Трускавецький вісник № 205 (1126) від 9 грудня 2015 р.

 

Трускавецький вісник № 205 (1126) від 9 грудня 2015 р.

09.12.2015



У номері: Подолаємо корупцію разом; Короткі новини регіону; Про дрогобицький балак; Стаття про Дрогобицьке музучилище імені Василя Барвінського.

Новини Трускавця та регіону

Михайло Кіселичник – Заслужений працівник культури України

Указом Президента України Петра Порошенка № 670 від 1 грудня 2015 року трускавчанину Кіселичнику Михайлу Миколайовичу, директорові філії «Палац культури імені Т.Г.Шевченка» акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (Львівська область) присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України». Вітаємо пана Михайла з отриманням цього почесного звання як визнанням його заслуг в галузі культури.

Із ІІ пленарного засідання ІІ сесії Трускавецької міської ради

У середу, 9 грудня, відбулося ІІ пленарне засідання ІІ сесії Трускавецької міської ради VІІ демократичного скликання. Із депутатськими запитами виступили Святослав Грабовський, Віра Сазонова, Руслан Пристай та Богдан Габшій. Окрім міських проблем (освітлення вулиць Бориславської, Грушевського, паркової зони, ситуація з міжбудинковим переходом на Стебницькій, 70, проблеми з електричними мережами на Мазепи, 2 та Дрогобицькій, 14, кронування дерев на вулиці Івасюка, ремонт водостічних труб з даху на Івасюка, 1 та ін.) піднімалися і загальноукраїнські теми. Так, рада підтримала пропозицію депутатки від «Самопомочі» Віри Сазонової звернутися до Президента та ВРУ щодо необхідності проведення повторних виборів міського голови Кривого Рогу. Депутатом Святославом Грабовським було озвучено позицію «Народного контролю» щодо потреби відставки уряду Яценюка, чия політика призвела до зубожіння українців. І не просто цей Кабмін треба відправити у відставку – за содіяне винні повинні понести кримінальну відповідальність.

Депутати заслухали звіт начальника фінансового управління ТМР Миколи Федоричака про виконання бюджету за перші шість та дев`ять місяців поточного року, а от питання про ПрАТ «Трускавецькурорт» та щодо розірвання інвестиційного договору по споруді колишньої дитячої лікарні відклали на наступну сесію.

Власна інформація

Корупція як хвороба: краще її попередити, ніж потім долати наслідки

За сприяння Міжнародного фонду «Відродження» у середу, 9 грудня 2015 р., в Світлиці Дрогобицької Ратуші було проведено інавгураційний круглий стіл «Моніторинговий комітет у Дрогобичі». Метою заходу було привернути увагу широкої громадськості Дрогобича до проблеми корупції та шляхів її подолання. Участь в інавгураційному круглому столі взяли представники влади Дрогобича, МФ «Відродження», громадські організації міста, представники засобів масової інформації, підприємці, небайдужі дрогобичани.

Як зазначив у вступному слові керівник проекту «Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції» Володимир Кондзьолка, комітет проводитиме моніторинг проектів рішень місцевої влади на наявність корупції. В першу чергу будуть аналізуватися проекти рішень Дрогобицької міської ради та виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, які стосуються міських ресурсів: бюджетних коштів, комунальної нерухомості, землі тощо.

Діяльність в межах проекту передбачатиме:

- отримання інформації від профільних постійних комісій ради, відповідних відділів та управлінь міської ради,

- участь в засіданнях міської ради (під час роботи комісій та на пленарних засіданнях) та виконавчого комітету,

- оцінювання проектів та рішень органів влади щодо фінансів та міських ресурсів на корумпогенність,

- вироблення експертних заключень та рекомендацій щодо усунення порушень,

- лобіювання усунення порушень, комунікація з представниками влади з метою зняття ними з розгляду проектів рішень, скасування рішень, які мають корупційну складову,

- просування рішень, які посилюють прозорість влади та її підконтрольність,

- надання правової оцінки діям органів влади у випадку відсутності реагування на порушення, звернення в правоохоронні органи, суди з метою усунення порушень чинного законодавства України, захист дій учасників моніторингового процесу,

- регулярне оприлюднення результатів моніторингу, співпраця із засобами масової інформації (газети, радіо, телебачення), Інтернет-сайтами, комунікація з громадськістю через соціальні мережі тощо,

- проведення навчальних тренінгів, семінарів з метою підвищення компетентності громадських активістів,

 - поширення діяльності активістів на регіон (міста Борислав, Трускавець, населені пункти Дрогобицького району та сусідніх районів).

З коротким вітальним словом до учасників інавгураційного круглого столу звернувся міський голова Дрогобича Тарас Кучма. В минулому він був активним громадським діячем, учасником Руху «Чесно», а згодом ГО «Дрогобицький Майдан», тому тема антикорупційної діяльності для нього є добре знаною. До речі, минулого тижня міський голова Дрогобича Тарас Кучма погодив Положення про Моніторинговий комітет і підписав Протокол взаємодії Дрогобицької міської ради з Моніторинговим комітетом з раннього попередження корупції.

- Ми довго і ретельно шукали такі проекти, які б показали, що може і має робити людина, щоб країна ставала іншою, щоб зміни були не формальними, а реальними, - зазначила у своєму виступі Оксана Дащаківська зі Львова, представниця Міжнародного фонду «Відродження», котрий ініціював та організував конкурс «Зупинимо корупцію: громадська дія у Львівській області». Пані Дащаківська зазначила, що один з чотирьох проектів, які виграли цей конкурс, реалізується в Дрогобичі.

Іншим проектом, підтриманим МФ «Відродження», який також вже показує результат, є проект у лісовому господарстві. Його керівник Василь Майборода розповів про перепони, які постають перед громадськими активістами зі сторони тих, хто звик працювати в тіньовому секторі економіки. Доповнив колегу та розповів цікаві факти про зловживання в лісовому господарстві п. Василь Дмитришин, лісівник з багаторічним стажем роботи, громадський помічник дільничного інспектора.

Про те, як корупція на місцях впливає на життя пересічних громадян, розповіли керівник проекту Володимир Кондзьолка та голова Моніторингового комітету з раннього попередження корупції в Дрогобичі Богдан Юзефів. Для прикладу, корупційна схема освоєння бюджетних коштів, передбачених на реконструкцію вуличного освітлення, яка діяла в Дрогобичі не один рік, призвела до того, що якість освітлення міста в нічний час абсолютно не покращилася. А це в свою чергу впливає на зростання травматизму, на ріст кількості ДТП у вечірній та нічний час. Замість впровадження енергоефективних методів вуличного освітлення у Дрогобичі «сприяли» потрібним фірмам у справі виграшу тендерів (мова зокрема йде про фірму «Промінь Плюс»). Тож замість економії результатом є перевитрати енергії (у 2014 р. на вуличне освітлення в Дрогобичі використано на 0,5 мільйона кВт більше порівняно з попереднім періодом).

Як зазначили Володимир Кондзьолка та Богдан Юзефів, таким чином на вуличному освітленні Дрогобича було «відмито» мільйони гривень з місцевого бюджету. Сподіваємося, що належну оцінку цим наведеним фактам дадуть правоохоронні органи, зокрема і прокуратура міста Дрогобича. А щоб подібні факти не траплялися в майбутньому, і працюватиме Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції.

Богдан Юзефів торкнувся ряду інших сфер, де корупція процвітає, а в результаті бюджет міста і держави недоотримує кошти. На жаль, ці кошти йдуть в кишеню спритним ділкам. Голова Моніторингового комітету з раннього попередження корупції розкрив механізми зловживань при ремонті доріг, при оренді площ в комунальних підприємствах, закладах освіти та охорони здоров`я, про махінації з земельними ділянками, які виділяються під садівництво, а потім шляхом зміни цільового призначення там виростають житлові будинки чи комерційні об’єкти.

Участь в дискусії про шляхи подолання корупції взяли інші учасники круглого столу, зокрема директор Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості Богдан Волошин, представник Руху «Чесно» в Дрогобичі Богдан Гринчишин, експерт Андрій Константинов та інші. Їхні виступи були цікавими, а інколи досить емоційними, що сприяло жвавості дискусії. Присутні почули ряд прикладів (з досвіду іноземних країн), як можна подолати корупційні схеми в різних галузях. Не бракувало і жартів, для прикладу, про працівників ВБНОНу як «активних» борців з наркотиками.

В інавгураційному круглому столі окрім вищеперерахованих осіб взяли участь заступники міського голови Дрогобича Олег Дукас та Володимир Коцюба, секретар Дрогобицької міської ради Олег Хрущ, депутати Дрогобицької міської ради Юрій Кушлик та Мирослав Лужецький, депутат Львівської обласної ради від Дрогобича Андрій Ковч, представники ГО «Дрогобицький Майдан» (Галина Коцюба), МГО «Український молодіжний прорив» (Дмитро Павловський), ГО «Дрогобицька Громада» (Ігор Кушнір, Сергій Юзефів, Роман Владика), ГО «Правова автодопомога» (Світлана Ловінська), ГО «Товариство «Юрій Дрогобич» (Марія Берегуляк), громадські діячі Віра Байса, Христина Кретчак, Андрій Сливка, Олег Данило та інші, голова Дрогобицької міської виборчої комісії Ірина Тутова-Марчук, представники Дрогобицького музичного училища імені Василя Барвінського Юрій Чумак, Дрогобицького медичного училища Надія Комар (заступник директора), підприємці Йосип Дяків (МКП «Транс-Екіпаж»), Роман Ковальчин (ГО «Координаційна рада підприємців Дрогобича»), Ірина Кондзьолка, Роман Танчук, представники засобів масової інформації – радіо «Франкова земля», Дрогобицького регіонального Інтернет-телебачення (ДРІТ), газет «Галицька Зоря», «Гомін Галичини», «Франкова криниця Підгір`я», Інтернет-видань «Лайф-Інфо», «Медіа-лайф-нейм», «Дрогобич – вільне королівське місто», «Трускавецький вісник» (журналісти Ярослав Грицик, Андрій Білецький, Анна Баневська, Вікторія Лишик, Руслан Антоник, Володимир Ключак, Сергій Матійко, Іван Гуляк).

- Вітаю цей захід і створення Моніторингового комітету з раннього попередження корупції, і бажаю успіху в досягненні мети, - виступив на завершення інавгураційного столу громадський діяч Богдан Гринчишин, представник Руху «Чесно» в Дрогобичі. – Бо на словах всі ми проти корупції, але багато хто волів би боротися з корупцією глобальною, щоб тільки не чіпати корупцію у своєму населеному пункті чи у власному кабінеті.

Богдан Гринчишин пригадав слова з виступу у ВРУ Джозефа Байдена про те, що корупція в Україні процвітає, та висловив надію, що комітет у Дрогобичі працюватиме не на словах, а на ділі.

Підсумок зустрічі підвів керівник проекту Володимир Кондзьолка, запросивши активну громадськість Дрогобича та Дрогобиччини до співпраці. Після офіційної частини круглого столу його учасники мали змогу поспілкуватися в неформальній обстановці за чашкою кави. Практично всі зійшлися на думці, що проект «Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції» в умовах сьогодення є надзвичайно потрібним та висловили надію, що його діяльність буде ефективною і пошириться на сусідні території, зокрема міста Трускавець та Борислав. Також громадські діячі Дрогобича, представники різних громадських організацій підтримали думку, що корупцію можна подолати тільки спільними зусиллями, а боротьбу з нею потрібно починати із формування свідомого громадянського суспільства.

Публікацію здійснено за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою автора.

Володимир Ключак

Дрогобицьке музичне училище відзначило 20 річницю з моменту присвоєння йому імені В. Барвінського

Як швидко минуло 20 років.

Тоді, у далекому 1995 році, будучи студентом 2 курсу Дрогобицького музичного училища (заклад ще без будь-яких регалій і додаткових назв), ми як меншокурсники лише мали право спостерігати за процесом приготування важливої на той час події: присвоєння нашому закладу імені великого українського композитора Василя Барвінського.

У ці дні 20 років тому через шпарини спостерігали як велося приготування, як наші старші побратими по аудиторіях муштрували твори цього композитора. Хтось це робив по коридорах і врешті усі разом в складі оркестру у великому залі ставили фінальні крапки.

Педагоги на піднесенні готувалися до приїзду гостей. Звісно, десь трохи перебільшую, що ми буди не при організації. Ні, все-таки довелося тягати по сцені рояль, на якому якась нам ще невідома прима зіграє твір відомого композитора, чи, скажімо, носили литаври для оркестру, на яких будуть грати студенти ще молодого тоді викладача Любомира Кульчицького. А йому випала найвідповідальніша роль – давати «наганяй» студентам молодших курсів, аби ті вправно справлялися з обов’язками. І, видно, добре ми справлялися, бо все-таки училищу було присвоєно ім’я Василя Барвінського.

...До дати 2 грудня 2015 року залишається 2 дні. Заходжу в «музучилище» – стан дежавю: усі заклопотані підготовкою свята, усе рухається, гудить, «пілікає», носяться туди-сюди інструменти. Видно, має відбутися щось грандіозне. І ось воно 2 грудня, 14.30 – у великому залі Дрогобицького державного музичного училища імені Василя Барвінського фінальний концерт. Зал, звісно, настільки наповнений, що голці ніде впасти. Адже послухати класичну музику у виконанні такого високого рівня у Дрогобичі випадає не часто. На сцені симфонічний оркестр під керівництвом Сергія Фендака, виступають студенти та випускники училища і, врешті, звучить музика В. Камінського, М. Ластовецького, ну і звісно Василя Барвінського. Щодо гостей, то їх прибуло дуже багато: представники духовенства, представники міської влади. Також не обійшлося без підтримки колег: викладачів Дрогобицького «музпеду», викладачів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисинка та викладачів музичних шкіл регіону. Проте був один особливий і знаковий для музичного училища гість, якого вітали бурхливими оплесками. Юрій Луців – відомий оперний та симфонічний диригент, лауреат державної премії ім. Т.Шевченка, завше своїм прибуттям у Дрогобич ознаменовує якісь цікаві та вагомі події у культурному житті регіону. Так, жартома хтось у залі з викладачів його назвав «талісманом училища». Тож його прибуття вселило якусь впевненість та надію у колектив цього закладу, адже рік був надзвичайно складний.

Звісно, святкування одним концертом не обмежилось. В рамках «відзначення річниці» відбулася низка спеціальних заходів та концертів. Проте хотілося б на завершення усе-таки акцентувати увагу на постаті Василя Барвінського. Насправді, ще 20 років тому, коли постало питання про присвоєння його імені музичному училищі у Дрогобичі, якось сам процес пройшов мирно, тихо і спокійно, без традиційних закидів: «а яке відношення Василь Барвінський має до Дрогобича?» тощо. Чи то така квіткова аура прізвища композитора зіграла свою роль – тепер важко сказати. Проте весь педагогічний і студентський колектив сприйняв це нововведення якось в єдиному пориві. За честь стало виконувати твори композитора, цікаво і легко теоретики включилися в роботу по створенню музею та проведенню усіляких конференцій на теми його творчості. Тож скрізь у культурних колах стало чути «Барвінський, Барвінський, Барвінський». А насправді хто ж він? Ось тут і на думку спадає порівняння з братами Кличками, які через бокс відкрили Україну великому світовому загалу. На жаль, у світі академічної музики усе набагато складніше: щоб досягти таких успіхів, не достатньо добре писати, чи володіти інструментом. Тут треба стати в прямому розумінні цього слова «геніальним». Першим проривом на світовому музичну арену звісно здійснив Микола Лисенко, і тут у нього просто не забереш чемпіонські пояси. А ось другий прорив у ХХ сторіччі, особливо у фортепіанній музиці, належить саме Василю Барвінському. Його фортепіанні та камерно-інструментальні твори свого часу заставили усю Європу говорити про наш край. Тож, мабуть, у цьому і криється органічність присвоєння імені Василя Барвінського Дрогобицькому державному музичному училищу. Через 20 років розумієш, що це не лише по-музичному красиво. Це гордо та престижно.

Ярослав Баран, МедіаДрогобиччина

Цимблики на бамбетлю, або Слова з говірки вчорашнього та нинішнього Дрогобича

Кожне місто – це окремий закапелок, в якому бурлить своє культурне та мовне життя, народжуються свої особливості та традиції.

Нині ми коротко поговоримо про мовні цікавинки (слова та фрази), що колись були та нині є притаманні місту Дрогобичу, де до війни на вулицях та ярмарках лунав так званий балак.

Балак – у вузькому контексті, це говірка, що сформувалася за австрійських та польських часів у Дрогобичі та в його околицях в результаті змішання (взаємодії) української (зокрема бойківської говірки) та польської мови, а також німецької та єврейської лексики. У широкому розумінні балак тлумачать як діалект польської мови міст та містечок Галичини.

"Прошаркова говірка" передвоєнного Дрогобича була віддалено подібна до львівської ґвари. Натомість, Львівська ґвара себе зберегла та закріпила завдяки львівській субкультурі батярів, які культивують ґвару у поезії, піснях, навіть у меню кав’ярень, що є збереженим понині, як особливість для туристичної привабливості.

Про балак в Дрогобичі відсутні фахові окремі напрацювання. Як культурне явище міста згадується польським дослідником Сузанною Василевською-Ліпке, перекладачем Наталею Римською, діаспорним журналістом Анджеєм Хцюком, що вклав цей говір у свої твори, як виразник регіональної окремішності, яка починається з отчого дому – Дрогобича.

Оформився балак під дією мовної регіональної традиції, яка існувала на той момент в Галицькому краї, у 2-й пол. ХІХ – поч. ХХ ст. І у своїй початковій сукупності проіснував до часу ІІ Світової війни та досі існує в діаспорному середовищі.

Визначення балаку із його проілюстрованими зразками знаходимо у двох розповідях про Велике Князівство Балаку дрогобичанина Анджея Хцюка. Для якого балак, на перший погляд, є спогадом і традицією, яка єднала міжнаціональне місто та спільний край в його визначених межах, які згодом були стерті лихоліттями війни та розділені кордонами.

Загалом, Хцюк про балак писав так: «Таж вони розмовляли в балаку … бо тоді могло не бути горілки, залізниць, бульби, або ж по-польськи картофлі, але балак був, бо балак є безсмертний і одвічний... Істотно, не можна собі уявити, аби на тих землях хто-небудь і коли-небудь міг інакше говорити ніж в балаку, мусіли пом`якшувати «l» і говорити «si» замість «się», а також уживати «ta» чи «wewogóli».

У Дрогобичі балак вживався у каламбурах, проклинаннях, піснях, у фривольних анекдотах, у торгівлі на ярмарках тощо. Загалом, дрогобицький балак можна розглядати скоріше, як набір сталих "слів", які в тій чи ішій формі побутують і сьогодні.

В певних моментах балак, як "манера" вживання "своїх" слів, ще в такій-сякій формі присутній у житті сучасного Дрогобича. І як нинішнє, так і вчорашнє покоління дрогобичан цей список поповнюють своїми новими словесними витворами. Дещо з того запозичене у Львові та прийшле з Турківщини та Самбіршини, а дещо складене у "власній локальній традиції". Наприклад, зустрічаємо сьогодні такі слова/фрази як: мати зашпин (мати шпака), стринька (місце, схованка), лапати шмату (впасти), здихи (вживається мешканцями Дрогобича та Трускавця щодо трускавецьких (пенсіонерів/доходяг) відпочиваючих), калапуцькало (жарг., озн. 1) чоловічий статевий орган, 2) той, хто не дотримується обіцянок), нафалататися (наїстися), натовктися (озн. 1) наїстися, 2) набігатися (щодо дітей), ковбасити (тут є чимало визначень, одне з них - пити або бути в запої), слимак (поцілунок; слимачитися або ганяти слимак - цілуватися), кеба впала? (зварював, здурів, збожеволів), підпирати комин (довго чекати), дев'ятипудово (безсумніву, точно), прив'язати кнурика (піти відлити до дерева, піти до вітру), йти на Стрийську (в середовищі студентів ДДПУ означ. йти до (університетської) бібліотеки), мерцабло (люстерко), гайзичка (1) нервова плаксійка, 2) цокотлива дівчина, 3) той, хто нарікає і не може визначитися з подальшими справами), цизолики (ймовірно видозмінено від слова цизорик - перочинний ножик) або цимблики (маленькі непосидючі (гіперактивні) діти), цимблики на бамбетлю (чекай гостей), шваби - таргани, ґéмбели - губи, вуста та ін. До речі, що цікаво, то на відміну від львівського "філіжанка кави", у Дрогобичі вряди-годи доводилося тричі зустрічати і свій відповідник - збанятко кави. Але тут було в значенні - ячмінна кава з молоком.

Умовно, на основі слів та фраз, які вживали і вживають у Дрогобичі від кін. XIX - поч. ХХІ ст. можна сформувати цілий невеликий словничок. До якого увійдуть близько 700-800 "цікавих" слів та фраз.

Словник (деяких) слів та фраз міжвоєнного Дрогобича

(Від кінця ХІХ ст. до ІІ світової війни у Дрогобичі побутували ціла низка слів та фраз в балаку, чимало з них були поширені не тільки у Дрогобичі, а й в інших міcтах Галичини)

Авантура – скандал, сварка

Авсґерехнет – якраз, саме

Акурат – якраз

Анцуґ – чоловічий костюм

Байґель – різновид хліба із заварного тіста, що має форму великого бублика

Бальон – м’яч, іти на бальон – йти на футбол (копанка)

Бамбетель – дерев’яний диван

Баська – розквітла верба

Батяр – шибеник, розбишака, кримінальник

Бельфер – учитель (жарг.)

Бздура – дурниця, нісенітниця

Біня - дівчина

Бляха (зневажливе) - полісмен

Болотослав - зневажлива назва міста Борислав

Босня - передлішнянські поля у Дрогобичі недалеко від вул.Побук. Ця назва походить від прізвиська відставного вояка австрійської армії, селянина Босні, який воював у Боснії і часто про неї розповідав. За це його і прозвали Босня. Невдовзі назва перейшла і на місце, де він мешкав.

Брадрура – духовка

Брамкар – воротар

Буда – школа (жарг.)

Бунда – тепле, сукняне пальто, підбите хутром (ін. назва футро)

Варцаба - підвіконня

Вевоґулі – взагалі, цілком

Великий Борислав - так називали у Дрогобичі місто Борислав, який був об'єднаний із навколишніми поселеннями. Проти того об'єднання у Дрогобичі влаштовувалися навіть акції. Дрогобицькі активісти у Великому Бориславі вбачали загрозу для міста Дрогобича, як адміністративного центру. Між рядків читалося ще й інше - єдиним містом на Дрогобиччині є і мав бути лише Дрогобич.

Висмитрати – висмикнути, відібрати

Ви’ченджувати – 1) позичати; 2) виторгувати

Вишафіруватися – елегантно вдягатися

Вікно (шиба, баня) - шахта/криниця для видобування сировиці (соляної ропи)

Вікт - харчування

Віц – жарт, анекдот

Ворочити - обертати (сіно)

Габік – капелюх

Ганделеси - мандруючі дрібні крамарі (торгівці)

Гебра – товариство, компанія

Геца (див. віц) – жарт

Гишка - холодець

Граби (граблі) – руки. У розмові звучить часто так: «Забери свої граблі (від мене)!»

Грач – гравець

Гунцвот – непорядна людина, мерзотник, пройдисвіт

Ґанц – цілком

Ґвер (кріс) – рушниця

Ґеляйзіґ (від glejchceitig – з мови ідиш) – відразу, негайно

Ґіберує - належиться

Ґлід – згода

Ґнип – ніж

Ґрайзлерник (ґрайзлер) – продавець, крамар

Ґранатовий – темно-синій

Ґранда – скандал

Ґушпант – вічнозелений кущ із родини самшитових

Дептак – вулиця, що є улюбленим місцем пішохідних прогулянок. Таким словом сьогодні у Дрогобичі можна «величати» сучасну вулицю Т. Шевченка, чи вул. Хрещатик у Києві.

Дерти лаха – глузувати. Зустрічається і нова видозміна фрази із іншим смисловим наповненням, як: «Дерти шмаття на собі», озн. Клястися, показа правди

Дефіляда – парад

Джаган – різновид кайла

Дзигар – годинник

Дзюбавка - статевий акт

Дзюня – вродлива дівчина, краля

Дикта (дектура) – фанера

Дрожка - фіакр

Дурний двері приніс - одна з дрогобицьких легенд розповідає: під час чергового татарського нападу на місто один передміщанин із церкви, що на Лішнянському передмісті, коли ворог увірвався в Дрогобицькі окраїни, та обступили церкву з наміром її підпалити, то дрогобицький передміщанин зняв церковні двері, поклав їх на спину і з ними так прийшов собі додому. Церква ж згоріла. Він же залишився живим із врятованими дверима, які, як розповідають місцеві краєзнавці, ще довго зберігалися у Михайловичів на вул. Зварницькій як двері до його стодоли. Можливо, вони й нині в когось є. Про дурного, який не відвідує церкви кажуть: «Пішов дурень до церкви та приніс двері».

Дурх: на дурх – цілком, сильно, дуже

Жентиця – сироватка із овечого (коров’ячого) молока.

Жупа – копальня солі (солеварня), особи, які брали участь у процесі виварювання дрогобицької солі носили назву – жупи-солевари (це слово ніколи не вживається в однині, як «жуп-солевар», а тільки як жупник)

Жупник – робітник жупи

Зазулька – 1) зозуля (птаха); 2) сонечко, бедрик (жучок); 3) мила, приємна людина (пестливо)

Залабудати – змайструвати, зробити щось ціною великого зусилля,

Запічнівіти (запічнєвити) – застигнути

Заробити - пошити, підмайструвати

Зароблятися (заробляється)– трудитися. У реченні: «Він так заробляється!» - озн. він так (ніби) працює

Заробити (вийти) як Заблоцький на милі – нічого не заробити, втратити прибуток

Засохнути на бамбетлю - заснути

Зафастригувати: від фастригувати (кравецьке) – 1) зметувати (частини виробу); 2)падати м’яча (у футболі)

Зафойданий – задрипаний; забруднений (дослівно: обкаканий)

Зацофаний – відсталий, забитий Збуй (див. також батяр) – хуліган, розбишака

Збуй - батяр, хуліган, розбишака

Зглевілий (сир) – білий сир, що перетворився під впливом мікроорганізмів в однорідну масу з різким запахом

Зецер – робітник друкарні, який здійснює набір; складач

Зіхер (на зіхер) – напевно, точно (ріжко ще сучасно використовують – на точняк або сто пудів), без сумніву

Зметати – обсипати. В сенсі обсипало прищами.

Зюхт – махінація, крутійство

Кайзерка – кругла пшенична булка із надрізом у формі хреста

Калапуцькатися – мішати, бовтати

Калярепа – голова (жарг.)

Капа – тонке покривало на ліжко

Капувати – розуміти. В реченні: "Та то сьмішніше, ніж "Поцєнгель", не капуєш!?" (чит. А.Хцюк)

Караїм – українець (зневажливо)

Карменадль (карманадль) – відбивна (котлети)

Катабас – шкільний катехіт (жарг.) Катуляти(ся) – котити(ся)

Катулятися - йти. В реченні: "Пане професоре, допіру сі катуляю".

Кафар – машина для забивання паль у землю

Кварґлі – пікантний (зглевілий) сир

Кеба – голова. В реченні: «В тебе кеба впала?» - Ти що, збожеволів (здурів)?

Кібіц – вболівальник, кібіцувати - вболівати

Кіркут – єврейський цвинтар

Кістниця – морг

Коза – в’язниця

Колійовець – залізничник

Коминяр – сажотрус

Коминярка – чоловіча шапка (подібна на ту, яку носили коминярі) Копаний м’яч (коранка) – футбол

Копиляк – 1) байстрюк; 2) нечемна дитина

Копуляція - статевий акт

Котитися – народжувати. В реченні: «Наша кітка вкотилася!» - Наша кішка народила!

Корзо (див. також дептак) – широка вулиця, проспект

Коринтянка – повія

Котлєт – див. карменадль

Крахель (крахлі) – лимонад

Кремпувати(ся) – ніяковіти, соромитися

Крухий – крихкий

Куґель (куґілє) – солодка (єврейська) страва, яку готують із рису або макаронів та родзинок

Ку-ку-на-мулю (ку-ку, див. також вар’ят) – ненормальний, психічно хворий

Куліґ – санний поїзд, запряжений кіньми

Кунда – хлопака, хлопець, суб’єкт

Куцатися - випендрюватися. В реченні: "Ти зара' сі куцаш?"

Лебак – дрібний крадій ропи

Лижби (лижби) – ковзани

Лякери (лякерки) – лякеровані туфлі

Мазінєри (див. близьке либаки) - перевізники (збирачі) нафти (ропи).

Малахи - мешканці Борислава

Ножівники - назва мешканців Борислава.

Ноша - колись широко вживане слово на позначення одягу чи національного (народного) костюму.

Пашаки - мешканці Дрогобича

Пацалиха - забава

Піпчити - цькувати

Полікер - полісмен

Поцілувати бабу в сраку - вираз, який існував в оповідці-пересторозі про "Стару бабу". Коли діти з навколишніх дрогобицьких сіл хотіли відвідати Дрогобич, то, щоб їх не брати із собою, кревні (родичі) мовили їм, що на межі, перед самим Дрогобичем стоїть така собі страшна стара баба, яку, щоб відвідати Дрогобич, треба було поцілувати в одне місце. Лиш після цього можна було увійти до Дрогобича.

Ревія - концерт

Рейвах - гомін, плітки

Скапцаніти (від слова капцан - бідний єврейський мешканець Дрогобича) - збідніти, втратити, схуднути, зостатися ні з чим.

Термінатор - учень ремісника

Терціян - шкільний сторож

Файрант - кінець робочого дня

Хрія - халепа

Цвікери - пенсне (окуляри, що тримаються на носі)

Цегольник - представник найнижчої касти злодіїв

Цибульники (в повній суті - людина з периферії) - 1) передміщани з вулиці Стрийської; 2) мешканці навколишніх сіл Дрогобича та передмість; 3) селяни. Назва виникла, мовляв, від того, що тутешні люди вирощували на продаж для всієї Галичини з пізнього середньовіччя найкращу цибулю, що давали лише на Дрогобицькій терені найкращі врожаї.

Цизорик - складаний ніж

Цубайс: йти на цубайс - прогулювати уроки, лекції.

Цурес - клопіт

Цюпцятися - здійснювати статевий акт

Цьмага - горілка

Шац - надзвичайний чудовий

Шваб - німець; (а шваби - таргани)

Швунг - запал, енергія, міць, сила

Шимон - двірник, сторож

Шляфрок - халат

Шлюс - кінець

Шмельц - непотріб, дрантя

Шмулі - бідні мешканці єврейського кварталу Лан, що жили з жебрацтва та милостині.

Шмуляти - здійснювати статевий акт

Шо мі пан шклит? - що пан розповідає?

Шойн - вже

Шопенфілер (шопенфелдзяж) - крамничний злодій

Штемп - сором, ганьба

Штикуляти - 1) кульгати, 2) втікати

Штрамак - відважний, рішучий чоловік

Штрека - залізнича колія

Щибати – зривати

DrohobyczerZeitung



Обновлен 10 дек 2015. Создан 09 дек 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником