Трускавецький вісник № 77 (1439) від 15 травня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 77 (1439) від 15 травня 2017 р.

15.05.2017



У номері: Трускавецька школа-гімназія пропонує поглиблене вивчення біології та хімії; Сміттєва проблема; Про медіа, віру та чуда; Виїзний прийом громадян в селі Дережичі; Інформує податкова.

Короткі новини

Виїзний прийом громадян в Дережичах

У п’ятницю, 12 травня, заступник начальника відділу «Трускавецьке бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Галина Кітраль в присутності сільського голови с. Дережичі Марії Мацюрович та спеціаліста-землевпорядника сільської ради Віри Швець провели спільний виїзний прийом громадян в с. Дережичі Дрогобицького району.

Під час надання консультацій мешканцям Галина Кітраль наголосила про основні положення Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та переваги доступу до первинної та вторинної правової допомоги.

Зокрема, мешканці села Дережичі отримали юридичні консультації з таких питань: порядок реєстрації права власності на земельну ділянку в держреєстрі речових прав на нерухоме майно; норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, у тому числі для ведення особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель; порядок оформлення спадщини за законом та за заповітом та строки для прийняття спадщини тощо. Усі отримали вичерпні консультації та роз'яснення.

Також Галина Кітраль провела інформаційну сесію для працівників Дережицької сільської ради на тему «Стандарти якості надання громадянам безоплатної первинної правової допомоги». Вона зокрема звернула увагу на особливості законодавчого регулювання надання безоплатної первинної правової допомоги органами місцевого самоврядування, основні принципи та цінності, на яких ґрунтується надання такої правової допомоги.

Крім того, Галина Кітраль розповіла присутнім про основні умови та порядок добровільного об’єднання територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», зокрема, наголосила про послідовність формування та визначення меж територій спроможних територіальних громад.

Громадське обговорення питань, пов’язаних з добровільним об’єднанням територіальних громад може проходити у формі загальних зборів громадян або громадських слухань, або інших форм консультацій з громадськістю. Зокрема, передбачено проведення громадського обговорення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад, проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, підготовлених спільною робочою групою.

Громадські слухання відносять до групових методів публічних консультацій, завдяки яким у процесі комунікації між органами публічного управління та громадянами (зацікавленими сторонами) обидві сторони стають поінформованими про різні перспективи та пропозиції щодо певного управлінського рішення і які надають можливість громадянам впливати на зміст рішень, що їх ухвалюють органи влади.

Громадські слухання є правом територіальної громади зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Нагадуємо, що у бюро правової допомоги кожен зможе отримати безоплатну правову допомогу – правову інформацію та консультації, а також скористатись електронними сервісами Міністерства юстиції України, а в разі потреби – і представництво в суді.

Слід зазначити, що на Дрогобиччині працюють три бюро правової допомоги, працівники яких надають безоплатну первинну правову допомогу усім громадянам та забезпечують доступ до вторинної правової допомоги (адвоката) визначеним категоріям осіб відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Бюро знаходяться за адресою: м. Борислав, вул. Міцкевича, 64; м.Дрогобич, вул. Л. Українки, 70; м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Прийом громадян із 8.00 до 17.00 год. (крім вихідних та святкових днів).

Власна інформація

Трускавецька школа-гімназія пропонує поглиблене вивчення біології та хімії

Навчально-виховний комплекс «СШ №2-гімназія» м. Трускавця запрошує випускників 9 класів на навчання у 10 клас біолого-хімічного профілю. В класі поглиблено вивчатимуться біологія (5 уроків на тиждень) та хімія (4 уроки на тиждень). Саме знання цих предметів є надзвичайно важливим при здачі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та вступі до вищих навчальних закладів на спеціальності в галузі медицини, фармакології, ветеринарії, біотехнологій, хімії, психології та супутніх до них.

Замість витрачати гроші на репетиторів батьки можуть дати своїм дітям дійсно хороші знання з біології та хімії, давши їх на навчання в спеціалізований 10 клас Трускавецької школи-гімназії.

Займатися з учнями будуть спеціалісти вищої категорії: вчитель біології Пуців Михайло Васильович та вчитель хімії Паращак Наталія Миколаївна, які досягли вагомих результатів. Так, за результатами ЗНО 2016 з хімії 60% учасників від Трускавецької НВК «СЗШ №2-гімназія» набрали від 180 до 200 балів із 200 можливих, один учень отримав максимальний результат – 200 балів. А результати з біології ще більш вражаючі – 80% учасників ЗНО від школи-гімназії Трускавця набрали від 180 до 200 балів із 200 можливих. Для порівняння, цей показник серед вихованців Дрогобицької гімназії імені Богдана Лепкого становить 14,29% (хімія) і 22,22% (біологія), а серед учнів Бориславської державної гімназії 16,67% (хімія) та 57,14% (біологія). Учні зазначених вчителів є постійними переможцями ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології та хімії.

З метою підвищення ефективності та результативності навчально-виховного процесу, поглиблення співпраці викладачів університетів та педагогічних працівників в галузі науково-методичної роботи адміністрацією НВК «СЗШ№2-гімназія» м. Трускавця погоджені та влітку 2017 року будуть підписані угоди про співпрацю з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, Львівським національним університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка.

Спеціалізований клас біолого-хімічного профілю буде єдиним таким класом на всій території Дрогобиччини. Вчитися учні будуть у відремонтованих світлих та просторих приміщеннях. Школа-гімназія забезпечує новітні та ефективні методики навчання, сучасну навчальну матеріально-технічну базу (інтерактивні дошки, електронний мікроскоп), прикладне навчальне програмне забезпечення та віртуальні лабораторії.

Наша адреса: м. Трускавець, вул. Данилишиних, 19. Телефони для довідок: (03247) 5-11-84, 067-597-15-53, 093-290-45-83. Сайт: www.nvk2g.com.ua, е-mail: trnvk2g@ukr.net

 

Чудо в Грушові

/Події навколо Грушівської Богородичної святині у 80-х роках ХХ століття/

26 квітня 1987 року відбулася подія, яка не лише зворушила серця вірних села Грушова, його околиць, зрештою - Галичини, а й сколихнула весь християнський світ. Напередодні доленосних для народу подій - виходу УГКЦ з підпілля, розпаду Радянського Союзу, утворення незалежної Української держави, - 12-річна дівчинка Марія Кізин побачила на балконі храму постать Божої Матері.

Марійка виховувалася в побожній християнській сім’ї. Її мама Мирослава Кізин переховувала в хаті ключі від храму. Хоча у школі викладали атеїзм, однак батьки вдома вчили Марію вірити в Бога, молитися зранку і ввечері, брали зі собою на богослужіння до діючого храму. У зв’язку з цим, реагуючи на з’явлення Богородиці в Грушові, атеїстичний журнал «Людина і світ» таким чином відгукнувся про їхню сім’ю: «Сім’я Кізинів – люди без чітких світоглядних позицій, родина не передплачує жодної газети чи журналу». А у Львівській газеті Ленінська молодь було написано: «Тато любить випити, мама зайнята господарськими турботами, додому не приходить жодна газета». Часописи застосували ідеологічний штамп про релігійність як вияв низької освіченості і культури.

Того дня (26 квітня) дівчина вийшла з хати, що стоїть на горбочку з південного від храму боку на відстані ста метрів. Кинувши погляд у бік храму, вона несподівано побачила постать жінки на балконі над входом до храму. Постать було видно по пояс. Марія скрикнула: «Мамо, ходіть швидше, дивіться на балкон храму, хтось там ходить!». Почали придивлятися й інші члени сім’ї, потім сусіди, далі до хати Кізинів почало сходитися чимраз більше люду. Але не всі бачили однаково.

У цю ж неділю пополудні після сильного буревію і дощу - за свідченнями людей з Літині - над Грушовом стояв з півгодини високий, на декілька сот метрів, вогняний стовп.

Звістка про появу Богородиці в Грушові швидко поширилася околицями. До Грушова потягнулись спочатку невеликі групи побожних, а то й просто цікавих людей. Чимало з них після відвідин Грушова, переконливо розповідали, що особисто бачили жіночий силует - хто у вікні куполу храму, хто на балконі над вхідними дверми. Оптичними приладами не видно було нічого, лише неозброєним оком. Хто намагався підійти ближче до балкону або дивитися з іншого боку, той нічого не бачив.

Деякі люди бачили 30 квітня різні зображення на блясі купола. Зі східного боку на двох листах бляхи виднілась на повний зріст у вигляді темної плями постать Матері Божої з дитятком на руках, із західного боку – погруддя Ісуса Христа у терновому вінку. З'являлися постаті Матері Божої й Ісуса Христа і на вікнах храму. Їх спостерігали люди по-різному: хтось бачив, немов у тумані, інші – в кольорах, а дехто – і живу постать Матері Божої. Одна молода жінка-паломниця 30 квітня підійшла до дверей храму з західного боку і, заглядаючи через щілину в дверях, внутрішньо постановила: «Якщо я побачу Матінку Божу, то залишу тут найдорожче, що маю при собі». Через хвильку вона вигукнула: «Бачу, бачу!» і відійшла зі сльозами від дверей. Вклякнувши біля фігури Матері Божої, зняла з пальця перстень, з вух золоті кульчики і з молитвою залишила ці речі біля фігури. Деякі паломники серед ночі бачили яскраве сяйво всередині храму та над куполом.

Кількість відвідувачів з кожним днем зростала. З часом вже можна було говорити про тисячі людей, які щодня звідусюди прибували до Грушова, пішки і на транспорті, з близьких сіл і здалека, з цілої України, а також з-поза її меж – Молдови, Білорусі, Росії, Кавказу, Середньої Азії і навіть з далекого Сибіру.

У суботу, 2 травня, паломники заповнили все подвір'я храму, посідок і город Кізинів, дорогу і частину пасовища. Прагнучи набрати грушівської води і не маючи змоги зачерпнути її з храмової криниці, вони набирали воду з криниці, що знаходилася в садибі Кізинів.

У середу, 6 травня, Матір Божу, вдягнену в білий одяг, в ячному сяйві побачило багато присутніх на балконі храму. Реакція очевидців була різною: одні зі страхом і криком; инші в паніці втікали, ще инші з плачем підносили свої руки й просили допомоги: «Матінко Божа, порятуй нас від ворогів наших, допоможи нам, знедоленим, додай нам сил у терпіннях».

У четвер, 7 травня, представники влади оббили балкон фанерою та завісили простирадлами. Тоді на простирадлах відбилися контури образу Богоматері. Щодоби прибувало близько 20-25 тисяч людей. Від цього дня на всіх дорогах, що вели до Грушова, облаштували цілодобові пости ДАІ, які не пропускали транспорт. Також над Грушовом та сусідніми селами закружляв вертоліт ДАІ.

У суботу, 9 травня, близько третьої години пополудні, обминаючи пост ДАІ біля села Волощі, прокладеними містками через зрошувальні канали, хутір Зади та село Тинів прорвалися до Грушова понад 1000 легкових атомобілів. Зупинити потік автомашин вдалося лише завдяки вертолітному контролю.

У неділю, 10 травня, одна жінка приїхала здалека з німою чотирирічною дівчинкою і дуже хотіла набрати води з храмової криниці. Їй допомогли місцеві хлопчики, які знали хід до криниці під підлогою. Вони зачерпнули води і передали цій жінці. Та напоїла доньку, обмила її водою, а сама приклякнула і довго молилася перед фігурою Божої Матері. Аж раптом донька крикнула і рукою показала вгору на фігуру Матері Божої: «Мамо, дивись...» Жінка втратила свідомість і впала на землю, а коли отямилась, то почула плач своєї дитини, яка намагалась підняти маму. Дитина почала розмовляти, а її мати ще довго молилася і плакала, але вже з радості.

У середу, 20 травня, опівночі при світлі прожекторів на балконі храму з'явилося дуже інтенсивне сяйво, а в ньому – жіноча, в білому одязі, постать, яка нахилилася з балкону, мов би злетіла над людьми, та за декілька секунд зникла. Таке видіння тричі повторювалося впродовж кількох годин. Це бачили всі присутні. Реакція людей, які бачили з’яву, була різною - від страху і втечі до ревної молитви: «Матінко Божа, рятуй нас, помилуй нас, спаси нас...». Люди співали молебні і акафисти до Богородиці, складали пожертви біля фігури Божої Матері: гроші, вишивані рушники, дорогі хустки. Згодом постать жінки з’являлася: на балконі, куполі храму біля хреста, в кожному вікні, переходила з храму до дзвіниці. Бачили її у різних поставах: молитовній, з дитятком на руках, благословляючу людей і в поклоні людям.

Пожертви паломників, залишені біля фігури Матері Божої, грушівська влада з представниками району в четвер, 21 травня, позбирала і завезла на критий тік, щоб переглянути і посортувати. Багато речей завезли в будинки для людей похилого віку та інвалідів, в інтернати. Гроші, 60 тисяч карбованців, здали у Фонд миру і для потерпілих від Чорнобильської катастрофи, згідно з інформацією дрогобицької газети «Радянське слово».

У п'ятницю, 29 травня, на зміну прибув патрулювати старший лейтенант стрийської міліції. Своє авто поставив на узбіччі й коли зачиняв двері, на машину впало сухе дерево, яке обламалося на метровій висоті від землі. Машина була потрощена. Присутні здивувались тому чудові, бо дерево, товщиною 30 сантиметрів, не мало жодної ознаки природного зламу: стовбур був гладенький, мов шліфований.

Вночі, перед святом Вознесіння, 28 травня прибуло величезне, досі найбільше число паломників. Багато прибулих бачили у світлі прожекторів мерехтіння зірочок над куполом каплиці, тому не розходилися, а в піснях величали Матір Божу. Також відправляли вечірню, утреню, акафисти, молебні. На світанку деякі бачили під балконом з лівого боку на стіні, мовби у тумані, появу жіночої постаті приблизно двометрового зросту з дитятком на руках. Коли вимкнули прожектори, то почулися голоси: «Дивися, дивися, як добре видно Божу Матір!» Це тривало 20 хвилин.

Від 3 червня число паломників стало меншати.

Коротко про події в Грушові проінформувало у червні 1987 року Центральне телебачення тодішнього Радянського Союзу. Про Грушів і Грушівське чудо широко заговорили за кордоном.

У «Литературной газете» за 19 серпня 1987 р. з’явилася стаття «Чудо в Грушові» за підписом К. Сергєєва, яка викликала ще більший наплив паломників з цілого СРСР та зарубіжжя.

У четвер, 28 серпня 1987 року, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, близько 18-ї години на балконі між двома дошками у щілині загорівся вогонь, яскраво-червоне полум'я якого майже півгодини здіймалоя вгору на 40 сантиметрів. Потім вогонь почав пригасати і тільки жеврів між непошкодженими дошками.

Вночі, 1 липня 1988 року, відчинилися двері до храму і люди почали черпати воду. Зранку приїхало районне начальство разом із представниками сільської ради вирішувати, як знову замкнути двері храму, що самі відчинилися. Приїхав парох Грушова і попросив людей вийти з храму. Люди вийшли. Але урядовці храм не змогли замкнути. Як виявилося, замок храму замикався лише зсередини. Врешті двері ніби зачинили, так і не замкнувши на ключ. Наказали людям до дверей не підходити: мовляв, скоро храм відчинять.

У неділю, 10 липня, до храму прийшли процесії вірних на чолі з греко-католицькими священиками. Проте їх спинили віддалік від храму, бо громада села Грушова ще належала до РПЦ. Тому греко-католики відслужили Божественну Літургію на подвір'ї так званої Кузилової церковці в с. Дорожові.

Радянська влада негативно поставилась до подій у Грушівській святині. Вже 3 травня 1987 року у Дрогобицькому райкомі і Львівському обкомі компартії провели наради з метою протидіяти зростаючому напливу людей.

Згідно з прийнятими рішеннями, на світанку 5 травня прибули міліцейські підрозділи з Дрогобича, Стрия, Самбора, Миколаєва, щоб звільнити подвір’я Грушівської Богородичної святині від людей. Потім приїхав з Дрогобича автобус із радіоапаратурою. Розставивши гучномовці, почали проводити антирелігійну агітацію: мовляв, тут нема жодного об'явлення, а все це – вигадка Мирослави та її доньки. Не зважаючи на це, християни продовжували молитися і співати побожні пісні. Потім представники влади, щоб перешкодити вірним, увімкнули голосно музику. Але пісні з людських уст заглушили цю музику. Зазнавши невдачі, представники влади вдалися до погроз: «Не розійдетеся – будемо звільняти з роботи, штрафувати, а декого під суд віддамо!» Люди стояли непохитно.

Наступного дня, тобто 6 травня, чиновники позамикали ворота грубими ланцюгами і в два ряди поставили міліціонерів. Людей відтіснили на дорогу та поза церковне подвір’я. На балконі з'явилося ясне сяйво, у якому показалася жінка у білому — Матір Божа. Це побачила більшість присутніх. Люди благали владу відчинити храм: «Самі бачите чудо Боже, тож зніміть замки!» Голова Дрогобицького райвиконкому Ю. Лаганяк відповів: «Люди, майте витримку, якось воно буде. А в даний час не можемо цього зробити, зрозумійте всі обставини...». Можливо, влада очікувала вказівок з Москви.

7 травня зранку привезені владою «спеціалісти» заходилися оббивати балкон фанерою, а також завішувати простирадлами вікна всередині каплиці. Коли і на простирадлах почали з’являтися контури постаті Богоматері, «спеціалісти» познімали простирадла. Деякі з них у відповідь на побачене самі увірували і змінили своє ставлення до людей. Вони не боронили людям знову заповнити подвір'я храму. Міліція не втручалась. Натомість на всіх під’їздах до села були встановлені щити з написами: «У Грушові хвороба — ящур!»

Хоча влада докладала всіх зусиль, аби заблокувати село, не допустити до святого місця, проте паломники примудрялися обминати пости ДАІ і різні шлагбауми. Щодоби до Грушівського храму прибувало приблизно 20-25 тисяч людей. Дехто залишав своє авто за 7-9 кілометрів від Грушова і добирався пішки.

Уночі 9 травня діячі сільської і районної влади обклеїли будинок Романа Кізина плакатами і листівками антирелігійного змісту.

За вказівкою голови Дрогобицького райвиконкому Ю. Лаганяка, 12 травня місцева влада підключила прожектори для освітлення дороги і території навколо храму, щоб променями перекрити сяйво на балконі і фіксувати людей, які прибували. Також за його вказівкою було встановлено цілодобове чергування пожежних машин, позаяк 11 травня була спроба підпалу храму. Для недопущення людей 12 травня електрозваркою заварили всі входи на подвір’я храму. Блокада Грушова посилилась 14 травня. На допомогу прибула військова автоінспекція і увесь транспорт не допускали ближче, ніж за 6-10 кілометрів. Кільце навколо Грушова зімкнули міліціонери, інспектори, пожежники і військові.

26 травня з’явилося розпорядження за № 99 Дрогобицької райради народних депутатів: «У зв'язку із складною епідеміологічною та епізоотичною ситуацією в республіці по інфекційних захворюваннях тварин та птахів та з метою застереження завезення цих захворювань на територію району, заборонити рух приватного транспорту на території сіл Добрівляни, Літиня, Грушів, Волоща, Ролів, Вороблевичі, Дорожів... Заборонити маршрути автобусів Дрогобич-Грушів, Дрогобич-Городок, Дрогобич-Волоща, Дрогобич-Воля Якубова, Дрогобич-Ролів, Дрогобич-Вороблевичі з 26 травня 1987 р. до особливого розпорядження». Але внаслідок заборони автобусного сполучення довелося залізниці в півтора рази збільшити і кількість вагонів, і кількість рейсів електрички «Самбір-Стрий», яка зупинялася в сусідньому селі. Люди добиралися цією електричкою, стоячи в тамбурах на східцях і всюди, де було можливо.

Напередодні Успіння Пресвятої Богородиці, 27 серпня 1987 року знову дорожні працівники розкидали на дорозі до Грушова гравій і полили дорогу гудроном, аби ускладнити пішим паломникам дорогу до святого місця. При дорозі поставили знаки, що забороняли проїзд автомашин.

Напередодні свята Різдва Івана Хрестителя, 6 липня 1988 року, приїхали з райвиконкому голова Ю. Лаганяк і його заступник Є. Скориков, а також парох села. Відімкнули храм, потім дзвіницю і наказали бити у дзвони, чого грушівці не чули від 1959 року. Більшість людей знаходилися в полі, але, почувши дзвін, умить кинули роботу і поспішили до храму, щоб дізнатися, що сталося. Зібраним біля храму людям отець-парох села Грушова Зеновій Майкут оголосив: «Дорогі парафіяни! Сьогодні нам відчинили храм, і ключі в наших руках. Тож потрібно зробити належний порядок, бо завтра о 12-й годині тут буде відправлятися велике богослужіння з участю отця-декана і багатьох священиків».

На свято Різдва Івана Хрестителя була відслужена Божественна Літургія, яку відправив отець-декан Василь Мізик у співслужінні місцевого пароха Зеновія Майкута та священика з Волощі Івана Гаваня. Урочисту проповідь виголосив отець Іван Гаваньо.

Наприкінці 1989 року Грушівська святиня на чолі з парохом повернулася в лоно УГКЦ

Мар`ян Мащикевич, джерело

До теми. З ювілейної Патріашої прощі до Грушова 14 травня 2017 р.Б.

Блаженніший Святослав під час прощі в Грушеві: «Ісусе Христе, Жива Кринице вічного життя, зішли Духа Святого на Україну і обнови лице нашої землі»

Такими словами молитви 14 травня в Грушеві на Дрогобиччині звернувся до Бога Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, під час ювілейної прощі з нагоди 30-ліття появи Пресвятої Богородиці у цій місцевості.

Коментуючи недільне євангельське читання про зустріч Ісуса із самарянкою, Блаженніший Святослав розповів паломникам про біблійне значення криниці. Криниця була символом життя, адже якщо її не було, тоді життя завмирало. Крім того, криниця була місцем зустрічі людей, а також місцем зустрічі людини із Богом.

"Патріарх Яків збудував цю криницю, бо, спілкуючись з Богом, він торкнувся Його як Джерела власного життя і на пам’ятку цієї зустрічі збудував цю криницю, яка передавалась у спадок з покоління в покоління", - сказав проповідник.

Книга чисел називає криницю символом Божого закону, а воду, яку вона містить, - Божою Мудрістю. "Христос - живий, воплочений Бог - є справжньою криницею. Ця Криниця сама прийшла до людини спраглої вічного життя", - пояснив Блаженніший Святослав. За його словами, водою, яку несе в собі Ісус як Криниця, є Дух Святий - Податель життя, Який оновлює лице землі.

При зустрічі з самарянкою Ісус появляє себе як криницю води живої. Він, бажаючи дати жінці живої води, немовби копає в її серці нову криницю, щоб вона більше повіки не мала спраги. По розмові з Христом самарянка полишає жбан, з яким прийшла за водою, і поспішає до людей, несучи їм живу воду не в якійсь посудині, але в собі.

"Ріки води живої починають струменіти з її серця", - сказав проповідник. Адже бути причасником живої води означає самому перетворитись в криницю, яка дасть іншим змогу втамувати спрагу за вічним життям.

П’ючи живу воду - Духа Святого, - людина стає Його храмом. Тоді все небо стає присутнім у ній. Про це говорить сам Ісус: "Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло" (Йо. 14, 23). "Хто є причасником Духа Святого, той вміє істинно молитися", - додав Блаженніший Святослав.

Наприкінці проповіді Глава і Отець УГКЦ звернувся до паломників такими словами: "Бажаю усім вам напитися живої води благодаті Духа Святого зі святих тайн Церкви, щоб повернутись з прощі воскреслими і оновленими, так як звідси відходили сотні тисяч людей 30 років тому, щоб ми понесли живу воду усім тим, які так за нею шукають, проте ще не мають її".

Завершив Блаженніший Святослав своє звернення молитовним проханням: "Ісусе Христе, Жива Кринице вічного життя, зішли Духа Святого на Україну і обнови лице нашої землі".

Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

Блаженніший Святослав про грушівське чудо: «Бачивши плоди цього явлення, ми можемо сказати, що тут був присутній живий Бог»

Такими словами про появу Пресвятої Богородиці в Грушеві на Львівщині 26 квітня 1987 року Божого висловився Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ. 14 травня, у День матері, Блаженніший Святослав очолив ювілейну прощу з нагоди 30-ліття чудесної події. Участь у святковій Літургії взяв високопреосвященний Клавдіо Гуджеротті, апостольський нунцій в Україні, єпископи УГКЦ, чисельне духовенство, представники обласної, районної і місцевої влади. Понад чотири тисячі вірних прибули в піших паломництвах з Дрогобича й довколишніх сіл. Загалом участь у прощі взяли близько п’ятнадцять тисяч паломників.

Під час проповіді Блаженніший Святослав зазначив, що храм Пресвятої Тройці в с. Грушів на Львівщині є унікальною церквою, у центрі якої розташована криниця. «Сьогодні ми прийшли до криниці води живої, і зібрала нас тут сама Мати Божа, яка стала першим храмом Духа Святого», — наголосив проповідник.

Предстоятель УГКЦ пригадав події 30-літньої давності, коли звістка про грушівське чудо — «Мати Божа є між нами» — почала ширитися «тюрмою народів», якою був тодішній Радянський Союз. Ця вістка почала перевершувати будь-які кордони: міліцейські, конфесійні, народні. «Рік після страшної чорнобильської трагедії тут Україна відчула, що ми не є сиротами, у нас є мама, Небесна Богородиця, яка благовістила нам свободу. Тому я погоджуюсь з владикою Ярославом, що грушівське явлення Пресвятої Богородиці 1987 року було благовіщенням нашої свободи не тільки в сенсі державному, політичному, хоча і це сталося силою і благодаттю Святого Духа, але це було возвіщенням виходу Церкви з підпілля, що спрага за Богом буде втамована самим Христом, Який покличе нас до життя», — сказав проповідник.

За словами Блаженнішого Святослава, 30 років тому для багатьох людей прихід до Грушева став початком духовного воскресіння, адже тут вони зачерпнули води, яка струменить у життя вічне. «Можливо, ми сьогодні до кінця не розуміємо як і чому Богородиця явилася, але бачивши плоди цього явлення, ми можемо сказати, що тут був присутній живий Бог, і сюди мати Божа привела сотні тисяч людей, щоб вони подібно як самаряни міста Сихар сказали: „Я сьогодні вірю в Бога не тому, що чув щось про якесь явлення, але тому що сам бачив“», — наголосив проповідник.

У день Матері Предстоятель УГКЦ закликав вірних спільно подякувати Богородиці за її материнську опіку над нашою Церквою і над нашим народом: «Поможи нам стати причасниками живої і вічної води, втамуй нашу спрагу за Богом, зроби нас здатними поклонятись нашому Отцеві в Дусі та істині і бути живим храмом Духа Святого сьогодні, в сучасній культурі, в сучасному світі. Поможи нам бути гідними спадкоємцями у вірі наших батьків, дідів і прадідів».

Блаженніший Святослав привітав зі святом усіх українських матерів, які не побоялись тягарів і болів материнства, але співпрацювали з Богом, щоб подарувати своїм дітям життя. «Ми молимось сьогодні також за тих матерів, які чекають сьогодні своїх дітей з фронту, які день і ніч стоять перед Божим обличчям і благають для них життя, які моляться за перемогу України. Сьогодні схиляємо голову перед тими матерями України, які поклали на вівтар Божий найдорожче, що вони мали — життя своїх синів. Нехай Господь прийме в Свої небесні обійми наших героїв, які віддали своє життя за свободу, яку благовістила Богородиця у Грушеві. Нехай їхня жертва стане нашим життям і свободою у завтрашньому дні», — сказав проповідник.

«Коли ми сьогодні в’їжджали до Грушева було відчуття, що ми пливемо по морю людей, що моляться на вервиці», — привітав усіх паломників Глава і Отець УГКЦ. За його словами, прихід на прощу в день, коли напередодні йшли проливні дощі, став ісповіддю віри. Така готовність змокнути під дощем заради Богородиці справедливо була винагороджена теплим травневим сонцем.

«Кожен, хто серед хмар і бурі не втрачає віру в Бога, не втрачає материнського довір’я до Пресвятої Богородиці, нехай буде певний, що перед ним розкриється небо. Бо це відчуття відкритого неба пережили всі ми, коли вийшли процесійно до Святої Літургії. Сонце над нами засяяло! Це Мати Божа є тут сьогодні над нами. Вона є нашою силою, нашим теплом, нашою заступницею, нашою Провідницею до справжньої Криниці, якою є Ісус Христос», — сказав Блаженніший Святослав.

Після завершення богослужіння владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, привітав усіх прочан. Єпископ подякував високопреосвященному Клавдіо, Апостольському Нунцію, за спільну молитву. «Ми просимо вас як приятеля України розповідати Святішому Отцеві й цілому світові те, що ви бачите: ті зусилля, які робить наш народ на дорозі свого спасіння й воскресінні як народу», — звернувся владика Ярослав з проханням до представника Святішого Отця в Україні. У пам’ять про ювілейне паломництво владика Ярослав від імені духовенства й вірних єпархії подарував Блаженнішому Святославу й високопреосвященному Клавдіо копії Грушівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, які намалювали студенти іконописного факультету Дрогобицького катехитичного інституту.

Продовженням свята став концерт, участь в якому взяли творчі колективи з різних кутків Львівщини.

Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

Апостольський Нунцій у Грушеві: «Марія відкрила тут двері майбутнього і ці двері більше ніколи не замкнуться»

Про це 14 травня під час ювілейної прощі в Грушеві в привітальному слові сказав високопреосвященний Клавдіо Гуджеротті, апостольський нунцій в Україні.

Апостольський нунцій розповів про нещодавню зустріч з папою Франциском. "Я мав нагоду бачити Святішого Отця напередодні його від’їзду до Фатіми. І я знаю, що в своєму серці до Фатіми він повіз так само і Україну", - сказав високопреосвященний Клавдіо. Сто років тому в Фатімі Пресвята Богородиця попередила про жахливу діяльність диявола, яка мала розпочатись у світі.

"Вона просила численних молитов і численні молитви були вимолені", сказав проповідник. Проте, за його словами, ще багато молитов треба піднести до Бога, бо диявол не є переможений до кінця. Ще не на всій території України є духовна весна. "Є ще українські землі, де продовжується зима, яка не знає кінця. Саме туди ми прикликаємо присутність Пресвятої Богородиці, Матері Надії", - додав Апостольський нунцій.

Проповідник висловив певність, що Пресвята Діва не полишить свій люд, після того як тридцять років тому відкрила у Грушеві двері майбутнього для українського народу. "Дякую вам за вашу вірність, дякую за те, що ви чекали й дочекались цієї весни. Дякую, що ви не дозволили собі замерзнути впродовж зими. Сьогодні на цих зелених полях найкращими квітами є ви - кивот Святого Духа – храм, у якому перебувають Тіло і Кров Господні, якими ви щойно запричастилися", - сказав високопреосвященний Клавдіо.

Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

Про медіа, віру та чуда

У висловлюванні «немає вільної преси» є частка правди. Засоби масової інформації – телеканали, друковані газети, потужні Інтернет-ресурси – переважно є в чиїйсь власності. І той хтось, власник, диктує, визначає пріоритети, цензурує, спрямовує, формує список тем табу.

На жаль, в сучасному українському суспільстві (і в європейському також – а це ще прикріше) теми віри, релігії явно належать до тем табу. За винятком спеціалізованих християнських газет, журналів чи передач на радіо та ТБ абсолютна більшість світських ЗМІ ставиться до теми віри та релігії якщо не вороже, то принаймні з насмішкою або байдуже.

Церкві й надалі вірить значно більше людей, ніж політикам, правоохоронцям, суддям чи тим же ЗМІ. Але цю віру намагаються підірвати, а віруючих принизити. Чомусь стало негласним правилом, що у статтях не має бути посилань на Біблію чи цитат духовних осіб. Чомусь згадка про Бога є небажаною в так званих «серйозних» публікаціях. А в школах і надалі вивчають теорію Дарвіна, подаючи щоправда «гіпотезу про сотворення людини Богом» як одну з альтернативних, не надто гідних уваги та довіри.

Тридцятирічний ювілей об`явлень Пресвятої Діви Марії в Грушеві – тема, яка могла б зацікавити Україну. Тема добра, позитивна, з вірою в майбутнє та надією на краще. Здавалося б, радянські часи, міцно стоїть на ногах безбожницька комуністична система СРСР, тож чудо в Грушеві швидко розтопчуть, забудуть, змісять з болотом. Так здавалося тоді, в 1987 році. Газети того часу накинулися на «чудо в Грушеві». Людей не пускали. Дівчинку-візіонерку Марію Кізим почали піддавати психологічній обробці. Пекельна машина виступила проти з`яви на стіні храму. Здавалося б, шансів немає…

Але не стало через кілька років тої пекельної машини, розвалилася тюрма народів СРСР. А криниця з цілющою водою в Грушеві залишилася.

У неділю, 14 травня, в Марійному місяці травні, на День Матері в Грушеві відбулася неординарна подія – Патріарша проща. Але вона явно не зацікавила всеукраїнські ЗМІ. Як не цікавлять їх такі місця як Зарваниця, Гошів, Унів, Почаїв, як не цікавлять чуда з добрими наслідками.

Тисячні потоки людей – наших українських людей і багатьох прочан з-за кордону – залишилися непоміченими тими, хто цілий недільний день висловлював своє захоплення чи обурення однією задницею з Євробачення. Наші старенькі жіночки, які йшли до чудотворного місця, не вартують, згідно сучасної політики українських ЗМІ, аби їх показали по телебаченні, аби в них взяли коментар, аби країна побачила просту людину, на якій власне тримається вся Українська Держава. Бо вони без гриму, не навчені позувати перед телекамерами, говорять те, що думають, а ще (о лихо!) – вони віруючі! Та як можна віруючих пускати на екрани, щоб всілякі панянки та круті пацани споглядали ТАКЕ?

Намагання замовчати таку подію, подібно як і намагання другорядне виставити головним, а важливе нікчемним – це маніпуляція ЗМІ. Нормальне суспільство мало б на це якимось чином реагувати, але, на жаль, суспільство хворе. Беззмістовні серіали, різні шоу на кшталт Шустера чи розважальні передачі кацапською мовою, де предметом насмішок є і українська влада, і сам простий українець – це той продукт, яким нас годують щодня. Закритий у чотирьох стінах з двома вікнами – телевізором та телефоном-планшетом-ноутбуком – українець не мусить знати, що можна вилікуватися тільки вірою без нав`язуваних пігулок, що можна жити нормальним життям без вуаєризму хто в що одягнувся на верхах влади чи богеми, що можна спілкуватися з близькими тобі людьми без посередників.

Грушів жив нормальним життям. Потоки прочан йшли, не боячись прогнозованих злив. І злив не було, бо не було навіть краплини дощу. Люди йшли і ділилися вірою, радістю, добром, щоб повернутися в домівки світлішими, кращими, щоб ставати світлом для світу. Вірні різних конфесій молилися в єдиному пориві до одного Отця Небесного. Тут вони отримали можливість стати самим собою. І змінитися хоч трішки, хоча зовні це не мусіло бути помітним.

Криниця посеред храму. Сонце посеред хмар. Віра посеред суєти. Грушів посеред неозорої української землі. Таких місць немало, їх треба вміти помітити. І йти туди, щоб ковтнути живої води, щоб насолодитися світлом сонця та віри, щоб зарядитися миром, добром, здоров`ям і людяністю. І забути про ті «цінності» та «пріоритети», які намагаються вказувати-нав`язувати-пропагувати мас-медіа. Бо вони, на жаль, залежні. А справжню незалежність дарує тільки Бог.

На фото: криниця в церкві в Грушеві та ікона Матері Божої; духовенство на чолі з Главою УГКЦ Святославом (Шевчуком) та апостольським нунцієм Клаудіо Ґуджеротті; паломники в Грушеві 14 травня 2017 року.

Володимир Ключак, фото Сергія Матійка та Івана Шведа

Десь сміття – гроші. У нас – ганьба.

Автор цих рядків далекого вже тепер 2000 року пройшов тритижневе стажування у США (місто Канзас Сіті) за Проектом Гармонія „Громадські зв’язки” за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Тоді 10 фіналістів конкурсу, лідери громадських організацій, що займаються охороною та збереженням довкілля, мали змогу ознайомитися та власноруч переконатися, наскільки важливою є проблема довкілля у штаті Міссурі.

Під час стажування я жив на квартирі всесвітньовідомого фахівця з питань збереження водних ресурсів, експерта-еколога Норма Кріспа. Подружився із керівником департаменту (власне міністром з екології штату) Джоном Стефеллбіном. А 2002 року Норм та Джон були моїми поважними гостями. Американські фахівці відвідали санаторій «Карпати», познайомилися з його очільником Левом Грицаком, були приємно вражені сервісом санаторію. А ще побували на хвостосховищі «Полімінералу». Під час зустрічі з міським головою паном Пецюхом та керівництвом стебницького «Полімінералу» експерти запропонували свою підтримку у поданні проекту до Глобального екологічного фонду щодо вирішення проблем гірників. На жаль, такий проект тоді не був розроблений, хоча з відповідними пропозиціями автор рядків звертався й до Олександра Мороза.

Та сьогодні згадалося інше. Львівська область, зокрема очільники Львова, перехарапудили всю країну своїми «хрестовими сміттєвими походами». Де тільки не «засвітилося» галицьке сміття! Не інакше як ганьбою таке не назвеш. Дрогобицькі владці теж десять років поспіль продукують легенди про міфічних інвесторів, що «прийдуть і дадуть нам щастя» - побудують сміттєпереробний (або ще гірше – сміттєспалювальний) завод. Хоча й до цих пір роздільне збирання та сортування сміття і в місті і в районі у плачевному стані. Малі річки регіону послуговують селянам та містянам як «природні» сміттєзвалища. Несанкціоновані сміттєзвалища залишаються поза увагою органів влади та самоврядування. А говорити щось про «галицьких ґаздів», що по ночах возами відвозять «своє» сміття до річок, перелісків та полів – річ невдячна.

На мапі України є унікальне місто-курорт Трускавець. Воно формує «Кришталевий трикутник України» (авторський термін – О.М.), всесвітньовідомі бальнеологічні курорти Підкарпаття: Трускавець – Моршин – Східниця. Сьогодні у Трускавці громадські активісти та небайдужі громадяни б’ють на сполох. Фахівці гідро-режимної експлуатаційної станції оприлюднили шокуючі факти знищення джерел мінеральної води в місті… фекаліями! Неочищені стоки деяких санаторіїв невпинно потрапляють у річку Дністер, транскордонний водотік, що послуговує джерелом питної води для понад 10 мільйонів українців та молдован…Трускавчани є свідками та подеколи мовчазними учасниками системного занечищення паркової та першої санітарної зон курорту. А незаконна забудівля першої санітарної зони становить реальну загрозу не лише зменшення ресурсу, але й знищення лікувальної води «Нафтуся», яка, власне, «годує» курорт. Йдеться, зокрема, про відпочинковий комплекс для VIP-гостей під назвою «Жива роса». Його замасковували під буцімто сиротинець, створення лабораторії з дослідження властивостей «Нафтусі» та інші шахрайські схеми. Цинічно, під вивіскою релігійної громади, дурять містян та владу. Хоча влада, як на мене, «дуриться» свідомо. А, можливо, небезкорисно… Однак, це тема окремої розмови та журналістських розслідувань, про які незабаром дізнаються наші краяни зі шпальт громадської правозахисної газети «Нові Горизонти», шеф-редактором якої має честь бути автор цих рядків.

Тож того 2000 року українська делегація відвідала полігон локалізації сміття Великого Канзасу, у передмісті міста. Нас тоді здивувало велике кольорове панно, на якому було зображено… поле для гольфу. Супроводжуючий делегацію співробітник департаменту екології пояснив, що власником цього полігону є чоловік, що надав згоду використовувати величезну площу під сміттєзвалище – терміном на 10 років. За це влада міста зобов’язалася дати йому дозвіл на використання цієї площі на 99 років – під поле для гольфу. Від влади вимагалося створення відповідного рельєфу під час формування сміттєзвалища. А власник заплатив авансом чималу суму за землю. Звісна річ, він потім ставав власником поля для гольфу та загороднього відпочинкового центру.

Цікаво формувалося саме сміттєзвалище. На ньому вдень і, що важливо, переважно вночі, працювала відповідна техніка. Спочатку була створена «подушка» із піску, гравію та спеціальних прорезинених покриттів. Кожне шириною три метри та завтовшки три сантиметри. Сміття насипалося та трамбувалося у затверджені рельєфи – не більше аніж у 40 сантиметрів завтовшки. Потім знову вкладався настил із того водоізолюючого матеріалу. Так було створено унікальне поле для гольфу –Tiffany Greens Golf Club Cansas City. Великий Канзас сьогодні гордиться цим полем та відпочинковим комплексом, а містяни дістали змогу 10 років локалізовувати сміття, маючи надійні гарантії його довічного безпечного «захоронення».

Цей приклад я навів, аби наші владці, врешті, зрозуміли: розмови про здорове та чисте майбутнє для нащадків починаються з наявності стратегічного мислення. Не на рік-два чи виборчу каденцію, а на десятки років! Тоді й прийде інвестор насправді, а не в мареннях та мантрах чиновників. Він може бути і внутрішнім, бо Е-декларації наочно показали, що наші політики та чиновники здатні побудувати сотні таких сміттєзвалищ – полів для їх розваг. Якщо уряд запровадить практику легалізації цих астрономічних коштів, при умові їх соціально –відповідального застосування. На всіх рівнях: від стольного граду Києва і до Дрогобиччини. Де теж процвітають місцеві посадовці, чиновники тощо. Вони себе поки що не називають олігархами, але провадять саме такий спосіб життя. Поки що безбідно та безкарно, хоча й знають, що всі відають, яким чином вони нажили свої статки та маєтки. Звісна річ, гасло нездари Ющенка «багаті допоможуть бідним» вони ніколи не сприймали всерйоз. Однак часи міняються. Час, панове, вирішувати проблеми зі сміттям: на сміттєзвалищах та у душах. Бо від грошей до ганьби – горобиний скік.

Олександр Магльона, президент Асоціації «Нові Горизонти», член НСЖУ, Фейсбук

P.S. Фото з 2000 року – формування сміттєзвалища під поле для гольфу. У 2010 році виникло ось таке чудове поле.

Інформує податкова

Внесено зміни до декларацій платників єдиного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за № 478/30346 (далі – Наказ № 369), внесено зміни до форм податкових декларацій платника єдиного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244 (далі – Наказ № 578). Наказ № 369 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 05 травня 2017 року № 36 та з цієї дати набрав чинності.

Зміни внесено до всіх форм декларацій, затверджених Наказом №578, з метою привести у відповідність їх до чинного законодавства, зокрема, змінюючи ставки податку 2% і 4 % на 3% і 5%, підстави для нарахування пені тощо:

форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;

форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);

форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податку за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

Звертаємо увагу, що 03 травня 2017 року – останній день для подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Про актуальні питання застосування податкового законодавства на «гарячій лінії»

12 травня 2017 року в Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на запитання платників щодо застосування норм податкового законодавства відповідала завідувач сектору доходів і зборів з фізичних осіб Марія Садлівська. Пропонуємо відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників під час сеансу телефонного зв’язку:

- Чи включаються до доходу платника єдиного податку 2 групи поповнення рахунку власними коштами?

- Власні кошти, внесені на рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності включаються до доходу фізичної особи – ФОП на спрощеній системі оподаткування підприємця – платника єдиного податку. Якщо б це був спрощенець 3 групи, із вказаної суми слід було б сплатити єдиний податок (3% або5%). Щодо другої групи, то платникові слід звернути увагу на те, що це поповнення впливає у бік збільшення на обсяги доходу за календарний рік, а граничний обсяг доходу для ФОП 2 групи не повинен перевищувати 1,5 млн.грн. на рік. Крім того, у разі перевищення платником єдиного податку 2-3 групи обсягу доходу протягом календарного року у 1 млн. гривень, то при проведенні готівкових розрахунків такий підприємець зобов’язаний застосовувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

- Скільки декларацій повинен подати підприємець, який зареєструвався 10 березня 2017 року і з квітня перейшов на спрощену систему оподаткування (2 група)?

- Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. А до першого числа місяця, наступного за місяцем державної реєстрації, такий ФОП перебуває на загальній системі оподаткування та подає до ДФС за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи, за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування. Надалі платники єдиного податку першої та другої груп подають до ДФС податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

- Який розмір нецільової благодійної допомоги не оподатковується податком на доходи фізичних осіб?

- Сума нецільової благодійної допомоги, що надається благодійником-юридичною особою членам сімей загиблих учасників бойових дій у розмірі, який у 2017 р. не перевищує 2 240 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Однак сума перевищення такої допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і оподатковується на загальних підставах.

- З якого періоду застосування касових апаратів є обов’язковим для фізичних осіб – платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?

- Норми, передбачені п. 296.10 Податкового кодексу та п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині застосування РРО фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, будуть застосовуватися з дати набрання чинності нормативно-правового акта, яким буде затверджено перелік таких побутових товарів.

Такий перелік затверджено постановою КМ України від 16.03.2017 № 231. Постанова опублікована 7 квітня 2017 року в газеті «Урядовий кур’єр» № 66 та набере чинності з 08.05.2017. Таким чином, застосовувати РРО підприємці зобов’язані з 8 травня 2017 року.

На зустрічі із суб`єктами господарювання про РРО

В Центрі обслуговування платників Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ відбулась зустріч завідувача сектору обслуговування платників Володимиром Дмитрівим з підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування. Присутніх проінформовано, що з 8 травня поточного року набирає чинності постанова КМ України від 16.03.2017 №231, якою затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - Перелік). До Переліку включено 8 груп товарів згідно УКТЗЕД. Короткий опис даних груп в розрізі найбільш поширених товарів: печі опалювальні, грилі, духовки (група 73), котли центрального опалення, насоси, витяжки, компресора, холодильники, принтера, пральні машини (група 84), пилососи, бойлери, мультиварки, телефони, мультимедійні колонки, фотоапарати, відеокамери, GPS-навігатори, монітори, детектори валют, металошукачі (група 85), трактори, мотоблоки, мотоцикли, електровелосипеди, електроскейти (група 87), об’єктиви, електромасажери, аромотерапія, слухові апарати, термометри, лічильники (група 90), годинники (група 91), музичні інструменти (група 92), самокати, ляльки, більярдні столи, ігрові приставки (група 95) та інше.

Тобто для реалізації чималої групи товарів необхідно застосовувати касовий апарат.

В ході заходу платникам нагадали, що перед реєстрацією РРО в контролюючому органі суб'єкт господарювання повинен придбати РРО та укласти договір з центром сервісного обслуговування (далі - ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу:

- заяву про реєстрацію РРО за формою N 1-РРО (далі - реєстраційна заява);

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модему (у разі застосування зовнішнього модему);

- копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО;

- копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі;

- книгу КОРО.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов'язковому заповненню. Копії документів засвідчуються підписом керівника суб'єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи - підприємця.

Реєстрація РРО відбувається за умовою перебування моделі РРО в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, який затверджено Наказом Державної фіскальної служби України від 17 лютого 2017 року № 102, та актуальності версії внутрішнього програмного забезпечення.

В податковій відбувся семінар – практикум

В ході практикуму з платниками податків, який відбувся у Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ, податківці роз’яснили актуальні питання заповнення квартальної звітності та новації податкового законодавства.

Серед висвітлених питань – адміністрування і сплата рентних платежів, єдиного податку, екологічного податку та використання електронних сервісів ДФС України.

В ході заходу проінформовано про зміни до форми декларації з плати за землю (наказ Мінфіну України від 23.01.2017 № 9), зокрема, в декларації слід відображати:

- місяць і рік, а також дату державної реєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документа, що засвідчує/підтверджує право оренди землі; площу земельної ділянки не лише в га, а також і в кв. м; нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки.

- при уточненні податкових зобов’язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов’язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.

Також зазначено зміни до форми податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну України від 07.11.2016 № 927.

На завершення зустрічі платникам нагадали про мінімальні гарантії в оплаті праці та відповіли на запитання присутніх.

Чи зобов’язані суб’єкти господарювання застосовувати РРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно із п. 12 ст. 9 Закону №№ 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратор розрахункових операцій не застосовується.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу – до початку роботи

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ нагадує роботодавцям про законодавчі положення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями), якими визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та інформування фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається в порядку, визначеному постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою до територіальних органів ДФС України за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ



Создан 15 мая 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником