Трускавецький вісник № 80 (1221) від 6 травня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 80 (1221) від 6 травня 2016 р.

06.05.2016



У номері: Про презентацію книги Мирослава Мариновича «Всесвіт за колючим дротом»; Шевах та Арон Вайси відвідали Борислав; У Трускавці пройде концерт Сергія Міхалка та гурту «BRUTTO»; Про підписання чотирьохсторонньої угоди між Трускавцем, Старосамбірським районом, ґміною Риманув та Сяноцьким повітом; Короткі новини регіону.

Короткі новини

У Бориславі буде створено Фонд розвитку Бориславської громади

27 квітня у м. Борислав Львівської області Асоціацією «Енерготранспарентність» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ був проведений круглий стіл. Про це інформує відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради. Говорили про імплементацію ІПВГ в Україні та створення у Бориславі «Фонду розвитку Бориславської громади», можливість участі видобувних компаній та підприємців Борислава в його роботі.

Ініціатива була підтримана міським головою Борислава Ігорем Яворським та директором департаменту ПЕК та Енергозбереження ЛОДА Михайлом Мельником. Домовились створити робочу групу, яка візьме на себе підготовку створення Фонду. Об’єднавши зусилля влади, бізнесу та громади Борислава, Фонд покликаний покращити якість життя людей в регіоні. Будемо спонукати видобувні компанії долучитись до даного проекту, написав на своїй сторінці координатор Асоціації «Енерготранспарентність» Владислав Дейнеко.

Власна інформація

Обирали найсильніших

27 квітня у Львівській обласній бібліотеці для дітей відбувся ІІІ обласний етап конкурсу “Найкращий читач Львівщини” в рамках Всеукраїнського конкурсу “Книгоманія – 2016”.

Виборювати звання “найкращого читача” та поїздку до міста Львова на Фестиваль дитячого читання від Трускавця поїхали переможці ІІ етапу конкурсу: Хай Ганна-Марія Михайлівна – учениця 6-го класу та Петракова Лілія Ігорівна – учениця 7-го класу.

Тестові письмові завдання тривали майже годину. На учасників конкурсу чекали не лише змагання на краще знання літератури, ерудованість, кмітливість, а й цікава зустріч з відомим ілюзіоністом Віктором Кочерганом.

Хай Ганна-Марія стала переможцем обласного туру Всеукраїнського конкурсу “Найкращий читач України – 2016” серед учнів 6-х класів.

Переможців привітала директор Львівської обласної бібліотеки для дітей Лариса Лугова.

Цього року Форум видавців потішив усіх учасників обласного туру конкурсу “Найкращий читач України – 2016”, подарувавши їм можливість 14 травня взяти участь у Дитячому форумі – 2016, який відбуватиметься у Львові 12-15 травня. А Хай Ганна-Марія буде учасником цього дійства впродовж усіх чотирьох днів.

Зіновія Мазур, завідувач бібліотекою для дітей м. Трускавця

Відомий психотерапевт Хорст Кехеле провів у Дрогобичі науковий семінар

У четвер, 5 травня, у Дрогобичі побував знаний психотерапевт Хорст Кехеле. Науковому семінару, який науковець провів у Дрогобицькому педуніверситеті ім. І. Франка, передувала зустріч гостя з міським головою Тарасом Кучмою та ректором педуніверситету Надією Скотною. Хорст Кехеле висловив захоплення Дрогобичем, його привітними мешканцями. Учасники зустрічі обмінялися думками про роль і значення психоаналізу у суспільстві. Хорст Кехеле зазначив, що його науковий інтерес спрямований на дослідження процесів, що відбуваються у мозку людини під час психотерапії. Вченому вдалося на науковому рівні відкрити зміни, яких під впливом психоаналізу зазнає ДНК людини.

У рамках наукового семінару «Психотерапія: вчора, сьогодні і завтра» німецький психотерапевт ознайомив аудиторію з уявленнями та перспективами розвитку психоаналізу як науки майбутнього.

Семінар ученого світового рівня відбувся у Дрогобичі під патронатом міського голови Тараса Кучми, серед організаторів заходу: кафедра психіатрії Львівського національного університету ім. Данила Галицького, відділ охорони здоров’я виконавчих органів Дрогобицької міської ради, Дрогобицький державний педагогічний університет, ТзОВ «Медичний центр «КОНСИЛІУМ».

Довідка: Хорст Кехеле – директор Штутгартського центру психотерапевтичних досліджень, доктор медицини, запрошений професор психоаналізу Лондонського університету. Його праці друкуються в найпрестижніших наукових виданнях Європи і світу. У співавторстві з Х. Томэ опублікував двотомний підручник з психоаналітичної терапії. Двотомник неодноразово перевидавався, перекладений майже на всі європейські мови, вже став класикою психоаналітичної літератури.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

Влада Дрогобича налаштована відродити виробничі потужності нафтопереробного заводу

У середу, 4 травня, керівна верхівка Дрогобича: міський голова Тарас Кучма, секретар міської ради Олег Хрущ, заступник міського голови з питань виконавчих органів, керуючий справами виконкому Володимир Коцюба та радник міського голови Василь Качмар з робочим візитом побували на нафтопереробному заводі. Під час зустрічі із заступником генерального директора ПАТ «НПК - Галичина» Оленою Жуковською йшлося про можливість сприяння заводу як з боку міста, так і держави.

Як сказав Тарас Кучма, влада зацікавлена у тому, аби підприємство, що завжди було гордістю Дрогобича, запрацювало на повну потужність, адже за такої умови бюджет щорічно від нафтопереробного заводу отримував би 420 мільйонів гривень на рік. Олена Жуковська зазначила, що передумовою відновлення виробничих потужностей заводу має бути сприяння з боку держави, якій належить 25% власності заводу.

Нині завод може переробляти нафтопродукти у пальне стандарту «Євро-2» і «Євро-3», а держава, на законодавчому рівні, вимагає стандарту «Євро-5». На думку міського голови, все ж таки варто дати підприємству можливість виробляти продукти низької якості, оскільки попит на це пальне забезпечуватимуть власники старих автівок, а навіть військова техніка, задіяна в АТО.

Тарас Кучма пообіцяв за підтримки депутатського корпусу клопотати перед державою про стимулювання розвитку унікального дрогобицького підприємства.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

Маринович: свідчення Богоприсутності

Неординарна подія, котра зібрала інтелектуалів, цвіт міста Дрогобича. Так одним реченням можна окреслити те, що відбулося у четвер, 5 травня, в Дрогобицькій центральній бібліотеці імені В`ячеслава Чорновола. Тут з 17.00 до 19.00 проходила презентація нової книги Почесного громадянина міста Дрогобича, віце-ректора Українського Католицького Університету Мирослава Мариновича. Організували презентацію громадські діячі Хосе Турчик і Богдан Гринчишин.

Книга на більш ніж півтисячі сторінок має назву «Всесвіт за колючим дротом», а підзаголовок звучить: «Спогади і роздуми дисидента». Ціна її – 120 гривень, що на американські гроші становить менше 5 доларів. Щоб придбати книгу відомого земляка, вишикувалася досить величенька черга. Воно й зрозуміло – книг багато, авторів багато, а Маринович – один.

- Я страшенно щаслива бути з вами, бачити стільки рідних облич нашого Дрогобича, - розпочала свою бесіду з дрогобичанами літературний редактор книги, дружина дисидента Люба Маринович.

- Я завжди жив майбутнім, не хотів перепускати через своє серце минулі кривди, - каже Мирослав Маринович. – Коли прокурор запитав мене: «Яку Ви ставите собі мету на подальше життя?», то я відповів: «Не озлобитися». Це мене тримало, що я можу жити без ненависті, без люті на тих, хто мене заарештовував, хто мене зраджував. Бог ту кривду, яку мені робили кагебісти, обернув мені на добро. Від Бога я дістав значно більше, ніж втратив за 10 років свого ув`язнення…

Мирослав Маринович. В`язень-дисидент. Член та один із засновників Української Гельсінкської Групи. Заарештований у 28 років, на волю вийшов у 38 років. Великий моральний авторитет – про це свідчила надзвичай позитивна атмосфера, яка панувала на презентації. Позитиву додавали і музичні перерви, організовані Союзом Українок – виконання на скрипці мелодії Мирослава Скорика з фільму «Високий перевал» та дві пісні на слова Ірини Сеник (Героїні Світу, політв’язня) у виконанні відомого барда, дрогобичанки-волонтерки Лілії Кобільник. Затамувавши подих, слухали присутні ці слова:

До сибірського мого віконця

завітала гаряча весна:

трохи музики, трішечки сонця,

і здається, що я не одна.

Попіл споминів я не ворушу.

Облітає черемха в саду.

Я чекати нікого не мушу

і назустріч нікому не йду.

Грай для мене, незнаний скрипалю,

вичаровуй мелодій каскад,

не дивись, що я плачу від жалю.

Хоч весна, але сад... Облітає мій сад.

Мирослав Маринович говорив про те, що спонукало його до написання книги спогадів. Мета не у звинуваченні когось, а в тому, щоб читач міг осмислити сенс людського життя, зрозуміти сховані та взаємопов'язані “пружини” історичного процесу. Як каже автор, він намагався писати правду, якою гіркою б вона не була. Що стосується життєвих випробувань, то Мирослав Маринович переконаний, що пройти їх з гідністю і честю йому допомагала його віра та підтримка рідних. Боже провидіння вело його нелегкими дорогами і допомагало знайти правильне рішення у найскладніших ситуаціях.

Зло називати злом. Змінювати в першу чергу себе. Не озлоблюватися і не ненавидіти. Любити не людство в цілому, а людей, конкретних людей. Вміти піднятися навіть з найбільшого упадку. Саме про це говорилося на презентації книги. А також про те, чи можливим є Третій Майдан, яким він може бути і як ламати мислення людей, як ламати стереотипи, які не дають викоренити з нас систему.

- Щоб щось змінити, одного разу мало. Навіть двох разів мало, - каже Мирослав Маринович. – Старші люди, люди минулого мислення вже не змінять України,..

Водночас філософ застерігає від руйнівно-мстивого майдану, який «перекриє Божу благодать». Він високо оцінює волонтерський рух, який засвідчує творення нового громадянського суспільства, і вірить, що термін «громадянин» здобуватиме позитивне емоційне забарвлення (на відміну від теперішнього значення типу «гражданін», «гражданочка»).

Зустріч з Мариновичем закінчилася, втомлений дисидент ще довго роздавав автографи на куплених людьми книжках. В цій книзі «Всесвіт за колючим дротом» - значно більше, ніж Маринович міг сказати за дві години. Там – його життя в неволі, там – десять років протиборства славного дрогобичанина із Системою, яка зрештою так і не змогла його зламати. А ще там – роздуми про сьогодення, «Вічний феномен дисидентства» Євгена Сверстюка, багато ілюстрацій.

Ті, що вже прочитали цю книгу, відмічають, що читається вона дуже легко. Мирослав Маринович зізнається, що писав її в Амстердамі і так занурився в атмосферу свого минулого, що навіть почав втрачати свідомість (таке з ним траплялося в таборах).

Петро Дідула зі Львова пише у своєму листі: «Хата не метена, обід не зготований, бо жінка читає Мариновича…».

…Презентація закінчилася, настав час читати хорошу книгу, автором якої є неординарна постать, дрогобичанин зі священичого роду, гуманіст, філософ, великий Людинолюб Мирослав Маринович. Той, який оминув пастки зарозумілості і фарисейства, який є моральним авторитетом і який відмовлявся від депутатства, бо «це не моє».

Як зазначив ведучий презентації, журналіст Олесь Пограничний, ця книга – це «майстер-клас від Мариновича, який вчить звіряти своє життя зі Всевишнім. А ще вона – переконливий приклад свідчення Богоприсутності»…

Володимир Ключак, фото Юрія Федчака та Сергія Матійка

Шевах Вайс: «Галичина не належить моєму народові, але я належу до цієї землі…»

Напередодні Великодня у Бориславі побували гості – відомі науковці, громадсько-політичні діячі Шевах та Арон Вайси. Корінні бориславці, тут, у нашому місті, народилися, тут минули їх дитячі роки. І Борислав назавжди залишився у їхній пам’яті як щось світле, сонячне і дуже рідне. Але тільки до початку війни, до 1941 року, коли в нашому місті радянських окупантів замінила гітлерівська влада. Тоді почалися страхіття.

Велика родина Вайсів мешкала в той час у власних садибах по нинішній вулиці Трускавецькій. Та коли прийшли гітлерівці, настали страшні часи. Спочатку – гетто, звідки змогли дивом якось втекти. Потім двадцять два місяці справжнього пекла. І не вдалося б вижити, якби не ті люди, що ризикуючи власним життям, адже діяв наказ окупаційної влади, що кожен, хто прихистить євреїв, сам буде розстріляний разом з родиною, таки порятували їх у біді. Про тих своїх рятівників із великою вдячністю розповів нам і старший з двох братів – Арон, відомий історик, громадський та політичний діяч, який доклав багато зусиль для зміцнення порозуміння і взаємодовіри між українським, єврейським та польським народами; і Шевах Вайси при розмові під час своїх нинішніх відвідин рідного міста.

Зрештою, дуже детально і правдиво про події тих далеких і страшних літ Шевах Вайс описав у своїй книзі «Люди і хмари», то ж дозволимо собі зацитувати автора.

«Мій батько приятелював з українцями, вони приходили до нас додому. Українка пані Лясотова (Юлія Матчишин), яка була приятелькою моєї мами ще зі шкільної лави, під час першого погрому сховала нас на горищі. А потім ми запросили її до нашого дому. Коли фашисти вигнали нас до гетто, то пані Матчишин жила у ньому, берегла від пограбувань. З гетто ми втекли до польської родини Ядвіги Гураль. Там нас переховували чотири дні, а потім ми повернулися у свій дім і ховалися за завчасно спорудженою батьком подвійною стіною. То був 1942 рік. Батько, мама, брат, сестра, тітка Іда, кузин Шміль, сусід Вангман сиділи у тому тісному міжстінні. Так тривало сім місяців! Та коли німці почали ретельно перевіряти кожен дім, обстукувати і обмірювати стіни, ми перейшли вночі до закинутого підвалу поблизу нашого будинку. То було темне, з’єднане з підземними бориславськими каналами, приміщення. Сусідка-полька пані Потенжна та українка пані Лясотова разом зі своїми родинами допомагали нам перебути весь той жахливий період. Рятували нас протягом 21 місяця! То була драматична страшна історія…».

Справді промовистим є життєвий шлях наших краян. Вже переїхавши в Ізраїль, пан Шевах Вайс здобув відповідну освіту, став професором політології, дев’ятнадцять років був депутатом кнесету, сім років – заступником голови парламенту Ізраїлю і чотири роки його головою.

Багато хорошого досяг у житті і його брат – Арон, – відомий історик,політолог, громадський діяч, до речі, відзначений високими нагородами Української Греко-Католицької Церкви за активну працю у справі порозуміння між єврейським та українським народами, людина знана і шанована у науковому світі.

Це треба було бачити з яким захопленням, сумом і ностальгією оглядали гості рідні з дитинства місця. Вглядалися в обриси зараз вже перебудованого батьківського будинку, оглядали фундаменти того підвалу, де переховувалися багато місяців від смертельної небезпеки. Розповідали своїм рідним та й нам, журналістам, про всі ті моторошні деталі у кам’яній захоронці, висотою сантиметрів сімдесят, де багато місяців в темряві і холоді тіснилося восьмеро осіб, разом з дітьми. Ті спомини слухати спокійно було справді неможливо. Але приїхали сюди брати Вайси всією родиною, щоб діти і внуки ніколи не забували страхіття, пережиті їхніми предками в роки війни, щоб побачили землю, на якій народилися їхні батьки, цінували свободу і робили все, щоб подібні злочини у світі ніколи не повторилися.

Опісля велика родина наших краян Вайсів оглянула пам’ятну дошку Праведнику народів світу Бертольду Байтцу, що в час Голокосту разом із дружиною Ельзою врятував життя сотень бориславських євреїв, відвідала міський музей, де є окрема експозиція, що в ній подано документальні свідчення злочинів гітлерівської влади проти мирного єврейського населення Борислава. На запрошення міського голови шановні гості побували і в міській раді, де за горнятком кави ділилися своїми враженнями від перебування в місті і висловили вдячність за теплий і щирий прийом.

Зі словом-відповіддю звернулися до гостей від імені бориславської громади міський голова Ігор Яворський, заступник міського голови Роксоляна Гарасимів, голова ГО «Самооборона Борислава» Роман Деленгевич, голова міської доброчинної організації «Хевра» Світлана Фірман. Гостям на згадку про цю зустріч вручили сувенірний фотоальбом «Борислав – наше місто». Що тут казати, ці люди є справді гордістю нашого міста.

А закінчити цю невелику розповідь хотілося б словами пана Шеваха Вайса, сказаними в одному з інтерв’ю українським журналістам: «Кожна людина має вітчизну. Дві тисячі років євреї молилися, аби повернутися на ту землю, з якої нас вигнали. Але та земля, де людина народилася – теж вітчизна. Галичина не належить моєму народові, але я належу до цієї землі…».

Підготував Ігор Юринець, газета «Нафтовик Борислава»

У Трускавці відбудеться концерт Сергія Міхалка та гурту «BRUTTO» (екс Ляпис Трубецкой)

Серія акустичних концертів BRUTTO почалася з блискавичного солд-ауту. Квитки на концерт у Києві були продані за 54 хвилини після того, як стартував онлайн-продаж. Наступні концерти цієї серії пройдуть: 12 травня у Львові, 13 травня в Ужгороді, 14 травня в Самборі, 15 травня в Трускавці.

24 і 25 квітня в Аtmasfera 360 (Київський планетарій) відбулися перші акустичні концерти Сергія Міхалка і Ко з програмою «Вечірнє сонце». Концерти пройшли у форматі творчого вечора: прозвучали пісні BRUTTO і Ляпісів в акустичному виконанні, вірші і розповіді, глядачі змогли поспілкуватися з учасниками групи в неформальному колі. Репортаж про концерт – на www.24tv.ua

«Концерт Brutto пройшов в домашній теплій атмосфері. Лідер гурту Сергій Міхалок після кожної пісні відверто розмовляв із публікою – розповідав життєві історії, спогади з дитинства, жартував».

https://24tv.ua/mihalok_na_akustichnomu_kontserti_u_kiyevi_rozpoviv_tsikavi_istoriyi_z_ditinstva_n680429

«Повертаючись у спогадах до тих чи інших подій, під акомпанемент гітар Паші Ланістера та Лефта (Денис Мельник), Міхалок співав пісні, що нагадували про ті часи. "Мої пісні - це не якісь філософські притчі. Це можливість зафіксувати себе і повернутися в той стан", - розповів він залу.

Атмосфери тому, що відбувалося, додавали підібрані спеціально під кожну композицію відеопроекції на куполі Планетарію - Всесвіт, планети, гори, мегаполіси, гігантські квіти», - пише https://nv.ua/lifestyle/showbiz/mihalok-i-brutto-nachali-akusticheskij-tur-kontsertami-v-kieve-112785.html

Все почалося з виходу пісні «Вечірнє сонце» на вірші геніальної української поетеси Ліни Костенко: https://www.youtube.com/watch?v=DKNWS2eKD4U

Музиканти BRUTTO не очікували такої реакції. Було багато добрих і теплих слів... А потім прийшов лист від дочки Ліни Костенко і стало зрозуміло, що іноді, щоб тебе почули, - потрібно не кричати, а говорити тихо і спокійно.

Лист від дочки Ліни Костенко:

"Шановний Сергію! ...Бажаємо Вам, щоб Україна стала Вам доброю і щедрою другою Батьківщиною, - в надії, що і Білорусь, з якої у нас особливі відносини, знайде свободу і європейське майбутнє.

Звичайно, Ліна Василівна Костенко дає Вашій групі дозвіл на виконання цієї пісні і бажає Вам успіху. Прекрасне оригінальне виконання. Ми теж дуже поважаємо творчість Вашої групи в усіх її еволюціях і цінуємо її громадянську позицію. Дякую Вам за те, що були з нами в ті трагічні і прекрасні часи Революції гідності. Це назавжди.

Всього найкращого!

Оксана Пахльовська»

Натхненні успіхом пісні, BRUTTO підготували особливу акустичну програму в форматі творчого вечора з Міхалком і Ко - «Вечірнє сонце».

Такі зустрічі дозволять створити особливу атмосферу, яка неможлива на великих концертах, уможливить тісне спілкування фанатів групи зі своїми кумирами. Вони для тих, хто хоче не тільки побачити і почути, але й відчути або навіть стати співучасником ...

Виступи з акустичною програмою «Вечірнє сонце» пройдуть в таких містах:

12 травня - Львів

13 травня - Ужгород

14 травня - Самбір

15 травня - Трускавець

19 травня - Чорноморськ

20 травня - Одеса

3 червня - Дніпропетровськ

Більше інформації про концерти ви знайдете в соціальних мережах і на сайті BRUTTO https://brut.to/ru/

За даними прес-релізу

Nowa forma współpracy: liczymy na sukces

5 maja w jednym z nowoczesnych hoteli kurortu Truskawiec odbyło się uroczyste podpisanie Umowy o współpracy między samorządami z Ukrainy i Polski. Czterostronną Umowę podpisali wice-starosta powiatu Sanockiego Wacław Krawczyk, burmistrz gminy Rymanów Wojciech Farbaniec, mer Truskawca Andrij Kulczyński i przewodnicząca Starosamborskiej rady rejonowej Tetiana Terlecka.

Inicjatorem podpisania Umowy wystąpiła organizacja pozarządowa "Integracja europejska Ukrainy". Jej przedstawicielami na wydarzeniu byli Iwan Ceheńko i Oleg Błażiwski. Inicjatywa „Integracji europejskiej Ukrainy” otrzymała wsparcie samorządów zarówno w Polsce jak i na Ukrainie.

W wydarzeniu wzięli udział Poseł na Sejm RP Piotr Uruski, deputowany Rady Najwyższej Ukrainy Łew Pidlisećkyj, wice-przewodnicząca Lwowskiej rady obwodowej Paraskowia Dworianyn, przewodniczący Rady miasta Sanoka (Sekretarz Miasta) Waldemar Och, członek zarządu w Sanoku Damian Biskup, dyrektor wykonawczy Stowarzyszenia władz lokalnych "Euroregion Karpaty-Ukraina" Halina Litwin, dyrektor d/s lecznictwa w Rymanowie dr Sławomir Szczepaniak, przedstawiciele środowisk biznesowych, sportowych, sanatoryjnych.

Poseł Piotr Uruski złożyl uczestnikom zgromadzenia szczerze słowa pozdrowień od Marszałka Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej Marka Kuchcińskiego.

Strony zobowiązały się do nawiązywania i rozwijania wzajemnych kontaktów w różnych dziedzinach: kultury, sportu, turystyki, zdrowia, edukacji, ochrony środowiska, ekologii, dziedzictwa historycznego.

- Forma współpracy jest nieco niezwykła, albowiem różni się od dotychczasowych porozumień – nie jest to dwu- czy trzechstronna współpraca, a czterystronna. To jest coś nowego i obiecującego, - uważa Andrij Kulczyński.

- Ukraina będzie silnym państwem, gdy będzie miała silne samorządy, - powiedziała Paraskowia Dworianyn. - Kocham Truskawiec, często tutaj bywam i odpoczywam. Dobrze znam Andrija Kulczyńskiego i Tetianę Terlecką jako reformatorów i promotorów swego regionu. Myślę, że ich energia pomnożona przez doświadczenie polskich partnerów koniecznie doprowadzi do sukcesu.

- Powiat Sanocki współpracuje z Truskawcem od 2002 roku, gdy merem miasta był Lew Hrycak, - opowiada Wacław Krawczyk. – Właśnie z delegacją sanocką władze Truskawca po raz pierwszy odwiedzili Brukselę i jesteśmy dumni z tego.

- Najpierw zapoczątkowaliśmy współpracę z truskawieckim stowarzyszeniem „Łemkiwszczyna”, teraz przyszła kolej na poszerzenie naszej współpracy z Truskawcem. Łączy nas to, że w gminie Rymanów jest uzdrowisko Rymanów-Zdrój, też mamy wodę Naftusię, dlatego jest dużo kwestii do omówienia, - mówi Wojciech Farbaniec.

Współpraca Truskawca z polskimi miastami ma długą historię. W czasie II RP był to jeden z najlepszych polskich kurortów, czemu zawdzięcza Rajmundowi Jaroszowi – postaci niezwykle zasłużonej dla Truskawca i Drohobycza. Za czasów niepodległej Ukrainy Polacy znów zaczęli jeździć na leczenie i wypoczynek do Truskawca. Wielu rzeczy jeszcze jest do zrobienia, wiele problemów czeka na pozytywne rozstrzygnięcie – drogi, granica, promocja, polskojęzyczne napisy i obsługa etc. Robić to należy krok po kroku aż do osiągnięcia sukcesu. I właśnie Umowa o współpracy pomiędzy dwoma polskimi i dwoma ukraińskimi samorządami ma posłużyć dźwignią dla dynamicznego rozwoju, dla uiszczenia planów partnerów z Polski i Ukrainy.

 Współpraca samorządów będzie korzystna dla obu stron, ponieważ Polacy nie mogą bez partnerstwa ukraińskiego "wziąć" środki unijne przyznawane w ramach programu Polska-Białoruś-Ukraina. Jak powiedziała Halina Litwin, Ukraina może skorzystać nie tylko z funduszy unijnych, ale także z pieniędzy, które w wielu projektach wydaje Polska. Mówiła o projektach "Pomoc Polska", "RITA" i wymianie młodzieży.

Ale nie wszystko jest mierzone przez pieniądz – dla ukraińskich samorządów będą cenne doświadczenia Polski na drodze do Europy, Unii Europejskiej i jej udane reformy terytorialno-administracyjne. Silne państwo tworzą silne gminy. Samowystarczające hromady, o których w ostatnim czasie dużo mówi się na Ukrainie – to nic innego jak gminy polskie, wzięte jako wzór dla reformy w Ukrainie.

Ogłoszono szereg środków, które odbędą się w maju, czerwcu i październiku tego roku i mają na celu pogłębienie współpracy między Ukrainą i Polską. Np. 21-22 maja w Truskawcu odbędzie sie posiedzenie Komitetu ds rozwoju turystyki Rady Najwyższej Ukrainy (wraz z odpowiednią komisją Sejmu RP), a na 25-26 czerwca zaplanowane jest przeprowadzenie Regionalnego Forum Rozwoju.

Włodzimierz Kluczak (tekst),

Truskawiecka rada miejska (zdjęcia)

Обстежитися на кольпоскопі з цифровою відеосистемою можна у військовому санаторії

В Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» (військовий санаторій) можна зробити обстеження на приладі «Кольпоскоп Scaner MK-200» з цифровою відеосистемою.

Кольпоскоп Scaner MK-200 з цифровою відеосистемою – це медичний прилад, який використовується для гінекологічного і онкогінекологічного дослідження в кабінеті гінеколога. Всі лінзи виготовлені із високоякісного скла виробництва компанії Shott (Німеччина).

Кольпоскопія – це високоінформативний метод діагностики захворювань шийки матки, піхви за допомогою спеціального оптичного приладу, який суттєво підвищує ефективність обстеження жінок з гінекологічною патологією. Дослідження проводиться як звичайна гінекологічна процедура, тривалістю 10-20 хвилин.

Основне показання до застосування кольпоскопії – знаходження атипових клітин під час цитоморфологічного дослідження.

 Сфера використання кольпоскопа:

1. Вивчення під оптичним збільшенням слизової епітелію шийки матки.

2. Виявлення локалізації і межі вогнища пораження;

3. Диференціація доброякісних змін від злоякісних;

4. Прицільне взяття цитологічних мазків і біопсії;

5. Проведення лікувальних процедур під оптичним контролем;

6. Контроль результатів лікування;

7. Оцінка динаміки запального процесу при використанні консервативної тактики лікування.

Запрошуємо на обстеження!

Контактний телефон: (03247) 5-01-82.

Мобільний телефон: 067-928-52-88.

Адміністрація Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький»

Українці все частіше звертаються за дельфінотерапією через події на сході України

Все більше людей звертаються до розважально-оздоровчого комплексу «Оскар» по психологічну реабілітацію за допомогою дельфінів. Це пов’язано із посттравматичним стресом, які люди отримують через військові дії на сході України. Про це в прямому ефірі ранкової програми «Доброго ранку, Львове» на ТРК Львів розповів кандидат наук, спеціаліст з дельфінотерапії Ярослав Моргун.

Я.Моргун зазначив, що в основному дорослі звертаються до розважально-оздоровчого комплексу з дельфінами по психологічну реабілітацію через наявність стресів, втом. Однак останнім часом все частіше люди звертаються по допомогу із посттравматичними розладами через війну.

«В основному дорослі до нас звертаються з такими проблемами як стреси, втоми, а зараз у зв’язку з подіями на сході України почали звертатися із посттравматичними розладами. Це люди, які пережили складні життєві ситуації, в тому числі учасники бойових дій», - зазначив дельфінотерапевт.

Щоправда більшість клієнтів у Ярослава Моргуна звісно є діти із певними захворюваннями. «Ми ведемо статистику, певні дослідження, тому я можу одразу сказати, що основна маса діток, які до нас приходять, це діти з певними проблемами. В першу чергу це дитячий церебральний параліч (ДЦП), розлади аутичного спектру і це дітки з затримками психічного та мовленнєвого розвитку, дітки з неврозами тощо. Насправді той спектр діагнозів, з якими ми працюємо, він достатньо широкий», - розповів психолог.

Я.Моргун також наголосив на тому, що у дітей із певними вадами після проходження курсів з дельфінотерапії спостерігаються позитивні зміни. «Ми завжди ведемо спостереження за постійними нашими клієнтами. У мене були такі випадки, коли власне дитину я міг спостерігати від 2009 року до 2016 року. Адже кожного року діти до нас приїжджають і ми кожного разу спостерігаємо певний крок уперед. Тобто позитивна динаміка вона звісно є», - додав він.

Зазвичай дельфінотерапія проходить за чітким алгоритмом, однак заняття відбуваються індивідуально, враховуючи специфіку клієнта, проблеми та обставини. «Спочатку, основна наша мета – адаптувати людину власне до дельфінів. Бо якщо це діти, то вони можуть відчувати певний страх, адже це для них нова незвична ситуація. В такому випадку ми використовуємо ті ігрові елементи, якими володіють дельфіни. Ми можемо з дельфінами погратися, вони можуть поспівати, потанцювати. Коли ми бачимо, що дитина готова до контакту з дельфінами, ми її спускаємо у воду. Відбувається тактильне знайомство, а вже потім відбувається сам сеанс реабілітації», -  резюмував дельфінотерапевт.

Відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ дельфінарію «Оскар»

Оголошення

Трускавецький готельно-курортний комплекс «Карпати» запрошує на керівні посади у харчоблок (ресторан «Плай») працівників за кваліфікацією «технологія приготування їжі», менеджера з навиками роботи з персоналом. Оплата договірна. Тел. для довідок: (03247) 6-21-22.

Також запрошуємо кухонних працівників, мийників посуду та прибиральників у ресторан. Тел. 067-673-68-73.



Создан 06 мая 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником