Трускавецький вісник № 90 (1231) від 20 травня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 90 (1231) від 20 травня 2016 р.

20.05.2016



У номері: У "Карпатах" презентували VG Test; У приступі колоніального мислення; Думки Ореста Каракевича; Байк-шоу розпочнеться о 19.00; День Матері та День вишиванки; Матеріали зі стебницької газети «Воля громади».

Короткі новини

Байк-шоу розпочнеться о сьомій вечора

Шоу байкерів та показові виступи каскадерів з Києва в рамках Всеукраїнського фестивалю сучасної української пісні «Трускавецька фієста – санаторій «Карпати»-2016» розпочнуться у Трускавці на центральній площі у суботу, 21 травня, о 19.00. Це було погоджено на засіданні оргкомітету, яке проходило нещодавно у Трускавецькій міській раді. Участь в параді байкерів візьме близько 30-40 учасників на «залізних конях».

Після байк-шоу на гостей «Трускавецької фієсти» очікують показові виступи з хортингу, а о 20.00 розпочнеться Гала-концерт членів журі «Трускавецької фієсти». Нагадаємо, що до складу журі ввійшли такі знакові для української естради постаті як народні артисти України Оксана Білозір, Катерина Бужинська, Іван Попович, Павло Зібров, Микола Свидюк, заслужений артист України Віктор Павлік та інші.

А в неділю, 22 травня, в ландшафтному парку «Підгір`я» (біля ГКК «Карпати») на жителів та гостей Трускавця очікують кулінарне шоу Куліш-Фест, майстер-класи з виготовлення свічок та ляльок-мотанок, акція «Намалюй малюнок воїну» та офіційна церемонія закриття фестивалю «Трускавецька фієста – санаторій «Карпати»-2016». Початок Куліш-Фесту о 15.00, початок урочистої заключної частини – о 16.00. Запрошуємо!

Нагадаємо, що фестиваль «Трускавецька фієста – санаторій «Карпати»-2016» проходить під особистим патронатом Трускавецького міського голови Андрія Кульчинського.

У Меденичах відкриють пам’ятник борцям за волю України

У травні Україна відзначає День Героїв. З нагоди цієї знаменної дати в смт. Меденичі Дрогобицького району відбудеться урочисте відкриття пам’ятника борцям за волю та незалежність України. Відкриття пам’ятника розпочнеться у неділю, 22 травня, о 14.00.

Власна інформація

Як розподілили для Стебника додаткових 640 тисяч з Дрогобича?

12 травня відбулося перше пленарне засідання 9-ї сесії Дрогобицької міської ради. Згідно рішенням сесії, за рахунок спеціального фонду міського бюджету Дрогобича в 2016 році у Стебнику будуть проводитися наступні роботи: капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Майдану, на суму 160 тис. грн.; капітальний ремонт мережі зовнішнього освітлення по вул. Сагайдачного-Чумацька, 150 тис. грн.; капітальний ремонт дороги по вул. С.Бандери, 110 тис. грн.; капітальний ремонт прибудинкових проїздів по вул. П.Куліша 5, 7, 9, 110 тис. грн.; капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. П.Калнишевського (ділянка від вул. П.Калнишевського, 6 до перехрестя з вул. Січових Стрільців), 110 тис. грн.

Іван Куць, депутат Дрогобицької міської ради від Стебника, Депутатська група «Майбутнє Стебника», газета «Воля громади»

Чи знаєте ви свій край?

Красень мій, Трускавець чудодійний,

Ти – перлина в підніжжі Карпат.

Наче муза джерел мелодійна,

Хвої свіжий п’янкий аромат.

Стефанія Шумило

Хай будуть благословенними той день і та година, коли хтось, піднісши до вуст горнятко з джерельною водою, відчув її цілющу силу й назвав ту воду живою. Трускавець – чарівний куточок української землі, який славиться на весь світ як бальнеологічний курорт. Кожне місто, кожна вулиця, кожен будинок мають власне обличчя, ім’я, біографію.

20 травня в центральній бібліотеці міста пройшла краєзнавча вікторина «Чи знаєте ви свій край?», де разом з учнями 8 класу ЗОШ №1 бібліотекарі Олександра Пфайфер та Галина Грицило здійснили подорож у минуле, помандрували старими вуличками Трускавця. Присутні, відповідаючи на запитання вікторини, дізналися багато нового про назву та герб міста, про першовідкривачів, експертів трускавецьких цілющих джерел, про героїв-трускавчан, почесних громадян міста, про відомих і маловідомих поетів.

На згадку учні отримали буклети «Мальовничі куточки Трускавця», які підготувала провідний бібліограф Ярослава Волчанська.

Підготувала Олександра Пфайфер, провідний бібліотекар юнацької кафедри Трускавецької ЦБС

День вишиванки у терцентрі

З нагоди Дня вишиванки в Трускавецькому територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) було проведено літературно-музичну композицію «Мамина сорочка». Директор терцентру Олена Пилат привітала всіх зі святом, головним атрибутом якого була вишиванка. Присутні мали змогу почути вірші у виконанні Світлани Вовків, Людмили Полянської, Олександри Хом’як, Зінаїди Волчкової, Розалії Козакової. Жіноча вокальна група виконали пісні «Чорнобривці», «Мамина сорочка», «Вишиванку».

До Дня вишиванки відбулася презентація виставки рушничків «Пісня про рушник» майстринь - вишивальниць Зінаїди Датольєвої, Марії Біляк, Лариси Павленко Людмили Палінської та виставки світлин із серії «Великдень у Львові» трускавецької майстрині Ірини Бердаль-Шевчик.

Лідія Дідух, інструктор з трудової адаптації Трускавецького територіального центру соціального обслуговування

І материнська ласка, і любов

Ось і прийшов на землю травень, оспіваний в піснях, гаптований солов’їним співом, який приніс нам Свято Матері. З нагоди свята, 18 травня в Народному домі відбувся тематичний вечір «І материнська ласка, і любов», організований Трускавецькою центральною міською бібліотекою (ведучі заходу: зав. відділом обслуговування Галина Грицило та бібліотекар абонементу Ірина Цимбаляк).

Запрошених на захід зворушив перегляд відеороликів «Дякую я Богові за маму» та «Вітання з Днем Матері від бійців АТО з передової». Прозвучали пісні, присвячені Матері Божій, мамі («Була тиха і ясна як весна», «Мамині очі», «Матуся навчила», «Мама») у виконанні Аторвін Юнати, Іванків Олі, Максимів Ілони. Найріднішій в світі людині були присвячені вірші «Мамо моя рідна і єдина», «Мама», «Серце мами», які читали Гіщак Назар, Поліщук Еліна, Мінчак Мар’яна. Під мелодію пісні «Мама» виступили вихованці клубу спортивного танцю Ювента Денс. Глядачі оплесками подякували учасникам заходу.

Ірина Вахнич, провідний методист Трускавецької ЦБС

У «Карпатах» презентували VG Test

20 травня в готельно-курортному комплексі «Карпати» (м. Трускавець) відбулася презентація лабораторного аналізатора VG Test, який дозволяє зробити діагностику бактеріального вагінозу, кандидозу, трихомоніазу за 60 секунд з точністю 95%. Презентація цього апарату здійснюється вперше в Україні.

З вітальним словом до учасників презентації звернулися міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, генеральний директор готельно-курортного комплексу «Карпати» Лев Грицак, виконавчий директор компанії ThreeA (ексклюзивний дистриб’ютор VG Test) Севда Шабані. Професор Даніель Зейдман, який входить в десятку кращих лікарів Ізраїлю, у відеозверненні дав відповіді на найбільш популярні запитання, які виникають щодо нового методу – відносно його характеристик, параметрів, переваг та перспектив.

VG Test – це революційний підхід в біо-медичній діагностиці. Розроблений у 2012 році апарат виводить на якісно новий рівень діагностику вагінітів, кандидозу, трихомоніазу та інших захворювань статевих органів. Тест легкий та простий у використанні: після введення у апарат біоматеріалу від пацієнтки (мазок з піхви, тампон з виділеннями) лікар отримує результат за 60-90 секунд (в залежності від виставлених параметрів). Це дозволяє швидко встановити діагноз та розпочати ефективне лікування, точково спрямоване на першопричину проблеми.

Головною частиною презентації VG Test стала доповідь доктора Моше Ґолана з Ізраїлю (3QBD Company), який детально розповів про лабораторний аналізатор. Він порівняв його із PCR-тестом та іншими методами діагностики (КОН-тест, вимірювання рівня рН і мікроскопії, бали Nugent тощо), які використовуються в сучасній гінекології. Новий метод базується на спектрометрії іонної рухливості, що є найчутливішим аналітичним методом для виявлення летких сполук (проходить вимірювання швидкості руху різних іонів в електричному полі).

Біогенні аміни триметиламін, путресцин і кадаверин складають групу кліткових компонентів, які відіграють важливу роль в регуляції життєвого циклу клітини від виникнення до самоліквідації. Вони можуть слугувати біологічними маркерами патологічних станів, викликаних інфекцією чи появою злоякісних клітин. При нормальному спектрі флори виявляється низький рівень біогенних амінів, а при патогенному – досить високий. Це стосується як бактеріального вагінозу, так і кандидозу.

Як зазначив д-р Моше Ґолан, роботи над вдосконаленням тесту тривають, вивчається можливість експрес-діагностики раку шийки матки та інших онкологічних захворювань. А тим часом на лабораторному аналізаторі VG Test успішно діагностують вагінози, кандидози, трихомоніаз – про кожне з цих захворювань і спосіб діагностики пан Ґолан розповів окремо. Розповідь медика-науковця ілюстрували яскраві презентаційні слайди та вкраплення з реальних життєвих історій, у тому числі з його власної родини.

На завершення презентації медики та журналісти мали можливість задати запитання та почути на них вичерпні відповіді.  Запитання стосувалися надійності та точності цього методу діагностики (95,5% чутливості та 94,4% точності), вартості обстеження в різних країнах, ціни самого апарату, можливості виявлення не лише гінекологічних, але і урологічних захворювань. Задав запитання і міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, не пропустивши нагоди в котрий раз прорекламувати нашу чудодійну живу воду Нафтуся, котра лікує багато захворювань сечостатевої сфери та інші хвороби.

Презентація VG Test тривала в загальному близько трьох годин. Завершилася вона спільною фотосесією. Участь у презентації взяли медики з санаторно-оздоровчих закладів та лікарень Трускавця та регіону, представники влади. Детальне висвітлення презентації (з коментарями спеціалістів) буде на 5 каналі, ZIK TV, Трускавець-Онлайн, Трускавецькому Інтернет-телебаченні, а також в місцевій, регіональній та обласній пресі, на Національному та місцевому радіо і в Інтернет-виданнях.

Підготував Володимир Ключак

P.S. Нижче вміщуємо додаткову інформацію про 3QBD Company, VG Test та технологію

Інформація про 3QBD Company

Компанія 3QBD – дослідницька компанія, створена докторами Зеєвом Карпасом і Авраамом Лорбером, експертами аналітичної хімії одного з провідних інститутів Ізраїлю. 3QBD розробила платформу, базовану на молекулярній діагностичній технології для застосування в гінекології, при інфекційних захворюваннях, в онкології, ветеринарії і для санітарно-гігієнічних досліджень продуктів харчування.

Інформація про VG Test

VG Test – метод діагностики бактеріального вагінозу, кандидозу, трихомоніазу.

VG Test був розроблений групою міжнародних учених для задоволення особливих потреб практикуючих гінекологів, надаючи їм широкий спектр переваг:

- 95% точність в діагностиці – значно вище, ніж Amsel тест, Nugent рахунок і метод культур;

- безпосередні результати отримані за 60 секунд;

- простий діагностичний тест для виявлення складних проблем, в тому числі і при безсимптомних захворюваннях;

- економія часу – швидка діагностика вивільняє час для вирішення проблем більш складних захворювань;

- встановлює довірливі відносини лікаря з пацієнтом через точний діагноз та ефективне лікування;

- допомагає розширити клієнтську базу.

Технологія

Підвищення рівня біогенних амінів в людському організмі може вказувати на неблагополучне чи патологічне середовище в організмі.

3QBD розроблено пристрій VG Test (запатентовано), щоб вимірювати біогенні аміни на основі технології IMS (спектрометрія іонної рухливості).

Тест досить чутливий для вимірювання амінів навіть у низьких концентраціях.

VG Test дозволяє гінекологу:

- виявити інфекційні захворювання з високою точністю діагнозу, отримання результату за короткий період часу;

- проводити контроль при лікуванні антибіотиками;

- раннє виявлення та профілактика захворювань до і під час вагітності для запобігання ускладнень під час вагітності.

VG Test є простим, неінвазивним. Все, що потрібно – це мазок з піхви.

Учасник Майдану та воїн АТО Орест Каракевич: «Пацани, зав`язуйте! Їй-Богу, дограєтесь…»

Знаю, мене читають дрогобичани, тому цей пост стосуватиметься мешканців цього міста. Хотів би поділитись з вами деякими своїми ідеями щодо розвитку нашого міста. Я неодноразово пробував донести це до влади, але, на жаль, не бачу втілення. Можливо, для цього немає ресурсів. Можливо, моє бачення деяких речей здасться наївним, неможливим, все ж таки я займаюсь зовсім іншими справами, та й знаходжусь, м'яко кажучи, не близько. Можливо, для того, щоб бачити ситуацію в цілому, потрібно бути на місці мера. Не знаю причини. Можливо, ви допоможете її знайти.

Щодо ідей. Мені пояснили "на пальцях" ідею такої собі локальної страхової медицини в нашому місті, або ж і районі. Суть в тому, що кожен мешканець вносить певні кошти кожного місяця згідно контракту на свою страхову картку. Коли ж він хворіє і звертається в лікарню (будьмо реалістами, рано чи пізно хворіють всі), всі витрати на лікування, медикаменти оплачує страхівка. Конкретніше. Для того, щоб система почала працювати, потрібно певна кількість людей від 2000. Як це зробити?

Розробити законопроект і проголосувати в міській раді, згідно з яким всі громадяни, що знаходяться на державній роботі, сплачують кожного місяця наприклад по 50 грн. Потрібно укласти договір з банком, розробити базу даних завдання для айтішників, юристів і т.д. (вибачайте, що так поверхнево, кажу ж, неспеціаліст). Ті ж, хто працює в секторі приватної власності, самі зрозуміють вигоду такої системи. Більше ніяких витрат на аптеки, рахування копійок і поневірянь небагатих людей.

Дати розвинутись системі декілька місяців, зокрема для накопичення коштів. Обов`язковий тотальний прозорий контроль за коштами, при чому кожен громадянин має мати право доступу до інформації, щоб ні одна скотина не крала, як крали колись, та й крадуть зараз. Окреме завдання для журналістів пояснити людям, чому і для чого в них знімаються кошти. Головне тут розгрузка бюджету міста, адже медицина з`їдає до 70% бюджетних коштів.

Прокоментували, що ця система не виправдає себе, бо всіх серйозно хворих везуть у Львів. Думаю, за допомогою системи ми б змогли поставити на ноги нашу місцеву медицину, окрім того, уже давно анонсували відкриття нового медичного центру в Дрогобичі, спільно з латишами. Так де він?! Нам дають на нього кошти, обладнання лиш почніть, владо, дай старт! І тут слабо? Тепер спробуємо вбити ще декількох зайців. Молодь. Молодь – це наше майбутнє і бездонний колодязь можливостей.

В Дрогобичі діє молодіжна організація «Права Молодь». Керівник – мій побратим, АТОшник, Майданівець, заступник командира медбатальйону «Правого Сектору». Він пройшов бої в ДАПі, Піски, та й безліч, чого я сам не знаю. Це Ярослав Регей. Я не можу зрозуміти, чому йому досі не надано приміщення для його організації. Він займається тим, що так необхідно зараз нашій молоді – патріотичним вихованням, проводить уроки тактичної медицини, пояснює тактику і стратегію війни новому поколінню.

Невже влада не розуміє, які це можливості? Якщо організацію добре підтримати і розвинути, зацікавити молодь, то пропаде проблема з нарко- і алкозалежністю, з`явиться необмежений волонтерський ресурс, наприклад, для побудови того ж парку Героям Небесної Сотні, приведенні міста в порядок, створення мобільних підрозділів дорослих юнаків, які зможуть спочатку на волонтерських, а потім і в умовах оплати засадах патрулювати місто, та муніципальна поліція, про яку так давно велась мова. З них же потім можна вибудувати структуру нової поліції нашого міста.

Щодо чесних людей. Під керівництвом Олени Куртяк в квітні був зроблений чудовий "мозковий штурм", запропоновані ідеї, які не потребують затрат бюджету для покращення роботи міста. Ці люди склали б чудову Громадську Раду, так дайте їм можливість працювати, це ж еліта нашого міста! Ось опора мера, адекватні непідкупні люди без корисливих інтересів.

Заводи. Візьмемо для прикладу той же долотний завод. Чому не віддати територію заводу приватним підприємцям, які побудують там декілька фірм? Це: кошти в бюджет від оренди, нові робочі місця, розвиток промисловості.

Щодо правової норми, ось завдання для юристів. Можна ще багато писати про ідеї, які маю, та для чого. Тепер болюче для мене питання. Я не збираюсь давати оцінку діям мера, не моя компетенція, я не бачу всієї ситуації. Одне можу сказати: Тарасе Ярославовичу, Вас вибрав не Добродомов, не Матківський, не батальйон Кульчицького і не Айдар. Вас вибрали жителі Дрогобича. Їм і судити про Вашу роботу.

Ви не можете сконцентруватись на глобальних питаннях, бо зайняті малими проблемами: комуналка, зарплати і т.д. Значить, Ваші зами не справляються, або не хочуть справлятись. Вони не компетентні, отже міняйте їх. Звільніть всіх і наберіть на їх місця людей по конкурсу. Ви не берете взяток, та це не означає, що решта не бере.

Система лишилась та сама, поки йдуть в обхід Вас. Писати можна ще ой як багато, але не варто. Для тих, хто хоче далі лиш красти і наживатись на людях: пацани, зав`язуйте. Їй-Богу, дограєтесь. Ніхто вам "Ганьба" кричати не буде. Кричати будете ви. А може і навіть крикнути не встигнете…

Орест Каракевич, Фейсбук

Як Стебнику стати самостійним?!

Місто Стебник – місто, яке ще з радянських часів є адміністративною частиною міста Дрогобич. Такий адміністративний статус накладає свій відбиток на стосунки обох громад та перспективи їх розвитку. Особливо гостро проблема статусу міста Стебника постала в умовах проведення адміністративно-територіальної реформи. Сьогодні Стебницька громада повинна визначитись, у якій адміністративній конфігурації вона зможе досягнути найбільш ефективного розвитку: як окрема територіальна одиниця, об’єднана громада чи як складова частина Дрогобицької громади?! Даний вибір повинен ґрунтуватись на аналізі економічного, і не тільки, потенціалу міста Стебника. Пропоную розпочати…

Отже, згідно Бюджетного кодексу України основними джерелами наповнення бюджету міста є: єдиний податок від підприємців та підприємств (залишаються всі 100% зібраного податку); податок з власників землі та нерухомого майна (100%); акцизний податок з реалізації підакцизних товарів, таких як алкоголь, тютюн чи автомобільне пальне (100%); плата за адміністративні послуги (100%). Інші ключові податки: податок на доходи фізичних осіб, 60% яких сплачуються до бюджету міста Дрогобича (становить приблизно 1 млн. грн.), 15% до бюджету області та 25 відсотків до держбюджету; податок на доходи підприємств (окрім державних та комунальних) – 10% до бюджету області та 90% до держбюджету.

У 2015 році бюджет міста становив 3 млн. 464 тис. грн., а у 2016 році заплановано зібрати податкових надходжень на суму 5 млн. 65 тис. грн. Усі зібрані кошти витрачаються на утримання місцевих органів самоврядування, благоустрій та господарку міста.

Проте основне навантаження на бюджет лягає зі сторони сфери освіти, медицини та культури. Однак, враховуючи адміністративний статус Стебника, заклади освіти, культури та медицини міста фінансуються з держбюджету та бюджету міста Дрогобича.

Зокрема, у 2015 році з місцевого бюджету міста Дрогобича, куди Стебник перерахував 1 млн. грн., було профінансовано:

- 5 закладів культури на суму понад 3 млн. 909 тис. грн.:

Найменування закладу

Комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, теплопостачання, водопостачання)

Заробітна плата

з нарахуванням

1.

Народний дім

410,5 тис. грн.

552,0 тис. грн.

2.

Філія народного дому Солець

5,0 тис. грн.

40,7 тис. грн.

3.

Філія Народного дому Колпець

4,5 тис. грн.

37,5 тис. грн.

4.

Бібліотеки

20,5 тис. грн.

477 тис. грн.

5.

Музична школа

123,7 тис. грн.

2 237,7 тис. грн.

- 4 наступних заклади на суму понад 7 млн. 177 тис. грн.:

Найменування закладу

Комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, теплопостачання, водопостачання)

Заробітна плата

з нарахуванням

1.

Будинок художньо-естетичної творчості учнівської молоді

138,7 тис. грн.

583,1 тис. грн.

2.

Дошкільна установа № 21 «Сонечко»

589,5 тис. грн.

1 865,5 тис. грн.

3.

Дошкільна установа №26 «Калинка»

687,3 тис. грн.

1 887,7 тис. грн.

4.

Дошкільна установа №35

403,0 тис. грн.

1 022,6 тис. грн.

Отже, у 2015 році з міського бюджету Дрогобича було витрачено 11 млн. 86 тис. грн. на установи нашого міста, а отримано від Стебника взамін 1 млн. грн. ПДФО.

Фінансування шкіл міста Стебника здійснюється з державного бюджету, шляхом отримання освітньої субвенції і у 2015 році становило 16 млн. 235 тис. грн.:

Найменування закладу

Комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, теплопостачання, водопостачання)

Заробітна плата

з нарахуванням

1.

СШ №6

1157,7 тис. грн.

2 640,0 тис. грн.

2.

СШ №7

1003,1 тис. грн.

3 294,7 тис. грн.

3.

СШ №11

1029,7 тис. грн.

2 898,3 тис. грн.

4.

СШ №18

1508,7 тис. грн.

2 334,1 тис. грн.

 

5.

СШ №13 (мікрорайон с. Солець)

43,2 тис. грн.

325,5 тис. грн.

У 2016 році з міського бюджету Дрогобича на фінансування закладів культури міста Стебника планується витратити 4 млн. 113 тис. грн., закладів освіти – 7 млн. 984 тис. грн. З державного бюджету на фінансування шкіл міста Стебника планується залучити 16 млн. 325 тис. грн.

Простий аналіз цифр показує, що на утримання закладів культури та дошкільних установ, за умови, якщо місто Стебник стає окремою адміністративною одиницею, потрібно додатково 11 млн. грн., а це два повних річних бюджети нашого міста. Тому першочерговим завданням місцевої влади, яка декларує бажання бачити Стебник окремою одиницею, є збільшення надходжень та скорочення бюджетних витрат.

Саме шлях зменшення витрат, зокрема на комунальні послуги, які у 2015 році склали 7 млн. 124 тис. грн. або 26% від усіх витрат на сферу освіти та культури, обрали Громадська організація «Воля Громади. Стебник» і Депутатська група «Майбутнє Стебника» в Стебницькій та Дрогобицькій міськрадах. Спільними зусиллями, за підтримки КУ «Інститут розвитку міста» (м. Дрогобич), було подано на обласний конкурс 7 мікропроектів, які передбачали заміну на енергозберігаючі вікон та дверей в садочках, музичній та загальноосвітніх школах. 5 мікропроектів здобули перемогу і будуть реалізовані спільними коштами Львівського обласного та Дрогобицького міського бюджетів, з мінімальним внеском нашої громади. Загальна вартість проектів становить понад 1 млн. грн.

В подальших планах – повна енергомодернізація всіх закладів соціальної сфери, за рахунок проектних та грантових коштів.

Тарас Городиський, депутат Дрогобицької міської ради від Стебника, Депутатська група «Майбутнє Стебника», газета «Воля громади»

Через непрофесіоналізм страждає громада

Так вже склалось в українському політикумі, що окремі новообрані керівники полюбляють у своїх промахах звинувачувати попередників. Не стали винятком і останні події в міській раді Стебника, після місцевих виборів.

Неодноразово міський голова, Петро Старосольський, заявляв, що йому у спадок залишився “борг” у розмірі 193 тис. грн. за виконані на замовлення міської ради роботи з капітального ремонту дороги по вул. В. Великого. Роботи на цю суму були проведені ТзОВ “Дорсервіс” в жовтні 2015 року і мали бути оплачені підряднику до кінця минулого року. Але міський голова відмовився платити за ремонт дороги, повідомивши мені в особистій розмові, що він “тримає” ці гроші для співфінасування інших робіт у 2016 році.

Роботи на замовлення міської ради оплачуються суб'єктом договірних відносини — юридичною чи фізичною особою, яка уклала договір з підрядною організацією. Кошти на оплату вищезазначених робіт у бюджет міста поступили. Більше того, міський бюджет 2015 року було перевиконано на більш ніж 200 тис. грн. Проте, замість того, щоб розрахуватись з підрядником, працівникам міської ради в листопаді-грудні минулого року було нараховано премії, у розмірі 100% від посадових окладів.

Не знайшовши спільної мови з новообраним керівництвом мерії, ТзОВ “Дорсервіс” звернулось до суду, щоб отримати зароблені кошти. В результаті, з міського бюджету додатково стягнуть 14 тис. грн. судових витрат. Але це не всі кошти, які втратила міська рада. Справа в тому, що на ремонт дороги по вул. В. Великого були виділені також кошти з обласного бюджету, а їх залишок на оплату вищевказаних робіт становив близько 40 тис. грн. Тобто із загальної суми 193 тис. грн., міська рада з місцевого бюджету мала виділити лише 153 тис. грн. Оскільки мерія до кінця року не спромоглась розрахуватись з підрядником, обласні кошти “пропали”.

У підсумку, через непрофесіоналізм фінансові втрати міського бюджету склали більше 50 тис. грн.

Василь Пецюх, депутат Стебницької міської ради, газета «Воля громади»

Quo vadis, Стебник?

/Куди йдеш, Стебник?/

Таке питання стає надактуальним при теперішнім стані міста і його готовності до адміністративно-територіальної реформи, що, на жаль, нагадує спрута, який своїми щупальцями оповиває українську землю і непомітно вичавлює, мабуть, уже "останні соки" з мешканців територій України.

Вдало сформованими засобами масової інформації, іміджем гібридної війни, яку влада обіцяла "...завершити за 5-ть днів", увагу українців сконцентрували (читай - відволікли) на окремих районах Донецької і Луганської областей, а в цей час "виймають" з кишень жителів країни кошти, за які нам потрібно купляти постійно дорожчі продукти харчування, ліки, що коштують удвічі більше (у співвідношенні одиниць грошових знаків), ніж у Євроспілці; платити за газ та інші комунальні послуги, що ціною "тягнуться" за газом, з використанням механізму немонетарного субсидіювання "бідного" (пам'ятаємо ж: "Чого бідний - бо ..."? – Молодці!) українця і повернення мільярдів гривень на рахунки власників підприємств (пам'ятаємо "олігархів"? – Молодці!), що забезпечують комфорт помешкань і життєдіяльність людей. Ми є учасниками процесу, в якому "Коперфільди" "концентрують" і "виймають" класичний метод професійних фокусників – дивувати публіку. Але українця цим "не візьмеш" – це там, у Києві, а тут, у себе вдома, як скажу так і буде!

...Про Стебник. Всі населені пункти України, згідно адмінреформи, яка має вступити у дію з 2017 року, мають стати спроможними громадами. Спроможність, очевидно, – це наявність активів, а володіння активами передбачає і пасиви.

Про активи Стебника: невеликі підприємства деревообробної галузі, з виготовлення будівельних сумішей, дорожнього покриття та з надання послуг населенню, людський ресурс, що обслуговує курортополіс Трускавець та везе гроші з країн Євроспілки. А підприємство, з яким впродовж останніх 20-ти років пов'язували відродження Стебника розташоване, більшістю, не на стебницьких землях...

Про пасиви Стебника: несформована інфраструктура забезпечення життєдіяльності населеного пункту, наявність якої робить населений пункт містом, планомірне знищення суспільно-затребуваних об'єктів.

Маючи сумний досвід "оптимізації" шкіл Стебника наприкінці минулого навчального року та спостерігаючи за теперішньою тенденцією "оптимізації", можна передбачати, що Дрогобич все наполегливіше вимагатиме від Стебника оптимізувати, так звані, шкільні витрати. Які складові цих витрат? Основні – заробітна плата і енергоносії. На сьогодні намагаються скоротити витрати на заробітну плату, що веде до зменшення вчительської спільноти.

Про енергоносії. Школи відвідують діти, батьки яких користуються механізмом субсидіювання витрат на енергоносії. Якщо приватні помешкання українців субсидіюються, то чому в державній установі не запроваджується подібний механізм. Що важливіше для навчання: вчитель з учнями, чи енергоносії? І на що країна готова витрачати гроші: на освіту українців, чи на оплату енергоносіїв?

Настає час, коли від кожного мешканця Стебника залежатиме, скільки шкіл, садочків, позашкільних установ, гуртків у будинку культури та ліжкомісць у лікарні буде в рідному місті.

Vox populi має зазвучати! Вибір Є!

Іван Куць, депутат Дрогобицької міської ради від Стебника, Депутатська група «Майбутнє Стебника», газета «Воля громади»

У приступі колоніального мислення і загумінкової меншовартості

Зі здивуванням прочитав у місцевій пресі Звернення «Дрогобицького товариства «Просвіта» до влади і громадськості міста Дрогобича». Що ж примусило високотитулованих мужів науки від представників громади до такого кроку? Вони не можуть спокійно спати тому, що національно-свідомі громадяни хочуть повернути нашому місту історичну справедливість – відновити монумент Лицарю, встановленому у 1916 році в Дрогобичі, на відзнаку першої річниці звільнення міста від російських загарбників.

Мені, як людині, котра разом, зі світлої пам’яті Ярославом Ольховим, були заступниками першого голови товариства «Просвіта» Павла Витичака і в буремний час для незалежності України 30 липня 1989 року відкривав в Дрогобичі перший демократичний мітинг, не байдуже, а навіть образливе це звернення.

Підписанти Звернення наголошують на тому, що в «тодішній вітчизні Австро-Угорщині, в своєму краї, українці не були політичними та економічними господарями». Хотів би запитати титулоносців – може, в Російській імперії, чи, може, в іншому краю вони були не такими?

Не прагну втомлювати читачів, але хотів би нагадати місцевим маніпуляторам і нібито громадським діячам, що саме завдяки Австро-Угорщині українці, після більш ніж 400-літнього поневолення Річчю Посполитою отримали шанс на відродження і не сполонізувалися остаточно, не перетворилися на манкуртів чи сучасних лугандонів, себто відступників Українського Сходу.

Не будучи ніколи австрофілом, хочу нагадати навченим мужам, що змінилося в житті українців за часів Австрії:

– У 1774 році, через 2 роки після зайняття Австрією Галичини, у Відні відкрито семінарію для уніатського духовенства, яку в 1784 році перенесено до Львова у статусі Генеральної Семінарії.

– У 1785році при семінарії відкрито університет, а при ньому Руський, себто Український інститут, в якому у 1787 році лекції читали народною мовою.

– У 1792 році вийшов цісарський указ про навчання українських дітей рідною мовою і запровадження шкільної повинності.

– До 1914 року в нашому краї діяло 1340 народних шкіл, 6 державних, 8 приватних і 10 українських гімназій.

– У 1782 році Австрія скасувала кріпацтво, за словами Івана Франка «галичани перестали бути білими неграми в центрі Європи».

– У 1848 році в Галичині скасовано панщину. Не дивно, що в наших селах на відзнаку про цю подію встановлювали Хрести Подяки, які стоять до сьогодні, якщо не були знищені московськими окупантами після «золотого вересня».

– У 1807 році завдяки австрійській владі відновлено Галицьку метрополію УГКЦ, яку очолив Антоній Ангелович. Загальновідомо, що УГКЦ дієво забезпечила надійний захист української мови, боротьбу за яку активізували «Руська трійця», в 1873 році, «Просвіта» – в 1868 році, «Товариство Тараса Шевченка» – в 1873 році, «НТШ» – в 1892 році.

Після «Весни народів» в 1848 році українське життя розпочало широкоосяжний поступ у всіх царинах:

– перші демократичні вибори до Віденського парламенту, на яких українці вибороли 39 місць, серед яких був дієвий селянин Іван Капущак;

– вибори до Галицького сейму, де було вже 19 українських послів;

– стало можливим створення низки перших українських партій, які закликали до єдності на всіх українських землях: Радикальна партія – 1890 рік, Українська Національно-Демократична партія – 1899 рік. Не випадково великий Каменяр свого часу назвав Галичину «П’ємонтом України», що підтвердила наступна епоха.

Так, Австрія не була для нашого народу рідною матір’ю, але не була і мачухою. Я не маю наміру співати осанну Австро-Угорській імперії, але залишаю за собою право належно оцінити її роль в українському відродженні. Завдяки освідченому абсолютизму австрійських імператорів ми отримали школи у всіх селах і містах, в яких вчили українською мовою і які в основному збереглися до сьогодні. Модерні будинки, бруковані дороги, якими так люблять хизуватися мешканці міста, побудовані до 1914 року. Не випадково майже в усіх сільських оселях висіли портрети Франца Йосифа.

За сорок років педагогічної роботи в школах та педінституті наводив учням і студентам ще з десяток прикладів, які підтверджували своєрідність становища українців за часів Австро-Угорської імперії, яка чимось уподібнювалася до сучасного Євросоюзу. Саме за участі «бабці Австрії» першим міністром охорони здоров’я у світі став українець Іван Горбачевський. Хочу нагадати, що саме австрійська влада долучилася до створення Легіону Українських Січових Стрільців, який не став зародком Української Галицької Армії, а згодом – Української Повстанської Армії та сучасних Збройних Сил України.

Австрійська влада в особі проукраїнського старости Дрогобича К.Гужковського при підтримці товариств «Просвіта» Дрогобича, Борислава, сіл Тустановичі та Мражниця встановила в місті монумент Лицаря як збірний образ не лише як відзнаку про звільнення міста від російських загарбників, але передовсім як відзнаку честі і доблесті українських січовиків у боротьбі з ними. «Фонд Лицаря» очолював громадський діяч, директор школи зі с.Ясениця Сільна Григорій Коссак, чим засвідчував шляхетність Ідеї і Чину.

Визнаючи історичний факт існування монумента такого Лицаря в Дрогобичі, підписанти пропонують при відновленні запхати його на територію музею. Добре, що не планують накрити якоюсь веретою. Звідки в наших знаних дрогобичан таке колоніальне мислення і загумінкова меншовартість? Можливо, вони сумують за тими часами, коли в центрі міста горбатилися перед псевдомогилою генерала Васильєва.

Справедливо писав Іван Франко: «Все, що йде поза рамки нації, це фарисейство або хоробливий сентименталізм фантастів». Бідкаються небідні автори Звернення, що «доходи від цвяхів марна річ», маючи на увазі цвяхи-пожертви біля монумента Лицаря, посилаючись на те, що гості міста не кидають монетки в Дрогобицький фонтан, який, за словами наших сусідів поляків, є «образом нензи і розпачу». Ще в попередній публікації «Візитівка Дрогобича на віки» («Галицька Зоря», 2006 р.) я акцентував увагу на тому, що до сьогодні Дрогобич титульної візитівки не має. А ним мав би стати монумент Лицаря на площі Ринок, що підтверджував би тяглість нашої європейськості з давнини до сьогодення. І не треба гадати, що наші краяни не будуть в змозі на пожертви біля монумента Лицаря для потребуючих. Щораз більше громадян після революції Гідності почали керуватися гаслом відомого бізнесмена і доброчинця Євгена Чекаленка, який закликав: «Треба любити Україну до глибини кишені».

І не треба фарисействувати, панове науковці й історики, та відмовляти ентузіастам у відновленні монумента «Рицареві небіжки Австрії», як ви глаголите. Прикро визнавати, що комплекс колоніального мислення і загумінкової меншовартості аж випирає з вашого Звернення, хоча б тому, що ви на кшталт московських писак послуговуєтеся термінами «рицар», «рицареві», що не властиве нашій історії і мові, забуваючи про «лицаря», «лицарство», що визначають шляхетність, відвагу, жертовність.

Дуже не хотів би, щоби після вашого Звернення дрогобичани говорили, що «Просвіта» зійшла на пси, а прийдешні покоління називали своїх попередників «хрунями» дрогобичанами.

Встановлення монумента Лицареві в центрі Дрогобича стане підтвердженням національної свідомості, патріотичної постави, громадської активності, зрілого інтелекту, європейської шляхетності.

Володимир Грабельський, історик, педагог, газета «Галицька Зоря»

Школи повинні вчити!

«У Стебнику може не залишитися жодної школи ІІІ ступеня, у кращому випадку тільки в одній з них можуть зберегтися 10-11 класи. А школа у Сільці взагалі непотрібна».

Такі речі довелося почути на громадських слуханнях, які пройшли в Стебницькому Народному Домі у вівторок, 17 травня. І від цього стає сумно та страшно. Бо живемо не в часи окупантів-совєтів і не в часи Януковича, а в незалежній Україні, де, здавалося б, кожен розуміє, що школа виховує наше майбутнє. А ще сумніше стає від того, що ідею «оптимізації» шкіл нав’язують Стебнику «рідні», нами ж обрані, представники влади. Але про все за порядком.

І знову шкільний дзвінок «оптимізації»…

11 травня відбулося розширене засідання Громадсько-політичної ініціативи розвитку місцевого самоврядування МАЙБУТНЄ СТЕБНИКА. Окрім самих членів об’єднання, депутатів та громадських активістів, участь у засіданні взяли представники педагогічних колективів та батьківських комітетів Стебницьких шкіл №6, 11 та 13. Саме вчителі, разом з небайдужими батьками учнів, звернулись за допомогою у вирішенні критичної ситуації з черговою, так званою, «оптимізацією» освітніх закладів Стебника.

Після тривалого та емоційного обговорення, враховуючи гостру необхідність реформ в освітній галузі міста й зважаючи на незворотні негативні наслідки для громади зі зволіканням їх проведення, Депутатською групою МАЙБУТНЄ СТЕБНИКА було прийнято рішення ініціювати позачергову сесію Стебницької міської ради з цього питання.

Впродовж наступного дня, 12 травня, шкільні громади надали депутатам понад півтори сотні зібраних ними підписів на підтримку рідних шкіл. А вже зранку, 13 травня, депутат та вчитель, Іванна Дідошак, зареєструвала в канцелярії Стебницької мерії колективне звернення дев’яти депутатів групи до міського голови Петра Старосольського з вимогою без зволікань зібрати місцеву раду.

«Роз’яснити» замість спитати…

Натомість, 17 травня у Дрогобицькій міській раді відбулося засідання двох профільних комісій: бюджетної та з питань освіти. Питання «оптимізації» шкіл вирішили відкласти (з сесії 18 травня на сесію 7 червня). А за цей час чиновники з Ратуші вирішили провести з педагогічними колективами й громадами «роз`яснювальну» роботу та переконати у тому, що шкіл у Дрогобичі та Стебнику забагато, що не в кожній з них є належні умови для навчання та виховання дітей і що «оптимізацію» все ж буде проведено, не спитавши по-справжньому ні вчителів, ні батьків з учнями.

Дрогобич, нехай собі. Там своя громада, свої, зрештою, депутати, покликані представляти її інтереси. Але, чому влада Стебника пішла на нав’язаний Дрогобичем формат незрозумілих в юридичному плані слухань (хоча попередньо Стебницька мерія анонсувала спільне засідання депутатського корпусу з виконавчим комітетом), замість того, аби провести сесію Стебницької міської ради? Якими є наслідки і що значать такі слухання для сесії 7 червня у Дрогобичі? Питання видаються риторичними.

Інша справа – термінове засідання депутатського корпусу. На сесії в Стебнику доцільно прийняти рішення-звернення до Дрогобицької влади з чіткою позицією місцевої громади щодо пропонованої «оптимізації». Логічним було б також вимагати від Дрогобича як розпорядника освітянських фінансів Стебника конкретних та справжніх реформ наших шкіл та й освіти загалом. І добитись їх проведення спершу державним коштом, а вже потім із залученням грантів, навіть, міжнародних. Такі є! Галузь дійсно потребує глибоких реформ, але не банальної ліквідації.

Але, наразі, в Стебнику лише слухання…

Вечір 17 червня. Головний натхненник ідеї «оптимізації» освіти в Дрогобичі та Стебнику, начальник відділу освіти Дрогобицької міської ради, Петро Сушко, на зустріч зі стебничанами не приїхав. Як пояснив мер Дрогобича, Тарас Кучма, у пана Сушка – гіпертонічний криз. Тому «відбиватися» доводилося самому міському голові Дрогобича та його заступнику з гуманітарних питань, Олегові Дукасу. Вів громадські слухання міський голова Стебника, Петро Старосольський, котрий зазначив, що він однозначно на стороні стебницької громади.

Виступ Тараса Кучми був довгий і підкріплений цифрами. Суть його зводилася до того, що дітей стало менше, держава виділяє щораз менше грошей на освіту, а місцевому бюджету не під силу дофінансовувати різницю. Неприємно різали вухо слова, що Дрогобич не мав би проблем з освітою, якби не Стебник. Сказав Тарас Кучма і про те, що Стебник отримує в цьому році велику кількість грошей від Дрогобича, і, що із вже «урізаних» 30 ставок в освіті жодна не стосувалася Стебника.

Стебницька СШ №18 на виділені державою кошти може «протягнути» півроку, каже мер Дрогобича. Не буде за що платити зарплату в кінці року вчителям СШ №6 та № 7. У дещо кращій ситуації СШ №11, але, швидше за все, вона перейде у статус 9-річної, тобто І-ІІ ступеня.

А завершив свою промову Тарас Кучма доволі несподівано – школа в Сільці (№ 13) мусить бути закритою, іншого виходу нема. «Нам прийдеться закрити 13-ту школу, бо вона фактично не існує. Не може бути в ХХІ столітті школа, де діти навчаються в таких умовах», - завершив свій виступ Тарас Кучма.

Вигуки «Ганьба!» на адресу Тараса Кучми лунали ще на початку його спічу, а почувши про закриття 13-ї школи, зал зашумів як один живий організм. Солецька школа, яка існує 200 років і в якій вчителювала легендарна українська письменниця Уляна Кравченко, стала «крайньою» в переліку тих, на яких найбільше зекономлять? Обурені виступи батьків та вчителів пана Кучму не переконували. «Якщо у вас вдома немає грошей, то ви червону ікру не їсте!» – аргументував міський голова. Йому на допомогу час від часу приходив і Олег Дукас, але переконати стебничан у доцільності «оптимізації» шкіл у Стебнику владним мужам Дрогобича не вдалося.

Громада вміє об`єднатися…

Гострі, емоційні і правдиві виступи багатьох стебничан показали, що серед виступаючих на захист стебницьких шкіл – представники СШ №11, батьки та вчителі з СШ №13, вчитель та депутат Дрогобицької міської ради, Тарас Петруняк, президент учнівського самоврядування СШ №6, небайдужі мешканці Стебника та Сільця, зокрема Ірина Петрів та Наталія Вовк.

«Чим ми завинили? У спадок нам залишили трясовину та кар`єр. Вам байдуже за людей, вам байдуже за дітей! Майте совість і бійтеся Бога! » – справедливо волає старенька вчителька із Сільця.

«Як мені пояснити дитині, що комусь не подобається її школа, до якої 5 хвилин ходи? Як їй пояснити це і як їй дивитися в очі?» – запитує мама трьох дітей.

«Я дізнався про підготовку цих рішень щодо «оптимізації» тільки два дні тому і випив не одну таблетку валокордину» – зізнається міський голова Стебника, Петро Старосольський.

«Пане Кучмо, Ваш виступ нагадує виступи Яценюка, коли він був прем`єр-міністром» - наводить аналогії представник СШ №11. – «Вас обирали не для того, щоб Ви нам тут зараз байки розказували. Представник влади має бути такий, щоб до нього підходили люди, подавали руку і казали «Дякую!», а не обзивали і проклинали. Не забувайте, що Бог є, і те шулерство, яке відбувається у владі, колись закінчиться. Щодо нашої 11-тої школи, то ми будемо стояти до кінця. Декілька років тому пан Сушко вже влаштовував травлю Стебнику, намагався розсварити стебницькі школи, вбити клин ворожнечі. Тоді це йому не вдалося, не пройде це і зараз. Чому Ви не звільните Сушка? Ми – не бидло! Часи міняються, та чомусь стало ще гірше, ніж було при донецьких бандюках…».

На завершення слово взяв шанований всіма стебничанами отець Михайло Комарницький, настоятель місцевої парафії УПЦ КП Архистратига Михаїла. Він пригадав той час, коли закривали церкви, які, мовляв, нікому не потрібні. Молодих хлопців не хотіли приймати до семінарій на науку, бо в СРСР не потрібні були душпастирі, їх мали замінити лжепророки з ідеологічним компартійним душком. Але той час пройшов. В часи незалежної України почали закривати дитячі садочки, бо зменшувалася народжуваність. Їх продали чи передали в приватні руки, а зараз дитячих установ бракує. Є кошти в державі на високі зарплати чиновникам, на роздутий штат апарату, знайдуться кошти на проведення Євробачення, а от на функціонування шкіл коштів нема. «Чому?» – риторично запитував отець Комарницький.

Кому заважають стебницькі школи…

Півторагодинна зустріч в Народному Домі Стебника завершилася повним фіаско мера Дрогобича. Пан Кучма не зумів переконати стебничан і налаштував проти себе навіть тих, хто досі займав нейтральні позиції. Його пропозиція зробити в Солецькій школі музей виглядала сміховинною і абсурдною. Його заява, що він ніколи б не віддав свою дитину вчитися у СШ №13, образила вчителів та батьків.

Відсутність Петра Сушка призвела до того, що мер Дрогобича весь вогонь взяв на себе. Чи витримає він спрямовану на нього енергію обурених стебничан? Шкільна громада, як той бджолиний рій, побачила винуватця, який необдумано завдав їй тривоги та клопоту. Громада Стебника вирішила твердо: закриття шкіл у Стебнику, зменшення їх класності та акредитації допускати не можна! На підтримку ідей, декларованих міським головою Дрогобича, Тарасом Кучмою, не пролунало жодного виступу.

Попереду – наступний етап. Емісари з Дрогобича намагатимуться впливати на педагогічні колективи шкіл, інакше кажучи, «нагинати» їх. А 7 червня проходитиме сесія Дрогобицької міської ради, на якій остаточно стане зрозуміло хто чим дихає й кому заважають наші школи. Хто обирався, щоб відстоювати інтереси громади, виконувати її волю, а хто – щоб служити клеркам зверху, які освіту на місцях намагаються нищити руками доморощених яничарів та манкуртів.

Стебнику потрібна позиція офіційна…

Від п’ятниці, 13 травня, коли ініціатива дев’яти депутатів про позачергову сесію щодо освітньої кризи зареєстрована в мерії, міський голова Стебника має два тижні на проведення її засідання. Тому до 27 травня стебницькі школи ще мають шанс на офіційне представлення владою міста своїх інтересів перед «оптимізаторами» з Дрогобича, а сама влада ще може встигнути послужити громаді, якою обрана та грамотно її захистити, адже школи повинні вчити…

Підготували Володимир Ключак, Павло Побережний, газета «Воля громади»

Не заважайте Стебницькому водоканалу-2, або Офшори у Стебнику

Напевно, важко вибрати зі створеного людиною щось ідеальне, досконале – щось таке, до чого не можна знайти зауважень. Лише Творець, його природа, спроможні на досконалість. Проте бувають предмети, організації, явища, процеси, в яких, де не глянь, – буквально все не так, як би хотілось, як би мало бути. Такі міркування виникають, коли намагаєшся проаналізувати діяльність Стебникводоканалу.

Скоро, 26 липня, ТзОВ «Стебникводоканал» виповниться 9 років. Хотілося б, щоб Стебницька міська рада повідомила стебничанам про результати роботи підприємства, 51% статутного фонду якого є нашою, стебничан, власністю. Проте, мабуть, ще не скоро вдасться Петру Старосольському розібрати завали недолугості та некомпетентності «інспектованого» свого попередника, щоб розпочати кращу роботу у зв’язках з громадськістю і не тільки. Надіємося на краще, терпеливо чекаємо...

Хто ж такий, цей таємничий Стебникводоканал? Останній раз про нього згадували політичні брехуни, які перед виборами 2015-го року вводили людей в оману, нібито кандидат на посаду міського голови Стебника, Руслан Крамар, хоче вкрасти Стебникводоканал.

Як йшлося в попередньому номері ВОЛІ ГРОМАДИ, Стебникводоканал навіть через суд не зміг прогнати рибалок з Доброгостівського озера, через те, що не спромігся підтвердити право власності на озеро, чи інше майно, яким користується, підстави його виникнення та передачі до Стебникводоканалу.

Місцезнаходженням нашого ТзОВ визначено будівлю 127 по вул. Дрогобицькій, в місті Стебник. Водночас – це адреса Полімінералу та інших підприємств, які господарюють чи господарювали на базі його приміщень і території – МАСТ, Візор, Галлада, Надія та ряд інших. Редакція газети намагалася віднайти Стебникводоканал за вказаною адресою, проте ніхто з опитаних нами такого підприємства не знав.

Аналогічна ситуація з абонентами водоканалу. Також є цікава інформація, з власних журналістських джерел: Стебникводоканал немає навіть договору з Львівобленерго на постачання електрики, а дозвіл на спеціальне водокористування лише в процесі отримання… Про яке тоді водопостачання може йти мова?!

Напрошуємо висновок: Стебникводоканал існує лише на папері.

Однак, при цьому статутний капітал товариства досить значний – 3 500 000 гривень, і це станом на 2007 рік.

За новим статутом цієї фірми, в редакції, яка затверджена зборами засновників 11 жовтня 2012 року, Стебницька міська рада володіє 51% статутного фонду, а ТОВ «Альфа-плюс» - 49%. Стебницька міська рада вносить до статутного капіталу Товариства майно, що складається з об’єктів інженерної інфраструктури та благоустрою міста Стебника, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов’язані з постачанням споживачам води, і перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Стебника. Загальна оціночна вартість даного майна складає 1 828 000 гривень. Альфа-плюс вносить до статутного капіталу та передає у власність Товариства грошові кошти у національній валюті України, майно, об’єкти інтелектуальної власності на суму 1 756 313,73 гривень. Водночас, за даними Дрогобицького руху Чесно, станом на жовтень 2012 року, Альфа-плюс не внесло половини мільйона гривень, а документи, які стосувалися угоди між Стебницькою радою і Альфа-плюс зникли.

За даними держреєстру, власником істотної участі Стебникводоканалу є – Лябонт Елі Зана Нарі-Антуанет, Сейшельські острови, 0076991, острів МАЕ М. О КАП. Ось так від Альфи-плюс ланцюжки ведуть в офшорні компанії.

На сьогоднішній день керівником фірми є Баброцяк Микола Ігорович. За Статутом 2012-го року, вищим органом управління є Збори учасників Товариства. Рішення Зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала така кількість учасників, яка володіє більш як 60% статутного капіталу. Таким чином Стебницька міська рада, маючи лише 51%, не може призначити керівника Товариства і не може приймати жодного доленосного рішення без участі Альфа-плюс.

Очевидно, що в добрих руках господаря не повинно стояти-пропадати таке майно, як мережі, споруди, устаткування, які віддані Стебникводоканалу (а ціле озеро?!) Тим більше, що дане майно громаді не служить і не приносить прибутку в наш бюджет. Можливо, правильно віддати його в “справжню” оренду. Може, продати, а купити те, чого ми потребуємо, наприклад, сміттєвози. Однак, перед цим треба його вилучити з користування Стебникводоканалу – хороша й корисна робота для нашої мерії. Головне, щоб позиція міського голови не була потуранням існуючого, мабуть, не випадково, безладу.

Тарас Остап`юк, юрист, громадський активіст, газета «Воля громади»



Создан 20 мая 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником