Трускавецький вісник № 185 (1106) від 10 листопада 2015 р.

 

Трускавецький вісник № 185 (1106) від 10 листопада 2015 р.

10.11.2015



У номері: Розповідь про Леоніда Федевича; Інтерв’ю з Олексієм Балицьким; Все тільки починається; Розквіт і занепад «Нашого міста»; Інформує податкова.

Новини Трускавця та регіону

Чергова перемога «Зорі»

У неділю, 8 листопада, відбувся дебютний домашній матч Ліги Чемпіонів Львівщини між командами «Зоря» (Трускавець) та «Мебус» (Сторонибаби, Буськ). Підтримати трускавецьку команду прийшли громада міста, а також новообраний міський голова Трускавця Андрій Богданович Кульчинський і меценат команди Руслан Ярославович Крамар. Андрій Богданович привітав трускавецьку футбольну команду, побажав їй натхнення і багато перемог, а в подальшому пообіцяв підтримувати «Зорю».

В цей день ФК «Зоря» (Трускавець) порадував уболівальників дивовижною грою, яка принесла перемогу з рахунком 1:0.

Відійшла у Вічність журналістка Анізія Онищак

Із сумом сповіщаємо, що відійшла у Вічність журналістка з Дрогобича Анізія Онищак, лауреатка багатьох відзнак в галузі журналістики. Вічная їй пам`ять… Редакція «ТВ» висловлює співчуття рідним та близьким покійної…

Власна інформація

У Трускавці родину загиблого бійця АТО забезпечили житлом

У Трускавці родина Ігоря Дідача, який загинув в АТО, отримала квартиру. Про це повідомила начальник міського управління комунальної власності Ольга Сегер, – передає власкор IA ZIK.

Квартиру площею 77,7 кв. м, власницями якої стали дружина та донька Ігоря Дідача, придбано на вул. П. Скоропадського, 7 за кошти державної субвенції. Співфінансування з міського бюджету склало 10 500 грн.

«Наприкінці минулого тижня на рахунок управління надійшли кошти державної субвенції у розмірі 367 тис. грн. для придбання квартири для родини ще одного трускавчанина, який загинув під час Антитерористичної операції, Сергія Шевчука, – розповіли в міському управлінні комунальної власності. – Буде оголошено конкурс і укладено договір купівлі-продажу з учасником, який запропонує найнижчу ціну».

ЗІК

Трускавецький бюджет отримав понад 5 млн. гривень акцизного податку

За підсумками десяти місяців суб’єкти господарської діяльності, які реалізують пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та скраплений газ сплатили до місцевого бюджету Трускавця понад 5,0 млн. грн. акцизного податку.

На сьогоднішній день на території міста сплачують акцизний податок 101 суб’єкт господарювання.

Нагадуємо, що платники акцизу з роздрібної торгівлі алкоголем та пивом, тютюном та тютюновими виробами, а також паливом сплачують цей податок до місцевих бюджетів, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації. Податковим кодексом передбачено ставку цього податку 5%. Звітним податковим періодом для таких платників є календарний місяць (не пізніше 20 числа).

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

«Вісник. Право знати все про податки і збори» змінив формат

Журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» вийшов у новому форматі. Для зручності читачів було змінено структуру журналу. Тепер журнал повністю розраховано на тих, для кого найголовніше – це прикладна інформація. На сторінках оновленого видання ви не знайдете незрозумілих репортажів, натомість підприємці будуть постійно отримувати найоперативнішу інформацію з найгарячіших питань. «Вісник» насправді стає корисним помічником для підприємців в галузях податкової та митної діяльності. І всю інформацію читач буде отримувати з перших рук.

Окрім того, змінено оформлення матеріалів: у відповідь на чисельні прохання передплатників збільшено шрифт текстів, збільшено кількість інфографіки, яка робить матеріали зручнішими для сприйняття, тощо.

Колектив «Вісника» і надалі працюватиме над розвитком журналу як незмінного помічника платників податків та закликає усіх читачів до надсилання побажань та конструктивних пропозицій.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Про нарахування єдиного внеску у зв’язку із збільшенням мінімальної зарплати

Нагадуємо роботодавцям, що Законом України від 17 вересня 2015 № 704-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" перенесено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року.

Відповідно до ст. 8 закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” якщо база нарахування єдиного внеску (заробітна плата, лікарняні) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то сума ЄСВ розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Якщо підприємством чи підприємцем за період з 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становила 1 218 грн., необхідно здійснити донарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становить з 1 вересня 2015 року 1 378 гривень.

Також необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та нарахування проводились до 01.09.2015.

Отже, за період з 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску та відобразити такі суми у звітності з єдиного внеску за жовтень – грудень 2015 року.

У разі здійснення платниками перерахунку єдиного внеску, пов’язаного із зміною розміру мінімальної заробітної плати та розміру максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, передбачених Законом № 704, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску фіскальним органом не застосовуються.

Більш детальне роз’яснення надано листом ДФС, з яким можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/64771.html).

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Відокремлені підрозділи неприбуткових організацій не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій

З 01.01.2015 платниками податку на прибуток підприємств є виключно юридичні особи та враховуючи, що статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам пункту 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичної особи, то відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Так, підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на прибуток - резидентами є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 ст.133 цього Кодексу.

Нагадуємо, що до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України і не є платниками податку, зокрема можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Більш детальна інформація та відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 102.19 категорії 102 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Леонід Федевич: «Це війна за душі та серця»

Трускавчанин Леонід Федевич – один з тих небагатьох наших земляків, які пішли на фронт добровольцями.

Незважаючи на успішну кар`єру, незважаючи на вік та болячки, Леонід пішов боронити Вітчизну. «Це мій обов’язок!» - так коротко коментує він своє тодішнє рішення.

Та сьогодні ми поговоримо не про бойові будні Леоніда Федевича. А про те, що війна точиться не лише за території, але й за душі та серця людей.

- За те, що ми перешкоджали провезенню контрабанди, наш батальйон вивели зі Станиці Луганської, - розповідає Леонід Федевич. – Завели нас в село Євсуг Біловодського району на Луганщині, де будується лінія оборони. Зі мною з Трускавця служили Іван Курій та Михайло Лико. Ми прибули в Євсуг після того, як звідти вивели інший бойовий підрозділ, в якому служив трускавчанин Микола Пилипів.

- Якось після занять ми сиділи з Іваном Курієм, - продовжує розповідь Леонід Федевич, - аж бачимо, підходить до нас якась жіночка. Виявилося, що це директорка місцевої школи. Прийшла вона до нас із проханням допомогти – в школі тече дах. Було це 1 серпня, до початку нового навчального року ще місяць. Директорка сказала, що матеріали взялася надати норвезька волонтерська організація, а от робочих рук їм бракує.. Хоча ми з Іваном і не спеціалісти в будівництві, тим паче в перекритті дахів, та ми їй сказали, що беремося за це.

Оглянувши дах, бійці зрозуміли, яка нелегка робота їх чекає. Спеціалісти запевняли, що цей дах перекрити практично неможливо, настільки все там було складно. Бо потрібно було не просто поміняти шифер, на даху повністю прогнили балки, були й інші моменти, які ставили під сумнів реальність виконання всіх робіт до початку нового навчального року. Але слово воїна – святе, раз пообіцяли – треба виконувати.

Леонід Федевич, Іван Курій, Михайло Лико (всі троє – з Трускавця), а також професійний каменяр Роман Бурбела з Черкас та командир взводу «Арсенал» взялися за роботу. Цих п’ятеро людей працювали постійно, від 5-6 ранку до 9-10 вечора. Не працювали тільки в неділі та великі релігійні свята. Під спекотним серпневим сонцем троє трускавчан в товаристві командира взводу із Львівщини та побратима-черкащанина крок за кроком наближалися до мети. Взвод допомагав їм, пішло назустріч і командування батальйону – звільнило воїнів від обов’язку нести наряди та чергування в робочі дні до закінчення ремонту покрівлі школи.

- Дахові був повний капець, - каже в емоціях Леонід Федевич, - якби ми знали, скільки буде роботи, то може й не бралися б за це. Ми зняли старий шифер і все розсипалося, балки зігнили. Тому треба було не лише 200 листів шиферу перестелити, а ще й нову столярку поставити. Ситуацію ускладнювало й те, що частина даху була покрита руберойдом, тож довелося міняти ще й його. А ще ми були вимушені перемурувати комини вентиляції, бо вони практично розсипались.

Будівельники, які будували оборонні споруди, допомогли з технікою, вчителі школи годували робітників, щоб швидше йшла робота (щоб не треба було ходити їсти до своїх) і так минав днем за днем. 15-16 годин щоденної праці дали результат – 31 серпня (!) вдалося завершити ремонт даху. Євсузька середня школа І-ІІІ ступеня Біловодського району Луганської області отримала нагороду за І місце по підготовці до нового навчального року.

- В нас часто виникали дискусії щодо того, чи правильно ми робимо, - каже Леонід Федевич. – Були суперечки, були запитання: «Навіщо робите школу «сепарам»?». Я відповідав: «Це моя особиста війна за душі та серця людей!». Бо можна наставити на когось автомат і наказувати «Люби Україну!», а можна побудувати школу…

Леонід Федевич з середини вересня вдома. Він ішов на вибори у Трускавці від Радикальної партії Олега Ляшка, але свідомо до закінчення виборчих перегонів не розповідав ні про бойові будні, ні про ремонт Євсузької школи. Там, на Сході, в зоні АТО, воїни з Трускавця зробили багато добрих справ. Крім перекриття даху школи відремонтували дах місцевої лікарні, а ще … демонтували пам’ятник Леніну на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».

Леонід Федевич з захопленням розповідає про своїх товаришів. Про Івана Курія, кришталево чесну людину, яка може бути прикладом того як треба любити Україну. Про командира взводу «Арсенала», низького зростом, але велета духу. Про тих, які пліч-о-пліч стояли в степах «зони АТО», щоб не віддати ворогу жодної п`яді української землі. «Там – найкращі люди», - лаконічно каже Леонід про воїнів-побратимів.

…В далекому селі Євсуг на Луганщині стоїть школа, перекрита українськими воїнами-добровольцями. Навчається в ній зараз небагато дітей – лише 106, решта виїхало з села разом з батьками, втікаючи від війни. Неспокійно на Сході, важким тягарем висить над Україною непередбачуваність, непрогнозованість того, що ж буде далі. Зате на душі і в серці Леоніда Федевича спокійно. Свій гідний внесок у розбудову України він зробив. І тут, і там. В тому числі у школі далекого прикордонного села, де живуть «сепари». «Сепари», які не винні, що Україна чверть століття не мала до них діла…

Володимир Ключак

Олексій Балицький: «Людина повинна змінювати владу, а не влада людину»

На виборах мера Стрия вшосте переміг Роман Шрамов’ят. Оце довіра і результат роботи. Трускавчанин Олексій Балицький – ще зовсім молодий політик та держслужбовець, тож навіть за віком не може мати таких показників, та й на мера він не балотувався. Цей молодий чоловік, голова Трускавецької міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» просто вдруге став депутатом Львівської обласної ради від Трускавця. І якщо перший раз, на виборах 2010 року, за нього проголосувало 1200 трускавчан, то у 2015 році за діючого депутата Львівської обласної ради і директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Олексія Балицького віддали свої голоси 1750 трускавчан. Тож як вдалося не набрати негативу за п’ять років у законодавчій та виконавчій владі, а навпаки заслужити збільшення довіри досить вибагливих та критичних трускавчан розпитуємо у самого пана Олексія.

- Пане Олексію, то розкажіть, будь ласка, у чому секрет Вашого успіху.

- Секрет простий – залишатися людиною за будь-яких умов. Я ніколи не йшов до влади фанатично, не ставив її за самоціль. У свій час я розвивав клубну культуру у Трускавці, потім працював у комунальному господарстві, будівництві, туризмі. Але, напевно, зверху краще видно, де ти можеш більше щось зробити для людей, і у 2010 році я перший раз став депутатом Львівської обласної ради. Чесно кажучи, це було як перший раз стати батьком – спершу не усвідомлюєш до кінця всієї відповідальності. Та з часом втягуєшся в роботу, починаєш працювати і розумієш, що багато в чому можна йти на діалог, компроміс, але в принципових речах треба бути твердим і йти за людьми, щоб після закінчення терміну на тебе не показували пальцем. Не влада повинна змінювати людину, а людина владу, тоді все буде нормально. Я дякую Богу, що я залишився просто Олексієм, що в мене не виросла «корона» на голові. І коли півтора роки тому мені кинули виклик очолити найбільш корумпований департамент з питань екології та природних ресурсів і змінити там ситуацію, я можу сьогодні чітко сказати, що на своєму місці я корупцію поборов. За півтора роки моєї роботи директором екологічного департаменту у нас немає жодних судових позовів, конфліктів з громадськими активістами чи журналістами.

1750 голосів за мене на виборах до Львівської обласної ради – це справді високий рівень довіри, і я усвідомлюю всю ступінь відповідальності та не підведу трускавчан.

- Ви говорите як вільна віруюча людина у вільній державі. Але партійна приналежність попри командні плюси це своєрідне обмеження особистої свободи. Чи не заважала Вам особисто партійність в «Свободі», ставлення до якої на державному та регіональному рівні далеко неоднозначне?

- Справді, проти «Свободи» вже певний час розгорнута і ведеться справжня кампанія дискредитації та політичних репресій. Але те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Я не думаю, що ВО «Свобода» - це старий чемодан без ручки, який тяжко нести та шкода викинути. Багато яскравіших «чумаданів» з сильнішими ручками вже давно розлетілися та потерпіли крах на цих виборах. А «Свобода» твердо зберігає свої позиції як на загальнодержавному рівні, так і на місцях. 1500 колишніх однопартійців за останній час вийшли зі «Свободи», пішли іншою дорогою, ну і з Богом. Ми ніколи не гналися за великою кількістю. Краще кілька десятків, але твердих людей. Мені особисто також було багато пропозицій змінити партійну приналежність на більш популярну, модну політичну силу. Але я не зробив цього. Мене стримувало усвідомлення, як я це поясню своїм батькам. Не завжди воно правильно людині шукати, де краще. По-справжньому винагороджується порядність і вірність. І це діє навіть в політиці.

- Пане Олексію, на рахунок пропозицій. Зараз всі, хто хоч трохи цікавиться виборами в місті, обговорюють очікувані кадрові зміни. І Ваше прізвище звучить серед кандидатів на посаду заступника міського голови Трускавця…

- Така пропозиція справді була. Я мав розмову з Андрієм Богдановичем Кульчинським, і він запропонував мені спільно робити Трускавець кращим та комфортнішим. Але такі рішення не приймаються з ходу, «на льоту». Чесно, я ще зважую, я не сказав ні «ні», ні «так». Тут треба все добре зважити, що буде краще для міста – щоб я залишився в обласному департаменті екології чи став заступником міського голови Трускавця. Я думаю, що зовсім скоро все стане ясно (сміється).

- Хто може найбільше вплинути на Ваше рішення?

- Я стараюся всіх слухати. За ці роки я навчився слухати і чути. Для мене особисто на рівні міста є принциповими питання запровадження поіменного голосування на сесіях міської ради, прозорість та громадське обговорення при продажу землі. Необхідно працювати над залученням додаткових коштів в міський бюджет з інших джерел, співфінансування найбільш потрібних місту проектів. За роки роботи в обласній раді та облдержадміністрації я бачив, як інші міста та регіони залучають додаткові ресурси Євросоюзу, а Трускавець за ці роки не зробив жодного кроку в цьому напрямку. А нам потрібно проводити реконструкцію курортного парку, серця нашого міста, де знаходяться обидва бювети мінеральних вод. Необхідно також виробити і чітко дотримуватися єдиних і прозорих правил гри з усіма господарюючими структурами, будь то ТзОВ «Трускавецький водоканал» чи ПрАТ «Трускавецькурорт». Потрібно завжди йти за людьми і з проблемних спірних питань спілкуватися з керівниками. Немає такого, щоб дорослі свідомі люди в діалозі не виробили стратегічне бачення виходу зі, здавалось би, глухого кута.

- Дуже дякую Вам за чесну і життєствердну розмову.

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір`я»

Все закінчилось? Все тільки починається!

«Ми програли все, на всіх рівнях!». Це «страшне» одкровення трускавецьких «козирних» все ж правдиве. Це єдина правда від них за останній період часу. Так, вони програли вибори мера, їхній кандидат – у хвості списку БПП до облради, і ніхто з «козирних» (ніхто, чуєте, ні одна людина!!!) не є депутатом Трускавецької міської ради VII демократичного скликання.

Тому «всьо прапало» для них є актуальним гаслом. Для них, котрі всіх трускавчан, які не голосували за Козира, вважають «затурканими», котрі вважають себе єдино правильними «громадськими активістами» і навіть після провальної поразки немов на ікону моляться на московського політтехнолога…

Для них закінчилась ера диктатури їхнього улюбленого патрона. Для них неприйнятною є думка, що Трускавець міг щось вирішувати, міг вибрати інакше, ніж вони собі планували. А Трускавець взяв – і прийшов на вибори, проголосував так, як вважав за потрібне. Не дослухаючись до лайливих «одкровень» та улесливих «звітів», дивлячись вперед, відсікши п’ять років ганьби галочкою у виборчому бюлетені.

З днем 25 жовтня розпочалася демократизація Трускавця – і це абсолютно ніяке не перебільшення. Бо нарешті вдалося вибити з владних крісел тих, хто:

а) проти поіменного голосування в радах,

б) проти відкритих призначень на посади в місцевому самоврядуванні,

в) за поділ трускавчан на «білих» і «чорних», «своїх» та «чужих»,

г) за узурпацію влади у всіх її проявах, особисту диктатуру та діяльність за принципом «своїм усе, ворогам – закон».

Нехай нікого не дивує післявиборче затишшя у Трускавці. Московський ворог зализує рани, найбільший програний готується до реваншу, а переможець формує команду. Як тільки він озвучить персоналії нової команди, почнуться звинувачення:

а) чому того чи ту залишили при посаді?

б) чому той чи та залишилися ні з чим?

в) де зміни, де вода наполовину дешевша, де хліб з маслом та ікрою, де манна небесна, перепелиці і «поляна»?

Очікування від нової влади великі, а вона (ця нова влада) не застрахована від помилок. Якщо уявити собі владу у вигляді людини, то, зрозуміло, що вона повинна бути повноцінною, мати руки, ноги, хребет, м`язи, грудну клітку, очі, вуха, язик, які до того ж мають не просто бути, а справно функціонувати. Бо наразі є лише голова, яка (який) думає вже, але стане легітимним уособленням цієї влади через два дні, 12 листопада. А яке тіло цієї влади – побачимо згодом.

Хто буде очима, вухами, руками та ногами цієї влади? Бо голова сприймає світ так, як це бачать очі, як чують вуха, як відчуває шкіра. Хто буде «вирулювати» в складних ситуаціях, хто говоритиме людям правду, що легко не буде, що аби щось мати, треба самому працювати і не надіятися на «доброго» дядю-мера-президента-царя чи кого там ще? Хто відважиться сказати собі, меру та громаді не лише про помилки «папєрєдніков», але і про власні помилки? Чи готові будуть нові люди з команди Кульчинського піти з гідністю у відставку за власним бажанням, якщо чимось проштрафляться? Чи ховатимуть мера від людей за сімома дверима, як це робили з тим, що пішов геть? Чи зможе врешті-решт міський голова вирішувати сам, не піддаючись на нашіптування-намовляння старих та нових «любих друзів»?

Всі наведені вище питання – це не головний біль Трускавця. Це робочі питання, які можуть виникнути, або й ні. Це штрихи, які дозволять краще чи гірше бачити загальну картину нової трускавецької влади.

Свій головний біль Трускавець вилікував на виборах 25 жовтня, копнувши у м`яке заднє місце пихатих ворогів. Символічно, що після бариги-мисливця приходить лікар, символічно, що в раду потрапляють не іванишин-дідик-паньків, а грабовський-бучкович-домбровська, символічно, що після програшу «козирних» в один і той же день у відставку подали троє (!) дрогобичан, очільників відділів Трускавецької міської ради. Символів багато, головне – вміти їх побачити.

Але казка про боротьбу Зла та Добра для трускавчан остаточно не завершилася. Попереду – багато роботи для всіх: і нової влади, і громадських активістів, і звичайних трускавчан, які хочуть бачити своє місто процвітаючим. Трускавчани взяли відповідальність за те, яким вони хочуть бачити Трускавець через 5 років, проголосувавши за Андрія Кульчинського та його програму розвитку міста «Трускавець-2020». Тож після виборів кожен мешканець Трускавця не має почивати на лаврах, очікуючи, що «Тося зробить», а внести свій вклад у реалізацію цієї програми. Якщо хтось думав, що Кульчинський роздаватиме калачики з медом кожному і то просто так, той помилився. На калачик з медом треба буде заробити самому, а завданням нової влади є створити для цього чесні та справедливі умови у всіх напрямках. Без «міні-ринків» та «святкових сувенірних ярмарків» для жителів Франківщини та Закарпаття, без працевлаштування «прохачів» та «ходоків» з поблизьких міст та сіл, без корупції, яка процвітала, бо «так рєшілі папік і єво рєшалови».

Відлік часу випробування для нової влади Трускавця розпочнеться 12 листопада 2015 року. Сто днів мине 20 лютого, тоді можна буде зробити перші підсумки стосовно того, наскільки добре та вдало все розпочалося у Трускавці. За цей час треба і «авгієві конюшні» почистити, і хоча б якісь кроки в напрямку реалізації програми «Трускавець-2020» зробити.

Отже, до роботи, пане Кульчинський! До роботи, Трускавець! З Богом!

Володимир Ключак

Розквіт і занепад «Нашого міста»

Слава Богу, йдеться не про все наше місто-курорт Трускавець. Вибори щойно минули, зміна влади відбулася, давайте сподіватися, що з новим керівництвом попереду у Трускавця таки розвиток і розквіт. Та спершу, як це не затерто звучить, потрібно ліквідувати всі «хвости» попередників.

Зокрема, в цьому матеріалі мова піде про будівлю, яка, наче людина, знала часи розквіту, навіть, можна сказати, потрібності і важливості, а сьогодні переживає страшний занепад і закинутість, про що сумує вибитими очами-вікнами. Ця споруда з адресою Стебницька, 100 розміщена в самому центрі так званого четвертого мікрорайону – біля третьої школи та житлових будинків. І саме мешканці мікрорайону висловлюють найбільшу стурбованість наявністю закинутої споруди в такій близькості до школи та будинків. Адже в зарослих напівруїнах сьогодні тут збираються особи, які не знайшли себе на жодних посадах та роботах, і залишають після себе недокурки та шприци. А йдеться про зовсім нестару будівлю найбільш відому як КП «Наше місто». Збудована, як і в основі своїй весь четвертий мікрорайон від Стебницького кільця до лікарні, на початку 90-х років, будівля на Стебницькій, 100 найбільшого розквіту зазнала у мирні двохтисячні. Саме тоді тут розмістили адміністрацію об’єднаного КП «Наше місто», тут сиділи, як то кажуть, самі бухгалтери, заступники та начальник. Сюди на прийом до генерального директора КП «Наше місто» приходили зі своїми проблемами трускавчани, коли, ніде правди діти, запізнювалася допомога від простих комунальників. Таким чином, на поверхах будівлі вирували життя, гамір та енергія.

Тривожні дзвіночки для споруди зазвучали тоді, коли її стали здавати в банк як заставу за борги цього ж КП «Наше місто». З приходом до влади у 2010 році Руслана Козира, КП «Наше місто» зовсім розформували, постворювавши знову маленькі профільні комунальні підприємства, адміністрацію, відповідно, з будівлі виселили. І почався у неї повільний рух на дно. Сьогодні приміщення знаходиться в комунальній власності. І в міському управлінні приватизації та управління майном на запитання, як так доуправлялися майном, що така нестара, зовсім не ветха споруда біля школи стала притулком для бомжів, подякували, що нагадали про проблему, та поінформували, що у 2014 році приміщення виносилося на приватизацію, та орендаря, який забажав би взяти споруду в оренду, на жаль, не знайшлося… Так що питання, як і вікна та двері будівлі, на сьогодні відкрите.

Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір`я»



Создан 10 ноя 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником