Трускавецький вісник № 60 (1422) від 14 квітня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 60 (1422) від 14 квітня 2017 р.

14.04.2017



У номері: Партиципаторний бюджет у Трускавці; Чемодан, вокзал, Росія; Короткі новини регіону; Оголошення.

Короткі новини

У Львові відкрито виставку ікон, написаних у Трускавці

Напередодні Великодня у Львові, в галереї «IconArt» (вул. Вірменська, 26) відкрилась виставка іконопису. Про це на своїй сторінці в мережі Фейсбук повідомив генеральний директор Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» Лев Грицак.

- Цією виставкою ікон ми хочемо привітати львів'ян з величним святом Пасхи, познайомити містян та туристів із мистецтвом іконопису, пропагуючи ідеї національної духовності, - зазначив у своєму дописі на Фейсбуці Лев Грицак.

На огляд виставлено ікони, написані під час пленеру, що проходив у лютому ц.р. в ГКК «Карпати». Виставку іконопису у Львові відкрито з ініціативи о. Володимира Бондарчука, настоятеля парафії Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ) у Трускавці, духовного опікуна пленеру іконописців.

У Трускавці пройшов майстер-клас з виготовлення кольорових свічок та писанок

13 квітня в готельно-курортному комплексі «Карпати» (м. Трускавець) пройшов двогодинний майстер-клас з виготовлення кольорових свічок до Великодня та писанок. Майстер-клас провів трускавчанин Орест Нагірський, а взяли участь у творчій майстерні (ворк-шопі) як гості-відпочивальники, так і представники громадськості Трускавця. Кожен міг своїми руками сотворити диво – яскраву різнобарвну свічку у великодній кошик чи барвисту писанку.

До речі, аналогічний майстер-клас Орест Нагірський проводив і минулого тижня в УРБАН-бібліотеці Трускавця.

Власна інформація

Два проекти Борислава пройшли відбір у рамках транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна

Вперше два проекти Борислава пройшли перший етап відбору в рамках транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Про це ІА ZIK повідомили у Бориславській міській раді.

Бориславська міська рада спільно із гміною Санок (Польща) та Українським товариством охорони пам’яток історії та культури м. Борислава у грудні 2016 року подали на розгляд до секретаріату Програми конкурсні концепції двох проектів.

Заявки пройшли перший етап конкурсу, тепер можна приступати до написання повної проектної заявки. Кінцевий термін подання повних заявок – 30 червня 2017 р., а остаточне рішення про надання фінансування повинно бути прийняте в жовтні 2017 для тематичної цілі «Спадщина», за якою були написані обидва проекти.

Перший проект – «Нафтова колиска Європи: забута польсько-українська історія». Партнери: гміна Санок (Польща), Бориславська міська рада та Українське товариство охорони пам’яток історії та культури м. Борислава. Пріоритет у програмі – «Культурна спадщина». Тривалість проекту – 24 місяці. Загальна вартість проекту – 635 324 євро.

У разі реалізації проекту в Бориславі заплановано в міському парку будівництво копії музею у вигляді бурової вежі, в якому буде облаштовано новий науково-культурний центр міста. Тут передбачено музей, виставкові зали, зали для проведення майстер-класів і семінарів. На другий рік проекту планується проведення в парку і новозбудованому центрі масштабного «Нафтового фестивалю», який має шанс стати щорічним. Проект буде доповнено проведенням нових історико-краєзнавчих досліджень, створенням інтернет-сторінки, виданням промоційних публікацій, проведенням семінарів та конференції.

Другий проект – «Природа об’єднує» – розвиток гміни Санок і міста Борислава з використанням природних ресурсів. Тривалість проекту – 24 місяці. Загальна вартість проекту – 2 175 113 євро. Партнерами обох країн запропоновані роботи зі збереження місцевих природніх ресурсів і їх широкій промоції.

Бориславом заплановано розбудову каналізаційної системи міста, дослідження джерел мінеральних вод, а також облаштування відпочинково-оздоровчих ділянок біля двох джерел разом із прокладанням пішохідних і велосипедних доріжок до них. Також будуть проводиться семінари-тренінги, навчальні виїзди для осіб, які займаються збереженням навколишнього середовища в місті, конференції.

ЗІК

Прокуратура наполягає на стягненні пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури

Прокуратурою області до господарського суду м. Києва пред’явлено в інтересах держави в особі Моршинської міської ради позовну заяву до замовника будівництва багатоквартирного будинку у м. Моршині про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та стягнення заборгованості.

Підставою для звернення до суду з позовом стало безпідставне ухилення будівельною компанією – замовником будівництва від укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Моршина, внаслідок чого до місцевого бюджету не сплачено понад 1,5 млн. грн.

Відтак, прокуратура наполягає на визнанні укладеним такого договору та стягненні коштів до місцевого бюджету.

Прес-служба прокуратури Львівської області

У Стрию дівчинка впала з даху дев'ятиповерхівки

Вчора, 13 квітня, близько 17.50 до Стрийського відділу поліції надійшла інформація про те, що по вулиці Коссака у Стрию з даху дев’ятиповерхового житлового будинку впала неповнолітня дівчина, котра від отриманих травм померла.

На місці події працювала слідчо-оперативна група, працівники сектору ювенальної превенції та працівники інших служб. Особу загиблої встановлено – нею виявилась чотирнадцятирічна учениця восьмого класу однієї з стрийських шкіл.

Наразі правоохоронці встановлюють обставини події, вирішується питання про відкриття кримінального провадження.

Відділ комунікації поліції Львівської області

Трускавецька влада готова запровадити бюджет участі

Бюджет участі чи партиципаторний бюджет – явище далеко не нове в світі. В Україні великі міста роками виділяють певну частину фінансів на підтримку ініціатив активних мешканців. Пиши проект, подавай його на обговорення і маєш можливість виграти та реалізувати свій задум.

Чернігів, Черкаси, Полтава, Львів, Київ, Самбір – перелік міст, де запроваджено бюджет участі, щороку збільшується. У 2017 році до цього переліку може доєднатися і Трускавець. Пілотний проект партиципаторного бюджету планують запустити в місті-курорті вже влітку цього року.

Перше засідання з обговоренням принципів запровадження партиципаторного бюджету у Трускавці та коригуванням варіанту відповідного положення пройшло 13 квітня з ініціативи голови бюджетної комісії Трускавецької міської ради, депутата ТМР від «Самопомочі» Олега Карпина. Участь в зустрічі взяли міський голова Андрій Кульчинський, заступник міського голови та депутат обласної ради Олексій Балицький, депутати міської ради Олег Карпин, Василь Тимчишак, Святослав Грабовський, Віра Сазонова, начальник відділу залучення інвестицій Оксана Барабаш, головний спеціаліст цього ж відділу у складі управління розвитку міста Леся Соляк, громадські активісти Василь Шимко, Леся Дідик, Володимир Ключак, Марія Дуб, панове Ростислав та Іван.

Зустріч тривала дві з половиною години і в цілому проходила досить конструктивно. Присутні вирішили за доцільне 400 тисяч гривень, які складатиме партиципаторний бюджет Трускавця в 2017 році, розділити на фінансування одного великого проекту (від 100 до 200 тисяч гривень) та кількох малих (від 10 до 100 тисяч гривень). Проекти просіюватимуться через кілька сит: спочатку формальну попередню перевірку здійснюватимуть працівники відділу залучення інвестицій управління розвитку міста, потім доцільність, важливість, законність та можливість реалізації проекту досліджуватимуть експерти та представники громадськості. Експертну раду своїм розпорядженням створить міський голова, хоча є й варіанти створення її рішенням виконкому чи міської ради. Експертна рада складатиметься з фахівців, які працюють в органах виконавчої влади на постійній основі і займаються питанням землеустрою, ЖКГ, архітектури, освіти, медицини та деяких інших сфер. Експертна рада складатиметься з голови, заступника, секретаря та членів ради.

Натомість громадськість буде представлена в іншому «ситі», яке слідкуватиме за тим, щоб чиновники, бува, не «зарубали» хороші проекти, авторами яких є опозиційні діячі, або ж не відмовили безпідставно тим людям, які підготували важливі проекти, але допустилися певних помилок в їх написанні.

Було обговорено процедуру запровадження цього нововведення. Так, 28 квітня питання запровадження партиципаторного бюджету розглядатиме сесія міської ради. Паралельно триватиме робота над інформуванням мешканців, прописуванням чітких правил, створенням логотипу проекту, підготовкою друкованої продукції тощо. Попередньо погоджено, що прийом заявок від авторів розпочнеться орієнтовно в червні-липні. Всі проекти будуть публікуватися на офіційному сайті міської ради, там буде і вся необхідна інформація щодо партиципаторного бюджету. А от голосування за проекти проходитиме на іншому сайті, щоб унеможливити будь-які фальсифікації адміністраторів сайту міськради.

Завжди важко починати щось нове, тож не виключено, що в першому році існування партиципаторного бюджету у Трускавці можуть виникнути якісь труднощі, непередбачені перешкоди тощо. Щоб їх мінімізувати, учасники зустрічі по пунктах обговорили проект положення, підготовлений Олегом Карпином на основі аналогічних положень, які успішно діють в інших містах.

Наступну зустріч ініціативна група із запровадження у Трускавці партиципаторного бюджету проведе 24 квітня о 17.00. В соціальній мережі Фейсбук створена група «Бюджет громадських ініціатив, м. Трускавець», учасником якої може стати та свої пропозиції чи зауваження подати будь-який активний трускавчанин.

Якщо 28 квітня Трускавецька міська рада підтримає рішення про виділення 400 тисяч гривень на реалізацію проектів бюджету участі, то ще до кінця року трускавчани зможуть відчути себе безпосередньою владою міста, а не лише тими, хто делегує повноваження представникам політичних партій. І якщо в 2017 році у мікрорайонах Трускавця будуть реалізовані цікаві та сміливі ідеї, то завдячувати цьому треба буде і ініціативним та креативним трускавчанам, і владі Трускавця на чолі з міським головою Андрієм Кульчинським. Нагадаємо, що в часи Р. Козира, коли партиципаторні бюджети активно запроваджувалися в Україні, у Трускавці цю тему ніхто й не обговорював. За 2011-2015 роки у місті було виконано робіт менше, ніж в одному тільки 2016 році. А тепер до розподілу коштів, яке заробляє місто, долучають безпосередньо і громаду, щоб не тільки депутати «тягнули ковдру на себе».

Облаштовані дитячі та спортивні майданчики, зручні лавочки біля будинків, затишні сквери, креативне оформлення класних кімнат у школах чи груп в дитячих садочках – ці та інші проекти можуть бути фінансовані з бюджету участі.

Але гроші – це не єдиний позитив проекту. Бюджет участі стимулює підвищення активності громадян, заохочує брати відповідальність за свій дім, свій двір, свою вулицю, своє місто. Трускавець поволі відходить від голого популізму 2011-2015 років. Закінчилася епоха безглуздої балаканини, прийшла пора дій. Хто хоче реалізувати себе, той шукає можливість, хто не хоче, той шукає причин.

Володимир Ключак

Чемодан, вокзал, Росія…

Цей вислів став афоризмом щодо когорти проросійських політиків (і не тільки політиків) з уст простого українця. Прізвища тих, хто встиг чкурнути в Росію, нам відомі. Їм і там непогано жити з повними валізами при путінському режимі. Та є в Росії чимало наших земляків, які поїхали туди не від легкого життя. Іронія долі українців полягає в тому, що через бідність багатьом нашим заробітчанам доводиться обирати між національним приниженням та злиденним життям, працюючи в Російській Федерації.

Після анексії Криму та російської інтервенції на Донбасі, після загибелі тисяч співвітчизників та початку всеукраїнського бойкоту російських товарів мільйони українців далі працюють на економіку РФ: будують російські дороги, зводять будинки, видобувають нафту та газ, роблять ремонти російським елітам.

Звичайно, кожному хочеться мати роботу, відповідну зарплату, затишну квартиру. А ще відпочити на морі. Не маючи змоги заробити гроші в Україні, наші земляки подалися до Росії на заробіток..

Як там працюється нашим людям? А за кожною роботою стоїть велика людська праця, Нелегко працювати маляром-штукатуром, столяром, прибиральником (може й одразу і маляром, і столяром, і прибиральником) 20 годин на добу, без вихідних, у чужій країні. І справа не тільки в тому, що важко. Є ще таке поняття як гідність, повага. Думаю ніколи в житті наш земляк, який збирає полуницю, не стане братом польському пану, що забезпечив його робою. Більше того, ніколи не стануть братами український «бандерівець», що працює будівельником в Москві, та російський хазяїн, який на своїй території забезпечив тебе, холопа, роботою і платить тобі заробітну плату. Ніхто там не буде тебе поважати, ніхто там не буде з тобою рахуватися. Ти для них приїжджий. Ти для них той, хто приїхав на їхню територію, ти для них той, хто тепер винен за те, що тебе забезпечили роботою.

Проте коли тебе вважають просто робочою силою – ще непогана ситуація.

Адже відомі непоодинокі випадки, коли наш простий безробітній, що поїхав працювати, перетворювався там на «українського шпигуна» (як полковник Іванченко або Роман Сущенко), «учасником наркодилерської групи, що фінансується Києвом», «наркокур’єром», або й «торговцем людьми».

В цей же час сусідньому «брату» не цікаві новини про те, що п’яний москвич влаштував перестрілку в центрі міста, їм цікавіша новина про те, що український «бандерівець», нехтуючи всіма правилами, перейшов дорогу не в тому місці.

Лише за офіційними даними за останній рік в Росії заарештували 72 українських заробітчан. Заарештували, тому що знайшли крайніх, тому що ми тепер ті, на кого можна скинути вину. Абсолютна відсутність захисту та необхідність свіжої інформації для російської пропагандистської машини робить нас, українців, жертвами вигаданої статистики. Сотні таких українських жертв гине в російських тюрмах, чекаючи на справедливість і помилування.

Давайте подивимося правді у вічі: на жаль, під дією інформаційного впливу будь-який українець для них зрадник, людина, що створила хаос у своїй країні, той, хто не поважає закони. Ми там ті, «хто понаїхали», ті, хто не цінує, що має, або, просто кажучи, нижча раса, яка може виконувати чорну роботу, і врешті-решт ті, на кого можна повісити вину за будь-що.

До того ж часто нашим заробітчанам доводиться терпіти приниження та звинувачення, особливо в умовах загострення антиукраїнської істерії, яку масово насаджує серед населення Кремль. Українцям інколи доводиться на роботі й серед знайомих мовчки кивати головою, коли чують від росіян про «українських фашистів», «хунту», «бандерівців» та «карателів». А інколи змушені заради збереження роботи, для вигляду навіть говорити, що не підтримують «фашистів» і «співчувають Донбасу».

Хоча на побутовому рівні, десь у монтажній бригаді, чимало росіян попри війну толерантно ставиться до українців, а вихідців з Галичини часто поважають і побоюються завдяки ореолу рішучості та войовничості. Дехто з росіян навіть сприймає українських західняків так само, як чеченців: недолюблюють, але чіпати бояться.

Однак тривале перебування у ворожій країні, в якій українофобія та шовінізм стали державною політикою, деструктивно впливає на світогляд українських громадян. Враховуючи тотальну зазомбованість та націоналістичну шовінізацію путінської Росії, українським заробітчанам в РФ дедалі складніше не піддаватися ворожій пропаганді.

Трагедія українських заробітчан у РФ полягає в тому, що вони вимушені працювати на ворога в період війни, коли кожен другий рубель, створений для російської економіки, йде на зброю та оплату найманців проти України, на фінансування інформаційної війни проти українців... Тому в мене виникає запитання. хто вони, наші земляки, які залишилися на Росії: зрадники чи заручники?

Євген Бродзінський

Запрошуємо на роботу наїзника

Запрошуємо на роботу наїзника верхової їзди. Тел. для довідок (03247) 6-21-22.



Создан 14 апр 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником