Трускавецький вісник № 48 (1410) від 22 березня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 48 (1410) від 22 березня 2017 р.

22.03.2017



У номері: Інтерв’ю з Віктором Пицівим; Екстракт хаосу; Насолода від спілкування з мистецтвом.

Короткі новини

Насолода від спілкування з мистецтвом

У вівторок, 21 березня, в Художньому музеї Михайла Біласа спільно з Центром соціальних служб відбувся мистецький захід для дітей з обмеженими можливостями на тему «Творімо добро разом» – майстер-клас з виготовлення орігамі, знайомство з музеєм і екскурсія по всіх 5-ти виставках та частування солодощами. Понад три години відбувався захід і діти не стомились, а навпаки, отримали велику насолоду від дотику з мистецтвом.

Власна інформація

Трускавець – курортна столиця України?

В ряді публікацій на «Трускавецькому віснику» промайнула фраза «Трускавець – курортна столиця України». Звісно ж, неофіційна, подібно як і Львів є неофіційною культурною столицею. Про те, що потрібно зробити, щоб направду бути курортною столицею України ще багато років, а також про промоцію курорту і підготовку до Дня міста, спілкуємося з громадським діячем Віктором Пицівим.

- Пане Вікторе, чи згідні Ви з твердженням, що Трускавець – це курортна столиця України?

- Так, я згідний з цим, тим більше, що Трускавець є найстарішим курортом на території України. Але місто повинно бути привабливим для курортників в сфері розвитку  індустрії гостинності. Ще курорту сильно заважає заполітизованість, відсутність плану дій конкурентоздатності міста і, що найгірше, в місті присутнє явище застою в організації управлінських структур.

З проведенням інженерних комунікацій, формуванням інфраструктури міста, створенням умов для комфортної роботи бізнесу в Трускавці завжди були проблеми. За ці проблеми відповідає керівництво міста. Тому бізнес у Трускавці почуває себе некомфортно.

Хоча потрібно чітко розділити поняття Трускавця як міста з його господаркою і поняття функціонування курорту. Найбільшою проблемою є те, що жителі Трускавця ніяк не можуть зрозуміти, що їхнє благополуччя залежить від того, наскільки заповненим буде курорт, тобто наскільки Трускавець буде привабливим.

Хоча на сьогоднішній день у Трускавці можна побачити великі зміни на краще, санаторно-курортні заклади функціонують добре, пробують знайти нову нішу в так званій політиці менеджменту. Тішить добра робота готельного та ресторанного бізнесу та є зміни на краще в туристичному напрямку.

Трускавець змінив свій формат як курорт і ним зацікавились поляки, азербайджанці, молдовани, жителі інших країн. І це добре.

Я люблю це місто, я виріс тут і хочу, щоб воно було гарним, красивим. Для того місто має все, але використовує свій потенціал тільки на 10%.

Якщо б мене запитали, яке місто є курортною столицею України, то я однозначно стверджую, що це Трускавець. І додам: Львів відкритий для світу, а Трускавець – місто здоров`я.

- Цього року Трускавець відзначає своє 190-ліття як курорт. Чи варто святкувати з таким розмахом, як це затвердили депутати (1 млн. 650 тис. грн.), чи все-таки краще було ці гроші витратити на якісь інші цілі і які саме?

- Найбільшою помилкою в підготовці святкування було те, що міський голова й депутати зациклились на так званій «культурній програмі». В мене особисто є таке побажання: щоб на наступній сесії було піднято питання про внесення в план заходів питання впорядкування території міста. Не лише центральної його частини, житлових масивів, але й курортного парку.

Цей план підготовчих заходів повинен включати не тільки культурну програму, він має бути значно ширшим. Концерти відбудуться, артисти виступлять і  поїдуть, а що залишиться місту?

Якщо депутати вирішили, що на святкування треба аж 1 мільйон 650 тисяч, то це їх проблема. На мою думку, це марнотратство.

Міський голова чомусь думає, що 1 мільйон 650 тисяч, потрачених на лазерне шоу і концертні програми – це промоційна політика. Він помиляється. Одноразове вливання такої суми грошей, де на телебаченні покажуть Трускавець, не дасть великого ефекту.

Міський голова Львова не їздить до Польщі  на виставки. Але туристи у Львові є, тому що місто є привабливим для бізнесу, для відвідувачів і там працює туристична індустрія, яка включає в себе все – починаючи від привабливого вигляду міста і закінчуючи культурними програмами.

Тому я вважаю, що частину з цих виділених 1 млн. 650 тис. треба потратити на впорядкування території міста. Депутати повинні переглянути (можливо, навіть збільшити) основний розрахунок вартості проведення святкування міста.

- Окрасою Трускавця є курортний парк. Останнім часом дехто пробує піаритися на темі парку, висмикуючи окремі негативні моменти. На Вашу думку, що ж потрібно в парку зробити в першу чергу, ще до літа, а які заходи варто профінансувати до кінця цього року? І в чому їх нагальність?

- Не знаю звідки появилася цифра, що на реконструкцію парку потрібно 50 мільйонів гривень. Хто вклав її в голову трускавецьких можновладців? Вони як навіжені шукають ці гроші, шукають якихось інвесторів в Польщі, надіються на гранти, готові потратити на технічну документацію 400 тисяч гривень. Це мені нагадує якийсь абсурд.

Трускавецький парк є територією, на якій формуються границі водоносних горизонтів. Це душа і серце курорту. І робити там якісь роботи на 50 мільйонів – це для мене загадка.

Парк побудований в англійському стилі на терасах, з добре протрасованими алеями. Все це носить назву «садово-паркова композиція» і там не треба нічого міняти. Так, потрібно провести благоустрій території парку, очистити сухостій, демонтувати телефонні лінії та привести  порядок освітлення. Потрібно провести демонтаж і заміну інженерних комунікацій та каналізаційних труб в трьох місцях: в районі джерела «Броніслава» (200 метрів труби), в районі сходів до пам’ятника Міцкевичу зі сторони, яка межує з територією «Кришталевого палацу» біля паркової вбиральні (так званий Коточий потік, біля 200 метрів труби) і розчистити невелике озеро біля джерела «Юзя». Це аварійні роботи, які вимагають негайного реагування.

Потрібно привести в порядок сходи до санаторію «Молдова» (не обов’язково їх викладати мармуром) і сходи до пам’ятника Адаму Міцкевичу та протрасувати алеї. Ще якщо б знайшлися кошти в бюджеті розвитку (а вони є), то вони повинні бути внесені в розрахунок вартості  санітарно-оздоровчих заходів в зонах санітарної охорони (провести очистку і берегоукріплення русла річки Воротище та Коточого потічка). До цього мав би прикластися ПрАТ «Трускавецькурорт». Це було б доброю волею, що ПрАТ щось вкладає в місто, зокрема в святкування 190-ї річниці курорту. До речі, стан території першій санітарній зоні, яку обслуговує ПрАТ, теж необхідно привести до ладу (огорожа санітарної зони, очистка території від сухостою та інше).

Треба зупинити витік стоків в Коточий потік від санаторію «Женева». Знайти винного, чи дійсно це «Женева», чи хтось інший?

 Необхідно звернутися до санаторію «Кришталевий палац» привести в порядок інженерні комунікації, що ведуть на територію самого санаторію з курортного парку за кошти оздоровниці.

Ще я звернувся б до операторів кабельного телебачення, які чомусь взяли за дурний приклад використовувати опори електроосвітлення для підвіски своїх кабелів. В парку треба замінити 10 опор освітлення в районі пам’ятника Адаму Міцкевичу і джерела «Юзя» – це не є великі кошти для операторів. І це можна було б розцінювати як їх благодійний внесок у святкування 190-ліття курорту.

Я думаю, що якщо звернутися до керівників санаторіїв «Військовий», «Південний», «Молдова», «Ріксос», «Шале Грааль» та інших з проханням надати допомогу і привести у відповідний вигляд прилеглу до них територію парку, то вони не відмовлять. Для того треба тільки бажання.

Але цьому заважає єдине – це криза. Криза в системі управління містом: недостатній професійний рівень персоналу, невідповідність знань до новітніх технологій, відсутність мотивації. Одним реченням це можна назвати так: міська влада Трускавця повинна зазнати структурної перебудови. Можливо, при міській владі час створити аналітичний антикризовий підрозділ.

В управлінських структурах Трускавецької міської ради є багато адекватних людей, але вони просто не на своїх місцях. Цього, на жаль, не розуміє теперішній міський голова і це є найбільшою перепоною на шляху, щоб Трускавець став насправді курортною столицею України.

Тішить, що життя вносить свої правки і нарешті замінять керівника інформаційно-курортного центру. З тих кандидатів, які зараз називають, більшість кандидатур є політичні. Чомусь в  міського голови така звичка давати посади за відданість, політичну приналежність, не враховуючи компетентності людини. На мою думку, можливо, непоганою кандидатурою на цю посаду є Іван Цегенько. Особистість дуже суперечлива, але настирлива і з досвідом. Його можна любити чи не любити, за ним тягнеться цілий шлейф негативу і позитиву, але роботу він знає. І, напевно, має бажання. Цю кандидатуру я б підтримав. Це краще, ніж Віра Сазонова чи інша кандидатура без досвіду роботи в цій сфері.  

На мою думку, реклама та промоція курорту дасть позитивні результати тільки тоді, коли буде проведено реорганізацію і трускавецьке радіо, відділ інформаційного забезпечення та ТІКЦ об`єднають в одну структуру – інформаційне агентство.

- Але Ви нічого не сказали про піар на темі парку. Можливо тому, що до нього причетні люди з улюбленої Вами політичної сили?

- Я б не назвав це піаром. Добре, що в місті є так звані опозиційні сили, які, в принципі, несуть і  конструктив, хоча б вказують на проблеми та шляхи їх вирішення.

Є деякі громадські діячі, які вболівають за місто. Так, вони переслідують кожен свої інтереси. Мене теж можна звинуватити в переслідуванні якихось інтересів в будь-чому, але це життя. Хтось на чужих проблемах робить піар, хтось показує свою обізнаність і важливість, але якщо все це приносить результат, користь місту, то це рух вперед.

  До слова, «Трускавець – курортна столиця України». Цю назву, яку придумав Володимир Ключак, варто було б використовувати як один з елементів в бренд-буці Трускавця.

Володимир Ключак

Екстракт хаосу

«Вилучене з Хаосу/Extracted of Chaos». Виставка під такою назвою відкрилася у трускавецькому музеї історії міста-курорту в день весняного рівнодення. Автор творів, які були представлені увазі глядачів – Руслан Романишин, художник-монументаліст, графік, скульптор та дизайнер.

Роман Романишин – уродженець села Оболоня Долинського району Івано-Франківської області. Майстерність митця формувалася у Косівському технікумі народних художніх промислів (1977-1981 рр.) та Львівській академії мистецтв (1986-1990 рр.). Початок творчої діяльності тісно пов’язаний зі Львовом: саме тут створювалися перші інтер’єри, вітражні композиції та рельєфні панно.

- Коли я приїхав до Львова, то зрозумів – це моє місто, - розповідає на відкритті виставки Руслан Романишин. Про Трускавець каже, що бував тут «фрагментарно», але зараз місто-курорт відкривається для митця зовсім по-іншому. Можливо, причиною цього є факт, що нова влада почала все-таки дбати про курорт, а не тільки про власні меркантильні інтереси, як це було за часів злочинної влади Януковича та «Трускавецького криміналітету».

Творчість Руслана Романишина – не з тих, які відразу розумієш та сприймаєш. Якісь фігури, завитки, суміш компонентів, щось схоже на сплетіння реальності та фантастики. Насправді реальним є все. Виставка недарма називається «Вилучене з Хаосу», адже кожна картина, кожна скульптура – це те, що було реально: в образах закіптюженого заднього вікна в автобусі чи в суміші слідів на піску. «Це було вилучено з абсурдної форми», - пояснює митець, зазначаючи, що в його творах немає жодної придуманої речі.

- Спочатку Руслан Романишин експонувався в Дрогобичі, а потім погодився виставити свої роботи у вас в Трускавці. Це сучасне мистецтво абстракціонізму, яке несе філософську думку і навіть має певне коріння східного напрямку, - розповідає відомий дрогобицький митець, лауреат всесвітньої виставки «Експо-2015» в Мілані та митецького фестивалю в Кальярі на Сардинії (Італія) Василь Лялюк.

- Всі ми без виключення творці та співтворці, і маємо дар народжувати, давати нове життя. Але наші діти нам не належать, ми лише повинні їм допомогти пройти шлях до повноліття, - роздумує Руслан Романишин. – В своїх творах я представляю шлях мислення. Хіба можна зробити, сотворити будь-яку річ в реальності, якщо ми не уявили її собі в думці?

Руслан Романишин розповів про кілька своїх картин та скульптур, зокрема про рибу-меч, яка має своєрідний ніс, потрібність та доцільність якого вчені обговорюють і досі. На думку митця, люди теж мають багато броні, яка є тяжка і заважає жити, рухатися, бути легким, гнучким, не дозволяє комфорту огорнути нас. Скинути броню ніби й просто (це ж не ніс-«меч» у риби-меча), але для цього потрібна наша воля, наше бажання.

Про автора робіт під час презентації розповіла директор музею історії міста-курорту Галина Коваль, а вітали Руслана Романишина у Трускавці міський голова Андрій Кульчинський, депутат міськради Олег Карпин, друзі-художники зі Львова. На відкритті нової виставки, яка експонуватиметься в трускавецькому музеї до 21 квітня, були присутні отець Володимир Бондарчук, начальник відділу культури ТМР Тетяна Татомир, відома мисткиня Ірина Бердаль-Шевчик, згадуваний вище художник з Дрогобича Василь Лялюк, громадські діячі Сергій Розора, Анна Литвин, Тарас Варивода, студенти, небайдужі до мистецтва люди.

Детальніше про Руслана Романишина та його роботи можна прочитати на сайті www.veres.lviv.ua

Володимир Ключак, фото Ірини Бердаль-Шевчик



Создан 22 мар 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником