Трускавецький вісник № 197 (1338) від 21 листопада 2016 р.

 

Трускавецький вісник № 197 (1338) від 21 листопада 2016 р.

21.11.2016



У номері: Гідність; Звернення Президента в нагоди Дня Гідності і Свободи; Звітує "Громадянська позиція"; Екскурсія дітей зі Старосамбірщини до Трускавця; Інтерв`ю з Владиславом Оробком; Спортивні новини.

Короткі новини

КП «Трускавецьтепло» отримало золото Національного бізнес-рейтингу

У 2016 році комунальне підприємство "Трускавецьтепло" отримало золоту відзнаку Національного бізнес-рейтингу України. Нагороду підприємство здобуло у номінації "Фінансові показники успішної діяльності" серед суб'єктів господарювання. Про це інформує наше власне джерело. Цікаво, що «золото» Національного бізнес-рейтингу теплопостачальне підприємство з Трускавця отримує вже другий рік поспіль. В цьому звісно ж, немала заслуга керівника КП «Трускавецьтепло» Руслана Крамара.

Боксер із Трускавця здобув бронзу на чемпіонаті області серед юніорів

З 17 по 19 листопада 2016 р.  у м. Львові  відбувся чемпіонат області з боксу серед юніорів  2001 – 2002 р.н. Про це інформує адміністрація Трускавецького ДЮСК «Спортовець». Всього у змаганнях брали участь 12 команд (98 учасників) зі Львова, Новояворівська, Судової Вишні, Самбора, Стрия, Дрогобича, Борислава та Трускавця.

Вихованець відділення боксу Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» Любомир Ірас виборов ІІІ місце та бронзову медаль у ваговій категорії 48 кг.

Підтвердили своє достойне місце

15-18 листопада 2016 року у місті Вінниця проходив Чемпіонат України серед дорослих зі спортивної акробатики. Складну акробатичну програму та справжній спортивний характер продемонстрували дрогобичанки жіноча пара Табачинська Олександра (Дрогобицька гімназія) та Пилип’як Юлія (ДДПУ, факультет фізичного виховання) і піднялися на першу сходинку п’єдесталу, отримавши золоті нагороди.

Цей вдалий змагальний сезон дав можливість підтвердити жіночій парі своє достойне місце в основному складі юніорської збірної команди України зі спортивної акробатики, яка в наступному 2017 році буде захищати честь держави на Чемпіонаті Європи в Польщі.

Власна інформація

Запрошуємо на податковий бізнес-форум

23 листопада 2016 року Асоціація платників податків України разом із юридичною фірмою ІСF та за підтримки генерального інформаційного партнера компанії ЛІГА:ЗАКОН проводить Міжнародний економічний і податковий бізнес-форум “Україна LEVEL UP”.

Зареєструватися на форум можна на сайті заходу https://corptax.com.ua або зателефонувавши за номером +38 044 332 5256.

Контактна особа Колодяжна Поліна – (063)416-5591 polinak@appu.org.ua

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ

«Нафтуся-2016»: трускавчани – серед переможців!

З 17 по 18 листопада 2016 р. у плавальному басейні Трускавецького ДЮСК «Спортовець»  проводився традиційний Всеукраїнський юнацький турнір з плавання «НАФТУСЯ-2016» з участю 12 команд: Долинська ДЮСШ, Дрогобицька ДЮСШ, ДЮСШ №2 м. Червоноград, ДЮСШ №25 м. Київ, ПрАТ «Наука-спорт» м. Київ, КДЮСШ №1 м. Тернопіль, КДЮСШ №2 м. Тернопіль, ДЮСШ №3 м. Рівне, СК «Титан» м. Чернівці, СК «Дельфін» м. Львів, СК «Євроспорт» м. Львів, ДЮСК «Спортовець»  м. Трускавець.

Організатори турніру – Трускавецький дитячо-юнацький спортивний клуб «Спортовець» та Львівська обласна федерація морських багатоборств і акватлону (голова ЛОФМБТА  Андрій Жгута). Безпосереднім проведенням змагань займалась суддівська бригада з числа тренерів Трускавецького «Спортовця» (головний суддя – Олег Кирчей).

На урочистому відкритті змагань учасників турніру вітали завідувач відділу у справах сім’ї, молоді і спорту Трускавецької міської ради  Роман Коваль та директор ДЮСК «Спортовець»  Любомир Мацькович.

Переможцями та призерами традиційного турніру стали вихованці відділення плавання Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець»  у наступних видах програми:

- Вітєбський Артур - 100 к/пл. - І місце, 50 в/с - І місце, 50 н/с - І місце;

- Манюк Олена - 100 н/с - І місце, 50 н/с - ІІІ місце;

- Ящишин Ангеліна - 100 бат - ІІІ місце;

- Фендик Володимир -100 бат - ІІ місце, 50 бат - І місце;

- Ліхтаревський Владислав           50 брас - ІІ місце.

Усі команди, що приїхали на турнір з плавання, отримали від організаторів змагань торти з написом «НАФТУСЯ-2016».  Призери та переможці турніру були нагороджені грамотами і медалями Трускавецького ДЮСК «Спортовець»  та Львівської обласної федерації морських багатоборств і акватлону.

Ігор Гургула, заступник директора ДЮСК «Спортовець» з навчально-виховної роботи

Звернення Президента України з нагоди Дня Гідності і Свободи

Дорогі співвітчизники! Громадяни України!

Три роки тому кілька сотень сміливих дівчат та юнаків, без участі жодних політиків, зібралися на Євромайдан – щоби висловити мирний протест проти дій режиму Януковича, який вкрав у них велику європейську мрію. Звіряче побиття молоді «беркутом» сколихнуло тоді всю країну.

За лічені дні вже мільйони українців вийшли на площі й вулиці. Вийшли, щоб зірвати план з перетворення України на малоросійський закуток російської імперії. Щоб продемонструвати свій проєвропейський вибір.

Per aspera ad astra. Шлях до зірок пролягає через терни – такий сенс крилатого вислову, який ми дуже добре знаємо. Та в листопаді тринадцятого ніхто навіть уявити собі не міг наскільки важкі випробування підготувала нам доля… І яку високу ціну випаде заплатити за такі цінності як свобода, гідність та незалежність.

І після перемоги над режимом виявилося, що від усього державного механізму залишився лише штурвал, та й то – гнилий. Україну душив дефолт, який здавався вже невідворотним. Економіка так і не оговталася від світової кризи. Росія не просто розв’язала війну, а ще й влаштувала справжню торговельну блокаду, чим у сукупності завдала нам збитків на сотні мільярдів. Армії і спецслужб практично не існувало. От такої глибини було те дно, з якого ми починали підніматися.

Одразу після перемоги Революції Гідності найкращі і найсміливіші майданівці вирушили прямо на фронт. Перші добробати кров'ю, пролитою за Вітчизну, вписали себе у сторінки нашої військової історії. А цього року ми вже дозволили собі відмовитися від чергових хвиль мобілізації, відпустити в резерв демобілізованих і укласти професійні контракти з десятками тисяч добровольців. Це – промовисте свідчення прогресу у зміцненні обороноздатності нашої держави. Армію одягнено і нагодовано. Вона фахова і озброєна. І хай не за останнім словом техніки, але достатньо, щоб стримувати Росію.

В економіці, щоб уникнути дефолту та катастрофи, Уряд не мав жодного іншого виходу, як вдатися до жорстких та непопулярних заходів. Так само стандартних кроків, які успішні сусіди по Центральній та Східній Європі здійснили ще на початку 90-х.

Критично важливою для нас була і все ще залишається підтримка Міжнародного валютного фонду. А Фонд ніколи не виписує солодких ліків. Тож я розумію, що ми зробили мимоволі боляче мільйонам родин. За це не гріх і перепросити. Але я впевнений, що незабаром ефективність вжитих заходів відчуватиме все більша й більша кількість людей.

Наш економічний організм вже виписано із реанімації і демонструє ознаки одужання. Після чотирнадцяти кварталів падіння поспіль, яке, до речі, почалося ще за рік до революції і війни, економіка нарешті відновила зростання.

Пожвавлення ділової активності і перші кроки з детінізації, збільшення надходжень до бюджету дали змогу запланувати відчутне підвищення зарплат вчителям, лікарям, іншим бюджетникам і зробити з початку сімнадцятого крок назустріч найбіднішим верствам населення – підняти вдвічі мінімальну заробітну плату до 3200 гривень.

Настає час збирати перші, хай поки що не дуже соковиті, але плоди жорстких антикризових заходів.

Та ґрунт, на якому ми виплекали паростки відновлення, ще недостатньо міцний. Не так вже й багато треба зусиль, щоб все зроблене, все вистраждане зійшло нанівець. Ворог не лише атакує Україну ззовні, але й розхитує нас зсередини. Метою Кремля є постійна внутрішня дестабілізація, анархія, отаманщина. Дострокові вибори в Україні і посилення позицій проросійських сил в новому парламенті. А далі – ревізія європейського курсу. А ще потім – повна зміна зовнішньополітичного вектору держави. У фіналі – повернення України в імперське стійло.

Якщо піти шляхом гострих внутрішніх конфліктів, можна дуже швидко кинути країну у прірву хаосу і безладу, зробити незахищеною перед зовнішньою агресією. Як Президент, я не допущу такого сценарію.

Я вже неодноразово на історичних прикладах показував, як авторитарна Московія переваги демократії в сусідніх країнах використовувала в своїх інтересах – аж до поглинання цих країн. Впевнений, цього разу у неї нічого не вийде. Чому? Бо ми, українці – мудрий народ, який складно збити на манівці.

Водночас, закликаю не таврувати всіх без розбору учасників масових акцій. Зрозуміло, що у людей є підстави для невдоволення і кожний вільний громадянин у вільній Україні має невід’ємне право на протест. Саме демократія та свобода стали очевидними здобутками Революції Гідності. Війна і криза заважали зосередитись на питаннях добробуту. Зараз вже Уряд і вся влада мають можливість сконцентрувати увагу саме на цьому.

Дорогі співвітчизники!

Свобода слова, як і дотримання всіх інших прав і свобод, навіть під час війни. Нова патрульна поліція і незалежне антикорупційне бюро. Антикорупційна електронна система державних тендерних закупівель ProZZoro, яка вже заощадила десятки мільярдів і децентралізація, яка перерозподілила гроші від центру на користь громад. Декларування статків високопосадовців і початок відновлення доріг. Хіба в Україні до Майдану все це було можливим?

Ми реалізували 144 пункти Плану дій з візової лібералізації, здійснивши при цьому низку надзвичайно важливих для нас самих реформ. Цього тижня Рада Євросоюзу одностайно ухвалила рішення, яким визнала повне виконання Україною всіх зобов'язань. Вона задекларувала чітку політичну волю Союзу та всіх його членів надати нам безвізовий режим найближчим часом, після узгодження деяких суто внутрішніх процедур Європейського Союзу.

Мої переговори з лідерами інституцій та держав-членів Європейського Союзу також дають підстави прогнозувати, що буде знайдено взаємоприйнятний компроміс між Україною, Євросоюзом та Нідерландами і ратифікацію Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі буде завершено.

Саме Євромайдан, Революція Гідності і світлої пам'яті Небесна сотня безповоротно визначили європейський вектор України. Ми рухаємося в правильному напрямку і до правильних цілей. Та шлях до європейських зірок, як і будь-який інший, пролягає крізь терни - рer aspera ad astra. Тому в дорозі так важко. Тому й прорахунки при вирішенні надскладних завдань неминучі.

Часом я сам собі ставлю питання: «Чи міг би я уникнути помилок?» Спільна мудрість багатьох народів відповідає: «Не помиляється лише той, хто нічого не робить».

Із висоти горизонт видно трохи ширше. Проблем проглядається ще чимало, і я не збираюся прикрашати дійсність. Але не можу не поділитися своїм чітким баченням, що найскладніше в економці ми пережили і все буде гаразд, якщо ми з вами не дозволимо окремим політиканам обнулити результат, досягнутий такою дорогою ціною. Якщо не дамо їм перетворити на сізіфів труд важку працю влади, громадянського суспільства, волонтерів, і всього народу, які за три роки заклали фундамент нової України.

Уряди, парламенти, президенти, казав колись Вацлав Гавел, будь вони навіть найкращими у світі, не здатні нічого зробити самі по собі, бо свобода й демократія передбачають участь всіх і кожного.

Отже, дякую, дорогі українці, що нашу європейську державу ми будуємо разом!

Вітаю всіх вас з Днем Гідності та Свободи.

Слава Україні!

Петро Порошенко, Президент України

Гідність

12 років тому люди вийшли на Майдан. Вийшли, щоб відстояти свою гідність, щоб сказати «Досить!» брехні, фальші, облуді. Так починалася Помаранчева революція. Вона перемогла.

3 роки тому люди знову вийшли на Майдан. Бо зло запанувало в Україні і треба було висловити свою позицію. Так починалася Революція Гідності. Цього разу перемога далася значно важчою ціною, ціною людських життів.

І перша, і друга революції в новітній українській історії можна назвати революціями Гідності. Назва дуже вдала, бо відображає суть – люди виходили на протести не за Ющенка, не за Тимошенко, не за «кулювлоба» чи якусь політичну силу, зрештою навіть не за Європу (Євросоюз) як вектор майбутньої політики України. В першу чергу люди виходили на Майдан, бо хтось посягнув на їхню гідність, намагався цю гідність принизити, потоптати, відібрати. Під цими «хтось» розуміються негідники, жалюгідні істоти. Тут варто звернути увагу на походження слів: «негідник» від «не гідний, без гідності», а «жалюгідний» від «гідний жалю, той, якого можна лише пожаліти».

Кожна дія породжує протидію. Цю істину забувають ті, хто переходить всі межі і пробує перегинати через коліно людську істоту, малу чи велику громаду, народ. Українці – народ терпеливий, але до пори до часу. Коли чаша терпіння переповнюється, тоді наслідки народного гніву можуть бути непередбачуваними. Людську стихію не зупиниш, але маніпулювати нею можна – цим часто і користаються негідники.

Змістивши з посад одних негідників, народ на п’єдестал слави підносить інших і починає їх возвеличувати, очікувати від них чогось надзвичайного. Захистивши власну гідність, народ розходиться, а нові негідники спочатку тішаться владою, яка їм спала немовби з неба, а згодом повторюють помилки своїх попередників, стаючи на ті ж граблі і дратуючи та озлоблюючи народ.

Гідність. Етимологія від «гідний, годен, спроможний, той, хто вміє, здатний». Синонім – слово «достойний». Колись достойниками називали людей влади, які здобули хорошу освіту, вміли керувати власними маєтками і управляти державою, проявляли милосердя до убогих і чинили справедливий суд. Чи можна назвати зараз достойними людьми («достойниками») перших осіб держави? І відповідно далі – міністрів, депутатів всіх рівнів, міських голів, чиновників різного рангу? Не забудьмо про достойних і справедливих нових міліціонерів, суддів, прокурорів, представників органів виконавчої служби. Чи є в нас гідність, якщо нами як біомасою (бидломасою) намагаються маніпулювати люди без гідності?

Ця стаття – не тренос, не плач Єремії, не скигління і не розпач. Вона – впевненість у тому, що все минає і це мине також. Але гідність, навіть на підсвідомому рівні, залишається – гідність окремо взятої людини і гідність народу.

Якщо ти сам себе не поважаєш – якої поваги очікуєш від інших? Це стосується людини, але це стосується і народу. Страшно заходити в соцмережі, бо бачиш там суцільну неповагу до землі, на якій мешкаєш, змішування грішного з праведним, викривлення пріоритетів. Складається враження, що українців дужче від американців хвилює Трамп, що сусідня Польща, не кажучи вже про Францію, Німеччину чи Великобританію – це для нас недосяжний рай, про який мріємо, якому заздримо, але… Невже ми не достойні кращого життя? Невже так важко повірити, що все вийде, що нас чекають успіх, добробут, процвітання? Це ж так просто: віра + вчинки. І все буде гаразд.

Та знову і знову українців турбують сторонні речі – бійки депутатів, статки олігархів, новини з життя недолугих кумирів естради, смажені сенсації та фейки, в які хочеться вірити.

Гідність не купиш і не заробиш. Гідність не сховаєш і не позичиш. Гідність виховують, формують, але аж ніяк не насилу, а за умови свідомості. Гідних людей небагато, але вони є розчиною, закваскою для суспільства, яка дозволяє цьому суспільству рости, перетворюватися в якісно іншу субстанцію. Ворог прекрасно це розуміє, тому свідомо цілить у нашу гідність, обзиваючи, обманюючи, маніпулюючи, купляючи, залякуючи, підставляючи, заколисуючи, провокуючи, знищуючи. Але слабкість ворога в тому, що у нього гідності якраз і немає.

У всіх казках добро, позитивний герой перемагає зло, з гідністю пройшовши випробування людей та долі, і в результаті отримує заслужену винагороду. Життя – не казка, скаже песиміст, але він не повністю правий. Так, життя не казка, але алгоритм подібний. В Біблії є чимало історій, схожих на казки, але вони насправді є правдою, чистісінькою реальністю, яка колись мала місце.

Україна зараз подібна до героя, який має величезні випробування і шукає допомоги в інших, щоб здолати зло. Чи там шукає, де треба? Чи знайде цю допомогу і коли зло буде переможене? Про це знає лише Господь. Але сумніву в тому, що всі випробування ми пройдемо гідно, не повинно бути.

З Днем Гідності, українці! Будьмо гідними кожного дня, а не лише в час революцій…

Володимир Ключак

Звітує «Громадянська позиція»

/Звіт депутатів фракції ПП “Громадянська позиція” Трускавецької міської ради VII демократичного скликання. Звітний період: 25.10.2015 – 25.10.2016 рр./

Відповідно до ст.16 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”, депутат зобов`язаний звітувати перед виборцями про свою роботу не рідше одного разу в рік.

Загальний склад ради – 26 депутатів. За звітний період відбулося 17 сесій ради. З метою захисту інтересів виборців нами було подано понад 50 депутатських звернень, проведено 23 прийоми та прийнято 109 громадян (м. Трускавець, вул. Бориславська, 40).

Ведемо роботу у соціальних мережах та інформаційних ресурсах міста. Перед сесіями завжди опрацьовуємо проекти рішень всіх постійних комісій. Депутати фракції ПП ”Громадянська позиція” працюють у таких комісіях:

- з питань бюджету, фінансів, розвитку курорту, підприємництва та комунальної власності майна (заступник голови комісії Тарас Матолич);

- з питань землекористування, містобудування та благоустрою (член комісії Іван Герльовський);

- з питань житлово-комунального господарства, транспорту, будівництва, інженерних комунікацій та екології (член комісії Андрій Степаненко);

- з питань освіти, культури, соціального захисту, охорони здоров`я, санаторно-курортної сфери та молодіжної політики (голова комісії Ігор Стасик).

Взяли участь у розробці та виконанні таких програм як: “Програма капітальних ремонтів житлового фонду”, “Програма підтримки ОСББ”. “Програма відшкодування кредиту на енергозберігаючі(утеплення будинків)” (в цьому році не спрацювала,на наступний рік потрібно внести деякі зміни), “Програма співфінансування поточних ремонтів в багатоквартирних будинках”(виділено тільки за півроку 1.3 млн. грн. на заміну вікон та ремонт під`їздів), “Програма по облаштуванню нових та доукомплектація діючих дитячих майданчиків”(виділено 1 млн. грн.) та інші.

Кожен депутат регулярно проводить зустрічі з виборцями у своїх виборчих округах. Факт оприлюднення особистих мобільних телефонів забезпечив ефективну та конструктивну взаємодію з громадою міста. У мікрорайонах, які представляють депутати від ПП “Громадянська позиція”, проведено ряд робіт, а саме:

- ремонт під`їздів та заміна вікон на сходових клітках;

- реконструкція прибудинкових територій (заміна бордюрів та замощення тротуарів бруківкою);

- облаштування нових контейнерних майданчиків для збору ТПВ (сміття);

- реконструкція електромереж у будинках;

- допомога та супровід при створенні ОСББ.

Неодноразово долучалися до збору продуктів харчування, товарів першої необхідності для наших бійців у зоні АТО та відправляли на схід, рішенням сесії ТМР виділено земельні ділянки під квартири та гаражі.

Вирішено загальноміські проблеми депутатами ПП ”Громадянська позиція”:

- У м. Трускавці завжди була проблема з перевезеннями пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування. Мешканців міста не задовільняли послуги, які надають перевізники, а саме: не утримують т.з. у належному технічному та санітарному стані, не здійснюють рух автобусів з дотриманням затвердженого розкладу руху, не забезпечують рівень культури спілкування та належний вигляд водія,відсутність відеореєстраторів руху у т.з. З цією проблемою вони звернулися у громадську приймальню ПП «Громадянська позиція». На чергову сесію ТМР були викликані перевізники для звітності їхньої роботи. Роботу перевізників було визнано незадовільною. Для усунення недоліків у роботі було надано місяць. Деякі зауваження, які були від мешканців вдалося вирішити. Над проблемою працюємо і надалі (депутат ТМР Тарас Матолич, округ №10 м. Трускавець – вул. Біласа, вул. Бориславська, вул. Бортнянського).

- Субсидії для населення. У 2011р. житловий будинок №51 по вул. Данилишиних у м. Трускавці повністю відключився від централізованого опалення і перейшов на індивідуальне – більшість газове, частково електричне. Малозабезпеченим сім`ям вдалося за рахунок бюджету встановити електричне опалення. Але після різкого підвищення тарифу на електроенергію в 2015р. дані мешканці не мали змоги оформити субсидії. Піднявши дане питання, його вдалося позитивно вирішити. На сьогодні в Трускавці мешканці, які встановили електричне опалення, мають змогу отримувати субсидії з розрахунку на норми споживання. Трускавець поки що чи не єдине місто у Львівській області, а може й у всій Україні, де це можливо (депутат ТМР Андрій Степаненко, округ №21 м. Трускавець – вул. Данилишиних, 47,49,51,55,57,59).

- Неодноразово зверталися мешканці м. Трускавця з проханням посприяти здійснювати прямі трансляції сесії ТМР. Це питання було піднято на черговій сесії, після чого було встановлено камери та необхідну апаратуру. Тепер кожен трускавчанин може зайти на сайт www.tmr.gov.ua/home/online-translate-sesia та переглядати сесії ТМР (депутат ТМР Іван Герльовський, округ №13 м. Трускавець – вул. Стуса, 3,5,7,9).

- Ефективне управління комунальним підприємством. За останній рік у КП “Трускавецька міська лікарня” (головний лікар КП та депутат у ТМР від ПП ”Громадянська позиція” Ігор Стасик) відбулися значні зміни у різних напрямках, а саме: реконструкція поліклінічного, хірургічного та терапевтичного корпусів (заходи з енергозбереження, утеплення фасадів); капітальний ремонт центрального ліфта, дахів та покрівель поліклініки, внутрішніх приміщень корпусів; придбання тренажерів для ЛФК та сучасного обладнання, оновлення матеріально-технічної бази. Розпочато роботу над проектом рішення сесії ТМР, відносно запровадження системи електронної реєстрації пацієнтів (депутат ТМР Ігор Стасик, округ №26 м. Трускавець – вул. Стуса, 12,14,16,18).

Протягом багатьох років члени гаражного кооперативу «Карпати», що знаходиться у м. Трускавці по вул. Пристая, не могли відстояти свої законні права відносно земельної ділянки. Завдяки підтримці та наполегливості депутатів Трускавецького міського осередку ПП «Громадянська позиція» було успішно вирішено дану проблему. Рішення сесії ТМР дало можливість членам кооперативу приватизувати земельну ділянку і зняти давно наболіле питання.

Вирішено питання з несанкціонованою забудовою міста-курорту. З метою збереження історичного центру міста, сесією ТМР обмежено поверховість забудови у центральній частині міста та на садибних ділянках.

Співпраця з Львівською обласною радою. Через Трускавецьку фракцію ПП «Громадянська позиція» є постійний зв'язок із заступником голови Львівської обласної ради В.Гірняком (член ПП «Громадянська позиція»). Отримуємо консультації та інформацію про розподіл ресурсів для Трускавця.

Фракція ПП «Громадянська позиція» в Трускавецькій міській раді

Екскурсія дітей зі Старосамбірщини до Трускавця

19 листопада група дітей з особливими потребами зі Старосамбірщини на запрошення мера Трускавця Андрія Кульчинського відвідала місто-курорт Трускавець. Цей візит, який організувала ГО «Європейська інтеграція України», став можливим завдяки сприянню мера Трускавця Андрія Кульчинського, мера Старого Самбора Ігоря Трухима і допомозі отця-декана трускавецького, настоятеля парафії святого Миколая Петра Івасівки.

Діти у супроводі батьків спершу побували на виставі в дельфінарії «Оскар», отримавши там неперевершені враження. Всі старосамбірчани, а їх в той день було тридцять чоловік, побували на такій виставі вперше, отож емоцій вистачало!

Далі на запрошення отця-декана Петра Івасівки діти з батьками відвідали релігійно-просвітницький центр імені о. Івана Валюха, де мали спілкування з отцем-деканом та смачний обід. Після цього голова правління ГО «ЄІУ» Іван Цегенько повів гостей в ландшафтний парк ГКК «Карпати» - тут діти з особливою цікавістю оглянули міні-зоопарк.

- Цей візит, екскурсія, вистава, обід стали можливим завдяки підписаній чотиристоронній Угоді про партнерство і співпрацю, учасниками якої є Трускавець і Старий Самбір. Але, незважаючи на всілякі угоди, здійснити це було б неможливим, якби не люди, які виявились небайдужими до потреб інших, при цьому не бажаючи робити собі на цьому якусь рекламу, - розповів Іван Цегенько.

На завершення візиту голова Старосамбірської районної асоціації інвалідів пані Галина Литвак щиро подякувала всім, хто долучився в такий нелегкий час до організації екскурсії дітей з особливими потребами в місто Трускавець.

- Мешканцям Трускавця мабуть важко усвідомити, що поруч існують міста і села, де живуть люди, котрі мають обмежену можливість побачити якісь якісні видовища та й навіть просто кудись поїхати. Це в більшій мірі пов’язано з фінансовою скрутою, яка зачепила всіх, а особливо батьків, в яких є діти з особливими потребами. Держава не допомагає в достатній мірі таким категоріям, отож мусимо всі разом зробити якомога більше, щоб вони жили більш повноцінним життям. Маю надію, що ця краплина радості, котру отримали діти в цей день, не пропаде безслідно ні для них, ні для всіх людей, котрі брали участь в забезпеченні цього візиту. Також приємно, що в моєму родинному місті є Галина Литвак – людина, яка з особливою щирістю піклується про старосамбірських інвалідів, - каже голова ГО «Європейська інтеграція України» Іван Цегенько.

Степан Гнатків

Про спортивні сенсації зі світу волейболу, або Національна збірна потребує наших земляків

Хоча не часто досягнення спортсменів Дрогобиччини з’являються на шпальтах інформаційних видань регіону, та все ж десь ми обізнані про єдиноборства, гімнастику, велоспорт, вільну боротьбу і врешті про футбол. Так історично склалося, що саме ці види спорту стали традиційними для нашого краю. Є команди, інфраструктура та фаховий тренерський склад. А ось про волейбол цього сказати не можна. Якось волейбольне життя проходило повз увагу ЗМІ. Та мабуть даремно. Буквально днями у вузьких спортивних колах стали ширитися чутки, що нібито стебничанин Владислав Оробко отримав запрошення приєднатися до національної волейбольної збірної України. Справді, подія непересічна, і для нас, людей, далеких від волейбольного життя, одразу постає питання як так могло статися і звідкіля з’явився цей талант?

Історія довга і достатньо цікава. Зрозуміло, що нічого у світі не стається просто так, випадково. Тож сьогодні будемо говорити про наслідки та досягнення цієї історії.

Знайомтеся: Владислав Оробко (18 років), мешканець міста Стебник, сьогодні є гравцем молодіжної команди польського волейбольного клубу ZAKSA KĘDZIERZYN-KOŹLE - одного з найсильніших у Польщі серед клубів вищого дивізіону (типу нашої супер-ліги). Скажімо, в сезоні 2015-2016 років основна команда клубу стала чемпіоном країни, а попередні сезони також були не без трофеїв. Ще один цікавий факт: у Владислава є старший брат Андрій Оробко, який також грає у волейбол, і також за польську команду вищого дивізіону EFFECTOR KIELCE. Сьогодні Андрій Оробко уже перебуває в основному складі своєї команди.

Польські спортивні критики часто порівнюють братів Оробків з братами Кличками, оскільки у цих спортивних дуетах багато спільного в історії та спортивних цілях. Ну а для України це також унікальне явище, адже не так часто два рідні брати в одному виді спорту можуть похвалитися такими досягненнями (тим паче у середовищі волейболу).

Після того як до мене дійшла неофіційна інформації «про збірну», вирішив будь-що зустрітися з Владиславом для підтвердження чи спростування цієї інформації, а також поговорити з ним про досягнення, про волейбол в Україні і про волейбол на Дрогобиччині. І ось така зустріч невдовзі відбулася під час короткотривалого перебування Владислава в Україні.

- Владиславе, розкажи, будь-ласка, коротко про те, де і чим наразі займаєшся?

- Сьогодні я є гравцем професійної команди ZAKSA KĘDZIERZYN-KOŹLE, вірніше її молодіжного складу. Команда грає у вищому дивізіоні (щось на кшталт нашої суперліги). Просто у Польщі кожен професійний клуб має два склади: основний і молодіжний чи вірніше юнацький (гравці до 23 років). І для кожного з цих команд існують свої турніри. Проте є й таке явище, як Чемпіонат Польщі, куди заявки подають рівноцінно як і ті, так і інші, без різниці.

- Наскільки в Польщі популярна оця молодіжна ліга, якщо судити по заповненню залів?

- Коли як. Якщо приїжджаємо в маленьке місто – люди йдуть, бо волейбол для них там справжнє свято.

- А наскільки популярний волейбол у Польщі взагалі, якщо порівнювати з Україною?

- Хочу констатувати, що популярніший навіть від футболу. Принаймні відвідуваність волейбольних турнірів є вищою. Взагалі польських волейбольних вболівальників у Європі вважають як найвідданіших своїм командам. У них надзвичайно високий рівень патріотизму. Вони йдуть на змагання, щоб підтримати своє «польське», а це гарантує ажіотаж і переповненість залів під час ігор.

- А як у брата складається волейбольна кар’єра?

- Наразі він грає у найвищій лізі з можливих, проте його також долучають і для допомоги до юнацької ліги, оскільки по віку він на межі, і підходить для обох дивізіонів.

- А які у тебе шанси потрапити в суперлігу?

- Половину минулого сезону я вже тренувався зі складом, який представлений у «супер-лізі». Цього року також мав починати підготовку з ними, але в результаті пішов в оренду в інший клуб.

- А чи відчутна тобі як спортсмену різниця між юнацькою та «супер» лігами?

- Звичайно відчутна. Як наші тренери кажуть: в юнацькій лізі ти вчишся, ти маєш можливість пізнавати, розвиватися, в супер-лізі ти маєш уже по факту бути готовий до найскладнішої гри і викладатися на 100%.

- Владиславе, а ти взагалі як для себе вирішив займатися саме волейболом?

- Я взагалі мріяв займатися футболом (сміється). Але, мабуть, спрацював той факт, що у мене занадто волейбольна сім‘я, тому і вибору великого не було. Тобто це наше сімейне.

- А хто тут в Україні з тренерів тебе направив на волейбольну стезю?

- В Україні у нас з братом був єдиний тренер – це наш батько (Святослав Оробко – прим. автора), який усього нас навчив і підготував до великого спорту. А вже по справжньому професійно стали тренуватися саме у Польщі.

- Ключове запитання: ходять чутки, що ти отримав запрошення в національну збірну України. Це правда?

- Насправді так. Проте у цій історії не все так райдужно. Наразі існує виключно юридична проблема як це втілити у життя. Річ у тім, що я наразі маю польське спортивне громадянство, бо перша федерація, у якій я зіграв, була саме польською. А звичайне громадянство у мене українське. І ось виникла правова колізія, коли я не можу виступати ані за збірну Польщі, ані за збірну України. Наразі цю проблему вирішують федерації двох країн. Сподіваюся на позитивний результат.

- А взагалі ти маєш бажання виступати за збірну України?

- Звісно маю. Мене взагалі непокоїть ситуація, коли кращі гравці роз`їхалися: хто до Польщі, а хто до Росії. І в результаті немає кому захистити спортивну честь моєї країни.

- До чого наразі готується наша збірна?

- Наразі йде підготовка до кваліфікації на юнацький Чемпіонат Європи (юнаки 1999 року народження).

- А як твої враження про нашу збірну?

- Ну, саме ось цю вікову групу я ще не бачив, але буквально в серпні грали на Чемпіонаті Європи юнаки 1997 року народження. Вони створили сенсацію, посівши друге місце. У півфіналі вони перемогли «завідомо непрохідну» Італію, а у фіналі поступилися Польщі.

- На твою думку, що треба зробити в Україні, щоб дати старт розвитку волейболу?

- Держава має подбати про якесь заохочення. Скажімо, в Польщі дуже багато вкладається саме у заохочення молоді до занять футболом, волейболом чи іншими видами спорту. А тут наразі пустка.

- А на Дрогобиччині чи є якісь ентузіасти, які сприяють волейболу?

- Знову ж таки, це мабуть лише наш батько та його друзі, яких він об’єднав і час від часу проводить якісь турніри.

- Вас два брати-волейболісти. Чи існує між вами конкуренція?

- Раніше можливо і була. І це навіть я б так сказав не конкуренція. Просто брат старший і йому діставалося можливо більше уваги. Проте це і для мене був стимул щось довести.

- А як в школі вчителі фізкультури ставилися до вашого захоплення?

- Оскільки ми були спортивними дітьми, грали не лише у волейбол, але й у футбол, баскетбол, тому з вчителями фізкультури ми завжди мали добрі стосунки. В школі ми їздили по усіх спортивних змаганнях. Тому однозначно вони нас підтримували і думаю навіть гордилися нами.

- Ми вже не раз згадували про твого батька Святослава Оробка. Чим він наразі займається, коли ви перебуваєте в Польщі?

- Старається опікуватися місцевим волейболом. Декілька років підряд новостворена команда зі Стебника приймала участь в чемпіонаті області, а також мої батьки намагаються заповнити нішу якісного волейбольного екіпірування та спорядження в Україні. Наразі уже існує інтернет-магазин, де можна роздобути усе для волейболу від якісних і відомих брендів, і, наскільки можу судити, за доступною вартістю.

- Владиславе, сподіваємося, що у тебе все ще попереду. Та все ж спортивна кар’єра рано чи пізно завершується. Чи задавався ти уже собі запитанням, що робити далі?

- Дуже люблю малювати, щось придумувати нове, і хотілось би рухатися десь у цьому напрямку. Наразі ще не можу визначитися з навчанням, бо не знаю як конкретизувати свої бажання. Для прикладу, мені подобається розробка дизайну спортивного одягу, мені подобається створення логотипів. Ось, для прикладу, якраз готую декілька ескізів логотипу Федерації волейболу України.

***

Дана зустріч подарувала високу ймовірність на дві спортивні сенсації. По-перше, ми отримали підтвердження інформації, що справді нашого земляка потребує національна збірна України з волейболу, по-друге, майбутня символіка Федерації волейболу України цілком ймовірно може мати коріння з Дрогобиччини. В приватній бесіді мені вдалося переглянути декілька ескізів – роботи справді цікаві і неординарні.

І ще один момент з даної бесіди підтвердив стару як світ істину: «Успіх досягається вірою і важкою працею». Сімейні традиції, спортивне виховання, патріотичне виховання дає усі підстави вважати про неминуче відродження українського волейболу. І наш край у цьому може бути першим.

Підготував Ярослав Баран



Создан 21 ноя 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником