Трускавецький вісник № 194 (1335) від 17 листопада 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 194 (1335) від 17 листопада 2016 р.

17.11.2016



У номері: Ніколи не пізно розпочати ходити в гори; Циніки; Інформує прокуратура; Короткі новини регіону.

Короткі новини

Готуйте їсти сьогодні, бо завтра не буде газу

У п’ятницю, 18 листопада, буде припинено подачу газу на м. Трускавець. Про це інформує відділ інформаційного забезпечення Трускавецької міської ради з посиланням на ПАТ «Львівгаз». У зв'язку з виконанням робіт по ліквідації витоку газу на газопроводах середнього тиску в м. Трускавець на вулиці Карпатській та на вулиці Городище газопостачання на м. Трускавець буде припинено 18 листопада з 9.00 до 17.00.

Інформує Дрогобицька місцева прокуратура

Слідчим підрозділом Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, за процесуального керівництва Дрогобицької місцевої прокуратури, завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо мешканця Дрогобича Т., який у 2015 році, використавши завідомо підроблену довідку житлово-експлуатаційного об’єднання, незаконно, без дозволу на те органу опіки і піклування, відчужив будинок, в якому на той час проживали троє його неповнолітніх дітей.

Дії Т. кваліфіковано за ст. 358 ч. 4 Кримінального кодексу України (використання завідомо підробленого документа).

Окрім того, місцевою прокуратурою пред’явлено до суду позов про повернення неповнолітнім житла.

Смерть в Уличному

Як інформує департамент з питань цивільного захисту Львівської ОДА, 16 листопада у с. Уличне Дрогобицького району на власному подвір`ї виявлено тіло померлого, 1974 року народження. Ймовірна причина загибелі – переохолодження. Тіло загиблого доправлено в морг Дрогобицької ЦРЛ.  Причини події з'ясовуються. Проводиться дослідча перевірка.

Інформаційна сесія для працівників д/у «Ялинка»

16 листопада 2016 року для працівників Трускавецького дошкільного навчального закладу № 2 «Ялинка» пройшла інформаційна сесія на тему: «Безоплатна правова допомога – соціально-правова ініціатива держави». Захід організували фахівці відділу «Трускавецьке бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та керівництво Трускавецького ДНЗ № 2 «Ялинка».

Головний спеціаліст відділу «Трускавецьке бюро правової допомоги» Катерина Сех наголосила, що звернувшись до бюро, кожен мешканець зможе отримати безкоштовні консультації з правових питань та скористатися електронними сервісами Мін’юсту.

Водночас, у разі необхідності, окремі категорії громадян, які визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу», зможуть захистити свої права, скориставшись послугами адвоката. Ще одна функція бюро правової допомоги – правопросвітницька. Саме для того, аби досягнути результатів у цьому напрямку роботи, необхідна ефективна взаємодія працівників бюро та освітян.

Трускавецьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62.

Правова допомога для стебничан

15 листопада 2016 року фахівці відділів «Трускавецьке бюро правової допомоги» та «Дрогобицьке бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Галина Кітраль та Христина Лютик провели виїзний консультативний прийом громадян та інвалідів у приміщенні Стебницької міської лікарні.

Під час прийому громадяни та інваліди отримали юридичні консультації з різних питань, зокрема, щодо права користування пільг для інвалідів І гр. та ІІ гр., дітей-інвалідів, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», людям також розповіли про порядок призначення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг для інвалідів. Крім того, Галина Кітраль та Христина Лютик провели вуличне інформування мешканців міста Стебник.

Нагадуємо, що бюро правової допомоги знаходяться за адресою: м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62, м. Дрогобич, вул. Л.Українки, 70. Прийом громадян із 8.00 до 17.00 год. (крім святкових та вихідних днів).

Власна інформація

З платниками-мінімізаторами проводяться заслуховування та індивідуальна робота

Тіньова зарплата є однією із найбільших проблем сучасної економіки України. Виплата заробітної плати «у конвертах» призводить до значних негативних наслідків не тільки для бюджету, а й для самих працівників. Кожному громадянину гарантується право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати не нижче від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Встановлений розмір мінімальної заробітної плати на сьогодні – 1450 грн.

Трускавецьким відділення Дрогобицької ОДПІ спільно з органами місцевого самоврядування проводяться заслуховування суб’єктів підприємницької діяльності, що виплачують заробітну плату на рівні нижчому від мінімального, встановленого чинним законодавством України. Так,  17  листопада ц.р. проведено заслуховування  суб`єктів господарювання, також органами фіскальної служби проведено індивідуальну роботу з платниками-мінімізаторами.

Кожного місяця за даними звітності з єдиного соціального внеску формується перелік підприємств, які нараховують заробітну плату нижче мінімальної, який передається іншим органам влади, які згідно з розпорядженням беруть участь у робочих групах. Особлива увага зосереджена на суб’єктах господарювання, які отримують значні доходи від господарської діяльності або мають велику кількість найманих працівників.

 Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

Циніки

Пам`ятаєте анекдот, в якому ключова фраза «Та скільки там тої зими!»? Отож-бо й воно, якихось три-чотири місяці з великими перервами – і по зимі.

Якщо серйозно, то до зими дійсно треба ретельно готуватися. Готуй сани влітку – каже народне прислів`я. «Гарний подарунок» для Трускавця зробила команда «папєрєдніков», тобто «козирних». Майже перед самісінькими виборами-2015, коли вже кожному було зрозуміло, що двічі в одну річку не ввійдеш, «козирні» зробили «подарунок» для міста. Трускавець втратив потужну снігоприбиральну машину, котру влітку можна було використовувати як пилосос для очищення вулиць від сміття.

Історія має властивість жартувати. Пожартувала вона і в цьому випадку. Незадовго до закінчення другої каденції міський голова Трускавця Лев Грицак, думаючи про місто і заручившись згодою більшості депутатського корпусу, посприяв оновленню матеріально-технічної бази комунального господарства Трускавця. Нова суперсучасна та багатофункціональна машина МАЗ, яку в народі майже відразу «охрестили» машина-пилосос, була закуплена за кошти міського бюджету.

Так, точилися серйозні дискусії, чи варто, бо ціна – біля 250 тисяч євро – була солідна. Але євро тодішнє вартувало не 29 гривень з копійками, як зараз, а трохи менше 10 гривень. Нагадаємо, що мова ведеться про новесеньку машину, а не про вживану.

Вийшло так, що Лев Грицак купив машину для свого ворога, Р. Козира, який всіляко намагався напакостити попереднику. Р. Козир зробив все для того, аби техніка не досталася його наступнику. Ось такі жарти історії…

Коли до влади у Трускавці прийшов Р. Козир, то він різко розкритикував те, що машина не задіяна на повну потужність: https://protruskavets.org.ua/novyny-vid-vlady-truskavtsya/ За словами тодішнього мера, якщо вже купили таку дорогу техніку, то потрібно її максимально задіяти, особливо на центральних вулицях міста. Тоді можна зекономити на двірниках, вони б мали зосередити свою роботу у вуличках, куди така техніка не заїде.

З цими аргументами, звісно ж, не посперечаєшся. Машину-пилосос часто бачили на вулицях Трускавця, після її проїзду не лише було прибрано пил, але й зволожена вулиця. Повторимо слова Р. Козира – «прибирання по-європейськи». Так було, машина працювала, кількість двірників зменшилася.

Справжнім подарунком машина-пилосос ставала в часи сильних снігопадів. На відміну від легких тракторців, вона розчищала дороги, захоплюючи набагато ширший простір і набагато якісніше. Туди-сюди – і сніг розчищений не лише з вулиці, але і з тротуарів.

Але не слід забувати, що паралельно проводилося нищення КП «Наше місто», яке в результаті було доведено до банкрутства. Створювалися нові комунальні підприємства, а в них теж виникали фінансові проблеми. Доведене до краху КП «Наше місто» мало якось сплачувати борги, кредитори вимагали грошей.

У серпні 2015 року появляється інформація про те, що машина-пилосос арештована за борги. У вересні 2015 р. відбувся аукціон і машину викупило комунальне підприємство зі Стрия, заплативши за МАЗ біля 200 тис грн – в рази нижчу від ринкової вартості ціну. На той час найдешевше таку техніку, яка мала довший термін експлуатації, ніж трускавецька, можна було купити за 650 тисяч гривень (в Харкові).

Коли в кінці жовтня 2015 р. вибори міського голови Трускавця виграв Андрій Кульчинський, він спробував повернути авто. Вже 16 листопада, на своїй першій апаратній нараді Андрій Кульчинський дає доручення вивчити питання можливості повернення машини-пилососа до Трускавця: https://protruskavets.org.ua/z-aparatnoji-narady-u-truskavtsi-16-lystopada/

Але через тиждень стало зрозуміло, що куплена за 250 тисяч євро машина, яка є справжньою знахідкою в зимовий період, втрачена остаточно. Біля 200 тисяч гривень (менше 8 тисяч євро за тодішнім курсом) заплатив Стрий і викупив машину: https://protruskavets.org.ua/mashynu-pylosos-povernuty-truskavtsyu-navryad-chy-vdastsya/

Тодішня трускавецька влада на чолі з Козиром напередодні виборів діяла за принципом «Після нас хоч потоп». Палець об палець не вдарили, щоб зберегти машину для міста.

Кажуть, десь нещодавно вийшла газета Р. Козира, в якій він дав інтерв’ю і хвалиться своїми здобутками. Не знаємо, не читали цього інтерв’ю, але «здобутки» екс-мера видно неозброєним оком – досить лише пройтися вулицею Мазепи. Пригадайте, яким було «Арко» до 2010 року і як зараз зросла ця «імперія». Якщо хтось заперечить, що «Арко» належить не лише Козиру, але і його друзям з Російської Федерації, то відповімо: тим гірше для нього.

Але не будемо дивитися на чужі статки, а подивимося на невідгорнутий сніг, який за день-два «з`їсть» відлига. Обурені трускавчани не цікавляться тим, що в Дрогобичі чи Львові ситуація ще гірша, вони хочуть порядку, гарного європейського міста, де і їздити можна було б нормально, і пішки ходити не перестрибуючи кучугури. Влада Трускавця справилася з цим завданням на «трійку», але не слід забувати, що головна снігоочисна машина була продана за безцінь не ними.

Піна з рота йде в «козирних», які втратили владу. Бризкають слиною, лютують на Фейсбуці та потрясають кулачками. Як кажуть, сама свиня міх порвала та ще й квичить. Такі собі містечкові циніки, яких салом не годуй, а дай їм поскаржитися, що чомусь вони безповоротно, назавжди, навіки віків втратили владу. А вони ж так думали, що прийшли навічно.

До речі, команді Андрія Кульчинського це теж урок. Все минає і це мине…

Володимир Ключак

Ніколи не пізно розпочати ходити в гори…

/Маршрути на Боржаву, Парашку і Цюхів Верх/

Громадська організація «Європейська інтеграція України» продовжує цикл пізнавальних подорожей Українськими Карпатами. Сьогодні ми помандруємо Закарпаттям та Львівщиною, зокрема на Боржавські полонини та на гору Парашку. Супроводжує нас в мандрівках мешканець Трускавця з 15-тирічним досвідом туристичних маршрутів Володимир Павлишин. Йому слово.

- Найдужче запам`ятовується перший маршрут. Свій перший маршрут я з товаришами здійснили у серпні місяці, приурочили його до Дня незалежності України. Це було 15 років тому. Ми вирішили пройти по Боржаві, група складалася з 6 осіб. Зібралися, сіли в поїзд, доїхали до Волівця, з Волівця добралися до Вовчого і почали сходження.

Оскільки для мене це було вперше, тож відповідно досвіду в мене ще не було. По дорозі я купив гарбуза десь на 10 кілограм – це ж перший раз, я не знав, що зайвого в гори не беруть. Бачу – з мене підсміюються, як то я буду з гарбузом йти догори. Пройшовши десь так метрів триста, я сказав – або зупиняйтеся і почнемо той гарбуз їсти, або я його дальше не понесу.

Тоді я зрозумів – коли йдеш в похід, то навіть зубну пасту видавлюєш з тюбика і залишаєш хіба 5-10 грам, щоб вистачило на час походу, аби почистити зуби. Нічого зайвого, непотрібного!

Немаловажним є те, який береш одяг і взуття. Незважаючи на будь-яку спеку, шкарпетки мають бути шерстяні, щоб уникнути мозолів, натирань. Оскільки є ймовірність потрапляння під грозу, то одяг має бути складено в окремих кульочках (пакетах): окремо сухі запасні шкарпетки, окремо в кульочку майка, окремо светр і так далі. Не можна все це накидати хаотично в рюкзак і так іти.

Наш маршрут на Боржаву був розрахований на три дні і два нічліги, але так склалося, що ми хоч мали два нічліги, але до кінця не дійшли з одної причини. Серпень тоді був надзвичайно спекотним і всі джерела в лісі на Боржаві попересихали, так що ми майже півтора доби (цілий день і пів ночі) були без води. А спека була близько 35 – до 40 градусів. Правда, де-не-де росли бурівки (чорниця), то ми їх збирали.

Так що ми скоротили наш запланований маршрут і зійшли на водоспад Шипіт. Оскільки почався водороздільний хребет, то ми знали, що там є вода, там є джерела. Нічліг влаштовується тільки біля води.

В цій нашій групі з 6 чоловік я був наймолодшим, а попереду йшов чоловік поза 70. Коли ти його не можеш наздогнати, то відчуваєш драйв… Драйв, що ще є такі люди, з якими можеш ходити. Це наш корінний трускавчанин Пиців Маркіян Степанович, він гордість нашої групи і наш талісман. Якщо він з нами, то нам і весело, і хочеться йти, хочеться брати з нього приклад.

У Трускавці в нас дуже популярним є клуб «Траверс», який очолює Лютов Володимир Олександрович. Він директор приватного підприємства «Траверс» і крім того очолює клуб мандрівників «Траверс». Ми збираємося, є знаряддя, є фотографії з подорожей, можна почути багато цікавих та корисних розповідей.

Одного разу мені доводилося зустрічали Новий Рік з клубом «Траверс» на горі Цюхів Верх (село Орів біля Трускавця). Виглядає це досить цікаво і захоплююче.

Я зустрічав Новий Рік у колі своїх друзів і от о 1.30 я встаю, прощаюся і кажу: «Я виходжу». На мене дивилися квадратними очима…

Збираються всі бажаючі – коло розширене. Всі збираються о 2.00 під ялинкою в центрі міста, з рюкзаками. Перед тим ми готуємо поляну на горі, щоб були дрова, бо ніхто посеред ночі в лісі не буде шукати дров. Там розкладаємо велике вогнище, накриваємо загальний стіл – хто що приніс з собою, співаємо пісні, колядуємо і так до години шостої. Розвиднілося – і потихеньку спускаємося до Трускавця. Це екзотично, цікаво, запам’ятовується на все життя. 

Ніколи не пізно розпочати ходити в гори. Мій коронний вислів: «В лісі місця всім вистачить!». Я завжди так відповідаю тим, хто запитує, чи буде місце, щоб взяти його з собою.

Інший вислів: «Все своє несу з собою». Починаючи від змінного одягу і їжі, а закінчуючи палаткою, кариматом, спальним мішком.

Подорожі затягують. Минулого року ми робили зимове сходження на Говерлу (27 грудня). Цього року я мав можливість побувати на горах Тянь-Шань в Казахстані та Киргизстані. Правда, це були одноденні виходи, бо самому йти складно, треба щоб була група. Ми піднімалися і спускалися в районі 20 км на один день.

- А які є піші маршрути неподалік Трускавця, якими любите ходити?

- Цікавим є маршрут-перехід на Урич, на Урицькі скелі. Це довгий маршрут, від 4 до 5 годин. Але досить цікавий. Потрібно піднятися на Цюхів Діл і далі йти направо, як на Східницю. На Східницю дорога спускається вниз, там є роздоріжжя: на Східницю направо, а на Урич наліво. Виходиться на верхні скелі. А потім назад можна вийти в Бориславі на Буковицю. Йдеться старою польською дорогою, яка будувалася до ІІ світової війни, але не була закінчена. Це дорога з Борислава на Орів. Я думаю, що якщо буде об`єднана громада, в яку ввійдуть Трускавець та Орів, то ці старі дороги будуть відновлюватися. Бо до Орова якщо 11-тим номером, то 40 хвилин, а якщо машиною, то 10 хвилин.

В травні (1-2 числа) ходимо на гору Парашку. Бувало, що нас йшло до 45 чоловік. Їдемо до Сколього і зі Сколього піднімаємось на Парашку.

Одного разу ми йшли з Парашки до Трускавця пішки. Ми йшли 15 годин, але не дійшли за один день. Ми вийшли о 8 ранку, а в 11 ночі були на Зимівках. Правда, йшли ми не з самої Парашки, бо спочатку піднялися на неї зі сторони Коростова, а потім вже сходили через Крушельницю, перейшли через міст, піднялися до хреста, на Орів, потім спустилися з Орова, піднялися на Зимівки і там нас застала ніч. Йти вже не було як, бо темна ніч, тож ми в Зимівках зупинилися на нічліг у нашого хорошого друга.

- Чи трапляються в дорозі небезпеки, зокрема дикі звірі: вовки, дикі кабани?

- Частіше зустрічаються дикі кози, хоча можна зустріти і свіжі помети (екскременти) вовка. Найбільше вовків ми зустрічали в Турківському районі.

Попадалися навіть свіжі помети від ведмедя, але самого його ми не зустрічали. Взимку, звичайно, багато що розкажуть сліди звірів, а от влітку їх не видно…

- Ну і насамкінець найголовніше: що Вам дають подорожі? Адже тратите свій час, гроші, залишаєте теплу хату, сім`ю і йдете…

- Як співав Володимир Висоцький, краще гір можуть бути лише гори. «Лучше гор могут быть только горы, на которых ещё не бывал». Треба Вас взяти один раз з собою, коли Ви вийдете на гору, вдихнете повітря, подивитесь на краєвиди і тоді зрозумієте, що ж воно насправді дає.

Це самовдосконалення, це самоствердження, це здоров`я, це внутрішній спокій. З висоти гір зовсім по-іншому сприймаєш цей світ, життя… Це не передати словами…

Розповідь Володимира Павлишина записав Володимир Ключак, для ГО «Європейська інтеграція України», фото з мережі Фейсбук

P.S. Гостем ГО «Європейська інтеграція України» був мандрівник із Трускавця, член клубу «Траверс» Володимир Павлишин. Очікуємо нових розповідей від наших читачів про їхні подорожі, про цікаві маршрути Українськими Карпатами. Тексти та фото можна надсилати на електронну скриньку cegivan@yandex.ua



Создан 17 ноя 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником