Трускавецький вісник № 176 (1097) від 23 жовтня 2015 р.

 

Трускавецький вісник № 176 (1097) від 23 жовтня 2015 р.

23.10.2015



У номері: Я прокинуся в новому місті; Інтерв’ю з Мирославою Мацько; Чому Ігор Кісак не взяв участі в дебатах (дві позиції); Дебати вдалися на славу; Чи готують фальсифікацію виборів; Відкритий лист Лева Грицака до Миколи Гука; Звернення ГО «Меч Арея»; Кримінальні новини.

Новини Трускавця та регіону

Нащо красти світло?

Як інформує наше власне джерело, інспектори ПАТ «Львівобленерго» виявили незаконне додаткове під`єднання до електромережі в одному з відпочинкових комплексів, до яких причетна посадова особа у Трускавці. Іншими словами, в готелі-ресторані, яким формально володіє чоловік цієї посадової особи, нахабно крали електроенергію, бо по лічильнику законного під`єднання йшов мінімум. І не соромно, пані В.Б.? Невже не вистачало зарплати, матеріальної допомоги та поборів з підприємців, щоб заплатити за світло? Отака то «чесна» влада…

У Трускавці готують фальсифікацію виборів

Про це під час публічних дебатів 22 жовтня розповів кандидат на посаду міського голови Трускавця від Радикальної партії Олега Ляшка Леонід Федевич. Пан Леонід, котрий з перших днів українсько-російської війни пішов добровольцем на фронт, розповів про випадки, коли трускавецьким наркоманам пропонується продати свій голос за пів таблетки (!) «Субутексу». Леонід Федевич офіційно заявив, що після виборів він розшукає наркоманів, і якщо виявиться, що вони дійсно продали свій голос, то він знайде спосіб виявити, хто ж фальсифікував вибори. Тоді цим особам можна заздалегідь готувати собі місце на цвинтарі, натякнув кандидат на посаду міського голови.

Також Леонід Федевич зазначив, що у Трускавці на вулиці Мазепи наркотики продають вже майже відкрито. «Скоро поставлять кіоск», - каже кандидат. У той же час міліціонери ганяють беззахисних бабусь, які продають молоко. «Так що наркотики купити легше, ніж молоко», підсумував Леонід Федевич.

У Трускавці несправедливо завищені тарифи на воду та найнижча зарплата в Україні

У місті-курорті Трускавець несправедливі тарифи та найнижча заробітна плата. Про це на передвиборних дебатах, які відбулися 22 жовтня, повідомив Володимир Шиманський, який балотується на посаду міського голови Трускавця та представляє «Партію честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю».

- Пан Козир прийшов до влади під гаслом «Чесна влада – заможна громада», але Трускавець у Львівській області має найнижчу середню зарплату. Люди працюють по 0,5 - 0,25 ставки. Пан Козир розвів тут будівництво, завіз сюди в Трускавець українсько-російську мафію, з парку зробили базар, – розповів Володимир Шиманський.

Зокрема, звертаючись до Руслана Козира, кандидат на посаду мера зауважив, що у місті завищені тарифи на водопостачання

- При вас водоканал має 14 млн. гривень заборгованості за найвищих тарифів на воду. Стебник, Борислав, Дрогобич мають тарифи 6-8 грн., Трускавець – 14 грн., – висловив обурення Володимир Шиманський.

У свою чергу чинний міський голова Руслан Козир прокоментував лише стан заробітних плат та повідомив, що в Трускавці курортна сфера завжди мала найнижчий рівень зарплат.

Власна інформація

У Трускавці директор відділення банку заволоділа коштами громадян на суму 14 млн. грн.

За процесуального керівництва прокуратури Львівської області, триває досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно директора Трускавецького відділення однієї з приватних банківських установ, яка зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа коштами громадян та банку в особливо великих розмірах.

Остання, залучаючи кошти клієнтів для вкладення на депозитний рахунок, надавала їм фіктивні депозитні договори, а отриману готівку привласнювала.

На цей час, встановлено уже понад 30 потерпілих від злочинних діянь підозрюваної, яким заподіяна шкода у сумі понад 14 млн. грн.

Її дії прокуратурою кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального Кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах).

На вимогу прокуратури судом стосовно підозрюваної обрано запобіжний захід – взяття під варту.

За вчинення кримінальних правопорушень, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі терміном від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

Прес-служба прокуратури Львівської області

У Трускавці правоохоронці затримали біля місця злочину крадія електрокабелю

До Трускавецького міськвідділу міліції звернувся 65-річний мешканець Дрогобицького району, який повідомив, що біля одного із п’ятиповерхових будинків міста він виявив пошкоджений електрокабель. Працівники слідчо-оперативної групи, виїхавши на місце пригоди, встановили, що невідома особа викрала майже 70 метрів кабелю прибудинкових електромереж. Загальна сума завданих збитків становить близько 5000 гривень.

Правоохоронці виявили та затримали неподалік місця злочину 40-річного місцевого мешканця, який ніс викрадений кабель. Як пояснив зловмисник, він мав намір здати його на металобрухт.

Відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Прес-служба ГУ МВС України у Львівській області

Мешканця Борислава засуджено за розбещення дитини

Бориславським міським судом Львівської області ухвалено вирок стосовно 55-річного мешканця міста Борислава, який, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив розпусні дії щодо 6-річної дівчинки. Погодившись з позицією державного обвинувача прокуратури міста Борислава та дослідивши подані ним докази, суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі терміном на 5 років.

Прес-служба прокуратури Львівської області

У Дрогобичі на дев’ять років засудили церковного злодія

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області на дев’ять років ув'язнення засудив раніше неодноразово судимого уродженця Полтавської області, який взимку минулого року разом зі спільниками обікрав церкву, а пізніше у Стебнику пограбував та поранив ножем таксиста.

Злодії залізли через вікно у складське приміщення церкви «Хреста Чоловіколюбця» у Стебнику та винесли звідти продукти харчування, мийні засоби, електротехніку та будівельні матеріали на загальну суму понад 7 тис. грн. Окрім того, вкрали 10 тис. грн.

Злочинець заробляв на життя крадіжками. Майже через два тижні після того, як обікрав церкву, він разом із двома своїми знайомими пограбував таксиста. Приставивши йому ножа до шиї, він забрав у водія 500 грн., вирвавши їх разом із кишенею, а також вкрав мобільний телефон. Тікаючи з місця злочину, він завдав таксисту кілька ударів ножем. Поранення виявилися легкими, тож водія вдалося врятувати.

Дрогобицькі правоохоронці затримали нападника менш, ніж за місяць. Одразу після крадіжки у церкві він разом зі спільниками намагався продати викрадені речі перехожим та продавцям довколишніх кіосків. У судовому засіданні обвинувачений намагався заперечити свою причетність до усіх злочинів, перекладаючи вину на своїх знайомих, які були разом з ним. Але суддя взяв до уваги покази свідків та матеріали, зібрані під час слідства, які повністю доводили вину чоловіка. За звинуваченням у розбої та крадіжці його засудили на дев’ять років позбавлення волі. При винесенні вироку суд також врахував те, що він раніше кілька разів уже був засуджений за крадіжки.

Zaxid.net

У Бориславі правоохоронці розслідують шахрайство з кредитами, які підлеглі брали для свого начальника

До Бориславського міськвідділу міліції 21 жовтня звернувся 34-річний місцевий мешканець із заявою про те, що став жертвою шахрайства з боку керівника ТзОВ, де колись працював.

Як встановили правоохоронці, ще у 2007 році чоловік, користуючись тим, що підлеглий до певної міри від нього залежний, попросив взяти кредит в одному із банків на суму 150 тисяч гривень. При цьому пообіцяв своєчасно погашати борг. Потерпілий погодився, однак керівник фірми слова не дотримав і кошти банку не повернув.

Крім того зловмисник ошукав ще трьох своїх колишніх підлеглих. Всі вони брали для нього кредити, і тепер фінансові установи вимагають гроші з них, як з безпосередніх позичальників.

Працівники міліції встановлюють усі обставини подій про які повідомили заявники.

Вирішується питання про відкриття кримінальних проваджень за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Прес-служба ГУ МВС України у Львівській області

Правоохоронці встановили особу зловмисниці, яка викрала благодійні пожертви

21 жовтня у Дрогобичі в одній із крамниць невідома особа заволоділа коштами зі скриньки з пожертвами, що призначалися для дітей-сиріт. Як встановили працівники Дрогобицького міськвідділу міліції, вчинила це 34-річна жителька району.

За цим фактом ведеться слідство. Вирішується питання про відкриття кримінальних проваджень за ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України (грабіж). Зловмисниці у випадку доведення її вини загрожує позбавлення волі на строк до чотирьох років.

Прес-служба ГУ МВС України у Львівській області

Я прокинуся в новому місті

У понеділок, 26 жовтня, я прокинуся в новому місті.

В неділю все буде як завжди – гігієнічні процедури, Свята Літургія, спільний родинний сніданок, час для сім`ї, для дітей. Ми вчитимемо з моїми донечками польську та англійську мову, а якщо дозволить погода, то прогуляємося в парк чи в ліс. Ми поїдемо в гості до мами моєї дружини у Стебник і бабуся втішиться своїми онуками. Ми розповімо одне одному, як пройшов цей тиждень і подякуємо Богові за всі наші успіхи та перепросимо за наші гріхи. Ввечері після спільної молитви на вервиці ми підемо спати. Єдине, що відрізнятиме цю неділю від інших – що я зі своєю дружиною підемо на виборчу дільницю і проголосуємо.

А в понеділок я прокинуся в новому місті. У місті, де буде нова влада. Не знаю, чи буде вона краща чи гірша, але те, що нова – це факт.

Замість 46 депутатів буде 26. В депутатському корпусі не буде Валентини Зануди, яка пройшла в раду від Європейської партії за спиною Євгена Юника і з 2011 року на пленарних засіданнях ради так і не появлялася. Не буде Петра Шумина, котрий категорично противився системі поіменних голосувань та договорився до того, що вона для міста коштує мільйони, бо для цього треба будувати новий Народний дім. Не буде депутатів від Партії регіонів, «Правої волі України», «Фронту змін». Не буде тих, хто був, відверто кажучи, слабеньким представником інтересів громади.

Мені шкода, що в цій раді не буде Богдана Процишина, Володимира Наконечного, Ігоря Пілька, Павла Швеця, Руслана Крамара та деяких інших депутатів – вони навіть не балотуються. Як мешканець вулиці Стуса вважаю, що Володимир Наконечний на моєму окрузі був непоганим депутатом, але люди, на жаль, не завжди оцінюють діяльність депутата адекватно.

В будь-якому випадку з 26 депутатів сформується нова влада, коаліція, котра візьме на себе відповідальність за напрям (вектор) розвитку Трускавця, визначиться з пріоритетами і почне працювати. В цій коаліції буде багато старих облич, переважно це перші кандидати та заможні люди, які докладуть всіх зусиль, щоб бути в раді. Але це вже інше питання. Бо влада все одно буде новою, як би це комусь не подобалося. Цей процес не зупинити, бо прийшов відповідний час – вибори.

Я знаю, що новій владі легко не буде. Міський голова (хто б ним не став) мусить справлятися з багатьма викликами, які ставить для Трускавця сьогодення. Він справиться з цими викликами, якщо матиме підтримку не лише купки прихвоснів, які обов’язково появляться, а всієї громади. Чи принаймні її активу, котрому небайдуже, що ж відбувається у місті.

Понеділок 26 жовтня буде звичайним днем. Може цілий день світитиме сонечко, а може дощити чи й випасти сніг. Люди поспішатимуть на роботу, повторюючи «Понеділок важкий день». Але це не буде важкий день, це буде світлий день, день оновлення.

Я не роблю прогнозів хто скільки візьме відсотків, хто буде найбільшим невдахою цих виборів, а хто щасливчиком. Я не агітуватиму нікого, бо «хто не наївся, той не налижеться». Більшість свій вибір вже зробили – у своєму серці. Не сумуватиму, якщо реалії виявляться не такими, на які сподіваюся. Бо все – в руках Божих.

У понеділок, 26 жовтня, життя триватиме, як тривало до цього. Купуватимемо хліб, питимемо каву, спілкуватимемося один з одним, працюватимемо, щоб ввечері зі спокійною душею покластися до ліжка. Потім будуть вівторок, середа, четвер і так далі. Одного дня нас не стане – подібно, як колись, багато років тому, кожен з нас появився. Але це інша історія.

А ця історія розгортає перед Трускавцем нову сторінку. Стару перегортаємо і йдемо далі. Чи вона чиста, чи поплямлена, чи прочитана як слід, чи тільки по діагоналі – стане зрозуміло з часом. Це оцінять після нас, бо ми – не читачі, а персонажі цієї історії, дійові особи. І кожен наш голос – це літера в тексті. Багато літер формують зміст, та зміст цей укладає автор. Довірмося ж Автору нашої історії і не переймаймося що буде потім, після виборів. «Хліб наш насущний дай нам сьогодні…».

На правах мешканця Трускавця (хоча й не корінного), на правах батька сімейства, на правах журналіста та небайдужої людини, врешті-решт на правах людини, котра нікуди не балотується, а є звичайним виборцем, звертаюся до своїх друзів, знайомих, врешті-решт, до всіх трускавчан. Не будьте байдужими, візьміть участь у цих виборах! Нехай Ваше сумління підкаже Вам, за кого голосувати, кому представляти Ваші інтереси в якості міського голови Трускавця, депутата міської ради, депутата обласної ради. Будьте свідомими, обирайте свідомо! Ваш вибір – наше майбутнє…

І нехай Всемилостивий Господь має наш Трускавець у своїй опіці.

З повагою, Володимир Ключак

Мирослава Мацько: «І інновацій, і допомоги Львівської обласної ради, і нових облич у місцевій владі потребує медицина Стебника»

Мирослава Мацько, завідувачка ЛОР-відділення Стебницької міської лікарні, народилась у 1963 році у Золочеві в національно свідомій українській сім’ї. Батько, як і інші члени родини, зазнав жорстоких переслідувань радянського режиму. Після допитів у слідчому ізоляторі КДБ у Львові отримав 8 років ув’язнення, був репресований, засланий до Сибіру. За характером донька видалась у батька – така ж волелюбна та цілеспрямована. Після закінчення школи поступила до Львівського медичного інституту, який закінчила із відзнакою. Із 2010 року – завідувачка отоларингологічного відділення Стебницької міської лікарні, кандидат медичних наук. На теперішніх виборах до місцевих рад народних депутатів від партії «Солідарність» балотується до Львівської обласної ради. Сьогодні пані Мирослава – наш гість.

- Ви, пані Мирославо, здається, увійшли в історію Львівського медичного інституту. Поступивши туди аж за п’ятою спробою, закінчили вуз із відзнакою, і, звісно ж, цим запам’ятались викладачам і однокурсникам. Працьовита, обдарована студентка, яка завжди виявляла допитливість, серйозно й відповідально готувалась до майбутніх фахових випробувань. Чим пояснюєте оцю невідповідність у ставленні до Вас, оцінці знань абітурієнтки під час вступу до вузу і успіхів блискучої студентки під час навчання?

- Усі труднощі й випробування, які на той час звалилися на мою голову, мали чітко логічне пояснення. Будучи донькою репресованої за участь у національно-визвольній боротьбі людини, вважалась неблаговидною, перебувала під «ковпаком» КДБ. У своїй ненависті до тих, хто не сприймав тодішній тоталітарний радянський режим, чинив йому опір, влада до маразму доходила. Можете собі уявити: мене не зарахували до медінституту навіть після закінчення підготовчих курсів. Завалили на випускних іспитах. Бо не підходила їм ідейно, не з того тіста була зроблена. Але я таки добилась свого. Сталося це після 5 років боротьби, я не перебільшую, за право реалізувати свою дитячу мрію. Я таки стала студенткою, хоч і не такою, як всі, бо вважалась білою вороно. Від самого початку до завершення навчання КДБ інтерес до моєї персони не втрачав. Але я довела і собі, і їм, що недаремно є донькою людини, яка не побоялась плисти проти течії. Інститут закінчила із відзнакою. У вузі отримала не тільки гарні знання, а й неабиякий гарт. До майбутніх життєвих випробувань мене підготували(сміється – Ред.) гарно.

- Ви 24 роки працюєте у відділенні, яка за результатами своєї роботи вважається однією із найкращих на Львівщині. Чим це пояснити? Стебник ніколи не був медичним центром. Сама лікарня також не належить до числа медичних закладів із високим рівнем довіри пацієнтів. А ось ЛОР-відділення… З усіх-усюд їдуть до вас люди, аби пройти курс планового лікування чи у випадках, коли потрібна ургентна допомога. Маєте пояснення для подібної невідповідності?

- Насправді ніякої невідповідності немає. Усе логічно. Річ у тому, що Стебницьке ЛОР-відділення завжди славилося своїми лікарями. Лише Ярослав Іванович Захарко, який керував відділенням до 2010 року чого вартує! У радянські часи до нас і пацієнти зі Львова частенько звертались. Був випадок із одним із колишніх керівників Львівської залізниці. Його прізвище, здається, Порох. Так от, у Львові ніяк не могли визначити причину головних болів його доньки. Допоміг тодішній наш лікар, кандидат медичних наук Мирон Володимирович Бучацький. Виявилося, що природа головного болю пацієнтки зі Львова мала отоларингологічне пояснення. До чого я це веду? У нас є своя школа, гарні традиції, які закладувались багатьма поколіннями. То – золотий фонд, якому немає ціни. І з точку зору оснащення відповідним медичним обладнанням ми також задніх не пасли. Свого часу калійний завод придбав для нас ЛОР-установку «Нагашіма». Тоді у Львівській області аналогічного апарату не було ніде. У завідувача кафедри отолорангології медичного інституту вона з’явилась за кілька років після нас. Ми перебували в авангарді, були піонерами на своїй медичній ниві. І це, звісно ж, підтверджувалось лікувальним процесом. Відділення мало дуже гарну славу, користувалась чи не найвищим рівнем довіри в області.

- А як сьогодні? Що можете сказати про теперішнє відділення та медичний колектив?

- І тепер гріх жалітись. Відділення має 40 ліжкомісць. Оперативна активність становить 48% . Я хочу сказати, що до нас в основному звертаються хворі із ускладненнями, нетиповим перебігом захворювання. Іншими словами – це відбувається тоді, коли там, де вони проживають, допомогти не можуть. Ми можемо. Успішно проводимо оперативне лікування хронічного тонзиліту. Це називається тонзилептомією. Рятуємо і у випадках із аденотомією, видаляємо поліпи-аденоїди. Робимо резекцію перегородки носа. Надаємо необхідний обсяг допомоги, ставимо на ноги людей і після складніших випадків. Цього від нас не відбере ніхто. Але що мене турбує? Немає системності, відділення помітно відстає від сьогоднішніх стандартів, яких голіруч, без відповідного оснащення, впровадження інноваційних підходів не досягнеш. У нас допотопний рентген-апарат. Кріслам в операційній більше років, ніж мені. І щось не бачу я, не відчуваю, що справи в медичному обслуговуванні йдуть на покрашення. Про реформу хіба говоримо. Час йде, а ми не розвиваємось. Помалювали стіни, поміняли умивальники, створили за рахунок спонсорських коштів одну палату покращеного планування, всього ж у нас 9 палат. Але ж це не розвиток.

- І тоді Ви наважились взяти ініціативу в свої руки, балотуєтесь до Львівської обласної ради…

- Так, я справді побачила, що потрібно брати ініціативу у свої руки. Така думка не вперше приходить до голови. Довший час вважала, що в депутати мають йти підприємці, керівники-виробничники, люди з великим досвідом і масштабними можливостями. І вони йдуть, під прапорами рейтингових політичних сил здобувають мандати, але легше від цього стає хіба їм. Громада потерпає, залишається поза увагою своїх обранців. Проблемами медичного обслуговування депутатський корпус обласної ради себе не обтяжує. Принаймні, позитивних наслідків у нашій сфері від результатів роботи теперішнього обласного «парламенту»у нас в Стебнику не видно. Нічого дивного: серед депутатів лікарів, можна сказати, немає. Хіба це правильно? Про медичне обслуговування, здоров’я людей слід дбати найперше. А що вони роблять? Фінансують нас за залишковим принципом. Із кожним роком стає щораз гірше. Самі обставини, сьогоднішня безвихідь у медичній галузі змусили мене до неординарного кроку – балотуватись у депутати. Сподіваюсь, якщо люди викажуть довіру, зможу прислужитись не тільки лікарні, де працюю, а й цілому Стебнику. Своє потрібно захищати, лобіювати. Нічого поганого в цьому немає.

- Теперішні вибори до місцевих рад відбудуться на пропорційній основі. Чому балотуєтесь під прапором партії «Солідарність», політсили Президента України Петра Порошенка?

- Петро Порошенко став Президентом України у дуже важкий, вирішальний для нашої країни час. Сьогодні йому дуже нелегко. Війна на Донбасі, запеклий опір реформам, корупційні схеми … Усе це звалилось на його голову, отримав у спадок від своїх попередників на президентській посаді. Нашого теперішнього президента є за що критикувати, і його критикують. Але в нього і досягнення є. Україна проводить дуже мудру зовнішню політику. У війні з Росією нас підтримує Європа, Америка, увесь вільний світ. Де ми б були без цієї підтримки? А отримуємо ми ії не просто так, а завдяки вмілій, збалансованій політиці Президента. Тож, якщо люди оберуть мене депутатом Львівської обласної ради, буду серед тих, хто підставляє плече Петру Порошенку. Якомога швидше слід провести адміністративно-територіально реформу, яка є головної передумовою успішного здійснення децентралізації. Це унеможливлює функціонування багатьох корупційних схем, призведе до збільшення бюджетних надходжень на базисному рівні, в тому числі й до Стебника. Якщо наповнимо міську скарбницю – і медицині, і громаді буде легше.

Записав Олексій Дорофтей

До теми. Чому я підтримую кандидатуру Мирослави Мацько?

Андрій Шевкенич, завідувач відділу охорони здоров’я виконавчих органів Дрогобицької міської ради: «Мирослава Мацько очолила ЛОР-відділення Стебницької міської лікарні 4 роки тому, замінивши на цій посаді харизматичного Ярослава Захарка, у якого є здобуті багатьма роками лікарської праці ім’я, шана, вдячність людей. Нелегко замінити такого лікаря-керівника. Мирослава, виявивши неабиякі організаторські здібності, змогла. У відділенні завжди підтримується чистота й порядок, пацієнти задоволені: отримують необхідний обсяг лікарської допомоги. Вона ініціативна й відповідальна, переживає за людей. Упевнений на всі сто відсотків: була б гарним, дієвим депутатом. Тому звертаюсь до всіх, кого знаю, хто вірить моїм словам: підтримайте на виборах кандидатуру Мирослави Мацько. Вона заслуговує на це!»

Дебати видались на славу

Небайдужих трускавчан, готових будувати прозоре суспільство та подивитись на дебати кандидатів на посаду міського голови, в зал ПК ім. Т.Шевченка зібралось чимало.

Регламент: 3 хв. на вступне слово; по хвилині для відповідей на питання з залу; по дві на відповіді від опонентів та заключне слово. Почерговість виступів відповідала номеру кандидатів у бюлетені.

Всі кандидати з’явились, та не всі дебатували. Наприклад, пан Іваник попросив відведений для нього час віддати для перегляду фільму про Трускавець і пішов зі сцени. Інший кандидат Ігор Кісак одіозно заявив, що прийшов лише з поваги до громади, проте не залишився в залі, чим викликав загальне невдоволення. Охочих з ним поспілкуватись запросив до свого намету на вулицю. Тобто: я вам служитиму, але публічно з вами не спілкуватимусь. Як для кандидата в мери ганебна риса – небажання спілкування з людьми – такий мер у нас уже є. Крім членів його команди з залу більше ніхто не вийшов.

«Вступне слово» кандидатів мало трохи відмінностей, наприклад, Святослав Грабовський сказав, що програми його майбутньої роботи як такої немає.

Руслан Козир як скоромовку продублював свій звіт. Це й не дивно, адже сам звіт трускавчани проігнорували, заповнивши зал лише на чверть.

Андрій Кульчинський привітанням викликав гучні аплодисменти. Розповів чому саме йде на вибори та коротенько презентував основні пріоритети.

У вільній формі звернулись до присутніх: Сергій Розора, Леонід Федевич, Галина Шийка та «вічний кандидат» Володимир Шиманський.

Модератор зачитував лише загальні запитання, тому шоу, на яке розраховували організатори, не відбулось. Трохи цікавіше стало, коли кандидати почали відповідати на питання опонентів. Увага зосередилась на питаннях та відповідях чинного поки що мера та його головного конкурента Андрія Кульчинського. З перших рядів було добре помітно, як нервував Руслан Ярославович: його обличчя багряніло, він ховав погляд, не міг всидіти в одній позі, попри зауваження ведучого, намагався продовжувати свій монолог. Без уваги залишили єдину жінку кандидата пані Галину, їй опоненти не задали жодного запитання. Зрештою, вона і сама не вдоволила жодного з них своєю увагою.

Повеселив виборців своїми репліками Володимир Шиманський. Під час його виступу зал реготав без упину. Загалом дебати пройшли досить демократично, не враховуючи кволих спроб представників виборчого штабу Руслана Козира вкинути кілька примітивних реплік та освистання кандидатів, що покинули зал. Чимала заслуга в цьому модератора – представника КВУ Дмитра Посипанко. Саме завдяки незаангажованості цієї людини даний захід пройшов прозоро та не перетворився на цирк.

Тетяна Вінницька

Чому Ігор Кісак не взяв участь у дебатах?

Публічні дебати – це можливість для політиків представити громадськості власні точки зору та передвиборчі програми. Цьогоріч дебати були організовані і у Трускавці. Ігор Кісак, один із кандидатів на посаду міського голови, брати у них участь не дуже захотів. Він це показав, здійснивши демарш, вийшовши із залу та вивівши своїх прихильників.

 Чому Ігор Кісак пішов з дебатів? Вочевидь, розумів, що на дебатах довелося б відповідати на незручні для нього запитання.

- На цих дебатах були присутні клієнти Ігоря Кісака, яким він незаконно, без відповідних документів, продавав квартири. Нагадаємо, що нещодавно було оприлюднено запис розмови покупця нерухомості з сином Ігоря Кісака, де останній розповідає про корупційні схеми та махінації свого батька. Також він запевняв покупця, що його батько обов’язково стане мером.

- Для Ігоря Кісака посада мера – це, перш за все, можливість узаконити власні новобудови. Тому він розумів, що на публічних обговореннях за його участі обов’язково згадали б про цей його інтерес.

- Ігор Кісак не має фахової освіти. Він вже не раз демонстрував свою некомпетентність у питаннях, пов’язаних із розвитком міста. І орієнтується він лише у темах незаконної забудови Трускавця. Тому сумнівно, чи Ігор Кісак зміг би на рівних дискутувати з іншими учасниками дебатів.

- Через власний непрофесіоналізм Ігор Кісак ніколи не відповів би на запитання про налагодження співробітництва з європейськими країнами та інституціями, що є важливим пріоритетом для Трускавця. Також не відповів би на питання, як збирається співпрацювати із Львівською обласною радою та обласною державною адміністрацією.

- Не знає Кісак і відповіді на тему: «Що таке бюджет і що таке управління державними структурами»

- Не має Ігор Кісак і чіткої програми, що необхідна для розвитку міста. На зустрічах із виборцями він розкидається лише голослівним гаслом «Розбудую Трускавець», яке вже давно не є актуальним, адже місто – забудоване достатньо.

- Ігор Кісак має намір працевлаштувати своїх дітей та кумів на керівні посади міської ради. Ось такі уявлення у кандидата-висуванця щодо формування професійної команди.

- Ще одна вагома причина для Ігоря Кісака відмовитися від публічних дебатів – боязнь, що його обов’язково запитають про те, що він зробив для міста за п’ять років міжвиборчого періоду. На це запитання відповіді він теж не має.

- На дебати прийшли волонтери, з якими він вже не хоче співпрацювати. Пріоритети самовисуванця швидко змінюються, і, на сьогодні, він вже не бачить необхідності займатися волонтерською діяльністю, на якій добре попіарився.

- Також Ігор Кісак є замовником чорних матеріалів проти інших кандидатів. І цьому є підтвердження, і про це його також запитали б на дебатах.

Наталія Тарасенко

Реальна справа №1: Руслан Козир вкрав у Андрія Кульчинського  програму розвитку «Трускавець-2020»

Нинішня міська влада Трускавця в особі Руслана Козира вкотре продемонструвала немічність та нездатність генерувати нові ідеї. Скопіювати передвиборчу програму Андрія Кульчинського, головного претендента на посаду міського голови Трускавця – лише на це вистачило мізків у Руслана Козира.

Звичайно ж, програма розвитку «Трускавець-2020», розроблена Андрієм Кульчинським та його командою – це ґрунтовна робота, яка віддзеркалює проблеми Трускавця та містить шляхи їхнього вирішення.  І її вже встигли оцінити не лише мешканці Трускавця, а й сам міський голова. Йому  вона настільки припала до вподоби, що він миттєво спохватився її мавпувати та копіювати напередодні виборів. Невже думає, що це непомітно?

Знайти спільні риси у програмах нескладно. Давайте проаналізуємо разом, що ж пан Руслан Козир вирішив вкрасти з програми розвитку «Трускавець-2020» Андрія Кульчинського.

Помітно, що Руслану Козиру до душі (а може й до смаку)  припало як візуальне оформлення програми «Трускавець-2020», так і її текстове наповнення з головними пріоритетами розвитку міста. Бо козирівська програма має схожий розподіл інформаційних блоків і використані піктограми (позначки) – це все підсилює сумніви в унікальності програми, яку нібито написав Козир. 

У програмі «Трускавець-2020» Андрія Кульчинського виокремлені головні пріоритети розвитку міста.  Майже всі пункти з програми Андрія Кульчинського використав Руслан Козир. І, що найголовніше, він навіть не обробив цю інформацію.

 Порівняймо, у програмі «Трускавець-2020» є пріоритет «Питна вода одразу з крану» і пункт «цілодобове забезпечення якісною питною водою», Козир же пише «цілодобове забезпечення міста  якісною водою…». Пункт у програмі Андрія Кульчинського про «реалізацію державної програми «доступне житло» та житлова підтримка учасників АТО» також використав Козир, але перефразував як «прийняття міської програми сприяння щодо вирішення соціально-побутових проблем, реабілітації та оздоровлення воїнів АТО».

Лише зараз (!!!) Руслан Козир помітив проблему безпритульних тварин, що протягом багатьох років хвилювала трускавчан. У його програмі є пункт «реалізація програми щодо безпритульних тварин», а в програмі Андрія Кульчинського  - «створення притулку для вуличних тварин». Совпадєніє? Не думаємо.

Також Козир копіює з програми Андрія Кульчинського впровадження енергоощадних технологій, розширення зв’язків міста з європейськими курортними центрами, представлення Трускавця на щорічних світових туристичних форумах, всебічну підтримку санаторно-курортної галузі, реконструкцію міського курортного парку, ефективне управління містом із застосуванням електронного документообігу.

І на цьому перелік «збігів» не закінчується. Чи не кожен пункт нової програми Руслана Козира – це мавпування програми Андрія Кульчинського.

Саме мавпуванням, бо нинішній мер не в змозі нормально представити навіть вкрадені результати. У кінці програми він пише: «Реалізація моєї програми дозволить Трускавцю стати в ряд з найпопулярнішими курортами Європи…». Як він збирається її реалізовувати, якщо не здатен навіть написати?

Передвиборча програма Руслана Козира представлена за тиждень до виборів, і невідомо, чи встигнуть ознайомитися з нею жителі Трускавця. Мабуть, влада й розраховує на це.

Викликає здивування, чому лише зараз Руслан Козир окреслив проблемні напрямки, зазначені в програмі? Що ж робив він п’ять років – протирав штани?

Невже у нього не було можливості  реалізовувати їх під час каденції?

Цікаво, а що наступним вкраде Руслан Козир? Перевірте, чи у Вас все на місці.

Наталія Правдива

Звернення ГО «Меч Арея»

В попередній статті ми дали характеристику роботі трускавецької влади стосовно виділення земельної ділянки для учасників АТО (заголовок статті «Воїни АТО попереджають трускавецьку владу – не жартуйте з вогнем»).

На сьогодні ми бачимо, що нас далі ігнорують, мало того, ще й розказують в ефірі телеканалів, що вже будується будинок для учасників АТО. Шкода, що нас не запрошують на такі ефіри…

Тому наше завдання таке: щоб не було пліток та передвиборчих популістських заяв хочемо донести Вам правдиву інформацію про те, що відбувається. Отже, на останній сесії Трускавецької міської ради був зроблений ще один політичний хід: земельну ділянку з балансу міста знято, але її не передано кооперативу «Арей-2015». З цього зрозуміло, що нас в черговий раз обманули. Обманули тих, котрі не чекали ворога біля своїх воріт, а взяли зброю в руки і пішли на захист своєї Батьківщини…

Але нам зараз скажуть, що така процедура… Але чому для одних процедура триває місяць, по максимуму два, а для нас вона тягнеться рік? Чому рік? В листопаді вже минає рік і від того моменту нас обманюють з цим земельним питанням… Насправді ж якби влада була чесною, то це питання було б давно закрито. І ми рухалися б далі в питаннях роботи з молоддю, по захисту сімей учасників АТО та їх реабілітації та ін. Хоча наші справи і так видно…

А тепер, шановна громадо, хочемо запитати Вас, чому коли нас запросили йти у владу (як людей небайдужих, які довели на ділі, що вони є захисники України, патріоти свого міста і готові відстоювати на ділі інтереси та безпеку громади), з нами так поступають? Здирають нашу агітацію, зрізають банери, обписують їх таким словом як «жиди»? Так поводять себе не патріоти, а сепаратисти, з якими ми воювали на сході і далі будемо воювати.

Учасники АТО з м. Трускавця, ГО «Меч Арея»

Ігор Кісак: «Мені неприємно знаходитись поряд з двома людьми, які методично обкрадали Трускавець»

«Трускавецький вісник» подає коментар кандидата на міського голову Трускавця Ігоря Кісака стосовно дебатів, які відбулися вчора, 22 жовтня, в Палаці культури ім. Шевченка. Коментар для публікації надіслано прес-службою Ігоря Кісака.

- Я прийняв запрошення на дебати лише з поваги до тих трускавчан, які прийшли в цей день побачити та почути кандидатів на міського голову Трускавця. Серед присутніх у залі, напевно, були і ті виборці, які підтримують мою передвиборчу програму, схвалюють усі мої ініціативи щодо розвитку нашого міста і звичайно за мене голосуватимуть. Я не міг проігнорувати людей своєю відсутністю. Однак вийшовши на сцену я сказав про те, що мені неприємно знаходитись поряд з двома людьми, які методично обкрадали Трускавець. Один цим займався п’ять років на посаді міського голови, інший впродовж п’ятнадцяти років, будучи депутатом міської ради. Я покинув зал і запросив людей на вулицю, які мали намір задати мені питання, чи зі мною поговорити.

Цьому вчинку передувало ще й те, що мої опоненти ведуть проти мене дуже брудну політичну гру з метою дезорієнтувати виборця. Періодично поширюються всякі огидні брошури, в яких фантазують на теми мого особистого життя та життя моєї сім’ї. Розповсюджується неправдива і провокативна за змістом інформація про те, що я нібито знімаю свою кандидатуру, що я нібито «технічний» кандидат і ін. Я вражений цинізмом і лицемірством моїх опонентів. З цими людьми не дебати провадити треба, а дуелі. Шкода, що нині дуелі заборонені законодавством. Бог їм суддя.

25 жовтня закликаю усіх прийти на вибори і проголосувати серцем. Правда переможе!

Ігор Кісак

У Трускавці на передвиборчі провокації витрачають мільйони гривень

Міські активісти, політики засуджують використання брудних технологій та чорного піару у передвиборчих кампаніях. Зокрема йдеться про примітивні анімаційні ролики під назвою «Трускавецький криміналітет», які поширили в Інтернеті. Зазначимо, на ці брудні справи витратили понад мільйон гривень.

- Я і команда «Народного контролю» зауважили, що в Інтернеті, при перегляді будь-якого фільму навчального, пізнавального чи будь-якого іншого ролика завжди вискакує реклама «Трускавецький криміналітет». Хто б не був автором цього відео, це гидко і брудно. Я виступаю за чесні правила гри. Має бути конструктивна критика, якщо є порушення – подавайте в суд, добивайтеся правди і робіть це відкрито. Не використовуйте брудні технології, - каже Святослав Грабовський, керівник «Народного контролю» у Трускавці.

За підрахунками експертів, на брудну агітацію проти рейтингового кандидата на посаду мера Трускавця Андрія Кульчинського опонентами витрачено вже більш ніж мільйон гривень!

- Реклама в Інтернеті коштує шалено дорого. На це витрачають брудні гроші, здобуті нечесно. Тому ми категорично проти брудних способів ведення політичної боротьби, - зазначив Святослав Грабовський.

«Народний контроль» виступає за чесну політику. На їхнє переконанням, перевиборчі змагання мають бути чистими, коли опоненти у відкритих дебатах висловлюють один одному претензії.

Наталія Тарасенко

«Ми будемо різними шляхами мотивувати підприємців», – кандидат на посаду мера Трускавця Андрій Кульчинський

Претендент на пост міського голови Трускавця від партії «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Кульчинський розповів, яким чином буде реалізовувати програму «Трускавець 2020», з якою він іде на вибори, а також про напрямки медичного туризму, які він розвиватиме у разі обрання його мером.

На дебатах за участі кандидатів на посаду міського голови Трускавця, які пройшли у четвер, 22 жовтня, Андрій Кульчинський розповів, як втілюватиме власну програму в рамках закону про місцеве самоврядування, який обмежує повноваження міського голови.

- Будь-яка виборча програма в першу чергу ґрунтується на фінансових можливостях міського бюджету. Цього року він складає 120 млн. грн., з яких половина – державні дотації. Дотація на медицину – 19 млн., на освіту, школи – 15 млн., близько 20-ти млн. гривень – дотація на соціальний захист. Все решта – це податки. З 1 січня 2015 року ми переживаємо маленьку бюджетну революцію, коли з’явилися нові податки, які ми можемо залишати в місті. А з 1 січня 2016 року – такого роду податки ще додадуться. Тому є впевненість у тому, що кожен пункт нашої програми розвитку ми зможемо реалізувати, – пояснив Андрій Кульчинський.

Кандидат зазначив, що для цього заохочуватиме підприємців спеціальними програмами підтримки бізнесу. Однак щоб скористатися ними, потрібно виконати низку умов.

- Ми будемо різними шляхами мотивувати підприємців. У нашій програмі є підтримка малого й середнього бізнесу, але якщо підприємства виконають кілька пунктів: вони мають бути зареєстровані в Трускавці; люди, які там працюють, повинні рік працювати на повну ставку, без переведення на 0,5, 0,75 ставки або переведення у відпустку за власний рахунок; більше половини працівників підприємства мають бути трускавчанами, – пояснив Андрій Кульчинський.

Також претендент на високу посаду розповів, що розвиватиме один із найперспективніших напрямків медичного туризму Трускавця – малоінвазивну методику: «Ми вже почали розвивати малоінвазивну урологію та хірургію. Зараз у нас працює 6 кандидатів медичних наук, 2 професори, чотири лікарі працюють над кандидатськими дисертаціями, а два – над докторськими. Такий науковий потенціал дозволяє нам впевнено дивитися вперед, адже ми стаємо надійним партнером для будь-якого санаторно-курортного закладу».

Окремо Андрій Кульчинський зазначив, що у разі перемоги на виборах одним із перших його кроків на посаді міського голови буде аудит діяльності попередньої влади.

Наталія Правдива

Нарешті загуділо

/Відкритий лист Лева Грицака до Миколи Гука/

Почули накінець керівника інформаційної служби міського голови Козира М. Гука на «першому громадському сайті». До цього часу не світився, працював потай, видаючи потоки бруду на опонентів Козира. Та це не дивно – школа. Політшкола. Дивно тільки те, як п. Гук, син репресованих батьків, потрапив у ту елітну політшколу в часи репресій українського народу.

«Мені не все одно, хто завтра стане господарем цього чудового міста».

Чому міського голову він називає господарем міста? Мабуть тому, що його шеф справді себе таким почуває, ігноруючи громаду і ввівши авторитарний режим правління.

«На кораблі піратів я вже був – керував Дрогобичем».

Чому місто Дрогобич і дрогобичан він називає піратами? Мабуть, йому ближче по духу зовсім непіратський Севастополь, де він виграв суд проти депутатів Дрогобицької міської ради, які його вигнали з крісла мера Дрогобича.

З Севастополя, що вже став червоним, перевели у Дрогобич. Звідти вигнали – пішов разом з Козирем, Мєзєріним і Перевязкіним боротися проти волонтерів і захисників України – учасників АТО. Цікаво, куди його переметнуть грушники після виборів у Трускавці, такому місця не буде.

Трускавчан М. Гук у своїй статті висвітлює як людей, що не мають державницького мислення, що далі не бачать як за дверима своєї квартири, чи за хвірткою обійстя, даху будинку, своєї вулиці.

Скажу Вам, пане Гук. Ви не тільки були поганим мером, Ви нашкодили Козиру своєю злістю до опонентів, бризкаючи отрутою брехні у підвладних Вам ЗМІ. Ви, зрештою, і поганий конспіратор у своїх господарів – тут і там.

«Врахуймо, що проти Козира проголосують комуністи та регіонали – їх до цього закликав Грицак».

Кажуть, що оправдовуватись недостойно, тим більше перед таким людцем як Ви. Нагадаю про один вже програний суд за наклеп на мене. Вдруге подавати не буду, шкода тратити на Вас час. Не буду апелювати і до виконавчої служби, яка ще не стягнула з Вас за моральну шкоду. Мене цілком задовольняє в пам`яті та картина, коли по Вашому обличчі і білій сорочці стікали розбиті яйця. Розумію, що злорадство – це погана риса, але то не зло, то якраз Ваше.

Післязавтра вибори, а Ви ще досі всю політику будуєте на «вині» мера-попередника, який не дав можливості меру Козиру здійснити свої «грандіозні» плани. Якщо я чогось поганого не дав зробити – то радий, бо дуже вже багато поганого зроблено для Трускавця і трускавчан.

«Та всі недоліки пана Козира сторицею перекривають його позитиви».

Тут Ви частково праві, але лише в першій частині речення.

«А ще Козир, як високофаховий інженер та управлінець, не надто розбирається в людях».

По першій частині цього Вашого вислову можна сперечатись, по другій не буду, бо ще для себе не визначив до кінця – помилково чи намірено Козир взяв Вас, пане Миколо Гук, на роботу своїм трубачем.

По Вашій професійній діяльності, пане Гук, Ви, напевно, знаєте відомий анекдот, в якому новопризначений начальник у шухляді робочого столу знаходить конверт, у якому написано три поради:

- якщо у тебе не підуть добре справи протягом першого року – вали все на попередника;

- якщо справи не йтимуть протягом другого року – кайся і обіцяй виправитися;

- якщо справи не ітимуть і на третій рік – готуй конверт для наступного директора.

Ви ж, пане Гук, не послухалися мудрості народу, бо звикли його нехтувати. Не нагадали в міру службових обов’язків і Козиру цього анекдоту. Можете взяти до уваги зараз.

До осіб, що підтримують Козира – Юника, Дідик – Вам треба було дописати і себе як чесну людину – Ви «поскромничали».

Дивлячись на веселу посмішку доданого до статті портрета, мені бачиться зовсім не усміхнене обличчя, по щоці якого стікає розбите яйце як вираз відношення до Вас, пане Гук, трускавчан.

Лев Грицак



Создан 23 окт 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником