Трускавецький вісник № 83 (1224) від 11 травня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 83 (1224) від 11 травня 2016 р.

11.05.2016



У номері: Про ситуацію із хворими дельфінами; Інтерв’ю з Віктором Пицівим; Трускавець: у пошуках імпульсу; Інформує податкова; Короткі новини регіону.

Короткі новини

Володимир Гройсман ознайомиться з фінансовими проблемами Дрогобича

Фахівці з Асоціації міст України дали похвальну оцінку бюджету Дрогобича на 2016 рік. Про це інформує прес-служба Дрогобицької міської ради.

За словами начальника фінансового управління Дрогобицької міської ради Оксани Савран, водночас із відзнакою про професійно підготований головний кошторис міста з державних верхів надійшло прохання підготувати довідку про фінансові проблеми, з якими забажав ознайомитися новообраний Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Бюджет Дрогобича за перший квартал перевиконаний на 110 відсотків

У фінансовій галузі Дрогобича за перший квартал цього року відбулося помітне пожвавлення – міський бюджет перевиконано на 3 мільйони 690 тисяч гривень. Про це інформує прес-служба Дрогобицької міської ради.

Позитивну динаміку на сьогоднішньому позачерговому засіданні виконкому відзначила начальник фінансового управління Оксана Савран. З її слів, за темпами зростання надходжень в області Дрогобич поступається лише Львову. Коли у першому кварталі надходження до скарбниці міста становили 24,5 мільйона гривень, то цьогоріч за цей же період - 38 мільйонів. Надходження, повідомила головний фінансист міста, зросли насамперед за рахунок акцизного та земельного податку. Попри те, невиконані зобов’язання держави щодо фінансування освіти та медицини Оксана Савран назвала баластом, який на загальному тлі тягне місто на дно. Як відомо, на цей рік на фінансування освіти та медицини Дрогобича не додано державної субвенції на понад 50 мільйонів гривень.

Дрогобич стане регіональним медичним центром

Медична мережа Дрогобича буде реорганізована для того, щоб обслуговувати увесь регіон. Про це інформує прес-служба Дрогобицької міської ради.

Як заявив сьогодні, 11 травня, Дрогобицький міський голова Тарас Кучма, проект уже на розгляді у профільному міністерстві. На Львівщині, зі слів Тараса Кучми, планують створення шести регіональних медичних центрів і Дрогобич буде одним з них.

У освіті Дрогобича через скорочення 17 штатних одиниць цього року планують заощадити близько 300 тисяч гривень

Сьогодні, 11 травня, на засіданні виконкому Дрогобицької міської ради ухвалено рішення про скорочення 17 штатних одиниць у галузі освіти, зокрема, 3,5 штатних одиниці у методичному кабінеті відділу освіти та 13,5 - у позашкільній освіті. Про це інформує прес-служба Дрогобицької міської ради.

Як доповів начальник відділу освіти Петро Сушко, освітній галузі через недодання державної субвенції на зарплату до кінця року не вистачає близько 11 мільйонів гривень, тому на рівні місцевого самоврядування вимушені шукати можливість економити у тих спектрах, фінансування яких здійснюється з міського бюджету. Кадрове ущільнення, передбачене сьогоднішнім рішенням виконкому, до кінця року дозволить заощадити близько 300 тисяч гривень.

У проекті рішення було запропоновано зменшити штат методкабінету на 1,5 посадових одиниць. Непогодження з цим висловив секретар міської ради Олег Хрущ, зазначивши, що це буде лише імітацією, а не реальним кроком у напрямку заощадження коштів. Зауваження одностайно підтримали усі присутні засідателі виконкому. Проголосувавши за зменшення складу методичного кабінету із 7,5 одиниць до 4, члени виконкому поставили умову скоротити тих методистів, які паралельно працюють вчителями у школах. Четверо посадовців, які зайняті лише в методичному кабінеті, робочих місць не будуть позбавлені. Також керівнику відділу освіти, відповідно до ухваленого рішення виконкому, доручено забезпечити ефективну роботу методкабінету у межах нової чисельності працівників. Підтримуючи рішення про зменшення штатного розпису у позашкільній освіті, члени виконкому взяли до уваги рекомендаційний висновок фінансового управління, оснований на проведених попередньо перевірках ефективності роботи позашкільних секцій та гуртків. Петрові Сушку було поставлено завдання провести скорочення продумано, аби воно не позначилося болісно на діяльності усієї сфери позашкільної освіти. Міський голова Тарас Кучма на завершення розгляду цього питання розпорядився проводити моніторинг позашкільної освіти з метою відзначення позитивних результатів цього скорочення.

Власна інформація

"Портрети" у Художньому музеї Михайла Біласа

У Художньому музеї Михайла Біласа відкрилася виставка художниці зі Львова Галини Константюк "Портрети".

- Живопис для мене – це завжди можливість висловити свою думку, емоції, поділитись своїм сокровенним. Захоплююсь мистецтвом різних часів і народів, цікавлюсь різними видами і техніками живопису. Натхнення, бажання малювати та вдосконалюватись було завжди. є багато ідей цікавих образів які хочеться якнайшвидше втілити в життя!- стверджує пані Галина.

Запрошуємо!

Адміністрація Художнього музею Михайла Біласа

До місцевого бюджету надійшло 10,1 млн. грн. платежів

В квітні платники податків м. Трускавця сплатили до місцевого бюджету 10,1 млн. грн. податків та зборів, що на 3,5 млн. грн. більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Так, податку з доходів фізичних осіб протягом квітня 2016 надійшло 4,1 млн. грн., що на 2,5 млн. грн. більше надходжень відповідного періоду 2015.

Спрощенці Трускавця сплатили до місцевого бюджету за квітень 2016 майже 1,1 млн. грн. єдиного податку, що на 0,6 млн. грн. більше надходжень минулого року.

Плати за землю за період квітня 2016 року надійшло 3,0 млн. грн., що на 1,2 млн. грн. більше надходжень відповідного періоду минулого року.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

За квітень 2016 до місцевого бюджету надійшло 0,2 млн. гривень місцевих податків та зборів

За квітень 2016 до місцевого бюджету 0,25 млн. гривень місцевих податків та зборів.

Суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку в Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, сплатили 0,25 млн. гривень місцевих податків та зборів, що на 0,2 млн. грн. більше надходжень відповідного періоду минулого року.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

До місцевого бюджету за квітень поступило 0,7 млн. гривень акцизного податку

За підсумками квітня 2016 року суб’єкти господарської діяльності, які реалізують пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти сплатили до місцевого бюджету Трускавця – 0,7 млн. грн., що на 0,2 млн. грн. більше до відповідного періоду минулого року.

На сьогоднішній день у місті Трускавці 103 суб’єкти господарювання.

Нагадуємо, що платники акцизного податку з роздрібної торгівлі алкоголем та пивом, тютюном та тютюновими виробами, а також паливом сплачують цей податок до місцевих бюджетів, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації. Податковим кодексом передбачено ставку цього податку 5%. Звітним податковим періодом для таких платників є календарний місяць (не пізніше 20 числа).

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

За квітень 2016 сплачено більше 0,55 млн. гривень військового збору

За квітень 2016 суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку в Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, сплатили 0,55 млн. грн. військового збору, що на 0,15 млн. грн. більше відповідного періоду минулого року.

3 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законодавчих актів України», яким запроваджено військовий збір. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, податкові агенти.

Кошти, які надходять до бюджету від військового збору, призначені активізувати обороноздатність нашої держави. Крім того, вони будуть спрямовуватись на відбудову зруйнованих територій та підтримку біженців.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Відділ надзвичайних ситуацій закликає не вірити чуткам

Дрогобичем сьогодні поширилися чутки про те, що начебто стався вибух цистерни на залізниці. З цього приводу були телефонні дзвінки до міської ради. Насправді трапилася пожежа у вагонному депо.

За інформацією відділу надзвичайних ситуацій Дрогобицької міської ради, о 10.35 на диспетчерський пункт Дрогобицької ДПРЧ-5 надійшло повідомлення про виникнення пожежі в Дрогобицькому вагонному депо ПАТ «Укрзалізниця». На місце події оперативно виїхали пожежно-рятувальні підрозділи з Дрогобича, Трускавця, Борислава, Стебника та пожежники НПК «Галичина». На момент прибуття вогнем було охоплено дах ремонтного цеху. Завдяки вмілим діям підрозділів пожежа була ліквідована об 11.50. Вогнем знищено покрівлю площею 200 м кв. Причина пожежі встановлюється.

Відділ надзвичайних ситуацій Дрогобицької міської ради інформує, що ніякої загрози для містян та довкілля нема і просить не піддаватися впливу чуток.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

Хто скривдив дельфінів?

11 травня розважально-оздоровчий комплекс «Оскар» у Трускавці став місцем проведення прес-конференції, на якій спробували розставити всі крапки над «і» щодо «зниклих» дельфінів із Хмільника. Спробували, але не надто розставили, адже багато питань залишилися відкритими, а у всій цій історії із перевезеними дельфінами залишається багато білих плям.

Участь у прес-конференції взяли директор санаторію «Поділля» у Хмільнику Анатолій Реп`ях, адміністратор цього ж санаторію Оксана Романюк та директор розважально-оздоровчого комплексу «Оскар» Геннадій Галабурда.

Суть майже детективної історії зводиться до того, що в далекому 2011 році до керівництва санаторію «Поділля» (Вінницька область, м. Хмільник, вул. Курортна, 10) звернувся керівник ПП «Доктор Дельфін» Борис Когут з метою укласти договір оренди на басейн, щоб в ньому тимчасово перетримати дельфінів. За якихось рік-півтора цей підприємець планував збудувати нове приміщення дельфінарію, а тим часом прилаштував п’ятьох морських тварин у дещо мілкому і не надто новому басейні санаторію. Але щось пішло не так і навіть станом на травень 2015 року дельфіни ще перебували в санаторії. Відпочивальники, які відвідували концертні програми за участю дельфінів, обурювалися тим, що тварини знаходяться в неналежних умовах. Адміністрація санаторію у травні 2015 року зажадала від пана Когута звільнити орендоване приміщення, та він попросився перетримати дельфінів ще до жовтня. Мовляв, а якщо і тоді не заберу, то вже будь що буде. Приблизно таке стверджували представники адміністрації сан. «Поділля». За їхніми словами, коли власник перестав годувати дельфінів, їхньому терпінню наступив край і вони вирішили врятувати тварин. Так два дельфіни опинилися в трускавецькому «Оскарі». Ще два дельфіни, швидше за все, можуть бути у дельфінарії в Скадовську, а от де п’ятий дельфін – не знає ніхто.

Анатолій Реп`ях та Оксана Романюк були емоційно схвильованими і часто повторювали одне й те ж, що інколи злило представників преси. Набагато чіткішими були відповіді та розповідь керівника «Оскара» Геннадія Галабурди. Він повідомив, що дельфінарій у Трускавці прийняв двох дельфінів-самок згідно акту прийому-передачі, що тварин оглянув ветеринар, вони проходять лікування та реабілітацію. Геннадій Галабурда висловив припущення, що тварини перебували в неналежних умовах, бо мають певні пошкодження. Зараз вони знаходяться в карантинному басейні – журналісти мали можливість наочно побачити цих тварин.

Було сказано, що привезли до «Оскара» дельфінів із Хмільника волонтери, які стежили за перипетіями навколо дельфінарію «Доктор Дельфін» і переймалися умовами утримання морських тварин та їхнім станом здоров’я. Вони звернулися до адміністрації «Оскару» з проханням взяти їх на тимчасове проживання, оскільки у Трускавці є всі необхідні умови для утримання та реабілітації морських тварин. Дорогу морські тварини перенесли добре, каже Геннадій Галабурда.

Стан дельфінів з Хмільника, яких сьогодні лікують у Трускавці, поступово покращується. Хоча тварини ще мало важать, вони поступово відходять від стресу. Щоправда, є підозра, що в однієї самки проблеми зі шлунково-кишковим трактом, бо вона, буває, відмовлялася від їжі. В «Оскарі» дельфіни з Хмільника перебувають від 6 травня.

Покидаючи дельфінарій «Оскар» та привезених із Хмільника дельфінів, не було тривоги щодо їхнього подальшого майбутнього. Зараз тварини у хороших руках, перебувають в хороших умовах, тут є відповідний догляд, ветеринари, все на високому рівні.

Турбує інше – за ці 5 років, що дельфіни перебували у хмільницькому санаторії, ніхто палець об палець не вдарив, щоб зменшити їхні страждання. Зоозахисники не вперше піднімають тему експлуатації тварин корисливими ділками. І добре, якщо тварини, на яких заробляють гроші, принаймні утримуються в належних умовах. В цьому випадку (у Хмільнику) дельфіни знаходилися у неякісній воді, котра і близько не відповідала всім параметрам (завищений рівень хлорки, занижений рівень солоності та інше), а в басейні повідпадала облицювальна плитка, котра спричиняла тваринам рани та невимовні страждання.

Як каже Анатолій Реп`ях, зараз адміністрація санаторію «Хмільник», де орендував басейн ПП «Доктор Дельфін», не спілкується з Борисом Когутом, власником тварин. Є інформація, що він подавав заяву в міліцію щодо викрадення дельфінів. Пан Реп`ях стверджує, що дельфінів вони змушені були десь перевезти, бо стан басейну аварійний – валиться дах. Пана Когута запросили на прес-конференцію до Трускавця, але його на ній не було, тому й почути його «правду» журналісти змоги не мали.

А поки люди влаштовують «розбірки» та виясняють хто правий і наскільки, виснажені та уражені грибком та виразкою шлунку дельфіни-самки можуть нарешті вільно відітхнути на реабілітації. Їх, напевно, зараз не хвилює, хто їх скривдив і чому. Пекло для них закінчилося – хочеться вірити, що назавжди.

Володимир Ключак

До теми. Хмільницьких дельфінів у Трускавці відгодовують жирною рибою та лікують від хвороб

Майже тиждень на лікуванні у розважально-оздоровчого комплексі «Оскар» у Трускавці перебувають двоє дельфінів із Хмільника Вінницької області. Морських жителів сюди привезли волонтери на прохання керівництва санаторію «Поділля», яке не мало змоги більше утримувати афалін у зруйнованому солями басейні. Крім того, ссавці потребували негайного лікування.

Як розповів під час прес-конференції генеральний директор мережі «Оскар» Геннадій Галабурда, до трускавецького дельфінарію привезли самок у вкрай важкому фізичному стані. Їхні організми були зневоднені і день-два без належного лікування та піклування могли для них закінчитися трагічно.

«Перевезення відбулося на хорошому рівні. Тварини прибули практично не стресовані. Волонтерам потрібно віддати належне, їм це вдалося. Тим паче вони взяли на себе усю витратну частину – і за перевезення тварин, і за лікування. Однак обидві дівчинки, яких ми назвали Еммі та Куся, дуже хворі і виснажені. Самки мають численні ураження шкіри, спровоковані неякісною водою у басейні, та виразкою шлунку в однієї з них через неякісне харчування. Також їхні організми були зневоднені. Через це наші ветеринари наполегливо працюють над тим, щоб розрідити ссавцям кров. Наразі лікування прописане на два тижні, їм розширили раціон харчування: годуємо їх жирними сортами риби. Раціон коригується щодня. Якщо раніше він складався з двох видів риб, то зараз із шести. Станом на сьогодні, дівчатка з’їдають по 6 кг риби на день», – розповів директор комплексу «Оскар».

Геннадій Галабурда каже, що самки молоді, тож сподівається на їхнє швидке одужання. За його словами, їм приблизно 5-6 років, щоправда точний вік дельфінів наразі визначити важко через малу вагу, яка спровокована недогодуванням. Тож поки вони проходитимуть медикаментозний курс лікування – перебуватимуть у карантинному басейні. «Їх відмежували від постійних мешканців дельфінарію, тому що у них йде період адаптації. Наразі ми з ними ніяк не працюємо, а утримуємо в режимі годування і спостереження. Новий басейн, нові умови, зовсім інша вода – морська, позитивно на них впливають. У дельфінів вже більше зацікавленості, вони стали активними, починають нам довіряти», - додала спеціаліст з утримання дельфінів Віолетта Степанюченко.

Власне збалансоване харчування і якісні умови утримання дельфінів у неприродному для них середовищі, мабуть одні з головних чинників їхнього здоров’я. Зокрема, звичайний орендований басейн у спорткомплексі від санаторію «Поділля», де жили раніше ці тварини, був не призначений для вмісту у ньому соляної води, а тим паче не пристосований для утримання морських жителів.

«Дельфіни з’явилися у нашому санаторії в 2011-у році після того, як попереднє керівництво закладу уклало тимчасову угоду з керівником приватного підприємства «Доктор-Дельфін» Борисом Когутом. На момент укладання угоди, умови санаторію були задовільними. Власник дельфінів зобов’язувався забрати їх із санаторію щойно добудує дельфінарій у Хмільнику на придбаній ділянці. Та тварин він звідти не вивозив, а приміщення басейну почало руйнуватися», - розповів директор санаторію «Поділля» Анатолій Реп'ях.

Влітку минулого року договір оренди басейну закінчився. Але за словами А. Реп’яха, вони погодилися залишити дельфінів на території санаторію ще на декілька місяців. «Дельфінарій працював у нас на основі листа, який написав Борис Когут, зобов’язуючись до 1 жовтня того ж року звільнити приміщення і вивезти дельфінів в інше місце. У разі порушення цих зобов'язань він надав нам право безперешкодно та на власний розсуд розпоряджатися тими тваринами, в тому числі перевозити їх і переміщати. У 2015-у експертна комісія оцінила стан басейну як аварійний і ми попередили пана Когута, що у квітні закриваємо його на капітальний ремонт. Втім тварини продовжували перебувати у санаторії аж до травня цього року», - зазначив директор санаторію «Поділля».

«Ми маємо акт перевірки дотримання санітарного законодавства за 2015 рік. Чаша басейну потребує ремонту, місцями повідпадала облицювальна плитка. Ви розумієте, що це означає для тварин, які пірнають, труться об стінки, шурують по цих кахлях? А коли почала обвалюватися стеля ми почали бити на сполох. Просили директора дельфінарію терміново вивезти тварин з того приміщення та він не реагував, а коли ми закрили приміщення взагалі – відмовився годувати тварин. Ми боялися, щоб тварини не загинули, почали звертатися до усіх інстанцій. На наші прохання відгукнулися волонтери, які власне взяли опіку над тваринами і в терміновому порядку й прилаштували тварин до найкращого в Україні дельфінарію «Оскар». Тепер вони у безпеці і їм нічого не загрожує» – додала адміністратор санаторію Оксана Романюк.

Вона також запевнила, що уся документація – відповідні угоди, акти передачі-прийому на тимчасове утримання двох дельфінів у Трускавці, присутні. Тому класифікувати факт перевезення тварин у інший дельфінарій з усіма умовами як крадіжку, на її думку не правильно, тим паче що власника дельфінів про це було попереджено.

Більше того, зі свого боку керівництво санаторію «Поділля» має намір подати зустрічну заяву до поліції на директора ПП «Доктор Дельфін» щодо жорстокого поводження з морськими тваринами.

Відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ дельфінарію «Оскар»

Криза в управлінні Трускавцем

Віктор Пиців вже не вперше є гостем «Трускавецького вісника». Його висловлювання інколи дошкульні, навіть суперечливі, але попри це правдиві. Бо йдуть ці слова – з глибини серця людини, яка вболіває за долю Трускавця, яка не може спокійно дивитися, якщо щось не так. Даємо йому можливість висловити все, що наболіло.

- Пане Вікторе, Ви є автором фрази «Міський голова не чує людей!». Чому Ви так вважаєте?

- Міська лікарня як комунальне підприємство і місто як живий організм – це дві зовсім різні речі. В лікарні спрацьовує певний принцип менеджменту, там чітко повинні виконувати все, що сказав лікар. Бо за помилку лікаря відповідає тільки земля.

В місті все навпаки. Функціонування міської інфраструктури, робота комунальних підприємств, створення умов для комфортної роботи бізнесу – все це повинно діяти як один механізм, а з цим у Трускавці завжди були проблеми. На жаль, всі помилки попередньої влади повторює Андрій Кульчинський.

 Оточення мера думає приблизно так: «Ми відірвалися від людей і вирішили, що знаємо все краще. Як ми скажемо, так і буде. Бо прийшли ненадовго і повинні забрати від цього життя все, що можна забрати». В повному і переносному розумінні цього слова.

Кризові явища в управлінських відносинах – такий діагноз можна поставити трускавецьким можновладцям. Діагноз: «Явище застою в організації управлінської структури». Що за цим слідує? Труднощі з персоналом в апараті міської ради, недостатній освітній рівень, невідповідність навичок роботи з новими технологіями, відсутність мотивації. Місто ніяк не може вийти з кризи традиційної, тобто зимової сплячки. Відсутня програма антикризових дій, яка здатна подолати будь-яку можливу кризу.

Про чиновників апарату Трускавецької міської ради можна сказати: «Хто до лісу, а хто до бісу». Я б деяким з цих людей не довірив навіть бути двірником в ЖЕКу. Бо ЖЕК може залишитися без основних знарядь праці, і не буде чим замітати місто. Це відноситься більше до так званої «гуманітарної» сфери – за ними плаче гуманітарка. В повному розумінні цього слова.

Чому міський голова не чує людей? Він вважає, що він найрозумніший, проте за нього проголосувала лише відносна більшість (3,5 тисячі чоловік)… Йому треба нагадати, що ще як мінімум дві тисячі людей віддали свої голоси попередньому меру, а ще дві з половиною тисячі трускавчан хотіли би бачити в кріслі мера зовсім не Андрія Кульчинського. І він тільки тоді стане мером, коли зуміє об`єднати всіх – вчорашніх, сьогоднішніх і завтрашніх. Інакше – крах. Бо він – мер цілого міста, і в нього не може бути ні ворогів, ні приятелів. Всі жителі Трускавця – це просто трускавчани і він – їхній мер.

Сідаючи за багатий стіл, згадай слова, що все має свій початок і свій кінець. Відсутність патріотизму в прийнятті рішень, лобіювання інтересів (на жаль, навіть не своїх, а тих, котрі помогли комусь стати на престол) – це найгірше, що може бути. Трускавчани навіть жалкують, що знову зробили помилку. Видається, що всі попередні мери були більшими патріотами міста, ніж теперішній. Точку неповернення пройдено.

Що буде робити далі міський голова? Він добрий лікар – і все. А лікар повинен лікувати людей. Як би це не прикро було йому чути…

Трускавецька громада не хвора, хоча вибрала собі лікаря мером. Громаді потрібне мер, а не лікар. Якщо в когось бракує навичко стати мером, то треба просто піти вчитись.

- Якою, на Вашу думку, має бути влада, зокрема місцева владна команда у Трускавці?

- Перше, що треба зробити – це наполовину скоротити штат апарату міської ради. Зараз цей штат – 126 з половиною одиниць.

Дуже прикро, коли виконавці, які готують відповідь від імені міського голови і дають цю відповідь на підпис, то мало того, що вони самі не читають, що написали, так ще й підставляють як мінімум всю команду мера. В офіційній відповіді не можна допускати граматичних помилок. Напевно, в штат ще треба ввести дві одиниці – літературного коректора і критика.

- Як Ви прокоментуєте ситуацію із нещодавніми конфліктами з проведенням ярмарку у Трускавці?

- До ярмарків я не маю жодного відношення. На всякі авантюри, за якими стоїть міська влада та певні політичні сили, я просто не реагую. Проте вважаю, що курортно-інформаційний центр повинен займатися зовсім іншим. Недопустимо, щоби посеред літа в інформаційному центрі не було карти міста. Люди, які там працюють, повинні знати як мінімум декілька мов і вміти самостійно провести екскурсію містом. Інакше для чого вони туди прийшли?

- Ви дуже вболіваєте за долю Нафтусі. Скажіть, що можна зробити для її збереження та популяризації?

- Що стосується Нафтусі, то Нафтуся є найбільшим нашим багатством, яке наповнює бюджет міста і утримує місто на плаву. Необхідно негайно провести інвентаризацію джерел Трускавецького родовища, скласти план заходів по оздоровленні джерел і повернути Трускавцю санітарного лікаря.

Потрібно звернутися до Українського науково-дослідного інституту медреабілітації та курортології, до Українського державного центру стандартизації та контролю якості природних та перфорованих засобів, який знаходиться в Одесі, щоб в терміновому порядку провести повну інвентаризацію гідротермальної бази Трускавецького та Східницького родовищ. Джерела з мінеральною водою повинні отримати сертифікат якості, бо наша Нафтуся – найкраща в світі!

Дуже сподіваюся, що під час проведення у Трускавці виїзного засідання комітету Верховної ради України з туризму це питання буде піднято.

Особисто хотів би почути з цього приводу коментар Інни Дащенко, заступника голови правління Асоціації лікарів медичного туризму.

Трускавецькі і Східницькі джерела повинні отримати сучасний сертифікат якості.

- Ви часто буваєте на Закарпатті, маєте можливість порівняти тамтешні курорти з нашим…

- Закарпатські курорти як мінімум на років п’ять випереджують курорт Трускавець. І в сервісі, і в наданні послуг, в доступності цін, в доброму маркетингу. І взагалі, у відношенні до приїжджих, до туристів.

Де б ти не був, на будь-якому курорті Закарпаття ти отримуєш повну інформацію про послуги і можливість просто відпочити. Всі міські проблеми сховані, про них не розказують. Є якісний сервіс і доступна ціна.

- І останнє запитання, вже традиційне. У Трускавці стартував «високий сезон», на порозі літо. Ваш прогноз – яким буде цей період для Трускавця?

- Трускавець знову виявився неготовим до зустрічі сезону. З 1 по 10 травня в Трускавець приїхала невелика кількість курортників – не туристів. Це були стандартні відпочивальники, які традиційно вибрали готельно-курортний комплекс «Карпати», санаторій «Шахтар», військовий санаторій, «Перлину Прикарпаття», «Молдову». Трошки побільшало іноземних туристів, які вибрали «Міротель», «Шале Грааль», «Ріксос-Прикарпаття», невеликі готелі «Ре-Віта», «Жасмін», «Лідія», «Віктор», «Лісова пісня» і «Моцарт».

Порівняно з минулим сезоном їх було дуже мало. Традиційно в минулі роки Трускавець у першій декаді травня приймав біля 20 тисяч чоловік, а цього року їх було вдвічі менше.

Туристи запитували – де спортивні зони? Де майданчик для скейтерів? Де професійний майданчик для гри у пентак? Чому пустує тенісний корт? Невже тяжко в місті поставити подіум вісім на десять метрів, на якому можна проводити тематичні вечори з танців? Їм на травневі свята захотілося станцювати сальдо, танго і вальс. Натомість навіть міський танцювальний майданчик мовчав. Невже так тяжко запросити естрадно-духовий оркестр до музичної альтанки?

Не потрібно видумувати якісь моменти з парком, розглядати концепцію якогось розвитку, мотузкового парку чи інше. Комунальні служби просто мають навести в парку порядок, і почати треба з відновлення Дептаку і території навколо пам’ятника Адаму Міцкевичу. Але тут потрібен інший підхід і для цього потрібні зовсім інші люди.

Місту бракує кризового менеджера. Кульчинський, на жаль, не є тим менеджером, і не має такого у своїй команді. Це найбільша біда.

Трускавець має бути готовий до того, що традиційних людей, які приїжджали сюди по путівках соцстраху, вже не буде. Що би не робили депутати обласної ради, які би звернення вони не писали до Верховної ради, це не допоможе. Їхні звернення нагадують крики потопаючого. Але кожний потопаючий повинен пам’ятати, що його положення є найкращим – він або потоне і старе відійде, або в нього є унікальний шанс відштовхнутися від дна і виплисти на поверхню вже іншим.

 Влітку Трускавець працюватиме в звичному режимі. Готельєри та туристичні компанії змушені будуть пристосовуватися до змін на ринку, в будь-якому випадку об`єднаються і міська рада, на жаль, знову залишиться в стороні. Бо не розроблена певна маркетингова стратегія розвитку Трускавця.

Державні службовці повинні зрозуміти, що Трускавець – не туристичне місто, ніколи ним не було і не буде. Трускавець – не туристичний Львів, а бальнеологічний курорт. Найпростіше сказати: «Ми – туристичне місто». Для того, щоб стати курортом, треба пройти сім кіл пекла…

Треба почати рахуватися з людьми, цінувати кожного відпочивальника, який приїжджає в Трускавець. І головне – навчитися слухати один одного.

Влада, бізнес і громада повинні бути разом. Життєздатна бізнес-модель розвитку міста лишень формується. Зараз найкращий момент для змін. І дуже б не хотілося, щоб Трускавець цей момент втратив чи промарнував.

Спілкувався Володимир Ключак

Трускавець: у пошуках імпульсу

У Трускавця є всі шанси стати курортом світового масштабу. Для цього місту важливо визначитися зі стратегією розвитку та повернути довіру інвесторів.

Минулого року на Міжнародній виставці UITT-2015 «Україна — подорожі та туризм» стенд невеликого містечка Трускавець зібрав найбільшу кількість відвідувачів. Це не дивно — місто півтора століття славиться своїми лікувальними мінеральними водами. Але якщо до 2013-го Трускавець не привертав до себе особливої уваги і замикав ключові проекти на наближених до влади бізнесменів, то зараз місто опинилося в центрі інтересів серйозних інвесторів не лише з України, а й з-за кордону.

Це добра можливість для Трускавця всього за кілька років перетворитися на унікальний й сучасний лікувальний курорт з розвиненою інфраструктурою і високим рівнем медичного обслуговування, а для його жителів — отримати комфортне місто для життя з достойним рівнем доходів.

Джерело міста

Про цілющі властивості мінеральних джерел Трускавця написана незліченна кількість статей і зроблено багато наукових доповідей. Тут лікують і лікували в основному захворювання печінки, нирок та сечових шляхів. За радянських часів сюди приїжджало понад 400 000 відпочиваючих на рік — це була здравниця всесоюзного масштабу. Але зараз Трускавець навряд чи можна назвати містом-курортом в класичному розумінні цього слова.

Кількість відпочиваючих за роки незалежності України знизилося майже вдвічі, у місті погані дороги, є проблеми з освітленням, Трускавець хаотично забудований, а в багатьох установах сервіс все ще зберігає залишки радянських стандартів обслуговування.

У Трускавці немає власного водоканалу (через це раніше воду навіть подавали за графіком). Водою Трускавець забезпечує місто Дрогобич, що в 9 км від курорту. Причому водопровід у місті теж старий і часто виходить з ладу. Бувають періоди, коли місцеві жителі на декілька днів залишаються без води і тоді її завозять в автоцистернах.

У Трускавці будуються готелі, санаторії та приватні котеджі, відкриваються заклади громадського харчування і спа-салони. Однак готелів відомих мереж тут обмаль. «Глобальним брендам, які працюють у готельному бізнесі, не цікаво приходити до Трускавця, тому що тут довгий час не було серйозного готельного бізнесу, який на своєму прикладі міг би довести, що в місті можна працювати ефективно. До того ж великі готельні мережі у своїй більшості мало пов'язані з медициною, а Трускавець перш за все лікувальний курорт», — каже Сергій Дробчак, директор Hotel Management Group, яка займається управлінням готелями і санаторіями в Трускавці.

Зараз у місті всього три великих сучасних готелі: Rixos, Mirotel та «Шале Грааль». Причому два останніх побудували напередодні проведення в Україні чемпіонату з футболу. Тоді ж місто отримало ділянку відремонтованої дороги Стрий — Трускавець. І це, мабуть, усі крихти від великого пирога, які дісталися Трускавцю від Євро-2012.

Як за таких умов може існувати санаторно-курортна діяльність? «Вся справа в «Нафтусі» — воді з унікальним складом, якій немає аналогів у світі. Всі ці роки саме «Нафтуся» підтримувала місто і не дала йому повністю зубожіти», — вважає Віктор Пиців, голова Незалежної профспілки «Тур-Сфера», яка об'єднує працівників місцевих турфірм.

«Нафтуся» — найвідоміша мінеральна вода Трускавця, На ній збудована не лише вся інфраструктура міста, а й вся місцева економіка. Минулого року санаторно-курортна діяльність принесла місту 83 мли гривень, що склало більше половини від усіх надходжень до міського бюджету.

Нюанси рекреації

Цілісно розвиватися місту складно — ще на початку 2000-х років тут розпродали всю землю і тепер владі нічого запропонувати інвесторам. Але багато проданих ділянок й досі не забудовані — власники притримують їх до кращих часів. Це не могло не позначитися на вартості ділянок на вторинному ринку — сотка землі тут стартує від $ 3 000.

«Потенціал Трускавця і на 10% не використовується. Якщо у влади міста була стратегія його розвитку, то не було тактики.

Але частіше за все не було ані того, ані іншого, чому і місто розвивалося не комплексно, а точково — кожен бізнесмен буквально на дотик пробивався. У міста немає чіткої концепції розвитку.

Статус Трускавця досі регулюється нормативною базою постанов Кабінету міністрів СРСР від 1981 року і за законом він не є курортом ні державного, ні місцевого значення», — коментує Пиців.

«З проведенням інженерних комунікацій, дорожньою інфраструктурою, створенням умов для комфортної роботи бізнесу, тобто з усім тим, що не залежить від інвестора, а тільки від місцевої влади — тут завжди були проблеми», - додає Дробчак.

Промисловість у силу специфіки санаторної діяльності у Трускавці відсутня. Майже все працездатне населення, причому не лише Трускавця, а й навколишніх сіл — близько 14 000 осіб — працюють в санаторно-курортній сфері.

Але навіть ця базова для міста платформа на перевірку виявилася нетривкою — у головного роботодавця міста і власника ліцензії на розробку мінеральних джерел — ПрАТ «Трускавецькурорт» — виникли проблеми. За словами Віктора Жданова, генерального директора ПрАТ «Трускавецькурорт», загальне завантаження по санаторіях їх організації — у неї п'ять санаторіїв — в 2015-му впала до 13%.

«Всі ці санаторії були побудовані ще за радянських часів і донедавна жили за рахунок відпочиваючих, які приїжджали за путівками Фонду соціального страхування.

Але в 2015 році держава перестала видавати такі путівки і ПрАТ «Трускавецькурорт» довелося закрити два санаторії і звільнити майже 2000 осіб; ті санаторії, що залишилися, намагаються заповнювати за рахунок порівняно недорогих комерційних путівок», — розповідає Андрій Кульчинський, мер Трускавця.

Взагалі з цим ПрАТ «Трускавецькурорт» у мерії непрості стосунки — багато років керівництво міста намагалося повернути в муніципальну власність частину майна, яке у 1990-х перейшло до цього підприємства.

Але проблемам підприємства Кульчинський не радіє — адже більше 10% працездатного населення міста залишилося без роботи.

Утримувати побудовані за радянськими стандартами громіздкі та енерговитратні санаторії підприємству дорого, і, звичайно ж, вони програють за рівнем сервісу і умов більш сучасним конкурентам, в тому числі й самим собі — до ПрАТ «Трускавецькурорт», крім санаторіїв, входить сучасна вілла «Христина» і Mirotel, на базі якого працює «Мед-Палас» — один з кращих медичних комплексів Західної України.

Життя без прикрас

Місцеві жителі живуть досить скромно: середня зарплата по місту всього 2500 гривень — на 1100 гривень менше, ніж по Львівській області.

«Багато жителів Трускавця живуть за рахунок того, що здають житло в оренду приїжджим. Але в цьому бізнесі є сезонність — з кінця листопада по грудень і з кінця січня до початку квітня відпочиваючих майже немає, місто порожнє, і за цей час люди проїдають те, що зуміли заробити в літній час», — розповідає Пиців.

16 років тому в місті намагалися створити більш надійний плацдарм для розвитку — у 2000-му в Трускавці була створена Спеціальна економічна зона «Курортополіс» терміном дії на 20 років. Інвестори, які реалізовували проекти, спрямовані на розвиток санаторно-курортного господарства, медицини та охорони здоров'я, отримували податкові пільги. У місті з'явився завод «Аква-Еко» з випуску мінеральної води, компанія «МІК» налагодила випуск виробів із пластику й гуми, в машинобудівне МПЧ «Такт» освоїло виробництво лічильників для обліку тепла, води та електроенергії. Всього було започатковано понад 3000 інвестиційних проектів. Лише за перші два роки дії цієї СЕЗ у місті майже вдвічі знизився рівень безробіття. Але в 2006-му СЕЗ несподівано позбавили податкових пільг та більшість інвесторів відмовилися від своїх планів. «Тепер у нас по місту понад 30 недобудов», — каже Пиців.

Приховані пружини

З кризою місто отримало новий етап розвитку — девальвація гривні змусила багатьох звернути увагу на цей курорт. Українцям місто цікаве для оздоровлення та відпочинку, а бізнесменам — з точки зору інвестицій.

«Середньорічне завантаження по наших готелях до кризи було на рівні 50%, після — більше 60%. Наші співвітчизники стали до нас більше їздити», — зазначає Дробчак.

«Зараз чудовий час для перезавантаження — все, що не має життєздатної бізнсс-моделі та довгий час забирало у міста ресурси, відмирає», — впевнений Пиців.

Місцева влада вже визначилася з концепцією розвитку міста — вона побудована на різних напрямках в туризмі. Найпріоритетніший — медичний туризм.

«Серед усіх українських курортів Трускавець — найбільш популярний. І справа не лише в унікальності води, але й у сервісі — деякі санаторії вже можуть надати практично повний спектр медичних послуг», — говорить Інна Дащенко, заступник голови правління Асоціації лікарів медичного туризму.

У Трускавці є не лише джерела мінеральних вод, санаторії та лікувально-діагностичні центри, а й відома клініка відновного лікування, що спеціалізується на лікуванні пацієнтів з ДЦП.

На користь медичному туризму відіграє й вигідне розташування — в 25 км від Трускавця знаходиться бальнеологічний курорт Східниця, а в 50 км — курорт Моршин. Це дає можливість кластерного розвитку цим курортам.

Обласна «столиця» — Львів — дає жителям Трускавця прекрасний приклад того, наскільки якісно туризм може змінити місто.

«За радянських часів всі їхали до Трускавця, і лише проїздом заїжджали до Львова. Але Львів у туристичному напрямку зробив якісний стрибок, і зараз нашому місту треба багато працювати, щоб ці потоки туристів завітали і до нас», — говорить Дробчак.

Як залучити туристів? Трускавець небагатий на історичні та архітектурні пам'ятки. Але формат проведення різноманітних фестивалів, конкурсів та спортивних турнірів тут цілком перспективний.

«Трускавцю не вистачає інфраструктури, в першу чергу доріг, а також розваг для туристів, цікавих подій і креативного просування як всередині країни, так і за кордоном», — каже Володимир Царук, директор Центру туристичної інформації.

Ще один напрямок, який планує розпивати місцева влада, — бізнес-туризм. Проведення конференцій, різних форумів та семінарів для багатьох закордонних курортів уже давно стало одним із джерел заробітку.

Але для всього цього міській владі потрібно виконати чимало роботи — окрім розробки стратегії розпитку, нормативного врегулювання статусу міста та облаштування інфраструктури вони мають поновити діалог із бізнесом. Адже місту-курорту, який вирішив наздоганяти європейських побратимів, крім якісної медичної бази дуже потрібні аквапарки, ТРЦ, тенісні корти, сучасні стадіони і поле для гольфу. Всі ці проекти можна реалізувати лише за умов повної довіри зі сторони бізнесу.

Світлана Рябова, журнал «InterCity Magazine»

Оголошення

В КП «Парк Курортний» потрібні на роботу робітники благоустрою та працівники по догляду за квітниками міста і парку. Звертатися: м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 2; тел. (247) 5-46-14.

***

Запрошуємо на семінар для платників податків

Шановні платники податків!

19 травня 2016 року у м. Львові Головне управління ДФС у Львівській області проведе безкоштовний семінар для платників податків-юридичних осіб Львівської області на тему: «Актуальні питання бухгалтерського обліку та оподаткування (податок на додану вартість, оподаткування доходів фізичних осіб та майна юридичних та фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, спрощена система оподаткування, обліку та звітності)» за участю сертифікованих аудиторів Львівської області.

Початок семінару: 11 год. 00 хв.

Початок реєстрації: 10 год. 00 хв.

Місце проведення: м. Львів, вул. Стрийська, 35, актовий зал в цокольному приміщенні адмінбудинку Головного управління ДФС у Львівській області.

Запрошуємо взяти участь у семінарі усіх зацікавлених.

Просимо здійснити попередню реєстрацію за адресою: https://goo.gl/forms/ut1ehJVp7c



Обновлен 12 мая 2016. Создан 11 мая 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником