Трускавецький вісник № 127 (1268) від 28 липня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 127 (1268) від 28 липня 2016 р.

28.07.2016



У номері: Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції підбив підсумки роботи; Про адмінреформу і «Великий Трускавець»; Атракція-вузькоколійка; Зустріч з Миколою Лазаровичем; Інформує податкова; Зміни на ринку вторинного житла Львівщини; Оголошення; Короткі новини.

Короткі новини

Голова Дрогобицької РДА має першого заступника

Як інформує прес-служба Дрогобицької РДА, відповідно до результатів конкурсу, за погодженням з керівництвом Львівської облдержадміністрації голова Дрогобицької райдержадміністрації Володимир Шутко підписав розпорядження про призначення Віталія Скоропада на посаду першого заступника голови Дрогобицької РДА.

Сьогодні, 28 липня, Володимир Шутко відрекомендував новопризначеного заступника колективу РДА. Голова райдержадміністрації, а також голова районної ради Михайло Сікора привітали Віталія Орестовича з призначенням на цю відповідальну посаду. Віталій Скоропад у свою чергу зазначив, що він знайомий із життям та проблемами району, а тому переконаний, що у співпраці з головою та колективом райдержадміністрації, районною радою йому вдасться зробити свій позитивний вклад у розвиток Дрогобиччини.

До цього призначення Віталій Скоропад працював заступником начальника Дрогобицької ОДПІ - начальником Бориславського відділення Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області. В. Скоропад – голова постійної комісії Дрогобицької районної ради з питань планування бюджету, фінансів та економічної політики.

У Модричах згорів дачний будинок

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, в середу, 27 липня, о 18.06 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в с. Модричі Дрогобицького району. Пожежа виникла на території дачного кооперативу «Фіалка», в дерев’яному одноповерховому дачному будинку, розміром 6×8 м. Вогнеборці ДПРЧ-7 м. Трускавець за лічені хвилини прибули на місце події та оперативно приступили до ліквідації займання. На момент прибуття рятувальників дачний будинок був охоплений вогнем. Рятувальникам вдалось врятувати сусідню будівлю розташовану поруч від знищення вогнем. Пожежу локалізовано о 18.30 та повністю ліквідовано о 18.57. Внаслідок пожежі вогнем знищено дачний будинок. Внаслідок пожежі ніхто не постраждав. Причина пожежі встановлюється.

Власна інформація

Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції підбив підсумки роботи

26 липня у Світлиці Дрогобицької міської ради відбувся підсумковий круглий стіл, на якому було підведено підсумки діяльності Моніторингового комітету з раннього попередження корупції. Нагадаємо, що проект стартував 1 грудня, отже діяв вісім місяців.

Проект ГО «Товариство «Юрій Дрогобич» під назвою «Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції» є одним з переможців конкурсу «Зупинимо корупцію: громадська дія у Львівській області» програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження». Метою проекту є створення Моніторингового комітету для проведення моніторингу проектів рішень місцевої влади на наявність корупції.

Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції за неповних вісім місяців діяльності провів чотири круглі столи, п’ять тренінгів, чотири прес-конференції, підготував кілька десятків публікацій у друкованих та Інтернет-ЗМІ і виступів на дрогобицькому, трускавецькому та бориславському радіо, провів аналіз бюджетного процесу 2016 року у Дрогобичі, із залученням профільних спеціалістів (Віктор Таран, Олександр Солонтай, Тарас Случик та інші) розробив та подав пропозиції Дрогобицькій міській раді щодо організації прозорості її діяльності, проводив зустрічі з першими посадовими особами міста, розробив рекомендації щодо усунення корумпогенних проявів у адмініструванні земельними ресурсами міста Дрогобича.

Запобігання проведенню тендеру на реконструкцію вуличного освітлення в Дрогобичі із прописаними умовами під одного учасника (дискримінація інших учасників та надання необґрунтованих переваг одному з них) дозволило запобігти «освоєнню» 16 мільйонів бюджетних коштів фірмою колишнього високопосадовця Дрогобицької міської ради. Це конкретні факти, які засвідчують, що проект Моніторингового комітету, який діяв за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», виявився успішним і виконав поставлені перед ним завдання.

Незважаючи на завершення терміну дії проекту його учасники продовжуватимуть діяльність, спрямовану на запобігання корупції в органах місцевого самоврядування.

Участь в круглому столі, який пройшов 26 липня, взяли депутати рад різних рівнів, представники громадських організацій, працівники правоохоронних органів, громадські активісти, журналісти. Учасники зустрічі отримали звіт про діяльність Моніторингового комітету та Методичні рекомендації «Як зробити антикорупційний контроль органів самоврядування доступним кожному мешканцю?».

Детально про пророблену роботу Моніторингового комітету розповів його керівник Богдан Юзефів. Він зупинився на всіх напрямках діяльності і зазначив, що незважаючи на декларації влади щодо прозорості, все ж відчувався спротив чиновників діяльності комітету. Хоча Моніторинговий комітет подавав багато пропозицій до регламентів ради і виконкому та положень про постійні депутатські комісії, та враховано лише одну – щодо конфлікту інтересів. В багатьох питаннях влада Дрогобича і далі залишається закритою, каже Богдан Юзефів. Одним із важливих досягнень діяльності Моніторингового комітету він назвав знання, здобуті молоддю та громадськістю Дрогобиччини на тренінгах та семінарах, які проводилися за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Підтримка проекту засобами масової інформації сприяла привертанню уваги громадськості до теми корупції, що теж є немаловажним фактором.

Із презентацією «Як зробити антикорупційний контроль органів самоврядування доступним кожному мешканцю?» перед учасниками підсумкового круглого столу виступив директор КУ «Інститут міста Дрогобича», експерт Володимир Кондзьолка. Серед тем презентації – 1) прояви корупції у самоврядуванні, 2) проблеми моніторингу виділення землі, 3) чому громадськості складно контролювати органи влади, 4) що необхідно запровадити у самоврядуванні, 5) програмний метод адміністрування комунальними ресурсами, 6) система управління якістю надання публічних послуг та інші теми.

Володимир Кондзьолка розповів, з якими труднощами зустрілися учасники Моніторингового комітету в процесі своєї діяльності і запропонував нові форми роботи щодо запобігання корупції в органах місцевого самоврядування.

Круглий стіл проходив досить жваво, виникали дискусії та суперечки. Участь в них взяли депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, депутат Дрогобицької міської ради, член земельної комісії Роман Муль, депутат Східницької селищної ради Наталія Федьків, представники Товариства «Просвіта» Михайло Ваврин, громадських організацій «Меч Арея» Леонід Федевич, «Галицька Варта» Олег Дьорка, «Дрогобицька громада» Андрій Сливка, громадські діячі Хосе Турчик, Йосип Дяків, Василь Дмитришин, Андрій Константінов. Виступили і працівники правоохоронних органів – прокурор Дрогобицької місцевої прокуратури Андрій Мельник та старший оперуповноважений відділу економіки Дрогобицького міського відділу ГУ Національної поліції у Львівській області Роман Дяк.

Учасники зустрічі і критикували Моніторинговий комітет, і хвалили. З однієї сторони, начебто очевидних результатів немає – нікого за корупцію не посадили, не було гучних кримінальних справ чи скандалів. Та з іншої, неможливо не помітити той величезний обсяг роботи, зроблений членами Моніторингового комітету, вклад комітету у формування громадянського суспільства в Дрогобичі.

Хоча і зараз є факти намагання пришвидшити «вирішення» питань, але вони спорадичні, каже громадський діяч Хосе Турчик. Попередню ж владу Дрогобича пан Хосе назвав «відкритим бандитизмом».

- Моніторинговий комітет зробив велику роботу, запропонував, що треба змінити. Але міська рада якщо не хоче нічого міняти, то й не буде, - завершив свій виступ Хосе Турчик.

- Що можуть зробити прості дрогобичани? – ділиться досвідом представник «Галицької Варти», громадський активіст молодого покоління Олег Дьорка. – Найпростіше, що ми робимо – це пишемо запити, отримуємо інформацію і поширюємо її серед людей.

- Має бути не пуста балаканина, а конкретні дії, конкретні кроки, - незадоволений діяльністю Моніторингового комітету депутат Львівської облради Михайло Задорожний. – Я є присутній вже не на одному вашому круглому столі і чую тільки слова, слова, слова. А чому не подаєте до суду, не відміните рішення хоча б однієї сесії, проекти яких не були оприлюднені згідно з чинним законодавством за 20 днів до розгляду?

Михайло Задорожний розкритикував виступ голови Моніторингового комітету Богдана Юзефіва в частині бюджету і зазначив, що потрібно думати не лише над збільшенням дохідної частини бюджету, але і над скороченням видатків. У Дрогобичі скільки б не заробив – все йде на освіту та медицину, а це звичайнісіньке проїдання коштів. Якби хоча б частину цих коштів спрямувати на розвиток, інфраструктуру, ремонт вулиць, який поступ був би! – впевнений депутат.

- Я зараз можу вільно прийти на засідання комісії, про що раніше можна було лише мріяти, - розповідає депутат з багатолітнім стажем, активний громадський діяч Михайло Ваврин. – Моніторинговий комітет проробив чималу роботу, за що їм велика подяка. Є реальні здвиги. Зовсім інше діло – це нефаховість дрогобицьких посадовців, небажання їх дотримуватися букви та духу закону. Бо як інакше назвати внесення питань на сесію з голосу? Тільки на останній сесії було внесено 7 питань з голосу…

Михайло Ваврин розповів про кричущий факт затягування справи одного з дрогобицьких підприємців. Коли пан Ваврин спробував довідатися у чому ж причина незрозумілої затримки і зателефонував до депутата, то той … написав заяву в міліцію, буцімто Михайло Ваврин погрожує йому. Ця розповідь схвилювала присутніх, адже є показником того, як представники влади «відриваються» від народу і, напевно, не проти були б і на місцях стати «недоторканними» та зберегти вічне депутатство.

Точилася дискусія і навколо так званих «депутатських» грошей, коли депутатам на округ виділяють певні суми коштів і виборці сприймають зроблені роботи як особисту заслугу депутата. Володимир Кондзьолка висловив думку, що краще було б запровадити «бюджет участі» (партиципіальний бюджет), коли визначали б на що підуть кошти громади самі мешканці, а не один лише депутат.

Про проблеми зі східницькими джерелами розповіла депутат Східницької селищної ради Наталія Федьків, про систему управління якістю надання публічних послуг ISO говорив Андрій Константінов, тему корупції в лісівництві заторкнув Василь Дмитришин, про корупційні діяння з реконструкцією стадіону та про жахіття в парку на вулиці Трускавецькій розповідав Йосип Дяків, а воїн АТО, учасник ГО «Меч Арея» із Трускавця (організація об’єднує учасників АТО) Леонід Федевич зупинився на моральних аспектах корупції та її подолання.

- Корупція – це перетягування на себе ресурсів суспільства, - каже Леонід Федевич. – Повага один до одного, повага людини до суспільства повинні формуватися з дитинства.

Леонід Федевич навів приклад, коли в 1930-х роках у Німеччині розстрілювали за безквитковий проїзд. Такий радикальний спосіб наведення порядку навряд чи варто запозичати, та все ж потрібно більш жорстко ставитися до наведення ладу у рідній хаті. Тільки в випадку України хто б визначав, кого розстрілювати, і хто мав би здійснювати розстріли? – риторично запитував учасник дискусії, натякаючи на те, що і в цьому випадку були б елементи корупції.

Підсумок зустрічі підбив Володимир Кондзьолка, який зазначив, що робота Моніторингового комітету не була марною. Люди, які отримали знання та досвід, і надалі збиратимуться ініціативною групою, щоб лобіювати прогресивні зміни, щоб домагатися покращення діяльності влади, її чесності та прозорості. Пропозицію Володимира Кондзьолки щодо розробки ряду положень прокоментував прокурор Дрогобицької місцевої прокуратури Андрій Мельник. Він зазначив, що найкраще б цю роботу зробили фахівці, зокрема в юридичних вузах. А представник поліції Роман Дяк зазначив, що з корупцією треба боротися не в Фейсбуку, а у відповідних органах.

- Хто і скільки раз повідомив про факти корупційних діянь? Де реальне сприяння громадськості у боротьбі з корупцією? – риторично запитував поліціянт.

Підсумковий круглий стіл щодо результатів роботи Моніторингового комітету з раннього попередження корупції тривав більше півтори години. Хоча проект Моніторингового комітету завершується, та робота з профілактики (запобігання/попередження) корупції триватиме, кажуть громадські активісти. Потрібна ще не одна битва, що виграти війну з корупцією.

Риба гниє з голови, тож чи доцільно звертати увагу хіба на плавники та хвіст?

Володимир Ключак, фото Юрія Федчака

Чи розмір має значення?

Який краще – великий чи малий? Сильний та потужний чи слабенький і немічний? Такий, що зможе активно діяти і задовольняти, чи пасивний та безпомічний?

Всі вищеподані питання стосуються нашого курорту – Трускавця. Так-так, саме зараз вирішується наша доля, наше майбутнє. Живемо в історичний момент адміністративно-територіальної реформи, коли історія дає нам шанс не лише виправити історичну несправедливість, яка полягає в тому, що Трускавця позбавлено споконвічних трускавецьких земель (для прикладу, Помярок, але не тільки), але також маємо змогу стати потужним центром розвитку навколишніх територій. Як любив раніше казати екс-мер Трускавця Р. Козир, «локомотивом розвитку регіону». Щоправда, зараз у нього думки з цього приводу помінялися…

У середу, 27 липня, в приміщенні Трускавецької міської ради відбувся круглий стіл на тему адміністративно-територіальної реформи. Ініціатором його виступили Асоціація міст Львівської області, яку очолює Василь Абаімов і яка є членом Асоціації міст України, та Трускавецька міська рада. Модерував зустріч мер Трускавця, присутніми на ній були сільські голови Станелі, Модрич, Уличного та Доброгостова, депутати Трускавецької міської ради, громадські діячі, небайдужі трускавчани, представники ЗМІ. Не змогла прибути на зустріч сільський голова Орова, оскільки в цей день проходила сесія Орівської сільської ради. Тривала зустріч майже дві з половиною години.

Експерти Ярослава Пиштик та Галина Гречин намагалися переконати присутніх у тому, що вони не лобіюють чиїсь інтереси, а привезли інформацію, яка допоможе зробити правильний вибір. Реалізуючи проект, який співфінансується USAID, Асоціація міст Львівської області їздить містами Львівщини і розповідає про те, що ж таке є адмінреформа і які переваги можуть мати об`єднані територіальні громади. У Трускавці дискусія була дуже гарячою, кажуть вже після її завершення представники Асоціації міст України. А якщо бути точнішим, то це була навіть не дискусія, а намагання кожного виступити та висловити свою позицію. Тому до слів експертів прислухалися не надто уважно, а дехто взагалі зривав зустріч постійними репліками та недоречними коментарями.

Якщо коротко, то в залі зібралося набагато більше противників об’єднання в форматі «Трускавець-Станеля-Модричі-Доброгостів-Уличне-Орів-Зимівки», ніж прихильників ідеї «Великого Трускавця». Серед противників – ГО «Рада міста» в повному складі, екс-мер Р. Козир, деякі діючі депутати ТМР, громадські діячі такі як Володимир Шиманський, Олександр Богуцький, Віктор Бессарабов чи Володимир Куц.

Можна зрозуміти депутатів, для прикладу того ж Романа Бучковича, який переконував, що Трускавцю невигідно приєднувати до себе навколишні села. У випадку створення ОТГ повноваження депутатів Трускавецької міської ради будуть достроково припинені, а хтозна чи на наступних виборах їм пощастить пролізти у владу. Можна зрозуміти і сільських голів Модрич чи Станелі, які втратять неформальний статус князьків і змушені будуть вдовольнятися посадою старости, підзвітного великій раді ОТГ. Можна зрозуміти тих громадських діячів, які є в опозиції до діючого мера Трускавця – їм кожне починання Андрія Кульчинського, яке сприяє підвищенню його рейтингу, є більмом в оці та кісткою в горлі. Але от ніяк не можна зрозуміти колишнього міського голову Трускавця Р. Козира, який у своєму виступі назвав формат «Великого Трускавця» «аферою». Нові території, нові інвестиції, нове дихання – хіба не потребує цього Трускавець? Втім, в умовах демократії кожен має право думати так як забажає.

На Львівщині є приклади, коли вже створені ОТГ – Дубляни, Ходорів, Новий Калинів та інші. Не все там гладко, але держава допомагає ОТГ ставати на ноги. Не все гладко йшло і в сусідній Польщі, коли 49 воєводств об`єднали до 17. На даному історичному моменті українська держава не може утримувати величезну армію чиновників – сільських голів, секретарів сільських рад, бухгалтерів сільрад, землевпорядників, не кажучи вже про роздутий штат у сферах освіти, культури, медицини, соціального захисту тощо. У випадку ОТГ здоровий глузд переможе і буде так, як в польських ґмінах, коли закриватимуть малокомплектні школи чи непотрібні установи, які ніякої користі громаді не дають. Вивільнені кошти, які зараз де-факто проїдаються, можна буде спрямувати на розвиток. А цього якраз і бояться ті, хто роками звик розпоряджатися громадськими коштами в ручному режимі.

Війт Станелі Михайло Сащук каже, що їм не треба ні з ким об`єднуватися, бо громада є самодостатньою, її бюджет становить 2 мільйони, є приваблива земля, є заправка. Війт Модрич каже, що адмінреформу впроваджують насильницьким методом і лобіює це Гройсман. Краще не об`єднуватися, а співпрацювати і жити гарно та мирно по-сусідськи, каже Мирон Флюнт. Натомість мер Трускавця Андрій Кульчинський вважає, що об`єднання Трускавця з навколишніми селами буде обопільно вигідним, бо дозволить залучити додаткові кошти для розвитку інфраструктури. Як партизани мовчали і на круглому столі свою думку ні «за», ні «проти» адмінреформи не висловлювали депутати ТМР Андрій Кісак, Олег Карпин, Анатолій Стародуб, Мирослав Мицько, Святослав Грабовський. Натомість депутатка Віра Сазонова свою позицію виклала в публікації на «Трускавецькому віснику»: https://protruskavets.org.ua/chy-maje-shansy-staty-velykym-velykyj-truskavets/

Великий Трускавець, якщо вдасться втілити в життя цю ідею, об’єднуватиме місто-курорт і шість поблизьких сіл. Згідно перспективного плану, схваленого Львівською ОДА, це об`єднання буде спроможним, тобто самодостатнім. Бюджет буде профіцитним. Будуть додаткові кошти з держбюджету, субвенції. Із 40 тисяч населення громади лише біля 10 тисяч становитимуть жителі сіл. Хоча їх внесок в загальний бюджет буде на початках незначним (5-10%), та він збільшуватиметься, оскільки зрозуміло, що зросте в ціні вартість землі та нерухомості на цих територіях, які і так інтегровані в Трускавець, хоча поки що ще неофіційно. Податки, зокрема ПДФО, які зараз із сіл йдуть в районний бюджет, залишатимуться в об`єднаній громаді. Нова модель управління сприятиме розвалу радянської влади і наближенню до європейських стандартів, кажуть експерти Асоціації міст Львівської області.

Та не погоджується з цим Ігор Гурняк – альтернативний експерт, викладач Львівського НУ, прихильник теорії «територіальних громад», лобіювання якої пов`язують з Риммою Білоцерківською та Віктором Медведчуком. На основі статей Конституції України, одного з рішень Конституційного суду України та ряду законів цей експерт, який прибув на зустріч на запрошення депутата ТМР Святослава Грабовського, розвіяв міфи про райдужні перспективи ОТГ. Але як слушно підмітив міський голова Андрій Кульчинський, закони змінюються – для прикладу, під одну людину швиденько поміняли законодавчу базу і Юрій Луценко без юридичної освіти став Генпрокурором України.

Круглий стіл на тему адмінреформи у Трускавці можна вважати репетицією широкого обговорення цієї теми серед громадськості міста. Звісно, що не можна вважати єдиними представниками громадськості кількох гіперактивних діячів та діячок, які в іншому не можуть себе реалізувати. Трускавчани розуміють, що Великий Трускавець – це великі перспективи, але це і ризики. Бо тоді ця «ґміна» буде не однопрофільною, а чимось на кшталт польських Риманова чи Щавніци, де є і лікувальні заклади, і бальнеологічний курорт, і туристична база, але водночас і сільськогосподарське виробництво, і інші види діяльності. Потрібно буде добре прорахувати, щоб вигоду отримали всі учасники такого об`єднання, а не лише суто трускавчани чи суто жителі сіл. Має бути довіра, партнерство, тверезий розрахунок, здоровий глузд і бажання щось змінювати на краще спільними зусиллями. Поки що цього немає, а окремі «діячі», котрі лише думають про власні меркантильні інтереси, всіляко перешкоджають та протистоять ідеї сильного, могутнього, великого Трускавця з великою площею, великими людськими та матеріально-фінансовими ресурсами, великим потенціалом.

Розмір має значення навіть тоді, коли хтось пробує це заперечувати. Трускавець великий, сильний, потужний, такий, що зможе активно діяти і задовольняти, на мою думку, є явно кращим варіантом, ніж слабенький, немічний, пасивний та безпомічний. І в голові не вкладається, що хтось бачить майбутнє Трускавця в його імпотенції…

Володимир Ключак

Лекція, яка сподобалася всім

Анонсована зустріч з доктором політичних наук, кандидатом історичних наук, професором Тернопільського національного економічного університету Миколою Лазаровичем та презентація його книги «Легіон Українських Січових Стрільців: формування, ідея, боротьба» не привернула уваги широкої громадськості Трускавця. На презентацію, котра проходила у середу, 27 липня, в Трускавецькій бібліотеці-філії № 1 (вул. Бориславська, 36), прийшло заледве зо два десятки осіб. Але результати події перевершили всі можливі очікування – це була лекція, яка сподобалася всім без винятку. Один з учасників зустрічі, громадський діяч та відомий меценат Ігор Кісак навіть вирішив запросити Миколу Лазаровича до Трускавця повторно, щоб той провів такі зустрічі зі школярами Трускавця (хоча б із старшокласниками), бо це дуже важливо для формування патріотизму, для виховання молодого покоління. Ігор Кісак каже, що готовий оплатити проживання Миколи Лазаровича, щоб тільки той погодився знову приїхати в наше місто-курорт.

Учасник АТО Микола Лазарович говорив не лише про легіон УСС, не лише про історію цього військового формування. Він вміло проводив паралелі між подіями сторічної давнини і українською сучасністю. Як тоді, так і тепер, є один і той же ворог – Московія, країна, де панує ідеологія нацизму.

Патріот – це той, хто любить свій край, а шовініст – той, хто ненавидить інших; і один і другий є пасивними по своїй суті. Активними ж є націоналісти, які щось роблять для Батьківщини та нації, але також і нацисти, які активно воюють проти сусідів. Московити – нацисти, вважає автор книги. Як каже Микола Лазарович, проблема зараз не в одному лише Путіні, а в ментальності московитів, котрі погоджуються на роль гвинтиків у своїй державі-імперії і яких останнім часом протвережують лише труни їхніх солдатів.

В легіон УСС йшли добровольцями ті, хто з ряду причин не був покликаний до австрійських стягів – замолоді, застарі, хворі тощо. Коли з 10 тисяч добровольців, які зібралися у Стрию, австрійська влада вирішила відібрати лише дві тисячі, то сільські хлопці ставали на коліна і просилися воювати – з яким обличчям вертатимуться додому, як пояснюватимуть, що не пішли воювати за Україну? Це був шанс, який українцям на початку ХХ століття давала історія – шанс здобути державу. Як каже Микола Лазарович, поляки у кожному поколінні піднімали повстання, щоб здобути вільну Польщу, варто пригадати хоча б Листопадове повстання 1830 року чи Січневе повстання 1863 року. А в Україні після часів Мазепи і аж до початку ХХ століття таких визвольних змагань не було. Тож гріхом було не використати цей подарунок, яким, за іронією долі,для українців стала І світова війна.

Легко та невимушено лилися слова з вуст тернопільського вченого. В живій дискусії взяли участь кадровий військовий Ігор Кісак, поет-трускавчанин В`ячеслав Умнов, помічник нардепа Богдана Матківського Андрій Дуб, викладач Трускавецької дитячої школи мистецтв Галина Маркович, бібліотекарі Віра Савка, Любов Шкільник, Наталія Іваночко, директор тернопільського видавництва «Джура», де видано вже кілька книг Миколи Лазаровича, приятель автора Василь Ванчура. Були запитання і про митрополита Андрея Шептицького, і про незаслужено відсунутого в сторону Євгена Коновальця, і про реалії та майбутнє Донбасу. Микола Лазарович прогнозує, що 2017 рік стане переломним для нашої держави, зокрема щодо подій на Сході. Він – оптиміст, і ця світла впевненість у тому, що все буде добре, якимось магічним чином передавалася на всіх присутніх.

Зустріч-презентація пройшла з ініціативи директора Трускавецької бібліотеки-філії № 1 Віри Савки. Науковець-дослідник, автор ряду книг та скромний воїн АТО тернополянин Микола Лазарович перебував на відпочинку в одному з санаторіїв нашого краю.

Володимир Ключак

Про ще одну маловідому туристичну принаду Карпат – вузькоколійки

Є такі люди, які просто закохані в залізницю. Назвати їх фанатам, якось важко, оскільки це не короткочасне захоплення, а фактично воно супроводжує їх усе життя. До таких мабуть належить і автор даної публікації, тому не написати про залізниці у Карпатах просто таки не можу. Та у даній публікації мова піде не про просту звичну залізницю, а про такий її вид як вузькоколійка.

Спонукала до написання даної теми подорож у м. Виноградів Закарпатської області. Постійно по дорозі нам доводилося перетинати гілки вузькоколійних залізниць. Вони одразу впадали у вічі нестандартною відстанню між рейками. І що цікаво, вони були у робочому стані: рейки виблискували на сонці відполірованою поверхнею. Як і для чого вони тут? І чи взагалі в Карпатах існують діючі вузькоколійні системи? У даній публікації спробуємо дати відповіді на дані запитання. Одразу можу констатувати, що це мабуть перший екскурс у таку цікаву туристичну тему, і мабуть варто очікувати з часом на її продовження.

І ще одне коротеньке відхилення: чому дана тема є туристичною. Насамперед вузькоколійки – це як не як історична спадщина краю, яка розповідає про якийсь певний етап його розвитку, а по-друге уже давно у країнах Європи відроджені вузькоколійки стали таким собі атракціоном для туристів, які дають їм можливість зробити мандрівки у екзотичні місця, або просто покататися на ретропотягах. А тепер уявіть собі мандрівку на ось такому потязі по Карпатах. Кращої і колоритнішої мандрівки годі шукати.

Взагалі вузькоколійні залізничні системи прийшли в Україну і зокрема в Карпати ще за часів Австро-Угорської імперії. Виявляється, в Карпатах станом на початок ХХ сторіччя існувало уже чимало вузькоколійних маршрутів. Дані, які наводить у свої публікації «Вузькоколійки в українських Карпатах» В.М. Клапчук, свідчать, що станом на початок сторіччя існувало понад 44 вузькоколійні гілки загальною протяжністю понад 1400 км. Спочатку, коли перечитав такі дані, дещо засумнівався у їх об’єктивності. Проте мандрівки усе поставили на свої місця, і справді даний матеріал став досить таки корисним джерелом інформації.

Чому саме вузькоколійки так полюбили Карпати? Причин декілька. Насамперед, вузькоколійний залізничний транспорт стали використовувати для промислових потреб. Зокрема у Карпатах це був вивіз деревини. Другою причиною є техніко-економічна доцільність. По-перше, вузькоколійка є дешевшою в експлуатації, аніж колія з традиційною шириною через менші розміри шпал, через простіші і легші конструкції мостів, через значно менші об’єми видобутого ґрунту при будівництві тунелів. По-друге, конструктивно вузькоколійка давала змогу будувати значно крутіші повороти (так звані криві), що в умовах гір є вкрай важливо.

Якщо опиратися на статистику, то у золоту еру існування вузькоколійок найгустіша мережа таких була на Закарпатті загальною довжиною понад 1000 км. На другому місці – Прикарпаття (Івано-Франківська область), на третьому – Львівська область, і на четвертому – Буковина (Чернівецька область).

Та час йшов, змінювалася економічна ситуація, переорієнтовувалися транспортні потоки, і вузькоколійки почали занепадати. Сьогодення вузькоколійок в Карпатах, на жаль, не таке райдужне. Проте вони усе-таки збереглися і деякі діють до сьогодні. Для прикладу, Вигодська вузькоколійка (Івано-Франківська обл.), яку і сьогодні використовують за призначенням, а по вихідних катають туристів на природу (маршрут «Карпатський трамвай»). Також існує розгалужена вузькоколійна мережа на Закарпатті, де навіть вряди-годи курсують пасажирські потяги. Мова йде саме про ту, яку довелося бачити під час подорожі у Виноградів.

Вузькоколійки і туристи

А тепер ситуація: я – турист, можливо прихильник залізниці, і, відповідно, бажаю все-таки побачити карпатську вузькоколійку і очевидно для повного щастя бажаю проїхатися таким колоритним транспортом. Як і де це можна зробити? Один з найпростіших способів – це відвідати селище Вигоду Долинського району Івано-Франківської області. Тут з 2000 року вузькоколійку стали використовувати і для туристичних прогулянок. Зазвичай подорож триває протягом 8 годин, курсуючи по незаселених територіях Карпат. Хоча й передбачаються інші графіки та маршрути. Потрапити на Карпатський трамвай мають змогу відпочивальники з курортів Трускавець, Східниця, Моршин, а також з інших карпатських курортів. Достатньо підійти до місцевих туроператорів і придбати квиток на тур «Карпатський трамвай».

Відчути себе не туристом, а справжнім «вузькоколійним» пасажиром маєте змогу на Закарпатті на Боржавській вузькоколійці. Дана ділянка понад 60 діючих кілометрів до сьогодні використовується для перевезення не лише вантажів, але й пасажирів. Можливість потрапити на неї мають насамперед туристи, які оберуть для відпочинку курорт Хмільник, місто Виноградів, місто Іршаву. Також тут для туристів час від часу передбачені тури вихідного дня у супроводі екскурсоводів.

Ще один зі способів доторкнутися до вузькоколійної історії Карпат – це відвідини музею вузькоколійного транспорту у селі Колочава Міжгірського району Закарпатської області. Тут зібрані реально колись діючі експонати з паровозу та вагонів, у яких сьогодні діє тематична музейна експозиція.

Якщо ви справжній фанат залізниці, то у вас є чудова нагода відчути себе справжнім детективом, мандруючи по колишніх маршрутах вузькоколійок і збираючи артефакти їх існування. Проте така мандрівка потребує певної інформаційної підготовки та супроводу гіда. А подивитися справді є на що.

Пригадую, колись під час екскурсійної мандрівки у село Майдан Львівської області екскурсовод так без ентузіазму звернув увагу на залишки залізничного мосту через річку Рибинка. На запитання «що це таке», той відповів що «тут були рейки з Борислава до Польщі, проте використовувалися вони для панів, які їздили цією колією на полювання». Минав час, і якось декілька знайомих роздобувши старі австрійські карти вирішили здійснити безпрецедентну вилазку в гори (район села Майдан), у місця, де 40 років не ступала людська нога. І ось під час мандрівки карпатськими джунглями вони натрапляють на лісову прогалину, де в непоганому стані зберігся фрагмент залізничної вузькоколійки. Здивуванню не було меж. Врешті усі крапки над «і» поставила вищезгадана публікація В.М. Клапчук. Даний фрагмент – це ніщо інше як відрізок вузькоколійки Верхнє Синьовидне – Мальмансталь, яка пролягала через Крушельницю, Сопіт, Довге, Рибник. А знайдений фрагмент належав до відгалуження цієї системи на Майдан та Зубрицю.

А тепер уявіть собі ситуацію, який би був чудовий туристичний маршрут, якщо б вдалося відновити цю гілку. На шляху цього потяга ви б мали змогу побачити узбережжя річки Стрий, переглянути залишки недобудованої греблі у Довгому, відвідати водоспад Лазний і врешті опинитися у заповіднику, де розводять зубрів. Це лише той невеликий перелік, який щойно виринув в пам’яті. Та, на жаль, для такої реставрації потрібні чималі кошти та інвестиції.

Майбутнє карпатських вузькоколійок

Допоки держава не спішить вкладати кошти у відродження своєї історичної спадщини, за це беруться іноземні меценати. Постать австрійця Вольфрама Менделіна стає щораз популярнішою в Україні. Річ у тім, що він один з перших став досліджувати історію Карпатської вузькоколійки. Результати досліджень стали темою уже для декількох книг, які вийшли німецькою мовою, а також очікувалася ще одна книга українською.

Проте пан Вольфрам не зупинився на досягнутому і вирішив приступити до так званого «фізичного» відродження вузькоколійного транспорту. В одному з інтерв’ю він розповів про плани створити музей вузькоколійного транспорту у містечку Сколе Львівської області. Зокрема розмістити там експонати з локомотива, семи вагонів та дрезини. В перспективі відновити частину колії у заповіднику Сколівські Бескиди. Згодом з новин стає відомо, що пан Менделін бере в оренду в держави на 49 років частину землі і вже приступає до практичної реалізації. Наразі зусиллями ентузіастів та волонтерів відновлено частину колії, а також відреставровано дрезину та снігоприбиральну машину. Взагалі даний проект отримав пілотну назву «Золота лісова залізниця». На жаль, це все, що довелося довідатися про даний проект. Сподіваємося, що він все-таки буде зреалізований, адже від цього виграють усі.

І на завершення цікавий факт з історії карпатської вузькоколійки: чи знаєте ви, що першу ліцензію на туристичний маршрут серед малих залізниць у Східній Європі отримала саме карпатська вузькоколійка братів Грьоделів? Дана залізниця маршрутом Сколе – Демня – Коростів простягалася на 41 км.

Ярослав Баран

Як змінився ринок вторинного житла у Львівській області з початку року

Ринок нерухомості завжди чутливо реагує на стан економіки України. І якщо за підсумками минулого року ВВП країни зменшився майже на 10%, то на початку 2016-го показав слабке зростання на 0,1%. На поточний рік експерти МВФ прогнозують підсумкове зростання на рівні 1,5%. Крім того, споживчі настрої почали покращуватися: за даними GfK Україна, споживання зросло на 5%. Повернення гривні в стабільний коридор до долара і євро також пішло на користь готовності до серйозних покупок, таких як квартири. Аналітики сервісу оголошень OLX вивчили пропозиції у Львові й області і дізналися, як змінилася середня вартість квартир за останні півроку.

У рубриці «Продаж вторинного житла» у Львівській області активно понад 4 тисячі оголошень щодо продажу нерухомості. Традиційно найбільше пропонується однокімнатних і двокімнатних квартир.

Ціни варіюються залежно від класу житла — від найпростішого до преміум-апартаментів. Наприклад, найдоступніша квартира в області — однокімнатна у Дрогобичі — пропонується всього за 8 тис. дол. Найдорожчими виявилися дворівневі апартаменти зі щойно зробленим ремонтом та встановленим каміном, які коштують 350 тис. дол. (~ 8,75 млн. грн).

Ціни на однокімнатні квартири у Львівській області показали в основному значне падіння в гривнях — їхня вартість у регіоні відчутно знизилася. У Бориславі однокімнатні подешевшали на 35%, у Дрогобичі — на 24%, Львові — на 27%, Трускавці — на 11%. Лідером зі зниження вартості однокімнатних квартир став Червоноград, де вони втратили 60% ціни. Слабке подорожчання — на 10% у гривнях — помічено лише у Стрию.

У підсумку середня ціна однокімнатної квартири в гривні в червні 2016 року становила:

- Львів — 558,5 тис. грн

- Борислав — 213,7 тис. грн

- Дрогобич — 366,6 тис. грн

- Стрий — 475,4 тис. грн

- Трускавець — 624 тис. грн.

- Червоноград — 218 тис. грн

Ціни на двокімнатні квартири у Львівській області також показали відчутне зменшення. Львівські «двійки» у гривнях подешевшали на 23,5%, у Стрию — на 28%, Трускавці — на 29%, Червонограді — на всі 38%. У Дрогобичі вони втратили лише 4,7% вартості, тоді як у Бориславі, навпаки, подорожчали на 31%. У грудні в Червонограді двокімнатні виявилися дешевшими за «одинички». Це пояснюється тим, що ціна квартири залежить від кількості квадратних метрів, а часто площа «одинички» та двокімнатної квартири майже однакова.

Трикімнатні ж квартири в області показали різну динаміку. Найбільший обвал цін — на львівські «трійки» — 50,5%. У Дрогобичі вони подешевшали на 14,5%, у Трускавці — на 5%. Слабке зростання ціни на 4% у гривнях — у Червонограді, у Стрию ж — відчутне подорожчання на 27%, у Бориславі — стрибок на 37,6%. При цьому трикімнатні квартири бувають дешевшими за двокімнатні. Аналітики пояснюють це тим, що на одно- і двокімнатні, як правило, найвищий попит, тоді як квартири більшого розміру наразі стали неліквідними на ринку нерухомості.

Коливання цін на нерухомість традиційно залежить від курсу долара, який після стрибка вгору взимку і на початку весни почав улітку відкочуватися на позиції кінця 2015 року до позначки близько 25 грн за долар. Окрім того, у великих містах відчутна активність на первинному ринку нерухомості, тоді як у менших попит на житло сильніше залежить від сезонних факторів. На ціни у Львівській області впливає також стан промисловості регіону й плани щодо розвитку туристичної інфраструктури.

Загалом по Україні середня ціна однокімнатної квартири в червні 2016 року становила 676 288 грн (27 282 дол.). У лідерах рейтингу, як і раніше, Київ (1,07 млн. грн), Одеса (882 тис. грн) і Львів (790 тис. грн). У топ-10 міст, де однокімнатна коштує більше 25 тис. дол., також Харків, Чернівці, Луцьк, Запоріжжя, Тернопіль, Кіровоград і Черкаси.

Анна Гаврилова

Депутатська сесія. Все як завжди…

Останній день червня був гарячим не лише на вулиці, а й у сесійній залі Стебницької міської ради. 30 червня відбулася 11 сесія.

Підготовка до проведення сесії, на жаль, бажала кращого: порядок денний ми отримали на електронні скриньки за три дні до сесії (замість 10, передбачених Законом), відповідно часу на вивчення питань обмаль, крім того, жодного додатку до розпоряджень ми не побачили ні у своїх скриньках, ні на сайті міської ради. Зрештою, все як завжди…

Бюджетні питання: ви проголосуйте, а ми потім виправимо

Розпочали сесію бюджетні питання: нарахування та сплату місцевих податків і зборів; затвердження розпоряджень міського голови та внесення певних змін у бюджет міста. Питання щодо місцевих податків доповів заступник голови міста Роман Корпан. З першого липня поточного року стебничани сприятимуть наповненню бюджету міста шляхом сплати податків на об’єкти житлової та (або) нежитлової нерухомості.

Наступні питання представляла головний фінансист Стебницької міської ради Оксана Німеровська. Мало того, що з чотирьох розпоряджень голови міста нам представлено лише три, та ще й, як уже сказано, без жодного додатку. Одне з розпоряджень передбачало зміну асигнування «Благоустрій міст, сіл, селищ». У документі, який у нас на руках передбачено 70 000 грн., а у доповіді звучить 25 000. Коментар на таке неспівпадіння цілком логічний: «Ми просто вчора ввечері перерахували і суми змінилися. Ви проголосуйте розпорядження, а ми потім виправимо». Ось так!!! Однозначно, що така відповідь нас обурила.

Особисто я хочу тримати на руках рішення, підготовлене відповідними фахівцями, за прийняття чи неприйняття якого я несу відповідальність. Така підготовка до сесії допекла і голові міста. Він (чи не вперше) підтримав наші зауваження і відправив питання на доопрацювання. А нас чекала перерва.

Комунальна оренда, як квиток в один кінець

У другій частині сесії – питання співробітництва між містами і, навіть, міжнародне! Роман Корпан описав переваги вступу нашого Стебника в Асоціацію міст України та приєднання до Європейської ініціативи «Угоди мерів». «За» – одноголосно. Тож, Стебнику, вітаємо з першим кроком до співпраці на новому рівні!

Третій блок – питання приватизації: надання в оренду нежитлових приміщень на конкурсній основі. Оголошено ряд приміщень: МКП «Олеся», колишній гуртожиток ПТУ (відколи воно стало нежитловим?), колишнє приміщення Ощадного банку, будинок на вулиці Трускавецькій, 2, дільниця ДУЕГГ і приміщення бібліотеки у Колпці.

Павло Побережний запропонував передбачити у договорі термін оренди до 31.12.2017 без права пролонгації, тим самим забезпечити Стебнику контроль над даними приміщеннями і виведення їх з-під оренди у потрібний для потреб громади час. Правку депутата Побережного відхилили, мотивуючи, що якщо не здамо в оренду на умовах орендаря, без якихось обмежень, то не наповнимо бюджет. А також, мовляв, орендар вкладе значну суму для створення зручного для нього офісу, і як потім заставити його «звільнити» покращене приміщення.

Проте ніхто з них не відповів на запитання, якщо в місто повернеться газова чи інша потрібна стебничанам служба, яка сприятиме комфорту мешканців, що ми їм запропонуємо? Та зрештою, коли ми орендуємо квартиру на тривале користування, то значну суму в ремонт вкладати не будемо (бо не наша), але косметичний ремонт обов’язково виконаємо (щоб було зручно).

Але, напевне, вже є бажаючі на ці приміщення з іншими планами. Як прозвучало на сесії, така оренда для громади-власника – це квиток в один кінець: віддав і забуть. Адже, все своє майно громада саме через механізм бездумної оренди і втратила.

Хто пасеться на стебницьких землях

Найгарячішим, як і завжди, був блок земельних питань. Два питання викликали найбільший ажіотаж. Одне з них передбачало надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража. Голова земельної комісії презентував питання з трибуни. Вірніше, просто перечитав вголос написане на папері, не надаючи жодного коментаря.

Під час голосування даного питання члени земельної комісії утрималися. Однозначно, ми звернули на це увагу і захотіли почути причину їхнього волевиявлення. Відповідь приголомшила: «На тій ділянці пасуться кози». Ну, кози, молодці – «розрулили» питання. Тоді, питається, для чого подавати на сесію проект рішення під назвою «Про надання дозволу…», а самим голосувати проти? І давайте введемо кіз, собачок та іншу живність, як окремий дорадчий голос. Ну хто, як не вони?

Далі цікавіше. Представлено питання щодо надання «в оренду земельної ділянки площею 0,0072 га на вул. Грушевського, 13 … для прибудови магазину до багатоповерхового житлового будинку». У своїй доповіді з цього приводу голова земельної комісії повідомив, що він не знає про обурення мешканців щодо забудови на їхній території. Хоча депутат Степан Кондур надав документи з підписами 55 жителів даного будинку. Ну 55 мешканців, то не 2 кози, то ж 10 депутатських голосів «за» не змогли вибороти позитивного рішення. Територія залишилася у користуванні громади. Принаймні, поки.

Хочеться звернутися до громади, яка надала право представляти ЇХНІ інтереси конкретним депутатам. У нашій міській раді появилися так звані «депутати за інтересом», які приходять голосувати питання свого колеги-депутата чи іншої зацікавленої особи, а потім спішно покидають зал, нехтуючи наступними питаннями, в тому числі вашими громадськими. Про це свідчать протоколи голосування, які оприлюднюються на сайті міської ради. Моніторинг роботи депутата повинен проводитися виборцями протягом всієї його каденції, не опускаючи рук одразу по виборах. Не дайте нам стати «такими, як всі»!

Від сесії до сесії…

П’ятий блок питань стосувався «змін у рішення та затвердження переліку будинків, які будуть відключені від системи централізованого опалення м.Стебника». Оголошено список дев’яти будинків, які виконавча влада прагне відключити від системи централізованого теплопостачання з наступного опалювального сезону. Мовляв, ці будинки мають більше як 40% квартир з автономним опаленням. Запропоновано мешканцям цих будинків надавати дозволи на відключення від системи без збору додаткових дозволів. Але чи вирішить це проблему вцілому? Що робити тим, хто з певних причин не «автономізується»? Жодної реальної допомоги для таких стебничан влада не передбачила. Отже, мерзніть.

Ще у травні Часопис ВОЛЯ ГРОМАДИ спробував розібратися в ситуації, коли відбувся Дискусійний клуб Анатолія Власюка. Метою дискусії була потреба дізнатися плани стебницької влади щодо теплопостачання в місті, почути пропозиції керівника «Стебниктеплокомуненерго», ознайомитися з досвідом фахівців інших міст, тих, хто вже вирішив цю проблему, і основне, врахувати потреби і можливості саме наших стебничан. Тоді запрошення на Дискусійний клуб проігнорували як мер з заступником, так і керівник теплопостачання. Може у них не на часі, а може, ймовірніше, не було що запропонувати.

Як депутат, вважаю аморальним перед громадою приймати рішення про будь-які хаотичні зміни в порядку опалення багатоповерхівок, ще й пропоновані не фахівцями, коли незмінний понад два десятиріччя керівник самої галузі відмовчується. Тому, Депутатська група МАЙБУТНЄ СТЕБНИКА наполягла на проведені спеціальної позачергової сесії з питання реальної реформи системи теплопостачання в Стебнику і зобов’язала розробити та представити на середину липня такий план саме Ореста Лабовку.

Позачергова сесія: реформа теплопостачання міста чи модернізація котелень

19 липня. Позачергова сесія скликана. Програма презентована. То що ж запропонував пан Лабовка? Напередодні (точніше 18 липня приблизно о 16 год., за три робочі години до засідання) депутатам був надісланий текст програми, який містив понад 50 сторінок. Документ називався «Програма модернізації системи центрального теплопостачання м.Стебник 2016-2020р.р.». Відчуваєте різницю між поняттями «реформа» і «модернізація». Не зрозумів цих термінів Орест Васильович. Хоча, чого гріха таїти, не розрізняють їх й окремі депутати.

Виступ пана Лабовки описував перспективи оновлення чотирьох котелень. Їм потрібні чергові (знову після 2007 року) мільйонні «інвестиції» в труби, котли і насоси. Однозначно, як було ним сказано, добре би всюди в будинках встановити енергозберігаючі вікна (звісно, за кошти мешканців), утеплити фасади багатоповерхівок (тим самим коштом), проте щодо опалення – тут зась – монополія наша.

Від керівника організації теплопостачання прозвучали слова, мовляв, кожен витрачає значну суму на встановлення автономного опалення. І от якби всі жителі склали ці кошти разом, то у місті можна було би профінансувати вкрай потрібну модернізацію системи. Так і кортить спитати стебничан, хто хоче стати першим багатеньким Буратіном?

До керманича стебницького «газпрому»

Запитання до пана Лабовки: а для чого тоді ви разом з усіма мерами, вашими з їхніми заступниками й помічниками, якщо ми маємо «скластися і профінансувати»? Більше того, ми, як громада, вже колись «склалися і профінансували», тобто заснували наше, не ваше, комунальне підприємство і поставили вас вирішувати наші, не ваші, проблеми, зокрема, опалення. Ви ж перетворили комунальне підприємство на маленький «газпром», монопольний для споживачів та непідзвітний, непідконтрольний для власника-громади.

Сьогодні, при наявності у місті близько 900 з 3 488 квартир, від’єднаних від центрального теплопостачання, ви не визнаєте, що в місті фактично існує комбінована схема теплопостачання. Лавина відключень була запущена понад десять років тому і, на жаль, до сьогоднішнього дня вами не запропоновано альтернативи. Я, боронь Боже, не стверджую, що автономне опалення – вирішення проблеми. Але станом на сьогодні вибір громади очевидний.

Шкода, що ви не сказали про основне: чому люди відмовляються від ваших послуг? Адже, якщо мене не задовольняє один магазин, то я йду в інший, своїх дітей я можу перевести до садочка чи школи на свій розсуд, а послуги теплопостачання мені нав’язують, мене примушують їх купляти. Та зрозумійте ви нарешті: нам у вас холодно і дорого. А якщо збираєтеся втримати субсидіями, то і вони не вічні, та й механізм їх нарахування змінюється чи не кожен день.

Зрештою, чи не передбачає реформування ринку теплопостачання розвитку конкурентного середовища у цій сфері. Лише при здоровій конкуренції відбувається розвиток, реформи, зміни, що їх прагне Стебник. Але для цього наше комунальне підприємство повинне стати конкурентноспроможним і готовим запропонувати якість.

Далі буде…

Тому Програма Ореста Васильовича повернута йому на доопрацювання. Вимогою депутатів була необхідність відобразити конкретні об’єкти реформування (та нехай вже і модернізації), джерела фінансування робіт, терміни їх виконання і, основне, вказати відповідальних за результат осіб. Про все те громада повинна дізнатись спочатку серпня на черговій депутатській сесії. То ж запрошуємо всіх небайдужих почути ці «теплі» слова з перших вуст.

Іванна Дідошак, депутат Стебницької міської ради, Депутатська група «Майбутнє Стебника», газета «Воля громади»

Інформує податкова

Погашення податкового боргу

Яке майно фізичної особи – підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів; майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Чи може третя особа погасити податковий борг згідно договору?

Згідно з п. 87.7 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

За яких умов податкові органи мають право вилучати у рахунок погашення податкового боргу без згоди керівника?

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПКУ). Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244 .

Як здійснюється розстрочення та відстрочення податкового боргу?

Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ). Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (п. 1.9 Порядку).

Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Щодо зарахування суми авансових внесків з податку на прибуток

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зарахування суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, сплачених у I кварталі 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2016 року.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачено п.п. 57.1 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п.п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом п.п. 57.11.3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п.137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Таким чином, у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 року відображаються сплачені у I кварталі 2016 року авансові внески при виплаті дивідендів. (Лист ДФС України від 24.06.2016 р. № 13895/6/99-99-15-02-02-15).

Декларацію з ПДВ у новій редакції вперше подаватимуть за серпень

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ інформує про те, що подання податкової звітності з ПДВ, яка враховує зміни, внесені з 1 липня 2016 року наказом Мінфіна від 25.05.2016 р. № 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016 р.), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.).

Звертаємо увагу на те, що додатки 2 (Д2) та З (ДЗ) до податкової декларації з ПДВ викладено в новій редакції, яка передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість.

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Кому слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року

Починаючи зі звітних кварталів 2016 року декларацію з податку на прибуток підприємств щоквартально повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2015 рік понад 20 млн.гривень.

Подати декларацію за півріччя 2016 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2016 року.

Крім зазначених вище, за підсумками першого півріччя 2016 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

У разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування звітувати поквартально слід тим підприємствам, які перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за 2015 рік отримали дохід більший, ніж 20 млн.гривень. Якщо дохід за 2015 не перевищив 20 млн.грн., то декларацію слід подавати за 2016 рік.

Сільськогосподарські підприємства, які в цьому році перейшли з четвертої групи єдиного податку на загальну систему оподаткування і хочуть обрати звітний період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітного року, повинні подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року.

Також платникам єдиного податку слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів та сплати авансових внесків з податку на прибуток. При цьому в декларації слід заповнити рядок 20 і додаток АВ, де відобразити суму сплачених авансових внесків у разі виплати дивідендів у ІІ кварталі 2016 року.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року необхідно не пізніше 09 серпня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 19 серпня 2016 року.

Платники податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід не більше 10 млн. євро за середньорічним курсом НБУ (п.3 ст.55 Господарського кодексу України) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Платники податку на прибуток, дохід яких за 2015 рік перевищив 20 млн.грн., зобов’язані при обчисленні податку на прибуток за звітні квартал, півріччя і 9 місяців 2016 року розраховувати різниці, які відображати в рядку 03 та додатку РІ, заповнювати додатки АМ та ЦП (у разі здійснення операцій з цінними паперами). До декларації за перше півріччя 2016 року слід перенести деякі суми з декларації за 2015 рік та І квартал 2016 року, зокрема: від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не враховані у зменшення податку на прибуток авансові внески при виплаті дивідендів тощо.

Застосування РРО платниками єдиного податку при розрахунках у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку: 1-ї групи; 2-ї та 3-ї груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

При цьому, при здійсненні суб’єктами господарювання розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

До безготівкових розрахунків відноситься:

– перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів;

– перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Разом з тим, якщо розрахунки проводяться у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо в місці реалізації товару, то застосування РРО є обов'язковим.

Таким чином, для фізичних осіб-підприємців 2-ї і 3-ї груп єдиного податку, у разі здійснення безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток, жетонів використання РРО є обов'язковим, якщо обсяг доходу протягом календарного року перевищить 1 млн. грн. Платники єдиного податку 3-ї групи – юридичні особи застосовують РРО на загальних підставах незалежно від обсягу доходу.

Зазначені норми визначені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР та п. 1.4 гл. 1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою НБУ від 21.01.04 № 22.

До уваги платників рентної плати

Відповідно до листа ДФС України від 25.07.2016 р. № 25016/7/99-99-12-03-04-17 середньозважена облікова ставка національного банку України за ІІ квартал 2016 року становить 19,19 % ((22 % ×21 день (01.04.2016-21.04.2016) + 19 %×35 днів (22.04.2016 – 26.05.2016) + 18 %×28 днів (27.05.2016 – 23.06.2016) + 16,5 %×7 днів (24.06.2016 – 30.06.2016)/91 день).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин в межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 57,57 – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.

Одночасно нагадаємо, що відповідно до листа Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 21.03.2016 р. № 171/07 у 2016 році рекомендовано (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини застосовувати такі тимчасові коефіцієнти рентабельності: для нафтогазодобувних підприємств – 0,47, для всіх інших гірничодобувних підприємств – 0,25.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Оголошення

Запрошуємо на роботу у Трускавець кухонних працівників, офіціантів, сестру-господиню харчоблоку та завідувача продовольчим складом. Телефон для довідок: (03247) 6-21-22.



Создан 28 июл 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником