Трускавецький вісник № 64 (1205) від 14 квітня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 64 (1205) від 14 квітня 2016 р.

14.04.2016



У номері: Робота Моніторингового комітету з раннього попередження корупції дає реальні результати; Інтерв’ю з Хосе Турчиком; Цирковий Трускавець; Дрогобицька профтехосвіта вийшла на пікет; Стали відомі претенденти на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка; Короткі новини регіону.

Короткі новини

НКРЕКП затвердила новий тариф на воду для Трускавця

На другому пленарному засіданні сесії Трускавецької міської ради 14 квітня мер міста Андрій Кульчинський повідомив, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу, встановила новий тариф на водопостачання і водовідведення для Трускавця і Дрогобича. Тариф становитиме 16,62 грн. та 15,60 грн. відповідно, тож різниця в тарифах є незначною та становить лише 1 грн. Встановлено також оптову ціну води для Трускавця в с. Доброгостів – 5,88 грн. Про це інформує прес-служба Трускавецької міської ради.

Нагадаємо, що в лютому цього року ТзОВ «Трускавецький водоканал» подав на розгляд комісії власні розрахунки, за якими тариф мав становити 21,70 грн. Досягнути встановлення справедливих тарифів вдалось завдяки спільній позиції міських голів Трускавця та Дрогобича щодо подачі документів на перерахунок в НКРЕКП.

Екологічний флеш-десант у Трускавці

У четвер, 13 квітня, біля бібліотеки-філії №1 м. Трускавця, що на вул. Бориславській, висадився екологічний флеш-десант. Найактивніші, постійні користувачі бібліотеки відгукнулися на заклик бібліотеки, провели флеш-моб «Разом за чисте місто» та долучилися до акцій прибирання, благоустрою міста. Учасники акції гуртом взялися до прибирання прилеглої території біля бібліотеки, повичищали між тротуарними плитами траву, позамітали, прибрали квітники, насадили квітів та своїм особистим прикладом показали, що для того аби жити в чистому та охайному місті потрібно не багато говорити про благоустрій та екологію, а достатньо знайти бодай пів години, взяти до рук віника чи сапку і своєю невеликою, посильною для кожного працею щось зробити задля охайності та процвітання рідного міста.

Андрій Кульчинський підписав Меморандум про співпрацю з «Фондом сприяння ініціативам газети «День»

Андрій Кульчинський підписав Меморандум про співпрацю з «Фондом сприяння ініціативам газети «День». Про це інформує прес-служба Трускавецької міської ради. Газета «День» упродовж 20 років діяльності на ринку української журналістики позиціонується як суспільно-культурологічне видання, орієнтоване на імплементацію України в європейську спільноту.

- У статусі партнерів ми будемо працювати над різноманітними культурно-просвітницькими проектами. Газета «День» готує багато патріотичних та суспільно значущих проектів. Один із них ми будемо реалізовувати у Трускавці спільно, а саме фотовиставку до 160-ї річниці від дня народження Івана Франка, - зазначив міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

Сторони домовились, що Міжнародна фотовиставка газети «День», присвячена 160-річчю від дня народження Каменяра, проходитиме під патронатом міського голови Трускавця у червні-липні 2016 року. Також у цей час «Фонд сприяння ініціативам газети «День» представить мешканцям та гостям Трускавця патріотичну літературу бібліотеки газети «День».

Власна інформація

Робота Моніторингового комітету з раннього попередження корупції дає реальні результати

У світлиці дрогобицької Ратуші 14 квітня проходив двогодинний круглий стіл на тему «Антикорупційні механізми в регламентах та процедурах органів місцевого самоврядування».

Захід став доказом того, що проект Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції», який діє за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», вже може похвалитися конкретними результатами своєї діяльності. Так, нарешті розпочато впровадження в життя змін у регламентах органу місцевого самоврядування, обґрунтування яких доводили представники комітету.

Модератором круглого столу був директор Програмної ініціативи “Демократична практика” (Міжнародний фонд “Відродження”, м. Київ) Олексій Орловський. Дві третини часу на круглому столі становили виступи експертів із Києва, Львова та Дрогобича, а третину – обговорення за участі депутатів, представників виконавчої влади та громадських активістів.

Після вітального слова міського голови Дрогобича Тараса Кучми директор Програмної ініціативи «Демократична практика» Олексій Орловський зупинився на тому, як створити дієві інструменти боротьби з корупцією та домогтися збільшення підзвітності органів влади перед громадянами. Виступ представника МФ «Відродження» продовжив експерт Інституту політичної освіти Тарас Случик, який у січні цього року провів цікавий та змістовний тренінг у Дрогобичі. Тема його виступу: «Імплементація антикорупційних норм законодавства у регламентні документи місцевих рад». Внесення змін у регламенти та положення про постійні депутатські комісії – це не бюрократія, це вимога часу, яку необхідно здійснювати, сказав доповідач. Експерт на конкретних фактах довів, що регламент має бути простим, зрозумілим, доступним, тоді довіра громадян до органів влади підвищується, і навпаки.

- Практика в Україні показує, особливо після Євромайдану, що ті міські голови, ті депутати, які намагаються ухвалити чіткі та прозорі процедури, мають вищу ймовірність переобрання, - наголосив у своєму виступі експерт Тарас Случик.

Якщо гості з Києва у своїх виступах зупинялися на загальних питаннях, стратегічних напрямках, в яких має рухатися місцева влада, то місцеві дрогобицькі експерти конкретизували тактичні кроки. Надзвичайно цікавим був виступ директора комунальної установи «Інститут міста Дрогобича» Володимира Кондзьолки, який в грудні 2015 року започатковував проект Моніторингового комітету з раннього попередження корупції. Підготовлена ним презентація «Запровадження антикорупційних механізмів в регламентах та процедурах органів місцевого самоврядування» на конкретних прикладах показала, які корупційні механізми застосовувалися в Дрогобичі для того, щоб мати можливість отримати земельну ділянку більшої площі та ще в зоні житлової забудови. Схема доволі проста і нібито не порушує закон – людина пише заяву, що хоче отримати земельну ділянку для ведення садівництва і просить виділити їй таку ділянку, вказуючи при цьому зону житлової забудови. А потім, отримавши землю, людина згідно закону перепрофільовує ділянку і споруджує там будинок. Від цього страждає бюджет міста, громада не отримує нічого, а хтось має можливість взяти задарма ласі шматки землі в привабливих мікрорайонах Дрогобича. Ці схеми діяли за попередньої влади Дрогобича, коли депутати масово брали собі землю нібито під садівництво.

- Виділення земельних ділянок під садівництво у Дрогобичі є лакмусовим папірцем, - каже Володимир Кондзьолка. - В нас так виходить, що члени земельної комісії самі трактують закон. Виходить так, що люди, які не є експертами з земельного законодавства, які є нашими підприємцями, керівниками або вчителями, мусять трактувати закон і застосовувати його до Дрогобича. Напевно, що буде логічним розробити єдині для всіх норми щодо використання земель. Якщо ми говоримо про садівництво, то в Дрогобичі є землі, генпланом передбачені під садівництво. Значить, передбачаємо, що треба розробити ці два квартали, і видавати землю під садівництво тільки в кварталах, які для цього призначені і не інакше. Бо інакше – це шпарини для корупції. Корупція полягає в тому, що якщо я напишу заяву і отримаю в такий спосіб землю для садівництва, то потім перепрофільовую і земля мені дістається по суті безкоштовно. А коли я напишу, що хочу землю під будівництво (так, як воно є насправді), мені скажуть: «Землю під будівництво виділяємо в кварталах, до яких ми підводимо мережі» і включають підведення мереж у ціну. І тоді виникає дилема: чому я маю платити гроші і ще чекати на розробку кварталу, якщо я можу, беручи землю під садівництво, потім побудувати будинок і нічого не заплатити. До речі, під будівництво у нас дають 6 сотих, а під садівництво – 12 сотих. Тобто, люди отримують в кварталах житлової забудови по 12 сотих!

Зараз цій схемі покладається край, і значний вклад у це вніс Моніторинговий комітет з раннього попередня корупції. Як повідомив міський голова Дрогобича Тарас Кучма, на сесії 12 травня буде розглянуто відповідні зміни до регламенту та положень про постійні депутатські комісії (в тому числі земельної комісії) і хитромудрим махінаторам буде покладено заслін. Так що робота Моніторингового комітету з раннього попередження корупції дає реальні результати.

Другу презентацію на круглому столі представив аудитор систем якості Андрій Константинов. Він наглядно окреслив міжнародні стандарти якості, які мають бути інструментом створення дієвих механізмів влади та запобігання корупції. З самого початку свого виступу експерт заінтригував присутніх запитаннями:

- Як визначити ефективність роботи міського голови? Як оцінити прозорість роботи комісій? Як обчислити, наскільки продуктивною, дієвою та ефективною є діяльність того чи іншого депутата?

Андрій Константинов детально зупинився на механізмах управління, розповів про стандарти якості управління ISO-9001 та ISO-9002. Доповідач закінчив презентацію чітко о 11.20, як і було передбачено регламентом, після чого модератор круглого столу Олексій Орловський запросив присутніх до обміну враженнями. Участь в дискусії взяли міські голови Дрогобича та Стебника Тарас Кучма і Петро Старосольський, депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, депутат Дрогобицької міської ради Роман Курчик, голова дрогобицького осередку Комітету виборців України Богдан Николаїшин, керівник Інформаційно-правового центру «Наше право» (м. Львів) Юрій Танасійчук, голова Асоціації роботодавців та підприємців міста Трускавця Петро Іванишин, представник ГО «Галицька Варта» Олег Петренко та інші.

Участь в круглому столі взяли заступники міських голів Дрогобича Олег Дукас та Борислава Богдан Монастирський, секретар Дрогобицької міської ради Олег Хрущ, керуючий справами Дрогобицького міськвиконкому Володимир Коцюба, активісти Руху «Чесно», ГО «Дрогобицька громада», ГО «Агенція розвитку курорту Східниця», ГО «Дрогобицький Майдан», а також прокурор Дрогобича Лонгін Мігоцький. На жаль, не змогли прибути на круглий стіл голова Львівської ОДА Олег Синютка та голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, хоча попередньо було досягнуто згоду щодо їхньої участі в дискусії. Причина відсутності перших осіб області вагома – на Львівщину прибув Президент України Петро Порошенко для офіційного відкриття біля Львова першого заводу японської компанії «Фуджікура».

- Я очікував, що круглий стіл розпочнеться з аналізу регламенту Дрогобицької міської ради, - каже депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний. – Бо, на жаль, навіть не всі депутати міськради мають цей регламент. А щодо корупції в земельних справах, то маю пропозицію – всі вільні земельні ділянки в місті не надавати під садівництво чи під житлове будівництво, а виставляти виключно на аукціон. Аналогічно і по комунальному майну. Тоді громада одержить зиск…

- На мою думку, однією зі складових корупції, особливо в земельних питаннях, є наше законодавство, - ділиться наболілим Стебницький міський голова Петро Старосольський. – Виділяють земельну ділянку під ОСГ, а місцева рада навіть не знає кому, бо робить це чиновник у Львові, переважно з молоді, який не має ні стида ні совісті. Так на Дрогобиччині роздерибанили пів району. На публічній карті вказано лише кадастровий номер, жодних інших даних нема. Інший приклад – на споконвічних стебницьких землях стоїть калійний завод і землі біля нього відносяться не до Стебника, а до Болехівської сільської ради. І Болехівська сільська рада в центрі Стебника, біля церкви виділила комусь 2 гектари стебницької земплі під ОСГ. Це ж обкрадання громади!

- У нас прийнято окреме положення про електронні петиції, - розповідає голова Комітету виборців України в місті Дрогобичі Богдан Николаїшин, - але є ще речі, які потребують вдосконалення. Так, неприпустимо проводити засідання постійних комісій ради напередодні пленарного засідання сесії…

Надзвичайно актуальну тему підняв голова Асоціації роботодавців і підприємців міста Трускавця Петро Іванишин. Багато земельних питань виноситься на засідання сесії, але депутати не голосують за них без пояснення причин. Людям недвозначно натякають – йдіть, мовляв, домовляйтеся з фракціями або ж із кожним депутатом окремо, шукайте більшість. Що робити в такому випадку? Хіба це не чистої води корупція? Які механізми впливу на депутатів, членів виконкому? – запитував Петро Іванишин.

На думку експерта Юрія Танасійчука, в таких випадках навіть виграний суд не дає гарантії, що орган місцевого самоврядування вчинить наступний крок згідно закону. Якщо цей орган безвідповідальний, чи, гірше того, корупційний, то дієвим механізмом в цьому випадку є публічність.

Круглий стіл офіційно завершився заключним словом мера Дрогобича Тараса Кучми, а після його завершення учасники зустрічі мали можливість поспілкуватися ще в неформальній обстановці за горнятком кави.

Приємною несподіванкою для представників масової інформації стало отримання посібника «Як писати про місцеву владу», виданого Інститутом масової інформації за сприяння Посольства Великобританії у Києві, та інших методичних матеріалів для журналістів.

Володимир Ключак

P.S. Бажаючі переглянути презентацію Володимира Кондзьолки можуть зробити це за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0B8cWHEZP-OxnMHRNSFJObVZTeXM/view

 

Цирковий Трускавець

На три дні в часі Великодніх свят Трускавець стане цирковою столицею України. 2-4 травня тут пройде фестиваль-конкурс «Трускавецький фіґляр».

Такий фестиваль проводиться в нашому місті-курорту вперше. Спочатку планувалося, що це буде фестиваль обласного масштабу, але дуже швидко стало зрозуміло, що з`їдуться учасники з усіх куточків України.

- Приїдуть до нас циркові колективи з Харкова, Дніпропетровська, Чернігова, Чернівців, Запоріжжя, Львова та інших міст України, - каже директор фестивалю «Трускавецький фіґляр», секретар Трускавецької міської ради Наталія Пономаренко. - Це не тільки діти, а й супроводжуючі, тренери. І вже від нашої уваги, доброзичливості буде залежати, чи вони знову приїдуть до нас у Трускавець…

- Журі погодилася очолити Заслужена артистка України, Заслужена артистка СРСР Людмила Шевченко, - додає Наталія Анатоліївна. – Це дуже відома постать в історії вітчизняного цирку, ми знаємо її як відважну дресирувальницю левів. Зараз вона є генеральним директором Державного цирку України. Заступником голови журі погодився бути директор Львівського цирку. Проводимо фестиваль за сприяння відділу культури облдержадміністрації, а засновником його є Трускавецька міська рада.

Завданнями фестивалю-конкурсу «Трускавецький фіґляр» є пошук талановитих виконавців серед дітей та молоді, популяризація циркового мистецтва, підтримка молодих виконавців. Фестиваль буде проведено у два тури, створено оргкомітет фестивалю, який очолила начальник відділу культури Трускавецької міської ради Тетяна Татомир.

- Ми у Трускавці маємо дуже добру, професійну циркову студію «Каскад», відому далеко за межами не те що регіону, а області і України, - каже Тетяна Євгенівна. – Їх знають і їх люблять. А оскільки циркове мистецтво в Україні, м`яко кажучи, трошки гальмує, немає такого розвитку, як би хотілося, то керівник «Каскаду» Микола Харитонович Добровольський і висловив таку ідею, щоб провести фестиваль циркового мистецтва. Він цим живе, він має багато випускників, які «розлетілися» по світах і з цією ідеєю він виступав вже давно. Але були інші фестивалі, інші пріоритети. Та прийшов час і на це.

- Фестивалів у Трускавці дійсно проводиться дуже багато, - визнає Тетяна Татомир, - але наших власних все ж бракує, бо більшість з тих, які є – комерційні. Ми ж проводимо «Нова радість стала», це фестиваль зимового фольклору, на якому підтримуємо нашу українську колядку, а зараз за підтримки департаменту культури Львівської ОДА започатковуємо цей цирковий фестиваль. Його треба підтримати та показати відповідний рівень, адже у Трускавець приїжджає багато людей і тому планка не може бути низька.

- Чим більше фестивалів, тим краще, - завершує свій коментар для «Трускавецького вісника» Тетяна Татомир. – Бо є в нас заходи на всі смаки – і пісенні, і духовні, і кінофестиваль, так що будь-яка аудиторія знайде для себе щось близьке. Тішуся з того, що Трускавець підтримує українську пісню – і сучасну, і давню автентичну, що підтримує циркове мистецтво. Ті фестивалі, які започаткували громадські організації зі Сходу, сприяють тому, що діти приїжджають до нас, у Трускавець, пізнають наші традиції…

- А чому «Трускавецький фіґляр» буде проводитися саме на Великодні свята? – запитуємо голову оргкомітету фестивалю.

- Є така тенденція, що більшість фестивалів, які є у Трускавці, зміщуються саме на високий сезон. Дивіться, «Корона Карпат» (Міжнародний фестиваль телевізійних фільмів – В.К.) проводилася восени, а зараз змістилася на червень. «Яскрава країна» спочатку їздила лише взимку, та згодом почала їздити і влітку. Частіше почала їздити і «Єдина країна». Ми знайшли той період, коли є вихідні. Бо завжди шукають канікулярні періоди. Плюс у нас є напрацювання, що в останні роки на Великодні свята ми запрошуємо на «Великдень у Трускавці», проводимо «кривий танець», гаївки, робимо ті речі, які Чернігову, Харкову, Дніпропетровську, Черкасам, Полтаві будуть у нас цікаві. Тим більше весна, приїдуть діти, хай оглядають Трускавець, нам є що показати нашим гостям…

Оргкомітет фестивалю-конкурсу естрадно-циркового мистецтва «Трускавецький фіґляр» збереться на своє засідання завтра, 15 квітня. До урочистого оголошення Трускавця цирковою столицею України залишилося трохи більше двох тижнів, тож робота кипить. «Трускавецький вісник» як інформаційний партнер циркового фестивалю надає всебічну інформаційну підтримку заходу. Детальніше довідатися про фестиваль, про умови участі в ньому, критерії оцінювання, реєстрацію та отримати іншу інформацію можна в оргкомітеті за тел. (03247) 5-13-00. E-mail: figliar_trusk@ukr.net

Володимир Ключак

Лицар у збруї: бути чи не бути?

Пристрасті навколо спорудження у Дрогобичі пам’ятника Лицарю у збруї розгораються та вщухають з дивною періодичністю.

Вірніше, мова йде навіть не про спорудження, а про відновлення пам’ятника, бо Лицар короткий період стояв у Дрогобичі – як символ мужності та благородства, як реальний свідок благодійності дрогобичан. Але це було так давно, 100 років тому, а чи тепер на часі ставити пам’ятники? Так міркують окремі громадські діячі, а вторують їм інші дрогобичани – це ж символ рабства, лояльності до Австрії, навіщо нам це, хіба нема де кошти подіти?

Ось і тепер, навесні 2016 року, на круглому столі у Ратуші ідею відновлення Лицаря «заклювали» і «зарубали». Чому? Що далі? З цими та іншими запитаннями звертаємося до одного з найпалкіших прихильників ідеї відновлення пам’ятника Лицаря в Дрогобичі, відомого громадського діяча Хосе Йосиповича Турчика.

- Пане Хосе, як Лицар появився у Дрогобичі і навіщо його потрібно відновлювати?

- Пане редакторе, Ви ставите дуже цікаве запитання. Але треба вияснити, по-перше, чому він був встановлений, ким і для чого. Хочу, щоб всі уяснили, що Дрогобицький Лицар в збруї – це явище особливе для Дрогобиччини і до Австрійської імперії має тільки номінальну прив`язаність.

Твердження, що цей знак є символом поневолення українців австріяками, щонайменше хибне. Всі докази прихильників встановлення Лицаря базуються на першоджерелах 1915-1920 року. Причому всі джерела українського походження. Ми вважаємо, що відновивши історичну справедливість через встановлення Лицаря з його унікальною філософією лицарської поведінки і лицарського духу, ми таким чином щонайменше віддамо дань всім борцям за незалежність України.

Фігура Лицаря – це збірний образ. При встановлені в 1916 році його трактували як знак в честь звільнення Дрогобиччини від російських загарбників. Основна ціль – це була консолідація українців, збір коштів для допомоги сім`ям загиблих та поранених добровольців українського Легіону Січових Стрільців. При встановленні Лицаря була зібрана величезна сума грошей. До сьогодні збереглись документи щодо жертводавців і гвіздки з гравіруванням, які забивались в щит цього Лицаря. В основному це були українські громади.

Головою фонду, на який поступали кошти, був обраний директор школи з Ясениці Сільної Григорій Коссак. Ініціатором створення такого збірного образу лицарству був тодішній староста Дрогобиччини полковник Казимир Гужковський.

Рекомендую почитати листи ерцгерцога Вільгельма Габсбурга до Казимира Гужковського, вони розміщені в мережі Інтернет: https://www.parafia.org.ua/biblioteka/istoriya-mova/ukrajinskyj-patriot-iz-dynastiji-habsburhiv/dokumenty-3-39-lysty-ertshertsoha-vilhelma-habsburha-do-barona-kazymyra-huzhkovskoho/

Неможливо зрозуміти подвиг Казимира Гужковського, якщо не прочитати посмертної згадки про нього В`ячеслава Липинського.

- Круглий стіл у Дрогобицькій міській раді, який пройшов 25 березня – далеко не перше обговорення ідеї відновлення пам’ятника. Скільки часу Ви вже пробуєте достукатися до свідомості дрогобичан, скільки років виношуєте намір відновити Лицаря у збруї і за які кошти будете це робити?

- Питання встановлення Лицаря ведуться вже давно. Ще в 2001 році сесія Дрогобицької міської ради прийняла рішення про виділення 120 000 гривень. Було замовлено проект, він був погоджений містобудівною радою Львівської облдержадміністрації. Було виготовлено декілька варіантів гіпсових скульптур Лицаря. Влада помінялась, гроші пішли не за призначенням.

В 2015 році історія повторилась. Сесія міської ради прийняла рішення про встановлення Лицаря до його 100-річного ювілею. Визначний український скульптор дрогобичанин Олег Пінчук безкоштовно виліпив свою версію Лицаря. Почав працювати організаційний комітет. Влада знову помінялась. До речі, Дрогобич рекордсмен по кількості очільників міста за часи незалежної України і це велика біда міста.

У 2013 році група молодих креативних людей створили Фонд «Лицар Волі», завданням якого є реалізація задумів про використання статуї Лицаря в інтерактивному житті міста та підвищення туристичної привабливості.

До речі, в 2015 році використовуючи символіку Лицаря і ідею забивання гвіздків, хіба за кілька днів було зібрано для потреб АТО близько 17 000 гривень. Ми давно вирішили, що встановлення Лицаря має відбутись тільки за пожертви, як і сто років тому, інакше втрачається весь смисл цієї справи. Це принципово.

- Назвіть Ваші аргументи «за» спорудження пам’ятника Лицарю.

- Ключові аргументи «за» – це відновлення історичної справедливості під кутом боротьби за Українську Державу, отримання містом (багатонаціональним та багатокультурним) нового бренду європейського рівня, який має вікову тяглість і крім особливого об`єднавчого значення, побудованого на принципах Кодексу Лицаря (хто бажає детальніше щось довідатися по цьому питанні, хай загляне у Вікіпедію), місто отримає супертуристичний об`єкт, про який є що розповісти. Ну і можливість забити свій гвіздок як символ Християнства та Жертовності.

- Одним з аргументів проти встановлення цього пам’ятника є те, що Лицар прославляє велич австрійської зброї, що встановлювали його не-українці, що в нашій мові і слів таких нема як «лицар» чи «рицар». Що скажете на такі закиди? І хто найбільше виступає проти Лицаря?

- Для нас ключовими словами, що стосується Лицаря, є Легіон Січових Стрільців, боротьба за незалежність України, патріотизм, жертовність, милосердя. Противники встановлення скульптури вбачають в цьому Лицарю сліди Австрійської імперії і крапка. На жаль, не хочуть, а може не можуть чи не бажають зрозуміти особливість політичного періоду часів Першої світової війни, розвалу імперії і боротьби кращих синів українського народу за незалежність в цей драматичний час. Дивує, що опоненти встановлення Лицаря (це один історик та один громадський діяч) постійно ухиляються від запитання "Хто були Січові Стрільці?". Це запроданці, найманці, примусово рекрутовані українці, щоб захищати імперію, це колаборанти чи все-таки це добровольці-українці, основною і єдиною місією яких була Україна і боротьба за її незалежність?

Декілька днів тому Дрогобицька «Просвіта» виступила із зверненням до влади і громади про недопущення встановлення Лицаря. Не хочу коментувати це несамовите звернення і креативність мислення цих «патріархів політичної і культурної думки». Але насправді вони мене шалено «озадачили». Виходячи з їхньої логіки, необхідно негайно зрівняти з землею половину знакових пам`ятників міста. До прикладу, всім відомо, що пам`ятник Провіднику нації Степану Бандері в насмішку і знущанні цій же «Просвіті» збудував колишній перший секретар КПУ. Де тоді була славна «Просвіта»? Чому не перетворила необхідність встановлення пам`ятника Степану Бандері як народного пам`ятника зі збором коштів і т.д. – невідомо. Все це виглядає як справжня абракадабра.

- Пане Хосе, як подібні ініціативи громадськості вирішуються за кордоном? І чи реально встановити у Дрогобичі пам’ятник Лицаря без бюрократичної тяганини, без слухань, погоджень, затвердження проектів, ухвал та рішень органів влади тощо?

- Задаєте запитання, як відбуваються подібні справи за кордоном? Навіщо нам дивитися як за кордоном. Там давним-давно позбулись почуття меншовартості, якщо мали його. Люди живуть, мислять і діють вільно. Просто пропоную поїхати до Мукачевого, Ужгорода. На всяк випадок скажу, що в Чернівцях встановлений монумент імператору Францу Йосифу, в Івано-Франківську на вул. Грушевського теж сидить собі красень Франц Йосиф. Як виявляється, це не найгірший керманич імперії, який в силу своїх переконань немало зробив і для консолідації та збереження українства…

Пане редакторе, дякую Вам за Ваші запитання. Не знаю, чи в повній мірі задовольнив вимоги Ваших допитливих читачів. Готовий розширити діалог з відвідувачами Вашого ресурсу і відповісти на всі інші запитання. Добра і благополуччя всім.

Спілкувався Володимир Ключак

Представники профтехосвіти висловили свою позицію пікетом

Сьогодні, 14 квітня, під стінами Дрогобицької міської ради зібралися студенти та викладачі закладів професійно-технічної освіти міста, щоб висловити свою громадянську позицію з приводу фінансування галузі. Аналогічні акції протесту пройшли і в інших містах України, де діють заклади профтехосвіти.

- В зв’язку з тим, що на 14 квітня у Верховній раді України заплановано розгляд питання щодо подолання вето Президента України, яке стосується закону про фінансування професійно-технічної освіти з державного бюджету, на пропозицію центральної республіканської профспілки будівельників, до якої відноситься професійно-технічна освіта, сьогодні в державі Україна у містах, де є професійно-технічні навчальні заклади, на 9 годину ранку проходить акція під органами місцевої влади зі зверненням до депутатів Верховної ради, щоб вони відновили фінансування професійної освіти з державного бюджету, - пояснює причину того, що учні та викладачі ВПУ № 19 та професійного ліцею № 15 роблять під стінами дрогобицької Ратуші директор Дрогобицького ВПУ № 19 Володимир Маринкевич.

- Влада міста Дрогобича профінансувала нас протягом двох місяців, виконуючи закон про державний бюджет і ми їй за це вдячні, - каже Володимир Маринкевич. – Звичайно, що питання, по якому ми тут зібралися, не є в компетенції вирішення місцевої влади, але в такий спосіб ми хочемо заявити про себе – що профтехосвіта існує, бореться, щоб було фінансування з державного бюджету, а не знищення професійної освіти. Бо міські бюджети не в змозі будуть фінансувати профтехосвіту.

Акція студентів та викладачів училищ привертала до себе увагу багатьох перехожих. Що за пікет? Чому стоїте? – запитували люди. Почувши, у чому суть, всі підтримували юнаків та дівчат, які мають право вчитися робітничих професій. Зрозуміло, що передача фінансування училищ на баланс міст лягає непосильним тягарем на місцеві бюджети, що майже автоматично означає різке скорочення кількості училищ або й навіть повну їх ліквідацію. Не хочеться вірити, що на найвищому державному рівні хтось свідомо нищить профтехосвіту. Економія на цій галузі навряд чи додасть плюсів Україні. А от наслідки можуть бути катастрофічними.

До речі, акція протесту представників профтехосвіти пройшла і в сусідньому Бориславі. Тут на сесії депутати Бориславської міської ради своїм зверненням до ВРУ підтримали вимогу викладачів Бориславського професійного ліцею щодо подолання вето Президента на законопроекти, що стосуються збереження профтехосвіти в країні.

Володимир Ключак

Стали відомі претенденти на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка

Міжнародний Фонд Івана Франка завершив прийом наукових робіт на здобуття премії імені Івана Франка у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Про це сьогодні на прес-конференції повідомив директор фонду І.Франка Ігор Курус.

Наукові роботи на здобуття премії подали 14 вчених з України, Грузії та Іспанії:

1. Вікторія ДУРКАЛЕВИЧ (м. Дрогобич). Монографія «У пошуках наративної ідентичності: індивідуальний міф у творах Івана Франка, Анджея Хцюка і Бруно Шульца»;

2. Юрій ЯМАШ (м. Львів) Монографія «Труш малює Каменяра: образ Івана Франка в творчості Івана Труша»;

3. Ростислав КОНТА (м. Київ) Монографія «Етнологічні дослідження в науковому товаристві Імені Шевченка у Львові (1892-1940рр.): історіографія»;

4. Тінатін МШВІДОБАДЗЕ (м.Горі, Грузія) Стаття «Тілесність у віртуальному просторі»;

5. Тетяна ОГНЄВА (Київ) Монографія «Театр і кіно у контексті мистецтвознавчих концепцій початку ХХ століття»;

6. Авторський колектив у складі: Юрій Макар; Михайло Горний; Віталій Макар; Анатолій Салюк (м.Чернівці) Тритомна монографія «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915- 1945рр). Дослідження. Спогади. Документи;

7. Роман ГОРАК (Львів) Книга «Бажав я для скованих волі…Біографія Івана Франка»;

8. Євген НАХЛІК (Львів) Монографія «Перелицьований світ Івана Котляревського: текст-інтертекст-контекст»;

9. Поліна ГЕРЧАНІВСЬКА (м. Київ) «Культурологія: термінологічний словник»;

10. Любомир ГУЗАР (Львів) «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму»;

11. Авторський колектив: Корнійчук В.; Кравець Я.; Сабадуха В.; Якубув А. (Валенсія, Іспанія) Книга «Іван Франко. Українське перо іспанських класиків»;

12. Авторський колектив під керівництвом В.Огнев’юка (Київ) «Борис Грінченко. Зібрання творів. Народопросвітня спадщина»;

13. Олег СИЧИВИЦЯ (Львів) Монографія «Ліберал-рестрикціонізм і архітектоніка гармонійного світу: історико-політологічний трактат»;

14. Василь ЧЕРНЕЦЬ; Валерій БІТАЄВ (Київ) «Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультури».

Комітет Премії перевірив наукові роботи на відповідність до Положення «Про Міжнародну Премію імені Івана Франка» і допустив до участі у премії 10 робіт, які будуть передані у Номінаційні комітети.

Комітет Премії відхилив наукові роботи Юрія ЯМАША, Тінатін МШВІДОБАДЗЕ, авторського колективу під керівництвом В.Огнев’юка та Олега СИЧИВИЦІ, як такі, що не відповідають Положенню «Про Міжнародну Премію імені Івана Франка».

Нагадаємо, Міжнародна премія Івана Франка присуджується у двох номінаціях: за вагомий внесок у розвиток україністики та за визначний особистий внесок у розвиток соціально-гуманітарних наук.

Премія вручається щорічно 27 серпня – у день народження Івана Яковича Франка. Цього року розмір призового фонду становить п’ятсот тисяч гривень.

Ольга Нижник, Міжнародний Фонд Івана Франка



Создан 14 апр 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником