Трускавецький вісник № 186 (1327) від 4 листопада 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 186 (1327) від 4 листопада 2016 р.

04.11.2016



У номері: Подорож електричкою осінніми Карпатами; Дельфінарій готується до свого першого дня народження; Короткі новини регіону; Інформує податкова; Оголошення.

Короткі новини

У Дрогобичі звільнився заступник міського голови

Заступник міського голови Дрогобича з гуманітарних питань Олег Дукас звільнився із займаної посади за власним бажанням. Про це стало відомо 3 листопада. Це не перший такий випадок на Дрогобиччині – за цієї каденції за власним бажанням звільнився заступник мера Стебника Іван Гайванович.

Звільнення Олега Дукаса було цілком прогнозованим – про те, що колись це мусить наступити, говорилося ще з весни цього року. Найімовірніше, що місце Олега Дукаса займе В. Качмар із Трускавця, який зараз є штатним радником мера Дрогобича з питань ЖКГ.

Олег Дукас – голова Дрогобицької міської організації партії «ГР «Народний контроль», яка на виборах у Дрогобичі набрала найбільше голосів. Мер Дрогобича – теж представник цієї політичної сили. Як заступнику Олегу Дукасу бракувало досвіду та вольових рішень, але всі сходяться на тому, що це дуже скромна та чесна людина. Хочеться, щоб таким самим чесним був і наступник Олега Дукаса на посаді заступника мера з гуманітарних питань.

Посаду головного медика Дрогобича може посісти трускавчанин

Після звільнення Андрія Шевкенича з посади начальника відділу охорони здоров`я Дрогобицької міської ради ця посада залишається вакантною. Як інформує наше власне джерело, посісти її може трускавчанин Володимир Чуба.

Чуба Володимир Іванович має значний управлінський досвід, адже тривалий час працював заступником головного лікаря Трускавецької міської лікарні. Наприкінці 2014 року він був призначений головним лікарем у Трускавці, проте змушений був звільнитися у зв’язку з тим, що на цій посаді через суд поновився Андрій Кульчинський. З початку 2015 року і дотепер Володимир Чуба працює начмедом Стебницької міської лікарні.

В політичних уподобаннях Володимир Чуба займає помірковану позицію. Так, в 2010 році він балотувався в депутати Трускавецької міської ради від однієї з поміркованих центристських сил («Відродження»), але не пройшов. У 2015 році він знову балотувався в депутати Трускавецької міської ради – цього разу від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», у списку якого були такі кандидати як Петро Іванишин, Леся Дідик, Євген Юник, Олена Пилат, Ігор Паньків, Василь Качмар. Проте стати депутатом знову завадила нестача голосів виборців.

Якщо Володимир Чуба стане начальником відділу охорони здоров`я Дрогобицької міської ради, то він зможе спільно з новим заступником міського голови з гуманітарних та соціальних питань остаточно реформувати медицину Дрогобича.

До речі, реформи потребує і освітня сфера Дрогобича, тож не виключено, що змушений буде написати добровільну заяву на звільнення і Петро Сушко (так як це зробив екс-заступник мера Дрогобича Олег Дукас). Вже тривають негласні пошуки кандидатури на посаду начальника дрогобицького відділу освіти. Серед прізвищ, які обговорюються в кулуарах – Валентина Бодак, Михайло Шубак, які мають великий управлінський досвід в освітній сфері, а навіть заступник керівника санаторію «Кришталевий палац» Юрій Яворський (що скоріш за все малоймовірно).

Постане фільм про Макомацького

Легендарний розвідник УПА на псевдо «Макомацький» (Роман Різняк із Трускавця) буде увіковічений у кінострічці. Як інформує наше власне джерело з посиланням на генерального директора кінофестивалю «Корона Карпат», депутата Трускавецької міської ради від Об`єднання «Самопоміч» Олега Карпина, триває підготовчий етап – написання сценарію, пошуки артефактів, огляд місць, де можуть проводитися зйомки.

Режисером стрічки про Романа Різняка-Макомацького буде Заслужений діяч мистецтв України, Народний артист України, актор та кінорежисер Борис Савченко. Він працює над сценарієм фільму спільно з нашим земляком, автором легендарної драми «Нескорена» Тарасом Метиком.

Фільм про Макомацького – це не лише відновлення історичної справедливості щодо нашого земляка, але й виховання молодого покоління в дусі патріотизму, а ще промоція нашого курорту.

Також відомо, що у Трускавці зніматимуть ще один фільм – молодіжну комедію. Режисером комедії є режисер з Чехії, прізвище не повідомляється.

Партнерство з німцями

Трускавчан не здивуєш партнерством із закордонними містами, адже робота із налагодження таких зв’язків ведеться ще з часів міського голови Богдана Матолича. Найбільше міст-побратимів у Трускавця появилося в час, коли мером курорту був Лев Грицак. За кількістю міст-партнерів Трускавця лідирує Польща, проте є хороші зв’язки і з містами в Словаччині (Дольни Кубін) та Німеччині (Ватлінґен).

Цього тижня в місті Нюрнберґ проходила перша німецько-українська конференція партнерства між містами, участь в якій взяла і делегація з Трускавця в складі міського голови Андрія Кульчинського та начальника управління розвитку міста Наталії Скибак. Всього на німецько-українській конференції партнерства взяло участь близько двох сотень учасників.

- Важливо те, що з цієї конференції мабуть почнеться нова програма фінансування німецько-польсько-українського партнерства, на чому наголосив держсекретар міністерства економічного співробітництва та розвитку Ханс Фухтель, - розповідає Андрій Кульчинський. - Ми вже маємо потенційного партнера – Ватлінґен, домовились про приїзд делегації до Трускавця. Шукаємо можливі проекти до фінансування. Є перспектива.

Влада сприяє ініціативі людей

Цього тижня завершено реконструкцію міжбудинкового проїзду біля буд. №51 на вул. Данилишиних у Трускавці. (ОСББ "Надія"), замінено бордюри, тротуари викладено бруківкою. Робота виконана якісно і швидко. Мешканці ОСББ «Надія» щиро вдячні  виконавцям робіт, міському голові Андрію Кульчинському, а особливо своєму депутату Андрію Степаненку («Громадянська позиція»).

В ОСББ «Надія» також розпочато роботи з утеплення фасадів будинку, планується доукомплектація дитячого майданчика. Роботи будуть продовжені за рахунок коштів цільових програм Трускавецької міської ради.

Інформаційно-консультативні заходи у Трускавці від бюро правової допомоги

Працівники Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Трускавці провели цікаві заходи для громадян: поблизу місцевого ринку працював експрес-консультпункт, на зупинках громадського транспорту відбувалося вуличне навчання пасажирів, а в центрі міста – вуличне інформування трускавчан про початок діяльності бюро. А дітей – відвідувачів Трускавецької дитячої міської бібліотеки чекав сюрприз – інформаційна сесія у Трускавецькій міській дитячій бібліотеці.

Важливо, що всі ці заходи проведені спільними зусиллями працівниками відділів: «Бориславське бюро правової допомоги», «Новороздільське бюро правової допомоги», «Трускавецьке бюро правової допомоги», «Дрогобицьке бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги.

Власна інформація

У свою першу річницю дельфінарій «Оскар» влаштовує благодійне свято для потребуючих дітей

З нагоди свого першого дня народження цієї суботи, 5 листопада, Розважально-оздоровчий комплекс «Оскар» (м. Трускавець) влаштовує благодійне свято «Долонька до долоньки», на яке запрошує малечу зі всієї Львівської області. Мова йде про дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах і потребують підтримки суспільства.

- Свою першу річницю ми вирішили святкувати по-особливому – влаштувати свято власне  для нашого підростаючого покоління із соціальних категорій. Нам важливо у цей складний час підтримувати таких дітей, приділяти їм увагу, дарувати їм свою турботу та любов. Усі ці діти – діти України. Вони наше сьогодення і майбутнє, тому ми повинні подбати про них і забезпечити їм щасливе дитинство. А дельфіни та морські котики це якраз ті чудові створіння, які здатні піднімати настрій, заряджати позитивом і дарувати потребуючим дітлахам щастя, - зазначила менеджер зв’язків з громадськістю та ЗМІ дельфінарію «Оскар» Світлана Радішевська.

У рамках благодійної акції на своє свято дельфінарій запросив загалом 400 маленьких громадян, серед яких будуть присутні сироти, дітки з малозабезпечених та багатодітних сімей, інтернат-вихованці, які знаходяться під опікою гарнізонного храму св. апп. Петра і Павла. Також будуть діти бійців та загиблих в АТО, дітки Героїв Небесної Сотні, якими опікуються проект «Мій тато захищає Україну», а також діти-переселенці зі сходу України та анексованого Криму, яким опікується Радник Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб у Львівській області Оксана Яковець. На благодійне свято також запрошені бійці АТО, які зараз проходять лікування в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький».

На цих дітей та учасників АТО чекатиме святкова вистава, насичена захоплюючими трюками тренерів, веселих дельфінів та морських котиків. Перед виставою їх розважатимуть веселі аніматори, для усіх бажаючих діятиме фотозона, а деяким діткам за бажанням наноситимуть аквагрим на морську тематику. Під час самої шоу-вистави на запрошених глядачів очікує сюрприз, який дельфінарій спеціально для них підготував з нагоди свята. Що це буде за сюрприз – запрошені дізнаються уже під час самого шоу. І насамкінець, після вистави на дітлахів чекатимуть чудові подарунки та солодощі від дельфінарію «Оскар» та кондитерської фабрики «Ярич».

Варто додати, що з моменту відкриття єдиного у західній Україні дельфінарію «Оскар» заклад безкоштовно прийняв у своїх стінах майже 3,5 тис осіб соціальних категорій з Львівської та Івано-Франківської областей. Крім того, біля сотні дітей з фізичними чи психологічними вадами та бійців АТО безкоштовно пройшли сеанси реабілітації за допомогою унікальних дельфінів.

Відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ дельфінарію «Оскар»

Подорож електричкою осінніми Карпатами

В своєму житті я мав натхнення і можливість трохи подорожувати. Це були піші подорожі. Це були подорожі на снігоходах, йстроциклах. Я немало подорожував автомобілем по Україні і Європі. Я подорожував літаком над Карпатами і літав авіалайнером в далекі краї Африки чи острівної Іспанії. Але я ніколи не описував свої подорожі. Тільки фотографував і деколи, гортаючи на компі фотографії, згадував ці приємні миттєвості.

Недавно, прокинувшись зранку, я виявив напрочуд гарну погоду, а легке «розпирання» в голові дало зрозуміти, що сьогодні нас відвідав антициклон, який і приніс чудесну як на цю пору погоду. Одразу ж пригадав, що давно вже (ще з минулого року) хотів проїхатись електропоїздом зі Старого Самбора до Сянок, піднятись зі станції на автомобільну дорогу і – ні, не повернути як минулорічного літа в сторону села Карпатського і далі на полонину та по ній – на гору Пікуй, а спуститись по дорозі вниз, серпантином до закарпатського села Ужок.

І найголовніше – сьогодні я вирішив почати описувати свої подорожі, а в недалекому майбутньому робити міні-фільми. Все це я буду виставляти на сайті «Європейської інтеграції України» в розділі «туризм» і сподіваюсь що комусь це буде цікаво та зацікавить до здорового проведення вільного часу та описування своїх подорожей, які готовий публікувати на сайті. Отож почну.

9.10. Старий Самбір, залізничний вокзал. На пероні – мешканці сіл Старосамбірського і Турківського районів. Дехто з них приїжджав (як і багато десятиліть тому) продати поросят, а дехто їх купляти. Тут і там стоять люди з мішками, в яких вовтузяться поросята. Один дядько тримає мішок з поросятком біля грудей, пробує його зігріти, розповів, що воно продавалось одне, отож тривалий час мерзло само в мішку, не маючи змоги зігрітись.

Сам електропоїзд чи як його називають «електричка» під’їхала вчасно. Електричкою виявився транспортний засіб, який їздив ще в період мого дитинства. Тоді це було щось нове і ультрасучасне, де автоматично (!!!) відкривались двері. Але попри те – поїздка на електричці виявилась доволі комфортною, пасажири – доволі культурними (в тамбурі не курили), а від пейзажів за вікном неможливо було відірватись! Взагалі – Карпатами можна любуватись постійно і це не набридає. Кожен раз як вперше: оглядаєш, милуєшся, вдихаєш неповторний аромат повітря, насиченого влітку пахощами трав, а взимку – холодним кришталем, настояним на хвої. А золота осінь в Карпатах – це взагалі неймовірний вибух кольорів і контрастів!

Маршрут електропоїзда ніби спеціально спроектований для чудової і пізнавальної подорожі. За вікном промайнуло княже село Спас, Соколів камінь, якого вже майже не видно з дороги із-за лісу, який розрісся. Церква в Бусовиську – архітектурна старовинна пам’ятка 18-го століття (з невідомих міркувань «зашита» по сучасному в пластикову вагонку, що частково позбавило її автентичності), дзвіниця 1710 року в селі Ясениця-Замкова. Ось і село Розлуч, в околицях якого знаходиться 18-ть мінеральних джерел, а саме село поступово розвивається як рекреаційний центр. За Розлучем можна помилуватись водосховищем і ГЕС на річці Стрий на околиці села Явора. За Яворою, якщо подивитись назад, добре видно найбільшу гору Старосамбірщини – гору Магура (1 021 м), яка знаходиться на північно-західному краї Лімнянського (Дністровського) гірського хребта, з якого витікає річка Дністер. А дальше, за тунелем – містечко Турка, гірський районний центр Львівщини, центр Бойківщини.

Залізниця поступово прямує догори, отож відкривається для огляду все більше гір і гірських полонин. І чудові ялицеві праліси навкруги (ще не все вирубали – ну хоча б обабіч доріг). А попереду вже видніються гори Галіч, Кремень і навіть найвища гора Бещадського народного парку (Польща) – Тарниця (1 346 м).

Залізниця різко повернула впритул до державного кордону і кордон цей пробігає вже на відстані якогось метра-двох від електропоїзда. Чітко видно прикордонні стовпчики. З нашого боку – жовто-блакитні. З польського – червоно-білі. Прикордонника з собакою – не видно. Частково кордон проходить по річці Сян, яка бере свій початок в околицях села Сянки, але потім більшість свого шляху проходить по території Польщі аж до Балтики. В районі села Соколики ця річка ще не широка, але на вигляд вже достатньо глибоченька.

В районі пів на дванадцяту поїзд прибув на станцію Сянки. Сонце неймовірно сліпуче! Надзвичайно яскраво синє небо! Дуже близько польські гори, вершини яких припорошені інеєм. Осіннє холодне і грандіозно чисте, з зимовими нотками, повітря!

В Сянках, взнавши графік зворотного руху електропоїзда до Львова, мені в голову прийшла ідея, що зможу з Ужка сісти на поїзд та й проїхатись знизу із Закарпаття по всьому залізничному каскаді Ужоцького перевалу до Сянок. Здогадка ця прийшла мені до голови, коли я вже відійшов від станції на добрих пів кілометра. Вертатись на станцію для уточнень вже не хотів. Я знав, що електричка з Ужгорода прибуває до Сянок в 14.20 та коли вона відправляється з нижньої станції перевалу (я думав що в Ужку є станція) – я не взнав. Отож, поміркувавши, я вирішив, що їде поїзд по серпантину 20-ть, максимум 30-ть хвилин. Отже, в мене в запасі було по моїм розрахункам 2 години 30 хвилин. Така деталізація для того, щоб ті мандрівники, котрі хотіли б скористатись цим маршрутом, могли розрахувати темп пішої подорожі.

До речі, село Сянки було туристичним центром до 1939 року, в якому могли одночасно відпочивати до 2-х тисяч відпочивальників. В Сянках були бази відпочинку, тенісні корти, лижний трамплін. А гірськолижна траса на одній із гір в околицях Сянок вважалась найкращою в довоєнній Польщі.

Але цього дня я повертав не в село, а на автотрасу. Найближча дорога до автотраси Львів – Ужгород пролягає по залізничній колії метрів 500, дальше вліво по стежинці через ліс метрів 400 – 500 і я вже на новозбудованій автомобільній дорозі.

Пронизливий, доволі сильний і холодний вітер! Це й не дивно – надворі пізня осінь, а висота майже 900 м над рівнем моря. Місцина вітряна, бо знаходиться на шляху перетоку повітря з області підвищеного тиску в область пониженого, яким є наша сторона Карпат. Дорога нова, але по краях зроблена неякісно і де-не-де краї обвалюються. На узбіччях – болото з водяними калюжами. Попереду – братська могила російським і йстро-угорським воякам, полеглим в 1914-15 роках. За могилою знаходиться стежка, по якій починається туристичний маршрут на найвищу гору Львівщини – Пікуй (1 408 м)

До межі Львівської і Закарпатської області по автотрасі потрібно було пройти десь два кілометри. Підходячи до межі двох областей, відкривається неймовірна панорама Бещадського народного парку. Перед початком серпантину дорога виявилась перекритою – контроль прикордонниками документів, оскільки це прикордонна зона. Отож обов’язково необхідно мати при собі особисті документи.

Прикордонники – солдати строчної служби. Пригостив хлопців солодким чаєм з лимоном. На холодному вітрі для них це було найкращим гостинцем. Від них взнав, що залізнична станція знаходиться на початку закарпатського села Волосянка аж за Ужком. Це зайвих чотири кілометри. Враховуючи, що від Сянок до Ужка приблизно 14 кілометрів, це збільшувало маршрут орієнтовно до 18-ти. Отож, витримуючи швидкий темп ходьби, частково «зрізаючи» шлях навпростець (була така можливість) я, думаю, встиг би дійти вчасно до станції Волосянка, якби не часті зупинки для фотографій та не привал на обід. До речі, піша подорож по серпантину була надзвичайно комфортною. На південній стороні гірського пасма, по якому серпантином звивається дорога, вітру не було зовсім, було доволі тепло, сухо і комфортно. А яскраві осінні кольори листяних закарпатських лісів заставляли щораз зупинятись та робити знімки неймовірно красивих пейзажів і картин, які відкривались оку.

Спустившись в село Ужок, найперше я звернув до джерела з мінеральною водою, яке знаходиться зразу ж на початку села. Вода вуглекисла гідрокарбонатно-кальцієво-натрієва. Має дуже приємний смак, подібний до «Нарзану». Як і трускавецька «Нафтуся», після кількох годин повністю втрачає свої властивості.

Розпитавши місцевих жителів, я вияснив, що електричка зі станції Волосянка, до якої потрібно було йти ще десь 3 – 4 кілометри, в напрямку станції Сянки, вже виїхала в 13.20 і їде вона по цьому перевалу годину. Отож, зрозумівши що на поїзді по перевалу не проїдусь, я вирішив трохи пройтись селом.

Сянки від Ужка знаходяться на відстані трохи більше десяти кілометрів, а скільки відмінностей у всьому! Найперше – ліс і гори. На львівській стороні це альпійські луки і смарагдові смереки, м’які і миловидні гірські хребти та невеликі полонини. На закарпатській – осіннє різнобарв’я буково-грабових лісів з березово-осиковими полянами. Гори стрімкі, з крутими схилами, подекуди вулканічної форми. Різниться архітектура будинків. Дахи в Закарпатті чотирискатні, на відміну від двохскатних на Львівщині. Діалект місцевих жителів – бойків – також доволі специфічний і різниться від діалекту бойків Львівщини.

Оглянувши стару бойківську церкву 18-го століття, яка вважається візитівкою Закарпаття, я почав зворотній шлях для того, щоб встигнути на електричку, яка від’їжджає з Сянок в напрямку Львова в 14.50 (наступна в 17.28). Дійшовши до поста поліції, я вирішив почекати якийсь автотранспорт. Мені повезло – аж через пів години їхав автомобіль і водій – мешканець Сянок – погодився мене підвезти аж до села, від якого до станції якихось 500 м. Та я все ж таки попрощався з ним на прикордонному посту, вирішивши пройти до станції звідтам пішки, щоб ще трохи полюбуватись краєвидами. Це мені, правда, не дуже вдалося, бо до відправлення електрички лишалось 45 хвилин, а йти треба було кілометри чотири. Отож темп я тримав швидкий і встиг дійти до станції за п’ять хвилин до відправлення.

Дорога назад була не менш цікавою. Та я вирішив почитати газети, котрі купив перед виїздом, які частково вернули мене в сучасну реальність і заставили в черговий раз замислитись над нужденним життям більшості наших співгромадян, які живуть в такій багатій і красивій країні.

Епілог. Багато людей подекуди шукають яскравих та нових вражень, відпочиваючи за кордоном, не усвідомлюючи, наскільки чудесною і незабутньою може бути подорож недалеко від дому. Такі подорожі крім естетичного задоволення надихають ще й на конкретне усвідомлення неоціненності даного нам ресурсу! Усвідомлення того, що ми повинні зберегти нашу країну і її природу для нащадків, спонукати інших не вирішувати свої меркантильні заробітчанські інтереси, банально вирізуючи унікальні ліси.

Запрошую всіх до подорожей, а також до опису нових маршрутів, прогулянок вихідного дня. Тексти можна надсилати на електронну пошту cegivan@yandex.ua

Всі розповіді будуть опубліковані на сайті громадської організації «Європейська інтеграція України» в розділі «туризм». З кращих розповідей ми сформуємо збірку, яку видрукуємо за кошти організації. А найкращі твори за результатами голосування читачів і оцінки спеціального журі будуть відмічені спеціальними призами. Так що до справи!

З повагою, подорожуючий Іван Цегенько, ГО «Європейська інтеграція України»

Хто є платником екологічного податку, якщо будівля з автономною системою опалення здається в оренду

3 листопада 2016 р. в Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку гарячої лінії з завідувачем сектору оподаткування фізичних осіб Садлівською Марією Ігорівною на тему «Адміністрування рентних платежів та екологічного податку».

Було розглянуто, зокрема, запитання: «Хто є платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, якщо СГ орендує нежитлове (житлове) приміщення в будівлі з автономною системою опалення (котел), яка належить іншому СГ або ФО не СГ?».

- У разі утворення забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, мазуту тощо), яке використовується для роботи автономної системи опалення (котла), платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкт господарювання (орендодавець — юридична особа або фізична особа — підприємець) — власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі, у т.ч. коли в одній будівлі знаходяться декілька орендарів.

Фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (орендодавець) — власник автономної системи опалення (котла), що використовується для опалення будівлі, що здається нею в оренду одному чи декільком суб’єктам господарювання, не є платником екологічного податку. При цьому суб’єкти господарювання — орендарі будівлі чи приміщень будівлі, не є платниками екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, крім випадків, коли ними укладені договори на придбання (постачання) палива для цих джерел забруднення.

Було й таке запитання: «Чи є платником рентної плати за спеціальне використання води суб`єкт господарювання, який використовує воду шляхом забору з власної криниці, в тому числі коли така вода отримана від ФО (не СГ), власника криниці за відповідну плату?».

- Суб’єкт господарювання, який використовує воду, отриману шляхом забору з власної криниці, є первинним водокористувачем та платником рентної плати за спеціальне використання води у разі використання ним води на інші, крім задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілі.

У разі відсутності у суб’єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі.

Суб’єкт господарювання, який отримує воду від власника криниці – фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання, та сплачує такій фізичній особі відповідну плату за отриману воду, не є платником рентної плати за таку воду.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Порядок перереєстрації неприбуткових організацій

3 листопада 2016 року в Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ відбулась гаряча лінія з завідувачем сеrтору обслуговування платників податків Ключко Любов Іванівною.

Пропонуємо відповіді на деякі запитання.

Відповідно до норм Порядку № 440 для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу:

- реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1;

- засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755 – IV ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань”).

Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру в разі, коли організація відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи неприбуткової організації містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи неприбуткової організації передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- установчі документи неприбуткової організації передбачають, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

- включення, повторне включення, відмову у включенні неприбуткової організації до Реєстру;

- виключення неприбуткової організації з Реєстру;

- зміну ознаки неприбутковості.

Відповідне рішення контролюючий орган надає неприбутковій організації.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:

- подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку;

- невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 7 Порядку.

Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень.

Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається протягом 14 календарних днів.

Слід зазначити, що неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року не приведуть свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не нададуть копії таких документів контролюючому органу, виключаються після 1 січня 2017 року контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Таким чином, організації та підприємства, які мають намір зберегти статус неприбутковості, повинні до кінця року привести у відповідність до вимог Кодексу свої статутні документи та надати копії цих документів до органів ДФС за місцем реєстрації не пізніше 31 грудня 2016 року.

У випадку ненадання документів, такі платники податків виключатимуться з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Оголошення

Запрошуємо на роботу в ГКК «Карпати» (м. Трускавець) психолога, завідувача складом ресторану з досвідом роботи, адміністратора залу ресторану, кухонних та підсобних працівників, офіціанта, інструктора з фізкультури. Телефон для довідок: (03247) 6-21-22.



Создан 04 ноя 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником