Трускавецький вісник № 106 (485) від 13 вересня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 106 (485) від 13 вересня 2012 р.

13.09.2012



 

У номері: Досить лицемірити; Кандидати Михайло Янковський, Михайло Сендак та Віктор Возняк; На трускавецьких дільницях буде стовпотворіння; Тактика взаємовідносин із правоохоронними органами; Із прийому міського голови Трускавця; Чи є у Трускавці господар; Ющенко в Дрогобичі; Східниця отримає статус курорту державного значення ще в цьому році; Вісті з Борислава.

Новини Трускавця та регіону

На трускавецьких дільницях з вини місцевої влади очікується стовпотворіння

Львівська облдержадміністрація пропонувала створити виборчі дільниці для відпочивальників, яких очікується на вибори 12 тисяч – приблизно стільки ж, скільки трускавчан бере участь у виборах. Проте місцева влада не погодилася із пропозиціями ЛОДА щодо утворення на території міста спеціальних виборчих дільниць для відпочивальників. Тоді одна з політичних сил, яка бере участь у виборчому процесі, Партія регіонів, звернулася до суду, але позов було відхилено. Ситуацію коментує заступник глави ЛОДА, кандидат в депутати по 121 округу від Партії регіонів Михайло Янковський. Подаємо не пряму мову, а контекст коментаря кандидата.

«Це не партія програла суд, а 12 тисяч виборців, які могли б мати нормальні умови голосування. У Трускавці раніше було 10 виборчих дільниць, зараз їх є 7 чи 8, тобто, всі великі та середні, малих немає. Уявіть собі, яке навантаження буде тепер на ці всі дільниці, коли окрім мешканців міста прийде голосувати приблизно стільки ж відпочивальників. По-перше, черги, а по-друге, я не заздрю членам дільничних комісій. Трускавецька влада аж ніяк не полегшила їхню роботу».

Нагадаємо, що трускавецький міськвиконком відмовив у створенні додаткових дільниць, побоюючись, що це вплине на результат виборів, особливо стосовно мажоритарного кандидата, хоча і по партійних списках влада міста зацікавлена в перемозі «Батьківщини», котру всіляко підтримує, не зупиняючись навіть перед використанням адмінресурсу. Спеціальні виборчі дільниці створені в Моршині, Східниці і навіть у Модричах, тобто, всюди, де є відпочивальники. Там звичайним дільничним комісіям працювати буде легше. У Трускавці, напевно, буде справжнє стовпотворіння, адже на восьми дільницях прийдеться видати бюлетені більше двадцяти тисячам виборців.

Трускавецька влада використовує адмінресурс?

За нашою власною інформацією, вчора, 12 вересня, у трускавецьких школах пройшли зустрічі кандидата в депутати по Дрогобицькому округу № 121 від ОО «Батьківщина» Романа Ілика із вчителями та іншими працівниками. Наше джерело повідомляє, що під час зустрічі в НВК «СШ № 2-гімназія», яка тривала після 16.00, пан Ілик «наїхав» на деяких своїх опонентів – кандидатів-самовисуванців. Двоє молодих людей, які не належали до колективу школи та позашкільного закладу «Спортовець», задали запитання стосовно спроб команди пана Ілика завадити іншим кандидатам донести до людей важливу інформацію.

Цілком очевидно, що міська влада використовує адмінресурс для підтримки «єдиного кандидата», адже ця зустріч не могла відбутися без відома мерії. Швидше за все, це була пряма вказівка з міської ради організувати та провести цю зустріч. І це вже не вперше влада Трускавця порушує виборче законодавство. Так, під час відзначення Дня державного прапора на доручення посадових осіб ведуча оголошувала «З нами святкує кандидат від об’єднаної опозиції Роман Ілик». Натомість під час свята Першого Дзвоника в СШ № 1 заступнику губернатора Львівщини Михайлу Янковському свідомо було відмовлено у вітальному слові – знову ж таки, за прямою вказівкою з мерії. Ось і маємо «справедливий виборчий процес» та «рівні умови для всіх».

Цікаво тільки, чи не дадуть ці зустрічі у школах для кандидата від ОО «Б» протилежний від очікуваного ефект? Адже люди дуже болісно реагують на тиск та використання адмінресурсу, навіть якщо цей адмінресурс і працює на «опозицію».

Володимир Кондзьолка – довірена особа Романа Ілика, або Кому служить «Чесно»

Як інформує газета «Галицька зоря», екс-заступник мера Дрогобича, голова Товариства «Юрій Дрогобич» та співзасновник Дискусійного клубу, знаний в Дрогобичі громадський діяч Володимир Кондзьолка став довіреною особою кандидата від об’єднаної опозиції Романа Ілика. Вітаємо Володимира Мироновича із цим почесним статусом. Тільки виникає одне логічне запитання – а наскільки зараз можна довіряти дрогобицькому осередку руху «Чесно», в який входять довірені особи окремих кандидатів? Адже Володимир Кондзьолка разом із керівником «Чесно» в Дрогобичі Святославом Сурмою є фактично одним із промоутерів та головних режисерів цього проекту в місті Котермака.

Те, що саме ця людина стала довіреною особою Романа Ілика, певною мірою змінює і ставлення до Дискусійного клубу як проекту, запланованого не для дискусій, а для критики чинної української влади, що особливо гостро спостерігається на останніх засіданнях.

Вулицю Бандери відремонтують повністю

Заступник голови Львівської обласної державної адміністрації та кандидат по 121 Дрогобицькому одномандатному виборчому округу Михайло Янковський під час зустрічі з журналістами запевнив представників бориславських ЗМІ, що невідремонтована ділянка вулиці Степана Бандери, котра веде до Східниці і є не в найкращому стані, буде відремонтована ще цієї осені. Нагадаємо, що ремонт цієї вулиці проводився до Євро-2012, але повністю дорогу тоді так і не відремонтували. Оскільки Східниця цього року здобуває статус курорту державного значення, то й дорога до неї мусить бути відповідна. «І ми її зробимо!» - сказав Михайло Янковський.

Долотний завод запрацює!

Долотний завод в Дрогобичі запрацює вже найближчим часом, це питання взяв під свій особистий контроль глава українського Уряду Микола Азаров. Про це під час зустрічі з журналістами 12 вересня повідомив заступник голови Львівської обласної державної адміністрації та кандидат по 121 Дрогобицькому одномандатному виборчому округу Михайло Янковський. Пряма мова: «У прем’єр-міністра вирішується питання надання допомоги долотному заводу, відновлення його роботи». Кандидат зазначив, що особисто лобіював це питання на рівні Києва, адже підприємство, котре в минулому забезпечувало роботою чотири тисячі осіб, не повинно загинути. Також Михайло Янковський зазначив, що під час зустрічей із виборцями він не дуже розкидається обіцянками, бо звик дотримуватися свого слова. А оскільки працює заступником глави ЛОДА, то й після виборів йому доведеться вирішувати ці питання, котрі хвилюють наших краян.

Цього року Східниця отримає статус курорту державного значення

Під час прес-конференції 12 вересня кандидат в депутати по 121 Дрогобицькому виборчому округу Михайло Сендак повідомив, що цього року Східниця отримає статус курорту державного значення. Голова ДРДА бачить майбутнє Східниці та Трускавця у розвитку туризму. Саме ці два курорти мають стати головними туристичними центрами нашого краю – Дрогобиччини.

Міський голова зустрівся з послом Польщі

 Як інформує прес-служба Дрогобицької міської ради, днями у світлиці Дрогобицької Ратуші відбулась зустріч міського голови Олексія Радзієвського з Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Польща Генриком Літвіним та I-им радником Посла Ярославом Годуном. Гості прибули до Дрогобича у рамках V Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца «Арка уяви Бруно Шульца».

На початку зустрічі О. Радзієвський подякував Послу за роботу зі зміцнення українсько-польських взаємин на всіх рівнях, зазначивши, що Україна та Польща мають спільну позицію у ключових питаннях.

Відтак, міський голова Дрогобича розповів польським гостям про культурний та мистецький розвиток нашого старовинного міста. Особливу увагу О. Радзієвський акцентував на масштабній роботі, що була проведена до120-річчя від дня народження та 70-х роковин смерті видатного дрогобичанина, всесвітньовідомого митця – Бруно Шульца. «Через культурне єднання ми йдемо до єдності громад», - зазначив міський голова О.Радзієвський.

Глава польської дипломатичної установи запропонував створити у Дрогобичі музей Бруно Шульца, зазначивши, що польська сторона готова допомогти з наповненням музею експонатами та речами пов’язаними з життям та творчістю Бруно Шульца. Цікавою була пропозиція Генрика Літвіна про увіковічнення у польських містах українських відомих діячів, життя яких повязане з Польщею.

Далі у ході зустрічі відбулося обговорення співпраці та взаємовідносин між Дрогобичем та містами Республіки Польща. Однією з важливих тем стало обговорення спільних польсько-українських програм та інвестиційних проектів, які дозволяли б Дрогобичу отримувати кошти на благоустрій нашого міста.

 Значну увагу співрозмовники також приділили тематиці подальшої взаємодії двох країн у питаннях європейської інтеграції України. Обговорювалися питання візового режиму та спрощення процедури відкриття віз.

З особливою насолодою згадував Посол відвідини України під час відкриття виставки «Скарби графа Лянцкоронського зі збірки музею «Дрогобиччина», що відбулась минулого року у Києві.

На завершення зустрічі міський голова О.Радзієвський запевнив, що влада Дрогобича докладатиме усіх зусиль для зміцнення українсько-польських стосунків, адже саме це дозволяє максимально повно інтегруватися в глобальні культурні, освітні та економічні процеси.

Власна інформація

Вісті з Борислава

Відбулося засідання виконкому. 10 вересня відбулось засідання виконавчого комітету Бориславської міської ради. Виконком розглянув 14 питань порядку денного. Основні з них: про державну реєстрацію міської Бориславської Громадської організації «ЕКО-КУЛЬТУРА», про надання дозволу КП «Бориславводоканал» на влаштування насосу для підкачування води на водопроводі по вулиці С.Бандери у м. Бориславі, про надання дозволу КП «Бориславводоканал» на капітальний ремонт колектора побутової каналізації по вулиці Потік у м. Бориславі та інші.

Тобі, рідний Бориславе. З ініціативи та фінансової підтримки Бориславської міської громадської організації «Асоціація роботодавців м. Борислава», яку очолює Володимир Кришталь 10 вересня в центральній бібліотеці міста Борислава відбулась презентація благочинного видання Івана Франка . До книги ввійшли такі твори видатного письменника, як «BOA CONSTRICTOR», «Борислав сміється», «Бориславські оповідання». Видання приурочене до 625-річчя першої писемної згадки про Борислав та 156-річниці від дня народження Івана Яковича Франка. Видання побачило світ завдяки спільним зусиллям Асоціації роботодавців, Бориславського міського осередку Національної спілки журналістів України, творчої групи газети «Своя справа» та видавництва «Посвіт». Видання, яке налічує 500 сторінок презентували: голова Асоціації роботодавців Володимир Кришталь, голова редакційної колегії газети «Своя справа» Петро Магур, голова Бориславського міського осередку Національної спілки журналістів України Ніна Чернишова, головний редактор видавництва «Посвіт» Лариса Лесишин. Своїми враженнями з присутніми поділились: депутат Львівської обласної ради Осип Магур, депутат Бориславської міської ради Ігор Кобилецький, Почесний громадяни міста Борислава Омелян Солецький, директор Бориславської МЦБС Лідія Семенчук. Прекрасне зібрання Франка буде безкоштовно передано в усі публічні та шкільні бібліотеки міста.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Я оскаржуватиму рішення ОВК у суді, - Ігор Курус

Позавчора Окружна виборча комісія Дрогобицького округу №121 ухвалила постанови про створення восьми спеціальних виборчих дільниць на тимчасовій основі у смт. Східниця та с. Модричах для голосування виборців, котрі 28 жовтня відпочиватимуть у санаторно-курортних закладах цих населених пунктів. Ці постанови були прийняті на основі подання Бориславської міської ради та Дрогобицької районної держадміністрації.

«Вважаю рішення ОВК та подання органів місцевого самоврядування неправомірними, - заявив кандидат в народні депутати у Дрогобицькому окрузі №121 Ігор Курус. - Згідно Закону «Про вибори народних депутатів» спецдільниці можуть створюватися у стаціонарних лікувальних закладах та місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування такими як СІЗО, тюрми, кораблі та полярні станції. А відповідно до «Загального положення про санаторно-курортний заклад», затверджений Постановою Кабміну від 11.07.2001р., санаторії не відносяться до стаціонарних лікувальних закладів».

Саме ці норми стали визначальними при прийнятті вчора, 11 вересня, суддями Львівського окружного адміністративного суду рішення на користь виконкому Трускавецької міської ради, з позовом до якого звернулася Партія регіонів, вимагаючи зобов’язати орган місцевого самоврядування ініціювати процес утворення 72 спеціальних виборчих дільниць у місті-курорті. Тобто йшлося про те, щоб створити додаткові дільниці у кожному санаторно-відпочинковому закладі!

- Не виникає сумнівів, що такий тиск партії влади на органи місцевого самоврядування з вимогою створювати тимчасові спеціальні дільниці зумовлений єдиною метою – підготувати підгрунття для фальсифікацій результатів виборів», - наголосив Ігор Курус.

Прес-служба Ігоря Куруса

Хлопець з дівчиною, підбираючи ключі, «обчистили» чотири квартири у Бориславі і Трускавці

Співробітники Дрогобицького районного відділу міліції впіймали парочку квартирних крадіїв. З’ясовано, що хлопець з дівчиною обібрали чотири квартири у містах Борислав та Трускавець.

У Дрогобицький міський відділ міліції 9 вересня близько 22.00 години звернулась 66-річна місцева жителька. Пенсіонерка заявила, що до неї у квартиру проникли невідомі, звідки викрали дві жіночі сумочки та гроші у сумі 500 гривень. При цьому, зазначила потерпіла, замок дверей до квартири невідомі не зламали, а відчинили «своїм» ключем.

У ході проведення оперативно-розшукових заходів, співробітники Дрогобицького райвідділу міліції виявили та затримали зловмисників. Ними виявились жителі міста Борислав – 25-річний хлопець та його 21-річна дівчина.

За словами начальника Дрогобицького райвідділу міліції Василя Овчаренка, парочка неодноразово обкрадала помешкання жителів Борислава та Трускавця. Зокрема, на сьогодні встановлено, що вони є фігурантами чотирьох таких крадіжок. 

Зазвичай, зловмисники діяли за визначеною заздалегідь схемою. Спершу обоє домовлялись, хто стоятиме на чатах, а хто – піде підбирати ключ до дверного замка, щоби безперешкодно проникнути всередину та обікрасти помешкання. Брали зловмисники все, що легко можна було сховати – золоті вироби, гаманці, гроші.

На сьогодні обох учасників цього злодіяння затримано у порядку статті 115 Кримінально-процесуального кодексу України. Також проти фігурантів справи порушено кримінальну справу за ознаками статті 185 кримінального кодексу України (крадіжка).

ВЗГ ГУ МВС України у Львівській області

Через неналежне надання медичної допомоги померла новонароджена дитина

Прокуратурою Львівської області скасовано постанову міліції про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням громадянки Б. Остання скаржилась на неналежне надання їй медичної допомоги персоналом міського пологового будинку Бориславської центральної міської лікарні, що призвело до смерті її новонародженої дитини.

Відтак, слідчим відділом Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області за результатами повторно проведеної перевірки за вказаним фактом порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 140 КК України.

Хід досудового слідства у ній взято на контроль прокуратурою Львівської області.

Прес-служба прокуратури Львівської області

Досить лицемірити!

Шановна трускавецька громадо!

В ніч на 20 серпня у Трускавці вандали знищили пам’ятник Івану Франку. Цій події передували повідомлення від міської влади, що погруддя не відповідає естетичним та містобудівним нормам і що пам’ятник буде встановлено в новому місці, навпроти міської ради. Спочатку в міській раді не надали жодного значення актові вандалізму – на місце трагедії не прибув ані мер, ані жоден із його заступників. Погруддя недбало закинули у вантажівку та вивезли фактично на смітник.

Тільки заяви політичних партій та громадських організацій Трускавця і чітка позиція представників місцевих засобів масової інформації не дали цій справі затихнути. Про вандалізм над Франком заговорив Трускавець, дізналася Львівщина, почула вся Україна. Аж тоді це не на жарт стривожило міського голову Руслана Козира. Щоб відвести підозри від себе та своєї команди, ворогом та винуватцем спочатку були оголошені «антиукраїнські сили», «україноненависники», а згодом відкрито – Партія регіонів та її лідер у Трускавці Лев Грицак. Причинами вандалізму пан Козир назвав вибори, популізм, піар та політику.

Але факти говорять про інше. Власники прилеглої до скверика з погруддям земельної ділянки приходили до Руслана Козира з проханням долучити її до купленої ними землі. Це пан Козир визнав на прес-конференції 27 серпня, заявивши наступне: ««Олександр Павлович приводив до мене людей, котрі купили цю земельну ділянку вище пам’ятника і вони пропонували, не пропонували, а вони показували мені проект будови і що вони хочуть там робити… Я видав свої зауваження, сказав, що треба врахувати наші архітектурні стилі в місті, все решта, і вони запитали, чи можемо ми якимось чином вести з містом перемовини про розширення земельної ділянки. Це їх ініціатива була, вони кажуть, вони готові за свої кошти профінансувати в будь-якому місті, де ви виберете, чи громада вибере, пам’ятник Івана Франка…».

Руслан Козир лобіював питання, щоб новий пам’ятник Франку встановили скульптор Іван Самотос та архітектор Василь Каменщик – автори недолугого творіння Бандери в нашому місті. Таким чином мала бути вивільнена земельна ділянка, а погруддя Франка, яке, нібито не мало жодної цінності і ніде не перебувало на балансі, хотіли просто прибрати.

Але Руслану Козиру та його поплічникам не вдалося здійснити свої наміри. Не допоміг навіть акт вандалізму. Тому вони вдалися до словоблуддя і почали «рвати сорочки» на своїх та чужих грудях, почали кидати звинуваченнями направо та наліво. Винними в тому, що сталося, назвали і Лева Грицака, і Партію регіонів, і ЗАТ «Трускавецькурорт», і «політиканів-крикунів», які хочуть «попіаритися перед виборами», і «писак»-журналістів. Але на злодію шапка горить! Саме Руслан Козир з «Фронту змін» винен у тому, що сталося. Винен, бо саме трускавецька влада вперше порушила питання про вивільнення скверика від погруддя Франка, винен, бо саме за часів його урядування в місті чиняться такі акти вандалізму, і цей – не перший. Він винен, бо бреше громаді, намагаючись перекласти відповідальність за цей ганебний вчинок на чиїсь невинні плечі, бреше, що погруддя зберігалося в технічному приміщенні КП «Парк курортний». Насправді ж, погруддя лежало на занедбаному пустирі, просто неба, фактично – на смітнику…

І те, що Франко повернеться на своє історичне місце, як вказано у поширеній Русланом Козиром листівці – заслуга аж ніяк не міської влади, а громади, котра не захотіла мовчати, коли їй плюють в обличчя! Проте Руслан Козир не вказує дати повернення погруддя Франка на його історичне місце. Так само він заявляє, що не дасть іншим встановити пам’ятник, бо влада, нібито, сама відновить погруддя. Але він лукавить, бо влада почала це робити лише тоді, коли ініціативна група «За відродження пам’ятника Івана Франка» почала збирати підписи серед населення, про що повідомила міськвиконком 29 серпня. Про Каменяра влада згадала аж тоді, коли небайдужі громадяни вирішили відновити його погруддя. І це також є лицемірством Р. Козира перед «дорогою громадою», як він звертається до громади Трускавця.

За те, що не вберіг Франка – ганьба, Руслане Козир!

За те, що займається популізмом і обманює громаду – ганьба, Руслане Козир!

За те, що бізнес-інтереси поставив вище національної та культурної спадщини – ганьба, Руслане Козир!

Франко – наш! Пан Козир забув, що брехнею світ пройде, а назад не вернеться. Тому, досить лицемірити! Ганьба такій владі, яка знущається над нашими святинями! Вимагаємо негайно назвати дату відновлення погруддя Франка на його історичному місці!

Слава Україні! Героям слава!

Ініціативна група «За відродження пам’ятника Івана Франка»

Михайло Янковський: «Я зустрівся з усіма претендентами; не я йшов до них, а вони до мене підходили»

Заступник голови Львівської обласної державної адміністрації та кандидат по 121 Дрогобицькому одномандатному виборчому округу Михайло Янковський 12 вересня зустрівся з журналістами. Сталося це фактично випадково – в редакції газети «Галицька зоря» проходила прес-конференція іншого кандидата, Михайла Сендака, і тут раптом до зали зайшов Михайло Петрович. Він, очевидно, не збирався виступати, та одне із запитань журналістів до Михайла Сендака стосувалося нещодавно програного Партією регіонів суду стосовно утворення 70 виборчих дільниць у Трускавці. Михайло Дмитрович ухилився від прямої відповіді, переадресувавши запитання Партії регіонів. Тож на завершення прес-конференції автор цих рядків запропонував кандидату Сендаку надати слово для відповіді кандидату Янковському, що й було зроблено.

Михайло Янковський повністю використав свій шанс зустрічі з пресою, оскільки відповів не тільки на це запитання, а фактично коротко розповів про свою передвиборчу програму. Не маємо на меті її переповідати, скажемо лише, що вона збігається з основним гаслом Партії регіонів, від якої йде кандидат – «Від стабільності до добробуту!». Вислухавши терпляче промову Михайла Сендака, запитання журналістів та відповіді на них керівника району, Михайло Янковський зауважив: «Бачимо, скільки було бруду в попередній владі і бачимо, де корінь багатьох проблем. То що, знову будемо пробувати опускати країну до того стану, який ми пережили?».

Кандидат позитивно охарактеризував теперішній закон про вибори, коли люди обирають не лише партії, а й конкретних людей. По Дрогобицькому округу йде найбільша кількість кандидатів – 21 (на другому місці Сихівський округ – 19 кандидатів), та майже з усіма з них Михайло Янковський вже зустрічався. «Я зустрівся з усіма претендентами; не я йшов до них, а вони до мене підходили», - зауважив кандидат від Партії регіонів. За його словами, одна з тем, яку порушували всі без винятку – чесність виборчих кампаній. Михайло Янковський зауважив, що чесно веде свою боротьбу за депутатський мандат, але дивується, що рух «Чесно», який запрошував його до співпраці, раптом відмовив йому в ефірі в останній момент. Михайло Янковський також висловив думку, що чесні люди в цих перегонах повинні йти до кінця і якщо вже кандидат зареєструвався, то не повинен бути учасником чиїхось технологій чи ігор, а дійти до фінішної прямої, щоб побачити результат виборів та підтримку своїх ідей. Бо тільки так можна побачити, яку вагу ти маєш у суспільстві, серед людей.

«Я не обіцяю тисячу євро зарплати чи 800 євро пенсії», - зауважує кандидат і запевняє, що після 28 жовтня життя продовжуватиметься, змінитися має лише підхід до праці і люди це розуміють. «На моїх зустрічах з людьми я бачу нормальне розуміння ситуації», - говорить Михайло Янковський, а причина цьому та, що «люди хочуть стабільності, розвитку економіки, впевненості у завтрашньому дні».

Реформи в галузі освіти, в медицині в цілому та фармації зокрема – наступна тема, котру піднімає кандидат. «Ми ходили як ідіоти, вся країна в масках, «грипували», а жодної епідемії не було. Просто жах!», - побіжно згадує чиновник високого рангу події жовтня-листопада 2009 року, від яких, до речі, тоді так сильно постраждав Трускавець. Фармацевтична галузь корумпована наскрізь і свої інтереси тут мають як провладні депутати, так і опозиційні, визнає колишній міліціонер, генерал Янковський. Але з корупцією потрібно боротися не на словах, а системно, починаючи від зміни законодавчої бази. Бо живемо ми за законами 60-х років минулого століття, нагадує кандидат. Бо легко говорити, звинувачувати когось, що «суди не такі» чи «суди не наші». Чому половина законів, прийнятих Верховною Радою, не працює? Бо не було системної судово-правової реформи, котра назріла давно і особливо актуальна, на часі, зараз, - вважає Михайло Янковський.

Торкається Михайло Янковський у своєму виступі і теми сільського господарства. «Чому на всій Україні засіяно і засаджено, а на Львівщині ні?» - риторично запитує він і додає: «Ми перші на всю країну розігнали колгоспи, перші розпаювали землі, але нічого на цій землі не робимо. Не може селянин лопатою обробити 2-3 гектари землі. Треба підтримати програму кооперування і Уряд над цим працює». Вже після офіційної частини зустрічі, під час фуршету, коли Михайло Сендак згадував свого давнього опонента, котрий, за словами Михайла Дмитровича, вкрав майно в громад, Михайло Янковський зауважив, що найгірше цю людину чекає ще попереду, адже уряд планує відродити райспоживспілки. Але це так, до слова.

Протягом всього часу зустрічі Михайло Янковський випромінював впевненість у своїх силах, впевненість у перемозі. Навряд чи це якийсь піар-хід, швидше за все є інші причини такої впевненості. Можливо, це результати реального, а не замовленого соціологічного дослідження, можливо, надія чи навіть віра в те, що виборці оцінять досвід та реальну роботу, а не лише обіцянки та лозунги. А може, Михайло Янковський і не надто переймається майбутнім результатом, адже після виборів влади у нього буде не менше, ніж у новообраного депутата. Як би там не було, та хочеться вірити, що про Дрогобиччину та її проблеми Михайло Янковський не забуде в жодному випадку – як в разі обрання, так і при можливій невдачі на цих виборах.

Володимир Ключак

Від сказаного Михайлом Сендаком волосся стає дибки

Вчора, 12 вересня, в приміщенні редакції газети «Галицька зоря», відбулася прес-конференція кандидата в депутати по 121 Дрогобицькому виборчому округу Михайла Сендака. Голова Дрогобицької РДА, котрий перебуває у безоплатній відпустці, представив своїх довірених осіб та зупинився на причинах своєї участі у виборах.

Жодним поганим словом не прохопився Михайло Сендак про будь-кого з двадцяти його опонентів на виборчому окрузі. Тільки натяком шпигонув свого давнього опонента, та й то так легко, хворий, мовляв. Розповів, як можна було б ефективніше використати ті кошти, які вони, інші кандидати, витрачають на біл-борди, за які латають дороги чи ставлять по школах унітази та купують парти. Але все – без прізвищ, досить цивілізовано. Сказав, що деякі кандидати програми, написані для них, навіть читати не вміють, не те, що виконувати. На запитання, де ж ці кандидати беруть кошти, відповідає теж запитанням: «А як продавалися частоти і хто на цьому заробив?».

Зупинився Михайло Сендак на своєму баченні реформ – медичної, транспортної, освітньої, адміністративної. Відповів на численні запитання журналістів, не приховуючи навіть деталі свого сімейного та особистого життя. «Нікому б не побажав опинитися в моїй шкурі – десять років вдівцем», - каже. На щастя, зараз є і дружина, і синочок, якому 9 жовтня виповниться чотири рочки. Планує побудувати власний будинок у Жданівці, краєвиди якої йому дуже подобаються.

Михайло Сендак не тільки добре знає наш район, кількість шкіл, садочків, ФАПів та амбулаторій, кількість кілометрів доріг та їхній стан. «Я знаю край від Бродів до Турки», - заявляє він. Він запрошує побувати хоча б на одному прийомі керівника РДА. Та невідомо, чи після виборів пан Сендак залишиться в цьому кріслі, бо ходять чутки, що на це крісло мітить Галина Гайдук, сестра міністра культури Михайла Кулиняка, котра тепер є заступником Михайла Дмитровича. Її голова ДРДА називає великою помилкою, але вірить, що навіть якщо він і не залишиться в своєму теперішньому кріслі, то ця жінка не стане керівником району. Принаймні так, зі слів Михайла Сендака, заявляв йому губернатор області Михайло Костюк.

 «Чому я йду в депутати? Це рішення я не приймав спонтанно, бо добре знаю, яка це велика відповідальність в разі обрання. Я зважив на все – на свій досвід роботи, на стан здоров’я, на вік. Депутатом різних рангів я є вже 26 років», - зазначив Михайло Дмитрович та пригадав основні віхи автобіографії. Уродженець Старосамбірського району (25 грудня 1948 року), випускник Бориславського ПТУ № 7, звичайний робітник, керівник автотранспортного підприємства, депутат сільської, районної, обласної рад, голова Львівської обласної ради, штатний та позаштатний радник Президента України, начальник Головного управління захисту прав споживачів у Львівській області, безробітний, а з 7 липня 2010 року – голова Дрогобицької райдержадміністрації. А ще він – єдиний голова Львівської обласної ради, котрий виступив з трибуни Верховної Ради України. А ще – академік Транспортної академії. «Де б я не працював, я завжди залишав за собою добрий слід. І ніколи не виходив у задні двері», - додає з гордістю.

За всіма  цими сухими фактами – ціле життя. Звичайний сільський хлопець йде поступати в училище – і це при тому, що вчився на самі п’ятірки. Бо як лиш побачив у селі автомобіль, уже знав, що буде водієм. Та виникає перешкода – вік. Батько робить нову метрику, де зазначають дату народження не 25 грудня, а 5 лютого. Далі – кар’єрний ріст. Найбільш складний період – коли Львівщиною керували есдеки. Та він вистояв. Витримав. Ніколи не забуде він дату 8 жовтня 2005 року, коли в статусі голови Львівської обласної ради під час візиту президента Ющенка на Львівщині сказав Президенту: «Зупиніть апетити цих жуликів! Йде дерибан області, а Петро, губернатор, кладе руку на серце і каже: «Я виконую вказівку Ющенка!».

Це Михайло Сендак сказав у присутності губернатора, вже небіжчика Петра Олійника, а також у присутності тодішнього віце-прем’єра, а тепер великого опозиціонера Васюника. Коли Ющенко сказав, щоб Сендак з Олійником помирилися, голова облради відповів: «Я злодію руки не подам!». А Ющенко йому: «А я тобі роботи не дам». Михайло Сендак тоді сказав: «Мені ви роботу не давайте, дайте її тим, у кого бізнес та засоби до життя відібрали есдеки». А тепер голова РДА тих самих есдеків бачить у «Батьківщині», «Свободі», «Ударі» і ніяк не може зрозуміти, чому вони так вперто хочуть, щоб їх називали опозицією. «Моя мета – зупинити навалу есдеків», - додає кандидат, бо «есдеки поміняли шарф один на другий, купили посади і тепер стали «демократами».

Помилкою Президента Ющенка на перших порах Михайло Сендак називає підбір кадрів. «Він людина добра, патріот, зробив багато для свободи слова, - зазначає кандидат. – Я його ніколи не критикував, не критикую і не буду критикувати. Але я знаю, хто такі Ульянченко, Безсмертний, Васюник, які люди в так званій «об’єднаній опозиції». Вони кажуть, що звільнять 9 тисяч суддів, побудують вам дороги. Хто очолює опозицію? Віце-прем’єр-міністр Турчинов, спікер Яценюк. Ви що, не мали влади в своїх руках? Аж тепер хочете робити? Ви приходите плакатися на Західну Україну, знайшовши слабинку в менталітеті галичан».

Не надто добре відгукується Михайло Сендак і про Юлію Тимошенко, хоча називає її не інакше, ніж «Юлія Володимирівна». Згадує, як на першій колегії Тимошенко і Турчинов заставляли давати по 60 тисяч доларів щомісяця «на розвиток партії». Тоді Михайло Сендак був в управлінні захисту справ споживачів і тоді пішов з цієї роботи. Зарплата була три тисячі гривень, а тих 60 тисяч «зелених» треба було «назбирати» у Львові з двох тисяч магазинів та 188 ресторанів. В розмові з Турчиновим стосовно прихильників Юлія Володимирівна нібито вжила слово «бидло», яке просто вжахнуло Михайла Сендака. Ось такі були часи, коли при владі були ті, хто тепер «апазиція», згадує Михайло Сендак. А в колишнього губернатора Кметя Михайло Сендак відібрав 31 гектар землі в Модричах, всього ж по області завдяки йому було повернуто громадам 135 га угідь.

 Згадує кандидат, як в обласній раді «купили» майже всіх депутатів (крім нього) і що один з тих, хто роздавав гроші в конвертах, тепер балотується як білий та пухнастий, нібито без жодної плями. Показує Михайло Сендак газету «Експрес» із статтею, в якій колишній голова львівської «Батьківщини» Іван Денькович, не витерпівши, розповідає про всі корупційні схеми львівського БЮТу. Нагадаємо, що це було не так давно, 2009-2010 роки, це протистояння завершилося узурпацією львівської «»Батьківщини» людьми бізнесменів Дубневичів, приятелів Михайла Костюка. Саме після скинення з посади неугодного Деньковича «Батьківщину» у Львівській області очолив Роман Ілик, теперішній «єдиний кандидат» від об’єднаної опозиції на Дрогобиччині.

Пригадує Михайло Сендак і запланований переворот, який хотіла здійснити «Батьківщина» разом з Партією регіонів. Та тоді, каже кандидат, Віктор Янукович встав і сказав, що він не йде разом із злочинцями.

Теперішню обласну раду називає «конторою, де дві політичні сили об’єдналися і дерибанять, голосуючи «автоматом»: тому надра дати, тому лісові угіддя, тому 20 гектарів, а тому кар’єр розширити». Тому він в день пленарного засідання ЛОР не на сесії. Хоча всіх не стриже під один гребінець, каже, що є в обласній раді і розумні люди, зокрема, у фракції Партії регіонів, де «наймудріші та найавторитетніші депутати, з якими можна говорити, а не якісь вискочки, котрі мають білу гарячку».

Про Юрія Луценка взагалі каже, що це «пияк». Чи має він підстави так говорити? Очевидно має, бо стверджує, що міністр Луценко спав п’яний у нього в кабінеті, а приїхав у порваному піджаку і Михайло Дмитрович мусів купувати йому новий піджак, бо як інакше. Стидно було за такого міністра. «Яка влада була, так вона і закінчилася», - підсумовує. А взагалі від сказаного Михайлом Сендаком мало волосся дибки не стало. Невже такі люди були у нас при владі? – хочеться запитати. Але кого запитувати…

 «Генерал КГБ Кожемякін підбирає кандидатів. Вони що, представляють народ України?» - риторично запитує у представників об’єднаної опозиції кандидат Михайло Сендак і тут же сам відповідає – ні. Вони просто представляють одну політичну силу, котра є кузнею тушок. Про себе ж Михайло Сендак каже, що тушкою не стане ніколи. В якій фракції буде – ще не знає, але точно не в фракції Партії регіонів. «Бо в фракції Партії регіонів буду я!» - твердо подає голос присутній на зустрічі з журналістами інший кандидат, Михайло Янковський.

Виглядає, що і Михайло Сендак, і Михайло Янковський впевнені у своїй перемозі. Про це свідчить і остання фраза під час прес-конференції. «Ми переможемо!». Не беремося судити, хто з двох чи трьох Михайлів на нашому окрузі переможе та стане нардепом, але те, що переможе Партія регіонів – факт. Бо, згідно наших спостережень та умовиводів, кожен (!) з двадцяти одного кандидатів Дрогобицького «округу смерті» влаштовує Партію регіонів у разі перемоги. Карти розкладено так, що голосуй – не голосуй, а отримаєш те, чого хоче виборець. А виборець вже й не знає, кому вірити і чи вірити взагалі хоч комусь.

Володимир Ключак

Трускавецький кінофестиваль набирає нових обертів

ІІІ Трускавецький Міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат» розпочне свою роботу 5 жовтня і триватиме до 10 жовтня. І те, що дітище і мрія невтомного та  романтичного трускавчанина Олега Карпина – кінофестиваль у Трускавці – стає традиційним, витримав випробування часом та кризою, до кінофоруму звикають влада та актори, учасники та глядачі, вже не викладає сумнівів. Пророблена справді велика робота. І на відміну від «Золотої пекторалі» в «Женеві» - кінофестиваль «Корона Карпат» робиться не як закрита вечірка для обраних, а як відкрите свято якісного кіно для всіх – трускавчан і гостей міста. Кінопокази в «Златі», «Міленіумі» та Народному домі відкриті для всіх любителів кіномистецтва.

Започатковуючи кінофестиваль у Трускавці, генеральний директор «Корони Карпат» Олег Карпин ставив перед собою кілька цілей – промоція курортного Трускавця та регіону на широкому міжнародному рівні, адже саме кінофестивалі зробили відомими на весь світ Канни та Карлові Вари. Друга мета – підтримка та розвиток вітчизняного кіно, популяризація якісного телепродукту. За три роки є напрацьовані партнери та меценати кінофестивалю. Та таке грандіозне дійство як Міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів справді надважко робити купкою фанатів-ентузіастів. «Корона Карпат» відкрита до співпраці, об’єднання у спільній справі популяризації Трускавця та кіно. Тож у власників та керівників оздоровниць, готелів та віл є ще час і можливість долучитися до організації кінофестивалю, поселити в себе зірок кінематографу та прозвучати під час нагородження як партнер кінофоруму.

Фестиваль вважається міжнародним, якщо три роки підряд є фільми з семи країн-учасниць. Трускавецький Міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат» це правило витримав – зазначила на попередній прес-конференції для місцевих та регіональних ЗМІ генеральний продюсер кінофестивалю Теодозія Микитка. Цьогорічний кінофестиваль проходитиме під патронатом голови Львівської облдержадміністрації Михайла Костюка. Честю для Львова є лише допомагати, обрамлювати курортний Трускавець у такій чудовій справі проведення кінофестивалю, - зазначив представник облдержадміністрації Ігор Держко.

Відкриття «Корони Карпат» відбуватиметься 5 жовтня в Трускавці на центральній сцені, а закриття – 10 жовтня у Львівському оперному театрі. Окрім цікавої конкурсної програми  передбачено багато спеціальних подій та акцій. Зокрема, програма українського патріотичного кіно та ретроспектива фільмів Богдана Ступки, який двічі приїжджав на кінофестиваль «Корона Карпат» у Трускавці та отримував призи. В рамках кінофестивалю буде відкриття таблиці фільму-переможця та за участі італійського посла буде відкрито пам’ятний знак у Винниках, де в роки війни було розстріляно тисячі італійських солдат. Італійських кінематографістів зробив щирими друзями Трускавецького кінофестивалю переможець першої «Корони Карпат» Валеріу Жерегі, чий фільм «Аріведерчі» викуплений фестивалем в Солерно. Тож цього року виявили бажання приїхати в Трускавець Франко Неро, Орнела Муті, Моніка Белуччі. Кінофестиваль продовжить реалізовувати соціальні програми – демонструвати дитячі фільми в сиротинцях. 8-10 жовтня у Львів, а 9 жовтня у Трускавець планується приїзд всесвітньовідомого британського режисера Тоні Палмера, фільм якого про Ріхарда Вагнера за участю Річарда Бартона, Лоуренса Олів’є та Ванесси Редгрейв названо одним з найпрекрасніших фільмів, коли-небудь знятих. Свою участь у Трускавецькому кінофестивалі «Корона Карпат» уже підтвердили російський актор і боєць Владислав Дьомін, який є дуже цікавою та різносторонньою особистістю, очолює Федерацію бойових мистецтв Росії та був депутатом Держдуми від ЛДПР Жириновського. Приїдуть також Олександр Кузнєцов – відомий за фільмами «Приморський бульвар» та «Джек Восьмеркін американець» і добродушний «даїшник», до речі львів’янин, Володимир Гусєв та багато інших зірок кінематографу.

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Віктор Ющенко: «Закон про мови прийняла «Батьківщина»

Виборчий процес-2012 триває і приносить ледь не щодня політичні акції та новини, протистояння та провокації, зустрічі з відомими і не дуже політиками і кандидатами, лідерами і членами політичних сил…Так, у суботу, 8 вересня, в Дрогобичі в Народному домі відбулася зустріч з Президентом України 2005-2010 років, лідером «Нашої України» Віктором Ющенком.

Не знаю, як там зустріч з інтелігенцією, на яку, розповідають, прийшло не більше 20 представників цієї самої інтелігенції, а біля Народного дому в районі анонсованого початку зустрічі – 17.30 - було людно. Збиралася громада, політики, службовці. З байкер-паті у Трускавці приїхав Михайло Задорожний, чекав, розмовляючи по телефону Михайло Сендак. Окрім логічних наметів «Нашої України» стояли палатки «ГУК», роздавалися газети «Свобода»… В загальному життя бурлило, Віктор Андрійович традиційно запізнювався – люди справді не змінюються.

Десь в районі шостої вечора по різкому пожвавленню біля Народного дому стало зрозуміло, що Віктор Ющенко приїхав. З десяток активістів, серед них трускавчани Святослав Грабовський та Сергій Розора вмить розгорнули пікет з вигуками «Ганьба! Зрадник!» «Ви прирівнюте себе до Путіна, який теж не любить Ющенка,» - тут же заперечували прихильники «помаранчевого» президента. Хтось з охоронців вириває у пікетувальника плакат, але сам Віктор Ющенко в швидкому темпі і в супроводі голови Дрогобицької ТМО «Наша Україна» Богдана Іванціва прямує до залу Народного дому.

А повний зал зустрів Віктора Ющенка оплесками. Згадалося, як нам говорили викладачі на першому курсі в університеті: «Спершу ти працюєш на авторитет, а потім авторитет працює на тебе». Схоже, Віктор Андрійович за свій «термін» таки напрацював певний авторитет, багато людей прийшли на цю зустріч на рефлексі, на пам’яті про свої великі надії. І за реакцією залу відчувалося, що Віктор Ющенко не втратив вміння «тримати» аудиторію, логічно і заворожуюче подавати матеріал.

Віктор Ющенко заявив, що закон про мови прийняла не Партія регіонів, а «Батьківщина». У Януковича ніколи не було потрібної кількості голосів для прийняття подібного законопроекту про статус російської мови, в політиці «хотіти» і «могти» - дві різні речі, і якби «Батьківщина» не дала голосів, цього закону ніколи не прийняли б, - переконаний лідер «Нашої України».

«Об’єднану опозицію» Віктор Ющенко назвав «ширкою», яка плодить «українських кочубеїв», що їздять по світу і закликають «Заблокуйте Україну! Заблокуйте Євро-2012!» Тому, що «Об’єднана опозиція» ніколи не здобуде владу в країні, де є спокій. Її спосіб політичного буття – нестабільність, неспокій, відсутність діалогу.

Найбільшою проблемою української нації Віктор Ющенко назвав слабку внутрішню інтеграцію: «Ми ще тільки в дорозі від «населення» до «нації». А якщо немає єдності нації, не питайте, чому низька пенсія. Якщо родина зранку до ночі свариться, з’ясовує стосунки, то коли город обробляти?» Нас поки що не єднають ні спільна пам’ять, ні герої, ні мова, навіть Православних церкви і то в Україні чотири…

Віктор Ющенко зазначив, що під час його президенства було зроблено головне – задекларовано сучасний правильний європейський курс, в Україну пішов інвестор. Обирати треба не людей, які висять на бігбордах повсюди, а систему вартостей, цінностей. Не хліба просіть, а свободу, право вибору! – фінальний месидж Віктора Ющенка.

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Будка для мера, або Чи є у Трускавці «господар»?

На цьому фото, шановні читачі, Ви бачите автобусну зупинку у Трускавці на вулиці Данилишиних (навпроти міської лікарні). Як кажуть, без коментарів. Аварійна споруда в будь-який момент може повністю обвалитися. Наразі ж вона обвалюється по частинах. Тому будьте обережні! Під загрозою здоров’я і навіть життя тих, хто пробує ховатися під цією будкою від спеки чи дощу. Бо від вітру там не сховаєшся.

Цікаво, якими дорогами ходить чи їздить мер Трускавця, чи він не бачить цього неподобства? Якщо не бачить, то де є депутати з вулиці Данилишиних? Хай би йому показали цю будку. Міг би постаратися і теперішній головний лікар Андрій Кульчинський, теж депутат. До лікарні часто приїжджають гості зі Львова, тож чи не соромно за таку будку, в яку і псові було б страшно зайти, не те що людині? А там переважно на маршрутку чекають старші та хворі люди. Вони терпляче мокнуть під дощем, не наважуючись зайти «всередину», щоб не стати жертвою обвалу.

А може, поляки, котрі приїжджали на оглядини трускавецької медичної бази, будуть ремонтувати цю будку навпроти лікарні? Чи свідомі трускавчани повинні вийти на толоку, скинувшись кожен по цеглині? Я б радше свою цеглину використав з іншою метою, якщо чесно.

Написати про цю проблему попросили наші читачі. Під час фотографування пенсіонери, які стояли поруч зупинки, звернулися до автора цих рядків: «Фотографуйте, пане, це чудо, і занесіть знимку в міську раду та й покладіть Козиру просто на стіл. Раніше були у місті господарі, і Матолич, і Грицак, а тепер вибрали-смо пана, який хіба за себе дбає». Звичайно, що пану Козиру на стіл фото ми нести не будемо, як і не пишемо вже про стан тротуарів одразу біля зупинки. Сподіваємося, що міська влада все ж хоча б якось відреагує на побажання людей. Бо така зупинка – це ганьба і для влади, і для міста. Невже треба чекати, поки станеться якесь нещастя?

Володимир Ключак

Притисніть Крамара, нехай відремонтує дорогу

Уже вкотре на прийомі міського голови доводиться чути – ми вас обирали, ми за вас голосували, а тепер ви нам допоможіть і вирішенні наших проблем. Що ж, люди як люди, Їм треба будь-яким способом добитися свого.

Таким нагадуванням мешканці будинку № 9, що на вулиці Данилишиних розпочали розмову з мером під час прийому громадян, що проходив 11 вересня.

Вони просили полагодити внутрішньобудинкову дорогу, яку не так давно у зв’язку з ремонтом тепломережі розкопало комунальне підприємство «Трускавецьтепло», яким керує Руслан Крамар. Вони вважають, що досить міському голові натиснути на пана Крамара і цей змушений буде зробити дорогу, яку розкопав. Але Руслан Козир не поспішав тиснути на Крамара, а сказав, що як буде можливість, знайдуться кошти, тоді відремонтують.

- Можливість – це поняття розпливчасте, а нам треба знати конкретно, коли тут наведуть порядок, бо від цього страждають усі мешканці, особливо жінки і діти, - сказав чоловік з цього будинку

Мають люди ще проблему з каналізацією. Вода витікає уже тривалий час, а водоканал зволікає з ремонтом порваної труби. Про це тут ж телефоном дали знати керівникові підприємства Володимиру Возняку.

Нарікають мешканці на те, що від мокрих підвалів на першому поверсі кинувся грибок; що неподалік є відкритий каналізаційний люк; що не дають спокою наркомани, які тут тусуються, залишаючи після себе використані шприци; що про все це добре знає депутат міської ради пан Чапський, але ніяких заходів не вживає.

Конкретної дати ремонту дороги міський голова так і не сказав, але пообіцяв побувати на місці і розібратися ситуації.

Ще одна група жінок з будинку №78, що на вулиці Стебницькій, нарікають на погані санітарно-побутові умови. Тут через мокроту в підвалі розвелося скопище мух, тарганів, щурів, мишей. У вечірні години доїдають комарі. Вода в підвалі стоїть днями, Правда, недавно її відпомпували, але сирість залишилася.

Скаржаться жінки на високу квартплату. Платили раніше 30 грн., а тепер сотню. Тарифи на комунальні послуги, вважають вони, несправедливі. Людям, які живуть у приміщеннях цокольного рівня, не дають скидки на оплату послуг, а раніше були.

Міський голова розповів людям, як використовуються гроші за квартплату, побідкався, що їх мало і порадив, як і іншим мешканцям, створювати ОСББ. Тоді вони будуть розпоряджатися своїми грішми, підтримувати належний порядок, а міська влада буде у цьому їм сприяти.

Пані Ірина, яка мешкає у будинку №5 на вул. Лисенка, просила відремонтувати помешкання. Тут в дуже поганому стані стіна і покрівля. Цим питанням має зайнятися Олександр Ткаченко, керівник КП «Трускавецьжитло».

Мешканка з аварійного будинку, що на вулиці Стефаника, 4 нагадала про потребу її переселення. Їй відповіли, що ця проблема уже вирішується. Мешканців, які жили у такому ж будинку на вулиці Дрогобицькій, уже переселили.

Звернулася за допомогою мешканка будинку № 10 з вулиці Мазепи. Тут у неї на кухні виникла пожежа і пошкодила майно. Це питання буде вирішувати комісія.

Задоволеними залишилися прийомом міського голови членкині Ліги Українських жінок пані Ківацька та Гладка. Міський голова гарантував їм, що їх робоче місце при будь-якій ситуації збережеться. Від них лише вимагається більшої пропаганди української книги. Вони відповіли, що реалізували багато книг про Провідника української нації Степана Бандеру. І продовжують у цьому напрямку працювати. Але потрібне нове видання. Таке видання буде, запевнив їх пан Козир.

Пані Пукавська прагнула вирішити складне квартирне питання. Їй порадили звернутися із заявою у прокуратуру міста та у КП «Трускавецьтепло».

Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Полюби Україну як самого себе

Після спекотного літа осінь ощасливила нас приємною прохолодою. Проте певній частині гомосапієнс, особливо кандидатам у народні депутати, вочевидь, тепер ще жаркіше, ніж було влітку. Чим ближче до 28 жовтня, тим більше у словах і діях «мисливців» за мандатами агресії і войовничості.

Проте на цьому передвиборчому «полігоні» трапляються винятки. Наприклад, фактично неможливо запідозрити у мілітаризмі Віктора Франковича Возняка, котрий балотується у Дрогобицькому виборчому окрузі №121.

На що сподівається цей кандидат, котрий ні з ким із своїх суперників не воює і про жодного з них не каже лихого слова?

- Пане Вікторе, якби ви себе ідентифікували для наших читачів, яке визначення поставили би на перший план?

- Передусім, я українець, котрий усвідомлює свою кровну приналежність до великої нації. І в міру своїх сил і можливостей намагаюся допомогти усвідомити цю істину своїм співвітчизникам. Без цього самоусвідомлення українці ризикують залишитися безликим народом, електоратом, а Україна – не державою, а територією, в якій домінуватимуть не українські національні інтереси і пріоритети, а інтереси іноземних держав. Що й відбувається, на жаль, сьогодні, причім щоразу ще з більшим нахабством і цинізмом.

- Уперше за новітню історію України ви вийшли далеко за рамки традиційного вшанування Івана Франка. Це була ваша ідея?

- Ідея проведення «Франко Фест», як і ідея Великої Гаївки в Дрогобичі, належать нашій молоді, яка, на щастя, не обтяжена синдромом совковості. Це покоління не тільки мріє жити у вільній і процвітаючій державі, але й докладає для цього чимало зусиль. А я просто підтримав ці прекрасні націотворчі ідеї, виконав скромну роль каталізатора і допоміг реалізувати задуми молоді.

- Пане Вікторе, як ви, технар за освітою, раптом зацікавилися мас-медіа і, так би мовити, стали хрещеним батьком радіостанції «Твоє радіо» і телеканалу «Алсет»?

- То була випадковість, яка, на щастя, трансформувалася не тільки в стале зацікавлення цією галуззю людської діяльності, але й у тверде переконання, що без національно зорієнтованих засобів масової інформації украй проблематично говорити про національно зорієнтовану політику і розбудову української України. Основним принципом «Твого радіо» і «Алсету» є транслювання виключно україномовного продукту. Не «крутимо» російської попси, але не тому, що Возняк русофоб, а тому, що такий наш принцип. Власне, це є невід’ємною складовою самоусвідомлення українцями своєї сутності й самобутності. Полюби Україну як самого себе. А любов ця починається з простих речей: що ти читаєш, що слухаєш, що купуєш. Англійська королева, наприклад, ніколи не дозволила би собі вдягнути, взути чи користуватися якимсь продуктом, виробленим поза межами туманного Альбіону. Вона прекрасно усвідомлює, що є еталоном англійського патріотизму, який теж починається із простих речей.

- Ви кандидуєте до Верховної Ради як самовисуванець. Невже не відчуваєте внутрішньої потреби чи бодай симпатій до якоїсь політичної сили, не поділяєте тієї чи іншої ідеології?

- Мабуть, це вже така родинна традиція. Ні мій батько, який був військовим, ні моя мати, яка займала далеко не другорядні посади, ніколи не були партійними. А моя бабця, яка хоч і не мала вищих шкіл, але володіла вродженою мудрістю, завжди казала, що партія – «то є зло конечне». Вочевидь, ця антипартійна вакцина далася взнаки. Та й, зрештою, наш мислитель і геній всесвітнього масштабу Іван Франко, котрому судилося пройти крізь горнило декількох партій, теж дійшов висновку, що за кожною з цих партій видно чийсь хитрий писок. Водночас я розумію, що на партійній системі сьогодні базується демократія і на то, як кажуть, нема ради. Але коли аналізуєш програмні засади понад двохсот партій, які зареєстровані в Україні, то, як писав Козьма Прутков, годі усвідомити, де початок того кінця. Усе розмито настільки, що неможливо зрозуміти, де берег лівий, а де правий. На жаль, не бачу серед теперішніх політичних сил бодай однієї, яка би мала чітко виражену ідеологію, відмінну від інших, або, принаймні, маючи ескіз такої ідеології, не розмінювала її на меркантильні інтереси.

- Ваше ставлення до Об’єднаної опозиції, яка, до речі, оголосила самовисуванців ледь не політичними паріями?

- Я цілком поділяю її стурбованість за майбутнє України, але не можу зрозуміти тих методів, які вони застосовують. По-перше, вони, так би мовити, провели легкий марафет у своїх рядах, увівши в список декілька свіжих облич, а решта – ті ж самі, давним-давно знайомі, які свого часу могли зробити задля поступу України багато, але не зробили майже нічого. Навіть не зуміли створити більш-менш сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу, який допоміг їм у 2005 році прийти до влади. По-друге, вони наступають на ті ж самі граблі. Тобто пропагують боротьбу не «за», а «проти», яка, як свідчить історія, є безперспективною. Культивувати щось якісно відмінне від примітивного «стінка на стінку», або «якщо ти з не нами – ти проти нас», завжди складніше і триваліше в часі. Але тільки боротьба «за», на моє тверде переконання, є мотивованою з націорятівної точки зору і перспективною. Боротьба ж «проти» може призвести, в найкращому випадку, до перемоги меншого зла над більшим, а в гіршому – у цьому протистоянні може народитися й щось потворніше, ніж є зараз. Адже агресія породжує тільки агресію.

- Пане Вікторе, навіщо ви пхаєтеся у це «болото», яким є наша політика і передусім Верховна Рада?

- Я не ставлю собі за мету за будь-яку ціну стати народним депутатом. Я не одержимий такою ідеєю. Водночас добре усвідомлюю, що без суттєвих змін там, нагорі, важко зберегти себе як нація у часі та просторі. Інакше ми ще довго не житимемо, а животітимемо, заглядаючи в рот жменьці «повелителів», які давно втратили честь і совість і, вочевидь, змагаються за звання найбагатшого покійника на цвинтарі. Прагнучи змін, важливо, поза сумнівом, почати з самого себе. Як казав відомий мислитель, змінюючи себе, ми змінюємо світ. Я зрозумів, що альтернативи цій аксіомі нема, тому намагаюся передусім змінити себе. Щиро вдячний молодіжним колективам «Алсет», «Твоє радіо» та багатьом молодіжним організаціям Дрогобича, які мене спонукають до змін і надихають торувати шлях у майбутнє України на засадах любові і добра. Молодь прекрасно розуміє, що на зміну політичним діячам, які переймаються черговими виборами, мають прийти діячі державні, безальтернативною прерогативою яких стане майбутнє української нації.

Марта Приріз, газета «Галицька зоря»

Тактика взаємовідносин із правоохоронними органами

/Психологічні та правові основи. Консультації адвоката Мацея/

Насамперед, необхідно пам’ятати, що психологічні аспекти взаємовідносин із правоохоронними органами мають велике значення, бо багато в чому від психологічного стану особи, котра контактує з представниками правоохоронних органів, залежить результат цих відносин.

Необхідно пам’ятати, що контакти з правоохоронними органами як представниками держави для посадовців, суб’єктів господарської діяльності і простих громадян нічого доброго не віщують. А причиною цього є те, що фактична мета і завдання правоохоронних органів діаметрально протилежні меті і завданням суб’єктів господарської діяльності.

Коли Вам доводиться мати справу з правоохоронними органами, слід дотримуватися правила трьох «НІ», зазначених відомим «дисидентом» – правозахисником А.Солженициним, а саме:

1. Не боятися.

2. Не вірити.

3. Не просити.

Перше правило полягає в тому, щоб примусити себе не боятися особи, яка здійснює допит. Якщо людина боїться, її воля пригнічена, вона легко піддається на погрози та умовляння слідчого або дізнавача і тим самим дає можливість останньому дуже швидко досягти мети, яку він перед собою ставить. При цьому з переляку може навіть погодитися на самообмову, що природно спричиняє украй негативні наслідки для допитуваного. Страх проявляється на підсвідомому рівні, і це природно, оскільки упродовж життя людині властиво скоювати якісь неправомірні вчинки і діяння. Тому перед допитом необхідно постаратися переконати себе в тому, що ти ні в чому не винний, тим більше що вину, відповідно до Конституції, може визначити тільки суд.

Правило «Не вірити» попереджає, що слідчий під час розслідування справи ставить собі за мету успішно закінчити справу, інакше – йому загрожують неприємності від керівництва, при цьому інтереси допитуваного його мало цікавлять. Украй рідко в практиці зустрічаються випадки, коли слідчий для встановлення істини і захисту інтересів допитуваного йде на те, щоб «загробити» справу.

Правило «Не просити» говорить про те, що як тільки допитуваний починає про щось просити слідчого, він одночасно стає боржником слідчого і тому, вважаючи, що він чимось зобов’язаний слідчому, легко може піти на його умовляння і тим самим ускладнити своє становище.

Таким чином, перед тим, як йти на допит до слідчого, необхідно психологічно налаштувати себе і під час допиту постійно пам’ятати про вищезгадані правила трьох «НІ».

Перед допитом і на самому допиті допитувана особа зобов’язана знати свої елементарні, передбачені законом, права. Як правило, на практиці слідчі, як один із методів, що дозволяє їм досягти бажаного результату, використовують правову неосвіченість допитуваного. Як тільки слідчий відчуває, що допитуваний обізнаним із чинним законодавством, він тут же відмовляється від думки застосувати недозволені методи ведення слідства та порушення, до яких слідчі звичайно вдаються.

Враховуючи вищезазначене, а саме те, що зустріч із слідчим або дізнавачем подія – малоприємна, бажано вжити всіх можливих законних заходів для уникнення такої зустрічі. Тому перед явкою до слідчого і на допиті необхідно знати деякі елементарні норми Кримінально-процесуального кодексу, що регламентують порядок виклику і допиту свідка. Ті, хто їх не знає, можуть отримати консультацію у адвоката.

Відразу ж слід зазначити, що нез’явлення до слідчого може спричинити примусовий привід через органи внутрішніх справ.

Виклик до слідчого може здійснюватися і по телефону. Слід пам’ятати, що телефонограма повинна бути занесена в книгу телефонограм, а також відмітка про те, хто прийняв телефонограму. Що стосується телеграми, то у слідчого повинна бути відмітка про вручення телеграми. Тому, якщо слідчий викликає по телефонограмі або по телеграмі, то фактично відсутня реальна можливість довести, що виклик до слідчого був доведений до відома особи, що викликається на допит, а отже, відсутні підстави для здійснення приводу свідка.

Слід пам’ятати, що привід може бути застосовано до особи, яка не з’явилася за викликом слідчого із неповажних причин. Якщо свідок належним чином був повідомлений про виклик до слідчого, проте він не зміг з’явитися в призначений час із поважної причини (хвороба, стихійне лихо та ін. форс-мажорні обставини), то привід є незаконним. Тому на практиці деякі ухвали про привід, що виносяться слідчим, не відповідають вимогам закону і є незаконними, а тому можуть бути оскаржені прокурору або в судовому порядку.

У випадку, якщо свідка доставили незаконно на допит, він повинен у протоколі вказати, що його доставили на допит незаконно і без конкретного адвоката свідчень давати не буде, оскільки адвокат потрібен для роз’яснення його конституційних і процесуальних прав.

Якщо ж виклик свідка здійснений відповідно до вимог закону і законні підстави для неявки відсутні, то до слідчого на допит краще прибути разом із адвокатом.

На практиці слідчі, у тому числі і слідчі Генеральної прокуратури, в більшості випадків допускають адвокатів до участі в допиті свідка. Необхідність присутності адвоката викликана тим, щоб останній при допиті міг підказати свідку, на які питання свідок зобов’язаний відповідати, а на які не зобов’язаний, оскільки, згідно з Кримінальним кодексом, за відмову від надання свідчень свідок несе кримінальну відповідальність. Деякі слідчі відмовляють у допуску адвоката до допиту свідка, посилаючись на ст.167 КПК, проте такі дії суперечать ст.59 Конституції. Крім того, в цій статті йдеться про заходи із нерозголошення даних слідства, і слідчий має право взяти у адвоката підписку про нерозголошення даних слідства.

Згідно зі ст.385 Кримінального кодексу України:

«1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків у суді або під час провадження досудового слідства, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України чи дізнання караються штрафом від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на термін до шести місяців.

2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом».

Слід зазначити, що, відповідно до ст.69 Кримінально-процесуального кодексу України, відмовитися від надання свідчень може особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім’ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину.

Тому, якщо розслідується справа про господарські злочини, за такою категорією справ, згідно з ст.98 Кримінально-процесуального кодексу, справа повинна бути порушена щодо конкретної особи, то практично у всіх випадках особа має право відмовитися від надання свідчень і при цьому за відмову від надання свідчень кримінальна відповідальність не настає.

У випадку, якщо слідчий не допустив адвоката до допиту свідка, рекомендується, щоб свідок подав слідчому завчасно підготовлену заяву на ім’я слідчого про допуск адвоката до допиту. До заяви потрібно додати копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і ордер адвоката. Після подання такої заяви свідок може відмовлятися відповідати на всі запитання слідчого, посилаючись на те, що ці запитання відносяться до нього, і, відповідно до ст.63 Конституції, ст.69 КПК України, він має право відмовитися від надання свідчень. У такій ситуації слідство практично позбавлене можливості притягти свідка до кримінальної відповідальності за відмову від надання свідчень.

Дуже важливо усвідомити, що законна відмова свідка від надання свідчень не є протиправним або аморальним вчинком і не може розцінюватися як перешкода слідству. Це цілком законні і правомірні дії, тим більше, що свідок не зобов’язаний пояснювати мотиви відмови.

У тому випадку, якщо слідчий якимсь чином умовив свідка давати свідчення і, згідно з законом, він зобов’язаний давати свідчення (а це може мати місце у випадках, коли слідчий питає свідка про події, в яких свідок не брав участі і не має до них стосунку, наприклад: «Чи відомі свідку факти, зроблені третіми особами?»), то можна відповідати, що ці факти він не пам’ятає. Така позиція позбавить свідка від можливих подальших звинувачень у дачі неправдивих свідчень, оскільки на практиці зустрічаються випадки, коли під час розслідування хтось із інших свідків дає за цими ж фактами інші свідчення.

Помилковою є позиція свідка, коли при пред’явленні йому яких-небудь документів на питання слідчого: «Чи ваш підпис на цьому документі?», свідок відповідає ствердно. Слід говорити, що «підпис схожий на мій». Це цілком природно. Свідок не може бути повністю впевнений, що підпис його, і за яких обставин він був виконаний, після тривалого періоду часу.

Після проведення допиту дуже важливо, щоб свідок вказав у протоколі свої зауваження до тексту протоколу або до порядку ведення допиту, наприклад, що в протоколі не вказані всі особи, присутні при допиті. Можна вказати, що неточно викладені свідчення, оскільки, згідно із законом (ст.170 КПК), слідчий зобов’язаний викласти свідчення від 1-ї особі і при можливості дослівно.

Що стосується рекомендацій, якщо особу допитують як підозрювану або обвинувачену, то в цьому випадку, відповідно до закону, такі особи не можуть бути допитані без адвоката і перед допитом мають право на зустріч з ним. Крім того, підозрюваний і обвинувачений мають право взагалі не давати свідчень.

Слід зазначити, що при допитах у справах про господарські злочини, практично у всіх випадках, бажано не давати свідчень до моменту ознайомлення з усіма матеріалами справи, оскільки підозрюваний і обвинувачений, не знаючи, які матеріали має в своєму розпорядженні слідство, можуть дати неправдиві свідчення, які згодом можуть бути розцінені судом як спроба ввести слідство в оману і спробою уникнути справедливого покарання.

Рекомендується свідчити лише в тих випадках, коли слідчий помиляється щодо суб’єкта, який вчинив злочин. Наприклад, злочин вчинив Петров, а підозрюють і допитують Іванова. Тоді Іванову потрібно представити слідчому докази, що він не міг вчинити злочин.

Підбиваючи підсумки, коротко можна визначити такі поради-рекомендації:

1. Вжити всіх можливих (але законних) заходів, щоб не потрапити на допит.

2. Якщо ж Ви потрапили на допит, то необхідно досягти того, щоб при допиті був присутній адвокат.

3. Якщо адвоката не допустили, бажано відмовитися від надання свідчень.

4. Якщо Ви все-таки вирішили дати свідчення, уникайте конкретних відповідей.

5. Після допиту при підписанні протоколу обов’язково уважно його прочитайте і у випадку виявлення неточностей внесіть зауваження в протокол.

6. Найголовніше – нічого не робіть і не говоріть, не порадившись із адвокатом. Кожний повинен мати угоду (договір) зі своїм адвокатом і у будь-який час скористатися його послугами.

7. Для будь-якої фірми, навіть тої, яка працює з дотриманням усіх норм чинного законодавства, дуже важливо мати діючий договір із адвокатською фірмою або кваліфікованим адвокатом. Договір може бути і рамковим, тобто передбачати оплату лише при фактичному зверненні.

Адвокат Мацей А.М., газета «Галицька зоря»

/Всі консультації безкоштовні. Тел.: 095-655-14-51 або 098-87-11-706/

Повідомлення

Трускавецьке міське управління юстиції повідомляє: 26 вересня 2012 року з 14.00 до 18.00 год. у приміщенні Трускавецького міського управління юстиції Львівської області, що знаходиться за адресою: м. Трускавець, вул. Стебницька, 72 буде проводитись прийом громадян керівництвом Головного управління юстиції у Львівській області. Прийом будуть проводити: начальник Головного управління юстиції у Львівській області – Багряк А.С. та заступник начальника Головного управління юстиції у Львівській області – Юськів Б.І.

Попередній запис на прийом можна здійснити в приймальні Трускавецького міського управління юстиції або за телефоном 6-89-58, щоденно (крім суботи та неділі).

Роман Корчинський, начальник Трускавецького міського управління юстиції



Обновлен 21 мар 2013. Создан 13 сен 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником