Трускавецький вісник № 58 (1420) від 12 квітня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 58 (1420) від 12 квітня 2017 р.

12.04.2017



У номері: Підсумки фестивалю «Радуйся, Маріє!»; Прогулянка парком «Підгір`я»; Покликання Мирослави Кот; Короткі новини регіону.

Короткі новини

Хор «Хвиля» відзначає 20-літній ювілей

Камерний хор «Хвиля» Будинку учнівської творчості Трускавця, який співає при церкві св. Миколая, відзначає свій 20-літній ювілей. Ювілейні святкування відбудуться п’ятого дня п’ятого місяця цього року (у п’ятницю) о п’ятій годині. Інакше кажучи, 5 травня о 17.00 камерний хор «Хвиля» чекає на випускників хору, щоб спільно відсвяткувати 20-літній ювілей творчої діяльності.

Хор із Трускавця – дипломант Всеукраїнського фестивалю

Минулого тижня у Львові в приміщенні костелу святої Марії Магдалини (поки що це будинок органної і камерної музики) проходив ХІІ Всеукраїнський хоровий фестиваль "Жайвір скликає друзів", присвячений 140-річчю від дня народження відомого українського композитора Миколи Леонтовича. В фестивалі-конкурсі взяли участь хорові колективи спеціалізованих музичних закладів та хори загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів.

Участь у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі хорових колективів «Жайвір скликає друзів» взяв та дипломантом заходу став і хор «Хвиля» трускавецького БУТ (керівник Роксолана Мартинюк).

Фестиваль тривав упродовж 7-9 квітня. Його організаторами та співорганізаторами були департамент освіти і науки Львівської облдержадміністрації, ГО "Міжнародна асоціація позашкільної освіти", Центр творчості дітей та юнацтва Галичини м. Львова, Народний художній колектив України камерний хор "Жайвір", Львівський державний коледж культури і мистецтв. Метою фестивалю є відродження та популяризація жанру хорової музики, залучення дітей і молоді до вивчення, розуміння та шанування спадщини хорового мистецтва, зокрема хорової спадщини українського композитора, хорового диригента, громадського діяча та педагога Миколи Леонтовича. Участь у фестивалі взяли 33 колективи.

Власна інформація

Голови парламентів країн Карпатського регіону зберуться в червні на зустрічі у Трускавці

Голови парламентів країн Карпатського регіону зберуться в червні на зустріч у Трускавці на Львівщині для обговорення модернізації регіону.

Про це сказав голова Верховної Ради Андрій Парубій під час зустрічі 11 квітня з міністрами закордонних справ Словацької Республіки Мирославом Лайчаком, Угорщини Петером Сійярто та Чеської Республіки Любомиром Заоралеком, – повідомляється на офіційному сайті Верховної Ради України.

Андрій Парубій зазначив, що у кінці червня в Трускавці планується проведення конференції щодо модернізації Карпатського регіону, на яку буде запрошено голів парламентів усіх країн, які входять до нього для спільного обговорення і складення плану заходів.

За його словами, у регіональної співпраці між країнами у концепції формату «Європа Карпат» є дуже великий потенціал, зокрема, щодо «створення спільної інфраструктурної програми щодо розвитку Карпат, які об’єднують наші країни».

Він звернувся до міністрів закордонних справ Словацької Республіки, Угорщини та Чеської Республіки із проханням підтримати спікерів їхніх країн, аби вони взяли участь у цьому заході.

ЗІК

У Дрогобичі пес покусав шестирічну дівчинку

Вчора, 11 квітня, у Дрогобицький відділ поліції звернулись батьки шестирічної дівчинки – мешканці Дрогобича, котрі повідомили, що їх доньку покусав пес і дитина з діагнозом «кусана рана верхньої губи» була госпіталізована у місцеву лікарню.

Як встановили правоохоронці, 10 квітня близько 13.30 дівчинка бавилась на спільному подвір’ї біля будинку та їла хліб. Пес був прив’язаний неподалік. У якийсь момент дитина підійшла до собаки та поділилась з ним хлібом. Пес з’їв хліб, після чого зірвався з шнура та накинувся на дівчинку.

Працівники Дрогобицького відділу поліції, зокрема працівники сектору ювенальної превенції, а також працівники інших служб проводять перевірку за цим фактом. Собака, який накинувся на дитину, ізольований, його обстежують працівники лікарні ветеринарної медицини.

Правоохоронці встановили, що собака належить 61-річному сусіду родини дівчинки. Щодо нього складено адміністративний протокол за ст.154 (порушення правил тримання собак і котів, що спричинило шкоду здоров’ю людей) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відділ комунікації поліції Львівської області, за матеріалами Наталії Постойко, Дрогобицький ВП

Відкрийте для себе Трускавець

/Прогулянка парком «Підгір`я»/

Ландшафтний парк «Підгір`я» на території готельно-курортного комплексу «Карпати» у Трускавці – одна з найулюбленіших місцин відпочинку гостей міста-курорту. На невеличкій компактній території тут розміщено багато видів екзотичних рослин, кущів, дерев, а в міні-зоопарку є такі тварини як рись, амурський леопард, лані, фазани, а віднедавна і осел. Окрім дерев`яних скульптур на тематичній Франковій стежині «Зів`яле листя» в парку «Підгір`я» є ряд бронзових скульптурних композицій відомого львівського скульптора Романа Петрука – «Вертеп», «Мавка і Чугайстер», «Біжучий Перун», Див в композиції сонячного годинника.

Парк площею 7,5 га насичений підпірними стінками з природного каменю циклопічної кладки, альпінаріями та мальовничо розкиданими на доглянутих зелених газонах каменями, що створюють цікаві ландшафтні композиції. В озелененні переважає флора карпатського регіону, чим досягнуто колориту парку-карпатарію.

У північній частині парку в оточенні ялин і смерек розташоване етно-кафе «Ґражда», збудоване в стилі народної дерев'яної архітектури Карпат. Інтер`єри кафе оздоблені різьбою по дереву, гуцульською керамікою, барвистими килимами та ліжниками. На терасах, що опускаються до каскаду декоративних ставків, розміщені дерев’яні альтанки, столи та лавки.

Красу та оригінальність ландшафтного парку «Підгір'я» оцінено на високому рівні – журі Всеукраїнського конкурсу «Україна квітуча-2008» присудило йому найвищу нагороду, Золоту медаль Гран-Прі. Тоді ж журі відзначило дипломами авторську групу: тодішнього міського голову Трускавця Лева Грицака, тодішнього генерального директора санаторію Володимира Маринкевича, інженера-будівельника Володимира Кушніра, скульпторів Дарія Грабара та Романа Петрука, ландшафтного дизайнера Любов Михайлів, архітектора Ореста Скопа. В озелененні ландшафтного парку надавали допомогу спеціалісти Уманського дендропарку «Софіївка» та спеціалісти львівської фірми «L-Dизайн» (Любов Михайлів).

Сьогодні ми пройдемося ландшафтним парком «Підгір`я» спільно з екскурсоводом Віктором Пицівим, який підтверджує той факт, що саме тут найчастіше затримуються гості курорту і саме тут полюбляють фотографуватися на згадку про перебування в курортній столиці України – місті Трускавці.

- Пане Вікторе, з чого розпочнемо нашу екскурсію парком? Може з скульптурної композиції «Сонячний годинник»?

- Композиція «Сонячний годинник» – це символ безповоротності часу, пересторога людській цивілізації, заклик до самозбереження людства. Міфічний бог Див, який на нас дивиться з вершини сонячного годинника і несе відрубану голову в руках, бунтує проти самовбивчої діяльності людства.

Ми знаходимося біля сонячного годинника, який є єдиним в нашому місті-курорті. Він показує сонячний час, який тут майже збігається з європейським – це на годину різниці з Києвом.

У великому часовому колі є дванадцять каменів, які символізують не тільки години, але й місяці. По кожному з них можна багато довідатися про людину, народжену в тому чи іншому місяці. Так, для прикладу, народжений в травні – закритий, шукає захисту в сім`ї, нестійкий, його легко зрушити з місця, але не так легко «перевернути». Різні сторони цього каменя говорять про те, що люди, народжені в травні, є людьми різносторонніми. Коли з цієї позиції подивитися на бога Дива, то можна оцінити, який ти войовничий, який ти сексуальний і наскільки ти готовий до самопожертви.

Якщо ми придивимося до каменя січня, то побачимо, що він ромбований. Представник січня в житті кілька разів змінював свою діяльність, його життя сильно побило, бо є тріщини на камені. Він завжди відкритий для сонечка. Також він дуже любить сім`ю. Сім`я для нього – головне. Тепер дивимося на Дива з цієї перспективи. Бачимо, що перш ніж зробити крок вперед, народжений в цьому місяці тричі подумає перед тим. Він відкритий для людей, готовий принести себе в жертву. І завжди за спиною тримає меч, щоб себе захищати. Про сексуальність тяжко щось сказати, бо вона закрита від сторонніх очей.

В камені народжених у лютому бачимо, що сім`я закрита від світу і що життя теж не жалує цих людей. Цей камінь з місця не зрушиш ніяк, що говорить про впертість. Але його можна обробляти, він піддається цьому. Світла, позитиву в ньому більше, але є і темна сторона. Якщо щось вирішувати, то до нього треба приходити зранку.

Розглянемо ще народжених у вересні. Це повністю закриті для світу люди. Його щоб зрушити з місця, то треба перше розкопати. А от народжені в березні – відкриті люди.

Це все дуже цікаво чути гостям, відпочивальникам, туристам. До речі, мої розповіді про символізм сонячного годинника записували оператори азербайджанського та турецького телебачення і відповідні сюжети про Трускавець і парк «Підгір`я» біля санаторію «Карпати» були показані на їхньому телебаченні.

- А що скажете про інші скульптурні композиції?

- Над цією аркою немов сплелися в любовному пориві Мавка і Чугайстер. Мавка – це лісова діва, а Чугайстер – добрий дух лісу.

Кажуть, що коли заблудишся в лісі, то потрібно взяти в руки палицю і постукати по дереві. До речі, діти роблять це на підсвідомому рівні, коли стукають палицями по дереві. З якої сторони дерева впаде суха гілка, цвіт, плід чи шишка, то саме в ту сторону і потрібно йти, тоді відразу знайдеш дорогу. Добрий дух лісу Чугайстер виводить заблукалих з лісу додому.

Ще один міфічний персонаж, якого зустрінемо в парку біля «Карпат» – слов`янський бог грому Перун. Це композиція «Біжучий Перун». В деяких регіонах України грім називають перуном, у польській мові слово «piorun» теж означає грім. В цій композиції Біжучий Перун тримає в руках змію – символ мудрості. У християнському світогляді подібним до Перуна є Ілля-громовержець, свято якого відзначають 2 серпня, як початок збору врожаю.

Ну і є в парку «Підгір`я» славнозвісна скульптурна композиція «Вертеп», як пам`ятка про розстріляний вертеп, що мало місце на Львівщині в радянські часи.

- Підходимо до етно-кафе «Ґражда»...

- Ґражда розшифровується як громадянський дім гуцула. Коли Бог створив землю і вже всю розділив між людьми, то до Нього у ворота хтось постукав. Він дивиться – а в воротах стоїть невисокий хлопчина, який каже: «Вибач мені, Боже, але я заснув і проспав той час, коли Ти роздавав землю. Але мені приснилося, що Ти поселив мене в раю». Бог подивився на нього і наказав своїм ангелам закинути його на високі гори. Так у горах поселилися гуцули. Слова «гоцул», «коцул» означають розбійник, пастух. Апостол Петро сказав до Господа: «Він не розбійник, не пастух, він – громадянин». Тому й хата в гуцула має назву «ґражда», від «гражданин», що те ж саме, що громадянин. Граждувати означає господарювати.

 Кафе «Ґражда» зустрічає відвідувачів написом «У долині млин стоїть, над млином туман дрижить, а на горбі край млина стоїть ґражда немала». Це парафраз вірша Івана Франка.

В «Ґражді» можна скуштувати багато страв давньої української та гуцульської кухні, тут грають українські музики.

- А що розкажете про екзотичні рослини нашого парку?

- Форзиція європейська цвіте жовтим цвітом і символізує прихід весни. Дерево завезене сюди з Європи, там воно цвіте в березні, що говорить про те, що у Трускавець весна приходить приблизно на місяць пізніше, ніж в країни Південної Європи. Форзицію можна зустріти в замку Шенборна на Закарпатті, а також в багатьох ландшафтних парках України. Коли відцвіте форзиція, тоді почне цвісти гліцинія.

Після форзиції зацвіте і тамариск галузистий, він вже пускає пагони. Вже зацвіла далекосхідна слива, яка, до речі, плодоносить такими маленькими червоними сливками. Тут є й наша звичайна дика слива, але вона ще не цвіте.

Після далекосхідної сливи починає цвісти сакура, японська вишня. Цвітіння сакури означає, що холодів вже не буде. Бачите, на неї вже починають сідати бджоли. Сакура не плодоносить. Колись цигани вкрали сакуру, яку везли до цісаря Франца-Йосифа і посадили її в Ужгороді, де зараз її дуже багато і Ужгород потопає в цвіті сакури.

Розпускається і магнолія. Був такий французький садівник Шарль Магноль, який схрестив дерево і квітку. Як тільки підуть дощі і пригріє сонечко, тоді всі пуп`янки відкриються і магнолія зацвіте такими великими квітами.

Гіркокаштан звичайний використовують в медицині, зокрема в фармацевтичній справі. З його соку роблять настойки, які допомагають при проблемах застою крові, при тромбозах та супутніх захворюваннях.

Є тут скумпія, кілька різновидів туй, зокрема і туя вересоподібна.

А ось таке цікаве дерево як метасеквоя. Воно росте в Китаї, а також є символом Америки. Воно належить до роду кипарисових. Хоча воно має хвою, та його відносять до листяних дерев. Бо ця хвоя у вигляді листя (чи листя у вигляді хвої) опадає. Стовбур у метасеквої хвойного дерева, а гілки як у листяного дерева. Дуже швидко набирає висоту, за рік може піднятися на метр. Може рости й тисячу років. Може мати до 40 метрів висоти і об`єм від 40 до 70 см. Воно є у всіх ботанічних садах Європи. Метасеквоя є символом будь-якого ландшафтного парку.

Трохи далі бачимо модрину, яка на зиму скидає свою хвою. Ну і он стоїть сосна Веймута – таких дерев є багато і в курортному парку Трускавця. Веймутова сосна виділяє фітонциди, від чого людям дуже легко дихається. Це дуже добре для легень, чи ж коли є проблеми з верхніми дихальними шляхами.

Ще в парку «Підгір`я» бачимо барбарис звичайний – темнопурпуровий. Після нього зацвіте спірея.

Є тут ялівець козацький, калина, «Тарасова верба», ялиця, голуба сосна, смерека, вічнозелений кущ самшит та багато інших цікавих кущів та дерев.

Взагалі варто сказати, що парк облаштовано так, що тут багато кущів та дерев – коли відцвітають одні, то починають цвісти інші. Якщо через тиждень чи два прийдете сюди, то тут будуть цвісти вже зовсім інші дерева, ніж зараз.

- Органічною складовою парку «Підгір`я» є міні-зоопарк…

- У матінки Природи були дві дочки – Флора і Фауна. Про Флору ми вже трошки розказали, а зараз трохи розкажемо про Фауну.

В парку «Підгір`я» маємо цікавого представника родини котячих – це далекосхідний амурський леопард. Цей хижак може розвивати швидкість до 120 км/год. Для прикладу, людина біжить зі швидкістю 10 км/год. Леопард робить два кроки і з місця летить передніми лапами. Підстрибнувши на метр, він долає наступні три метри. До речі, за вбивство далекосхідного леопарда в Росії дають два роки тюрми, а в Китаї за це передбачена смертна кара. Цих тварин у світі залишилося зовсім мало, вони занесені в Червону книгу.

Ця тварина є символом Сходу. Оскільки в «Карпати» приїжджає багато гостей зі Сходу, то тут має бути й символ Сходу – далекосхідний леопард. 25 днів він може нічого не їсти, тільки пити воду. Свою жертву леопард може уздріти на відстані півтора кілометра.

А от рись, інший звір з роду кошачих, який є в міні-зоопарку «Підгір`я», може побачити жертву на відстані до кілометра. Але рись майже глуха, бо чує тільки на віддалі до 4 метрів. Характерною ознакою рисі є китички на вухах, своєрідні резонатори. Велика рись може мати до 40-50 кг ваги і може нападати на людину. Рись зустрічається в карпатських лісах, є вона і в близькому до Трускавця Національному парку «Сколівські Бескиди». Рись не відноситься до вимираючого виду.

Олень Данелії, лань європейська… По кількості відростків на рогах можна порахувати скільки оленю років. В березні олені скинули роги і протягом квітня-жовтня роги в них щодня виростатимуть на 2 см. З рогів оленя виготовляють препарат для лікування хвороб підшлункової залози – панкреатин.

Осел оселився тут нещодавно, всі знають, що це дуже вперта тварина. Але водночас і витривала – може тягнути до 500 кг ваги.

Складовою зоопарку є пташиний двір. В ньому зразу в очі кидається фазан зі своїм шикарним хвостом. Є така стара легенда, що колись цар звірів лев вирішив запросити всіх звірів на бал і сказав, що віддасть корону першості тому, хто буде найкраще одягнений. І всю ніч фазаниха одягала свого фазана, тому він такий різнокольоровий. Коли вже фазан мав іти на бал, то вона йому на хвіст насипала своїх очей і зірок, тому в нього на хвості є до 20 зірок, які нагадують очі фазанихи.

Фазан прийшов до лева гарно одягнений, різнокольоровий, а разом з ним скромна біленька фазаниха. Цар звірів запитав фазана: «Хто одягав тебе, що ти такий красивий?». Фазан показав на дружину, тоді лев зняв зі своєї голови корону і поклав фазанисі на голову. Тому фазаниха завжди біла і з короною на голові. А фазан без корони, але з розкішним хвостом. Коли він підходить до фазанихи, то розпускає свій хвіст і тоді можна почути пронизливий крик райського птаха.

Тут також є багато інших птахів – казарка, різні види качок та курей, журавель красавка. Щоб птахи не відлетіли, то тут натягнули зверху сітку…

***

На закінчення нашої прогулянки парком Віктор Пиців розповів ще одну легенду, яку пропонуємо Вашій увазі.

- Кажуть, що гуцул щасливий три рази в житті: перший раз – коли добре поїсть, другий – коли закохається, а третій – коли він здоровий. З цього приводу є одна легенда.

Якось пішов гуцул у гори ліс рубати, а його ґаздиня залишилася вдома. Розпочалася гроза і думає гуцулка – прийде мій чоловік, а їсти в хаті нема що, тож піду щось зварю. Пішла по воду, а вода каламутна, нема де набрати. Вирішила гуцулка підігріти сметани. Поставила на вогонь дві літри сметани в казанку. Як вдарив грім, та й попри саму хату, а гуцулка з переляку аж сплеснула руками. Та так сплеснула-змахнула, що зачепила на полиці дерев`яну товчку (ступу) з кукурудзяною мукою. Висипалася мука в сметану, тож гуцулка вже що зробить – почала її мішати. Мішає та й молиться «Отче наш» – десять раз відмовила молитву, аж тут і гуцул на порозі, Бано йому було на ім`я. Побачила гуцулка, що вже почала каша пригорати, та й відставила банош із вогню. Банош – це каша з кукурудзяної муки, зварена на сметані, її можна скуштувати в «Ґражді».

Якщо Ви хочете пізнати справжнє кохання, якщо Ви хочете смачно та ситно поїсти і відчути себе щасливим та здоровим, то Вам обов’язково потрібно поїхати до Трускавця. Чисте повітря, добра їжа, гарні краєвиди посприяють Вашому хорошому відпочинку, - каже Віктор Пиців.

Ласкаво просимо до Трускавця, де обов’язково відвідайте ландшафтний парк «Підгір`я» біля готельно-курортного комплексу «Карпати». Вхід на територію парку є вільним і безкоштовним.

Підготував Володимир Ключак

Звіт про проведення ІІ Міського дитячо-юнацького фестивалю-конкурсу духовної пісні та поезії «Радуйся, Маріє!», присвяченого святу Благовіщення Пресвятої Богородиці

8 квітня 2017 р. у Релігійно-просвітницькому центрі ім. о. І. Валюха відбувся ІІ Міський фестиваль-конкурс духовної пісні та поезії «Радуйся, Маріє!», організаторами якого є Релігійно-просвітницький центр ім. о. І. Валюха та Будинок учнівської творчості м. Трускавця.

Конкурс відбувся у шести номінаціях: солісти-вокалісти, авторська пісня, художнє читання, авторське читання, вокальні ансамблі, групове читання. У двох вікових категоріях: 7-11років, 12-16років.

У конкурсі взяло участь 80 учасників з СЗШ №1, НВК «СЗШ№2-гімназія», СЗШ №3, Недільної школи ім. Й.Гордашевської, БУТ, вокально-естрадної школи дуету «Ярослав-На».

Оцінювали конкурс журі у складі:

- отець-диякон Богдан Криницький – голова журі,

- кандидат наук мистецтвознавства, доцент ДДПУ Галина Стець,

- кандидат наук мистецтвознавства, доцент ДДПУ Оксана Бобечко,

- заслужений працівник культури України, автор мистецького проекту «Перехресні стежки» Анна Литвин,

- директор міської централізованої бібліотечної системи Наталія Марковецька,

- завметодвідділом БУТ, відмінник освіти Тетяна Осійчук.

Підбивши підсумки, журі визначило переможців.

У номінації художнє читання І вікової категорії:

- І-ше місце Біліченко Вероніка, СЗШ№1;

- І-ше місце Попруженко Марина, СЗШ №3;

- ІІ-ге місце Петрів Дана, СЗШ №3;

- ІІІ-тє місце Криницький Олександр.

У номінації художнє читання ІІ вікової категорії:

- І-ше місце Ткаченко Ірина, НВК «СЗШ№2-гімназія»;

- ІІ-ге місце Носова Софія, СЗШ№3 ;

- ІІІ-тє місце Водяник Соломія, СЗШ№3;

- ІІІ-тє місце Фещак Аліна НВК «СЗШ№2-гімназія»;

- ІІІ-тє місце Струбіцька Анастасія НВК «СЗШ№2-гімназія»;

У номінації авторське читання І вікової категорії:

- І-ше місце Лептюк Елена, СЗШ№3;

- ІІ-ге місце Яцкевич Софія, СЗШ№3.

У номінації авторське читання ІІ вікової категорії:

- І-ше місце Іванків Ольга, СЗШ№1;

- ІІ-ге місце Хомин Андріана, СЗШ№1;

- ІІІ-тє місце Лепак Аліна, НВК «СЗШ№2-гімназія»;

- ІІІ-тє місце Колосова Софія, СЗШ№3.

У номінації групове читання І вікової категорії:

- ІІ-ге місце Гергель Ірина, Несенюк Софія, НВК «СЗШ№2-гімназія»;

- ІІІ-тє місце Файфер Марта, Прокопчук Вікторія, СЗШ№3;

- ІІІ-тє місце Хорошунова Софія, Качмар Тетяна, НВК «СЗШ№2-гімназія».

У номінації солісти-вокалісти І вікової категорії:

- І-ше місце Вайда Юліана, СЗШ№1;

- І-ше місце Підлужна Анета, СЗШ№3;

- ІІ-ге місце Третяк Вікторія, БУТ;

- ІІ-ге місце Копельчак Юлія, вок.-естрадна школа дуету «Ярослав-На»;

- ІІІ-тє місце Вовків Лілія, БУТ;

- ІІІ-тє місце Кропивницька Анна, СЗШ№1.

У номінації солісти-вокалісти ІІ вікової категорії:

- І-ше місце Лепак Аліна, НВК «СЗШ№2-гімназія»;

- ІІ-ге місце Николин Ангеліна, СЗШ№1;

- ІІІ-тє місце Німеровський Олег, СЗШ№1.

У номінації авторська пісня І вікова категорії:

- І-ше місце Громова Олександра, СЗШ№3.

У номінації вокальні ансамблі І вікової категорії:

- І-ше місце Сливка Софія, Сливка Андрій, СЗШ№3;

- ІІ-ге місце Івасівка Вікторія, Скалич Христина, БУТ;

- ІІ-ге місце Ружецька Аріана, Симович Вероніка, СЗШ№3;

- ІІІ-тє місце ансамбль 2-А класу, СЗШ№3;

- ІІІ-тє місце ансамбль 2-Б класу, СЗШ№3.

У номінації вокальні ансамблі ІІ вікової категорії:

- І-ше місце ансамбль 8-Б класу, СЗШ№3;

- ІІ-ге місце Богун Вікторія, Горецька Оксана, Недільна школа;

- ІІ-ге місце Васурчак Анна, Яремчук Вікторія, СЗШ№3;

- ІІІ-тє місце Жеплінський Сергій, Мирошниченко Остап, Гевич Олексій, СЗШ№1;

- ІІІ-тє місце Селецька Ольга, Федина Софія, БУТ.

Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці є одним із найважливіших свят церковного календаря, яке розпочинає історію спасіння людства. Кожен виступ юних трускавчан був наче молитва у вервичці, присвяченій вшануванню особи Богоматері. А розпочалась ця мистецька молитва з благословення отця-декана Петра Івасівки та отця-диякона Богдана Криницького.

Журі та організатори фестивалю-конкурсу відзначають високий рівень підготовки конкурсних номерів, за що висловлюють подяку усім учасникам, педагогам та батькам. Завдяки включенню номінацій вокальний ансамбль та групове читання, було залучено до участі у конкурсі більшу кількість учнів, ніж минулого року.

Всі учасники фестивалю отримали дипломи, а переможці – пам’ятні призи. Цьому сприяли меценати фестивалю: готельно-курортний комплекс «Карпати» (генеральний директор Лев Грицак), санаторій «Шахтар» (генеральний директор Юрій Остапчук), санаторій «Молдова» (генеральний директор Валерій Бабелюк).

Сподіваємось, що у наступному році у фестивалі візьме участь більше обдарованих юних поетів та композиторів.

Організатори фестивалю-конкурсу «Радуйся, Маріє!» висловлюють подяку педагогам, які якісно підготували призерів конкурсу, а саме: Плиті І.О., Федишин Д.А., Варламовій О.Є., Барабаш Л.В., Звірик В.Л., Рой Л.Г., Дробчаку О.М., Боднар Т.О., Стецю М.В., Родіоновій І.В., Дуб М.М., Ганчарик О.В., Петришин О.В., Мартинюк Р.Я., Дубу Я.В.

Роксолана Мартинюк, голова оргкомітету фестивалю-конкурсу

Новини з центральної бібліотеки Трускавця

Формування бібліотечного простору

Впродовж багатьох років українці сприймають бібліотеку як книгозбірню, де в першу чергу черпають знання з друкованої книги. Проте світ змінюється і роль бібліотеки також.

Сучасна бібліотека – це не тільки читання, це центр громадського життя, центр інноваційного розвитку громади. Важливим завданням для бібліотек на сьогодні є підвищити соціальну і комунікативну роль бібліотек.

5 квітня в читальній залі Трускавецької центральної міської бібліотеки відбулась творча лабораторія «Формування бібліотечного простору» для бібліотечних працівників. Серед питань, які розглядались, були питання, що окреслюють можливості бібліотек щодо просування читання у молодіжне середовище; організації бібліотечного простору (відкритого, сучасного, комфортного) та інтер`єру, який повинен запрошувати, приваблювати. Модератором зустрічі була Вовнюк Ірина Миколаївна, завідувач науково-методичного відділу обласної бібліотеки для юнацтва. Пані Ірина підготувала мультимедійну презентацію, з якою ознайомила присутніх бібліотекарів.

Ця почута інформація сподобалась присутнім і дала поштовх для впровадження нових форм роботи.

Галина Грицило, завідувач відділу обслуговування Трускавецької ЦБ

Година народознавства «Вербові котики»

Верба красна розцвітає,

Про Великдень сповіщає

І Спасителю під ноги

Стеле гілочки розлогі.

Тиждень перед Великоднем християни відсвяткували Вербну неділю, або, як ще її називають, Лазареву, - християнське свято із циклу пасхальних свят. Це велике дванадесяте свято і день здійснення старозавітного пророцтва про в’їзд Месії в Єрусалим на осідланому молодому ослі. Оскільки під Його ноги люди стелили пальмові гілки і тримали у руках розквітле віття, то зранку у цей день християни теж несуть до храму лозу, яка освячується за допомогою спеціальної молитви. Розквітлі віття, освячені на утрені – це символ воскресіння людства в Царстві Небесному, яке станеться через Христа.

Тропар Квітневої Неділі: « … І ми, як діти, несучи знамена перемоги, Тобі, Переможцеві смерти, кличемо: Осанна на висотах, благословен, хто йде в ім’я Господнє».

З посвяченою лозою в нашому народі пов’язані різні практики. Освячена вербова лоза має магічну силу, адже недарма кажуть: «Не я б’ю, шутка б’є, віднині за тиждень Великдень буде». Посвяченої лози ніхто не нищив. Її ставили вдома за ікони або садили на городі, нею благословляли худобу, деякі проковтували пуп’янки «щоб горло не боліло». З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб захоронити його від нечистої сили.

В рамках заходу у читальному залі центральної бібліотеки створено книжково-ілюстративну виставку «Верба красна розцвітає…». Присутні дізналися про українські вірування, пов’язані з Вербною неділею, ознайомилися з біблійними історіями про життя Ісуса Христа, про святкування Великодня, послухали гаївки «Ти вербо кучерява», «Вію, вію віночок», «Вербовая дощечка», «Ой зацвіли фіялочки». Вірша зачитав наймолодший школяр ЗОШ №1 Артур Касперський. 

Ореста Касперська, провідний бібліотекар Трускавецької ЦБ

Квітнуть писанки барвисті – Великодній час!

Світ розбудив веселий гомін:

Нам радість дав Господь з небес.

Для нас гудуть церковні дзвони:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Великодній час – це пора тріумфу – Господь воскресає, і наше серце спонтанно переповнюється піднесенням, радістю, очікуванням дива. І з цієї радісної нагоди бібліотекарем юнацької кафедри центральної міської бібліотеки підготовлено виставку-інсталяцію «Квітнуть писанки барвисті – Великодній час!».

Завітайте до бібліотеки, де на вас чекають книги, з яких ви отримаєте потрібну для вас інформацію.

Шануймо і відновлюймо звичаї та обряди наших предків!

З Великоднем Вас! Світлого усім свята! Христос воскрес! – Воістину воскрес!

Олександра Пфайфер, провідний бібліотекар юнацької кафедри Трускавецької ЦБ

Покликання Мирослави Кот

Таке моє покликання, така моя доля незрадлива, любов до вишивального мистецтва. Працюючи на педагогічній ниві близько 50 років у галузі математики, я завжди мала зацікавлення якнайглибше вивчити традиційну мистецьку культуру тієї землі, звідки батьки, де живу, яку люблю, а її людей шаную за їх мистецький хист, за їхню чесну працю. Хочу, аби та народна мудрість, те мистецьке багатство не пропали в буденному вирі життя, а постійно існували, засвідчуючи незвичайну самобутність нашого етносу.

Мирослава Кот

Вчора, 11 квітня 2017 р., в рамках святкування «Великдень в Трускавці» відкрилася виставка вишитих робіт Мирослави Кот «Я маю в серці те, що не вмирає». Ця виставка присвячена світлій пам’яті Мирослави Петрівни Кот. Неймовірній Людині, красивій Жінці, талановитій Майстрині.

На відкриття виставки приїхали гості, друзі, учениці мисткині, іі рідна сестра п. Оля Гут, численні шанувальники творчості знаної вишивальниці. Виступом бандуристок Трускавецької дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького (викладач Леся Баб`як) розпочалося дійство, а фільм про Мирославу Кот нагадав усім присутнім, якою цікавою особистістю вона була.

Багато гарних слів було сказано, спогади лились рікою…

Мирослава Кот – Заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка.

Народилася Мирослава Кот у 1933 році у Варшаві в сім'ї бойка та лемкині. У 1943 її батьки переїхали до Дрогобича.

В дитячі роки мати Марія навчала Мирославу вишивати, в'язати, шити одяг.

У 1951 закінчила Дрогобицький державний педагогічний інститут. Викладала математику в сільських школах Дрогобицького району.

З 1962 року працює викладачем кафедри математичного аналізу Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Я. Франка. У 1980 році розпочинає навчати вишивці студентів у рамках секції народної вишивки на базі факультету громадських професій педінституту.

У 1986 році атестаційною комісією Спілки художників України Мирославі Кот було присвоєно звання Народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва України. В цей час Мирослава Кот багато працює з фондами Дрогобицького краєзнавчого музею, вивчає бойківську вишивку. Їй вдалося відновити декілька уже забутих питомо бойківських технік вишивання, зібрати словник народних термінів, віднайти аналоги архаїчних елементів бойківської вишивки у вишивці Полісся та Лемківщини.

Стараннями Мирослави Кот на базі Дрогобицького педінституту створена в 1991 перша в Україні кафедра методики та історії народних художніх промислів.

У період з 1989 по 1997 рік проводиться більше 30 виставок п. Мирослави Кот, персональних та колективних (разом з учнями).

За збірку колекції старовинних бойківських орнаментів одягу отримала обласну премію імені Анатоля Вахнянина в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики й архітектури в номінації «Народна творчість». Однак грошову премію одразу ж віддала на видання книг спілки народних майстрів.

Переможець ХІ конкурсу ім. Мирона Утриска.

У 1995 році Мирославі Кот присвоєне звання Заслуженого майстра народної творчості України.

У 2012 році сесією Дрогобицької міської ради вишивальниці присвоєне звання «Почесний громадянин міста Дрогобича».

Вишивки Мирослави Кот експонуються у багатьох музеях та приватних колекціях України, Сполучених Штатів, Канади.

Померла Мирослава Кот 31 грудня 2014 року на 82-ому році життя у Дрогобичі.

Вл. інф.



Создан 12 апр 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником