Трускавецький вісник № 74 (1436) від 9 травня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 74 (1436) від 9 травня 2017 р.

09.05.2017



У номері: У Трускавці постане пам’ятник Патріархові Йосифу Сліпому; День пам`яті та примирення у Трускавці; Короткі новини.

Короткі новини

Лізо, ходи додому

У четвер, 11 травня, в УРБАН-бібліотеці Трускавця (вул. Бориславська, 36) відбудеться перегляд документального фільму "Лізо, ходи додому" з колекції Docudays UA. Про це повідомила завідувач бібліотеки Віра Савка. Початок сеансу – о 16.00. Після перегляду буде можливість поділитися враженнями з приводу побаченого. Вхід вільний.

Власна інформація

До суду скеровано кримінальне провадження відносно лісоруба, який знищував дерева у національному природному парку

За процесуального керівництва Дрогобицької місцевої прокуратури завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно жителя смт. Східниця за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України (незаконна порубка лісу).

Вказаного мешканця в серпні минулого року затримано працівниками Підгородцівського лісництва під час перевезення щойно зрубаних дерев з території природно-заповідного фонду.

Слідством встановлено, що лісоруб, з допомогою бензопили, зрубав на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди» 3 дерева породи «Бук», загальною кубомасою 3,5 м куб, чим завдав збитків державі на загальну суму 13,2 тис грн.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано для розгляду в один із районних судів області. Лісорубу загрожує покарання аж до позбавлення волі строком на 4 роки та ще прийдеться відшкодувати завдані збитки.

Довідково. 11.02.1999 Указом Президента України в Українських Карпатах створено Національний природний парк «Сколівські Бескиди», який є природоохоронною рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України. Загальна площа парку площею 35 684 га. На його території заборонено проводити будь-яку господарську діяльність.

Прес-служба прокуратури Львівської області

У Трускавці постане пам’ятник Патріархові Йосифу Сліпому

На Львівщині 2017 рік оголошено роком Героя України В’ячеслава Чорновола та Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого.

Про життя та політичну діяльність В`ячеслава Чорновола в Україні знають непогано. Ще свіжими в пам`яті людей є його бурхлива активність на зорі нашої незалежності, його участь у президентських виборах 1991 року та в діяльності Народного Руху України, а зрештою і його загадкова смерть, замовники якої досі не виявлені і не покарані.

Значно менше нам відомо про іншого велетня духу – першого Патріарха Української Греко-Католицької Церкви, багаторічного політичного в'язня радянських концтаборів Йосифа Сліпого, 125-річчя з дня народження котрого відзначається цього року.

Хронологія життя людини може розповісти про неї більш ніж достатньо. Історія Йосифа Сліпого вражає своє насиченістю, стрімким розвитком подій та багатством духовного життя.

Уродженець с. Заздрість на Тернопільщині Йосиф Сліпий ще під час навчання в гімназії познайомився з митрополитом Андреєм Шептицьким, який був вражений знаннями і мудрістю малого Йосифа. Юнак вивчав іноземні мови та проявляв нестримне бажання до нових знань. Навчання Йосифа продовжилось в м. Інсбрук (Австрія), згодом митрополит Андрей висвячує Йосифа в Унівській Лаврі на священика.

У 1920-х роках Йосиф Сліпий працює у Львівській духовній семінарії, а пізніше стає її ректором. Згодом організовує Богословське наукове товариство, а у 1929 році його обирають ректором Львівської Богословської академії. Єпископ Йосиф Сліпий брав активну участь у світському та духовному житті, відбув ряд подорожей за кордон, аби зміцнити зв’язок з українською діаспорою.

В 1945 році Йосифа Сліпого, який після смерті Андрея Шептицького очолив УГКЦ, було ув’язнено радянською владою. Як пізніше зазначає сам Патріарх, ті роки були втраченими, а він неодноразово перебував на межі між життям і смертю.

Після 18-ти років ув’язнення, за особистим сприянням Папи Римського та Президента США Джона Кеннеді Йосиф Сліпий опиняється на волі та перебирається жити до Риму. Там він створює Український Католицький Університет та організовує будівництво Собору Святої Софії.

Помер Патріарх Йосиф Сліпий 7 вересня 1984 року. Він заповів, щоб його похоронили в соборі Св. Юра, коли Україна стане незалежною. Так і зробили у серпні 1992 року.

- Мої дорогі! Поставте собі питання: що про вас одного дня скаже історія? - цю фразу часто повторював Йосиф Сліпий. - Мабуть, не кожен замислюється над цим, та все ж, навіть тоді, коли є бажання залишити слід за собою, завше знайдуться лінощі, інші переконання чи банальне «не сьогодні». Як на мене, якщо є бажання та сила волі, ніщо не зупинить тебе до своєї мети, і рано чи пізно знайдеться відповідь на запитання «..що про мене одного дня скаже історія?».

З нагоди ювілею від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого з ініціативи отця Володимира Бондарчуком та за підтримки міської організації партії «ВО «Батьківщина» і небайдужих трускавчан планується спорудити у місті-курорті пам’ятник цій видатній непересічній людині.

- Познайомившись з життєвим шляхом Патріарха Йосифа Сліпого, я був вражений тим, як Патріарх в надзвичайно складних умовах очолював і розвивав найбільшу гнану у світі 5-тимільйонну Українську Греко-Католицьку церкву, - каже голова ТМО партії «Батьківщина» Руслан Крамар. - Очевидці свідчили, що Йосиф Сліпий був категоричним і різким, неймовірно наполегливим, який ніколи не відступить від раз прийнятого рішення, мав твердий характер. Він захоплювався наукою та філософією Сократа, Канта та Сковороди. Переконаний, що саме впертість та міцний дух, висока освіченість не зламали Патріарха УГКЦ під час 18-річного політичного ув’язнення. Визволенням Йосифа Сліпого займалися найвпливовіші світові особи. Після звільнення Йосиф Сліпий проголосив себе Патріархом і тим самим намагався зробити УГКЦ рівною серед церков. Для порівняння, це те саме, якби в «совєтські» часи оголосити незалежність України.

- Сучасній Україні дуже бракує таких особистостей як Йосиф Сліпий. Українська нація повинна пропагандою виховувати таких загальнонаціональних лідерів і відкриття пам’ятника Патріарху у Трускавці буде цьому сприяти, - впевнений Руслан Крамар.

- Про Йосифа Сліпого можна говорити дуже багато, але було б краще, якби кожен старався наслідувати цю видатну людину, - каже міський голова Трускавця 2002-2010 років Лев Грицак. - За 92 роки життя Патріархові Йосифу вдалося зробити неможливе у підтримці віри серед народу, захисту його засадничих прав, розбудові української нації та держави. Значний внесок Йосифа Сліпого зроблено у розвиток духовної спадщини українського народу та культурно-освітнього життя українців у світі, а також у збереження та зміцнення Української Греко-Католицької Церкви в час найбільшої загрози її існуванню. Вважаю, що Трускавець повинен знати, пам’ятати і шанувати героїв України та пишатись ними. І до таких наших героїв належить Патріарх Йосиф Сліпий.

- Цілком логічно, що у Трускавці після спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому наступним кроком стає вшанування його наступника на митрополичому престолі, - підтримує ініціативу отця Володимира Бондарчука та трускавецького осередку «Батьківщини» Лев Грицак.

Наталія Бегін, фото о. Володимира Бондарчука

Бажана перемога, вічна пам'ять, важке примирення

В Україні 8 травня відзначили День пам`яті та примирення. Але це неофіційне свято, бо для більшості українців 8 травня було звичайним робочим днем. Натомість вихідним і «червоним у календарі» в Україні і далі продовжує бути 9 травня, День перемоги.

Парадокс, але українці не лише двічі відзначають великі релігійні свята та Новий рік, але й два дні «шанують» «свято праці» 1 та 2 травня, та знову два дні (8-9 травня) так чи інакше згадують про події ІІ світової війни.

У Трускавці заходи до Дня пам`яті та примирення пройшли 8 травня з ініціативи міської влади. В них взяли участь міський голова Андрій Кульчинський, голова Ради ветеранів міста Трускавця Віктор Бессарабов, кілька працівників міськвиконкому, запрошена учнівська молодь та духовий оркестр. Більшість трускавчан це свято проігнорували з тої причини, що це звичайний робочий день і приводу святкувати немає.

Та ж ситуація повторилася і 9 травня. На офіційний в українському календарі День перемоги до Меморіалу біля готелю «Бескид» прийшло заледве п’ять десятків осіб, переважно старшого віку. Владу на заході представляли депутат Львівської обласної ради від ВО «Батьківщина» Олександр Чебаненко та депутати Трускавецької міської ради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Михайло Кіселичник та Василь Вовчанський. Окрім ветеранів внутрішніх справ, яких на віче пам`яті було найбільше, покласти квіти до символічного Монументу Слави прийшли керівники окремих оздоровниць, діти учасників ІІ світової війни, ті, для кого цей день є насправді важливим.

З кожним роком учасників подій ІІ світової війни залишається щораз менше, і це цілком зрозуміло – навіть ті, хто народився у травні 1945-го, є вже старенькими пенсіонерами, а що вже казати про тих, хто воював.

На віче пам`яті з нагоди Дня перемоги виступив голова Ради ветеранів Трускавця Віктор Бессарабов. Він згадав про день 22 червня 1941 року, коли на самому початку радянсько-німецької війни перші бомби впали в селі Модричі і це були перші жертви, загинули молоді воїни.

Перемога. Вона була бажаною тоді, в 1940-х, вона є бажаною і зараз. Мир (як і здоров`я) цінуємо тоді, коли втрачаємо, коли його бракує, коли починаєш розуміти, яка ж насправді це благість жити без обстрілів, без страху за життя своїх рідних, без чіткого бачення сьогоднішнього та завтрашнього дня. Тому перемога є бажаною не так задля упокорення ворога, як задля настання миру. Віктор Бессарабов згадує обіцянку Петра Порошенка завершити війну за місяць чи за рік. Пройшло набагато більше часу, а миру нема, як нема і перемоги. Поки що. Бо вона обов’язково буде.

Пам`ять. Як каже Віктор Бессарабов, і тоді, і тепер залишаються вдовами молоді дівчата, жінки, а сиротами залишаються маленькі діти. Віктор Андрійович із жалем говорить про свого загиблого в АТО 27-річного похресника. Загиблі залишаються в пам`яті людській, хоча тіла їхні і перетворюються на субстанцію, з якої створені. Ми не можемо воскресити тих, хто віддав життя за нас, за Батьківщину, але можемо вшанувати їхні могили. З мертвими не воюють ніде. В Україні теж цього робити не потрібно, як це закликають деякі провокатори, а підспівують їм гарячі голови.

Примирення. Якщо з перемогою та пам’яттю все зрозуміло, то з примиренням справи кепські. Віктор Бессарабов під час свого виступу цитує слова Господньої молитви: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Але прощати насправді важко, це під силу тільки вибраним, тільки сильним особистостям. Слабкі прощати не вміють, як не вміють і захищати. Вони вміють пускати ману, злословити, маніпулювати. Зовнішній ворог спеціально діє за принципом «Divide et impera», нацьковуючи українців одних на других, розігруючи карту меншин, різноманіття конфесій, зіштовхуючи лобами людей з різними політичними поглядами та і взагалі різною життєвою позицією. Україна досі не зрозуміла, що жити потрібно за принципом «Viribus unitis» («В єдності сила»). А єдність неможлива без примирення, без якихось компромісів та поступок у речах другорядних, явно неважливих.

Віктор Бессарабов запросив учасників вшанування пам`яті полеглих у ІІ світовій війні на символічний фуршет до приміщення Ради ветеранів на вулиці Івасюка. Старенькі люди ставили букети бузку, куталися в благенькі плащі і йшли, щоб символічно пом`янути тих, кого вже немає. Бо це пам'ять.

Холодний травневий день немов нагадує, що зелень і квіти – це добре, але є ще війна, яка холодом віє зі Сходу та Півночі. Перемога 72 роки тому не була б можливою без України, а ця війна остаточно не завершиться, поки на наших східних рубежах буде тиранія, диктатура, деспотія, поки народ тієї країни добровільно терпітиме рабство. Тому до нової перемоги потрібно йти довгою та тернистою дорогою. Але світло в кінці тунелю, про яке говорив Віктор Бессарабов, обов’язково буде.

А чи буде примирення? Це залежить від кожного з нас. Інколи воно є добрим тактичним ходом, а інколи основою чудової стратегії. Стратегії сильної України, до реалізації якої долучитися маємо всі.

Володимир Ключак



Создан 09 мая 2017



  Комментарии       
Всего 1, последний 2 года назад
telemaster 10 мая 2017 ответить
http://livesurf.ru/promo/121886
система раскрутки сайтов
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником