Трускавецький вісник № 116 (495) від 1 жовтня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 116 (495) від 1 жовтня 2012 р.

01.10.2012



 

У номері: Звернення до Лева Грицака; Чи є відмінності між «владою» та «опозицією» в Україні; Звернення кандидатів у депутати Франка та Куруса; У Дрогобичі побував Володимир Огризко; Причини сімейних криз; Покоління, зомбоване рекламою; Як допомогти дитині, яка потрапила до секти; У Дрогобичі презентували двотомник про Патріарха Йосифа Сліпого; Вето на автономне опалення; Звернення церковних ієрархів перед виборами; Кримінальні новини.

Новини Трускавця та регіону

 

Трускавецька «Свобода» запрошує на Марш Слави УПА

14 жовтня 2012 року у Києві Всеукраїнське об'єднання "Свобода" проведе Марш Слави УПА. Трускавецька міська організація ВО "Свобода" запрошує всіх патріотів взяти участь в поїздці до Києва та приєднатись до тих, кому небайдужа доля України та українська мова. Виїзд відбудеться 13 жовтня 2012 року о 20.00 год. з м. Трускавець. Детальніша інформація за тел. 5-50-50, моб. 067 922-60-70.

Власна інформація 

Вето на автономне опалення

 

26 вересня відбулася ХХІІІ сесія Стебницької міської ради. Депутати заслухали звіт міського голови Василя Пецюха про виконання бюджету Стебника за перше півріччя 2011 року, говорилося про брак коштів на ремонт доріг, на виконання робіт у житлово-комунальному секторі та інших потреб міста.

Йшлося на сесії і про внесення змін у міський бюджет Стебника на 2012 рік та у структуру виконавчих органів міської ради. Прийнято рішення про відкриття посади спеціаліста із земельних питань.

Заслухали депутати питання про встановлення автономного опалення у багатоквартирних житлових будинках. Сесія вирішила не надавати дозволи на відключення від мереж централізованого опалення, мотивуючи це зростанням оплати за централізоване опалення тим споживачам, які не мають можливості встановити собі автономне опалення.

Розглядалися земельні питання та такі, що стосувалися комунальної власності, надання пільг в оплаті за оренду, внесення змін та доповнень у Правила благоустрою.

Андрій Говіщак

У Дрогобичі презентували двотомник про Патріарха Йосифа Сліпого

Двотомник “Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки 1939-1987 роках” громаді Дрогобиччини презентував особисто її автор Володимир Сергійчук - професор, директор Центру українознавства Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (2000—2007 роках), академік АН ВШ України.

Подія відбулася у педагогічному ліцеї при Дрогобицькому педагогічному університеті. Гості почали збиратися на свято задовго до приїзду автора: ніхто не хотів пропустити можливості поспілкуватися з одним з найвідоміших істориків нашої держави. У місцевій бібліотеці зібралися представники інтелігенції, духовенства, викладачі університету, студенти, семінаристи та просто небайдужі люди. Автор розповідав про своє особисте ставлення до постаті Йосифа Сліпого та роботу над двотомником: “Він – велет українського духу. І такі постаті, як Йосиф Сліпий, Андрей Шептицький, для мене як українця з Наддніпрянщини є постатями соборними і загальнонаціональними”, - сказав пан Сергійчук.

Автор подякував ВО “Батьківщина” за сприяння у видавництві його праць – про Степана Бандеру, Симона Петлюру, а тепер і про Патріарха. “Хоч я не є членом цієї партії, але надзвичайно ціную підтримку українського книговидання. Вірю, що Дрогобиччина обере народним депутатом Романа Ілика і ми разом побільше книжок привозитимемо до вашої бібліотеки”.

Присутні залюбки підходили по автографи до улюбленого автора і бажали йому подальшої плідної роботи. Бібліотеки міста та духовна семінарія отримали книжки у подарунок.

 “Знаю Романа Ілика давно, але лише заочно. Сьогодні вперше його побачив. Якщо така поважна для мене політична сила довірила йому керівництво Львівською обласною організацією у складні часи, якщо ця політична сила побачила в ньому людину, яка гідно представить інтереси рідного краю в парламенті, де вирішуватиметься доля всієї України, то я як громадянин маю право агітувати, і агітую за Романа Ілика”, – сказав Володимир Сергійчук.

Прес-центр Львівського регіонального виборчого штабу Об’єднаної опозиції “Батьківщина”

Дрогобицькі регіонали зібрали понад півтисячі підписів дрогобичан під час мітингу проти підвищення тарифів

 Мітинг проти підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги відбувся сьогодні, 28 вересня, у Дрогобичі з ініціативи голови Дрогобицької міської організації Партії регіонів, депутата Дрогобицької міської ради Сергія Гориславського.

Дрогобичани спільно з активістами Партії регіонів зібралися перед входом у Ратушу, аби закликати міських депутатів скасувати незаконне рішення виконкому щодо підвищення тарифів, яке було прийняте у серпні цього року без громадських слухань та всупереч волі громади міста.

Під час мітингу було зібрано понад півтисячі підписів дрогобичан під резолюцією з вимогою, аби Дрогобицька міська рада скасувала рішення про підвищення тарифів.

Щоправда, міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський на заклики пікетувальників не реагував, відтягуючи розгляд відповідного питання. Натомість коли дрогобичани спробували пройти на сесію міської ради, аби бути присутніми під час розгляду відповідного питання, мер Дрогобича викликав міліцію і наказав правоохоронцям не впускати людей до сесійної зали.

За словами Сергія Гориславського, рішення про підвищення тарифів у Дрогобичі прийняте всупереч позиції Президента України Віктора Януковича.

«Рішення про підвищення тарифів у Дрогобичі є незаконним, тому я добиватимусь його скасування. Міська влада Дрогобича не врахувала ані думку людей, які і без того не отримують якісних послуг від комунальних служб, ані позиції керівництва держави. Щодня ми приймаємо десятки заяв зі скаргами щодо аварійності будинків та прибудинкових територій. Фракція Партії регіонів у Дрогобицькій міській раді наполягає на звіті виконавчих органів Дрогобицької міської ради та скасуванню незаконно підвищених тарифів», - заявив під час сесії Сергій Гориславський.

Підтримав ініціативу депутата-регіонала і депутат Дрогобицької міської ради від «Батьківщини» Михайло Ваврин, який попри політичні розбіжності став на сторону громади і закону.

Натомість міський голова Олексій Радзієвський поставив на голосування рішення, яке категорично протилежне тому, розгляду якого вимагала громада, згідно з яким виконавчі органи міськради мали б провести роз’яснювальну роботу з дрогобичанами щодо підвищення тарифів. Однак таке рішення підтримало лише 25 із 50 депутатів міської ради, після чого Олексій Радзієвський, порушуючи регламент, спробував повторно поставите те ж питання на голосування. Проте після протестів частини депутатів і громадян міста, мер покинув сесійну залу, а секретар Дрогобицької міської ради оголосив про завершення сесії. Відтак жодного питання порядку денного депутати Дрогобицької міської ради так і не розглянули.

Водночас завдяки активній позиції дрогобичан, депутатів Дрогобицької міської ради від Партії регіонів та активістів ПР вдалося не допустити так званого узаконення під час сесії міськради рішення виконавчого комітету щодо підвищення тарифів у Дрогобичі. Відтак питання залишається відкритим, а Сергій Гориславський обіцяє й надалі протистояти злочинним рішенням дрогобицької мерії.

Прес-служба ЛОО Партії регіонів

Звернення до Лева Грицака

Голові Трускавецького осередку Партії регіонів пану Л. Грицаку

Звертаємось до Вас усією громадою міста Трускавця, оскільки замовчування проблем нашого міста, його господарки та суспільно-політичних аспектів унеможливлює конструктивний діалог та співпрацю громадськості із органами влади та місцевого самоврядування.

Позаяк, за нетривалий термін керування пана Руслана Козира міською радою, в нашому рідному курортному місті накопичилось ряд невирішених і спірних питань, що вимагають негайного розв'язання.. Нижче наведені найбільш важливі з них:

- Громада міста є свідками того, що міська влада демонструє непослідовність та безвідповідальність у формуванні та прийнятті суспільно-важливих для громади міста рішень, створюючи таким чином постійні конфлікти з жителями міста, що нівелюють вирішення нагальних проблем (у тому числі й конфлікту довкола паркової зони міста);

- Системно порушується закон, щодо повноважень органів місцевого самоврядування. Так, за рахунок непрозорих маніпуляцій, за рахунок підприємців в центрі м. Трускавець було цинічно знищено культурний осередок, бульвар Ю. Дрогобича, де зараз побудовано сувенірний ринок та місця для реалізації туристичних продуктів (попередня проплата з підприємців становить 9,5 тис. гривень, побудовано 54 місця на сувенірному ринку в сумі 513 тис. грн. та 15 для туроператорів);

- Небезпідставно у громадян міста складається враження про недоброчесність владних посадовців. Зокрема, про це свідчать: конфлікт з колективом Будинку учнівської творчості за рейдерське захоплення приміщення по вул. Стебницькій, «видавлювання» з бульвару Торосевича туроператорів, фотографів, художників, музикантів та підприємців міста. Це робиться на користь зацікавлених осіб, які нехтують інтересами трускавчан та гостей міста, промоцією не лише Трускавця, а Львівщини та Західної України в цілому. Стягнення високих тарифів за місця стоянок місцевих таксі є безпідставним, разом з тим на території міста нелегально заробляють чималі кошти так звані «бомбили»;

- Влада послідовно порушує антимонопольне законодавство в галузі підприємництва, ігноруючи створення рівних можливостей для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності. Свідомо спровоковано конфлікт між міською владою та органами державних структур стосовно захоплення приміщення санітарно-епідеміологічної станції;

- Не має компромісу й конфліктна ситуація з громадськими організаціями та жителями міста, щодо тарифів на комунальні послуги. Зокрема, були подані квитанції мешканцям Трускавця, що тарифи за ЖКХ послуги були підняті в такому співвідношенні - у травні 2011 нараховано 65,08 грн., а у квітні 2012 125,55 грн. за цю ж саму площу;

- Трускавчани були шоковані цинічною спробою перенесення пам'ятника І.Я. Франку, національної пам'ятки, з місця, на якому Франко проводив зустрічі з Уляною Кравченко;

- Складається враження, що міська влада вирішила наповнювати бюджет міста не за рахунок спати податків підприємцями міста, а за рахунок введення плати за користування міськими вбиральнями.

Після проведення народного віче, зібрання територіальної громади Трускавця 24 вересня, яке стосувалося захисту прав підприємців міста ми прийняли відповідну резолюцію, яку підписали понад 300 трускавчан, що свідчить про підтримку нашого захисту прав та інтересів підприємців з боку громадськості міста. Однак влада й надалі ігнорує наші законні права та й рішення суду щодо таких рішень структур влади. Тому ми звертаємося до Вас, шановний пане Грицак. Просимо втрутитися у ситуацію.

За дорученням громади міста цього листа ми скеровуємо через громадську правозахисну організацію, регіональне об'єднання Асоціацію «Нові Горизонти».

/Підписи та номери телефонів/

Від «ТВ». Редакція «Трускавецького вісника» не подає прізвищ підписантів, щоб захистити їх перед репресіями зі сторони трускавецької влади. Оригінал звернення знаходиться в голови ТМО Партії регіонів Лева Ярославовича Грицака.

Опозиція і влада в Україні: знайти десять відмінностей

/Чи справді традиційний поділ на «владу» й «опозицію» є коректним?/

Здається, що питання, винесене у підзаголовок, є за своєю суттю абсурдним. Опозиція і влада, як правило, критикують одне одного, бо мають різні цінності та несуть різні ідеї. Насправді це актуально для більшості розвинених демократій. В Україні ж і влада, й опозиція можуть виявитися не тільки близнюками за поглядами та діями, а й за «обличчями політиків», які встигають побувати і там, і там.

Ідеологія. Більшість політичних сил далекі від декларованих ними під час попередніх виборів програм. Проте на перевірку як владна Партія регіонів, так і опозиційна ВО «Батьківщина» належать до лівоцентристів, однією з ознак ідеології яких є активне втручання держави в суспільне та економічне життя. І хоч інший учасник «об'єднаної опозиції», «Фронт змін», офіційно представляє ідеологію прагматичного лібералізму, її лідер Арсеній Яценюк під час минулої президентської кампанії активно пропагував відновлення зв'язків у межах колишнього СРСР, а у своїх агітаційних буклетах відзначав позитивні сторони «радянської системи» соціального захисту. Таким чином, формально і «влада», і «опозиція» представляють одне ідеологічне поле. Проте на практиці вони швидше дотримувалися ідеології «робити і казати те, що вигідно зараз», і не мали стійких принципів.

Політика. Єдина ознака, за якою чітко можна диференціювати владу і опозицію,—це хіба конкретний момент, у який та чи інша сила перебуває біля керма держави. Але, перебуваючи по різні боки владних барикад, і Партія регіонів, і «БЮТ-Батьківщина» вміли об'єднати зусилля для досягнення результату у важливих для них питаннях.

Прохідний бар'єр. У липні 2006 року Олександр Турчинов разом із головним юристом БЮТ, а нині—соратником Президента Януковича Андрієм Портновим запропонували підвищити прохідний бар'єр на парламентських виборах до 7%. У 2011 позитивно щодо підвищення прохідного бар'єра до 7% висловився й голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Метою як перших, так і других було усунути «дрібних гравців» та встановити двопартійну систему, за якої б обидві партії забезпечили поділ влади на двох. У результаті бар'єр підвищили до 5%.

Зміни до Конституції й обмеження повноважень Президента. Чомусь мало хто про це згадує, але наприкінці 2008 року практично сформувалася коаліція Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко (яку журналісти назвали «ПРіБЮТ»). її головною метою було внесення змін до Конституції, які передбачали обрання Президента парламентом. Це означало, що Україна стала б парламентською республікою, де Президент (на той час—Віктор Ющенко) перетворювався на декоративну постать, а вся повнота влади контролювалася більшістю (на той момент — БЮТ та Партією регіонів) і Прем'єр-міністром (на той час — Тимошенко). Першим кроком до формалізації коаліції «проти Президента» стало голосування на початку вересня 2008 року за закон про спеціальні слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України.

Статус російської мови. Існує міф, що фактично державний статус російської мови — результат дій проросійськи орієнтованої чинної влади. Але «мовна картина» буде неповною, якщо не згадати результати голосування 19 вересня 2008 року, коли фракція БЮТ спільно з фракціями Партії регіонів, КПУ та Блоку Литвина підтримали в першому читанні проект Закону «Про державну службу» (№1400), автором якого був народний депутат Віктор Янукович. Документ передбачав вимогу обов'язкового володіння претендентами на державну службу, крім державної, також російською мовою. Імовірно, на виконання цього закону Кабмін Тимошенко скасував обов'язкове дублювання українською мовою синхроніє у новинах на Першому національному.

НАТО. Перебуваючи на прем'єрських посадах, і Тимошенко, і Янукович змушені були виконувати програму співпраці з НАТО. Щоправда, у 2008 році, за словами першого заступника секретаря РНБО Володимира Огризка, уряд Тимошенко скоротив фінансування усіх програм співпраці з НАТО до мінімуму. Щодо офіційної позиції, то в липні 2009 року на брифінгу Тимошенко заявила, що питання вступу в НАТО може бути вирішене лише через всеукраїнський референдум — хоча під час виборчої кампанії-2006 вступ до НАТО був однією з головних зовнішньополітичних цілей БЮТ. А от референдум щодо НАТО, починаючи з 2005 року, був вимогою... Партії регіонів.

Грузія. Коли у серпні 2008 року російські війська ввійшли на територію Грузії, однозначну оцінку акту агресії (як цю подію можна класифікувати згідно з міжнародним правом) дав тільки чинний тоді Президент Віктор Ющенко. Він же вимагав від Росії дотримуватися умов базування ЧФ РФ, зокрема недопущення його участі в бойових діях, оскільки це робило Україну співучасником військового конфлікту. На початку вересня 2008 року фракція БЮТ, як і Партії регіонів, відмовилися заявою засудити акт агресії. Тож позиції БЮТ і ПР із геополітичної точки зору були ідентичними — вони прийняли російське трактування війни у Грузії.

Визнання УПА. Якщо Партія регіонів повністю відмовляється визнавати УПА як учасників боротьби за Незалежність, то в БЮТ висловилися за визнання — але лише після проведення розслідувань діяльності УПА. При цьому ні та, ні інша сила не вимагає розслідування злочинів НКВС. Таким чином, обидві позиції погоджуються із збереженням статус-кво та відносять історичну справедливість до питань «другого ешелону». Не виключено, що тут відіграє роль кадровий склад політичних команд. «Дивлюся список сьогоднішньої опозиції... Маємо генерала КДБ Кожем'якіна, цілий оберемок партійних і комсомольських діячів радянського активу... Його (Кожем'якіна. — Авт.) дід «наводив порядок» — звільняв Західну Україну від «бандформувань» ОУН-УПА, його батько так само працював у КДБ», — стверджує колишній рухівець Ярослав Кендзьор. Він також цитує голову НРУ Бориса Тарасюка щодо розбіжностей між БЮТ і «Нашою Україною» під час створення коаліції у 2006 році: «Затягуються переговори, бо Тимошенко з Морозом проти «Нашої України» зайняли спільну позицію, щоб в угоді не було згадки про ОУН-УПА, НАТО, української мови».

Московські газові угоди 2009-го та Харківські 2010 року. Хоча БЮТ і Партія регіонів нищівно критикують одне одного, в питанні газових угод особливо складно зрозуміти логіку цього конфлікту. Як відомо, газові угоди, підписані з ініціативи Тимошенко в Москві на початку 2009 року між НАК «На-фтогаз» та РАО «Газпром», забезпечили Україні найгірші умови отримання російського газу (цьогоріч Україна платить 560 доларів за тисячу кубів, тоді як Туреччина за той-таки російський газ платитиме не більше 190 доларів за тисячу кубів). Харківські угоди 2010 року, проведені через парламент Партією регіонів, надали цій угоді статусу міждержавної.

Історичні постаті. 4 липня 2007 року фракція БЮТ в Одеській міськраді у повному складі; спільно з «регіоналами», голосувала за встановлення пам'ятника Катерині II в Одесі. А в Полтаві місцеві БЮТівці називали спробу встановити пам'ятник Івану Мазепі «провокацією». Спочатку висуванець БЮТ на посаді міського голови Андрій Матковський відмовлявся від грошей, виділених із державного бюджету на встановлення пам'ятника, потім — від пожертв, які зібрали з усієї України, а насамкінець вдався до фізичного спротиву робітникам, які проводили будівельні роботи.

Економіка. Дуже багато єднає чинну владу й опозицію у методах управління економікою. Найперше—це тяжіння вирішувати кризові ситуації через грубе адміністративне втручання. Уряди Тимошенко та Азарова пережили низку «цінових криз». Зокрема, за урядування Тимошенко виділялися «цукрова», «м'ясна», «бензинова» кризи. За урядування Азарова—«гречана» та «бензинова». І обидва уряди (як, до речі, свого часу й уряд Януковича) діяли за однією схемою: підписувався меморандум із виробниками чи продавцями, який забороняв підвищувати ціну. Натомість бізнесу обіцяли забезпечити сприятливі умови для роботи. На практиці така політика давала лише тимчасовий ефект. Як правило, наступного року криза повторювалася, тільки вже з іншою групою товарів.

Друге — це сприяння імпорту на шкоду національному виробникові. За урядування Тимошенко у другому кварталі 2008 року було імпортовано м'яса у 2,5 рази більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Як наслідок, кількість великої рогатої худоби в Україні скоротилася на 10,1%, свиней—на 19,3% (і це лише у порівнянні з початком року). Місцевий виробник просто не здатен був конкурувати з дешевим та неякісним імпортом. А за урядування Азарова, у липні 2012 року, згідно з висновками Української аграрної конфедерації, імпорт м'яса досяг рекорду за останні 5 років.

Напевно, найяскравішим прикладом спільної для обох урядів імпортостимулюючої політики на шкоду національній економіці стала закупівля потягів «Хюндай» корейського виробництва: адже домовилася про постачання корейської продукції ще Тимошенко, а реалізовували проект уже представники Партії регіонів. Але про це також чомусь воліють не згадувати.

Третє — це використання зовнішніх заощаджень на потреби «проїдання». Запозичені кошти пускають не на розвиток, а на латання «бюджетних дір». У результаті постійно зростає зовнішній державний борг, бо попередню заборгованість погашають за допомогою нового кредиту. Тож проблема виплати перекладається на наступні покоління. За період 2007—2011 рр. державний зовнішній борг зріс майже у 6 разів, і сьогодні складає приблизно 12%відВВП.

Четверте — управління державним бюджетом в «ручному режимі», що для урядів Тимошенко і Азарова стало нормою. Змінюються лише форми. За «часів БЮТ» існувала Тендерна палата, де приватна фірма заробляла на всіх державних закупівлях. Після її скасування коштами розпоряджався уряд у ручному режимі. Дещо покращило ситуацію ухвалення Закону «Про здійснення державних закупівель». Проте вже у липні 2012 року через Верховну Раду провели Закон №9634 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель», розроблений Кабміном. Головний сенс змін полягає у виведенні з-під дії закону держзакупівлі. Таким чином, витрати все одно виходять з-під контролю громадськості.

П’яте — однаково негативне ставлення та нерозуміння ролі малого бізнесу. Партія регіонів і БЮТ сформовані за прямої підтримки великого бізнесу. Специфічними є умови його виникнення в Україні: більшість фінансово-політичних груп виникли завдяки доступу до державного ресурсу— адміністративного, організаційного, фінансового. Такий бізнес звик до монопольного становища або ж керованої конкуренції, коли ринок чітко поділений між кількома гравцями, що мають своє «політичне лобі». Тому для більшості представників теперішньої як влади, так і опозиції проблеми малого бізнесу є незрозумілими.

Висновки. Таким чином, з аналізу програмних засад та практичної діяльності — як у парламенті, так і в уряді, — можна зробити висновок, що теперішня влада і опозиція мають чимало спільного в ключових позиціях. Із геополітичної точки зору—це противники вступу до НАТО, обоє рухаються в фарватері російських політичних та економічних інтересів, що (як наслідок) веде до проросійського трактування української історії. З погляду на політичну систему — це сили, які прагнуть монополізувати політичне поле, перерозподілити сфери впливу на ньому, виходячи із завдань підсилення власних впливів. З економічної—це прихильники неконкурентної економіки, сприяння імпорту, використання адмінресурсу та дискримінації малого бізнесу. Заради підтримки власних рейтингів за рахунок «соціальних виплат» обоє готові використовувати зовнішні запозичення для «проїдання», перекладаючи борг на плечі наступних поколінь.

Роман Соломонюк, політичний експерт, газета «Україна молода»

Франко і Курус звернулися до галичан - кандидатів у депутати

/Відкрите звернення до кандидатів у народні депутати, які балотуються у Західній Україні/

Шановні колеги, соціально-економічна ситуація в Західній Україні є небезпечною. Знищено підприємства, не обробляється земля, в селах відсутні аптеки і дитячі садки, школи і народні доми на межі руйнування! Дороги – жахливі! Таке враження, що нас спеціально винищують. І винищують вже давно і планомірно. Комусь не потрібна економічно потужна і процвітаюча Галичина - П'ємонт Незалежності України!

 Перебіг передвиборчої кампанії в Україні підтвердив прогнози експертів стосовно того, що вона буде «брудною». Закликаємо Вас відкинути політиканство і навішування ярликів "патентованими патрійотами" та об'єднатися довкола проблем Галичини. Пропонуємо долучитися до створення у Верховній Раді України "Галицького парламентського кола» – міжфракційної депутатської групи, яка б відстоювала інтереси галицьких міст і сіл. Яка б захистила мовні, культурні та духовні цінності нашого народу і відновила віру в Україну. Яка б допомогла підняти зруйновану промислово-виробничу базу Галичини, залучивши сюди західні інвестиції. Яка б сприяла створенню робочих місць і повернула додому наших земляків, які змушені шукати заробітку за кордоном.

Майбутніх "тушок" просимо не турбувати!

Хто готовий до співпраці, телефонуйте: 0324420413

З повагою, кандидат у народні депутати Степан Франко, кандидат у народні депутати Ігор Курус

Слава Україні!

Проект. Угода про єдність депутатів-галичан

Ми, кандидати у народні депутати України, цією Угодою висловлюємо свою готовність у разі обрання нас до Верховної Ради України:

1. Створити у Верховній Раді неформальне об'єднання народних депутатів, обраних у виборчих округах, які знаходяться в областях Західної України.

2. Присвятити свою діяльність у Верховній Раді відстоюванню фінансово - економічних, мовних, культурних, релігійних і політичних інтересів міст і сіл західного регіону України усіма законними способами.

3. Докласти усіх зусиль для забезпечення реального суверенітету і незалежності Української держави і подоланню бідності.

4. Спільно допомагати один одному у виконанні своїх передвиборчих зобов'язань.

5. У випадку зради цих принципів підписантом цієї Угоди спільно докласти усіх зусиль для позбавлення порушника Угоди депутатського мандату.

Хай нам допомагає Бог!

 

Володимир Огризко: “Якщо не знаєте за кого голосувати, голосуйте за “Собор”

У суботу, 22 вересня, на Дрогобиччині побував Володимир Огризко, міністр закордонних справ України в часи президента Віктора Ющенка. Разом із Заслуженим артистом України, керівником гурту “Хорея Козацька” Тарасом Компаніченком вони агітували за кандидата в народні депутати по Дрогобицькому виборчому округу № 121 Миколу Тустановського. Дипломат і музикант ідуть відповідно третім і четвертим номером у партійному списку Української платформи “Собор”, а наш краянин очолює партійну структуру цієї політичної сили в Бориславі.

У Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка ректор цього навчального закладу Надія Скотна представила присутнім Володимира Огризка. На його думку, нині Україна перестала бути українською. Фактично людей поставили перед вибором, що нема за кого голосувати.

Володимир Огризко підкреслив: “Якщо маєте за кого голосувати - за об’єднану опозицію, “Свободу” чи “Удар”, - голосуйте. Якщо не знаєте за кого голосувати, голосуйте за “Собор”.

Він охарактеризував Українську платформу “Собор” як нову політичну силу. Її фактичні лідери пішли балотуватися по мажоритарних округах, а до партійних списків включили відомих письменників, політологів, економістів, інших знаних людей. Причому, за словами Володимира Огризка, ці люди зібралися, самі між собою визначили, хто яке місце займатиме в партійному списку.

“Ми пізно розпочали, - зізнався досвідчений дипломат, - а тому розуміємо, що не встигнемо до 28 жовтня підняти наш рейтинг до необхідних п’яти відсотків”. А тому до 14 жовтня, до Покрови, партія визначиться на чию користь віддати голоси. З контексту виступу виходило, що це буде об’єднана опозиція.

Основну свою роботу “Собор”, за словами Володимира Огризка, розпочне після парламентських виборів, бо новітнім політикам не байдуже, хто буде президентом України. “Втім, нам нав’язують думку, що, крім Януковича, Тимошенко, Яценюка чи Кличка, ніхто не може керувати Україною”.

Володимир Огризко відповів на запитання присутніх, причому був подивований, наскільки глибоко окремі з них ознайомлені з зовнішньою політикою України та ставленням світових лідерів до нашої держави.

Побачимо, наскільки успішним буде цей проект, хоча, мабуть, без, власне, політичної складової тут не обійтися. Відкидаючи політиків як таких і політику як таку, ті, хто входить до “Собору”, ризикують перетворитися на анархістьку, махновську силу, яка нічого не визнає. Так можна зайти дуже далеко.

На зустрічі виступив Микола Тустановський. Як колишній міський голова Борислава, він добре знає проблеми не лише міста нафтовиків, а й Дрогобиччини, бо неодноразово доводилося бувати в Кабінеті Міністрів України, добиваючись розв’язання тих чи інших проблем. Не завжди вдавалося всього добитись, і це негативно впливало на стан справ у Бориславі, коли не було світла, води, відремонтованих доріг.

Великим відкриттям для присутніх став виступ Тараса Компаніченка. Він не лише зробив культурологічний екскурс у минуле України, провівши паралелі з сучасністю, а й виконав на кобзі старовинні та сучасні пісні. На його думку, те, що нині відбувається в Україні, насамперед зрада і колабораціонізм, ми вже мали, просто треба уважніше вдивлятися в минуле і вкотре не наступати на граблі.

На тлі інших презентацій кандидатів у народні депутати України виступ Тараса Компаніченка був незвичним, а тому викликав захоплення серед присутніх. Довелося музикантові й співакові роздавати автографи. Володимир Огризко побував також у Стебнику та Бориславі. Ексклюзивне інтерв’ю з ним читайте в одному з найближчих номерів “Тустані”.

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

 

За бруд та брехню один з кандидатів-самовисуванців відповість у суді

У Львівському окружному адміністративному суді зареєстровано позов про визнання протиправними дій кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №121 Лагодича М. М.

З позовом до суду звернувся узгоджений кандидат від Об’єднаної опозиції “Батьківщина” та партії “Свобода” у 121 Дрогобицькому окрузі Роман Ілик. У своїй заяві опозиціонер просить суд визнати дії відповідача з поширення неправдивої інформації на одному з провладних сайтів під заголовком «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрали в мене машину» протиправними та зобов’язати відповідача спростувати цю інформацію.

Згідно ч.9 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» забороняється розповсюдження завідомо неправдивих або наклепницьких відомостей про партію – суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати.

У Львівському регіональному виборчому штабі ВО «Батьківщина» розцінюють абсурдні висловлювання кандидата-самовисуванця М. Лагодича виключно як відверту брехню.

«У 121 виборчому окрузі ціла армія кандадитів-«самозванців» нечесними, брудними методами бореться проти узгодженого опозиційного кандидата, у такий спосіб виконуючи завдання влади.

Опоненти Романа Ілика, які програють, втратили страх і перед законом, і перед суспільством. Кидаючи такі абсурдні, неадекватні звинувачення, вони демонтрують своїм краянам своє справжнє обличчя, позбавлене будь-якої честі, гідності та моралі. Бруд, який вони поширюють, насправді обертається проти них самих.

Низка авторитетних львівських ЗМІ ще минулого тижня попереджала про те, що проти Романа Ілика – лідера перегонів у 121 виборчому окрузі, готуються чергові провокації: в окрузі багато самовисуванців, які перемагати не збираються, а мають чітке завдання від влади – відтягнути голоси в опозиційного кандидата, використовуючи чорний піар. У хід йдуть не лише брехня, а й різноманітні “соціологічні опитування”, які приписують відсотки провладним кандидатам. Абсурд полягає у тому, що опитування проводять фірми, які взагалі не існують!

Ми закликаємо також представників місцевих ЗМІ, в тому числі інтернет-сайтів – не ставайте співучасниками бруду! Це перш за все свідчить про відсутність будь-яких етичних норм, на яких грунтується журналістика”, - сказано у заяві Львівського регіонального штабу ВО “Батьківщина”.

Прес-центр Львівського регіонального виборчого штабу Об’єднаної опозиції “Батьківщина”

 

Корону «Міс Галичина 2012» завоювала косівчанка

21 вересня у львівському палаці спорту «Україна» фінальний акорд свята грації та краси у цьому сезоні поставили організатори Першого на Західній Україні народного конкурсу краси у форматі реаліті-шоу «Міс Галичина 2012». Титул та корону «Міс Галичини» цьогоріч здобула  22-річна косівчанка Софія Микуляк. Але чи то за іронією долі чи збігом випадковості рахунок фінальної боротьби змінно становив 2:1 на користь Волині. Адже стрічку першої віце-міс виборола лучанка, а її «заступницею» - другою віце-міс стала конкурсантка з Володимира-Волинського.

Втім переможницями можна сміло назвати усю шістнадцятку, що того вечора стояла на сцені. Адже шлях, який довелося пройти дівчатам аби потрапити у фінальну команду – вартий подиву. Змагання за першість тривало понад півроку… Спершу три кастинги посеред морозної зими.  У лютому зіркове журі – Влад Яма, Габрієла Масанга, Владіслав Левицький вирушили на пошуки красунь до Рівного, Тернополя та Львова. З понад двохсот охочих похизуватися талантами та вродою судді обрали 40 найпривабливіших та найхаризматичніших, які вже у березні продовжили змагання на зйомках реаліті-шоу у Трускавці. Впродовж знімальних днів пильне око телекамери стежило за тим, як дівчата готувались до фіналу, а найслабші чи не щодня покидали проект. Згодом, доки телеглядачі спостерігали за емоціями і подіями конкурсу на телеекранах, дівчата помандрували із телекамерами у Болгарію, де закінчивши зйомки реаліті-шоу на радощах, одягнуті побігли купатись. Так, з сорока красунь до фіналу «вціліло» 16 найкмітливіших та найдостойніших поборотися за титул королеви Галичини.

…Впродовж вечора дівчата дефілювали у купальниках, демонстрували дизайнерський одяг від Дарії та Ірини Копаниць, шелестіли полами вечірніх суконь від Марти та Олени Блинди під живий клавішний акомпанемент Євгена Павленко…. Усе це часом яскраве як спалах феєрверку, а часом казково заворожуюче дійство з першого ряду споглядало високоповажне журі: чемпіон світу зі стронгмену Сергій Конюшок, «Міс Україна 2007» Ліка Роман, представник компанії організатора конкурсу туроператора «Тур- Галичина» Іван Прохна та телеведуча Ольга Фреймут. Ведучими вечора були неперевершений і елегантний, незмінний коментатор «Євробачення», телеведучий Першого національного телеканалу Тімур Мірошниченко та  популярний співак, фіналіст сьомого «Шансу», срібний призер «Слов'янського базару» і лауреат юрмальської «Нової хвилі» Владіслав Левицький». Серцям, що нерівномірно калатали від хвилювань, правильний ритм нагадували піснею співачка  Андріана, Владіслав Левицький, танцем – шоу-балет «Атлантік» та Тетяна Мазуркіна, яка, до слова, була хореографом-постановником фіналу,  та справжній маестро волинки Олексій Шкуропатський.

Зробити вибір, кому віддати перевагу та корону Галичини, журі було нелегко. Ще важче було визнати, що корона цьогріч знову оминула Львів. Титул найвродливішої та достойної носити звання «Міс Галичина 2012» судді одноголосно визнали Софію Микуляк з Косова. І хоч потрапила корона до Івано-Франківської області, Волинь ж незмінно тримала рівень. Так, першою віце-міс стала 20-річна Маргарита Янчук з Луцька, а титул другої віце-міс - 18-річна Наталя Войтинська з Володимира-Волинського.

До слова, окрім титулів, визнання, незабутніх вражень, неймовірного досвіду та моря позитивних емоцій конкурсантки також отримали цінні подарунки від партнерів конкурсу, зокрема, магазину Колінс, виномаркету ВайнТайм, нічного клубу «Санькофф», компанії-організатора конкурсу тур-оператора «Тур-Галичина» та особисто від члена журі Сергія Конюшка.

А на останок, після нагородження топової трійки, дівчата, як уже заведено на конкурсі  не прощались з публікою, а вийшли на авансцену і дозволили собою ще трішки помилуватись, під ритми фінальної пісні, під час якої зал потонув у конфетті…

Прес-служба конкурсу, фото: Андрій Луковський

Причини сімейних криз, або Вибір між добром і «напівдобром»

 

 

Осінь. На думку спадають три важливі події, пов'язані із цією порою: весілля, збір плодів і... вибори. Довгі ланцюжки прикрашених кортежів, бездоганна організація весілля, щирі побажання і великі сподівання на майбутнє, - все це наповнює той один день Шлюбу, який для молодих подругів вже завтра стане історією. А що буде завтра, через місяць, рік чи десять років...? На жаль, про все це більшості молодят не хочеться думати, тим більше належно готуватися. Кожен добрий господар знає, що не зібрати йому доброго плоду із поля, якщо він не прикладе відповідних зусиль, якщо не приготує належно землю, вміло її засіє або посадить, відтак полотиме від заростей бур'яну, пильнуватиме від шкідників... І все це робить з надією на Боже милосердя, без Якого важко отримати добрий плід.

Велика кількість розлучень, багаторазові громадські шлюби, нехтування Божих законів, дозволеність вбивства дітей, моральна розгнузданість та подружні зради - все це не просто пусті нарікання, але реальний плід, який пожинають сучасні українські сім'ї, а відтак і ціле наше суспільство. Можна говорити про безліч причин, які до цього провадять. Одна з них - це проблема вибору... Отримавши від Бога такий неоціненний дар - свободу вибору, людина не завжди вміє ним послуговуватися. І проблема тут не в тому, що людина вперто вибирає поміж добром і злом останнє. Ворог Божий і людини, диявол, має свою тактику і арсенал пропозицій для людського вибору. Він підступно пропонує Адаму і Єві своє «добро», накреслюючи оманливі перспективи. Він і сьогодні розділяє (слово «диявол» означає «той, що розділяє ») Бога і людину, чоловіка від жінки, батьків від дітей, розум від серця людини... він і дальше впроваджує свою методику вибору. І дуже часто це вибір між добром і його «напівдобром». Ніхто в день весілля не бажає собі бути нещасливим, однак спокусник з часом може запропонувати свій рецепт щастя: «якщо маєш проблеми, можеш від них втекти: у горілку, погане товариство, заробітки, інтернет, чи просто зраджувати, знайшовши буцімто «справжнє щастя». Блаженний Отець Іван Павло II в Листі до сімей, у п'ятому розділі застерігає про ці небезпеки сучасного вільного вибору і говорить: «З метою роз'єднання сімей, на жаль, здається, діють сьогодні різні програми, підтримувані дуже потужними засобами. Нерідко виглядає так, що намагаються будь яким способом представити, як "правильні" та притягаючі такі ситуації, які насправді є неправильними, даючи їм зовнішній аспект привабливості. Вони насправді суперечать "Правді та любові", що повинні давати натхнення і керувати взаємовідносинами чоловіків і жінок, бо є причиною напружень і розбиття сімей з особливо серйозними наслідками для дітей. Таким чином притемнюється людська совість, деформується те, що є добрим і гарним, а людська свобода замінюється справжнім рабством. Якими ж актуальними і заохочуючими щодо цього звучать слова Апостола Павла про свободу, якою Христос нас визволив, та про неволю, спричинену гріхом. "Христос нас визволив на те, щоби ми були свобідні. То ж стійте і під кормигу рабства не піддавайтесь знову" (Гал. 5,1)».

І справді, виглядає так, що загальне падіння духовності в суспільстві, невміння бачити і вибирати те, що добре, - це одна із найбільших причин, яка руйнує християнське подружжя. Ми втішились, коли відкрились храми і багато людей почали навертатись, каятись і змінювати своє життя. Але через 20 років після виходу нашої Церкви з підпілля почало відчуватись охолодження і найбільший гріх сучасної людини - байдужість до справ релігійних, політичних. Люди сьогодні живуть без ідеалів духовних, зневірившись у всьому. Практичний атеїзм і традиціоналізм: люди знають про Бога, але живуть без Бога, не виконуючи заповідей Божих, не практикуючи християнських форм життя. Традиційне виконання релігійних обрядів, без внутрішньої, практичної віри і життя в Христі - це те, що веде до духовного занепаду і умертвіння християнства як такого. Загальна гонитва за несправедливо здобутим багатством, матеріальними розкошами, "вільним", неморальним життям, яке красиво пропагується всіма можливими засобами, безнаказанність і вседозволеність в суспільстві, - це все той молот, який трощить молодих людей і молоді сім'ї. Великий вплив на духовне життя в сучасній сім'ї мають засоби масової інформації. Телебачення, яке показує насильницькі фільми, повні розпусти, збочених відносин, агресій, численні так звані «мильні опери», які отруюють підсвідомість людей своїми уявними ілюзорними ситуаціями, безчисленні передачі і пропаганда статевої розгнузданості, знецінення людського життя наповнюють християн злобою, нудьгою, лінивством і духовним очерствінням. Те саме переважно несе в собі сучасна преса та інтернет.

До того всього додається ще банальне неусвідомлення і нерозуміння суті християнського подружжя. Багато молодих людей заключають церковні шлюбні союзи, не усвідомлюючи всіх обов'язків, а деколи і суті подружжя, роблять це легковажно, необдумано, переслідуючи якісь протилежні чи навіть корисливі цілі. Або вважають, що подружнє життя - це постійна розвага і задоволення своїх тілесних розваг. Переповнені егоїзмом, не готові служити один одному, жертвуватися один для одного, жертвувати своїм життям для народження і виховання дітей, на жаль, руйнують свої сім'ї, а з часом пожинають ганебні плоди.

Ось чому так важливо завжди бути наповненим Божим Духом, щоби вміти вибрати не те, що розділяє, а те, що єднає, будує. І навіть якщо потрібна жертва і віддана праця, не біймося. Сіймо і трудімося для любові і єдності в родині і Господь допоможе зростити добрий плід.

о. Василь Нестер, газета «З любов’ю у світ»

Покоління, зомбоване рекламою

З широких білбордів, телевізійних екранів, інтернет-сторінок та інших видів засобів масової інформації в нашу свідомість і підсвідомість входить реклама, хочемо ми цього чи не хочемо, але те що ми бачимо чи чуємо формує нашу свідомість та впливає на наше життя. Декотрі люди не визнають того, що реклама впливає на життя, але при цьому всьому купують те що широко рекламується і те, що радять друзі чи знайомі, що також є одним із видів «двигуна торгівлі». Але товари, які ми купляємо у свій дім під впливом реклами – це ще квіточки у порівнянні з тим, що реклама формує в середині людини. Під впливом реклами, коли людина не фільтрує те, що вона сприймає нав’язується спосіб життя та образ мислення не притаманний людині. Людина втрачає особистість і починає танцювати під « чужу сопілку». Звісно потрібно відзначити, що не усі рекламні ролики чи плакати мають негативний влив на суспільство у якому ми живемо. Потрібно розділити чи навіть класифікувати рекламну продукцію за її впливом: 1. реклама послуг чи продукції для її широкого збуту (при цьому в рекламах використовується багато брехливих перебільшень та «нав’язливих ідей», використовується підтекст «Якщо ти цього не маєш чи ти цього ще не купив чи не зробив – значить ти ніхто і звуть тебе ніяк); 2. соціальна реклама, яка позитивно в деяких випадках впливає на суспільство і яку так мало крутять, тому, що на ній не заробиш і це не вигідно для олігархів, які мають бізнес на алкоголі чи тютюні; 3. реклама, яка несе смерть для суспільства і за якою стоїть диявол, який рухає «машинами, які випускають смерть». Сатана знає, як скористатись людськими бажаннями і як запалити людське бажання і хотіння протиприродних речей і якщо суспільство живе безбожним життям воно приречене на життя під владою диявола. Хтось можливо скаже, що це не так, але так може сказати тільки сліпий, який не бачить мільйони молодих людей, які помирають у пивному алкоголізмі, порнографії та наркоманії. Можна привести приклади реклами, щоб не бути голослівним і просто розкласти слова за змістом та логікою і глянути тверезими очима на суть реклами.

 «Футбол без пива – не футбол» - це реклама відомого в Україні пива «Чернігівське», або ще крутіше «Оболонь - пиво твоєї Батьківщини» - це просто парадоксально, але багато мільйони людей слухають ці нісенітниці, які аж ніяк незв’язані між собою. Причому тут футбол і пиво чи взагалі пиво і спорт, де ви бачили нормального спортсмена незалежно чи це футболіст чи боксер, який нажирається пива і з його рота смердить потім, як з туалету? Про яке пиво і про, яку батьківщину говорить реклама пива «Оболонь» - це просто мерзотне збочення, чути те що нам нав’язують те, що ми нація алкоголіків. Україна не пивний бар і слід знати тим, які продають смерть, що прийдеться відповідати перед Богом за споєння майбутнього Українського народу.

 За статистикою, алкоголіком стає кожен десятий українець. Щороку від алкоголю помирає понад 40 тисяч українців. Ми п'ємо по 12 літрів алкоголю в рік. Якщо врахувати, що народ шанує і винце власного приготування, та і від самогонки не відмовляється, ця цифра значно більше. Тепер спробуйте заперечити, що це не дія реклами!

Слова які записані у Біблії є актуальними сьогодні. «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває! Діти, остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!» (1 Ів. 2:15-18).

Коли людина бачить, щось постійно вона цього починає хотіти і саме легше впливати на ще не до кінця сформований світогляд підлітка і говорити йому, про те, що у житті потрібно усе спробувати. Якби хоч трішки задумались фінансові магнати, які на чужому горі будують свої фінансові імперії про те, що знищують молоде покоління, можливо передивились би свої принципи набивання кишень, на підлітковому алкоголізмі.

 Досить часто реклама насичена видом розпусних жінок, які оголюють себе рекламуючи щось, гола чи напівоголена жінка нічого немає спільного з тим товаром чи послугою, яку рекламують. Це все робиться, для того, щоби якомога більше людей втягнути у залежність. Нещодавно на ТВ з’явилась реклама « Альфа- Банку» де Тіна Кароль та ще якісь голубі хлопці виробляють картку даного банку. Таким чином «голубизна» уже пре в оселі людей через телеекран. ХТО ЗА ЦИМ СТОЇТЬ? Звісно, що диявол, але людині яка незнає Бога важко зрозуміти обман, який сходить з телеекрану тому, що як може бачити «сліпий». Бог лише може відкрити очі на диявольську брехню. Ісус Христос сказав у розмові з юдеями: «Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:43,44). Диявол хоче, щоб люди виконували його волю, щоб жили у пожадливостях свого тіла тому обман сатани, є таким підступним та хитрим, що деколи навіть ті хто знає Бога спотикаються та падають у гріх через перегляд фільмів, реклам, Інтернету та програм. Сьогодні нав’язується з телеекранів вільний секс де можна мати кількох партнерів, сексуальні відносини до шлюбу, якими наповнені сьогоднішні фільми та телепередачі. Батьки, які несуть відповідальність за своїх дітей перед Богом та перед суспільством мали би першими бити на сполох, але зазомбовані «мильними операми» та рекламами поступають зі своїми дітьми халатно віддаючи їх у виховання телевізора та комп’ютера (тобто під вплив сатанинського обману). Раніше коли людина вела неправильний спосіб життя, казали, що це вулиця та колеги так виховали, а тепер під боком у батьків, просто в рідній хаті дітей виховує ТВ.

Проблема існує, щоб хто не говорив, але маємо те, що маємо і потрібно. Від зомбування рекламою сьогодні потерпають як сім’ї, де батьки далекі від Бога або просто називаються християнами так і християнські сімї де батьки занадто зайняті собою. Діти починають говорити фразами, які почули з екрану телевізора, хочуть бути схожими на своїх кумирів та навіть починають одягатися та виглядати, як одна із «зірок» екрану. В заповідях Божих написано: «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів при Мені! Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді (Повторення Закону 5:6-10).

Не вартує у цьому житті шукати, та гнатися за тим чим сьогодні нас зомбують. Бога, ось кого сьогодні потрібно шукати усім своїм серцем та усією душею. Тим чим наповнене наше серце тим ми і будемо жити. Якщо ми не будемо боротися з тим брудом який пропагують тоді дійсно пиво оболонь може стати пивом нашої батьківщини. Потрібно, щось робити, та відкрито заявляти людям про брехню з телеекранів. Багато християн кажуть, що потрібно тільки молитись. Молитись і нічого не робити це виглядає так наче ми з кимось про щось домовились, або комусь щось пообіцяли і це залишились просто слова. Молитва і дія так робив Господь Ісус Христос, Він говорив беззаконникам про їхні беззаконня відкрито нічого не боячись – Він є наш Господь і приклад для усіх нас. Бог сьогодні хоче, щоб ми не займалися тим, щоби осуджували один одного і вирішували хто з нас святіший, чи те хто піде на небо католики, протестанти чи православні, Господь хоче щоб ми вели війну не проти крови та тіла, а проти демонів і духів, які сьогодні винищують майбутнє Українського народу та ведуть людей до пекла. Сьогодні диявол кидає усі сили і використовує всі можливості, щоб звабити людство, яку відповідь сьогодні дадуть християни, як будуть боротись зі злом яке наповнює нашу країну. Просто кожен сам собі – так ми не досягнемо нічого, але об’єднані в Господній любові та силі можемо без страху заявити про гріх і про суд, який гряде на тих хто противиться Богу!

Руслан Цехмейстер

 

Звернення церковних ієрархів перед виборами

/Для чого церковні ієрархи видають звернення з приводу виборів?/

По-перше, хочеться наголосити, що в офіційних зверненнях церковної ієрархії ніде не має вказівок голосувати конкретно за якусь вказану партію або за якогось конкретного кандидата. Крім того, канонічне право Католицької Церкви загалом і Української Греко-Католицької зокрема забороняє священнослужителям висувати свої кандидатури у виборчі органи. В окремих випадках такі дозволи вони можуть отримати, але тоді беруть тимчасове звільнення від своїх парохіальних обов'язків. Однак на даний час, бодай на Україні, немає греко-католицьких священиків-депутатів будь-яких рівнів.

Але чому все ж таки єрархія видає послання з приводу виборів? Відповідь читаємо у Євангелії: «Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм. Це ж бо закон і пророки». (Мт. 7,12).

Варто зауважити, що часто люди це знамените «золоте правило» перефразовують як: «Не робіть іншим того, чого не бажаєте собі», але насправді Євангелія говорить про щось набагато більше, - робити іншим те, чого бажаєш собі. А оскільки переважна більшість людей бажає жити в нормальній державі, мати в ній відповідальних керівників, справедливі закони і їх реальне виконання, то в такому випадку згідно «золотого правила» і треба робити, щоб це бажання стало дійсністю, зрозуміло, в силу своїх можливостей. Власне однією із таких можливостей у наш час є участь у виборах. Фактично це один з виявів любові до ближнього. А оскільки любов до ближнього є важливим обов'язком християнина, то церковна ієрархія нагадує йому про це, а також пояснює, як цей вияв любові може бути "здійснений. Крім того, в даній ситуації варто пам'ятати ще слова слуги Божого митрополита Андрея Шептицького: «Християнин є зобов'язаний заховувати Божий закон не тільки в приватному житті, але й в політичному та суспільному житті» (з послання «Не убий», п. 12). Власне про те, щоб кожен вірний знав, як Божого закону дотриматись у суспільному і політичному житті, й повинні подбати духовні пастирі.

Правда, іноді доводиться зустрічатися з думкою, що християнин не може мати нічого спільного з політикою, включаючи й участь у виборах. Бо, по перше, політика - це брудна справа, по друге, Ісус Христос нічого на суспільну чи політичну тему не проповідував. Поглянемо, наскільки ці дві тези є правильними. Без сумніву, в політиці є багато бруду, але теж не менше ми його можемо зустріти в освіті, медицині, торгівлі і т.д. Тому, якщо дотримуватись логіки, що «не мати нічого спільного з політикою, бо це брудна справа» тоді не потрібно відвідувати школу, вступати до вузу, звертатися до лікарів, продавати, купувати і т. д. Друге, Ісус Христос дійсно в своєму навчанні не торкався суспільно-політичних справ, але в той же час Він сказав: «Мають Мойсея й пророків, нехай їх слухають... як вони не слухають Мойсея й пророків, то навіть коли хто з мертвих воскресне - не повірять» (Лк.16, 29-31). Мойсей в першу чергу відомий тим, що вивів ізраїльський народ з єгипетської неволі, а старозаповітні пророки неодноразово виступали проти різних утисків несправедливості, давали вказівки, як діяти в умовах ворожих нападів, помазували кандидатів на царський престіл і т.д.

Чи забороняв Ісус Христос своїм учням будь-яку політичну діяльність? Щороку у Велику П'ятницю у наших храмах співають: «Благообразний Йосиф з древа знявши Пречистоє Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив…» Хто ж цей Благообразний Йос: Це один з учнів Ісуса Христа, правда, не з числа дванадцяти апостолів - св. Йосиф Ариматейський. У Євангелії про нього говориться, що він був «учнем Ісуса» (Мт. 27, 57), був «людина добра і праведна (Лк. 23, 50), а також, що «був радником» (там же). Радник - член найвищої юдейської ради - Синедріону. Тобто, якщо перенести це поняття на наш час, - депутат парламенту, правда, він не брав участі в суді Синедріону над Ісусом (Лк. 23, 51), але радником залишався. Нагадую, в Євангелії ніколи не названо добрими і праведними людей, діяльність яких є противна Божому закону.

Іноді можна почути ще й такий закид: ми вже не раз обирали і депутатів, і президентів. Всі багато обіцяли, але, прийшовши до влади, думали тільки про себе. Якщо ми віруючі, то повинні знати, що Бог знає не тільки людські слова, але й серця. Хто з можновладців обдурював людей чи чинив якусь несправедливість, то відповідатиме за це у судний день. Але якщо ми в часі виборів будемо бажати справедливості, будемо вести себе чесно, наприклад, не продавати свого голосу, і не будемо втрачати надії, що рано чи пізно справедливість настане, то Бог нам це зарахує. І за цю віру пошле нам добре керівництво.

Ігор Бриндак, магістр богослов’я, газета «З любов’ю у світ»

Бог, людина та Божа воля в житті людини

Горе тому, хто з Творцем своїм свариться, черепок із земних черепків! Чи глина повість гончареві своєму: Що робиш? а діло його: Ти без рук! (Ісаї 45:9)

В одному гарному місті жив мудрий Гончар. Мудрий Гончар завжди був зайнятий тим, що шукав глину та робив із неї справжні витвори мистецтва, які милували око кожного хто лише міг побачити ті посудини, які були виготовлені руками Мудрого Гончара. Він робив глечики, вази, різноманітні горщики і кожен виріб мав своє призначення. Все, що було зроблено умілими руками Мудреця, мало надзвичайний вигляд, ніхто не міг зрівнятися з Його вмінням творити з куска нікчемної глини справжній витвір мистецтва.

Якось одного разу проходячи полем Гончар побачив глину, яка лежала осторонь дороги. Її ніхто не помічав, всі, хто проходив повз неї, навіть не дивились в її сторону. Але Мудрий Гончар бачив у цій безвидній глині красу та виріб, який Він із неї може зробити. Гончар завжди говорив із глиною, Він як справжній майстер творив із неї нове творіння і він знав, що кожен Його виріб є індивідуальний та особливий, тому й підходив до кожного особливо та обережно. Він з любов’ю та ніжністю ліпив Своїми руками. Він промовив до глини: «Я довго шукав тебе, аж поки знайшов. Я можу зробити із тебе гарний та особливий графин для живої води, ти зможеш приносити велику користь людям, багато спрагнених зможуть напитись джерельної, свіжої води, зараз ти просто глина, але навіть із самої нікчемної глини Я можу зробити прекрасне творіння». Глина, що лежала при дорозі, відповіла: «Візьми мене, я просто лежу собі тут, без цілі без користі, на мене падає дощ, коли приходить зима, я замерзаю, коли приходить літо, я висихаю, отак я і живу, але я ніколи не чула, що у глині може зберігатися вода і що з глини можна пити, я дуже хочу, щоби Ти мене змінив і виліпив із мене те, що хочеш ти». Гончар відповів: «Спершу від тебе треба відділити усі камінці та бруд, щоби ти стала одною суцільною та м’якою масою, потім Мені знадобиться час, щоби виліпити із тебе графин, але й це ще не все, після цього Я тебе положу у гарячу піч, для того, щоби ти набралась сили та була міцною». Мудрий Гончар відрізняється від усіх інших гончарів, ніхто не може зрівнятись із Ним. У глини почалось нове життя, вона преображалась на очах, усі камінці були видалені ласкавими руками Майстра, глина дуже раділа, що отримала ім’я «графин», вона сама ніколи би й не подумала, що може так гарно виглядати та бути дуже корисною. Ось настав час, коли виліплений графин Гончар помістив до печі і раптом глина закричала: «Ой пече, ой навіщо, ой за що!!!....»

Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так? Чи гончар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть? Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль, і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу (Римлянам 9:20-22)

Це звісно алегорія, глина не говорить, глина, якщо вона дійсно глина, завжди є піддатливою у руках майстра, мало того вона абсолютно не задає ніяких питань і завжди виконує ту роль, яку їй призначив гончар. Ми, християни, дуже часто говорячи Богу: «я віддаю себе Тобі, керуй моїм життям, бо я глина в Твоїх руках, направляй мене» та інші слова, забуваємо те, про що говоримо, та стараємося самі вести своє життя. Через це ми маємо проблеми, через це гріх входить в життя. Глина не задає питань, та не чинить ропоту. Чи дійсно ми є глиною в Божих руках? Чи живемо ми по Його Волі, чи просто прикидаємось і граємо роль християн? Християнин – це не просто назва, це образ та сутність життя людини, що слідує за Ісусом Христом. Бог краще за нас знає, що нам потрібно у житті. Ми знаємо, що Господь Всесильний та Мудрий Творець, Бог наш Батько, та часто забуваємо про це займаючись своїми справами та вирішуючи усе самі, замість того, щоб зрозуміти просту істину - Бог є з нами. Ісус Христос сказав, щоби ми клали усі свої турботи на Нього, тому що Він піклується про нас. Господь знає, яким шляхом ми маємо йти, знає краще нас, що нам потрібно у житті. Буває й так, що ми хочемо керувати Богом, і хочемо, щоби Всемогутній «танцював під нашу дудку» - це верх людської гордості. Не треба забувати те, що Бог створив нас і якби не Він. нас би просто не було. Завжди Божа рука береже нас на усіх наших шляхах. Все, що ми маємо, чим володіємо, завдячуємо Йому. Навіть те, що ти працюєш на роботі, це також не твоя заслуга, це Бог дав тобі здоров’я та мудрості заробити гроші та годувати свою сім’ю.

Ми сьогодні живемо у відповідальний час, на зорі приходу Христа, тим більше ми повинні пильнувати та берегти наші відносини з Богом. Лише тоді, коли ми віддаємось у Його руки, нас чекає успіх у житті та у служінні. Бог знає склад людини і кожного з нас Він формував ще в утробі матері. Навіть земні наші батьки не знали, який буде колір наших очей чи волосся та Бог знав усе наперед.

Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.(2Кор 4:6,7)

Ми діти Божі і потрібно усвідомити, що Бог має подвійне право на наше життя. По-перше Бог створив нас і дав нам життя, по-друге Він віддав Свого Єдинородного Сина для того, щоби спасти нас і примирити нас з Самим Собою. Отже Бог являється нашим Творцем та Спасителем.

Одного разу в життя кожного з нас прийшов Спаситель Ісус Христос, це тоді коли ми ще були глиною, яка лежала край дороги. В нашому житті не було цілей і ми жили як всі, прости пливли за течією, самі не знаючи куди і ради чого. Ми вважали, що походимо від мавпи, та народжені для того, щоби потім просто померти. Ми знали, що у нас є душа, але не знали, що душа наша вічна. Ми мали в середині себе пустоту, яка мучила нас, але вважали, що так і повинно бути. Ми були нещасні тому, що не знали свого Творця, але Небесний Отець прийшов у наше життя і дав нам радість спасіння, про яку так часто ми забуваємо, та не радіємо від того. Немає більшої радості, як знати, хто ти, хто твій Творець, яка твоя ціль, та куди ти прямуєш. Це все нам дав Бог. Він став основою нашого життя.

Бог дав кожному з нас християн, покликання та служіння у житті. І наше покликання у житті це не відкрити бізнес, не побудувати віллу у Трускавці, а покликання наше полягаєх в тоиму, щоби утвердати Евангеліє Царства Божого. Кожен з нас є посудиною, яку Господь виліпив Своїми люблячими та лагідними руками і для кожного з нас Він визначив ділянку праці. Він не просто зробив нас посудинами, але й наповнив нас істиною, ми посудини, які наповнені Живою Водою і призначені для того, щоб із нас пили.

А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.

Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.(2Тим 2:20-21)

Часто ми занечищуємось і самі себе робимо негідними для використання. Чи комусь із нас подобається пити з брудної чашки, чи їсти з брудної тарілки? Звісно, що ні ми хочемо, що би посуд у нашому домі був завжди чистий. Тим більше Святий Бог, який немає нічого спільного з гріхом та нечистотою, говорить нам про очищення наше, щоби бути потрібним Йому для використання. За чистоту та святість потрібно боротись і у цій боротьбі Бог нам допоможе, адже Він є той, хто чинить нас переможцями на всякому місці.

Буває й так, що вода в посудині застоюється і починає смердіти і тоді нам треба йти до Отця Небесного і просто на колінах та зі сльозами на очах просити про свіжість та обновлення.

Робота Майстра прославляє Майстра, але навпаки не буває. Ми призвані, що би прославити Бога. Сам Господь живе в нас, і через нас, через наше життя хоче явити Свою Славу. Ми відповідальні за те чи наше життя прославить Бога чи ні. Ми повинні знати, що ми не рівні Богу, але являємось Його дітьми і це Його ініціатива спасти нас і використати.

Якщо приймаємо Бога, тоді приймаємо Його волю в своє життя і тоді ми не належимо собі, але належимо Богу. Якщо сказали, що положили себе на вівтар перед Ним, як жертву, тоді будьмо готові віддати за Христа своє життя.

Попереду вічність із Богом, Він є найрідніший та найближчий, наблизьмо свої серця до Нього, щоби Господь міг через нас звершувати Свої Діла.

Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.(Колосян 3:12).

Руслан Цехмейстер

Як допомогти дитині, яка потрапила до секти?

 

До сект попадають не слабкі люди, а передусім ті, хто думає про себе, що він сильний. Кожна секта є небезпечною групою, яка має дуже чітку структуру та добре опрацьовані методи вербування, її очолює харизматичний лідер, який усіх підпорядковує собі, вважає себе непомильним і таким, що має право на єдину інтерпретацію людського життя, розуміння божої волі чи спасіння. Секти користають з надбань психології та богослов'я, щоб маніпулювати людьми і дати їм ілюзію швидкого вирішення усіх проблем та відчуття повного щастя.

У цій статті хочу з вами поділитися методами допомоги дитині, яка потрапила в секту. Самому вийти з секти майже нереально. Деколи секта сама дисциплінарне викидає особу, яка повністю не підкоряється лідерові або тяжко захворіє. Така особа потребує тоді професійної підтримки медиків, священика та психолога.

Найбільші шанси допомогти дитині вийти з секти мають найближчі особи, які її люблять. Чого не можна робити, коли хочемо допомогти: не можна дискутувати на тему ідеології секти і наводити аргументи, чому ця секта є небезпечною. Розмови на теми ідеології, оскарження, моралізування ще більше затягують дитину в секту. Вона буде про це говорити у своїй групі, де провідники підтвердять теорію, що зовнішній світ, родина є небезпечними, повними ненависті, відкинення та озлоблення. І тільки секта знає єдиний рецепт на спасіння і щастя на землі.

Секта намагається повністю змінити особу і створити нову зазомбовану особистість, яка буде без критики виконувати усі рішення гуру (провідника). Намагається знищити минуле особи і порвати усі близькі відносини та ізолювати людину від якої-небудь об'єктивної інформації. Однак незалежно від ступеня заангажованості дитини завжди залишається якась частина людини, яка мислить раціонально, критично і пам'ятає про свої справжні мрії, таланти, близькі відносини.

Варто відновлювати цю частину у нашій дитині. Треба це робити ніжно, делікатно, з великою терпеливістю і настирливістю. Слід запрошувати дитину додому, приготувати її улюблені страву, говорити про спільне минуле, разом передивитися фотографії, відеофільми з дитинства, пригадати, що вона колись любила, чим займалася. Варто щиро сказати про свої почуття, що ми її дуже любимо, що переживаємо за неї і скучаємо, що відчуваємо смуток і біль, тому що її немає з нами. Дитина має знати, що ми на неї завжди чекаємо і тут її дім. Мета нашої зустрічі - залишити в серці дитини спогади доброти, зичливості, любові, підтримки.

Якщо дитина говорить нам про звичаї в секті і пропонує нам свою нову релігію, не критикуйте її. Ставте їй зичливі запитання, хоча встановіть також межі, наприклад, не дозволяйте їй знімати зі стін ікони. Коли дитина закривається в кімнаті і медитує, пропонуйте спільну прогулянку, вогнище і печену картоплю, забаву з м'ячем. Намагайтеся малими кроками повернути її у реальне життя. Варто також заохочувати ділитися своїми переживаннями у секті. Питайте її про конкретні ситуації. Наприклад, що означає, що ти там щаслива; розкажи, як виглядає твій день, коли лягаєш, коли встаєш, де спиш - на підлозі чи на ліжку, коли і що їж, яку конкретно роботу виконуєш, чи отримуєш за свою роботу гроші, скільки годин молишся і в який спосіб? Запитайте, що сталося, що вона вибрала цю групу. Засівайте в такий спосіб критичне мислення і-можливість аналізу ситуації. Не критикуйте. Якщо бачите щось позитивне у дитині, наприклад її усмішку, намагання бути охайною, - скажіть їй про це. Дайте їй зрозуміти, що вона для вас є цінною і ви дуже за нею сумуєте. Не атакуйте її і не вживайте слова «секта».

Рекомендую співпрацювати з психологом з питань сект, він допоможе вам зрозуміти вашу дитину і буде супроводжувати вас в довгому процесі боротьби за свою дитину. Ніколи не втрачайте надії, просіть Бога про мудрість і ласку повернення дитини додому.

Олександра Козанкевич, психолог БФ «Карітас СДЄ УГКЦ», газета «З любов’ю у світ»

Кримінальна хроніка Трускавця

Попався бензиновий злодій. Ми вже повідомляли про те, що невідома особа краде пальне з легкових автомобілів. Працівники міліції, вживши ряд оперативних заходів, потрапили на слід бензинокрадія і зловили його, як кажуть, на гарячому. Ним виявився 42-річний мешканець Трускавця, неодноразово судимий, безробітний громадянин Р. Виявилося, «працював» він не сам. Компанію йому складав теж мешканець Трускавця, раніше судимий громадянин. Зараз він знаходиться у розшуку.

На одного грабіжника менше. Останнім часом у місті почастішали грабунки, особливо, жінок. Зловмисник висліджує одиноких осіб у парковій зоні чи на безлюдній вулиці, вириває з рук сумочку чи зриває з людини золоті прикраси. Нещодавно такий випадок стався з працівницею одного із санаторіїв, громадянкою К. Вона знаходилася біля бювету №1, коли до неї підбіг молодий чоловік і зірвав золотий ланцюжок з кулоном. Міліціонерам вона розповіла, що це був високого зросту чорнявий молодик. Цих прикмет стало достатньо, аби запідозрити і затримати подібну за описом особу. Його доставили у відділення і провели огляд його особистих речей. Під час огляду було виявлено крадені речі і вказаний золотий ланцюжок. На даний час і крадій бензину, і грабіжник перебувають під вартою. Проти них порушено кримінальну справу. Ведеться слідство.

Сімейні чвари. У міський відділ звернулася мешканка Трускавця, пенсіонерка К. Вона просить вжити заходів до колишньої невістки М.. яка не хоче виселятися з її квартири та влаштовує конфлікти, виражається лайливими словами, погрожує фізичною розправою. У другому випадку трускавчанин, поважного віку чоловік, бо на пенсії, розлучений, скаржиться на свою колишню дружину Р., яка погрожує йому фізичною розправою, вчиняє конфлікти, причиною яких є право на проживання в квартирі.

Знову грабунок. 21 вересня, в обідню пору, у курортному парку біля пам’ятника Божої Матері невідомий зловмисник різким ривком зірвав з жінки золотий ланцюжок. Про це повідомила у МВ відпочивальниця із Запорізької області, пенсіонерка М.

«Обчистили» квартири. Невідома особа, або група, 23 вересня шляхом підбору ключа до замка вхідних дверей проникла в квартиру трускавчанина Г. і викрала особисте майно. Злодій забрав швейцарський годинник, мисливську гладкоствольну рушницю марки «МР43 Е», ще одну рушницю марки «ТОЗ 34», спецзасіб для відстрілу гумовими кулями, золоті вироби, жіночі браслети, українське золото, золотий банківський злиток 999,9 проби вагою п’ять грамів. Сума завданих збитків встановлюється. Невідома особа обікрала квартиру трускавчанки Ф., яка мешкає на вулиці Крушельницької. Злодій забрав гроші. Сталося це 20 вересня в період з 12.45 до 13.10 год. 24 вересня невідома особа десь о 10.00 – 10.40 проникла у квартиру трускавчанки Б., яка мешкає на вулиці Данилишиних. Злочинець вкрав гроші, золоті вироби, фотоапарат. Слідчо-оперативна група проводить розслідування. Сталася крадіжка і в одній із курортних установ. Зловмисник вкрав комп’ютерну техніку. Сталося це 24 вересня. 25 вересня була спроба обікрасти квартиру трускавчанина Д. Зловмисник уже пошкодив замок вхідних дверей і, очевидно, планував проникнути у квартиру, та щось йому завадило. Про це повідомив брат потерпілого О.

Роман Хромяк, лейтенант міліції, Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

 



Создан 01 окт 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником