Трускавецький вісник № 39 (1180) від 9 березня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 39 (1180) від 9 березня 2016 р.

09.03.2016



У номері: Трускавець молився за визволення Надії Савченко; Житлова реформа в Україні; Ми вдячні вам, наші захисники; Адвокату Анатолію Мацею погрожує помічник народного депутата; Короткі новини регіону; Спортивні новини.

Короткі новини

Сьогодні у Трускавці пройде акція на підтримку Надії Савченко

Сьогодні, 9 березня, у Трускавці пройде акція на підтримку нашої героїні Надії Савченко, в’язня путінського тоталітаризму. Акція підтримки Надії Савченко розпочнеться в нашому місті-курорті о 12.00 на площі Незалежності.

 - Надія Савченко жива, її серце б'ється за Україну, за нас з вами. І ми також маємо бути з нею. Я закликаю всіх прийти та підтримати нашу Надію. Разом піднімемо державні прапори на знак солідарності та великої віри у вільне та світле майбутнє без тиранії! У ці дні ми не одні, з нами вся Україна, з нами Європа. Європейські міста та країни також збираються на підтримку Надії Савченко – жінки, яка протистоїть найбільшому злочинцеві сучасності, - закликав прийти на акцію трускавчан та гостей міста міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

Лідера гурту «НеМо» Анатолія Іванюка поховають у Трускавці

У неділю, 6 березня, не стало українського музиканта і доброї людини Анатолія Іванюка. Після важкої хвороби він відійшов у Вічність, щоб там співати на прославу Бога.

Анатолій Іванюк встиг зробити багато – створив гурти "Дзвін" і "НеМо", був хрещеним батьком групи "Мері", написав і спродюсував сотні пісень, також він звукорежисер багатьох українських фільмів, допоміг багатьом молодим виконавцям – часто просто щиро, по-батьківськи, а не за гроші. За час війни Анатолій Іванюк дав десятки концертів на передовій, відвіз тонни гуманітарної допомоги на Схід, зібрав на своїх виступах тисячі гривень для поранених бійців і членів сімей загиблих. Нагороджений бойовою нагородою Міністерства оборони України “За оборону Маріуполя”.

Прощання з Анатолієм Іванюком відбувається у Києві, в греко-католицькій церкві св. Миколая (на Аскольдовій Могилі) до ранку 10 березня, після чого домовина з тілом вирушить до рідного Трускавця, де музикант буде похований. Поховають Анатолія Іванюка на старому цвинтарі біля церкви Покрови Пресвятої Богородиці, орієнтовний час похорону – 12.00.

Вічна йому пам’ять…

Першу квітку весни виготовили в терцентрі

З нагоди Міжнародного жіночого дня в Трускавецькому територіальному центрі пройшов майстер-клас «Перша квітка весни». Про це інформує інструктор з трудової реабілітації терцентру Лідія Дідух.

На занятті гуртка «Рукодільниця» було проведено майстер-клас з виготовлення підсніжника. Гуртківці власними руками створювали маленькі квіточки з пластикових ложок та пластиліну. Кожен повертався додому з весняним настроєм та букетиком квітів, зробленим власноруч.

Допоможімо волонтерці!

Допомоги потребує волонтерка Яна Зінкевич, яка допомогла багатьом українським воїнам. У 18 років дівчинаи пішла добровольцем захищати Україну,а в 19 років очолила добровольчу медичну службу «Госпітальєри», завдяки якій було врятовано життя більше двом тисячам українських бійців.

У громадській організації «Меч Арея» (м. Трускавець) днями зібрали та передали налікування Яни 2,5 тисяч гривень, але на лікування потрібно ще дуже багато коштів. Тому хто може допомогти коштами на лікування Яни Зінкевич, прохання переказувати гроші за нижченаведеними реквізитами.

Реквізити рахунку для зборів коштів на лікування Яни Зінкевич:

- для поповнення у відділеннях ПАТ КБ «ПриватБанк»:

номер рахунку 4149625810825933 Зінкевич Яна Вадимівна;

- для поповнення в інших українських банках:

Установа банку – ПАТ КБ ПриватБанк

МФО банку 305299, код ЄДРПОУ 14360570

Рахунок одержувача 29244825509100

4149625810825933, Зінкевич Яна Вадимівна, 3488112209

Підтримаймо волонтерку, яка віддала своє здоров`я за Україну!

Мешканці Зимівок – за об’єднання з Трускавцем

У неділю, 6 березня, в с. Зимівки Сколівського району відбувся схід села з питань децентралізації та утворення єдиної територіальної громади з Трускавцем. На даний час в селі з величезною територією проживає лише 190 чоловік, інфраструктура села потребує покращення. Зараз село належить до Орівської сільської ради.

Надзвичайні гірські краєвиди, що відкриваються з Зимівок, обіцяють стати потужною складовою туристичної сфери Трускавця. Це принесе розвиток як селу, так і місту. Міський голова Трускавця Андрій Кульчинський розповів зимівчанам про об’єднання громад, окреслив перспективи спільного розвитку.

- Звісно, роботи буде чимало, це розуміють всі. Але разом з тим сумнівів щодо об’єднання немає ні в кого. Зимівки – за майбутнє з Трускавцем, – прокоментував зустріч Андрій Кульчинський.

Співпраця Трускавця з польськими містами конкретизується

На відміну від влади «Трускавецького криміналітету», коли поїздки за межі держави мали на меті виключно відпочинок та розваги чинуш за кошти платників податків, закордонні робочі поїздки міського голови Трускавця Андрія Кульчинського вже приносять плоди. Так, у понеділок, 7 березня, було підписано угоду між Сяноцьким повітом та курортами Риманув (Польща) і Трускавець (Україна) з метою отримання коштів ЄС з програми транскордонного співробітництва, яка реалізується до 2020 року. Підписанти угоди планують поглибити співпрацю в сфері культури, туризму, освіти, роботи з молоддю, обміну інформацією, охорони здоров`я та економіки.

- Ми попробуємо зробити щось нове в польсько-українських відносинах, - коментує підписання угоди міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. - Напрацьовуються чотирьохсторонні відносини: з української сторони курорт Трускавець та Старосамбірський район, а з польської – Сяноцький повіт і ґміна Риманув, в яку входить курорт Риманув-Здруй. Цього ще ніхто не робив. Така схема відносин матиме більше шансів на європейське фінансування як доріг від кордону через Старосамбірський район до Трускавця, так і кожної громади зокрема. Велику підтримку ми отримали з боку депутата сейму Пьотра Уруського від цього краю. Ми бачимо і зацікавленість місцевих польських керівників, які будуть лобістами в Європі наших спільних проектів. В кінці цього року будуть виділятися гроші Євросоюзу на 2017 рік. Чим більше подамо проектів, тим більше шансів отримати кошти.

Лілія Кобільник запрошує на творчий вечір

Композитор та виконавиця Лілія Кобільник представляє свій творчий доробок – авторські пісні на вірші Ліни Костенко. Творчий пісенно-поетичний вечір Лілії Кобільник «ПриСУТНІСТЬ» пройде 14 березня о 19.00 у Львівській обласній філармонії (концертна зала імені С. Людкевича). Вечір приурочено до дня народження великої поетеси.

В концерті задіяні талановиті митці Сергій Гурін, Юрій Войтинський, Тетяна Лучейко, Олена Свищ-Кобільник, Христина Свищ.

З Дрогобича до Львова о 16.00 від пам'ятника Т.Шевченку їхатиме автобус, бажаючі можуть звернутись за телефонами: 098 57 605 08 - Ліля; 098 44 900 99 - Марія.

Квитки на концерт Лілії Кобільник – у касі філармонії (тел. 032 235 81 36). Для воїнів вхід безкоштовний (зарезервовано весь 1-ий ряд).

Тарас Кучма заперечив інформацію про спорудження розважального комплексу біля Стіни плачу

Повідомлення про намір влади Дрогобича зводити на місці масових розстрілів людей розважальний комплекс, яке останніми днями облетіло деякі ЗМІ і викликало обурення у громаді, міський голова Дрогобича Тарас Кучма назвав тотальною брехнею і підступною провокацією. Наявність проекту комплексу поблизу цього місця нинішній керманич Дрогобича підтвердив, проте уточнив, що документ був створений ще до його приходу на пост міського голови. Сьогодні про реалізацію цього плану не йдеться. Тарас Кучма не відхрестився від своїх слів, озвучених на сесії про потребу у науковому дослідженні цього пам’ятного у Дрогобичі місця.

«У ракурсі того, що хочемо повернути місту історичну цінність, маємо керуватися передусім висновками науковців та істориків. Хто може гарантувати, що кіоски, які стоять нині поблизу Стіни плачу, не споруджені саме на місці розстрілу невинних людей? Якраз науковці покликані відмежувати факти від здогадів і підтвердити або спростувати будь-чиї припущення», - сказав міський очільник.

Тарас Кучма не приховує, що йому вельми імпонує пропозиція іконописця Лева Скопа оздобити Стіну плачу образом Матері Божої. Таке зображення ідеально, вважає міський голова, гармоніювала б з історичним ареалом і сповна передавало б експресії цього сумнозвісного місця. Втім, цей проект може стартувати, висловив умову Тарас Кучма, коли пройде два попередні етапи: науковий висновок та отримає схвальну підтримку у громади, інформує прес-служба Дрогобицької міської ради.

Власна інформація

Трускавець молився за визволення Надії Савченко

Надія Савченко – незламна жінка, яка всьому світові демонструє волелюбність України, внутрішню силу та міць, зневагу до окупанта. Незважаючи на психологічний тиск та ізоляцію, незважаючи на знущання чекістсько-кагебістської репресивної тоталітарної машини, Надія Савченко залишається гордою та усміхненою. Її можна вбити чи замордувати фізично, але жодна сила не в змозі зламати її дух! Такі як Надія Савченко принесуть погибель Московії на чолі з її карликами при владі.

В ці березневі дні Україною та світом котиться хвиля солідарності з ув’язненою в путінських казематах українкою. Акція підтримки Надії Савченко пройшла 9 березня і в курортному Трускавці. Небайдужа молодь, представники різних політичних сил, депутати та громадські діячі, влада міста, журналісти та воїни АТО зібралися в цей день на центральній площі Трускавця, щоб висловити свою підтримку нашій Надії, ім`я якої є надзвичайно символічним для нашої держави у важкий час війни, нав`язаної нам Московією.

За всіх полонених, за всіх українців, які знаходяться в окупації – чи то в Криму, чи на Донбасі, а особливо за Надію Савченко молилися трускавчани та гості міста-курорту. Молитву попровадив отець Володимир Бондарчук, він же виголосив полум`яне слово до учасників зустрічі. Інші промовці теж розповідали про підступність московитів, про незламність Надії Савченко, про злочини Московії проти людяності в цілому і проти українського народу зокрема. А цих злочинів було чимало, ріки крові української пролилися за тих 362 роки, відколи Богдан Хмельницький необачно уклав союз з підступною спадкоємицею Золотої Орди.

- Надія Савченко жива, її серце б’ється за Україну, за нас з вами. І ми також маємо бути з нею. Піднімаємо державні прапори на знак солідарності та великої віри у вільне та світле майбутнє без тиранії! У ці дні ми не одні, з нами вся Україна, з нами Європа. Європейські міста та країни також збираються на підтримку Надії Савченко – жінки, яка протистоїть найбільшому злочинцеві сучасності, – зазначає міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

Акція на підтримку Надії Савченко завершилася і не було жодного її учасника, який залишився б байдужим після почутого на зібранні. З рекламного щита обабіч сцени посміхалася Надія. Нелегко їй в тюремній камері, ой нелегко. Вона усвідомлює, що не побудувати нам справжньої України до того часу, поки нашу землю топче чобіт окупанта.

Але не лише окупант є нашим ворогом. Бо він, москаль – це ворог явний. А скільки є ще потаємних ворогів, які маскуються під друзів. Під личиною «політіческіх бєжєнцев» Україну заполонили агенти, котрі до Революції Гідності вільно роз`їжджали Україною та вели свою агентурну та підривну діяльність. Коли змінилися обставини, ці агенти Кремля буцімто стали «неблагонадійними» в Московії і тепер вони … знову роз`їжджають Україною, ведуть свою агентурну діяльність, розхитують ситуацію в українських містах, займаються збором інформації. На жаль, Трускавець – не виняток. У нас дійшло до абсурду – кремлівський політтехнолог вільно заходить у зал засідань міської ради на прес-конференцію міських голів Дрогобиччини і всі вдають, що нічого не сталося, що начебто все нормально і так має бути. Де наша гідність, панове?

Березневий вітер похитує гілками дерев, майорять на вітрі полотнища державного прапора. Учні трускавецьких шкіл стиха перемовляються між собою і зиркають на портрет Надії Савченко з пошаною та спробою зрозуміти. Не кожен чоловік витримав би такі випробування, як витримує їх народний депутат України від «Батьківщини», член української делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи Надія Вікторівна Савченко. Ніхто з українських політиків-пристосуванців не достойний такої честі як Надія. Бо вона життя своє віддає за ближнього і за рідну землю.

- Молімося, щоб Надія живою та здоровою повернулася з московського полону, - розносить вітер слова молитви отця Володимира. Молімося за Надію і за погибель московських окупантів, їх слуг та поплічників, які дуже комфортно себе почувають в Україні. І в Трускавці теж,на жаль…

Володимир Ключак

Ґжеґож Ґайда: «Житлова реформа в Україні хворіє на популізм»

Чи повинна держава ремонтувати будинки в приватній власності? Відповідь на таке запитання може одразу визначити суспільні настрої сприйняття житлової реформи. Не секрет, що багато українців досі вважають, що ремонт будинку – справа надто дорога, власних грошей у гаманцях миттєво не відшукати, і якщо держава не посприяє, житловий фонд скоро зовсім занепаде.

А от європейцям подібне запитання видасться дивним: якщо в багатоповерхівці всі квартири перебувають у приватній власності, чому її повинні ремонтувати державним коштом?

Другу позицію розділяє керівник Проекту Групи Світового банку «Енергоефективність у житловому секторі України» Ґжеґож Ґайда, який уже кілька років займається розробкою та впровадженням житлової реформи в Україні. Він до тонкощів розбирається в особливостях роботи галузі, знає, як народжуються чи гальмуються окремі рішення і чому споживацькі настрої тривалий час перемагали ділову ініціативу. І при цьому залишається оптимістом, кажучи, що сьогодні створені всі передумови для того, аби перетворення в житловому секторі були успішними.

У чому суть здійснюваних реформ і коли можна очікувати позитивного ефекту? Яким досвідом європейських країн у проведенні житлової реформи варто скористатися Україні? Ми попросили Ґжеґожа Ґайду детальніше зупинитися на цьому.

- Україна та інші постсоціалістичні країни Європи почали реформувати житловий сектор практично одночасно – на початку 90-х років. Та якщо західні сусіди успішно впоралися з такою роботою, ми досі вирішуємо, що робити. Чому так сталося?

- Справді, початком цих реформ у країнах Центральної Європи і в Україні була масова приватизація житла. Воно віддавалося або безкоштовно, чи за невелику плату орендарям квартир. Тепер практично повсюдно йдеться про приватну власність, причому, не просто квартир, а цілих багатоквартирних будинків. У центральноєвропейських країнах вирішили, що держава більше не повинна витрачати кошти на утримання приватного майна. В результаті управління, обслуговування, ремонт і, відповідно, фінансування були передані приватному сектору, приватним ринковим компаніям.

Рішення було вірним, нова система почала активно працювати. І сьогодні стан житлового фонду в Центральній Європі набагато ліпший, ніж в Україні. Мешканці мають усі механізми, щоб створити та зберегти комфортний стан житлових будинків.

Україна обмежилася приватизацією житла, далі реформи в галузі не пішли. Я тут вбачаю дві причини. З одного боку, це популізм політиків, які постійно обіцяють людям потурбуватися про них, хоча не мають реальних важелів для виконання таких привабливих обіцянок. Приміром, людям сказали, що у них є право розраховувати на капітальний ремонт їхніх будинків. При цьому популісти не пояснили, що в бюджеті України нема грошей, аби відремонтувати всі 200 тис. багатоквартирних будинків, що вартує від 15 млрд. до 50 млрд. дол. Популісти одержують підтримку на виборах, а люди продовжують десятиліттями очікувати виконання того, що неможливо виконати.

Та часто популізм має також друге дно. У містах на ремонтах багатоквартирних будинків через відкати можуть заробляти чиновники різного рівня. Корупція – це другий фактор, який стримує впровадження реформ у житловому секторі.

- Що треба зробити, аби зрушити з мертвої точки?

- Українцям слід зрозуміти, що володіння приватною власністю дає не лише вигоди, але й накладає певні зобов’язання. Якщо власники хочуть комфортно проживати в добре обладнаному будинку, вони повинні самостійно нести всі витрати на його утримання, ремонти тощо. Комунальні бюджети повинні витрачати гроші на ремонти шкіл, доріг, громадського транспорту тощо.

Яким чином налагодити ефективне управління багатоквартирним будинком? Я б запропонував уважніше вивчити та скористатися досвідом тих країн Центральної Європи, які успішно реалізували житлову реформу. Насамперед, Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини та Естонії. Не треба вигадувати якихось рішень, які виглядають гарними лише теоретично. Наприклад, а давайте ми залучимо певну компанію для здійснення масового ремонту цих будинків. Таке ніде не спрацювало. Чи давайте вигадаємо якийсь спосіб контактування між комунальними підприємствами та мешканцями цього будинку. Не варто цього робити. Вигадування нових шляхів потребує часу та, на жаль, вони не завжди бувають виправданими. Давайте впроваджувати перевірені рішення.

Центральна Європа працює за принципом «один будинок – один контракт». Всі мешканці платять за спожиті будинком послуги. А якщо хтось не платить, йому послугу можуть відключити. Це три основні елементи, які в комплексі дали хороший результат.

- В Україні наразі не дуже активно створюються об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Як питання житлових комун вирішувалося в країнах Центральної Європи?

- Там пішли шляхом примусового створення аналогу ОСББ. Відповідне рішення було ухвалене на законодавчому рівні ще в середині 90-х років.

Чи можна так вчинити в Україні? А це вже питання спірне. Бо український Цивільний кодекс трохи відрізняється від цивільних кодексів інших країн Центральної Європи. В Україні ОСББ створюється як юридична особа, а для створення юридичної особи необхідно внести положення про цю особу до Державного реєстру. Зробити це примусово чи надто важко, чи практично неможливо.

Наразі в Україні ОСББ створюються за добровільним принципом. Всі мешканці можуть ним скористатися. Для примусового створення необхідно вносити зміни до Цивільного кодексу.

- Чому українці не виявляють особливої активності в створенні ОСББ?

- Одна причина – це нерозуміння та недовіра, що це може працювати. З іншого боку, ще недавно діяла законодавча норма, що при створенні ОСББ у будинку повинен бути здійснений капітальний ремонт. Найчастіше мешканцям не вдавалося вирішити це питання, і вони відступали. Тепер такої законодавчої норми нема. Тому держава повинна чітко сказати людям: ми ваш будинок не відремонтуємо, беріть ініціативу на себе.

- Ви вважаєте, що для проведення житлової реформи Україна повинна скористатися досвідом країн Центральної Європи. Чи всі вони діяли в цьому питанні за єдиним шаблоном?

- Я, насамперед, посилаюся на досвід тих держав, де житлова реформа пройшла найуспішніше. Я їх уже називав – Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина та Естонія. В усіх цих країнах реформи були доведені до кінця. Не лише приватизувалися квартири, але «приватизувалися» також і питання утримання будинків, управління цими будинками, здійснення ремонтів у цих будинках. І тут головну роль відігравали співвласники будинку.

В інших країнах, і тут я можу навести приклад Литви та Болгарії, реформа не була доведена до кінця. Приватизація індивідуальних квартир відбулася, а от приватизація послуг утримання, управління, ремонтів – цього не було зроблено. Це всі 20 років залишалося в руках державних чи муніципальних підприємств. Така ситуація подібна до тої, що склалася в Україні. І якщо треба було реалізовувати програму, скажімо, з утеплення будинку, головну роль там відігравав муніципалітет. Я вважаю, що це набагато менш ефективно, ніж якби віддати ініціативу та контроль у руки справжніх власників будинків.

- Яким шляхом повинна піти Україна?

- Наша рекомендація, це розвивати в Україні систему приватного управління багатоквартирних будинків, приватних ремонтів, приватного утримання та працювати над напрямком, яким пішла Польща та інші. Держава може не витрачати на цей сектор гроші – свої чи позичені. Більше того, в підприємствах, які управляють чи обслуговують житлові будинки, створюються досить хороші та стабільні робочі місця. Це також важлива зростаюча частина економіки.

- Багато експертів визнають, що найбільша небезпека для України – це імітація реформ. Чи не торкнеться вона житлового сектору? ЖЕКу важливо не лише змінити вивіску, але й стиль роботи.

- Це гарне запитання. Справді, таке може відбуватися. Як уникнути псевдореформ? Треба віддати рішення, грошові потоки та відповідальність у руки співвласників багатоквартирних будинків.

Успішний досвід житлової реформи в країнах Центральної Європи показує, що той самий колишній комунальний ЖЕК, яким раніше всі були незадоволені, може змінитися. Щойно він розуміє, що єдиний шанс йому вижити – це надавати своїм клієнтам якісні послуги, бо лише вони йому платять. Він миттєво перетворюється на успішну управляючу компанію, яка реалізує всі побажання своїх клієнтів, надає послуги на дуже хорошому рівні та за доступні ціни. І ці будинки від таких ЖЕКів не йдуть. Вони продовжують жити на ринку.

Чому важливо віддати відповідальність самим мешканцям? Коли вони відповідальні, то розуміють, що їх рішення мають бути продуманими. Господар не заплатить зайвого, але водночас бережно ставитиметься до своєї власності.

- Як би Ви коротко описали суть житлової реформи в Україні та її кінцеву мету?

- Для початку треба зрозуміти головне: на ринку комунальних послуг у центрі відносин перебуває будинок. Яким би він не був – одноквартирним, багатоквартирним. Будинок саме той об’єкт, до якого підключаються всі комунальні послуги – водопостачання, теплопостачання, вивезення сміття, послуги з ремонту чи з управління.

Житлова реформа в Україні полягає в двох паралельних процесах. Одна її частина – це регуляція відносин між будинком та його співвласниками з усіма підприємствами, які будинку надають послуги. Відносини мають базуватися на наступних принципах.

Послуги повинні бути немонопольними, має працювати ринок, ціна має бути вільною і мешканці-співвласники цього будинку повинні мати повне право обирати, від кого вони отримують послуги. Там, де послуга є природною монополією, повинна добре працювати система державного регулювання монополій – так, аби ціна не перевищувала економічно обґрунтовану вартість. В Україні такий регулятор уже існує і в принципі працює непогано.

Якщо послуга надається будинку, він її купує і власники, співвласники цього будинку повинні послугу оплачувати.

Обов’язково треба згадувати ще про один принцип. Якщо мешканці не платять за послугу, яку їм надає компанія, вона повинна мати право призупиняти надання цієї послуги. Це називається відповідальністю.

Другий бік реформи – це відносини щодо управління будинком.

Коли ми кажемо про одноквартирний будинок, там зрозуміло, що будинок має одного власника, котрий і ухвалює всі рішення щодо цього будинку.

У багатоквартирного будинку багато співвласників. І у них механізм ухвалення рішень повинен бути ефективний. Ефективний механізм – це такий, коли рішення ухвалюються більшістю голосів, бо ми ніколи не доможемося 100-відсоткової згоди мешканців на якісь рішення. Весь світ працює за принципом більшості.

Такі механізми були закріплені в Україні законом №417-VIII «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку». Він був ухвалений у 2015 році. І він якраз надав можливість жильцям будь-якого багатоквартирного будинку ухвалювати рішення більшістю голосів. Люди мають право голосу, щоб впливати на те, що відбувається в їхньому будинку і за що вони сплачують. Їх плата пропорційна площі їхніх квартир. Сила їхніх голосів також пропорційна площі наявних у них квартир. Таким чином, у них і відповідальність, і право впливу однакові, і це справедливо.

- Яку реальну допомогу в проведенні житлової реформи надає ваш Проект?

- Наш Проект працює вже п’ять з половиною років на українському ринку. Наша робота полягає в трьох основних галузях.

В першу чергу ми взялися за законотворчу роботу. Те законодавство, яке було 6 років тому, абсолютно не відповідало вимогам ринку комунальних послуг і не дозволяло мешканцям ухвалювати рішення про інвестиції у власному будинку. Головною метою нашого Проекту було створення для мешканців механізму залучення грошей для реалізації енергоефективних заходів у їхніх будинках. Тому ми, насамперед, сфокусувалися на змінах у юридичній сфері.

Інша річ, на якій ми сфокусувалися пізніше, була побудова фінансових механізмів для реалізації мешканцями інвестиційних проектів. І такі механізми ми створили разом із двома державними банками – «Укргазбанком» та «Ощадбанком». Ці банки вже на сьогодні видали ОСББ понад 200 кредитів на реалізацію інвестиційних програм. У тому числі, один кредит на суму понад 2 млн. грн. – для комплексної модернізації житлового будинку, в якому знаходяться близько 170 квартир. Це дуже хороший приклад, який показує, що такі питання можна вирішувати власними силами. Бо в результаті сумарна плата мешканців зменшується, бо вони економлять більше, ніж сплачують за кредит.

А в третю чергу, на чому ми тепер фокусуємо свою увагу, це інформаційно-просвітницька робота. Ми проводимо дуже багато різних тренінгових програм для ключових груп, з якими працюємо, - з представниками місцевої влади, управителями, ініціативними групами, ОСББ та локальними активістами.

Окрім того у нас також є програма навчання локальних офісів юридичній підтримці. Бо ми очікуємо, що питання реалізації житлової реформи вимагатимуть юридичної підтримки в майбутньому.

- Чи знаходите Ви розуміння та підтримку серед представників української влади в центрі та на місцях?

- Скажу так: середній час, впродовж якого ми працювали з одним конкретним міністром, це було півроку. Міністри дуже часто змінювалися. Кожен новий міністр приходив зі своєю командою, котра починала навчатися з нуля. І був такий момент, коли ми вже знали, що все, що робимо, завжди треба буде починати з нуля щопівроку.

Та якогось моменту ми відчули, що з’явилася критична маса людей, які розуміють суть житлової реформи. Це чиновники центрального та місцевого рівнів, з якими тепер уже доволі просто про все це говорити. Набагато легше, ніж 6 років тому. Зараз ми бачимо більше розуміння та підтримку в цих реформах.

Але, звісно, залишається велика група політиків, які мають популістські настрої та які хочуть призупинити всі ці реформи, віддати владу над будинками чиновникам для того, щоб як завжди сісти на фінансові потоки та чудово жити. Що було б недобре для власників будинків і для держави, для державного бюджету.

Стосовно місцевої влади, то ми бачимо досить велику підтримку. У рамках нашої роботи ми разом із Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження створили фінансовий продукт, коли субсидується частка тіла кредиту, який беруть мешканці будинків на реалізацію енергоефективних заходів. І практично всі області України приєдналися до цієї програми. А також ще 80 міст, вони також дають свою частку співфінансування на такого роду проекти.

Але ми хотіли б більшого – щоб міста повністю відмовилися від ремонту багатоквартирних будинків за рахунок державних коштів. І щоб ці гроші перейшли на бюджетні програми, які були б прозорими і в яких кожен будинок міг би взяти участь і отримати свою частку грошей на ремонт. От тоді б я міг сказати, що у нас справді є повне розуміння та повна підтримка місцевої влади. Наразі цього нема.

Артем Садовий, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

На фото: Ґжеґож Ґайда та центральна частина Варшави.

Ми вдячні вам, наші захисники!

28 лютого 2016 року учні та вчителі СЗШ №3 м. Трускавця вже вкотре, озброївшись піснями та віршами, подарували нашим захисникам два чудові концерти у 184 навчальному центрі с. Старичі (Яворівський полігон).

Бурхливі емоції викликала у контрактників програма, яку представили для них гості з Трускавця. Так, у клубі містечка «Базове» з двома концертами перед військовослужбовцями виступили учні середньої школи №3 із міста-курорту Трускавець. Школярі до 184-го Навчального центру приїхали вже вдруге, і кожного разу вони виступали перед військовослужбовцями двічі.

На концерті багато присутніх мобілізованих солдатів, які знаходились в зоні АТО. Тому такий концерт для них дуже необхідний, є багато вражень, оскільки в кожного воїна є свої діти, є емоції, які вони пережили. Дітки піднімають моральний та бойовий дух бійців, які знають точно кого вони захищають. Ці діти – це майбутнє України

Щирі дитячі виступи зворушили солдат до сліз, вони віддячили юним артистам гучними оплесками. Атмосферу, яка панувала в залі, важко передати словами. Після концерту ніхто не поспішав розходитись, солдати спілкувалися з дітьми, робили фото на пам'ять.

- Коли виходжу перед військовими на сцену, то відчуваю і страх, і радість. Спершу боюся, щоб нічого не забути, щоб усе сказати, але коли солдати аплодують, то відчуваю невимовну радість, що вдалося передати все так, як я хотіла, — ділиться своїми враженнями від виступу школярка Оля Капустинська. — Ми не втомлюємося, більше втомлюються вчителі, а нам весело, цілий день у нас зайнятий, маємо стільки незабутніх вражень, які неможливо передати словами.

Виступити та підбадьорити контрактників до 184-го Навчального центру разом із школярами приїхала колишня випускниця Трускавецької школи № 3 Мар’яна Ярчук, яка нині навчається на Тернопільщині у Коропецькому ліцеї з поглибленою військово-фізичною підготовкою. Дівчина зачитала зі сцени вірш і розповіла, що рішення продовжити навчання у військовому ліцеї вона прийняла під час поїздок із концертами по військових частинах.

- Ми часто їздили до військових на концерти, і, бачачи військових, я захотіла теж захищати Батьківщину, адже для мене військові стали прикладом для наслідування, — поділилася своїми думками ліцеїстка Мар’яна Ярчук.

Окрім Мар’яни пов’язати своє життя з армією вирішив ще один учасник мистецького колективу школи — Роман Савчин. Хлопець підписав контакт із Збройними Силами і нині перебуває у зоні АТО під Маріуполем.

Із концертами у військові частини школярі Трускавецької школи № 3 їздять вже понад півтора року, за цей час діти перед військовослужбовцями вже дали майже 20 концертів. Спершу такі поїздки були ініціативою трускавецьких волонтерів, вчителів та школярів, згодом їх підтримали меценати та влада. У кожній військовій частині школярі знайомляться з життям військовослужбовців, оглядають зброю, тож у 184-му Навчальному центрі вони побували на полігоні на виставці техніки та скуштували «солдатську кашу».

- Тепер такі поїздки стали майже професійними, всі дії вже відпрацьовані. Ми їздимо, щоби підняти бойовий дух солдатів, щоби передати їм частину добра та веселості, розбавити у військових частинах радістю їхні будні, — розповів волонтер та організатор виїзду Ігор Табачинський. — Діти розуміють, що в нас є армія, в нас є потенціал, ті, хто нас захищає, вони бачать їх, вони з ними спілкуються та фотографуються. Діти мають велике бажання їздити і кожен раз питаються, коли наступна поїздка до військових.

У подяку від керівництва заступник начальника 184-го Навчального центру по роботі з особовим складом підполковник Володимир Безбородов вручив організаторам концерту, меценатам та директору школи грамоти та іміджеві календарі.

Окремо хочеться висловити подяку меценатам: ФПП Табачинському І. В. (постійний організатор поїздок), ПП «Оберіг» (Гнідану А.М.), ПП «Трускавець-Транс» (Гарбузинському Ю. І.) та міському голові Трускавця Андрію Кульчинському за особисту матеріальну допомогу.

Організатори акції: вчитель історії Пархоменко І.А., вчитель фізкультури Подоляк Н.М., бібліотекар Горічко М.Й., соціальний педагог Даниляк І.Л., вчитель фізики Салань В.П., вчитель початкових класів Боднар Т.О., педагог-організатор Баняс О.А. та вчителі музики Стець М.В. і Родіонова І.В.

Ілона Пархоменко

Адвокату Анатолію Мацею погрожує помічник народного депутата!

/Чи посадять когось за порушення закону?/

Всі добре пам`ятають осінні події на вул. Стебницькій, 70, де мешканці будинку виступили категорично проти забудови міжбудинкового переходу.

Відбулись збори мешканців та представників забудовника, на яких мешканці на відео ще раз підтвердили своє небажання проводити забудову між будинками, оскільки там є бомбосховище, та великий каналізаційний колектор і вони переживають про те, що забудова може призвести до крупної аварії.

Відео зборів. https://grabovsky.com.ua/home/336-zakon-chi-pravo-chi-zakonni-rishennja-truskavetskogo-sudu

Забудовники подали заяву до суду на жителів будинку Григорія Долика, Роману Чаплю та Тома Мінчака (активісти, які інформували мешканців про неприпустимість забудови) на стягнення з них моральної та матеріальної компенсації в розмірі 48 тис. гривень за нібито перешкоджання законній забудові.

До цієї справи долучився і міський голова міста Трускавець, який своїм розпорядженням (https://protruskavets.org.ua/chomu-ne-vykonujetsya-rozporyadzhennya-miskoho-holovy-a-kulchynskoho/skanyrovat1) зобов`язав зупинити будівельні роботи, а керівник КП "Трускавецьжитло" розірвав так звану інвестиційну угоду з забудовником, оскільки вона була незаконно підписана і він міг понести за це відповідальність (https://protruskavets.org.ua/protrusk/wp-content/uploads/2015/12/stwal.jpg).

Про це писалось тут: https://protruskavets.org.ua/prokuratura-mohla-b-staty-na-zahyst-meshkantsiv/

Мешканці будинку звернулись за підтримкою до знаного в Україні адвоката Анатолія Мацея. Коли адвокат Мацей ознайомився з обставинами справи та побачив факти того, що на людей безпідставно подають до суду про стягнення 48 тис. гривень, він вирішив взятись за цю справу (повністю на волонтерських засадах) і докласти всі свої професійні якості для встановлення справедливості та приведення до відповідальності винних (https://grabovsky.com.ua/home/339-addvookat-anatdolij-matsej-zahistiv-aktivista-narodnogo-kotntrolju-vid-svavillja-truskavetskogo-suddi1t).

В середу, 2 березня 2016 року, адвокат Анатолій Мацей особисто поїхав разом з мешканцями на судове засідання щодо скасування декларації про початок будівельних робіт по вул. Стебницькій, 70, де виступив в підтримку своїх позивних вимог щодо надання повної документації, яка є підставою для видачі декларації (документу для початку робіт). Адвокат Анатолій Мацей стверджує, що декларацію видали з порушеннями, або це може бути сфальшований документ – в будь-якому випадку чиновники, які причетні до виготовлення цього паперу, понесуть відповідальність, якщо виявиться порушення з їхнього боку. Тому історія не завершиться лише скасуванням декларації, але й почнеться переслідування згідно закону тих чиновників, які вчинили порушення.

Ось коротко, по тезах, про що говорив на суді адвокат Анатолій Мацей (відео нижче).

Оскаржено декларацію на проведення будівельних робіт, а саме реконструкцію міжбудинкового переходу та нежитлових приміщень в житлових будинках – вважаємо, що дана декларація є передчасною та протиправною, оскільки для її отримання потрібно мати ряд документів:

1. Право власності або право користування земельною ділянкою,

2. Необхідно мати технічну документацію, проектну документацію,

3. Окрім цього дане приміщення, яке попадає під реконструкцію, є бомбосховищем і в час АТО переобладнання бомбосховища є категорично недопустимим.

Відповідач дав заперечення, в якому вказав, що у нього немає ніяких документів на підставі яких видається декларація на початок будівельних робіт

Ми просимо витребувати повний перелік документів, які є підставою для видачі декларації на початок будівельних робіт.

Бо без цих документів неможливо встановити чи відповідач правомірно надав декларацію чи неправомірно, оскільки в декларації зазначено, що документи на землю надані, але не зазначено, які документи.

В той же час міський голова дав розпорядження про заборону здійснювати реконструкцію чи будівництво і це є доказом, що жодних документів на право користування чи право власності немає, бо мер би не видав такого розпорядження, якщо б були ці документи.

Адвокат Мацей повідомив про те, що не дивлячись на розпорядження про заборону, далі продовжуються роботи, а ним завершено ще одну позовну заяву, зустрічну до відповідачів, де стоїть питання визнання будівельних робіт незаконними і припинення будробіт і повернення території в попередній стан і визнання території та нежитлових приміщень як спільна сумісна власність жителів квартир.

Крім того, порушено кримінальне провадження та підготовлено звернення до народних депутатів щодо протидії корупції.

Після того як було подане таке клопотання, Мацей заявив, що до нього телефонував помічник народного депутата і прямо погрожував не пхати свого носа в ці справи, що ще більше обурило адвоката.

В декларації написано хитро "реконструкція міжбудинкового пішохідного переходу" (назва), а в самій декларації зазначається 118 метрів квадратних нежитлових приміщень. З цього випливає, що реконструкція нежитлових приміщень в житловому будинку маскується під назву «реконструкція пішохідного переходу», а такого не може бути, оскільки не можна реконструювати пішохідний прохід без виводу землі, а реконструкція – це елемент будівництва.

Незважаючи на протести представників Держархбудконтролю України, які наполягали не вимагати документів, які були підставою для видачі декларації на початок будівельних робіт, суддя виніс рішення.

Виступ Анатолія Мацея: https://youtu.be/BqxqOT0pU7E

Судове рішення: https://youtu.be/z79TpZXFtuo

Святослав Грабовський, голова Громадського руху "Народний контроль" у Трускавці, для «Трускавецької газети» та «Трускавецького вісника»

Трускавчани на турнірах в Ужгороді та Львові

4-5 березня у Львові проводився відкритий всеукраїнський традиційний юнацький турнір з вільної боротьби «Пам’яті МСМК, Чемпіона Світу і Європи серед юніорів та володаря Кубку Світу Ігоря Первачука». У змаганнях брали участь 388 юних борців з 17 областей України, Молдови, Польщі та Словенії. Бронзову медаль та ІІІ місце з 11 учасниць у ваговій категорії 57 кг. виборола вихованка відділення вільної боротьби Трускавецького ДЮСК «Спортовець» Христина Онисько, а Микола Кирчей серед 43 учасників у своїй ваговій категорії (29 кг) виборов V місце (тренер ДЮСК «Спортовець» Семен Гардій).

Після виступів на борцівському килимі трускавецькі борці мали можливість ознайомитись з історичними пам’ятками культури старовинного міста Львова.

А 5 березня в Ужгороді команда плавців дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» брала участь у відкритому клубному юнацькому турнірі з плавання «День спринту». Всього на турнірі змагались біля 100 плавців з м. Ужгорода (ДЮСК «На старт» і ДЮСШ №1) та м. Трускавця (ДЮСК «Спортовець»).

Обов’язковою умовою участі у змаганнях було почергове проливання 5-ти дистанцій – 25 м дельфін, 25 м на спині, 25 м брас, 25 м вільний стиль та 100 м комплексне плавання.

Призерами змагань у багатоборстві стали вихованці відділення плавання ДЮСК «Спортовець»: Олена Манюк – ІІ місце, 2004-2005 р.н., Владислав Ліхтаревський – ІІ місце,     2006 р.н., Олена Пахолок – ІІ місце, 2006 р.н., Божена Білан – І місце, 2007 р.н., Сергій Допілка – ІІ місце, 2007 р.н., Артур Вітєбський – ІІІ місце, 2006 р.н.

Переможці змагань були нагороджені грамотами та медалями, а за кращі спортивні результати серед наймолодших учасників спеціальними призами нагороджені Софія Тимошенко, Анна Цибульська та Олександра Жгута. Усі призери та переможці змагань – вихованці тренерів з плавання ДЮСК «Спортовець» Андрія Жгути, Олега Кирчея, Степана Василенка та Богдана Смеречинського.

По завершенні змагань вихованці ДЮСК «Спортовець» разом зі своїми наставниками побували на цікавій екскурсії у замку «Паланок» (м. Мукачево).

Ігор Гургула, заступник директора з навчально-виховної роботи ДЮСК «Спортовець»



Создан 09 мар 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником