Трускавецький вісник № 167 (1308) від 7 жовтня 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 167 (1308) від 7 жовтня 2016 р.

07.10.2016



У номері: Чому в Україні погана влада; Чи знають воїни АТО свої права; Що чекає Стебник; Інформує прокуратура; Оголошення.

Короткі новини

У статую Христа-Спасителя в Трускавці буде закладено камінець з Вифлеєму

Про це на своїй сторінці в мережі Фейсбук повідомив громадський діяч Ігор Кісак, який зараз перебуває на Святій Землі. Нижче подаємо запис пана Ігоря повністю.

«Ще з ранніх років, будучи юним хлопцем, я мріяв поїхати на Святу Землю – Єрусалим, побувати на тих місцях, звідки усе почалось, доторкнутися до першоджерела християнського світу. Але, як кажуть старі люди, мрії стають реальністю тільки тоді, коли про них забуваєш. Так вийшло і в мене, бо тільки тепер, вже у зрілому віці, мені випала нагода відвідати Єрусалим.

Поїздка в Єрусалим – це незвичайна туристична подорож, де відпочиваєш тілом і думками, це в першу чергу духовне очищення. Енергетика святих місць відчувається дуже сильно.

Вмитися в ріці Йордан, відвідати храм Гробу Господнього, доторкнутися до кам'яної чаші, що називається «Пуп Землі», помолитися і принести Господу свою щиру подяку – це робить людину світлішою, ближчою до Бога.

В Єрусалимі є багато величних святих місць, але для християн найвизначнішими є Вифлеєм, де народився Спаситель і Назарет, де Ісус Христос провів своє дитинство.

Перебуваючи у Вифлеємі я побував на місці, де народився Ісус. Підходячи до цього місця, я провів рукою по кам’яній стіні і маленька крихта каменю впала в мої долоні. Я є такою людиною, що надає значення дрібницям, тому вирішив, що це для мене добрий знак, оскільки зараз ведуться активні будівельні роботи по встановленню скульптури Христа-Спасителя на Гошівській Горі. Я зрозумів, що крихта цього каменю зі святого місця повинна бути закладена у скульптуру.

І ще кілька слів про скульптуру Ісуса Христа. Вже позаду складні інженерні роботи по укріпленню гори. До завершення наближаються роботи по спорудженню підпірної стіни та бетонуванню площадки. Наступним кроком буде спорудження 3-охметрового постаменту на якому буде закріплено гіпсові форми вже самої 9-тиметрової скульптури Ісуса Христа. На основі цієї гіпсової форми і буде виливатися скульптура Христа-Спасителя з гранітної суміші.

Думаю, що вже недовго залишилось до цієї урочистої події, коли скульптура Христа височітиме над Трускавцем і буде оберігати наше прекрасне місто».

Фірма, створена три місяці тому, отримає 822 тис. грн за ремонт дороги в Дрогобичі

Як інформує сайт Наші Гроші. Львів, департамент міського господарства Дрогобицької міської ради замовив капітальний ремонт дороги на вулиці Ковальська за понад 822 тис. грн у ПП «Біолбуд». Відповідний звіт про договір опубліковано на сайті публічних закупівель Prozorro 5 жовтня.

Дорогу ремонтуватимуть від вул. Шевська до буд. № 4 по вул. Ковальська в Дрогобичі. Строк дії договору – до кінця року.

Згідно з інформацією в Prozorro, договір підписали ще 29 серпня, однак звіт опублікували лише зараз. Фірма «Біолбуд» була зареєстрована 15 липня цього року, відтак це замовлення їй дісталося вже через 1,5 місяці після реєстрації. Згідно з порталом ЄДата, вже 1 вересня «Біолбуд» було перераховано майже 247 тис. грн авансу за ремонт дороги.

Власником ПП «Біолбуд» є Олег Білас, який раніше працював старшим оперуповноваженим карного розшуку лінійного відділення в аеропорту Залізничного райвідділу міліції.

Як повідомляли «НГ. Львів», фірми його сестри та дружини «Плас» та «Плис» у вересні «розіграли» торги на облаштування громадського простору на вул. Миколайчука у Львові за 2,8 млн грн.

Власна інформація

За втручання прокуратури повернуто майно територіальної громади міста Трускавець

Дрогобицькою місцевою прокуратурою до господарського суду Львівської області було подано позов в інтересах держави в особі управління комунальної власності Трускавецької міської ради до КП „Аптека 267”, розташованої у м. Трускавець по вул. Стебницькій про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі більше 35 тис грн., розірвання договору оренди та повернення в комунальну власність приміщення вартістю майже 900 тис грн.

У подальшому, під час судового розгляду вказаної справи безпосередньо працівники прокуратури Львівської області відстоювали позицію місцевої прокуратури. Як наслідок, господарський суд Львівської області підтвердив законність вимог прокуратури, задовольнивши позов в повному обсязі.

На даний час, зазначену суму заборгованості уже стягнуто, договір оренди розірвано, а майно повернуто територіальній громаді м. Трускавець.

Прес-служба прокуратури Львівської області

Чоловіка судитимуть за агітацію сепаратизму в Інтернеті

Прокуратурою Львівської області направлено до суду обвинувальний акт стосовно мешканця м. Львова, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України.

Доведено, що останній у себе вдома через соціальну інтернет-мережу «Вконтакті», з травня 2014 року по березень 2015 проводив незаконну агітаційну роботу серед користувачів Інтернету. Зокрема, розповсюджував на своїй сторінці статті (пости) із закликами до насильницької зміни або повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, а також до змін меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Дії громадянина кваліфіковано за ч.2 ст.109 та ч.1 ст.110 КК України.

За вчинення даних кримінальних правопорушень вказаній особі загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років з конфіскацією майна або без такої.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводилося слідчим відділом УСБУ у Львівській області, за процесуального керівництва прокуратури.

Прес-служба прокуратури Львівської області

Чому в Україні погана влада і все не так?

Ось вже більш як 20 років ми маємо незалежну Україну. Ми позиціонуємо себе, як сильна та непереможна нація, як нація багатостраждальна. Це все дійсно так, ми страждали і далі страждаємо, в той час як багато країн вже давно піднялись і живуть повноцінним життям та процвітають економічно.

У чому ж причина наших з вами страждань та негараздів? Це при тому, що Україна є багатою буквально на усе: корисні копалини, природа, великі запаси прісної води, прекрасне місце розташування та талановиті люди. У чому криється причина? Можливо швидше за усе це наше розуміння та неправильний підхід до життя?

Скільки себе пам`ятаю, завше чув і сам неодноразово говорив “влада погана”, “хабарники” та інше. Деколи відверто кажучи це стає противним та огидним і приходить прозріння, адже ми один народ і відповідальність лежить на кожному з нас.

Чи будемо ми мати хорошу владу, коли її постійно проклинають? Чи будемо ми жити краще, коли завжди говоримо, що ми живемо погано? Звісно, що ні, тому що невдоволені люди ніколи не будуть радіти життям! Проклинаючи ми йдемо проти волі Божої та відкидаємо Божі настанови. Апостол Павло писав: «Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості. Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди». (1 Тимофію 2:1-4)

Чомусь немає у свідомості багатьох українців звички брати відповідальність за те, що робиться на нашій землі на себе. Завжди хтось винний, тільки не ми, не я. Говорять про тих хто бере хабарі і мовчать про тих хто їх дає (такі самі хабарники). Ворогуємо один з одним через дрібниці і не можемо разом будувати людське суспільство. Єдність це велика сила! Кожен другий не може поступитись (бо має велику гордість) іншому, щоб нести мир, а не війну. Такими методами ми нічого не змінимо. І під час того, як інші народи будуть жити у благополуччі ми будемо стогнати від самих себе та від своїх помилок.

Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас. Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні! Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум! Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме! (Якова 4:6-10).

Ми релігійна нація, яка виконує обряди та ходить у храми, але це все у більшості випадків є показним та напускним. У той час як у серці живе ненависть та нелюбов до ближнього. І це є християнське суспільство? Зовсім ні! Це лицемірство та фарисейство! Що ми хочемо отримати, коли своїми словами, думками та діями зневажаємо Бога? Хорошу владу? Хороше життя? Хто йде проти Божих настанов ніколи не буде успішним. Прикро, що ми багато кричимо, споримо, доказуємо, щось один одному і лиш переливаємо з пустого в порожнє. А віз і нині там…

Коли вже почнемо кожен відповідати за себе і поважати один одного (незалежно від поглядів)? Коли почнемо благословляти та молитись за свою країну? Коли будем сповідувати слова благословіння та успіху у своє життя? Коли змінимо рабське мислення і зрозуміємо, що надія є тільки на Бога? Тоді коли почнемо виконувати Божі заповіді і станемо любити один одного та Бога. Все починається з покаяння перед Небесним Отцем.

Як написано: «Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного! Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах, уста їхні повні прокляття й гіркоти! Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, руїна та злидні на їхніх дорогах, а дороги миру вони не пізнали! Нема страху Божого перед очима їхніми…» (До Римлян 3:10-18).

Руслан Цехмейстер

Чи знають воїни АТО свої права?

Чи добре знають воїни АТО свої права? Чи можуть захистити себе у правовому полі перед чинушами-корупціонерами та бюрократами з різних інстанцій і як саме? Хто може допомогти АТОвцям відстоювати їхні права, які їм гарантовані згідно чинного законодавства України? Про все це йшлося 6 жовтня на зустрічі-семінарі у військовому санаторії Трускавця (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький», керівник Василь Вовчанський).

Провела зустріч заступник начальника відділу “Трускавецьке бюро правової допомоги” Стрийського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги Галина Кітраль. Вона детально зупинилася на тих гарантіях, які дає держава учасникам бойових дій. Все це прописано у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому подаємо витяг з цього закону, а саме статтю 12 «Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них»:

«Учасникам бойових дій надаються такі пільги:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;

4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);

5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);

6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;

13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

19) позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

21) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

22) учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Учасникам бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені статтею 13 цього Закону для інвалідів війни I групи.

Держава забезпечує учасникам бойових дій, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 цього Закону, та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.

Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді:

повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

соціальної стипендії;

безоплатного забезпечення підручниками;

безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;

безоплатного проживання в гуртожитку;

інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України». Більше інформації про пільги – за посиланням https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page2

Галина Кітраль роздала воїнам АТО, які перебувають на оздоровленні та реабілітації в ЦМРСЛ «Трускавецький», інформаційні буклети та відповіла на ряд запитань. Запитання стосувалися протезування, надання земельних ділянок, соціальних виплат. Один з учасників зустрічі розповів, що великий досвід у вирішенні соціальних питань має Київська міська спілка ветеранів АТО, на їх сторінці в мережі Фейсбук можна знайти багато важливої інформації.

На завершення Галина Кітраль розповіла, що Трускавецьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62 (район міської лікарні), працює в будні з 8.00 до 17.00, тел. (03247) 5-05-30. В бюро можуть надати юриста для підготовки позовної заяви до суду, якщо це буде потрібно, ну і, звичайно, надати необхідну юридичну консультацію. Більше інформації про види послуг Трускавецького бюро правової допомоги – за посиланням https://protruskavets.org.ua/pro-truskavetske-byuro-pravovoji-dopomohy/

Володимир Ключак

Чи впорається Стебницька громада з власними проблемами, коли через рік залишиться без міського голови і депутатів?

Чергове засідання Дискусійного клубу в Стебнику відбулося 5 жовтня цього року. На ньому розглянули питання “Об’єднання громадян і громадські організації: проблеми і перспективи в світлі адміністративної реформи”.

У дискусії взяли участь отець Михайло Бучинський, депутат Стебницької міської ради, представник газети “Воля громади” Павло Побережний, член громадської організації “Воля громади” Руслан Крамар, голова Асоціації інвалідів “Серце допомоги” Василь Мороз, голова спортивного клубу “Стебник” Йосип Бандура, президент громадської організації “Товариство захисту тварин” Наталія Петрицин, представник громади Колпця Василь Амельченко, голова громадської організації “Наш простір” Петро Бохняк, викладач Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Михайло Зубрицький і автор цих рядків.

А чому б Стебнику не увійти до Трускавецької територіальної громади?

Як зазначив Руслан Крамар, Львівська обласна рада відклала розгляд питання про територіальні громади, які мають бути утворені зі стартом адміністративної реформи восени наступного року. Наразі на Дрогобиччині такий статус планують мати Дрогобич, Трускавець, Борислав і Меденичі, навколо яких об’єднаються села.

Як бачимо, Стебника серед них нема. Переговори про об’єднання навколо міста деяких сіл, розташованих поблизу, не принесли успіху. За нинішнім проектом, Стебник має увійти до територіальної громади Дрогобича. Але адміністративна реформа передбачає, що тоді місто не матиме міського голову і стебницьких депутатів. Якщо ситуація не зміниться, то доведеться жити у нових умовах.

Павло Побережний загострив увагу на тому, що в ході дискусії слід, умовно кажучи, зазирнути всередину громади через призму об’єднання громадян. Чи зможе громада реалізувати свої права і статутні завдання, якщо фактично відсутнє громадянське суспільство? Люди не розуміють нової ролі, яку їм пропонують реалії життя, а владі ці об’єднання заважають. То як житимуть стебничани у новій громаді, коли запрацює адміністративна реформа? Фактично ці питання виявилися риторичними, бо ніхто зараз не знає достеменної відповіді на них, а гадати на кавовій гущі теж не доводиться. Проте деякі тенденції очевидні, і про них говорили учасники Дискусійного клубу.

З легкої руки Руслана Крамара чимало часу вділили наступній проблемі: а чому Стебник має відходити до Дрогобича, якщо спокійно може стати членом територіальної громади Трускавця? І справді, абсолютна більшість стебничан працює саме в місті-курорті. Стебник давно став фактично спальним районом Трускавця. На думку Руслана Крамара, Трускавець міг би надавати Стебнику більше допомоги, ніж це зараз робить Дрогобич. Для цього є чимало спільних точок дотику. Він би й сам, скажімо, здав в оренду власне помешкання відпочивальникам у зв’язку із наповненістю трускавецьких готелів і санаторіїв, а купив би квартиру в Стебнику.

Йосип Бандура зауважив, що якщо Стебник відійде до Трускавця, то тоді Дрогобич втратить статус 100-тисячного міста, а тому буде боротися всіма дозволеними й недозволеними методами, щоби місто калійників залишилося в його орбіті.

Василь Мороз підтримав пропозицію Руслана Крамара щодо приєднання Стебника до трускавецької територіальної громади. На його думку, інваліди мали би з цього більше користі й допомоги, ніж зараз отримують від Дрогобича. Взагалі Стебник міг би стати оздоровницею для інвалідів. Місту слід змінювати свої пріоритети і не сподіватися на те, що незабаром запрацює “Полімінерал” – і тоді стебничани матимуть усе.

“Ми не мали жодного міського голови-будівничого”

Наталія Петрицин зауважила, що треба не лише очікувати коштів від Трускавця чи Дрогобича, а й самим створювати нові робочі міста. І місцева влада насамперед повинна в цьому допомогти інвалідам, але вона фактично самоусунулась від розв’язання цієї проблеми.

Руслан Крамар вважає, що заробляти кошти і вкладати їх у потрібне виробництво зі створенням нових робочих місць мають підприємці, бізнесмени, а влада повинна їм у цьому сприяти. На його думку, стебницька влада не вміє працювати з підприємцями. Більше того, вона фактично гнобить бізнес. Діалог між владою і підприємцями зводиться до банального: що вам треба? А людям бізнесу від влади нічого не треба. Нехай просто не заважає, діє в рамках чинного законодавства – і кошти для розвитку підприємництва і бізнесу будуть, як і нові робочі місця.

Йосип Бандура зауважив, що у Стебнику існують різні напрямки розвитку, які неможливо об’єднати. Або ми говоримо про промисловий розвиток, або про рекреаційний.

А ось Павло Побережний вважає, що Стебник взагалі не має жодного вектору розвитку. Тому містом постійно попихають. До курортної зони, як Трускавець, він явно не дотягує. До промислової, як Дрогобич, теж ні, хоча й там уже нема промисловості як такої. Більше того, за всі роки незалежності влада в Стебнику виявилась інертною і неграмотною. “За весь цей час ми не мали жодного міського голови-будівничого”, - наголосив він.

Михайло Зубрицький був категоричним. Він заявив, що якщо у Стебнику не буде влади у вигляді міського голови та місцевих депутатів, то й самого міста не стане. Якщо в селі нема школи чи церкви, то й село зникає. Треба підтримувати те, що маємо, а не будувати нові проекти. З озера зробили фактично смітник, на очах гинуть історичні пам’ятки, які колись складали славу Стебника. “Ми втрачаємо історичну пам’ять”, - наголосив він.

Павло Побережний частково погодився з Михайлом Зубрицьким. Ми втрачаємо не лише конкретні архітектурні будови, а й історичну пам’ять. Але коли говоримо про адміністративну реформу, то мова не йде про ліквідацію громади як такої. Не буде міського голови і депутатів міської ради, але Стебник і громада залишаться. Мова йде про управління, менеджмент. Зараз у Стебницькій міській раді є 26 працівників. Плюс стільки ж депутатів, а також члени виконкому. Тобто десь 60 осіб фактично керують Стебником. І докерувалися, що не видно результатів цієї праці. Навіть нема самостійного бюджету. Тому якщо Стебник стане частиною територіальної громади того ж Дрогобича, то не виключено, що новий менеджер більш ефективно управлятиме містом калійників, ніж це робила місцева влада. Можливо, цьому менеджерові буде вигідно перенести у Стебник деякі служби, які зараз тут відсутні. Так що проблема не в тому, хто керує, а наскільки він ефективний менеджер.

Василь Амельченко зазначив, що стебницька влада фактично нічим не допомагає громаді Колпця. Самі встановлюють пам’ятник Небесній сотні, урочисте відкриття якого відбудеться 14 жовтня цього року, реконструюють Народний дім. Міський голова навіть цим не цікавиться, не приїхав подивитись, як ідуть роботи.

Павло Побережний зауважив, що свого часу Стебник, якщо можна так висловитися, поглинув Колпець і Солець. Тепер не надає їм допомоги, і громади самостійно розв’язують свої проблеми. Така ж доля чекатиме й на Стебник, коли його поглине Дрогобич. Аж тоді громада зрозуміє, що самим треба рятувати себе, бо сусіднє місто не допоможе.

Петро Бохняк зауважив, що влада не звертає уваги на проблеми підприємців, фактично ігнорує їх. На його думку, Стебнику слід максимально скористатися адміністративною реформою, адже тоді 60 відсотків усіх доходів залишаються в розпорядженні громади. Це великі кошти, за які багато що можна зробити.

“У нас взагалі вбито відчуття ґаздівства”

Наталія Петрицин розповіла про стосунки між “Товариством захисту тварин” і стебницькою владою. За вісім років існування організації це вже третя каденція влади, яка не вникає в суть проблем і не допомагає. Коли приймали міський бюджет на 2016 рік, у нього хотіли закласти 45 тисяч гривень на проведення стерилізації тварин, ремонт приміщення, в якому би це робили, але депутати проголосували лише за 10 тисяч гривень. До кінця року залишилося не так уже й багато часу, але жодної копійки товариству ще не надано. Складається враження, що влада просто очікує кінця року, а тоді ці гроші просто пропадуть. Товариство саме стерилізує тварин, тому зараз нема загрозливої ситуації, як раніше, з їхнім розмноженням. До того ж собак і кішок роздають стебничанам. Влада ніяк належним чином не може допомогти у підписанні договору про співпрацю з ветеринарною службою, відкладаючи цю справу на потім. Не передають товариству і колишнє приміщення газової контори, де можна було би розмістити пункт зі стерилізації тварин. Мабуть, вже є покупець на це приміщення, а проблему тварин у Стебнику знову відкладуть. Сама Наталія Петрицин розчарувалась у нинішній владі й не горить бажанням більше співпрацювати з нею.

Василь Мороз сказав, що стебницька влада не бачить не лише тварин, а й інвалідів. Коли робили парковку, то про інвалідів забули. Нема пандусів, аби інваліди могли спокійно переміщатись у місцях масового скупчення людей. Тому й вимушені сидіти вдома, хоча згідно чинного законодавства, саме влада повинна облаштувати подібні засоби пересування для інвалідів. На його думку, влада живе окремо від громади.

Наталія Петрицин розповіла про місцевого наркомана, який знущається з котів, а потім їх жорстоко убиває. Люди неодноразово зверталися до неї з проханням врятувати тварин. Не завжди це вдавалось. Більше того, відповідні матеріали є в місцевому відділку поліції, в прокуратурі, але правоохоронні органи фактично нічого не роблять, і наркоман продовжує свою чорну справу. Марно волати до стебницької влади, бо її ці проблеми, так виходить, не хвилюють.

На прикладі товариства захисту тварин Павло Побережний розповів, як влада могла би повноцінно використовувати у своїй роботі діяльність громадських організацій. Чинне законодавство передбачає, що місцева влада, розв’язуючи ту чи іншу проблему, може діяти власними силами, а може делегувати свої повноваження громадським організаціям. У Стебнику ж чомусь не хочуть цим скористатись. І самі не здатні розв’язати багато проблем, і допомогою громадських організацій скористатися не хочуть. Що вже тут казати, якщо в Стебнику нема людини, яка би відповідала за гуманітарну сферу в місті. Все кивають на Дрогобич, хоча й на місцевому рівні можна було би багато зробити.

Отець Михайло Бучинський розповів про свою малу батьківщину на Тернопільщині. Декілька громад об’єдналися навколо одного села й успішно втілюють у життя те, що ми називаємо адміністративною реформою. Принаймні господарюють краще, ніж це було ще декілька років тому. Тому в цій реформі треба використовувати різні підходи. І, звичайно, мають бути для цього люди, ентузіасти своєї справи, які розуміють, що і як треба робити.

На його думку, Стебник має великий потенціал. Наприклад, щотижня у Народному домі проводять якісь заходи, в яких беруть участь люди молодого і старшого поколінь. Можливо, про це не дуже розповідають, пишуть у газетах, але роботу здійснюють і вона рано чи пізно приноситиме плоди. А які талановиті діти! Деякі з них прислуговують при вівтарі й одночасно беруть участь у спортивних секціях і різноманітних гуртках.

Зупинився отець Михайло Бучинський і на проблемі цвинтаря. Видно які ми господарі. “У нас взагалі вбито відчуття ґаздівства”, - наголосив він. Сміття викидають сусідам. Забруднюють річку. Писали скарги, що машини розбили дороги, а те, що вивозили ліс, - мовчать.

Руслан Крамар вважає, що в Стебнику слід організувати потужний громадський рух, інакше місто, як уже було сказано, чекає доля Сільця і Колпця.

Насамкінець Павло Побережний звернув увагу на ще одну проблему. Ми говоримо про співпрацю між громадськими організаціями і владою, точніше, про відсутність такої співпраці. Але набагато важливішою є співпраця між громадськими організаціями і самою громадою. Дуже багато людей могли би працювати в громадських організаціях, але вважають це даремною справою. Більше того, чимало їх думають, що громадські активісти щось мають з цього, інакше вони б даремно не працювали. Насправді все з точністю до навпаки. Громадські активісти віддають не лише свій вільний час, а й часто власні кошти, аби розв’язати для громади ту чи іншу проблему. Ось і маємо ситуацію, коли, з одного боку, влада бачить у громадських активістах потенційних суперників на виборах, а, з іншого, люди не поспішають стати громадою у звичному для цивілізованого світу значенні, недооцінюють громадську роботу, чим фактично роблять ведмежу послугу владі, яка не лише не виконує своїх функціональних обов’язків, а й не хоче скористатися допомогою, яку їй пропонують громадські організації.

Вже через рік Стебник залишиться без міського голови і міських депутатів. Чи зможе громада самостійно розв’язувати стебницькі проблеми? Наразі залишаємо це питання відкритим.

Анатолій Власюк, Тустань

Оголошення

Продається 3-х кімнатна квартира у м. Стебнику (7 км від м. Трускавця). Квартира розміщена на 5 поверсі 9-типоверхового будинку (є ліфт). Загальна площа – 61 м. кв., житлова – 34 м. кв., кухня – 8 м. кв., два балкони – 1 м. кв. (вихід з вітальні) та 3 м. кв. (вихід зі спальні), сушарка – 2 м. кв. Центральне опалення, є бойлер, підлога – дубовий паркет. Можливий продаж квартири з меблями (за бажанням). Контактні телефони власників – 097-428-61-71 (Тарас), 067-977-03-88 (Тетяна).

***

Запрошуємо на роботу в ГКК «Карпати» (м. Трускавець) інструктора з фізкультури, завідувача складом ресторану з досвідом роботи та знанням програми 1-С, адміністратора залу ресторану, кухонних та підсобних працівників, офіціанта, прибиральника службових приміщень, заготівельника дров для котельні, охоронців-жінок. Телефон для довідок: (03247) 6-21-22.



Создан 07 окт 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником