Трускавецький вісник № 145 (1286) від 26 серпня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 145 (1286) від 26 серпня 2016 р.

26.08.2016



У номері: Франко повернувся; Хроніка злочину; Трафунки.

Короткі новини

В Україні потрібно забути про федералізацію, - Михайло Цимбалюк

Керівник Львівської обласної партійної організації ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк переконаний, що жодної дискусії про федералізацію України не може бути ні зараз, ні у майбутньому.

Михайло Цимбалюк на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що  відсутність єдності в Україні корисна перш за все нашому сусіду-агресору Росії. “Саме у Кремлі найактивніше обговорюють перспективи федеративного устрою України, шукаючи все нових і нових аргументів для того, щоб нав’язати цю дискусію нам, українцям” – зазначив М. Цимбалюк.. 

На думку керівника львівських обласних “батьківщинівців”,  федералізація нашої країни, при активних російських впливах, може призвести до руйнування державності як такої, а саме цього і прагне наш північний сусід.

“Україна і надалі повинна лишатися унітарною державою, об’єднаною спільними цінностями, історією і культурою! Задля того, аби мати змогу жити у єдиній, незалежній державі багато поколінь українців віддавали усі свої сили, а часто і життя, тому зараз ніхто не зможе змусити нас втратити цю омріяну єдність” – підсумував М. Цимбалюк.

Прес-служба Львівської обласної організації партії «Батьківщина»

Трускавчанин вчиняв крадіжки, перебуваючи на іспитовому терміні

Працівники Дрогобицького відділу поліції повідомили про підозру у скоєнні семи крадіжок 27-річному мешканцю Трускавця. Зловмисник, будучи засудженим за крадіжки до трьох з половиною років позбавлення волі та перебуваючи на іспитовому терміні, на шлях виправлення не став, вчинивши ще сім крадіжок.

Як встановили правоохоронці, чоловік причетний до викрадення у мешканки Стебника сумочки з сумою завданих матеріальних збитків майже на вісім тисяч гривень, скоєння квартирної крадіжки у тому ж місті,  викрадення двох велосипедів у Дрогобичі, крадіжки з гаража та підсобного приміщення у Стебнику, а також до квартирної крадіжки з приватного будинку у Дрогобичі, виніс звідти майна на суму майже п’ять з половиною тисяч гривень.

«Працівники Дрогобицького відділу поліції припинили злочинні дії засудженого, котрий з грудня 2015 року по липень 2016 року, скоюючи крадіжки, завдав мешканцям матеріальних збитків на суму більшу ніж 41 тисяча гривень»,- повідомив начальник Дрогобицького відділу поліції підполковник поліції Мирон Карапата.

За цими фактами працівники Дрогобицького відділу поліції відкрили кримінальні провадження за ч.2 та ч.3 ст.185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання, передбачене санкціями статей – до шести років позбавлення волі. Проводиться досудове розслідування.

Відділ комунікації поліції Львівської області, за матеріалами Наталії Постойко, Дрогобицький ВП

Під час ДТП травмувалася неповнолітня дівчина

Дорожньо-транспортна пригода сталася 24 серпня на автодорозі «Східниця – Пісочна» у Дрогобицькому районі. За попередніми даними, 32-річний львів’янин, керуючи автомобілем  «Рено», не вибрав безпечної дистанції та швидкості руху і допустив зіткнення з автомобілем «Пежо», за кермом якого перебував 31-річний житель Дрогобича.

Внаслідок ДТП водії транспортних засобів не постраждали. Двоє пасажирів автомобіля «Рено»,   16-річна донька і 35-річна дружина водія легковика,  25 серпня звернулися за допомогою до медиків, які діагностували в них струс головного мозку та забої.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження,-карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років).

Відділ комунікації поліції Львівської області, за матеріалами Наталії Постойко, Дрогобицький ВП

Франко повернувся!

Справедливість восторжествувала! Саме так хочеться крикнути і аж душа радіє, що нарешті Франко знову у Трускавці!

Напередодні ювілейного 160-го Дня народження Великого Каменяра у курортному Трускавці відкрили оновлений сквер та погруддя Франка. Урочисто, з повагою до Франка та цього багатостраждального місця, але без зайвого пафосу та елементів піару. Франко би тішився, бо в цей день він об`єднав свідомих українців, об`єднав трускавчан, які розуміють величезну, колосальну роль українського Мойсея.

Свято розпочалося з молитви, яку звершили отець-декан Петро Івасівка та отець Володимир Бондарчук. Кожен виступ був від щирого серця – і виступ мецената Лева Грицака, і виступ онука Великого Каменяра Роланда Франка, і слова поважних гостей зі Львова – помічника керівника художнього театру НАУД ім. Марії Заньковецької, Заслуженого діяча мистецтв України Юрія Чекова та Народного артиста України, актора театру ім. Марії Заньковецької Святослава Максимчука. Та, напевно, найбільше вразив виступ учениці 3-А класу Трускавецької СШ № 3 Софії Стець (класний керівник Оксана Замлинська), котра задекламувала вірш «Чудо з утопленим хлопцем», відкривши присутнім Франка як глибоко побожну людину, віруючу та воцерковлену.

Прекрасна погода, чудовий оновлений сквер, бездоганне виконання пісень на слова Франка – все органічно сприяло святковій атмосфері, котру вороги не наважалися зіпсувати. Слова вдячності з вуст міського голови Андрія Кульчинського линуть на адресу мецената Лева Грицака, котрий подарував місту такий чудовий пам’ятник, а також на адресу всіх тих, хто зробив це досить захаращене та забуте місце красивими закутком у Трускавці. Відтепер це куточок, де в затінку дерев на лавочці посидіти зможе кожен – подумати щось своє, почитати твір Франка чи іншу книгу, насолодитися спілкування із друзями чи коханою людиною.

Колись, понад сотню років тому, цими стежками ходив Франко. У Трускавці він не лише зустрічався з Юлією Шнайдер, вчителькою трускавецької школи (це відома українська письменниця Уляна Кравченко), але і вів тривалі та переконливі розмови з трускавецькими селянами – про волю, долю, життя-буття, працю і віру. Віру в народ, у себе, у свої сили і в місію, яку треба виконати. Бо «на тобі міліонів стан стоїть», тому мусиш зміцнювати той дух, «що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя, волю»…

Урочистості тривали трохи більше години. Напевно, кожен, хто взяв участь у цьому грандіозному масштабному для Трускавця заході, спробує переосмислити Франка, його роль, по-новому відкрити для себе Великого Каменяра – мислителя, політика, письменника, поета, публіциста, інтелігента, патріота, гуманіста та інтелектуала.

Чи хтось прочитав хоча б одну десяту частину виданої спадщини Франка? З 50 томів, виданих в совєтський період, скільки дочекалися, щоб їх взяли в руки, відкрили, проштудіювали? Такі питання звучали на цьому святі. Маємо час і нагоду в ювілейний рік виправити це прикре упущення і підняти свій інтелектуальний рівень за допомогою нашого славного земляка, якого ми досі не оцінили належним чином. Бо нема пророків у своїй Вітчизні…

Для чого потрібні пам’ятники? – замислюється помічник керівника художнього театру НАУД ім. Марії Заньковецької, Заслужений діяч мистецтв України Юрій Чеков. І розповідає про виховну роль, місію пам’ятника – це символи, це наука для молодшого покоління, це взірці.

Франко повернувся до Трускавця. Коли актор Святослав Максимчук зачитував твори Каменяра, то здавалося, що це сам Франко говорить до нас своїм громовим голосом, застерігає, переконує, напоумляє, вселяє віру та надію. 

Франко повернувся до Трускавця. У своєму онукові Роландові, у прихильниках його творчості, у людях, які не дали ворожим силам забрати цей клаптик трускавецької землі «під бізнес», а наполягли на своєму і залишили цей закуток непорушним для нього, нашого земляка.

Франко повернувся. У музей історії міста в творах свого сина Тараса. На центральну площу Трускавця словом поезії на літературному марафоні. В рідні Нагуєвичі, Дрогобич шкільних часів і в Трускавець, «золотодайну Колхіду». Повернувся на благословенне Богом Підгір`я, щоб височіти і бути проводирем, керманичем, пророком, оберегом, бути символом України, яку він любив все своє життя і якій це життя пожертвував, поклавши на вівтар все, що мав.

Радій, Трускавець! Веселися, славне місто, куди ступала нога Каменяра і де він так любив приїжджати! Твій геній, твій пророк знову з тобою – у скверику, який став ще однією окрасою нашого курорту. Відкиньмо незгоду, свари та дріб’язковість, занехаймо порахунки та калькуляції вигоди, відкиньмо те, що нещире, брудне та корисливе. Бо зараз не пора для цього. Нам пора для України жить! – ці слова, як і багато інших із творчості Франка були актуальні, є актуальні і будуть актуальні.

З Днем народження, Іване Яковичу! З поверненням у Трускавець! Ми так довго чекали цього дня, і, читаючи Твої твори, вірили, що правда обов’язково восторжествує! І так сталося!

Володимир Ключак

Хроніка злочину

Є речі, які не можна забути. Їх треба пам’ятати і розповідати прийдешнім поколінням. Ці речі можуть стосуватися як добрих справ, так і поганих. У Трускавці теж мала місце одна така історія, яку забути не можна в жодному разі.

Одного дня зранку

В час, коли над Україною нависали чорні хмари правління Януковича, у погожий серпневий поранок 2012 року в курортному містечку Трускавець сталася надзвичайна подія. В місті не стало Франка. В ніч з 19 на 20 серпня 2012 р. погруддя Великого Каменяра «звалилося» з постаменту. Розколена голова, уламки гіпсу розкидані по діаметру… Навіть квіти і трава поблизу пам’ятника зів`яли, пожухли. І не було в цей день чутно щебету пташок…

Одного дня біля обіду

Франко впав сам! Так категорично заявили 20 серпня 2012 року у Трускавецькій міській раді. Таку ж попередню версію почали розглядати і правоохоронні органи.

Через тиждень

Рівно через тиждень після акту вандалізму у Трускавці, у понеділок, 27 серпня 2012 р., тодішній міський голова Трускавця Р. Козир скликав журналістів на прес-конференцію. Ось кілька цитат з його виступу: «…Як не дивно, але погруддя, сам пам’ятник не перебував на балансі жодного управління міської ради… Чому виник ну якийсь такий нездоровий інтерес до пам’ятника – я думаю, що в першу чергу це є речі, пов’язані з політикою, з передвиборчим процесом, з передвиборчими перегонами. Так співпало, напевно, що хотіли використати цей пам’ятник в плані дискредитації в першу чергу мене як міського голови і влади в цілому. Було звалено погруддя Івана Франка і від того часу почався весь цей процес, так би мовити, той ґвалт, який підняли люди, дотичні до того, які хочуть, щоби в місті не було порядку, щоби в місті був безлад, щоби громаду рвали на шматки, тому що не вони є при владі, не їм вдалося перемогти на виборах. Хочу вам сказати більше того. В нас є одна одіозна фігура в місті, котра провокує різного роду речі. Мені дуже прикро з того, що люди, які нічого не зробили для громади, зараз беруться якимось чином, знаєте, критикувати те, що робиться…».

Як бачимо, під тиском громадськості влада Трускавця все ж змушена визнати, що пам’ятник Франку не впав просто так, «від вітру». Бо й вітру в ніч з 19 на 20 серпня не було. Влада визнала, що погруддя Франка «було звалено» і … вивезла це погруддя в невідоме місце. Як виявилося згодом, на смітник…

Створено ініціативну групу «За відродження пам’ятника Івана Франка»

29 серпня 2012 р. до виконавчого комітету Трускавецької міської ради надійшло повідомлення про створення у Трускавці ініціативної групи «За відродження пам’ятника Івана Франка». Метою її створення є відновлення пам’ятника І. Франка у м. Трускавці на розі вулиць Франка та Бандери. Керівником ініціативної групи обрано Лева Грицака, ввійшли до групи Михайло Янковський, Володимир Кушнір, Євген Бродзінський, Василь Кирилич та Василь Яворський. Скинене у ніч на 20 серпня погруддя члени ініціативної групи вимагали негайно забрати зі смітника, реставрувати й передати у музей міста Трускавця. Також розпочато збір підписів громадян міста за те, щоб виготовити погруддя за кошти громадян та меценатів і встановити його в історичному місці на стику вулиць Івана Франка та Степана Бандери.

Журналіст звернувся в прокуратуру

У газеті «Франкова криниця Підгір’я» за 31 серпня 2012 року було опубліковано журналістський запит прокурору Трускавця Лонгіну Мігоцькому. Автор запиту – журналіст газети Василь Кирилич. В запиті читаємо:

 «Прокуророві міста Трускавця. Ці рядки просимо вважати журналістським запитом на адресу прокуратури Трускавця. Просимо прокуратуру:

1. Перевірити законність винесення на засідання містобудівної ради, яка відбулася 23 серпня 2012 року у Трускавці, питання про невідповідність пам’ятника Івана Франка на стику вулиць Бандери та Франка містобудівним та естетичним нормам.

2. Перевірити наявність у міській раді клопотань від власника суміжної зі сквером Франка земельної ділянки про її розширення за рахунок тієї, де стоїть пам’ятник.

3. Перевірити хід розслідування правоохоронними органами Трускавця вандалізму, що стався у ніч на 20 серпня, коли було скинуто погруддя Франка.

4. З’ясувати, чому погруддя Івана Франка після вандалізму було вивезене не у непристосоване для його зберігання місце, а викинуте серед непотребу й сміття.

5. Перевірити наявність корупційних зв’язків між міським головою Русланом Козиром та авторами пам’ятника Степанові Бандері у Трускавці – скульптором Іваном Самотосом та архітектором Василем Каменщиком, львів’янами, оскільки, прізвища останніх прозвучали від міського голови як можливі автори майбутнього «нового» пам’ятника Франкові…».

З цієї інформації бачимо, що вже після акту вандалізму влада Трускавця намагалася нав`язати громадськості міста думку, що повалений пам’ятник не відповідав містобудівним та естетичним нормам. В той же час насторожує інформація, що власники суміжної земельної ділянки (купленої нещодавно перед поваленням погруддя) клопотали перед владою міста про її розширення за рахунок тієї, де стоїть пам’ятник.

Франко та його «Злочин з багатьма невідомими»

Відійшовши від теми акту вандалізму 20.08.2012 р., звернімося до творчості Франка.

У 1898 році Іван Франко починає писати цикл детективних публікацій (кримінальних репортажів) для львівської польськомовної газети «Kurier Lwowski». Письменник описав реальні події, мотиви яких він згодом використав у повісті «Основи суспільності». В 1993 році студія «Укртелефільм» на основі цієї повісті зняла семисерійний фільм «Злочин з багатьма невідомими» (режисер Олег Бійма). Телесеріал неодноразово транслювався на українському телебаченні.

Сюжет дуже заплутаний і розгортається у декількох напрямках: події, що відбуваються у 1888 році, та події, пов'язані з головними героями з їх минулого. В ніч на 30 липня 1888 року на фільварку графині Торської відбувся нещасний випадок з ксьондзом Деревацьким, в результаті якого він сильно забився. Коли ж починається розслідування, то виявляється, що мав місце зовсім не нещасний випадок, а злочин – замах на життя священика.

Винних немає?

Та повернімося до Трускавця. «Нещасний випадок» із погруддям Франка 20 серпня 2012 року теж мав би бути потрактований як злочин. Але справа загрузла – видно, трускавецькі міліціонери були значно обмеженішими у своїх діях і мали значно нижчу кваліфікацію, ніж поліція часів Австро-Угорщини. Так чи інакше, винуватця злочину названо не було. Ні замовника, ні виконавця…

Шила в мішку не сховаєш

Народна мудрість каже: «Шила в мішку не сховаєш». А ще: «Немає нічого тайного, що не стало би явним».

Від акту вандалізму пройшло рівно півтора року. За цей час відбулося багато подій в Україні – вибори до Верховної Ради, зміна коаліції, Євромайдан і врешті-решт Революція Гідності. У Трускавці за відновлення пам’ятника Франка висловилися громадські організації, освітяни, медики і під тиском громадськості у вересні 2013 року відреставроване старе гіпсове погруддя було повернуто на місце. Для огляду громадськості перед церквою св. Миколая було виставлено нове бронзове погруддя Великого Каменяра.

І ось настали трагічні дні лютого 2014 року. На Майдані пролунали перші постріли. 18-21 лютого в Києві тривали запеклі бої. Але сили Добра з Божою допомогою перемогли. Янукович втік, влада в державі перейшла до рук прихильників європейського курсу. Сумно линула над Україною тужлива мелодія «Пливе кача по Тисині» в пам`ять Героїв Небесної Сотні.

У Трускавці … теж воювали. З Франком. 25 лютого 2014 року в білий день на виконання розпорядження тодішнього міського голови Трускавця Р. Козира пам’ятник Франку … було демонтовано.

На шию Франку закинули петлю і за допомогою важкої техніки Франка знову, як і півтора року тому, скинули. Вже не вночі – посеред білого дня. Вже не невідомі вандали – представники влади. Ворог показав своє хиже обличчя. Франку не місце у Трускавці! – вирішили слуги Кремля та їх поплічники-яничари.

Коли в країні безлад

Момент було вибрано вдало – в Україні тривав перехідний період, який можна прирівняти до безвладдя. Президента нема. Країною лихоманить. Російські «зелені чоловічки» готуються до захоплення Криму. Кому там якесь діло до маленького Трускавця? І кому діло до того, що там видано розпорядження про демонтаж пам’ятника Франка?

Зло не покаране

Злочинець не покараний. Зло причаїлося. Йому дано відсіч аж на виборах у жовтні 2015 року. Але непокаране зло небезпечне. Воно прагне реваншу, воно підтягує до себе різні кримінальні елементи, ласий на гроші люмпен, який готовий хоч рідну матір продати за шмат гнилої ковбаси чи пару сотень російських рублів.

В історії з двома актами вандалізму у Трускавці (20.08.2012 і 25.02.2014) паралелі більш ніж очевидні. Злочин більше не містить таємниці щодо замовника. Він очевидний. Але що з того? Винуватці у поваленні Франка не просто гуляють на волі – вони ще й ведуть активну політичну, господарську діяльність. І вже працюють не на повалення Франка – на повалення існуючої влади. Щоб повернутися і знову служити Москві.

Нонсенс

Чи можна уявити собі, щоб у Польщі повалили пам’ятник Міцкевичу, Сенкевичу чи Словацькому і за це злочинцям нічого не було? Чи реально, щоб в Угорщині закрили очі на акт вандалізму над погруддям Шандора Петефі? А що було б в Росії, якби там хтось насмілився скинути з п’єдесталу Пушкіна?

В Україні, на жаль, зловмисники не відповіли за двічі вчинений акт вандалізму. Хроніка цього злочину з кількома невідомими ще не покладена в архів. Злочинці – на волі…

Володимир Ключак



Обновлен 13 сен 2016. Создан 26 авг 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником