Трускавецький вісник № 86 (1227) від 16 травня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 86 (1227) від 16 травня 2016 р.

16.05.2016



У номері: Лемківські вечорниці; Підписання петиції про надання Раймундові Ярошу звання «Почесний громадянин Трускавця»; Інтерв’ю з Тарасом Вариводою; Трускавець – сучасний туристичний полюс Карпатсько-Бещадського регіону; Артеріальна гіпертензія; Інформує податкова.

Короткі новини

Телефонуйте на “гарячу лінію”

У вівторок, 17 травня, від 11.00 до 12.00 відбудеться сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” із заступником начальника-начальником Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ Русланом Дмитровичем Коржем з питань оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Запитання можна ставити за телефоном 5-14-36.

Також відповіді на запитання щодо справляння рентної плати та адміністрування екологічного податку буде надавати в.о. завідувача сектору податків та зборів з юридичних осіб Габчак Лідія Василівна з 10.00 до 11.00. Запитання можна ставити за телефоном 5-16-90.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

У дрогобицький Ратуші запроваджують контроль за чиновниками

Сьогодні, 16 травня, у дрогобицькій Ратуші розпочали перевірки виходу на роботу чиновників. Про це повідомив на оперативній нараді заступник міського голови, керуючий справами виконкому Володимир Коцюба. За словами посадовця, крім перевірок, запроваджуються журнали, в яких чиновники мають фіксувати свій прихід на роботу і залишення офісу. Також кожного чиновника зобов’язано у понеділок подавати план роботи на тиждень, а у п’ятницю – звіт про виконану роботу.

Нагадаємо, що подібну практику у дрогобицькій Ратуші вже пробували запровадити, але вона, крім паперотворчості, яка займала в посадовців певний час, та використання чималої кількості дорогоцінного паперу, ніякої користі для поліпшення справ не принесла і від неї відмовилися.

ЗІК

Лемкобачення

14 травня, в день, коли українці готувалися засісти за екрани телевізорів, щоб переглянути фінал Євробачення-2016, у трускавецькому ресторані «Оскар» проходило справжнісіньке «Лемкобачення» - концерт автентичної лемківської пісні у форматі вечорниць. Гурт із села Мокре (Республіка Польща) в складі півтора десятка осіб подарував глядачам-слухачам неповторні миті зустрічі з автентикою традиційних вечорниць-посиденьок у лемківському селі.

Що таке вечорниці? Це передусім живе спілкування. Люди в селі сходилися до якоїсь одної хати і спільно виконували певну роботу (пряли, вишивали, дерли пір`я тощо). І паралельно з роботою співали, жартували, розповідали різні історії. Вечорниці – це дозвілля наших предків, яке вони поєднували з роботою. Словом, корисно (робота робиться), інформативно (чого тільки не почуєш), приємно (веселе проведення часу, жарти, залицяння тощо).

Лемки з Мокрого представили власне такий варіант вечорниць – люди співають собі, оповідають смішні або містичні історії, роздумують над певними питаннями. Історії, які почули присутні, в різних інтерпретаціях можна почути в багатьох місцевостях. Для прикладу, про «нечисті» місця, де щось лякає, або ж про вербу, біля якої вночі чути дитячий плач. Такі історії є чи не в кожному селі, тим більше, що всюди були «матері-одиначки», які позбувалися небажаного дитяти, задушивши його, і потім на цьому місці дійсно вчувався дитячий плач чи щось «лякало».

Насмішки над недолугим женихом чи «нетрібною» відданицею, оповіді про бабу, котра весь вік ховала гроші за ікону і заповідала цю ікону покласти собі в труну, або ж «страшки», як пес бив хвостом у двері, а дівчина думала, що то щось нечисте стукає – це все історії, які могли реально мати місце. На вечорницях поєднувалися правда та домисли, які інтерпретували факти, події, явища, процеси.

Село Мокре Сяноцького повіту – одне з небагатьох, де лемківська бесіда звучить на щодень. Але час вносить свої корективи, полонізація торкнулася і Мокрого. Щоб зберегти предківські звичаї та традиції, мову та культуру, був створений лемківський гурт, котрий і приїхав з виступом до Трускавця.

Пісні, смішки і страшки, веселе та тужливе – все переплелося у годинній програмі. Лемківські вечорниці в «Оскарі» показали, що попри різноманітні нові віяння моди вічно актуальною залишається традиція. Бо тільки те, що наше, може торкнутися глибини серця і зворушити. Тому і перемогла Джамала на Євробаченні, бо пісня її йшла від щирого серця і була голосом цілого народу. Тому і зворушило «Лемкобачення» гостей вечорниць, бо представили лемки не щось штучне чи придумане, а те, що було насправді – словом, перенесли глядачів у І половину ХХ століття в звичайну лемківську хату, де звичайні люди зібралися на вечорниці...

Серед глядачів переважали представники трускавецького товариства «Лемківщина», керівник якого Ярослав Одрехівський зложив гостям щирі слова вдячності за прекрасний виступ і популяризацію лемківської пісні. Палкі слова подяки звучали і з вуст директора «Оскара» Олега Блажівського. Сльози розчулення витирала стара лемкиня, яка прийшла на концерт, а краєзнавець Микола Іваник пригадував, що деякі з почутих пісень чув ще від свого дідуся. Напевно, не залишилося нікого, кого б не зворушила ця прекрасна зустріч з народною піснею. Щира подяка лемкам з Мокрого за прекрасну програму «Лемківські вечорниці»!

Володимир Ключак

Трускавець – сучасний туристичний полюс Карпатсько-Бещадського регіону

Внаслідок відновлення дружніх і партнерських стосунків Трускавця з містами та адміністративними об’єднаннями Республіки Польща нещодавно було підписано чотиристоронню Угоду між органами місцевого самоврядування України та Польщі. Подія відбулася у Трускавці 4 – 6 травня 2016 р. і саме тоді було досягнуто домовленості, що в період 20 – 22 травня 2016 р. у нашому місті-курорті буде проходити спільне виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму на чолі з головою Комітету Артуром Палатним і Комісії Сейму Республіки Польща з питань фізичної культури, спорту і туризму на чолі з головою Комісії Іренеушем Расом. Тема засідання: «Шляхи співробітництва України та Польщі щодо формування туристично-інвестиційної привабливості України». Організатором цього заходу виступають Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Трускавецька міська рада та ГО «Європейська інтеграція України». В рамках спільного виїзного засідання буде проведена Конференція-презентація туристичної, оздоровчої та відпочинкової інфраструктури Трускавця на тему «Трускавець – сучасний туристичний полюс Карпатсько-Бещадського регіону»

Проведення виїзного засідання саме в такому форматі і саме у Трускавці є дуже знаковим і важливим для реального зрушення питання кардинального розвитку Трускавця як найважливішого українського курорту з реальним потужнім фінансовим інвестуванням інфраструктурних об’єктів. Також тішить зацікавленість польського профільного Комітету Сейму щодо проведення цього заходу не в Києві а в Трускавці. Це вказує як на належну оцінку польською стороною професіоналізму трускавецької сторони щодо проведення зустрічей такого статусу на високому рівні, так і на велику зацікавленість наших польських сусідів курортом Трускавець. А Польща, як відомо, є нашим стратегічним партнером і промоутером України в цілій Європі. Отож маємо великі сподівання на реальні здобутки і маємо вже реальні плани щодо розширення географії співробітництва.

Прес-служба ГО «Європейська інтеграція України»

Підпиши петицію

На новому офіційному веб-сайті Трускавецької міської ради www.tmr.gov.ua функціонує розділ «Електронні петиції». Тут можна створити власну петицію чи підписати існуючі, щоб привернути увагу до якоїсь теми, певних проблем, подій чи явищ. Поки що єдиною петицією, яку подано і на яку триває збір підписів, є петиція «Про визнання Раймунда Яроша почесним громадянином м. Трускавець».

«Раймунд Ярош є однією з найбільш відомих особистостей історії курорту Трускавець. Власне, завдяки цьому власнику курорт Трускавець здійснив чималий ривок в своєму розвитку. Кількість відпочивальників зросла з 3,5 тис. в 1910 році до 17 тис. в 1933 році. Коштом Раймунда Яроша була збудована вілла Goplana (на сьогоднішній день це будівля музею Михайла Біласа). Саме за часів керівництва Раймунда Яроша, в Трускавці вперше в 1912 році була споруджена електростанція та з’явилось електричне освітлення. В тому ж 1912 році була прокладена гілка залізниці Дрогобич-Трускавець, що фактично поєднала курорт із Львовом, Краковом, Віднем та іншими європейськими містами та значно посприяла збільшенню потоку туристів до курорту. За ініціативи Раймунда Яроша було збудоване штучне сірководневе озеро на Помярках, яке користувалось чималою популярністю. У 1929 році завершилось будівництво природничого музею, який налічував близько 1000 експонатів фауни та флори. В часи керівництва Раймунда Яроша курорт Трускавець із невеличкого поселення з кількома віллами та 3 тис. відпочивальників на рік, перетворився на курорт європейського рівня, в якому відпочивали та оздоровлювались перші особи держави, відомі музиканти, митці, політичні та громадські діячі, в місті проводились численні симпозіуми, з’їзди, наукові конференції. Фактично Раймунд Ярош - це власник, меценат, мешканець та патріот курорту Трускавець, який інвестував в його розвиток чималі кошти та вивів Трускавець на новий рівень. Кожен трускавчанин, котрий цікавився історією рідного міста визнає, що Раймунд Ярош більш, ніж достойний звання почесного громадянина Трускавця», - аргументує доцільність підписання петиції її заявник, трускавчанин Марко Федоренко.

Звісно, про Раймунда Яроша можна писати значно більше, але, як кажуть, розумному досить і цього. Тих, хто хоче більше довідатися про людину, котра пропонується на отримання звання «Почесний громадянин Трускавця», відсилаємо до розвідки кандидата історичних наук Богдана Лазорака «Раймунд Ярош (1875 – 1937 рр.) – власник курорту Трускавця і бургомістр міста Дрогобича» (читати тут: https://protruskavets.org.ua/rajmund-yarosh-1875-%E2%80%93-1937-rr-%E2%80%93-vlasnyk-kurortu-truskavtsya-i-burhomistr-mista-drohobycha/).

 В часи, коли жив Раймунд Ярош (І половина ХХ століття), його постать трактувалася неоднозначно. Навіть отець Олекса Пристай, автор легендарного твору «З Трускавця у світ хмародерів», не дуже добре відгукувався про власника курорту, який занадто ретельно охороняв парк від відвідування місцевого елементу. Але зараз, з висоти часу, дійсно важко не помітити, наскільки грандіозним був вклад Раймунда Яроша у розвиток Трускавця. Поклавши руку на серце, скажімо чесно один одному – чи був би зараз Трускавець курортом такого рівня, якби його у часи Польщі так не «розкрутив» Раймунд Ярош?

Тому й дивує, що станом на 16 травня петицію про визнання Раймунда Яроша почесним громадянином Трускавця підписало лише 23 осіб (із 150 необхідних). Невже ця людина не вартує такого статусу? Не хочемо нікого образити, але глянувши на список почесних громадян Трускавця, бачимо, що є серед них такі, які при менших від Яроша заслугах перед нашим містом-курортом, все ж мають цей статус. А Раймунд Ярош навіть не удостоївся, щоб його іменем назвали хоча б маленьку вуличку у Трускавці. Єдина згадка про нього – це табличка на віллі «Ґопляна» (музей Біласа), і та виготовлена не за кошти курорту, який він підняв, а за кошти польської спільноти.

Завершуючи ці своєрідні роздуми, хочемо звернутися до трускавчан, які люблять своє місто і гордяться ним. Підпишіть цю петицію, адже є велика заслуга Раймунда Яроша у тому, що Трускавець має славетну історію, має відкриті та збережені джерела, має прекрасний парк у англійському стилі, має чітке планування, а також багато об’єктів, які зараз є пам`ятками архітектурної та культурної спадщини Трускавця. А скільки не збереглося того, що Ярош започаткував – і природничий музей на Помярках, та й вся відпочинкова зона на Помярках, де зараз занепад та запустіння.

Особливістю електронних петицій є те, що можна побачити прізвища підписантів тієї чи іншої петиції. Зареєструватися зовсім нескладно, спробуйте і беріть активну участь у висловлюванні своєї позиції. Гадаємо, що після отримання Ярошем звання «Почесний громадянин» прийде черга й на те, щоб такого статусу удостоївся інший наш славетний трускавчанин, отець Олекса Пристай. Крім «історичних» питань можна подавати петиції і на актуальні, болючі теми, як це є на сайті Президента України. Будуймо громадянське суспільство разом, шляхом дискусій, діалогів, відкритості та поваги один до одного.

 Володимир Ключак

P.S. До кінця збору підписів залишилося 70 днів. Підписати петицію «Про визнання Раймунда Яроша почесним громадянином м. Трускавець» можна за посиланням https://e-dem.in.ua/truskavets/Petition/View/1

У Стебнику мало що змінилося…

Стебничанин Тарас Варивода – з числа тих неспокійних людей, які не можуть мовчки спостерігати за тим, що відбувається навколо них. Автор перших фільмів про Стебник і про Івана Франка надіявся, що зі зміною влади у Стебнику справи в місті калійників підуть на краще. Виявилося, що помилявся…

- Пане Тарасе, від місцевих виборів пройшло вже сім місяців. Чи змінилося щось у Стебнику?

- Якщо дивитися стратегічно, то мало що змінилося. Тому що Стебник і далі невизначений в системі підпорядкування. Як кажуть, ні місто, ні село. Ті процеси, які розпочалися в 1990 році, коли піднімали питання, щоб Стебник став містом обласного підпорядкування, дотепер не закінчені. Хоча реформа децентралізації, яку проводить Київ, і є для того, щоб прискорити цей процес. Багато і сіл, і містечок у регіонах визначилися, тобто використали цю реформу і отримали певні кошти для того, щоб розвиватись. Стебник це міг зробити також. На жаль, вже нова влада Стебника цей процес чомусь не прискорила…

Мені здається, що основна проблема – що ми не використовуємо можливості реформування, можливості виходу на новий рівень для того, щоб Стебник прискорено розвивався, а не був у тому становищі, в якому він існує вже протягом більше двадцяти років.

Стебник – пасинок Дрогобича, всі стратегічні проблеми стебничани змушені вирішувати в Дрогобичі. По будь-якому питанні стебничанам доводиться їздити в Дрогобич – і економічного, і культурологічного, і юридичного плану, вирішення судових, майнових питань тощо. Мені здається, що це одна з головних проблем. Влада повинна була на це звернути увагу. На жаль, вона і далі працює по-старому.

- А що б Ви робили на місці владних мужів Стебника?

- Я б якраз із цього й почав, бо це основне питання – визначення Стебника. Якщо це місто, то ми повинні знати, що це за місто, знати його історію, його можливості, його перспективи. За нас це питання ніхто не вирішить – ні Дрогобич, ні Львів, ні Київ.

До речі, в Стебнику навіть немає музею… Вірніше, є музей національно-визвольних змагань, але він охоплює незначний період. А Стебник має давню і цікаву історію, та хто її популяризує, де про це довідаєшся? Чи всі знають, для прикладу, що Стебник відвідував цісар Франц-Йосиф? Музей би дозволив стебничанам гордитися своїм містом.

Так що я б на місці стебницької влади почав з визначення – що Стебник являє собою на даний час і чим він хоче стати. А тоді вже ми могли б думати, куди далі рухатися та як досягати поставлених цілей.

- Ви особисто бачите Стебник в майбутньому як частину Дрогобича, як окреме місто в теперішніх куцих межах чи як центр територіальної громади спільно з навколишніми селами?

- Я бачу Стебник як місто обласного підпорядкування, до якого приєднані навколишні сусідні села.

- Ви зазначили, що влада Стебника не дуже просунулася в питанні статусу міста. А що скажете про культуру, освіту, дозвілля? В Стебнику навіть немає «гуманітарного» заступника – хіба це нормально?

- Так, це велика проблема. Відсутність заступника міського голови з гуманітарних питань є немов свідченням якоїсь неповноцінності. Я зауважив, що заходи культурологічного плану у Стебнику відбуваються з певним запізненням. Відзначення історичних, пам’ятних дат у Стебнику робиться на слабенькому рівні. Я не хочу нікого образити, бо рядові працівники стараються, роблять, що в їх силах. Та проблема в тому, що у Стебнику немає людини, яка б відповідала за культуру, яка б виступала координатором, організатором таких заходів. А питання культури та інформації – це зовсім не другорядні питання. Від цього залежить розвиток громади. Як пише в Біблії, не хлібом єдиним живе людина.

На вихідні дні стебничани повинні мати можливість гарно провести час, дозвілля, мати інформацію, мати можливість дискусій. Треба би проводити різні диспути, громадські слухання, діалоги. Ми маємо відсутність комунікації між владою та громадою, а це неправильно!

Люди, зайняті в культурі, в інформаційному просторі, мали би мати можливість для виступів, для зустрічей з громадою, щоб був зв'язок, щоб ми не тільки дивилися передачі типу «Свобода слова» і слідкували за діалогами політиків в Києві. Ті діалоги повинні бути і в нас, на нашому рівні. Ми повинні знати своїх політиків, своїх лідерів громадської думки, людей, які несуть культуру, які мають власне бачення, які є цікавими та можуть прислужитися громаді, розбудити її. У нас має формуватися громадянське суспільство, а цього в Стебнику нема.

Спілкування з людьми такого типу дасть можливість стебничанам розвиватися, робити висновки і на виборах мати свою думку, робити правильний вибір.

Звичайно, що такі зустрічі хтось мав би організувати, модерувати. А в Стебнику на даний час ніхто не відповідає за культурний розвиток.

У Стебнику є люди, які не менш талановиті, ніж в Дрогобичі, Трускавці чи Львові. Але їм треба дати можливість себе реалізувати.

- Пане Тарасе, це вже не перше наше інтерв’ю, але в попередніх ми якось не надто Вас представили нашим читачам. Якщо можна, то розкажіть трішки більше про себе, свій життєвий шлях.

- Моє прізвище типово стебницьке – Варивода. Мій дідо – з корінних стебничан. Хоча я народився в Журавні Жидачівського району, звідки родом моя мама, але виріс у Стебнику. Мій батько отримав тут роботу вчителем і ми переїхали сюди. Тут я вчився, закінчив СШ № 6, потім закінчив Львівський поліграфічний інститут імені Івана Федорова (зараз Академія друкарства).

Працював на Стебницькому калійному заводі, у Дрогобичі в проектному інституті, а потім на Львівському телебаченні. Створював телебачення у Дрогобичі («АЛСЕТ»), у Трускавці («ТРТ», Трускавецьке телебачення).

За спеціальністю я інженер, а потім перекваліфікувався, пройшов курси і вже працював як асистент режисера на Львівському телебаченні, згодом як режисер на Дрогобицькому та Трускавецькому телебаченні і режисер своїх фільмів. Зараз я працюю як фрілансер, виступаю в ролі продюсера, бо хочу організувати виробництво деяких фільмів…

- Чому людина з таким досвідом як Ви Стебнику не потрібна?

- Нема пророка у своїй Вітчизні (посміхається)… Я в принципі звертався до стебницької влади, до міського голови щодо співпраці. Та їхня реакція мене неприємно вразила. На перше ж моє звернення я почув: «У нас грошей нема». Грошей нема на культуру, грошей нема на музей. Та мені здається, що в них просто нема бажання цим займатися. Бо для того, щоб організувати той же музей, не потрібні аж такі великі кошти…

- Ви «потягнули» б посаду заступника мера з гуманітарних питань?

- Самому за себе важко сказати, але вважаю, що це мені під силу.

- Пане Тарасе, скажіть щиро як корінний стебничанин: що Вам дуже сильно подобається в Стебнику, від чого Ви в захопленні, а що навпаки, дуже Вас засмучує, що Вам не подобається?

- Почну з того, що не подобається. Найдужче, що мені не подобається – це те, що річка Солониця смердить. Вода відіграє велику роль в житті людей, а вона в нас смердить. От з цим я змиритися ніяк не можу. Це мені найдужче не подобається.

А подобається мені те, що Стебник – це тихе містечко, не завантажене гамором, міським транспортом. Стебником можна просто пройтися і отримати від цього задоволення. Невеличке тихе і гарне містечко, яке може і повинно бути ще кращим…

Спілкувався Володимир Ключак

Артеріальна гіпертензія – профілактика і попередження ускладнень

Згідно наказу Департаменту охорони здоров’я ЛОДА № 322 від 13.04.16 р. «Про проведення у Львівській області у 2016 р. масової акції вимірювання артеріального тиску у населення» в м. Трускавці вимірювання артеріального тиску проходитиме в період з 16 травня до 30 травня 2016 р.

Цей важливий захід проводиться впродовж останніх декількох років і дає змогу охопити населення профілактичними оглядами на предмет виявлення, ранньої діагностики гіпертонічної хвороби. Медиками Трускавецької міської лікарні будуть організовані пункти вимірювання артеріального тиску в місцях масового скупчення людей, огляди працівників організацій, установ, подворові обходи населення. Дана акція має на меті привернути увагу кожного жителя нашого міста до важливості такої проблеми здоров’я як гіпертонічна хвороба.

В Україні на сьогоднішній день налічується 13 млн. гіпертоніків. Згідно з даними Всесвітньої організації здоров’я (ВООЗ), гіпертонія щорічно вбиває по всьому світу біля 17 млн. людей, а до 2030 року ця цифра збільшиться ще на 7 млн. ВООЗ називає основні причини гіпертонії: відсутність фізичних навантажень, неправильне харчування, надмірна вага, перевтома, стрес, тютюнопаління, підвищений рівень глюкози та жирів у крові.

Що таке гіпертонія?

Гіпертонічна хвороба – це хронічне захворювання, що характеризується постійним, а в початкових стадіях періодичним, підвищенням артеріального тиску (140/90 і вище). Гіпертензія – підвищений внутрішньо-судинний тиск рідини (крові, лімфи). Терміном «гіпертонія» називають підвищення (напруження) тонусу м’язів. Але, за традицією, саме цей термін часто застосовується нами, говорячи про підвищений тиск крові. Розрізняють первинну та вторинну артеріальну гіпертензію. Первинною називають підвищення кров’яного тиску при гіпертонічній хворобі, вторинною – підвищення артеріального тиску, яке є одним з симптомів іншого захворювання (запалення нирок, ураження ниркових судин, розладу функцій деяких залоз внутрішньої секреції). Діагностувати вид артеріальної гіпертензії може тільки лікар за допомогою додаткових обстежень.

Вважають, що причиною розвитку гіпертонічної хвороби є дисбаланс між факторами, які відповідають за регуляцію артеріального тиску, так званих пресорних та депресорних систем. У людини, яка захворіє гіпертензією, у відповідь на стресові ситуації виникає глибока і напружена емоційна реакція, а разом з нею підвищений рівень артеріального тиску, що зберігається довше, ніж у здорового. Повторення таких ситуацій приводять до стійкого підвищення артеріального тиску.

Надлишок хлориду натрію (солі) в організмі також безпосередньо викликає артеріальну гіпертензію, тоді як усунення такого надлишку знижує кров’яний тиск. У підтримці гіпертензії бере участь ще один механізм – надмірно посилена робота серця при занадто великому об’ємі крові, що бере участь у кровообігу.

Чим небезпечне підвищення артеріального тиску?

При артеріальній гіпертензії відбуваються зміни практично в усіх органах і системах організму: у мозку – порушення кровопостачання (від хронічної енцефалопатія до інсульту); у серці – гіпертрофія лівого шлуночка, ішемічна хвороба серця, інфаркт та серцева недостатність; у нирках – гіпертензивний гломерулосклероз, хронічна ниркова недостатність; в очах – крововилив у сітківку; у судинах – аневризми, тромбози судин як центральних так і віддалених.

Які прояви артеріальної гіпертензії?

При підвищенні АТ можуть виникати болі голови (переважно в потиличній ділянці), головокружіння, запаморочення, погіршення пам’яті, болі в ділянці серця, відчуття серцебиття, пульсації в голові, задишка, пітливість, почервоніння обличчя, оніміння пальців рук та ніг, погіршення зору, носові кровотечі. Якщо підвищений тиск утримується тривалий час, а хворий не лікується чи не дотримується лікарських вказівок, з`являються набряки нижніх кінцівок, важкість у правому підребер’ї, посилюється задишка.

Здоровий спосіб життя – основа профілактики та лікування підвищеного артеріального тиску. За власне здоров`я головним чином відповідаємо ми самі, лікар може допомогти, особливо у критичних ситуаціях, або дати рекомендації з профілактики. Оздоровче, профілактичне харчування – один з ключових моментів для збереження здоров`я. Якісний склад їжі загалом визначає стан органів та систем організму.

Основні правила, яких необхідно дотримуватися при правильному харчуванні:

1. Їжте тільки тоді,коли є відчуття голоду, не переїдайте, вставайте з-за столу з легким відчуттям голоду.

2. Не споживайте їжу під час психоемоційних навантажень (не «заїдайте» стрес).

3. Останній прийом їжі, повинен бути не менше як за 2 год. до сну.

4. Добре пережовуйте їжу.

5. Пийте за 5-20 хв. до їди, але не запивайте їжу.

6. Не поєднуйте за один прийом різноманітні страви.

7. Дотримуйтесь (по можливості) постів.

8. Один день у тижні має бути розвантажувальним.

9. У раціоні повинні переважати овочі, фрукти, цільно-зернові каші, якісні кисломолочні продукти, нерафіновані олії, риба, птиця, трав`яні чаї, свіжі соки, чиста вода.

10. Обмежити вживання солі, цукру та виробів, що його містять, смажених страв, тонізуючих напоїв, копчених виробів, білого хліба, майонезу, макаронних виробів та виробів з білого борошна, твердих та плавлених сирів.

Малорухомий спосіб життя або гіподинамія – одна з причин серцево-судинних захворювань, в т.ч. і артеріальної гіпертензії. Мудрець сказав: «Фізичні вправи додають не лише роки до життя, а й життя до років».Адекватні і дозовані фізичні навантаження сприяють зниженню артеріального тиску в осіб з АГ, покращенню насосної функції серця, покращення коронарного кровоплину, нормалізації ліпідного профілю крові. У нетренованих людей фізичні навантаження необхідно збільшувати поступово, щоб не призвести до погіршення стану та загострення наявних захворювань.

Не слід забувати про такі важливі фактори ризику як тютюнопаління та вживання алкоголю. Нікотин та компоненти диму підвищують АТ, погіршують еластичність судин, порушують в’язкість крові, прискорюють частоту серцевих скорочень. Розвиток гіпертонічної хвороби також корелює з віком, статтю, психосоціальними факторами.

Лікування гіпертонічної хвороби слід розпочинати негайно з корекції факторів ризику, а аспекти медикаментозного лікування є цілком компетенцією лікаря. Слід підкреслити, що лікування гіпертонічної хвороби – захворювання за своєю природою хронічного – неодмінно повинно бути постійним і тривалим.

Найважливіша задача лікування при гіпертонічній хворобі – підтримувати артеріальний тиск на сприятливому рівні, обмежуючи, по можливості, його коливання в бік як і підвищення, так і різкого зниження.

Запрошуємо всіх жителів Трускавця виміряти артеріальний тиск і отримати, при необхідності, фонову консультацію стосовно свого стану здоров`я.

Н. Й. Жук, лікар-кардіолог Трускавецької міської лікарні



Создан 16 мая 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником