Трускавецький вісник № 101 (1242) від 3 червня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 101 (1242) від 3 червня 2016 р.

03.06.2016



У номері: Концерт-автограф «Під небесами Франкових дум»; Матеріали з газети «Воля громади» (м. Стебник).

Короткі новини

У Дрогобичі відбулося зіткнення «Рено» з автобусом, четверо пасажирів в лікарні

Як інформує департамент з питань цивільного захисту Львівської ОДА, у четвер, 2 червня, о 14.20 на виїзді з Дрогобича на автодорозі Стрий – Нижанковичі водій автомобіля “Reno Master” не впорався з керуванням та допустив зіткнення з маршрутним автобусом “Богдан” (маршрут №111 “Дрогобич АС - Винники”, власник маршруту МКП “Транс-Екіпаж”, м. Дрогобич), в якому перебувало 8 осіб. Внаслідок ДТП постраждало 8 (вісім) осіб, з них 4 особи (дорослі) були госпіталізовані каретами швидкої медичної допомоги до травматологічного відділення Дрогобицької міської лікарні № 1, а 4 особи після надання необхідної медичної допомоги від госпіталізації відмовились.

Власна інформація

У Стебнику знову забороняють індивідуальне опалення!

Хто і чому не дає можливості нашій громаді цивілізовано жити в 21-ому столітті? Як мільйонні доходи комунального підприємства розчиняються, осідаючи в кишенях чиновників різних мастей? І кого та що насправді відстоює міська влада в питанні квартирного опалення?

12 травня 2016 року відбулося засідання тимчасово-діючої комісії Стебницької міської ради по відключенню від центрального опалення. Раніше комісія мала статус постійно-діючої. Комісія відповіла відмовою на ряд заяв стебничан щодо видачі дозволу на відключення від центрального опалення окремих квартир.

Також комісія прийняла рішення не розглядати заяви власників квартир до прийняття рішення про відключення від центрального опалення всього будинку. На комісії вирішили повідомити балансоутримувачів багатоповерхівок (ОСББ, ЖЕК) про недопустимість видачі технічних умов на відключення від центрального опалення окремих житлових чи нежитлових приміщень.

Враховуючи значний резонанс даної проблеми, Бюро журналістських розслідувань бере вивчення питання квартирного, й не тільки, опалення, під особливий контроль та ініціює проведення широкого громадського обговорення реформи теплопостачання Стебника. Перший етап – проведення 9 червня часописом «Воля громади» круглого столу, про результати якого поінформуємо.

Тарас Остап`юк, юрист, громадський діяч, газета «Воля громади»

Який чудовий вечір!

Так висловилася про концерт-автограф «Під небесами Франкових дум» моя сусідка в першому ряду. І цими словами сказано все. Під ними, напевно, може підписатися кожен з присутніх на цій величній та феєричній програмі. Бо вечір за участю провідних митців України та представників ділових кіл Франкового краю з нагоди 160-річчя від Дня народження Івана Франка та з нагоди Днів Європи в Україні дійсно був чудовий, панувала атмосфера добра, творчості, піднесення.

Концерт-автограф «Під небесами Франкових дум» проходив у Львівському обласному музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича у четвер, 2 червня. У святковій програмі лунали пісенні та поетичні прем`єри нашого земляка, видатного українського поета-пісняра, Заслуженого діяча мистецтв України, головного редактора Дрогобицького регіонального радіо «Франкова земля» Йосипа Фиштика. Серед поетичних прем`єр – зворушливий вірш «Соколівна», написаний на підтримку Надії Савченко в дні, коли наша Героїня ще переживала путінське судилище. Вірш з експресією прочитала народна артистка України Алла Шкондіна. Пророчими виявилися слова Йосипа Івановича, що вийде Соколівна на волю, обов’язково вийде! Вийшла! Залишається дочекатися, поки кубло путінських гадюк здохне і двоголова курка потрапить на смітник історії.

«Живим мечем Франко в Вкраїні кресав із каменю вогонь…» - ці слова Йосипа Фиштика були вибиті на сцені, на якій виступали народні та заслужені артисти, талановиті митці Дрогобиччини і України, представники влади та академічних і творчих кіл. На сцену один за одним виходили професор Корнелій Сятецький, композитор та виконавець Ігор Вовчак, дует «Ярослав-На» (Ярослав та Наталія Дуби), композитор Олексій Сердюк, соліст театру ім. Ю. Дрогобича Ростислав Герилів, поет Василь Кузан, професор Микола Зимомря, голова Дрогобицької РДА Михайло Сікора, заступник мера Дрогобича Олег Дукас, керуючий справами Дрогобицької міської ради Володимир Коцюба, наші «Соколи» Михайло Мацялко та Марія Шалайкевич, заступник генерального директора Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» Петро Суда, народна артистка України Марія Ясіновська, Президент Дому Європи в Києві, професор Людмила Височинська, заступник головного редактора радіо «Франкова земля» Лариса Геряк, голова товариства «Письменники Бойківщини» Любов Рудавська-Вовк, голова громадської ради радіо «Франкова земля» Лідія Тарнавська, титуловані піаністки-віртуози з Києва Нонна Козловська і Тетяна Чайка, володар «Золотого голосу України» Валерій Кириченко та інші знані та шановані люди, а також донечка пана Йосипа – Юлія Фиштик.

Чи був це пісенний виступ, чи виконання музичної або поетичної композиції, або ж прості щирі слова прозою – завжди відчувалися шана та повага до постаті Йосипа Фиштика, який вже багато років невтомно дарує свою творчість, возвеличує неньку-Україну, уболіває за її долю. Серед пісенних прем`єр, які лунали в цей чудовий вечір – пісня про депутатів (щоб ставали кращими і служили народу, громаді), а також пісня про війну, навіяна спілкування з воїном АТО, лікарем, а тепер міським головою Дрогобича Тарасом Кучмою.

Не бракувало в цей вечір нагород і нагороджених. Одні нагороди вручала Президент Дому Європи в Києві Людмила Височинська, інші – представники влади, ще інші – знаним людям та меценатам. Подяку за плідну співпрацю з радіо «Франкова земля» вручено голові Дрогобицької районної ради Михайлові Сікорі та міському голові Трускавця Андрієві Кульчинському, а також генеральному директору ГКК «Карпати» (м. Трускавець) Леву Грицаку. Свої грамоти за перемогу в конкурсі від «Франкової землі» отримали юні дрогобичани та дрогобичанки Роман Біжик, Святослав Андрухів, Андрій Гещук, Інеса Коваль, Зоряна Грицик, Романа Дарницька, Назарій Фиштик, Настя Макогон, Марія Демків, Ярина Мадилюс.

Блискучі та багатообіцяючі прем`єри чередувалися з добре знаними піснями. Оплесками зал зустрів улюблену пісню «Соколи», яка змусила піднятися на сцену земляка пана Йосипа, отця Михайла Комарницького зі Стебника.

Понад 250 пісень з творчого доробку Йосипа Фиштика не вмістилися б і в цілодобову концертну програму, лунають ці пісні в різних країнах, різними мовами. Нещодавно побачила світ книга Йосипа Фиштика «Контекст України: лишаймося собою», в якій зокрема багато уваги присвячено і Трускавцю – у повісті-хроніці «Схід сонця починається з «Карпат». До речі, ця повість-хроніка зараз публікується в газеті «Франкова криниця Підгір`я», кожен номер якої дає можливість почерпнути повні пригорщі мереживного плетива слів від нашого дрогобицького поета-пісняра.

«Під небесами Франкових дум»… Дві з половиною години збігли як одна мить. З усіх сказаних слів та почутих пісень найдужче запам’яталися три слова, які передають всю повноту та велич дійства: «ЯКИЙ ЧУДОВИЙ ВЕЧІР!». Дякуємо, Йосипе Івановичу, за цей воістину чудовий вечір – вечір пісні та поезії, який наблизив нам Франка, наблизив Вашу творчість та пройшов з нагоди днів Європи, частиною якої є наша рідна українська земля.

Володимир Ключак

Четвертий фестиваль «Стебницька сільничка» на головному майдані Стебника

Благословен український народе!

Благословенна наша Україна!

Усіх вітає Стебницька земля -

Вона, як Україна, в нас єдина!

Вже четвертий рік поспіль Стебницький професійний ліцей організовує фестиваль «Стебницька сільничка» серед професійно-технічних закладів Львівщини. Метою фестивалю є пропагування української культури, формування національної свідомості, патріотизму та профорієнтація професійно-технічної освіти серед молоді. 27 травня 2016 року навчальний заклад гостинно запросив усю велику родину на головний майдан Стебника, де й відбувалося це дійство під гаслом «З Україною в серці». Із відкриттям фестивалю присутніх привітала директор ліцею Леся Савченко та побажала всім гарного святкового настрою.

Господарі фестивалю радо вітали численних гостей, які прибули на свято – заступника начальника управління дошкільної, загальної, середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки Департаменту освіти і науки Львівської ОДА, начальника відділу професійно-технічної освіти Романа Вороняка, головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти Марію Саврук, завідувача лабораторії інноваційного навчання Навчально-методичного центру ПТО у Львівській області Мирослава Попадюка, голову міста Стебника Петра Старосольського, представників міських рад Стебника та Дрогобича, директорів професійно-технічних закладів Дрогобича, Борислава, Львова, підприємців міста, директора міського Центру зайнятості Лесю Качмар. Завітали на фестиваль і наші побратими з міста Плєшев (Республіка Польща), з якими вже чотири роки співпрацює Стебницький професійний ліцей.

З Божим благословенням звернувся до почесної громади настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Михайло Бучинський.

На майдані Стебника вирувало фестивальне життя. Концертна програма була насичена різноманітними музичними номерами. У першій частині чарували присутніх своїм незабутнім співом учениці ліцею Ірина Ортинська і Маріанна Довбуш (художній керівник Тарас Сивохіп). Весь біль сьогодення передали ліцеїсти у літературно-публіцистичному колажі «Україні бути!» Олег Салій, Марія Коломейко, Анна Клипко, Богдан Коомейко, Василь Маланчук, Христина Крамар, Ольга Шутяк, Вікторія Яворська із театрального гуртка «Кераміка» (художній керівник Леся Якимів). Символами фестивалю були діти працівників ліцею: маленькі «солевар» Тарасик Товарницький і «сіль» Яринка Проць, бо Стебник – місто солеварів. На згадку про фестиваль усім присутнім господарі подарували маленькі пасочки із щирими побажаннями добра, миру та любові.

У перерві концертної програми гості побачили майстер-класи , які давали учні та майстри виробничого навчання ліцею. Усі бажаючі мали змогу перейняти неабиякий досвід у фахівців своєї справи. Крім цього, на майдані діяли виставки виробів місцевих підприємців, виставка технічної творчості педагогічного колективу ліцею. Не залишилась без уваги картинна галерея гуртківців образотворчого мистецтва та їхнього наставника Василя Олексина. Присутні також ласували пампушками у кав’ярні «Ліцейні смаколики» та смачним гарячим кулешем, звареним майбутніми кухарями ліцею та їх наставниками.

У другій частині концертної програми виступали дитячі мистецькі колективи міста Стебника: самодіяльний колектив народної творчості Стебницького народного дому колектив «Калинове намисто» (керівник Інна Задолинна), колектив сюжетного танцю «Бджілка» (керівник Інна Задолинна), учениці Стебницької дитячої музичної школи Ліана Борик, Олена Стасюк, дует «Цьомочки» у складі Діани Стечкевич та Юлії Зубрицької (керівник Уляна Воят), тріо учнів ліцею у складі Марії Коломейко, Петра Власюка, Маріанни Довбуш (керівник Тарас Сивохіп). Запальний танець виконали юні ліцеїсти під керівництвом Наталії Азарової. Завдяки таким юним талантам Стебника концертна програма цього дійства мала шалений успіх. Почесною гостею фестивалю була дочка землі Івана Франка, молода неповторна співачка Оксана Винницька, яка подарувала усім стебничанам і гостям свята свої пісні. Гучними оплесками подякували глядачі виконавиці за такий пісенний дарунок.

Фестиваль «Стебницька сільничка» вдався на славу. Усі присутні отримали гарний настрій, море усмішок, радості та незабутні враження. Господарі ліцею згуртували на Стебницькому майдані усіх жителів міста і довели, що весь інженерно-педагогічний та учнівський колектив є працьовитий, творчий і гостинний.

Марія Пурій, газета «Воля громади»

Вітер перемін?!

/Або школи, таки, повинні вчити/

Наше місто Стебник маленьке, практично всі знайомі між собою. І не важко було помітити, що багато однокласників, знайомих, друзів, сусідів – людей молодих, сильних, які, на жаль, не знайшли свого місця тут – непомітно, місяць за місяцем почали покидати рідну домівку у пошуках кращого, себто виїхали за кордон. А з часом за батьками полинули і їхні діточки – хто уже був школярем, а кому і не судилося скуштувати української освіти.

Звідси й результат, зі 16 тисяч учнів шкіл Дрогобича і Стебника залишилося 9 тисяч, серед них стебницьких учнів – всього 1 700. Однозначно, що в першу чергу відсутність дітей відчули освітяни: при тій самій кількості шкіл, їх фінансування значно зменшилося, бо розрахунок ведеться на учня. Звідси і почалася ера так званої «оптимізації».

І знову шкільний дзвінок «оптимізації»…

11 травня відбулося розширене засідання Депутатської групи МАЙБУТНЄ СТЕБНИКА. Окрім самих депутатів та громадських активістів, участь у засіданні взяли представники педагогічних колективів та батьківських комітетів Стебницьких шкіл №6, 11 та 13. Саме вчителі, разом з небайдужими батьками учнів, звернулись за допомогою у вирішенні критичної ситуації з черговою, так званою, «оптимізацією» освітніх закладів Стебника.

Після тривалого та емоційного обговорення, враховуючи гостру необхідність реформ в освітній галузі міста й зважаючи на незворотні негативні наслідки для громади зі зволіканням їх проведення, Депутатською групою МАЙБУТНЄ СТЕБНИКА було прийнято рішення ініціювати позачергову сесію Стебницької міської ради з цього питання.

Впродовж наступного дня, 12 травня, шкільні громади надали депутатам понад півтори сотні зібраних ними підписів на підтримку рідних шкіл. А вже зранку, 13 травня, депутат та вчитель, Іванна Дідошак, зареєструвала в канцелярії Стебницької мерії колективне звернення дев’яти депутатів групи до міського голови Петра Старосольського з вимогою без зволікань зібрати місцеву раду.

«Роз’яснити» замість спитати…

Натомість, 17 травня у Дрогобицькій міській раді відбулося засідання двох профільних комісій: бюджетної та з питань освіти. Питання «оптимізації» шкіл вирішили відкласти з сесії 18 травня на сесію 7 червня (хоча, як стало відомо ВОЛІ ГРОМАДИ з власних джерел, станом на нині, на червневій сесії «оптимізації» все таки не буде – у дрогобицьких депутатів немає політичної волі до закриття шкіл). А за цей час чиновники з Ратуші вирішили провести з педагогічними колективами й громадами «роз`яснювальну» роботу та переконати у тому, що шкіл у Дрогобичі та Стебнику забагато, що не в кожній з них є належні умови для навчання та виховання дітей і що «оптимізацію» все ж буде проведено, не спитавши по-справжньому ні вчителів, ні батьків з учнями.

Дрогобич, нехай собі. Там своя громада, свої, зрештою, депутати, покликані представляти її інтереси. Але, чому влада Стебника пішла на нав’язаний Дрогобичем формат незрозумілих в юридичному плані слухань (хоча попередньо Стебницька мерія анонсувала спільне засідання депутатського корпусу з виконавчим комітетом), замість того, аби провести сесію Стебницької міської ради? Якими є наслідки і що значать такі слухання для сесії 7 червня у Дрогобичі? Питання видаються риторичними.

Інша справа – термінове засідання депутатського корпусу. На сесії в Стебнику доцільно прийняти рішення-звернення до Дрогобицької влади з чіткою позицією місцевої громади щодо пропонованої «оптимізації». Логічним було б також вимагати від Дрогобича як розпорядника освітянських фінансів Стебника конкретних та справжніх реформ наших шкіл та й освіти загалом. І добитись їх проведення спершу державним коштом, а вже потім із залученням грантів, навіть, міжнародних. Такі є! Галузь дійсно потребує глибоких реформ, але не банальної ліквідації.

Наразі, в Стебнику лише слухання…

Вечір 17 травня. Головний натхненник ідеї «оптимізації» освіти в Дрогобичі та Стебнику, начальник відділу освіти Дрогобицької міської ради, Петро Сушко, на зустріч зі стебничанами не приїхав. Як пояснив мер Дрогобича у пана Сушка – гіпертонічний криз. Тому «відбиватися» доводилося самому дрогобицькому голові та його заступнику з гуманітарних питань, Олегові Дукасу.

Виступ мера Дрогобича був довгий і підкріплений цифрами. Суть його зводилася до того, що дітей стало менше, держава виділяє щораз менше грошей на освіту, а місцевому бюджету не під силу дофінансовувати різницю. Неприємно різали вухо слова, що Дрогобич не мав би проблем з освітою, якби не Стебник. Сказав пан голова і про те, що Стебник отримує в цьому році велику кількість грошей від Дрогобича, і, що із вже «урізаних» 30 ставок в освіті жодна не стосувалася Стебника.

Стебницька СШ №18 на виділені державою кошти може «протягнути» півроку, каже мер Дрогобича. Не буде за що платити зарплату в кінці року вчителям СШ №6 та № 7. У дещо кращій ситуації СШ №11, але, швидше за все, вона перейде у статус 9-річної, тобто І-ІІ ступеня.

Урок 1. Для дрогобицьких керівників…

Від п’ятниці, 13 травня, від коли ініціатива дев’яти депутатів про позачергову сесію щодо освітньої кризи зареєстрована в мерії, міський голова Стебника мав два тижні на проведення її засідання. І коли до закінчення цього терміну залишилось всього три дні, голова таки скликав депутатів.

Щоб пояснити ситуацію з освітньою кризою, на позачергову сесію запросили керівника відділу освіти Дрогобицької міської ради Петра Сушка та керівника фінансового відділу Оксану Савран. Майже на всі запитання, які звучали від Депутатської групи МАЙБУТНЄ СТЕБНИКА (іншим, напевне, не було що спитати), пані Оксана відповідала: «Це не до мене. Запитайте Петра Ярославовича». Аналогічні відповіді з посиланням на пані Оксану звучали і від самого Петра Ярославовича.

Тож в чому полягає «оптимізація»? Пониження ступеня ЗОШ №11 означає «переведення» учнів 10 класу до іншої школи і переведення учнів початкової школи з приміщення колишнього садочка до корпусу основної школи. Чи це дозволить економити на комунальних послугах? Як? «Вивільнити» один клас, а натомість привести цілих вісім?

Можливо пан Сушко не володіє інформацією щодо можливостей школи: у школі є 18 навчальних кабінетів, з них 2 кабінети іноземної мови та 2 кабінети-майстерні, які одночасно можуть вмістити по дві підгрупи, тобто, школа може одночасно провести уроки максимум у 16 класах. Тому, увага!

Урок перший. Порахуємо разом: 8 класів початкової школи + 2 п’яті класи + 2 шості класи + 2 сьомі + 2 восьмі + 2 дев’яті + 1 одинадцятий (десятий уже ж вигнали) = 19 класів, при максимумі 16. Стоп, фінансисти, дорахувалися.

А що робити ще з двома дев’ятими і одинадцятим класами? Теж вигнати? Сьогодні «вигнати» учня означає вигнати «годувальника». Адже, з 1 січня 2017 року сума грошей, яка буде виділятися на школу, залежатиме виключно від кількості учнів у конкретній школі: на одного учня держава виділятиме школі на рік приблизно 8 тис. грн. Чи вони цього не знали?

Дрогобицькі керівники дозволили собі приїхати у Наше (свідомо пишемо з великої літери) місто і розказувати про недоліки Наших шкіл, про відсутність спортзалу у школі №11, про погану матеріально-технічну базу шкіл. А чи не вони давали щорічно акт-дозвіл школам про готовність до навчального процесу (чи спортзалу вчора не стало?), а може у них є дані щодо виділення коштів на ліквідацію цих недоліків і їх нецільове використання розпорядниками?

На рахунок «оптимізації» ЗОШ №6 взагалі не названо жодної конкретної суми, методу та об’єкту економії.

Урок 2. То кого б доцільно «оптимізувати»…

Ну як вам, «оптимізатори», споглядати результат вашого багаторічного керівництва? Може прийшов час сказати: «Вибачте. Ми не справляємось. Прощавайте»? Ми вас відпустимо, навіть не виженемо, як ви наших дітей.

На сесії звучали й інші фрази від запрошених: «Дітям все рівно, в яку школу ходити» (А ви їх спитали?), «Я давно пропонував директору іншої школи об’єднати наші дві школи» (А дітей будемо, як станки, переносити?).

Шановні директори шкіл! Кожна мама й тато перед тим як віддати своє улюблене чадо до школи, (повірте мені як мамі трьох діточок), моніторить всю інформацію про школу (дай Боже вам таких дослідницьких здібностей). Ми свідомі всіх недоліків наших шкіл і все рівно ми вибираємо те, що ми вибрали. Але точно не таке керування нашою освітою.

«Оптимізувати» доцільно не школи, а чиновницьку адміністрацію та кількість працівників у самих школах. Але на такі зміни ми чуємо супротив як окремих директорів, так і начальника відділу освіти, мовляв, ви нічого не розумієте, не треба лізти не у свої справи. Чому ж, розуміємо! Тому, увага!

Урок другий. Для прикладу візьмемо такий предмет, як математика. Нехай школа має дві паралелі з 5 по 9 клас + 1 десятий + 1 одинадцятий = 12 класів. У кожному класі по 4 уроки математики на тиждень, а у 11 – 5 уроків. Тобто потрібно провести 45 уроків математики. З цим завданням можуть справитися 3 вчителя, маючи по 18 годин навантаження (повна ставка вчителя-предметника). А в деяких школах є по 5 вчителів, продуктивність праці яких дорівнює 90 годин на тиждень: 5 вчителів помножити на 18 годин.

Ну що, вміємо ми рахувати? Чи порахувати решту предметів. У школах є вчителі, проатестовані на 1, 2, 3 чи 4 годин. Скажіть, будьте ласкаві, що це за унікальні предмети, що цими годинами неможливо довантажити працюючих вчителів. Не говорю, про вчителів-бізнесменів, які теж «зачепилися», щоб стаж ішов. Чи ви про це теж не знаєте? А може якась «паперова, можливо, навіть зеленуватого відтінку» пелена у вас на очах? І звісно, що зрушити тих, кого самі «зачепили» боязко, бо вони не мовчатимуть?

Стебник таки озвучив офіційну позицію…

Та повернімось до суті сесійного засідання. Враховуючи перспективу адміністративної реформи та проект Закону України «Про середню освіту», а також зваживши це все-все-все, Стебницька міська рада на позачерговій сесії одноголосно прийняла рішення:

«…1. Визнати реорганізацію шкіл №6 та №11 м.Стебника з І-ІІІ ступенів у школи І-ІІ ступенів передчасною до моменту вступу в дію Закону України «Про середню освіту».

2. З метою економії коштів рекомендувати відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради провести аналіз штатних одиниць та привести його у відповідність до законодавства та потреб шкіл…».

Школи повинні вчити…

Можливо, ми десь чогось не розуміємо – то навчимось. Не помиляється той, хто нічого не робить. Чи не так?

У боротьбі за посади, навантаження, будівлі ми забуваємо про головне, про найдорожче – про наших дітей. У нас, як батьків, запитань до школи, як і до освіти загалом, хоч відбавляй: до безпеки у школі, до якості навчання, до-до-до... Але це вже трішки інша проблема. Хоча значно нагальніша, глибша і болючіша.

Творімо такі школи, щоб діти з радістю туди йшли, йшли за знаннями з предметів, за уроками життя, за друзями, за найтеплішими спогадами дитинства, а ми, вчителі й батьки, тішилися своїми діточками і були впевнені, що виховали їх справжніми, мудрими, розумними. Вони того варті!

Підготували Володимир Ключак, Іванна Дідошак, Павло Побережний, газета «Воля громади»

СК «Стебник» проти ВІЛ-СНІДу

На стебницькому стадіоні відбувся традиційний регіональний дитячий турнір з футболу «Спорт проти ВІЛ-СНІДу». Кілька років тому за сприяння Стебницького громадського руху турнір започаткували громадський та спортивний активіст Йосип БАНДУРА та Олег РИГУС, керівник Благодійного фонду «Лінія життя». Нині стебницький турнір є складовою частиною «Програми розвитку дитячого і юнацького футболу Дрогобицького регіону», а СК «Стебник» став його основним організатором.

Змагання відкрив міський голова Стебника Петро Старосольський, наголосивши про те, що турнір покликаний запобігати цій смертоносній недузі перш за все шляхом просвітницької роботи щодо профілактики ВІЛ-СНІДу серед дітей та юнацтва.

До міста калійників, на запрошення СК «Стебник», підтримати цю благородну справу приїхали юні футболісти з Дрогобича та Борислава. Загалом у змаганнях взяли участь чотири команди: ФК «Стебник» (т-р Олег Тимчишин) , команда Філії львівських «Карпат» у Дрогобичі (т-р Олександр Розлач), команда дрогобицької ДЮСШ (т-р Дмитро Курп’як) та команда бориславської ДЮСШ (т-ри Тарас Демків та Андрій Лисик). В результаті цікавої і вкрай напруженої боротьби перемогу святкували підопічні Дмитра Курп’яка, набравши 7 із 9-ти можливих очок.

Після завершення турніру відбулося нагородження учасників змагань та найкращих футболістів у номінаціях: кращий гравець турніру – Володимир Марич (ФК «Стебник»), кращий захисник – Олександр Жуков (Філія ФК «Карпати», Львів), кращий воротар – Віталій Стахун (Дрогобицька ДЮСШ), кращий бомбардир – Андрій Безверхній (Бориславська ДЮСШ). Також усім учасникам змагань роздали просвітницькі буклети, в яких міститься базова інформація про ВІЛ-інфекції та імунну систему.

Орест Хандоняк, газета «Воля громади»

На фото: команда-переможець дрогобицької ДЮСШ.

Не заважайте стебницькому водоканалу-2, або Офшори в Стебнику

Напевно, важко вибрати зі створеного людиною щось ідеальне, досконале – щось таке, до чого не можна знайти зауважень. Лише Творець, його природа, спроможні на досконалість. Проте бувають предмети, організації, явища, процеси, в яких, де не глянь, – буквально все не так, як би хотілось, як би мало бути. Такі міркування виникають, коли намагаєшся проаналізувати діяльність Стебникводоканалу.

Скоро, 26 липня, ТзОВ «Стебникводоканал» виповниться 9 років. Хотілося б, щоб Стебницька міська рада повідомила стебничанам про результати роботи підприємства, 51% статутного фонду якого є нашою, стебничан, власністю. Проте, мабуть, ще не скоро вдасться Петру Старосольському розібрати завали недолугості та некомпетентності «інспектованого» свого попередника, щоб розпочати кращу роботу у зв’язках з громадськістю і не тільки. Надіємося на краще, терпеливо чекаємо...

Хто ж такий, цей таємничий Стебникводоканал? Останній раз про нього згадували політичні брехуни, які перед виборами 2015-го року вводили людей в оману, нібито кандидат на посаду міського голови Стебника, Руслан Крамар, хоче вкрасти Стебникводоканал.

Як йшлося в попередньому номері ВОЛІ ГРОМАДИ, Стебникводоканал навіть через суд не зміг прогнати рибалок з Доброгостівського озера, через те, що не спромігся підтвердити право власності на озеро, чи інше майно, яким користується, підстави його виникнення та передачі до Стебникводоканалу.

Місцезнаходженням нашого ТзОВ визначено будівлю 127 по вул. Дрогобицькій, в місті Стебник. Водночас – це адреса Полімінералу та інших підприємств, які господарюють чи господарювали на базі його приміщень і території – МАСТ, Візор, Галлада, Надія та ряд інших. Редакція газети намагалася віднайти Стебникводоканал за вказаною адресою, проте ніхто з опитаних нами такого підприємства не знав.

Аналогічна ситуація з абонентами водоканалу. Також є цікава інформація, з власних журналістських джерел: Стебникводоканал немає навіть договору з Львівобленерго на постачання електрики, а дозвіл на спеціальне водокористування лише в процесі отримання… Про яке тоді водопостачання може йти мова?!

Напрошуємо висновок: Стебникводоканал існує лише на папері.

Однак, при цьому статутний капітал товариства досить значний – 3 500 000 гривень, і це станом на 2007 рік.

За новим статутом цієї фірми, в редакції, яка затверджена зборами засновників 11 жовтня 2012 року, Стебницька міська рада володіє 51% статутного фонду, а ТОВ «Альфа-плюс» - 49%. Стебницька міська рада вносить до статутного капіталу Товариства майно, що складається з об’єктів інженерної інфраструктури та благоустрою міста Стебника, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов’язані з постачанням споживачам води, і перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Стебника. Загальна оціночна вартість даного майна складає 1 828 000 гривень. Альфа-плюс вносить до статутного капіталу та передає у власність Товариства грошові кошти у національній валюті України, майно, об’єкти інтелектуальної власності на суму 1 756 313,73 гривень. Водночас, за даними Дрогобицького руху Чесно, станом на жовтень 2012 року, Альфа-плюс не внесло половини мільйона гривень, а документи, які стосувалися угоди між Стебницькою радою і Альфа-плюс зникли.

За даними держреєстру, власником істотної участі Стебникводоканалу є – Лябонт Елі Зана Нарі-Антуанет, Сейшельські острови, 0076991, острів МАЕ М. О КАП. Ось так від Альфи-плюс ланцюжки ведуть в офшорні компанії.

На сьогоднішній день керівником фірми є Баброцяк Микола Ігорович. За Статутом 2012-го року, вищим органом управління є Збори учасників Товариства. Рішення Зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала така кількість учасників, яка володіє більш як 60% статутного капіталу. Таким чином Стебницька міська рада, маючи лише 51%, не може призначити керівника Товариства і не може приймати жодного доленосного рішення без участі Альфа-плюс.

Очевидно, що в добрих руках господаря не повинно стояти-пропадати таке майно, як мережі, споруди, устаткування, які віддані Стебникводоканалу (а ціле озеро?!) Тим більше, що дане майно громаді не служить і не приносить прибутку в наш бюджет. Можливо, правильно віддати його в “справжню” оренду. Може, продати, а купити те, чого ми потребуємо, наприклад, сміттєвози. Однак, перед цим треба його вилучити з користування Стебникводоканалу – хороша й корисна робота для нашої мерії. Головне, щоб позиція міського голови не була потуранням існуючого, мабуть, не випадково, безладу.

Тарас Остап`юк, юрист, громадський діяч, газета «Воля громади»



Создан 03 июн 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником