що Стебник був і буде надійним сусідом курорту. Адже Трускавець у тяжкі для міста гірників та хіміків часи надав стебничанам сотні робочих місць.

Раптовий, але короткочасний нерясний дощ не завадив о. Михайлу відспівати «Многая літа», а організаторам продовжити святкування виступами художніх творчих колективів міста та гостей.

У цей день велику насолоду подарували стебничанам концертні виступи як художні колективи Народного дому Стебника, так і гості з Дрогобича – Дитячий заслужений ансамбль танцю «Верховиночка», під керівництвом Богдани та Петра Кос та фольклорного ансамблю з Трускавця «Барви Карпат», яким керує Сергій та Оксана Максимів. Вигуками захоплень зустріли присутні виступ молодої, талановитої співачки з Івано-Франківська Світлани Весни. Свято закінчилося барвистим феєрверком.

Андрій Говіщак

Стрибок із долоні Ісуса...

В Австрії Фелікса Баумрартнера жартома називають «ненормальним». Він хоче піднятися в капсулі, підвішеній під гелієвим аеростатом, у верхні шари стратосфери на висоту 37 кілометрів і виконати стрибок, під час якого планує перевищити швидкість звуку (331 м/cек.). Дані, отримані вченими завдяки австрійцеві, сприятимуть створенню нових, більш досконалих стандартів аерокосмічної безпеки, а також розширять можливості пілотованих польотів.

Ще донедавна Фелікс активно займався бейз-джампінгом, тобто стрибками з висотних будинків, телевеж, мостів і скель. Це набагато небезпечніше, ніж звичайні парашутні стрибки, бо людина стрибає з порівняно невеликої висоти, тому на розкриття парашута є лише декілька секунд. А скористатися запасним і зовсім ніколи, тож в екіпіруванні спортсмена його навіть не передбачено. У Малайзії Фелікс стрибав із найвищої в світі вежі «Патронас», у Ріо-де-Жанейро — зі знаменитої статуї Христа. 2004 року в спеціальному аеродинамічному костюмі у вигляді крила цей чоловік на дев’ятикілометровій висоті вистрибнув з літака, на відстані 600 метрів від землі перейшов у горизонтальний політ і, перелетівши Ла-Манш, через 14 хвилин приземлився з парашутом у... Франції. Такий політ Фелікс готував у співпраці з професіональними авіаконструкторами.

 А в Ріо-де-Жанейро, як і в Малайзії, екстремал стрибав нелегально. Річ у тому, що отримати офіційний дозвіл на свої небезпечні витівки екстремалам вдається вкрай рідко. Щоб перехитрити охорону 108-метрового мосту над Панамським каналом, який з’єднує Північну і Південну Америки, австрієць купив собі комбінезон... ремонтника. Стрибок був вдалим, але коли спортсмен приземлився, його заарештували, і кілька днів Баумрартнеру довелося провести у відділку. Ще задовго до від’їзду Фелікса до Америки, де він за підтримки «Ред Буллу» готується до стрибка з аеростата, ми мали нагоду зустрітися з Баумрартнером в австрійському Зальцбурзі й порозмовляти з ним про його незвичайне хобі.

- Почнімо з деталей, Феліксе. Що ви відчуваєте перед стрибком?

- Якщо стрибок нелегальний, то задоволення, що я всіх обдурив. Тому неофіційні, недозволені стрибки, коли треба хитрувати й імпровізувати, я особливо люблю. Політ через Ла-Манш річ, звичайно, унікальна, але тут усе було продумано. А коли стрибаєш там, де, наприклад, неможливо дістатися навіть на дах хмарочоса, — це для мене як наркотик. Коли я приїхав до Малайзії, щоб стрибнути з найвищого у світі офісного центру, я придивляюся до нього, як до нареченої: вивчав маршрути персоналу, одяг і поведінку людей. У цьому будинку працюють тисячі співробітників, тому сек’юриті не мають змоги перевіряти всіх. Перевіряють лише тих, хто поводиться невпевнено чи підозріло одягнутий. І я почав підлаштовуватися. Купив у дорогому магазині добротний костюм і дипломат, але де взяти перепустку?

- Тому ви як Джеймс Бонд зайшли в офіс, коли стемніло, й оглушили одного з охоронців?

- (Сміється). Ні, це був крайній варіант. Я скористався простішим. Кілька разів у різні зміни підходив до охоронців і просив сфотографувати мене. Налаштовуючи апарат, я пихтів, кашляв і... непомітно зробив п’ять знімків перепусток, що висіли на грудях охоронців. Мій фотоапарат працює дуже тихо. Два негативи виявилися особливо вдалими — з номерами, з азіатським шрифтом. Я повернувся до Австрії і завдяки спеціальній комп’ютерній техніці та деяким «талантам» серед моїх знайомих зробив підробку, причому дуже високоякісну. Так я знову прилетів до Куала-Лумпура, поголився, запхнув свій парашут у дипломат і в добротному костюмі бізнесмена, глибоко вдихнувши, пройшов зі своєю «липою» повз охорону.

- А план будинку ви мали?

- Попри всі зусилля роздобути його не вдалося. Я піднявся ліфтом на 86-й поверх, але там мене помітили і мало не спіймали. Словом, усе виявилося набагато складніше. Будинок був таким величезним, на кожному поверсі стояли охоронці... Щоб не втратити орієнтирів, я користувався компасом. Та імпровізував. Аби пробратися на дах, мені знадобилася година і 15 хвилин. Там я зайняв зручну позицію, зателефонував з мобільника кінооператорам, які стояли внизу, і сказав, щоб виставили камери із західного боку будинку. Стрибнув, приземлився й утік від охорони через парк.

- А як ви потрапили на статую Ісуса Христа? і взагалі, як у католика виникла ідея стрибнути звідти? Бога не боялися?

- Ні, я не марновірний і до свого стрибка зі статуї Христа ретельно готувався. Як бачите, до кожного стрибка я довго готуюся.

- Жодної спонтанності? Лише тверезий розрахунок?

- Не зовсім... Мої страхи, мої думки, почуття пресуються у секундах польоту. Але ви хотіли знати про статую Ісуса... Коли я подивився документальний фільм про неї, у мене мурашки по спині пробігли. Я зрозумів: якщо не стрибну звідти, — ніколи не позбудуся цього бажання. Гора Корковадо, на якій стоїть статуя Христа, — це 740 метрів. Я сподівався, що коли зістрибну з долоні Ісуса, то, крім її висоти — 29 метрів, зможу пролетіти й решту 711 метрів. Тоді я не знав, що це мені не вдасться і пролетіти доведеться лише висоту статуї. Я довго не наважувався на цей стрибок, а потім сказав собі: треба пакувати валізи.

- Без спеціальної підготовки?

- Звичайно, з підготовкою, а про валізи це я образно. До Бразилії я полетів не відразу. Спочатку треба було з’ясувати, як піднятися на об’єкт. У мене було два варіанти. Перший — найпростіший, але аморальний. Біля підніжжя статуї є окремий, закритий на три замки вхід. Але я побоявся їх зламати, щоб не накликати на себе гнів жителів Ріо-де-Жанейро і наших католиків-австрійців...

- І щоб не дістати строк за злам?

- Елемент цього, напевно, теж був. (Сміється). Але перше переважало. Аби уникнути зламу, можна було домовитися, щоб мене спустили з вертольота на руку ісуса. Але це мене чомусь не надихало. І виникла нова ідея.

 В Австрії кілька моїх знайомих займаються арбалетним спортом. І саме техніку цього спорту я вирішив застосувати. Дістав потужний арбалет. Я мав намір, вистреливши з нього вгору, закинути трос на висоті долоні Христа і по ньому піднятися на статую. Але потужності пострілу забракло. Довелося витратити чимало зусиль і часу, щоб замовити тонку, надзвичайно легку і водночас міцну мотузку. У Зальцбурзі я проробив кілька тестів на висотних кранах і лише після того став пакувати валізу, точніше — три. У першій я заховав арбалет, у другій — парашут, а в третій — мотузку. Я підробив документ на володіння арбалетом і вивіз його за кордон. У мене навіть був лист для бразильських митників, у якому йшлося, що Фелікс Баумрартнер їде на міжнародні змагання стрільців...

 А в Ріо-де-Жанейро я зрозумів, що стрибнути зі статуї так, щоб до її висоти додалася висота гори, тобто 740 метрів, таки не вдасться. Судячи з фотографій і кінозйомок, рука Христа виступає над краєм гори Корковадо, а біля підніжжя гори я став здогадуватися, що це оптичний обман! Остаточно я переконався в цьому вже нагорі, коли стояв на правій руці Ісуса... Це був найнижчий у моєму житті стрибок.

- І саме такі стрибки особливо цінують екстремали...

- Усьому є межа. Тому перед стрибком зі статуї ісуса я взяв таксі й поїхав до найближчого 40-метрового мосту. Коли таксист від’їхав, я пристебнув парашут і стрибнув. На воді мене вже чекав кінооператор у човні. Звичайно, між мостом — 40 метрів і статуєю Ісуса — 29 метрів — різниця невелика. Але коли після стрибка ми повернулися в готель і, озброївшись секундомірами, перглянули відеозапис, вийшло, що за півтори секунди мій парашут все-таки встиг розкритися.

- А скільки часу треба було б самогубцю, щоб упасти з руки Христа до його ніг?

- Максимум дві з половиною секунди. Теоретично я мав у запасі секунду.

- Небагато. Не вистачить навіть на те, щоб глибоко зітхнути...

- Але я вже наважився на це. Територія навколо статуї охороняється, всі туристи зобов’язані покинути її не пізніше восьмої години вечора. Але прогноз обіцяв чудову погоду, і за годину до закриття території я зі своїм помічником-кінооператором, парашутом, арбалетом з мотузкою сховався від охорони в джунглях. Ночували ми на дереві, бо внизу було повно всілякої плазучої гидоти і кусючих комах. Але виявилося, що на бразильські прогнози покладатися не можна. Приблизно опівночі почалася злива з сильним вітром. І так було майже п’ять тижнів підряд. Ми ховалися, ночували, але стрибати було неможливо. Мій кінооператор, опухлий від укусів і від нічної вогкості джунглів, грозився все покинути і поїхати. Але я вмовив його лишитися. ідеальної погоди ми дочекалися на 33-й день. Відчуття людини, яка стоїть на долоні Всевишнього, неможливо передати словами. Таке не повториться більше ніколи. В мене був із собою маленький букетик квітів, і я, помолившись перед стрибком, залишив його там.

- А як поставилася до цього стрибка ваша мама?

- Спочатку відмовляла, а потім молилася. Як би там не було, а в Австрії фотографію, на якій я стою на руці Ісуса, хочуть помістити на обкладинці підручника релігії.

- Феліксе, ви вірите в долю?

- Я вірю, що в кожного свій шлях. Багато хто з нас не знає, чому він робить те, що робить, але наші головні вчинки не випадкові. Я вчився на автомеханіка, і якби мені це було призначено, то воно би здійснилося.

- Ваш земляк Зиґмунд Фройд пов’язував захоплення людини небезпечними речами з неусвідомленим бажанням покінчити життя самогубством.

- Може бути, але мені здається, це не про мене. Перш ніж відрізати, я мушу 100 разів відміряти. Це пов’язане радше з підсвідомим бажанням залишитися живим.

- Яка вам користь від цих стрибків?

- Багато що в нашому житті спочатку здається марним. Бейз-техніку і технологію вже починають використовувати у спеціальних підрозділах, які займаються звільненням заручників із захоплених терористами територій, наприклад, заводів, посольств, місій...

Мені часто пригадується 11 вересня 2001 року. Я сидів тоді в готелі на острові Ібіца й дивився по телевізору, як із палаючих нью-йоркських хмарочосів вистрибували і розбивалися безпомічні фігурки людей. Я думав про те, що якби у цих будинках були мої парашути, це врятувало би багатьох. Тому я почав займатися не лишень спортом, а й менеджментом надзвичайних ситуацій.

Володимир Бродзінський, Австрія

Довідка «Трускавецького вісника». Володимир Бродзінський народився в Трускавці. Закінчив Київський педінститут іноземних мов. Протягом останніх 15 років живе в Австрії, де працює консультантом в одній із недержавних організацій, яка займається проблемами міграції. Основне хобі — парапланеризм. Іноді пише. Друкувався в австрійських газетах Der Standard, Die Bunte, а також в українських виданнях: «Киевские ведомости», «Експрес», мав кілька виступів на Радіо «Свобода».

 

Немов би зупинилася ціла епоха

Ті, хто приїжджає в Трускавець після 10-річної перерви зауважують, що курортний парк виглядає занедбаним. «У чому причина і як не допустити повної руїни цієї перлини курорту?», - запитують люди.

Кореспондент «Каменярів», пройшовши з фотоапаратом курортним парком, знайшов багато підтверджень того, про що говорять відпочивальники. Чому занепадає трускавецький курортний парк? Це запитання ми поставили директорові КП «Парк «Курортний» Іванові Бачкові.

«Я не згідний з вами, що парк останнім часом занепав, - відповів Іван Петрович. - Навпаки, за останні два роки ми зробили немало - розчистили чагарники в тих місцях, де, як кажуть, людська нога не ступала - там, де неможливо було пройти, окультурнили ці місця. У парку завжди прибрано, чисто. На утримання двірників з бюджету виділяють на рік 700 тис. грн. З допомогою санаторію «Ріксос Прикарпаття» облаштовано відпочинковий майданчик біля Юзі. Обіцяють допомогу санаторії «Світязянка», «Женева», інші санаторії.

Зі слів директора парку, проблема є й полягає в тому, що курортний парк потребує реконструкції. Адже остання реконструкція проводилась у 1989-1991 роках. За 20 років час наклав свій відбиток на усю інфраструктуру парку - поступово нищиться плитка, якою вимощено центральну частину парку, руйнується асфальтне покриття, сходи тощо.

У 2009 році було розроблено план реконструкції курортного парку, для реалізації якого необхідно в тогочасних цінах 27 млн. грн. На жаль, місто такого ресурсу немає, це мали б бути цільові кошти з державного і обласного бюджетів. Міський голова Руслан Козир працює над розв'язанням цієї проблеми, однак втішного результату поки що нема. Влада покладає також надії на допомогу Євросоюзу. Трускавець бореться за грант в розмірі 500 тис. євро на облаштування доріжок у верхній частині парку. А тим часом, адміністрація парку, що може, робить своїми силами. Зокрема, останнім часом тут встановлено 12 лавок для відпочинку, територію біля них замощено плиткою. А всього у парку виставлено 26 нових лавок. Коли буде приведено до порядку хідник, біля якого встановлені лавки, наразі відповіді нема. Іван Вачко каже, що це питання на порядку денному виконавчих структур міської ради і депутатських комісій, працюють над бюджетом 2013 року. Є надія, що кошти на облаштування хідника буде закладено.

Наразі є те, що є. Кажуть, що відпочивальники з Середньої Азії, які після 20-річної перерви обрали місцем оздоровлення Трускавець, відвідуючи бювет, радіють, бо це нагадує роки їхньої молодості - те, що тут нічого істотно не змінилося, наводить їх на відчуття, що вони молоді. «Тут зупинилась радянська епоха», - констатувала відпочивальниця.

Нагадаємо, що в усі минулі часи курортний парк міста Трускавець посідав чільне місце в організації дозвілля відпочивальників, відігравав значну роль в їхньому оздоровленні та відпочинку. Про це, наприклад, не раз констатує доктор Зенон Пельчар у книзі «Історія розвитку Трускавця», яка вийшла у Кракові сто років тому - в 1909-му. Сьогодні парк є єдиним зеленим острівцем у Трускавці, якого майже не торкнулась тотальна забудова минулих років.

Іван Тихий, тижневик «Каменярі»

Проросійський десант в окружних комісіях Львівщини – сигнал про підготовку масштабних фальсифікацій на виборах

За результатами формування окружних виборчих комісій на території Львівської області значне представництво у кожній із них отримали одіозні шовіністичні проросійські партії, які сповідують відверте українофобство та прокремлівську ідеологію. Про це 27 серпня 2012 року повідомив голова Львівської міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", керівник виборчого штабу у місті Львів Маркіян Лопачак. Як зазначив свободівець, до складу кожного окружкому на Львівщині ввійшли представники таких проросійських партій, як "Русскій блок", "Русскоє єдінство", "За Русь Єдіную" (колишня "Партія політики Путіна"), "Союз анархістів України" тощо.

"Бачимо, що результати формування окружних виборчих комісій на Львівщині чітко вказують на невипадковість так званого "жеребкування", проведеного у ЦВК. Адже саме ті політичні сили, які в 2011 році влаштували провокації у Львові, сьогодні отримують посади голів окружних виборчих комісій та можливість істотно впливати на виборчий процес", – розповів Маркіян Лопачак.

Свободівець наголосив, що керівні посади ці партії отримали в окружних комісіях №115, де голова комісії – представник від партії "Русскоє єдінство", а заступник – представник партії "Союз Анархістів", №116 – голова окружної комісії – представник партії "Єдина Родина". Окрім цього, керівні посади представники цих партій також отримали в окружних комісіях №117, №119, №122 та №125. "Процедура жеребкування, що була відтворена на цих виборах, суттєво відрізняється від минулих аналогічних виборчих процедур – її проводили комплексно по усіх 225 окружних комісіях загалом. Як наслідок лише 5 з 19 політичних партій, які сформували комісії, висунули своїх кандидатів списком у багатомандатному окрузі. Серед тих партій, які отримали представництво в усіх окружних комісіях, лише дві висунули більше трьох кандидатів на виборах. Отже формування виборчих комісій із суто технічних суб'єктів виборчого процесу – це обраний владним режимом шлях до "контрольованих виборів", – наголосив свободівець.

"Дивним чином разом із усіма цими сумнівними проросійськими елементами в кожен окружком потрапила також і партія Королевської – її представники отримали керівні посади у комісіях 121-ого та 123-ого виборчих округів. Фактично чинний персональний склад окружних виборчих комісій відкриває шлях до ухвалення необхідних для режиму Януковича рішень – визнання недійсними голосувань на окремих виборчих дільницях та коригування таким чином результатів волевиявлення, упереджене здійснення реєстраційних дій щодо членів дільничних комісій та офіційних спостерігачів, однобічний розгляд скарг суб'єктів виборчого процесу. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" здійснюватиме тотальний нагляд за роботою комісій з таким одіозним персональним складом та використовуватиме усі правові методи, аби перешкоджати нахабним виборчим технологіям та будь-яким намаганням спотворити результати виборів на рівні окружних виборчих комісій. Вимагаємо від вже сформованих окружних комісій чітко та в рамках чинного законодавства сформувати склади дільничних комісій та звертаємося до міжнародних спостерігачів із проханням особливо уважно відслідковувати їхню роботу. Якщо окружкоми здійснюватимуть порушення, залишаємо за собою право діяти чітко в рамках Закону України "Про вибори народних депутатів України" та припинити нехтування законності", – підсумував Маркіян Лопачак.

Прес-служба Львівської міської організації ВО "Свобода"

 

Важливе оголошення з Борислава

Агнице всеблаженна Варваро, божественно засяявши Трисонячним свiтлом Святої Тройцi i в купелi отримавши силу перемагати батькiвську оману,  вiру Христову сповiдала ти. Тому, всечесная, з висоти благодать дарував тобi Бог зцiляти всi немочi й недуги, Його ж моли, великомученице, щоб спас душi нашi.

Тропар, гл .4

2 вересня 2012 р. відбудеться урочиста Божественна Літургія, очолювана Правлячим Архієреєм Самбірсько-Дрогобицької  Єпархії  УГКЦ Кир Ярославом Прирізом  у співслужінні з Папським нунцієм в Україні архієпископом Томасом Едвардом Галліксоном, Владикою Сокальської єпархії Кир Михаїлом Колтуном, Владикою Стрийської єпархії Кир Тарасом Сеньківим, а також священиками УГКЦ.

В рамках святкувань відбудеться освячення фігури святої великомучениці Варвари, покровительки нафтовиків.

Початок – о 11.30, літня сцена міського Палацу культури.

Запрошуємо мешканців та гостей міста

Бориславська міська рада

 

 



Создан 28 авг 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником